Зустріти сесію у всеозброєнні Питання проведення й підготовки зимової екзаменаційної сесії було в центрі уваги засідання партійного комітету, що відбулося в грудні. На засіданні були присутні декани та секретарі партійних організацій факультетів, які доповіли про те, які заходи вжиті і вживаються для найкращої підготовки до сесії. ^ На ряді факультетів ще багато студентів мають академічну за боргованість за минулий навчальний рік. Особливо багато «борж ників» на механіко-математичному (45), геолого-географічному (33), фізичному (19) та філологічному (17) факультетах. Студенти-ве- чірники теж мають академічні заборгованості. Ліквідували чи звели до мінімуму академзаборгованість історичний, хімічний факультети та факультет іноземних мов. На факультетах вже багато зроблено і робиться для того, щоб добре підготуватися до екзаменів. Питання підготовки і проведення зимової сесії обговорювалося на розширених засіданнях учених рад філологічного, біологічного, геолого-географічного факультетів. Студенти, викладачі, партійні комсомольські та профспілкові ср ганізації повинні мобілізувати вс свої сили, щоб забезпечити успіш ний хід сесії. Зараз перед факультетами без посередньо стоїть завдання: доби тися ліквідації заборгованосте! до 10 січня, провести оглядові лекції, додаткові заняття, консули тації. Старости академічних груп разом з комсоргами та профорга ми за допомогою викладачів по винні раціонально розпланувати час самостійної роботи студентів, кон тролювати її. Велику допомогу для успішного завершення сесії може подати організація змагання між групами, включення груп у бо ротьбу за звання «Кращої групи по вихованню активних будівни ків комунізму». Адже ми маємо приклад дієвості такого змаган ня — успіхи групи Р-*51. У центрі нашої уваги зараз по винні бути першокурсники, які ще не мають навичок самосії,інсі ро боти. Особливо це стосується пер ших курсів механіко-математично го, фізичного, фізико – технічного та радіофізичного факультетів. Діяльну допомогу мають подати першокурсникам студенти стар ших курсів і викладачі. Добру справу робить заступник декана фізичного факультету Гіаніна Є. А., яка буває в гуртожитках і дає цінні поради, як організову вати свій час. В університеті у нас навчаєть ся близько 150 студентів-інозем- ців. У них особливі труднощі в заняттях, пов’язані з недостатнім знанням російської мови. Крім допомоги викладачів, яка повин на бути систематичною, іноземним студентам можуть і повинні допо могти радянські студенти. Партійний комітет і ректорат університету закликають усіх ви кладачів, студентів, громадські організації енергійно взятися за підготовку та проведення зимової екзаменаційної сесії, щоб ознаме нувати початок нового року семи річки високими успіхами в нав чанні. І. ЧЕРНЮК. Пролетарі всіх країн, єднайтеся/ Р ік видання X X V I I Орган парткому, ректорату, комітету ЛКСМУ, профкому і місцевкому Харківського ордена Трудового Червоного Прапора державного університету ім. О. М. Горького No 2 (1233) гК ІЗИКА належить до наук, по- ^ кликаних забезпечити техніч ний прогрес у нашій країні, забез печити побудову матеріально-тех нічної бази комунізму. Розвиток фізики означає розви ток економічної могутності краї ни; нарешті, наука — велика ск ла, що відіграє значну роль на світовій політичній арені. Фізика— велика політична сила. Фізика запліднює інші природ ничі науки своїми ідеями й мето дами досліджень, приладами, тех нікою експериментування. Вважають, що на фізичному фа культеті важко навчатися. Так, справді, вчити треба багато й на полегливо. А головне — система тично, ставлячи перед собою ме ту одержати знання, одержати їх за час навчання якомога більше, а не прагнути, як це часто бу ває, за всяку ціну одержати дип лом як путівку на особисте життя. А який це диплом — хіміка чи ін- женера-будівельника — такому