No 1 (1232) Четвер, 3 січня 1963 р. Ціна 1 коп. Новорічні телеграми Подяка від друзів Москва, 11 грудня 1962 року. РЕКТОРУ ХАРКІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ ШАНОВНИЙ РЕКТОР! Я висловлюю глибоку вдячність Вам і у Вашій особі всьому ко лективові викладачів Вашого уні верситету за те величезне піклу вання і зусилля, виявлені протя гом ряду років у справі вихован ня і підготовки кваліфікованих науковд-технічних кадрів — корей ських студентів, що навчалися у Вас. Я щасливий довести до Вашого відома, що колишні студенти Ва- шогб університету, які повернулися на батьківщину, з великим енту зіазмом трудяться і віддають свої знання і працю справі побу дови соціалізму в нашій країні. Бажаю Вам доброго здоров ’ я і великих успіхів у Вашій даль шій діяльності в ім ’ я виховання нового покоління — будівників комуністичного суспільства. Тимчасовий повірений у спра вах Корейської Народно-Демо кратичної Республіки в СРСР ПАК ДОК ХВА. ПО УНІВЕРСИТЕТУ В останні дні 1962-го Комсомольський актив факультету іноземних мов зустрівся з студентами радіофізичного факультету групи Р-51, яка добилася ви сокого звання «Кращої групи по вихованню активних будівників комунізму». Студенти цієї групи комсорг Ю. Прокопчук і В. По левой поділилися досвідом комсомольської роботи. Бесіда допомогла викрити хиби у комсомольській роботі факультету – іноземних мов. Ця зустріч, безумовно, допоможе налагодити на факультеті іно земних мов змагання за звання «Кращої групи». * * * З великим інтересом і увагою студенти історичного факультету прослухали інформацію про роботу Всесоюзної наради істориків. Декан факультету В. М. Довгопол, учасник цієї наради, розповів багато цікавого про завдання історичної науки, про дальший її роз виток, про підвищення рівня підготовки спеціалістів-істориків, від повів на численні запитання. * * * Закінчується перший семестр навчального року на факультеті громадських професій. Останні лекції на відділеннях факультету були дуже змістовними і цікавими. Так, на відділенні журналістики співробітник газети «Красное знамя» т. Подольський прочитав лек цію «Про мову газети». З великим інтересом була прослухана лек ція головного балетмейстера оперного театру т. Ковтунова «Про красу балетного мистецтва» на відділенні пропагандистів театраль ного мистецтва. Інструктор обкому ЛКСМУ т. Овчаренко розповіла слухачам відділення піонерських вожатих про виникнення організації жовтенят. * # * Вчена рада університету обговорювала питання успішності на вечірньому відділенні. З основними доповідями виступили декани біологічного, філологічного і механіко-математичного факультетів. * * ^ На кафедрі філософії відбувся захист кандидатської дисертації т. Копаницею М. М. на тему «Деякі особливості ідеології сучас ного російського православія». * * * За рішенням комітету комсомолу організовано самодіяльний спортивний клуб ДТСААФ, у якому будуть секції: підводного пла вання, водно-моторного спорту, морського судномоделізму, пара шутна, планерного спорту, стрілкова та ін. НА КАФЕДРАХ, У ЛАБОРАТОРІЯХ У ногу З життям Уже давно в сибірській тайзі і на далекій Півночі хазяйнують злі бурани і завірюхи. Але ще зовсім недавно після важких да леких походів повернулися з «по ля» геологи і географи, що бра ли участь у різних наукових експе диціях. Вони побували в Сибіру і на Україні, в Казахстані і Кри му, в Карпатах і па Кавказі. Сповнені вражень, вони до пізньо го вечора сидять зараз у лабора торіях над обробкою зібраного ма теріалу, щоб відгадати все нові і нові таємниці, які ховає від пас наша земля. На запитання, чим займаються зараз учені факультету, заступник декана Ю. М. Мандрикіп розпові дає: — Великого значення зараз на бувають робо’ти, що виконуються на договірній основі з різними підприємствами і організаціями. Однією з таких робіт є, наприклад, робота по визначенню видів ви копної фауни, що проводиться під керівництвом професора В. ГІ. Ма. кридіна. Ця робота має велике теоретичне і практичне значення для визначення віку різних гір ничих порід, історії їх утворення та іп. Друга, не менш цікава робота виконується під керівництвом до цента