11 — 12 (1005 — 1006) 1 Вівторок, 23 лютого 1980 року І Ціна 20 кон. КОЛЕКТИВ НАШОГО УНІВЕРСИТЕТУ ГАРЯЧЕ ВІТАЄ ІСТОРИЧНІ РІШЕННЯ XXI З ’ ЇЗДУ КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ РАДЯНСЬКИМ ЗБРОЙНИМ СИЛАМ-СЛАВА! СОЛДА ТЫ МИРА На свете не найти сильней Советского солдата. Пред ним всегда простор светлей, И небеса над ним синей, И Родина ему родней, Чем собственная хата. Он миру — брат, Он миру рад. Советской Армии солдат. Он ради мира шел на смерть И вынес все невзгоды. Где те слова, чтобы воспеть В веках его походы! И эту роту, что идет, Все трудности осиля, И эту роту, что поет, О том, как в поле рожь цветет, О том, как ясен небосвод В твоем краю. Россия. Виктор ГОНЧАРОВ Ось вони, учасники Вітчизняної війни, тепер співробітники біофаку. Перший ряд (злгва напра во): доцент І. Д. Манаков, асистент Н. Г. Шесто- палова, доцент В. П. Кудаковцев, доцент М. П. Во ловик, доцент І. Д. Шуменко. Другий ряд — старший науковий співробітник БІНу Н. Д. Тимашев. директор музею дарвінізму В. М. Грубаит, професор С. I. Медведев, лаоирант А. М. Пахота, доцент Ю. Л. Шкорбатов, асистент I. А. Лапта, старший лаборант Л. М. Корабель ников, співробітник БІНу В. Г. Зіновьев. Зараз вони слухають розповідь Л. М. Кора бельникова про його роботу в Антарктиці на флотилії «Слава». АРМІЯ- ДОБРА Ш Н О Л А Ще кілька місяців тому вони стояли на сторожі мирного жит тя радянських людей, опановува ли бойову техніку, передавали свій досвід молодим солдатам. Здавна вони мріяли стати філоло гами. 1 ось, нарешті, лекції, семінари, студентське життя. Кількарічна пе рерва між десятирічкою і вузом не може не відчуватися. Та вони звикли долати труднощі. Хіба лег ко було їм вивчати складну бойо ву техніку, ходити в далекі похо ди? Військова дисципліна, витрим ка допомогли при зустрічі з пер шими труднощами у навчанні. Ось перші семінари з історії КПРС — і викладач задоволений змістов ними виступами вчорашніх воїнів. Важче довелося на практичних заняттях з російської та україн ської мов, але наполегливість при ходить на допомогу і тут. На першу в житті академічну сесію вони йшли спокійно. Адже ~же багато. На «відмінно» склали екзамен з історії України колиш ні сержанти Олександр Селін, Вік тор Ужченко, Олександр Михи- льов. Перші успіхи окрилюють. Екзамен з усної народної твор чості на «відмінно» склали Іван Бисов та Ігор Роженко. Так, вони мріяли про вивчення літератури і домоглись свого — про це вже свідчать перші оцінки у залікових книжках. Дисципліно ваність, згуртованість, вміння пра цювати з людьми принесли вони з лав Радянської Армії в університет. Віктор Ужченко — староста групи, Олександр Михильов — голова профбюро факультету, Олександр Селін — член комсомольського бю ро факультету. Такі вони — від мінники навчання і хороші това риші. М. ГОМОН, студент. НЕПЕРЕМОЖНА, ЛЕГЕНДАРНА Д2 РОКИ минуло з того часу, коли у лютому 1918 року загони молодої Червоної Армії завдали першої поразки полчи щам німецьких імперіалістів. Цей великий подвиг Червоної Армії став днем її народження, який щороку урочисто відзначає наш радянський народ і все прогре сивне людство. Збройні сили Країни Рад наро дилися і загарто вувалися під ке рівництвом нашої Комуністичної пар тії, великого вож дя людства — В. І. Леніна. Одразу ж після перемоги в Ве ликій Жовтневій соціалістичній революції наша Комуністична партія приступила до створення Армії, яка б стала на захист інте ресів трудящих. Її доводилося створювати під час жорстокої іно земної інтервенції і громадянської війни. Радянські Збройні Сили під ке рівництвом КПРС за 42 роки сво го існування неодноразово дово дили свою перевагу над арміями капіталістичних держав. Радян ська Армія розгромила інтервен цію 14 імперіалістичних держав і внутрішню контрреволюцію у 1917 — 1920 роках. Радянські бійці завдали нищівного удару відборним військам японського ім періалізму в районі озера Хасан і Халхін — Гола, а також військам білофінів у 1939 — 1940 роках. У Великій. Вітчизняній війні 1941 — 1945 рр. наш радянський народ і його збройні сили про явили безмірну відвагу, стійкість і мужність, захищаючи Батьків щину. і під керівництвом Кому ністичної партії розгромивши вій ська фашистської Німеччини, вря тували тим самим людство від фашистського гніту. Після закінчення війни мину ло біля 15 років. За цей час наші збройні сили, завдяки досягнен ням вітчизняної науки і техніки, одержали першокласну зброю. Ми твердо пам ’ ятаємо про те, що, поки існують капіталістичні держави, невідкладним завданням усього нашого народу і його збройних сил є дальше зміцнення бойової могутності нашої держави. З перших днів свого існування Радянський уряд послідовно і не ухильно бореться за мир. Яскра вим доказом миролюбної політики Радянського Союзу є історичне рі шення четвертої сесії Верховної Ради СРСР про чергове значне скорочення збройних сил на 1200 тисяч чоловік. Цей миро любний крок нашої соціалістичної держави має величезне значення Його вітають всі народи світу. Але, незважаючи на скорочен ня численності збройних сил, їх ня могутність не зменшується. Завдяки турботі нашої Комуністич ної партії про зміцнення оборо ни нашої країни, наші збройні сили одержали сучасну техніку і здатні дати відсіч будь-якій агре сії з боку імперіалістичних дер жав. М. ПОНОМАРЬОВ, завідуючий , кафедрою. ЛУЧШИМ ИЗ ДРУЗЕЙ Вкусней вино и хлеб в кругу друзей, Но не горюй, когда друзья далеко. Верши свой труд, нет ничего верней, Чем труд, не безразличный для людей, Чтобы нигде ты не был одиноким. О дружбе надо шире думать нам, Коль жизнь она, а не случайный ветер, Хотя, внимая прожитым годам, Порою мы по дальним адресам Шлем грусть свою, свою мечту о встрече. Шлю эти строки лучшим из друзей И снова вспоминаю не застолье, А пыль и пепел фронтовых путей, Железные удары батарей — Все, что пришлось делить на бранном