No 74 (1064) Середа, 7 грудня 1960 року. І Ціна 10 коп. ГУРТОН ЛЕКТОРІВ-АТЕЇСТІВ В Ужгородському державному 1 університеті створено гурток лекторів-атеїстів. У гуртку пра цює понад 40 студентів і аспі рантів. Гуртківці готують допо віді на теми: «Реакційна діяль ність реформатської церкви на Закарпатті», «Чи є життя на інших планетах?», «Реакційна суть релігії», «Як народився міф про Христа?» та інші. Члени гуртка обговорять на за сіданнях наукові доповіді і ви ступлять з ними на підприємст вах та в установах обласного центра. Курс п’ятий, останній На комсомольських зборах V курсу історичного факультету йшла розмова про стан диплом них робіт. Один з викладачів за уважив: «Інколи виходить, що ми змушені розшукувати студен та, а не він нас». Та й справді, хіба нам не ві домий той факт, що певна ча стина п ’ ятинурсників не досить сумлінно і серйозно ставиться до дипломних робіт. Нема потреби говорити про важливість остан ніх — кожний студент це ро зуміє. Слід зрозуміти інше: тре ба працювати, і це найголовнішо. На жаль, деякі дипломники чо мусь намагаються затягнути на писання дипломної роботи. Так, наприклад, студента Лук ’ янчен- ка керівник не бачив з минуло го учбового року. Деякі студенти не закінчили повністю збирання потрібної літератури, не узгоди ли з консультантами плану ро боти. Було б дуже добре, якби ці то вариші брали приклад з кращих. А свідомих, передових студенті’: ка V курсі немало. Навчаючись ще на І1Б курсі і працюючи в гуртку історії СРСР, П. Шуваєв обрав тему: «Боротьба КПРС і Радянського Уряду за мир у після воєнний період». Тема актуаль на. Вона зацікавила і захопила П. Шуваєва. Продовжуючи пра цювати над нею, він виступив потім з доповіддю на універси тетській науковій конференції. Зараз П. Шуваєв пише дипломну на цю ж тему. «Всеукраїнський залізничний страйк влітку 1918 року», — та ка тема дипломної роботи у М. Чумаковського. Вона побудо вана в основному на архівному матеріалі. М. Чумаковський ви користовує в роботі декілька де сятків різноманітних документів. У бібліотеці імені Короленка можна часто бачити В. Сиротен- ка. На його робочому місці ле жать купи журналів та газетних підшивок, причому — на німецькій мові. Тема дипломної роботи В. Сиротенка — «Культурне бу дівництво в ГДР». Цьому сту дентові притаманне постійне прагнення шукати і вивчати но ве, вибирати найважче. Серйозна ставляться до написання диплом них робіт п ’ ятикурсники Пащен- ко, Лісовицький, Ліфшиць, Мама- луй. Так, студенти працюють сер йозно і наполегливо. Але все ж не всі. Ось чому комсомольсько му бюро курсу (комсорг Є. Гор- батюк) і партгрупі (парторг Я. Бакшеєв) час по-справжньсму зацікавитися тим, які справи у кожного, щеб на було жодного студента, не допущеного до за хисту дипломної роботи. М. ШЕЇН, студент. Перші кроки нового бюро Грунтовно аналізують роботу факультетського бюро лише перед звітно-виборчими зборами, але нам здаєтьс’я, що краще оцінюва ти роботу бюро через невеликі проміжки часу. Тоді стає видні ше, що зроблено і що треба зро бити. Після повернення студентів з сільськогосподарських робіт, ком сомольське бюро хімфаку влаш тувало збори, на яких були під ведені підсумки роботи в колгос пі. Відзначались успіхи, говорили про недоліки. Пули засуджені та кі студенти як Клеонов (І курс), Шпорт, Рибаченко (II курс) за те, що намагались ухилитися від роботи. Нелегко було новому бюро го тувати вечір, присвячений Вели кому Жовтню. За тиждень до ве- чора були знайдені і приміщен ня, і оркестр, організована ху дожня самодіяльність. Не обі йшлося і без неприємностей. За відмову від участі в самодіяль ності студентці III курсу Ж. Бу- берман було винесено догану. У тому, що вечір пройшов доб ре, велика заслуга належить ком сомольському бюро. Було проведено три засідання бніро, на одному з