Електронний архів оцифрованих періодичних видань Центральної Наукової Бібліотеки ХНУ імені В.Н. Каразіна
Видання:
Харківський університет
Регіон:
Харків
Номер видання:
39-40
Дата випуску:
28.05.1960
Дата завантаження:
22.04.2025
Сторінок:
4
Мова видання:
українська
Рік оцифровки:
Кількість номерів:
Текст роспізнано:
ТАК
Опис:
Оригінал зберігається:
Центральна наукова бібліотека Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

На весь екран

Знайшли помилку? Напишіть нам про це на пошту welcome@back2news.org

39 — 40 (1029 — 14)30) 1 Субота, 28 травня 1960 року. Ціна 20 коп. ІДЕОЛОГІЧНУ РОБОТУ НА ВИЩИЙ ЩАБЕЛЬ! Будівництво комунізму — . ре ­ зультат свідомої творчості народ ­ них мас. Тому виконання грандіоз ­ них завдань періоду розгорнутого будівництва, нового суспільства вимагає неухильного підвищення рівня виховної, ідеологічної робо ­ ти партії серед трудящих. Це під ­ креслюється в рішеннях історич ­ ного XXI з ’ їзду КПРС і в Поста ­ нові ЦК КПРС -«Про завдання партійної пропаганди в сучасних умовах». У квітні цього року стан ідеоло ­ гічної роботи на Україні був пред ­ метом обговорення Пленуму ЦК КП України, а в Харкові і Хар ­ ківській області — Пленуму Хар ­ ківського обкому партії. 18 травня відбулись партійні збори університету, де обговорю ­ вались підсумки квітневого Плену ­ му ЦК КП України і завдання партійної організації університету. З доповіддю виступив заступник секретаря парткому університету Б. Ф. Данилевич. Доповідач підкреслив, що парт- організація університету постійно приділяє велику увагу ідеологічній роботі і має деякі досягнення. Партійні організації факультетів останнім часом серйозно перебу ­ дували ідеологічну роботу відпо ­ відно до рішень XXI з ’ їзду КПРС і Постанов ЦК про завдання пар ­ тійної пропаганди. Значно поліпшила свою роботу мережа партійної освіти, особливо успішно працюють філософські се ­ мінари на біологічному і хімічно ­ му факультетах, а також семінари з історії КПРС на історичному факультеті і семінар з конкретної економіки на географічному фа ­ культеті. Підвищують рівень викладання і наукової роботи кафедри суспіль, них наук. Цікавішими стали політ, заняття в академгрупах, покраща ­ ла виховна робота в студентських гуртожитках. Університетська гру ­ па товариства для поширення нау. кових і політичних знань за чоти ­ ри місяці 1960 року прочитала 1418 лекцій, тобто стільки ж, скіль. ки за весь 1959 рік. Значно поліп ­ шили свою роботу редакція уні ­ верситетської багатотиражки, ху ­ дожня самодіяльність. Активніше стали працювати комітет комсо ­ молу і профком. Але в роботі парторганізації уні ­ верситету, як відзначив доповідач, є й серйозні недоліки. Щ е не усу ­ нені факти неявки слухачів семі ­ нарів на заняття; у деяких випад ­ ках активність слухачів низька, партбюро допускають порушення плану занять. Окремі недоліки ви ­ явив доповідач у роботі теоретич ­ них семінарів на філологічному і радіофізичному факультетах. Існують елементи формалізму і несумлінного ставлення до дору ­ ченої справи з боку деяких агіта ­ торів академгруп і партбюро фа ­ культетів. Наприклад, на філоло ­ гічному факультеті політгодини іноді підміняються студентськими лекторіями, на фізматі і радіофа- ці були випадки зриву політзанять через неявку агітаторів, досі ще низька активність і дисципліна студентів на політгодинах. У гуртожитках трапляються факти порушення громадського по ­ рядку. Партійні бюро, особливо геологічного та історичного фа ­ культетів, до кінця ще не усвідо ­ мили завдань виховної роботи в гуртожитках. Не всі викладачі університету беруть участь у роботі товариства для поширення політичних і на ­ укових знань, а деякі його члени мало читають лекцій. Наприклад, група фізмату складається з 41 чо ­ ловіка, але 19 з них у цьому році ще не прочитали жодної лекції, а 11 — лише по одній. Мало чита ­ ють лекцій комуністи Ш ерман, Єфремова та інші. Дуже погано поставлено наочну агітацію на факультетах. Повільно посувається справа з культмасо ­ вою роботою в університеті, ху ­ дожня самодіяльність все ще не відповідає сучасним вимогам. Профком недостатньо займаєть ­ ся лекційною пропагандою серед робітників друкарні і технічного персоналу. Про роботу парторганізації іст- факу розповіла М. А. Литвиненко, зазначивши при цьому, що необ ­ хідно використовувати всі форми пропагандистської роботи (вечори питань і відповідей, літературні диспути, тематичні вечори і т. ін.). Велике виховне значення політ ­ занять в академгрупах підкресли ­ ла у своєму виступі тов. Луцька. На заняттях IV курсу філфаку на. родилась ініціатива створити гур ­ ток «Літературу — в маси», члени якого вже прочитали 172 лекції. Потрібно частіше використовувати такі форми, як інтернаціональні вечори, обговорення кінофільмів, радіогазету, кіно. Треба добивати, ся різноманітності методів і форм виховної роботи, боротися з фор ­ малізмом у ній. Про потребу ПІДВИЩИТИ ВИМОГИ-) до агітаторів говорив у своєму ви ­ ступі тов. Давидов. Треба популя ­ ризувати досвід кращих агітаторів, підвищити рівень художнього ви ­ ховання з тим, щоб художня са ­ модіяльність університету вчила, а не користувалась лише тим, що принесли з собою студенти з шкільної лави. Враховуючи зацікавленість кі ­ бернетикою, антирелігійними пи ­ таннями, сказала Д. С. Шапіро, треба залучати викладачів усіх фа ­ культетів, особливо фізмату, до чи. тання лекцій на ці теми. Тов. Гнідаш указав на те, що треба посилити увагу парторгані- зацій факультетів до роботи в гур ­ тожитках. Роботу теоретичних семінарів треба будувати з урахуванням специфіки факультетів. Про це го ­ ворив В. Л. Віленкін. У роботі агітаторів академгруп потрібно враховувати факти ідеологічного впливу з боку буржуазної культу ­ ри, яка проникає до нас через іноземну літературу, кіно і т. д. О. О. Кучер, секретар парткому університету, зупинився на зав ­ даннях, що стоять перед універси- тетом, які полягають у допомозі будівникам нового університет ­ ського корпусу з тим, щоб до 7 ли ­ стопада ц. р. ввести його в екс ­ плуатацію. Одночасно доповідач указав на необхідність посилення контролю з боку парторганізацій факультетів за роботою агітаторів академгруп і ширшого використо ­ вування у виховній роботі форм наочної агітації. Збори затвердили розгорнуте рі ­ шення, спрямоване на підвищення ідеологічної роботи в університеті. В. МАРТИНЕНКО БУДІВЕЛЬНИКАМ ДОПОМАГАЮ ТЬ ВИКЛАДАЧІ У зв ’ язну з початком екзамена ­ ційної сесії допомога студентів на ­ шого університету будівництву НО-‘ вої будови тимчасово припини ­ лась. Але, розуміючи всю важли ­ вість справи, розуміючи необхід ­ ність завершення спорудження корпусу університету до сьомого листопада цього року> на будів ­ ництво прийшли викладачі. Приклад дружної праці під ке ­ рівництвом голови місцевкому тов. Білииа і заступника декана тов. їйандрикіна подали геологи і географи. Вони виконали запропо ­ новану їм роботу, подавши буді ­ вельникам відчутну допомогу. 21 травня на будівництво при ­ йшли хіміки. Особливо хороше працювала бригада кафедри тех ­ нічної хімії, яка вийшла на робо ­ ту у повному складі на чолі з за ­ відуючим кафедрою тов. Литвинен. ком. Складають геологи На «відмінно» написали курсо ­ ву роботу, одержавши диференці ­ йований залік, четвертокурсники- геологи Захарченко, Ковалев- ський, Свиренко. Так працює біль ­ шість студентів факультету, але не всі. Лихобаба, Бідусенко, Кузь ­ менко з великими труднощами склали цей залік. Курс геології СРСР складали третьокурсники. Результати свід ­ чать про серйозне ставлення до вивчення предмета. Студентка другого курсу географічного факультету Олена Рез ­ ниченко дуже добре підготувалась до екзамену з історії КПРС. Вона одержала заслужену п ’ ятірку. На фото: О. Резниченко. Ось і закінчується Студентське життя однієї з кращих студенток біофаку Олесі Галавіної. Під керівництвом проф. В. М. Нікітіна на кафедрі фізіології людини і тварин вона підготувала свою дипломну роботу і захистила її на «відмінно». На фото: О Галавіна захищає дипломну роботу. Захист триває ■ Був теплий, весняний, соняч ­ ний ранок. Високо в небі посмі ­ халось сонце, дивлячись, як куп ­ ками до університету збирались випускники біофаку, ніби підба ­ дьорювало їх. Ось і університет. Яким він рідним став для кожного за роки навчання! Тут одержали знання, тут зросли, тут хвилювались в сесію один за одного, тут полю ­ били викладачів, які прищепили велику любов до професії. Незабаром випускники роз ’ ­ їдуться за призначеннями, а за ­ раз, цього сонячного травневого ранку, вони зібрались на за ­ хист дипломів. 9-та година ранку, знайомі аудиторії біофаку. Все, як і завжди, але у всьому — урочистість. Вона і в квітках, і в загальній схвильованості, і в ти ­ хих розмовах, і в нарядному одязі студентів і викладачів. Упевнено підходить до кафедри випускниця Неспєла, хвилинку мовчить, збираючись з думками, а потім спокійно і Переконливо розповідав про мету дипломної ро ­ боти, досліди, які провадила в ла ­ бораторіях, ілюструючи розповідь таблицями. Цікаву тему для дипломної ро ­ боти обрала Тамара Вакуленко: «Динаміка розвитку парші яблунь в умовах Білгородської області в 1959 році». їй багато довелось потрудитись, працювала войа з охотою і бажанням. Комісія оці ­ нює роботу дипломниці найвищою оцінкою. Один за одним звітують випуск ­ ники про свою роботу, про те, чого навчились за п ’ ять років сумлінної праці. Багато відмінних оцінок: Скаченко, Владимирова, Остряков та інші. Дехто одержує добрі оцінки, в роботах є якісь не ­ доліки. Аптекар, наприклад, до ­ пустив помилки в оформленні ро ­ боти. Успішний захист дипломних ро ­ біт на біофаці свідчить про те, що молоді біологи залишають уні ­ верситет, добре обізнані теоретич ­ но і практично з своєю спеціаль ­ ністю. С. ЖУРІ НА. ,Не зупинятись на досягнутому Я звертаюсь до тих, хто вчить ­ ся зараз у стінах університету, і особливо до тих, хто присвятив себе вихованню молодого поколін ­ ня. Вже зараз треба думати про майбутнє, про свою самоосвіту, са ­ мовиховання. Вашим девізом по ­ винно бути: «Терпляче і вперто вчитись у життя». «Дисципліни» життєвого університету ви можете вибрати самі, відповідно до вашого покликання, ваших смаків і упо ­ добань. Оцінюватиме вашу робо ­ ту ваша совість, перевіряти ж на ­ буті знання буде не професор чи викладач вузу, а найсуворіший учитель — життя. Від того, як ви усвідомите це і працюватимете над своєю самоосвітою і самовихован ­ ням, буде залежати ваше майбут ­ нє. Теоретичних знань, набутих у вузі, замало, їх необхідно попов ­ нювати протягом усього життя. Якщо не робитимете цього — від ­ станете, звернете з дороги, давши місце освіченішій людині. На своєму власному педагогіч ­ ному досвіді (в школі працюю вже понад 10 років) я переконався, яке моральне задоволення і ра ­ дість дають підвищення своїх знань і регулярна робота над со ­ бою. Легко тоді і уроки провади ­ ти, і учні слухають тебе з повагою і цікавістю, бо кожного разу мо ­ жеш розповісти їм на уроці щось нове, викличеш у них подвійний інтерес до нового матеріалу, а це дає змогу працювати без двійок, досягати повної успішності. Зараз я студент-заочник 6 кур ­ су біологічного факультету, але почуваю, що і після закінчення його потяг до знань у мене не тільки не зменшиться, а навіть збільшиться, бо матиму більше вільного часу. Усього не скажеш у цьому ко ­ роткому листі, але хочеться ще раз нагадати: «Товаришу! Ким би ти не був у майбутньому — вчи ­ телем, інженером — не зупиняй ­ ся на досягнутому, адже одержан ­ ня спеціальності — це важливий, але не останній щабель у твоєму розвитку, у твоїй майбутній твор ­ чій праці на користь комуністич ­ ного суспільства». Б. БМЕЦЬ, вчитель, студент-заочник. Скупость Ты — щедрый парень. Угощаешь пивом, Даешь взаймы, не прячась от людей… И все-таки с упорством терпеливым Я думаю о скупости твоей. Ты можешь много… А живешь иначе. Себя нещедро жизни отдаешь. И прячешь силу, вдохновенье прячешь, И плачешь вполовину, и поешь. Ты с другом верным, дружбы не нарушив, Поделишь равно сотни и гроши. Но для тебя он всю раскроет душу, А ты раскроешь только полдуши. Хорошую и верную дивчину, С которой в жизни, может, вместе быть, Ты любишь тоже только вполовину, Хоть мог бы всей душою полюбить. А люди видят парня неплохого, И невдомек им, что из года в год Он прячется, он сам собою скован, Что вдвое он богаче, чем живет… Л. БОЛЕСЛАВСКИй. Тренування провідних гімнасток спорттаборі. Щ ОБ I Т/ЛО.І ДУШ А За перше місце в наступному році У цьому учбовому році наші гімнасти взяли участь у шести спортивних змаган ­ нях. 9 — 10 квітня в залі Пала ­ цу спорту «Авангард» були проведені змагання на пер ­ шість університету з спор ­ тивної гімнастики. В ньому брало участь понад 120 гім ­ настів, які представляли всі вісім факультетів. Фізико-математичний фа ­ культет був представлений п ’ ятьма командами. Коман ­ да фізмату зайняла перше місце, набравши 943,32 ба ­ лів і була нагороджена пе ­ рехідним кубком і грамо ­ тою. Наступні місця зайняли радіофізичний факультет (565,75 балів), біологічний (520,29). Чемпіонами університету стали студент Бистрик (фіз ­ мат) і студентка Ходорова (біофак). Минулі змагання визначи ­ ли збірну команду універси ­ тету, яка 22 — 24 квітня за ­ хищала честь університету в змаганнях на першість ву ­ зів міста. Команда гімнастів у цих змаганнях виступила успішно. Дружний колектив зумів довести, що він є од ­ ним із сильних, зайнявши третє призове місце. А сту ­ дентка фізмату Т. Ярко по ­ сіла друге місце у змаганнях по другому розряду. , Залишається побажати нашому тренерському скла ­ дові і всім гімнастам успіш ­ ної роботи і швидкого спор ­ тивного вростання, щоб у на ­ ступному учбовому році зай ­ няти одне з перших місць. Будні і труднощі легкоатлетів На минулих зма ­ ганнях чергового ту ­ ру першості вузів м. Харкова з лег ­ кої атлетики наша команда вперше за останні три роки «скотилась» на сьо ­ ме місце. З особи ­ стих результатів можна згадати такі: Мартинюк (100. 200. 400) — треті місця, Мі- ніна з метання дис ­ ка — третє місце і рекорд ХДУ, Коноз з бігу на 200 мет ­ рів — друге місце і рекорд ХДУ, Береж ­ ний з бігу на 1500 метрів — другий роз ­ ряд, 4. 15. 0. Доб рі результати: Рогозян- ська і Гуринович із стрибків у висоту — 140, Александров, Хацько — 170. Все ближче до другого розряду набли ­ жається Ю. Чернишов — 100 м, — 11.9,200 — 23,8. По ­ ступово входить у форму Криворучко: спис — 48.50, жердина — 320, 110 с//б — 17.5. Ці результати дають змогу сподіватися на успіх у деся- тибор ’ ї. З ’ явився вольовий ходок Колосов. Не підвів у відповідальний момент Ві ­ талій Черкасов і показав (незважаючи на тактичні по ­ милки) хороший результат на 800 метрів — 2.08.0. Усу ­ нувши ці недоліки, а також регулярно тренуючись, мож ­ на через місяць чекати 2.02, тобто другий розряд. Змагання з легкої атлети ­ ки виявили значні прогали ­ ни в нашій роботі. Так, з усіх одержаних нулів (22) половина припадає на ме ­ тання. Головна причина не ­ задовільної постановки ро ­ боти з метання полягає у відсутності бази. На «Аван ­ гарді» на колишньому май ­ данчику для метання зараз знаходиться будівельний двір. На футбольне поле ме ­ тати не дозволяють. На ста ­ діоні «Локомотив» до цього часу не видають інших сна ­ рядів для метання, крім яд ­ ра. С. Криворучко виявив героїзм, метнувши спис на 48 метрів, хоч у цьому роцї він ще не тримав у руках списа. За винятком Мініної, яка виступила дуже успішно в цих змаганнях, більшість — Логвиненко, Сербська, Нікі- точкіна і Софієнко з-за не ­ достатньої технічної підго ­ товки не змогли одержати залік. Метальники у нас є, але тренуватися їм ніде. Час нйшим тренерам від слів перейти до діла. Нічого, тов. Маяцькнй, орієнтувати ­ ся на «зірки колишньої ве ­ личини». Час підготувати двох серйозних третьороз ­ рядників — стрибунів потрій- ним замість одного несерйоз ­ ного другорозрядника: Олег Александров стрибає по 12.50 на відповідальних зма ­ ганнях, Обурливо поводив себе на змаганнях Кудиненко. Він не захотів бігти 400 метрів у тому забігові, в який попав по жеребку, а в другий його не пустили судді. Хоч він і побіг потім, але в команд ­ ний залік його результат не увійшов. Коли ж Кудиненко дізнався, що спринтери — Фурсов і Мартинюк — його обіграли (до речі, зустрічі з ними на доріжці він боявся), то відмовився від бігу на 800 м і на 200 м. Через те команда університету одер ­ жала ще два нуля (200 мет ­ рів удалося успішно закри ­ ти). Така поведінка не гідна радянського спортсмена і студента. Скоро будуть зональні змагання. Необхідно всім учасникам збірної ХДУ ак ­ тивізуватись, регулярно тре ­ нуватись. Адже нам під силу зайняти місце не нижче тре ­ тього. С. БОРЕЙКО. Весняна першість ХДУ з легкої атлетики. На верхньому фото: на першому плані студенти радіофі ­ зичного факультету Мельников (І курс), Щербак (II курс). Стрибає студентка першого кур ­ су фізмату Галина Сучак. (Фото вннзу ). , ; ФУТБОЛ, Розиграш першості У цьому році в розиграші першості університету з фут- бола взяли участь чотири команди факультетів: фізмату, радіофану, геологічного і хі ­ мічного факультетів. Результа ­ ти ігор такі: 1. фізмат — радіофак – — 1:1 2. фізмат — геологи — 2:3 3. фізмат — хіміки — 3:2 4. радіофак — геологи — 1 : 0 5. радіофак — хіміки — 3:0 6. геологи — хіміки — 0:2 Радисти набрали п ’ ять очок (м ’ ячі 6 :6), фізматівці — З (м ’ ячі 5:1), хіміки — 2 (м ’ я ­ чі 4 :6), геологи — 2 (м ’ ячі 3:5). На кубок університету Закінчився розигриш кубка університету з футбола, в якому взяло участь шість команд: фізмат, радіофак, істо ­ рики, геологи, географи і хімі ­ ки. Результати: 1. фізмат — історики — 2:0 2. фізмат — радіо — 3:0 3. геологи — хіміки — 2:0 4. геологи — географи — 5 : 0 5. геологи — фізмат — 3:2 У фіналі в упертій спортив ­ ній боротьбі перемогла дружна команда геологів, яка. програ ­ ючи 0 : 2, зуміла мобілізувати ­ ся І перемогти з рахунком 3:2. ,МО ЛОДІ БУЛИ! ЛІТО БУДЕ ЦІКАВИМ Початку спортивного літа цьо ­ го року чекають нетерпляче всі спортсмени університету. З 23 по 28 липня в м. Харкові проходити ­ муть фінальні змагання II Всесо ­ юзних студентських ігор з 17 ви ­ дів спорту. В ці дні буде висту ­ пати весь цвіт студентського спор ­ ту. Я не знаю, як тут бути бай ­ дужим нам, студентам? Уже з минулих зональних ігор з Харківської зони у фінал рес ­ публіканських змагань вийшли наші волейболісти (чоловіки), які будуть з 8 по 13 липня у м. Львові захищати честь Харко ­ ва; «самбісти» змагатимуться з 28 червня по 3 липня в м. Хар ­ кові, веслярі — в м. Києві, тені ­ систи — в м. Одесі. Поки що не відомо, як виступлять наші легко ­ атлети — чи зможуть вони зай ­ няти третє місце, щоб завоювати право на участь у фіналі в м. Львові? Важко їм буде, адже треба показати з усіх видів дру ­ гий спортивний розряд. Крім цього, проводитимуться і міжміські зустрічі. Так, наші во ­ лейболісти, футболісти, легкоатле ­ ти, гімнасти вже запрошені для дружніх зустрічей з спортсмена ­ ми Запорізького металургійного інституту, Київського університе ­ ту, Київського політехнічного ін ­ ституту. А для того, щоб у впертій спор ­ тивній боротьбі достойно захисти ­ ти спортивну честь університету, необхідно, щоб наші спортсмени- розрядники мали добру спортивну форму. Потрібні постійні трену ­ вання, які можна провадити у спортивному таборі університету. Бюро спортивних секцій, агітмасо ­ вому сектору правління спорт ­ клубу тов. Мініній треба активні ­ ше роз ’ яснювати спортсменам-роз- рядникам необхідність їх поїздки у спорттабір. А до цього часу і т. Мініна, і члени оборонно-спор ­ тивних секторів профкому і комі ­ тету комсомолу тт. Єфімов, Смир ­ нова дуже повільно включаються в роботу по підготовці до відкрит ­ тя табору. А час не жде. Необхід ­ но цього року раніше підготувати наш табір до приїзду туди студен ­ тів. Зустрінемо спортивне літо у повній готовності! В. БЕРЕЖНИЙ, голова правління спортклубу ХДУ. На фото: Е. Романова штовхає ядро… „ПОБІЛЬШЕ Б ТАКИХ ЗМАГАНЬ…” Сонячний травневий день. Су ­ бота. Лекції закінчились. Студен ­ ти першого, другого і третього курсів філологічного факультету прямують до спортивного майдан ­ чика на Толкачівці. Зараз поч ­ нуться факультетські змагання з волейбола. На майданчику чоловічі коман ­ ди волейболістів першого і третьо ­ го курсів. Розігрується першість між командами – переможцями. Особливо напруженою стала бо ­ ротьба