поле. Александр РЕШЕТО Переможці Багато згадується нам у ці дні. Від сивих Кав казьких гір до сонячної Праги пройшов наш під розділ з боями. Це був шлях жорстокої бороть би з фашистськими пол чищами. В боях за сво боду, честь і незалеж ність соціалістичної Бать ківщини вигартувались наші воїни, збагатились вмінням бити ворога в обороні і наступі, вдень і вночі, в будь-яких умо вах. 1 весь світ тоді ще раз упевнився, що Радян ська Армія, створена 42 роки тому геніаль ним вождем пролетаріа ту В. І. Леніним, непе реможна. Чудові якості воїнів Ра дянської Армії яскраво проявилися на останньо му етапі Великої Вітчиз няної війни — в дні штур му Берліна, звільнен ня столиці Чехословаччи- ни — Праги. Ніколи не забути ме ні, як на початку люто го 194? року наші вій ська, переслідуючи роз биті у Польщі частини фашистів на плечах у ворога форсували Одер і після жорстоких боїв закріпилися на західно му березі ріки, щоб по тім нанести останній ни щівний удар по гітлерів ській військовій машині. Історія війн не знала ще такого розмаху наступу, який ми бачили у боях за Берлін.. Удар гітлерівським вій ськам під Берліном був нанесений несподівано. Раптом, вночі, на на прямі головного удару більш 200 прожекторів осліпили ворожу оборо ну і освітили цілі нашим артилеристам, шлях на шій піхоті і танкам. Піс ля 30-хвилинного вог невого нальоту 22 тисяч орудій і мінометів ра дянська піхота і танки пішли в наступ. З повіт ря удар підтримували 4000 літаків, які з ’ явля лися над полем бою «хвилями». Тоді ще ніхто не міг передбачити, що ми, ро сіяни, через кілька днів з ’ явимося на гранітній набережній Влтави у Карлова моста. І ось 8 травня наш артилерій ський дивізіон одержав наказ: увійти в Прагу. Коли колона танків зі бралася на відроги Су детських гір, то нашим очам в ту світлу остан ню ніч війни явилась картина, яка поразила навіть бувалих солдат. В долину з різних боків, ніби могутні весняні по токи, стікалися маси лю дей і військової техніки, поки не заповнили її. Війська І Українського фронту під керівництвом маршала Конєва, вико нуючи волю партії і на роду, швидким маршем танкових з ’ єднань і піхо ти з боями пересікли Су дети і замкнули сталеве кільце навколо ворожих частин. У міста Тепліце- Шанов гітлерівці виріши ли хоча б тимчасово зу- пинити рух наших військ. Але марні зусилля! Ось уже і околиці Праги. Справа промайнув аерод ром в Рузині. На широ кій площі, біля будинку головного штабу, наші піхотинці залягли під вогнем ворога, який пе ретворив багатоповерхо вий дім у воінсву точку. Але радянські тапкісіи б ’ ють прямою навод кою — і гилерівці вики дають біле полотнище. 9 травня над Прагою і над усім світом зійшло сонце Перемоги. Вся Прага того ранку була на вулицях. Квіти, обій ми, вигуки на честь ар мії – визволительниці — все злилося у єдиній ра дості звільненого народу. Ввечері з репродукто рів урочисто пролунали 24 артилерійських залпи з 324 гармат. Це столи ця нашої Батьківщини — Москва від імені народу і партії салютувала вої- нам-переможцям, спові щала всім народам сві ту, що на землі настав .мир. к. КОЛОМІЄЦЬ, ■ капітан запасу. ,ЦЬОГО ВИМАГАЄ СУЧАСНІСТЬ -♦- КАФЕДРА НАМІТИЛА ТАКІ ЗАХОДИ Наш кореспондент звернувся до завідуючого кафедрою історії КПРС доцента О. О. Воскресен- ського з запитанням про заходи, намічені кафедрою у зв ’ язку з По становою ЦК КПРС «Про завдан ня партійної пропаганди в сучас них умовах». Він повідомив, що це питання на початку лютого було обговоре но на засіданні кафедри. Головна увага методичних сек цій буде звернена на підвищення якості лекцій і семінарських за нять з тим, щоб щільніше пов ’ язати їх з практикою комуністичного бу дівництва в нашій країні. Для то го, щоб зміст лекції краще засво ювався студентами, кафедра до магається, щоб матеріал подавав ся у формі яскравої, переконливої розповіді. Намічається забезпечити всіх студентів вечірнього відділення методичними посібниками з кож ної теми програми історії КПРС. Велику увагу приділено залу ченню молодих наукових кадрів до співробітництва в наукових запис ках кафедри, підготовки моногра фій і наукових статей. Зданий до набору науковий збірник, присвя- ”чений 90-річчю з дня народження . В. І. Леніна. До 50-х роковин Ве- і ликої Жовтневої соціалістичної ре- , волюції кафедра запланувала під готувати монографії з історії за водів ХЕМЗ та ім. Малишева. Цього року на кафедрі буде ор ганізовано вивчення суміжних дис циплін. Так, в кінці лютого буде проведено заняття, присвячене країнам Азії і Африки, що звіль нилися від колоніального гніту. На засіданні кафедри було ви рішено, щоб викладачі ще актив ніше брали участь у лекційній пропаганді, виступали з лекціями з історико-партійної тематики на підприємствах міста і в колгоспах області, по радіо і телебаченню. Було висловлено побажання при кріпити до кафедри історії КПРС нашого університету який-небудь один сільський район. Це сприяти ме покращенню ідейно-масової ро боти серед населення. 