41 — 42 (1031 — 1032) 1 Субота, 4 червня 1960 року. Ціна 20 коп. …Стрічає на порозі молодих, завзятих наш Радянський край 723 висококваліфікованих спе ціалісти дає цього року країні наш університет. Широкими шля хами життя творчого і радісного підуть вони вперед, несучи свої знання народові, тримаючи висо ко почесне звання випускника Харківського університету. Позаду п ’ ять років напруженого навчанні, чудового студентського відпочинку, рони, проведені в ла бораторіях і аудиторіях серед дру зів і старших товаришів, роки, коли кожний наступний день при носив щось нове, робив тебе до свідченішим, умілим, сміливим у своїх мріях і перших наукових спробах. Вони ніколи не забудуться, ЦІ чудові роки. Але ті, що попере ду, — ще чудовіші! Молода люди на досягла своєї мети: вона може займатися улюбленою справою життя. Країна, велика наша краї на, все зробила для цього: дала освіту, надала роботу. Наші випускники приступають до самостійної праці у знаменні часи, коли від перемоги до пере моги йде радянський народ, під керівництвом Комуністичної пар тії успішно будує комунізм. Не ма такого заводу, де б молодь не боролася за звання бригади ко муністичної праці. Молодь стала на трудову вахту, молодь у пер ших лавах серед тих, хто працею славить Батьківщину, зміцнює її могутність. Ми щасливі поздоровити наших молодих друзів, які скоро займуть свої місця у трудових лавах. 99 фізиків, 54 історики, десят ки спеціалістів інших спеціально стей з дипломами ХДУ роз ’ їдуться незабаром по всій країні. Вони працюватимуть на Уралі і в Сибі- ру, в Донбасі і в Західних обла стях нашої республіки, в Казах стані і в Узбекській PCP. Вон працюватимуть у школах і на за водах, у науково-дослідних закла дах і експедиціях. До Кустанайської області їдут працювати в школах четверо ви пускників фізико-математичног факультету: Леонід Верозуб, Кате рина Євтєєва, Алла Ігнатова Светлана Ізмайлова. їхні товари ші по курсу Анатолій Воскобойни ков і Валерій Шевченко працюва тимуть у Ташкентській обсерва торії. 26 своїх вихованців надсила геологічний факультет до Казах стану, а в Донбас приїдуть 12 молодих учителів, які обов язков розкажуть своїм учням про Хар ківський університет, про йог традиції, про його нові лаборато рії, про його професорів, викла дачів. Працювати в школах Західно України виявили бажання геогра фи Володимир Кудиненко, Галина Маляєва, Вікторія Шопіна, біо логи Тамара Дорошенко, Зоя Кра мар. Можна бути певними, що ке рівники тих підприємств Харків ського раднаргоспу, нуди при йдуть незабаром молоді наші хі міки, будуть задоволені їхніми знаннями, їхнім умінням і бажан ням працювати. Закінчився розподіл молодих фахівців. Путівку в життя одержав загін молодих спеціалі стів. Весь колектив університету бажає їм великих успіхів у пра ці, щастя у житті. Широких вам шляхів, чудових мрій і ще чудо віших звершень, друзі! ВЕЧІРНИКИ ПЕРЕД СЕСІЄЮ Студентам вечірнього відділен ня нелегко вчитися, бо вони по єднують роботу на виробництві з навчанням, а все ж до сесії, що розпочалася вони підійшли з непоганими результатами. 18 травня у істориків на пер шому курсі відбувся захист кур сових робіт. Викладачі поділилися своїми враженнями: багато робіт дуже добрих, вони відзначаються глибиною змісту, грунтовним опра цюванням матеріалу. Сміливо можна сказати, що роботи студен тів Нікітіна, Макаренка, Лагутіна кращі, ніж деякі роботи студентів стаціонару. Та чи все так добре у вечірни- ків історичного? Ні. Не все гаразд відвідуванням лекцій. Якщо пере- класти на проценти, то виявиться, що за березень маємо 89% відві дування, за квітень — 88%. Тут винні не лише студенти. Під приємствам, де працюють студен- ти-вечірники, слід звернути біль шу увагу на поліпшення умов їх роботи, щоб забезпечити вечірни- кам першу зміну. Першокурсники Рєзниченко, Си_ чевський, Кошельник за два мі сяці пропустили від 40 до 52 го дин. А причина у них завжди одна — робота в другу зміну. Що правда, курсові роботи і вони на писали добре — адже до їх по слуг завжди кабінет стародавньої історії, потрібну літературу їм дають додому. Не все гаразд на факультеті і з успішністю. Було 16 академза- боргованостей. Зараз на першому курсі ліквідовано всі. . На друго му ж курсі студенти Пилипець, Ласибова, Умрихін, що мають за боргованість з логіки, ніяк не до мовляться з викладачем про скла дання екзамену. Па запитання, як справи з від відуванням лекцій на вечірньому відділенні фізмату, нам відповіли: «Розклад не зривається». Це означає, що і тут відвідування знов-таки залежить від зміни, в яку працює студент. Хто про пускає найбільше? Це Леонова (Гкурс математичного відділення), Лебідь, Брюль, Антонесян (пер ший курс фізиків), Мотлохов, Ращупкіна (П — математиків). Па початку семестру на факультеті із 119 студентів 75 мали заборго ваність. Цифра не радісна. Зараз на І математичному всі заборгова ності ліквідовано, а от на І фізич ному Брюль і Антонесян мають ще по п ’ ять хвостів. Загрозливе ста новище і на другому математично му: 10 студентів мають заборго ваність. Які ж причини? Це пи тання стосується