NoNo 1 — 2 (1459 — 1460) Вівторок, 3 січня 1967 року. Ціна 2 коп. НА ТЕМИ КОМСОМОЛЬСЬКІ ЕКЗАМЕН СКЛАДАЮТЬ АКАДЕМРАДИ Залікова сесія 1967 року вже повністю вступила в свої права, розпочинаються й екзамени. Ака демічними факультетськими рада ми багато корисного зроблено і робиться, щоб підсумки екзаменів були хорошими. Кожен студент повинен глибо ко усвідомити, що основний його обов ’ язок — відмінне навчання. Це в однаковій мірі стосується, як студентів першокурсників, так і старшокурсників. Проте комсо мольські організації факультетів під час сесії повинні приділяти особливу увагу тій частині сту дентів. яка вперше складає вузів ські екзамени. На жаль, у нас ще трапляють^ ся випадки порушення трудової учбової дисципліни окремими сту дентами. безвідповідальність. Так лише на механіко-математичному, філологічному, геолого-геогвафіч- ному факультетах пропущено без поважних ПРИЧИН ѵ жовтні-листо- паді місяцях 8652 лютано-голи- ни. Не Все гаразд і з ліквідацією академзаборгпваностей на цих Фа культетах. Так. за станом на 15 грудня на механіко-математично му факультеті кількість студентів, які мають академічну заборгова ність, становила понад 100 чол., на Філологічному — понад ЗО і на геолого-географічному факультеті понад 40 чол. Усі ці факти свідчать про те, що комсомольські організації та академради факультетів повинні діяти рішучіше, треба разом з де канами найближчим часом вирі шити питання доцільності перебу вання деяких студентів в універ ситеті. У першу чергу це стосує ться тих студентів, які мають дві і більше академзаборгованостей. А такі на факультетах є. Повинні студради подбати і про те, щоб було задоволене про хання студентів щодо роботи чи тальних залів ЦНБ під час сесії у вихідні дні також з 9-ї години ранку до 20-ої години вечора, за мість з 10 до 16.30 дня. Успішний хід і успішне завер шення зимової екзаменаційної се сії — доказ результативної, до цільної, умілої діяльності наших академрад. Л. АВКСЕНТЬЕВ, член комітету комсомолу універ ситету. У нас у гостях поети Нещодавно гостями сту дентів були харківські поети Лев Болеславський, випуск ник нашого університету, і Роман Левін. Л. Болеславський позна йомив присутніх із своїм ко легою, розповів про ЙОГО творчий шлях, а Р. Левін прочитав свої нові вірші, поему «Медальйон» та відпо вів на численні запитання. Слухачам було цікаво взнати, що незабаром поба чать світ дві нові збірки Р. Левіна: «Пространство и время» підготовлена до дру ку Харківським видавницт вом «Прапор», а «Каменные незабудки» вийде у Москві. Тепло зустріли слухачі і вірші Л. Болеславського. М. ГУК, студент 1 кур су філологічного фа культету. На порозі нових звершень Радянський народ і все прогресивне людство у 1967 році уро чисто відзначають 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції. Створення Радянської держави невіддільне від імені Володимира Ілліча Леніна, 100-річчя з дня народження якого минає у 1970 році. Під керівництвом Комуністичної партії наша країна пройшла героїчний шлях революційної боротьби й будівництва. Уперше в світі збудувавши соціалізм і відстоявши його завоювання у Великій Вітчизняній війні, радянський народ ленінським курсом упевнено йде до комунізму. Успіхи радянської економіки, науки й культури загальновизнані. У світовому промисловому виробництві питома вага нашої країни зросла з неповних трьох процентів у 1917 році майже до однієї п’ятої частини у 1965 році. Переваги соціалістичної системи, її життєздатність наочно по казують цифри середньорічного темпу приросту промислової продукції в СРСР і США. За 48 років (1918 — 1965) середньо річні темпи приросту промислової продукції в СРСР склали 10%, у США – 3,5%. 76% населення царської Росії у 1913 році було неписьмен ним. За роки Радянської влади наша країна перетворилася на країну суцільної письменності. Самовіддано перетворюючи в життя рішення XXIII з ’ їзду КПРС, які визначили перспективи комуністичного будівництва, завдання нової п’ятирічки, радянські люди працюють над ство ренням матеріально-технічної бази комунізму. Ступені даль шого зростання радянської економіки визначають цифри нового, восьмого п ’ ятирічного плану розвитку народного господарства СРСР, прийняті XXIII з’їздом КПРС. У 1970 році наша країна буде виробляти сталі 124 — 129 мільйонів тонн, вугілля — 665 675 мільйонів тонн, нафти — 345 — 355 мільйонів тонн, електроенергії — 830 — 850 мільярдів кіловат-годин, цементу — 100 — 105 мільйонів тонн, металорізальних верстатів — 220 — 230 тисяч штук. Радянські трудівники в усіх галузях народного господарства готують гідну зустріч 50-річчю Жовтня. З усіх кінців країни надходять повідомлення про нові патріотичні починання, зро стає армія тих, хто змагається. Радянський Союз — непорушний оплот миру, демократії й соціалізму, авангард усіх революційних і прогресивних сил, що борються проти імперіалізму. Провідна зірка Великого Жовтня яскраво горить над світом, освітлюючи народам шлях у прекра сне майбутнє. Почався 1967 рік — рік 50-річчя Великого Жовтня. До но вих звершень, дорогі друзі! ТВОРЧОГО НАТХНЕННЯ НА БАГАТО РОКІВ! Радісно зустріти Новий рік важливою для життя по дією. Студент 5 курсу філо логічного факультету Анато лій Балабуха зустрів 1967 рік першою книжкою пое зій — «Келих сонця». 