4 лютого цього року минуло 70 років життя і 50 років нау кової, педагогічної і громадської діяльності найстарішого про фесора університету, заслуженого діяча науки, почесного ака деміка ВАСХНІЛ, члена-кореспондента Академії наук УРСР, доктора біологічних наук Тимофія Даниловича Страхова. Професор Т. Д. Страхов є одним із перших організаторів і справи захисту рослин від шкідників і хвороб в СРСР. Свої- | ми працями він багато сприяв розвитку вітчизняної фітопа- і тології, яка досягла свого розквіту в радянський період. _ Він розробив теорію патологічного процесу у рослин, яка сприяє тому, що фітопатологія вийшла з меж випадкових, емпірічних досліджень і стала експериментальною наукою з твердою теоретичною основою. На основі цієї теорії створе ний новий, прогресивний напрямок досліджень, який вжива-^ ється в усьому Союзі і країнах народної демократії. Т. Д. Страховим розроблені методи обліків захворювань в умовах широкого виробничого досвіду і опубліковані інструк ції, обгрунтоване значення агротехнічних засобів і добрив, що сприяють хворобостійкості сільськогосподарських рослин. Ці засоби включені у державну-сястскіу заходів п<г-вортгь4і » захворюваннями сільськогосподарських культур. Розроблена ним теорія дегенерації збуджувачів захворювань в умовах польових грунтів дала практиці нові методи боротьби з грунтовими інфекціями, а теорія про механізм фізіологіч- . ного імунітету у рослин озброює практику селекції новими ме- І тодами створення хворобостійких сортів. Д З цих і інших питань опубліковано біля 90 наукових праць. Робота Т. Д. Страхова «Про механізм фізіологічного імунітету до інфекційних захворювань» вже перекладена на румунську мову і незабаром вийде болгарською та китайською мовами. Професор Т. Д. Страхов виховує велику школу учнів з новою спрямованістю у дослідженнях. Лише через аспірантуру ним підготовлено більш 50 науковців, з них 38 є кандидатами і два — докторами наук. У 1917 році він — голова першого робітничого комітету проф спілкової організації Харківської сільськогосподарської дослід ної станції. На протязі ряду років відбудовчого періоду пра цює як депутат міської Ради депутатів трудящих нашого міста. На протязі 35 років професор Т. Д. Страхов — незмінний голова ним створеного Харківського відділу Всесоюзного бо танічного товариства. Партія і уряд високо оцінили заслуги Т. Д. Страхова. Він нагороджений трьома орденами «Знак почета», медаллю «За доблестный труд в Великой Отечественной войне» і орденом Леніна. Тимофій Данилович дуже проста, душевна людина. Він охо че передає молодому поколінню свої великі знання, мистецтво дослідника, прищеплює учням глибоку наукову принциповість і вимогливість до досліджень. Він є чудовим прикладом для молодих спеціалістів і студентів, для підростаючого по коління. Т. ЯРОШЕНКО, доцент. НАКРЕСЛЕННЯ ПАРТІЇ э^цнТСНИМО Постанова ЦК КПРС «Про зав дання партійної пропаганди в су часних умовах» ставить великі ^завдання перед кафедрою філосо фії в справі підвищення рівня уч бової, наукової і пропагандист ської роботи. Для того, щоб прищеплювати студентам любов до вивчення марксистсько-ленінської теорії, до могтися, щоб кожен студент оволо дів цією теорією як творчим, не розривно пов ’ язаним з життям вченням, ми повинні неухильно й надалі підвищувати ідейно-теоре тичний рівень лекцій і семінарських занять. Зараз ряд студентів і аспірантів університету під керівництвом ви кладачів кафедри розробляють до. повіді до конференції, присвяченої 90-річчю з дня народження В. І. Ле ніна. Надруковано майже всі плани семінарських занять. Складається ряд навчальних посібників для сту дентів з курсів діалектичного і історичного матеріалізму та істо рії філософії. Слабким місцем в роботі кафед ри поки що лишається відсутність студентського наукового гуртка з філософії, який повинен бути ство рений найближчим часом. Кафедра ставить своїм завдан ням дальше піднесення рівня ква ліфікації, педагогічної майстерно сті і науково-дослідницької робо ти. Зараз майже всі викладачі ка федри мають вчені ступені і вче ні звання. Викладачі Є. Г. Гав- риш і Г. Ф. Коломієць найближ чим часом завершують роботу над кандидатськими дисертаціями. Ус пішно працюють над докторськи ми дисертаціями доценти Ю. Ф. Бу- халов та І. М. Куліков. В науковій роботі кафедра праг не до дальшого наближення науко во-дослідницької тематики до практики комуністичного будів ництва. Ряд викладачів кафедри готує зараз доповіді і виступи до ре спубліканської теоретичної конфе ренції з питань розвитку надбудо ви соціалістичного суспільства в перехідний період ДО комунізму, ; яка має відбутися в Харкові навес. : ні. Планується видання ряду мо- і нографій і брошур з окремих пи тань марксистсько-ленінської тео рії. Постанова ЦК КПРС відзначає, що наукові працівники і виклада чі суспільних наук покликані бра ти активну участь у пропагандист ській роботі. Для надання допомо ги селу у пропагандистській роботі кафедра взяла шефство над Ло- зовським районом Харківської об ласті, куди систематично з допо відями і лекціями виїжджають чле ни кафедри. Добре працюють чле ни кафедри і в Товаристві по по ширенню політичних і наукових знань. Лише за січень членами ка федри було прочитано 15 лекцій для трудящих. Готується обласний семінар для лекторів з філософії, на якому виступатимуть члени ка федри. Намічається також прове дення теоретичних семінарів по районах з питань закономірностей переходу до комунізму. Видають ся окремі лекції з філософії на до помогу лекторам районних відді лень Товариства. А. РІСТО, зав. кафедрою філософії. СТУДЕНТАМ-НАВИКИ ПРОПАГАНДИСТСЬКОЇ РОБОТИ Для того, щоб здійснити завдання партії щодо кра щої підготовки студентів університету для проведен ня ідейно-виховної роботи серед широких мас населен ня, на мою думку, було б доцільно вжити таких захо дів. По-перше, при кафедрі філософії створити гурток наукового атеїзму. Комсо мольці і члени партії повин ні активно працювати в ньому, готувати лекції на атеїстичні теми. Такими ак туальними темами можуть” бути: «Походження релігії», «Класова природа христіан- ства», «Релігійне сектантство і шкідливість його ідеоло гії», «Правда про біблію», «Релігія і жінка» та інші. По-друге, лекції з основ атеїзму, які читає на істо ричному факультеті доценг Слабкий, змістовні, яскра ві і цікаві, але кількість відведених програмою годин треба збільшити. .