Електронний архів оцифрованих періодичних видань Центральної Наукової Бібліотеки Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна
Видання:
Южный Край
Регіон:
Харків
Номер видання:
274
Дата випуску:
15.10.1881
Дата завантаження:
02.11.2018
Сторінок:
4
Мова видання:
російська
Рік оцифровки:
2017-2018
Кількість номерів:
Уточнюється
Текст роспізнано:
ТАК
Опис:

«Южный край» (1880–1919 рр.)
Приватна щоденна газета видавалася в Харкові й за задумом її видавця О.О. Іозефовича мала називатися «Україна», продовжуючи традиції слобідських видань початку ХІХ століття, але ця назва не була схвалена цензурою того часу. До газети виходив «Ілюстрований додаток».

Газета інформаційно репрезентувала всю Харківську губернію, висвітлювала основні події не тільки країни, а й зарубіжжя. Матеріали про населені пункти Харківщини розкривали історію їхнього заснування, розвитку, надавали статистичні дані про сучасне становище.
Газета відзначалась лояльним ставленням до українського культурного руху, висвітлювала проблеми розвитку української літератури. Для професора Харківського університету М.Ф. Сумцова газета стала плацдармом боротьби за українську мову.
Це все дозволило газеті стати інформаційним лідером краю у ХІХ ст. – поч. ХХ ст. У 1915-16 рр. була найпоширенішою газетою всього Півдня з накладом 100 тис. прим.
За словами історика, професора Харківського університету Д.І. Багалія, газета справила видатний вплив на розвиток професійної журналістики.
«Южный край» є одним із найцінніших джерел для вивчення історії культури та соціально-економічного розвитку Харкова та Слобожанщини.

Михайлин Н.І. Нарис історії журналістики Харківської губернії. 1812-1917 . – Х.: Колорит, 2007. – 366 ст. : іл.

Оригінал зберігається:
Центральна наукова бібліотека Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

На весь екран

Знайшли помилку? Напишіть нам про це на пошту welcome@back2news.org

Издатель А. А. Іозефовичъ. Главная контора газеты въ Харьковѣ, на Москов­ ской улицѣ, въ домѣ  И мператорскаго Университе­ та, J\6 7, при „Бубличной Библіотекѣ” Александра Александровича Юзефовича, принимаетъ подписку и  объявленія; открыта въ будни отъ 8 час. утра до 7 час. вечера, а въ воскресные и праздничные дни отъ 11 до 4 час. дня. ЕЖЕДНЕВНОЕ ИЗДАНІЕ.  ГАЗЕТА ОБЩЕСТВЕННАЯ, ЛИТЕРАТУРНАЯ И ПОЛИТИЧЕСКАЯ. No 274.  ХАРЬКОВЪ, ЧЕТВЕРГЪ 15 (27) Октября 1881 года.  ГОДЪ I. Редакторъ  А. Н .  Стояновъ. Редакція газеты помѣщается ыъ г. Харьковѣ, въ Петровскомъ переулкѣ, No 1; для личныхъ объяс­ неній но дѣламъ газеты открыта ежедневно, кро­ мѣ воскресныхъ и праздничныхъ дней, отъ 2 до 3 час. дня. Статьи, доставляемыя безъ означенія условій, признаются безплатными. Статьи и коррес­ понденціи, присылаемыя въ Редакцію, должны бінть за подписью и съ адресомъ автора. ОТДѢЛЬНЫЕ NoNo „ЮЖНАГО КРАЯ” ПРОДАЮТСЯ по 6 К. СОДЕРЖАНІЕ: Харьковъ, 14 октября 1881 года. Крестьянскій наемный трудъ,  И. Я. Томи­ лина. Мѣстная хроника:  Городская дума.— VI  съѣздъ южныхъ гориопромышлениковъ въ Харьковѣ.