No8 — 9 (1002 — 1002) Субота, 6 лют< го 1960 року Ціна 20 неп. ЦЬОГО ВИМАГАЄ СУЧАСНІСТЬ ПРОГРАМА НОВОГО ПІДНЕСЕННЯ ІДЕОЛОГІЧНОЇ РОБОТИ Постанова ЦК КПРС «Про завдання партійної пропаганди в сучасних умовах» є широкою і чіткою програмою нового піднесення ідеологіч ної роботи. У ній визначені як зміст, так і фор ми та методи масової виховної роботи в період розгорнутого будівництва комунізму в нашій країні. Ця Постанова має особливо велике значення для кафедр суспільних наук. В ній накреслені шляхи поліпшення всієї учбово-методичної, на укової і політико-виховної роботи кафедр. У зв ’ язку з цим кафедра політичної економії університету, вивчивши і обговоривши Постано ву ЦК КПРС про завдання пропаганди в сучас них умовах, розробила широкі заходи по реалі зації цієї Постанови і дальшому поліпшенню своєї роботи. У цих заходах передбачено, по-перше, дальше підвищення ідейно-теоретичного рівня лекцій і семінарських занять шляхом глибокого і всебіч ного роз ’ яснення ідей марксизму-ленінізму і ус пішного перетворення їх у життя в ході кому ністичного будівництва в нашій країні. Особ- іиву увагу при цьому приділяється тісному зв ’ язку теоретичних подожень політичної еко номії з практикою комуністичного будівництва в СРСР і соціалістичного будівництва в країнах народної демократії, а також критиці буржуаз них, правосоціалістичних теорій і теорій сучас ного ревізіонізму. Не менш важливі завдання постають перед кожним викладачем кафедри по дальшому по кращенню науково-дослідницької роботи, яка повинна будуватися на основі глибокого дослід ження »кономічних законів соціалістичного ви робництва, його переваг перед капіталістичним виробництвом і виявлення резервів дальшок . ро- стання соціалістичної економіки., У розроблених заходах кафедра намічає та кож шляхи поліпшення виховної роботи серед студентів. Читання лекцій і проведення бесід на теми внутрішньої і зовнішньої політики на шої партії і Радянського Уряду, прищеплення трудових навиків студентам, виховання у них комуністичного ставлення до праці, високої ко муністичної моралі мають бути покладені в ос нову всієї виховної роботи. Колектив кафедри політичної економії зробить все необхідне, щоб перетворити в життя завдан ня, поставлені ЦК КПРС у рішенні щодо покра щення партійної пропаганди в сучасних умовах. Доц. О. МАМАЛУИ, завідуючий кафедрою політичної економії. ВСІЛЯКО СПРИЯТИ ЕСТЕТИЧНОМУ ВИХОВАННЮ МОЛОДІ В історичних рішеннях XXI з ’ їзду КПРС зазначається, що го ловним завданням партії в галу зі ідеологічної роботи є підвищен ня комуністичної свідомості тру дящих і, перш за все, підростаю чого покоління. Питання морального виховання народу і особливо молоді посі дають зараз значне місце в ідео логічній роботі партійних, проф спілкових, комсомольських і дер жавних організацій. Вищі учбові заклади покликані надати допо могу партії і державі в справі зміцнення і розвитку морального та естетичного виховання молоді. У період розгорнутого будівни цтва комунізму зростає роль ети ки і естетики у формуванні но вої людини, збільшується значен ня літератури і мистецтва в роз виткові і збагаченні його духов ного світу. З метою широкого розгортання морального і естетичного вихован ня студентської молоді, підви щення рівня всієї ідейно-виховної роботи, яка здійснюється у ву зах, Міністерство вищої і серед ньої спеціальної освіти СРСР вво дить, починаючи з цього учбового року, викладання факультатив них курсів «Основи марксистсько- ленінської етики» і «Основи марксистсько-ленінської естети ки» (в обсязі 32 годин кожний). З цих курсів уже видано програ ми, готуються підручники. Читан ня лекцій доручено викладачам кафедри діалектичного та історич ного матеріалізму. За розпорядженням ректора, в нашому університеті курс естети ки читатиметься вже в II семе стрі поточного учбового року на І¥-х курсах, а курс етики — у новому учбовому році читатиметь ся на ІУ-х курсах усіх факульте тів. Зважаючи на значення цих но вих курсів для широкого розгор тання морального і естетичного виховання студентів, необхідно притягти увагу деканатів, кафедр суспільних наук, партійних, ком сомольських організацій універси тету до роботи по широкому роз ’ ясненню серед студентів важ ливості вивчення основ марксист сько-ленінської етики і естетики. Комсомольським організаціям на факультетах слід виявити ініціа тиву, закликати кожного студента прослухати цикл лекцій з питань марксистсько-ленінської етики і естетики. Сподіваємось, що громадськість університету всіляко сприятиме здійсненню важливого завдання по розгортанню мо рального і есте тичного виховання студентської мо лоді. А. РІСТО, завідуючий кафедрою філософії. НА ПРОСТОРАХ БА ТЬКІВЩИНИ П атвійська PCP. Минуло 40 років з дня героїчної загибелі 11 валмієрських ком сомольців, що відда ли своє життя в бо ротьбі за всенародну справу. Після того, як во сени 1919 року лати ська буржуазія захо пила