По-третє, вперше підго товлені студентами доповіді повинні заслуховуватися спо чатку в університеті, а вже потім допускатися до чи тання серед робітників і колгоспників. При кафедрах історії КПРС, історії СРСР, політ економії, і інших слід ство рити наукові гуртки для розробки студентами лекцій них тем. І ще одне зауваження. Відомо, що лектори і допо відачі, які читають лекції по готових, написаних на папе рі конспектах, не користу ються успіхом у слухачів. Найбільш вигідна для чи тання лекцій форма — це прчста, змістовна і жвава розповідь. Н. ЮР ’ ЄВ, студент V курсу істфаку. НА ТЕМИ КОМСОМОЛЬСЬК І ЩО ВСЕ ЖТАНИ ГОЛОВНЕ? Що повинно робити комсомоль ське бюро факультету? Навряд чи замислювались над цим питанням члени комсомольського бюро біо факу. Адже і так все ясно: сту денти вчаться, завдання бюро — організувати усі сторони їхнього життя. Наприклад, бюро повинно провадити культмасову і спортив ну роботу. Ну, і звичайно, розби рати на засіданнях злісних леда рів — таких, як, наприклад, Пря- хін, що встановив факультетський рекорд по пропуску занять (66 го. дин на семестр!). Що ж, можна вітати і такий по рядок денний засідань бюро. Ад же активність бюро біофаку поси лилась лише цього року, коли комсоргом факультету стала А. Но- вікова, яка має значний стаж громадської роботи на факультеті. Скільки нас критикували до цьо го! Але в цьому році картина зов сім інша. Тепер всі знають, що бюро не залишить без уваги жод ного спортсмена, що «забув» з ’ я витись на змагання, жодну «мерт ву Душу» — так звуть тепер на факультеті хористів, що «співа ють» лише на аркушах списків. Скарги спортсменів на погану ро боту низової ради «Буревісника» (голова Пономарьова) також не проходять тепер мимо, на засідан нях бюро критикуються і члени профбюро, відповідальні за спор тивну роботу, не забувають на за сіданнях похвалити і наших хоро ших спортсменів — Коноз, Моісеє- ву, Сухорадову. Про відповідального за культ роботу ’ Мироненка, який багато обіцяв і мало виконував, також говорили на бюро. І є результа ти — огляд факультетської само діяльності був організований доб ре. Але жодного разу за всі 8 засі дань бюро минулого семестру не стояло питання про академроботу. «Але ж ми не раз говорили і про Пряхіна, і про Сироватка (40 го дин пропусків) і про Василев- ського (32 години пропусків)», — скажуть члени бюро. Вірно, про них була розмова. Пряхіну навіть була винесена догана і призначе ний строк для виправлення — до лютого. Але це — поодинокі ви падки. Члени бюро і не подумали за питати у академсектора — а як взагалі справи з академічною ро ботою на факультеті? Про це зайшла мова лише на останньому засіданні бюро — пе ред самою сесією. І ось тоді з ’ я сувалося, що академробота на фа культеті під контролем комсо мольського бюро не була. Відпо відальна за неї Соколовська ні чого не знає про успішність сту дентів, невиконаними лишилися” всі пункти плану, крім одного — • ліквідація заборгованостей. Але й тут роль Соколовської звелася до того, щоб механічно відзначити виконання його, коли вона дізна лась про результати. Що ж думали раніш члени ком сомольського бюро? Як можна бу ло пустити на самоплив найголов ніше — навчання? Новікова, що правда, цікавилась колись цією галуззю комсомольського життя, побувала на семінарах молодших курсів, але на цьому і зупини лася. А якщо академсектор факульте ту навіть не зв ’ язаний з курсови ми академсекторами, то яка ж мо же бути мова про академроботу! І вже ніяк, звичайно, не мо жуть служити для бюро виправ данням переклички на лекціях, що провадилися з ініціативи де канату. Організацією кімнат для підго товки до екзаменів робота академ- сектора факультету не закін чується. Це повинно врахувати комсомольське бюро біофаку. Н. ДУБІ НА, студентка Твої товариші ‘Віра Павленко Йде сесія. Сьогодні у гуртожитку на Студент ській вулиці чергує третьокурсниця Віса Павлен ко. На другому поверсі, як ніколи, ідеальна чи стота. Весь день слідкує Віра за порядком. А це нелегка справа, бо деякі студенти забувають, що самі нещодавно були чергові, смітять. Комісія,’яка перевіряла того дня санітарний стан гуртожитку , залишилась дуже задоволеною. — Гарний у Вас сьогодні черговий, — сказали члени комісії коменданту. — Мабуть, ця дівчина і вчиться добре, — нібито без видимого зв ’ язку до дав один з членів комісії. І це була правда. Віра не лише добре чергува ла, а й встигла за цей день багато повторити. Подруги Віри створили їй необхідні умови для цього: вони пішли готуватися до екзамену в ЦНБ, а Вірі залишили кімнату. Другого дня Віра скла дала екзамен, і як завжди, на «відмінно». Віра Павленко — найкраща піонервожата, відмінниця навчання і активістка. М. КУРЦЕВА, наш кор. «ХАРКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ» Стор. 2. 23 лютого I960 р. ,ДО ПІДСУМКІВ CECH ПРО НАШІ СПРАВИ Тільки зараз, склавши зимову сесію ми, першокурсники, почали почувати себе справжніми студен тами. Чимало хвилювань достави ли нам екзамени. Але після скла дання їх ми відчули новий при лив радості і гордості за свою працю, яка не була витрачена мар но. Під час зимової сесії студен ти набули певного досвіду само стійної роботи, який допоможе їм у навчанні. Наша група Р-14 добросовісно готувалася до екзаменів. Всі сту денти з ’ являлися на консультації, які значно допомогли нам у під готовці. Під час сесії виявилась підготовленість студентів групи до екзаменів. Зараз ми з новими силами, ба дьорі і радісні, приступили до нав чання. Студентські канікули ми провели досить гарно, але хотіло ся б, щоб під час цих канікул бу ло більше масових заходів, в яких брала б участь вся група. В тому, що таких заходів не було, винні самі студенти, але є провина в цьому і курсового бюро. Взага лі, не лише по цій причині роботу нашого бюро не можна поки що оцінити позитивно. Воно не накрес. лювало ніяких заходів для того, щоб поліпшити відпочинок студент. ства, підвищити його культурний рівень. У значній мірі це пояснюєть ся тим, що склад бюро обираєть ся вже вдруге, бо перший склад не справився зі своєю роботою. Бажано, щоб нове бюро врахувало зауваження щодо проведення за ходів і незабаром влаштувало ек скурсії, культпоходи, вечори — все, що допомагає з ’ єднувати наш ко лектив. К. АКСЬОНОВА, студентка. ПЕРШЕ ВИПРОБУВАННЯ Першу в житті університетську академічну сесію першокурсники російського відділення склали успішно, хоча істотний розрив між школою і вузом звичайно не міг не позначитись І все ж склали успішно! На «відмінно» склали і історію УРСР і усну народно — поетичну творчість російського народу колишні ви робничники Альбіна Здвізова, Лариса Падалко та інші. ХАЛТУРНИК Рік тому до нього зверталися лише так: Іван Денисович. І це ‘не було випадковістю. Старший від усіх на курсі, в минулому вироб ничник, він користувався повагою студентів. Але, як казали древні греки, часи міняються, і разом з ними — люди. У Івана Денисовича був потяг до фотосправи. А його співкурсни- ки бажають сфотографуватись. Звертаються до Івана Денисовича. Той охоче погоджується. Коли справа дійшла до того, щоб поба чити знімки, Іван Денисович ввіч ливо відповідає: «Будь ласка. Два карбованці штука». Спочатку одні це вважали чудацтвом, дехто по бачив у цьому щось серйозне, але перемогли треті. Вони підходили до справи з практичної точки зо ру і казали: «Ну, що ж, адже лю дина витрачається на папір, плів ки, проявник, фіксаж. Та до того й час витрачає», йшов час, Іван Денисович теж ішов своєю стеж кою. Просять його сфотографувати спортивні змагання факультету. Іван Денисович довго не погод жується, потім посилається на від сутність матеріалу, але потім, зро зумівши «наївність» співбесідника, запитує прямо: «Що я буду з цьо го мати?» Він домігся для себе місця в гуртожитку. Однокурсни ки, до речі, вважали, що він міг би ще й почекати. Були студенти, які більше потребували місця в гуртожитку, ніж Іван Денисович. Про це свідчило хоча б те, що, по селившись у гуртожитку, Іван Де нисович почав господарювати: придбав радіоприймач, запланував купити ковдру. Підходить новий рік. Студенти вирішили скористатися щасливими обставинами і запросити володаря фотоапарату і радіоприймача до себе. Іван Денисович висунув свої умови: «Я беру участь у вашому вечорі безкоштовно. Фотоапарат і приймач мої, а все інше — ваше». Що робити? Довелося танцювати під музику Івана Денисовича у прямому і переносному смислі. На вечорі Іван Денисович з ’ явився з видом господаря, який стоїть ви ще маси. Вихиливши чарку, дру гу і клацнувши кілька разів затво ром фотоапарату, зник. Через місяць друзів по кімнаті зацікавило становище з фотознім ками. Іван Денисович солідно від повів: «Готові-с. З кімнати — 20 карбованців». Знімків ніхто не взяв. Було соромно за людину. З ним намагалися розмовляти, але Іван Денисович скоріше жалів то варишів, таких молодих і несвідо мих, ніж слухав їх. — Не знаєте життя, — докоряв він звисока. Але ось настали важкі часи для любителя «робити гроші» на грун ті відсутності совісті. Побачивши, що Іван Денисович особливо не потребує матеріальної допомоги, його позбавили стипендії (бо з ус пішністю у нього справи трохи гірші, ніж з фотографією). Він смертельно образився на керівни ків курсу і навіть факультету. Ні з ким з них він демонстративно не вітається і взагалі ходить з видом казанвької сироти. Але тяжко, дуже тяжко кидати своє ремесло крохобора і дрібно го стяжателя. Треба було швидко оформити спортивний стенд фа культету. Знову Іван Денисович занив: «Грошей немає». Голова факультетської ради Ісенко дав свої 25 карбованців, але стенду досі немає. Коли йому нагадують про ці гроші, Іван Денисович від повідає: «Товаришу Ісенко, гро шей немає, та й були вони не твої, а громадські». Така сама доля дісталася й над то довірливому Олександру Луки- чу Сологубовському, викладачеві фізкафедри. Вважаю, що фактів досить, щоб назвати прізвище «героя». Це — студент II курсу істфаку Киричен- ко. Інші дані: безпартійний, вік — ЗО років, безсовісний. Між іншим, ніхто його вже не величає Іваном Денисовичем. Ні за що. А. ПЛАХОТНИИ, наш. кор. Відмінники фізико-математично- го факультету. Перший ряд: Ган на Бурное, Борис Хохлов, Галя Чумак. Другий ряд: Євген Минаев, Віктор Грінберг. Ними пишається університет. В ГОСТЯХ У СТУДЕНТІВ-ЗАОЧНИКІВ За просьбою студентів-заочників 6 курсу українського відділен ня філологічного факультету до них завітав письменник Іван Ба- гмут. Автор нарисів, оповідань і повістей, одна з яких — «Щасли вий день суворовця Криничного» — перекладена 17 мовами і витри мала 27 видань, розповів про те, як народжується твір, про збиран ня матеріалу, народження задуму і працю над його втіленням. Пись менник навів багато прикладів, які засвідчили, що джерелом твор чості і натхнення є життя. Один із слухачів, тов. Сто- бовий розповів письменникові і всім присутнім цікавий випадок з життя, який може перетворитися в новелу. В районну їдальню за ходять жінки і питають: «Гуляш жирний?» «Не треба». За столи ком сидить юнак і виколупує з ковбаси сало, а потім лише її ість. Старий дід, що бачить і чує все це, розповів. «Бачите, які у мене великі губи, а в мого батька були ще більші, бо щоразу, виходячи на вулицю, щоб посидіти там по між хазяїнів, він міцно витирав масні губи й примовляв: «От доб ре попоїв». Одного разу я, тоді ще малий, вискочив з хати і закри чав: «Тато, оте сало, що ви ним губи мастили, кішка з ’ їла». Діста лося тоді мені від батька. А тепер бач як сало їдять! Іван Андріано- вич порадив студентові самому спробувати написати цю новелу, але оповідач «подарував» сюжет письменникові: «Може згодиться». Всі присутні від душі були вдячні Івану Багмуту за цікаву і заду шевну бесіду про «секрети поетич ної майстерності». М. КЕНІГСБЕРГ. Вони вчаться на вечірньому Ввечері, як завжди, крокують пішки додому Костя Бреславець, Валентин Власенко, Надя Цим бал… Поступово зникає в темря ві університетська будова. Стріл ки годинника невпинно наближа ються до одинадцятої. Тільки те пер закінчився робочий день, і приємно йти