No 26 (980) Вівторок, 1 вересня 1959 р. Ціна 20 коп. Дуже раді, що допомогли Багато хто з абітурієнті)}, з тих, що вже склали вступні екзамени, у серпні працювали і, треба сказа ти, хороше працювали на спо рудженні нової будови універси тету. До складу нашої бригади вхо дили ті, хто мріяли стати хімі ком, філологом, геологом, фізи ком, радистом. Основним нашим завданням було допомогти пере везти в новий корпус наукове і учбове обладнання хімічного фа культету: Колишній солдат Радянської армії Роженко, Похилько і Ба баев. — майбутні геологи, Саркісов і Фетісов, що -мріють стати хімі ками, Сухецький, який обрав спе ціальність фізика, Краснявський, іцо поступає па радіофізичний факультет, всі ми намагалися працювати так, щоб принести користь університету. Погано тільки, що окремі абі турієнти ухилилися від цієї робо ти. В. БОБОК. ПРИЙМАЛЬНА КОМІСІЯ ЗАКІНЧИЛА СВОЮ РОБОТУ Літні канікули. Студенти роз ’ їхалися по домівках, відпочиває і більшість викладачів.’ Але життя в університеті не припиняється ні на хвилину, і влітку відповідальний момент — йде набір нового поповнення, майбутніх студентів. 1 безумовно, викладачі і сту денти, повернувшися до своїх справ, зацікавляться: — Ну, як цього року? Кого прийняли? Вміщуємо бесіду нашого кореспондента з замісником голови приймальної комісії В. І. Астаховим. Перед робітничою і колгоспною молоддю із закликом поступати в університет, обираючи професію за покликанням, виступали і сам ректор, і проректор В. 1. Махинько. і багато видатних вчених уні верситету. На підприємствах і в колгоспах Харківщини і Донбасу розповідали: про фізмат- відомі викладачі фізмату тт. Бланк, Наргаманік, Гегузін, про хімфак — його викладачі т. т. Красовиць- кий, Цукерман та інші. Перед телеглядачами виступив декан ра діофізичною факультету тов. Терещенко. Внаслідок усього цього до приймальної комісії надійшло 1514 за яв від бажаючих навчатися на різних факультетах нашого універ ситету. Нові правила прийому надзвичайно полегшили навіть повсякден ну роботу приймальної комісії та екзаменаторів. Не оббивали по- рсги мами і папи укоханих діточок. Письмові роботи з шифром, характеристики з школи, виробництва та військового підрозділу– надійний захист проти будь-яких там протекцій і прохань. А як це чудово повинно позначитися на якості нового студентського складу! Особливістю вступних екзаменів у цьому році було те» що на всіх факультетах першим екзаменом йшов екзамен з профілюючої дис ципліни. Переважна більшість факультетів і відділень забезпечили собі якісний набір. Особливо міцні знання показали вступаючі на такі факультети, як хімічний, радіофізичний, .історичний. Але можна навести й інші приклади. Українське відділення філо логічного факультету не забезпечило цього року якісного набору — це повинні врахувати його керівники, готуючись до нового набору. Нашим побажанням є також, щоб декани факультетів і партійні організації брали активну участь у проведенні набору, і не лише денних, але й вечірніх відділень своїх факультетів. Адже, наприк лад, декан біофаку тов. Семененко так зовсім і не цікавився хо дом екзаменів V поступаючих на вечірнє відділення. Кілька слів про роботу апарату приймальної комісії. Тут все га разд. Не можна не відзначити зразкову роботу секретарів фізико- математичного факультету А. О. Кирьянової та А. Г. Горюновоі та чіткого виконання своїх обов’язків відповідальним секретарем приймальної комісії Б. Мігалем. -X- К сентябрю в студенческом титане Закипел прозрачный кипяток- Значит с летом кончено заранее, Календарный срок его истек Срок истек. А день не отуманен. Лучезарным выдался денем. И стоит у осени на грани Необыкновенный солнцепек. Только где-то на речном откосе Пробует гусыня первый взлет. И едва угаданная осень Ретуши к земле не подберет, Чтоб слегка пометить сенокосы, Подсинить в заливах небосвод И приблизить утреннюю просинь От долины до степных высот. Сочная, отяжелев от груза, Вытянувшись вровень с головой, Разверсталась полем кукуруза, До поры хранящая покой. Но однажды замелькают блузы ■Под осенней неба СИНЕВОЙ . Полосу неубранную сузив, Встречусь я с колхозной звеньевой. И без шуток я скажу Татьяне, – Я скажу: «Ну, кто б подумать мог, Что в такой неезжей глухомани Перепутье наших двух дорог». Остывает медленно в титане Для утра согретый кипяток. И плывет сквозь теплые туманы Близость неизведанных дорог. П. Коленский, студент филологического факультета. ЦЕНТРАЛЬНА НАУКОВА Знайте історію свого університету Ц имало часу, навчаючись в уні- * верситеті, студенти прова дять у Центральній науковій біб ліотеці. Там і підготовка до се мінарських занять, і до доповіді або до екзамена. У просторих чи тальних залах, прикрашених кві тами, з допомогою кваліфікованих співробітників можна одержати літературу з будь-якого питання і плодотворно попрацювати. У 1955 році, разом з універси тетом, бібліотека відзначила свій 150-річний ювілей. Активний громадський діяч з дворян, Василь Назарович Кара- зін, засновник університету, до клав багато зусиль на створення бібліотеки. З великими трудно щами зібрав він у дворянства і купецтва Харкова і Полтави 600 тисяч карбованців сріблом і на частину з них у Петербурзі при дбав книги. 