жодного прізвища і дуже багато в останній. З 113 студентів лише 65 чоловік не мають «хвостів». Таку порівнянні з першим курсом крива успішності поповзла вниз. Мені хотілося б розповісти не про випадкові явища, що трапили ся з окремими студентами, а про те, що обумовило зрив курсу в ці лому. Одна з причин така. Після ус пішного складання сесій на пер шому курсі студенти вирішили, що вони одержали, так би мовити, повне уявлення про «норми» ро боти. необхідні для складання се сії. І вони склали таку ж схему роботи, як на першому курсі, й на другий курс, сподіваючись на її достатність, не відчуваючи, що ви. моги до знань на другому курсі 13 — 14 (1007 — 1008) Субота, 27 лютого I960 рожу Ціжа 20?и«. Володимир Комов. Один з кращих студентів університету, другокурсник історичного факультету, відмінник навчання. ДОБРИИ ПОЧИН Відомо, що всюди в нашій краї ні створюються бригади комуні стичної праці. Багато з них уже встигли звершити перші трудові подвиги. Треба поспішати, життя не чекає… Не лишилися байдужи ми й молоді трудівники-кпмсомоль- ці видавництва ХДУ. Давно вже ця думка оволоділа їхніми серця ми. Та, згадуючи про умови, в яких доводиться працювати — тіс не приміщення, недостатність світ ла, невдосконаленість деяких ви робничих процесів та ін., — комсо мольці не наважувались відразу організувати бригаду, яка боро лась би за звання комуністичної праці. Але й відставати від ін ших не хотілося. Коли наші комсомольці дізна лись про те, що на книжній фаб риці ім. Фруюе організовано таку бригаду, виникло багато гарячих суперечок. І, нарешті, цілком зро зуміла думка: — А чому ми не можемо орга нізувати бригаду комуністичної праці, що заважає нам працювати по-комуністичному? Тісне приміщення, мало світла… звичайно, це важливі фактори, але не вирішальні. Нещодавно відбулося засідання комсомольського бюро видавни цтва, на якому обговорювалось це питання. Пропозицію Володимира Свічкарьова, нашого секретаря, про організацію бригади, яка б боролась за звання комуністичної, підтримали всі члени бюро. Незабаром це питання обгово рюватиметься на комсомольських зборах. І, можна бути певними, пропозиція буде стверджена од ностайно. Л. ГОЛУБНИЧА. На відділенні ізотопів хімічного факультету дипломники приступи ли до розробки дипломних проектів. На фото: Анатолій Бураков, Микола Собина — студенти кафедри фізхімії. Фото Г. СУХОТ1НА. До підсумків сесії ВРАХОВУЮЧИ УРОКИ На початку II семестру зібра лись разом декан радіофізичного факультету Олексій Іванович Те- рещенко, секретар комсомольсько го бюро факультету Михайло Мі рошниченко, відповідальний за академ роботу від комсомольсько го бюро Юрій Щербань, зібрався актив, щоб обговорити підсумки зимової сесії. Хоча порівняно з торішньою зи мовою сесією успішність на фа культеті підвищилась на 2%, од нак у порівнянні з попередньою весняною сесією становище не втішне: кількість невстигаючих зросла з 11 до 65 чоловік. Біль шість з них — студенти 1 — 3 курсів. О. І. Терещенко докладно про аналізував стан справ на кожному курсі, дав коротку характеристику кожному хвостисту. На І курсі зовсім не справились з сесією Ва- сильченко, Молостова, Огооодов, Петровський, Ніконенко, Педаш, Криворучко. Є заборгованості у студентів Брянченко, Кравченко, Тютюнник, Комар. Однією з при чин низької успішності на І кур сі є те, що, потрапивши у нову об становку, дехто втратив контроль над собою, перестав працювати систематично. Для першокурсників особливо важливо зараз швидко ліквідува ти академзаборгованості, щоб, працюючи систематично протягом семестру, як слід підготуватись до весняної сесії. На II курсі зимова сесія була найважчою з усіх попередніх. Тре ба було скласти 4 екзамени. А час на підготовку був незначний. І все ж ті студенти, які сумлінно поставились до занять, зуміли скласти сесію добре. Двійки одер жали в основному ті, хто і ра ніш тягнув назад факультет. Це все ті ж самі Шпитальний, Пікалов. Грищенко та ін. Особливо «від значився» Шпитальний. Він «за валив» 3 екзамени. А коли дізнав ся, що за не може бути виключе ний з університету, прийшов до декана і спитав: «Коли можу за бирати документи?» Таке «серйоз не» ставлення свідчить про те, як хоче він навчатися. Навіщо тіль ки було півтора роки займати чиєсь місце в університеті? На ІН курсі підвів товаришів Кривцов, який не склав жодного екзамену. Недалеко пішов від ньо го Ярошенко. Не зуміли як слід скласти сесію четвертокурсники Кононенко, Ко- сенко, Шпагін, Мойсеєв. Декан факультету О. І. Тере- щенко зазначив, що треба до класти всіх зусиль до того, щоб уже до кінця лютого всі академ- заборгованості на факультеті бу ли ліквідовані. Треба врахувати уроки сесії, щоб не повторити по милок у наступному семестрі. В. ЩЕРБАК, студент радіофаку. Ми не повинні з цим миритися % — це ч У дова цифра, якщо, наприклад, на стільки пере виконаний план у колгоспі, в цеху. Ну, а якщо 58 — це процент ус пішності студентів другого курсу математичного відділу?.. Коли складаються зведення ус пішності після