No 2 (1233) Понеділок, 7 січня 1963 р. Ціна 1 коп. Зустріти сесію у всеозброєнні Питання проведення й підготовки зимової екзаменаційної сесії було в центрі уваги засідання партійного комітету, що відбулося в грудні. На засіданні були присутні декани та секретарі партійних організацій факультетів, які доповіли про те, які заходи вжиті і вживаються для найкращої підготовки до сесії. На ряді факультетів ще багато студентів мають академічну за боргованість за минулий навчальний рік. Особливо багато «борж ників» на механіко-математичному (45), геолого-географічному (33), фізичному (19) та філологічному (17) факультетах. Студенти-ве- чірники теж мають академічні заборгованості. Ліквідували чи звели до мінімуму академзаборгованість історичний; хімічний факультети та факультет іноземних мов. На факультетах вже багато зроблено і робиться для того, щоб добре підготуватися до екзаменів. Питання підготовки і проведення зимової сесії обговорювалося на розширених засіданнях учених рад філологічного, біологічного, геолого-географічного факультетів. Студенти, викладачі, партійні комсомольські та профспілкові ср ганізації повинні мобілізувати вс свої сили, щоб забезпечити успіш ний хід сесії. Зараз перед факультетами без посередньо стоїть завдання: доби тися ліквідації заборгованосте! до 10 січня, провести оглядові лекції, додаткові заняття, консуль тації. Старости академічних груп разом з комсоргами та профорга ми за допомогою викладачів по винні раціонально розпланувати час самостійної роботи студентів, кон- трелювати її. Велику допомогу для успішного завершення сесії може подати організація змагання між групами, включення груп у бо ротьбу за звання «Кращої групи по вихованню активних будівни ків комунізму». Адже ми маємо приклад дієвості такого змаган ня — успіхи групи Р-‘бІ. У центрі нашої уваги зараз по винні бути першокурсники, які ще не мають навичок самосійної ро боти. Особливо це стосується пер ших курсів механіко-математично го, фізичного, фізико – технічного та радіофізичного факультетів. Діяльну допомогу мають подати першокурсникам студенти стар ших курсів і викладачі. Добру справу робить заступник декана фізичного факультету Паніна Є. А., яка буває в гуртожитках і дає цінні поради, як організову вати свій час. В університеті у нас навчаєть ся близько 150 студептів-інозем- ЦІВ. У них особливі труднощі в заняттях, пов ’ язані з недостагнім знанням російської мови. Крім допомоги викладачів, яка повин на бути систематичною, іноземним студентам можуть і повинні допо могти радянські студенти. Партійний комітет і ректорат університету закликають усіх ви кладачів, студентів, громадські організації енергійно взятися за підготовку та проведення зимової екзаменаційної сесії, щоб ознаме нувати початок нового року семи річки високими успіхами в нав чанні. І. ЧЕРНЮК. Про фізику і фізиків ■ТРИБУНА ДЕКАНА Ф ІЗИКА належить до наук, по кликаних забезпечити техніч ний прогрес у нашій країні, забез печити побудову матеріально-тех нічної бази комунізму. Розвиток фізики означає розви ток економічної могутності краї ни; нарешті, наука — велика си ла, що відіграє значну роль на світовій політичній арені. Фізика — велика політична сила. Фізика запліднює інші природ ничі науки своїми ідеями й мето дами досліджень, приладами, тех нікою експериментування. Вважають, що на фізичному фа культеті важко навчатися. Так, справді, ВЧІІТИ треба багато й на полегливо. А головне — система тично, ставлячи перед собою ме ту одержати знання, одержати їх за час навчання якомога більше, а не прагнути, як це часто бу ває, за всяку ціну одержати дип лом як путівку на особисте життя. А який це диплом ■ — хіміка чи ін- женера-будівельника — ■ такому байдуже. Слід пам ’ ятати, що нав чатися треба все життя. Будь-яко му вченому, а фізикові особливо. Власне, справжнє навчання почи нається лише після університету. А в університеті ми лише навчає мо вас грамоти, вчимо читати кпи. ги і трохи розуміти їх. А щодо студентів — я не знаю жодного студента, із звичайними здібностя. ми, який би систематично працю ючи, щодня, а не під час сесії, не зміг стати молодим спеціалістом. А далі все залежить лише від ньо- го самого. Я не кажу про геніальні здіб ності, такі трапляються виключно рідко, не досить часто зустріча– ються і просто талановиті люди. Про них розмова інша. Але треба пам ’ ятати, що країні потрібно ду же багато — десятки тисяч — фі зиків хороших і різних, яких го тують в університетах країни, в тсіму числі і в нас. Готують із звичайної радянської молоді, із звичайними