No 1 (1299) Субота, 9 січня 1965 р. Ціна 1 коп. НАС П ОЗДОРО в ля ют ь КОЛЕКТИВ МІНІСТЕРСТВА ВИЩОЇ 1 СЕРЕДНЬОЇ СПЕ ЦІАЛЬНОЇ ОСВІТИ УРСР СЕРДЕЧНО ПОЗДОРОВЛЯЄ СТУ ЦЕНТІВ ПРО ф Е со Р сь К°- в ИКЛАДАЦЬКИЙ1 ПОСТІЙНИЙ СКЛАД ВАШОГО ВУЗУ З НОВИМ РОКОМ І БАЖАЄ ВЕЛИКИХ ТВОРЧИХ УСПІХІВ У ДАЛЬШОМУ РОЗВИТКУ ВИЩОЇ ОСВІТИ : НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ. Міністр Ю. ДАДЕНКОВ, Зам. секретаря партбюро П. РОДІН, Голова МК А. ДАНИЛОВ. СНІГУРІВСЬКЕ ВИРОБНИЧЕ УПРАВЛІННЯ ВІД ВСІХ ТРУ- й ^ ІИК!В РАЙ ОНУ ПОЗДОРОВЛЯЄ РЕКТОРАТ, ВИКЛАДАЧІВ НАУКОВі-іХ ПРАЦІВНИКІВ, ЗАВЗЯТЕ ПРАЦЬОВИТЕ СТУДЕНТ- СИТЕТУ 3 НОвИМ 1965 РОКОМ, БАЖАЄМО ВЕ- ЙИКІтХ УСПІХІВ У НАВЧАННІ, ПРАЦІ НА БЛАГО НАШОЇ ЛЮБИМОЇ БАТЬКІВЩИНИ, ВЕЛИКОГО ЩАСТЯ В ОСОБИСТО МУ ЖИТТІ — НАЧАЛЬНИК УПРАВЛІННЯ ХАДЖИНОВ СЕК- Р™ ҐІАРТОРГАІ^ КУЛИКОВА. ГОЛОВА МК КУЗЬ- МИ 40 В. ТЕПЛО СЕРДЕЦЬ РЕПОРТАЖ Ось уже 10 років підряд, кож ної п ’ ятниці, незалежно від пого ди і часу року біля університету зупиняється звичайний автобус. Він везе студентів філологів до Курязької ДТК, де з таким не терпінням чекають своїх шефів вихованці колонії. Так було і 25 грудня 1964 ро ку, в день, коли громадськість університету і колектив Курязь кої колонії відзначали 10-річчя шефської роботи філологів. У святково прикрашеному при міщенні клубу відбувся урочистий вечір. Шефів та учасників худож ньої самодіяльності університету біля входу до клубу зустрічає плакат: «Привіт шефам’» Вихо ванці вітають своїх старших то варишів урочистим маршем, ра дісними, щирими посмішками. Начальник колонії підполковник Є. Д. Матковський виголошує промову, в якій згадує, як 10 років тому почалася шефська ро бота філологів, яку велику допо могу подають шефи у виховній роботі. На закінчення Є. Д. Мат ковський говорить, що дружня порада і підтримка шефів відчу ваються у всьому: шефи прова дять збори, бесіди, конференції, вечори поезії, готуються разом з вихованцями до зустрічі Нового року. На цей святковий вечір запро шено багато гостей: заводчани з ХЕМЗу, Ірина Широкорад, ви пускниця ХДУ, яка колись очолю вала шефську роботу (сьогодні вона вчителька 127 школи), викла дачі ХДУ тт. Віткалов, Корж та інші. Н. Г. Корж, одна з ініціаторів шефської роботи, розповідає про те, що студентів захопила у шеф ській роботі романтика труднощів, романтика боротьби за Людину. Вона називає імена шефів, які всю душу вкладали у роботу з виконавцями: Л. Лобур, Л. Бур- дейна. І. Широкорад розповідає про перший приїзд шефів — філоло гів до колонії, про те, як привіт но зустрів їх Аркадій Михайло вич, в. о. начальника колонії, як радісно вітали їх вихованці-. Кращих з кращих, вчорашніх і сьогоднішніх шефів, нагороджу ють грамотами: Ж. Авраменко, О. Непочатову, С. Соломіну, О. Носик, Є. Котову, Л. Бакла- новську, В. Толсту, 1. Широкорад, викладачів університету тт. Віт- калова, Харченка, Корж, Березни кову, проректора по учбовій ро боті тов. Астахова за їх активну допомогу Курязькій колонії у нав чальній і виховній роботі. Звучить урочистий марш, що відкриває концерт, організований спеціальними силами студентів і вихованців колонії. Гарно вміють співати і танцювати наші дізчата, та не поступаються їм підшефні. Як натхненно і завзято виконують хлопці російський танок! Багато клопоту сьогодні у Жені Кетової та Ліди Баклановської. Вихован ці відділення, де шефом Женя Котова, виступають найкраще, та це й не дивно: багато віддає сил, вміння, душевної теплоти і чуй ності своїм молодшим друзям Женя! Ось чому так люблять вихованці цю невисоку жваву дівчинку. Нарешті, концерт закінчується Весь зал — вихованці, шефи, студенти, гості, артисти співають пісню вихованців «Весняний марш». Вечір закінчено, від ’ їжджа ють гості. Але