разом з друзями по вечірньому Харкову. Тут вони жи вуть, працюють і вч’аться. Вже почався ІУ-й семестр в їхньому студентському житті. Дні, заповне ні працею, лекціями, потім заліка ми і іспитами, минають швидко. А попереду чекає пізнання таких багатющих людських досягнень, що, коли вже почав їх вивчати, неможливо зупинитись. Всі труд нощі тоді відступають. « — Хто вчиться на вечірньому факультеті, той не має права говорити, що йому важко, — так каже Люся Во ронович, слюсар-складальник. ар тілі «Друкарська машинка». Вже став їй рідним робочий колектив, таким звичним виробництво. До того ж Люся — секретар комсо мольської організації цеху. Добре вчиться на факультеті лаборант науково-дослідного ін ституту Костя Бреславець. Після закінчення школи він поступив працювати і склав іспити на фізмат. І Люся, і Костя, і Надя Цимбал, і майже всі студенти вечірнього відділення не відсиджують лекції, як повинність, а слухають іх уважно, з цікавістю, намагаються побільше запам ’ ятати. Ось щось запитує у викладача староста кур су Іванченко, робітник Харків ської обсерваторії. Жваво, цікаво проходять лекції з математики. Крейда Клавдія Веніаміновича Маслова виписує нові формули, і все незрозуміле негайно з ’ ясову ється. Люблять студенти і лекції Абра ма Соломоновича Мільнера з фі зики. І ак, бажання і воля — це голов не. Звичайно, не доводиться бага то говорити, що є і втома після роботи, і невистачає часу для са мостійного опрацювання лекцій, що не всі добре підготовлені. Лю ди, що вже мають чималий жит тєвий досвід, переборюють ці труднощі. — Буде вчитись, — говорять про Валю Янчину, яка мала деякі академзаборгованості. Важко їй вчитись. Життя скла лося так, що дівчині рано дове лося заробляти, відчувати свою самостійність. 1 тепер — робота бі ля приладів вдень, а ввечері — книжки, конспекти. — Безумовно, Дичина багато працює, — відмічають викладачі. Зимові дні ще швидко втрача ють свій денний світ. А коли при смерк примушує запалювати світ ло в будинках, заповнюються уні верситетські аудиторії і лаборато рії. 1 тоді там панує своя, робоча і дружня атмосфера. Завжди ра зом можна побачити студентів Бориса Гласова і Костю Нрядкі- на. Обидва дуже добре вчаться, обидва працюють в інституті ра діофізики і електроніки. До університету — школа, те пер — робота і фізмат. Так скла лося життя у Кості. А ось біогра фія Бориса Гласова вже не вмі ститься в кілька рядків. Ремісни че училище, вечірня школа, Бал тійський флот, робота токарем, по тім лаборантом фізичної лабора торії, конструкторські курси, на решті, робота в науковому інсти туті — а скільки напруженої пра ці, насамперед, над собою! Здіб ну і вольову людину, Гласова, завжди вабили експерименти. Га му так хочеться зараз швидше пройти загальні дисципліни, скорі ше перейти до спеціальних. Але це, певно, бажання майже всіх. Адже любов до прекрасної. перспективної науки — фізики — привела сюди і паяльщика маши нобудівного заводу Олега Друя, і Тамару Спектор, що працює на радіовузлі, Мураховського, Наза- рову. Вони поки що працюють за своїми старими спеціальностями, але кожен має бажання на прак тиці застосувати нові знання, і обов ’ язково їх використає. — Хочеться працювати на вироб ництві, а не викладачем, як ма ма, сестра, — каже Зоя Соловйова. Тому, працюючи на заводі імені Малишева токарем, вона вчиться саме на вечірньому фізматі. Робо та на І або ПІ змінах, обов ’ язки комсорга відділу, університет — це важкі, але плооотворні Зоїні дні. «Майстром на всі руки» стала у себе на кінофабриці монтажник Надя Цимбал. Здійснились її мрії вчитись в університеті. Здійсню ється і мрія стати добрим спеціа лістом. — Чим більше пізнаю, тим біль ше подобається мій факультет, — говорить Надя. Ця невисока, ніжна і скромна дівчина вперто йде до своєї мети і обов ’ язково доб’ється свого. Здружився з цим курсом сту- дент-геолог Артур Ьерезняков. Він цілком «свій», добре знає і розуміє фізику і математику, завжди охоче допомагає своїм новим товаришам. Великий інте рес до фізики і математики при мусив його відвідувати паралельно з лекціями свого, геологічного фа культету, спеціальні лекції фізма ту. «Здібний студент, знаючий», характеризує Артура А. С. Міль- нер. Добре, що людина бажає пізнати якомога більше. Всі, чиї прізвища названі тут, і їх товариші складають дружний студентський колектив, де немає, ледарів, де всі багато працюють, щоб бути добрими спеціалістами. а ЛАНОВА Резерви ДЛЯ економії є! Завданням університетського ко лективу в справі економного вико ристання електроенергії були при свячені недавні збори профспілко вого активу університету. До останнього часу на факульте тах і кафедрах ще погано дбали про важливу народногосподарську справу економії електроенергії. Звернення ЦК КПРС примусило господарників, колектив придиви- . тися до того, як витрачається електроенергія, в результаті чого були викриті значні резерви еко номії. Зараз необхідно переглянути по тужність моторів, на яких працю ють установки наших експеримен тальних кафедр. На фізико-мате- матичному факультеті, наприклад, умформер буде успішно працюва ти і тоді, коли потужність мотора зменшити в кілька разів. Вказу валося далі, що на біологічному факультеті до вентиляційної сис теми підключено надто потужний мотор, а повітря відкачується лише від однієї шафи. Замість мотора на 7 квт, з успіхом можна було б обійтись мотором на 0,5 квт. Конче необхідно дати всім на шим кабінетам і лабораторіям на стільні лампи, що дозволить у де сятки разів зменшити витрати електроенергії на освітлення. Багато говорилося на активі і про температурний режим у при міщеннях нової будівлі університе ту. Саме через те, що в нижніх по верхах буває дуже холодно, пра- Ц.