15 віршів збірки знайом лять читача з тим, що турбує 1 радує молодого поета: дія льність В. І. Леніна, мир 1 війна, юнацька любов і спогад про стареньку матір, рідна земля й майбутнє сві ту… Приваблює інтерес пое та до громадсько значимих тем і проблем, шукання від повідної поетичної форми. Суворий критик при ба жанні знайде подекуди зайве ускладнення 1 неточний об раз, але це мине з роками, якщо поет, відчуваючи від повідальність перед читача ми, невтомно і наполегливо працюватиме в майбутньому. Молодому поетові — твор чого натхнення на багато років! Доц. М. КЕНІГСБЕРГ. Перші кроки, перші висновки Першокурсники факультету іноземних мов підійшли до своєї першої сесії. Незадовго до початку сесії наш кореспондент звер нувся до викладачів факультету з проханням розповісти про вра ження від першокурсників та їхнього навчання. Ось що вони роз повіли. Доц. В. Л. ХАРИТОНОВ, викладач історії КПРС: — Більшість студентів сумлін но ставляться до занять. Ведуть конспекти лекцій, конспекти пер шоджерел, активно виступають на семінарських заняттях. Це Широ кова, Кузьмина, Бородін, Ден.и- соза, Єомоласв, Гребінниченко, Луценко, Рейф, Дзюба, Босих, Красников, Кучерявий. Як недолік, хочу відзначити, що окремі студенти пропускають се мінарські заняття без поважних причин (Луньов, Лагутін, Масса- лов). Це неприпустимо тим біль ше, що першокурсники складати муть екзамен з історії КПРС. О. І. ДАВИДОВ, викладач кафедри французької філології: — Конкурс на вступних екзаме нах на відділенні перекладачів був невеликий, тему у нас не бу ло, власне, хорошого вибору. Прийшли до нас люди з різною підготовкою, різним знанням мо ви. Деякі принесли із школи хо роші знання (Руднєв, Кравчинсь- кий, Буквін), у інших ще багато прогалин. Відчувається, що Де хто працює не на повну силу, а це позначається на їхніх знаннях. Л. А. ТУПОЛЕВА, викладач кафедри німецької філології: — У першокурсників хороші, міцні знання. Вони добре оволо діли фонетикою. Звичайно, труд нощів попереду багато, але, я певна, хлопці й дівчата здібні, справляться. І. В. ГАВРИЛЬЧЕНКО. старший викладач кафедри англійської мови: — Мені здається, цьогорічний наб’р на англійське відділення слабкіший, ніж у минулі роки. Неоднаковий рівень підготовки, тому й гальмується робота в гру пах. Адже сильні студенти нерід ко випадають з ритму роботи, у них послаблюється інтерес до предмета, зникає самодисциплі на. Вони не працюють з опти мальним навантаженням. Доціль но, на мою думку, поряд із зви чайними академічними групами організувати групи з найкраще підготовлених студентів. Треба буде залишити право переходу в тамі групи за студентами звичай них груп, якщо вони досягнуть відповідного рівня у знанні мози. Не завадило б у нас, як і в де яких інших вузах, запровадити систему «кандидатського стажу». * * * Ось такі відповіді довелося ме ні почути від викладачів факуль тету іноземних мов. А ще я по чув багато скарг від працівників факультету. Скаржилися на те, що гіршають умови праці у фо- нокабінетах. Немає звукоізоляції, тому неможливо одночасно кіль ком студентам працювати над різними завданнями. Не використовується також но ве в методиці програмованого навчання через відсутність ауди торного фонду і феромагнітну… стрічок. Наявна техніка знахо диться в поганому стані і пов ністю не використовується. Для розвитку навичок розмовної мо ви необхідно використовувати діа фільми і учбові фільми. Але ж аудиторії не електрифіковані, не має відповідної апаратури. Щороку зростає набір на фа культет, але, на жаль, обладнання не більшає. Немає аудиторного фонду для додаткових занять, консультацій, політзанять. Усунення цих недоліків сприя тиме кращій підготовці кваліфі- ков-аних фахівців з іноземну” мов. С. НІМЧОНОК, слухач відді лення журналістики. до ВАШИХ АВТОРІВ Л КБИ МОЖНА було якимсь чудом зібрати разом усіх авторів, що ви ступали на сторінках універ ситетської багатотиражки за три десятиріччя, то, напевне, найбільша наша аудиторія виявилася б тісною. Якби попросити кожного з них розповісти про своє життя… Та ні, не трапиться чуда. Одні з недавніх, здавало ся б, кореспондентів ЗЛО’КИ- ли голови, захищаючи свою Батьківщину від фашизму. Другі, змужнівши, розлеті лися по всьому світові С ІЯ ТИ розумне, добре, вічне. Треті… Але тихше, треті зайняті зараз — вони чита ють лекції чи слухають їх або готуються до екзаменів. Не будемо відривати їх від справ. Чудові люди — автори. Це їхнім розумом сильна наша газета, їхньою живою кров ’ ю пульсує її серце. їх ньою посмішкою посміхають ся її сторінки. Це їхнє свя то — 30-річчя університет ської газети, бо кожен із них вніс частку своєї праці в те, щоб жили маленькі сторінки великим життям, щоб допомагало наше кри хітне вітрило — наша ба гатотиражка — плисти впе ред великому університетсь кому кораблю. Хай же завжди, як і мину лі ЗО років, будуть пов ’ яза ні з газетою ваші думки, ва ші побажання, ваші плани й ваші дотепи — ваш колек тивний досвід, шановні наші товариші автори. Починаючи новий рік, ювілейний рік Радянської держави, редко^ легія газети «Харківський університет» сподівається на ваше доброзичливе 1 пай- ширше співробітництво. Ми сподіваємось, що ваші замітки, статті, нариси роз кажуть про те, чим ви й ва ші товариші відзначаєте зна менний — 50-й рік Радян ської влади; що ваші корес понденції підніматимуть сер йозні проблеми навчального життя, розкажуть про дос від комсомольської і пар тійної роботи; що ваші стат ті будуть на тому найвищо му науковому рівні, якого вимагає марка найстарішого вузу України; що ваші вірші оспівають чистоту, твердість і ніжність радянської люди ни, її беззавітну відданість матері-Батьківщині, справі комунізму. За міцну й взаємовимог- ливу дружбу, товариші ко респонденти! Редакція газети «Харківський універси тет». ,іітиитші) Який зміст ми вкладаємо в це слово? • НАШІ ІНТЕРВ ’ Ю О рЛОВНИКИ й енцикло- педії пояснюють його, як здатність людини мисли ти, мати ерудицію, високий рівень розумового розвитку. Розмову про нашого су- часника-інтелігента, веде ди ректор УФТІ, викладач