No 75 (1065) Субота, 10 грудня 1960 року. Ціна 10 коп. У КОМІТЕТІ ЛКСМ У ПРО ФАКУЛЬТЕТ ГРОМАДСЬКИХ ПРОФЕСІЙ V СПІШНО здійснюючи величні накреслення семирічного пла- ^ ну, радянський народ під керівництвом Комуністичної пар тії Радянського Союзу і її ленінського Центрального Комітету бу дує щасливе майбутнє людства — комунізм. Комунізм передбачає не лише величезний розвиток виробничих сил на основі прогресу науки і техніки, а й всебічний розвиток людської особи, активного будівника і громадянина комуністично го суспільства. Ось чому відмінною рисою нашого часу є велике піднесення творчої активності всіх трудящих, активності, що ви ливається у рух колективів комуністичної праці, у створення на родних університетів культури, шкіл громадських професій. Завданням нашої університетської комсомольської організації є виховання людей, гідних стати в перші лави цього всенародно го руху, таких, що вміють організувати молодь, повести її за со бою, зігріти кожну справу вогником комсомольської ініціативи. Де б не працював наш випускник, він повинен вміти керувати художньою самодіяльністю, прочитати захоплюючу лекцію, згурту вати спортивний колектив. Майстерності орга нізатора і громад ського працівника треба вчитися вже зараз, в стінах універ ситету, поряд з ово лодінням своєю ос новною спеціальністю. У нас для цього є всі можливості. Саме з цією метою і створюється комітетом комсомолу ЛКСМУ, разом з усіма громадськими організаціями університету, фа культет громадських професій. Передбачається, що цей факультет складатиметься з шести відділень: 1. відділення ораторського мистецтва; 2. відділення організаторів художньої самодіяльності; 3. відділення журналістики; 4. відділення інструкторів і суддів з спорту; 5. відділення піонерських вожатих; 6. відділення організаторів любительських кіностудій. Факультет очолюватиме Рада у складі декана, його замісника і секретаря, призначених комітетом комсомолу з числа студентів. На чолі кожного відділення стоятиме Рада з трьох чоловік. Відділення ораторського мистецтва займається підготовкою лекторів, організаторів-пропагандистів і складається з трьох сек цій: міжнародників, атеїстів, мистецтвознавців. Відділення організаторів художньої самодіяльності готує керів ників гуртків і масовиків. Відділення журналістики ставить за мету підготовку актив них кореспондентів партійної і радянської преси, радіо, телеба чення. Відділення підготовки інструкторів і суддів з спорту готувати ме вмілих організаторів фізкультурного руху. Значна частина випускників університету присвячує життя педагогічній діяльності. Як правило, найкращих результатів до магається у своїй роботі той, хто вміє і любить працювати з діть ми, добре знає специфіку піонерської роботи. Цьому можна на вчитися, працюючи на відділенні піонерських вожатих. Строк навчання на факультеті громадських професій — два роки. Студент, що успішно закінчить факультет, одержить дип лом встановленого комітетом ЛКСМУ зразка. Відкриття факультету громадських професій відбудеться 17 лю того 1961 року. Комітет комсомолу звертається з закликом до всіх громадських організацій університету, до викладачів, студентів взяти активну участь в організації факультету громадських професій, в розроб ці і обговоренні його програми. £8 ГР УДНЯ — В ИБОРИ НАРОДНИХ СУДІВ Словом і ділом Триває виборча кампанія по виборах народних судів. Активну участь у ній бере агітколектив університету. В зв ’ язку з підго товкою і проведенням виборів по силюється масово-політична робо та