ще довго не за тихають у колонії розмови, хлоп ці згадують радісну зустріч, кон церт, згадують своїх вірних дру зів, вбираючи в себе тепло їхніх сердець. Г. СОТНИКОВА, наш кор. НА ФАКУЛЬТЕТІ ГРОМАДСЬК ИХ ПРОФЕСІЙ Нові відділення чекають слухачів Незабаром факультет громад ських професій відкриває двері ще двох нових відділень. Одне з них — відділення радіотехні ки — дасть своїм слухачам ос новні поняття з радіотехніки, на вчить розбиратися у схемах ра діоприладів, радіоприймачів, те левізора, магнітофона. Слухачі цього відділення навчаться не ли ше ремонтувати приймач або те левізор, а й самі їх виготовляти. Ті ж, кого цікавлять природни чі науки, зможуть узнати багато нового в галузі хімії і біології, якщо відвідуватимуть заняття но вого відділення — відділення ос нов природничих знань. Практич ні заняття проходитимуть у ла бораторіях нашого університету. В. ЄРМАКОВА, декан факультету. Заняття ведуть юристи Відділення права на факультеті громадських професій фактично являється новим. Правда, у мину лому році було заплановано від крити це відділення, але з ряду причин робота на ньому швидко припинилася. Зараз лекції на відділенні пра ва проходять регулярно. їх чита ють викладачі Хар івсь ого юри дичного інституту. Часто лекції переходять у жваву бесіду, що триває ще довго після дзвоника. А попереду у нас цікаві практичні заняття. Ми познайомимося з спе ціальними фільмами про розслі дування злочинів, про криміналі стику, про судочинство тощо. Основна мета, що стоїть перед випускниками відділення права — навчитися виховувати людину но вого, комуністичного суспільства, де не буде ні органів міліції, ні орган е прокуратури, а відповіда ти за збереження порядку буде кожний радянський громадянин І. НАУМЕНКО, слухач відділення, студент. Вісті З СНТ 24 дні в горах Тянь-Шаню Влітку цього року студенти ка федр вищих і нижчих рослин про ходили практику в різних кінцях країни. Серед них було багато учасників СНТ. 24 дні тривала цікава екскурсія студентів кафедри вищих рослин у гори західного Тянь-Шаню. За цей час студенти ознайомилися з рослинністю гір, каньйону річки Аксу та інших місць. А студенти з кафедри нижчих рослин перебу вали в цей час на березі Барен- цового моря, у тундрі, де з кож ним днем теж узнавали щось нове. Студенти обох кафедр привезти багатий і різноманітний матеріал. На об ’ єднаному засіданні кафедр при активній участі гуртківців були розглянуті результати поїз док. Четвертокурсниця Тараненко розповіла про альпійську рослин ність перевалу Кшв-Каїнди і за повідника Аксу-Джабагли. Вона продемонструвала зібраний нею гербарій альпійської рослинності. В. БРУНЬКО, студентка III курсу біофаку. У КОЛЕКТИВАХ Х УДОЖНЬО Ї САМОДІЯЛЬНОСТІ Бринить пісня Завоювавши перше місце па міжвузівському огляді колективів художньої самодіяльності, наш університетський хор, треба віддати йому належне, не зупинився на досягнутому: він працює, працює напружено. Вже два роки керує нашим колективом на громадських засадах великий майстер своєї справи Зоя Вікторівна Яковлева. 1 правильно говорять: у хороших руках будь-яка справа ладиться. …Йде репетиція. Хоровий гурток приступив до розспівки. А-а-а-а… співають сопрано. ,А-а-а-а… вторять баси. Зоя Вікторівна слідкує за чистотою звуку, ритмом. Репертуар готується різноманітний: тут і твори радянських ком позиторів, і класика, і твори композиторів братніх країн. Йде пра ця над складним уривком з опери Сметани «Продана наречена», розучується «Осінь» Речкунова. Ллється широка, простора могутня мелодія «Патріотичного хору» з опери Макарова «Река-богатырь». Голоса набирають сили, звучать міцно, могутньо. Добре! Пройде певний час, і студенти, які відвідують