фі- зико-технічного факультету нашого університету профе сор Віктор Євгенович ІВА НОВ. — Перш за все, — гово рить Віктор Євгенович, — я не зовсім згоден із визна- ченням словників. Поняття «інтелігентність» у наш час значно ширше. Крім широ ти кругозору, сюди входить внутрішнє багатство люди ни, інтерес до різних галу зей науки, суспільного жит тя, вміння дискутувати, об говорювати найважливіші події сучасності, науки, лі тератури, мистецтва. Не від ’ ємною рисою інтелігент ності є гуманізм. Справжні ми інтелігентами нашого ча су можна назвати видатних учених Курчатова, Иоффе, Семенова, — людей, всебіч но освічених, активних гро мадських діячів. — Що таке прагнення до Інтелігентності в наш час і в наших студентів? — Мене, як і моїх колег викладачів, хвилює майбут нє нашої науки і, звичайно, ті, хто буде її розвивати, їх ня підготовка. Наша наука розвивається надзвичайно швидко, і жодна людина (на віть при всьому своєму ба жанні) не може охопити всю нову інформацію. Глибина знань у певній галузі, яку дає університетська освіта, — це, звичайно, дуже важ ливо для вченого. Але не треба забувати про суміжні науки. Адже на грані їх — широке поле діяльності для вченого, тут він дуже часто може знайти вирішення сво їх проблем. Кожен молодий учений по винен відчувати необхід ність широкого знайомства з галузями інших наук. За гальна підготовка, широка ерудиція в гуманітарних на уках, істерії, музиці, есте тиці допомагають досягнен ню успіхів у своїй галузі, удосконаленню спеціально сті. Кожен учений і студент, пам ’ ятаючи, що він переду сім громадянин, повинен брати активну участь у гро мадському житті. Мене хвилює, що наші студенти пасивні в дискусі ях (не лише в своїй галузі, а й з гуманітарних питань, з естетики). Неприємне вра ження справляє й те, що студенти не вміють вести дискусію, не можуть вибра ти основне. Це говорить про недостатню широту кругозо ру. Причину цього, гадаю, треба шукати в неоргані зованості часу. Ми допома гаємо студентам організува ти свій час якомога краще. Ми даємо в лекціях основне, не повторюючи сказаного, але в свою чергу хочемо, щоб студенти більше пра цювали над собою і не боя- лися висловлювати свої дум ки — хай хоч і помилкові. Шкода, що немає справж нього, серйозного викладан ня логіки, яка дисциплінує думку. Майбутнім виклада чам не завадило б слухати курс риторики — вона дава ла б уміння красиво, захоп лююче читати лекції (а це не всім дано!). — Яким, на Вашу дум ку, повинен бути внутрішній світ фізика, математика — молодого спеціаліста? — Основне — це вміння дивуватися, те, що повинно супроводжувати все життя вченого, інакше він пере твориться на консерватора. Якщо в тебе є талант диву ватися, він дає тобі можли вість рости, поповнювати недостачу інтелігентності (прарахунки сім ’ ї, шкали, вузу). Треба бути допитли вим. У сучасних молодих учених є всі умови для роз витку кругозору. І образли во, коли вони не цінують, не використовують цього. Великі математики, фізи ки, як правило, дуже люби ли музику, живопис, літера туру. історію. Ейнштейн од ного разу навіть виступав з концертом для скрипки і мав неабиякий успіх! Внут рішнє багатство повинно бу ти в кожному інтелігенті. — Вікторе Євгеновичу, що Ви можете сказати про зовнішню інтелігентність, про культуру поведінки? — У кожного народу іс нують свої правила культу ри, звички, які не слід по рушувати. Потрібна елемен тарна повага до народних, національних звичаїв: пова га до жінки. Адже чоловіки сильніші, і рівність прояв ляється не в тому, що жінка стоїть поряд із юнаком, котрий сидить. Перш, ніж зробити щось, треба подумати, чи зручно, чи прийнято те, що ти ро биш. Людина завжди повин на бути природною: показна, напускна інтелігентність не тривка. Справді інтелігент на людина обов ’ язково її помітить, хоч і не покаже цього. Інтелігентні люди від чувають відразу до напуск ної інтелігентності. У наших студентів ми спо стерігаємо браваду, як про тест проти того, що їх вва жають недостатньо доросли ми. У них виявляється ба жання ствердити своє я, Тільки робиться це не тими методами, якими потрібно було б робити. От коли б наш студент міг теоретично довести професо рові, що його ідея більш правильна, — це було б чу дово. Поки що можна про це тільки мріяти. Юнак, боячись потрапити в хибне становище, не по дасть дівчині пальта, не під тримає її при виході з тро лейбуса, автобуса. І хоча це не основне в житті, прищеплювати куль туру поведінки потрібно, і дуже. — Як Ви ставитеся до думки окремих студентів- фізиків, що філологія не розвиває мислення? — Таку думку я не під тримую. Математика, приро дознавчі науки розвивають логічне мислення, упорядко вують його, але б я не ска зав, що філософія, філоло гія не розвивають людину. Коли будуть вирішені основ ні технічні проблеми, наста не час справжнього розквіту гуманітарних наук. До речі, я сам трохи не став філоло гом під впливом свого дру га, але фізика виявилася сильнішою. Хочеться, друзі, щоб ви подумали як слід про широ ту вашого кругозору, і про правила культурної поведін ки, і про те, що ви зроби ли й робите, щоб назвати себе справжнім інтеліген том. Інтерв ’ ю брала М. РЕНЬ, студентка. ТРИБУНА ДЕКАНА Економфак на. марші О СНОВНУ роботу по підготовці економі стів і розвитку економіч ної науки в університеті здійснює професорсько- викладацький склад еко номічного факультету та деяких інших кафедр уні верситету. Коли в грудні 1966 ро ку в університеті було відкрито економічний фа культет, до його складу увійшли кафедри радян ської економіки, плану вання народного госпо дарства, статистики й об ліку. а з першого верес ня 1966 року було орга нізовано кафедру фінан- з і кредиту. У 1966 році вперше за багато років наш фа- ільтет провів набір на ■аціонар по спеціальнос- іх планування проми- повості, планування на много господарства, гатистика, фінанси й кредит. Зараз на еко- омічному факультеті, ключаючи заочників та .