С. І. Проходського. її ме- та: розробки методів пошуків га- зопафтоносних родовищ за гео морфологічними ознаками. Треба відзначити, що така робо, та на Україні проводиться впер ше, тому відшукання навіть най більш загальних критеріїв для то го чи іншого судження пов ’ язано з великими труднощами. Однак група наукових співробітників і лаборантів, до якої, до речі, входить більшість випускників на шого факультету, відмінно справ ляється з завданням. На цей час уже вперше зроблена структурно- геоморфологічна зйомка значної частини Дніпровсько-Донецької за падини, зібраний багатий фактич ний матеріал для розробки мето дики, який, навіть після поперед ньої обробки, дає цікавий резуль тат. Велику наукову роботу провела за цей рік недавно створена на факультеті лабораторія вивчення гідрометеорологічної ефективності зрошувального землеробства. Ця лабораторія під керівництвом доц. Г. П. Дубинського разом з Українським науково-дослідним гідрометінститутом займається вивченням зміни клімату і мікро клімату засушливих районів України зрошуванням. Крім того, на основі великої кількості зібра ного в польовий період фактично го матеріалу в лабораторії уточ нюються строки і норми полинів різних сільськогосподарських куль тур- Зараз перед лабораторією сто їть ще цікавіше завдання: вивчити природу сухо’віїв на Україні і роз. робити методи ефективної бороть, би з ними. Перелік цікавих робіт, подібних названим вище, можна було б ще продовжити. Зокрема, можна від значити вивчення сучасного і давнього зледеніння Кавказу, яке триває багато років під ке рівництвом доцента П. Г. Кова льова, роботу грунтової експеди ції в Казахстані, очолюваної до центом В. М. Нікітіним та багато інших. Одним словоїі, вчені геолого- географічного факультету не зали шаються осторонь від рішення різ них теоретичних і практичних про блем, пов ’ язаних з народногоспо дарським будівництвом. В. СИДОРЕНКО. Новорічні телеграми Садиба І. К. Карпенка-Ка- рого, Хутір «Надія». Харків, Державний універси тет, філологічний факультет. Щирим шанувателям світлої пам’яті Івана Тобілевича, ревним захисникам садиби драматурга «Надії». Високошановні та дорогі това риші! Від усього серця поздоровляю вас з Новим, що ось наступає, роком, з новим щастям й сердеч но зичу вам всього самого най кращого! З повагою й привітом щиро ваш Андрій ТОБ1ЛЕВИЧ, храни тель садиби Хутір «Надія». О СНЕГЕ ‘1ы такая, — о себе ни звука, Это, мол, неважно, ерунда. Говорим с тобою только о науке, Но вот, например, о снеге никогда. Тоже, видно, хитрая наука Сделать снег там, где-нибудь в верхах, Чтоб потом снежинки- цокотухи Таяли, пригревшись на губах. Чтоб, промерзнув, дула ты на руки И мороз ругала бы еще… Брось на час дипломную науку Говори о снеге- Хорошо? В. ФРИДМАН, студент IV курса химфака. ,Новий рік НА ЕКВАТОРІ Багатьом радянським людям до водиться зустрічати Новий рік у дорозі, багатьом — далеко від Бать ківщини. Довелось і мені якось зустріти Новий (це був 1962-ий) рік за кордоном в незвичайних для мене умовах. У нас, на Україні, Новий рік без снігу — не Новий рік. А в Гвінеї, яка знаходиться в декількох сотнях кілометрів від екватора, сніг можна побачити тільки на екрані. 1 ми мали зустрічати Новий рік у країні пальм, але ніяк не яли нок. А де ж узяти ялинку? Це пи тання хвилювало всіх нас. Але… даремно, як виявилось. Один із пароплавів, що прибув під Новий рік до Конакрі, привіз нам дов гождану ялинку, а разом із нею і новорічний настрій. Ялинку вста новили в радянському клубі. По сол поздоровив всіх із святом, за читав поздоровні телеграми з до му. І ми відчули себе ближче до Батьківщини. Особливо мене схви лювало привітання ректорату та партбюро університету. Радість і гордість переповнили наші серця: про нас не забули, про нас пам ’ я тають. Без п ’ яти хвилин дев ’ ять всі припали до приймача. У Москві в цей час було без п ’ яти дванадцять. Всі ловили голос Москви. Всі три мали бокали з шампанським, і ко ли Москва сказала: «З Новим ро ком, з новим щастям, товариші!» — Mit підняли наші бокали разом з усіма радянськими людьми. А через три години наступив Новий рік і за гвінейським часом. Конакрі — півострів. І за п ’ ятнад цять хвилин з будь-якої його точки можна дійти до океану. І ось ми вирішили на честь Нового року викупатись в теплих водах Атлан тики — адже ж не завжди таке трапляється. Ну, і. звичайно, ве селощі, жарти до ранку. Ця зустріч, мабуть, запам ’ ята ється надовго. О. ДАВИДОВ, викладач французької мови. Розповідь чудовіша за все ЕТЮД С ЛУХАЙ, Юр», слу хай, лмбий хлопча, що я розповім тобі. Це не казка, але розповідь моя, чудовіша за все, що будь-ко ли придумало людство… Це було порівняно недавно, це було у нас на землі. Мені то ді було вісімнадцять. Я, як і ти, дивився часто в небо, мріяв про далекі космічні подорожі, кохав і дарував букети квітів дівчині, яка стала твоєю мамою. А потім ми вже разом з тобою всміхались ласкавому сонцю. Ти й зараз ди вишся на небо безжурно, як в ди тинстві. Та не було безжурності в наших поглядах — моїх і твоєї ма ми. Ми дивились на небо стурбо вано. А інколи, коли невидимі для простого ока, десь високо в небі, пролітали літаки, ми мимоволі здригалися — а якщо війна? Я радий, що зараз, як і ти, під нявши голову вгору, дивлюсь на ніжну голубизну неба без всякої турботи: воно вже не може при нести нам смерть. А сталося це після того чудово го дня, який помічений у всіх літописах і календарях, як свято миру, свято, розуму, свято щастя землян. Це було навесні. Комітет по роззброєнню оголосив, що уряди всіх держав, розташо ваних на земній кулі, вирішили взяти на себе урочисте зобов’я зання — не вирішувати спірні міжнародні питання за допомогою війн. В заяві було сказано: «Ми заявляємо, що на землі не буде більше воєнної зброї, не буде війн. Людство розвинулось настільки, що відпала потреба у використанні диких, звірячих законів, до яких часто звертались наші предки». Ти б бачив, Юро, яким єдиним поривом радості й щастя була охоплена вся земля. «Слава Лю дині! Слава! Розуму — Слава! Слава!» — висіло в повітрі. «Кра сота», — шепотіли, здавалось, квіти. «Чудово, чудово», — спі вали пташки. «Жити, жити, :хи- ти», — дзвеніло сонячне промін ня. Важко, Юро, розповісти про все, що тоді відбувалося — це треба пережити своїм серцем… Оце, здасться, і все, що я хо тів розповісти тобі. Розповідь моя така ж проста, як і бажання жи ти в мирі. Такого ще ніхто з батьків не розповідав. Але серед нас напевно є люди, які щось подібне до цього розкажуть своїм дітям. Це буде. І може, в цьому році. М. ЗЕЛЬЄВ Батьківщина високо цінує винахідництво і раціоналізацію 24 квітня 1959 р. Рада Міністрів СРСР у своїй постанові No 435 писала: «5. Визнати доцільним встанови ти почесні звання: «Заслужений винахідник рес публіки», з врученням золотого । нагрудного знака «Заслужений . винахідник республіки»; «Заслу жений раціоналізатор республіки», з врученням срібного нагрудного нака «Заслужений раціоналізатор республіки». Таку високу моральну оцінку ді яльності кращих із кращих вина хідників дає наша Батьківщина. У відповідності з настановою Комуністичної партії Радянського Союзу па підвищення фактору ма теріальної зацікавленості праців ників усіх ділянок будівництва комунізму, Рада Міністрів у цій же постанові затвердила: «X. Винагороди і пільги авторам відкрить, винахідникам і раціона лізаторам. 72. Автори відкрить, що одержа ли дипломи, винахідники, що одер жали авторські свідоцтва, і раціо налізатори, яким видані посвід чення Па раціоналізаторські про позиції, мають право на винагоро- ду у відповідності з інструкцією про винагороди за відкриття, ви находи та раціоналізаторські про позиції. ! 73. Про відкриття, на які видані дипломи, а також про всі застосо вані винаходи і раціоналізаторські пропозиції і про виплачену за них винагороду робиться відмітка в Трудовій книжці автора (авторів). 76. Автори відкрить і винахідни ки мають при останніх рівних умо вах переважне право займати по сади наукових працівників у від повідних науково-дослідних уста новах та на дослідних підприєм ствах. 