Електронний архів оцифрованих періодичних видань Центральної Наукової Бібліотеки ХНУ імені В.Н. Каразіна
Видання:
Харківський університет
Регіон:
Харків
Номер видання:
74
Дата випуску:
07.12.1960
Дата завантаження:
22.04.2025
Сторінок:
2
Мова видання:
українська
Рік оцифровки:
Кількість номерів:
Текст роспізнано:
ТАК
Опис:
Оригінал зберігається:
Центральна наукова бібліотека Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

На весь екран

Знайшли помилку? Напишіть нам про це на пошту welcome@back2news.org

No 74 (1064) Середа, 7 грудня 1960 року. І Ціна 10 коп. ГУРТОН ЛЕКТОРІВ-АТЕЇСТІВ В Ужгородському державному 1 університеті створено гурток лекторів-атеїстів. У гуртку пра ­ цює понад 40 студентів і аспі ­ рантів. Гуртківці готують допо ­ віді на теми: «Реакційна діяль ­ ність реформатської церкви на Закарпатті», «Чи є життя на інших планетах?», «Реакційна суть релігії», «Як народився міф про Христа?» та інші. Члени гуртка обговорять на за ­ сіданнях наукові доповіді і ви ­ ступлять з ними на підприємст ­ вах та в установах обласного центра. Курс п’ятий, останній На комсомольських зборах V курсу історичного факультету йшла розмова про стан диплом ­ них робіт. Один з викладачів за ­ уважив: «Інколи виходить, що ми змушені розшукувати студен ­ та, а не він нас». Та й справді, хіба нам не ві ­ домий той факт, що певна ча ­ стина п ’ ятинурсників не досить сумлінно і серйозно ставиться до дипломних робіт. Нема потреби говорити про важливість остан ­ ніх — кожний студент це ро ­ зуміє. Слід зрозуміти інше: тре ­ ба працювати, і це найголовнішо. На жаль, деякі дипломники чо ­ мусь намагаються затягнути на ­ писання дипломної роботи. Так, наприклад, студента Лук ’ янчен- ка керівник не бачив з минуло ­ го учбового року. Деякі студенти не закінчили повністю збирання потрібної літератури, не узгоди ­ ли з консультантами плану ро ­ боти. Було б дуже добре, якби ці то ­ вариші брали приклад з кращих. А свідомих, передових студенті’: ка V курсі немало. Навчаючись ще на І1Б курсі і працюючи в гуртку історії СРСР, П. Шуваєв обрав тему: «Боротьба КПРС і Радянського Уряду за мир у після ­ воєнний період». Тема актуаль ­ на. Вона зацікавила і захопила П. Шуваєва. Продовжуючи пра ­ цювати над нею, він виступив потім з доповіддю на універси тетській науковій конференції. Зараз П. Шуваєв пише дипломну на цю ж тему. «Всеукраїнський залізничний страйк влітку 1918 року», — та ­ ка тема дипломної роботи у М. Чумаковського. Вона побудо ­ вана в основному на архівному матеріалі. М. Чумаковський ви ­ користовує в роботі декілька де ­ сятків різноманітних документів. У бібліотеці імені Короленка можна часто бачити В. Сиротен- ка. На його робочому місці ле ­ жать купи журналів та газетних підшивок, причому — на німецькій мові. Тема дипломної роботи В. Сиротенка — «Культурне бу ­ дівництво в ГДР». Цьому сту ­ дентові притаманне постійне прагнення шукати і вивчати но ­ ве, вибирати найважче. Серйозна ставляться до написання диплом ­ них робіт п ’ ятикурсники Пащен- ко, Лісовицький, Ліфшиць, Мама- луй. Так, студенти працюють сер ­ йозно і наполегливо. Але все ж не всі. Ось чому комсомольсько ­ му бюро курсу (комсорг Є. Гор- батюк) і партгрупі (парторг Я. Бакшеєв) час по-справжньсму зацікавитися тим, які справи у кожного, щеб на було жодного студента, не допущеного до за ­ хисту дипломної роботи. М. ШЕЇН, студент. Перші кроки нового