сесії, то заповню ються різні графи: окремо для від мінників, для добре встигаючих, для тих, хто здав на «задовільно», і для «хвостистів». Але в II семестрі в першій графі — набагато зросли як кількісно, так і якісно. Більш гостро стоїть питання дальшого навчання перед тими студентами, які тягли за собою «хвости» ще з літньої сесїї. їм бу ло дуже важко: не відстаючи від групи, розраховуватися з старими заборгованостями. Відрадно, що чимало з таких студентів успішно справились з цим завданням, але є й такі, кому воно було не під си лу. Останні, склавши заборгова ності за II семестр, не змогли «ви тягти» поки що за Ш-ій. До них відносяться: наш старий знайомий Цимбалюк, Яхно та деякі інші. Зараз у них повторюється минула історія. Доцільно було б органі зувати їм допомогу. Помітну частину нашого курсу складають другорічники. Треба сказати, що від них ми чекали кращих результатів, але. на жаль, серед них опинилися такі ледарі, що їх довелося виключити з уні верситету. На зборах II і III курсів мате матичного відділення заступник декана Д. 3. Гордевський однією з головних причин низької успіш ності назвав бездіяльність студен тів протягом семестру. На жаль, ця причина існує ввесь час, бага то ми говоримо про неї, але знов і знов не використовуємо «прихо вані» можливості кожного студен та. Внаслідок цього, зокрема, ряд студентів залишили завойовані ними позиції, знизивши свою ус пішність. Серед них Львов, Голов ко, Аніна, Бурлюк, Лисенкова та інші. Не розглядаючи становища, яке створилося в кожній з груп, хо четься лише відзначити «рекорд ний» результат 2-ої групи механі ків, де жоден з 29 студентів не закінчив семестр без трійок, зз винятком двох, у яких усі три оцінки — «двійки». Загалом середній бал на курсі дорівнює приблизно 3, а майже кожний другий студент має ака- демзаборгованість. Втім, можна багато говорити й про наших хороших студентів, які підвищили в цю сесію свою успіш. ність. Це Білецький, Рибалко, Ларчина, Гришин та інші. Відрадно й те що на інших курсах успішність дещо краща, але в цілому фізмат ще має най нижчу серед інших факультетів успішність. Ми не повинні з цим миритися. М. КИРИН. ЩОДЕННИК ЗМАГАН НЯ 8 замість 6 1 руна Р-41 викликала на змагання інші групи четвертого курсу радіофаку. Про це писала наша газета. Група зараз виконує взяте на себе зобов ’ язання, зокрема про участь у студентській науковій роботі. Студенти групи вирішили, викликаючи на змагання товари шів, дати не менше шести доповідей на наукову конференцію СНТ, присвячену 90-річчю з дня народження В. І. Леніна. По-перше, всі студенти Р-41 зайняті розробкою тем, які вони взя ли ще на початку першого семестру цього учбового року. Дві допо віді зробить студент Чеботарьов. Філь і Здоровик вивчають питання поширення електромагнітних хвиль діелектричного типу у спіральному хвильоводі. Модифікаціям спірального хвильоводу присвячені всі доповіді. Представник нашої ж групи Шеїн розповість на конференції про вплив товщини спіральної стрічки при вимірюванні параметрів ді електриків. Доповіді на конференцію готують також студенти Плахий, Маля- шенко і Мазалов. Таким чином, замість шести доповідей група представить на кон ференцію вісім. ,До 90-ї Річищі s дня народженні В. І. Леніна В. І. Ленін на Красній площі під час святку вання другої річниці Великої Жовтневої соці алістичної революції. Москва, 7 листопада 1919 року (кінокадр). (З альбома, що готується до випуску Інсти тутом марксизму-ленінізму при ЦК КПРС) Фотохроніка ТАРС. ЧОМУ? Що таке трагедія? Зрозуміло, наші освічені читачі дадуть відпо відь і, я певен, здебільшого пра вильну. Але хто пояснить трагедію нашої їдальні Ji 367 і її ж бу фета? Хто посмів докласти, що хвилює завідуючу їдальнею Юлію Семен івну? Я переконаний, що Юлія Семенівна дуже симпатична жінка. І, якщо відштовхуватись від зовнішності, то і думки, і душа, і справи в неї повинні бути чу довими. Але в тому-то й справа, що справи Юлії Семенівни далеко не чудові. Добре мріяти і слухати лекції, коли смачно поснідав на перерві. Але вже майже півроку пройшло з того часу, як студенти біологіч ного, хімічного, історичного фа культетів не можуть спокійно вси діти, особливо на останніх парах. Зовсім нещодавно ми перевіря ли буфет при їдальні No 367. За відує буфетом Єлизавета Бочарні- кова. Вранці стовпилися ми біля цього буфету, адже заняття розпо чинаються о 8-й, а не всім вда ється звечора щось приготувати. Ось, сподівались ми, зараз відчи ниться буфет, і ми зможемо одер жати смачні бутерброди, вінегре ти і навіть, можливо, щось мо лочне. Буфет відчинився, але за пропонували нам ковбасу по 28 крб. кілограм і чай. Забезпе читись булочками до чаю керів ники їдальні і буфету не потурбу вались. Неодноразово звертались до за відуючої буфетом т. Бочарнико- вої з проханням діставати більше продуктів. Але відповідь одна: «Нема на базі». Але нами встановлено, що на базі досить продуктів, щоб наго дувати студентську сім ’ ю. Настав час обіду. Знову ми в їдальні No 367. Юлія Семенівна