владу, в Латвії розпочався білий те рор. Ллє комуністична партія і # комсомол Латвії не склали зброї. Одними з пер- ших почали боротьбу комсомольці Валмієри. Агентам охранки вдалося напасти на слід організації, і 14 грудня 1919 року юні підпільники були ото чені і заарештовані. Незважаючи на жор стокі катування, патрі оти стійко трималися на допитах. Військо во-польовий суд засу див п ’ ятьох юнаків і шістьох дівчат до стра ти. На світанку 22 грудня їх розстріляли. Після встановлення Радянської влади на могилі героїв було споруджено пам ’ ят ник. У 40-у річницю з дня загибелі комсо мольців у Валмієрі відбулася факельна процесія і мітинг. На знімку: пам’ят ник валмієрським ге- роям-комсомольцям. Фото С. ДАНИЛОВА. Фотохроніка ТАРС. Москва. У великому залі Московської державної консерваторі: закінчився відбір молодих піаністів для участі у міжнародному конкурсі імені Шопена у Варшаві. На знімку: учасники конкурсу від Радянського Союзу. Зліва направо — Кіра Лавринович, Валерій Карельський, Зинаїда Ігнатьєва, Олександр Слободяник і Ірина Зарицька. Фото А. КОНЬКОВА. Фотохроніка ТАРС. ПО УНІВЕРСИТЕТУ ПРЕМІЯ ім. Д. І. МЕНДЕЛЕЕВА Президія Академії н<аук СРСР прийняла рішення про . присудження члену-кореспон- денту АН УРСР професору М. А. Ізмайлову премії імені Д. І. Менделєєва за книгу «Электрохимия растворов». В книзі автор розглядає роз- чини в діалектичному взаємо зв’язку розчиненої речовини і розчинника. Дослідження М. А. Ізмайлова є дальшим роз витком ідей, закладених Д. І. Менделєєвим в його вченні про розчини. ІНСТИТУТИ ЗВІТУЮТЬ На останньому засіданні Уче ної Ради університету висту пили зі звітами про науково- дослідну роботу директори ін ститутів біології і хімії. Заслу жений діяч науки УРСР проф. М. В. Нікітін доповідав про на укову роботу колективу біоло- гів, а доц. Д. М. Грицан — пр< роботу хіміків. За останні три роки наукові працівники інсти гуту біології опублікували 10 монографій, понад 40 наукових статей в союзних, республікан ських та університетських ви даннях. Колектив наукових працівни ків інституту хімії працює над двома проблемами, виконує господарсько-договірну темати ку, подає допомогу промисло- і । приємствам. Обидва інститути розробля ють актуальну наукову темати- К У- ,Знайомлячись з роботою бюро НА ТЕМИ КОМСОМОЛЬСЬКІ Моє знайомство з роботою ком сомольського бюро хімфаку поча лося з відвідин засідання бюро, на порядку денному якого сто яли питання: звіт групоргів пер шого курсу про стан у групах та про роботу хімічних гуртив у школах. Виявилося, що в першій групі студенти погано пишуть контроль ні роботи, є також труднощі з вивченням іноземної мови. Остан нє пояснювалося тим, що люди прийшли на перший курс, голов ним чином, з виробництва, після значної перерви в заняттях. Але ось, наприклад, Арістов відстає з ряду предметів, а всю увагу зосе редив лише на вивченні інозем ної мови. Чому? Та тому, що йо го похвалив одного разу викла дач, і тепер він вчить лише іно земну мову. А студент Шпорт си стематично запізнюється на лек ції. З виступу групорга другої гру пи Кубрак видно, що вона сум лінно і свідомо ставиться до до ручення, добре знає своїх това ришів. Вона дає змістовну харак теристику майже кожному сту дентові своєї групи і розповідає, які заходи вживаються для по ліпшення успішності і відвідуван ня в групі. Групорг другого кур су Новохатка розповіла про стан на першому курсі в цілому. Піс ля цього бюро записало своє рі шення: провести групові збори або засідання бюро з участю чле нів бюро факультету і обговорити успішність і поведінку найбільш відстаючих студентів. Про роботу у шкільних хіміч них гуртках говорили, що вона перебуває на низькому рівні. Одні керівники гуртків скаржаться на халатне схилення до них викла дачів хімії, інші — на те, що їм дають школи-семирічки, де пра цювати, по суті, ні з ким (адже сьомий клас лише починає вивча ти хімію). Лише один керівник гуртка В. Лубенко у школі No 1 почала налагоджувати роботу. Вина за стан, який створився, покладається на відповідальну за шефський сектор бюро Титову, яка дуже мало уваги приділяла цьому питанню. Вона жодного ра зу не відвідувала шкіл і не з ’ я совувала становища. В резолюції факультетських зборів було записано: новому бю ро поліпшити політико-виховну роботу. З метою виконання рішен ня бюро запропонувало агітато рам запроваджувати на політго- динах огляди найбільш цікавих новин в різних галузях нашого життя. Але ця хороша пропози ція, на жаль, здійснюється лише на четвертому курсі в першій групі, де студенти разом з своїм керівником А. Співак зуміли ду же цікаво організувати роботу. Так розглядалися на цьому за сіданні важливі питання комсо мольського життя факультету, і так само конкретно діє бюро у своїй повсякденній роботі. Бюро завжди підтримує тісний зв ’ язок з курсами і групами, дає корисні поради. На другому курсі готу вався вечір сатири та гумору. Друга