No 32 (986) Субота, 10 жовтня 1959 р. , Ціна 20 кок. СЬОГОДНІ В НОМЕРІ: ф Міжвідомча конференція в ХДУ. ф Наполегливо поліпшувати підготовку сгуденгів- біологів до практичної роботи. ф Учбово-виховну роботу — в центрі уваги партій них організацій. ф Дбати про продуктивність своєї розумової праці. ❖ Наша пошта. Чудовий лікар. ф ПРАКТИКА. Урок засвоєно. ф Заочник готує дипломну роботу. ф Фізкультура і спорт. іішж^дє^а ко^ференцш в ХДУ В університеті працює міжвідомча наукова кон ференція, присвячена вивченню природних ре сурсів і економіки лівобережної України. Крім нашого університету, організаторами кон ференції є шість раднаргоспів лівобережної Укра їни: Харківський, Сталінський, Дніпропетров ський, Запорізький, Луганський, Херсонський. На секціях мінеральних ресурсів, геоморфології, природничого районування, грунтово-біологічній, екопоміко-географічній, метеорології, гідрології та гідрогеології буде прослухано коло 70 допо відей. З доповідями виступлять заступники голів і головні геологи раднаргоспів, університетські гео логи, географи і біологи, наукові працівники і викладачі Київського, Дніпропетровського, Львів ського університетів, педінститутів Сталінського, Луганського, Курською, Сталінградського та ря ду інших наукових закладів. Серед доповіданії ’ , відомі вчені-професори А. 51. Грінченко, II. К. Крупський, А. А. Образ- цова, С. І. Медведев, П. j^. Цись, Л. І. Карякін, доценти Ф. Н. Трипілець, Г. II. Дубинський, Д. 11. Назаренко та іп. Учасниками конференції будуть відомі вчені професори Заморій, Солн- цев та ін. Завдання конференції намітити шляхи най більш ефективного використання природних ре сурсів Лівобережжя, мобілізувати зусилля гос подарників і наукових працівників на спільну роботу, сприяти дальшому розвитку сільського господарства в областях лівобережної України, з ’ ясувати внутрішні господарчі зв ’ язки раднар госпів і т. д. Для учасників конференції намічено провести дві екскурсії: в околиці Харкова і до Ш ебелінсь- кого газового родовища. На заключному засіданні буде прийнято роз горнуте рішення з усіх основних питань, розгля- ііуїих на секційних і загальних засіданнях. В. ВІЛЕНКІН, член оргкомітету конференції Ювілей Саратовського – університету Цими днями відзначено п’ятдесятирічний ювілей Са ратовського державного уні верситету ім. М- Г. Черни- шевського. Ректорат Харків ського університету коман дирував до Саратова деле гацію в складі професора І. Б. Волчанецького і доцен та О. І.Терещенка. Цікаво відзначити, що професор 1. Б. Волчанецький в 1934 ро ці брав участь у двадцяти п ’ ятирічному ювілеї Сара товського університету. В Саратовському універ ситеті в різний час працюва ли відомі учені: історик А. М. Панкратова, матема тики І. І. Привалов та А. Г. Курош, на підручниках яких виховується не одне по коління радянських спеціа лістів, фізики К- А. Леонтьєв та В. Д. Зернов, хімік В. В. Челінцев, гідрогеолог Ф. ГІ. Саваренськнй та інші. Колектив Харківського університету надіслав ви кладачам і студентам Сара товського державного уні верситету адрес, в якому відзначаються заслуги ко лективу викладачів перед вітчизняною наукою і на родним господарством кра їни. З нагоди п ’ ятдесятиріччя Указом Президії . Верховної Ради СРСР Саратовський державний університет ім. М. Г. Чернишевського наго роджений орденом Трудово го Червоного Прапора. Зустріч з письменником З інтересом чекали ми першого а цьому році заняття літератур ної студії, на якому мала відбу тись зустріч з письменником В. В. Матвеєвим-Сибіряком. 1 ось ми побачили невисоку сиву людину років 70 Він прий шов на заняття з нашим викла дачем В. М. Боянавичем. При йшов, як говорив він, з великим задоволенням, бо його цікавить, чим живе зараз літературна мо лодь. йому хочеться допомогти. Відмінною рисою характері; Василя Васильовича є його неви черпна енергія, працездатність. Уже зараз, маючи за плечима ве ликий життєвий шлях, багато зробленого, він не складає зброю, продовжуючи працювати над ху дожніми творами для дітей. Ми заслухали розділи з його нової повісті. Геро’їку передреволюцій них років покладено в її основу. О. КИРИЧЕНКО Наполегливо поліпшувати підготовку студентів-біологів до практичної роботи 24-го грудня 1959 ро ку минає рік з дня при йняття Верховною Ра дою СРСР Закону про зміцнення зв ’ язку школи з жит тям і про дальший розвиток си стеми народної освіти з нашій країні. В стислих рядках Закону ЧІТКО сформульовано вимогу рі шуче наблизити вищу школу до життя, до виробництва, піднести теоретичний рівень підготовки спе ціалістів у відповідності з най новішими досягненнями науки і техніки. Закон передбачає дальший роз виток університетської освіти і. зокрема, значне збільшення ви пуску спеціалістів по нових розді лах науки (в тому числі — біо логічної), посилення теоретичної і практичної підготовки студентів. Нові завдання, поставлені пе ред вищою школою і, зокрема, перед університетами Законом про зміцнення зв ’ язку школи з жит тям, висунули на порядок денний питання про створення нових на вчальних планів, які б відпові дали цим новим завданням, новим зрослим вимогам нашого госпо дарства і культури. Як відомо, основним недоліком нашої вищої, як і середньої шко- ли був до останнього часу пев ний відрив її від життя, від ви робництва. Студенти в процесі навчання не брали участі в про дуктивній праці, не одержували достатніх виробничих навиків. Старі навчальні плани універси тетів (в тому числі і біологічних факультетів) не сприяли усунен ню цього основного недоліку і не достатньо рахувалися з тим фак том, що більшість випускників по закінченні йшла на роботу в середню школу; не враховувалися в достатній мірі ті вимоги, що їх ставить середня школа молодим учителям — випускникам універ ситетів, особливо в зв ’ язку з по літехнізацією навчання в середнії! школі. Недоліки навчальних пла нів у значній мірі обумоплювали хиби в педагогічній і методичній підготовці випускників універси тетів. За новими навчальними плана ми біологічний факультет готува тиме спеціалістів двох профілів — ■ з кваліфікацією «біолог ібез за- значення спеціалізації), вчитель біології і хімії» з тривалістю на вчання протягом 5 років і з ква ліфікацією «біолог (з зазначен ням вужчої спеціалізації), вчи тель біології і хімії» з тривалістю навчання протягом 5,5 років. Нові навчальні плани передба чають значне розширення циклу педагогічних і .