яких був за слуханий звіт групорга першої групи ПІ курсу «Про участь ком сомольців у громадсько-корисно му житті» та інформація побут- сектора про організацію самооб слуговування на факультеті. На 1 і II курсах за допомогою бюро були організовані додаткові за няття з математики. План роботи бюро передбачає проведення курсових зборів по підготовці до сесії, оформлення дошки пошани і спортивного стенду, організацію новорічного вечора. На засіданнях бюро бу дуть заслухані звіти гру портів І курсу про академроботу в гру пах, звіт редакції стінгазети «Фільтр», звіт СНТ. Головним завданням бюро на сьогодні залишається проведення змагання між групами, курсами за кращу комсомольську роботу, за хорошу і відмінну успішність. Завдання групоргів і комсомоль ського бюро факультету зараз полягають у тому, щоб суворо перевіряти виконання доручень. Перші кроки у цьому напрямі вже зроблені. В. АРТЬОМОВ, секретар комсомольського бюро хімічного факультету, Л. НАЗАРЧЕНКО. У гуртках СНТ МОЛОДІ ДОСЛІДНИКИ СЛОВА Студенти філологічного фа культету працюють у наукових ■тудентських гуртках російської і української мов, російської і української літератур, тощо. Гурток української літератури провів уже декілька засідань. Студенти активно включились у роботу гуртка.» Передбачається обговорення Декади української літератури та мистецтва в Москві, зустріч з письменником Мурато- вим, з поетами Терасименком, Бондарем, Вирганом, культпохід до оперного театру. У зв ’ язку з відзначенням сто річчя з дня смерті Т. Г. Шевчен ка багато гуртківців розробляють теми, пов ’ язані з творчістю Шев ченка. Наприклад, «Шевченко і Квітка-Основ ’ яненко» (Параван) , «Шевченко і білоруси» (Ав- ксентьєв), «Сценарії і фільми про Шевченка» (Сторожснко) , «Шев- чеико і Некрасов» (Салащенкої. Непогано працює гурток росій ської мови (керівник Л. Я- Ви кова). Він налічує 15 членів, студентів II, III, IV курсів. План роботи гуртка передбачає заслу хування і обговорення студент ських доповідей, заслухування повідомлень про роботи видатних російських мовознавців, повідом лення про походження окремих слів і фразеологізмів, огляд но вої літератури, складання слов ника неправильностей. Передба чається проведення поширеного засідання гуртка на тему: «Гово ри правильно». Робота кожного гуртківця проходить під керів ництвом членів кафедри росіії- ської мови. Гуртківці заслухали і обгово рили доповіді А. Шевченка (IV курс) на тему’ «О. X. Восто ков — видатний російський мово знавець», повідомлення студент- ки Т. Кардані (III курс) про по ходження деяких фразеологізмів, повідомлення студентки Хатен (III курс) про складання словни ка неправильностей. «Народ у нас активний, — говорить Л. Я. Вико ва. — Регулярно відвідують за няття, цікавляться мовою, за дають багато запитань. Добре з такими людьми працювати. Актив, ний і староста цього гуртка Н. Сукаленко (IV курс). Побувавши на заняттях різних гуртків, відчуваєш задоволення: творча наукова студентська дум ка працює! А щоб були успіхи, потрібна праця. Адже недаром говорять, що «все трудом сла виться, все трудом ставиться». Б. ФОМИЧЕНКО, студент І курсу філфаку. САМОДІЯЛЬНИЙ БАЛЕТ За 15 років свого існування хореографічна студія Київського університету пройшла шлях від невеликого танцювального гуртка до народного ансамблю танцю. Виступаючи в цьому році на республіканському огляді худож ньої самодіяльності, присвячено му Декаді української літерату ри та мистецтва в Москві, ко лектив народного ансамблю тан цю університету одержав дип лом третього ступеня, а солістка Галина Коджебаш — диплом дру гого ступеня. Більше 100 різноманітних тан ців розучено за 15 років існу вання ансамблю. З них більше ЗО в даний час у дійовому ре- пертуарі. Сюди входять і масові народні танці, і сольні народні танці, і уривки з класичного