— Изъ городской жизни. Телеграишы  (отъ спеціальн. корресиондент. „Южнаго Края11, отъ „Международн. телеграфн. агентства11 и изъ др. газетъ). Послѣднія извѣстія. Внутреннія извѣстія:  Коррвспонд. „Южною Края “ изъ  Екатеринослава, Ахтырскаю уѣзда, cm. Марьино  и  Полтавы.-  Извѣстія другихъ газетъ: изъ  Кіева, Новочеркаска, Одессы  и,  Умани. Политическое обозрѣніе. Снѣсь. Календарь. Справочныя свѣдѣнія- Объявленія. кимъ способомъ совершается преступ­ леніе-насиліемъ и обманомъ. Ша­ гнемъ чрезъ рядъ столѣтій отъ Цице­ рона, положимъ, къ какому-нибудь но­ вѣйшему юристу и мы встрѣтимъ слѣ­ дующія мнѣнія. Бернеръ (Lehrbuch, s.  107), ссылаясь на Цицерона, гово­ ритъ: „основныя формы преступленій  суть насиліе и обманъ. Іѵь этимъ  двумъ прототипамъ сводятся всѣ пре­ ступленія; всѣ они совершаются или  насиліемъ или обманомъ”. Тоже са­ мое вы найдете у другого криминали­ ста, книга котораго издана,; только нѣ­ сколько мѣсяцевъ тому назадъ, уГель-  синера (Das gemeine deutsche Strafrecht,  1881, S-. 27): „Н асиліе и обманъ  суть формы, въ которыхъ совершают­ ся всѣ .преступленія”. Но такъ какъ  введеніе въ обманъ, когда одинъ чело­ вѣкъ находится въ заблужденіи и по­ тому исполняетъ волю другого, себѣ въ  ущербъ, есть то же насиліе, то, по мнѣ­ нію современныхъ юристовъ, всѣ, во­ обще преступленія представая ютъ одну  форму—принуж деніе, т. е. во вся­ комъ дѣяніи, признаваемомъ, въ на­ стоящее время, преступленіемъ, есть  принужденіе, совершаемое однимъ че­ ловѣкомъ надъ другимъ.—Всѣ того мнѣ­ нія—и послѣднее установилось вполнѣ  прочно—что государственная каратель­ ная власть должна противодѣйствовать  преступленію, какъ дѣйствію безнрав­ ственному и вредному для общества. Какъ бы люди ни расходилось въ  вопросѣ о цѣли наказанія, но они не  сомнѣваются въ томъ, что наказаніе  за преступленіе есть необходимая пла­ та за зло. Безъ вознагражденія за доб­ ро и безъ наказанія за зло, жизнь,  для массы людей, потеряла бы цѣн­ ность, она лишилась бы того, что у-  крашаетъ ее—вѣры въ справедливость.  Безъ чувства справедливости, питаема­ го цивилизаціею и правосудіемъ, че­ ловѣчество представляло бы стадо ди­ кихъ животныхъ, предъ пороками ко­ торыхъ и хищныя животныя показа­ лись бы умѣренными въ своей жесто­ кости и лишонными воображенія въ  измышленіи утончонныхъ злодѣяній;  Жестокость звѣря имѣетъ цѣль и ею  ограничивается; человѣкъ.способенъ къ  безцѣльной, совершенно ненужной же­ стокости. Какой дикій звѣрь будетъ  дѣлать то надъ, своими жертвами, что дѣлалъ Неронъ надъ христіанами? Что  представляютъ намъ кровавыя страни­ цы революцій? Было бы наивностью  распространяться на тему о человѣче­ ской жестокости, такъ она извѣстна,  такъ запятнана ею исторія всѣхъ нарсу­ довъ. Уголовное правосудіе, налагая  кару за зло, воспитываетъ человѣче-,  ство, и поэтому вопросъ: „уменьша­ етъ ли наказаніе число преступленій?”  есть вопросъ, невѣрно поставляемый.  