3(1152) Четвер, 11 січня 1962 р. Ціна 1 коп. Пп університету Цінний подарунок Клавдія Павлівна Сушкевич, вдова недавно померлого відомого радянського математика професо ра Харківського державного уні верситету Антона Казіміровича Сушкевича, подарувала механіко- математичному факультетові уні верситету цінну математичну біб ліотеку Антона Казіміровича, яку він збирав майже півстоліття. Ректорат університету і колек тив механіко-математичного фа культету висловлюють щиру подя ку Клавдії Павлівні за її благо родний вчинок, завдяки якому фонд математичної бібліотеки уні верситету поповнився значною мі рою. Дитяче свято Маленькі Валечка – Протасова, Віточка Завельська і Ларочка Юціс танцюють з серйозним вира зом обличчя, так старанно, як тільки можуть, виконують усі па. Вони виступають уперше перед такою великою аудиторією, можна й розгубитися, можна й забути все, чому стільки Раїса Емануїлів- на вчила на заняттях.. Але дів чатка нічого не позабували, чудо во протанцювали і під оплески маленьких глядачів та їх відверто заздрісні погляди залишили сцену. Дитяча самодіяльність універси тету (художній керівник Н. В. Во- ронцова) підготувала до свята но ворічної ялинки чудову концертну програму: танці (керівник танцю вальної групи Р. Е. Качайлова) змінюються піснями, пісні — ко лективною декламацією Ось лег ко і красиво над маленькими сні жинками пролітає «головна» сні жиночка І ’ аташа Терехова, по вільний, граціозний полонез зміню ється стрімким «Молдовеняску». Нехай вибачають нам керівники «дорослої», студентської тобто, самодіяльності, але непогано бу ло б їм повчитися, ну хоча б до свідом обмінятися з керівниками самодіяльності дитячої. Це між ін шим. А взагалі новорічне дитяче свято в університеті продемон струвало не лише таланти малень ких «артистів», не лише вдумливу роботу з ними Н. В. Воронцової, Р. Е. Качайлової, Г. І. Фраймович, а й увагу нашого місцевого комі тету до дітей співробітників уні верситету. Л. Донська. У МЕРЕЖІ П АРТОС ВІТ И Не тільки вивчати, а й пропагувати V-‘ ЦЬОМУ навчальному році ” в мережі партосвіти змістом роботи гуртнів і семінарів є істо ричні документи ХХіІ з ’ їзду НПРС. Теоретич ний семінар з марксист ської філософії для ви- кладачів геолого . географічного факультету з першого ж заняття приступив до вивчення матеріалів XXII з ’ їзду КПРС. Вже проведено 4 заняття. В семінарі 35 чоловік — ви кладачі й лаборанти кафедр. На кожний семінар складається план, в якому подаються основні питан ня, а також рекомендована літе ратура та теми для рефератів. На семінарах у своїх виступах та рефератах викладачі намага ються брати матеріали з своєї спе ціальності — фізгеографії, еко номгеографії та ін. Іак, напри клад, по темі «Матеріально-техніч на база комунізму» ряд виклада чів (Трипілець Ф. Н., Майков- ська Є. А. та ін.) підготували діа грами, користувалися картою і показували на ній розміщення продуктивних сил країни, нові будови, електростанції і т. д. Активну участь у роботі семі нару беруть доценти Віленкін, М. П. Демченко, М. А. Демченко, Ноломієць, Колосовська, Нікітін, Щоткін, Трипілець, Дубинський, викладачі Бабич, Красильщиков, Майковсьна, Проходський, Федо ренко, лаборант Молдавська та ін. Однак слід відзначити й те, що деякі товариші, як наприклад, т. Волкова, не беруть участі в об говоренні тих питань, які постав лені на семінарі, інколи не відві дують заняття. У семінарі записані й такі, які не можуть брати участі в ньому за характером роботи або за хво робою. Цим товаришам треба бу ло б доручити самостійно вивчати матеріали XXII з ’ їзду, вимагаючи від них періодичної звітності на засіданнях