група IV курсу готує ціка вий тематичний вечір «Історія російської драми» з участю арти стів Харківського драмтеатру. Перша група IV курсу має про вести збори на тему: «Наша гру па як колектив». Бюро зуміло організувати актив групоргів і комсоргів; поширення комсомольського досвіду здійсню ється і завдяки присутності на засіданнях бюро комсоргів курсів і груп. Г. ТОРЙНИК, наш кор. НА НАС ЧЕКАЮТЬ УЧНІ В одній з великих аудиторій гео графічного факультету відбува ються комсомольські збори четвер токурсників — заплановані, але не зовсім звичайні. Не зовсім звичайні вони вже тому, що на них ми бачимо студентів різних курсів — і молодших і старших. — Ми зібралися на ці збори то му, — каже четвертокурсник Го- ликов, що всі ми мріємо про робо ту в школі, і розуміємо, що до цього слід готуватися зараз. Але як? Які риси треба виховувати в собі, на що звертати головну увагу в навчанні? З доповіддю про педагогічну майстерність виступила кандидат педагогічних наук Т. А. Бачин- ська. У цій доповіді були висвітле ні питання масового руху радян ських учителів за оволодіння педа гогічною майстерністю, вчення А. С. Макаренка про педагогічну майстерність, шляхи удосконален ня її. З виступу викладача географії 36-ї школи м. Харкова” 3. А. Го луба студенти побачили, як бага то і наполегливо треба працювати над собою, щоб хороше і цікаво викладати географію, як треба лю бити і глибоко знати свій предмет, щоб прищепити учням любов до нього. Студенти ще раз переконалися в тому, як необхідно вчителеві бу ти всебічно розвиненою людиною, щоб в усьому подавати приклад. Дуже цікавими були виступи п ’ ятикурсників Т. Приступи, Г. Ключанського, Г. Олійник, які по ділилися своїми свіжими вражен нями про шкільну практику, роз повіли про зроблене. Присутніх зацікавила вимога А. С. Макаренка щодо постановки голосу вчителя. Комсомольські збори вирішили просити деканат і ректорат організувати факульта тивний курс виразного читання для студентів географічного фа культету. Отже, приклад цих зборів ще раз довів, що подібні заходи про ходять дуже цікаво і з великою користю для студентів. О. ЛІФАНОВА, А. ВОЙНАРО- ВИЧ, студенти. У 1960 РОЦІ Структурні перетворення у металах Одним з наукових напрямків роботи кафедри експерименталь ної фізини фізико-математичного факультету є вивчення впливу відхилень кристалічної решітки на фізичні властивості металів та сплавів у широкому інтервалі температур — головним чином, при низьких температурах. Різноманітними методами (рент генівськими, калориметричними, резистометричними, механічними та іншими) в лабораторіях кафед ри провадяться дослідження про цесів створення і нагромадження відхилень кристалічної решітки металу при пластичному деформу ванні, процесів відпочинку і ре кристалізації у нерівноважних системах. Досліджуються струк турні перетворення у металах при низьких температурах і фізичні властивості цих нових структур. Такого роду дослідження в умо вах, коли тепловий рух атомів практично відсутній, досить істот ні як з точки зору створення пра вильних уявлень про механізми пластичної деформації, про при роду міцності і пластичності, так і для пояснення впливу різного роду мікровідхилень кристалічної решітки на електронні властивості . металів. У 1960 році кафедра одержить нові можливості для дальшого розвитку цих робіт. В. ХОТКЕВИЧ, завідуючий кафедрою експе риментальної фізики. У школах Німецької Демократичної Республіки організовано полі технічне навчання. Учні міських шкіл вивчають не лише промисло вість, а й сільське господарство. З великим інтересом відвідують уч- ,ні однієї з середніх шкіл м. Лейпціга заняття на дослідній станції інституту тваринництва та молочного господарства в Оберхольце. Навчаються учні на дослідній станції протягом 16 тижнів. За цей час вони оволодівають навиками праці на тваринницьких феомах. На знімку: дояр Грунтман показує учням, як користуватися електродоїльним приладом. Фотохроніка ТАРС. ЇХНІЙ ДРУГ Є у людини постійний і відданий друг. Ім ’ я його — книга. Ніколи не розлучається з цим другом Анато лій Чабань — студент IV курсу ра діофізичного факультету. Він, як і багато інших студентів, не поді ляє думки деяких скептиків: мов ляв, що нам художня література, ми — майбутні інженери. Треба лише заглянути в його читацький абонемент», і відразу зрозумієш, що Анатолій не повер хово пробігає сторінки випадкових книг, а цікавиться літературою глибоко і серйозно. Він читає Пи сарєва, Тагора, Аббаса, з любов ’ ю читає й перечитує томики Чехова, у формулярі студента радіофізика Чабаня — романи Олдріджа, Гюго, Дюма — всього не назвеш. Для Анатолія кожна нова кни- га — свято. І свят таких у нього все більше й більше. Співробітники бібліотеки захоплено говорять: — Таких би читачів побільше. І працювати стає цікавіше. Лише нещодавно розпочався учбовий рік, а в нього вже стільки прочитаних книг! І Чабань непоодинокий. В біб