безпосередньо до студентів, бо факультет в усьо му іде їм назустріч, допомагає відстаючим, для «хвостистів» влаштовуються консультації.. Тож нагадаємо їм: всі заборгованості мають бути ліквідованими вчасно. І. КОБЦЕВА. На фото: студентка вечірнього відділення фізмату Р. МОРО-| ЗОВА. ПЕРЕМОЖЦІ На обласному огляді стінних газет, органі зованому обкомом профспілки робітників осві ти, вищої школи і наукових установ, перше міс це серед вузівських стінних газет зайняв «Век тор» — стінгазета фізико-йатематичного фа культету, друге місце — «Сигнал» — стіннівка радіофізичного факультету. Вони нагороджені цінними преміями. Поздоровляємо редколегії цих факультетів з великим успіхом. І хоча час зараз гарячий — сесія, — таку картинку можна часто побачити в університетських гуртожитках. Студенти уважно слід кують за газетами, схвально сприймають усі заходи Уряду, спрямо вані на дальший розквіт і зміцнення нашої Батьківщини. Подяка ректора На честь Дня преси в універси теті було влаштовано огляд стін них газет. Наказом ректора ХДУ членам редколегій кращих стіннівок «Сиі- нал» (радіофак) і «Вектор» (фіз мат) оголошено подяку За актив ну участь у роботі стінної преси. Подяку ректора одержали сту денти радіофізичного факультету Савіна, Михайлик, Клименко, Мов чан, Мастихіна, фізматівці Рож- ковська, Рудько, Адаменко, Бар- ська, Костенбаум, Дзгоєва, Ігнач- ков, Карась, Іванова та інші. Наказом ректора на честь Дня преси оголошено подяку також і кращим кореспондентам багатоти ражки В. Макогонову (істфак)) Н. Буланкіній, Л. Рабінович (біо фак), І. Писанепко (фізмат). До санаторіїв, будинків відпочинку Розпочинається літо — час сту дентського відпочинку. Профком університету вчасно подбав про забезпечення путівками до санато ріїв і будинків відпочинку тих студентів, які цього потребують. Третьокурсниця біологічного фа культету одержала путівку до приморського курорту, у Святогор- ську відпочиватиме студентка фіз мату Ізмайлова, а майбутній істо рик Гребцова проведе свій відпо чинок у найчудовішому куточку Криму — в Місхорі. Щ е 20 студентів одержать піль гові путівки до санаторіїв, а 25 — до будинків відпочинку. Крім то го, профком має можливість на дати бажаючим 35 турйстських пу тівок по різних маршрутах. 400 студентів чудово відпочинуть у нашому спортивно – оздоровчому таборі. ,ЗАКІНЧИЛИСЬ ЗАНЯТТЯ В МЕРЕЖІ ПАРТОСВІТи Е КОНОМІЧНЕ змагання між І-‘ світовою соціалістичною си стемою господарства, що неухиль но розвивається й міцніє, і світо вою системою капіталізму, що від мирає, — найважливіша риса су часної епохи. В умовах розгорну того комуністичного будівництва, в період створення матеріально- технічної бази комунізму в нашій країні і практичного вирішення основного економічного завдання питання про шляхи перемоги со ціалізму над капіталізмом у мир ному економічному змаганні на бирає особливої актуальності і важливості. Ця дуже’ цікава про блема і була обрана викладачами кафедри фізичного виховання і спорту предметом свого теоретич ного семінару. У формі бесід, реферативних виступів, заслухування доповідей протягом усього року вивчались такі важливі питання, як пере ваги соціалістичної системи над капіталістичною у розвитку про мислового і сільськогосподарсько го виробництва, у справі викори стання нової техніки, підготовки кадрів і в підвищенні продуктив ності праці. З особливим інтересом обговорювалось питання про спів відношення рівнів виробництва промислової і сільськогосподар ської продукції на душу населен ня, про шляхи і строки випере дження найрозвиненіших капіта лістичних країн по цьому важли вому економічному показнику та ін. Декілька занять спеціально було присвячено вивченню мате ріалів четвертої сесії Верховної Ради СРСР, Ленінським дням… Ці важливі питання вимагали від учасників семінару вивчення ряду робіт класиків марксизм} – ленінізму, рішень партії і уряду і особливо історичних рішень XXI з ’ їзду Комуністичної партії по контрольних цифрах розвитку на родного господарства нашої краї ни на сім років. В ЕКОНОМІЧНОМУ ЗМАГАННІ ДВОХ СИСТЕМ – ПЕРЕМАГАЄ СОЦІАЛІЗМ Сам зміст теми семінару не міг не викликати інтересу всіх слу хачів. Інтерес до даної теми поси лювався тим, що слухачі теоре тичного семінару мали змогу си стематично знайомитись з швид ким зростанням економіки і культури нашої республіки, обла сті, з успіхами соціалістичного будівництва у країнах народної демократії. , . В обговоренні питань, як пра вило, брали участь усі 15 слуха чів семінару. Хочеться відзначити активність товаришів А. Н. Крав ченка, В. 0. Вержбицької, Ю. В. Кондукторовеї. їх виступи завжди були глибокими, змістовними. Ці каві матеріали у своїх виступах наводили товариші А. Л. Сологу- бовський, А. М. Оршанський, Г. В. Сметанко, А. Б. Долгов. Останнє заняття було присвя чено обговоренню матеріалів п ’ ятої сесії Верховної Ради (?