серед виборців. Дійовість, ідейність, правди вість, ясність, цілеспрямова ність — ось характерні особли вості і найважливіші риси полі тичної агітації. Це підкреслюєть ся і в Постанові червневого Пле нуму ЦК КПРС, де сказано, що агітацію треба провадити так, щоб вона постійно сприяла підвищен ню свідомості і активності тру дящих, зміцненню трудової дис ципліни, вихованню комуністич ного ставлення до праці. Саме так і працює численний загін мо лодих агітаторів історичного фа культету. Так, перебуваючи на роботі в колгоспі «12 років Жовтня» Бо- ровського району, агітатор Надія Гончаренко, у минулому доярка, зараз студентка, прийшовши на ферму, помітила, що корови не їдять силос, тому що до нього нема потрібної приправи, а це по рушує режим годівлі худоби. Тут же, на фермі, Надія провела бе сіду з доярками, розказала про свій досвід, і, засукавши рукава, показала, як треба готувати корм, доїти корів. Так агітатор і словом і ділом закликав людей працюва ти краще, продуктивніше. Бесіда — основна форма робо ти агітатора. Кожний виступ агі татора перед слухачами повинен бути цікавим, повинен викликати у слухача прагнення до практич них дій. При цьому дуже важли во вміти зв ’ язати загальні полі тичні та економічні завдання з конкретними справами даного ко лективу. Авторові цих рядків до- велось бути присутнім у колгоспі «12 років Жовтня», коли агітатор Олексій Захлєбаєв, у минулому токар, запропонував знизити за рік собівартість ремонту сільсько господарських машин на півтора процента. Він розповів, як цього можна добитись. Так, наприклад, треба своєчас но виключати верстат, і це дасть за зміну декілька кіловат-годин зекономленої електроенергії. А ви точивши з заготовки дві деталі замість звичайної однієї, — збере жеш метал, тим самим знизиш собівартість ремонтних робіт. Це переконало механізаторів, і про позиція агітатора була схвалена. Наведені факти показують, що дійовість в агітації великою мірою залежить від особистих якостей агітатора, від його вміння доби ватися поставленої мети. Кожний агітатор знає, що однієї бесіди часто буває недостатньо, щоб вплинути на хід справи, на віть коли слухачі цілком підтри мують агітатора, в усьому згодні з ним. Під час бесід агітатор дізнається про потреби людей, що часто не стосуються до їх робо- ти, але все ж від них залежить її якість. Агітатор не повинен зали шати поза увагою те, що зава жає людям працювати. Жителі вулиць Сумської і Трінклера другий рік знають агі татора Олександра Котова. Зовні він звичайна людина, яких бага то. Хіба тільки очі його зверта ють на себе увагу: веселі, жваві, проникливі. — Душа у людини велика, — говорять про нього жильці цих вулиць. — Тепло біля нього. А я б сказав, що тут є те живе джерельце правди, любов до справи, увага до потреб не тіль ки ближніх, але й всієї держави. Іде агітатор до людей, ідуть до нього люди, до живого джерела правди. Агітатори, що несуть живе ко муністичне слово в маси, вихо вують у них безмежну любов до партії, безмежне довір ’ я до її по літики. Це помножує силу і мо гутність нашої держави. К. КОЛОМІЄЦЬ, керівник агітколективу історичного факультету. Вчасно розпочав роботу агіт пункт, розташований в гуртожит ку по проспекту Леніна, 20. Він добре, зі смаком обладнаний, вмі ло підібрані портрети, картини, плакати. Керівники агітпункту слідкують, щоб для виборців зав жди були свіжі газети, журнали, щоб в приміщенні було чисто і затишно. Дуже цікавий план заходів, складений на агітпункті, неухиль но здійснюється. І зустрічі