бюро Грунтовно аналізують роботу факультетського бюро лише перед звітно-виборчими зборами, але нам здаєтьс’я, що краще оцінюва ­ ти роботу бюро через невеликі проміжки часу. Тоді стає видні ­ ше, що зроблено і що треба зро ­ бити. Після повернення студентів з сільськогосподарських робіт, ком ­ сомольське бюро хімфаку влаш ­ тувало збори, на яких були під ­ ведені підсумки роботи в колгос ­ пі. Відзначались успіхи, говорили про недоліки. Пули засуджені та ­ кі студенти як Клеонов (І курс), Шпорт, Рибаченко (II курс) за те, що намагались ухилитися від роботи. Нелегко було новому бюро го ­ тувати вечір, присвячений Вели ­ кому Жовтню. За тиждень до ве- чора були знайдені і приміщен ­ ня, і оркестр, організована ху ­ дожня самодіяльність. Не обі ­ йшлося і без неприємностей. За відмову від участі в самодіяль ­ ності студентці III курсу Ж. Бу- берман було винесено догану. У тому, що вечір пройшов доб ­ ре, велика заслуга належить ком ­ сомольському бюро. Було проведено три засідання бніро, на одному з яких був за ­ слуханий звіт групорга першої групи ПІ курсу «Про участь ком ­ сомольців у громадсько-корисно ­ му житті» та інформація побут- сектора про організацію самооб ­ слуговування на факультеті. На 1 і II курсах за допомогою бюро були організовані додаткові за ­ няття з математики. План роботи бюро передбачає проведення курсових зборів по підготовці до сесії, оформлення дошки пошани і спортивного стенду, організацію новорічного вечора. На засіданнях бюро бу ­ дуть заслухані звіти гру портів І курсу про академроботу в гру ­ пах, звіт редакції стінгазети «Фільтр», звіт СНТ. Головним завданням бюро на сьогодні залишається проведення змагання між групами, курсами за кращу комсомольську роботу, за хорошу і відмінну успішність. Завдання групоргів і комсомоль ­ ського бюро факультету зараз полягають у тому, щоб суворо перевіряти виконання доручень. Перші кроки у цьому напрямі вже зроблені. В. АРТЬОМОВ, секретар комсомольського бюро хімічного факультету, Л. НАЗАРЧЕНКО. У гуртках СНТ МОЛОДІ ДОСЛІДНИКИ СЛОВА Студенти філологічного фа ­ культету працюють у наукових ■тудентських гуртках російської і української мов, російської і української літератур, тощо. Гурток української літератури провів уже декілька засідань. Студенти активно включились у роботу гуртка.» Передбачається обговорення Декади української літератури та мистецтва в Москві, зустріч з письменником Мурато- вим, з поетами Терасименком, Бондарем, Вирганом, культпохід до оперного театру. У зв ’ язку з відзначенням сто ­ річчя з дня смерті Т. Г. Шевчен ­ ка багато гуртківців розробляють теми, пов ’ язані з творчістю Шев ­ ченка. Наприклад, «Шевченко і Квітка-Основ ’ яненко» (Параван) , «Шевченко і білоруси» (Ав- ксентьєв), «Сценарії і фільми про Шевченка» (Сторожснко) , «Шев- чеико і Некрасов» (Салащенкої. Непогано працює гурток росій­ ської мови (керівник Л. Я- Ви ­ кова). Він налічує 15 членів, студентів II, III, IV курсів. План роботи гуртка передбачає заслу ­ хування і обговорення студент ­ ських доповідей, заслухування повідомлень про роботи видатних російських мовознавців, повідом ­ лення про походження окремих слів і фразеологізмів, огляд но ­ вої літератури, складання слов ­ ника неправильностей. Передба ­ чається проведення поширеного засідання гуртка на тему: «Гово ­ ри правильно». Робота кожного гуртківця проходить під керів ­ ництвом членів кафедри