методичних дисци плін: студенти вивчатимуть пси хологію, педагогіку та її історію, методику викладання біології і хімії; кількість годин на курси педагогіки і методики збільшу ється; запроваджуються такі фа культативні дисципліни, як шкіль на гігієна, позакласна робота, ви разне читання. До переліку кур сів «за вибором» вперше вклю чено окремі методики (методику викладання ботаніки, зоології, анатоми і фізіології, дарвінізму та іпш. і . Набагато зростає трива лість педагогічної практики з о–6 тижнів до 17 тижнів. На- решті, вперше запроваджуються державні екзамени з методики викладання природознавства. Проте, якими б істотними не були зміни в навчальних планах біологічних факультетів, самих цих змін ще далеко недосить. Пе рехід на нові навчальні плани ще не розв язує до кінця завдання поліпшення педагогічної підготов ки майбутніх учителів. Необхід но, па наш погляд, подбати про сіворення на факультеті на ка федрах атмосфери загальної ува ги до питань педагогізації на вчального процесу, про надання певної педагогічної спрямова ності всім загальним і спеціаль ним курсам, практикумам і лабо раторним заняттям. Зараз профе сори, доценти і асистенти, які чи тають лекції і ведуть заняття в студентських групах, ніяк не ви діляють І не підкреслюють ті роз- дми ’ . теми ‘ питання, які мають найбільше значення в курсах біо логії і хімії середньої школи. Між тим, ніщо не заважає на шим вченим, аж ніяк не знижу ючи наукового рівня лекційних курсів, хоча б стисло розглядати в них вузлові питання шкільного курсу природознавства. Відповід ні зміни треба внести також і до програм загальних і спеціальних , курсів. Треба дозволити студен- там сбирати собі теми курсових робіт з педагогіки і з методики викладання природознавства, з теорії і практики навчально-ви ховної роботи в школі, навчати студентів на спецпрактикумах техніки ■ шкільного експерименту, спеціально готувати їх до керів ництва шкільними гуртками (біо логічними і хімічними). Необхід но також створити на факультеті (з переходом до нового будинку університету) майстерню, де сту денти мали б змогу набувати потрібні їм практичні навики і вміння. Все це також сприятиме поліп шенню підготовки студентів-біо- логів до роботи в середній школі. Нові навчальні плани допомо жуть також покращити і підго товку студентів до роботи в нау кових установах, лабораторіях, дослідних станціях і т. п. З цією метою теоретичний курс основ сільського господарства допов нюється 1-тижневою практикою в колгоспах, радгоспах, учбово-до слідних господарствах. Для тих студентів, які, за постановою Ра ди факультету, будуть по закін ченні університету надіслані иа роботу до системи науково-прак тичних установ і для яких, у зв язку з цим, встановлюється термін навчання протягом 5,5 ро ків, нові навчальні плани перед бачають додаткову ІЗ-тижневу виробничу практику безпосеред ньо на робочих місцях. Ця ста жировка допоможе їм набути до даткові спеціальні знання, прак тичні уміння і навики і краще підготуватися до самостійної практичної роботи. Деканат біологічного факульте ту разом з методичною комісією вживає заходів до того, щоб ор ганізувати за цими новими на вчальними планами роботу не тільки студентів набору 1959 ро ку, але й студентів старших кур сів; для цього розробляються спе ціальні переходові плани. Зустрінемо першу річницю За кону про зміцнення зв ’ язку шко ли з життям першими реальними успіхами в справі поліпшення підготовки молодих спеціалістів до практичної роботи, до життя! Л. ГЕЛЬФЕНБЕЙН. Студенти першого курсу хімічного факультету на лабораторних заняттях. ,ПАРТІЙНЕ ЖИТТЯ УЧБОВО-ВИХОВНУ РОБОТУ- В ЦЕНТР УВАГИ ПАРТІЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ В історичних рішеннях поза чергового XXI з ’ їзду IÎHPC під креслюється необхідність повсяк денного підвищення організацій ної ролі партії в справі комуні стичного будівництва в ( ’ PCP. Це обумовлює і великі завдання пар тійних організацій вищих учбо вих закладів. Зараз вузівські пар тійні організації, в тому числі наш університет, провадять звіт но-виборні партійні збори. І од ним з найголовніших питань по рядку денного партійних зборів на факультетах і в універсал е і і повинно бути питання учбово-ви ховної роботи, методичної, науково-дослідної. Новий учбо вий рік розпочався. Навчання здійснюється за новими учбови ми планами, складеними на осно ві рішення партії і уряду про зміцнення зв’язку школи з жит тям і про дальший розвиток си стеми народної освіти р країні. Партійні організації факульте тів повинні звернути особливу увагу на узагальнення досвіду перебудови роботи факультету в світлі вимог сучасності щодо під готовки високоідейних, високо кваліфікованих спеціалістів – – активних будівників комуні..-.