77. Автори відкрить, а також винахідники й раціоналізатори, що дали державі цінні пропозиції, мають право па додаткову житло- ву площу нарівні з науковими пра цівниками». Створити в нашому університеті первинну раду й первинну органі зацію Товариства винахідників і раціоналізаторів — наш обов’язок. М. Поддерегін. Наш шановний ювіляр Вечір. Земля, дерева, дахи кам ’ яних будинків покриті білим кружевом. Кінець грудня… Центр міста. Високий кам ’ яний будинок. В залі засідань університету — свято. Студенти і викладачі фі лологічного факультету, зокрема, і всього університету, а також представники інших культурних закладів м. Харкова відзначають славний ювілей — 60-річчя з дня народження і тридцятиріччя твор чої праці кандидата філологіч них наук, доцента кафедри істо рії української літератури Ана- стасії Максимівни Ніженець. Викладачі, молодь, представни ки культурних закладів міста прийшли передати свою щиру дяку за науку, прийшли передати побажання успіхів у дальшій творчій праці і багатьох літ жит тя на користь нашого комуністич ного суспільства викладачу, дру гу, громадянину, трудящій люди ні культурного фронту. Скільки теплих слів сказано студентською молоддю, виклада чами, вченими на адресу ювіляра. Серед присутніх багато виклада чів університету, представники театрального, педагогічного, біб ліотечного інститутів, представни ки спілки письменників міста, Інституту літератури, Академії наук УРСР. Молодий «кобзар» читає свій вірш — присвяту ювілярці… Надійшло більше ста привітань і телеграм від радянських людей з різних міст і сіл. Студенти театрального інституту прийшли з піснями Лисенка, Степового, з новими радянськими піснями, які так любить наш ювіляр. Скільки любові, скільки щирої уваги! Зима… Та свіжі, живі квіти на столі Анастасії Максимівни. їх принесли люди дорогому трудівни- ку-ентузіасту разом із своїми сер цями… Дві онучки, Ольга та Оксана, розумними очима дивляться на ба. буню, яка сидить за столом пре зидії і замріяно слухає дзвінкі пісні. Вони дивляться на неї, на її злегка тронуте сивиною волосся, дивляться на людей — разом з усіма радісно вітають свою бабу- ню-трудівницю. Навіщо багато говорити. За ключне слово — ювілярці. Вона уся у цих своїх словах: — Мені навіть трохи незручно, що тут багато говорилося про мою педагогічну та наукову працю, до рогі товариші, друзі. Одне, що я хочу сказати: я щаслива, що живу в суспільстві, де люди — друзі, тої вариші, трудівники! Щасти ж Вам у Новому році, дорога Анастасіє Максимівно! А. ЯХНИЧ, студент п ’ ятого курсу українського відділення філфаку. ТИХШЕ: гуртки біологічного працюють родознавства і гурток прикладної ботаніки. А, між іншим, саме на цих гуртках є про що поговорити, обмінятися думками, а можливої! посперечатися. Тим часом в основних гуртках робота йде. І коли двері аудиторій після лекцій і семінарів, лабора торних і практичних занять закри ваються, хочеться сказати: — Тихше, наукові гуртки біоло гічного факультету працюють! І Н. ДОБРОХІТНА. ГОВОРИТЬ НОРПОСТ МЕХМАТУ На перший план — успішність На мехматі, як відомо, склалось дуже важке становище з успіш ністю. Найбільша кількість ака- демзаборгованостей у студентів II і III курсів. Академкомісія комсомольсько го бюро факультету (голова — Большаков В.) провела засідання, аналізуючи успішність кожного курсу. На засідання були виклика ні студенти, що мають борги. Ко місія розглянула причини, внаслі док яких з ’ явилися ці борги, при- йняла конкретні рішення, спрямо вані на їх усунення. До студентів, яким важко підготуватися до ек заменів, комсомольське бюро при кріпило -встигаючих з математики студентів. Зараз третьокурсники Воловицький, Миргородський, Квасман проводять допоміжні за няття з другокурсниками. Крім людей, яким справді важ ко, є й такі, що просто безвідпо відально ставляться до свого обов ’ . язку успішно вчитися. Наприклад, студентки II курсу Руденко Т. і Юрченко С. через хворобу не скла ли під час літньої сесії залік з фізкультури. Здавалось би, що може бути простішого, оформити відстрочку заліку і потім скласти його. Але ці і деякі інші студенти з-за своєї безвідповідальності до цього часу не склали академзабор. гованостей. Вже зовсім небагато часу зали шилося до зимової сесії. Найваж чою вона, звичайно, буде для пер шокурсників. Підготовка до сесії вже почалась. Відкрито кімнати самопідготовки, викладачі