Гельфанд, очевидно, багато думає над різноманітністю меню, над під вищенням калорійності і якості їжі. В усякому разі так вона го ворить. Але вже здавна відомо, що коли на клітці з левом побачиш надпис «кіт», не вір очам своїм. Так і ми: чуємо, як піклується за нас т. Гельфанд, але не віримо очам своїм. Бо у їдальні картоплі нема, жаркого нема, дієтичних блюд теж. Борщі, компоти і все інше занадто вже несмачні. Ма буть, їдальня 367 — чемпіон по виготовленню несмачних страв. Чи звертався громадський кон троль до керівництва їдальні з претензіями? Звертався і багато разів. Але це керівництво — ні чичирк. А скільки вже разів писали і говорили про буфет на сьомому — восьмому поверхах, де навчаються історики і хіміки. Тут якесь замк нуте коло. Дирекція їдальні не організовує буфета, бо нема при міщення. Декан історичного фа культету і госпчастина, не звер таючи уваги на студентські про хання, такого приміщення не дають. Цікаво, що завершиться раніш — організація буфету на верхніх поверхах, чи остаточне спорудження університету? На наш погляд, скоріше друге. Скажіть нам, чому і навіщо ми терпимо отаке бездушне ставлен ня працівників їдальні до забез печення студентів усім необхід ним для нормального навчання’ Доки так спокійно ми будемо ста витись до байдужої пози, яку займає комсомольське і профспіл кове керівництво університету по відношенню до діяльності громад ського контролю. Це обурливо і образливо. Нам здається, час уже заклика ти до порядку таких, як Гель фанд, Бочарнікова. Час уже пи тання про обслуговування студен тів нашими буфетами і їдальнями поставити на розгляд комітету комсомолу. Непогано було б і де канатам поцікавитись, які справи у студентів з їжею. БАБИЧ, КИРИЧЕНКО, громадські контролери. ВІСТІ З ПРАКТИКИ Вперше в житті — Добрий день, діти. Сідай те! — говорить кожна з дівчат, які сьогодні вперше провадять уроки в класах. Прості слова, такі легкі, а як важко вперше їх сказати перед класом, коли на тебе дивляться 20 — ЗО пар оченят. У перші дні від хвилювання забували бук вально все: і як треба звертатись до учнів, іноді навіть як треба себе поводити. Можна було по чути і таке: — Товариші учні, а зараз на пишемо самостійну роботу. Все це звичайно наслідок не помірного хвилювання. Були, на жаль, і випадки нетвердого знан ня матеріалу. Проте, всі ми пишаємося сту дентками, які проявили великі педагогічні здібності. Галя !опа, Валя Бондаренко, Ніна Григо- ренко з перших же своїх уроків зачарували і учнів, і викладачів, і методистів глибоким знання и матеріалу, педагогічним тактом чудовою дикцією. Найбільше за доволення одержує вчитель, кола бачить результати своєї роботи І хоча в школі ми знаходимось ще дуже мало, все ж Валентина Бондаренко таке задоволення одержала. А сталося це так. Є у 6 школі 8-й клас, який чомусь усіма вчителями вважається по ганим. А треба було почути, з якою любов ’ ю говорила про цих учнів Валя Бондаренко, який чу довий урок вона провела в класі, як хороше засвоїли діти новий матеріал. Перший в житті урок… Назав жди він залишиться в пам ’ яті у кожного з нас. Мабуть, коли вже справжнім вчителем увійдемо до класу, хвилюватися будемо менше. А може і ні… Л. НАЗАРЕНКО, студентка філфаку. ПЕРШОКУРСНИКИ-ЗАОЧНИКИ СКЛАЛИ ПЕРШУ СЕСІЮ З великим напруженням про ходили дні екзаменів і заліків у студентів-заочників. 6 серед нас, тих, хто працює і навчається в Харківському університеті, і вчи телі, і робітники, і колгоспники, і шахтарі, і вчорашні воїни, і лю ди інших професій. Поєднуючи на вчання з працею на виробництві, ми готуємось стати потрібними країні спеціалістами. 120 заочників на математич ному відділенні, але далеко не всі з ’ явились на зимову сесію. Основна причина в недостатній підготовці студентів-заочників, що працюють на промислових підпри ємствах. Часто-густо їх переванта жують роботою, іноді переводять навіть на нічні зміни. Спостері гаються факти невиконання керів никами окремих підприємств де яких правил по заочному навчан ню. Спостерігаються випадки не своєчасного надання відпустки для студентів-заочників. З кожним роком потяг до за очного навчання стає все більшим. Наша молодь, молодь робітнича, після трудового дня сідає за кни- іи. Особливо багато працює під час сесії і в бібліотеках, і в ауди торіях. Треба сказати, що бібліо тека завжди подає нам велику до помогу. Велику допомогу студен- там-заочникам подає інспектор заочного навчання С. С. Грабов- ська. Вона завжди виявляє чуйне ставлення до нас, знає багатьох з нас. Саме завдяки їй ми вчас но одержуємо методичні вказівки з предметів і програми консуль тацій- по радіо для тих, хто ви вчає історію КПРС. Ми дійсно працюємо чимало. І особливо нас радує те, коли під час екзаменів викладачі говорять, що знання заочників не поступа ються перед знаннями тих, хто навчається на стаціонарі. Пройшла сесія, перша сесія наша. 1 від імені першокурсників-математиків заочного відділення я висловлюю глибоку подяку викладачам тт. Огурцову, Коробу, Галкиній за те, що, не рахуючись з своїм ча сом, вони багато допомагали нам. Тільки ось що хочеться мені до дати. Непогано було б, коли б уні верситет по можливості більше ці кавився тим. як протягом се местру працюють заочники, тоді можливо б на підприємствах з більшою повагою ставились би до робітників-студентів університету. 