У ПЕРЕДОСТАННІ ДНІ СЕСІЇ 46 (1036) І Четвер, 23 червня 1960 року. Ціна 20 коп. Успіхи і невдачі ПІДВОДИТИ підсумки екзаме- * * надійної сесії на історич ному факультеті ще рано, але по говорити про перші успіхи та окремі невдачі слід. Радують нас наслідки екзаменів студентів першокурсників, біль шість яких мала велику перерву в навчанні. До вступу в універ ситет деякі несли службу в ла вах Радянської Армії, інші пра цювали на виробництві. Напри клад, Кононов декілька років пра цював у апараті райкому партії, має . хороші трудові і життєві на вички, успішно складає екзаме ни. Він дійсно є прикладом у на вчанні і в побуті. Михайло Бондаренко, комсорг курсу, те® успішно складає свою другу в університеті сесію. Іононов, ш Бондаренко, Сауся, Уманська, . Гончаренко та інші кращі студента курсу у своїх від повідях на екзаменах виявляють глибокі знання, розуміння подій сучасного міжнародного життя. Непогані справи і на інших курсах. Відмінні оцінки з усіх предметів одержали студенти чет вертого курсу Мамалуй, Сиротен- ко, Бакшеєв, Солодовник. Це — -кращі. Але підводячи під сумки сесії, не можна обійти і тих, хто все ще не навчився пра цювати як слід. Особливо прикро, що в цьому плані доводиться го ворити про п ’ ятикурсників, фак тично вже молодих фахівців. Дер жавний екзамен з історії партії на п ’ ятому курсі. 20″% оцінок — • «задовільно». Ви скажете: «задо вільно» — це теж оцінка. Дійсно, це оцінка, але не для історика, коли йдеться про курс історії партії. Чимало задовільних оцінок і на четвертому курсі: два «задовіль но» у Козинець, такі ж резуль тати сесії і у Лівшиць. Вище за довільних оцінок не могла підня тися на всіх екзаменах Романова. Отаким «задовільним» спеціалі стом, мабуть, вона і буде. Є на нашому факультеті багато студентів — активістів громад ської праці, які вміло поєднують роботу з успішним навчанням. На жаль, не всі так уміють. Захо пившись роботою в комітеті ком сомолу, все гірше і гірше навча ється другокурсник В. Аристов. Так, у цю сесію він не зуміч скласти екзамену з іноземної мо ви. Недостатньо працювали у се местрі комуністи нашого факуль тету Котов, Коваль, Кліцаков. Треба сподіватись, що партійна група допоможе цим студентам наздогнати товаришів і завжди, як це і належить комуністові, йти попереду. Сесія на історичному ще три ває, та попередні результати її вже свідчать — підсумок буде непоганий. к КОЛОМІЄЦЬ. ЗВІТУЄ РАДІОФАК СЕРЕД НИХ НЕМА БАЙДУЖИХ На порозі аудиторії, де про ходив екзамен з вищої математи ки у студентів групи Р-15, з ’ я вився юнак. Бліде обличчя, схви льовані рухи говорили про те, що трапилась неприємність. Тре ба було бачити, як миттю його оточили товариші, і хоч перед цим кожний займався своєю спра вою, ніхто не залишився байду жим. Цей, можливо, і не.дуже вираз ний факт, говорить про те, яка хороша дружба згуртовує колек тив групи. І дійсно так. Допомагаючи відстаючим, сту денти групи навчаються непога но. Яскравим свідченням є мину ла сесія, яку група склала бе жодної заборгованості. Непоган пройшов і сьогоднішній екзаме з вищої математики. Мондрус Українець склали екзамен н «відмінно». 12 чоловік — Колчи гін, Островський, Рощин та інші — одержали «добре». 7 студентів — Бойко, Гришко, Шевченко та ін ші — «задовільно». Комсомольці групи сподіваються не гірше скласти й інші екзамени. Не дарма ж вони підготували за здалегідь тимчасовий екран скла дання екзаменів, де графи «неза довільно» не було зовсім. Коли результати не задовольняють Екзамен з методів математичної фізики не приніс студентам 23-ї групи радіофаку радості й задоволення. 