наприкінці зустрічі. Один м ’ яч вирішить долю гри. Ось В. Упещенко бере м ’ яч, м ’ яко по ­ дає його В. Браїловському …, але спритні руки Г. Залевського встиг ­ ли спрямувати м ’ яч у бік против ­ ника. Болільники аплодують. Чо ­ ловіча команда третього курсу у складі Г. Тютюнника, Г. Залев- ського, В. Чернобаєва та інших перемагає. Жіноча ж команда третьокурс ­ ників перемогти не зуміла: вона програла другому курсові. Я звернулася до В. Чернобаєва з питанням: — Якої ви думки про цей спор ­ тивний захід? — Побільше б таких змагань, щоб пожвавити спортивне життя на факультеті, викликати інтерес до спорту у студентів старших курсів. Філологи вже провели змагання з легкої атлетики, з стрільби. Л. Фадеева, Л. Сич, Г. Чижова та інші студентки третього курсу ви ­ рішили провести свої канікули у спортивному таборі, де займати ­ муться своїм улюбленим видом спорту. М. КУРЦЕВА. Доки будемо відставати? Художня гімнастика — найулюб ­ леніший і найпопулярніший вид спорту серед жінок Радянського Союзу. У нашій республіці цим видом спорту займається більше двох тисяч дівчат і жінок. Украї ­ на займає друге місце в Радян ­ ському Союзі з художньої гім ­ настики і перше місце по студент ­ ському товариству «Буревісник». Харків славиться своїми гім ­ настами. В змаганнях на пер ­ шість УРСР команда Харкова зай ­ няла перше місце. У Харкові сильними колективами з худож ­ ньої гімнастики є команди педаго ­ гічного, інженерно-будівельного і політехнічного інститутів. Худож ­ ньою гімнастикою в цих колекти ­ вах займаються майже всі дівча ­ та, які люблять цей вид спорту. До закінчення інституту вони стають першорозрядницями і май ­ страми. У нашому університеті створені всі умови для занять художньою гімнастикою. Але для того, щоб оволодіти програмбю розрядів, по ­ трібні працьовитість, упертість і воля. Ці якості студентки вироб ­ ляють під час тренувань. З про ­ грамою третього і другого розрядів вони знайомляться на першому і другому курсах, де заняття ху ­ дожньою гімнастикою входять в обов ’ язкову учбову програму. Але коли наші розрядниці пере ­ ходять на третій курс і починають тренуватися по першому розряду, то картина різко змінюється. Про ­ грама першого розряду складніша, ніж другого, і через це треба ще більш уперто тренуватися. Проте деякі студентки,злякавшись труд ­ нощів, починають ходити на тре ­ нування дуже нерегулярно і на ­ віть пропускати їх. А про честь університету вони, очевидно, не думають, і тому на вузівських змаганнях університет займає че ­ тверті, п ’ яті місця. А Таїсова (гео ­ графічний факультет) і Радченко (істфак) у цьому році взагалі не з ’ явились на змагання і підвели команду. 1 Дуже прикро, що серед наших студенток ще є такі. Почуття ко ­ лективізму і патріотизму властиве радянським студентам і дивно, що такі, як Таїсова і Радченко не вболівають за колектив, який дав їм путівку в життя. Необхідно виправити становище з художньою гімнастикою, і тер ­ міново виправити. А. НУЖНА, майстер спорту. Тільки такий відпочинок! ІД ЕЗАБАРОМ закінчиться сесія, * * і перед кожним постане пи ­ тання, як провести літо, куди по ­ їхати, як організувати свій відпо ­ чинок. При цьому, безумовно, не залишиться без уваги спортивно- оздоровчий табір. Той, хто хоч раз там побував, купує путівку і на цей рік, хто не знає про табір нічого, але хоче там відпочити, сумнівається. Я проводив літо в різних міс ­ цях, у різних умовах. Але все ж мені здається, що зручнішого, ко- рисного у всіх відношеннях і ці ­ кавішого літнього відпочинку, ніж у таборі, важко собі уявити. З табору відпочиваючі від ’ їжджа ­ ють зміцнілими, загартованими. Крім того, у спортивному та ­ борі починаєш захоплюватися спортом. Відомі зараз спортсмени почали свій спортивний шлях са ­ ме з табору. Це Валентина Коноз, нині одна з найсильніших легко ­ атлеток університету, випускник університету В. Лебедєв, який почав серйозно займатися легкою атлетикою лише після табору, пе ­ рейшовши на IV курс, і одразу ж визначився як сильний сприн ­ тер. і І Але табір не менш корисний і для досвідчених спортсменів. Про це говорять виступи збірних ко ­ лективів, які проводили збори в таборі: веслярів, легкоатлетів, гімнастів. Такі спортсмени, як веслярі Гончаров, Попов. Колот, Утва,легкоатлети Рогозянська, Ко ­ ноз, Мініна, Криворучко, Хацько та багато інших, постійно прово ­ дять літні тренування в таборі, чим забезпечують себе кращими показниками у виступах. У таборі можна цікаво і весело відпочити, почитати цікаву книж ­ ку, пограти в різні гри, послухати радіо, потанцювати. Не роздумуйте, і купуйте путів ­ ки до табору. Розчарувань не буде. 1. ГРИЦЮН, студент фізмату. Першість спортивного табору з плавання. На фото: старт запливу жінок на 100 метрів вільним сти ­ лем. Відпочивайте в спортивному таборі На мальовничому березі Дінця в сосновому лісі поблизу Чу ­ гуєва розташувався літній спортивно-оздоровчий табір універси- тету. Ось уже четвертий рік він гостинно розчиняє двері перед на ­ шими студентами. Тут вони добре відпочивають, зміцнюють своє здоров ’ я, удосконалюють свою майстерність у різноманітних