з кан дидатами в судді, і вечір, при свячений Дню Конституції, на якому з доповіддю виступив до- цент Поклонський, і регулярні юридичні консультації — все це користується успіхом серед вибор ців. В плані дальшої роботи — лек ція академіка М. П. Барабашова, лекції на міжнародні, на медичні теми тощо. Оскільки основна маса вибор ців на цій дільниці — студенти, що мешкають у гуртожитку, агіт пункт використовує для своєї ро боти і гуртожитківський радіо вузол. С. ЖУРІ НА, студентка. Достроково Наприкінці листопада 33 група радіофізиків працювала на будівни цтві нового корпусу ХДУ. Завдання було не з лег ких; але працювали дружно, злагоджено і, як і слід радіофізикам, з ініціативою. Робота бу ла закінчена достроково. Перші засідання На історичному факультеті за раз існує 7 наукових гуртків: гурток історії КПРС, історії СРСР, історії України, нової істо рії, історії середніх віків, архео логії та філософії. В цих гуртках працює 130 чоловік. Щочетверга на факультеті можна прочитати об ’ яву про засідання гуртків. На перших засіданнях були підведе ні підсумки наукової роботи сту дентів за рік. Уже проведені організаційні роботи, підібрана тематика науко вих робіт. В комсомольських групах ДО ПОРУШНИКІВ ДИСЦИПЛІНИ СТАВИТИСЬ ПРИНЦИПОВО Г” ОЛОВНІ питання, на- * вколо яких розгорну лось обговорення на зборах першокурсників істориків: з чим курс підходить до пер шої сесії, яка дисципліна. Після виступу комсорга В. Якушева головуючому не доводилось майже силою піднімати когось (як це іно ді буває), студенти самі просили слова. Але, ііа жаль, поки що курс не може похвалитися високою дисципліною всіх своїх членів. Є вже і про пуски, є факти поганої під готовленості до семінарів, до практичних занять з іно земної мови. Є такі студен ти як Уколов, що дозволя ють собі пропускати безпри чинно заняття, не готувати ся до семінарів з історії КПРС. Уколову особливо мусить бути соромнеє адже він член факультетського комсомольського бюро. Який же приклад подає він ком сомольцям?! З образою говорили сту денти на зборах про тих, хто не поважає і викладачів, і товаришів, розмовляючи на лекціях і тим самим зава жаючи спокійно працювати іншим. «Герої» довгого язи ка, що невчасно розпус кається, — В. Борисова і М. Балакірєв. А ось першо курсниця Грачевська, оче видно, потрапила на фа культет випадково: їй тут нецікаво, під час лекцій во на, як правило, «вивчає» но винки художньої літератури. Збори ухвалили випуска ти регулярно курсову «Блис кавку», створити комсомоль ський пост, який би допома гав у роботі академсектору комсомольського бюро, су воро ставитись до порушни ків дисципліни. А. БАННИКОВА, студентка другого курсу істфаку, наш спецкор. Дипломниця хімічного факультету Євгенія Про ценко біля термостата. Вона проводить ізотоп ний аналіз води. ,Фотоетюд Г. СУХОТІНА. ТАЄМНИЦІ МОРЯ І… ПОТРЕБИ СЕКЦІЇ ПІДВОДНОГО СПОРТУ Чи доводилось вам дивитись на поверхню мо ря знизу — з води? Зовсім недавно це було при вілеєм водолазів-професіоналів, які, правду ка жучи, рідко звертають увагу на підводний світ, захоплені своєю важкою і небезпечною роботою. Зараз же, завдяки все більшому розповсюджен ню легко-водолазного спорту,, багато ентузіастів прагнуть освоїти таємничий голубий континент. Побували у цьому році в таборі підводників і 10 студентів нашого університету. Ці десятеро — члени молодої університетської секції аквалан гістів. Давайте перенесемося думкою в літній та бір підводників і разом з ними зробимо невели ку екскурсію на дно Чорного моря. Перше, що