31 — 32 (1023 — 1024) Неділя, 1 травня 1960 року Ціна 20 коп. Любов ЗАБАШТА ЙДИ, ПЕРВОМАЮ, У ГОСТІ Добре, що весни приходять з квітом і сонця привітом, Добре, що наші знамена мають, мов крила, над світом; Добре, що людство чекає радісні дні Первомаю; Добре, що дружба велика в світі народи єднає. Добре, що крок трудівничий в день цей міцніша щороку, Добре, що дружба народів має дорогу широку. Йде по ній наша Вкраїна — дівчина в сонячнім віні, Мова м ’ яка і шовкова вільно дзвенить по Вкраїні. Дітям мойого народу уряд вруча нагороду, Тим, що найкращі у світі доменні печі будують, Мудрістю мислі своєї космос безкраїй штурмують. Йди, Первомаю, у гості, — ми тебе стрінемо радо… Світле майбутнє готують комуністичні бригади. Пісня лунає щаслива, ниву засіяно житом, Зводь, Первомаю, червоні миру знамена над світом. НАШ ТРУДОВИЙ ВНЕСОК У вестибюлі на звичайному листку з ’ явилося оголошення — графік робіт студентів різних кур сів на будівництві університету. І хоча об ’ ява висіла на дошці з тиждень, мало хто з першокурс ників прочитав її. І тому дехто висловив «справедливе обурен ня», коли комсорг Щербіна попе редила всіх ще раз, що завтра треба вийти на роботу. Чулися протести: «Ми не знали…, нас зарані не попередили…, ми не мо жемо…». Мабуть, не дуже хотіло ся студентам працювати, скажете ви. Втім, наступного дня рівно о 3-й годині всі першокурсники зі брались коло факультету. Не бу ло лише хлопців, які складали за лік, але частина з них пізніше прийшла на будівництво. І настрій у всіх був веселий, і погода відповідна до цього. Першу трудову перемогу одержали, пере правившись через брудну калюжу біля входу на будівництво. Втра тивши певний час на відмітку в конторі, вийшли на роботу. Частина студентів складала цеглу, інша — облицювальні плитки. Працювали весело, робота йшла злагоджено. Під час корот ких відпочинків фотографували ся. І всі дуже жаліли, що замість семи годин довелося закінчувати роботу раніше — о шостій, бо пішов дощ. Дуже зраділи, коли майстер іорзенко, дякуючи нам, додав, що завдяки нашій роботі робітники завтра ж зможуть розпочати об лицювання. Корпус біофаку No 4 будівель ники обіцяють закінчити до 15 липня. Останні поверхи вже май же готові, треба зробити незнач ні доробки. Вже 4 квітня другокурсники біофаку з задоволенням носили меблю на останні поверхи нового приміщення свого факультету. Незабаром новосілля! М. ДОМШЛАК, наш кор. У Ленінські дні «Торжество ідей ленінізму» — так називається виставка в ЦНБ, влаштована до 90-річчя з дня на родження В. І. Леніна. На пер ших її стендах — ленінські твори не лише російською мовою, а й мовами народів СРСР, рідкісні перші видання, видання іноземни ми мовами. Значна частина мате ріалів виставки розповідає про втілення безсмертних ленінських ідей у життя, про будівництво ко мунізму в нашій країні, про пере моги ленінської зовнішньої політи ки СРСР. У переддень 90-річчя з дня на родження В. І. Леніна кафедра історії КПРС влаштувала теоре тичну конференцію, на якій висту пили науковці кафедри т.т. Хари- тонов, Агеєв, Шиловцев та інші. Викладачі кафедри доценти Па- рицький та Протопопов виступили з доповідями про торжество ідей ленінізму перед громадськістю мі ста. Студентський науковий гурток історії КПРС подав шість допові дей до традиційної студентської конференції. Про активну підготовку до Ле нінських днів розповідають курсо ві стіннівки радіофаку. Стіннівки «Детектор» (III курс) та «Екран» (II курс) звітують про організа цію недільників, про успіхи в нав чанні. Стіннівка першокурсників «Волна» вмістила замітку під наз вою «Ленін про радіо». Відзначаючи кращих Напередодні Ленінських днів студенти і співробітники універ ситету кілька разів виходили на суботники і недільники. Дуже добре, сумлінно працювали вони на будівництві, подавши значну допомогу будівникам. Не можна не відзначити 33(ста- роста Крись) і 24(староста Рєпа) групи радіофаку. Чудово працювали бригади співробітників геологічного і гео графічного факультетів під керів ництвом доктора наук В. П. Мак- ридіна, доцентів І. М. Ремізова, М. А. Демченка, В. Л. Віленкіна та інших. Настрій у працюючих був ба дьорий, і робота, яку вони зроби ли, була великою: до робочих місць вони піднесли на будові 10 тисяч цеглин. А ось на іншій ділянці — між сьомим корпусом і актовим залом працюють радіофізики. Вони ви кинули з площі між актовим за лом і сьомим корпусом 50 кубо метрів грунту. Відзначаючи кращих у травне ві дні, мені дуже