ліотеці нам відразу ж назвали одного з найактивніших студентів радіофакультету четвертокурсника Володимира Плахого. Він не ро зуміє людей, які байдужі до книг, до літературних героїв. Третьокурсник Василь Рибчен- ко, четвертокурсник Леонід Угрин- ський читають і перечитують книги Фьодорова, Очеретіна, Флобера, Лаціса та інші. І._ РОЖЕНКО, наш кор. У ДИП ЛОМНИКІВ З інтересом працюють філологи Тема дипломної роботи п ’ ятикурсниці філфаку Зої Петрової — «Поема Багрицько- го «Человек предместья» (із спо стережень над художньою образні стю поеми)». Треба прослідкувати тему боротьби нового з старим (це провідна думка поеми) про тягом всієї творчості Багрицького. Щоб глибше зрозуміти сам твір, необхідно вивчити ту епоху, коли він був написаний, звернути ува- іу на те, як визначні представ ники поезії 20-х років розкри вали її в своїх творах. До водиться опрацьовувати багато критичного матеріалу, щоб врешті прийти до правильного рішення теми. Керівник-консультант Марко Володимирович Черняков радить приходити до розв ’ язання теми не за раніше підготованою схемою, а в процесі роботи. Зоя Петрова з цим цілком згодна. Мене зацікавило, чому вона об рала саме цю тему. — Ще на IV курсі, — відповіла дипломниця, — я знала, що саме цю тему — поезію 20-х років — оберу за дипломну роботу. Ціка вить мене цей час. Але не обов ’ язково заздалегідь бути знайомим з матеріалом, який обираєшдля теми. Так, наприклад, Емма Орлова, теж п ’ ятикурсниця російського відділення, обрала те му, про яку раніше навіть і не думала, — «Роман Артема Весело го «Россия кровью умытая» у ра- дянській прозі 20-х років». Зараз дипломниця так захопилася темою, що працює успішно і з великою охотою. Взагалі сьогоднішні п ’ ятикуре- ники розробляють чимало цікавих тем. Ліна Шнукал працює над та кою: «Книга Володимира Лугов- ського «Солнцеворот» у творчій еволюції поета», Ірина Суханська обрала для розробки балади Тихо- нова, їх зв ’ язок з проблемою героя в поезії 20-х років, над творчістю Фадєєва, над його романом «Остан ній з Удеге» працює Люся Мам- ЧУР- Студенти, в основному, працю ють з інтересом і багато. Але все ж добре було б, якби кафедра ро сійської літератури затверджува ла теми дипломних робіт хоча б у II семестрі IV курсу. Часу для серйозної роботи було б значно більше. НАШІ ІНТЕРВ ’ Ю НАЗДОГАНЯТИ ДОВЕДЕТЬСЯ У НАСТУПНОМУ СЕМЕСТРІ — Як справи у наших дипломників? — з таким питанням звер нулися ми до одного з викладачів географічного факультету В. М. Бобошка. — Особливо радіти нема чого. “Робота посувається занадто по вільно. Уже закінчився грудень, а всі четверо п ’ ятикурсниць, яки ми я керую, 3. Квочка, Л. Милька, Е. Прокудіна, Н. Тасенкова за роботу по-справжньому ще не взялись. Взагалі п ’ ятикурсники стверджують, що в них протягом се местру дуже мало часу залишалося для роботи над дипломною те мою. Безумовно, працювати справді доводилось чимало. І все ж обов ’ язково слід було якось так побудувати свій день, щоб щодня трохи працювати безпосередньо над темою, а раз на тиждень при свячувати дипломові цілий день. Бо відкладати на останні дні всю літературу, всі карти аж ніяк не можна. Розпочався другий семестр, останній в університетському житті п ’ ятикурсників. Працювати багато, систематично,- наполегливо — їхній основний обов ’ язок. 0. КИРИЧЕНКО. ,„Тепло ваших близких сердец “ Люда Цовба зовсім нещодавно закінчила наш університет. Тепер вона вже не просто Люда, а Люд мила Миколаївна. Як інакше на звеш викладача географії у 6 — 7-х класах школи-інтерната м. Ма- кеївки?! Та не лише викладача, а ще й вихователя. Поїхала Люда у Донбас з охо тою і не шкодує. — Тут життя кипить, — розпові дає вона, — і хоча іноді буває важко, робота дуже до вподоба. Відчуваєш, що ти потрібна, що зайнята своєю рідною справою. Особливо цікаво працювати у сьомому класі. Не раз з подякою згадую нашого викладача Воло димира Львовича Віленкіна, його цікаві, багаті на факти і зміст лекції. А як зараз це допомагає в роботі! Почуваю себе хороше під готовленою з курсу економічної географії зарубіжних країн та частин світу. Уроки з цих предме тів, як правило, проходять інте ресно і хороше. А взагалі дуже часто згадую університет, факультёт, все, все, що було. І навіть ті незначні при крості, що були колись, сьогодні якось тепло згадуються. Ось чому ми, всі випускники, що тут працюємо, добре зрозумі ли і близько до серця сприйняли вірш нашого співкурсника Володі Буракова, який працює зараз на одній з високогірних науково-дос лідних станцій. Цей вірш він на діслав не для газети, а просто нам, своїм товаришам. Але ми ду же просимо, якщо можливо, вмі стити цього вірша на сторінках багатотиражки. Нехай його прочи тають і ті, хто працювати само стійно розпочне завтра, через рік. Читачі ^Харківського універси тету», мабуть, пам ’ ятають вміще ний у новорічному номері лист ви хованця географічного факультету В. Буракова. Ми