СР. Всі учасники семінару говорили про величезну політичну і еконо мічну важливість рішень сесії, про скасування податків з заро бітної плати робітників і служ бовців, про завершення уже в цьому році переходу всіх робітни ків і службовців на семи-шести- годинний робочий день. Закони, прийняті Верховною Радою, ще раз підтверджують, що найвищою метою Комуністичної партії є по стійне піклування про підвищен ня життєвого рівня радянського народу. На підсумковому занятті слуха чі висловили бажання і в майбут ньому році взяти участь у теоре тичному семінарі з політичної економії по темі: «Економічне співробітництво країн соціаліз му». Теоретичний семінар дає змогу найбільш вдало поєднува ти самостійну роботу по вивчен ню марксистсько-ленінської теорії з колективним обговоренням най важливіших питань. 0. РУБАН, нанд. економ, наук, керівник семінару. А гіткультбригаді — кращих виконавців У літній канікулярний час агіт- культбригада нашого університету виїжджає з лекціями-нонцертами в райони Харківської області, де обслуговуватиме трудівників сіль ського господарства. До складу бригади увійдуть ін струментальний квартет, співаки- солісти, танцюристи, декламато ри. Очолює бригаду студент істо ричного факультету комуніст В. Верлока. З ентузіазмом відгукнулись на пропозицію взяти участь у роботі бригади активісти нашої худож ньої самодіяльності В. Москален ко, Л. Брук (фізмат), Ю. Мако- вецький (хімфак), 0. Селезньова (істфак) та інші. Вони вже го тують програму, підбирають ціка вий репертуар. Однак у цілому з справою під готовки до наступної поїздки не зовсім гаразд. Є випадки відмов лення окремих студентів від уча сті в агіткультбригаді. Фізматівці Шустик, Шинкаренко, Варик, Бо сій категорично відмовились по їхати. Комітет комсомолу, як не дивно, ліберально ставиться до цих комсомольців, не проявляє достатньої наполегливості в цьому питанні. Щоб добре справитись з по чесним завданням, агітбригада му сить бути укомплектована кращи ми виконавцями. Комітет комсо молу повинен залучити до участі в бригаді найбільш здатних для цього студентів. Час не жде! М. СОНОЛОВСЬКИЙ. ПРОВОДИТИ, ПОПУЛЯРИЗУВАТИ ЗМАГАННЯ К оли членам бюро фізмату доводиться чути про газету «Харківський університет», на об личчях у них з ’ являється такиіі вираз, нібито в них раптово забо ліли зуби. Мовляв, тут такі важ ливі справи розв ’ язуєш, б’єшся, як риба о лід, і от, на тобі, зайві клопоти. Не секрет, що деякі члени ком сомольського бюро вважають ба гатотиражку чимсь схожим на лі тературний додаток, який періо дично висвітлює («бо це його обов ’ язок») справи комсомоль ського активу. Відповідати ж на виступи газети вважається нижче гідності. Члени бюро не звикли до роз мов з кореспондентами, дивуються навіть їх появі. Та так трапилось, що довелось- таки розшукувати членів бюро. Причиною цього було бажання дізнатись про стан змагання між групами фізмату. Це, одне з най важливіших питань комсомоль ського життя особливо гостро стояло на порядку денному фіз мату. Справа в тому, що на по чатку учбового року було затвер- джено рішення про змагання між групами, однак далі роздачі умов змагання справа фактично не пішла. Може, не було ініціативи на місцях? Зовсім ні! Є вона, ця іні ціатива, наприклад, на другому курсі математичного відділення. Там комсомольці кілька разів зби ралися розгорнути справжнє зма гання, але халатне, без вогника, ставлення до цього з боку відпо відальних за справу товаришів, приводило лише до розмов. Саме на цій важливій ділянці комсо мольське бюро свого часу допусти ло промах. 1 як саме його виправ ляли? На черговому засіданні відпові дальність за проведення змаган ня було перекладено на відпові дального за політико-виховну ро боту, на заступника секретаря по оргроботі. Може, це й доцільно (на місці видніше), але ж лише цього, безумовно, замало. І все ж у нинішньому, 1960 ро ці, становище різко змінилось. Завдяки значній роботі, здійсне ній Бабенком, Майстровським за безпосередньою участю секретаря комсомольського бюро Шарапова, розгорнулась боротьба »за кра’ці групи на факультеті. Однією з кращих була визнана група низь ких температур третього курсу фі зиків (комсорг Глущенко). Вона домоглась високих показників. Тут налагоджено силами комсо мольців контроль за відвідуван ням студентів , що позначилось і на успішності комсомольців: се редній бал — «добре». Ведеться альбом «Життя нашої групи». Непоганих показників добилась 21-а група математиків, перша група другого курсу фізиків і де які інші. Змагання, яке розгорнулось, принесло величезну користь нашим комсомольцям, примусило від стаючих підтягнутися, підвищило активність студентів’. Залишається лише пожалкувати, що за цю відповідальну справу комсомольське бюро фізмату взя лось не відразу. Результати були б значно кращими. Ну що ж, як го вориться, краще пізніше, ніж ні коли. До цього хочеться додати, що автор статті зовсім не бажає по-, мічати лише негативні риси в ро боті фізматівського бюро. Навпа ки, всім видно, яку значну роботу здійснило воно протягом року. По мітні хороші зміни в усіх галузях комсомольського життя фізмату. Особливо хочеться відзначити ро боту сектора преси Адаменка. Якщо раніше «Векторенок» і мон тажі на фізматі були рідкістю, то в цьому році студенти з задово ленням читають красиво оформле