хочеться від мітити групу дівчат першої бри гади з першого курсу істфаку, особливо Нелю Касьян, Олену Уманську, двох Люд — Камінську та Сосинську, Машу Строгу, То нго Банникову. А ось кращі з хлопців — представники 34 гру пи радіофаку: Волчанецький, Го ворун, Швець, Ступаков, Ван Цзін-шань, Мазур та інші. КОРБЮКОВ, бригадир УНР-403. ПІД ЧЕРВОНИМИ ПРАПОРАМИ ТРАВНЯ Д ЛЯ нас, радянських людей, весна 1960 року особливо радісна: це весна другого року семирічки, це весна нових заводів, шахт, селищ і міст, нових дипломів, комсомольських путівок, весна ще кращих мрій і бажань, весна радості і творчості. Весна — це час коли відзначається велике свято міжнародної солідарності трудящих, свято братерства робітників усіх країн. Ра дісне свято Першотравня розливається по всій планеті, широко і нестримно, як нестримно і гордо приходить на землю весна з її теплом, світлом, бурхливим розквітом природи. — Хай живе комунізм, світле майбутнє всього людства! — з цими словами йшли на боротьбу за майбутнє кращі люди свого часу. З цими словами живуть і працюють сьогодні нові покоління, йду чи вперед за створеною великим Леніним партією. Весняні вітри розносять над сонячною нашою країною мирний гул заводів і будов, шелест першого листя, пісні весняні, щирі і бадьорі. І під червоними прапорами Травня крокують поряд ро бітники і вчені, студенти і колгоспники, трудящі Москви і Києва, Кишиньова і Тбілісі, Баку і Ташкента, усі люди неосяжної нашої Батьківщини, які відзначають трудовими перемогами ще одну весну вічно молодої Радянської країни. Першотравень піднімає святкові знамена на вулицях Пекіна і Варшави, Праги і Берліна, Будапешта і Софії, Бухареста і. Тірани, Пхеньяна, Ханоя, Улан-Батора, в усіх містах і селах соціалістичних країн, народи яких взяли свою долю у власні руки і в братній єдності будують нове життя, переконливо доводячи переваги со ціалізму над капіталізмом, стверджуючи у серцях простих людей світу впевненість у перемозі справи миру і комунізму. Першотравень надихає трудящих капіталістичних країн все ширше розгортати боротьбу за свої права, за знищення колоніа лізму, за мир в усьому світі. Хай живе свято міжнародної солідарності трудящих! Хай живе свято миру і весни! Хай живе мир в усьому світі! ,Комуністи і комсомольці! Будьте в авангарді всенародної боротьби за виконання рішень XXI з ’ їзду КПРС, за побудову комунізму в СРСР! На роботу славну і справи хороші У дипломників географічного В ИПУСКНИКИ географічного факультету цього року над силаються на роботу в області Української PCP. Найбільша кількість призначень — до Хмель ницької, Херсонської, Закарпатської, Терно пільської областей. На початку травня у випускників почнеться захист дипломних робіт. Майже всі студенти вже готові до за хисту, зараз оформляються графіки і карти. Економгеографи працювали над темами, що висвітлюють природу і економіку Сумської області, яка входить до скла ду Харківського економічного району. Успішно закінчили свої дослідження студенти Ключанський, Юдін, Дрей, Світ- лична та інші. Фізгеографи опрацьовували теми, пов ’ язані з вивченням природи Сумської, Полтавської та Херсонської областей, їхні роботи тісно пов ’ язані з виконанням наукової темати ки факультету з фізичного районування УРСР. Кращими ро ботами б роботи товаришів Ліфанової, Бош, Гладилової. Частина фізгеографів працювала над вивченням льодови ків Кавказу. Цими роботами керував доцент П. В. Ковальов. Вони написані на матеріалах, зібраних в період практики. Ю. МАНДРИКІН. НАРОДЖЕННЯ СПЕЦІАЛІСТА …Ми піднімаємось схо дами хімічного факуль тету. Перший поверх, другий, третій. Нареш ті — шостий. В лабораторії високо- полімерів ідуть чергові досліди, їх провадять дипломниці кафедри технічної хімії Ш ура Кравцова і Алла Ш епелева. Обережно зази раємо у напіввідчинені двері, боя чись перешкодити роботі. Алла, на ша давня знайома, радо зустрічає нас, запрошує сісти, розпитує. Але нам хочеться якнайшвидше взнати про її справи, про її дип ломну роботу. З цікавістю ми озираємось на всі боки, у вічі впадає безліч препаратів у склян ках. ’ Збоку щось шипить, у ніс б ’ є різкий запах, сидимо, боїмось по ворухнутися, щоб не зачепити чогось небезпечного. Боязко по глядаємо на халат, пропалений у багатьох місцях — значить реак тиви небезпечні. А майбутній спеціаліст-хімік сміється і соромливо відмовляєть ся розповідати про свою диплом ну роботу. — Щ о ж, — пішли ми на хит рість, — розкажи нам просто про те, що ти робиш — адже