25 чоловік у групі, 18 з них одержали «задовільно». Чим пояснити такий сумний ре зультат? Безумовно, математична фізика — дуже складний предмет. Це по-перше. Але все ж основна причина не в цьому. Нам зда ється, що студенти групи недостатньо серйозно поставились до підготовки екзамену з математичної фізики. Адже всі знали, що цей предмет складний і нам, майбутнім радіофізикам, ‘ дуже потрібний. Значить, слід було готуватися до екзамену особливо старанно, а цього не сталося. Методи математич ної фізики ми вивча тимемо і на третьому курсі, вивчатимемо й інші не менш склад ні предмети. Будемо сподіватися, що сьо годнішній екзамен навчить нас багато чому. Хочеться поздоро вити наших відмін ників Славу Скурло- ва, Толю Стрельчен- м, Вітю Щербака, які своїм навчанням подають приклад ін шим. А . П АШКОВ , студент радіофізичного факультету. На фото: другокурсники радіофаку Кононов, Мамотенко, Скурлов готу ються до екзамену з термодинаміки. 154 „ВІДМІННО “ Так, 154 «відмінно» дала сесія на геологічному фа культеті. Сьогодні, коли ра діофізики і філологи, хімі ки й історики ще хвилюють ся напередодні екзамену, перечитують конспекти лек цій, майбутні геологи пра цюють у складі геологічних партій, у лабораторіях — про ходять практику. Сесію во ни закінчили одними з пер ших в університеті і закін чили непогано. Літня екзаменаційна сесія цього року дала гео логічному факультетові 17 відмінників. 72 студен ти, сумлінно працюючи, склали всі екзамени на «відмінно» і «добре». Так, понад половини студен тів факультету склали сесію без задовільних оці нок. Це дуже хороше. Але було б ще краще, коли б сесія не дала фа культетові 12 боржників. Другокурсники Дорогі- нін, Марков, Шуменко, третьокурсники Капилюш- на, Коваленко, Літвін, четвертокурсники Ша- пошніков, Бідусенко та деякі інші. Це їм факуль тет зобов ’ язаний значною кількістю нескладених екзаменів і заліків, їхнім лінощам, невмінню пра цювати, і, очевидячки, не дуже палкій любові до майбутньої професії. О. ІВАНОВА. Гарячий час зараз і у вечірииків: теж сесія. На фото: другокурсники вечірнього відділення економічно го факультету на екзамені з історії народного господарства зарубіжних країн. ЯКЩО ТВЕРДО ВИРІШИТИ — НАВЧАТИСЯ Екзамен з історії КПРС в одній з груп, першого курсу україн ського відділення набл.і- жався ‘до кінця. В ауди торії квіти, затишно, про холодно і спокійно. Мож ливо, цей спокій пере дається студентам від екзаменатора Надії Во лодимирівни Терещенко, вимогливого й уважного до студентів учителя і порадника. Першокурсники україн ського відділення — лю ди в основному вже із значним життєвим досві дом. Вони прийшли до університету з лав Ра дянської Армії, з вироб ництва, з посад піонер- вожатих, завідуючих сіль ськими клубами культу ри. Думка викладача про цей курс — висока: сту денти старанні, дисциплі новані, багато працюють. На «відмінно» відпові дає Браїловський, відпо відальний за політсектор комсомольського курсо вого бюро. Він багато працював протягом се местру, змістовно і чцсто виступав на семінар ських заняттям, готуваз виступи на політгрдини. «П ’ ятірки» одержали Ужченко — староста гру пи, Ліда Сімейко, добре відповідали Зеря, . Кудря та інші. Були й слабкі відпові ді. Причини різні. В од них слабка підготовка взагалі, в інших — лі нощі ( наприклад, сту денти Розуван і Андруш ко не вивчили значної частини необхідного ма теріалу). Нелегко вчитись Саль никовій: і поїздом дово диться їздити на занят тя, і мала’дитина вдома. На першому екзамені, з курсу античної літерату ри, вона одержала «доб ре», сьогодні, на жаль, «задовільно». Але якщо людина твердо вирішила навчатися, то вона пере може труднощі і здійс нить свою Арію. Хочеть ся вірити, що саме так станеться у студентки Сальникової. Екзамен з історії пар тії на першому україн ському виявив глибокі знання студентів, їх щи рий інтерес до виучува ної дисципліни. 