No 2 (996) Середа, 6 січня 1960 року Ціна 20 коп. ПЕРШІ ПІДСУМКИ Закінчився семестр, перший сс местр для першокурсників. Роз починається сесія, яка запам’ята ється назавжди — перша сесія в житті. Студенти першого курсу істо ричного факультету протягом се местру працювали в основному сумлінно, старанно, наполегливо. Можна бути певним, що сесія принесе успіх багатьом з них. Нещодавно ми говорили з акти вістами курсу, з викладачем істо рії партії про те, як проходило вивчення цього предмета на курсі. Як з ’ ясувалось, у першій групі заліки з історії партії виставлено майже всім студентам на основ: попередніх відповідей протягом семестру. Таке ж становище і в другій групі. Як кращих можна і треба від значити А. Банникову, Г. Бабен ко, М. Костоглодова, М. Бонда ренка, Н. Костиреву, Д. Рудого. А ось Н. Ворона, В. Лосев, О. Котов, В. Винницька, Р. Ібра гімова, М. Строга учитись як слід не зуміли. І те, що вони прийшли з виробництва, що була перерва в заняттях, — не виправдовує їх, бо на першому історичному всі — вчорашні виробничники абс воїни Радянської Армії. Є інші причини. Віктор Лосев занадто за хопився спортом, забувши, мабуть, що основний його обов’язок – відмінне навчання. В. Винницька та Р. Ібрагімова мало працюють над літературою. Треба сподіватись, що сумні результати багато кого примусять замислитись і розпочати працюва ти так, щоб не відставати від то варишів, не тягнути курс назад. Т БОЙКО, наш власкор. У спільній праці і змаганні Змагання за звання кращої групи, курсу, факультету знайшло широкий відгук на радіофізич ному факультеті. Розгорнулося змагання і на другому курсі. Дружно і організовано складає заліки група Р-24. Вона ніяк не хоче поступитися першістю пе ред групою Р-21. Готуючись до заліків, у групі разом вивчали найбільш складні питання ди сципліни, що вивчається, допо магали один одному, разом, усією групою залишалися «болі ти» за товариша, що складав за лік з іншою групою. Особливо хороше попрацювали Рєпа, Шендрик, Філь. Вони зав жди з ’ являлись на заняття добре підготованими, вчасно складали всі роботи, подавали товаришам приклад сумлінного ставлення до навчання. У цих студентів виста чило часу, щоб не обмежуватися тільки рекомендованою літера турою, а багато читати й додат кової. Ось чому знання їхні міц ні, широкі. А ось Мошинський і Піротті могли б при бажанні вчитися кращ*. З запізненням складає залік з приладів Шпи тальний. Чимало сумлінних, старанних студентів і в групі Р-21. Це — Пасечник, Прокопчук, Попович, Пироженко, Щербінін, Поляков, Полевой. Але групі бракує згур тованості. Поряд з хорошими студентами тут є й такі, що тя- гцуть групу назад, а по-справж ньому за них ще ніхто не взяв ся. Це — – Умрихін, Шатилов, Пі- калов. їм заважають лінощі і відсутність суворого контролю і вимогливості з боку товаришів. Працюють і змагаються й ін ші групи другого курсу радіофі зичного факультету. Перед тут ведуть Кокодій і Денисенко (Р- 22), Скурлов, Стрельченко, Іва нов, Мовчан, Кононов, Саенко, Нагібін. Заяць, Усков (Р-23). Але і в цих групах є такі, як Козинченко (Р-22), який несвоє часно склав залік з приладів і і зв ’ язку з цим зволікає складанні робіт. Завдання змагання — добитис того, щоб подібних студентії ставало все менше, щоб зроста рівень знань майбутніх молоди, фахівців. В. ЩЕРБАК, наш кор. Партбюро в боротьбі за успішність З успішності біологічний факультет займає одне з провідних місць в університеті. У значній мірі це пояснюється добре постав леною роботою партійної організації і її бюро (секретар тов. Г. Шкорбатов), Хороших результатів складання студентами заліків та екза менів, говорять члени партбюро біофаку, можна чекати лише при своєчасній і реальній підготовці до сесії. Тому ще в вересні була ліквідована академічна заборгованість у двох невстигаючих сту дентів — Аптекаря і Разуваевої. Предметом обговорення відкритих партійних зборів у кінці листопада, поряд з постановкою виховної роботи, була підготовка