хор, зможуть і самі керувати хоровим гуртком в тому колективі, де працюва тимуть після закінчення університету. Адже всі члени колективу оволодівають нотною грамотою, знайомляться з законами культури співу. Все це — значний внесок у підготовку молодого спеціаліста — активіста громадського життя. Н. КАРПОВА, слухач відділення журналістики. На по розі — СЕСІЯ НАШІ ІНТЕРВ ’ Ю ЕКЗАМЕНУ НАЗУСТРІЧ До завершення семестру — буквально декілька днів. Набли ження сесії відчувається в усьому. Наш кореспондент Є. Новосьо- лова звернулася до викладача історії партії на філологічному факультеті Юрія Володимировича Шиловцева з проханням розпо вісти, які його враження від підготовки першокурсників до відповідального екзамену з історії партії, як вони до цього екзаме ну готуються. — Зараз, майже напередодні сесії, можна з певністю сказати, шо першокурсники філфаку доб ре працюють над вивченням кур су історії партії, — сказав 10. В. Шиловцев. — Переважна більшість студентів сумлінно го тується до лекцій і семінарів, ре тельно вивчаючи рекомендовану літературу, систематично кон спектуючи першоджерела. Як правило, до чергової лекції сту денти читають відповідний мате ріал по підручнику. Викладач на початку лекції переконується в тому, чи все зрозуміло, шляхом невеликого опитування. На лек ції студенти одержують питання, які мусять вирішити під час са мостійної роботи. Тт. С. И. Литвиненко й В. І. Сагалаев, які ведуть на першому курсі семінарські заняття, задо волені активністю студентів. Тт. Литвиненко і Сагалаев на вчають першокурсників конспек тувати першоджерела, демонстру ють кращі конспекти, ведуть об лік не лише відвідування і кіль кості виступів на семінарах, а й враховують обов ’ язково якість цих виступів. Ось ті основні ме тоди роботи, за допомогою якої ми готуємо студентів до екзаме нів. Гадаю, що успішній підготов ці до екзаменів сприятиме й те, що по кожному питанню семінар ських занять студентами скла дається докладний план, пророб ляється додаткова література, об говорення того чи іншого питан ня спрямовується на зв ’ язок з сучасністю. Першокурсники філологічного факультету з інтересом ставлять ся до вивчення курсу історії КПРС. Від заняття до заняття зростають їх знання, вміння пра вильно розуміти матеріал, що ви вчається, вміння правильно і чітко його викласти. Особливо добре навчаються Р. Войтович, Д. Гаркава, Запорожченко, Заяр- нии та інші. Добре працюють студенти з групи «Б» українсько го відділення. Тут постійно ви соке відвідування, висока актив ність, на кожному семінарському занятті з 24 членів групи всти гають виступити 10 — 15. Хороше працюють Клименко, Семидочний, Левченко, Кулик. На російському відділенні хочеться відзначити Тимченко, Лігостаєву, Колесни кову, па відділенні математичної лінгвістики приклад товаришам подає Полякова. Однак, у роботі нашій є і серйозні недоліки. Так, окремі студенти (Зиневич, Данилова, Мартинова) не систематично пра цюють над програмним матеріа лом, по суті не беруть участі у семінарських заняттях. Бувають ще випадки, коли дехто прихо дить на семінарські заняття без конспектів. А Кравцова, Пол- ницька, Мясникова, Сосницька, Томах та деякі інші пропускають семінарські заняття. На жаль, все це не стало предметом серйозної розмови на комсомольських, профспілкових, партійних зборах курсу. Актив курсу недостатньо контролює самостійну роботу сту дентів над вивченням історії пар тії. Ж ВОНА ПРОЙДЕ, ПЕРША ? Зовсім небагато часу залишило ся до сесії. Уже в університеті складено й розклад екзаменів, уже хвилюються першокурсники: як вона пройде, перша? У першокурсників хіміків не все гаразд з підготовкою. «Треба допомогти першокурсни кам», вирішило комсомольське