і радянського балету, і жанрові картинки. СТУДЕНТСЬКЕ КАФЕ Куди піти? Де відпочити після трудового тижня? Такі пи тання часто хвилюють студентів. Звичайно, можна піти в кіно, театр… Але іноді просто хочеть ся повеселитись, потанцювати, поговорити про літературу, му зику. Добре, якщо в гості до студен тів прийдуть місцеві письмен ники, поети, музиканти, твори яких з задоволенням послухаєш. А якщо ти любиш поезію, про буєш писати сам, то дуже ціка во прочитати вірші у колі дру зів, почути їх думку. З цією метою, метою організа ції культурного відпочинку сту дентів, при Пензенському полі технічному інституті організова но студентське молодіжне кафе «Юність». Тут можна потанцювати, по грати в шахи, почитати журна ли, послухати вірші, пісні, пого ворити з артистом, музикантом, поетом. Ні, не Масюк типовий для фізмату! З обуренням прочитав я в нашій газеті статтю «Недоростки розважаються». Прочитав і, відверто кажучи, вірити не захотів. Невже є серед нас отакі недолюдки, що дозволяють собі принижу вати гідність товариша, заважають йому жити і працювати. Осо бливо прикро, що вони з мого факультету, який став мені таким близьким і рідним. 1 мені захотілось сказати вам, товариші чита чі, товариші з усіх факультетів, що Масюк — не типове явище для фізмату. В нашій групі живуть і працюють справжні комсо мольці, радянськв*студепти. Якщо ми кажемо слова «друг, товариш», то, звичайно, серед нас не знайдеться жодної людини, у якої не стало б радісніше на серці і не потеплішав би погляд. Ось і я зараз, коли пишу ці ряд- ьп, згадую мого вірного друга, згадую його завзяту натуру, наші гарячі сперечання і, нарешті, все те, за що я йому вдячний. Зга дую — і в пам ’ яті з ’ являються ніжні слова пісні про друга: Сніжинки, та невже ж це наснилося тільки, Що ми знову удзох, мій хороший, мій відданий дру . Як тільки я вступив до університету, мені здавалось, їжо дру га знайду не відразу. Але я помилився. Щодня після занять я повертаюсь до своєї кімнати в студент ському гуртожитку. Там у мене є товариші і друзі. Буває так: ш* вистачило грошей до стипендії, але ніколи не залишать тебе са мого товариші. В усякому разі, в нашій групі — так. Гадаю, то у вас, товариші, те ж саме. Не знаю, чи зумів би я вірно відпо вісти на питання, чи є дружний колектив на вашому курсі, але обов ’ язково навів би приклади, як ми всі разом поздоровляли з днем народження Івана Михайлюка, як у колгоспі під час роботи на збиранні кукурудзи не раз можна було почути, як Марк Ізраль- сон чи Віра Дзюбленко говорили тому, хто працював на сусід ньому рядку: попрацюй наліво чи направо. А це означало: ба чиш, товариш відстає — допоможи йому. Допоможи товаришеві, зроби для нього все, що можеш — це буде приємно не тільки йому, але й тобі. Ти відчуєш повагу до себе, тобі буде про що згадувати в майбутньому. І хай твій друг поки що не зробив для тебе нічого надзвичайного, вір йому, шо обов ’ язково прийде час, коли він зробить усе, що буде в його си лах. Вір йому, поважай його — це допоможе вам обом. М. ЗЕЛЬЄВ, студ. II курсу математичного відділення фізмату. ,XVI КОМСОМОЛЬСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ УНІВЕРСИТЕТУ ПА ЛИСТОПАДА відбулась XVI комсомольська конфе ренція університету. Дебати по звітній доповіді се кретаря комітету тов. Галузи бу ли бурхливими. Делегати конфе ренції висловили ряд серйозних критичних зауважень про роботу комітету. Критика була справед ливою, діловою. Найслабшою ланкою в роботі комітету, як відзначила більшість виступаючих, була організаційна робота — найважливіша ділянка комсомольської роботи. А хіба можлива злагоджена, дружна ро бота секторів, якщо на головній ділянці — прорив? Комітет комсомолу повністю не використав своїх можливостей, не зумів визначити конкретних зав дань керівництва, а прийняті