іу в нашій країні. Перш за все, необхідно зверну ти увагу на читання лекцій і проведення практичних занять з усіх предметів, що вивчаються на тому або іншому факультеті, особливо з соціально-економічних дисциплін, які активно форму ють комуністичний світогляд сту дентської молоді. Необхідно в наших лекціях, се мінарських заняттях вести рішу чу боротьбу проти будь-якого’ проникнення в студентське се редовище чужих поглядів і зви чаїв. Лекції і практичні занят тя мають носити бойовий, войов ничий характер, виховуючи май бутніх спеціалістів непримирен ними борцями за чистоту марк систсько-ленінської теорії, ак тивними і ініціативними будівни ками нового життя. Ці ж вимоги стосуються Й Мі – тодичної і науково-дослідної ро боти студентського колективу. Навчання і виховання в універ ситеті повинно бути тісно пов ’ я зано ’ з життям, з виробництвом. Можна і слід проаналізувати, на скільки вдало факультети орга нізують зв ’ язок студентів з шко лою, як паші студенти провела педагогічну практику, які іс нують зв ’ язки студентської мо лоді з шкільними піонерськими організаціями, як ‘студенти бе руть участь у керівництві різни ми шкільними гуртками, на скільки дійова допомога студен тів учням у створенні і облад нанні кабінетів, наочних приладі, тощо. Коротше кажучи, партійні ор ганізації повинні дати відповідь партії й народу на питання про те, як ми у повсякденній учбово- методичній, науково-дослідній і ідейно-виховній роботі з студен тами виконуємо завдання зміц нення зв ’ язку школи з життям і дальшого розвитку системи на родної освіти в країні, наскільки підготовані майбутні молоді спе ціалісти забезпечити політехнічне навчання в школах, зв язок його з виробництвом, з практикою на різних ділянках господарчої й культурної роботи. Завдання партійних організа цій університету полягає ще й у тому, щоб докладно обговорити проведені заходи в цьому напря мі і намівші нові завдання перед колективом викладачів і студен тів щодо поліпшення постановки лекційних, семінарських і всіх інших видів роботи, піднести рі вень самостійної творчої і вдум ливої праці кожного студента. При цьому необхідно особливу увагу приділити студентам пер ших курсів, які прийшли з ви робництва, з лав Радянської Армії, допомогти їм оволодіти сумою Анань, передбачених учбовим пла ном того чи іншого факультету. Звітно-виборні збори повинні націлити не лише партійні органі зації, але й увесь викладацький і студентський колектив на вті лення в життя рішень партії і уряду на сучасному етапі, на по силення трудового виховання сту дентської молоді у новому нав чальному році. Звітні партійні збори на фа культетах і в університеті повин ні накреслити конкретні заходи в галузі піднесення на новий, ви щий рівень усієї навчально-мето дичної, науково-дослідницької і ідейно-політичної роботи в уні верситеті.’ Відмінна організація всієї роботи факультетів і універ ситету буде відповіддю па піклу вання партії і уряду, па піклу вання народу про вузи і студент ську молодь, сприятиме дальшому підвищенню загального рівня під готовки спеціалістів для народно го господарства, науки й культу ри, буде посильним внеском уні верситету в загальну боротьбу за перетворення в життя завдань се мирічки в комуністичному будів ництві. О ПРОТОПОПОВ, член партійного комітету університету. Слідами наших виступі в „Вам не набридли оці дрібниці?” Під таким заголовком в нашій газеті була вміщена стаття, в якій критикувалася плутанина з номерами кімнат на фіз маті і погана робота ліфтів. Проректор по адміністративно-господарчій частині тов. Яку бович повідомив редакцію, що з метою наведення порядку деканові факультету запропоновано у розкладі обов язково вказувати разом з аудиторією корпус і поверх. Для роботи швидкісних ліфтів складений розклад, яким передбачено роботу ліфтів з початку і в кінці лекцій. ЧУДОВИЙ ЛІКАР Коли ви не хворієте, вам здається, що й усі люди здорові. А, наприклад, у цей час у сту дентській лікарні No 20 йде прийом хворих, і біля кабінету терапевтичної стоматології, де лікує Поліна Зинов ’ ївна Заслаз- ська, стоїть чимала черга. З усіх учбових закладів ідуть студенти лікуватися і виходять задоволе ними і якістю лікування, і добро тою та ввічливістю цієї людини в білому халаті, яка вже багато років знаходиться на своєму по чесному місці. Щодня лікар Заславська прий має багато хворих. Спочатку здається, що це мов чазна від природи жінка, і лише з часом розумієш, іцо вона ні ни хвилину не забуває, що на неї чекають нові хворі, лона цінує дорогий час і вміло його вико ристовує. Спасибі Вам, Поліно Зинов ’ їв- но, і від мене, вашого, колишнього пацієнта! О БОБРОВ, студент філфаку. На лекції з математики Дбати про продуктивність своєї розумової праці Порш першо- курснет Не легкий, не квітами встеле ний шлях студентів до науки. Щоб узяти від навчання якомога більше й вирости у висококвалі фікованих спеціалістів, вони ма ють напружено працювати к о ж- н о г о дня протягом усього періоду навчання, глибоко й міц но засвоюючи програмний мате ріал відразу ж після його ви світлення в лекції і своєчасно виконуючи всі лабораторні робо ти та практичні завдання. Саме невиконання цієї священної запо віді студента призвело, зокрема, до того, що в минулому навчаль ному році з університету виклю чено за неуспішність 43 студенти, 34 залишено на другий рік, а 327 закінчили літню екзаменаційну се сію з академічними заборгова ностями. Вже ці факти свідчать про те, що частина студентів не працює повсякденно над засвоєнням уні верситетських курсів, а деякі ви кладачі. кафедри і громадські ор ганізації факультетів не доби ваються того, щоб усі студенти працювали систематично, не ви ховують у студентів почуття від повідальності за їх самостійну роботу, не дають рішучої відсічі проявам неробства деяких з них, недостатньо організують, керують і контролюють роботу студентів. Слід значно піднести вимогли вість до самостійної . роботи та знань у ході навчання, система тично перевіряючи цю роботу протягом семестру. Це, а також висока вимогливість до знань сту дентів під час екзаменів, якщо характер вимог доводиться до