цікаво. Несподівано ця хитрість дала хороші наслідки. Відповідаючи на наші найрізноманітніші, зде більшого дуже наївні для спе ціаліста запитання, Алла захоп люється і зрозуміло і цікаво роз повідає про ту копітку, напруже ну працю, якою вона займається вже рік. Тема — «Поліаміди». До сліджуються нові шляхи одержан ня поліамідів (роз ’ яснення для не спеціалістів: якщо будь-яка хіміч на речовина починається з слова «полі» — то це майже напевно має відношення до пластмас, штучних тканин і т. п.). Раніше поліаміди одержували з діамінів і дікарбонових кис лот. Умови одержання були дуже складними: вакуум, інертний газ, висока температура. До того ж одержувались пофарбовані про дукти, що було небажаним. Зав- дання — спростити одержання по ліамідів. І це досягається зараз шляхом взаємодії дихлорангідрі- дів дікарбонових кислот з діамі нами у розчиннику при кімнатної температурі, у звичайних умовах. Так роз ’ яснила нам Алла зміст своєї роботи. Щ е багато роботи попереду, ще дипломниця Алла Ш епелєва не втомно продовжує досліди, нама гається збільшити молекулярну вагу, і, вибачте за не досить нау ковий підхід, але ми віримо, що Алла доб ’ ється свого. У нас таке враження, що для цього в неї до сить і знань, і натхнення. Адже її дипломна робота е часткою тих великих і важливих шукань, які провадяться у хімічній про мисловості для одержання штуч них волокон більш простим шля хом. Захопившись розмовою, ми не помітили, як до лабораторії увій шла Галина Гамай, також дип ломниця, що працювала у сусід ній лабораторії, 3 Галинкою м.і також давно знайомі і розмова переключилась на її тему. В цей час ми вже зовсім освоїлися в ла бораторії і навіть почали підхо дити до приладів. — Яка в мене тема? — спитала вона. «Комплекси металів з по- ліакриловою кислотою». Зрозуміли? Ми чесно призналися, що ні. І тільки з часом вияснилося, що в Галини дуже цікава дипломна робота, сповнена шукань нових, ще не розвіданих шляхів у науці. Але спочатку ми почали розпиту вати Галину про життя — і це бу ло не пусте питання. Адже у Га іі нещодавно народився чудовий син, і їй довелося одночасно опрацьо вувати дипломну тему і вихову вати сина. — Йому тепер на роду написано бути хіміком, — жартує мо ми. Галя розповіла нам, що з полі мерами на кафедрі почали працю вати лише з минулого року. Вона досліджує комплексні сполуки ме талів з полімерами, які мають підвищену жаростійкість, стійкість до дії лугів та інших хімічних реагентів. Таким чином дослід жується можливість нових пласт мас, нових замінників металів та інших елементів. Зокрема, Галина Гамай дослід жує комплекси утворення поліа- крилевої кислоти з металами (за лізом, кобальтом, нікелем, хро мом) в залежності від кислотності середовища, користуючись при цьому спектрофотометричним ме тодом. Виходимо з корпусу факульте ту. Площа зустрічає нас пожвав леним рухом, весняним теплим повітрям, відчувається передсвят ковий настрій. Весна… Ми йдемо і розмовляємо про те, що цей за пах весни відчувають у своїх ла бораторіях і наші дівчата, бо в них весна в душі: адже незабаром захист дипломних робіт, а потім — творча праця. Л. ФЕДОРЕНКО, Н. СОПЛЕНКОВА. Віра Касьянова — дипломниця кафедри неорганічної хімії. Наш фотокореспондент сфотографував Віру під час завершення останніх розрахунків. Експериментальна частина роботи давно і успішно закінчена. Коли ти майже вчитель… І знову весна, як і п ’ ять років тому, але все ж особлива, незви чайна, бо це твоя остання універ ситетська весна. Два місяці зали шилось до закінчення університе ту. Ти — майже вчитель, філоло- гу-п ’ ятикурсникуі І саме зараз хвилює тебе безліч питань: чи го товий ти працювати? Чи виста чить знань, умінь? Чи зумієш по долати перші труднощі? Люба Кирячок, студентка п ’ я того курсу українського відділен ня, теж підсумовує своє п ’ ятиріч не навчання в університеті, ще раз запитує себе, чи вірно вибра но шлях майбутнього життя. Але товариші по курсу знають, що Любині хвилювання зайві. Хоро ший товариш, ініціативна й сум лінна, незмінний член комсомоль ського бюро курсу, Люба втілює в собі риси, необхідні для не легкої роботи вчителя. Байдужість, найбільш страшна у педагогічній справа, у Люби відсутня. Живий інтерес до нав чання, до нових вистав, фільмів, увага до товариша — все це ха рактеризувало Любу протягом п ’ я ти років. Люба ще трохи ідеалізує свою майбутню ро боту, але можна бути впевненим: у школу прийде лю дина з живою ду шею, справжній вихователь люд