18 січня 1805 року відбулося перше засідання Ради, на якому був обраний перший бібліотекар. У першій третині XIX ст. Хар ків — занедбане й брудне місто. Університетська бібліотека була єдиною культурною установою, але й вона знаходилася у занед баному стані. Кошти на утри мання її відпускалися мізерні: 1000 карбованців асигнаціями (286 карбованців сріблом) на рік — половина річного окладу професора. Бібліографія не вела ся, кожний бібліотекар розстав ляв книги по своєму вмінню і відшукати потрібну книгу міг лише він сам. Бібліотекар Бален де-Балю погано володів росій ською мовою, і це ніяк не сприя ло покращанню справ бібліотеки. Зберіглася його розписка: «По лучил пет рукопись и один пе- чатанную книгу». Реакційна по літика царизму заважала попов ненню бібліотеки науковою літе ратурою. В. Н. Каразін просив, щоб йо му доручили навести у бібліотеці порядок, але — відмова. Користувалися бібліотекою лише професори і ад ’ юнкти університету. Після Великої Жовтневої соціа лістичної революції бібліотека стає більш масовою, затверджу ється постійний великий штат, відпускаються кошти, добре ве деться бібліографія. У 1929 ро ці бібліотека стає самостійною установою і зветься Центральною науковою. Нею користуються на уковці Харкова. У 1933 році ЦНБ передається університету. Книжковий фонд її все зростає і у 1940 році вже дорівнює 824230 томів. За роки війни багато книг бу ло втрачено, але фонд швидко поновився. Зараз він налічує 1,1 млн. томів. Бібліотека під тримує зв ’ язок з Академіями На ук Союзу і республік. Через то вариства культурних зв ’ язків шляхом обміну і валютного фон ду бібліотека одержує літературу з багатьох країн світу. В бібліотеці зібрана багата ко лекція рідкісних книг усіх часів і народів. Зберігаються видання Альдів, Плантенів, Ельзевірів, Ет ’ єнів, 19 інкунабул (книги, ви дані до 1500 року), російські ста- родруковані книги видання XVI — XVIII віків. Велику цінність має перша російська газета «Ведомо сти московские». «Арифметика» Магницкого, «Российская грамма тика» Ломоносова, екземпляр першого видання «Слова о полку Игореве». В бібліотеці зібрані журнали, в яких вперше були на друковані твори Пушкіна, Лєр монтова, Гоголя, Тургенева, Чер- нишевського. Некрасова, Толсто го, Горького та інші. Читач може познайомитись з журналом «Жизнь», де друкувався В. І. Ле нін під псевдонімом Ільїн. Збері гається перше німецьке видання «Капіталу» 1867 року, перша . ле гальна більшовицька газета «Но вая жизнь». З закінченням будівництва но вого приміщення університету бібліотека одержить більш при датне і просторе приміщення. Але і зараз вона. її багатства — до ваших послуг, друзі! О. люосєв. ,ПАРТІЙНЕ ЖИТТЯ КОМУНІСТИ — ПОПЕРЕДУ! Працювати, вчитися і жити по- комуністичному! Цей полум ’ яний заклик Комуністичної партії став провідним у діяльності радянсь кої молоді — покоління будівників комунізму. Працювати по-комуністичному — це значить всі свої сили, знання і енергію віддавати великій справі служіння народові і будівництву чудового майбутнього. Працювати по-комуністичному — значить пра цювати натхненно, так, щоб труд став головним змістом твого жит тя, невід ’ ємною часткою вливав ся у героїчні звершення мільйонів. Вчитися по-комуністичному — • це значить вперто і наполегливо оволодівати тією сумою знань, яку створило людство, це, як за значав Ленін, перш за все, — вчитися комунізму. Будівництво комунізму є ре зультат свідомої творчої діяльно сті трудівників нашої країни, тоб то, щоб активніше брати участь в комуністичному будівництві, необхідно глибоко оволодівати марксистсько-ленінським вченням наукового комунізму, наслідувати славні революційні традиції стар шого покоління, всемірно вихову вати в собі чудові якості людини комуністичного суспільства і, ра зом з тим, невпинно вивчати мо гутню зброю комуністичного бу дівництва — сучасну науку і тех ніку’ Жити по-комуністичному ■ — це значить жити повним плодотвор ним життям, життям країни, її народу, так, щоб від того, що ти живеш, іншим краще було. Всі ці принципи складають основу і головний зміст життя і діяльності членів великої партії комуністів Радянського Союзу. Вони і є для нашої молоді яскра вим прикладом того, як слід жи ти, працювати і вчитися по-кому ністичному. Комуніст С. І. Сидельников — доцент кафедри нової і найнові шої історії — один серед мільйо нів простих радянських людей. Але для нас, молоді, його життя, його праця є прикладом. В роки Великої Вітчизняної війни комуніст Сидельников в ла вах Радянської Армії пройшов героїчний шлях від Сталінграда до Чехословаччини. Наприкінці війни Степан Іванович був тяжко юранений, не стало обох ніг. Це не зломило волю комуніста. Комуніст, у якого б ’ ється серце, не може вважати себе інвалідом, і С. І. Сидельников віддається праці, беручи активну участь у науковій, викладацькій і громад ській роботі. Зараз С. І. Сидельников закін- іує працювати над докторською іисертацією, глибоко і майстерно іитає лекції, здійснює значну ромадську роботу як член пар- ійного бюро історичного факуль- ету. Прикладів тісного зв ’ язку ак- ивної громадської і плодотвор- ої наукової діяльності серед ко- уністів нашої організації можна авести багато. Блискуче ’ поєднує наукову і гро мадську роботу доктор фізико- математичних наук комуніст Хот- кевич, очолюючи одну з крупніших кафедр університету, являючись членом партійного бюро фізмату. Минулого учбового року секре тарями парторганізації геологіч ного і біологічного факультетів працювали товариші Макридін і Манаков, які захистили доктор ські дисертації; секретар партій ного комітету університету О. О. Кучер захистив дисертацію на вчений ступінь кандидата історич них наук. Впертий труд, сміливе дерзання, висока свідомість служіння своєю працею народові — ось запорука великих успіхів наших виклада- чів-комуністів. Значна кількість студентів уні верситету — члени і кандидати Ко муністичної партії. Наполегливі у навчанні, непри миренні до недоліків, вимогливі до себе, чуйні до товаришів, сту- денти-комуністи завжди там, де важко, завжди попереду, виступа ючи ініціаторами багатьох цінних починань. Саме з ініціативи студентів-ко- муністів істфаку було затвердже но рішення про відробку кожним студентом певної кількості годин на будівництві університету, про проведення педагогічної практики в сільських школах області і т. п. Авангардна роль комуністів факультетських партійних орга нізацій відчувається завжди. Як правило, студенти-комуністи є ду шею свого курсу. Яскравий при клад — студент IV курсу істфаку комуніст Солодовников. Він чудо во навчається, завжди бере активну участь в роботі СНТ, здійснює значну громадську робо ту як замісник секретаря партій ного бюро факультету, разом з тим він завжди з курсом і зав жди попереду. .