факультету до зимової сесії. З цією метою двічі у навчальному році партійне бюро заслухало повідомлення декана Г. Семененка про заходи, вживані деканатом по підготовці до сесії. На початку грудня члени партійного бюро разом з комсо мольською організацією підготували і провели комсомольські збо- ри з цього питання. Особливу увагу на факультеті було приділено студентам мо лодших курсів. Так, методична комісія біофаку на чолі з доцен том Л. Гельфенбейном розроби ла методичну пам ’ ятку студенто- ві-першокурснику, в якій містяться поради щодо організації само стійної роботи, звертається увага на особливо важливі й складні дисципліни і засоби якісного їх засвоєння. Пам ’ ятку, віддрукова ну на ротопрйнті, було своєчасно роздано першокурсникам. Бажа но, щоб подібні починання були підхоплені методкомісіями всіх факультетів. Під неослабним контролем партійного бюро факультету зна ходяться студенти, які з певних причин викликають побоювання щодо успішного складання сесії, гіа допомогу їм залучені старшо курсники і студенти-відміниики. З ініціативи партійного бюро факультету в грудні були мак симально скорочені всі види гро мадської роботи. Секретар пар тійної організації зауважує, що іноді такі масові заходи, як про ведений нещодавно огляд худож ньої самодіяльності, заважають нормальній підготовці до сесії. Ба жано, щоб огляди ці провади лись до сесії. Від цього вигра вали б і студенти, підвищилась би і якість художньої самодіяль ності. Партійне бюро організувало систематичне відвідання виклада чами гуртожитків, де комуністи знайомляться з побутовими умо вами, організацією часу і само стійною роботою студентів, по даючи при потребі практичну до помогу. Можна сподіватися, що всі сту денти факультету успішно скла дуть заліки і екзамени. В. ФЕДОРЕЦЬ. ГАРЯЧА СТУДЕНТСЬКА ПОРА. Фотоетюд І. СУХОТІНА. ВТІЛИМО в життя НАКРЕСЛЕННЯ ПАРТІЇ 3 22 по 25 грудня 1959 року в Москві проходив Пленум Центрального Комітету Комуні стичної партії Радянського Сокну, який підвів підсумки виконання величних завдань першого року семирічки в галузі сільського гос подарства і обговорив невідкладні завдання дальшого розвитку сіль ськогосподарського виробництва. Пленум заслухав доповіді Ради’ Міністрів РРФСР, Центральних Комітетів партії України, Казах стану, Білорусії, Узбекистану, Таджикистану, Азербайджану. За 11 місяців 1959 року в кол госпах і радгоспах вироблено м’яса на 32%, молока на 15%, яєць на 25% і вовни на 11 % біль ше, ніж за відповідний період ми нулого року, а Рязанська область, наприклад, збільшила виробництво м ’ яса у 3,8 рази. У 1959 році вироблено 62 мли. тонн молока, що перевищує валове виробництво молока в СІ1ІА більш ніж на 5 млн. тонн. Виробництво масла становить 845 тисяч тонн, тобто по чотири кілограми на ду шу населення, що перевищує ви робництво масла в США. Загальна площа всіх сільсько господарських культур складала в минулому році 196 млн. гекта рів, тобто майже на 40 млн. гек тарів більше, ніж у 1953 році. Площа посівів кукурудзи переви щила 22 млн. гектарів. Однією з основних причин, що пояснюють бурхливий розвиток сільського господарства, є піклу вання партії про якісне – покра щення кадрів у цій галузі народ ного господарства. Так, у колгос пах і радгоспах зараз працює по над 300 тисяч спеціалістів з ви щою і середньою спеціальною осві тою, більше половини голів кол- госпів і майже 90% директорів радгоспів мають вищу і середню освіту. Великих успіхів у розвиткові сільського господарства домогли ся і трудівники нашої республіки. Саме на Україні почався рух за виконання семирічки в галузі сільськогосподарського виробни цтва за п’ять років. Якщо в 1959 році виробництво м ’ яса (в живій вазі) дорівнювало 1,6 млн. тонн (в 1,9 разів більше у порівнянні з 1953 р.), а молока 8,1 млн. тонн (в 3,3 рази більше ніж у 1953 р.), то в 1963 р. вироблятиметься м ’ яса 4,3 млн. тонн і молока 26.5 млн. тонн. Костянтинівський і Мар ’ їнський райони Сталінської області