Уменьшаетъ ди нравственная пропо­ вѣдь пороки, ослабила ли церковь же­ стокость,—всѣ подобные вопросы не  ставятся людьми, понимающими, что  пропаганда добра и истины не  есть коммерческое дѣло, измѣряе­ мое цифрами о результатахъ. Нѣтъ  возможности и надобности измѣрять  количественно благо отъ правосудія  нелицепріятнаго, отправляемаго со всѣ­ ми гарантіями истины. Нѣтъ возмож­ ности и надобности измѣрять возмож­ ное благо отъ публичнаго признанія  въ’ законѣ, что такое-то безнравствен­ ное дѣйствіе достойно уголовной ка­ ры. Для измѣренія такихъ благъ еще  не создано аппаратовъ, да въ нихъ и  нѣтъ надобности. Вся исторія • человѣ­ чества намъ показываетъ, что осуж­ деніе безнравственныхъ дѣяній состав­ ляло признакъ нравственной мощи, а бе­ зучастное къ нимъ отношеніе было всег­ да симптомомъ нравственнаго паденія. —  Ясно, что принужденіе, въ видѣ наси­ лія и обмана, составляетъ содержа­ ніе преступленій, наказуемыхъ государ­ ствомъ. Но экономическая жизнь на­ шего столѣтія все болѣе и болѣе вы­ двигаетъ на сцену новое безнравствен­ ное дѣйствіе, которое также входитъ  въ область принужденія, хотя и не  имѣетъ явной формы насилія или об­ мана. Онщ въ настоящее время, еще  не наказывается государствомъ, хотя  въ европейскомъ законодательствѣ на­ чинается движеніе въ эту сторону. Это  безнравственное дѣйствіе есть безсо­ вѣстная эксплоатація одного чело­ вѣка другимъ человѣкомъ. Во всѣхъ  государствахъ слышатся стоны по по­ воду безсовѣстной эксплоатаціи; ни  одна политическая форма государства  не спасаетъ отъ нея людей: этотъ вам­ пиръ живетъ также комфортабельно въ  республикѣ, какъ и въ неограниченной  монархіи. Народы стали понимать; что  политическая форма, имѣя важное зна­ ченіе въ другихъ отношеніяхъ, въ дѣлѣ  безсовѣстной эксплоатаціи, без­ сильна. Безсовѣстная эксплоатація ко­ ренится въ челбйѣческомъ эгоизмѣ, во  взглядѣ на другого человѣка, какъ на  источникъ для выжимки соковъ къ  роскошному обѣду прожоры, въ поль­ зованіи безвыходностью положенія,мало­ уміемъ. слабостями другого—для соб­ ственной наживы. „Безсовѣстная” экс­ плоатація, „ кулачество“, „міроѣдство“,  таковы термины, выработанные жизнью  для дѣйствій того хищника,’ который  истощаетъ силы другого для своего  чрезмѣрнаго, благосостоянія. Здѣсь ко­ рень той болѣзни, которая подтачи­ ваетъ современное государство, д ни­ какія улучшенія учрежденій его не  сдѣлаютъ людей счастливыми;; не умень­ шатъ золъ, пока серіозно не постав­ ленъ будетъ вопросъ о мѣрахъ противъ  „безсовѣстной” эксплоатаціи. Жизнь  выработала точные термины. Она не  протестуетъ противъ эксплоатаціи, про­ тивъ того, что одинъ пользуется про­ центами отъ своего капитала, а дру­ гой въ потѣ лица добываетъ свой  хлѣбъ. Только наивные мечтатели мо­ гутъ создавать утопіи объ уравненіи  благъ земныхъ до степени арифметиче-  скаго равенства. Нѣтъ, жизнь проте­ стуетъ только противъ „безсовѣстной”  эксплоатаціи. Жизнь говоритъ „безсо­ вѣстному” эксплоататору: „ты хочешь,  чтобы тебѣ было превосходно; посту­ пай же такъ, чтобы тому, кто рабо­ таетъ на тебя, было, по крайней мѣрѣ,  недурно. Не пользуйся безвыходностью  положенія собрата, не дѣлай изъ его  малоумія и слабостей—Калифорнію для  себя! Но „безсовѣстный” эксплоататоръ  вооружается юриспруденціей) и громитъ  своего бѣднаго собрата: ,;Мнѣ нѣтъ  дѣла до. твоей.