1 КОБЦЕВА. Незадовільних оцінок немає Мартинова, Котенко, Синча і багато інших другокурсників біо логічного факультету на екзамені з історії партії виявили високі знання і одержали найвищу оцін ку — «відмінно». Взагалі, другокурсники дуже сумлінно підготувались до скла дання цього відповідального пред мету. Незадовільних оцінок на курсі нема. Складаючи термодинаміку 14 червня група рентгеноструктурного аналізу третього курсу фізмату складала екзамен з термодинаміки. Студентка Нікітіна одержала «відмінно», студенти Ліе- няк, Мартиненко — «добре». Але, на жаль, на екзамені тра пився і . такий ганебний ‘ факт: студент Печенізький користу вався шпаргалками. В результаті — двійка навіть без опи тування. Добре склала екзамен з термодинаміки група теорети ків: із десяти чоловік шестеро одержали «відмінно». Це сту денти Жоголев, Стржемечний, Бистрик, Аронов, Семененко, ,На фото: студенти історичного факультету Л. Плахотний І В. Шапороков на будівництві університету. Неподатно відбулась подія, ра дісна для всього університет ського колективу, — два вчених на шого вузу обрані членами-коре- спондентами Академії Наук СРСР. З цього приводу ректор універ ситету проф. І. М. Буланкін на діслав новим членам-кореспонден- там Академії Наук СРСР вітальні телеграми. ПРОФЕСОРУ ПОГОРЄЛОВУ РЕКТОРАТ ХАРКІВСЬКОГО ДЕРЖУНІВЕРСИТЕТУ СЕР ДЕЧНО ПОЗДОРОВЛЯЄ ВАС ДОРОГИЙ ОЛЕКСІЮ ВАСИЛЬО ВИЧУ ЗАСЛУЖЕНИМ ОБРАННЯМ ЧЛЕНОМ-КОРЕСПОНДЕН ТОМ СОЮЗНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК ЩИРО БАЖАЄ ЧЕСТЮ НОСИТИ ЦЕ ПОЧЕСНЕ ЗВАННЯ ЗБАГАЧУЮЧИ СКАРБНИЦЮ ВІТЧИЗНЯНОЇ МАТЕМАТИЧНОЇ НАУКИ НОВИМИ ВИДАТ НИМИ ДОСЛІДЖЕННЯМИ. Ректор Хардержуніверситету проф. БУЛАНКІН. ПРОФЕСОРУ ЛІФШИЦЮ РЕКТОРАТ ХАРКІВСЬКОГО ДЕРЖУНІВЕРСИТЕТУ СЕР ДЕЧНО ПОЗДОРОВЛЯЄ ВАС ДОРОГИЙ ІЛЛЯ МИХАЙЛОВИЧУ ЗАСЛУЖЕНИМ ОБРАННЯМ ЧЛЕНОМ-КОРЕСПОНДЕНТОМ СО ЮЗНОЇ АКАДЕМП НАУК ЩИРО БАЖАЄ ЧЕСТЮ НОСИТИ ЦЕ ПОЧЕСНЕ ЗВАННЯ ВЛАСТИВОЮ ВАМ ГЛИБИНОЮ РОЗ РОБЛЯТИ АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ТЕОРЕТИЧНОЇ ФІЗИКИ. Ректор Хардержуніверситету проф. БУЛАНКІН. СЛІДАМИ НАШИХ ВИСТУПІВ „ЦЕ ВАЖЛИВО “ Під такокь назвою в газеті «Харківський університет» від 14 травня була вміщена замітка про підготовку гуртожитків до сесії. В ній, зокрема, йшлося про те, що бажано було б, щоб під час сесії у гуртожитках прибира ли не студенти, а прибиральниці. Як стало відомо, господарська частина вжила необхідних захо дів. На час сесії студенти звіль нені від прибирання у коридорах і побутових гуртожитків. НА ФІЗМАТ ПРИЙДУТЬ КРАЩІ Ми звернулись з питанням про хід роботи по набору нових сту дентів на фізмат до голови комі сії сприяння на борові проф. Я. П. Бланка. Ось що він нам розповів: — В організа ції підготовки до набору брав участь майже весь ви кладацький колек тив фізмату. Зо крема, були розіслані листи до шкіл різних областей України. В цих листах говориться, що від сутність трудового стажу не б перешкодою для вступу на фізи- ко-математичний факультет, і як що учень виявляє здібності до фі- зико-математичних наук і одер жить рекомендацію і добру ха рактеристику школи, він може подавати заяву на фізмат. Крім того, представники фізма ту їздили в школи районних центрів Харківської області, а та кож у школи міст Бєлгорода, Но вого Осколу, Полтави, де прове ли велику роз ’ яснювальну роботу серед учнів. Викладач факультету т. Богдан привіз із міста Бєлгорода пріз вища 80 чоловік, що твердо вирі шили поступати на фізмат. ЗО чоловік з фізмату побувало в 70 школах нашого міста, де розмовляли і з учнями, і з учи телями. Комісія звернулась до голови облВНО з проханням сприяти на борові на фізмат, використовуючи наради районних відділів освіти. На факультеті організовано чи тання циклу лекцій з фізики і математики. Організатор цього циклу — викладач факультету т. Мезін. Лекції з фізики прохо дять з демонструванням дослідів. Ці заняття відвідуються дуже доб ре учнями денних і вечірніх шкіл, робітничою молод дю, демобілізова ними воїнами. Надрукована і розіслана в шко ли, райВНО, на заводи пам ’ ятка з характеристикою факультету. Слід відзначити сумлінну робо ту секретаря комсомольського бю ро факультету А. Шарапова, а також товаришів