студентів ще на початку навчан ня, — все це спонукатиме студен тів до кращої роботи протягом семестру, сприятиме вихованню почуття відповідальності. Але якість знань студентів у величезній мірі і перш за все за лежить від того, наскільки сум лінно він сам ставиться до ви конання почесних обов ’ язків ра дянського студента, наскільки си стематично й наполегливо він ’ працює. Тільки вольовій людині, свідомій свого обов ’ язку, відкри тий шлях до висот науки. В нау ці немає широкої столбової до роги, і лише той може досягнути її сяючих вершин, хто, не бою- чись утоми, підіймається по її кам ’ янистих тропах. Інтереси якіс ного засвоєння знань, умінь і па вичок вимагають від кожного сту дента працювати якнайкраще і якнайпродук і ивніше. Як цього до сягти людині, яку вже не треба переконувати в потребі навча тися? Слід перш за все встановити твердни розпорядок дня, чітко визначити всі його елементи, за няття за розкладом в університе ті, самостійну роботу в позауч бовий час, відпочинок, зокрема — сон. туалет, гімнастику тощо. Ре жим, зрозуміло, залежить від низ ки факторів -зміни, в якій студент навчається, трудових звичок, що він їх уже має, умов, у яких живе і т. д. Але кожен складе ний правильно розпорядок дня має передбачати чергування розу мової праці з фізичною і гім настикою та відпочинком. Не менше як 7 -8 годин сну і в и- користання всього і н- ш о г о ч а с у, за винятком часу, що йде на самообслуговування, ранкову і вечірню гімнастику, при ймання їжі, перехід пішки до уні верситету, 25 — 35 хвилин прогу лянки перед сном, дозвілля — на самостійну роботу сту дентів. Питома вага цього найважливі шого елементу режиму студента має бути найбільша. Не можна припускати жодного марнотрат ства часу, що заважає студентові одразу ж вивчати лекційний ма теріал та своєчасно виконувати всі лабораторні й практичні зав дання. Не працюючи саме так. повсяк денно 4 наполегливо, студенти, як правило, не встигають, бо робота «ривками», штурмівщина в пері од екзаменаційних сесій дуже ма ло дає для справжнього опануван ня знаннями і не забезпечує по зитивної оцінки вимогливих екза менаторів, а в галузі точних наук взагалі нічого не дає. В той же час не можна надто перевантажувати себе: якщо сту дент працюватиме навіть за раху нок свого сну і відпочинку, він знесилить себе, виснажить свою нервову систему. Ніщо так згуб но не впливає на розумову пра цездатність, як систематичне не- діешіаиня! Дуже ГЕЖЛПВО забез печити МІЦНИЙ «.он. що цілком гід- новлює життєві сили для нової напруженої прані. Для цього, зо крема, рекомендується не лягати спати раніше як через півтори години після вечері,, прогулюва тися перед сном 20 25 хвилин на свіжому повітрі, а не лягати спати одразу ж після роботи, ля гати спати не пізніше 24 години, спати в добре провітреній кім наті. Надзвичайно збільшує про дуктивність розумової праці уве чері сон удень. ‘ Конче потрібним елементом ре жиму студентів < щоденна рам кова гімнастика з наступними вод ними процедурами (ванна, душ чи обтирання мокрим рушником), вечірня гімнастика і, яка тільки можлива в студентських умовах, фізична праця, повітряні ванни, прогулянка перед сном. Весь ре жим має бути пройнятий елемен тами фізичної культури, забезпе чувати якнайповніше використан ня сонця, повітря, води, якнай краще загартування організму. Велике значення для підтрим ки розумової працездатності має. і раціональне харчування. Було б доцільно, щоб з цього приводу сказали своє слово лікарі. Численні дослідження свідчать, що невідступне здійснення твер дого режиму дня сприяє підне- сеншо життєвого тонусу людини, її розумової працездатності; лю дина не так швидко втомлюється, її розумова діяльність довше за лишається на вищому рівні. Вже не йдеться мова про те, що до держання з діія на день певного розпорядку благотворно впливає й на формування в людині нави чок і звичок організованості, точ ності, акуратності, наполегли вості, сприяє вихованню волі й характеру, навичок і звичок ор- ганізованоі поведінки. У великій мірі продуктивність розумово« праці студента залежить від її раціональної організації, але це — вже тема окремої статті О. ТКАЧЕНКО, доцент «ХАРКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ» Стор. 2. 10 жовтня 1959 р. ,Урок засвоєно Лунає останній дзвоник першої зміни. Двері школи відчиняются і -не зачиняють ся протягом 15 хвилин: шумливим потоком сунуть учні молодших класів. А через де який час у ці ж двері поспішають старшо класники і ті, хто вважає себе такими- п ’ яти- і шестикласники. По широких східцях вестибюля спуска ється до роздягальні маленький хлопчись ко, судячи з усього — черговий першого класу. Руки, вимазані чорнилом, тримають .портфель і ящик з класними чорнильниця- ми, і оскільки вони зайняті, кар туз кін затиснув у зубах. Облич чя серйозне, зосереджене. Дай допоможу… – Я сам, – хитає; головою і ще міцніше притискає; ящика. .V 105 школі — а це вона й б педагогічну практику проходять студенти університету вже не пер ший рік. Цього року до школи прийшли біологи, історики і, зов сім нещодавно, хіміки. Всі диплом ники, без п ’ яти хвилин спеціа лісти. Ось вони стоять по двоє;, по троє в коридорі, солідно розмов лять, як справжні учителі, а нав коло їх дитячий гамір, як завжди на перерві. Зараз почнеться урок. Саме в цей момент я одержую запрошення відвідати урок з істо рії в шостому класі, який прово дитиме практикантка Тетяна 1 ’ удченко. – Це її перший уроку цьому класі і взагалі в цьому році, — зауважує методист Мико ла Кирилович Колісник. Я зрозу мів, що він хотів цим сказати, — хто не знає, що таке перший урок. І от у класі повний порядок, всі учні готові до уроку. Чергова на зиває прізвища відсутніх, нова вчителька робить помітки в клас ному