No 3 (997) Субота, 9 січня 1980 року Ціна 20 коп. ПЕРШІ БОРЖНИКИ Сесія розпочалася вже й на ра діофізичному факультеті. Про хід екзаменів ще важко говорити, а ось підбити підсумки сесії заліко вої вже можна. Які ж вони? На старших курсах — хороші. Наприклад, на третьому курсі ли ше три студенти не склали залі ків. На жаль, на першому і другому курсах становище гірше. Особли во на першому, де не склали за ліків 11 студентів. Порівнюючи результати скла дання заліків в різних групах першого курсу, приходиш до вис новку — особливо відстала група Р — 11. її представник Васюрен- ко не склав чотири заліки, Пет- ровський — три. А залік з вищої математики не склала майже вся група. Комсомольській організації фа культету і особливо першого курсу вчасно слід було помітити про рив. Кількість заборгованостей, безумовно, була б меншою. А. ПАШКОВ, наш кор. Гуртожиток… Зимова екзаменаційна сесія розпочалась. Це помічає кожен, хто заходить до студентського гуртожитку. Тихо, серйозно… До кожного екзамену — декілька днів. Одним студентам цих днів досить, щоб закріпити вже набуті знання. Іншим треба працювати чимало — адже в семестрі не завжди вистачало часу, мабуть. Сьогодні сер йозно працюють і ті, і інші. Але цих «інших» відразу можна визна чити по тому, як вони поспішають, щось нервово шукають, бігають по кімнатах за чужими конспектами. _ О десятій годині ранку в гуртожитку стихає. Більшість студен тів, що мешкають на Студентській, 5, ідуть в аудиторії факультету, в читальні зали ЦНБ і міських бібліотек. На це, правда, витрачаєть ся час. Але що поробиш? У гуртожитку читальня дуже погана, не затишна, погано обігрівається. Про це писали, говорили. Але зру шень нема. І ше одне свідчення початку сесії: значно послабив свій контроль сансектор студкому. Недивно тому, що в деяких кімнатах навіть не пам’ятають, хто й коли прибирав. Нам здається, що це не зов сім вірно, товариші з студкому. …Вечір. Студенти повертаються додому. Але, як і раніш, тихо: Тепер уже діватись нікуди, читальня заповнюється. Сидять, правда, в пальтах, і все ж працюють — екзамени сьогодні, завтра, післязавт ра… йде сесія. М. ГОМОН „Відмінно поки що немає… Йде третя година дня, а в за ліковій відомості лише вісім оці нок. В чому річ? Може, екзамен розпочався невчасно? Почасти це так. Восьма група фізиків з ’ яви- лась на екзамен не о 9-й годині, а на 40 хвилин пізніше, змусив ши викладача 0. Г. Ситенка очі кувати «перших ластівок». Якщо у студенті« ■ запитати, чому так повільно йде екзамен, вони ска жуть: «Складаємо атомну фізику». Обережно риплять ■Двері ЗО ау диторії, позбавлені з обох боків ручок, око студента весь час сте жить за товаришем, який зараз відповідає. Біля дверей чергуван ня. То той, то інший сповіщає друзів: «Почав говорити…». «За мислився….» «Пише…» І дуже рідко: «Посміхається». В аудиторії п ’ ятеро студентів. Дехто лише почав готуватися. Ті, хто вже підготував усі питання і зараз відповідатимуть, списали майже половину учнівського зо шиту. На аркушах паперу нема вільного місця від формул і роз рахунків. Ось закінчила відповідь сту дентка Мєдякова. «Добре» — ПОКИ що найвища оцінка в екзаменацій ній відомості. Студентка Саманд- рос замислилась над висновком формули у першому питанні біле та. Викладач приходить на допо могу. Друге і третє питання вона висвітлює непогано, але помилки робить і тут. — Підготувалися ви не дуже хороше, — зауважує екзамена тор, — «задовільно». Г. Солонович не може чітк словами передати те, що записав’ у правильно виведеній формулі «Задовільно». Занадто хвилюва лася 3. Бебешко. Саме це зава дило їй швидко відшукати свою помилку. Теж «задовільно». Л. ВИШЕНСЬКИЙ. ПОЧАТОК ПЕРЕДОСТАННЬОЇ 11 оцінок з 26 вже проставлено в залікову відомість. Непогані оцінки: вісім «добре», три «від мінно». За дверима юрмлять ся і весело розмовляють п ’ яти- курсники географічного, у яких багато вже сесій позаду. І ця, пе редостання, розпочинається не погано. То чому б і не лунати веселому сміху в коридорі? Екзамен з історичного матеріа лізму у п ’ ятикурсників-геогра- фів приймає доцент М. Ф. Парто- лін. Зосереджено і доброзичливо вислуховує він відповідь студент ки Кандаурової. Всі питання ви світлені повно і цілком вірно. Але ось щось таке в останньому пи танні? Помилка мовна чи смис лова? Вже вдруге студентка при пускає її… Треба перевірити. І викладач непомітно переводить розмову в русло наміченої теми. Виявляється, не все відмінно за своїла студентка Кандаурова. На решті, добилися правильної відпо віді, з ’ ясували помилку. Викла дач ставить «добре». Відповідає Медведєва. В ауди торію тимчасом заходить Глин- ський. Пауза. Як би добре не підго тувався до екзамену студент, все одно він одразу не назве номера свого екзаменаційного квитка, а спочатку все перечитає. …Як багато аркушів залікової книжки доводиться перегортати, відшукуючи останні, поки що не заповнені. І мимоволі хочеться по дивитись, що ж було у минулому. Залікова книжка — наша студент ська історія. Н. Дробітько. Другий К УР С — відмінниця, потім — «доб ре» і «відмінно». Щ о ж, з такими знаннями, Ніно, можна з гордістю носити університетський значок. Така сама залікова книжка і у Глинського. А ось у Г. Задорожного заліко ва книжка не має такого святко вого вигляду. Навчання на друго му курсі він розпочав не гірше від співкурсників, а вже літню сесію другого курсу складав не так. Перша «трійка». І стала вона по стійною. Важчим буде його зітк- йення з життям, важче йому бу де стати справжнім спеціалістом. У Дмитра Мороза залікова книж ка має кращий вигляд. Лише одна «трійка». А втім, якщо зараз до нього пильніше придивитися, то можна побачити, як він кудись піддивляється. Ну, хіба не сором но тобі, Дмитре, користуватися довірливістю викладача? Нехай товариші знають про твій некра сивий вчинок, що ганьбить звання випускника. — Як студенти п ’ ятого геогра фічного вивчали історичний мате ріалізм? — звертаюсь до Мефодія Федоровича. — В цілому — непогано. Навіть добре. Самі посудіть: усі 100 чо ловік регулярно слухали лекції, брали активну участь у семінар ських заняттях. В- БАХМУТ, Давайте дружити! Ми надсилаємо гарячі поздоров лення і дружні вітання студентам Харківського університету. Ми ра діємо успіхам і досягненням ра дянського народу в справі побу дови комунізму, в боротьбі за пе ретворення в життя великих зав дань, поставлених XXI з’їздом Комуністичної партії Радянського Союзу . Ми хочемо дружити з вами, студенти Харківського університе ту. Скільки у вас чудових і вірних радянських юнаків і дівчат, скіль ки студентів з країн народної де мократії навчаються у вашому ву- Ьі, прагнучи до миру і соціалізму, готуючись до вірного служіння своїй Батьківщині. Ми поважаємо і любимо студентів Харківського університету, як наших найкращих друзів. Від усієї душі бажаємо вам успіхів у навчанні і роботі, щастя в житті. Трохи про наш інститут. Роз ташований він у Хам-Хині, що зна ходиться недалеко від Хин-Нама — центра хімічної промисловості КНДР. Грандіозне будівництво соціалізму в нашій країні потре бує багато спеціалістів, що воло діють