ських характерів. Люба Кирячок — не виняток. Во на — звичайна дів чина, яких багато серед випускників філологічного фа культету. Всі вони мають характери, смаки, уподобан ня, але об ’ єднує їх усіх захоплення своєю майбутньою професією. Ось Ліна Шну- кал, студентка п ’ ятого курсу російського відді лення. Серйозна, вдумлива, напо леглива. Всі п ’ ять років Ліна вчи лась відмінно. У неї надзвичайно розвинуте почуття обов ’ язку, від повідальності за доручену справу, вимогливості до себе. Ліна може об ’ єктивно оцінювати і зважувати труднощі, які чекають її у нелег кій учительській праці, — а це вже запорука того, що вона зуміє їх перемогти. Мине ще кілька місяців… Справжніми вчителями прийдуть у школу наші випускники і, мож ливо, зустрінуться з тими, хто за кінчив філологічний факультет кілька років тому і хто так само хвилювався і мріяв у свою остан ню університетську весну. О. АКСЬОНОВА. НАЗНАЧЕНИЕ Вот и пройден курс ученья. Как всегда, из года в год, Шум в приемной, оживленье — Назначение идет. Для недавнего студента — Мир невиданных широт! Не унять ему волненья, Кто же это не поймет. Пусть на Север назначали б, Значит, нужен он и там, А Киргизию назвали — Был ответ его: «Салам». Как тут Теркина не вспомнить, Только мысли новый ход: И какой вы все, ребята, Удивительный народ! И в учебу, и в работу Ты уверенно идешь. Верим, партии заботу Оправдает молодежь! О. ЛЕОНОВА, студентка- заочница филфака. Вирішили — йти разом — Про що ви мрієте зараз, напередодні призначень, — за питали ми комсомольську активістку, п ’ ятикурсницю фізма ту Зіну Важову. — Ви маєте на увазі думки про призначення? — перепи тала вона. — Тоді вам доведеться почути думки двох людей. Дивує тесь? А от послухайте. Кожна людина має товаришів, друзів. Про деяких ка жуть: «нерозлучні друзі». Саме так здружилися ми з Ноа- ною Комаровою. Познайомилися ще на першому курсі і весь час навчання були разом. Навіть якось виходило так, що ко ли мені давали громадське до ручення, то і Нонні доручали подібне. А тепер до нас обох прий шло найважливіше — ми всту паємо у трудове життя. І вирішили — йти разом. ‘ Не тому, що буде легше, а то му, що буде краще працювати. Щождо місця призначення — ми впевнені, що куди б нас не послали, всюди ми будемо потрібні, будемо приносити користь. Мріємо йти поруч. „Я також піду до школи… “ Біологічний факультет. На кафедрі основ дарвінізму йде так званий попередній захист. Дипломниця або дипломник захищає свою роботу так само, як це робив би він перед дер жавною комісією. — А коли ви захищатимете? — запитав я у Людмили Козинець, — Мій попередній захист уже відбувся, — відпо віла вона. — На студентській науковій конференції я допо відала про шляхи підвищення врожайності і цукристості кормового буряку при вирощуванні його з гібридного насін ня. І це мені зараховано як захист. — Люде, незабаром буде розподіл призначень. Де зби раєтесь працювати? — Мої батьки — вчителі, і я також, як переважна біль шість випускників біофаку, піду до школи. Разом з іншими товаришами по курсу незабаром захищатиме свою дипломну роботу п ’ ятикурсниця біо логічного факуль тету Ніна Ками- шан. ,Н ІНА ОЛЕКСАНДРІВНА ФЕДОТОВА належить до числа тих працівників, діяльність яких благотворно позначається на всіх сторонах життя філологічного факультету. Висококваліфікований викладач, серйозний науковий працівник, талановитий організатор, активний громадський діяч, чутливий то вариш, Ніна Олександрівна користується на факультеті великою повагою. Інтерес до філології з ’ явився у Ніни Олександрівни ще в се редній школі. 1940 рік. Ніна Федотова — одна з кращих студенток філфаку Іркутського університету, секретар комсомольського бюро, Сталінський стипендіат. Людина гарячої душі, безмежно віддана Бать- ківщині, студентка Фе дотова у 1941 році до бровільно вступає в лави Радянської Армії, у 1911 році стає комуністкою. Щодня завідуючого кафедрою російської мо ви Ніну Олександрівну Федотову можна побачи ти в оточенні студентів, молодих викладачів ка федри, які цінують і люблять Ніну Олександ рівну як серйозного і вдумливого викладача, вимогливого і уважного старшого товариша. Під її керівництвом кафедра російської мови здійснює наукову, популяризатор ську, громадську роботу. Особливо значна увага приділяється зміцненню зв ’ язків кафедри з серед ньою школою. Щоденник комсорга розповів Кожний комсомолець, де б він не був — на заводі, у колгоспі, чи в учбовому закладі, скрізь, виконуючи хоч невелике комсомольське доручення, впевнений, що приносить хоч маленьку користь суспільству. Комсо мольське життя в університеті цікаве і змістовне, і в цьому перш за все заслуга належить нашим комсомоль ським ватажкам. Від того, як комсомольський вожак поставиться до дорученої справи, залежить згуртова ність комсомольського колективу, його інтерес до жит тя курсу чи факультету. Комсомольців курсу цікавить усе. Тут розгортають ся диспути і про моральні якості радянської людини, і про новинки радянської і зарубіжної літератури. Ці кавою була екскурсія до обсерваторії, організована комсомольцем Логвиним. Вірять вони і в те, що хто:.