спор ­ тивних секціях під керівництвом досвідчених тренерів. Щороку десятки студентів повертаються з табору, виконавши нормативи спортивних розрядів. Табір забезпечений добрим спор ­ тивним обладнанням. У таборі проводяться культурно-масові за ­ ходи, концерти художньої самодіяльності, працює радіовузол, бібліотека. Студенти живуть у палатках, одержують чотирьох- разове харчування. Відпочиваючі беруть участь у’туристських по ­ ходах, у змаганнях із студентами інших вузів. Табір працює в дві зміни: перша зміна — з 5 липня до 1 серпня, друга зміна — з 1 до 25 серпня. Уже зараз почався розподіл путівок через кафедру фізкультури і спорту і профком університету. Вартість путівки 480 крб., з них студент вносить 240 крб. Останню суму доплачує профспілкова організація. Сту ­ денти, які бажають поїхати до табору, можуть придбати путівки в профкомі або на кафедрі фізвиховання і спорту. І. ГНІДАШ, голова профкому. Н ВСЕ Ж НАСТРІЙ БУЛО | ЗІПСОВАНО і У суботу о восьмій годині ран- ; ку наша група Р-14 у повному ; складі зібралась біля нової будо- ■ ви університету. Ми прийшли по- ■ працювати на будівництві, відда- I ти йому наш трудовий день. Ра- • нок був сонячний, настрій чудовий, ■ робота подобалась і просто горіла ■ в руках. Попрацювали в цей день ! дуже добре. І тільки дві причини псували хо ­ роший настрій. По-перше, те, що, коли майже вся група з ентузі ­ азмом працювала, знайшлись і та ­ кі студенти, які в цей час чудово відпочивали у парку. Обурливо і дуже прикро, що серед нас є ще такі людці. По-друге, нашому ентузіазмові, щирому бажанню працювати чо ­ мусь не повірив керівник групи ви- кладач кафедри фізвиховання і ■ спорту І. Б. Вороб ’ євський. Коли ! під час обідньої перерви ми захо- ; тіли пограти у волейбол, він забо- ; ронив: мовляв, потім працювати і не будете. : к. АКСЬОНОВА. Творчість молодих У музеї образотворчого мистец ­ тва відкрито виставку дипломних робіт випускників художніх вузів України 1955 — 1959 років. Характерною рисою виставки є різноманітність представлених на ній робіт. Тут і пейзажний, і істо ­ ричний, і жанровий живопис, і гра- фіка, і скульптура, і прикладне мистецтво. Молоді художники намагаються показати в своїх творах героїку трудових буднів радянських лю ­ дей. Це, насамперед, «Портрет пе. редового робітника ХЕМЗу Шере- уеги» художника Кравченка. «Пор ­ трет хірурга» Балабушкіна викли ­ кає суперечки, але в цілому ця робота — творче досягнення моло ­ дого художника. Іваненко та Жу ­ ковська представили дві скульпту ­ ри молодих будівельників — май ­ стрів своєї справи, впевнених і гордих. Молодих художників цікавить героїчне минуле нашої країни. Ви ­ кликають захоплення скульптури «Тривожна юність» Климушка та «Нескорена» Нечуйвітра, картина «Перший комсомольський осередок на селі» Чеканюка. У роботах дипломників України своєрідно розв ’ язується тема світ ­ лого сприйняття світу людиною, тема весни. З нею нерозривно зв ’ я ­ зана інша тема — тема материн ­ ства. Це «Первісток» Луценка, скульптура Скобликової «Мати» та «Сестричка» Рапая, картина Ти ­ хого «Материнство». До речі, ця картина не може не вплинути на почуття найвибагливішого глядача. Студенти інженерно-будівельного інституту записали в книзі відгу ­ ків: «Це чудова картина. Всі звер ­ ніть на неї увагу!». Серед жанрових полотен мені, як глядачеві, припали до серця картини «Після уроків» Пушного та «На пірсі» Полєнова. Обидві виконані з любов ’ ю, задушевністю. На першій — дві дівчинки-шко- лярки. Одна втішає свою подру ­ гу, що плаче, бо одержала пога ­ ну оцінку. З материнською ласкою дивиться на них убиральниця, що саме зайшла до класу. На другій картині зображені хлопчаки-ри- балки. Художник зумів майстерно передати неспокій і напружену увагу молодих рибалок. Від кар ­ тини віє солоним морським вітер ­ цем, плюскотом морських хвиль, хлопчачим гомоном. Серед пейзажного живопису хо- четься відзначити дві роботи Лоя — ’ «Смереки» та «Довбушеві верховини», картину Журбія «Пол ­ тавщина». Графіка на виставці теж добре представлена. Тут і розкриття са ­ мостійних тем, і ілюстрації до ві ­ домих літературних творів. Дуже добре зроблені ілюстрації до ка ­ зок Андерсена. Виставка показує, що лави ху ­ дожників України поповняться мо ­ лодими талантами. Побажаємо ж їм дальших успіхів! О. ПАВЛЕНКО, студент радіофаку. ,Валерій Орлов і Анато ­ лій Голота з початку року працювали у науко ­ вому студентському гурт ­ ку кафедри органічної хімії. За свою роботу вони одержали грамоту на науковій конференції. На фото: В. Орлов і А. Голота знайомляться з установкою по визна ­ ченню вуглецю і водню в органічних сполуках, Коли в групі погано знають один одного Тихо і спокійно йшло життя групи Р-13. Група нічим не від ­ різнялась від інших: сесію скла ­ ла непогано і, здавалось би, все в ній йшло, як треба. Але це бу ­ ло не так. Група не відзначалась згуртованістю, студенти не до ­ сить знали один одного. Ось чому вчинок студента Інкіна, який у нетверезому стані побився з лю ­ диною, що виконувала службовий обов ’ язок, був для групи неспо ­ діваним. На групових комсомольських