журналі. Карта Древньої Італії та картинка, що зображує римське військо, вже висять на дошці. Починається опитування. Один учень викликаний до дошки — він повинен накреслити схему дер жавного апарату Древнього Рима, тимчасом другий розповідає про сенат, його скйад і роль. Звідси, з отанньої парти, де сидять і шкільний викладач історії, і уні верситетський, і практиканти, значно краще видно всі вдалі й невдалі сторони уроку, ніж самій учительці. Ось вона, майже не хвилючись, формулює все нові й нові запитання -з засвоєної теми, а тимчасом хлопець, що стоїть біля дошки, одержує одну підказ ку за одною і таким чином вима льовується потрібна схема. Ціка во, чи помітить це Тетяна? Нова вчителька виявилася надто суворою: за відповідь, яка заслу говувала па п ятірку, поставила четвірку. Це помічає; клас- чути кілька тихих зойків. ІЦо поро биш — «Платон друг, а істина дорожча» — і викладачі згодні з класом, хоча зовні ніяк і не реа гують. А ось і вдалий момент – хоча Тетяна й не помітила підказок, але, .-задавши кілька питань, швидко посадила на місце учня, що креслив схему, з лаконічною фразою: «Савченко двійка». Це було всіма сприйнято без запе речень. ІЦе кілька опитаних — і починається новий матеріал. Тема — «Римсь» військо». Кілька власними руками зроб лених схем, малюнків — наочні посібники. Конспект — для себе. (Головне – – подалі відійти від сто- ла^ на якому він лежить, приму сити себе не зазирати в нього, намагатись розповідати, а не чи тати). Хлопчаки слухають особли во уважно — адже римляни — добрі воїни, боягузтво у них вва жалося найтяжчим . злочином. Найпередовіша військова органі зація того часу. Побільше, побіль ше цікавого, вчителько, і ти за володієш класом. І це б сталося, якби… якби не звичайне в таких випадках хвилювання. Саме воно, а не вчителька, показуючи на малюнку щит, вимовило «меч», пращу переплутало з дротиком, ховало на деякий час потрібні для пояснення слова. Саме з ним бо ролася Тетяна всі сорок п ’ ять хвилин уроку, і все ж дала його. На закріпленні матеріалу учні відповідали добре. Та, мабуть, найкраще за цей короткий строк засвоїла його сама Тетяна. В МАТЕЙЧЕНКО. У 94-й школі Я зайшов в один із класів, де студенти п ’ ятого курсу географічного факультету проходять педагогічну . практику. Тісною зграйкою хлопчики оточили студентку Прокудіну. — Елла Іванівна, а яку книжку Ви бу дете нам читати? – Елла Іванівна, а Ви підете з нами у неділю до Лісопарку зустрічати золоту осінь? — Елла Іванівна, а ми проведемо культ похід у кіно? – звідусіль чути дзвінкі ди тячі голоси… Дуже хороше зустріли викладачі школи практикантів. Маючи немалий досвід учбо вої й виховної роботи, вони дуже охоче взялися передавати його новому поколінню педагогів. Особливу увагу вони звертають на виховну роботу. Познайомивши студен тів з планами роботи на першу чверті,, класні керівники з перших же днів вклю чили практикантів у роботу. Практиканти проводять бесіди з учнями, відвідують учнів дома, організовують різні масові заходи. Але більше за все хвилює студентів майбутнє проведення уроків. — Свій конспект я, здається, вже знаю непогано, каже Віра Дрей, – • але ось на першому ж уроці ооов язково роз гублюсь і чого-небудь наговорю. Нічого, — заспокоює її колега, вчителька географії Ганна Іванівна, яка всіляко намагається допомогти студен там і у складанні конспекту уроку і допомагає використо вувати методичні розробки тем і дає поради з власного ДО СВІДУ . В. СИДОРЕНКО Вони захищатимуть навесні Теми дипломних робіт з росій ської та радянської літератури бу ли відомі філологам ще в кінці минулого навчального року. Зараз п ’ ятикурсники, остаточно обравши теми, приступили до роботи над дипломами. Над чим же працюва тимуть випускники філфаку в цьо му році? Перш за все, радує увага, з якою підійшли студенти до вибору тем, обравши проблеми радян ської прози, поезії та драматургії, проблеми складні, в багатьох випадках мало вивчені і завжди цікаві. Багато доведеться попрацювати В. Нікітіній над темою «Образ В. І. Леніна в драматичній три логії Погодіна», Л. Мамчур над романом Фадеева «Последний из Удеге». Не менш трудомісткі і теми, шо порушують питання пое тичної творчості Е. Багрицького (студентка Петрова), В. Брюсова (студентка Кулик), В. Луговсько- го (студентка Шнукал), М. Ти хонова (студентка Суханська), О. Блока (студент Грицай). Над цими темами цікаво працювати не лише тому, що тут багато кедр- сліджепого, захоплюючого, пов ’ я заного з найцікавішими періода ми розвитку радянської літерату ри, але й тому, що конкретні тво ри передбачається розглядати в широкому історико-літературно- му плані, на фоні епохи. Багато задоволення, нових знань і користі одержать студен ти в роботі над вивченням пи тань творчості таких радянських письменників, як цікавий, оригі нальний і незаслужено забутий до осіннього часу письменник- більшовик Артем Веселий (сту дентка Орлова), прозаїк і дра- матург ‘ Б. Лавреиьов (студентка Цай), радянські письменники Злю бім і Чапигін (студентка Куче ренко). З російських класиків п ’ яти курсники зупинилися на Пушкіні («Мідний вершник», «Маленькі трагедії»), Гоголі («Невський про спект»), Тургенев! («Дим», «Вес няні води»), Некрасов!, Л. Тол стому, Салтикові-Щедріні та Че хові. Всі ці теми вимагають невід кладної, поглибленої і система тичної роботи, серйозного і справ ді творчого ставлення до обра ної теми. Лише така робота над дипломом може дати хороші на слідки і справжнє задоволення. Е. ОРЛОВА ТАК ПЕРЕВІРЯЮТЬСЯ ЗНАННЯ На мою думку, радіофізичний факультет – один з таких факультетів університету, де є щаслива можливість поєдну вати теорію з практикою. Цей висновок можна зробити хо ча б з думок четвертокурсників, які нещодавно закінчили виробничу практику. Взагалі