ні стіннівки, зупиняються вереї стендами. Поліпшилась і робота самодіяль ності, значною мірою завдяки енергії відповідальної за культма совий сектор комсомольського бюро Л. Брук. На жаль, не можна в цій заміт ці розповісти докладно про справжнє, ділове комсомольське керівництво роботою бюро секре таря Шарапова, члена бюро Семи- волоса, які заслужено користу ються на факультеті великим авто ритетом. Але нам здається, що комітетові комсомолу слід було б їх досвід вивчити і поширити. Г. ГОРЄЛОВ. Людмила Компанієць — одна з улюблених учительок Боровської середньої школи. Енергійна, гаряча, вона багато часу віддає поза- класній роботі з учнями. Ось і зараз ви бачите її на фото серед дітей на шкільній кролефермі. А чому, спитає читач, фото сіль ської вчительки вміщено в нашій університетській газеті? Вона наша випускниця? Поки що ні, але буде. Вчителька Людмила Ком панієць — студентка заочного відділення нашого університету. На фото: третьокурсник астрономічного відділення фізмату ВЛАДИСЛАВ ФЕДОРОВИЧ на практичних заняттях в об серваторії. ВІДПОВІДАЮЧИ НАЙВИЩИМ ВИМОГАМ Наближається кінець 1959/60 уч бового року. Багато курсів і фа культетів вже приступили до скла дання екзаменаційної сесії, дехто її вже закінчив. Ось чому саме зараз хочеться поглянути назад, оцінити комсомольську роботу, взявши до уваги ті завдання, що постають перед нами сьогодні, врахувавши наші успіхи і прога лини в роботі. Візьмемо, наприклад, політико- виховну роботу. З величезним під несенням відзначили комсомоль ці університету 90-річчя з дня на родження В. І. Леніна. На фа культетах відбулись урочисті ве чори і збори, зустрічі з старими членами партії, яким пощастило бачити великого Леніна, була про ведена ювілейна конференція на укового студентського товариства. В роботі комсомольської органі зації є й те нове, що характеризує сьогоднішній день усієї Радян ської країни. Брати безпосередню участь у будівництві нового, під кріплювати свої слова конкретни ми справами — лише це вважають наші комсомольці вірним. Тільки на одному недільнику, присвяче ному 90-річчю з дня народжен ня В. І. Леніна, наші студенти відпрацювали близько 9 тисяч людино-годин, наводячи порядок на території університету. Крім того, 1600 людино-годин віддали вони упорядженню саду ім. Шев ченка. У підшефних колгоспах Харків ської області студенти універси тету прочитали цикл лекцій про В. І. Леніна, у колгоспах Пече нізького і Чугуївського районів оформили наочну агітацію, підго тували до відправки в колгоспи 25 бібліотечок. А що, як не бла городна справа, організація без платних підготовчих курсів для вступників до університету, де навчається близько 300 робітників, будівників, учорашніх воїнів. Все це, безперечно, успіхи; кіль ка років тому багато справ, згаду ваних вище, здавалось неможли вим виконати. Але те, що раніш було незначною недоробкою, за раз — один з серйозніших недолі ків. Часто буває так, що діяль ність факультету або курсу буду ється на окремих, дійсно хороших групах, а всі інші — або «золота середина», або й зовсім відсталі. Іноді буває і так, що в сильній групі існує так званий «пасив» — частина комсомольців, які лише сплачують членські внески і від сиджують на чергових зборах. Нам здається, що вже настав час оцінювати роботу не по окре мих досягненнях окремих курсів або груп, а вимагати звіту про хо роші справи від кожного комсо мольця, від усіх комсомольських груп і лише на цій основі оці нювати роботу факультету в ці лому. Не можна вважати хорошою Г РУ П У» в як ій хоч один студент або не встигає або не виконує за рік хоч одного комсомольського доручення. І якщо цього року, підводячи підсумки змагання між групами, ми ще робили деякі по ступки, то в подальшому наші вимоги будуть зростати. Інакше не можна: цього вимагає наш чу довий час. Нема сумніву, що комсомольці Харківського університету з чес тю справляться з нелегкими, але почесними і захоплюючими завдан нями, які висуває перед ними життя. Б. ВЄТРОВ, член комітету комсомолу університету. «ХАРКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ» Стор. 2. 4 червня 1960 р. ,СЕСІЯ КРОКУЄ ПО ФАКУЛЬТЕТАХ НАПЕРЕДОДНІ 5 — 8 травня. Сьогодні, як зви чайно, ми з ’ явились на практичні заняття з хімії, але тут на нас чекала новина: о третій годині треба виїхати на біостанцію в Гай- дари. Потрібна наша допомога. Чули ми про станцію вже багато. Побувати там хотілось кожному. З нетерпінням чекали закінчення занять. Хвилювались дуже. Тим більше, що з ’ явились чутки «їдемо», через дві хвилини — «не їдемо», потім знову — «їдемо». І ось ми в Гайдарах. По-перше, оглянули місцевість. Красиво. Але треба десь зупинятись на ночів лю. Розташувались в одному з па вільйонів, з усіх кімнат чутно ве селі пісні, в коридорах — весела метушня. А Костров і Хараберюш пішли на Дінець ловити рибу. Ми полягали спати з мріями про га рячу юшку, яку будемо їсти завтра. Але юшки не було: ри балки прийшли без жодної рибки. Настрою, зрозуміло, це нікому не зіпсувало, і навіть, навпаки. Після сніданку — праця. Ча стина з нас працює на виноград нику. За пропозицією В. Рапоти, виноградник названо «Першокурс ник». Друга частина студентів пра цює в приміщеннях. Усі труди лись весело і дружно, а ввечері змили втому річковою водою. Сьогодні — останній день у Гай дарах. Після роботи з викладачем В. Г. Шахбазовим пішли на екс курсію в ліс. Нас, біологів, упер ше знайомлять з тим, як по- справжньому спостерігати при роду. Останній знімок, ще раз огля даємось на біостанцію і залишає- мо її. Ми повернемось сюди через місяць вже на довший час — на практику. За ударну роботу в Гайдарах всьому нашому курсові комсорг факультету оголосив подяку. 