передовою технікою, передо вими знаннями. Діти робітників і селян, які раніш і мріяти не могли про інститут, ми сьогодні навчає мось у вузі завдяки батьківському піклуванню нашої рідної партії і уряду. Ми ке хочемо стати лише вузь кими спеціалістами: вивчаємо істо рію нашої партії, її революційні традиції. Навчання наше тісно пов’язане з виробничою практикою. В інсти туті є завод хімічних добрив, ма шинний цех, цементний завод, цех органічного синтезу, якими ми са мі керуємо, а також добрива, це мент, скло, хімічні реактиви, різ номанітна апаратура, верстати, які ми самі робимо на виробничій практиці. Все це — не лише гордість нашого інституту, а й один з ба гатьох прикладів, які говорять про ге, як наша партія піклується про майбутнє своєї країни, як вона го тує молоді кадри. Виробнича практика зміцнює наші знання, виховує любов і по вагу до праці, комуністичні сто сунки між товаришами. Дорогі друзі! Нам зараз дуже хороше, в кіашому розпорядженні є аудиторії, лабораторії, майстер ні. І ми намагаємося бути гідними цього піклування. Однак ми ніколи не забуваємо й про наших південнокорейських братів і сестер, які не лише поз бавлені можливості навчатися, а й стогнуть під тягарем злиднів і безробіття. Ми боремося за найшвидше мирне об’єднання нашої батьків щини, щоб і на півдні країни мо лодь могла хороше жити, з захоп ленням учитися, спокійно дивитись у вічі завтрашньому дню. Затверд жена на VI сесії другого скликан ня Верховних Народних Зборів пропозиція про мирне об’єднання країни відбиває наші мрії і праг нення. Дорогі товариші студенти Хар ківського університету! Ми йдемо вперед широкими кроками, щоб завершити будівництво соціалізму в країні. Ми вивчали, вивчаємо і будемо вивчати ваш досвід і ваші досягнення. Під лозунгом «Вчи тися у Радянського Союзу» ми збираємося на лекції і бесіди про ваше життя, про вашу працю. Бажаємо викладачам і студен там Харківського державного уні верситету великих успіхів у нав чанні і праці, а також щастя в особистому житті. КОЛЕКТИВ ВИКЛАДАЧІВ І СТУДЕНТІВ ХАМ-ХИН- СЬКОГО ІНСТИТУТУ ХІМІЧ НОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ. Обговорення літературознавчого журналу — «Радянське літературознав ство», журнал Інституту літера тури АН УРСР та Спілки радян ських письменників України, менш як за три роки свого існу вання виконав значну роботу у справі поліпшення літературознав чої роботи в республіці, став не обхідним помічником у роботі кож ного викладача вузу, — сказав де кан філологічного • факультету Харківського університету доцент П. П. Вербицький, відкриваючи обговорення журналу, яке відбу лося нещодавно у Харкові і в яко му взяли участь представники лі тературної громадськості нашого міста. Із звітом про роботу «Радян ського літературознавства» за ми нулий рік виступив заступник го ловного редактора журналу 1. 0. Дзеверін. Викладачі гуманітарних дисци плін харківських вузів, літерато ри, які виступили в обговоренні, одностайно погодилися на тому, що журнал веде велику й потріб ну роботу, об ’ єднуючи і спрямо вуючи літературознавчі досліджен ня на Україні. Разом з тим вони вказали на хиби й недоліки в ді яльності редколегії, в підборі ма теріалів для опублікування. Було зазначено, що мало дру кується в журналі бойових, насту пальних матеріалів, спрямованих проти антихудожніх тенденцій у буржуазних літературах та проти закордонних спроб ревізувати со ціалістичний реалізм як творчий метод радянської літератури. Не доліком у доборі матеріалів для публікування в журналі є ще ма ла