дали зобов ’ язання добитися у 1961 — 1962 роках двохсотпудових уро жаїв зернових культур на всій площі посівів. Цей почин знайшов повсюдну підтримку в Українській PCP. Знаменно, що в роботі Пленум-, разом з членами ЦК брали участи десятки передових трудівників сільського господарства, в тому числі і нашої республіки. Кількість новаторів сільськогос подарського виробництва зростає з кожним днем, а їхні досягнення стають масовим явищем. З Постанови Пленуму, промови першого секретаря ЦК КПРС М. С. Хрущова, з доповідей і ви ступів учасників видно, що в на шій країні створені тепер усі не обхідні умови для дальшого мо гутнього піднесення всіх галузей’ сільського господарства. В Постанові грудневого Плену му вказується, щоб кожен кол госп, радгосп, район займалися виявленням і мобілізацією внут рішніх ресурсів, використовували досвід передових господарств, но ваторів виробництва, досягнення науки і техніки. Пленум вказав на важливість зниження собівар тості сільськогосподарських про дуктів, яке дасть можливість зни жувати державні роздрібні ціни і підвищувати за рахунок цього матеріальний рівень життя радян ських людей. Зараз, ■ підкреслює Постанова, треба всіляко збільшувати неділи мі фонди колгоспів. їх треба ви користовувати на придбання тех ніки, будівництво виробничих при міщень, шкіл-інтернатів, лікарень, на капітальний ремонт основних знарядь виробництва і т. ін. Крім того, вже настав час розпочати будівництво будинків колгоспни ків по типових проектах. Швидкий розвиток сільського господарства, зазначає Пленум, у значній мірі залежить від поста новки роботи науково-дослідних і учбових інститутів. Багато ін ститутів ще слабо розробляють найбільш важливі теоретичні проблеми розвитку сільського гос подарства, недостатньо зв ’ язані з виробництвом. У нашому університеті прова диться певна робота, що має без посередні стосунки до сільського господарства. Так, співробітники інституту біології під керівництвом доктора біологічних наук Устинова зай маються питаннями боротьби з шкідниками. Інша група вчених на чолі з професором Страховим провадить важливі дослідження в галузі боротьби з захворюванням рослин, зокрема з головневимн хворобами злакових. Кафедра гід робіології працює над виведен ням деяких північних порід риб у водоймах Харківського економіч ного району. Ці роботи мають ве лику народногосподарчу. цінність. Але цього, ясна річ, недостатньо. Мало займаються питаннями, зв’язаними з сільським господар ством, наукові колективи фізмату і хімфаку. Хімічний факультет, який при наявності великої на уково-дослідницької бази має всі можливості для досліджень ХІМІЧ НИХ засобів боротьби з шкідни ками, виробництва гербіцидів, ще нічого не робить в цьому на прямку. Є необхідність, очевидно, пере глянути госпдоговірну тематику по факультетах, а біофакові, який не бере в цьому участі не з своєї вини, подати допомогу. Всім співробітникам університе ту треба керуватися в практичній діяльності настановами Пленуму про те, що треба вважати най важливішим завданням сільсько господарської науки розвиток теоретичних досліджень на основі повного використання найновіших досягнень біології, фізики, хімії та інших суміжних наук. Велику відповідальність покла дено зараз на партійні, комсо мольські і профспілкові організа ції, яким треба розробити кон кретні заходи по організації масо во-політичної роботи на факуль тетах, популяризації матеріалів Пленуму. В. ФЕДОРОВ. ,ВЕЧІРНЄ ВІДДІЛЕННЯ СЬОГОДНІ Практика довела, що вечірнє на вчання в Харківському універси теті розвивається і набирає вели кого значення в справі підго товки кадрів без відриву віл виробництва. Студенти вечірнього відділен ня в більшості своїй ставляться до занять сумлінно, докладають всіх зусиль, щоб одержати ви щу спеціальну освіту. Зараз в’ університеті вже навчається в системі вечірньої освіти 541 студент. В основній своїй ма сі — це молодь віком від 20 до 28 років, всі вони працюють у різних галузях народів,: ■> гос подарства. 