ВНИКИ змушені ооогріватися елек троплитками. В той же час на верхніх поверхах дуже жарко, ііе. реобладнання системи опалення також зекономить, таким чином, багато електричної енергії. факультетські профспілкові ор ганізації зобов ’ язані в короткий строк створити комісії, що вияв лять всі резерви і опрацюють свої пропозиції щодо бережливого ви трачання електроенерш. па комі сії покладаються також завдання система і ичного контролю за вико нанням намічених заходів. економія електроенергії — най важливіша всенародна справа. «ХАРКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ». Стор. 3. 23 лютого 1960 р. ,ПІДСУМКИ КОНКУРСУ К ОНКУРС на кращий етан спортивно-масової роботи, ян ви пам ’ ятаєте, був закінчений 1 листопада минулого рону. Кон курс було оголошено на звання кращого спортсмена, групу, курс, факультет, спортивне відді лення. Минуло 11 місяців після оголошення умов. Щ об мати ціліс ну картину проведення конкурсу і врахувати досвід на майбутнє, подивимось як виконувались кож на з умов конкурсу. Пункт 1. Спортсмен-розрядник, який від мінно склав сесію, одержує 500 очок. Виявляється, що екзамени наші спортсмени складають непогано. 61 спортсмен-розрядник є круг лими відмінниками. Найбільше спортсменів-відмінників дав ра діофак (20 чоловік), фізмат — друге місце (10 чоловік). Далі географічний — 7 чоловік, біофак і істфак по 6 чоловік, філфак і геологічний — по 5 чоловік. Най менше відмінників серед спорт- сменів-хіміків (2). Серед відмінників представники різних видів спорту. Це гімнастка другорозрядниця Без ’ язична, лег коатлети фізмату Тарасов, Звєр- ковська і Грабова, це в минуло му студент хімфаку, а нині аспі рант першорозрядник — веслуваль- ник Попов. їхній приклад переконливо свідчить про те, що можна і треба поєднувати відмінне навчання з успішним заняттям спортом. Пункт 2. Активіст спорту, суддя, інструк тор, член громадської організації, який займається спортом, одержує 300 очок. Не секрет, що на тих факульте тах, де спортивні активісти вболі вають за доручену справу, робота йде добре. Добре працюють у се бе на факультетах Тарасов (фіз мат), Ісенко, Дідур, Міщенко (іст фак), Щербінін (радіофак), Коноз (біофак). Але поряд з справжніми активістами у нас є чимало і та ких «відповідальних за спорт», які зовсім безтурботно ставлять ся до справи. На таких факульте тах, як філфак, географічний, не знайшлося навіть людей, які б по цікавилися результатами свого факультету на конкурсі. Довело ся викладачам фізвиховання Ю. В. Кондукторовій та В. 0. Верж- бицькій підраховувати набрані факультетом очки за таких діячів. Назвемо їх прізвища: Селін (філ фак), Кулик, Дащенко, Берізка (географічний факультет). Не див лячись на те, що вони неодноразо во були присутніми на засіданнях спортклубу, де йшла мова про конкурс, вони не взяли в ньому ніякої участі. Результат: філологи та географи посіли передостанні місця. А могли б «забратись» по- вище. Пункт 3. Спортсмен-розрядник одержує: за третій розряд — 100 очок, за другий розряд — 200, за пер ший — 500 очок. За виконання норми майстра спорту студент одержує 1000 очок. Студентам старших курсів, починаючи з тре тього, які регулярно займаються спортом, присуджується 50 очок… Найбільшу кількість очок на брав радіофак, маючи 40 розряд ників, друге місце — фізмат (176 розрядників), третє місце істфак (40), далі геологічний (ЗО), біо логічний (ЗО), географічний і фі лологічний — по 45 і хімічний — 36 розрядників. Безумовно, що кількість спортсменів-старшо- курсників обумовлює кількість розрядників. Майже всі старшо курсники, що займаються спор том, це розрядники. Підготувати розрядника протягом одного-двох курсів надзвичайно важко. Треба, щоб розпочата на 1 — 2 курсі ро бота доводилась до кінця. Велику допомогу спортивній кафедрі та правлінню спортклуба має подати комітет комсомолу ХДУ. Цікаво, що на радіофізичному факультеті, який посів перше міс це в конкурсі, маючи при цьому сильні спортивні команди і ко лективи, лише кожний сьомий студент старшокурсник займаєть ся спортом, на фізматі кожен одинадцятий, на філфаці та біо- фаці кожен вісімандцятий, на гео графічному — тринадцятий, гео логічному — сьомий, хімічному — двадцятий. Ось в чому причина спортивних поразок хімічного, фі лологічного та біологічного фа культетів. На історичному фа культеті, який був серйозним пре тендентом на перше місце, спор том займається КОЖНЕ З шостий гтудент-старшокурсник . Напередодні звіту спортивного клубу Пункт 4. За проведення спортивно-масо вих заходів присуджується 100 очок. Найбільше в цьому році спор тивно-масових заходів провели історики. Вони вже закінчили спартакіаду факультету серед кур сів з п ’ яти видів спорту і зби раються в новому семестрі про вести нову спартакіаду. Надзвичайно хороший спортив ний куточок обладнали біологи. Інші ж факультети далеко не повністю включились в прове дення спартакіад. Фізмат, радіо- фак, геологи провели змагання з волейболу, баскетболу та шахів. Чому ж досі нічого не роблять гео графи, філологи та біологи? Велику роботу по організації спортивно-масових заходів прова дять викладачі фізмату тт. Кіроч- кін, Михайловський, Короп. Ак тивну участь у спортивному жит ті беруть також аспіранти Попов (хімфак), Кумічов (радіофак). Цим вони подають чудовий приклад студентам. Пункт 5. За участь у змаганнях нарахо вується: на першість факультету 50 очок, університету — 75 очок, першість вузів міста — 100 очок, міста і області 200 очок, рес публіки — 500 очок, Союзу — 1000 очок, з коефіцієнтами 3, 2, 1,5 за перше, друге і третє місця. Щотижня в університеті і поза ним проходять численні змагання, починаючи з факультетських і кінчаючи першістю Союзу, в яких беруть участь наші студенти. Най більшу кількість очок за змаган ня набрав фізмат, трохи менше — радіофак. Але якщо відмічати ма совість у змаганнях, то тут всіх випередили історики. Тільки цей факультет подав офіційно оформ лені протоколи проведених зма гань. Пункт 6. За 1 00-процентне