ЙТИ ЛЕНІНСЬКИМ КУРСОМ, БОРОТИСЯ ЗА ВИКОНАННЯ ЗА- ПОВІТІВ ЛЕНІНА — ЦЕ ЗНАЧИТЬ: __________ ________________ — ПОСТІЙНО ЗМІЦНЮВАТИ РЯДИ КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТИ, БЕРЕГТИ ЄДНАННЯ ПАРТІЇ І НАРОДУ, НЕУХИЛЬНО ДОДЕРЖУВА ТИ ЛЕНІНСЬКИХ НОРМ ПАРТІЙНОГО І ДЕРЖАВНОГО ЖИТТЯ, БУТИ ПРИНЦИПІАЛЬНИМ, ВИЯВЛЯТИ ДІЛОВИТІСТЬ У РОБОТІ, СКРОМНІСТЬ, ЧУЙНІСТЬ, ЗМІЦНЮВАТИ ДИСЦИПЛІНУ ТА ОРГА- НІЗОВАНІСТЬ, БУТИ НЕПРИМИРЕННИМ ДО АНТИГРОМАДСЬ КИХ ВЧИНКІВ. РІШУЧЕ ВИКРИВАТИ І УСУВАТИ НЕДОЛІКИ. ^ (З Постанови ЦК КПРС «Про підготовку до 100-річчя з дня народження В. І. Леніна»]. Орган парткому, ректорату, комітету ЛКСМУ, профкому і місцевкому Харківського ордена Трудового Червоного Прапора державного університету ім. О. М. Горького. No No 79 – 80 (1623 —1624) JJ2 Вівторок, 17 грудня 1968 р. 9 Ціна 2 коп. До 100-річчя з дня народження В. І. Леніна • Понад 500 чоловік— така аудиторія зібрала ся в Будинку Політосві ти при Харківському об- К 0 І МІ партії, шоб прослу хати лекцію, яку читав зав. кафедрою історії КПРС нашого вузу нроф. І). 0. Воскресенський. Лекція була присвячена творам Леніна про нову тактику більшовицької партії після липневих подій 1917 року. • «Про ленінський стиль роботи» — цю лекцію читав для меди ків міста доп. НІ. В. Ши ло:: цев. • Доц. Н. В. Терещенко нещодавно виступала по Харківському телебачен ню з лекцією: «В. І. Ле нін і розвиток радянсь кої науки». # «Розвиток В. І. Лені ним ідей К. Маркса про роль трудящих мас в історії» — так назива лася лекція, яку нещо- давно прочитав член то вариства «Знання» доц. II. М. Фаткєв. • Член товар и с т в а «Знання» доц. О. К. Жи волуп виступив з пові домленням про поширен ня праць К. Маркса, Ф. Енгельса та В. І. Ле ніна у Харкові в 1914– 1910 рокад. в М. В. Фещенко, вик ладач кафедри історії КПРС, присвятив свою лекцію, прочитану ним через товариство «Знан ня», основоположникам наукового комунізму К. Марксу, Ф. Енгельсу та В. Г. Леніну. (ВИКОНАЄМО НАШ ОБОВ’ЯЗОК РІ ШЕННЯ ПАРТІЇ – В ЖИТТЯ! Замислюючись над тим, що може і повинен зробити колектив нашого вузу для здійснення рішень жовтнево го Пленуму ЦК КПРС і ли стопадового Пленуму ЦК КПУ щодо дальшого розвит ку сільського господарства, ми враховуємо і таку важли ву ділянку, як шефська ро бота, зокрема шефство над сільськими школами. Обласний комітет партії поставив перед університе том чітке і важливе завдан ня: активно сприяти тому, щоб учбово-виховна робота в сільських школах піднялася до рівня кращих міських шкіл. Щ о вже зроблено і що робиться у цьому напрямку? Ш ефська комісія партко- му на чолі з доц. В. І. Ма- хиньком розкріпила факуль тетські парторганізації за школами Балаклійського ра йону, встановлено тісний ді ловий контакт з Андріївськи ми СНІ No 1, No 2, з Асїївсь- кою СШ . Плани роботи вже стають дійсністю. Близько 350 учнів цих шкіл — постійні слухачі лек цій, що читають для них сту денти хімічного, філологічно го факультетів (тт. Грицан, Степанченко, Андрющенко, Єрахторін та ін.). В гостях у своїх підшеф них побували і представники університетського комітету комсомолу, і учасники на шої художньої самодіяльно сті. А нещодавно вчителі шкіл з інтересом узяли участь в організованому для них семінарі з проблем ідей но-політичного виховання мо лоді в сучасних умовах. До цент кафедри історії КПРС Ю. В. ІПиловцев. інспектор Облвно О. О. Семакін, викла дачі кафедри педагогіки ба гато зробили для того, щоб семінар пройшов успішно. У важливу роботу подання допомоги сільським школам включилася і наша ЦНБ. По- перше. співробітники ЦНБ допомогли налагодити в шко лах бібліотечну справу, по- друге. ЦНБ виділила для уч нівських бібліотек 3000 при мірників книг художньої і науково-популярної літерату ри. Вчені філфаку, фізично го, біологічного та інших фа культетів вирішили подару вати ДІТЯМ книги з власних бібліотек. Але усе це— лише початок великої і потрібної роботи, яка розгортається. Задуми у нас великі. І ми прагнемо їх здійснити. По-перше, планує мо спрямувати зусилля на пе репідготовку вчителів шкіл з метою підвищення їхньої ква ліфікації, по-друге, організо вуватимемо факультативні 1 гурткові заняття з учнями, і, нарешті, обов’язково звер немо серйозну увагу на робо ту серед батьків з питань сі мейного виховання учнів. М. ФЕДОРЕНКО, голо ва університетського відділення педагогічного товариства. СТУДЕНТ І КАФЕДРА Робота буде пожвавлена Про ту роль, яку повинна ві діграти кафедра з метою при щеплення студентам навичок агітаційно – пропагандистської, організаційної роботи, особли во сьогодні— у переддень 100- річчя вождя, йшла серйозна і схвильована розмова на остан ньому засіданні кафедри ді алектичного і історичного ма теріалізму. Певна робота у цьому на- прямку здійснюється і самою кафедрою, і лабораторією кон кретно-соціологічних дослід жень. Взагалі аналіз конкретного матеріалу різних досліджень, щ о їх провадить лабораторія, дозволив скласти перспектив ний план ідейно-виховно? робо ти, який передбачає диферен ційований підхід до студентів різних курсів і факультетів. Але прагнучи досягти біль шого, робити істотніший вне сок в ідейне загартування м о лоді, науковці кафедри діалек тичного і історичного матеріа лізму розробили і затвердили спеціальне рішення з цього пи тання. Перш за все — підвищити ідейно->виховну роль лекцій І семінарів, які повинні ф орму вати у кожного студента ком у ністичну переконаність, почуття відповідальності за стан справ у колективі, суспільстві, вмін ня І бажання викладати і актив но відстоювати сво? переконан ня. Відтепер індивідуальні пла ни співробітників кафедри вра ховуватимуть і ведення ідейно- виховно? роботи. Кафедра філософії нашого університету давно вже приді ляє серйозну увагу діяльності факультету громадських про фесій. Зараз питома вага цієї роботи збільшиться: по-перше, навчання на відділенні соціоло гії наблизиться до практики університетсько? комсомольсь