здібностями, і, як вид. но, готують непогано, бо Радянсь кий Союз відіграє в багатьох га лузях фізики провідну роль у сві товій науці. Зате яке задоволення починає відчувати спочатку студент, потім молодий учений, коли його внут рішньому поглядові починають ви мальовуватися контури чудової споруди — сучасної фізики. І хоч багато ще недобудовано, багато невідомого, а деякі частини й зов сім відсутні — але яке величне все це, разом узяте! І ось коли ця стрункість, цілісність фізики як єдиної всеохоплюючої науки у при родознавстві стає зрозумілою, оче видною, — це означає, що перший, етап формування молодого вчено- го-фізика закінчився. Далі йде удосконалення і поглиблення в якійсь із галузей фізики. Кілька слів про наших студен тів. Контингент, як і завжди, — це випускники середньої школи, а також люди, що прийшли до нас з виробництва, та демобілізовані. Для студентів із школи характер ною особливістю часто є недос татня підготовка з фізики та мате матики (до речі, для цього також потрібні хороші вчителі фізики, яких може дати тільки універси тет). Але головне — це трапля ється дуже часто — цілковите невміння систематично працювати. Це невміння впливає на наслідки сесії. А в фізиці сподіватися лише на пам ’ ять, на зазубрювання, під час сесії не можна. Є в нас не велика кількість студентів, які навіть не знають, чому вони вчаться саме в нас, а не в будь- якому іншому інституті. Часто в цьому винні батьки. Але ті, хто знають з якою ме тою вони до нас прийшли і до то го ж систематично працюють, ви правдають наші надії і сподівання. Виробничники характеризуються, як правило, гіршою підготовкою. При цьому, на жаль, більшість із них працювала до університету не в лабораторіях фізичних інститу тів,. заводів і т. п. Той же неве ликий життєвий досвід, набутий за два роки роботи де-небудь у канцелярії, не покриває відсутнос. ті знань, наспіх поповнених під час підготовки до екзаменів. Але це не означає, що при умові си стематичної і наполегливої роботи не можна стати на один рівень із студентами з кращою підготовкою і вирости в хорошого спеціаліста. Демобілізовані, як правило, твердо знають, чого вони прий шли до нас, підготовка у них зви чайно краща, ніж у стажників, а дисциплінованість, працьовитість, наполегливість — вище всяких по- ?;вал. їх присутність у групі часто сприяє згуртуванню колективу і визначає обличчя групи. На закінчення ще раз повто рюю — систематичне, щоденне та наполегливе навчання — це все. Тоді навчання не буде здаватися важким, тоді прийде задоволення від своєї праці, тоді виросте хоро ший спеціаліст. А тепер — бажаю успіхів у зимовій сесії і особливо вам, першокурсники, у вашій пер шій сесії. В. ХОТКЕВИЧ, декан фізичного факультету. МІСЦЕ В СТРОЮ ЧИ ТА Ч ПРОДОВЖ У Є РОЗМОВУ На сторінках нашої газети ба- гадо говориться про студентську честь. 1 це не випадково, бо ми живемо в таку епоху, яка потре бує від людини великої мораль ної чистоти і самовідданості у всьому. Ось сьогодні мені й хо четься продовжити розмову про честь студентську. Мені, як відповідальній за шеф ську роботу в школах, доводить ся працювати в школах разом з нашими студентами, філологами, істориками, біологами, студента ми факультету іноземних мов. їм доручена важлива справа — допомагати піонерам у їх робо ті. Як же студенти ставляться до неї? Філологічний факультет. На початку року були виділені вожа ті з числа студентів філологів. Але школярі даремно чекають на них — студенти не прийшли в школу. Та чи можна говорити, що студенти філологи цінують свою честь, честь радянського студента? Факультетові треба б було поцікавитися роботою аж двох шефсекторів комсомоль ського бюро — Павловської Ра- їси (ІІ курс українського відді лення) і Винокурової Альбіни (І курс відділення математичної лінгвістики). Ці дівчата, очевид но, зовсім втратили совість, не кажучи вже про совість студент ську. Тим більша їх вина, що во ни мають досвід піонерської ро боти і не хочуть працювати. Такою ж студенткою без сові сті і честі є Махньова (ПІ курс біофаку). Не один раз це прізви ще згадувалося на сторінках га зети. Але на неї, як видно, нічо го не впливає — ні критика газет, ні критика комсомольського бюро. Так до яких пір ми будемо тер піти подібних людей, до яких пір вони ганьбитимуть студентську честь? Ніяк не знайде дороги до шко ли і студентка НІ курсу біофаку Король Ліда. її, звичайно, не можна поставити на одну дошку з Махньовою, але ж треба доб ре усвідомити, що раз навчаєш ся в університеті, так мусиш да вати якусь користь суспільству. Радісно стає