охоплює вас при зануренні, — ти ша. Чутно лише ваше дихання, булькання види хуваного повітря. Незнайоме і радісне почуття вільного дихання під водою і вільного польоту — саме польоту, ширяння під сріблястою стелею поверхні оволодіває вами. Світиться вода, про низана сонячними променями. Сонячні зайчики виграють на піщаному дні і кам ’ яних стінах урвища, покритого зеленим килимом водоростей. Серед них в ’ ється табунець маленьких рибок, які разом з водоростями точно повторюють рух хвиль прибою. А ось там, біля самого дна, щось блиснуло світлом і знову зникло. Ось знову! Та їх декілька! Це кефалі. Раптом вони всі разом повернули вбік і кинулись навтіки від підводного мисливця, що намагався підкрастися до них; а невдалий пловець поспішає до поверхні. Поряд з вами пливе ваш товариш з кінокамерою і фік сує на плівку ці картини підводного життя. Ось подивіться прямо під вами рибки-зеленушки, оточивши медузу аурелію, з апетитом обскубують краї її куполу — у них на сніданок салат із ме дузи; а он біля самого дна, в густих заростях цистозіри ховаються від вас — рулени. Вони не довіряють страховищам у масках із балонами за спиною. Біля каменю причаївся морський йорж-скорпена, виставивши свої отруйні ши пи. його можна взяти рукою, але краще бути подалі від такого сусідства. Піщане дно засія не дрібними молюсками-венусами, а на них по дві-три розташувались живі квіти актинії. Чорноморські актинії не такі яскраві, як їх тро- пічні родичі, але по-своєму приваблюючі і ціка ві. Чим глибше ви спускаєтесь, тим менше соняч них променів проникає під воду. На глибині 25 метрів вже панують легкі сутінки. Яскравих фарб, характерних для 10 — 15 метрів глибини, як не бувало. Тут штормом підігнало холодну воду, яка лежить 3-метровим шаром біля дна. Видно, як вона струмує, змішуючись з більш теплими струменями води, викликаними рухом вашого тіла. Раптом у вас за спиною лунає пронизливий свисток, що попереджує про те, що повітря в балонах закінчується. Час підніматися на поверх ню. Як непомітно промайнули ці ЗО хвилин!. «Все це добре! — скажете ви. — Але чому в та бір підводників від університету поїхали тільки 10 чоловік?». Справа в тому, що путівка до табору підвод ників коштувала 450 карбованців, не рахуючи до рогу. Зрозуміло, що не кожен має змогу оплати ти її. Бюро секції зверталось у свій час за до помогою до профкому. Але профком не підтри мав молоду секцію. Підводне плавання — склад ний вид спорту, що базується на застосуванні певної апаратури (акваланги, компресори), вима гає від спортсмена великої підготовки, фізичної загартованості, сміливості. І якщо в особистих якостях спортсменів недоліків не було, то майже повна відсутність матеріальної бази (секція має лише два акваланги) не дозволила розгорнути роботу секції у масовому порядку. На жаль, спорткафедра університету і комітет ДТСААФ не мають коштів для придбання облад нання. Але їх справа — вишукувати шляхи за безпечення секції необхідною апаратурою і до битися для секції можливості тренуватися в ба сейні. Регулярні тренування в басейні дозволи ли б уже протягом зими підготувати ряд спорт- сменів-підводників, виставити команду на облас ні змагання з підводного плавання. Оволодівши технікою і набувши відповідних навичок, члени секції могли б сміливо приступати до великої і плодотворної роботи в літній період. Адже не можна вважати підводне плавання лише цікавим видом спорту. Підводний спорт набуває величез ного значення як засіб вивчення морського дна, рослинного і тваринного