ко? роботи, по-друге, кафедра візьме найактивнішу участь у створенні на Ф ГП ще одного відділення — комсомольських пропагандистів. Готуємося серйозно Давно минуло перше ве ресня — день, коли ми, сту- денти-першокурсники, поча ли своє навчання в універси теті. Студенти курсу добре від відують лекції, старанно пра цюють на всіх практичних за няттях і семінарах. Готувати ся до сесії нам допомагають наші старші товариші— вик ладачі. Вільного часу у нас зараз немає. Кожного дня ми від відуємо читальні зали, біб ліотеку, готуючись до май бутніх екзаменів Та заліків. Сподіваємося, що всі наші однокурсники успішно скла дуть свою першу сесію. Ми розуміємо, в який від повідальний час ми стали студентами: уся наша країна готується гідно зустріти сто річчя від дня народження В. І. Леніна, і тому хочеться навчатися якомога краще, хорошими, відмінними оцін ками порадувати наш універ ситет. Л. ДУБОВИК, комсорг І курсу відділення україн ської мови та літератури філфаку; В. ЧЕРНЯК, заступник комсорга з ака- демроботи. ЦІ ИРОКО відомі у нашій країні та за кордоном дослідження харківської шко ли палеонтологів на чолі з проф. В. П. Макридіним. Під керівництвом Володимира Петровича спеціалісти різ них міст країни та науковці з країн народної демократії захистили 15 кандидатських дисертацій І А сьогодні учні талановитого вченого Є. Л. ІІрозоровська в Ленінграді, Т. М. Смирнова в Москві, Л. І. Бабанова в Тюмені, В. П. Камишан у Харкові та ін. самі працюють з мо лоддю, виховуючи нову змі ну вчених – палеонтологів. ,.Л0 років тому у студент ському науковому гуртку розпочав роботу по дослід женню юрських брахіопод півдня Європейської частини СРСР Віктор Петрович Ка мишан, сьогодні асистент ка федри геології та палеонто логії нашого університету. На матеріалі ранньоюрських брахіопод Південного Кав казу він захищає дипломну роботу. Пізніше, працюючи у госпрозрахунковій лабо раторії науково – дослідного сектору ХДУ, виконує вели ке число визначень викопних решток організмів для різ них виробничих трестів та на уково – дослідних інститу тів. Зокрема, ці визначення були використані для прак тичних потреб нафтової ге ології трестами «Харківна- фтогазрозвідка», «Дніпро- геологія», «Артемгеологія», «Полтаванафтогазрозвідка», галузевими інститу т а м и КФВНДІ (Краснодар), Укр- НДГРІ (Львів), IMP (Сімфе рополь) та ін. У 1966 році Віктор Петрович успішно захистив кандидатську ди сертацію, присвячену серед- ньоюрським відкладенням Південно – Західного Кавка зу. Наукові дослідження не заважають В. П. Камишану вести чИіМалу педагогічну та громадські’ роботу. Щ е в студентські роки він— комс орг курсу, а потім — комс орг групи співробітників геолого – географічного фа культету. Прагне бути схожим на свого старшого друга і нау кового колегу аспірант Еду- ард Тхоржевський. Це най молодший палеонтолог Хар ківської школи, а геологічні традиції сім’ї Тхоржевських досить солідні: геологи ба тько й мати, молодший брат та двоюрідна сестра — сту денти геологічного відділен ня геофаку ХДУ. Хороший студент .і активіст комсомо льського життя, Едуард ба гато часу віддавав роботі у студентському науковому гуртку. Тут, під керівницт вом В. П. Камишана ним бу ла виконана талановита нау кова робота про юрські бра хіоподи Радянських Карпат, яка на республіканському конкурсі студентських нау кових праць у 1968 році від значена першою премією. Едуард — ветеран редколе гії факультетської газети «Компас», сьогодні — він її редактор. До 100-річчя від дня на родження В. І . Леніна Вік тор Петрович готує моногра фію по матеріалах своєї кан дидатської дисертації, а ас пірант Е. Тхоржевський пла нує достроково скласти кан дидатські екзамени та опуб лікувати декілька наукових статей. Л. ЛАПЧИНСЬКА. На фото: В. П. Камишан та Е. Тхоржевський. Фото В. Хейфеца. Н о Ш И Й З А Г І Н випускників підготував факультет громадських професій: закін чилися заняття на відділенні журналістики. Дипломи журналістів одержали фізик А. Жоголєва, філологи С. Невенченко і Л. Загоруйко, студенти фізико-технічного фа культету Г. Дерновий, А. Кирдін та інші. ,ЧИ ГОТОВИЙ ПЕРШОКУРСНИК Такої думки члени ради Своє чергове засідання вчена рада фізфаку присвятила роз- глядсзі тієї роботи, яку здійсню ють із першокурсниками фізично го та фізико-технічного факуль тетів провідні кафедри — вищої математики ‘та експерименталь ної фізики. Доповідачі — зав. кафедрою вищої маїематики доц. 3. С. Аг- ранович та доцент кафедри екс периментальної фізики Р, І. Зай чик докладно розповіли про під сумки перших контрольних та колоквіумів на обох факультетах, підкресливши, що в цілому ре зультати по фізтеху кращі, ніж на фізичному. Так, з вищої ма тематики її студентів фізтеху (із 87) мають по дві двійки; з фізи ки 26% студентів одержали від мінні оцінки і тільки четверо — двійки. Звичайно, ці цифри звучать більш-менш заспокійливо,— але тільки у порівнянні з результа тами по фізичному факультету. Не можна забувати, що в 13 гру пі фізтеху, де підібрався дуже слабкий контингент, найчастіше відбуваються зриви практичних занять, саме на цю групу припа дає найбільша кількість неявок на контрольні і колоквіуми (тут неявка рівнозначна двійці). І доповідачі, і члени вченої ра ди, що взяли участь в обговорен ні питання, відзначили, що на обох факультетах першокурсни кам приділяється особлива уза- га — для них організовані кон сультації і додаткові заняття, з ними працюють старшокурсники, у групах організовано взаємодо помогу. Усе це добре, але чо мусь не всі першокурсники охоче користуються цією допомогою. Найслабіші студенти, що мають по 2—3 двійки, пропускають до даткові заняття, не відвідують консультації, а це означає, що на іспитах вони одеожать двійки. Є й група таких студентів, як дру горічники, більшість з яких вдру ге дозели, що навчатися на фа культеті неспроможні. Правильно підкреслили декан фізтеху Г. А. Милютін, доц. 3. С, Агранович, доц. Л. Є. Пар- гам.