рі шення не завжди виконував. У роботі комітету, відзначив тов. Шляхов, був певний наліт адміністративності. Засідань було багато, рішень — ще більше, а ре зультатів роботи — дуже мало. Наочним прикладом неоператив ності комітету є підведення під- сумків змагання між групами. Ре. зультати змагань повинні були бу ти відомі на 7 листопада ц. р., але від ’ їзд у колгосп, очевидно, пе реплутав усі карти членам комі тету. І до цих пір підводиться «баланс плюсів і мінусів». Член комітету тов. Шляхов був змушений признатися, що в комі теті комсомол^’ «занадто захопи лись формальним боком справи». Про це ж говорила у своєму виступі Ася Новикова (біофак); «Комітет в основному підводить підсумки, а проникнути в суть справи не бажає». Тов. Грида (філфак)’ навів ін ший приклад неоперативності ко мітету. До 8 березня минулого ро ку комсомольське бюро філфаку вирішило нагородити грамотами кращих піонервожатих факульте ту. І тільки з вини тт. Галузи і Купрій ці грамоти були вручені вожатим лише в жовтні цього уч бового року. Сам тов. Галуза рід ко бував на факультетах. Може, таким сидячим способом життя се кретаря комітету пояснюється і його необізнаність у справах фа культетів? Ніякої підтримки від комітету не одержала редакція універси тетської газети, незважаючи на те, що члени редакції не раз звертались за допомогою до тов. Галузи. Боротись за високу комуністич ну культуру кожного студента! — ось основна думка численних виступів, у яких було зачеплене питання про постановку культма сової роботи в університеті. «Не треба обкрадати самих се бе. Не треба бути лише вузькими спеціалістами. Університет! — сама назва вже про щось говорить. То му й образливо і соромно за тих випускників університету, які об межуються лише своєю спеціаль ністю і не цікавляться мисте цтвом, літературою», — з такими словами звернулась до конферен ції колишня випускниця геологіч ного факультету Клюева. Вона говорила про необхідність підви щувати культуру наших студен тів: про знайомство з класичною музикою, живописом, про необ хідність зв ’ язку з художніми вуза ми, і в першу чергу — • з консер ваторією. В. Арістов у своєму виступі підняв питання про ліквідацію не грамотності культоргів. («Так, не грамотності. Я берусь твердити, що наші культорги не обізнані з тією справою, якою вони повинні керувати. Потрібні спеціальні се мінари, бесіди на допомогу куль- торгам, щоб вони могли проводи ти культмасову роботу із знанням справи»). Делегати говорили про неприпу стиме явище: університет, провід ний вуз міста, на останньому місці по художній самодіяльності. «Пео- ший-ліпший технікум нас побиває і масовістю, і якістю художньої самодіяльності» (тов. Терехов). У цьому вина і комсомольського активу, і комітету комсомолу, і парткому. Більше вимогливості, менше недбалості!. Тов. Терехов навів показовий факт: для того, щоб на конферен ції прозвучав Гімн Радянського Союзу, довелось запросити ор кестр іншої організації, в той час як в університеті існує власний духовий оркестр. Але студенти чують його лише на оглядах. Па радний оркестр нам не потрібний! А ось і спортивне обличчя уні верситету. Тов. Утва, що виступив з цього питання, говорив, що на першість міста з лиж команда ХДУ повинна була виставити п ’ ять дівчат і сім хлопців. Але з ’ явилось лише три дівчини і сім хлопців. І це спортивний універ ситет! Тов. Утва запропонував кон троль за спортивною роботою по класти на групи, а звіти коміте тів ДСТ і ДСАФ в обов ’ язковому порядку заслуховувати на засідан нях комсомольських бюро факуль тетів. Ну, і головне, звичайно, — спортзал. Комітет комсомолу і партком повинні зробити все, щоб у найближчі строки спортзал був закінчений, тому що спорт сменам тренуватись ніде. Звідси і якість спортивної роботи. О. Вербицький у своєму висту пі говорив про неприпустиму бай- .