росіії- ської мови. Гуртківці заслухали і обгово ­ рили доповіді А. Шевченка (IV курс) на тему’ «О. X. Восто ­ ков — видатний російський мово ­ знавець», повідомлення студент- ки Т. Кардані (III курс) про по ­ ходження деяких фразеологізмів, повідомлення студентки Хатен (III курс) про складання словни ­ ка неправильностей. «Народ у нас активний, — говорить Л. Я. Вико ­ ва. — Регулярно відвідують за ­ няття, цікавляться мовою, за ­ дають багато запитань. Добре з такими людьми працювати. Актив, ний і староста цього гуртка Н. Сукаленко (IV курс). Побувавши на заняттях різних гуртків, відчуваєш задоволення: творча наукова студентська дум ­ ка працює! А щоб були успіхи, потрібна праця. Адже недаром говорять, що «все трудом сла ­ виться, все трудом ставиться». Б. ФОМИЧЕНКО, студент І курсу філфаку. САМОДІЯЛЬНИЙ БАЛЕТ За 15 років свого існування хореографічна студія Київського університету пройшла шлях від невеликого танцювального гуртка до народного ансамблю танцю. Виступаючи в цьому році на республіканському огляді худож ­ ньої самодіяльності, присвячено ­ му Декаді української літерату ­ ри та мистецтва в Москві, ко ­ лектив народного ансамблю тан ­ цю університету одержав дип ­ лом третього ступеня, а солістка Галина Коджебаш — диплом дру ­ гого ступеня. Більше 100 різноманітних тан ­ ців розучено за 15 років існу ­ вання ансамблю. З них більше ЗО в даний час у дійовому ре- пертуарі. Сюди входять і масові народні танці, і сольні народні танці, і уривки з класичного і радянського балету, і жанрові картинки. СТУДЕНТСЬКЕ КАФЕ Куди піти? Де відпочити після трудового тижня? Такі пи ­ тання часто хвилюють студентів. Звичайно, можна піти в кіно, театр… Але іноді просто хочеть ­ ся повеселитись, потанцювати, поговорити про літературу, му ­ зику. Добре, якщо в гості до студен ­ тів прийдуть місцеві письмен ­ ники, поети, музиканти, твори яких з задоволенням послухаєш. А якщо ти любиш поезію, про ­ буєш писати сам, то дуже ціка ­ во прочитати вірші у колі дру ­ зів, почути їх думку. З цією метою, метою організа ­ ції культурного відпочинку сту ­ дентів, при Пензенському полі ­ технічному інституті організова ­ но студентське молодіжне кафе «Юність». Тут можна потанцювати, по ­ грати в шахи, почитати журна ­ ли, послухати вірші, пісні, пого ­ ворити з артистом, музикантом, поетом. Ні, не Масюк типовий для фізмату! З обуренням прочитав я в нашій газеті статтю «Недоростки розважаються». Прочитав і, відверто кажучи, вірити не захотів. Невже є серед нас отакі недолюдки, що дозволяють собі принижу ­ вати гідність товариша, заважають йому жити і працювати. Осо ­ бливо прикро, що вони з мого факультету, який став мені таким близьким і рідним. 1 мені захотілось сказати вам, товариші чита ­ чі, товариші з усіх факультетів, що Масюк — не типове явище для фізмату. В нашій групі живуть і працюють справжні комсо ­ мольці, радянськв*студепти. Якщо ми кажемо слова «друг, товариш», то, звичайно, серед нас не знайдеться жодної людини, у якої не стало б радісніше на серці і не потеплішав би погляд. Ось і я зараз, коли пишу ці ряд- ьп, згадую мого вірного друга, згадую його завзяту натуру, наші гарячі сперечання і, нарешті, все те, за що я йому вдячний. Зга ­ дую — і в пам ’ яті з ’ являються ніжні слова пісні про друга: Сніжинки, та невже ж це наснилося тільки, Що ми знову удзох, мій хороший, мій відданий дру . Як тільки я вступив до університету, мені здавалось, їжо дру ­ га знайду не відразу. Але я помилився. Щодня після занять я повертаюсь до своєї кімнати в студент ­ ському гуртожитку. Там у мене є товариші і друзі. Буває так: ш* вистачило грошей до стипендії, але ніколи не залишать тебе са ­ мого товариші. В усякому разі, в нашій групі — так. Гадаю, то у вас, товариші, те ж саме. Не знаю, чи зумів би я вірно відпо ­ вісти на питання, чи є дружний колектив на вашому курсі, але обов ’ язково навів би приклади, як ми всі разом поздоровляли з днем народження Івана Михайлюка, як у колгоспі під час роботи на збиранні кукурудзи не раз можна було почути, як Марк Ізраль- сон чи Віра Дзюбленко говорили тому, хто працював на сусід ­ ньому рядку: попрацюй наліво чи направо. А це означало: ба ­ чиш, товариш відстає — допоможи йому. Допоможи товаришеві, зроби для нього все, що можеш — це буде приємно не тільки йому, але й тобі. Ти відчуєш повагу до себе, тобі буде про що згадувати в майбутньому. І хай твій друг поки що не зробив для тебе нічого надзвичайного, вір йому, шо обов ’ язково прийде час, коли він зробить усе, що буде в його си ­ лах. Вір йому, поважай його — це допоможе вам обом. М. ЗЕЛЬЄВ, студ. II курсу математичного відділення фізмату. ,XVI КОМСОМОЛЬСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ УНІВЕРСИТЕТУ ПА ЛИСТОПАДА відбулась XVI комсомольська конфе ­ ренція університету. Дебати по звітній доповіді се ­ кретаря комітету тов. Галузи бу ­ ли бурхливими. Делегати конфе ­ ренції висловили ряд серйозних критичних зауважень про роботу комітету. Критика була справед ­ ливою, діловою. Найслабшою ланкою в роботі комітету, як відзначила більшість виступаючих, була організаційна робота — найважливіша ділянка комсомольської роботи. А хіба можлива злагоджена, дружна ро ­ бота секторів, якщо на головній ділянці — прорив? Комітет комсомолу повністю не використав своїх можливостей, не зумів визначити конкретних зав ­ дань керівництва, а прийняті рі ­ шення не завжди виконував. У роботі комітету, відзначив тов. Шляхов, був певний наліт адміністративності. Засідань було багато, рішень — ще більше, а ре ­ зультатів роботи — дуже мало. Наочним прикладом неоператив ­ ності комітету є підведення під- сумків змагання між групами. Ре. зультати змагань повинні були бу ­ ти відомі на 7 листопада ц. р., але від ’ їзд у колгосп, очевидно, пе ­ реплутав усі карти членам комі ­ тету. І до цих пір підводиться «баланс плюсів і мінусів». Член комітету тов. Шляхов був змушений признатися, що в комі ­ теті комсомол^’ «занадто захопи ­ лись формальним боком справи». Про це ж говорила у своєму виступі Ася Новикова (біофак); «Комітет в основному підводить підсумки, а проникнути в суть справи не бажає». Тов. Грида (філфак)’ навів ін ­ ший приклад неоперативності ко ­ мітету. До 8 березня минулого ро ­ ку комсомольське бюро філфаку вирішило нагородити грамотами кращих піонервожатих факульте ­ ту. І тільки з вини тт. Галузи і Купрій ці грамоти були вручені вожатим лише в жовтні цього уч ­ бового року. Сам тов. Галуза рід ­ ко бував на факультетах. Може, таким сидячим способом життя се ­ кретаря комітету пояснюється і його необізнаність у справах фа ­ культетів? Ніякої підтримки від комітету не одержала редакція універси ­ тетської газети, незважаючи на те, що члени редакції не раз звертались за допомогою до тов. Галузи. Боротись за високу комуністич ­ ну культуру