кількість узагальнюючих, про блемних статей як по історії української літератури, так і в питаннях розвитку сучасної ра дянської літератури. СЕСІЯ ТРИВАЄ Фізкультурна пауза на історич ному факультеті. Фото І. КИРИЧЕНКА. ,в комсомольських ГРУПАХ ДРУЖНИЙ КУРС На III курсі географічного май же всі студенти — комсомольці. Це — один з найбільш дружних і згуртованих колективів факуль тету, і тому не дивно, що тут не ма студента, який би не брав уча сті в громадській роботі, не ви конував би комсомольського до ручення. В середній школі No 106 хоро ше знають і люблять піонервожа- тих з III географічного. А їх там чимало — ЗО чоловік. Регулярно відвідують вони своїх піонерів, провадять з хлопцями і дівчатами цікаві збори, захоплюючі бесіди. Студентка Ковтун підготувала чудовий збір на тему «Два ди тинства», який було проведено в музеї образотворчого мистецтва, було проведено збір «За все, що До Дня Радянської Конституції ми маємо і вміємо , — спасибі пар тії рідній». Не лише на III курсі, а й на всьому факультеті з повагою ставляться студенти і викладачі до третьокурсника Ткачова, голо ви факультетського СНТ, який знаходить час і для громадської роботи на факультеті, і для допо моги школі, де він організував фотогурток і постійно ним керує. Є на курсі агітатори, члени КСМ бюро факультету, є виконав ці різних інших доручень, але яким би не було це доручення, виконується воно завжди сумлін но, із знанням справи, з комсо мольським вогником. Не можна не відзначити, що студенти цьЛю курсу вміло поєд нують комсомольську діяльність з хорошим і відмінним навчанням. Є тут відмінники навчання Мужен ко, Зинов ’ єва, Кравченко. Третьокурсники географи не спокійні спостерігачі життя, а активні його учасники. І. ЗАГОСКІНА, наш кор. Допомоги не відчували Протягом І семестру в групі МВ-І фізмату зовсім не велась ком сомольська робота. Комсорг групи Віра Дзюбленко, очевидно, вирі шила, що в обов ’ язки комсорга входить лише своєчасне збирання внесків. Не було створено комсомольського активу, і комсорг навіть не збирався його створювати. Чому так сталося? Лише Дзюбленко винна? Ні. Перш за все комсомольці групи, які втратили почуття відповідальності за своє ‘ високе ім ’ я комсомольця. По-друге, комсомольське бюро курсу і фа культету, які мало цікавились життям у групі і мало що зробили для пожвавлення комсомольських справ у МВ-І. Причому і в інших групах І курсу становище майже таке саме. А людям цим ще 5 років іти пліч-о-пліч, і потрібний сильний, здо ровий колектив, всі вони повинні стати повноцінними радянськими спеціалістами. З перших же днів другого семестру слід приділити комсомоль ським справам на І курсі фізмату серйозну товариську увагу. В. ЗЄЛЬЄВ, студ. І курсу фізмату. СЛІДАМИ НАШИХ ВИСТУПІВ „Завітайте до нас, товариші викладачі! “ Замітка під такою назвою була вміщена в нашій газеті. Як пові домив нам заступник декан філо логічного факультету доцент Г. І. Шкляревський, вона правильно порушує питання про необхідність систематичного відвідування ви кладачами студентських гуртожит ків. Колектив викладачів філфаку зараз все частіше буває у студен тів, що мешкають в гуртожитку. Останнім часом у гуртожитку по вул. Студентській був проведений вечір, присвячений творчості Оста па Вишні, на якому були присутні викладачі кафедри української лі тератури доценти А. М. Ніженець, Є. Г. Вербицька, М. І. Кенігсберг. Неодноразово за останній час від відували гуртожиток викладачі і керівники факультету П. П. Вер- бицький, І. Т. Балака, Г. 1. Шкля ревський, Ф. й. Луцька, М. В. Черняков, П. Я- Корж та інші. Разом з тим керівництво фа культету вважає, що в цій галузі зроблено ще небагато і вживають ся заходи, спрямовані на те, щоб гуртожитки відвідували всі викла дачі і в першу чергу агітатори курсів. Перший тур цікавого конкурсу Багатьох майбутніх істориків цікавить далеке минуле і чудове майбутнє своєї республіки, міста, села. Саме цій темі був присвя чений історико-літературний кон курс першого туру. До складу жюрі увійшли від мінники навчання, активісти гро мадського життя, викладачі і ла боранти факультету. Жюрі запро сило всіх взяти участь в конкур сі. Встановлено було кілька пре мій переможцям. Два місяці тривав перший тур. Жюрі одержало десятки відпові дей. В більшості своїй вони були повними, з ілюстрацією фактів, цифр, схем. У всіх відповідях від чувається знання життя країни, любов до великої Батьківщини, гордість за успіхи республіки, ве личний семирічний план. Обов ’ язково слід відзначити іні ціаторів цього чудового заходу А. Плахотного, В. Макогонова, Ж. Ісенко. Заслуговують на високу оцінку і ті товариші, які одержа ли найбільшу кількість очок і на городжені преміями та грамотами. Це В. Березанець (перша премія), В. Комов (друга премія), М. Дья ченко (друга премія), Ж. Ісенко (друга премія), Н. Шевченко (дру га премія), Я. Пінсон (третя премія). Найактивнішу участь у конкур сі взяли студенти II і III курсів. 1 і V курс були представлені оди ницями. Перший тур конкурсу пройшов успішно. К. КОЛОМІЄЦЬ, голова жюрі конкурсу. ПЕРЕГОРТАЮЧИ СТОРІНКИ СТІННІВОК За змістовність і дійовість Наша факультетська газета «За мічурінську біологію» користуєть ся авторитетом на факультеті. Вона завжди притягає до себе увагу змістом статей, віршами, оформленням. В ній відображаєть ся всебічне життя факультету. Все це дуже хороше, але…, на жаль, є й оце «але». І суть його в тому, що виходить ця газета дуже рідко. Ось чому хоч і кож ний номер її непоганий, яскравий, все ж рупором життя факульте ту, виразником громадської дум ки, постійним помічником у ро боті наша стіннівка ще не ста ла, бо не може бути оперативною і актуальною, не може негайно відгукуватись на факультетські події. По-друге, вона майже зав жди виходить лише напередодні свят, більша, половина матеріалу присвячується якійсь даті. Нам здається, що слід обов ’ яз ково налагодити щомісячний ви хід стіннівки, особливо ще й то му, що, як нам відомо, курсові газети на біологічному факультеті теж не виходять-регулярно, а на окремих курсах не виходять вза галі. Такий факультет, як біологіч ний, факультет, що зробив тра дицією випуск чудової світлової газети, може при бажанні з успі хом добитися регулярного виходу бойової, цілеспрямованої стіннів ки. Л. МИШКО. Навіщо стільки суму? Новорічний номер стіннівки… Його чекають на кожному факуль теті, чекали і на філологічному. І ось він. Традиційний Дід Мороз, традиційне «З новим роком, з но вим щастям». Але що це? Чому у студентів так витягуються об личчя? Чому деякі з них гірко плачуть? Що трапилось? Підійде мо й ми до газети. Не встигли до читати до кінця, як теж захоті лося гірко заплакати. А справа ось у чому. Перша по ловина газети присвячена відомо стям, які подали старости груп про складені заліки. 