зборам студенти засудили вчинок Інкіна, що ганьбить звання ра ­ дянського студента, і, відзначаю ­ чи сумлінне ставлення Інкіна до навчання, допомогу однокурсни ­ кам, Мандич, Харченко та інші говорили разом з тим про нього, як про поганого комсорга, мало ­ ініціативного організатора. Але група не змогла з достатньою принциповістю вирішити питан ­ ня, щодо Інкіна. І пояснюється це одним: комсомольці 10-ої гру ­ пи погано знають один одного, не мають уявлення про життя това ­ ришів поза стінами вузу. І вір ­ но говорилось на зборах про не ­ обхідність покращання роботи в групі: про влаштування диспутів, організацію культпоходів і т. д. для того, щоб студенти могли краще дізнатися про внутрішнє життя своїх товаришів, щоб гру ­ па стала колективом, у якому «один за всіх і всі за одного». Весняним вечором. „БЕЗІМЕННА ЗОРЯ “ НА УНІВЕРСИТЕТСЬКІЙ СЦЕНІ НОТАТКИ ГЛЯДАЧА Останнім часом підвищився ін ­ терес наших студентів до питань естетики. Але лекції, цикли лек ­ цій, університет культури — все це ще не вирішує справи. Адже розвинути свій смак, відчути на ­ солоду від мистецтва, взяти його на озброєння з собою в далеку життєву путь можна лише тоді, коли сам береш активну участь у хоровому і танцювальному колек ­ тиві, в аматорській виставі чи оркестрі. Ось чому в передсвяткові дні так радісно було зустрітися з не ­ великою групою ентузіастів, сту ­ дентів фізико-математичного фа ­ культету, які поставили серйоз ­ ну п ’ єсу на три дії. …Відкривається завіса — і ми в довоєнному провінціальному мі ­ стечку Румунії. Затхла атмосфе ­ ра, інтереси людей, як правило, не виходять за межі пліток про сусідів. Випадково відставши від поїзда, тут опиняється дівчина з «вищого світу» — Мона. Учитель місцевої гімназії — людина морально чиста, захоплена наукою — закохується в неї, і Мона, вражена невідомим раніше почуттям, вирішує порвати з нік ­ чемним минулим. Та вона без ­ вольна, досить з ’ явитись її бага ­ тому коханцеві, щоб дівчина за ­ лишила свою мрію і знов пішла з ним. Таким є короткий зміст п ’ єси. Хоч вона далеко не досконала, а громадська позиція автора вияв ­ лена досить половинчасто, все ж історія, розказана зі сцени гурт- ківцями, зацікавлює глядачів, і вони щиро переживають долю ге ­ роїв. Серед виконавців важко виді ­ лити тих, що мали особливий ус ­ піх. Всі грають досить рівно, а доброзичливий глядач охоче про ­ щає огріхи у виконанні, пам ’ я ­ таючи, що перед ним його това- риші-студенти. Безумовно, що ро- лі переважно зовнішнього плану, де характер майже не розви ­ вається протягом дії, ставили пе ­ ред виконавцями порівняно мен ­ ше труднощів. Це мадемуазель Куку (С. Голендер), начальник вокзалу (С. Ципін), Гріг (А. По- номаренко), учениця (Ю. Мали- новська). Гуртківці досягли тут значних успіхів у перевтіленні. Інакше справи з центральними героями — Мона (Л. Колінько) і учитель (Ю. Калантаров), вико ­ нання ролей яких потребує не ­ абиякої психологічної гри. І тут ми безпосередньо торкаємося ідей ­ ної насиченості нашої вистави. Справжній художник, змальо ­ вуючи ті чи інші події і характе ­ ри,вкладає в зображення всю си ­ лу свого розуму і серця, свою пристрасть, свій талант. Відобра ­ ження життя в мистецтві — це не фотографування: воно завжди пов ’ язане з певними ідеалами, з позицією художника в боротьбі різних соціальних сил і з його мріями про майбутнє. Саме це і надає творам мистецтва і літера ­ тури незрівнянної сили впливу. П ’ єса М. Себастьяна не є ви ­ нятком. Так само і тут щирість серця, вірність високим ідеалам, втілені в образі учителя, проти ­ стоять духовному убозтву світ ­ ського гультяя і картяра Гріга. Хто переможе в життєвому поє ­ динку? За ким правда? Доля Мо- ни складається трагічно, вона не знайшла в собі сил для життя по- новому. Але автор розвінчує Грі ­ та, показує його пустоту, нікчем ­ ність. Ці риси розгледіла в ньо ­ му і Мона. Коли ж тепер подивимось на сцену, то змушені будемо визна ­ ти, що цей конфлікт вирішений незадовільно. І центр ваги лежить перш за все на трактуванні об ­ разу вчителя. У виконанні Ю. Ка ­ лантарова він з початку і до кін ­ ця викликає хіба що жалість, але не повагу. Навпаки, упевнений в собі Гріг, який по-своєму знає, що робить, виглядає на сцені до ­ сить привабливим. Такі недоліки трактовки істотно ускладнюють виконання і без того надзвичай ­ но складної ролі Мони. її любов до вчителя не видається пере ­ конливою, так само як і трагедія наступної розв ’ язки. Природно також, що, в разі ви ­ сунення конфлікту між Моною, учителем і Грігом на перший план, лінія провінціального мі ­ стечка (Куку, начальник вокзалу та ін.) має стати лише фоном і, отже, позбавиться зайвої галасли ­ вості, іноді карикатурності. Хо четься думати, що режисер, сту ­ дент театрального інституту Н. Шейко, і весь колектив пі ­ дуть у дальшій роботі над виста ­ вою саме цим шляхом. Вистава супроводжується дуже вдалим музичним оформленням, написаним молодим композитором Марком Леонтовичем | записаним з електронно-музичного інстру ­ мента — релаксофона, створе ­ ного співробітником університету К. Леонтовичем. Воно багато