бюро. ’ одного разу після занять зібралась академкомісія. Обгово рювались важливі питання успіш ності, і в першу чергу — успіш ності першокурсників. Було вирі шено скликати комсомольські збори на першому курсі, запроси ти викладачів. На зборах виступили Рая Вино- градська, Катя Лавріненко, ста роста курсу Олекс ’ й Шевляков, викладач тов. Корніенко. У їх ви ступах відчувалася щира закло потаність справами курсу, бажан ня д”помогти товарищам, що від стають. Виявилося, що не виста чає підручників з математики, а читальні зали майже завжди пе реповнені, деякі товариші ще не навчилися як слід самостійно пра цювати. розподіляти свій вільний час. а деякі мають ге-ику перерву в навчанні. Дрѵж^я розмета допо могла виявити тс 1 ці недолки. Р. БАРОН, наш кор. ,На порозі ттО^_О1^ ВСЕ — НА СЛУЖБУ СЕСІЇ Наближається зимова сесія. Це помітно одразу: загляньте тільки у пере-повнені читальні зали, у кабінети. Студенти, знаючи з влас ного досвіду, що осилити весь матеріал сесії «штурмом» в остан ні» дні неможливо, вже почали напружену підготовку до екзаме нів. Як ідуть справи на філологіч ному факультеті? Чи все наявно тут, щоб студенти як слід підго тувалися і здали сесію добре? До послуг студентів на філфаці є читальний зал, який працює ре гулярно і безперебійно. Завідую ча читальним залом Ніна Корни- лівна Голикова, прекрасний пра цівник, законом своєї роботи зро била правило: домогтися, щоб всі запити читачів були виконані. Наприклад, такий факт. Мені по трібен був 25 том творів Леніна. На полиці його не виявилося, він був на руках. Я хотів був вже йти, але Ніна Корнилівна допо могла: знайшла роботу Леніна «Держава і революція», яка й була по’трібна, окремим виданням. І таких прикладів багато. А то му студенти філфаку з великою повагою і подякою ставляться до Н. К. Роликової. Але не все бездоганне у роботі читального залу. Цілком природ но, що з наближенням сесії все більше студентів приходить до читального залу. Зал переповню ється, вільних місць немає. Оче видно, перед сесією деканатові слід виділити аудиторію спепіа чв но для підготовки до екзаменів, щоб задовольнити потребу сту дентів. Залишає бажати кращого та кож робота кабінетів, які працю ють чотири рази на тиждень, та й то у такий час, коли студен ти на заняттях. Питання це вже порушувалось у нашій стіннівці, але ніяких змін поки що не від булося: студенти не мають мож ливості користуватися кабінетами Мені здається, що хороша під готовка до екзаменів можлив буде тоді, коли усунути ці недо ліки. -А хороша підготовка — – за порука хороших і відмінних оці нок на екзаменах. І. ЧИЖИК, студент філфаку. З НОВИХ ВІРШІВ ЧЕЛОВЕКУ Тень каждый — Это маленькая жизнь, В которой, как в большой, законы строги. Ты прожил день — Ч звезды вновь зажглись. Так что же. Каковы итоги? пгруніКАМ. Которым ВО МНЕ НРАВИТСЯ ЧТО-ТО ОДНО Одна восторгается только имене Предпочтенье другая отдает кудря Девушки! Добрые, милые! Не любите меня по частям. Многим ДО нежности появится что-то во мне одн А М”е все о том мечтается. Чтоб хоть одна полюбила всег * * * Плѵг как-то бросили на го-ом кямн Подумал он: «Зачем, куча спешит Не лѵчше ль положить пока мне, Что я ы ре”‘ить. как пялы’-е жить?» Лежал сто лет и думал, как оставит Слеп на земле… Когда ж решил посметь ме«ть исполнит То ППИ ’ ” ™П^Ь ПГТЯ п И т К Р^илѵ того. ит л на”тѵп ’ л ’ ^м^рт • Мечты прекрасными, конечно бмл і. Па лот за ни’*и пл”я лр ии^ат Чтоб о себе оставить п^м^^»» в мио Необходимо ѵя^л ’ -‘й ле и ь ла*ат В. ЧЁРНЫЙ, гтѵлент V курса филфака. ТВОЯ БІБЛІОТЕКА Коли настає час екзаменів, сту денти готуються до них найчасті ше у бібліотеках. Як же праців ники наших бібліотек, читальних залів і кабінетів