кожного студента! — ось основна думка численних виступів, у яких було зачеплене питання про постановку культма ­ сової роботи в університеті. «Не треба обкрадати самих се ­ бе. Не треба бути лише вузькими спеціалістами. Університет! — сама назва вже про щось говорить. То ­ му й образливо і соромно за тих випускників університету, які об ­ межуються лише своєю спеціаль ­ ністю і не цікавляться мисте ­ цтвом, літературою», — з такими словами звернулась до конферен ­ ції колишня випускниця геологіч ­ ного факультету Клюева. Вона говорила про необхідність підви ­ щувати культуру наших студен ­ тів: про знайомство з класичною музикою, живописом, про необ­ хідність зв ’ язку з художніми вуза ­ ми, і в першу чергу — • з консер ­ ваторією. В. Арістов у своєму виступі підняв питання про ліквідацію не ­ грамотності культоргів. («Так, не ­ грамотності. Я берусь твердити, що наші культорги не обізнані з тією справою, якою вони повинні керувати. Потрібні спеціальні се­ мінари, бесіди на допомогу куль- торгам, щоб вони могли проводи ­ ти культмасову роботу із знанням справи»). Делегати говорили про неприпу ­ стиме явище: університет, провід ­ ний вуз міста, на останньому місці по художній самодіяльності. «Пео- ший-ліпший технікум нас побиває і масовістю, і якістю художньої самодіяльності» (тов. Терехов). У цьому вина і комсомольського активу, і комітету комсомолу, і парткому. Більше вимогливості, менше недбалості!. Тов. Терехов навів показовий факт: для того, щоб на конферен ­ ції прозвучав Гімн Радянського Союзу, довелось запросити ор ­ кестр іншої організації, в той час як в університеті існує власний духовий оркестр. Але студенти чують його лише на оглядах. Па ­ радний оркестр нам не потрібний! А ось і спортивне обличчя уні ­ верситету. Тов. Утва, що виступив з цього питання, говорив, що на першість міста з лиж команда ХДУ повинна була виставити п ’ ять дівчат і сім хлопців. Але з ’ явилось лише три дівчини і сім хлопців. І це спортивний універ ­ ситет! Тов. Утва запропонував кон ­ троль за спортивною роботою по ­ класти на групи, а звіти коміте ­ тів ДСТ і ДСАФ в обов ’ язковому порядку заслуховувати на засідан ­ нях комсомольських бюро факуль ­ тетів. Ну, і головне, звичайно, — спортзал. Комітет комсомолу і партком повинні зробити все, щоб у найближчі строки спортзал був закінчений, тому що спорт ­ сменам тренуватись ніде. Звідси і якість спортивної роботи. О. Вербицький у своєму висту ­ пі говорив про неприпустиму бай- .дужість комітету комсомолу до організації університетської дру ­ жини: в комітеті лише в грудні 1959 року був призначений відпо ­ відальний за дружину; штату дружини в університеті нема, дружиною цікавляться лише ен ­ тузіасти, звіт про роботу дружини па комітеті був заслуханий лише один раз. Звідси — зриви: на фіз ­ маті до цього часу нема команди ­ ра дружини, на філфаці створена оперативна група, але користі від неї мало на радіофаці з дружи ­ ною працює лише командир. Виня ­ ток становлять геологи, які пра ­ цюють дружно і охоче. Відповідальність за погану ро ­ боту університетської дружини в першу чергу падає на комітет комсомолу. Тов. Синельников, секретар об ­ кому комсомолу, у своєму висту ­ пі зупинився на академроботі, у якій теж був певний прорив. 283 боржники у весняну сесію! Цифра величезна, якщо врахува ­ ти, що кошти, відпущені на цих людей, могли б бути використа ­ ні для будівництва студентсько ­ го гуртожитку па 400 чоловік. 