о з їх групи обов ’ язково виграє автомобіль або мото цикл. Сергій Слюсарський поширював лотерейні білети і придбати їх знайшлось чимало бажаючих. У щоденнику комсорга чимало записів про окремих комсомольців. Є тут подяка за добре організовану ро боту на будівництві університету Сергієві Васецькому. А на будівництві справді добре попрацювали. Як пише комсорг, «було дуже весело, всі поверталися додому хоч і стомлені, але радісно збуджені». Дружно, по-комсомольськи навчаються і працюють першокурсники хімічного. С. ЖУРІ НА, наш спецкор. На останніх практичних перед сесією. На фото: доцент І. Д. Шумейко (в центрі) проводить за няття з третьокурсниками біологічного факуль тету. ЗМАГАННЯ КОМСОМОЛЬСЬКИХ ГРУП БІОЛОГИ НАБИРАЮТЬ ТЕМПИ Наприкінці минулого року на курсових і групових зборах обго ворювались умови змагання між групами за звання кращої групи, курсу, факультету. Деякі групи взяли на себе зобов ’ язання. Але масовим цей рух тоді не став. В цьому році змагання між ком сомольськими групами було по ставлено більш відповідально. 4 березня був проведений актив фа- культету, на якому обговорюва- лись основні умови змагань, було обрано штаб і вирішено най ближчим часом створити екран змагань комсомольських груп. В усіх 22 групах біофаку відбу лися збори і взяті зобов ’ язання, а групи, які включилися у змагання минулого року, підбили перші під сумки. Групи III і IV курсу взяли на себе підвищені зобов ’ язання до 90-річчя з дня народження В. І. Ле ніна. Фізіологи IV курсу зо- бов ’ язались подати 9 доповідей на конференцію СНТ, третьокурсники зобов ’ язались взяти активну участь в озелененні і благоустрої міста. Зараз на екрані відображені взяті усіма групами зобов ’ язання до ленінських днів, штаб під вів підсумки змагань на факуль теті. Кращою групою факультету є п ’ ята група ПІ курсу (групорг А. Колотієвська). У групі всі 14 чоловік мають комсомольські до ручення, часто провадяться тема тичні збори і вечори, диспути, влаштовуються культпоходи у те атри, музей, філармонію. Всі чле ни групи беруть активну участь у громадському житті факультету. Друге місце за першою групою І курсу, третє — за третьою групою 11 курсу. Підсумки змагань обговорюва лись на курсах, було чимало га рячих суперечок. Зараз у групах пройшли звітно-виборні збори. Треба сказати, що в багатьох гру пах робота пожвавилась, пройшли і готуються нові тематичні групові збори і вечори, значно підвищи лась трудова дисципліна. Змагання за звання кращої гру пи у розпалі іі є одним з основ них факторів покращання роботи у групах. Ю. ЕСЕЛЬСОН, політсектор комсомольського бюро біофаку. О. Михильов, М. Гомон прийшли до університету з лав Ра дянської армії, Л. Падалко — з виробництва. Всі вони, сьогоднішні першокурсники філфаку, на івідмінно» склали зимову сесію, успішно готуються до весняної. Фото Г. СУХОТІНА. Вони подають приклад Лунає дзвоник, і студенти пря мують до лабораторій. Там на них чекають численні прилади, схеми, завдання. Студенти виконують ла бораторні роботи охоче, — адже всі розуміють, як потрібно майбут ньому фізикові, хімікові, геологові мати справжні «робочі руки», вмі ти власними руками ставити екс перимент. Та ось закінчується ро бочий час, лунає ще один дзвоник, і лабораторії пустішають. Впевне ні, що вони добре оволоділи прак тичною частиною, студенти зали шають лабораторії. Вони пройшли заняття за програмою. Налагоди ти пралади на наступні заняття — це вже справа обслуговуючого персоналу… і студентів ентузіас тів. З першого семестру до лабора торії прийшли студентки II курсу Людмила Шапошникова і Тетяна Боровик. Почавши з миття хі мічного посуду (операції значно складнішої, ніж миття кухонного посуду), вони потім перейшли до приготування сплавів, паяння. Майстерно навчилися зварювати термопари і навіть градуювати їх. Боровик власноручно