анник, що відвідування до даткових занять для слабких сту дентів треба зробити обов’язко вим — тільки тоді можна чекати якихось позитивних наслідків. Що ж до другорічників та ледарів — тут кафедри мають зайняти більш рішучу позицію і рекомендувати деканатам вжити найдійозіших заходів. Час, що залишився до сесії,— час особливо напруженої робо ти і для викладачів, і для першо курсників. І використати його треба з максимальною користю для наймолодших наших студен тів, і тоді сєсія пройде успішно. НЕ БІЙТЕСЯ ЗАПИТУВАТИ! О ЕЗУЛЬТАТИ контроль- * них робіт І КО ЛО КВІУ М ІВ, проведених на 1 курсі фГзфа- ку, серйозно занепокоїли дека нат і громадськість факульте ту. З 204 студентів 59 одержа ли двійки. Щоправда, 18—19 чоловік — це ті, хто повернув ся з акацемвідпустки. Останні ж — випускники сільських шкіл. Дається взнаки недостат ній рівень підготовки з фізики й математики. Це серйозні, працьовиті істуденги, які мо жуть стати хорошими фахів цями, але зараз вони потребу ють особливої уваги і допог.ю- г и . Не секрет, багато хто з них занепав духом, втратив віру в свої сили. Тому деканат, ака- демрада і кафедри факультету розробили цілу систему захо дів, спрямованих на те, щоб до помогти їм. утримати цей кон тингент студентів в універси теті. З математики і фізики ор ганізовані обов’язкові додатко ві заняття, які провадять викла дачі факультету. Студенти — відмінники III курсу, що пра цювали з абітурієнтами на під готовчих курсах, і зараз при йшли на допомогу своїм молод шим товаришам. І мені довелося вже почути від першокурсни ків багато слів щирої подяки на адресу своїх помічник.в. Ті студенти, що не встига ють з лабораторного практику му, завжди можуть прийти і попрацювати в лабораторію; там постійно чергує викладач, щоб допомогти першокурсни кові викопати і скласти зав дання. Щоденно чергує викладач і на кафедрі вищої математики, щоб консультувати студентів з найбільш складних питань. В усіх групах ми поширили при близний список задач з фізики й математики, запровадили об лік поточної успішності першо курсників з контрольних робіт, колоквіумів, креслення й іно земної мови. Як декан я часто зустрічаю ся з першокурсниками, чую їхні скарги: «Важко, бо не ви стачає знань». Переконую їх, що знання одержуються перед усім упертою, наполегливою працею. Уся наша виховна ро бота з першокурсниками спря мована саме на це — уважно, терпляче допомагати їм, учити їх учитися, вчити їх не соро митися свого незнання, а запи тувати, як щось незрозуміло- – старші товариші, викладачі завжди охоче допоможуть. Наближається сесія. Викла дачі прочитали першокурсни кам лекції «Як готуватися до сесії», провели з ними бесіди. Першокурсникам зараз удвоє важче, ніж усім іншим: і ос воювати новий матеріал, і за повнювати прогалини. Але во ни народ завзятий, працьови тий. Прогнози на сесію? Може, найкраще тут навести слова 3. С. Аграновича, завідуючого кафедрою вищої математики: — Нічого «страшного» не чекаємо, бс для першокурсни ків зроблено і робиться дуже багато. Доц. О. БУБЛИК, декан фізичного факультету. СЕСІЯ МАС ПРОЙТИ УСПІШНО Розповідає заступник декана філфаку, агітатор І курсу відділення української мови й літератури Г. М. Д М И Т Р Е Н К О . М ЕНІ, як і більшос ті агітаторів І курсу, з моїми майбут німи «підопічними» до велося познайомитися ще під час вступних ек заменів, а це значно по легшило нашу роботу. Від того, як про йдуть перші дні наших студентів у вузі, часто залежить і настрій, і працьовитість першо курсників протягом се местру. Ми познайоми ли студентів з навчаль ним планом, з дисцип лінами, що вивчаються на факультеті, коротше кажучи, ввели їх у курс справ. Багато допомог ла першокурсникам бе сіда доц. А. С. Коло- дяжного «Як працюва ти над книгою», у про веденні якої взяли участь і співробітники ЦНБ, підібравши від повідну літературу. Вже минуло три мі сяці навчання, з’ясува лися дошкульні місця. Деканат, викладачі й агітатори зосередили свої зусилля на тому, щоб допомогти першо курсникам успішно за кінчити семестр і добре впоратися з екзамена ми. Загалом у виклада чів склалося непогане враження про першо курсників — хороші, дисципліновані студен ти, які добре відвіду ють заняття (на І кур сі відділення українсь кої мови і літератури, наприклад, не було жодного пропуску за нять без поважної при- чини), систематично працюють, готуються до семінарів і практич них занять. Однак, як свідчать результати ди ктантів, рівень знань першокурсників з мови зовсім недостатній. (Так, з 50 першокурс ників відділення укра їнської мови й літера тури лише 6 чоловік задовільно написали диктант, останні одер жали двійки). Таке ста новище зрозуміле: мо ву наші студенти при пиняють вивчати десь у восьмому класі, на вступних екзаменах ди ктант не пишеться, хо ча він конче необхід ний, так що багато тре ба зробити, щоб «ви тягти» перший курс з прориву. Що робиться для цього? Успішність і відвіду вання першокурсників факультет взяв під не ослабний контроль. На кожній політгодині ста рости обов’язково зві тують про відвідування лекцій. Ми з М. А. Хакл (вона теж агіта тор першого курсу), си стематично зустрічає мося з викладачами- предметниками, які працюють на курсі, і добре знаємо, де і що негаразд. Одразу ска жу, що більшість сту дентів (наприклад, Кор- нієнко, Худяк, Баса- нець, Бєсєдіна, Канев- ська) відстають через недостатню підготовку. Кафедра української мови вживає терміно вих заходів, щоб поліп шити підготовку пер шокурсників з мови. Лаборанти кафедри Л. Р. Кузьменко та Л. Р. Радченко чотири рази на тиждень пи шуть диктанти з відста- ючими (найбільш «важ ких» — 24 чоловіки). Раз на тиждень пишуть диктанти студенти, що мешкають у гуртожит ку на Олексіївні (їх 21 чоловік). Керує ними студентка В. Черняк, академсектор 1 курсу. Пишемо диктанти і піс ля занять. Як свідчить викладач І. В. Муром