ечірників, готуються еко номісти з семи спеціаль ностей. Лекції читають і прак тичні заняття ведуть ви сококваліфіковані викла дачі — професори О. П. Мамалуй, П. І. Верба, О. Г. Ліберман, доценти й викладачі М. В. Ада менко. 3. Л. Житниць- кий, С. І. Крандієвський, Б. П. Данилевич, Г. И. Студенцов та інші; під керівництвом партійного бюро здійснюється знач на політико-виховна ро бота серед студентів, ви кладачів та обслуговую чого персоналу. Викладачі М. В. Ада менко, Б. В. Поклонсь- кий, С. І. Крандієвський, Д. А. Ушаков, Л. С. Чор- номаз та інші працюють агітаторами в академгру- пах. Деканат і партбюро прагнуть будувати вихов ну роботу так, щоб сту денти частіше зустріча лися з цікавими людь ми — ветеранами рево люції, громадянської та Вітчизняної воєн, героя ми праці, діячами науки. Потреба народного гос подарства з економістах безперервно зростає, у зв ’ язку з цим зростатиме факультет: і контингент студентів, і число викла дачів спеціальних дис циплін збільшиться, буде поступово створюватися матеріально-технічна ба за, відкриються нові ка федри. Наприклад, уже найближчим часом з до помогою ректорату й парткому університету передбачається створити на факультеті свою ма шино – лічильну станцію, учбово – виробничу май стерню технології вироб ництва, учбово-методичні кабінети по різних галу зях економічної науки. А в 1967 році розгорнуть роботу чотири нових ка федри — математико – еко номічна. економіки про мисловості, бухгалтерсь кого обліку та аналізу господарської діяльності підприємств. Особливу увагу факультет приді ляє зараз створенню ка федри математичних ме тодів в економіці. І це зрозуміло, бо сучасна економічна наука не мо же успішно розвиватися без ісолідної математич ної бази. Правда, з кад рами для цієї кафедри поки що важко. Потріб но для вирішення цієї проблеми вже зараз об ’ єднати зусилля колекти вів економфаку та мех мату. Основним напрямком наукової роботи профе- сорсько – викладацького складу факультету була розробка проблеми підви щення економічної ефек тивності суспільного ви робництва. Ця проблема розроблялася спільно з Інститутом економіки АН УРСР та КНДІ Держпла- ну УРСР у співдружності з харківськими машино будівними підприємства ми. Результати проведе них досліджень застосо вуються на заводі «Серп і молот». Продовжується розроб ка таких тем: «Удоскона лення планування й еко номічного стимулювання промислових підприємств» (керівник професор О. Г. Л іб ерман) ; « Еко ном Ічні важелі підвищення ефек тивності господарської ді яльності промислових підприємств» (керівник проф. П. І. Верба), «Пла нування економічної ефек тивності та нової техніки у машинобудуванні» (ке рівник М. В. Адаменко). Зараз факультет готує 15 аспірантів. За 1966 рік науковці факультету (понад ЗО авторів) випу стили три наукових збір ники. Учені факультету роз робляють зараз новий на прямок у науково-дослід ній роботі, пов’язаний з переходом промислових підприємств на нові умо ви планування й еконо мічного стимулювання. І в цій роботі певного ефекту вже досягнуто. За ініціативою еконо мічного факультету . рі шенням міськкому КПУ при університеті створено міський консультативний пункт надання допомоги підприємствам у зв ’ язку з їх переходом на нову систему планування й економічного стимулюван ня. При економічному фа культеті працюють вищі двохрічні економічні кур си для керівників під приємств легкої й харчо вої промисловості. Уліт ку цього року відбудеть ся перший випуск слуха чів цих курсів. У тому, що значна частина під приємств легкої й харчо вої промисловості нашого міста працюватиме за но вими принципами, є за слуга учених нашого фа культету. І ми пишаємося цим. Кафедри факультету розробили конкретні за ходи по перетворенню в життя постанови ЦК КПРС та Ради Міністрів СРСР «Про заходи до по ліпшення підготовки спе ціалістів 1 удосконаленню керівництва вищою й се редньою спеціальною ос вітою в країні», склали плани заходів по підго товці до святкування 50-річчя Великої Жовт невої соціалістичної ре волюції та встановлення Радянської влади на Ук раїні і працюють над їх нім виконанням. Головну увагу в цих планах приділено даль шому удосконаленню на вчального процесу, підви щенню якості підготовки кадрів, зв ’ язку навчання з виробництвом, науковій розробці проблем підви щення економічної ефек тивності суспільного ви робництва й зростання добробуту нашого наро ду. Складено план підго товки й видання найваж ливіших праць колективу факультету, присвячених 100-річчю з дня наро дження великого вожд В. І. Леніна. Доц. Ю. ТЕРЕХОВ, декан економічного факультету. СЛІДАМИ НАШИХ ВИСТУПІВ Увагу до підготовки вчителя буде підвищено Питання, порушене газетою, зокре ма, в підбірці «На порозі свого завтра», дуже важливе, важливе й своєчасне. Усі претензії, висловлені студентами Лукаш, Цугуєм, Задиракою та Бакано вою, багато в чому справедливі, — пи ше до нашої редакції декан філологіч ного факультету доц. Шкляревський у зв ’ язку з опублікуванням матеріалів з приводу проблем педпрактики. Колектив викладачів філологічного факультету серйозно занепокоєний не обхідністю підвищення методичного і наукового рівня підготовки наших ви- пускників. Питанню педпрактики та стажувальної практики буде присвяче но засідання вченої ради факультету (на початку січня), на відкритих пар тійних зборах обговорювалося (серед інших питань, пов ’ язаних з підвищен ням