вдячні Л. Цовбі за надісланий нам дуже щирий і простий вірш Буракова. Дуже ра ді, що між співкурсниками три вають міцні зв ’ язки і по закінчен ні університету, хоч між ними й пролягли тисячі кілометрів. А ось і сам вірш: Как будто бы годы умчались куда-то. Вдогонку крылатым мечтам… Сегодня со мной запевают ребята, И песня идет по сыртам. Мы пели в то время чудесные песни, Они и поныне со мной; Всех песен прекрасней, всех песен чудесней — Рожденные нашей весной. Когда мне приносят тяньшанские ветры Наш вузовский первый звонок, Как будто исчезнут на миг километры Лежащих меж нами дорог, Как будто опять я в кругу нашез тесном И юность сильна и горда… Увижу ли вас я опять — неизвестно, Иных, может быть, никогда. Пускай далеки вы, друзья и подруги, Но если устану вконец, Я знаю: согреет озябшие руки Тепло ваших близких сердец. Так пусть же, в грядущее верой богаты И юным порывам верны, Дорогами дружбы проходят ребята И девушки нашей страны. Математика і мовознавство Наприкінці жовтня 1959 р. при філологічному факультеті розпочав роботу новий семінар, що ставить своєю метою ознайомити мовознав ців з окремими розділами вищої математики і кібернетики. На що тижневих заняттях з вищої мате матики, які провадить завідуючий кафедрою математичного аналізу проф. Г. І. Дрінфельд, присутні викладачі мовознавчих кафедр університету, студенти старших курсів філфаку. Серед учасників семінару є й перекладачі, що пра цюють на заводах, в проектних організаціях — колишні випускники англійського відділення філфаку. Лекції побудовані дуже просто і приступно. Учасникам семінару належить ознайомитись з питан нями математичної статистики, те орії множин. Крім того, в подаль шому передбачається, продовжу ючи заняття з вищої математики, організувати ряд оглядових лекцій з кібернетики, в першу чергу, — з теорії інформації. Підтримуючи ініціативу органі заторів семінару, міська секція мо вознавства Харківського Будинку вчених (керівник проф. М. М. Ба- женов) запланувала проведення кількох доповідей з питань при кладної і математичної лінгвісти ки. Лінгвісти міста ознайомляться з найновішими проблемами мово знавства, з їх розробкою в Радян ському Союзі і за кордоном. Важко переоцінити значення но вого семінару. Можливо, що деякі його учасники зможуть з часом включатися в роботу по розвитку радіотелефонії, створенню елек- тропишучих приладів, інформацій них, довідкових, перекладацьких машин і т. ін. До речі, перші дослі ди з машинного перекладу вже провадяться в університеті. Сту денти філфаку В. Войнов, Л. Со ва, І. Кравчук під керівництвом кандидата філологічних наук Я. Б. Крупаткіна працюють над складанням деяких граматичних алгоритмів стосовно до російської мови, при кафедрі англійської мови в найближчий час розпочнеться ро бота по складанню англо-росій- ських словників для машинного пе рекладу. Однак значення математики для мовознавства не обмежується нові, шими напрямками прикладної лін- гвістики. При всій своїй актуаль ності напрямки, пов’язані з вико ристанням мови в електронних ма шинах, навряд чи зможуть коли- небудь займати провідне місце в мовознавчій науці, що має важли ві теоретичні завдання як тради ційні, так і нові,.які визначаються обсягом її досліджень і її маркси стсько-ленінською методологією. Особлива важливість математиза ції мовознавства в тому, що це сприятиме успішному розв ’ язанню не лише практичних, а й теоретич них завдань лінгвістичної науки, сприятиме уточненню її понять І методів. Досить сказати, що мате матичні методи, по суті, можуть і повинні бути використані в усіх галузях мовознавства, навіть в та кій, здавалось би, чужій математи ці галузі, як порівняльно-історич не мовознавство. Втілення матема тики у мовознавство — свідчення зрілості лінгвістичної науки, свід чення піднесення, яке ця наука за раз переживає. В. АКУЛЕНКО, доцент, завідуючий кафедрою англійської мови. В трудовому напруженні Ось знову вони зустрічаються в стінах рідного учбового закладу. Скільки хвилюючих розмов, спо гадів, адже не бачилися майже півроку. їх зріднило спільне на вчання на протязі п ’ яти років. Сім ’ я майже в 100 чоловік біоло- гів-заочників VI курсу знову ра зом. Дзвінок кличе студентів на лек ції. В аудиторії запановує тиша. Всі уважно слухають і конспек тують лекцію доцента кафедри зоології хребетних М. Г. Мілюті- на. Дружно і організовано розпо чали біологи-заочники навчання і немає сумніву, що це трудове на пруження триває протягом всієї сесії. Є. ЄМЕЦЬ, студент-заочнин шостого курсу біофаку Чехов — наша гордість і слава Чехов — один з найбільш улюблених письменників радянського на роду і всього прогресивного людства. Чехов — вічний супутник ду ховного світу кожної трудящої людини. Радянські люди пишаються тим, що за рішенням Всесвітньої Ради миру сторіччя з дня народ ження Антона Павловича Чехова відзначається прихильниками ми ру всіх країн. Твори Чехова, що