цев, становище має змінитися на краще, бо теоретичний матеріал першокурсники засвою ють добре, а з диктан том не впораються 8— 10 чоловік. При напо легливій і постійній ро боті відставання буде ліквідовано до весняної сесії. З тими першокурс никами, у яких серйоз ні прогалини в знаннях з іноземної мови, пра цюють лаборанти ка федр іноземних мов. Усі ці заходи, безу мовно, допоможуть ви правити становище, що склалося. Перша уні верситетська сесія у на ших першокурсників має пройти успішно. СПРАВЖНІ СТУДЕНТИ Колишні гамірливі абітурієн ти стали сьогодні справжніми студентами. Разом з усіма на вчається, пізнає нелегкі дороги науки і нинішній перший курс хімічного факультету. Випуск ники середніх шкіл вперше в житті виступили з рефератами, доповідями, власними роздума ми. Незабаром сесія, перша і найвідповідальніша. Слово — деканові хімічного Лакультету доценту Чорному В. С.: — Цього року на І курс хім- факу прийшло 77 чоловік. 20 з них” — студенти з Африки і ДРВ. Першокурсники — народ дружний, ентузіазму й запалу в них — аж надто. І староста першого курсу С. Сичов іні ціативний, винахідливий. У зимову сесію першокурс ники складають три екзамени— ісїюрію КПРС, вищу математи ку й неорганічну хімію. Біль шість з них прийшла до нас із сільських шкіл, а це зумов лює недосить високий рівень їх знань. Але вони багато пра цюють сьогодні. Доцент О. К. Живолуп, що викладає у першокурсників іс торію КПРС, задоволений ус піхами студентів: — У цьому році історія КПРС вивчається протягом двох семестрів. Збільшилася кількість годин на тиждень, та це не заважає студентам добре відповідати на семінарах і практичних заняттях. Активні, енергійні першокурсники зав жди охоче відповідають на всі запитання Назву кращих — це В Шаповалов, С. Сичов. І. Калиниченко та інші. Викладач вищої математики Т. І. Шалімова, навпаки, вва жає, що першокурсники могли б працюваїи більше: — Не всі студенти сумлінно виконують завдання, деякі з них неуважні на лекціях, у результаті — погані відповіді на практичних заняттях.” — Першокурсники зацікав лені своєю майбутньою робо тою, — розповідає викладач неорганічної хімії, агітатор першої групи М. Д. Горбань, —пишаються своєю професією; вони активні на семінарських заняттях, більшість добре всти гає (Н. Всробйова, О. Якимен ко, Н. Шуетіна та ін.). Однак внклгкає чі боювантіп то «»»т-‘ч- на підготовка деяких студентів, тому хоча й працюють старан но, та бажаних результатів ще не досягли. Значна кількість першокурсників — медалісти. Поки що вони повністю виправ дали свої високі нагороди. Наближається зимова сесія — перша перевірка боєм, пе репустка у завтрашнє студент ське життя. А зараз робота, на пружена робота над підручни ками, конспектами, над самим собою. А. БІДА, наш кор. 2 crop. «ХАРКІВСЬКИЙ Ш1ВЕРСИТЕТ» No No 79 – 80 ( 1623 — 1624 ). ,ДО ПЕРШОЇ СЕСІЇ? З І С Т О Р І Ї Д В І Й К И У КІМНАТУ заходить ви сокий, ставний парубій ко. Швидко оглядає чле нів академкомісії, викладачів, іредставників деканату, що зібралися тут. Легка посмішка СПЛИЕЕЄ .з його обличчя, і воно набуває якогось пісного вигля ду: розмова нічого приємного не обіцяє. Це першокурсник фізтеху В. Антоненко. Сьогод ні він та його однокурсники І. Брюшков, М. Безручко, М. Шаповалов. В. Сахно — герої дня; сьогодні вони звітують академкомісії факультету. А хвалитися хлопцям нічим. — Контрольні писав? — за питує голова академкомісії В. Лазурик, четвертокурсник фізтеху. — Та писав… — На скільки? •— На двійки. Вдруге прийшов Антоненко на іерший курс фізтеху. Минулого року одержав академвідпустку (якби не відпустка, сесію не склав би: по всіх контрольних були двійки). І ось через рік іс торія повторюється. Знову — пропуски занять, неявки на до даткові, консультації, двійки на контрольних і колоквіумах. Нія- :ого уроку не виніс для себе глблець. Поганий приклад подає він однокурсникам. Довго вже викладачі факультету не зустріча ти у студента такого небажання працювати. (— «Він не хоче і не може гримусити себе навчатися»,— говорили члени академкомісії). Валерій про себе більш ви сокої думки: — Я переконаний, що знаю більш, як на двійку,— заявляє він. І якщо навіть знає він «на трійку» (припустімо й таке!), то й трійка не задовольняє фа культет. Роблячи все для пер- шокурсників^ деканат, комсо мол фізтеху вимагають від шх працювати з повного від дачею сил. А таким ледарям, недбалим студентам, як Вале рій, місця на факультеті бути не може — вирішує академко- місія. Коли верстався цей номер, ста ло відомо, що група, в якій нав чається Валерій Антоненко, од ностайно прохала академраду скасувати суворе рішення: хлопці беруть Валерія, так би мовити, на поруки, вони допоможуть йо му підготуватися до сесії і склас ти її. Академрада прислухалася до думки колективу, хоча й має сумнів, чи виправдає Валерій до вір’я товаришів. Що ж, сесія по каже, хто був правий, і чи вірно зрозуміла група обов’язки това риської взаємодопомоги. …Сутеніє за вікнами, вже давно закінчилися заняття на факультеті, а в комсомольсь кому бюро працює академко- місія. Хлопцям до всього є ді ло — і де живе першокурсник, скільки годин він витрачає на сон, на роботу в бібліотеці, чи є в нього друзі, чи знають бать ки, як навчається їхній син. До тонкощів допитуються і члени комісії, і куратор І курсу В. П. Демуцький, декан факультету Г. А. Милютін та його заступ ник М. М. Макаров. І поступо во вимальовується певна зако номірність: двійки з’являються не стільки від слабкої підготов ки студента, скільки від його недбалого ставлення до нав чання. — Я навчався на підготовчих курсах. Вступив до університету. Так було на душі приємно! Пер ший час не працював, ну, й за пустив. Тепер двійки,., (В. Сахно). — Коли не зайдеш у гуртожи ток, бачиш — усі сидять за сто лом, працюють, читають, тільки він (М. Безручко) або на ліжку лежить, або якимись сторонніми справами займається. — Першу двійку я одержав, бо