виготовила і проточила гільзи для ампулок. Можна з певністю сказати, що во ни багато чому навчилися під час цієї добровільної практики. Майбутнього астронома і слю саря в минулому Валентина Круг лова привабила в лабораторії ви тонченість проваджуваних робіт. Навички, набуті ним на виробниц тві, стали у великій пригоді лабо раторії. Цей скромний хлопець зробив багато речей і зробив якіс но. Зокрема: слюсарним способом підігнане дно до труби тримає во ду. Вдало виконаний вентиль для твердоміра. Ще до приходу в уні верситет він, будучи астрономом- любителем, власноручно зробив два телескопи: сімдесяти і двох- соткратного збільшення. Полюбила фізику у школі у Ви сокому посьолку Віра Переверзе ва, І не лише полюбила, але й навчилася працювати у фізичній лабораторії. Вона зробила складну і трудомістку операцію: перемила дифузійний насос. Вона ж відре монтувала вентиль. Завдяки студентам-першокурс- никам Вікторові Слюсарю та Ва лентинові Круглову зроблено при стрій, з допомогою якого можна якісно і швидко різати вакуумний гум. Віктор, в минулому слюсар- любитель, змонтував шліфуваль но-полірувальний станок. Такі ентузіасти не поодинокі. В. Шульга, 1. Воробйова, А. Бой чук, Л. Резник, В. Софієнко — це далеко не повний список тих, хто приніс лабораторії велику користь. Та чи лише лабораторії? По-пер ше, вони принесли користь собі, по-справжньому познайомившись з технікою постановки експеримен. ту, навчившись втілювати задуми в життя власними руками. Так по винні працювати всі студенти, а заслуга ентузіастів в тому, що во ни подають приклад. В, МАТЕЙЧЕНКО Підготовка у розпалі Прийшла найчудовіша пора ро ку — весна. Весняний вітрець, весняне сонечко так і тягнуть на вулицю. І особливо відчувається це сонечко, коли сидиш на лекції, коли схиляєшся над конспектом. Ось чому помітні зараз не лише зміни в природі, а й зміни в кіль кості студентів, які з ’ являються на лекції. Однак весняні промені несуть з собою не лише квіти й зе лені сади, а й весняну сесію, про яку не слід забувати. Не забуваючи про це, студенти- першокурсники радіофаку вже за раз готуються до екзамену. Вони ретельно виконують домашні зав дання, активно виступають на се мінарах, намагаються всіма сила ми допомогти товаришам. Студенти-першокурсники хоро ше склали зимові екзамени, зараз намагаються вчасно розрахувати ся з заліками, щоб потім спокій но готуватися до екзаменів. Де- рев ’ янець (Р-13), Явников (Р-11), Мільчо (Р-14), Радін (Р-12) склали всі лабораторні ро боти, а деякі студенти, такі, як Камишан (Р-13), Назаренко (Р-13) вже одержали заліки з ла бораторних робіт. Ці студенти ак тивно включились в життя групи і курсу. Вони беруть активну участь у спортивних заходах кур су і факультету. Активне . гро мадське життя не заважає їм по- справжньому, як слід працювати. К. АКСЬОНОВА, наш кор. Хай живе бойова солідарність трудящих усіх країн — запорука непереможності справи миру, демократії і соціалізму/ Вище прапор пролетарського інтернаціоналізму! ФЕСТИВАЛЬ .ЗА МИР І ДРУЖБУ НА КІПРІ У липні цього року на острові Кіпр намічено провести фестиваль молоді. Центром свята буде Фа магуста — найкрасивіше місто острова. Програма передбачає виступи співаків, танцюристів, драматич них колективів. Демонструвати муться фільми, будуть організова ні виставки та спортивні змагання. На березі Середземного моря бу дуть збудовані мальовничі табори молоді. Запрошено делегації з Греції, Іраку, Лівану, Радянського Союзу, Китайської Народної Рес публіки, Албанії, Болгарії, Руму нії, Франції, Італії, Ізраїлю та Югославії. На фестиваль запрошено ряд почесних гостей, серед них відо мий американський співак Поль Робсон. УСПІХИ ВИЩОЇ ОСВІТИ В КИТАЇ Нещодавно відбувся XVII на ціональний з’їзд студентів Китаю, де з доповіддю виступив прези дент Всекитайської федерації сту дентів Ху Чжі-лі. Він розповів, зокрема, про великі успіхи, досяг нуті за останні п ’ ять років в га лузі освіти. Число вищих учбових закладів і кількість студентів зрос ли в чотири рази, не рахуючи за очні і вечірні вузи. Китайські університети за остан ні 4 роки випустили 260 тисяч спеціалістів, порівняно до 210 ти сяч чоловік, які були випущені протягом 36 років до звільнення країни. За період з 1955 по 1958 рік збудовано багато нових будівель, корисна площа яких перевищила більш ніж у два рази загальну площу, збудовану за 50 років пе ред звільненням. Зараз більше по ловини всіх студентів складають вихідці з робітничих та селян ських