байдуже. Слід пам’ятати, що нав чатися треба все життя. Будь-яко му вченому, а фізикові особливо. Власне, справжнє навчання почи нається лише після університету. А в університеті ми лише навчає мо вас грамоти, вчимо читати кни ги і трохи розуміти їх. А щодо студентів — я не знаю жодного студента, із звичайними здібностя ми, який би систематично працю ючи, щодня, а не під час сесії, не зміг стати молодим спеціалістом. А далі все залежить лише від ньо го самого. Я не кажу про геніальні здіб ності, такі трапляються виключно рідко, не досить часто зустріча– ються і просто талановиті люди. Про них розмова інша. Але треба пам’ятати, що країні потрібно ду- жФ багато — десятки тисяч—фі зиків хороших і різних, яких го тують в університетах країни, в тбму числі і в нас. Готують із звичайної радянської молоді, із звичайними здібностями, і, як вид. но, готують непогано, бо Радянсь кий Союз відіграє в багатьох га лузях фізики провідну роль у сві товій науці. Про фізику і фізиків Ціна 1 КОП. Зате яке задоволення починає відчувати спочатку студент, потім молодий учений, коли його внут рішньому поглядові починають ви мальовуватися контури чудової споруди — сучасної фізики. І хоч багато ще недобудовано, багато невідомого, а деякі частини й зов сім відсутні — але яке величне все це, разом узяте! І ось коли ця стрункість, цілісність фізики як єдиної всеохоплюючої науки у при родознавстві стає зрозумілою, оче видною, — це означає, що перший, етап формування молодого вчено- го-фізика закінчився. Далі йде удосконалення і поглиблення в якійсь із галузей фізики. Кілька слів про наших студен тів. Контингент, як і завжди,—це випускники середньої школи, а також люди, іцо прийшли до нас з виробництва, та демобілізовані. Для студентів із школи характер ною особливістю часто є недос татня підготовка з фізики та мате матики (до речі, для цього також потрібні хороші вчителі фізики, яких може дати тільки універси тет). Але головне — це трапля ється дуже часто — цілковите невміння систематично працювати. Це невміння впливає на наслідки сесії. А в фізиці сподіватися лише на пам’ять, на зазубрювання, під час сесії не можна. Є в нас не велика кількість студентів, які навіть не знають, чому вони вчаться саме в нас, а не в будь- якому іншому інституті. Часто в цьому винні батьки. Але ті, хто знають з якою ме тою вони до нас прийшли і до то го ж систематично працюють, ви правдають наші надії і сподівання. Виробничники характеризуються, як правило, гіршою підготовкою. При цьому, на жаль, більшість із них працювала до університету не в лабораторіях фізичних інститу тів,. заводів і т. п. Той же неве ликий життєвий досвід, набутий за два роки роботи де-небудь у ТРИБУНА ДЕКАНА канцелярії, не покриває відсутнос. ті знань, наспіх поповнених під час підготовки до екзаменів. Але це не означає, що при умові си стематичної і наполегливої роботи не можна стати на один рівень із студентами з кращою підготовкою і вирости в хорошого спеціаліста. Демобілізовані, як правило, твердо знають, чого вони прий шли до нас, підготовка у них зви чайно краща, ніж у стажників, а дисциплінованість, працьовитість, наполегливість — вище всяких по хвал. їх присутність у групі часто сприяє згуртуванню колективу і визначає обличчя групи. На закінчення ще раз повто рюю — систематичне, щоденне та наполегливе навчання — це все. Тоді навчання не буде здаватися важким, тоді прийде задоволення від своєї праці, тоді виросте хоро ший спеціаліст. А тепер — бажаю успіхів у зимовій сесії і особливо вам, першокурсники, у вашій пер шій сесії. В. ХОТКЕВИЧ, декан фізичного факультету. ‘Ш Ш І Ш І Ш Ш Ш І – МІСЦЕ В СТРОЮ ЧИТАЧ ПРОДОВЖУЄ РОЗМОВУ П’ягикурсники філологічного факультету заочного відділення проходили педаго. гічну практику в школі робітничої молоді No 1. На фото: методист Є. X. Широкорад обговорює з студентами черговий урок. . Фото Г. СУХОТІНА, На сторінках нашої газети ба гато говориться про студентську честь. 