учбової, трудової дисципліни та поліпшенням навчального процесу) і те, як треба факультетові готувати студен тів до шкільної практики. Вирішено включити до числа загаль них спецкурсів і спецсемінарів, спря мованих на підвищення теоретичної й методичної підготовки студентів, такі курси, як «Дитяча література», «Ана ліз художнього твору», «Виразне чи тання» (останній спецсемінар провади ться на факультеті вже давно, але для половини курсу), практичні заняття з методик стали частіше відбуватися без посередньо в школах. Ця робота продов жуватиметься й надалі. Своєчасно поставлене питання і про естетичне виховання. Але гадаю, у цьому відношенні студенти повинні са мі проявити свою зацікавленість та ініціативу, бо до їхніх послуг — лек торій. міського художнього музею та філармонії. Викладачі факультету, які читають лекції з музики та образотвор чого мистецтва у студентських, ауди торіях, не дуже задоволені відвідуван ням філологів. Кафедри активізують практичні за няття з профілюючих предметів і звер нуть більшу увагу на викладання ок ремих методик. На мою думку,, викла дати методику повинен на факультеті досвідчений учитель, який постійна працює в школі, а не викладач вузу, який спирається найчастіше на свої спогади про школу і неясно уявляє її сьогоднішній день. Але гадаю, що з цим моїм твердженням будуть згодні далеко не всі мої колеги. Цикл заходів, намічених факульте том, якщо він буде активно, при пов ній допомозі кафедр, проведений у жит тя, дозволить нашим студентам сміли віше переступити поріг, який відділяє студентське «сьогодні» від викладаць кого «завтра». Доц. Г. ШКЛЯРЕВСЬКИИ, де кан філологічного факультету. 2 сгор. „Харкавський університет 44 NoNo 1 — 2 (1459 — 1460) ,НАШІ ЮВІЛЯРИ Борис Якович ЛЕВ1Н д* ИНУЛО 60 років виклада- ‘ ” чеві нашого університе ту, професорові Борисові Яко вичу Левіну. Заслуги Бориса Яковича перед математикою і математиками Настільки вели кі, що важко висвітлити їх у короткій газетній замітці. Колишній електрозварник на будові нафтопроводу, Борис Якович у 1928 році вступає на фізико-математичне відділення педагогічного факультету Рос товського університету. Ще студентом другого курсу він виконує свою першу наукову роботу. У 1938 році професор, заві дуючий кафедрою вищої мате матики в Одеському інституті інженерів морського флоту, Борис Якович представив у ХДУ дисертацію «Про зростан ня цілої функції по променю і розподілу її нулів по аргумен тах», за яку йому було одразу присуджено докторський сту пінь. Відтоді Борис Якович ба гато і дуже успішно займаєть ся теорією цілих функцій. Ре зультати цих досліджень ви кладені у чудовій монографії «Розподіл коренів цілих функ цій», яка одержала визнання в усьому світі (вона перекладена і видана У США та Німеччині). Ця книга мала величезний вплив на розвиток усієї теорії цілих функцій та деяких роз ділів функціонального аналізу, де проф. Левіну теж належать багато чудових праць. З 1949 року Б. Я. Левін — професор ХДУ. Зараз завідую чий кафедрою математичного аналізу. Він створив у Харко ві велику математичну школу. Один із авторів цієї замітки 11. В. Островський), В. Д. Го левій, В. Е. Кацнельсон, А. Ф. Гришин — співробітники уні верситету — учні Бориса Яко вича. Його учні працюють та кож у багатьох вузах міста. З його учнів 8 мають учений Сгу- пінь кандидата наук і один ступінь доктора фізико-матема- тичних наук. І є всі підстави вважати, що ця кількість зро статиме й далі. Багато матема тиків (професори Ю. І. Любич, М. І. Кадець, доктор фізико- математичних наук В. І. Маца- єв та інші) виросли під вели ким його впливом. Семінар, присвячений теорії функцій та функціональному аналізові, організований Бори сом Яковичем у 1956 році, об ’ єднує багатьох математиків мі ста. Тематика семінару надзви чайно різноманітна. Тут обго ворюються всі актуальні питан ня сучасної теорії функцій та функціонального аналізу. Допо відачами на семінарі неоднора зово були представники бага тьох інших вузів країни. Роль Бориса Яковича у ви хованні математичної молоді Харкова важко переоцінити, І, звичайно, у цій замітці ми не змогли відбити усю ту велику любов і повагу, яку відчувають до Б. Я. Левіна багато матема тиків. Борис Якович — не лише крупний математик, уся його діяльність — яскравий приклад принциповості, чесності і сум лінного ставлення до своїх обов ’ язків. Ніяка завантаже ність науковою роботою ніколи не заважала йому витрачати масу сил і часу на консульта ції молодих математиків, які завжди охоче користуються цією «особливістю» професора Левіна. Будь-яка робота, ре цензована ним, завжди підля гає найретельнішому і всебіч ному аналізові. І коли вже Бо рис Якович ставить свій підпис під якимсь відгуком, то можна бути певним — у цьому відгу кові відбиті всі позитивні яко сті й недоліки праці. Бажаємо Борисові Яковичу — прекрасному вченому й лю дині — відмінного здоров ’ я, но вих великих успіхів у науці та вихованні майбутніх математи ків. Доц. В. БОРОК. І. ОСТРОВСЬКИЙ, док тор фізико – математичних наук. Хай наші гуртожитки стануть найкращими в місті! ПОЛОЖЕННЯ ПРО УЧАСТЬ ГУРТОЖИТКІВ ДЕРЖУНІВЕРСИТЕТУ У КОНКУРСІ, ПРИСВЯЧЕНОМУ 50-РІЧЧЮ РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ, НА КРАЩУ ОРГАНІЗАЦІЮ ПОБУТУ, ПРАЦІ И ВІДПОЧИНКУ СТУДЕНТІВ Конкурс провадиться ректоратом, партко мом, місцевкомом, профкомом, комітетам комсомолу. Переможцями конкурсу вважаються колективи гур тожитків, які відповідають таким вимогам: 1. Зразкове утримання кімнат студентами, підтри мання чистоти у клубах, ко ридорах, побутових кімна тах та інших громадських місцях. 2. Регулярне прибирання в гуртожитку та під гриман ня чистоти черговими. 