підготувалися то цього важливого етапу у жит ті студента? Я розповім про те, як зустрічають наближення сесії іа факультеті іноземних мов. Приємно відзначити, що на на шому факультеті працівники бібліотеки і читального залу за- ідалегідь по’чали підготовку до сесії. Під час екзаменів бібліоте- :а працюватиме у найбільш зруч ній для студентів час, розклад її юботи вже складено разом з де- :анатом факультету. У читальних залах для загаль- юго користування виставлені пе- ііодичні видання на російській, країнській і іноземних мовах. Словники, довідники, енциклопедії гако’ж знаходяться у читальному алі, так що студент завжди має гід рукою свою «зброю». Для за- •ального користування виставлені ■акож праці класиків марксизму- •ечінізму, підшивки центральних і місцевих газет за останні роки, журналу «Новое время» на ро сійській та іноземних мовах, який користується особливим попитом у студентів. Працівники бібліотеки, доклад- о вивчивши запити студентів, вирішили перевести у фонд для загального користування (студент може користуватися літературою не пред ’ являючи студентського білету) ті видання, які найчастіше використовуються. Поки ми ще не домоглися того, шоб більшість студентів на про тязі всього семестру систематично працювала у бібліотеці. Зате під час сесії читальні зали переповне ні; сюди вперше приходять для підготовки до екзамену, до залі ку, курсової роботи багато сту дентів, які ще не вміють користу ватись бібліотечними фондами. Добре було б організувати бібліо течний актив з числа тих студен тів, які регулярно працюють у бібліотеці. Вони могли б подати своїм то’варишам неоціненну до помогу порадою, консультацією, де знайти потрібний матеріал. Та це була б допомога і працівни кам бібліотеки, що так багато’ роблять для кращої організації роботи студентів під час екзаме наційної сесії. А. СКОРИК. СПОРТ СПОРТИВНИЙ СЕЗОН ЗАВЕРШЕНО, СПОРТИВНИЙ СЕЗОН РОЗПОЧИНАЄМО Минув 1964 рік. Оглядаючись на прожитий рік, всі люди підво дять підсумки зробленому, накре слюють плани на рік новий. Легкоатлети університету озна менували рік 1964 певни.ми досяг неннями. Вони брали участь у 22 змаганнях, навесні завоювали 111 місце у традиційній естафеті на першість міста. Всі збірні команди факульте тів щорічно ведуть суперечку за право називатися сильнішими легкоатлетичними командами. В цьому році місця розподілені та ким чином: І — Ф13ТЕХ, 2 — РАДІОФАК, З – ФІЗФАК, за ними йдуть мехмат, геофак, істфак, хіміки, біологи, факультет іноземних мов, а на останньому місці — філологи. Наші бігуни змагались на пер шість Облради ДСТ «Буревіс ник» по кросу. Завдяки величез ній організованості (у команді з 100 чоловік тільки дві неявки!) ми зайняли, як і в весняній місь кій естафеті Ш місце, пропу стивши вперед ко’манди педаго гічного і політехнічного інститутів. У цьому кросі успішно виступили Віра Ільгова (мехмат), Олек сандр Кислий (геофак), Вячеслав Зовський (біофак), що вперше виконали норму першого’ спортив ного розряду. Від свого імені я побажав би їм у новому році ви конати норму майстра спорту СРСР, але вони, очевидно’, цього самі не бажають, бо тренуються дуже погано. Ільгова, наприклад. з ’ являється на тренування раз у місяць, хоча має всі можливості добитися значних спортивних ре зультатів. Чемпіонами кросу на першість ХДУ стали Вячеслав Зовський (біофак) і Галина Карман (фа культет іноземних мов). У команд ній першості перемогли радіофі зики. До речі, хіміки, чемпіони минулого року, зайняли останнє місце. Наша збірна у складі 66 чоло вік приймала участь у першості вузів міста і в напруженій чоти риденній боротьбі зайняла четвер те місце. Ми ще не мо’жемо ви грати у команд ХПІ і ХДПІ, але наш програш команді