прово дять консультації для студентів. ТЕОРІЯ ДОПОМАГАЄ ПРАКТИЦІ Що робиться на механіко-мате матичному факультеті по набли женню науки до життя, до вироб ництва? З таким питанням ми звернулися на ряд кафедр факуль тету. Багато цікавого довідалися ми на кафедрі геометрії, яку очолює проф. Я. П. Бланк. Кафедра укла ла договір з базовою лабораторі єю раднаргоспу по нових зубчатих зачепленнях. Роботи, які ведуться в цій галузі, мають велике значен ня для промисловості, бо ці зуб чаті передачі набагато ефективні ші за евельвентні, що застосову ються зараз. Кафедра геометрії подає допомогу в теоретичних роз- обках технічних питань восьми аводам міст республіки. До них входять такі великі підприємства, як ХТЗ, Запорізький завод мало літражних автомобілів, Харківсь кий турбінний завод. Останньому наші геометри допомагали з ’ ясува ти питання про кривизну в турбін них лопатках. Але науковці кафедри не лише допомагають виробництву, але й самі розробляють цікаві і потрібні теми. Наприклад, т. Дмитренко працює над темою «Нова методи ка побудови тіней і ліній пересі чення архітектурних форм», т. Под дерегін — над темою «Динамічний розрахунок точних розверток тру бопроводів (табличний розрахунок і розрахунок за допомогою елект ронно-обчислювальних машин») . На кафедри мехмату приходять усі, кому потрібна допомога в пи таннях, пов ’ язаних з математикою. Співробітники факультету прово дять консультації для інженерів заводів, читають лекції для аспі рантів вузів, викладачів математи ки у школах, старшокласників, що цікавляться математикою (для них організований математичний гур ток), для абітурієнтів. Таким чином, працівники меха ніко-математичного факультету на магаються пов ’ язати свої теоре тичні дослідження з практичними потребами, і добиваються в цьому певних успіхів. БАЖИНОВА Ю., КАГАН Е„ ВЕЛИКОГОДСЬКА Л., члени корпоста студенти II курсу мехмату ПРОИЗВОДНЫМ ФИЗМАТА Почтальон пакет принес В ночь предновогоднюю. Вас поздравляет Дед Мороз, Физмата производные! На фото (зліва направо): Радіофак — 10 років, Мехмат і Фіз- фак — 2 роки, Фізтехфак — 2 місяці. Мал. Л. Єни, текст. Г. Білоусе. Про важливі дрібниці Ми побували у двох гуртожит ках університету: на Артема, 46 і 49. Головним питанням. що ці кавило нас, був стан культроботи. 1 хоча дещо робиться у цьому на прямку у гуртожитку на Артема, 49 (студенти послухали записаний на плівку виступ Робертіно Лорет- ті, оперу «Аїду», дивилися балет Прокоф’ева «Кам ’ яна квітка»), все ж недоробок багато. У гуртожит ку навіть немає червоного кутка. Непогано було б мати радіолу. У гуртожитку на Артема, 46 ми зустрілися з своїм однокурсником, теж студентом мехмату, і запита ли, як студенти відпочивають у гуртожитку, які лекції слухають, які бесіди проводять. Видно було, що це питання не викликало в нього аж ніякого ен тузіазму. — Можливо, ви чим-небудь не- задоволені? Або запропонувати щось хочете? Він раптом пожвавішав: «Не- задоволені ми буфетницею. Зали шає роботу раніше, ніж треба, не доважує і взагалі…», — він не за кінчує фрази. Так, це питання сер йозне, не менш серйозне, ніж знайомство з музикою. Адже це теж стосується культури — куль тури побуту студентів, умов їх нього життя. Ось студенти з гуртожитку по вулиці Артема, 49 дуже вдячні своїй буфетниці за хороше обслу говування і навіть просили нас пе. редати їй подяку через газету, що ми й робимо з великою охотою. Харьковский университет». Орган парткома, ректората, комитета ЛКСМУ, профкома и месткома Харьковского ордена Трудового Красного Знамени государственного университета им. А. М. Горького. На украинском языке. Редактор В. МАНЕШИН. Адреса редакції: пл, Дзепжиштѵо™ J корпус 9. Тел. 3-15-11, дод, 63. Друк. Вид-ва ХДУ, БЦ 06118. Зам, 3541, 3 листопада на біологічному фа культеті почали регулярно працю вати студентські наукові гуртки. Уже проведено 16 засідань, обго ворено близько двох десятків до повідей і повідомлень. Влітку сту денти побували в наукових експе диціях, в екскурсіях, на практиці. Зібраний матеріал — основа для доповідей і наукових повідомлень. Поки що не почали працювати два гуртки: гурток методики при-