^ Рівнятися на комуністів, брати з них приклад, постійно зверта тися до комуністів за порадами, незмінно слідувати цим порадам — одна з найважливіших умов пере творення в життя нашої молоді крилатого заклику: «Вчитися, працювати і жити по-комуністич ному!». А. МЄЛ1ХОВ. КОМСОРГ ГРУПИ ДО УВАГИ ПЕРШОКУРСНИКІВ Комсомольська група являється низовим осе редком комсомольської організації- Але від того, як поставлена робота в групах, залежить успіх роботи організації в цілому: курсу, факультету, – університету. Саме тут, в групі, можна, як го ворять, дійти до кожного комсомольця, знайти для нього доручення по душі, домогтись, щоб він відчував себе потрібним і корисним. Саме від групи залежить і. те, щоб п ’ ять років нав чання в університеті пройшли для кожного ці каво, весело, змістовно, серед справжніх то варишів, в справжньому колективі. 1 тому дуже важливо, хто буде спрямовувати і організовувати роботу групи, хто буде їі справжнім комсомольським ватажком. Обрати товариша комсоргом групи — це зна чить виказати йому велику честь, дати найваж ливіше комсомольське доручення. Ініціативність, принциповість, вимогливість, чуйність повинні бути першими супутниками в роботі комсорга групи. У нашій 4-тисячній комсомольській організа ції університету е: багато хороших комсоргів ком сомольських груп. Вже два роки в університеті йде змагання за право називатися кращою ком сомольською групою університету. Переможці цього конкурсу друга група Ш курсу хімфа- ку (колишній комсорг В- Борзова), четверта гру па IV курсу історичного факультету (комсорг 3. Майдпк) були премійовані поїздками до Ле нінграда і Києва. В чому ж те краще, що визначає працю цих комсомольських груп? Головним завданням ком- сомольця-студента є сумлінне навчання. І саме на підвищення успішності спрямовується робота кращих комсомольських груп університету- «Хвости» і навіть «трійки» стали в цих групах рідкістю, тому що колектив нетерпимо ставить ся до тих, хто не бажає серйозно працювати. Результати семінарів, колоквіумів, хід лабора торних робіт, випадки пропусків лекцій принци пово обговорюються на «літучих» комсомоль ських зборах. Але групорга кращої групи хвилюють не лише такі виключні випадки, як «хвости» і пропуски лекцій. Справжній групорг уміє вчасно подати допомогу, організувати цю допомогу. А для цьо го перш за все завжди повинен бути у вирії життя групи, повинен, як хороший товариш, знати кожного свого комсомольця. Бути справжнім комсоргом — це не значить тягнути все самому, намагатися зробити основне особисто. Є в університеті дві групи: п ’ ята гру па II курсу фізмату і 1 курс історичного факуль тету. В першій комсорг Босін, в другій — Со- ловйов. Обидва — енергійні, ініціативні хлопці. Але чому в групі Босіна життя вирує і так сум но і одноманітно в групі Соловйова?, Просто то му, що хороший організатор Босін спирається на актив, бойове здорове ядро групи. Лозунг «Всі за одного, один – за всіх» став девізом групи- І скільки цікавого, захоплюючого було тут здій снено: шефство над школою і поїздки до шебе- лінців, вечори самодіяльності і зустрічі з члена ми бригад комуністичної праці… Все це було ви конано тому, що пропонувалось і здійснювалось самими студентами, а завданням комсорга було вміло керувати і спрямовувати їхню роботу- Зовсім по-іншому поступав комсорг І курсу істфаку т. Соловйов. Він відірвався від колекти ву, розучився навіть розмовляти з людиною. Підтримуючи зв ’ язок з факультетським бюро, одержуючи від нього вказівки, він все намагався зробити сам і тому нічого не домігся. Дорогі першокурсники! Пройдуть 8 — -10 днів вашого навчання, і ви обиратимете своїх перших в університеті комсомольських ватажків — ком соргів, членів курсових комсомольських бюро. Зрозуміло, важко за такий короткий строк взна ти людину, але хорошого товариша, справжнього комсомольця, принципового і чуйного, серйозного і енергійного можна взнати но небагатьох, на перший погляд, незначних справах, вчинках, словах. Ви вже трохи знаєте один одного: разом складали іспити, дехто з вас вже попрацював на будові, брав участь у влаштуванні на новому місці хімічного факультету тощо. Бажаємо вам, друзі, обрати собі комсоргами кращих з кращих, бажаємо молодим комсоргам зуміти завоювати любов і авторитет групи, зу міти правильно, по-справжньому, по-комсомоль- ськи організувати свою діяльність. С. ГАЛУЗА, секретар комітету комсомолу, Кафедра пропагує рішення з ’ їзду Позачерговий XXI з ’ їзд Комуні стичної партії Радянського Сою зу — видатна подія сучасності, що значно вплинула на весь хід світового розвитку. Він відіграв видатну роль у розробці і висвіт ленні найважливіших теоретичних проблем марксизму-ленінізму в сучасних умовах комуністичного будівництва, в ідейному озброєн ні нашої партії і народу, всього світового комуністичного і робіт ничого руху. Глибоке