партбюро. Всі учасники семінару повинні 5 самі активніше пропагувати історичні рішення XXII з ’ їзду КПРС серед населення через То вариство для поширення політич них і наукових знань. А такі мож ливості є, їх треба тільки викори стовувати. А. Рісто, доцент. На фото: п ’ ятикурсниці біо логічного факультету Люда Кан- динська і Олександра Анічина розмовляють з старшим науковим співробітником інституту біології Мещеряковою Раїсою Іванівною. Фото Г. СУХОТІНА. КАФЕД РА 1 СТУДЕНТИ НОВА СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ У цьому навчальному році на кафедрі неорганічної хімії виріши ли здійснити спеціалізацію сту дентів у галузі фізико-хімічного аналізу. Студентам четвертого курсу чи тає лекції з фізико-хімічного ана лізу проф. Л. С. Палатник, з дру гого семестру почнеться практи ка. Змістом практики буде терміч ний аналіз, побудова діаграм плав кості подвійних та потрійних си стем. Група аспірантів, асистент Глад ких, старший лаборант Нечитайло готують практику з фізико-хіміч ного аналізу для студентів. Потім практика розширюватиметься вве денням рентгенографічних завдань і вимірювання електричних та ін ших властивостей залежно від складу. Зараз студенти четвертого курсу і аспіранти беруть участь у важливій роботі — підготовці керівництва з теоретичного курсу фізико-хімічного аналізу: запису ють па магнітофоні лекції Л. С. Палатника, списують їх на слух і після коректування Л. С. Палатником поширюють їх для студентів. Кафедра займається і вивченням пірофорнотіки бінарних сплавів сім ’ ї заліза. Ці питання мають теоретичне значення і дуже важ ливі для порошкової металургії. У майбутньому доценти М. С. Поваковський і Г. Р. Виногорон почнуть роботи на основі госп- договору з Головреактивпостачан- ням по синтезу ряду неорганічних реактивів. До цієї роботи будуть залучені .студенти всіх курсів. Крім дипломників, активно працю ють на кафедрі студенти третього курсу Г. Слепцов і .1. Герловська під керівництвом Н. П. Гладких. Бажано, щоб на кафедру при йшли студенти другого й третьо го курсів. Л. Аріхбаєва, студентка другого курсу хімфаку, наш кор. Любити свій університет ДУМКИ 3 ПРИВОДУ… І/ 0ЖН0Г0 ранку ти, друже, по- спішаєш на лекції в універ ситет, біжиш довгими сходами на призначений поверх і за хвилину до дзвоника займаєш своє місце в аудиторії. Багато років тому, як зараз ти, поспішали в універси тетські аудиторії відомий україн ський поет П. П. Гулак-Артемов- ський, основоположник україн ської музики М. В. Лисенко, тала новитий поет і драматург М. П. Старицький, знаменитий біолог І. І. Мечніков, лінгвіст 0. 0. Потебня, академік Палладій і багато інших діячів російської й української культури та представ ників вітчизняної науки, які про славили наш університет. Ти знаєш про це і ще більше пишаєшся своїм університетом, студентом якого так давно мріяв стати. Великі обов ’ язки, відпові дальні завдання покладені на тебе. А як ти їх виконуєш? Чи гідний ти високого звання студента? Не варто було б замислю ватися над цими питаннями, якби в нашій роботі все було га разд. Остання сесія показала, шо близько 300 студентів різних фа культетів мають незадовільні оцін ки. Серед них представники фі зичного факультету Попов, Дени- сов, Кабанов, мехматівці Полухін, Немашкало, студенти геолого-гео- графічного Лущенко, Кривцова, філолог Оленич, історики Ібрагі- мова та Уколов. Цей список немає бажання продовжувати, бо є ін ший список, почесний і приємний. Він налічує 536 відмінників на вчання і близько 200 студентів, що мають добрі і відмінні оцінки. Це В. Бабенко та А. Милка з ме ханіко-математичного факультету, М. Шляхов, І. Солошенко з фізич