0. КРАВЧЕНКО, студент І курсу математичного відділення. ЖИЛКА Водопой. Следы овечьи. Холодна, как лед, струя. Непонятное наречье Родникового ручья. Я припал к бегущей влаге, Зубы ломит холодок. Через горьі и овраги Пробивается потск. Он бежит, не уставая, Он торопится к реке, Бьется, — жилка голубая У России на виске. В. МИХАНОВСКИЙ, преподаватель физмата. ТУТ ОСЕЛИЛАСЬ БАЙДУЖІСТЬ Переважну більшість членів профспілкової організації ви кладачів радофізичного факультету складав молодь. Умови для розгортання самодіяльної ініціативи широкі. Але ці умови, на жаль, не використовуються. Нема тут спортивних гуртків, не організуються вечори відпочинку, мало колективних відвіду вань кіно і театрів. План роботи профспілкового бюро (голова тов. Коновалові був складений погано, а тому і не міг мобілізувати ні членів бюро, ні увесь колектив на розгортання всебічної профспіл кової діяльності. За звітний період відбулося 4 засідання бю ро. З них одне було присвячене розподілу обов ’ язків членів бюро, на двох затверджувались плани і лише нещодавно від булось засідання, де обговорювалось навчання в семінарі в історії КПРС. Виконання плану не перевірялось. Нещодавно стан профспілкової роботи на радіофізичному факультеті спеціально обговорювався на засіданні місцевкому Член місцевкому 0. І. Шутенко, яка побувала перед тим на факультеті, відзначила, зокрема, що окремі члени профспілки не відвідують семінар з історії КПРС, профбюро ж не організує їх самостійну роботу. Фактично, відсутній живий контакт з партійною організацією, навіть плани роботи не погоджують ся. До цього часу ще не створена комісія з питань економії електроенергії, члени профбюро, взагалі викладачі факульте ту, рідко відвідують студентські гуртожитки. Товариші Толмачов, Гершунс, Юрченко та інші гостро кри тикували радіофізиків за байдужість до громадської роботи, за нерозуміння великої ролі профспілки. Вони подали низку порад, здійснення яких допоможе покращити стан профспіл кової роботи на факультеті. В. ТРУБНІКОВ. «ХАРКІВСЬК ИЯ УНІВЕРСИТЕТ» Crop. 2. 27 лютого 1960 р. ,ГОСТРИМ НАРОДНИМ словом ЛІ 1ТАТОРИ. ЗАНОТУЙТЕ До СВОЇХ БЛОКНОТІВ! Про бога і святого Йосифа Так ось, значить, коли народив ся Христос, святому йосифу гір ко стало. Все ж таки дружина йо го, а дитина від святого духу! І розпочав він до горілки прикла датися. П ’ є і п ’ є, п ’ є і п’є. Бог йому і каже: — Досить тобі, Иосифе, пити! Ти ж таки святий! А Иосиф мовчить і п’є. Ось і другий раз з ’ являється бог: — Досить тобі, Иосифе! Досить пити! А той насупився і п’є. Бог пішов, але потім повернув ся: — Та кинь же, кажу тобі, го рілку! А йосиф розгнівався: — Мовчи, — каже, — боже, а не то як хрякну свого байстрюка по голові, так до чортової матері уся наша троїця полетить! Образ і табак -Здоров, куме! — Здоров! — Де ти був? — На ярмарку. — Що купив? — Образ. — А ну покажи. — Та хай йому грець, не хочу розгортати, руки замерзли. — Ну, тоді діставай табаку, за палимо! — Давай. АНТИРЕЛІГІЙНІ МОТИВИ НАРОДНОЇ ПОЕЗІЇ Успіхи будівництва комунізму в нашій країні нерозривно пов ’ язані з підвищенням ідейно-теоретичного і культурного рівня трудящих, звільненням їхньої свідомості від пережитків калії алістичного мину лого, від релігійних уявлень і за бобонів. Релігія була і залишається во рожою трудящим масам. Релігія — це ідеологія експлуататорів. Ім ’ ям бога царі і капіталісти виправдо вували своє панування, безправ ність трудящих. Наш фольклор (народна поезія), являючись відображенням народ ного розуму і серця, може допо могти радянській людині звіль нитися від пережитків минулого, правильно виховувати молодь. Користуючись народною мудрі стю, влучним словом, народні по ети жорстоко висміювали і викри вали пануючі класи, спрямовуючи вогонь своєї сатири проти царату і його вірної служниці — релігії. Справжня народна поезія зав жди лякала пануючі класи. Ще у X столітті служники церкви загро жували народним поетам і тим, хто їх слухав, страшними карами на тому світі. Вивчаючи фольклор різних на родів СРСР, ми переконуємось, що народ не створив жодного твору, в якому б оспівувались експлуата тори — попи і служники церкви взагалі. Російські богатирі, герої народних казок завжди атеїстич ні. Сатира у народній поезії, викри ваючи сліпу віру в бога І долю, стверджує позитивні ідеали, праг нення до перетворення дійсності, до перемоги знань над темрявою. Антирелігійна народна поезія, зразки якої ми сьогодні пропонує мо читачам, може послужити од ним із засобів, якими зможуть ко ристуватись агітатори в своїх бе сідах з слухачами на антирелігій ні теми. Антирелігійна поезія, створена самим народом, така зрозуміла і близька мільйонам, може знайти шлях до розуму і