дужість комітету комсомолу до організації університетської дру жини: в комітеті лише в грудні 1959 року був призначений відпо відальний за дружину; штату дружини в університеті нема, дружиною цікавляться лише ен тузіасти, звіт про роботу дружини па комітеті був заслуханий лише один раз. Звідси — зриви: на фіз маті до цього часу нема команди ра дружини, на філфаці створена оперативна група, але користі від неї мало на радіофаці з дружи ною працює лише командир. Виня ток становлять геологи, які пра цюють дружно і охоче. Відповідальність за погану ро боту університетської дружини в першу чергу падає на комітет комсомолу. Тов. Синельников, секретар об кому комсомолу, у своєму висту пі зупинився на академроботі, у якій теж був певний прорив. 283 боржники у весняну сесію! Цифра величезна, якщо врахува ти, що кошти, відпущені на цих людей, могли б бути використа ні для будівництва студентсько го гуртожитку па 400 чоловік. 25 груп фізиків у минулому учбо вому році пропустили понад 300 годин, тобто фактично два дні аудиторії були пустими. Ко ли б два дні стояла взуттєва фабрика, то ці ж студенти цілий місяць ходили б без взуття. Або такий факт: 71 випускник ХДУ не поїхав у цьому році за призначенням. А це значить, що 7,5 мільйонів карбованців держав них грошей витрачені даремно. Делегати конференції засудили несерйозний підхід тогорічної конференції до виборів у комітет, в результаті чого туди були обра ні недосвідчені чи просто несум лінні товариші: Ігнатенко, Смир- нова, Верлока, Лапіна, Купрій. Конференція викрила ряд істот них недоліків у роботі комітету комсомолу університету. В палких словах виступаючих була не тіль ки критика, а й поради, ділові і товариські. Якщо новий склад комітету врахує всі ті побажан ня і зауваження, що зробили де легати, і докладе сил до перетво рення їх у життя, успіху буде до сягнуто. Л. МОРОЗОВА. Крім рекомендованого , списку Всі знають, як багато важить у житті людини книга. А якщо ця людина ще й вчиться, то без кни ги їй ніяк не обійтись. І тут ви являється, .що підібрати найваж ливіші, найзмістовніші книги, які відразу вводять у суть питання — не так просто. Ось тоді і прихо дять на допомогу досвідчені пра цівники бібліотеки. На філфаці — хороша бібліо тека, де створені всі умови для вибору потрібної літератури. Ба гато студентів філологів не обме жуються лише програмною літе ратурою, а цікавляться й новин ками радянської та сучасної за рубіжної літератури. Це М. Кур- цева, Л. Ковальчук, С. Попова, Л. Буш, Ж- Міняйлова та інші. Один час на філфаці велись га рячі суперечки з приводу творчо сті Ремарка. Багато хто захоплю ється Ремарком не як «любитель», а як філолог, тобто розуміючи творчу майстерність письменника, бачачи й недоліки його. Але є й такі, що цікавляться Ремарком тільки тому, що це «модно». Зараз філологи активно займа ються вивченням поезії. Відбувся вечір російської радянської поезії. Зараз готується вечір української поезії. Велику допомогу в органі зації його подають працівники бібліотеки Н. А. Андрющенко, А. Бухаріна, С. К- Мушкіна. Є. МОЛЧАНОВ, студент Студкори філологічного повідомляють Йдуть перші семінари Семінар з історії КПРС — перший семінар у нашому студент ському житті. Не треба говорити, як ретельно ми готувались до нього. Найактивніше виступали студенти Є. Агарков, А. Кузнецов, А. Гернец, І. Сукач та інші. Змістовні виступи з питань сучасного ревізіонізму підготували студенти Максимовський, Лунтовська. Учасники семінару активно і змістовно доповнювали виступи своїх товаришів. Але вже перший семінар виявив і таких, що приходять на за няття лише тому, щоб не одержати поганої оцінки. А інтересу до вивчення матеріалу виявляють небагато. Замість того, щоб актив но брати участь у роботі семінару, вони сиділи і швиденько