світу моря, розширює можливості вивчення морської природи. Безсумнівно, підводний спорт має значення і для археології, яка одержує змогу вивчати різні будівлі і предмети, що добре збереглися під во дою і легко доступні аквалангістам. Привабливим полем діяльності є підводний спорт для кінофотолюбителів. Харківські і ле нінградські аквалангісти вже створили два корот кометражних фільми. Наша секція у співдруж ності з університетською кіностудією могла б створити свій цікавий фільм, підготувати такі фото- і кіноматеріали про життя мешканців під водного світу, які послужили б прекрасними ілюстраціями, наочними посібниками при вивчен ні біології. Цього літа студентами біологами вже були зібрані матеріали для музею дарвінізму. Але та ких робіт небагато. І все ж треба сказати що при наявності апаратури і певних навичок, аква лангісти можуть збирати для музею багато ці кавих експонатів. Але, на жаль, в університеті зовсім байдужі до справ нашої секції. Очевидно, перспективи застосування підводного спорту в гідробіології, геології, підводній археології адміністрація не оцінила, а саме підводне плавання викликає у неї безпідставні побоювання. Ми сподіваємось, що громадськість університету, нарешті, заціка виться проблемою використання підводного спор ту в інтересах науки і що університетській сек ції аквалангістів — першій секції серед вузів Харкова — будуть створені необхідні умови для роботи. А. АЛЕКСАНДРОВ, Л. БАЛАЄВ. ГЕОГРАФІЧНИЙ КАЛЕНДАР П. К. Пахтусов (До 125-річчя з дня смерті) По бурхливому морю пливе на північ до Нової землі під парусами карбас. На ближається шторм, риплять щогли, штур ман подає команду зняти майже всі па руси. Карбас заходить у невеличку гавань на східній околиці Кольського півострова. Так почав свою першу дослідницьку експедицію штурман Н. К. Пахтусов. Петро Кузьмич Пахтусов народився у 1799 році в Кронштадті, в родині флот ського унтер-офіцера. Хлопчикові не бу ло й 7-ми років, коли помер його батько. Мати з сином переїхала в Архангельськ. Гут після довгих клопотань пощастило влаштувати хлопчика до військового учбо вого закладу для сиріт. Коли Пахтусову було 16 років, його ра зом з кращими учнями відрядили до Кронштадтського штурманського училища. У 1820 році II. К- Пахтусов закінчив учи лище і був посланий в Архан гельськ як помічник штурмана в гідрографічних роботах на узбе режжі Північного Льодовитого океану. Таким чином, він дістав змогу займатись роботою, про яку мріяв. Петро Кузьмич проводить зйомку Печори та Печорської губи. Про тягом 4-х років Пахтусов про йшов із зйомкою узбережжям Льодовитого океану від гирла рі ки Кари в Байдарацькій губі до мису Святий Ніс у Чеській губі, зробив зйомку на острові Колгує ві. У 1828 році Пахтусову будо присвоєно перший офіцерський чин прапорщика. Молодий офіцер вирішив присвятити своє життя дослідженням Нової Землі. 1 серпня (за старим стилем) 1832 року карбас «Нова Земля» і шхуна «Єнісей» вийшли з Ар хангельська. Начальник експеди ції П. К- Пахтусов перебував на карбасі. Восени 1833 року карбас «Нова Земля» повернувся в Пу- стозерськ. Шхуна ж «Єнісей» зникла ще на початку плавання. Внаслідок цього дослідження Пахтусов відкрив багато заток на східному березі Нової Землі, зробив зйомку берега та провів деякі спостереження. Зимівля була дуже важкою. Від цинги померло декілька учас ників експедиції. Перша експеди ція Пахтусова відкинула припу щення про те, що не можна пла вати в Карському морі. 24 липня 1834 року Пахтусов на шхуні «Кротов» та карбасі «Ка