охопили з надзвичайною широтою і глибиною російське життя того часу, мають невмирущу пізнавальну і естетич ну цінність. Вони допомагають справі виховання народу, боротьбі з усіма забобонами старого світу, зображеного письменником з вели чезною силою реалістичного викриття. Творчість Чехова цінна для нас глибокою вірою в неминучість перемоги всіх кращих людських прагнень, впевненістю у неминучість приходу нового щасливого жит тя, мрією про яке просякнуті його твори. Уже в ранні роки Чехов порушує серйозні соціальні і психологіч ні теми, дає глибоко негативну оцінку сучасного йому суспільства. Він викриває все пошле, міщанське, брехливе, садовпевнене, плазую че, двоїсте, несправедливе («Смерть чиновника», «Товстий і тонкий», «Хамелеон», «Унтер Пришибеєв» та інші) . Чехов упевнено форму ється як майстер невеликого, стислого і яскравого мовою ідейного оповідання і своєрідного психологічного нарису. «Степ» відкрив чехівський оповідний цикл, до якого увійшли «Нуд на історія», «Іменини», «Дуель» та багато інших творів, які вразили сучасників багатством життєвого змісту. Це були повісті про невпо- рядковане і нещасливе життя, про людей, позбавлених громадської ініціативи, внутрішньої свободи, пригнічених тяжкою реакцією і лихоліттям. Чим ближче до кінця 90-х років, тим сильніше звучить громадський голос письменника, тим значнішим стає охоплення ним соціальних питань, суворішим самий відбір тем. І «Палата No 6», і «Три роки», і «Моє життя», і «Людина в футлярі», і «Наречена» — повісті вели чезного художнього узагальнення. Чехов — прямий продовжувач традицій класичної літератури, але з своїм особливим реалістичним знаком, про який Горький сказав: «Страшенна сила його таланту саме в тому, що він ніколи нічого не видумує від себе, не зображує того, «чого немає на світі». Чехов — прямий спадкоємець великої російської літератури і як мислитель з глибоким гуманістичним поглядом на життя. Горький писав, що «у Чехова є дещо більше, ніж світогляд — він оволодів своїм ’ уявленням про життя і таким чином став вище його. Він освіт лює його нудоту, його безглуздості, його прагнення, увесь його хаос з вищої точки зору». Ця точка зору і становить провідний ідейний зміст, філософську основу художніх творів Чехова. Найголовніше для Чехова — люди на; він стверджує, що треба «віри ти в людину», що треба завжди зберігати «ідею людини». Чехов не був пасивним спостерігачем життя. Плекаючи ідею звіль нення людини, він приділяв соціальним проблемам у своїй літератур ній творчості величезну увагу; на нього справляла глибокий вплив наростаюча боротьба між пролетаріатом і буржуазією, — і чим ближ че до 1905 року, тим виразніше у Чехова критика лібералів, тим очевидніше примикання його до революційних лозунгів. Чехов писав Горькому: «Я мало, майже нічого не знаю,., але передчуваю дуже багато», і це передчуття дозволило йому напередодні революції устами своїх героїв вітати наступаючу Соціальну бурю. У своїй творчості Чехов представляв ту Росію, від імені якої Ле нін колись сказав: «Ми любимо свою мову і свою батьківщину… нам найболючіше бачити і відчувати, яким насильствам, гнітові і знущанням піддають нашу прекрасну батьківщину царські кати, дворяни й капіталісти». Вплив творів Чехова на читача був надзвичайним. Молодий Ленін розповідав своїй сестрі Ганні Іллівні про враження від читання опо відання «Палата No 6»: «Коли я дочитав учора ввечері це оповідан ня, мені стало просто-таки моторошно, я не міг лишитися в своїй кімнаті, я встав і вийшов. У мене було таке відчуття, наче і я зам кнутий у палаті No 6». Своїми творами письменник-демократ від імені народної Росії говорив: «більше так жити неможливо». Думаючи і мріючи про світле майбутнє, Чехов указував, що шлях до нього лежить через докорінну переробку ладу і устоїв життя. Про боротьбу за перебудову життя говориться у «Вишневому са- ді»: «Вперед! Ми йдемо нестримно до тієї яскравої зорі, яка горить там, в далечині! Вперед!… вся Росія наш сад». Те саме читаємо у повісті «Наречена»: «Головне — перевернути життя…». У численних оповіданнях і повістях Чекова червоною стрічкою проходить думка про те, яка прекрасна за своєю природою росій ська людина і як багато треба усунути в соціальних умовах росій ської дійсності несправедливого, наносного, що заважає ростові людини, розквіту її сил. Устами письменника Тригоріна у п ’ єсі «Чай ка» він говорить: «Але ж я не пейзажист тільки, я ж ще й громадя нин, я люблю батьківщину, народ, я відчуваю, що якщо я письмен ник, то повинен говорити про народ, про його страждання, про його майбутнє…». І треба було дуже гостро усвідомлювати необхідність зміни гро- мадьського життя, щоб сказати оці, сповнені віри слова: «О, якби швидше прийшло це нове, ясне життя, коли можна буде прямо і смі- ливо дивитися у вічі своїй долі, відчувати себе правим, бути весе лим, вільним! ‘ А таке життя рано чи пізно настане!». Те, що