кажучи, подібною практикою можна було б починати університетський курс навчання радіофізиків, щоб студент відразу набував прак тичних навичок. Тим більш знач ним було таке ознайомлення для нас, четвертокурсників, які вже закінчили вивчення теоретичних основ радіотехніки. Все бачене під час практики сприймалося на основі набутих теоретичних знань. Такому напрямкові чимало сприяв керівник практики Г. Ф. Гетманов. Одне діло — зай матись абстрактними формулами, досліджувати групи складних при ладів, не обов ’ язково вникаючи в суть побудови, а інше — безпосе редньо ознайомитись з технікою виготовлення деталей, з правила ми монтажу і збирання. Курс лекцій з структури і еко номіки виробництва, з системи нормалізації і стандартизації та ін. все це, взяте у взаємозв ’ яз ку, у певній мірі систематизувало наші уявлення про виробництво. За дні, проведені на практиці, ми ще сильніше відчули необхід ність теоретичних знань. Отже, завдяки цьому екскурсо ві, ми ще раз змогли переконати ся в доцільності і корисності знань, набутих на факультеті, ще раз відчули, що без глибоких те оретичних знань неможлива твор ча практична діяльність. О. ПАВЛЕНКО. ВІДВІДАЙТЕ ВИСТАВКУ На честь Десятих роковин Ки тайської Народної Республіки в Харківському . державному музеї образотворчого мистецтва відкри лася виставка -китайської народ ної вирізки, яка нараховує білиш як 300 експонатів. Це улюблене мистецтво широ ких народних мас. Історія виник нення мистецтва вирізування з паперу дуже давня. Воно пере дається з покоління в поко ління. В китайських вирізках з папе ру проявляються чудові риси ки тайського народу — його обдаро ваність і працьовитість, глибокі розуміння краси і оптимізм. Вхід на виставку вільний. ЗАОЧНИК ГОТУЄ ДИПЛОМНУ РОБОТУ Нотатки бібліотекаря. Закон про зміцнення зв ’ язку школи з життям, у якому, зокре ма, йдеться про ’ необхідність все бічного поліпшення і поширення вечірньої і заочної освіти, зо бов ’ язує нас поліпшити роботу з студентами-заочниками. Це стосується не лише . пра цівників заочного та вечірнього відділень університету, але й усіх тих, хто покликаний допо магати студентам-заочникам у їх навчанні. Велику допомогу подають сту дентам, що працюють і вчаться, бібліотеки університету, зокре ма, Центральна наукова. Цього року колектив ЦНБ чимало по працював над тим, щоб найкра ще організувати обслуговування студентів-заочників під час сесії. Протягом липня їм було видано 45000 книг та журналів. Про високу якість обслуговування свідчать численні усні та письмові відгуки читачів. Але було б помилково думати, що поліпшувати більше в цьому напрямку нічого. Треба добити ся, щоб каталоги, відділ довідок і книгосховище працювали сам? в ті дні і години, коли відкриті читальні зали. У липні місяці, коли напружено працюють заоч ники-дипломники, повинні пра- цювати бібліографи всіх спеці альностей. Слід врахувати при комплек туванні книжкових і журналь них фондів бібліотеки зрослі ви моги студентів-заочників. Час по думати про форму видачі літера тури додому дипломникам-заоч никам. Кілька зауважень слід зроби ги на адресу заочного відділення університету. Працюючи з сту дентами-заочниками, ми бували свідками ряду неполадок. Так, дипломниця тов. Давиденко роз повідала, що бесідувала з своїм консультантом лише в день свого приїзду, наступного дня він ці шов у відпустку, і ось уже мі сяць вона працює по суті без консультанта. Дипломниця тов. Рудяк скаржилася, що на її про хання допомогти скласти план дипломної роботи консультант відповів: «Почитайте літературу і складіть план самі». Ми бачили, як той чи інший заочник протягом годин і навіть днів відшукував свого консуль танта в ЦНБ (ніби кращого місця для консультанта бути не може). Звичайно, таких «консультан тів» небагато, більшість виклада чів сумлінно і з любов ’ ю пра цюють з своїми дипломниками Щодня ми бачили, як наполегли во допомагали студентам викла дачі ІПирокорад, Рашба, Бикова, Литвиненко та багато інших. Але загальний висновок такий, що хтось повинен уміло керувати консультантами, контролювати їхню роботу. Природно, необхідне ефективне керівництво і конт роль в першу чергу з боку заоч ного відділення. Здається, що доцільно в перші дні приїзду заочників-дипломнн- ків провести лекцію, в* якій роз повісти, як працювати над дип ломом, як оформляти і описувані бібліографічні довідники і т. д. На заклинення слід сказати, що треба звертати на заочників увагу не лини 1 ПІД час їх при їздів, але й протягом усього ро ку. Заочний сектор мусить потур буватися про випуск методичної літератури для них, забезпечити їм міжбібліотечний абонемент не лише для учбової літератури, але й для майбутніх дипломних робіт. Питання поліпшення роботи з студентами-заочниками і, зокре ма, з дипломниками заслуговує того, щоб стати предметом обго ворення Вчених ряд університе ту і ЦНБ. X. НАДЕЛЬ. «ХАРКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ» Стор. З 10 жовтня 1959 р. ,В г УІ*тку української літератури 2-го жовтня на філологіч ному факультеті відбулось засідання гуртка українсь кої літератури. На обгово ренні стояла доповідь сту дентки 6-го курсу заочного відділення Ф. Вишневенької «Тема возз ’ єднання західних земель України в братню сім ’ ю радянських народів в оповіданнях українських ра дянських письменників». Вишневецька провела дуже цікаву й корисну роботу. Досліджуючи велику кіль кість оповідань, вона в про цесі роботи налагодила ли стування з їх авторами. Велику допомогу студент ці подали письменники Кун- дзіч, Ірина Вільде та ін. Значну увагу звернула до повідачка на зображення передумови возз ’ єднання. В обговоренні доповіді взяли участь члеїш гуртка та викладачі А. М. Ніже- нець та М. І. Кенігсберг. Гуртківці намітили план роботи гуртка на навчаль ний рік. Слід відзначити, що участь у подібних гуртках дає можливість студентам поглиблювати свої знання Ю. ПАРАВАЙ КРІЗЬ РОЖЕВІ ОКУЛЯРИ Хто не був учора па стадіоні «Локомотив», той багато втра тив: було на що подивитись! От я, наприклад,-.