вивчення і пропаганда історичних рішень XXI з ’ їзду КПРС — головне за раз в усій ідеологічній роботі. Колектив кафедри політичної [економії провів значну роботу по Пропаганді і роз ’ ясненню рішень іі матеріалів з ’ їзду. На підприєм ствах і в колгоспах співробітники кафедри прочитали понад 60 до повідей і лекцій про XXI з ’ їзд. Відбулась наукова конференція [кафедри, на якій були заслухані іі обговорені доповіді з важливих [питань комуністичного будівницт- іва, висунутих партійним з ’ їздом. У доповідях доцентів О. ГІ. Ма- малуя, О. М. Васильєва, кандида тів економічних наук В. О. На- боки, О. О. Рубана висвітлюва лись питання про головні законо мірності будівництва комунізму, створення матеріально-технічної баби комуністичного суспільства. Доповіді доцента Ю. І. Терехо- ва, кандидатів економічних наук Е. Л. Мілітицької, Б. Ф. Даниле- вича, В. І. Попова були присвяче ні питанням розширеного соціа лістичного відтворення в основ них галузях народного господар ства СРСР в поточному семиріч чі, використання економічних за конів соціалізму в період розгор нутого комуністичного будівницт ва. З доповіддю, присвяченою кри тиці сучасного ревізіонізму в світ лі рішень XXI з ’ їзду КПРС, ви ступив доцент І. М. Бейліс. На основі доповідей, заслуха них на теоретичній конференції, кафедрою політичної економії під готовано до друку збірник статей. М. ГРІНЧЕНКО, кандидат економічних наук Кому призначити стипендію Закінчилась екзаменаційна се сія. На факультетах йшли засі дання стипендіальних комісій. На одному, з них, на засіданні сти пендіальної комісії хімічного фа культету, нам довелось побувати. І прямо скажемо – не пожаліли. Хороше, правильно працює сти пендіальна комісія на факультеті. Довго і уважно зважують всі «за» і «проти» перш ніж винести рі шення — відмовити. І все ж та кт рішення виноситься. … Відмовити студенту 1 курсу Осеєву в наданні стипендії за різ- ■ ке зниження успішності (сесія складена на одні трійки), відмо вити тим, хто складав заборгова ності під час сесії. Це — Хар ченко, Соловйова та інші. Не одер жуватиме стипендію Селенова, яка навчається незадовільно. На хімічному факультеті сти пендію використовують як один з засобів виховання студентів. Але якщо комісія бачить, що студент хоче навчатися, багато працює, але йому ще важко і то му в нього бувають трійки, йому дають стипендію. Так було з сту дентом Лемешевим, так стало за раз з студентом Ушаковим, який прийшов на факультет з лав Ра дянської Армії, вчився добре, але. одного екзамену не склав. Ніяко го іншого, крім стипендії, джере ла існування у нього нема. А ось Корнілов міг би навча тись краще, але одержав трійку. Забезпеченість у нього достатня. Комісія вирішує: оскільки Корні лов міг би навчатись краще, сти пендії він не одержить. Але йому буде надано місце в гуртожитку. 6, на жаль, на хімічному фа культеті такий «герой» студент Кривоший. Товаришів не поважає, навіть, коли ці товариші в масі своїй – комсомольські збори. Від громадських доручень відмов ляється, лекції відвідує погано, навчається далеко не блискуче. І правильно вирішує комісія: від мовити студенту Кривошию в сти пендії. А ось студентка Дроб ’ язко ба гато уваги приділяла громадській діяльності, навіть занадто багато. Студентка вона не погана, але, як показала сесія, успішність знизилась. Комісія робить попе редження студентці і стипендію все. ж дає- Так, повторюємо, на хімічному факультеті стипендія справді слу жить одним з засобів виховання- Черніна і Котіна, які були по збавлені стипендії за неввічли вість до викладача і товаришів, Явдошенко, Нападайло, Ніколен- ко та інші, які були позбавлені стипендії на місяць за те, що з лекції пішли до кіно, – значно покращили свою поведінку. Засідання комісії продовжуєть ся… І. ПРИХОДЬКО. Іо 100-річчя з дня виходу праці К. Маркса „До критики політичної економії “ В ЦНБ була організована виставка, присвячена 100-річчю з дня я.ходу всесвітньо відомої праці К. Маркса «До критики політичної кономії». На виставці були представлені рідкісні видання еконо- іічних праць К. Маркса і Ф- Енгельса, серед них перші видання осійською мовою, перші видання «Капітала» К. Маркса німець- сю, російською і французькою мовами. ХАРКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ» йор. 2. 1 вересня 1959 р. ,А Василь Захарович не вгамовується Те, що перехід на самообслу говування в студентських гурто житках дав чудові результати, всім відомо. В кімнатах і кори дорах, в побутових і туалетних стало значно чистіше. Але ось лихо — нема в нашому гуртожит ку по проспекту Леніна, 20 справ жнього керівника-господарника який разом із студкомом орга нізовував би чергування студент ських бригад, слідкував би за по рядком, допомагав би справжньою вимогливістю, порадою, а іноді — і прикладом. • Правда, наш комендант, всім ві домий Василь Захарович Мельник, приклад подає — приклад грубого ставлення до людей, повного не робства, невміння працювати і ке рувати. Ми не сподіваємось, що ця стаття якось виправить характер Василя Захаровича або змінить його ставлення до обов ’ язків. (Справа в тому, що його вже чи мало критикували, критика на нього не впливає, тільки на дея кий час трохи він затихає. Сидить тихо, тихо, а потім знову — ви бух!) Ми сподіваємось на інше: може все ж таки профком універ ситету пожаліє студентів і в їх інтересах і в інтересах налагод ження справ у гуртожитку все ж таки доб ’ ється того, щоб комен дантом до нас призначили люди ну сумлінну. Ось, будь ласка, декілька при кладів з останніх «виступів» Ва силя Захаровича. Літня сесія. Більшість студентів цілими дня ми