охоплення членством ДСТ «Буревісник» та сплату членських внесків до лип ня 1959 року група і фізорг одержували по 200 очок. За пору шення дисципліни зі спортсмена стягується 200 очок. Філологічний факультет, фіз мат та істфак виконали план збо ру членських внесків. На радіо- фаці та біофаці лише по 20 чоло вік старшокурсників (V курс) не здали членських внесків, моти вуючи це тим, що вони «старі» вже займатися спортом. Надзви чайно погані справи на хімічно му та географічному факульте тах. Найбільше очок за неявку на змагання було знято з фізмату (19 840), радіофаку (13 000), істфаку (7000). Хто ж ці поруш ники спортивної дисципліни? По знайомтесь: це Антонесян (гео логічний факультет), Хацько, Ані- кеєва, Пильніков, Козін (фізмат), Велівецький (філфак), Нагібін (радіофак). Як свідчать матеріали конкур су, треба враховувати кількість студентів, що навчаються на фа культеті. Спортивні успіхи зале жать від якості спортивно-масо вої роботи. Справа вимагає ак тивності від комсомольських і профспілкових організацій, Рад ДСТ. Якщо поділити суму набраних очок факультетом на кількість студентів, то одержимо іншу кар тину, яка більше показує масо вість. Тоді на перше місце вийдуть історики (440 очок на студента), геологічний (400 очок на студен та), радіофізичний (389 очок). Ми гадаємо, що в наступному конкурсі доведеться всю суму очок, набрану факультетом, діли ти на кількість студентів. Серед спортивних відділень на першому місці легкоатлети, на другому — веслувальники та лижники, на третьому — відді лення спортивної гімнастики. Під час зимових канінул від булися змагання на першість вузів міста з лиж. В командному заліку лижники нашого університету зай няли шосте місце, програвши ко мандам авіаційного, політехнічно го, фізкультурного, комунального будівництва та автошляхового ін ститутів. В особистому заліку кра ще всіх в команді виступали Є. Скаченко (III курс геологічного факультету), А. Солодовнікова (V курс фізмату), В. Бережний, Л. Поливко (III курс геологічного факультету). * * * Закінчилося змагання на пер шість вузів міста з шахів. Коман- Слід відзначити, що волей больне, баскетбольне, футбольне відділення (відповідальний від правління спортклубу Середа), боротьби (відповідальний Баро- він) та інші навіть не подали своїх матеріалів на конкурс. Ви сновок: в таких відділеннях по гано працюють громадські акти вісти. Найкращими групами, що зма галися за звання спортивної, ви явились: друга група III курсу істфаку, друга група II курсу фіз мату, шоста група III курсу біо факу. Кращими курсами по спортив но-масовій роботі є другий курс фізмату, III курс радіофаку, Ш курс істфаку. Кращими спортсменами, які за даний період набрали найбільшу кількість очок, є: М. Гончаров — веслувальний, лижник, учасник змагань на пер шість Центральної ради ДСТ «Бу ревісник»; В. Бережний — голова спорт клубу, неодноразовий учасник першості республіканської ради ДСТ «Буревісник»; В. Криворучко — десятиборець, учасник першості Центральної ра ди ДСТ «Буревісник». Кращими спортсменками уні верситету є: Т. Мініна — розрядниця з ков занів, легкої атлетики, волейболу, велосипеду; В. Коноз — легкоатлетка, учас ниця першості ДСТ «Буревісник», неодноразовий призер вузів міста, активістка; Л. Рогозянська — легкоатлет ка, другорозрядниця, одна з силь ніших п ’ ятиборок вузів міста, го лова бюро легкоатлетичної секції хду. Товариші студенти! Будемо спо діватись, що в наступному році ми зустрінемо більшість з вас в наших спортивних відділеннях! да ХДУ набрала однакову кіль кість очок з шахістами політех нічного інституту. Найближчим часом ці команди проведуть до даткову зустріч, в якій буде ви явлений чемпіон вузів Харкова 1960 року. * * * Класичною боротьбою захоплю ється багато студентів. Нещодав но закінчилися міжвузівські зма гання, в яких брали участь 13 студентських команд міста. Борці університету через неявку на зма гання студента геологічного фа культету Каца посіли лише шосте місце. Один з кращих борців ХДУ В. Зенін через хворобу участі в змаганнях не брав. Добре висту пали А. Вовк (II курс біофаку), Головань (І курс істфаку). * * * Починаються перевибори у фіз культурних організаціях профспі лок. Правління спортклубу ХДУ обговорило питання про проведен ня звітно-виборної конференції. Її вирішено провесті 4 березня. В період підготовки до переви борів мусить буде проведена пе ререєстрація членів ДСТ «Буревіс ник» з ліквідацією заборгованості по членських внесках хімічного і географічного факультетів, вклю чаючи сплату внесків усіма фа культетами за 1960 рік. Особливу увагу слід звернути на активізацію роботи спортивних відділень університету, залучення до членів ДСТ «Буревісник» сту дентів І співробітників ХДУ. До конференції треба випустити фото монтажі, стіннівки, які висвітлять спортивну роботу в університеті. ЛЕГКОАТЛЕТИ, ГОТУЙТЕСЯ! 7 квітня. Міська естафета на площі Дзержинського. 4 — 8 квіт ня. Першість Української Ради ДСТ «Буревісник». Місто Ялта. 10 квітня. Загальноуніверситет- ський крос на приз комітету ком сомолу ХДУ. Лісопарк. 16 — 17 квітня. Крос на пер шість вузів міста. Лісопарк. 23 — 24 квітня. Третій тур пер шості вузів. Стадіон «Динамо». 27 — 28 квітня. Першість уні верситету. Стадіон «Локомотив». 7 — 8 травня. Першість міста серед факультетських команд. (Бе руть участь команди — переможці середвузівських першостей) 20 — 22 травня. Першість вузів Харківської зони. Стадіон «Ди намо». 8 — 13 липня. Першість Украї ни серед вузів, м. Львів. 28 — 29 липня. Першість СРСР серед вузів, м. Харків. СПОРТКЛУБ ХДУ. На фото ліворуч: виступає другокурсник біологічного факультету А. Вовк (зліва) На фото праворуч — першокурсник-історик М. Головань (зліва). Редактор Б. ІЦербаненко. Адреса редакції: Університетська аул, 16. Теж. 2-72-01, дод. М. Друк. Вид-ва ХДУ. БЦ 02742 Зам. 402.