267 чоловік працює безпосередньо на виробництві, інші — вчителі і піонервожаті, вихователі дитячих садків, службовці. : Добре забезпечене вечірнє ■ відділення і науково-педагоггі І ними кадрами. З 85 виклада- | чів, що працюють на вечірньо му відділенні – 2 професори. Читають лекції на вечірньому від діленні 27 доцентів і 9 кандида тів наук. Аналіз і підсумки весняної екза менаційної сесії дали такі дані- з 208 студентів, що тримали екза мени — 165 склали всі заліки і ек замени- і були переведені .на дру гий курс. На «відмінно» склали екзамени 21 студент з різних факультетів. Це -і другокурсник фізичного від ділення К. Прядкін, який працює в інституті радіофізики, і староста групи другого курсу хімфаку Е. Яковенко. що працює в Хар ківському пожарно – технічному училищі. Відмінниками навчання є другокурсник економфаку П. Аношкін, який працює началь ником відділу праці і зарплати в раднаргоспі, М. Гончаров, друго курсник філфаку, цементовшик заводу ім. Малишева. ЛІ. Гоїнь ров, староста групи, дуже старан- но виконує домашні завдання Студент цього ж курсу і факуль тету 3. Плутахін, водій тролейбу са, виключно старанний і дисцип лінований студент. Відмінником є також другокурсник біофаку 3. Старобінець’, співробітник інсти туту ім. Мєчнікова. Можна назва ти багато студентів, які добре вчаться, сумлінно ставляться до своїх обов ’ язків, поєднують нав чання з працею на підприємстві. Взагалі на «відмінно» і «добре» вчаться 59 студентів вечірнього відділення. Але є й такі студенти (а їх на раховується 51 чоловік), які не виконали учбовий план, не склали в літню сесію екзамени та заліки. Так, на філологічному факультеїі студентка Шурова не склала 4 ек замени за літню сесію і зараз по гано відвідує лекції, хоча її не раз попереджали; студентка Вол- чугіна, піонервожата 2-ї школи. не склала 3 екзамени. На матема тичному відділенні має заборгова ність студент Мотлохов, який у цьому учбовому році майже не відвідував лекцій. Студентка По рошкова з хімічного факультету до цього часу не склала два екза мени. Після літньої сесії за неявку на екзамени і неуспішність довелося відрахувати, 25 студентів, що ста новить 10% всієї кількості студен тів вечірнього відділення. На жаль, є чимало таких, що погано відвідують лекції. Так, сту дентка першого курсу математич ного відділення Мелешко пропу стила в цьому учбовому роц : 22 дні, Леонова — 14 днів, істо рики Пилнпець — 8, а Костенко — 12 днів. На філологічному факуль теті погано відвідує лекції сту дентка українського відділення Федорченко; гірше за всіх відві дують лекції другокурсники мате- матичного відділення (староста Нижник), а краще всіх — сту денти біологічного та економічно го факультетів та першокурсники- фізики. З наведених даних видно, шо поряд з позитивними прикладами в роботі вечірнього відділення є й істотні недоліки, насамперед, не достатня організація учбово-мето дичної роботи. По ряду курсів студенти не забезпечені програм ними планами, потрібною кіль кістю учбової літератури в бібліо теці. Партійний комітет університе ту намітив ряд заходів для поліп шення роботи на вечірньому від діленні і один з них — передача керівництва організацією учбового процесу деканам відповідних фа культетів. Таким чином, велика відповідальність за учбово-мето дичну і організаційну роботу по кладається на деканів факульте тів і завідуючих кафедрами. З метою допомоги студентам — вечірникам необхідно викладачам різних дисциплін, що працюють на вечірньому відділенні, познайоми ти студентів з самостійною робо тою над книгою, правильним роз поділом часу. Одним з основних завдань викладачів є навчити сту дентів повністю • використовувати свій час, допомогти студентам придбати навики самостійної ро боти. Студенти вступили в зимову се сію і треба створити всі умови для успішного складання вечірни ками екзаменів. М. КОЛОМІЄЦЬ. проректор. На фото: Вечірники філологі і- ного факультету на одній з останніх