несерйозно готувався до кон трольної, Покладався на свої знання (школу закінчив із золо тою медаллю). Другу тому, що запустив матеріал. (І. Брюшкоя). — Сподівався, що вистачить знань, які одержав у минулому році, іноді пропускав заняття, не ходив на додаткові — краще повчу дома. Тепер відчуваю, що знаю мало… (М. Шаповалов). Звичайно, відіграє свою роль і недостатня математична та фізична підготовка. Перші не зрозумілі питання, перші не- розв’язані задачі у багатьох ви кликають розгубленість, втра чається інтерес до навчання, починаються пропуски. Далі. Більшість першокурс ників не вміє використовувати усі можливості, надані факуль тетом («Пропонували йому до помогу — відмовився», «На додаткові заняття не ходить»; «Консультації, які провадять четвертокурсники, не відвідує», … говорили члени академкомі- сії про двійочниківі. Цілком справедливо відзна чає декан факультету Г. А. Мн- лютік, ідо у першокурсників (і це завдання комсомольської організації) треба виховувати почуття колективної відпові дальності за весь курс, за кож ного його члена зокрема. Не припускати, щоб студент одер жав повний комплект двійок. Бити на сполох після першою пропуску, після першої двійки Гуртом витягати невстигаю- чих, адже своєчасно запропоно вана і надана допомога може поліпшити становище, не доз воляти своєму товаришеві не працювати, не дозволяти йому втрачати жодної хвилини, бо згаяні хвилини — це слабкі знання, це слабкі трійки на іс питах, це посередній спеціаліст у майбутньому, а таких не по винно бути. м. томко. Щ об був студент від м ін н о ї якості Свою розповідь про першо курсників декан фізико-техніч- ного факультету Г. А. Милютін розпочав дещо несподівано: — Чи знаєте ви, що мину лого року шість випускників нашого факультету одержали вільні дипломи? Чому? Наші «замовники» відмовилися від цих спеціалістів: вчилися сту денти на трієчки, ні особливих талантів, ні бажання вчитися у них не було. А кому потрібен «посередній» спеціаліст? Вуз таких не повинен випускати! Ось чому керівництво фа культету дуже занепокоєне ти ми (ніби цілком благополуч ними) результатами, які пока зали першокурсники у контро льних роботах та колоквіумах. Більшість оцінок — ті самі горезвісні «трієчки». — Мені здається, викладачі підійшли до наших хлопців (особливо сільських) лібераль но: хороші хлопчики, хороше дивляться, соромляться… Так з’являються трійки. — На мою думку, — всту пає в розмову заступник дека на М. М. Макаров,— трійка— заспокійлива оцінка. Двійка — зовсім інша річ Це заохочува льна оцінка. Так, так! Вона говорить студентові, що він працював мало, примушує його мобілізувати всі свої сили, щоб працювати більше і краще. Ми проти будь-якого лібералізму! Георгій Анатолієвич розпові дає про роботу з першокурсни ками, котру здійснює деканат, керівництво фізтеху. Ця робо та провадиться по двох напрям ках: заходи колективного ха рактеру (збори першокурсни ків, бесіди викладачів, агіта торів груп, лекції «Як працю вати над книгою» тощо) і інди відуальна робота, щоденні зу стрічі з трикутником ■— ста- роста — комсорг — профорг, бесіди з самими першокурсни ками. Деканат підтримує тіс ний контакт з батьками сту дентів, практикуючи регулярні зустрічі і листування. Факультетові потрібні сту денти, а отже, й випускники — тільки відмінної якості. Тому деканат і комсомольська орга нізація фізтеху, викладачі ка федр фізичного факультету, на яких навчаються першокурсни ки, докладають усіх зусиль, щоб допомогти тим юнакам, яким зараз важко у навчанні, та які мають велике бажання вчитися, взяти на факультеті все, що той дає. Зараз студенти — четвертокурсники фізтеху ведуть додаткові заняття з гру пою першокурсників. На закінчення нашої розмови Г. А. Милютік та М. М. Мака ров називають імена кращих першокурсників — тих, хто повністю виправдовує високі оцінки, одержані на вступних екзаменах — це О. Зпноват- ний, В. Посипай, В. Ковальчук, В. Баранкик, М. Казаринов, В. Тарасов, М. Бусигін, Б. Зін- зіков, М. Ковалевський, М. Че- канов, С. Маргиненко, В. Свердлов, Л. Толокін. РЕЗУЛЬТАТИ ЗАЛЕЖАТЬ ВІД ВАС Комсомольська організація Фізичного факультету велику увагу приділяє роботі з пер шим курсом. Ця робота почи нається не тільки з початком занять, а задовго до цього— ще до вступних екзаменів. Зараз у першокурсників га рячий час: скоро сесія. І щоб успішно її скласти, треба бага то працювати. І знову на допо могу приходять комсомольці- старшокурсники. Зараз наші третьокурсники проводять кон сультації у кожній групі І кур су. Хочу відзначити хорошу ро боту комсомольського бюро І курсу. За ініціативою самих першокурсників у групах орга нізовано взаємодопомогу. V кожній групі першого кур су пройшли комсомольські збори, на яких старшокурсники радили, як краще готуватися сесії, як треба організову- чти свій час. Ра закінчення скажу: яку б допомогу не одержували пер- уи ;урсники (а одержують во- всебічну допомогу!), резуль тати зимової сесії залежать у : чпу чергу від них самих, ві. того, наскільки серйозно ізоин будуть навчатися. (асти нам, першокурсники! А. ГЄВОРУЩЕНКО, сту дентка фізфаку, голова академради факультету. Найдорожчі діти Викладачі, студенти- старшокурсники, весь ко лектив фізичного фа культету багато робить для першокурсників, але ж в основному усе зале жить від них самих, від їх наполегливості і пра цьовитості. Розповім коротко про першокурсників. Біль шість з них — працьови ті й сумлінні студенти, з непоганою підготовкою з фізики (це стосується і випускників 27 фізико- математичної школи, і деяких харківських і не харківських міських і сільських шкіл). Однак, випускникам сільських шкіл зараз до водиться нелегко. 