був і анітрохи не жалкую. Я взнав, що планується на цей день ‘ факультетська спар такіада і мені захотілося… взяти в ній участь. Мабуть, уперше в житті я н< ‘ запізнився: рівно о 2-ій я обома ногами стояв^ча стадіоні, якому збирався подару вати свій рекорд. І раптом мені кинулося в вічі, що стадіон май же пустий. Зітхнувшії, я хотів піти додому, але тут, на першій лаві, я помітив організаторів – Олександра Лукича та Жору Ісепка, які гаряче про. щось спе речалися, відчайдушно жести кулюючи. Ти знаєш, Жоро, — авто ритетним тоном говорив Лукич,- – учасників параду поставимо ос» тут, а представники помістяться там, поближче до виходу 1. ‘ — А по-моєму краще зробити навпаки: там поставити учасни ків параду, а тут представніигв громадських організацій. Га? — Добро, – благодушно пого дився Лукич і замріяно протяг: — Ех, що тут зараз буде! Я; гадаєш, вмістить стадіон усіх ба жаючих? І, не чекаючи відповіді, про довжував: – Яка сила — наш істфаі;. Трибуни, мабуть, ломитимуться від болільників. А крику, крику скільки буде! Після цього мрії стали білій» конкретішми : — Прийду І ь ІПедрий з Бак- шеєвим, от уже вміють хлопці поболіти за своїх! Хоча й у лі тах, а спортом цікавляться. – А між ними посадимо Ко чова, підхопив Жора, — щоб бува не побилися. Приятелі ДОБІ ) сміялися з вдалого жарту. Як ти думаєш, Семіон обійде Нестеренка? – питає Жора. Ше й як обійде! — каже Олександр. А може не обійде? Мотає й не обійде, — бла годушно погодився ‘Олександр Лукич. Довго я перебував під впли вом оптимістичного настрою дру зів, слухаючи їх, наче зачарова ний, але раптом інтуїція, підка зала мені, що я починаю запіз нюватись. — Котра година, Олександре Лукпчу? — Чотири, відповів той механічно, і раптом друзі підве лись, в один голос вигукнувши: ■ Ш.о-с ?!!… – Зірвали, – оцінив обста новку Ісепко, все ще дивлячись па годинника. – Сачки-н, простогнав Олександр Лукич, прощали:.:, поглядом обводячи пустий ста діон. А я знов поспішав. Куди? Писати фейлетон. А. ФОМІН, стіннівка «Історик*. ДЛЯ ЗРОСТАННЯ МАЙСТЕРНОСТІ Мені б хотілося цією невели кою статтею розпочати на сто рінках нашої газети серйозну розмову про спортивне удоско налення і зростання. На цю те му повинні відгукнутися не лише наші .тренери, але й спортсмени, які добилися високих результатів або наближаються до них. Обмін знаннями і досвідом безумовно допоможе молодим спортсменам . краще розібратися в принципах і методиці спортивного тренування, пояснить їх невдачі і успіхи, буде сприяти швидшому спортивному зростанню. В цій статті я розповім лише про деякі організаційні питання тренувальної роботи в спортив ному таборі і про виступ наших гребців на всесоюзнії першості ДСТ «Буревісник». Як свідчить трьохрічний досвід роботи спортивно-оздоровчого та бору, одним з його недоліків є плутання цих двох досить таки простих понять: оздоровлення і спорт. Чи є між ними різниця? Я розумію так: з допомогою за гальноприступних фізичних вправ студент оздоровлюється, міцніє, досягнувши певного ступеня роз витку свого здоров ’ я, він трену ється з метою досягнення кон кретного спортивного результату в окремому виді спорту. У нас же в таборі часто можна було почути: «.Мене вже заганяли, важко тренуватися», або навпаки: «Погано працюємо, хіба цс тре нування?». Це пояснюється тим, що в од ній і тій же групі у- нас трену ються і першорозрядники, і но вачки, і навіть ті, хто просто оздоровлюється, не бажаючи бра ти участь у змаганнях. Тому цього року з веслового спор ту був зроблений такий експери мент. На першій зміні в нас бу ли звичайні ■ відділення, причому гребців-спортсменів нараховува лись одиниці. Треба сказати, що в змішаному відділенні умови для спортивного зростання най- сильніших погані. Так, внаслідок того, що Гончаров, Татарішова, Хоменко були спортсменами пер шого розряду з греблі, їм дове лося брати участь у всіх спор тивних змаганнях нашого табору: волейбол, баскетбол, легка атле тика, плавання і т. д. і в спарта кіаді таборів з цих видів ЕОНИ всюди виступали за збірну та бору ХДУ. Через це за червень, основний тренувальний місяць гребців, їм ніколи було тренува тися з веслування з-за якою во ни власно й приїхали до табору, і результати, наприклад, у Тата- ринової були навіть гірші, ніж весною. Такі «оздоровлення»’та «масо вість» завдавали шкоди не лише спортивній підготовці гребців, але й не давали можливості за лучати до спортивних змагань новачків, бо в залік від відділен- ня входило 2 — 3 чоловіка. Крім Хоменка і Гончарова, ніхто не хо тів брати участь у змаганнях, від чуваючи, що виступить гірше за них. Ось чому всі гребці зраділи, ко ли на другій зміні — з серпня з допомогою Товариства «Буревіс ник» був організований збір греб ців, який провадився на базі спортивного табору «Зелений бір». Власно, нічого не змінилося, та бір такий самий (300 метрів від табору ХДУ), Донець той самий, люди ті самі, ті самі човни і тренер. Але тренуватися стало значно краще. Команда універси тету була доукомплектована сту дентами політехнічного інституту та інституту фізкультури, були й такі новаки, як студент інституту комунального будівництва Кочан. який хоча ніколи й не тренував ся з греблі, але взявся зараз за рішуче тренування. Колектив був. за окремими винятками, дуже мо лодий. Так, майбутня чемпіонка Союзу серед студентів Лена Ба- букіна мала до 1 серпня стаж — 15 тренувань. Але спортивного завзяття, волі до перемоги пози чати не доводилося. Такі ледарі, як Блехман (ХАДІ) і невстигаю- чий Шарецький (XIII) були