лекцій першого семестру. СЛІДАМИ НАШИХ ВИСТУПІВ „ЯК МИ ВИВЧАЄМО ІНОЗЕМНУ МОВУ “ Під такою назвою в газеті «Хар ківський університет» була вміще на замітка про несумлінне став лення окремих студентів історич ного факультету до вивчення іно земної мови, про несвоєчасне скла дання ними позааудиторного чи тання. Як повідомили нас, факти, на ведені в замітці, дійсно мали міс це. Студенти Набок. Арестов склали позааудиторне читання. . Студентка Мазепа почала пра цювати над вивченням іноземнії мови більш серйозно. СУВОРА ДОГАНА В нашій газеті було вміщено ка рикатуру на студентів історичного факультету Ходакова. Фоміна, Люосєва і Перова, які вчинили ь гуртожитку п ’ яну бійку. Суворо і принципово обговорив ши ганебний вчинок, комсомольці факультету вирішили оголосити Фоміну і Ходакову сувору догану, а Люосєва виключити з лав ВЛКСМ, Перову винести суворе товариське попередження. ФІЗМАТ, II КУРС ПРИЧИНА НИЗЬКОЇ УСПІШНОСТІ …Є на фізматі група матема тиків. її номер 25. І цей номер — символічний. Відмінників тут не набагато більше двох, а «двійоч- ників» — більше п ’ яти. Коротше ка жучи, тут дуже низька успіш ність. Ну, то може хоча дисциплі на краща? Анітрохи. Відвідування занять студенти вважають спра вою своєї совісті, і чи тому, що понеділок спокон віків вважався «важким» днем (припущення ав- тора),- чи тому, що в цей день дуже багато практичних занять (поважна причина, вигадана ста ростою групи Винниченко), але на заняття в цей день здебіль шого з ’ являлося 10 студентів з ЗО. Бували й випадки зриву занять. Втім, під час сесії може про це не варт говорити? Ой, ні! Навіть найбільш оптимістичні прогульники тепер самі зрозуміли, до чого веде невідвідування. Так само, як зрозуміла своє стано вище бабка у відомій байці Кри- лова «Бабка і мурашка». ОСТАННЯ ЛІТЕРА Хто сказав, що на другому курсі передчасно займатися нау ковою роботою? Дурниці! Ось по дивіться, як студент 21 групи Болеславський зосереджено зами слився на лекції. Перед ним клаптик паперу. З острахом і повагою поглядають на нього студенти, що відчули на собі си лу його непереможного генія. В чому, спитаєте, річ? Він — «бал- дист». Це таємниче і, нічого грі ха таїти, трохи непривабливе слово вже довгий час прикрашає Болеславського. З того самого часу, як він раз і назавжди за хопився грою з незабутньою назвою «балда». Саме в цій га лузі він і вирішив прославитися. Перетворити цю фу у науку! Вкласти ввесь свій хист і час! І він почав провадити сміливі експерименти незалежно від роз кладу занять. Наприклад, на за няттях з математичного аналізу тощо. Таким чином, громадськість курсу втратила майбутнього ко- легу-вченого, а викладач, на свій превеликий жаль — слухача. Але не одним цим обчислюються збит ки, що їх завдав учений-самоуч- ка. Один за одним з лекційних місць почали зникати студенти. Де вони — ніхто не питав, бо всі знали — на експерименті у Бо леславського. А з його самороб ної лабораторії тільки й чулося: «Тобі писати останню літеру! Тепер у тебе вже «БАЛД»… У нього були свої перешкоди. Але він їх успішно переборює, тобто не звертає ніякої уваги. Та й справді, чого варті попе редження, догана, позбавлення стипендії для зростаючого «бал- диста»? Прибравши відповідну позу, він відказує товаришам: «Я граю в «балду», бо вважаю, що вона краще розвиває мій розум, ніж розв ’ язання задач». Може, сесія допоможе спро стувати це положення? Гадаємо, допоможе. Це й буде остання літера. Г. ФОРВАРДСЬКИЙ. Деякі викладачі нашого університету чомусь вва жають принизливим для своєї гідності виступати на сторінках університетської багатотиражки. З сьогод нішнього номеру ми розпочнёмо друкувати серію пор третів тих, чиї статті в нашій газеті не з ’ являються Нехай громадськість хоч би таким чином з ними по знайомиться. Наш перший герой — доцент біологічного факультету В. М Петров. — Володимире Миколайовичу, на пишіть нам що-не- будь про атеїзм і як ви його пропо відуєте, напишіть, будь ласка! — Відчепіться, чи не бачите — я зай нятий! Мал. В. Карачинського. Письнеиннн І, Мурітов на філфаці 17 грудня наш земляк, письменник Ігор Муратов, який у 1939 ро ці закінчив філо.