40—50 проц. з них не знають логарифмічної лінійки, ні коли не бачили штанген циркуля, мікрометра, треба витрачати час, щоб пояснити їм — кожному зокрема, призначення цих приладів, навчити ко ристуватися ними. Дуже важко тим, кого в школі -^е вчили розв’язувати задачі (Гринєва, Коліс ник). Мені здається, велика провина тут середньої школи, яка не готує сво їх випускників до само стійної роботи, до робо ти з книгою. Вуз пови нен одержувати із школи відмінну продукцію. І хоча наші вступники хо роше відповідають на вступних іспитах (пам’я тайте — вони складали екзамени на атестат зрі лості, готувалися влітку!), навичок самостійної пра ці у них немає. Очевид но, щоб не виникало та кої величезної різниці, такого розриву між шко лою і вузом, школі тре ба якось перебудовувати свою роботу, шукати но вих форм виховання. Не забудьте і про та кий фактор, як вік на ших вихованців. Це вчо рашні діти, школярі по 16— 18 років. Потрапив ши у велике місто, поз бавлені батьківської опі ки й шкільного контро лю, змушені самі дбати і про побут, і про їжу, і— повторюю — не маючи навичок систематичної, самостійної роботи, во ни часто розгублюються, запускають читання лек цій. Згадаю про останнє за сідання комсомольсько го бюро 1-го курсу, при свячене успішності і під готовці до іспитів. Про йшло воно по-діловому: кожен групкомсорг до повів про успішність у групі, заслухали тих, хто заробив кілька незадо вільних оцінок. Недба лим нагадали про їх обо в’язки, гуртом вирішува ли, як допомогти слаб ким студентам. Подума ли і про побут — адже багатьом першокурсни кам потрібен гуртожи ток, деяким — матері альна допомога. Гадаю, що необхідно мати в університеті спеціальний фонд для студентів, які гостро потребують допо моги. Комсомольське бюро порушуватиме кло потання перед декана том про надання гурто житку тим першокурсни кам, які живуть у неспри ятливих побутових умо вах. Ось такі зараз справи на 1 курсі фізичного фа культету. Робимо ми для наших вихованців чима ло. Гадаємо, що резуль тати нашої турботи по значаться і на результа тах першої сесії, і потім — у майбутньому, коли учорашні «важкі», а тому й найдорожчі діти, ста нуть звичайними, хоро шими студентами. І. ДАНИЛОВИЧ, вик ладач, старший агі татор 1 курсу фізич ного факультету. ЮВІЛЯРОВІ – ЧЕСТЬ І ШАНА! 60-річчя від дня народження та 40-річчя науково-педагогіч ної та громадської діяльності академіка АН УРСР, директора фізико-технічного інституту Вік тора Євгеновича Іванова від значила громадськість універ ситету. Ювіляра щиро вітали про ректор університету проф. І. І. Залюбовський, декан фізико- технічного факультету Г. А. Ми- лютін, декан фізичного факуль тету О. І. Бублик. Виступаючі відзначали великий внесок Вік тора Євгеновича у розвиток вітчизняної науки та у справу виховання цілого покоління мо лодих фізиків, зичили йому ба гато років творчості і дерзань. У СВІТІ ПРЕКРАСНОГО СВЯТО ПОЕЗІЇ Артист стояв на сцені зов сім один і мовчав, зосеред жуючись. Мовчав і величез ний насторожений зал, і в цьому мовчанні вгадувалося: «Якою ти будеш, зустріч з Пушкіним, Блоком, Маяков- ським? Чи зуміє ця людина на сцені передати те, що хотіли сказати улюблені пое ти?» І ось він коротко сказав: «Пушкін…» і почав читати. З кожним його словом зал переконувався, що відбула ся зустріч із справжнім мис тецтвом. Між артистом і глядачами виникав і міцнів той незвичайний духовний контакт, який примушує за бути про все на світі. Читець чудово володів го лосом, точно підібрав твори, і перед застиглим залом по ступово виникали дорогі об рази наших поетів: великий у стражданні і щасті Пушкін; вічно юний і вимогливий Лєрмонтов; палкий, піднесе ний і разом з тим надзвичай но людяний Блок; Маяковсь- кий, розумний, саркастичний і неповторний глашатай ре волюції; потім замріяний, сумовитий і такий російсь кий Єсенін; мужній і мудрий Симонов і, нарешті, Євту- шенко. Глядачі довго не відпус кали зі сцени втомленого двогодинним виступом ар тиста, вдячні за зустріч з прекрасним. Перефразуючи Е. Хсмінгуея, можна сказа ти, що поезія — це свято, яке завжди з нами, і цс свя то відбулося у всіх, хто при йшов в актовий зал універ ситету ввечері 8-го грудня. Хочеться назвати ім’я лю дини, яка подарувала нам свято. Це артист з Москви, читець Росконцерту Борис Моргунов. Не треба, товариші, обкра дати себе, не треба шкоду вати свого часу заради зуст річі із справжнім мистецт вом. Любителі поезії — вони прийдуть і наступного разу, це я знаю точно. А ось ви, що тікаєте від афіш, — зу пиніться! Перечитайте, ку піть квиток і приходьте! Г. ДЕРНОВИЙ, слухач відділення журналісти- ти. студент фізико-тех нічного факультету. ТРАДИЦІЙНА МЕТОДИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ з питань геологічних учбових та виробничих практик відбу лась 12 та 13 грудня на ге- олого-географічному факуль теті. У її роботі взяли участь учасники практик, викладачі і студенти, а також усі бажа ючі. 7 грудня 1968 року. «ХАРКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ» З стоа ,НА Т Е М И К О М С О М О Л Ь С Ь К І ДРУЖБІ-МІЦНІТИ! Спільна робота і нав чання, товариська взаємо допомога і підтримка, боротьба за спільні ідеа ли, за щастя, за мир на землі — це і називається дружбою. Багато друзів у комсо мольців нашого вузу се ред студентів братніх со ціалістичних країн. Про те, де побували комсомольці Харківського університету, з ким зуст річалися і подружилися, можуть багато розповісти сувеніри. А їх немало зберігається у комітеті комсомолу. Ось альбом, що відо бражає роботу наших сту дентів в Чехословацькій Соціалістичній Республі ці!. Поряд — барельєф Юліуса Фучика. Це пода рунок ЦК ЧСМ радянсь ким студентам, які працю вали на будівництві сіль ськогосподарських об’єк тів у Прешові. Лист ко лективу «Армабетон», в якому висловлюється щи ра подяка студентам ХДУ за відмінну працю на спорудженні електростан ції в Прунежові. Фотозні мок першого пам’ятника вождю пролетаріату В. І. Леніну, його зовсім не давно подарували нам ні мецькі друзі. Із сторінки угорської молодіжної газети весело дивиться на нас випуск ник нашого університету, активіст комсомольсько го