у читальних залах, деякі роз ’ їхались по домівках, щоб краще підготуватись до екзаменів. Кімнати гуртожитку спустіли, в коридорах тиша. В силу обставин графік чергування загальмувався. Безумовно, тут провина студради, яка не попіклувалась про новий ‘рафік вчасно. Але де ж був ко мендант? Саме зараз, в напруже- іий для студентів момент він і іовинен був би виявити максимум організаторських зусиль, частіше бувати серед мешканців, стежити іа чистотою, за порядком. Саме іараз і треба було б суворо конт ролювати виконання графіка чер гування. Але Василь Захарович особливо себе не утруднював. По вечорах спокійнісінько грає в до міно, вдень далі своєї кімнати носа не висуває. Але якось нудьга взяла і відправився Ва силь Захарович обійти свої воло діння. І що ж він побачив? Ой ли шенько ж! Бруд. Непорядок у по бутових, не прибрано у туалет них. І по коридорах рознісся гуч ний голос коменданта: — А подать сюди молоток! Двері туалетних були забиті наглухо. Вихід прямо таки, ска жемо, дотепний. Або історія з телефоном. Не дозволяє комендант студентам користуватись телефоном, навіть коли слід побалакати в ділових справах. Не лише не дозволяє, а й трубку вирвати може, ще й пригрозити. Перераховувати всі випадки не тактовної, грубої, неприпустимої поведінки коменданта не треба. Скажемо лише одне: ця людина, яка не вміє і не хоче бути для студентів старшим товаришем, для гуртожитку — хорошим господар ником, ця людина, яка не здатна виконувати обов ’ язки комендан та гуртожитку, і не повинна їх виконувати. Дуже хороше, коли б профком університету серйозно про це по думав. В. МАКАРОВ. РОЗМІРКОВУЮЧИ НАД ЦИФРАМИ Зараз, коли розпочинається но вий, черговий семестр, непогано поговорити про підсумки минуло го. Ось як закінчили весняну се сію студенти фізико-математично- го факультету. З 1050 студентів до складання екзаменів було до пущено 957 чоловік. 80 кращих представників факультету склали всі екзамени на відмінно, але 174 студента мають академзабор- гованість з фізики і математики. Такі основні підсумки. Тепер трохи докладніше- Попе реду протягом всього семестра і, зрозуміло, під час сесії йдуть кращі — Аксельрод, Солдатенко, Танцюра — студенти-комуністи, ті, ким пишається факультет- Не відстають від них і комсомольські активісти: на відмінно склали іспити Шляхов і Бабенко. За ви соку успішність у навчанні і ак- тивну комсомольську діяльність студенти Шляхов і Бабенко зара ховані до числа сталінських сти пендіатів. Приклад сумлінного ставлення до оволодіння професією подають наші друзі — студенти країн на родної демократії. Не можна не розповісти про пятикурсника фіз мату Хао Бай-ліня, який за рік вивчив програмний матеріал IV і V курсів, склав па відмінно дер жавні екзамени, успішно захи стив дипломну роботу. Але, якщо хороших студентів чимало, якщо успішно закінчили навчання на факультеті випуск ниці Полякова, Усікова, десятки їх товаришів, то, на жаль, дово диться знов і знов згадувати про ледарів, про тих. хто не вва жає навчання за основне завдан ня для себе сьогодні, звертаючись до кого, ми знов і знов ставимо питання: для чого ви прийшли на факультет? Ось студент IV курсу Нечипо- ренко. За погану успішність де канат залишив його на другий рік. Прудніков провчився па І курсі, (якщо можна сказати про нього — провчився), і за весь учбо вий рік склав лише два заліки. Кожному зрозуміло, що не місце їм в університеті, зрозуміло, але вони все ще в списках студентів. Минулого року деканат зали шив на другий рік студентів дру гокурсників Бондаренко і Троян. Минув рік, але факти доводять, що Троян і Бондаренко не зроби ли для себе ніяких висновків, продовжують навчатися по прин ципу «абияк», ледь-ледь натя гуючи «трійки». Те, що на фізматі, безумовно, нелегко навчатись, цих ледарів не виправдовує. Адже вони йшли саме на фізмат, вони розуміли, що доведеться попрацювати сер йозно, вони, очевидно, уявляли собі, що таке вища математика, фізика. А коли ні, значить вони випадкові люди на факультеті, нехай обирають собі інший шлях у житті, не заважаючи працюва ти іншим, не тягнучи назад фа культет. Отже, в результаті останньої екзаменаційної сесії абсолютний процент успішності на фізматі складає 81,9%, що трохи нижче порівняно з зимовою сесією (87,3%)- В. МАКОГОНОВ, наш спецкор. ПІДСУМКИ ОГЛЯДУ СТУДЕНТСЬКИХ НАУКОВИХ РОБІТ Закінчився міжміський огляд студентських на укових робіт. Цього ро ку в огляді взяли участь студентські на укові товариства 31 ву зу Харківської, Луган ської. Сталінської, Сум ської та Полтавської областей. Загалом по дано на огляд 69’8 на укових робіт, сеоед них — 94 роботи сту дентів нашого універси тету. Відзначено пре міями 159 кращих робіт, в тому числі 33 роботи студентів різних фа культетів універсигтету. Першою премією від значені такі роботи: С. П. Литвиненка «Бо ротьба за встановлення Радянської влади в Полтаві», Є. П. Пугача «Соціалістична індуст ріалізація Словаччини в період першої п ’ ятиоіч- ки (1949 — 1953 рр.)», І Ю. Каца «До питан ня про родовий склад верхньокрейдяних бра- хіопод Російської плат форми і прилеглих об ластей», А. О. Свашен- ко «Актові книги Пол– тавського міського уря ду XVII століття», В. Д. Смірнової: «Про принци пи і способи сатиричної типізації в прозі «Иск- рм» (1860 — 1862 рр.)», О. І. Головіна «Вплив стримуючого ріст жив лення на співвідношення албумінів і глобулінів в і сироватці крові білих щурів», А. А. Марти- • ненко «Про деякі вла- і стивості міозину білих ■ щурів різного віку», І. Є. Овчаренко «Анало ги випуклих функцій». Студентське наукове ’ товариство університету, ■ як відомо, відрядило • кілька своїх представ- I ників до інших вузів з доповідями. Зокрема, в • роботі п ’ ятої Всесоюз- ■ мої археологічної кой , ференції при МДУ бра- і ли участь і наші пред- ■ ставники. Студент В. Ми- . хеєв виступив на пій ■ конференції з доповід дю про результати, сво їх досліджень, які про- : водяться під керівниці – вом доцента кафедри ста родавньої історії та се редніх віків Б. А. Шрам ка. Зав. кафедрою архео логії історичного фа культету А. В. Арцихов- ський і голова бюро на укового студентського товариства А. М. Хаза нов звернулися до дека нату історичного фа- ■ культету нашого універ ситету з таким листом: . «Кафедра археології іс- ■ торичного ■ факультету Московського державно- ■ го університету і бюро , наукового студентського товариства кафедри по відомляють, що допо відь студента В. Міхеє ва на тему «Мпиумря- тальна скульптура піз ніх кочовиків у басейні Сіверського Дінця» бу ла заслухана і обгово рена на V Всесоюзній студентській археологіч ній конференції. Допо відь була відзначена в числі кількох найкращих і рекомендована для опублікування. Не маю чи належної друкарської бази, історичний фа культет позбавлений змо ги опублікувати всі кра щі доповіді в своїх ви даннях. Тому кафедра археології і бюро СИТ дуже рекомендують до повідь тов. Міхеєва на друкувати у ваших міс цевих виданнях». Роботи, які одержали високу оцінку, є не ли ше на історичному фа культеті. Бажано, щоб кращі дослідження на ших студентів, були на діслані на конкурс на укових робіт студентів вищих учбових закла дів, який проводиться в загальносоюзному мас штабі. Відомо, що за кращі роботи жюрі при суджують спеціальні медалі. Щороку виді ляється 50 таких меда лей. На 1959 рік виді лено 2 медалі за мате матичні науки, 2 меда лі за фізичні науки, З медалі за роботи з хімії і хімічної техноло гії, 2 медалі за біоло гічні науки, одну ме даль за історичні на- . уки і т. д. ■ Конкурсом керують ; різні вузи. Так, напри- • клад, Горківському дер- і жавному університетові ; доручено керувати кон- « курсом з фізичних наук ! Казанському державному • університетові — з істо- ! ричних наук, Одеському : державному університе- 5 тові — з біологічних на ; ук, Ленінградському дер – ; жавному уиіверситето- : ві — з математичних па • ук, Білоруському інсти- ; тутові народного госпо- ■ дарства — -з економічних ■ наук, Московському дер- : жавному уиіверситето- ■ ві — з філологічних наук. ; Роботи на конкурс ! приймаються до 1 ли- ; стоп ада 1959 року. • Мш маємо ряд сту- • дентських робіт, опублі- а кованих в союзних – на- ; уковпх журналах, зо- • крема в «Докладах ака ; демии наук СССР», V і журналі «Оптика и : спектроскопия» та ін- : ших. Роботи студентів ; нашого університету за.! слуговують на те, щоб ; їх висунути на всесоюз- ■ ний конкурс! і Беріть участь у всесо- ! юзному конкурсі на * кращі наукові студент- і ські роботи! ; П. КОСТЮК. = Слідами наших виступів * * * В одній із заміток, вміщеній на ■торінках листівки, що випускала іа будівництві університету виїз- іа редакція газети «Харківський університет», вказувалось на не своєчасне закінчення електромон тажних робіт в пускових корпу- ■ах. Головний інженер монтажного “правління 403 тов. Хамов повідо мив, що факти, вміщені в заміт- .і, дійсно мали місце. і-Зараз управління вживає всіх аходів до швидкого завершення сіх робіт по пускових корпусах. Оголошення Редакція газеты „ХАРКІВСЬКИЙ * УНІВЕРСИТЕТ” запрошує своїх кореспондентів з ’ явитись до редакції 7 вересня о 15 год. ВІДВЕРТЕ ПЕРЕКРУЧЕННЯ ІСТОРИЧНОЇ ПРАВДИ НЕЩОДАВНО на на екранах кіноте атрів демонстру вався виробництва американської та \^ італійської кіно студій художній кінофільм «Війна і мир» за од нойменним романом Л. Толстого. Зустрінутий з інтересом фільм викликав найрізноманітніші мір кування. Ми не будемо торкатися ху дожнього боку кінокартини, хо ча і художня вартість викликає серйозний сумнів. Ми зупини мось, перш за все, на питанні, яке для нас ясне. Мова йтиме про ідейну трактовку, яку дали автори фільму «Війна і мир» конкретним історичним фактам, що складають основний зміст другої серії. Історична перемога російського народу над сильнішим агресором початку XIX сторіччя не може, природньо, не хвилювати нових претендентів на світове пануван ня. Ідеологи імперіалізму все частіше і частіше повертаються до” війн, які велись проти Росії Наполеоном і Гітлером, нама гаючись скрити справжні причини поразки цих агресорів. Порівняно нещодавно (у 1947 році) в США .вийшла , книга Л. Стаковського під назвою: «Олександр І — людина, яка пе ремогла Наполеона». У своїй так званій «праці» цей бізнесмен мозкового тресту Уол-стріту в котрий уже раз переспівує стару, відкинуту історією легенду про морози і простір, як вірних і по стійних союзників росіян. І ось, коли дивишся другу се рію «Війни і миру», приходить думка, що не ідейний зміст ро мана Л. М. Толстого про Вітчиз няну війну, 1812 року, а злісний наклеп буржуазних лжеісториків типу Стаковського поліг в осно ву сценарію фільму. В фільмі не тільки не показа но народ в його активному опорі загарбникам, але й регу лярної армії не бачиш, лише безмежні степи, а потім — спале на Москва і страшенний мороз. Згадайте Бородинську битву. Як потворно перекручена, спрощена вона в фільмі. А це битва, в якій наполеонівським військам була нанесена смертельна рана; битва, в якій російські війська вкрили себе вічною славою, ви явивши чудеса легендарного ге роїзму. стійкості, відваги: битва, в результаті якої Наполеон зму шений визнати, що «…росіяни здобули собі славу бути непере можними». У фільмі на це нема і натя- ку. Чотири гармати і купка ро сійських солдатів, серед яких П ’ єр — найбільш відважний. Перша атака французької піхо ти відбита. Потім — величний наказ Наполеона, мчиться фран цузька кіннота і з ходу бере по одинокий .