родин. Поєднання навчання з продук тивною працею підвищило рівень навчання. Студенти ведуть сер йозну дослідницьку роботу. ОБМІН СТУДЕНТАМИ і МОЛОДДЮ Англійські і радянські організа ції досягли угоди, за якою в пе ріод між березнем 1960 року і березнем 1961 року загальне чис ло англійської молоді і студентів, які відвідають Радянський Союз, становитиме 520 чоловік. Таке са ме число радянських юнаків і дів чат відвідає в цей період Англію. Крім того, Радянський Союз уліт ку 1960 року прийме ще 200 ан глійських студентів. ,НАЙКРАЩІ НАШІ ПОБАЖАННЯ — Товариші! А якщо … комсо мольське? Перше курсове, перше філологічне комсомольське весіл ля! , …Весільний комітет відразу ж. розгорнув бурхливу діяльність: купував подарунки, квіти, готу вав запрошення. Організатори торжества: Шура Райченко, Га- ля Чижова, Лара Лузан, Жора Коваленко, Віктор Золотарьов — зробили все, щоб весілля було красивим і веселим. Нарешті, настав довгожданий день, якого з нетерпінням чекали і механіки ХІІТу і філологи-тре- тьокурсники ХДУ — всі. …В яскраво освітленій їдальні святково накриті столи, грає му зика, метушаться організатори ве сілля. Ось увага численних гостей зо середжується на вкритому черво ною скатертиною столику з бага тозначною табличкою: «ЗАГС». Так, цього разу не закохані п– шли до загсу, а він прийшов до них. Повз живий коридор пря мують молоді. Лунає весільний марш. З-за столу підводиться літнч жінка в окулярах — працівник ЗАГСу. В притихлому залі ду шевно і урочисто лунають її сло ва: «Товариші! В життя вийшла ще одна родина. То нехай же во на буде міцною і дружною… По бажаємо ж нашим молодожонам щастя». Злива аплодисментів. Туш. Дзвін розбитих тарілок… — на щастя. Співкурсники і викладачі дару ють молодим подарунки і разом з ними найкращі свої побажання. Говорить комсорг III російського В. Чернобаєв: «Прийшла весна, принісши з собою сонячне сяйво, щебетання птахів, а разом з ни ми — потоки студентських семіна рів і екзаменаційну грозу. Нехай же ваша взаємна дружба і кохан ня подолає не лише студентські семінари і сесії, але й семінари та сесії життя». Дружнім сміхом зустрічають всі побажання комсорга механіків Ж. Коваленка. «Ми не сумніває- мось, що життєві проблеми наші молодожони будуть розв ’ язувати в обстановці мирного співіснуван ня, шляхом мирного врегулюван ня спірних питань». 1 якось особливо тепло звучать слова Люсиної подруги Лари Лу- зан: «Дорогі Люся і Володя! Всі дівчата нашого курсу бажають хорошої дружби і великого кохан ня — на все життя». Люся Лазуренко і Володя Хоро- шилін були дуже щасливі у цей день. Нехай їм щастить все життя! Л. МОРОЗОВА, студентка 1 11 курсу. На фото: стрибає студент II курсу фізмату В. Бурлюк. Резуль тат 6 м 18 см. Відбулись змагання з легкої ат летики на першість ХДУ. Змаган ня вперше провадились за пропор ційним заліком, тобто кількісний склад команди був пропорційним кількості студентів факультету, потім ( підсумовувалась середня кількість очок, набраних учасни ками. Серед факультетів місця роз поділились так: перше місце за воювали радіофізики (4134,99), друге — фізмат (3917,32), потім ідуть, історики, географи, філоло ги, біологи і, врешті, хіміки. Слід зазначити, що нова систе ма заліку вплинула на розподіл місць. Вперше за останні п ’ ять ро ків фізмат поступився першим місцем. Але за ті ж самі п ’ ять років хі мічний факультет ніяк не може зрушити з останнього місця. В особистих змаганнях відзна чились Валентина Коноз (біофак) і Світлана Гуринович (геофак). В. Коноз перемогла в бігові на 100 метрів з результатом 13,6 сек., в бігові на 400 метрів з результа том 62,4 сек., що є новим рекор дом університету. С. Гуринович перемогла в стрибках у висоту з результатом 140 см, а в стриб ках у довжину побила рекорд дев ’ ятирічної давності з результа том 5 м 18 см, вперше виконав ши норматив другого спортивного розряду. У штовханні ядра першою була Віра Софієнко, студентка фізмату. У бігові на 200 метрів перемогла фізматівка Солопіхіна. В естафеті 4X100 з результатом 47,3 сек. пео- ше місце завоювала чоловіча ко манда радіофаку. В. Кудиненко (географ) і С. Мартинюк (радіофак) в бігові на 100 і 400 метрів, ухиляючись від особистої зустрічі, у заочній бо ротьбі по-дружньому поступилися один одному першими місцями з різних видів. В бігу на 100 мет рів першим був Мартинюк (11,3), а на 400 м переміг Кудиненко (52,0). Обидва виконали норму II спортивного розряду. Результати переможців з інших видів такі: Ядро — Ізмайлов (фізмат) — 11 м Стрибок у довжину — Бурлюк (фізмат) — 6 м 18 см. Стрибок у висоту — Хацько (фіз мат) — 170 см. Біг на 1500 — Бережний — 4.24.4. 