ного факультету, 0. Плахотний, Б. Пугач та В. Кудря з історично го і багато, багато інших. Вони не тільки відмінно вчаться, а й ба гато часу віддають партійній, ком сомольській та профспілковій ро боті, беруть активну участь у ро боті наукових студентських гурт ків. І дуже приємно, що таких людей величезна більшість. Це вони визначають обличчя універ ситету. Па них, кращих із кра щих, повинен рівнятися кожен студент. Екзаменаційна сесія, що ось-ось розпочне свій черговий хід по університету, знову виявить тих, хто сумлінно і старанно пра цював протягом року і хто леда рював. Треба, щоб у нас було більше відмінників і зовсім не було невстигаючих. Ад- же цим самим ми піднімемо авто ритет університету серед інших вузів нашого міста. Самостійна робота студента над собою, робота в бібліотеці, ще не для всіх стала невід ’ ємною части ною робочого режиму. Чимало сту дентів задовольняються тільки лекціями, зовсім не читають рекомендованої літератури, або читають її дуже мало. А про до даткову літературу нічого й гово рити. В минулому році, напри клад, на історичному факультеті були випадки, коли до екзамену з логіки деякі студенти готували ся по підручнику для середньої школи. Звичайно, глибоких знань цей підручник студентові істори кові не дасть. Хороші знання мож на одержати лише шляхом деталь ного ознайомлення з додатковою літературою. У цьому перекона лись історики-другокурсники. Во ни досить грунтовно вивчили ма теріали першого революційного збройного виступу в Росії — де кабристського руху, а внаслідок цього і семінарські заняття про ходили цікавіше, і студенти сер йозно зацікавилися темою. Для кращого навчання участь у науковій роботі має велике зна чення. Гуртківці ряду факульте тів від ’ їжджають у наукові експе диції, збирають матеріали по темі наукових досліджень. А яку користь принесе студен тові участь у науковій роботі в майбутньому! Директор Богодухів- ської середньої школи N° 2 Беля ев М. С. кілька років тому був студентом історичного факультету університету. Був активним чле ном СНТ. А, прийшовши в школу, створив краєзнавчий музей, склав археологічну карту району, ціка виться історією Богодухова. Безу мовно, такий викладач зможе при щепити дітям любов до свого пред мета. І такі факти непоодинокі. Деякі студенти, які ще не так давно мріяли про вступ до універ ситету, забувають тепер про те, за яке щастя вважали вони для себе право навчатися тут. Вчать ся вони абияк, від роботи громад сько-корисної ухиляються. Прикро стає за них. Тим більше, що во ни незаконно займають місця тих, хто мріє вчитися. Не можна з цьо го приводу не назвати ім ’ я студен та Г. Прокопова — першокурсни ка історичного факультету. Що привело його на факультет? Важ ко сказати. В усякому разі, не по кликання. Г. Прокопов не тільки не хоче вчитися, він навіть ні цінує свого звання КОМСОМОЛЬСЬКО ГО. З перших днів навчання він мріє про перехід ДО якогось іншо го вузу. Подібна поведінка гли боко обурює і викликає бажання запитати: «Хіба гідна така люди на бути студентом нашого універ ситету?» Подібні факти трапля ються й на інших факультетах. Вони наводять на думку про те, що треба активізувати роботу ком сомольських бюро факультету і під час вступних екзаменів. «Любіть свій університет!» сказав ректор університету проф. В. Ф. Лаврушин на зборах студен тів, що живуть у гуртожитку на пл. Дзержинського, 4, в жовтні минулого року. Ми, студенти, любимо свій уні верситет. Нам дорогі кращі тради ції нашого університету, нам до рогі імена людей, що своїми доб рими ділами прославили наш уні верситет. Ми поважаємо наших викладачів, що вчать нас жити і мислити ідеями