будівельно го інституту — очевидна невдача. Ще більшої поразки ми зазнали на першості вузів МВССО УРСР, де зайняли 10(1) місце. Напере додні цих змагань з команди ви був ряд учасників, у послабле ному складі команда виступала без особливого ентузіазму. Слід сказати, що деякі наші гравці активно боролися за перемогу, але їх зусиль виявилося недосидь У 1964 році нам вдалося орга нізувати тренування наших кра щих атлетів у спортивно-оздоров чому таборі. Як приємний наслі док цього — наша перемога у міжтаборній спартакіаді на пер шій і другій змінах. Радісно відзначити, що деякі спортсмени ХДУ виходять на республіканську і всесоюзну аре ‘у. Людмила Комлева успішно ви ступила на багатьох міжнародних і всесоюзних змаганнях, у її ак тиві — рекорд УРСР з стрибків у висоту з розбігу — 172 см. У цьому році вона була четвертою в першості з стрибків у СРСР, а у Токіо поїхали перші три. Поба жаємо ж Людмилі у 1968 році захищати честь нашої Батьківщи ни у Мексіці. Олександра Шахова, що у цьо му році закінчує фізичний факуль тет, на першості УРСР серед юніорів захищала честь нашого міста, де перемогла у штовханні ядра з результатом 12 м 60 см. Добре виступили на змаганнях Верещак і Губенко. У цьому сезоні успішно висту пали також легкоатлети: Мартинюк Сергій (радіофак) 100 — 11,0, 200 — 22,7; Чернишов Юрій (випускник фіз- теху) 100 — 11,1; Андрієвський Володимир (фіз- фак) 5000 — 16, 44, 0, Суслов Микола (фізфак) висо та — 175 см. Закінчили сезон наші легкоат лети, зайнявши друге місце у естафеті, організованій Облрадою ДСТ «Буревісник» по вулицях Харкова. Попереду новий рік, нові трену вання, перемоги і …поразки. І як висновок на майбутнє: виступати слід краще, організованіше, згур- тованіше. працювати напруженіше. В. МАЯЦЬКИЙ, викладач. НАШІ ІНТЕР В ’ Ю У ВСЕОЗБРОЄННІ — Як готується геолого-геогра- Ьічний факультет до зимової се- ії? — з таким питанням зверну лися ми до заступника декана фа культету Ю. М. Мандрикіна. — Ше у грудні у нас відбулися відкриті партійні збори, на яких •и проаналізували стан справ на передодні сесії. Зараз у лабораторіях завершу- ютыя лабораторні і практичні за няття. Аналіз ходу цих занять відчить про те, що окремі сту- -енти — Лихолет, Нагорний, Іваненко (І курс), Дикалова (2 курс). Рябцев, Насєлкіна (З курс), Нагорний (4 курс) не серйозно ставляться до занять у період підготовки до заліків і ек заменів. їм, цим студентам, тре ба у ці дні працювати з особли- зим напруженням. Партійні збори запропонували завідуючим кафедр орган ’ зузати ■одаткові консультації для сту дентів, які прийшли до універси тету із -значною перервою в на вчанні. Безумовно, як і кожного року, під час сесії на факультеті буде діяти екран складання екзаменів, а редколегія стінної газети «Ком пас» випускатиме бюлетені, що висвітлюватимуть хід сесії. Деканат робить все від нього залежне, щоб студентам зручно було працювати у цей напруже ний час. Так. кабінети і читаль ний зал у період сесії працюва тимуть у дві зміни, можна буде готуватися до екзаменів, корис туючись цими кабінетами, протя гом всього дня. З перших днів січня розпочала ся сесія у вечірників. Треба ска зати, що й тут була проведена чимала підготовча робота. Кіль кість академборжників зменши лася з 40 до 5 чоловік. Для сту- дентів-вечірників організовано до даткові консультації, у кабінетах підібрана відповідна література НАШ К АЛЕНДАР ПАМ ’ ЯТІ ВЧЕНОГО (ДО П ’ ЯТДЕСЯТИРІЧЧЯ з дня СМЕРТІ проф. А. М. КРАСНОВА) На початку січня минуло 50 ро ків з дня смерті видатного вчено- ~о професора Харківського універ ситету Андрія Миколайовича Краснова. А. М. Краснов назавжди увій шов в історію університету і віт чизняної науки як засновник дру