в чо ­ му допомагає нам перенестися у незнайомий світ румунської про ­ вінції за часів капіталізму. Чимало труднощів зустріли на своєму шляху гуртківці: нелегко далося художнє оформлення ви ­ стави, не було де провадити репе ­ тиції. Але наполегливість колек ­ тиву, завзятість його молодого ке ­ рівника досягли мети: спектакль було створено, і глядачі оцінили його позитивно. Побажаємо ж гуртківцям но ­ вих, ще більших успіхів! Я. КРУПАТКІН. Гумореска Реакція „ПГВ “ Світ наш великий. Населяє йо ­ го багато живих істот. Одні з них розумні, це — люди. їм доводить ­ ся багато думати. Є й такі істоти, що мають дуже велику голову, але мало що тямлять. Це — тварини. Зоологи, щоб самим не збитися, розподіляють усіх тварин по гру ­ пах. Візьмуть тварину, глянуть допитливо, замисляться. Питають один одного: — Ноги є? -6. ■ — 3 копитами? — Угу! — Запишемо, що це парпоко- питне. А іноді сидять і цілий день див ­ ляться в мікроскоп, уважно роз ­ глядають щось нове в тваринному світі. А є такі істоти, яких ні біо ­ логи, ні прості люди не помічають: не мають вони, ці істоти, ваги в нашому житті. А шкоди інколи завдають багато. І знаєте, дуже цікаво, як воно ото живе: ні ко ­ пит, а головне — голови не має, а кажуть, що непогано живе. Взяти хоча б студентів. Є такі, що вчаться цілий семестр. І все тихо. А на екзаменах, немов соло ­ вейки, розливаються. А викладач радіє. — Ось, дивись, взяв таку важ ­ ку ноту! Ой, як високо бере! З цього люди будуть!. Є у нас особи і іншої вдачі. Ці ­ лий семестр кричить. У гуртожит ­ ку кричить, (а коли мовчить, то в карти грає), на танцях — пер ­ ший організатор, а на екзаменах здебільшого мовчить. Правда, ін ­ коли говорить. Для цього заготов ­ ляє «розмовник» — по-студент- ськи просто шпаргалка, а по-на ­ уковому — реакція «ПГВ». Роз ­ шифровується: піддати гіпнозу викладача. Якщо викладач не ду ­ же суворий та ще й недобачає, то все йде гаразд: оцінка хороша, знання погані, совість спокійна (коли вона є). Гірше, якщо викла ­ дач суворий і пильний. Ніяк не витягнеш шпаргалочку, а буває, що й витягнеш, а все ж погориш. Сидиш, спокійнісінько нахиливши голову, немов у глибокій задумі поновлюєш знання, а сам — у шпаргалочку. Оце робота! Оце на ­ ука! Нарешті, черга відповідати. Гадаєш, все пройшло як слід, а він, цей пильний викладач, заби ­ рає у тебе все написане, і суворо так каже: — Погано, нечесно, ідіть! А що ж тут нечесного, коли дві ночі над шпаргалками просидів, писав їх, певну систему складав… Ось які бувають різновиди серед студентів. Час уже громадсько- комсомольській науці розподілити їх конкретно по видах — з сові ­ стю або без совісті, з головою або без голови. І раз назавжди визна ­ чити, який з видів корисний, а який шкідливий. Ану, товариші комсомольські активісти, озброюй ­ теся мікроскопами комсомольської пильності! Т. БОЙКО. Дружина філологів працює погано — Наступне питання порядну денного — звіт народної дружи ­ ни філологічного факультету, — оголошує начальник штабу народ ­ ної дружини університету тов. Богдан. Питання про роботу філологів на засіданні штабу стоїть неви ­ падково. Сьогодні розбирається діяльність дружин, які працюють погано. З початку учбового року в дружині по списках нараховува ­ лося 40 — 50 чоловік, але пра ­ цювало насправді лише 15 — 20. Партком університету зобов ’ я ­ зав партійне бюро філологічного факультету розглянути питання про роботу дружини. І це було зроблено. Партійне бюро на своє­ му засіданні переглянуло списки дружинників, затвердило рішення про залучення до роботи в дружи ­ ні чотирьох чоловік з викладаць ­ кого складу. Відбулись тоді ж і загальні збори дружинників фа ­ культету. Результатом цього було те, що на наступне чергування вийшло 17 чоловік. Для філологів цифра значна. Але на цьому великі ді- яння дружинників філфаку й за ­ кінчились. Вже ЗО квітня, 3 травня чер ­ гування було зірвано через неяв ­ ку дружинників філологів, 17 травня з ’ явилось лише 8 чоловік. Історія повторюється. Заслухавши звіт командира дру ­ жини т. Волкова, штаб відзначив, що партійне бюро філфаку посла ­ било свою увагу до діяльності дру ­ жини. Комсомольське бюро не здійснює необхідного контролю і взагалі мало цікавиться дружи- ною. Командир дружини Волков, часто невимогливий до себе і до товаришів, не ставив перед ком ­ сомольським, партійним бюро пи ­ тання про необхідність термінових заходів до покращання роботи дружини. У затвердженому на засіданні рішенні штаб дружини рекомен ­ дував філологам переглянути пи ­ тання про керівника факультет ­ ського загону дружинників. Вирі ­ шено було также зверну ­ тися до партійного бюро з пропозицією притягти до відповідальності тих викладачів, яким була доручена робота в дружині і які до цієї роботи так і не приступили. Штаб дружини сподівається, що партійне бюро філологічного фа ­ культету вживе необхідних і тер ­ мінових заходів для поліпшення діяльності факультетського загону дружинників і виявлятиме до ро ­ боти дружини більше уваги. Адреса Редакції: Університетська вѵл . 16. Тел. 2.72-01 поп 64. Ппѵк Нип.пя ХПѴ єн Заст. редактора В. МОСЕНЦЕВ.