14 травня. Сьогодні працювали на будівельному майданчику уні верситету. З’явились усі. Завдан ня було таке: очищати поверхи від сміття. Роботу закінчили ра ніше указаного часу. 15 — 24 травня. Вже розпоча лись заліки. Переважна більшість наших першокурсників з багатьох предметів одержали механічні за ліки. Особливо хвилювались усі перед заліком з морфології рос лин, який був диференційований. Студенти-старшокурсники добре нас налякали. Але на практиці все було значно простіше. Головне — хороше підготуватись. Майже всі відповіли на «відмінно» і «добре». Заліки складено. Попереду — екзамени. 25 травня. Але перед екзаме нами ми ще попрацювали на про полці соняшнику в колгоспі. Як і завжди, І курс біологів працю вав дружно, хороше, незважаючи на спеку і незвичну працю. Повертались додому, хоч і втомлені, але дуже задоволені. 26 травня. Сьогодні вже міцно сіли за книги. І червня розпочи наються екзамени. Хочеться віри ти, що наш курс складатиме їх так само хороше і дружно, як і працю вали у ці передекзаменаційні дні. З щоденника наших кореспондентів С. ПУШНАРЬОВОЇ і М. ДОМШЛАК. Добре, але можна й краще На Н курсі географіч ного факультету нещо давно відбувся екзамен з основ індустріального виробництва. “ Перед аудиторією, де проходив цей екзамен, зібралася група друго курсників економгеогра- фів. Як часто лише з одного погоду на ці тра. диційні купки під две рима, можна дізнатися про хід екзамену. Мов чазні, похмурі, тривожні обличчя — значить, ек замен проходить погано. І, навпаки, — посміш ки, жарти, розмови, лег ка схвильованість свід чать про впевненість у собі, про те, що все йде добре. В аудиторії теж відчувається на цей раз спокій, упевненість Студенти досить вільно орієнту ються в сучасному виробництві, добре знайомі з завданням гранді озного семирічного плану. Взагалі, відповіді справля ють непогане враження. Міцні четвірки одержали студентки Ан типенко, Бакшеева та ін. Є п ’ я тірки. З фізикогеографічного від ділення особливо добре відповіда ли Акимова і Салюкова. Є четвір ки, трійки і, на жаль, двійки. Але доцент М. В. Адаменко, який приіі- мав екзамен, дав нам цікавіші, ніж ці, на перший погляд, сухі відомості. Цей предмет, основи індустрі ального виробництва, складали і студенти вечірнього відділення економічного факультету. І що ж виявляється? Люди, які працюють по вісім годин і потім ще чотири години слухають лекції, склали краще, ніж студенти денного від ділення. З 29 чоловік студентів- вечірників десять одержали «від мінно». Викладач дуже задоволе ний • відповідями тт. Демичевої, Гордієнко, Порфірової. Дев ’ ять чоловік одержали четвірки, шість — задовільно. Тут уже виникають законні претензії до студентів, що вчать ся на денному відділенні. В ос новному ви добре склали екзамен, але ж є й незадовільні оцінки. На вечірньому відділенні в одній гру пі чи не більше п ’ ятірок, ніж у двох групах студентів денного від ділення. Що ж виходить? Працювали добре, але не на повну силу, можна, і обов ’ язково треба краще. Такий висновок. І не зайвим було б врахувати це в майбутньому. М. ВОЛІНА. На фото: йде екзамен з історії географії на четвертому курсі гео графічного факультету. Приймає екзамен доцент В. Л. Віленкін. За свою відповідь студентка Се- лищева одержала оцінку «добре». ФОТО Г. СУХОГІНА. ЗВІТУЮТЬ УЧОРАШНІ воїни МОЖНА з певністю сказати, що так сильно хвилюватися на передодні екзамену з палеонтоло гії другокурсникам-геологам не було ніякої потреби, хоча екзамен був і не з легких. Справа в тому, що протягом року відвідування лекцій і лабо раторних занять з цього предмета було зразковим. Викладачі кафедри, завідуюча кафедрою доцент Г. Ю. Юнгерман під час лабораторних робіт і ін дивідуальних бесід з ’ ясовувала, чого студент не зрозумів, в чому потребує допомоги. Все це і дало хороші результати. У групі 6 «від- мінно» і 7 «добре». «Відмінно» одержали кращі студенти, які про тягом року наполегливо вивчала предмет. Це — Григорук, Абриза- нов, Маркус, Чередниченко, та інші. Чередниченко прийшов до уні- верситету з лав Радянської Армії. Не секрет, йому спочатку нелегкі доводилось. Але перемогла напо легливість, бажання вчитись. З ар мії прийшов в університет ще один першокурсник-геолог Абат ський, голова профбюро факуль тету, один з кращих студентів. 