3. Сумлінне ставлення до бового наряду до чергуван ня. 4. Організація нормаль ної, чіткої й планомірної роботи побутових секторів гуртожитку. 5. Забезпеченість гурто житків необхідним Інвента рем, дбайливе ставлення до обладнання. 6. Суворе дотримання правил соціалістичного спів життя, правил внутрішнього розпорядку. 7. Ввічливе ставлення сту дентів до обслуговуючого персоналу, взаємоповага студентів. 8. Здійснення політико- виховних заходів, організа ція культурного відпочинку, спортивної роботи в клубах, червоних куточках. 9. Систематичне пр дення широкої пропага за здоровий побут, всіл с використання з цією ме стінної преси, вітрин, І катів. 10. Створення сприят вих умов для роботи студ тів у громадських міси клубах, червоних куточ і читальних залах. 11. Регулярне Проведи- ня оглядів-конкурсів на к ь Щий поверх, крило, кімнату з підведенням підсумків двічі на місяць. * * * Кращим гуртожиткам ус тановлюється перша премія — перехідний червоний пра пор і цінний подарунок — приймач з магнітофоном та програвачем. Друга премія — магніто фон. ~ Кращій кімнаті — пере хідний вимпел і приймач. Старости кращого повер ху, крила, кімнати, голови студради, комендант і об слуговуючий персонал кра щих гуртожитків нагороджу ються: цінними подарунками та преміями, безплатними путівками в будинки відпочинку; безплатними путівками у спортивно – оздоровчий та бір ХДУ; грамотами ректорату, пар тійної та громадських орга нізацій університету. КОНКУРСНА КОМІСІЯ. Надійшов лист з міліції… Багато листів що денно надходить до університету. Подяки, запитання, пропози ції… І кожному з них — ■ увага, на кожне з них — відповідь, бо за кожним — • людська Доля, хвилювання, роз думи. Але є серед листів, що надходять до уні верситету, й неприєм ні. Йдеться про листи з міліції. Так, із мілі ції. Серед наших сту дентів, співробітників зустрічаються люди, які дозволяють собі у нетверезому стані (а коли 1 в тверезому!) порушувати порядок на вулицях нашого мі ста, у громадських міс цях, у комунальних квартирах. Це ганьба! І ганьба ця стає ще більшою, коли співро бітники міліції змуше ні по кілька разів на гадувати громадськості фізтеху, хімічного, гео- лого-географічного, ра діофізичного факуль тетів: «Члени вашого колективу поводять се бе негідно. Вживіть за ходів». А факультетам байдуже. На 40 лис тів до університету міліція не одержала відповідь. 40 обурли вих випадків порушен ня порядку, зневажли вого ставлення до гро мадян, пияцтва зали шилися непокараними. Гуляйте, хлопці, далі! Шуткуйте на повну си лу! В університеті лю ди добрі, пробачать, нікому не розкажуть. Ні, не бійтеся, «Блис кавки» вас не осла влять, на зборах групи 1 в деканаті з вас су воро не спитають, вам не запропонують по прощатися з універси тетом, який ви безсо ромно ганьбите своєю поведінкою, навіть сти пендію не знімуть. Мабуть, це добре знають з власного дос віду О. Харьковський, Є. Скрипник, В. Загос- кін, О. Яковенко, В. Омельченко, К. Лоба нов, В. Катков, Є. Сав ченко (фізтех), І. Ши- шкін, В. Скребцов (фіізфак), В. Погреб ной, А. Шевченко, В. Федорін, С. Собеневсь- кий (геолого-географіч- ний), Гриценко з фа культету іноземних мов, Головін з мехма ту, Л. Лобзов, Є. Ше- пілко з радіофаку та інші. Нам до снаги зупи нити потік неприємних листів із міліції. Тре ба лише раз і назавж ди твердо сказати ху ліганам і п ’ яницям: «Досить! Досить гань бити університет!» Кожний випадок не припустимої поведін ки повинен піддавати ся гласності і ставати предметом суворого засудження. Нехай їй стане соромно дивити ся в очі товаришам. А не допоможе, тоді — геть з університету! Раз 1 назавжди. Це в наших силах зробити так, щоб з мі ліції до університету надходили листи лише з подякою студентам 1 співробітникам за смі ливі вчинки, за вико нання свого обов ’ язку радянського громадя нина. Так повинно бу ти і так буде, якщо партійні, комсомольсь кі бюро факультетів разом з деканатами не проходитимуть спокій нісінько повз негідну поведінку членів їхніх колективів, не дозволя тимуть кільком негід никам плямувати уні верситетську честь. Огляд бойових СИЛ «Фізика досягла у наш час такого розвитку, що людина може вже зрозуміти те, чого неспроможна уявити», — ска зав 16 грудня 1966 р. на пле нарному засіданні фізичної конференції Л. Д. Ландау. Не дивуйтеся. Учасники кон ференції і всі присутні на за сіданні справді бачили й слу хали Льва Давидовича Ландау — видатного вченого і вчителя багатьох відомих сьогодні фі зиків. І дарма, що слова ці були виголошені з екрану. Тепло й виразно розповідали учасники конференції А. Б. Компанієць, Я. О. Гегузін, І. В. Радченко, Б. С. Лазарев та ін ші про Л. Д. Ландау, А. К. Вальтера, К. Д. Синельникова, В. І. Данилова та інших уче них, що зробили великий вне сок у науку, колись працюва ли у вузах України. Республіканська наукова кон ференція фізиків України, присвячена 50-річчю Великої Жовтневої революції, закін чила свою роботу. 300 науков ців із 15 міст України взяли у ній участь. Понад 150 допо відей, переважно присвячених фізиці твердого тіла, було заслухано на 5 секціях. Чо тири- пленарних засідання до помогли прослідкувати розви ток фізики на Україні за 50 років. У заключній доповіді проф. В. Г. Хоткевич, ректор універ ситету і завідуючий кафедрою експериментальної фізики, на вів цікаві цифри про розвиток фізики в нашому університеті: за 112 років дореволюційного існування кафедри фізики бу ло опубліковано 88 робіт, із яких лише 37 — експеримен тальних, інші — оглядові; за 35 років — з 1917 по 1951 р, — 170 робіт; а за останні 15 ро- юв — уже 1500 надрукованих праць. Конференція стала оглядом досягнень бойових сил фізи ки на Україні за 50 років Ра дянської влади. (Наш йор.]