заков» відправився з Архангель ська на Нову Землю. У жовтні 1835 року експедиція повернулась до Архангельська. За цей час Пахтусов докладно описав захід не та східне узбережжя, вздовж якого він пройшов із зйомкою. Але тяжкі умови роботи про тягом цих двох експедицій підір вали його здоров ’ я. 7 листопада 1835 року помер дослідник Нової Землі. Поховали Пахтусова його друзі на Соломбальському кладо вищі в Архангельську. І тепер на могилі стоїть про стий пам ’ ятник, споруджений 1888 року: сірий валун з хрестом і якорем. На граніті викарбувано карбас, що йде під парусами по бурхливому морю, і підпис: «Кор пуса штурманов подпоручик и Ковалер Петр Кузьмич Пахтусов. Умер в 1835 году ноябрь 7 дня от понесенных в походах трудов». Під написом ясно видна викарбу- вана карта з назвами тих місць, які досліджував Пахтусов: «Нова Земля», «Берег Пахтусова», «Кар- ське море». Жителі Архангельська шанують пам ’ ять російського дослідника. О. РІЗНИЧЕНКО, студ. III курсу геолого- географічн. факультету. Па старті — команда лижників ХДУ Чистим білим снігом припоро шені дерева. Тихо й урочисто навколо. Лижники поспішають на базу «Спартак»: сьогодні естафета на першість міста. Команди вишикувались. Звучить оркестр, клацають фотоапарати. Старт! Першими на старті юнаки. У них чотири забіги по 5 кілометрів. У першому забігу від ХДУ висту пає студент геолог Льоня Полив ко. Він добре взяв старт. Ось уже випередив багатьох. Але… неща стя — Льоня падає. Через нього перескакує спортсмен у жовтому світері, потім хтось перечепився і впав прямо на Льоню, а хвилини мчаться. Він піднявся, кинувся вперед, але чи далеко помчиш на одній лижі? Учасники естафети зникли за деревами. Положення загрозливе: нашу команду можуть зняти з змагань. І тут виривається вперед Валерій Дроб ’ язко, студент п ’ ято го курсу ядерного відділення. Він наздогнав і перегнав багатьох і зумів прийти до фінішу в числі першої десятки. На другому етапі честь універ ситету захищає Гусєв, на третьо му — Поливко, на четвертому — Довжиков. Всі етапи чоловіча комадна університету пройшла дуже добре. А ось жіноча команда навіть не була допущена до змагань, то му що з ’ явилась не в повному складі. Як же вам не соромно, лижниці університету? Це був перший сніг, перші зма гання. Попереду їх ще багато. Треба, щоб командр університету були на висоті. М. КУРЦЕВА, наш соб. кор. БІБЛІОГРАФІЯ В ХАРКІВСЬКОМУ УНІВЕРСИТЕТІ ЗА ПІСЛЯВОЄННІ РОНИ (1945 — 1959) Продовження. Початок див. у No 57 — 58, 59 — 60. Павлов, И. П. 18. И. П. Павлов. 1849 — 1936. К столетию со дня рождения. Па мятка читателю. (Отв. редактор проф. А. В. Нагорный). Изд-во гос. ун-та, X. 1949, 59 с. Попов, С. П. 19. Савич-Заблоцкий, К. Н. Шкабаря, М. Н. Список научных работ С. П. Попова: — Минерало гический сборник (Львовский Гос. ун-т), 1952, No 6, с. 291 — 292. Потебня, А. А. 20. Страхов, Т. Д. Список пе чатных трудов, статей и докладов А. А. Потебни. Ученые записки, т. 59. Труды н.-и. ин-та биологии и биол. фак-та, т. 22. 1955, с. 191 — 193. Рожанский, Д. А. 21. Полякова, Н. Л. Список пе чатных трудов Д. А. Рожанского. Ученые записки, т. 49. Труды физ. отд и физмат, фак-та, т. 4, 1953, с. І2 — 15. Савич-Заблоцкий, К. Н. 22. Логвиненко, Н. В. Список наиболее важных печатных работ профессора К- Н. Савич-Заблоцко- го. Ученые записки т. 93. Записки геол, фак-та, т. 14, 1957, с. 320. Б. Щ Е РБАК гНЮ. Адреса редакції: Університетська вул„ 16, Тел. 2-72-01. дод. 64. Друк. Вид-ва ХДУ, БЦ 20309 від Ю.ХП 1960 р. ‘Зам. 2349. НАШЕ МІСТО