1 це не випадково, бо ми живемо в таку епоху, яка потре бує від людини великої мораль ної чистоти і самовідданості у всьому. Ось сьогодні мені й хо четься продовжити розмову про честь студентську. Мені, як відповідальній за шеф ську роботу в школах, доводить ся працювати в школах разом з нашими студентами, філологами, істориками, біологами, студента ми факультету іноземних мов. їм доручена важлива справа — допомагати піонерам у їх робо ті. Як же студенти ставляться до неї? Філологічний факультет. На початку року були виділені вожа ті з числа студентів філологів. Але школярі даремно чекають на них — студенти не прийшли в школу. Та чи можна говорити, що студенти філологи цінують свою честь, честь радянського студента? Факультетові треба б було поцікавитися роботою аж двох шефсекторів комсомоль ського бюро — Павловської Ра- їси (П курс українського відді лення) і Винокурової Альбіни (І курс відділення математичної лінгвістики). Ці дівчата, очевид но, зовсім втратили совість, не кажучи вже про совість студент ську. Тим більша їх вина, що во ни мають досвід піонерської ро-, боти і не хочуть працювати. Такою ж студенткою без сові сті і честі є Махньова (111 курс біофаку). Не один раз це прізви ще згадувалося на сторінках га зети. Але на неї, як видно, нічо го не впливає — ні критика газет, ні критика комсомольського бюро. Так до яких пір ми будемо тер піти подібних людей, до яких пір вони ганьбитимуть студентську честь? Ніяк не знайде дороги до шко ли і студентка ПІ курсу біофаку Король Ліда. її, звичайно, не можна поставити на одну дошку з Махкьовою, але ж треба доб ре усвідомити, що раз навчаєш ся в університеті, так мусиш да вати якусь користь суспільству. Радісно стає на душі, коли зу стрічаєш справжніх студентів, які за громадські справи вболівають більше, ніж за свої. Це відпові дальний за шефську роботу член комсомольського бюро біофаку Люба Золотухіна (III курс), Ка терина Ковтун (ПІ курс). Добре працюють першокурсниці вожа ті Гужко Лариса і Коваль Люд мила. На факультеті іноземних мов порівняно з минулим роком робо та йде чудово. У цьому велика заслуга нового шефсектора Заєць Катерини (1 курс), дуже добре працює Сова Ілля (II курс). Ке рують гуртками в Будинку піоне рів Мануїлова, Кириловська (III курс). Непогано працююь історики на чолі з відповідальною за шефську роботу Скляренко Валентиною (III курс). Правда, Валентині слід звернути увагу на тих лю дей, які ще не були в школі, по говорити з ними. Студенти істфа- ку готують вечір у Будинку піо нерів, на якому ніде розмова про ■ моральний кодекс будівника ко мунізму. Мені б хотілося, щоб сіуденти,-. про яких ішлося в цій замітці, за мислилися над своєю поведінкою, над своїм ставленням до громад ських доручень, над своїм місцем у нашому суспільстві, яке будує комунізм. Л. БУРДЕЙНА, член комітету комсомолу. НА ЧЕСТЬ 40-річчя УТВОРЕННЯ СРСР З січня на історичному факультеті була проведена студентська наукова конференція, присвячена 40-річчю утворення СРСР. Змістовні доповіді приготували члени гуртка історії СРСР сту дент III курсу Ан А. — «Політичні та економічні передумови утво рення СРСР», Лозовой В. (II курс)— «Роль В. І. Леніна в утво ренні СРСР», Череповський М. (II курс) — «Міжнародне становище радянських республік напередодні утворення СРСР», Кривобок Н. (IV курс) — «Історичне значення утворення СРСР». У роботі конференції взяли активну участь студенти кафедр іс торії УРСР, нової історії, викладачі. Член гуртка історії УРСР Давидова Л. (IV курс) прочитала доповідь на тему «Розвиток освіти на Україні за 3 роки семирічки». Члени гуртка нової історії розповіли про відгуки в зарубіжних краї нах на факт створення СРСР. Доповіді гаряче обговорювались. Н. ГОНЧАРЕНКО. Понеділок, 7 січня 1963 р.