. РЕЙД Сесія і гуртожиток Наша рейдова бригада по бувала в усіх університет- евдих гуртожитках перед по чатком сесії, щоб з ’ ясувати, які умови створені там для нормальної підготовки сту дентів до екзаменів та залі ків. Студентська вул. 12. Гуртожиток фізтехівців. Нас привітно зустрічає член студради Юра Грибанов, від повідає на всі наші запи тання. У гуртожитку чисто й затишно. У читальному залі акуратно, зі смаком розставлена мебля, чистота й зразковий порядок. Хлоп ці самі задовго до сесії ви рішили добре обладнати чи тальний зал, їхню ініціативу підтримав і голова студради Слава Денисюк. Звідси ми йшли спокійними: гуртожи ток до сесії готовий. Майже поряд, саме біль ше — метрів за 50 звідси, живуть радіофізики — на Студентській, 5/2. Перше враження — брудно й неза тишно, багато пилу. У чи тальному залі мебля стоїть безладно, порядку нема. Го лова студради В. Черепов та комендант М. С. Саєнко намагалися нам довести, що, мовляв, до сесії ще багато часу, поспішати нікуди. Але ми прийшли до висновку, що займатися у своїй читалці радіофізики будуть не дуже охоче: краще вже піти до міських бібліотек. А хто не знає, що під час екзаменів там немає вільних місць?! Гадаємо, що таким важливим питанням, як підгетевкою гуртожитку до сесії, повин ні більше цікавитися фа культетські громадські орга нізації (між іншим, це сто сується не лише радіофізич ного факультету). До речі, й самі господарі гуртожитку — студенти — не повинні чекати, поки хтось за них щось зробить. А ось гуртожиток на про спекті Леніна, 20. Нам по казали затишний, світлий читальний зал. Студенти са мі його обладнували, роз ставляли ’ меблю. Студрада вирішила на час сесії поста вити додаткові столи у кори дорах. Це дасть ще ЗО місць. У гуртожитку багато кім нат, де гостя завжди зуст ріне чистота й порядок — 152 (староста Іра Курочка) 158 (староста Люда Прохо рова), 66 (староста Валя Коваленко). Але у цьому ж гуртожит ку члени нашого рейду стик- нулися з прикрими факта ми, про які не можна мов чати. Деякі студенти вико ристовують час першої пари для… сну. Не були на лек ції першокурсники Андреев, Васильковський, Кирпотен- ко, третьокурсниця Левіна (усі з мехмату). У 111 та 63 кімнаті сном праведників спали Пасько (геолого-гео- графічний факультет, II курс), Харченко та Самой- лик (IV курс мехмату), Тре филов (II курс мехмату). Гадаємо, час академкомісії мехмату звернути увагу на таке явище. У найбільшому універси тетському гуртожитку на вул. Отакара Яроша, 20 є всі умови для нормальної самостійної роботи студентів під час сесії. І в цьому не мала заслуга студентської ради й коменданта. Що ж до гуртожитку на вул. Ар тема, 46, то, нам здається, тут ще треба багато зробити 1 студраді, і комендантові, щоб зустріти сесію у всеоз броєнні. Л. КОЗЛОВСЬКА, О. ЧАИЧЕНКО, А. ЗАДО- РОЖНИИ, В ДАВИ ДЕНКО, В. БЕРЕЗА- НЕЦЬ — члени рейдо вої бригади. З січня 1967 року. ^Харківський університет” З стер. ,Прийшла зима! Зима. Пусть ие тают сугробы. Горят на снегу янтаря. Нанизывай ниткой суровой Дни памятного января. Сквозь белую снежную полночь Двойная проходит тень. Как парниковый овощ, Тянется бледный день. Тело мое невесомо. Геснут во тьме голоса. А в зеркалах бессонных Блестят нестерпимо глаза. Л. ГРИНБЕРГ, студентка Перший сніг ЕТЮД Ти мала незабаром прийти. А зараз ми уд вох з тишею, яка висту кує зеленими стрілками годинника. Розкритий на першій сторінці зошит чекає. А за шибками вік на дощ ■ — сумний, ли стопадовий. Листя на де ревах майже немає. Са док з вікна видніється чорним силуетом, який то з’являється, то тане у дощовому мареві. Кап — кап… Секунд но спливають краплини з гілки в ’ язу, яка роз межувала вікно на ма ленькі клаптики неба. Крап – крап… Мені чо мусь хочеться зловити хоч одну краплину. Я йду на вулицю, і немає стуку зелених стрілок годинника, а його одно манітну мелодію заміняє дощ. Дощ… Безжально роз віяла осінь свою багря ність по листочку. За рядом молодих де рев починається поле колгоспної озимини. Да леко витяглася і зникає в сірих важких павути нах, що небо скує до кожного листочка. І вітер грає на тих струнах сумну мелодію осені. Відчуваю, що хо лодно. І я вже вертаю до теплої кімнати, до муркотіння годинника, до першого рядка в зо шиті. — Зачекай!.. — зупи- няє мене тремтливий го лосок. Хто б це? Огля даюсь: голі гілки дерев дивляться на мене. — Ми ось!.. Поглянь!.. — і кілька голосів чу ється звідкілясь знизу. Квіти? Але ж вас дав но немає?! — Є… є! — вже раді сні голоси линуть до ме не. Серед мокрого листя бачу… Ні, це, мабуть, сон. Але квіти, маленькі й непомітні, схожі на ро машки, біліють серед дрібненьких зелених ли сточків. Квіти!.. Як ви зберег лися, вистоявши в ранні заморозки, холодні до щі?! Схиляюсь і торкаюсь білих голівок. І, здається, що немає ні дощу, ні мокрої осе ні, що буяє надворі со нячне літо, і це не кві ти, а краплини сонячно го сяйва, яке хлюпнуло крізь листя з неба. Обережно зриваю і несу білий острівець до хати. Розгніваний дощ сип ле мені в обличчя ко лючим вітром Я ще не знаю, що в цей час ти зайшла до кімнати і там, де роз критий зошит і годин ник з зеленими стрілка ми, біля вікна чекаєш на мене. Ти бачиш у моїх ру ках квіти і посміхаєшся. Ти розумієш мене без слів. Зігрівшись у кімнаті, квіти оживають знову і вдячно дивляться на нас. А за вікном усе змі нилося. Ми бачимо, як закружляли спершу ма ленькі сніжинки а по тім полетів справжній сніг. Так почалася зима. Олекса ПРИМА, студент. З НОВИХ ВІРШІВ О. СУДАКОВА ТУМАН Рука — глаза мои. Ни зги. Иду наощупь. Снег декабрьский Прильнул к земле и слышит; сгинь! И тает девочкой из сказки. Туман, крахмальная вода, Разлился, скрыв живые дупш. Туман… И кажется тогда Мне этот город затонувшим. Дома — большие корабли, Деревья — водорослей чащи. День погружается в залив Какой-то одури звенящей. ЗИМА Зима вот здесь! Стоит за дверью Ну, отвори! Стоит, как лебедь, и чистит перья В лучах зари. Смотрю в окно и вижу клены, Седые — в ряд. Согнули спины в немом поклоне, А, может, спят?