серця людей, до. помогти їм закріпитися на пра вильних атеїстичних позиціях. ТЕРПЕНИЕ НРЕСТЬЯНИНА Работал мужик, не жалеючи сил — Земля ему пишную жатву взрастила… По только он стал собирать урожай — Яви лея помещик: «Аренду давай!..» Блюститель порядка пришел за уловом, А там и сам пастор с отеческим словом… Чиновник спешит, а за ним и судья, И каждый твердит: «Где же доля моя?..» Налоги да взносы, да новые сборы — Так весь урожай и расхватан был скоро… Остаток — растащен воронами вмиг… Вот тут за дубину и взялея мужик!.. Ні ДОПОВНЯЙСЬ В одному селі пій і дяк приду мали засіб полегшити собі життя. У неділю піп оголосив, що через два тижні бог надішле святий во гонь. Зібрався народ. Почали службу. Всі чекають на вогонь. І ось піп починає: — Надішли, господе, з неба вогню!! Вилетів з-за образу вогонь. Діди та баби зраділи, що господь на діслав з неба вогонь. І посипались на попову тарілку гроші. У поїш очі розгорілися: — Подай, господе, з неба во гонь!!! І знову вогонь. І грошей більше, і очі блищать у попа яскравіше. І крикнув він вчетверте: — Подай… А дяк йому з-за образа відпові дає: — Ні чорта більше не подасть, бо нема у мене паклі! Ой, у нашому селі Ой, у нашому селі Були собі куркулі, Був і піп, був і дяк, Був і штунда Забіяк. Куркуль казав: «в колгосп ве йди», А піп кричав: «дома сиди». Казав штунда Забіяк: «Не працюйте, як і я». Та громада — добрі люди. Розпізнала їх до дна І побачила одразу, Що то лавочка одна: І всі ті кулаки — Стопроцентні павуки: І той піп, і той дяк, І той штунда Забіяк. І пішла громада дружно У наш новий колектив, Щоб життя нове засяло Серед наших вільних нив. От тоді-то кулаки — Стопроцентні павуки – 1 той піп, і той дяк, І той штунда Забіяк — Почали агітувати, Почали чутки пускати — Плітки почали мотати. І, нарешті, зібралися — -Все вороже це багно — ! рішили підпалити Все колгоспівське добро. Та не вдалося, — попались Усі разом, всі підряд; І ті вражі кулаки — Стопроцентні павуки І той піп, і той дяк, І той штунда Забіяк. Вся ця лавочка одна Одержала все сполна. . А ми далі ідем дружно, Розцвітає колектив, І сіяє електрика Серед наших вільних нив. КОНСУЛЬТАЦІЯ ЯК ПРАЦЮВАТИ НАД ОВОЛОДІННЯМ ІНОЗЕМНОЮ МОВОЮ Зміцнення міжнародного авто ритету нашої Батьківщини привело до поширення зв ’ язків радянсько го народу з широкими масами про. стих людей світу. Це, з одного бо ку, підвищило інтерес трудящих усіх країн до російської мови, а з другого боку, вимагає від нас не- -обхідності вивчення іноземних мов. Велике значення має знання іно земної мови для спеціалістів будь- якої галузі науки і техніки. Радян ська наука — найпередовіша в сві ті — не може не враховувати до сягнень зарубіжної науки. Тому кожен спеціаліст мусить володіти хоча б однією іноземною мовою. Як довів перший семестр цього учбового року, знання і навички студентів-першокурсників в галу зі іноземної мови не завжди від повідають вимогам, що їх ставить вища школа. Серйозним недоліком є невміння студентів працювати над мовою. Ось чому ми вважаємо за потрібне дати низку практичних порад, що стосуються організації роботи над іноземною мовою: 1. Слід пам ’ ятати, що володін ня іноземною мовою не зводиться лише до суми знань граматики, лексики, вимови, правил читання і написання. Володіння розмовною мовою, вільне читання і переклад обов ’ яз ково передбачають, щоб знання лексики, граматики, правил ви мови, правила читання були. Щоб знання перетворились у навички, необхідно систематично працювати над мовою. Не слід виконання зав дання залишати на один день, значно ефективніше працювати щоденно 20 — ЗО хвилин. 2. Відомо, що відсутність по стійного мовного оточення є фак тором, який гальмує оволодіння іноземною мовою. У наших умо вах читання літератури на інозем ній мові у значній мірі компенсує відсутність мовного оточення. Ось чому рекомендується якомога біль ше читати на іноземній мові. 3. Одним з основних видів учбо вої роботи є аналітичне читання, тобто читання, при якому переклад є результатом всебічного аналізу тексту (лексичного, граматичного, стилістичного тощо). Лише таке читання призводить до повного ро. зупЛння іншомовного тексту. Ось чому при читанні слід звертати увагу на граматичні явища, на стилістичні особливості мови. 4. Читання на іноземній мові є основним джерелом збагачення словникового запасу. Знання ж слів і правил використання слів необхідні як для конструювання речення іноземною мовою, так і для вміння читати, розуміти і пе рекладати текст. Помиляється той, хто вважає, що лише за допомо гою словника можна перекласти будь-який текст. Якщо при перек ладі ми значення кожного слова визначали б по словнику, то про цес перекладу зайняв би багато часу. Тверде знання мінімуму іно земних слів полегшує і прискорює процес перекладу. 