російський редут. Ось і вся, з дозволу сказати, Боро- динська битва. Зате докладно подано туалет Наполеона перед битвою. У фільмі відсутній партизан ський рух, незважаючи на те, що в романі дії партизан займають значне місце. Очевидно, автори фільму керувались тим, що на віть поверховий показ активної участі широких народних мас у партизанському русі розкриє од ну з дійсних причин загибелі наполеонівських загарбницьких полчищ на священній російській землі. У фільмі грубо перекручується образ і діяльність М. І. Кутузо ва. І це перекручення не можна зрозуміти як намаган ня авторів фільму про вести . історико-філософ- ську концепцію Л. Тол стого. Так, у фільмі в Бородинській битв, Кутузов відсутній, а ось у кадрах, що розпові дають про поразку під Аустерлі- цем, Кутузов яскраво зображений з своїм штабом на фоні росій ських солдатів, що в паніці від ступають. Не історична правда першо джерел, а наклепи полягли в ос нову кадрів про діяльність Ку тузова і в період підготовки контрнаступу, про його слова і поведінку. У відповідь на про позицію Наполеона підписати мир, він, повний гніву, рішуче за явив, що, якщо потрібно, буде 20 років вести війну з усім світом, але примусить ворогів Росії уяв ляти її такою, якою вона є в дійсності. А МАЦИНА. «ХАРКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ» Стор. 3. 1 вересня 1959 р. ,ТВОРЧІСТЬ НАШИХ ДРУЗІВ ЛЕКЦІЯ з ІСТОРІЇ Чита професор нам про Жовтень збурений, Про той знаменний, незабутній час. В думки свої чи спогади занурений, Він ніби зовсім нас не поміча. В обличчя пильно-пильно нам вдивляється, А бачить грози, ночі штурмові… Проходять ночі, іншими зміняються І сіють кпив — не роси по траві. Краплини ті докупи все зливалися — І ось потік червоно вже шумить… Не в небі, на землі зоря займалася, Щоб вірний шлях «Аврорі» освітить. По всій планеті, скованій морозами, Блукали люди й падали в імлі… Та вдарив залп — і весняними грозами Пішло його відлуння по землі. Чита професор лекцію з історії. В очах його і гордість, і порив. І знають слухачі в аудиторії — Він теж оцю історію творив. І ще тоді, у ратному напруженні, Крізь дим боїв, вогненних залпів шквал Він бачив ці обличчя юно збуджені І цей просторий університетський зал. Він знав: повинні мрії ті здійснитися — । В строю бійців, як рядовий солдат, ішов на смерть з минулим темним битися За нашу владу — рідну владу Рад. Дивлюся, слухаю… А серце так тріпонеться — Піднятись би, професору сказать: Як сину рідному вас обійняти хочеться І найріднішим батьком вас назвать. Це ж ви для нас робили революцію, За наші весни ви ходили в бій, За нашу сонцесяйну Конституцію — За все, що мас ймення — світ новий. Живіть же з нами ще і довго й здорово! За все, чим я живу і чим росту, Схиляю перед вами низько голову. Цілую вашу сивину святу.. М- БЕРЕЖНИЙ, «За радянські кадри». Київський університет. Ні, не всьому ще ВІДСНИТИЩк* .1 забути ще не все… Молоді кленові китиці Квітень гаєві несе. 1 дарма старезна горлиця Засмутити хоче світ, — Розгойдавшись, рвійно горнеться До веселки зелен цвіт. Л лугівкою квітчастою йдуть веселики малі. Хоч за ними іі досі шастає Прозаїчне «журавлі». Ні, не всьому ще відснитися 1 забути ще не все… .Молоді кленові китиці Квітень гаєві несе. В Д ’ ДЕНКО «За радянські кадри». Київський університет. Тебе, ровесник Говорят, что романтика бред, А любовь проблема неважная. Это ведь все равно, что на свет Смотреть чрез замочную скважину. Это значит ни минус, ни плюс, Это значит томиться в клетке, Это значит не чувствовать пульс, Это значит не жить в семилетке- Посмотри – ;яо варят сталь. ‘Гам ракету готовят к -полету. Вот романтика. Рядом встань. Это нужно тебе, народу. Слышишь вести со всей страны? Это сердце народа бьется. Как удары его слышны! А твое ему отзовется? Встань же рядом, не будь в стороне. Здесь народ упорен и стоек. Эти люди дают стране 27 комсомольских строек. Кто сказал, что романтики нет? Кто сказал, что любовь измельчала? Впереди у нас много побед. Это жизни большой начало. В ЕГОРОВ. «БАУМАНЕЦ». КОСТЕР Видишь — хвоя зеленой кучей. Рядом брошены топоры. Научитесь — на всякий случай — На снегу разводить костры. Научитесь! Ведь вы — мужчины. Путь по жизни бывает крут. Наколите сухой Лучины. До земли утопчите круг. Огонек, синеватый, слабый Заслоните ог ветерка. (Здесь удобней шинель была бы Но и ватник сойдет пока). Теплый пепел взлетает тучей Осыпается на ладонь… Научитесь — на всякий случай! Не мигая, глядеть в огонь И ФОНЯКОВ Ленинградский университет. В общежитие пришли веена Весна положила фиалки вахтеру на столик. Старушка смеется и гладит рукой лепестки, (‘.казать откровенно — весна называется Толиком II рядом на койке теперь она звонко храпит. Курносой весне привелось пострадать за идею: Чудной ты… А мне ведь ни разу цветов не дарил… I Іевежа… Неправда. Тебе подарить я успею. А тут меня март поспешить попросил. .Хорошие ребята . Живут сейчас на пятом. Искусницы, искусники. Пяти- и третьекурсники Умеют сердце радовать — Плясать и песни складывать Гонять чаи внепланово И спорить про Уланову, Рассказывать про дальние Межзвездные пути. Мыть окна, как хрустальные. И коридор мести. Живут сейчас на пятом Веселые ребята. Пускай не все отличники. Но — не единоличники. Собой не огорчаются: К потертому «этаж» Повсюду прибавляется Увесистое «наш». Друзья в любви и горести Полны законной гордости За счастье, за товарищей. Друзей без поз и фраз. За синие пожарища Во взляде милых глаз. За комнату знакомую В предутреннем дыму, За улицу зеленую, За Днепр и за весну. Друзья «пятиэтажные» Веселые и важные, Счастливые и глупые. На ангелов похожие, Приветливые, грубые, Но все-таки хорошие! Не в силах я забыті, о них Во сне и наяву. На пятом в общежитии Я тоже ведь живу! В. ВИНОГРАДСКИЙ, Киевский университет. 