6 матеріали і про міжвузівську конференцію мовознавців. Це ще б нічого. Правда, теж мало святкового, та все ж нічого. Але далі… Далі йде таке. «Баллада о по казательном процессе» Житниць- кого — про смерть молодого хлопця від руки хуліганів, «Галя-Поло- дянка» Юрченка — про смерть дівчини, переклади Тарасова з Уоллеса (И саван мне пришлось купить^ Уж нет девчонки той… «Все тлен», — река у ног Моих твердит мне об одном. Я жду: девчонка Позовет меня к себе свистком…) 1 з Бехера («Тишина, но с темнотой Еще тише станет. И бессмертно тих покой, Как о мертвых память, Тишь как будто шепчет мне: «Успокойся в тишине»). І, нарешті, вірш Виноградсько- го «Щастя» з дуже сумними роз думами. Тут знову: «Уносит от девушки парня родного дорогой неторной». Ось і вся газета. Тепер зрозу міло, чому так гірко плакали сту денти. Ми не беремося судити про художні якості вміщених поетич них творів. Можливо і навіть ду же можливо, що вони в художньо му відношенні па висоті. Але чим пояснюється такий добір мате ріалів? Адже номер святковий, но ворічний. Навіщо ж стільки суму? Г. СЛЮСАРЕНКО. ЗАЛІК з ФІЗКУЛЬТУРИ Після розминки І підготовчої частини групу було поділено на дві підгрупи. Невелику паузу дів чата використовують раціонало- но: треба згадати ті чи інші віль ні вправи, прослідкувати, як це робить товариш, а як виходить он у тієї дівчини. Це гімнасти II курсу філологіч ного факультету складають залік. Красиво^ впевнено і ритмічно ви конують вони вільні вправи, впра ви на кільцях. Але ця красота і впевненість прийшла не відразу. — Через «козла* треба не лише перестрибнути, а перестрибнути красиво, легко, — говорить викла дач Валентина Йосипівна Верж- бицька Л. Шевелєвій. І показує всім техніку стрибка. Ще і ще по вторюється теорія, ще й ще дівча та слідкують за рухами Валенти ни Йосипівни. — Швидше! Вперед! Раз! — і стрибок хороший, легкий. Л. Мартиненко, Л. Шевелева, Н. М ’ ягка та інші з легкістю пе рестрибують через «козла». Всі з відділення гімнастики від відували заняття регулярно. Вес ною група складатиме залік на спортивний розряд. Дівчата полю били цей вид спорту. Можна бу ти певними, що багато з них від відуватимуть спортзал не лише під час академічних занять, а і в час занять секції протягом усіх років навчання в університеті; дів чат з II курсу філфаку ми поба чимо на змаганнях захисниками спортивної честі факультету і університету. Друга підгрупа — легкоатлети, їх малувато^ Поки Поліна Львів- на стояла поблизу, вони ще сяк- так виконували стрибки в довжи ну. Але ось викладач підійшла до хлопців, які теж готувалися до заліку, як дівчата відразу ж ор ганізували гурток по обміну якимись враженнями. — Чому дівчата такі не енергій ні? — питаю у тренера. — Енергійні вже склали. А це залишились ті, що погано відвіду- вали заняття, ось чому у них ні чого не виходить. Зрозуміло, дуже жаль, що ті, хто вже склав залік, не вважа ють обов ’ язковим відвідувати тре нування. Майстерність досягаєть ся лише у впертій і постійній праці. Є й такі, як Бобров, який май же не відвідував занять; чомусь не бажає він займатися спортом і навіть забуває, що відвідувати заняття обов’язково для кожно го студента II курсу, не бачили протягом семестру у спортивному залі й Велівецького. Дивилась я на цих двох, згадувала про. тих, які не з ’ являються на тренування, і думала, що ось через них наш факультет терпить поразку майже на всіх змаганнях. Чи не сором вам, молоді, здорові, цуратись спорту? Доки ще ми будемо терпимо ставитись до обурливої поведінки окремих студентів по відношенню до. спортивних занять? Чому так суворо переслідуються пропуски лекцій і не ставиться так само суворо питання щодо тих, хто пропускає спортивні заняття?! М. КУРЦЕВА. Адреса редакції: Університетська вул., 16. Тел. 2-72-01. дод. 64. Друк. Вид-ва ХДУ. БЦ 00127. Зам. 26. Редактор Б. ЩЕРБАНЕНКО.