5. З іншого боку, праця над іно земною мовою включає обов ’ язко ве вміння користуватися словни ком. В першу чергу необхідно оз найомитися з системою умовних позначень і скорочень словника, яким користуєшся. Як відомо, біль шість іноземних слів має ряд зна чень, іноді далеких одне від одно го. Виписуючи до свого індиві дуального словника, наявність якого обов ’ язкова для кожного студента, основні значення слова, необхідно підібрати длфперекладу тексту одне значення, яке більш підходить по змісту. 6. Однак визначення значення окремих слів ще не забезпечує розкриття змісту думки. Щоб сприйняти думку, треба викрити стосунки, що існують між поняття ми, які вкладені у слова. Останнє забезпечується знанням граматики іноземної мови. Вивчення грамати ки ні в якому разі не повинно зво дитись до механічного заучуван ня правил. Кожне граматичне яви ще слід усвідомити і засвоїти, по. рівнюючи з рідною мовою. Таким чином: як для самостій ного конструювання речень на іно земній мові, так і для розуміння іноземної мови (письмової і усної) необхідні знання і навички в га лузі лексики і граматики. 7. Переклад іноземного тексту на рідну мову повинен бути не дослівним, вільним, його завдан ня — передати у лексичних, грама тичних і стилістичних формах рід ної мови повний і точний зміст думки на іноземній мові в усіх її деталях. Не слід забувати, що кожна мова має свою структуру, свої специфічні особливості. Не слід копіювати при перекладі син таксичну структуру іноземної мо ви засобами рідної мови і тим пе рекручувати рідну мову. Переклад іноземного тексту повинен бути оформлений за вимогами літера турної норми рідної мови. Лише серйозна, систематична, вперта робота над іноземною мо вою забезпечує досконале оволо діння нею. М. ЛЕВ І НА, доцент, О. ФЕОКТИСТОВА, старший викладач. ТРИ СТАРУШКИ Покидают три старушки Божий дом, Божий дом… Там вечерню отстояли Все втроем, Все втроем. Три старушки-однолетки В ряд идут, В ряд идут… Те же мысли и заботы Их гнетут, Их гнетут… Та, что больше всех согнута, Ладан трет, Ладан трет… И с лампадным маслом мази Продает, Продает… А худая — эта знает Ворожбу, Ворожбу… Нагадать на картах может Вам судьбу, Вам судьбу… А толстуха — та здоровье Всем сулит, Всем сулит… Заговаривая, лечит. Гле болит, ‘ Где болит… Гри старушки завздихали Вместе вдруг, Вместе вдруг: Лишь «святой отец» старушкам Верный друг, Верный друг… Ветром волоси седие Сбило в ком, Сбило в ком… И бредут они к кладбищу Все втроем, Все втроем… ЧАСТІВКИ Сорок .лет жила и знала Церковь, печь и кочергу. Власть советская настала — В школе грамоту учу. Нам молебиы не потребны — Это ты соображай. Мы в колхозе без молебнов Поднимаем урожай. Хочешь, колокол, — гуди, А не хочешь — тресни. В дом культури мне идти Много интересней. На восьмом десятеє бабка Отреклася от икон, Завела себе приемник И купила патефон. Зникли пекло, бог, чорти І святі угодники, Бо усюди у селі Молоді безбожники. Піп привик в старі часи Голови морочить, А чого він, бісів син, Працювать не хоче? Прнслів ‘ я Душа божья, голова царская, спина боярская. (О попе). Из одного дерева икона и лопата. У попа аукнется, у урядника от- кликнется. Поп да бог — пока разум плох, а с ясным умом и без попа про живем. Поп, мулла, раввин миром аамш одним. И бога не просили, а хлеб покос* ли. «Історія західних і південних слов ’ ян» — так називається курс, лекцію з якого уважно слухають другокурсники історичного. Читає лекцію доцент С. І. Сидельніков. «ХАРКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ» Стор. 3. 27 лютого ІЖ *, ,У ЦІЛИННОМУ РАДГОСПІ Оренбурзька область. Декілька років тому в засніжений безкрай- иий степ Адамівського району прийшли посланці комсомолу і засну вали радгосп, названий потім «Комсомольським». Вони підняли по над 40 тисяч гектарів цілинних земел. За п ’ ять років цілинники дали батьківщині понад 5 мільйонів пудів зерна. Успішно розвивається тваринництво. Робітники радгоспу діяльно готуються до весняних польових ро біт. На площі більше 10 тисяч гектарів швидкими темпами йде за- тримамія снігу. Трудівники господарства, натхненні рішеннями груд невого Пленуму ЦК КПРС, взяли зобов ’ язання у 1960 році одержати не менше півтора мільйона пудів хліба. Ш видко зростає центральна садиба радгоспу. Тут уже є комбінат побутового обслуговування, радіовузол, школа, їдальня та інші куль турно-побутові установи. Вулиці селища освітлені, голови з них за асфальтовані. Там, де п ’ ять років тому було декілька пересувних вагончиків пер ших новоселів, тепер здіймається приміщення Будинку культури. В ньому є зал на 350 місць з кіноустановкою, бібліотека-читальня, кімната для занять гуртків художньої самодіяльності. На знімку: Орська вулиця радгоспу «Комсомольський». Фотохроніка ТАРС. На виставці молодих художників Більше місяця експонувалася в Харкові виставка робіт студентів- дипломників художніх вузів. Мо лодість у образотворчому мисте цтві не недолік — в цьому можна переконатися, хоча б пригадавши скульптуру Фівейського «Сильніше від смерті», удостоєної почесного диплому на міжнародній Брюсель- ській виставці. 