Ракитянської, Паніної, Татарченко, Богдана, Удовенка та інших. Є надія, що фізико-математич- ний факультет забезпечить себе абітурієнтами потрібного рівня. ПРОЗА В УКРАЇНСЬКИХ ЖУРНАЛАХ У ОВСТІ ЖУРНАЛИ — «Віт- 4 чизна», «Жовтень», «Дніпро», «Прапор» і цього року продовжу ють знайомити читачів з новими великими прозовими творами, се ред яких е такі, що привертають увагу і радують новизною і ори гінальністю. За останні кілька -років поси лився інтерес прозаїків до теми Великої Вітчизняної війни, яка по-новому зазвучала в творах П. Загреоельного, Ю. Збанацько- го, Я. ваша, І. Муратова. Олесь Гончар виступив з новим рома ном «Людина і зброя» («Вітчиз на», 1960, No 1, 2), в якому опи сав створення і боновий шлях сту дентського батальйону в перші місяці Великої Вітчизняної війни. «Ніхто ще нічого не знає. Ще безтривожно ходять по мі сту ті, які вмиратимуть на рубе жах, ітимуть в оточеннях, горіти муть у кремаційних печах конц- таоорів, штурмуватимуть Буда пешт і Берлін; ще стоїть на уз вишші посеред міста сірий ма сивний ВЧА — Вудинок Червоної Армії, де згодом на місці, розчи щеному від руїн, буде розплано вано сквер . і запалено оуде віч ний вогонь на могилі Невідомого солдата. Ще все, як було. ще — розбрівшись з самого рання по парках, по бібліотеках, позабиравшись в спорожнілі ауди тори на факультетах, — сидять над конспектами студенти, готуються до останніх екзаменів» — це початок роману. Письменник, збагачений гірким досвідом ве ликої Вітчизняної війни, про яку він розповів у романтично підне сеній, пройнятій пафосом перемо ги трилогії «прапороносці», по вернувся до драматичних перших днів війни, сповнених гіркотою перших утрат і поразок, і одно часно днів, коли гартувалася воля до перемоги. Роман «Людина і зброя» для нас, «університетчиків», цікавий тим, що основні герої роману — студенти історичного факультету університету. О. 1 ончар пише про перший день війни, далі сюжет його роману йде двома лініями: перша — доля студентів, які стали бійцями «студбату», друга — до ля дівчат, які залишилися в тилу. На передньому плані — група сту дентів, зв ’ язаних дружбою і ко ханням. Це Богдан і Таня, Мар ’ я на і Лагутін, Степура і Духнович та ін. Як і в «Прапороносцях», ми весь час відчуваємо присут ність автора, який знає і бачить більше своїх героїв. Ліричний струмінь не слабшає у Гончара. Та сильнішими стали психологіч ні характеристики героїв, драма тичнішими стали ситуації. Зумов лено це, очевидячки, і життєвим матеріалом, про який йдеться в романі, і зростанням художньої майстерності письменника, В період Великої Вітчизняної війни відбуваються події повісті Василя Козаченка «Гарячі руки» («Вітчизна», 1960, No 5). Цю по вість можна поставити в один ряд з «Єдиною» Ю. Збанацького, «Думою про невмирущого» П. За греоельного, «Надією» Я. Баша, «іамарою» А. Хижняка, бо в но вій повісті В. Козаченка теж роз повідається про патріотичний под виг радянської людини, яка по трапила до лап фашистських за гарбників і в умовах концтабору зберігає свою людську гідність, бореться проти окупантів. Герой повісті «Гарячі руки» молодий ху дожник Дмитро, потрапивши до концтабору, продовжує боротися проти фашистських загарбників. Всі полонені, що живуть в «са лоні смерті», зберігають його зо шити з малюнками табірного жит тя — тяжкі свідчення злочинів окупантів. Коли катові — комен данту табору Иоганові Рудольфу Нашке стає відомо про художни ка, починається герць двох лю дей: ката і ув’язненого, який на малював Гітлера у вигляді пса, хоч і заплатив за це життям. Правдиві страшні картини табір ного життя, образи сильних ду хом радянських воїнів і партизан справляють сильне враження на читача. Перша повість молодого проза їка Миколи іщенка «їе, що нами пройдено» («Прапор», 1960, No 1, 2 ,3) розповідає про партизанську боротьбу під час Великої Вітчиз няної війни. Незважаючи на пев- ну свіжість образів молодих ге роїв, повість залишає враження, що читаєш вже відоме тобі раніш, вона не додає нічого до того, що вже було написано про партизан ську боротьбу на Україні. Сучасність, життя радянського народу сьогодні — о’сь що, без умовно, повинно стояти в центрі уваги радянських письменників. 