нашого часу. І ми самі будемо вчитися і працювати так, щоб ділом довести свою лю бов до рідного університету. М. Тимошенко, слухач відділення журналістики факультету громад ських професій. ,На фото: картограф Ніна Глузман і старший лаборант Емі лія Семенівна Олейник готують картографічний матеріал. СЛІДАМИ НАШ ИХ ВИСТУПІВ „Коли будуть посвідчення? “ Під такою назвою в газеті буде вміщена замітка І. При дніпрянського, у якій говорилось, що громадські контролери : не мають посвідчень. У своїй відповіді член профкому В. Березанець повідомив нам, що, дійсно, не всі громадські контролери на початку грудня мали відповідні посвідчення і діяли «безквитково». Профком ХДУ повідомив на своєму засіданні головам факультетських профбюро і голові групи громадських ’ контролерів при профкомі тов. О. Середенку про факт, викладений у замітці. На факультетах створені групи громадських контролерів по 5 — 8 чоловік. Посвідчення видані вже всім контролерам. Голови профбюро на факультетах провели^ громадськими контролерами семінари на тему «Організація роботи гро мадського контролера». Член профкому тов. О. Середенко, відповідальний за роботу групи громадських контролерів, склав графік роботи групи. У плані роботи профкому на перше півріччя намічається провести об ’ єднаний семінар з усіма громадськими контролерами університету. Семінар проведе працівник громадського харчування Київського трес ту їдалень і буфетів. На фото: аспірант кафедри маїе- матичного аналізу А. Краснодем- ський працює в ЦНБ. Невпинно поліпшувати методичну підготовку студентів НОТАТКИ МЕТОДИСТА V ПІДГОТОВЦІ студентів до V макоутньої педаїщічної ді яльності в школі велику роль ві- дії рають, крім викладачів педаго гіки і психологи, ще и викладачі фахових методик. Вони повинні передати студентам узагальнений передовий досвід викладання в школі даної фахової дисципліни, ознайомити їх з найбільш ефек тивними методами, методичними прийомами і засобами, що їх за стосовують передові вчителі ра дянської школи. Відомо, що в на шому університеті є чимало ква ліфікованих спеціалістів у галузі методики викладання, які дооре знають середню школу, свою спе ціальну дисципліну і сумлінно праінуть передати свій багатий досвід нашим студентам. Але як може викладач фахової методики переконатися в ефектив ності прочитаного ним курсу та проведених ним лабораторно- практичних занять? Як він може перевірити практичну цінність тих знань, умінь і навичок з методики викладання, що їх він передав студентам? Для викладачів фахових мето дик таким першим пробним каме нем є педагогічна практика сту дентів. Саме тут, у школі, під час педагогічної практики, викладач фахової методики може пересвід читися в правильності побудови свого, в умовах університету дуже невеликого курсу, своїх загально- методичних настанов, оцінити вір ність взятого ним напрямку, ви значити ступінь зв ’ язку свого курсу методики з сучасним етапом розвитку радянської школи, вста новити рівень методичної підго товки своїх студентів і якість тих знань, навичок та умінь, що їх набули студенти під час вивчення курсу методики. Другим таким пробним каменем для викладачів фахових методик, своєрідним компасом, за яким вони визначають правильність свого курсу, можуть бути ЛИСТИ від тих випускників факультету, які пра цюють учителями в школі, а та кож конференції випускників — шкільних учителів. • Багаторічний досвід педагогічної практики студентів біологічного факультету показує, що, незва жаючи на невеликий обсяг дисци плін педагогічного циклу і, перш за все, методики викладання при родознавства, студенти одержують на факультеті, крім солідної за гально-наукової підготовки, й до статні знання з методики викла дання біології та хімії, необхідні навички організації навчального процесу в школі, навчаються ана лізувати шкільні програми та під ручники, оцінювати рівень викла дання біології й хімії в окремих школах, критично аналізувати уроки та інші форми навчально- виховної роботи в школі. Наводимо нижче як ілюстрації кілька уривків з щоденників сту дентів – практикантів біологічного факультету: ” – «Практика дала мені упевне ність у своїх силах. Це я вважаю за найголовніше.’ У процесі прак тики я дістала чітке уявлення про труднощі педагогічної роботи, але вони мене не лякають. Я бачила, як їх перемагають учителі…» (студ. V к. А.). «Наші студенти – практиканти вміють встановити в класі потріб ну дисципліну і робочий настрій, при опитуванні учнів домагаються вірних, точних і повних відпо відей, чітко й ясно викладають новий матеріал, вміють вживати заходів впливу до неуважних уч нів»..^ (Студ. V к. В.). «Особливо цікаво було спосте рігати на уроках ботаніки, анато мії застосування різноманітних методів викладання і демонстра ції наочних посібників… Я досі не уявляла собі, що вчитель здат ний так організовано проводити урок, розподіляти роздатковий матеріал серед учнів і підтриму вати весь час на уроці увагу й активність учнів», (студ. V к. С.) «Я відчула, що треба багато працювати над собою для того, щоб стати спражнім вчителем, якого люблять і поважають учні. Без цього справжнім хорошим пе дагогом стати не можна» (студ. V к. С.) «Робота на полі набагато збли зила мене з учнями… Я чимало розповідала дівчаткам і хлопцям про все, що їх цікавить. Всі слу хали дуже уважно…» (Студ. V к. Ц-). Наведені уривки показують, що за період педагогічної практики студенти справді переконалися в правильності тих методичних на станов, які вони одержали в кур сі методики, навчилися аналізу вати навчально-виховну роботу школи, критично оцінювати окремі уроки вчителів і своїх товаришів, вивчати дитячий колектив. Але все це, зрозуміло, не дає викладачеві методики ніяких під- став для самозаспокоєння. Досвід педагогічної практики студентів- біологів, а також аналіз листів випускників свідчить про те, що в методичній підготовці наших студентів є чимало істотних недо ліків: студенти слабо орієнтуються в природі, не мають достатніх на вичок проведення шкільних екс курсій (зоологічних, ботанічних, гідробіологічних), не можуть обій тися без екскурсоводів при орга нізації екскурсій в зоологічні му зеї та парки, в ботанічні сади, на різні сільськогосподарські підпри ємства, не мають достатніх знань і умінь для організації роботи уч нів на шкільних навчально-дослід них ділянках. Деякі студенти ви являються в значній мірі безпо радними, коли їм доводиться са мостійно виготовляти наочні по сібники; у студентів взагалі мало розвинені організаторські здібності. Звичайно, недоліки в педагогіч ній та методичній підготовці сту дентів пояснюються не тільки про галинами й хибами в роботі викла дачів педагогіки та методики, але й недостатньою увагою до цієї важливої справи з боку спеціаль- них кафедр. Поліпшувати мето дичну підготовку студентів треба спільними зусиллями викладачів педагогіки, методики і спеціаль них дисциплін. На закінчення — дві конкретні пропозиції: перша — включити в порядок дня найближчих науко во-методичних конференцій (цю хорошу традицію, здається, вирі шили знов поновити в нашому університеті) питання про заходи до дальшого поліпшення методич ної підготовки наших студентів і друга — скликати в період зи мових шкільних канікул (в пер шій половині січня 1962 року) конференцію випускників універ ситету, що працюють учителями в середній школі. Така конферен ція багато дала б для дальшого поліпшення підготовки вчителів у нашому університеті і, зокрема, відкрила б очі завідуючим спе ціальних кафедр та деяким дека нам на ряд речей, яких вони досі ще як слід не розуміють. Викладач методики природознавства доцент Л. Гельфенбейн. Від редакції: вміщуючи статтю доц. Л. Л. Гельфенбейна, редакція просить викладачів методики та факультетських методистів-керів- ників педагогічної практики висло витися з приводу піднятих у стат- ті питань. 82? чи 28? По той бік ЖИТТЯ ЛЮДСЬКЕ… І ЖИТТЯ СОБАЧЕ… Французький робітник Жак Був ’ є, не маючи змоги найня ти квартиру в Парижі, де він працював, влаштував свою сім ’ ю, в містечку Ажантон, департамент Орн. Кожного тижня він надсилав сім ’ ї поло вину своєї заробітної плати, що в місяць складало 350 фран ків. З цих грошей його дружи на Ніколь мусила 170 франків заплатити за квартиру. На останні 180 франків повинні були прогодуватися 4 чоловіки, в тому числі немовля, одягати ся, взуватися і з цих же гро шей заплатити за комунальні послуги. Сім ’ я жила надголодь. Діти хворіли. Маленька Ажіль часто плакала, а змучена мати вже майже не звертала на неї уваги. Вона змушена була до глядати за іншими дітьми, які, як і Ажіль, проводили більшу частину часу в ліжку. Цей ра нок був звичайним. Ажіль бу ла голодна і довго плакала. Нарешті вона заспокоїлась і заснула. Проснутися їй вже не довелось. Розтин трупа показав, що причиною смерті було висна ження на грунті недоїдання. Така ж доля чекає старших дітей, сестео маленької Ажіль. Новий рік навряд чи принесе їм радість, зате…. …У цьому році деякі собаки зустрічатимуть Новий рік не гірше дітей багатих батьків. Про це піклується фешенебель ний магазин у м. Беверлей, в штаті Каліфорнія, США, який спеціалізувався по обслугову ванню собачої «клієнтури». Один із псів буде наряжений американським дідом-морозом. а інші клієнти зможуть вибра. ти норкові шубки, золоте на мисто, мереживні накидки та інші прикраси, такі потрібні для «багатих» собак. НЕБЕЗПЕЧНИЙ ВИД СПОРТУ… НАВІТЬ ПО ТЕЛЕВІЗОРУ Два брати-американці з Нью- Йорка дивилися по телевізору чемпіонат з боксу. Очевидно, вони «боліли» за різних боксе рів, бо один з болільників Ан жел Колазо, незадоволений за надто бурхливим виявленням радості свого брата, вдарив його ножем і викинув за двері. Зручно влаштувавшись біля телевізора, він, ніби нічого не сталося, продовжував слідку вати за перипетіями матчу. Сусіди знайшли Сантуса Ко лазо мертвим на сходах. Коли поліція прийшла арештувати вбивцю, той все ще дивився телевізор. * * * Недавно на прес-конференції в Парижі працівники кінемато графії Франції ще раз забили тривогу з приводу закриття ЗО національних студій по ви робництву кінофільмів. Це зв ’ язано з наповненням Фран ції голлівудськими бойовиками. Трохи гумору Тут підійшов мандрівник… Турист запитував у чергово го по вокзалу, коли піде остан ній поїзд на Берлін. Тут підійшов мандрівник і сказав серйозно: — Ніхто цього не знає. Поїз ди ще ходитимуть багато років підряд. * * * — Паща у кита величезна, — говорив учитель у класі, — а горло вузьке, так що він мо же живитися лише дрібного рибкою, наприклад, сардинками. Тут підійшов мандрівник і спитав: — Пробачте, але як же він відкриває банку? Редактор В. ТИЧИНА. «Харьковский университет» Орган парткома, ректората, комитета ЛКСМУ, профкома и месткома Харьковского ордена Трудо вого Красного Знамени государственного университета им. А. М. Горького. На украинском языке. Адреса редакції: пл. Дзержинськѳго. 4, корпус 12. Тел. 7-12-72. Друк, вид-ва ХДУ. БЦ 05810. Зам. 46,