- Плывет Светило, — спешатся тени Короче стать. Гудит печурка под треск поленьев, Хлопочет Мать. Зима томится: Ну, что за встреча?! Где каравай? Скрипят сапожки, сзывая вече, — Ану, вставай! Ну, что ты медлишь?! Ну, выходи же Ко мне, мой друг! Огонь рученки приятно лижет? Иль недосуг? Я бодр и весел! Я одеваюсь! Иду! Бегу! Мои шаги звенят, вливаясь В морозный гул… Стеклянная прохлада — Звенит хрусталь. Осенняя Баллада Метнулась в даль. Обрушились на землю Небес дары, — Разгул метельный дремлет В них до поры. А ветер набегает, Упруг и быстр, — На тополе стенает Последний лист, И, оторвавшись, в шквале Несется он Ко льдам, что оковали Речной затон. „ПА, СКУБ Е! “ • ГУМОРЕСКА • Так ото л; бо. хлопці, кажу, що ця халепа трапилась зі мною саме на Новий рік. На Новий 46-й. Зібрався батько мене підстригти, щоб янголятком виглядав (на день свого народження. Посадив мене на стілець, запхнув рушника за комір, гребінець узяв, дістав трофейну машинку. І як підвела клята техніка! Почиркав батько над вухом і почав. «Па, скубе», — заскиглив я одразу. Батько став обережніше водити по моїй маківці. «Все рівно скубе-е-е», — ледве стримуючи сльози, протяг нув я. «Сиди спокійніше! — гримнув батько. — Який ти у ме не тонкосльозий!» Але я канючив своє: «Па, скубе-е-е». Батько {розібрав і зібрав трикляту машинку (швидше, ніж мені цього хотілось би). Але не встиг він торкнутись до моєї бідної голівоньки, як я заволав, немов різаний: «Знову скубе-е-с»… Батько спересер дя заїхав мені по потилиці, бо, регулюючи каверзний механізм, він уже обстриг собі половину лівої руки. Тоді він вдався до хитрощів. Поскреготавши машинкою у мене над головою, запи тує: «Ну, як?» Але я, не второпавши, що й до чого, знову за тягнув своє: «Скубе-е-е». Через хвильку я лежав уже впоперек стільця без штанів. Новий пік я святкував стоячи. В. МАКАРОВ, слухач відділення журналістики, студент. ШУМИМО, БРАТЦІ, ШУМИМО … ДОК II? Людина, яка вперше потра пила до університету, помічає, що багато студентів так ставля ться до споруди університету, як несвідомий пасажир до стан ції, мимо якої він проїжджає. Загляньмо в аудиторію 638. Тут тільки-но закінчилася дру га пара. Доцент В. Д. Бар ’ ях- тар читав лекцію четвертому курсові фізтеху. В аудиторії накурено (?!), на підлозі валяю ться папірці, сірники, недокур ки. На третю пару до Цієї ау диторії заходять третьокупсни ки того ж таки фізтеху. Після лекції підлога всипана відхода ми від «науки». Викладач за палює просто в аудиторії. За ним, десь у кутку, починає па лити й студент. А чому б і не запалити? Існують місця для куріння, але ними користуються рідко. Палять у коридорах. Після пе рерви на підлозі — купи недо курків. Хто це робить? Ось, наприклад, іде студент 25-ої групи мехмату Л. Фоменко. Недбалим рухом він кидає в куток недокурену сигарету. До речі, там уже лежать десятки зо два інших, хоча поряд стоїть порожня (!) урна. Не долітають до мети запущені цигарки. Не долітають! На зборах, у газетах ми го коримо й пишемо про дотри мання чистоти й порядку у на шому домі, а конкретних по рушників порядку не караємо. 140 прибиральниць вимітають щодня з коридорів та аудито рій сотні кілограмів відходів від «науки». Ю. ЖИГАИЛОВ, слухач відділення журналістики. ЦІК АВО ЗНА ТИ РОБІН ГУДА… АМНІСТОВАНО У Шервудському лісі, де ко лись жив із своїми друзями легендарний Робін Гуд, нещо давно відбулася незвичайна церемонія. На інсценізовану трибуну вийшов місцевий ше риф Еліот Дерхем, розгорнув сувій пергаменту і, як це роби ли давні предки англійців, гуч но проголосив: «Я, нотінгемсь- кий шериф, цим наказом зні маю воі звинувачення з Робіна Гуда 1 його товаришів за їхні дії, що суперечили закону». Шериф голосно заявив, що хоч в архівах поліції не зберег лося ніяких документів, ЯКІ б звинувачували Робіна Гуда в його злочинах, деякі люди ще й досі вважають робінгудівціїв розбійниками, тому настав час амністувати легендарного анг лійця. Так аж через сім сто літь Робін Гуд дочекався, на решті, офіційної реабілітації. ЯК ЛІЧИВ ЧИНГІС-ХАН Монгольський володар 1 пол ководець Чингіс-хан винайшов досить оригінальний спосіб під рахунку втрат свого величезно го війська після битви. Йдучи у бій, кожен воїн мусив кинути в певне місце жменю землі; по вертаючись після бою, воїни кидали по жмені землі поруч з першою купою. Порівнюючи розміри обох куп, полководець мав уяву про втрати свого війська. ДЕНЬ КРИКУ Таке свято ось уже багато років Існує в Мексіці. Виникло воно тоді, як країна звільнила ся від Іспанського гніту. Дові давшись про волю, мексіканці почали гучно кричати, вислов люючи цим свою радість. Ця традиція збереглася до наших днів. У День крику люди збираю ться на майданах 1 вулицях І волають на весь голос. Особли во гучний галас стоїть на цент ральному майдані столиці краї ни — Мехіко. Сюди приходять покричати міністри і президент республики. Редактор Л. МЕЖОВА. «ХАРЬКОВСКИЙ УНИВЕРСИТЕТ». Орган парткома, ректората, комитета ЛКСМУ, профкома и месткома Харьковского і Харків, пл. Дзержинського, ордена Трудового Красного Знамени государственного университета им. Л. М. Горького. На украинском языке. 4, корпус 12. тел. Г-0-17-68. ВЦ 03066 Харківська обласна друкарня Обласного управління по пресі. Харків. Сумська вул., 13. Зам. 1-6. Тираж 1.500.