4X100 — жінки (фізмат) — 58,2- С. БОРЕЙКО. На фото: студентка 111 курсу географічного факультету Світла на Гуринович встановлює новий рекорд ХДУ з стрибків у довжину з розбігу з результатом 5 м 18 см. Сьомий традиційний З приходом весни не сидиться вдома туристам. Знов по незвіда них стежках з рюкзаками, з піс нями крокує наш загін вздовж Північного Дінця. На сонну землю і похмурий ліс чорна ніч спустила темряву і ти шу. Але пісні, місяць, світло малень ких ліхтариків розбуркали лісовий спокіій. Капітани команд одержа- ли маршрутні листи, карти, ком паси. Зараз буде старт змагання на честь сьомого традиційного зльоту «Весна». До Козачої гори, нашого фіні шу, більше 8 кілометрів. Треба пробігти за певний час, відміти тись на двох контрольних пунктах. Зупиняємося лише для того, щоб ще раз перевірити по карті роз ташування контрольного пункту, визначити азимут. Шелестить під ногами торішнє листя, потріскують сухі гілочки, низькорослий чагарник перего роджує шлях… Іноді на шляху зустрічається широка дорога, хо роша, але… компас показує на прямок через болота і яр. О третій годині ночі посідали біля великого вогнища. Обличчя освіжаються чистим повітрям. До носиться до нас запах перших вес няних квітів. І лише на світанку полягали спати. Над нами блакит ний океан, усіяний яскравими зір ками. Зрідка з ’ явиться невеличка хмарка і знову небо ясне, чисте і знов тихо, тихо. Прокидаємося вранці від яскра вих сонячних променів, від співів пташок, від реготу товаришів, яких веселить те, що наші ботин ки і рюкзаки… залізли на верхуш ки високих дерев. Вдень продовжується змагання з туристського багатобор ’ я: пере права через річку по канату, біг на 1800 метрів, спуск і підйом по яру тощо. Сьомий традиційний був доброю репетицією до травневого зльоту туристів. М. КУРЦЕВА. В/СТ/ З РАДІОФАК У На всіх кафедрах факультету відбулись студентські наукові конференції, присвячені 90-річчю з дня народження В. І. Леніна. Вони свідчать про широкий фронт наукових досліджень, які прова дяться студентами. В обговоренні брали участь студенти не лише старших, а й молодших курсів. Не можна не відзначити першо курсників Шевченка і Сидорова, які підготували на кафедрі радіо спектроскопії змістовну роботу. Свідченням широкого охоплен ня науковими дослідженнями є й той факт, що на кафедрі радіофі зики доповіді робили в основно му студенти II, III і IV курсів. Гарні роботи на високому рівні підготували Філь, Здоровик, Ан- дрієвський, Гаплєвський, Плохий. Обговорення доповідей принесло чималу користь не лише тому, що дало змогу всім присутнім позна йомитись з роботами своїх това ришів, воно дало змогу з ’ ясувати деякі незрозумілі питання. 0 9-й годині ранку 17 квітня біля головного корпусу універси тету зібрався повний склад сту дентів, викладачів, лаборантів, ас пірантів радіофізичного факульте ту. Така можливість зібрати разом весь колектив буває не часто. На цей раз зібрались усі, бо було оголошено недільник, на честь ве ликого свята — дня народження В. І. Леніна. І працювали з вели ким трудовим піднесенням. У Бекетовській аудиторії від булась конференція викладачів факультету, присвячена 90-річчю з дня народження В. І. Леніна. Були прослухані доповіді 0. 0. Воскресенського «В. І. Ленін — засновник і вождь Комуністичної партії і Радянської держави»; 0. І. Терещенка «В. І. Ленін і радіо»; 0. І. Бесєдовського «Бо ротьба радянського народу за здійснення ідеї В. І. Леніна про суцільну електрифікацію країни»; В. М. Костіна «Досягнення радіо електроніки та її застосування в народному господарстві». В переддень Ленінських днів відбулася зустріч другокурсників радіофізичного факультету з ста рим більшовиком Миколою Іва новичем Сухарьовим. Микола Іва нович поділився своїми спогадами про Леніна. Він бачив Леніна дві чі: під час мітингу на Олексіїв- ському манежі у Москві, присвя ченому протестові проти розстрі лу грузинськими меншовиками ро бітничої демонстрації у 1918 ро ці, і вдруге — на з ’ їзді ком сомолу у 1920 році. О. ПАВЛЕНКО, В. ЩЕРБАК, наші кореспонденти. На фото: спортзал ДСТ «Аван гард». Парад учасників першості ХДУ з спортивної гімнастики. Першість присвячувалась 90-річчю з дня народження В. І. Леніна. Редактор Б. ЩЕРБАНЕНКО. Адреса редакції; Університетська аул-, 16. Тел. 2-72-01, дод. 64. Друк. Вид-ва ХДУ. БЦ 05056. Зам. 952.