жизни; я заключилъ съ  тобою формальный договоръ; исполняй  то, что ты обязался исполнить. До  остального, будетъ тебѣ хорошо,, или  дурно, мнѣ дѣла нѣтъ! Ты свободно, безъ принужденія, заключилъ со мною  договоръ, ты не малолѣтній н не сумас­ шедшій! Ты зналъ условія, на которыя  вступилъ со мною въ соглашеніе!” И  молчитъ бѣдный собратъ, не смѣетъ  возражать противъ юриспруденціи,, а  только стонетъ подъ ярмомъ экспло­ атаціи. Жметъ его „кулакъ” на осно­ ваніи юриспруденціи, lege artis, по  всѣмъ правиламъ искуедва. И хотя  гражданскій договоръ не долженъ имѣть  въ себѣ ничего безнравственнаго, но  закону, но вѣковая практика не вно­ ситъ въ предѣлы „безнравственности”  договора ту безсовѣстную эксплоатацію,  которая освящается гражданскимъ пра­ вомъ. Мало того: съ болью сердечною  долженъ судья : дать руку помощи  „безсовѣстному” эксплоататору про­ тивъ обездоленнаго собрата. Нѣтъ, гражданское право здѣсь не мо­ жетъ помочь. Имущественный оборотъ,  составляющій содержаніе гражданскаго  права, нуждается, въ формализмѣ для  огражденія интересовъ, и гражданское  право не можетъ защитить бѣднаго че­ ловѣка отъ экономической кабалы. По­ литическая экономія, съ насмѣшкою  выгнавшая изъ своихъ выкладокъ са­ мое слово „справедливость”, тоже не  можетъ помочь въ противодѣйствіи без­ совѣстной эксплоатаціи. Никакія ре­ формы государственныхъ учрежденій  не могутъ съузить области „безсо­ вѣстной” экснлратаціи, потому что она  имѣетъ свою цочву въ частныхъ от­ ношеніяхъ лица къ лицу. Многое, ко­ нечно,. можетъ, быть сдѣлано законами  о фабричномъ трудѣ, о бытѣ рабочихъ,  о наймѣ ихъ, но все это частности.  Необходимо ввести въ сознаніе людей,  что „безсовѣстная” эксплоатація про­ тивна нравственности, не можетъ быть  терпима правосудіемъ и составляетъ,  потому, преступное дѣйствіе. Какъ  установились въ жизни многія поня­ тія, при помощи уголовнаго правосу­ дія, такъ оно должно внести въ эту  же жизнь новое начало: жизнь не есть  война всѣхъ противъ всѣхъ (bellnm  omnium contra omnos), а мирное со­ трудничество людей, кцторые, дости­ гая личныя цѣли, должны избѣ­ гать не только насилія и обмана,  но и „недобросовѣстной” эксплоа­ таціи собрата, которому тоже  нужно жить на свѣтѣ и пользо­ ваться маленькою долею того, что  называется „счастіемъ”, хотя бы  оно и заключалось только въ наи­ меньшемъ количествѣ страданій.  Быставивъ, такимъ образомъ, общее  (начало, но которому безсовѣстная  эксплоатація можетъ бытъ введена  въ число дѣяній, подлежащихъ кара­ тельной власти государства, мы въ слѣ­ дующій разъ будемъ продолжать раз­ смотрѣніе этого вопроса въ подроб­ ностяхъ и укажемъ, между прочимъ,  какъ новѣйшее уголовное законода­ тельство Европы начинаетъ осущест­ влять эту идею. ‘  , Г. Рачинскій, бывшій профессоръ  московскаго университета, посвятившій  себя, въ настоящее время, всецѣло слу­ женію сельской школѣ, напечаталъ въ  „Руси” нѣсколько замѣчательныхъ ста­ тей о народной школѣ. О послѣдней  у насъ много писали; но немного вы  найдете такихъ статей, какъ очерки  проф. Рачинскаго: точность наблюде­ ній и богатство мыслей изобличаютъ  человѣка науки, привыкшаго къ точ­ ному анализу. ‘  1 ‘ Въ одной изъ своихъ статей г. Ра­ чинскій характеризуетъ крестьянскаго  мальчика, который рано выучиваетъ  азбуку жизни. Онъ узнаетъ многое  изъ горькаго опыта жизни, онъ изъ  трудового быта своей семьи выноситъ  серіозяый взглядъ на жизнь. „Ernst  ist das Leben” — правило, которому  нельзя научиться изъ фребелевскихъ  игръ. Какъ только являются признаки физической силы, на мальчика  возлагаются работы, пре- витающія эту силу, работы ,  сопряжонния съ отвѣтственностью :за.,самыя цѣнныя части крестьянскаго инвентаря— за. скотъ и лошадей.. Опъ дѣятельный участникъ Всѣхъ трудовъ и заботъ семьи. Среди этихъ тяжолыхъ, лихора­ дочныхъ трудовъ-не до того, чтобы скрывать отъ него какія-либо грязныя или темныя сто­ роны; жизни. Онъ узнаетъ все, не изъ шутли­ выхъ разсказовъ, а изъ горькаго личнаго опыта. Онъ видитъ вблизи и  смерть,  со всѣми ея ужа­ сающими подробностями, во всемъ ея таин­ ственномъ величіи, и  научается смотрѣть на нее трезво и просто, съ покорностью’ й на- деоісдою. ,  Въ школу онъ поступаетъ съ радостью. Тутъ его ожидаетъ жизнь относительно привольная н легкая, безъ непосильнаго труда, физическаго или умственнаго,—ожидаетъ1 его роскошь, со­ ставляющая потребность дѣтскаго возраста, роскошь, на которую нѣтъ времени въ его се­ мейной жизни: постоянное вниманіе къ нему старшихъ, постоянная забота о немъ. Но онъ: призритъ съ собою  пріобрѣтённое въ семьѣ чуство отвѣтственности,  за свои поступки, за свое время, сознаніе необходимости труда, на­ пряженія своихъ силъ. Въ такомъ же смыслѣ__ характери­ зовала крестьянскихъ дѣтей и наша  уважаемая сотрудница, г-жа Калмы­ кова, въ своей статьѣ: „Новый вкладъ  въ народную литературу („Южн. Край”,  No 249). Интересно, что двѣ характс-:  ристики, г. Рачинскаго и г-жи Кал–  мыковой, вышли изъ различныхъ кон­ цовъ Россіи. Г-жа Калмыкова гово­ ритъ: ‘  ’ ‘ Дѣти крестьянской среды не то, что дѣти до­ статочныхъ классовъ; съ ранняго возраста онн участники работъ, интересовъ, заботъ и дѣлъ взрослыхъ Ьемьп. Съ 12-ти и 13-тн лѣтъ, пани- маясь служить, они знаютъ, что кормятъ семью,, уплачиваютъ своимъ трудомъ слѣдуемыя съ нея подати; онн пишутъ письма отъ имени родите­ лей, провѣряютъ болѣе сложные хозяйствен­ ные счоты отцовъ, къ вилъ же прибѣгаютъ для прочтенія и провѣрки содержанія квитанцій, росппсокъ н нсякихъ письменныхъ обяза­ тельствъ. Солидарность ихъ съ интересами жиз­ ни взрослыхъ приводитъ въ изумленіе внервые знакомящагося съ нею. Въ головѣ безъ шапки любого рѣзвящагося на деревенской улицѣ хлопця болѣе  серіозныхъ  жизненныхъ представ­ леній, ..: чѣмъ у большинства нашихъ юношей-, гимназистовъ., Крестьянскія дѣти  органически связаны съ интересами своей среды и могутъ служить ея. представителями, : безпрекословно подчиняя свои  индивидуальныя радости  п  го­ рести  суровымъ требованіямъ этой среды. Е сли крестьянскія дѣти таковы, если  съ дѣтства у нихъ развивается такое  серіозное воззрѣніе на жизнь, то  изъ нихъ, при высшемъ образованіи,  могутъ выйти незамѣнимые, но силѣ и  энергіи, дѣятели. Пусть судятъ чита­ тели, насколько правы тѣ господа, ко­ торые проводятъ мысль объ очищеніи  нашихъ университетовъ отъ низшихъ  слоевъ. Сама „Русь” еще недавно прово­ дила мысль, что у насъ сдвигаютъ „па­ харя” въ университетъ и, такимъ об­ разомъ, суютъ его туда, куда не слѣ­ дуетъ. Бѣдность — великая школа, и ни­ какой Фребель не дастъ богатымъ юн­ цамъ того, что даетъ горькій онытъ  жизни. Люди, которые въ Англіи и  Америкѣ называются: „self made men” ,  могутъ выйти только изъ трудовой об­ становки. Поэтому, нѣкоторымъ quasi-  народолюбивымъ газетамъ слѣдовало бы  оставить свои поползновенія оградить  высшія учебныя заведені отъ „ паха­ ря” и вообще „мужичка”. Подъ ви­ домъ обильной любви, не слѣдуетъ за­ крывать даровитымъ людямъ изъ на­ рода-дороги вверхъ для обновленія  „интеллигенціи”. первому—30 —45 коп., второму—80  коп.— 1 рубль. Рабочая плата годовому батраку—  40 — 50 рублей, или 3 р. ЗЗУз коп.—  А р. 162/з коп. въ мѣсяцъ. Уровень, сдается намъ, самый мини­ мальный и не имѣющій въ себѣ даже  и тѣни обременительности, но не такъ  кажется людямъ, черезчуръ скептич­ нымъ по отношенію къ мужицкому труду. Разъ упрочились такіе взгляды, мы­ сли и чувства въ этихъ двухъ мірахъ,  совершенно противорѣчащіе одни дру­ гимъ, взаимно желательныхъ отноше­ ній между нанимателями и нанимаю­ щимися быть не можетъ. . Доступный по цѣнѣ, наемный кре­ стьянскій трудт, казалось бы, самъ-со-  бою (Долженъ устранять всякія попол­ зновенія на эксплоатацію; а между тѣмъ  мы такъ сроднились съ нею, мы такъ  роскошно воздѣлали ее на нашей скуд­ ной и бѣдной крестьянской почвѣ, мы  такъ жестокосердо злоупотребляемъ  своей денежной силой, что при даль­ нѣйшемъ безостановочномъ теченіи так­ же экономическихъ отношеній намъ  не долго ждать очень печальныхъ по­ слѣдствій. Но мы готовы, на основаніи нашихъ  личныхъ наблюденій, съ полной увѣ­ ренностью говорить, что наемный трудъ  нашего мужика при правильной его  постановкѣ и справедливыхъ отноше­ ніяхъ всегда можетъ достигать своихъ  законныхъ цѣлей, и исключенія изъ  этого общаго явленія имѣютъ для се­ бя весьма ограниченный районъ среди  земле-надѣльнаго крестьянства. Послу­ шайте образцовыхъ сельскихъ хозяевъ,  чуждыхъ рутины, обратитесь къ тру­ дамъ серіозныхъ изслѣдователей народ­ ной правды—гг. Энгельгарта, Янсона  и др., и вы ясно уразумѣете, насколько  благодарна, справедлива и логична за­ щита нашего мужика въ настоящемъ  вопросѣ. Мы уже упомянули о цѣнахъ по­ купного труда по лѣтнему и обыкно­ венному наймамъ и не нашли въ нихъ  ничего неправильнаго, за исключеніемъ  развѣ слабой ихъ высоты; перейдемъ  теперь къ рабочей платѣ по  зимнему найму , который ежегодно съ пылкимъ  желаніемъ практикуется въ нашихъ  владѣльческихъ хозяйствахъ, какъ са­ мый наивыгоднѣйшій и желательный  въ интересахъ исключительно нанима­ тельской стороны; причомъ сопоста­ вимъ цѣны по лѣтнему найму съ цѣ­ нами по зимнему: ЮЖНЫЙ  КРАЙ Въ пятницу, 16 октября, въ оиерпомъ театрѣ ПРЕДСТАВЛЕНО БУДЕТЪ въ  1- й разъ  большая Феерія: „ИВАНЪ ЦАРЕВИЧЪ”, заимствованная изъ русско-сказочнаго міра В. Родиславскнмъ, съ пѣніемъ, танцами, полетами, превращеніями, сраженіями, маршемъ насѣко­ мыхъ ц, наконецъ, великолѣпнымъ апофеозомъ.. Принадлежащія къ фееріи новыя декораціи, по­ леты, превращенія и бутафорскія вещи, работы декоратора московскаго театра П. А. Федотова, новые костюмы работы Яцкевича. Феерія ре­ жиссирована и поставлена будетъ В. М. Мед­ вѣдевымъ. Къ постановкѣ  „Ивана Царевича11, администрація театровъ положила большія за­ траты. Въ четвергъ, въ оперномъ театрѣ, представ­ лено будетъ: „Фаустъ”, большая опера въ 5-ти дѣйствіяхъ, музыка Гуно, съ участіемъ прима- доны кіевскаго опернаго театра г-жи Небель- скон и баритона Яковлева. Въ драматическомъ театрѣ представлено будетъ: 1) „Поздній, раз- цвѣтъ”, драма въ 5 дѣйствіяхъ, ІІТпажинскаго; 2) „Слабая струна”, водевиль въ 1 дѣйствіи. ХАРЬКОВЪ. 14-го октября 1881 г . Если вы возьмете любой уголовный  кодексъ, составите по его. статьямъ  каталогъ преступленій и прочтете со  ниманіемъ этотъ инвентарь зла, то вы  увидите, что всѣ вообще дѣянія, приз­ наваемыя, въ современномъ уголовномъ  законодательствѣ, преступленіями, сво­ дятся къ двумъ основнымъ типамъ:  насилію и обману. Если вы захо-,  тите порыться въ сочиненіяхъ юри­ стовъ, чтобы провѣрить правильности  своего вывода, то вы найдете для под^  крѣпленія его мѣста какъ у древнихъ,  такъ и у новѣйшихъ правовѣдовъ.  Duobus modis fit injuria,/говоритъ Ци­ церонъ, aut. ѵі, aut fraude, т. e. двоя­ Взглянувъ на цѣны труда по зим­ нему найму, доходящія до безобраз­ наго minimum’a, не взирая на громад­ ную массу урочной работы, имѣетъ ли  разумное и основательное право жало­ ваться на недоброкачественность и бе­ зуспѣшность работы со стороны му­ жика тотъ владѣлецъ-наниматель, ко­ торый съумѣлъ, въ пору безъисходной  нужды, тяжкаго бездолья и безхлѣбья  мужика, заставить его согласиться на  выполненіе невыгоднаго контракта. Сь  точки зрѣнія судебно-юридической по­ добный условный договоръ, пожалуй,  и вѣренъ, но съ гуманной, общечело- ПРИНИМАЕТСЯ ПОДПИСКА НА  1  • „ Ю Ж Н Ы Й К Р А й “, 18 8 1 Г О Д А . У с л о в и я п о д п и с к и : Безъ досгавкн. Съ доставкою. Съ пѳрее. нногор. На 1 годъ ……………  10 р. 50 к.  12 р. —1 к.  12 р. 50 к. „ 6 мѣсяцевъ . . I . 6 р. — к.  7 р. — к.  7 р. 50 к .!’ „ 3 „  . . . . 3 р. 50 к.  4 р. — к.  4 р.‘ 50 к. „2 „ . . . . 2 р. 40 к.  2 р. 80 к.  3 р. 20 к. „1 „ . . . . 1 р. 20 к. 1 р. 40 к. ‘ ■ 1 р. 60 к. Подписываться иожно на всѣ сроки не иначе, какъ съ 1-го числа каждаго  мѣсяца; но каждый срокъ простирается не далѣе какъ до конца 1881 г. ПОДПИСКА ПРИНИМАЕТСЯ:  въ главной конторѣ редакціи газеты въ  г. Харьковѣ,  на Московской ул., въ д. Императорскаго Харьковскаго Университета, ,А» 7-й, при „Публичной Библіотекѣ”  Д. А. Іозефовича; ТАМЪ ЖЕ  принимаются  ОБЪЯВЛЕНІЯ- Кромѣ того, подписка принимается  въ С.-Петербургѣ— въ книжныхъ магазинахъ Я.  