готу вались до наступного питання: раптом доведеться виступати. Для них семінар як закріплення вивченого матеріалу, як більш глибоке вивчення основни/ питань теми втратив своє значення. І самі студенти, і викладач доцент В. П. Будников в цілому задоволені першими семінарами. Але факти непідготовленості окре мих студентів, факти пасивного ставлення до ходу семінару треба засудити з перших же днів, щоб вони не стали поганою звичкою, яка дорого коштуватиме і курсові, і окремим нашим товаришам. Ю. КУЗНЕЦОВ, студент першого курсу російського відділення. ВОНИ ДОБ ’ ЮТЬСЯ ЗДІЙСНЕННЯ СВОЇХ МРІЙ Нещодавно мені довелося бути свідком такої розмови між сту денткою першого українського Шурою Олійник і викладачем ні мецької мови О. С. Калиниченком. — Олексію Степановичу, — пита ла Шура, — з чого мені починати вивчати німецьку мову? Я відчу ваю, що з цього предмета відста ла від товаришів. — Звичайно, це потребує вели кого часу і чималої впертості. — Нічого, я знайду час. Ви тільки порадьте, з чого починати. Шура Олійник одержала кон кретні поради викладача. І вона знайде час і наздожене товари шів. Хоча це буде нелегко: гру па йде вперед, інших предметів чимало і один одного складніший. Важко спочатку не тільки Шу- рі Олійник. Переважна більшість давно розсталися зі школою. Але вони навчились за ці роки працю вати, переборювати труднощі, твердо йти до своєї мети, навчи лись цінувати колектив, допо магати один одному. Навряд чи стала б однією з кращих доярок Запорізької об ласті сьогоднішня студентка пер шого українського Ніна Діденко, якби не вміла як слід працювати, якби не вчилась досвіду у това ришів. Так, важко було спочатку доглядати 13 корів, вставати дуже рано. Іноді думалось: «Не справ люсь». Але ось уже фото молодої доярки прикрасило сторінки об ласної газети «Запорізька прав да». Це була перемога, перемога завзятості, перемога наполегливої праці. І тепер, коли Ніна одер жує листи з рідного села, вона не раз думає: «зараз мені навіть важче». Ніна Худолій і Фаїна Онацька вже добре знають майбутню свою професію. Вони прийшли в універ- ситет із школи. Ні, не з шкільної лави — вони вже працювали вчи телями. Коли Ніні Худолій, вчо рашній учениці, запропонували вести перші-четверті класи, бо до свідченого вчителя тоді в районі не було, вона дуже хвилювалась. І зараз пам ’ ятає Ніна довгі вечо ри, проведені за підготовкою до уроків. Але саме тоді, працюючи з малюками, і зрозуміла вона своє справжнє покликання в жит ті — бути вихователем. І щоб здійснити свою мрію, прийшла Ніна на філологічний факультет. А Фаїна Онацька працювала навіть у 5 — 6 класах, викладаючи українську мову. Але відчувала — знань не досить, щоб бути справжнім учителем і виховате лем. За знаннями, за вмінням прийшла вона в університет і одержить їх. Можна називати ще багатьох представників нашого першого ук раїнського. Всіх їх привела на факультет любов до рідного сло ва, до рідної літератури. Вона вже пройшли «бойове хрещення» на семінарах, силу колективу пе ревірила праця в колгоспі. День за днем минають швидко. П ’ яти- курсники говорять, що й не помі тили, як пролетіли п ’ ять років. Ми їм віримо, бо самі вже май же не помічаємо, як летять дні. Може, не всі дійдуть до п ’ ятого курсу, може, не у всіх вистачить бажання і наполегливості, але таких буде дуже мало. Курс, який майже весь- складається з людей, що вміють працювати і полюбили працю, що прийшли на філологічний факультет за покли канням, вірю, стане одним з кра щих, одним з дружних, одним з передових. Н. МАГОМЕДОВА, студентка філфаку. На фото: Студент другого курсу хімфаку Борис Заславський на практикумі з якісного аналізу. Адреса редакції: Університетська вул., 16, Тел. 2-72-01, дод. 64. Друк. Вид-ва ХДУ, БІД 20305 від 8/ХІІ 1960 р. Зам. 2347. Редактор Б. ЩЕРБАН ЕН КО.