югічний факультет нашого, університету, прийшов на свій факультет, щоб розповісти студентам-філологам, учасникам спецсемінару «Післявоєнний український роман та повість» про те, як він писав удостоєну Сталінської премії «Буковинську повість» За дві години перед слухачами пройшла цікава творча історія твору. До війни зародився задум написати поему про мачуху і пасинка, яка і була написана. Тема мачухи здавалася не вичерпа ною в цій поемі. Після визволення Буковини і возз’єднання її з Радянською Україною виникла думка розгорнути цю тему на тлі буковинського, побуту. Два з половиною роки, проведені на Буко вині, збагатили письменника великим життєвим матеріалом. Своє рідність буковинської говірки полонила харків ’ янина і зумовила форму розповіді від першої особи. Знайомство з життям буковин ських селян дало матеріал для біографії основного героя повісті Танасія Карпюка. Тема мачухи відійшла на другий план. Кілька річна відповідальна робота в Берліні дала змогу познайомитися з антинародною діяльністю бендерівців та життям українських емігрантів у Південній Америці. Це допомогло поширити ці теми в повісті, написати нові розділи. Після виступу Ігор Леонтійович відповів на численні питання слухачів. Студенти познайомилися з творчою лабораторією письмен ника, розповідь якого ще раз засвідчила про те, що справжній твір з ’ являється лише в результаті великої праці і серйозного вивчення життя народу. М. КЕНІГСБЕРГ, кандидат філологічних наук. НАШ ВИКЛАДАЧ Карти, креслення, проекції, гео дезичні інструменти, польова практика і, нарешті, любов до географії — все це зв ’ язує сту дентів з одним з кращих викла дачів геофаку Борисом Павлови чем Івановим. На протязі вже кількох десятиріч він віддає свій величезний досвід і знання сту дентам. Чуйним ставленням до людей і любов ’ ю до праці він за служив повагу і викладачів, і сту дентів. І випускники, ЩО ВЖг вийшли на шлях самостійного життя, не забувають свого вчи теля. Добре знає свою справу Бори’ ’ Павлович, і лекції завжди читає цікаво і захоплююче. А робота студентів з його предмета органі зована так, що кожен студент всі завдання виконує в строк і не приходить до сесії непідготовле- ним. Незрозуміле він пояснить, коли важко — допоможе. Студен ти завжди звертаються до нього з запитаннями на будь-які теми. Знаємо ми його і як науковця. Борис Павлович Іванов розробляє тему «Початок російської карто графії», в якій описаний розви ток картографії в Росії від її по чатку до XVIII сторіччя. Він про вадить також роботу по району ванню Лівобережної України. Завжди старанний і чесний, прямий і принциповий, він частий гість на комсомольських зборах. 0. СИМОНЕНКО, студент. Увага, університетські поети! Друзья, товарищи, ребята! Мы любим песни и поем 0 том, как Родина богата И богатеет с каждым днем, 0 красоте родной природы, 0 жизни, радостной, кан май, И о величьи дел народных, Народной силы и ума. Поем о крепкой дружбе юных, Сердцах, стремящихся в полет, Которых диск далекий лунный В простор неведомый зовет. Поем о самом лучшем в мире — 0 нежной, пламенной любви, Вверяем смело звонкой лире Раздумья, помыслы свои. Поем задумчиво, печально, Поем задорно, с огоньком, Поем на площади вокзальной, Поем в походе с рюкзаком. Поэты университета, За вами слово, ваш черед: Еще ведь песня не пропета Про самый трудный наш зачет, Про вечную горячку сессий, Про строгость доктора наук, Про то, когда студент невесел, Когда в беде спасает друг. Пускай услышит корпус новый, Пускай Каразин будет рад: Сданы анализа основы, Доволен нами деканат. Друзья, товарищи, ребята! Мы любим песни и поем, Споем же о делах физмата И про геологов житье! М.ТКАЧЕНКО. Редактор Б. ЩЕРБАНЕНКО. Адреса редакції: Університетська вул., 16. Тел. 2-72-01, дод. 64. Друк, вид-ва ХДУ. БЦ 00366. Зам. 6.