1 таких прикладів чимало. Ще до того, як картини були привезені в Харків, з частиною з них ми змогли познайомитись через репродукції. Великий успіх випав на долю картини Кривицького «Робфак», відібраної на Всесоюзну виставку. Ми бачимо героїв картини за навчанням. Значна частина робіт була при свячена темам сучасності. Навіть назви їх свідчать про той опти містичний дух, яким вони про сякнуті: «Ранок» Токаревої, «Ра нок Москви» Гросицького, «Ранок Сибіру» Астаф ’ єва, «Весна в кол госпі» Фурманкова і т. д. І, як це часто трапляється при знайомстві з творами наших мо лодих художників, при знайомстві з картинами глядачеві передаєть ся почуття піднесеності, весняної свіжості, почуття чекання чогось ще більшого від молодих митців. Розповім коротенько про те, що я чув на обговоренні картин і з чим я погодився. Дійсно, виставці завдавала шко. ди відсутність пейзажів. Відзна чалася певна композиційна недо сконалість ряду творів, зокрема, у хорошій в цілому картині Фур манкова. У зв ’ язку з картиною Єфімова «Північна пісня» зайшла мова про спадковість традицій. Дехто по бачив у цій картині переспіви тем Нестерова і Васнецова, але все ж творчий задум автора був визна ний вдало втіленим. Чимало суперечок виникло нав коло триптіха Баяхчева «Поети революції». Однім не подобалася портретна монументальність ге роїв, інші бачили достоїнство кар тини саме в цьому. Твір цей, безумовно, оригінальний. Чималим успіхом користувалася на виставці графіка, про неї мож на говорити і писати багато хоро шого, адже не даремно ми ба чили ці літографії і гравюри ще до виставки, на сторінках газет і журналів. Особливо відзначалися успіхи художників України, Есто нії і Грузії. В цілому виставка залишає ра дісне почуття і дозволяє з впев неністю чекати від молодих ху дожників нових творів, що зба гатять скарбницю радянського мистецтва. О. ПАВЛЕНКО, студент радіофаку. ПО ПАРТИЗАНСЬКИХ МІСЦЯХ З ЩОДЕННИКА ТУРИСТА Всього на дві хвилини зупинив ся поїзд на станції Зноб Брян ської області. Він здавався велет нем серед маленьких дерев ’ яних хаток, які потопали в зелені яли нок, критих сріблом інею. Від поїзда відділилось тільки 7 чо ловік з величезними рюкзаками. Це була група туристів ХДУ, яка розпочинала свій похід під керів ництвом М. Харченка, студента фізмату. Була глибока ніч. Влаштува лись у маленькому будиночку на вокзалі. Ранок. Почепили рюкзаки, які закривали кожного з голови до п ’ ят. Якщо подивитися в спину, то здається, що котиться величез ний рюкзак на маленьких чорних колесах. Рушили. Люди зупиня ються: що за диво? — Куди ви йдете? — Запитали нас. — До Брянська, — відповів Ми кола. — На лижах з таким ванта жем? А чому не поїздом? Може грошей нема на білет? — Та це ж спортсмени, — ска зав хтось з натовпу. Народу зібралось біля нас ба гато. Поговорили і пішли. Лижі одягли далеко в лісі, щоб люди не бачили, як будемо переверта тись, бо вага рюкзака аж притя гує до землі. Найбільше падав Льова, йому, мабуть, сподобався цей процес. Ще б пак! Кожного разу, як він падає, Микола його фотографує. Вадиму та Миколі в цей день рюкзаки дуже набридли, а всі ми потихеньку чекали, коли вже впа де й Микола, хоча б разочок. І до- чекались-таки! Але вже в другій половині дня кількість падінь довели до нуля за рахунок зниження швидкості. Йшли повільно, милувались кра сою лісу, згадували колишнє і мріяли про майбутнє. Мріяти до помагала природа. В глибині лісу ми просто сп ’ яніли від тиші і не порушності дня. Розтягнувшись ланцюжком, безшумно пересуває мось по снігу, пробираємось поміж засніжених великих і маленьких ялинок. Чудовий ліс, а над ним сяйво блакитного неба. Повітря прямо блищить. І в нас самих спі ває якась навіть не зовсім зрозу міла радість. Заглиблюємся в хащу. Серед безмежної кількості окопів помі чаємо якусь засніжену гірку. Як виявилось, це стара партизанська схованка. Ще на станції нам ка зали, що в цьому лісі були зосе реджені головні сили партизан ського загону народного героя С. А. Ковпака. Тут партизани ве ли мужній бій з сильним ворогом. Ще не затягнулись шрами боїв: всюди окопи, братські могили, землянки, обгорілі і простріляні стволи дерев. Мовчки стоїмо біля братської могили, яку побачили неподалік від землянки. Ким во ни були ті, хто не дожив до сьо годнішнього дня, до тієї радості, що переповнює нас? Мені здається, що я відчуваю у цій німій тиші подих бійців, що затаїлись в окопі. Ще хвилина — і кулемети захлещуть з усіх боків, або може забринить чудова пар тизанська пісня. Було вже пізно, ми вирішили зупинитися на ночівлю. Зимова ніч у лісі під снігом надовго за пам ’ ятається нам. Швидко підго тували майданчик, зробили з хвої підпилки, поставили палатки. І відразу нарушили тишу лісу. Зву ки сокири, скрегіт пилки перегу куються з далеким ехом. Працю вали дружно, і ось уже палає вогнище, сушиться одяг, всі з не терпінням чекають на вечерю. Коля згадує, що потрібно зміряти температуру. З ’ ясовується: з од ного боку 0 градусів, а з друго го — плюс чотири. Треба вам ска зати, що ніколи не було такої смачної гречаної каші, такого чу дового чаю. Після вечері — пісні, справж ній концерт художньої самодіяль