1 а- ких тут багато. С. ЖУР1НА, наш спецкор. Енономгеографи четаертого кур су успішно склали екзамен з істо рії географії. Семеро студентів одержали «відмінно». Лише на «відмінно» складають весняну сесію четвертокурсники Гольдштейн, Голиков, Головен- чиць. Дуже добре підготувались до екзамену з історії географії і сту- денти-фізгеографи. Вони одержали 16 відмінних, 24 добрих і 4 задо вільних оцінки. Порадували викладача відпові дями Бурцева, Артеменко, Некое, Полтавченко та інші… А ось відповіді студентів Лоба- нової, Юрченко, Нежуріної були дуже і дуже неповними. На екзамені з курсу методики фізгеографічних досліджень «від мінно» одержали Матковський, Грабова, Ткачов та інші. Гуріно- вич і Басов не зуміли як слід під готуватись. Екзамен довів, що предмет ними засвоєно не досить добре. Викладач оцінив їхні знан ня лише як задовільні. Ковшун, Перетятько — студен ти третього курсу — чудово за кінчили сесію: на всіх екзаменах вони заслужено одержали відмінні оцінки. Не відстають від старших това ришів і другокурсники. На «від мінно» оволоділи цікавим предме том «Фізична географія частин світу» Акимова, Рєзніченко та інші. Чотири відмінних, 15 добрих оцінок одержали другокурсники з фізичної географії. ЕКЗАМЕН НА ЗРІЛІСТЬ У ці весняні дні на історичному факуль теті панує пожвавлення. Одні студенти складають заліки, інші готуються до екза менів у читальнях і кабінетах, а в центрі уваги зараз — п ’ ятикурсники. Різні за віком, нахилами, здібностями, характерами люди кінчають цього року, як і кожного року, історичний факультет. Че рез декілька місяців вони працюватимуть у школах. Серед них є такі, що прийшли на факультет прямо з шкільної лави, а є й ті, хто має вже певний досвід трудового життя. Більшість з них ще носить на гру дях комсомольський ‘ значок, а деякі вже комуністи. Серед комуністів — В. Рєпа, М. Іванов, Н. Юр ’ єв. Вони відмінно вчилися, активно займалися громадською роботою. Ці товари ші йдуть у життя озброєні і знаннями, і певним життєвим досвідом. Нещодавно п ’ ятикурсники захищали свої дипломні роботи. Праця історика вимагає терпіння, тривалого і копіткого вивчення різних документів. Теми дипломних робіт різноманітні. Викликає задоволення інтерес випускників до найактуальніших питань нашого часу. Так, Василь Танцюра обрав тему: «Участь комсомольців Харківщини в освоєнні цілинних і перелогових земель (1954 — 1959 рр)». Дипломник зумів пере конливо, використовуючи конкретні мате ріали, показати активність нашої радян. ської молоді у цій благородній справі. Ро бота вийшла цікавою. Та це й не дивно: ад же автор сам працював на цілині, за що й нагороджений значком «За освоєння цілини». Державна Комісія оцінила роботу найви щою ОЦІНКОЮ; Цікавій темі присвячена робота студент ки Л. Дудки «Боротьба трудящих Західної Німеччини проти ремілітаризації ’ (1949- 1959)». Добре вивчивши необхідний мате ріал, проаналізувавши його, Л. Дудка зуміла дати повну і обгрунтовану характеристику правлячих кіл Західної Німеччини, що всі ляко перешкоджають рухові народів за мир, демократію і соціалізм. Студентка на при кладах показала всю огидність політики Аденауера, спрямованої на розпалювання третьої світової війни. Робота теж оцінена на «відмінно». Добре попрацював над темою «Діяль ність першого Радянського уряду України» випускник Рєпа В., про якого ми вже зга дували. На жаль, крім тих, хто захистив диплом ні роботи успішно, є й такі, що зовсім безвідповідально поставились до цієї спра ви. Так, Зарубін і Косиченко не були до пущені до захисту. Чому? Та тому, що ці товариші займались своїми «невідкладни ми» справами, їм навіть ніколи було хо дити на консультації до керівників. Деякі студенти недостатньо, не на пов- ну силу працювали над виконанням дип ломних робіт. У результаті — задовільні оцінки одержали Петлай Н:, Рудченко Т., Виноградська, Зеленська Н., Москаленко .1. Ось узяти Рудченко Т. Здібна студентка, але працювати, як треба — глибоко і серйозно — не хотіла. Тому вона обмежу валась дослівним списуванням цілих сто рінок із джерел. її консультантові тов. Си- дельникову прийшлось докласти немало зусиль, щоб Рудченко Т. зрозуміла мету і значення своєї дипломної роботи і вико нала її. День захисту дипломних робіт був своє рідним екзаменом для студентів-істори- ків. Так, саме екзаменом, бо тут треба було виявити і розуміння діалектичного розвитку подій і явищ, і вміння узагаль нити факти, розібратися в матеріалі, вір но і послідовно викласти його, зробити висновки. Це, нарешті, екзамен на куль турну, політичну і професійну зрілість, зрілість радянського вчителя, радянської людини. І от п ’ ять років навчання в університе ті позаду. Двері в життя завжди розкриті перед молодими, повними знань і енергії. Що ж можна побажати їм? Щедро ділити ся своїми знаннями, не боятись трудно щів, а перемагати їх і, звичайно ж, пер ших успіхів у роботі! К. КОЛОМІЕЦЬ. «ХАРКІВСЬК ИЯ УНІВЕРСИТЕТ» Стор. З 4 червня 1960 р. ,Напередодні сесії студенти різних факультетів сумлінно попра цювали на будівництві, допомагаючи будівельникам завершити ро боти в строк« Особливо хороше працювали радіофізики, фізматівці, біологи. На фото: студенти працюють на будівництві. НАШ ЕКРАН Як тільки виходить черговий номер стіннівки II курсу радіофа ку «Екран», біля нього відразу збирається багато студентів. В чо му причина успіху газети? …Закінчився напружений тру довий день, порожньо і тихо в аудиторіях. Не залишають їх ли- ше Ю. Рєпа, 1. Філь, В. Попович, В. Польовий, 0. Гонтарьов, В. Гон чаров — члени курсової редколе гії. Треба подумати про новий но мер, треба обговорити його тема тику, оформлення. Нарешті, план наступного номера складено. Те пер слід розподілити конкретно, хто що мусить підготувати. Основна мета стіннівки — бути справжнім екраном життя колек тиву, піднімати найголовніші, зло боденні питання. Це добре розу міють члени нашої редколегії. В цьому одна з причин успіху га зети. Величезне значення має та кож злагодженість і планомірність у роботі редколегії, чіткий роз поділ обов’язків. З початку се местру накреслюється план ро боти. Причому, протягом усього часу строго контролюється вико нання цього плану. План черго вого номеру складається відра зу ж після випуску попередньої газети. План складається дуже докладний, враховується все до дрібниць. Кожен член редколегії не лише зобов ’ язаний організува ти якийсь матеріал, а має і обро бити його, довести до повної го товності. І тільки тоді замітки потрапляють до головного редак тора Юрія Рєпи, який уже оста точно готує їх у номер. Ось чому сам випуск газети при такій зла годженій і систематичній роботі редколегії не забирає багато часу. Великого значення набуває та кож тісний зв’язок членів редко легії з колективом курсу, з пар- тійною і комсомольською органі заціями. Саме цим пояснюється- що на сторінках газети, як пра вило, з являється актуальний, по трібний матеріал. Люди, які роблять газету нашу, вкладають у неї багато праці і любові. Тут кожен на своєму міс ці, кожен зайнятий роботоиі, яка йому більше до душі. В Польовий веде відділ комсомольський. Він же займається літературним від ділом. Вадим Попович очолює науковий відділ редколегії. Вік тор Гончаров поєднує обов ’ язки завідуючого спортивним відділом і фотокореспондента. Олег Гонта- рьов — наш художник. А ті, ко му подобається відділ гумору, мо жуть сказати спасибі Ігореві Філю. Багато енергії віддає газеті, її організації, головний редактор Юрій Рєпа, людина, яку на нашо му курсі поважають усі. Хороше працює редколегія стін нівки «Екран», чітко, злагоджено, вміло. В. ЩЕРБАК, студент II курсу радіофаку. ЗВЕРНЕННЯ ВСЕСОЮЗНОЇ НАРІДИ АКТИВУ СТУДЕНТСЬКИХ НАУКОВИХ ТОВАРИСТВ ВУЗІВ У Москві нещодавно закін чилась Всесоюзна нарада акти ву студентських товариств, скликана Міністерством вищої і середньої спеціальної освіти СРСР, ЦК ВЛКСМ і ЦК проф спілок працівників освіти, ви щої школи і наукових установ. Всесоюзна нарада прийняла звернення до всіх студентів. Дорогі друзі! Ми живемо в чу довий час розгорнутого будівниц тва комунізму, у вік найвеличні- ших досягнень науки і техніки. Натхнений животворними ідеями великої Комуністичної партії, ра дянський народ домігся видатних успіхів у всіх галузях .народного господарства, культури, освіти, науки, техніки. Наші вчені, інженери, робітники першими поставили на службу людям ядерну енергію, створили атомні електростанції і казковий корабель — атомоход «Ленін», во ни побудували найбільш сучасні повітряні лайнери. З Радянської землі залетіли в космос перші в історії людства зоряні кораблі, які ствердили в очах людей усьо го світу творчий геній вільного радянського народу, його провід ну роль у технічному прогресі. І ми з вами — сучасники чудо вої епохи, коли збуваються гені альні передбачення великого Лені на про те, що соціалізм відкри ває нові грандіозні перспективи для найсміливіших мрій. Успіхи радянського народу в науці і техніці потрясли світ. Те пер навіть наші недруги за рубе жем повинні серйозно задуматись про ті безмежні можливості сус пільного і технічного прогресу, які несе в собі соціалістична сис тема. Недаремно у зарубіжних відгуках величні досягнення ра дянської науки і техніки пов ’ язу ються з великим розмахом під готовки спеціалістів у Радянсько му Союзі і викликають величезний інтерес до нашої системи освіти. Саме в радянській вищій школі, яка готує висококваліфікованих спеціалістів, людей творчої праці, багато зарубіжних діячів справед ливо побачили стартовий майдан чик радянських штучних супутни ків Землі, ракет і «лунників». Дійсно, в 1958 році в СРСР бу- 4 ло випущено 94 тис. інженерів, то ді як у США — лише 35 тис. Сьо годні у вузах країни навчається майже в чотири рази більше сту дентів, ніж в Англії, Франції, ФРН, Італії, разом узятих. Закон про зміцнення зв ’ язку школи з життям і про дальший розвиток народної освіти в СРСР відкриває безмежні можливості для виховання і підготовки таких спеціалістів. Вже сьогодні радян ське студентство бере участь в експериментальній, дослідницькій і практичній роботі на заводах, у колгоспах і радгоспах, школах і лікарнях, виконує реальні курсо ві і дипломні проекти за завдан нями виробництва, допомагає ра ціоналізаторам і винахідникам. Провідну роль у всій цій роботі ві діграють наукові студентські то вариства. Міцніє творча співдруж ність студентів