25 груп фізиків у минулому учбо ­ вому році пропустили понад 300 годин, тобто фактично два дні аудиторії були пустими. Ко ­ ли б два дні стояла взуттєва фабрика, то ці ж студенти цілий місяць ходили б без взуття. Або такий факт: 71 випускник ХДУ не поїхав у цьому році за призначенням. А це значить, що 7,5 мільйонів карбованців держав ­ них грошей витрачені даремно. Делегати конференції засудили несерйозний підхід тогорічної конференції до виборів у комітет, в результаті чого туди були обра ­ ні недосвідчені чи просто несум ­ лінні товариші: Ігнатенко, Смир- нова, Верлока, Лапіна, Купрій. Конференція викрила ряд істот ­ них недоліків у роботі комітету комсомолу університету. В палких словах виступаючих була не тіль ­ ки критика, а й поради, ділові і товариські. Якщо новий склад комітету врахує всі ті побажан ­ ня і зауваження, що зробили де ­ легати, і докладе сил до перетво ­ рення їх у життя, успіху буде до ­ сягнуто. Л. МОРОЗОВА. Крім рекомендованого , списку Всі знають, як багато важить у житті людини книга. А якщо ця людина ще й вчиться, то без кни ­ ги їй ніяк не обійтись. І тут ви ­ являється, .що підібрати найваж ­ ливіші, найзмістовніші книги, які відразу вводять у суть питання — не так просто. Ось тоді і прихо ­ дять на допомогу досвідчені пра ­ цівники бібліотеки. На філфаці — хороша бібліо ­ тека, де створені всі умови для вибору потрібної літератури. Ба ­ гато студентів філологів не обме ­ жуються лише програмною літе ­ ратурою, а цікавляться й новин ­ ками радянської та сучасної за ­ рубіжної літератури. Це М. Кур- цева, Л. Ковальчук, С. Попова, Л. Буш, Ж- Міняйлова та інші. Один час на філфаці велись га ­ рячі суперечки з приводу творчо ­ сті Ремарка. Багато хто захоплю ­ ється Ремарком не як «любитель», а як філолог, тобто розуміючи творчу майстерність письменника, бачачи й недоліки його. Але є й такі, що цікавляться Ремарком тільки тому, що це «модно». Зараз філологи активно займа ­ ються вивченням поезії. Відбувся вечір російської радянської поезії. Зараз готується вечір української поезії. Велику допомогу в органі ­ зації його подають працівники бібліотеки Н. А. Андрющенко, А. Бухаріна, С. К- Мушкіна. Є. МОЛЧАНОВ, студент Студкори філологічного повідомляють Йдуть перші семінари Семінар з історії КПРС — перший семінар у нашому студент ­ ському житті. Не треба говорити, як ретельно ми готувались до нього. Найактивніше виступали студенти Є. Агарков, А. Кузнецов, А. Гернец, І. Сукач та інші. Змістовні виступи з питань сучасного ревізіонізму підготували студенти Максимовський, Лунтовська. Учасники семінару активно і змістовно доповнювали виступи своїх товаришів. Але вже перший семінар виявив і таких, що приходять на за ­ няття лише тому, щоб не одержати поганої оцінки. А інтересу до вивчення матеріалу виявляють небагато. Замість того, щоб актив ­ но брати участь у роботі семінару, вони сиділи і швиденько готу ­ вались до наступного питання: раптом доведеться виступати. Для них семінар як закріплення вивченого матеріалу, як більш глибоке вивчення основни/ питань теми втратив своє значення. І самі студенти, і викладач доцент В. П. Будников в цілому задоволені першими семінарами. Але факти непідготовленості окре ­ мих студентів, факти пасивного ставлення до ходу семінару треба засудити з перших же днів, щоб вони не стали поганою звичкою, яка дорого коштуватиме