Г. М ар­ тынова  н  „Новаго Времени “, въ Шоснвѣ— въ книжномъ магазинѣ  Н. И. Мамонтова; пъ Кіевѣ  — въ книжномъ магазинѣ  Е. Л. Федорова; въ Одессѣ —въ книжномъ магазинѣ  В. И. Бѣлаго; въ Полтавѣ— въ книжномъ магазинѣ  Г. И. Бойно-Родзевича  и въ  Креяенчугѣ,  у нотаріуса  И. Ф. Зилъберберга. ..,  …… . ! ОБЪЯВЛЕНІЯ ПРІШШАЮТСЯ:  изъ Франціи исключительно  въ  Парижѣ—у Havas, Lafite et С”, Place de la Bourse;  въ  ІОСНВѢ -въ Центральной конторѣ объявленій для всѣхъ европейскихъ языковъ, на Петровкѣ, домъ Солодовнпкова,  въ Петербургѣ— въ той же конторѣ на Нев­ скомъ проспектѣ, нъ домѣ Струбнискаго и  въ Варшавѣ —въ варшавскомъ агентствѣ объявленій Рейхманъ и Френдлеръ на Сенаторской улицѣ, въ домѣ Л* 22. Главная контора газеты проситъ Гг. подписчиковъ сообщать о неаккуратной 11 доставкѣ газеты. С Т Р А Х О В О Е О Б Щ Е С Т В О „ Р О С С І Я ” , В C .- П Е Т Е В Б -У Р Г  Сполна оплаченный основный капиталъ 4.000,000 р. с. Правленіе имѣетъ честь объявить, что оно учредило въ г. Харьковѣ главное  агентство общества и назначило тамъ главнымъ агентомъ Исаака Яковлевича Рубинштейна. Ссылаясь на вышеприведенное объявленіе и согласно данному мпѣ полномочію, имѣю честь довести до всеобщаго свѣдѣнія о пріемѣ главнаго агентства страхового общества „Россія”. ОБЩЕСТВО ЗАКЛЮ ЧАЕТЪ: 1)  Страхованія отъ огня ишуществъ,  какъ то: домовъ, фабрикъ, машинъ, мебели, товаровъ и  ироч.,  по сашыкъ ушѣренньшъ прешіяиъ. 2)  Страхованія шизни,  т. е. капиталовъ и доходовъ,выдаваемыхъ въ случаѣ смерти застра­ хованныхъ лицъ ихъ наслѣдникамъ, или же самимъ застрахованнымъ, ио истеченіи опредѣленнаго срока (особыя выгодныя условія). Контора главнаго, агентства помѣщается по Театральной площади, въ домѣ И. О. Рубин­ штейна, н открыта ежедневно, кромѣ воскресныхъ и праздничныхъ дней, отъ 10 часовъ утра до 3 часовъ по полудни. Главный агентъ Исаакъ Яковлевичъ Рубинштейнъ. Крестьянскій наемный трудъ. (Изъ сферы экономическихъ явленіи въ предѣ­ лахъ курской и воронежской губерній). Въ нѣкоторыхъ земствахъ, въ томъ  числѣ и въ курской губ/, стоитъ на оче­ реди капитальный и существенно-важ­ ный вопросъ о нормахъ, долженству­ ющихъ такъ или иначе урегулировать  отношенія между владѣльцами-нани-  мателями и крестьянами – продавцами  своего труда, ввиду многихъ глубокихъ,  и практически настоятельныхъ сообра­ женій. Давно уже раздаются плакси­ выя жалобы со стороны большинства  нашихъ владѣльцевъ-хозяеевъ на то,  что наемъ рабочихъ въ текущее вре­ мя не имѣетъ за собой никакихъ проч­ ныхъ и надежныхъ гарантій; что му­ жикъ нашъ, не стѣсняясь никакими  юридически – правильными условіями,  контрактами и прочими формальными  документами, оставляетъ своего нани­ мателя въ самую горячую лѣтнюю ра­ бочую страду, какъ говорится, ни съ  чѣмъ и ни съ кѣмъ, и перебѣгаетъ къ  другому владѣльцу; что все это вер­ шится но причинѣ безшабашной лѣни,  непробуднаго пьянства и невыносимой  нравственной распущенности нашего  мужика и т. д. Но взглянувъ на са­ мую сущность дѣда возможно ближе,  мы придемъ къ совершенно-противо­ положнымъ заключеніямъ. Начнемъ съ рабочей илаты, и для  примѣра возьмемъ хотя староосколь­ скій уѣздъ, какъ наиближе касающій­ ся нашихъ личныхъ наблюденій: въ  лѣтнее время  поденная плата  мужику  равняется 50 — 70 кон. на своихъ хар­ чахъ, иногда, впрочемъ, и на хозяй­ скомъ продовольствіи,—работнику съ  лошадью—1 р.— 1 р. 25 к., въ обык­ новенное же время поденная плата,