життя Саша Шишкін. А поруч з ним портрети француза Фраякоїса Гро- с’є, кенійця Ахвіна Гос- рані, японця Коіхі Моєно- соно. Разом з ними та іншими юнаками і дівча тами з різних країн світу працював Саша у моло діжному інтернаціональ ному таборі Угорської Народної Республіки. Свідоцтвом доблесної праці загону «Дружба- 68» стали грамоти, Пра пор СВНМ за перше міс це серед інтернаціональ них загонів, медалі ЦК СВНМ «За зміцнення дружби між ВЛКСМ та СВНМ», якими нагород жені п’ятеро членів заго ну. Серед сувенірів — подарунки в’єтнамських, польських, угорських дру зів. У дні 50-річного юві лею комсомолу в нашому вузі гостювали за запро шенням комітету комсо молу делегації спілок мо лоді Польщі (з універси тету А. Міцкевича в Поз нані) та НДР (з універси тету Мартіна Лютера в Халле-Віттенберг). Тоді ж комітетом комсомолу був обговорений і підпи саний «Договір про спів робітництво» між нашими молодіжними організація ми. Договір з друзями з НДР передбачає і надалі обмін будівельними заго нами. Влітку цього року у НДР працюватимуть уже два таких загони по 20 чол. кожний, а 40 юна ків та дівчат з НДР тру дитимуться у складі буді вельних студентських за гонів на території СРСР. Протягом 50 днів 10 ком сомольців нашого універ ситету працюватимуть піонервожатими в піонер ських таборах юних тель- манівців, а німецькі дру зі — в наших піонерсь ких таборах. Умовами договору пе редбачено також обмін колективами художньої самодіяльності, учасника ми студентських науко вих конференцій, делега ціями комсомольських ак тивістів. Вперше укладено дого вір з комітетом СМС По знані. Наші колективи теж обміняються будіве льними загонами. А у кві тні баскетболісти ХДУ виїдуть у Познань, де проведуть три товариські зустрічі. У вересні 1969 року з концертами в ПНР виступлять наші самоді яльні артисти, а в жовтні ми прийматимемо у себ польських друзів. З 10 січня до 10 бере зня проводитиметься вік торина. Переможець (той, хто найкраще знатиме іс торію, культуру та життя ПНР) буде нагороджений поїздкою у травні 1969 року в м. Познань. А пе реможець вікторини «Як ти знаєш Україну?» до рогим гостем приїде в Харків. Ростуть, міцніють то вариські стосунки. І ми певні — міцнітиме і далі дружба. В. ПОЛОНІЙ, заступ ник секретаря коміте ту комсомолу універ ситету. МИ З ТОБОЮ, В’ЄТНАМ! 14 листопада у Будапешті відбулось надзвичайне засідан ня бюро ВФДМ, присвячене зміцненню солідарності демо кратичної молоді світу з мо лоддю В’єтнаму. Бюро ВФДМ направило ві тальну телеграму делегації ДРВ та НФВ Південного В’єт наму на переговори у Парижі та прийняло Звернення до мо лоді світу, в якому говориться про початок другого етапу все світньої кампанії дій на допо могу В’єтнаму, що бореться, міститься заклик провести різ номанітні акції солідарності з в’єтнамським народом… Комсомольці механіко-мате матичного факультету гаряче відгукнулись на Заклик бюро ВФДМ, розпочавши збір кош тів у фонд допомоги В’єтнаму. З нашої газети вже відомо про те, як семеро комсомольців-зід- мінників мехмату вирішили допомогти героїчному народо ві. А на комсомольських збо рах факультету було прийнято рішення провести недільник і зароблені кошти теж передати у цей фонд. …Понад сто юнаків та дів чат прийшли на об’єкти кому нального будівництва міста першого грудня. На майдані Тевелєва, па Бурсацькому спу скові, у районі вокзалу та в інших місцях можна було по бачити юнаків та дівчат з ло патами та ломами, відбійними молотками. — Комсомольцю! Якщо ти хочеш своїми руками заробити гроші у фонд допомоги В’єт наму…— говорилося в оголо шенні про недільник. І робота кипіла… Руками комсомольців було вирито траншеї, прокладено труби на ділянках доріг, а потім ці ді лянки знову приведено у стан готовності до експлуатації, зроблено підводи траншей до мосту. Усі зароблені гроші були передані у фонд В’єтна му. А на факультеті з’являються все нові інформаційні повідом лення про передачу у фонд В’єтнаму, що “бореться, нових коштів від окремих комсомоль ців, комсомольських бюро кур сів, комсомольських груп. Рух під девізом: «Підтримаємо В’єтнам!» росте і міцніє. В. АКВАМАРІН. МІРИЛО У С П ІХ У -Д ІЛ О ПІДСУМКИ прове- и * дення звітно-ви борних комсомольських зборів у первинних ор ганізаціях та шефська робота філологів і ге- олого-географів — ці два питання стояли на порядку денному ос таннього засідання ко мітету комсомолу на шого вузу. У своєму виступі за ступник секретаря ко мітету комсомолу В. Полоній зауважив, що звітно-виборні збори первинних комсомоль ських організацій уні верситету, що пройшли протягом листопада, стали своєрідним під сумком 1968 року — року 50-річного ювілею комсомолу. Комітет комсомолу серйозно ці збори готу вав: це і семінар за ступників секретарів факультетських комсо мольських організацій; і велика розмова на на раді секретарів комсо мольських організацій; і закріплення за кож ним факультетом члена комітету комсомолу, що відповідав за прове дення зборів, тощо. Особливо чітко орга нізували і провели збо ри на хімфаці (секре тар т. Слєта), істфаці (секретар т. Головко), філфаці (секретар т. Криворучко), біофаці (секретар т. Романцов), факультеті іноземних мов (секретар т. Кир- нос). Значно краще у порівнянні з минулим роком пройшли звітно- виборні збори на меха ніко _ математичн о м у факультеті (секретар т. Бархаєв). Вважається, що явка на звітно-виборні збори перебуває у прямій залежності від стану справ у комсомольській організації. І справді. За звітний період знач но пожвавилась робота комсомольських органі зацій біологічного, іс торичного, економічно го факультетів, факу льтету іноземних мов. Тут і явка комсомоль ців на збори висока: біофак — 91.5 проц., істфак — 86,2 проц., факультет іноземних мов — 81,5 проц., екс- номфак — 70,2 проц. Як довела практика, збори проходили по-ді ловому, при великій ак тивності комсомольців там, де від початку до кінця було продумано