630 РОЗРЯДНИКІВ Фізичне виховання і спорт є невід ’ ємною частиною комуні стичного виховання, могутнім за собом оздоровлення радянських людей. Понад ЗООО чоловік беруть участь у роботі ‘спортивних від ділень університету; 17 видів спорту культивується в нашому вузі. В нашому спортивному клу бі нараховується .3390 студентів, аспірантів, викладачів. В сту дентському колективі використо вуються різноманітні форми фі зичного виховання, починаючи від зарядки в гуртожитках і кін- ; чаючи факультетськими- і універ- ; ситетськими змаганнями, тради- іційними комплексними спартакіа- ідами і легкоатлетичними еста- іфетами на майдані Дзержинсько- : го. : Спортивні команди університету ; беруть участь у першості облас- іного студентського спортивного : товариства «Буревісник». Па протязі двох років команди гребців, легкоатлетів, гімнастів завойовують право і беруть участь у республіканських зма ганнях, а шахісти університету — у всесоюзних змаганнях товари ства «Буревісник». Повнокровним спортивним жит тям живе студентський спортив ний колектив університету, який має більш як 630 чол. розрядни ків. Вперше за програмою май стрів спорту виступали нещодав но на змаганнях гімнастки сту дентки Журенко, Мідякова, Мар- товицька. Тільки за 1958/1959 р. підготовлено 18 чоловік першого спортивного розряду, 62 чолов. другого розряду і більш як 250 чоловік третього спортивного роз ряду. Багато студентів, які вже за кінчили університет, продовжують бути членами нашого спортивного клубу і відстоюють спортивну честь університету на змаганнях Це. наприклад, Кривуля. Маринін, Юферов та інші. Кожен спортсмен, студент уні верситету, має можливість під час літніх канікул продовжити свої тренування, відпочиваючи у спортивно-оздоровчому таборі на березі Північного Дінця. В цьому таборі щороку відпочиває і тре нується дві зміни по 200 чоло вік у кожній. Спортивний колектив універ ситету має хорошу традицію від значати знаменні дати спортивни ми заходами, нагороджувати кращих спортсменів. Спортивна база університету в наступному році поповниться но вим залом, ігровим стадіоном; ректорат щороку відпускає знач ні кошти на придбання спортив ного інвентаря. Чекаємо на вас. дорогі першо курсники. Зав. кафедрою фізичного виховання А. КРАВЧЕНКО ДО ЗУСТРІЧІ В ТЕАТРІ/ В травні Харківський академічний україн ський драматичний те атр ім. Т. Г. Шевченка закінчив свій 37-й теат ральний сезон. Вліт ку нові зустрічі з трудящими Луганщини та Криму. Минулий сезон, якщо можна так сказати сьо годні, був для шевчен- ківців особливо знамен ним. Колектив театру до XXI з ’ їзду КПРС першим у Радянському Союзі здійснив поставу п ’ єси М. Погодіна «Тре тя, патетична». Як ві домо. ця п ’ єса завер шує собою трилогію про Леніна. В «Третій, па тетичній» ми бачимо Леніна в останні роки його життя. Перед теат ром стояло складне зав дання відтворити ці незабутні часи, показати складний і дорогий для всіх нас образ вождя. Народний артист СРСР 0. Сердюк , весь твор чий колектив, очолюва ний народним артистом УРСР, головним режи- сером Б. Нордом, нат хненно працював над здійсненням цієї посга ви Громадськість і пре са високо оцінили цю роботу шевченківців. Вистава увійшла в зо лотий фонд театру. Другою значною ро ботою була постав і : Кров людська – не водиця». Театр вперше зустрівся з відомим українським письменни ком М. Стельмахом. Ми’ гадаємо, що це лише початок нашої спів дружності. Письменник пообіцяв написати спе ціально для театру дра матургічний твір. Протягом всієї своєї творчої діяльності шев- ченківці борються за створення бойового су часного репертуару. Ба гато п ’ єс українських радянських драматургів вперше побачили світло рампи самі 1 на сцені нашого театру. 0. Кор нійчук, В. Минко, ,1. Дмитерко обіцяють театру свої нові твори. Нещодавно український письменник С. Голова- нівський прочитав ко лективу свою нову п ’ є су «Далека луна». Во на присвячена важливій темі – боротьбі за мир. До 40-річчя ЛКСМУ театр підготував п ’ єсу молодого московського драматурга Л. Устінова «Незнайомі люди». Ця п ’ єса присвячена робіт ничій молоді, дружбі І взаємодопомозі. Ми чи тали цн> п ’ єсу члена я бригади комуністичної праці Харківського Ве лозаводу; в цій п ’ ещ переважно зайнята мо лодь театру. Просто і в той же час емоційно автор розпо відає про горе, яке пе ренесли радянські люди в період Вітчизняної війни, про їх високу мо ральну якість, самовід даність ї любов до Бать ківщини. Свої нові п ’ єси дали театру відомі радянські драматурги 0. ІПтойн та 0. Арбузов. Минулий сезон був для шевченківців неза бутнім ще й тому, що актори побували майже в кожному з районів нашої області, вистави шевченківців продиви лося більше 100 тисяч трудівників СІЛЬСЬКО, господарства. Ми й на далі будемо продовжу вати практику виїздів в робітничі райони, студентські клуби, кол госпні будинки культури. В новому сезоні ми сподіваємось зустрітися з студентською молоддю Харківського державного університету ім- Горько- го, познайомити її зі своїми новими вистава ми і репертуарними планами. А. ГОРБЕНКО. В. о. редактора Ю. ТЕРЕХОВ. Адреса редакції: Університетська вул., 16. Тол. 2-72-01, дод. 64. Друкарня видавництва ХДУ. БИ І1769.-3ам. 1451, Тир. 1500.