ності. Раптом звідкись узявся легкий вітерець. Підхопивши гарячий по піл вогнища, перемішав його з ди мом, нагадуючи, що час уже нам відпочивати. Прокинулись рано: дав про се бе знати 25-градусний мороз. Вмиваємось снігом, хлопці майже купаються в ньому. Після снідан ку. виходимо назустріч новому дню. Багато цікавого, раптового по бачили за ці 10 ‘днів, що провели в лісі на лижах. Ночували у ки нутій на зиму хатинці мисливця, просто серед лісу, в старих пар тизанських землянках. В один з вечорів довго слухали розповіді Ф. А. Терехова, колишнього ко мандира партизанського загону імені С. М. Кірова. У селищі Соль- ка ходили з учнями в ліс на про гулянку, відремонтували їм лижі, потоваришували з робітниками. У містах Трубачевську і Брян ську з великим інтересом розгля дали експонати історичних музеїв, де широко представлена історія партизанського руху. Повертались додому веселі і життєрадісні, сильно схвильовані, схвильовані баченим, що зали шиться назавжди в серці, в пам ’ я ті. МАРИНА КУРЦЕВА, студентка філологічного факультету. М. ГОНЧАРОВ, якому присвоєно звання кращого спортсмена уні верситету. Успіх шахістів радіофаку Закінчилася першість ХДУ з* шахів. Підсумок для радіофізиків дуже приємний: після невдалого виступу нашої команди минулого року, коли ми зайняли лише шо сте місце, цього року ми посіли перше. Ми перемогли перш за все організованістю: під час змагань у нас була лише одна неявка. Чо ловічий склад нашої команди на брав 19 з половиною очок з 24 можливих. Найкраще зіграв на третій дошці Кравченко (II курс), який набрав п ’ ять очок з п ’ яти можливих. У Українцева (III курс) — три з половиною очка з чо тирьох, у Азарова — чотири з. шести. Хочеться відзначити й наших, дівчат. Минулого року невдалий виступ пояснювався в основному неявками жіночого складу. Цього- ж року за основний склад коман ди грали Аушева і Макаюда (обидві IV курс). Вони добре про вели ці важкі змагання, набравши відповідно 2 з 5 і 4 з 6 очок. На факультеті є чимало силь них шахістів. Серед них 7 першо розрядників, 2 другорозрядника, З третьорозрядника і дуже багато любителів шахів. Нам потрібно- провести відкритий чемпіонат фа культету, по-перше, для того, щоб виявити найсильціших шахістів, по- друге, щоб залучити до занять шахами ще більшу кількість сту дентів і студенток. М. Ш ЕІН. На екранах нашого міста Я кі нові фільми побачать харків ’ яни у березні? — з таким питанням звернувся наш кореспондент до заступника заві дуючого обласним відділом кінофі кації та кінопрокату тов. М. За- порожченка. — Багато нових кінокартин зможуть подивитись у наступному місяці наші глядачі. Лише радян ських повнометражних художніх фільмів виходить на екрани де сять. Серед них насамперед слід відзначити спільний твір кінема тографістів СРСР та Франції «Нор мандія — Неман», присвячений бойовому співдружжю французь ких і радянських льотчиків у роки Вітчизняної війни. Сценари сти — Шарль Спаак, Ельза Тріо ле, Костянтин Симонов, постанов- щик — Жан Древіль. В головних ролях знімались відомі актори В. Дрронін, Микола Рибніков і ви датні артисти Франції — Марк Кассо, Джанні Еспозіто, П ’ єр Тра- бо та інші. Гострим проблемам су часності присвячений широко екранний фільм «Все починаєть ся з дороги». В цьому творі режи серів І. Азарова та М. Досталя приймає участь цілий ряд попу лярних радянських артистів 0. Ав- дюшко (виконавець ролі Базарова в екранізіції романа Тургенєва), С. Гурзо, Л. Хитяєва, Н. Мордю- кова. Дві нових картини випускає кіностудія ім. 0. П. Довженка: «Солдатка» (сценарій і постанов ка В. Денисенка) та історична кі ноповість «Григорій Сковорода», яку знімав один з найстаріших українських режисерів Іван Ка- валеридзе. Грузинські кінемато графісти покажуть кольорову кіно комедію «Манана» та кіноповість «Майя з Цхнеті», де головну роль виконує Лейла Абашідзе, відома глядачам по фільмам «Заноза» «Наш двір», «Стрекоза». Не мож на не згадати і екранізацію «Білих ночей» Достоєвського, здійснену постаңовщиком фільму «Ідіот». І. Пир ’ євим. У провідних ролях виступають Л. Марченко та 0. Стриженов. — Чи будуть демонструватися нові зарубіжні фільми? — Так, і дуже цікаві. Наші ки тайські друзі покажуть дві нових кіноповісті «Листи з фронту», яка вражає своїм драматизмом, та «Лань-лань і Дун-дун». Не мож- на не згадати і твору словацьких кінематографістів «Останнє повер нення», фільму митців НДР «Про цес відкладається», створеного за мотивами новели Леонарда Франка «Повернення Міхаеля» та роботи відомого польського режисера Л. Бучковського «Орел». В остан ньому фільмі наші глядачі знов зустрінуться з акторами В. Глін- ським, який грав у картинах «Справа пілота Мареша», «Шляпа пана Анатоля» та Р. Головаць- ким — виконавцем ролі Юліуша у фільмі «Цього не можна забути». Великий інтерес у студент ської аудиторії викличуть нові • хронікально-документальні та на уково-популярні фільми. Адреса рши’Т: Уаіварсмтагсвка «у*, 1*. Та* 2-72-01, дм М-Друк. Вад-ва ХДУ. БІД 02641. Зам. 431. Редактор Б. ЩЕРБАНЕНКО.