гої в Росії кафедри географії, як автор першого в країні вузівсько го посібника з загального земле знавства. як один з фундаторів комплексної фізичної географії, як видатний геоботанік. Андрій Миколайович втілив у життя свою мрію поо перенесення субтропіків ча російський грунт, саме він по клав початок вітчизняному чае водству і цитрусоводству. У харківський період свого жит тя (1889 — 1912 рр.) А. М. Крас нов багато зробив для трудящих міста. Він завідував університет ським ботанічним садом і, перебо рюючи труднощі, пов ’ язані З ВІД СУТНІСТЮ коштів і байдужістю «батьків міста», намагався пере творити занехаяний сад у ботаніч ний парк, відкритий для насе лення міста. При ветеринарному інституті Коаснов створив неве ликий ботанічний сад. використав ши при цьому новий ландшафт ний поинцип. До речі, пізніше чей досвід бѵв використаний при організації відомого Батумського сяду п ’ яти континентів. Багато зробив вчений для озеленення ву лиць міста. У папку Шевченка ще й лосі збепеглися депева. по саджені колись руками Краснова. Багато сил віддавав Андрій Ми колайович справі народної освіти. У 90-х роках він виконував обо в ’ язки попечителя другої Харків ської школи по розповсюдженню у народі письменності. Декілька років він керував всім учбово- виховним процесом у цій школі. Найдорожчим дітищем А. М. Краснова були Харківські курси для робітників. Вражаючи всіх своєю безкорисливістю, Краснов організував курси і сам керував цим учбовим закладом. Протягом багатьох років він викладав т; ботаніку геологію і географію, п стійно піклувався про розширені: курсів, залучав до читання лекц відомих професорів. Навчання і курсах коштувало слухачам 35 ко на місяць і, таким чином, бѵл приступно великій кількості робі ників. Поступово ці курси пер творились на учбовий заклад програмою середньої школи, кіл кість курсантів зросла до НСОч ловік, серед слухачів з ’ явили і жінки. У темний період р наступив після револіс ку, проф. Краснов нс г іа кликав «искоренять . г 1 язвы невежества» сер : ків. Він високо цінувю своїх курсантів, їх пот а вони відповідали йо і повагою. Андрій Миколайович з ш створити на базі цих курсів народний уніве . 1 розробив програму і с університету. Боровся за нього на сторінках місцевої газети. Але міська дума не звернула уваги на пристрасні докази А. М. Краско ва. Тоді він їде до Петербургу і там з великими труднощами до магається субсидії на споруджен ня нової будівлі для робітничих курсів. Протягом року дуже хоро ша на той час будова з учбовими кабінетами, з багатим ілюстратив ним матеріалом була споруджена. Проф. Краснов не був рево люціонером. але, безумовно, яв лявся прогресивним вченим і гро мадським діячем, великим патрю том. який близько до серця брав долю свого народу. Прикро, що в Харківському уні верситеті і в Харкові, де він жив і плідно працював 23 роки, ще і: досі ніщо не нагадує хаокіч ’ яиам. студентам університету про видат ного вченого, педагога і гро м ського діяча. Доц. В. ВІЛЕНК1 Такому вузу, як наш Харків ський університет, давно вже час мати в своєму штаті дозиметри ста. Але на жаль, поки що це за лишається мрією працівників фі- зико-технічного, радіофізичного та інших факультетів. «Видно, дело здесь не чисто», — испугался старый, увидав дозиметриста в облаке из пара. Зам. редакто »а О. МьлиЛЫВ «Харьковский университет». Орган парткома, ректората, комитета ЛКСМУ, профкома и месткома Харьковского ордена Трудового Красного Знамени государственного университета им. А. М. Горького. На украинском языке Адреса редакції: пл. Дзержинського, 4, корпус 9. Телеф. Г-0-45-31, дод. 2-68. Харківська друкарня No 16 Головполіграфпрому Університетська вул., 16. БЦ 2401! Зам