і підготовано кожну де таль, кожне питання, де продуманою, логічно завершеною була звіт на доповідь комсомоль ського бюро. І знову серед кращих комсо мольські організації хімфаку. істфаку. філ- факу. А про що було гово рити, що обговорювати комсомольцям фізико- технічного факультету? У роботі цієї організа ції мають місце серйоз ні недоліки. Фактично не працювала академ- рада, СНТ залишається тільки темою для роз мови, а не практичною справою, низька комсо мольська дисципліна (до речі, тут і на збори з’явилося лише 64,4 проц. комсомольців), це єдина організація вузу, яка не брала уча сті у змаганні за право називатися коащою групою ім. 50-річчя ВЛКСМ. А звітна до повідь комсомольського бюро, з якою виступив заступник секретаря т. Покроєв, уся складала ся з теоретичних мір кувань взагалі, не міс тила принципового ана лізу справ, що склали ся, не націлювала ком сомольців на практичне розв’язання важливих завдань. Та й увесь хід зборів не сприяв роз виткові ділової крити ки, не було видно праг нення присутніх викри ти недоліки, по-ділово му порадитися, як їх усунути. Три хвилини виступаючому — такий ТУТ установили регла мент. Правда, й комсо мольців, які бажали ви ступити, було не так багато — усього чоти ри! Новому складові ком сомольського бюро фіз- теху необхідно зверну ти найсерйознішу ува гу на стан справ у ком сомольській організа ції. Викликає тривогу той факт, що на семі нарі комсомольського активу першокурсників від цього факультету був присутній …один комсомолець. Усього на комсомо льських звітно-вибор них зборах, що пройш ли в університеті, ви ступило 136 чоловік. Сьогодні перед коміте том комсомолу універ ситету, перед усіма фа культетськими комсо мольськими організа ціями стоїть найважли віше завдання: проана лізувати і врахувати г.сі недоліки, всі кри тичні зауваження, вис ловлені комсомольця ми. О ДРУГОГО питан- ^ ня порядку ден ного комітет комсомо лу заслухав звіти сек ретарів комсомоль ських організацій гео- лого – географічного (т. Ковтуненко) та філоло гічного факультетів (т. Криворучко) про шеф ську роботу геолого-ге- ографів та філологів у і дитячих піонерських! кімнатах при домоуп равліннях. Основну увагу комітет комсо молу приділив розгля дові недоліків, недоро бок. Чому так мало тур буються геолого-геог. рафи та філологи про своїх підшефних у піо нерських кімнатах? Чо му так рідко там бу вають і почувають себе як гості? Чому швидко забувають туди дорогу? А форм і методів робо ти з піонерами так ба гато! І якщо ти справ жній педагог, то знай деш, як зацікавити діт вору, як побудувати ро боту найпродуктивні ше. А обговорення ре зультатів шефської ро боти дає, на жаль, не гативну відповідь на ці питання. Про це йшла ся мова у виступах члена комітету комсо молу Л. Васильєвої, першого секретарю Дзержинського Р к ЛКСМУ Н. Мандрики та ін. НА ДЕКІЛЬКА РЯДКІВ ПЕРШІ ЗАСІДАННЯ новообраних комсомольських бюро відбулись нещодавно на механіко- математичному та фізико-технічно- му факультетах. Були обговорені І прийняті пер спективні плани роботи комсомоль ських організацій на рік. * * * ПЛАНУВАННЯ РОБОТИ комсомольської організації факуль тету — на таку тему відбулася не щодавно у комітеті комсомолу уні верситету нарада заступників сек ретарів факультетських комсомоль ських бюро з оргроботи. * * * НАВЧАННЯ КОМСОМОЛЬСЬКОГО АКТИВУ пройшло минулого тижня на хіміч ному факультеті. Перед активіста ми комсомольського життя висту пив заступник секретаря комітету комсомолу Р. Пиріг, члени коміте ту комсомолу університету Н. Ма- ренкова, І. Шеремет, члени факуль тетського комсомольського бюро Т. Дерев’янко, Л. Стешенко, С. Глу щенко. Здрастуй, студентське кафе! Про студентське кафе, куди б приходила мо лодь почитати свої вір ші, поспівати своїх пі сень, зустрітися з цікави ми людьми і просто від почити, ми мріяли давно. Було багато розмов, не вдалі спроби створення. І лише 7 грудня на хі мічному факультеті сту дентське кафе розпоча ло свою роботу. Готува лося це перше засідання наполегливо і старанно. Створили раду майбут нього кафе. Кожному знайшлось діло: одні програму готували, інші гостей запрошували. Най тяжче було з оркестром, та дякуючи зусиллям Ігоря Співака, Саші Ано- хіна, Колі Босва, Юри Су- кача і оркестр виступив із відмінною програмою. …Ведучі—Юра Шварц і Таня Понайотова—спо віщають про початок ро боти кафе хіміків. Спо чатку присутні почува ють себе скуто, не прой дено ще бар’єру неви мушеності. Та ось зазву- Чали вірші, пісні. Зі сво єю піснею знайомлять усіх студентка музучили- ща Лара Новикова та хімік Юра Сукач, чудово читає оповідання Зощен- ка Н. Кисилевська. Цього вечора нашими гостями були студенти ХІБІ та ХІРЄ. З теплим привітан ням виступив директор кафе «Спектр» інституту радіоелектроніки і пере дав учасникам новоство- реного кафе подарунок: пісні у виконанні студен та цього вузу В. Кожев никова. Коли наприкінці вечо ра у відвідувачів було взято інтерв’ю: «Як вам сподобалося відкриття кафе?», усі (і кандидат хімічних наук І. В. Криво шеи, і третьокурсниця Н. Киселевська, і сту дентка музучилища Л. Новикова) в один голос відповіли: — Це чудово! Хай жи ве і міцніє хороше почи нання! Отже, кафе вже існує. І нехай поки що воно не має назви, зате має свою хорошу мету. Наступне його засідання—21 груд ня. Дуже хочеться, щоб ініціативу хіміків підтри мали інші факультети. А двері свого кафе студенти хімічного фа культету широко відкри вають усім бажаючим взяти участь в його ї і- боті. Рада студентського кафе. «ХАРЬКОВСКИЙ УНИВЕРСИТЕТ» Орган парткома, ректората, комитета ЛКСМУ, профкома и месткома Харьковского ордена Трудового Красного Знамени государственного университета им. А. М. Горького. На украинском языке. Харків, пл. Дзержинського, 4, корпус 12, тел. Г-0-17-68. ВЦ 00664. Друкарня видавництва Харківського обкому КП України, Сумська вул., 13. Зам. 1-2089. Тир. 1.500. Редактор Л. МЕЖОВА.