1 у всіх товстих журналах цього року знаходимо твори про сучас ність. «Трудна любов» назвав свій роман Василь Кучер («Вітчизна», 1960, N8 1, 2. З, 4). У складні життєві ситуації потрапив герой роману Микола Коваль. Дружина його Ольга Чумак — зовсім не та людина, яка могла б принести щастя Миколі, що виріс в чесній трудовій родині колгоспника. По бут двох сімей — Чумаків і Кова лів — розкриває перед читачем два протилежних світи: світ ту- неядців і спекулянтів і світ чес них колгоспників. Можливо, і не позбавлений пев ної ілюстративності, роман В. Ку чера з реалістичною повнотою і виразністю малює людські харак- тери, складні психологічні колізії і дає чітку відповідь на актуальні моральні проблеми, які висуває наше життя. Микола знаходить вихід і виривається із смердючої атмосфери життя Чумаків. Життю західноукраїнського се ла кінця 40-х років присвячений роман Володимира Бабляка «Че рез горби» — друга книга роману «Вишневий сад» («Дніпро», 196о, No 2, 3). Повість Юрія Мушкетика «Чор ний хліб», автора історичних ро манів «Семен Пал.ій», «Гайдама ки», присвячена сучасному життю українського села. Центральний образ повісті — образ школяра Сергія Кобзаря, який розкрива ється і в першому юнацькому ко ханні героя до Ніни Ьілограй, дочки голови колгоспу, і в його праці в колгоспі, і в боротьбі про ти батька Ніни, що став на шлях окозамилювання’ й обману. Ю. Мушкетик створив чимало ці кавих своєрідних характерів (завуч школи, секретар колгоспної парторганізації, старий вчитель Серідко, дід Кушка та ін.). Хоч вже ледве чи не традицією стало говорити про борг україн ських прозаїків перед робітничим класом України, але справді пер ші п ’ ять номерів українських жур налів цього року не принесли чи тачеві великих творів про робіт ничий клас. Новою щодо теми є повість Ми коли Сиротюка «Сестра» («Дні про», 1960, No 1). Вперше в істо рико-біографічному жанрі з ’ явля ється образ Павла 1 раоовського. Із трагічної біографії поета-рево- люцюнера, який більшу частину життя провів у тюрмах і на за сланні, письменник обрав найхви- люючу сторінку — історію його кохання до політичної ув ’ язненої Надії Сегіди. Не можна без хви лювання читати історію кохання, яке спалахнуло на етапах у тяж кій дорозі на заслання і обірвало ся трагічною смертю коханої. 1а чи не більше враження із усього надрукованого в україн ських журналах цього року справ, ляє повість Романа іваничука «На зламі ночі» («Жовтень», іаЬО, Ля 1, 2). Повість Іваничука при ваблює не лише змістам, а й до сконалістю, оригінальністю ху дожньої форми. Письменник уни кає примітивного описування, під корив композицію, в якій спліта ється минуле і сучасне, глибокому розкриттю психології героїв, зо крема основного героя повісті купона Аривди. Події відсува ються у Львові до 1939 року, письменникові вдалося показати, як спочатку далекий від політики історик мови кривда стає в пер ші лави о.орців проти фашизму, повість приваолює реалістичним воиражениям життя, точністю ху дожніх деталей і іюоутових под- рооиць, глиооким психологічним аналізом і вмотивованістю вчин ків героїв, переконливістю люд ських характерів. Ще рано робити якісь категр- ричні висновки про прозу Ьш року, але вже и, цей коротким огляд дає нам право твердити, що цей рік принесе читачам чи мало цікавого і повчального. М. КЕНІГСБЕРГ, доцент. На фото: аспірант кафедри органічної хімії Віктор Никитченко- визначав кількість азоту в новому синтезованому сполученні. Редактор Б. ЩЕРБАНЕННО. Адреса редакції; Університетська вул., 16, Тел. 2-724)1. дод. 64 Друг Вид-ва ХДУ, БЦ 07615 від 23/УІ — 60 р. Зам. 1199.