з бригадами ко муністичної праці, з новаторами, передовиками виробництва. Ми знаємо тисячі талановитих юнаків і дівчат, які вже сьогодні, навчаючись у вузі, приносять ре альну користь народові. Ми вважаємо, що студенти, які працюють у студентських науко вих товариствах, конструкторських бюро, майстернях, використовую чи багату матеріально-технічну базу учбових закладів, промисло вих підприємств, науково-дослід них інститутів, можуть зробити значно більше. Тепер є всі можливості для то го, щоб по всій країні з новою силою розгорнувся науковий сту дентський рух. Майбутні молоді спеціалісти, йдіть у цехи заводів, на поля і ферми колгоспів і рад госпів, на будівельні майданчики, у лабораторії і науково-дослідні інститути, в школи і лікарні, ста вайте до креслярських дошок у конструкторських бюро! Кожний студент за час навчання у вузі може і повинен виконати науко во-теоретичну або практичну ро боту з вигодою для народного господарства і культури. Одночасно ми закликаємо всіх студентів ще енергійніше пропагу вати наукові і технічні знання се ред широких мас трудящих. Ми хочемо стати гідною зміною старшому поколінню радянських учених спеціалістів, які прослави ли Батьківщину великими перемо гами. Під керівництвом наших професорів і викладачів, навчаю чись у них, допомагаючи їм у на укових працях, ми повинні взяти ще активнішу участь у роботі ка федр і проблемних лабораторій. Науковий і життєвий досвід на ших учителів у поєднанні з на шим ентузіазмом буде тією силою, яка надасть нового розмаху сту дентському рухові. Дорогі друзі! Ми певні, що наш заклик знайде гарячу підтримку серед студентства, викличе ■ до життя нові сили і допоможе нам здійснити нові славні справи. Ми, радянські студенти, без межно віддані своїй Вітчизні, лю бимій Комуністичній партії, відда мо всі сили і знання, кипучу енергію великій справі будів ництва комунізму. ЦІКАВЕ В ГЕОГРАФІЇ Вічномерзлі грунти — джерело тепла Майже половину території Ра дянського Союзу (біля 10 млн. кв. кілометрів) займає область вічної мерзлоти. Далека північ бвропей-. ської частини Союзу, величезні простори Західного Сибіру і майже весь Східний Сибір знаходяться в межах цієї області. Багато неприємностей завдава ла людині вічна мерзлота. Збудо вані тут огорожі, будівлі, залізні і шосейні дороги осідають, пере кошуються в розталому грунті. Вічну мерзлоту довгий час вважа ли ворогом, перешкодою, вишуку вали різні засоби боротьби з нею. Уперта праця радянських спе ціалістів зуміла перемогти вічну мерзлоту. За допомогою спеціаль них теплоізоляційних матеріалів у наш час навчились добре, міцно будувати на вічномерзлих грун тах. Учені довели, що вічна мерз лота до деякої міри є другом і по мічником людини. Вона може слу жити природним холодильником для збереження різних продуктів, що швидко псуються. В багатьох районах внутрішньої Якутії випа дає дуже мало опадів, майже стільки ж, скільки в наших Се редньоазіатських пустелях. Якби не вічномерзлі грунти, що не про пускають води, невеликі запаси талих і дощових вод просочились би в глибину 1 , і тоді землеробство тут було б неможливе. Зовсім недавно вдалося виясни ти, що вічна мерзлота може стати невичерпним джерелом тепла і електричної енергії. Як же мож на отеплювати, використовуючи холод? Це завдання вирішується за допомогою батарей із напівпро відникових матеріалів. Якщо про пускати струм через ланцюжок напівпровідникових пар, на одно му її кінці виділятиметься тепло, на другому — холод. Батарея бу де вмонтована в стіни кімнати. причому 1 холод виходитиме назов ні, тим часом як тепло повинно обігрівати приміщення. Але де ж знаходиться необхідне джерело електроенергії? Електричний струм одержуватиметься шляхом використання ланцюжком напів провідників різниці температур у вічномерзлому грунті (близько нуля) і на значній глибині, де во на наближається до +40 граду сів. Чи варто доводити, що пере творення вічної мерзлоти в неви черпне джерело тепла і світла, в джерело енергії, що рухає маши ни, остаточно зробить її другом людини, допоможе значно поліп шити умови життя радянських людей у районах з найбільш су ворим кліматом. Л. ВОЛОДІН. На нас чекають справи трудові Цього року під час літніх канікул наша комсомольська організація повинна здійсни ти чималу роботу. 1830 чоловік працюватимуть на будівництві нової споруди університету. 600 майбутніх ге ологів і географів, біологів ви їдуть у складі наукових експе дицій на Кавказ, до ‘ різних областей України. 285 студентів нашого університету працюва тимуть у різних кутках Ра дянського Союзу від Калінін- града до Владивостока. Завдання організації всіх цих людей в основному покла дається на факультетські ком сомольські організації. Необ хідно призначити старших на час роботи на будівництві або в експедиції. Треба подбати, щоб наші студенти, де б вони не були, почували б себе ком сомольцями Харківського уні верситету і високо тримали честь нашої організації. Комітет комсомолу пошле у райони Харківської області 63 лектори. НАШЕ МІСТО. У саду весною. Фотоетюд Г. СУХОТІНА. Редактор Б. ЩЕРБАНЕНКО.