Чехов осягнув правду життя і передав у своїх образах об ’ єктивну її суть, — а правда — єдина для трудящих усіх народів, — робить його письменником зрозумілим, близьким і дорогим усім на ціям і країнам, усьому прогресивному людству. Патріотизм А. П. Чехова доповнюється світлою, сонячною його любов ’ ю до України, до її трудового народу, культури і природи. «Україна дорога і близька моєму серцю. Я люблю її літературу, музику, її чудову українську ’ пісню, сповнену чаруючої мелодії. Я люблю український народ, який дав світові такого титана, як Тарас Ш евченко — писав Чехов. І те, що створював великий російський письменник, було зрозумі лим і дорогим українському мужикові так само, як і російському. Горький пише Чехову з села Мануйлівки Полтавської губернії: «Чи тав я мужикам «У яру». Якби ви бачили, як це хороше вийшло! За плакали хохли, і я заплакав разом з ними… Чудова ви людина, Ан тоне Павловичу, і величезний ви талантище». Великий художник слова був новатором у мистецтві. Чехов про клав нові шляхи розвитку прози і драматургії. Особливості його ре алізму означали новий етап у світовій літературі. ( Художньої майстерності у Чехова навчалися Горький, Купрін, Бунін, Сергеєв-Ценський… Вчаться радянські письменники у Чехова й зараз. Чехов справив величезний вплив не лише на російську, але й на західноєвропейську, китайську літератури. Чехов — наш надійний соратник у формуванні і вихованні нової лю дини. Чеховський ідеал прекрасної і гармонічної людини особливо дорогий радянським людям: «У людині все повинно бути прекрас ним — і обличчя, і одяг, і душа, і думки». Відомо, що в записній книжці героїні радянського народу Зої Космодем ’ янської є саме цей афоризм. Своєю творчістю Антон Павлович стверджував право на щастя простих людей, що мріють про вільну працю, правду, красу і спра ведливість. Всі помисли нашого соціалістичного суспільства спрямовані на те, щоб служити щастю мільйонів чесних трудівників. У великих досягненнях радянських людей є значна частка зусиль і світлого генія великого російського письменника Антона Павловича Чехова. Чехов — наша гордість і слава. М. ЛЕГАВКА, зав. кафедрою історії російської літератури, в. о. професора університету. ,В веселый хоровод сомкнулись фонари… Смолкает университет в снегах и свете, И от мороза, как глаза студенток, Снег радостными звездами горит. Фотоетюд Г. СУХОТИНА. НА ЗАСІДАННІ ВЧЕНОЇ РАДИ 29 січня відбулося засідання Вченої ради університету. З до повіддю «Великий російський письменник А. П. Чехов» висту пив завідуючий кафедрою росій ської літератури доц. М. П. Ле- гавка. Доповідь присвячена 100- річчю з дня народження видат ного російського письменника. З цікавою інформацією про пе ребування в Англії виступив се кретар парткому університету 0. 0. Кучер. З інтерсом прослухали присут ні повідомлення професора М. А. Ізмайлова про його перебування в Румунії. НАШ ЧЕХОВ Добре відзначила чеховський ювілей Центральна наукова біб ліотека. До 100-річчя з дня наро дження великого російського пись менника була підготовлена вели ка і яскрава виставка. На першо му з численних стендів — портрет Антона Павловича. Другий стенд розповідає про використання че- ховських образів у творах В. І. Леніна — найвища оцінка таланту геніального письменника. Далі книги й малюнки розпові дають про творчість А. П. Чехова, про його нерозривні зв ’ язки з ро сійською дійсністю, з усім пере довим і прогресивним. НЕПРИЄМ НО ПОЗН А Й О М И Т И СЬ Нещодавно в університеті було проведено закритий конкурс на першість з косметики і стилю. Перемогу одержали дві студентки: представниця біологічного фа культету п ’ ятикурсниця Ходорова і четвертокурсниця ро сійського відділення Калачова. Причому жодна з них не погодилась на друге місце. Ще й сьогодні вони борють ся за перше. Высказать нам не посмеете, Что мы не первые в косме тике. Но подрались: кто из нас Нынче самый «высший класс». ПРОФСПІЛКОВЕ життя АКТИВІСТ ПРОФСПІЛКИ Профспілкова організація істо ричного факультету останнім ча сом провела велику роботу. Крім побутових питань, вона разом з партійною і комсомольською організаціями постійно займалася пи таннями навчання і політико-виховної роботи студентів. Профбюро має перспективний план роботи. Кожний сектор скла дає для себе план роботи на два місяці. Плани комсомольського і профбюро складаються на основі погодженості, з урахуванням спільно викойуваних завдань. Це дає найкращі результати. Непогано працює і низовий актив — профгрупорги. На першому курсі профоргами працюють Г. Скибін та І. Єрмаков. Вони обидва прийшли в університет з Армії і зараз беруть активну участь у житті курсу. Виконуючи громадські доручення, вони відвідали студентів, що мешкають па кутках, виявили піклування про сту дентів, що потребують допомоги. З їхньою участю студенти Уман ська та Ступак одержали місця в гуртожитку. На другому і третьому курсах профоргами працюють