і курсові, і окремим нашим товаришам. Ю. КУЗНЕЦОВ, студент першого курсу російського відділення. ВОНИ ДОБ ’ ЮТЬСЯ ЗДІЙСНЕННЯ СВОЇХ МРІЙ Нещодавно мені довелося бути свідком такої розмови між сту ­ денткою першого українського Шурою Олійник і викладачем ні ­ мецької мови О. С. Калиниченком. — Олексію Степановичу, — пита ­ ла Шура, — з чого мені починати вивчати німецьку мову? Я відчу ­ ваю, що з цього предмета відста ­ ла від товаришів. — Звичайно, це потребує вели ­ кого часу і чималої впертості. — Нічого, я знайду час. Ви тільки порадьте, з чого починати. Шура Олійник одержала кон ­ кретні поради викладача. І вона знайде час і наздожене товари ­ шів. Хоча це буде нелегко: гру ­ па йде вперед, інших предметів чимало і один одного складніший. Важко спочатку не тільки Шу- рі Олійник. Переважна більшість давно розсталися зі школою. Але вони навчились за ці роки працю ­ вати, переборювати труднощі, твердо йти до своєї мети, навчи ­ лись цінувати колектив, допо ­ магати один одному. Навряд чи стала б однією з кращих доярок Запорізької об ­ ласті сьогоднішня студентка пер ­ шого українського Ніна Діденко, якби не вміла як слід працювати, якби не вчилась досвіду у това ­ ришів. Так, важко було спочатку доглядати 13 корів, вставати дуже рано. Іноді думалось: «Не справ ­ люсь». Але ось уже фото молодої доярки прикрасило сторінки об ­ ласної газети «Запорізька прав ­ да». Це була перемога, перемога завзятості, перемога наполегливої праці. І тепер, коли Ніна одер ­ жує листи з рідного села, вона не раз думає: «зараз мені навіть важче». Ніна Худолій і Фаїна Онацька вже добре знають майбутню свою професію. Вони прийшли в універ- ситет із школи. Ні, не з шкільної лави — вони вже працювали вчи ­ телями. Коли Ніні Худолій, вчо ­ рашній учениці, запропонували вести перші-четверті класи, бо до ­ свідченого вчителя тоді в районі не було, вона дуже хвилювалась. І зараз пам ’ ятає Ніна довгі вечо ­ ри, проведені за підготовкою до уроків. Але саме тоді, працюючи з малюками, і зрозуміла вона своє справжнє покликання в жит ­ ті — бути вихователем. І щоб здійснити свою мрію, прийшла Ніна на філологічний факультет. А Фаїна Онацька працювала навіть у 5 — 6 класах, викладаючи українську мову. Але відчувала — знань не досить, щоб бути справжнім учителем і виховате ­ лем. За знаннями, за вмінням прийшла вона в університет і одержить їх. Можна називати ще багатьох представників нашого першого ук ­ раїнського. Всіх їх привела на факультет любов до рідного сло ­ ва, до рідної літератури. Вона вже пройшли «бойове хрещення» на семінарах, силу колективу пе ­ ревірила праця в колгоспі. День за днем минають швидко. П ’ яти- курсники говорять, що й не помі ­ тили, як пролетіли п ’ ять років. Ми їм віримо, бо самі вже май ­ же не помічаємо, як летять дні. Може, не всі дійдуть до п ’ ятого курсу, може, не у всіх вистачить бажання і наполегливості, але таких буде дуже мало. Курс, який майже весь- складається з людей, що вміють працювати і полюбили працю, що прийшли на філологічний факультет за покли ­ канням, вірю, стане одним з кра ­ щих, одним з дружних, одним з передових. Н. МАГОМЕДОВА, студентка філфаку. На фото: Студент другого курсу хімфаку Борис Заславський на практикумі з якісного аналізу. Адреса редакції: Університетська вул., 16, Тел. 2-72-01, дод. 64. Друк. Вид-ва ХДУ, БІД 20305 від 8/ХІІ 1960 р. Зам. 2347. Редактор Б. ЩЕРБАН ЕН КО.