від числені в робочому порядку. Су вора дисципліна і напружена тре нувальна робота по 4 — 6 годин на день дали свої наслідки. Ко манда з 27 чоловік через 20 днів успішно виступала на першості Української й Центральної Ради ДСТ «Буревісник». Призерами Української Ради стали новаки Поливко Леонід (третій курс геологічного), Віта лій Бахтін. (п ’ ятий курс фізмату). Валерій Яременко (другий курс фізмату), всього 19 чоловік з 27. На першість Центральної Ради лишились найсильніші. Правильно розставивши сили, провівши три тренування на Дні прі, вам удалося виграти дві ос новні дистанції з веслування- жінки 500 метрів на байдарці- двійці та чоловіки 1000 метрів на байдарці-двіпці. Це була нелегка перемога. У змаганнях брали участь 600 гребців з різних місі СРСР: Іркутська і Архангельська. Москви і Ленінграда, Прибалти ки і Тбілісі. Харкова і Куйби- шева. Студенти університету Микола Гончаров (фізмат, 4 курс) і Ре ва Дмитро (радіофак, 5-й курс) та студенти Педінституту Зоя Пугач і Олена Бабукіна стали чемпіонами Центральної Ради. У веслуванні, де розигрується понад десяти дистанцій, це не ду же велика перемога, але для нас вона має те значення, що вказує реальну можливість досягати хо роших результатів. «Безводний» Харків наполегливо виходить па блакитні доріжки стадіонів Сцюзу Мені здається, наш позитивний досвід повинен бути врахований. У таборі повинні бути зібрані ко манди та групи ГНО. Якщо не можна створити збірну команду лише з наших студентів, треба кооперуватися і спочатку ство рювати збірну вузів з легкої ат летики. наприклад на базі ХПІ з гімнастики на базі ХДУ і т. д. Тренування з сильнішими буде хорошим засобом підготовки ви щих розрядників, допоможе спортсменам, що дійсно прагнуть домогтися високих спортивних ре зультатів, здатним захищати честь нашого унверситету не лише на табірній спартакіаді, але іі на українській і .всесоюзній арені. Цими днями наша команда греб ців від ’ їжджає на традиційну пер шість вузів України з веслуван ня — кубок Великого Дніпра Пройшли останні прикидки. Вони- свідчать про те, що в університе ті вже є школа гребців, яка змо же захищати честь нашого вузу. Є й прогалини: немає зміни на шим жінкам, у минулому най- сильнішими на Україні. В. ГАВРИЛОВ, викладач веслового та лижного спорту. НОВИНИ НАУКИ І ТЕХНІКИ РАДІОПРИЙМАЧ НА НАПІВПРОВІДНИКАХ Р АДЯНСЬКІ конструктори виготовили новий мало габаритний переносний радіо приймач на напівпровідниках з високою акустичною систе мою. До приймача підключає ться програвач. Живлення його батарейне. Для цього можна використати батареї «Сатурн» і звичайні — від кишенькового ліхтарика. Споживання енергії незначне. На батареї «Сатурн» новий радіоприймач може працю вати понад 200 годин. Приймач має велику потуж ність, легко бере далекі стан ції, у ньому вісім діапазонів. Особливу цінність він являє для жителів сільської місце вості. ФРУКТИ ЗБЕРІГАЮТЬСЯ ДОВШЕ Г РУЗИНСЬКІ вчені вина йшли спосіб, завдяки якому свіжі фрукти зберігаються наба гато довше. За допомогою опромінення гамма-променями вони довели, що, наприклад, запашний пер сик не змінює ні форми, ні ко льору і не витрачає свіжості про тягом кількох місяців. Проме нева стерилізація прискорює дозрівання субтропічної хурми. Поліпшуються її смакові якості. Транспортувати хурму май же неможливо, бо вона швидко псується. А після опромінення її можна перевозити навіть на крайню Північ. Застосування гамма-променів для зберігання свіжих фруктів і поліпшення їхніх смакових якостей відкри ває великі перспективи. ПРОТИПУХЛИННІ ПРЕПАРАТИ Співробітники Українського нау ково-дослідного санітарно-хіміч ного інституту розробили кювий протираковий препарат «Етимі- дин», який гальмує ріст злоякіс них новоутворювань. Препарат призначений для лікування рака легень та деяких гінекологічних ра кових захворювань. Механізм йо го протипухлинної дії полягає, головним чином, у запобіженні діленню пухлинних клітин. Тепер препарат успішно застосовується в лікувальній практиці багатьох клінік та онкологічних диспансе рів республіки. Це вже другий хіміотерапев тичний препарат, запропонований інститутом. Перший з них — гЕмбітол» — застосовується при: деяких злоякісних захворюваннях: крові та лімфатичних залоз. Він: іройшов більш як річні випробу-: вання в медичних закладах пес-; публіки І вже ПОДОВЖИВ ЖИТТЯ: готень людей. ; НОВЕ В ОПАЛЕННІ і КВАРТИР ; К ОЛЕКТИВ науково-дослід-і ного Інституту санітарної! техніки Академії будівництва: га архітектури Української PCP і розробив конструкцію установки і для повітряного опалення окре-і мих квартир. Нова система опалення скла-! дається з невеликого вогняно- повітряного калорифера, який має кілька газових пальників, регулюючих пристроїв, димових труб. Агрегат встановлюється в кухні або коридорі. Тепле повітря від калорифера надходитиме в кімнати крізь жа люзійні решітки. Автоматичні пристрої регулюють температуру повітря в кімнатах, зволожують його. Новий агрегат легко вста новлюється самими будівельни ками, відпадає потреба у трубах і радіаторах. Дослідний зразок успішно про йшов лабораторні випробування. ДЛЯ ПРАВИЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ ПРАЦІ рекомендуємо прочитати Беніков Д. С. Самостійна робота над книгою. (Метод, поради). К., Держполітвидав УРСР, І956, 88 с. Зайченко П. А. Организация и методика самостоятельной работы студентов младших курсов. Ки- ‘шинев, 1958. 46 с. Горцевский А. А. и Любицы- на М. И. Организация самостоя тельной работы студента Л., Изд-во Ленинград, ун-та, 1958. 50 с. Лещинский А. А. Гигиена и ор ганизация умственного труда. М.. Медгиз; 1958. 84 с. Редактор Б. ЩЕРБАНЕНКО. Адреса редакції: Університетська вул., 16. Тел. 2-72-01. дод. 64. Друк. Вид-ва ХДУ. БЦ 14493. Зам. 1702. іир. 1500.