студенти С. Журіна, Н. Махненко, В. Марченко. В центрі їхньої уваги — питання навчання і побуту студентів. Вони знають запити колек тиву, користуються його повагою. Коли Світлана Панус одержала влітку двійку, профспілкова орга нізація забила тривогу. Була складена комісія з профоргів і членів комсомольського бюро курсу, яка побувала вдома у цієї студентки, з ’ ясувала умови, в яких вона живе. Комісія зробила висновок, що Панус ніщо не перешкоджало, вона просто лінувалася. На факультеті проведено протягом минулого семестру 12 ек скурсій на заводи, фабрики, по історичних місцях Харкова. Багато праці в цю справу вклала політсектор профбюро Неля Шевченко. Нещодавно обрана профоргом на третьому курсі Ермоленко Ган на. Але вона мало цікавиться своїм дорученням, недооцінює важли вість зборів профактиву. А їй треба ще вчитися працювати. Робота профорга різноманітна, її не можна підмінити одним лише збиран ням членських внесків. Профорг четвертого курсу В. Моїсеєв також не виявляє жвавого інтересу до роботи, працює без вогника. Профспілковій організації треба посилити контроль за станом са мообслуговування на факультеті, добитися, щоб усі студенти сумлін но ставилися до цієї справи. Т. БОЙКО, наш кор. Така Тамара Наумова — Тома, ти не захотіла нічого розповідати про себе, не вбачаючи в своїй роботі нічого незвичайно го. Але навіть з тих кількох фраз, які вдалося почути від тебе, по мітно виявились риси чутливості, товариства, життєлюбства, скром ності і клопітливості… Два роки підряд ти вела робо ту побутсектора. Завжди .вміла знайти можливість надати допо могу студентам, які її потребу ють. Якщо треба, вміла наполег ливо добиватися від профкому грошової допомоги для своїх «під опічних». При розподілі путівок у будинки відпочинку вміла пра вильно визначити, кому вони по трібні у першу чергу, не чекала, щоб студент, якому потрібна допо мога, підходив до тебе з прохан ням. Коли треба, витрачала свій єдино вільний дені, — неділю на рейди по гуртожитках і кутках. Твоє обличчя майже завжди освітлене ласкавого посмішкою. Ти завжди вмієш розважити то варишів. Нещодавно я почула про тебе: «Тома — дуже хороша дів чина!» На моє запитання, чим саме ти хороша, мені відповіли здивовано: «Не знаю чим саме, але хороші люди тим і привабли ві, що не можна відповісти — чим саме». Цього року тебе обрали голо вою профбюро факультету. Ти са ма відзначаєш, що профбюро пра цювати почало трохи краще. Ваш маленький колектив став згурто- ванішим, ви зуміли завоювати по вагу студентів і до вас почали звертатися все частіше. В цьому і твоя заслуга. Більше стало рей дів, в яких ти завжди береш участь, налагоджено контроль над їдальнею… Ти скаржишся, що тебе стар шокурсники звуть «сварливою». Що ж, коли потрібно, можна й «побурчати». Адже ти сміливо ви ступила на зборах з критикою са нітарного стану кімнат студенток п ’ ятого курсу і студентів першого курсу. І що ж — кімната хлопців вже має відмінну оцінку. Незважаючи на завантаженість, ти встигаєш займатися спортом. На фізкультурному вечорі твоя четвірка виявилася кращою, ви одержали грамоту. Ти засміялася, взнавши, що я збираюся розповісти про тебе в студентській газеті. Не треба чер воніти! Тут нічого особливого не має. Просто наші товариші ще краще взнають тебе — нашого кращого голову профбюро Тамару Наумову, яка за свою відмінну роботу нагороджена грамотою. І братимуть з тебе приклад. М. ДОМШЛАК, студентка біофаку До наступних зимових Олімпійських ігор у Сиво Веллі (США). На знімку: вид на трамплін. Фотохроніка ТАРС. „КРАЩЕ НЕ СКАЖЕШ “ НА КОМСОМОЛЬСЬКИХ ЗБОРАХ РАДІОФІЗИКИ ГОВОРИЛИ ТАК: …Такие студенты, как Брод ский, систематически положения своего не меняют. …Эта часть занятий у нас не на уровне, и это нужно будет на ладить в лучшую сторону. …Вторым был разобран самый темный представитель группы Бродский, который третий год тя нет хвост за группой. …Наконец-то он осознал, что сознает свои успехи в отстава нии.. …Был затронут вопрос об Ва- литбвой, которая отходит в сто рону от коллективной жизни груп пы. Валитовой предложили войти все-таки в состав группы пол ностью и быть полностью членом группы. А У ТВОРАХ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВСТУПНИКИ ПИСАЛИ ТАК: В образі Оксани Корнійчук по казав сміфіву, рішучу і відважну людину, яка до кінця своєї смер ті готова боротись. Тема п ’ єси «Загибель ескад ри» — боротьба матросів за виз волення радянського народу про ти німецьких фашистів. Оксана находить вихід з кру того становища. У неї ясний погляд, залізна витримка, коли матроси наміча ють, щоб викинути її за борт, вона сама пішла в наступ. Балтієць не боявся смерті і маузерів, що блискали то в одних руках, то в других рунах. Гайдай дуже гарячковитий і тому швидко відлучається в сто рону. Редактор Б. ЩЕРБАНЕНКО Адреса редакції: Університетська вул., 16. Тел. 2-72-01, дод. 64 Друк. Вид-ва ХДУ. БЦ 00185. Зам. 250.