на душі, коли зу стрічаєш справжніх студентів, які за громадські справи вболівають більше, ніж за свої. Це відпові дальний за шефську роботу член комсомольського бюро біофаку Люба Золотухіна (НІ курс), Ка терина Ковтун (НІ курс). Добре працюють першокурсниці вожа ті Гужко Лариса і Коваль Люд мила. На факультеті іноземних мов порівняно з минулим роком робо та йде чудово. У цьому велика заслуга нового шефсектора Заєць Катерини (І курс), дуже добре працює Сова Ілля (II курс). Ке рують гуртками в Будинку піоне рів Мануїлова, Кириловська (НІ курс)- Непогано працююь історики на чолі з відповідальною за шефську роботу Скляренко Валентиною (НІ курс). Правда, Валентині слід звернути увагу на тих лю дей, які ще не були в школі, по говорити з ними. Студенти істфа- ку готують вечір у Будинку піо нерів, на якому піде розмова про моральний кодекс будівника ко мунізму. Мені б хотілося, щоб студенти, про яких ішлося в цій замітці, за мислилися над своєю поведінкою, над своїм ставленням до громад ських доручень, над своїм місцем у нашому суспільстві, яке будує комунізм. Л. БУРДЕЙНА, член комітету комсомолу. НА ЧЕСТЬ 40-річчя УТВОРЕННЯ СРСР З січня на історичному факультеті була проведена студентська наукова конференція, присвячена 40-річчю утворення СРСР. Змістовні доповіді приготували члени гуртка історії СРСР сту дент 111 курсу Ан А. — «Політичні та економічні передумови утво рення СРСР», Лозовой В. (II курс) — «Роль В. І. Леніна в утво ренні СРСР», Череповський М. (ІІ курс) — «Міжнародне становище радянських республік напередодні утворення СРСР», Кривобок Н. (IV курс) — «Історичне значення утвбрення СРСР». У роботі конференції взяли активну участь студенти кафедр іс торії УРСР, нової історії, викладачі. Член гуртка історії УРСР Давидова Л. (IV курс) прочитала доповідь на тему «Розвиток освіти на Україні за 3 роки семирічки». Члени гуртка нової історії розповіли про відгуки в зарубіжних краї нах на факт створення СРСР. Доповіді гаряче обговорювались. Н. ГОНЧАРЕНКО. П ’ ятикурсники філологічного факультету заочного відділення проходили педаго. гічну практику в школі робітничої молоді No 1. На фото: методист Є. X. Широкорад обговорює з студентами черговий урок. Фото Г. СУХОТІНА, ,ТРИБУНА ПАРТОРГА Щоб наслідки були кращими Наслідки весняної екзаменацій ної сесії 1961-62 року були пря мо таки невтішними на механіко- математичному факультеті. Фа культет посів останнє місце з ус пішності. Це примушує серйозно замислитися деканат, партійну, комсомольську та профспілкову організації факультету. Партійне бюро факультету, обговоривши складне становите, що створило ся після сесії, накреслило ряд за ходів, спрямованих на ліквідацію академзаборгованості, підвищення успішності студентів. Але в зв ’ яз ку з виїздом студентів па сіль ськогосподарські роботи строки ліквідації академзаборгованостей довелося відсунути Було виріше но призначити їх на період з 20 грудня 1962 року по 10 січня 1963 року. Багато було зроблено для по иередженпя поганих наслідків у зимовій сесії. Методкомісія пере глянула навчальні плани і запро понувала кафедрам проаналізу вати робочі плани і внести зміни з урахуванням того, що студенти від ’ їжджали на сільськогосподар ські роботи. Академкомісія комсо мольської організації факультету провела велику індивідуальну ро. богу з студентами, які мають академзаборгованість. Крім цього, комісія виділила комсомольців старших курсів для надання до помоги першокурсникам у підго товці до сесії. Агітатори в академгрупах про вели бесіди про підготовку до ек заменаційної сесії. На нараді агі таторів, проведеній партійним бю ро, було запропоновано більше приділяти уваги успішності сту дентів і підготовці до екзаменацій ної сесії. Були скликані також збори викладачів, що читають ма тематичні курси, на яких обгово рили питання підвищення успіш ності студентів з найважчих ма тематичних дисциплін. З метою кращої організації навчальної ро боти на факультеті і посилення керівництва та контролю за само стійною роботою студентів прий нято рішення створити інститут начальників курсів. З викладачів, що працюють на даному курсі, знають його, призначається на чальник курсу, який проводить велику роботу. Для підготовки до екзаменів виділено спеціально три кімнати для самостійної роботи студентів. Тричі на тиждень тут чергують викладачі т.т. Галкіна Н. О., Ан- типко І. І., Луценко А. В., Куді- иа Л. С., Вовк В. М. Вони прово дять консультації для сгудентів. Кафедра геометрії систематично проводить консультації по сере- дах і суботах. Деканат провів індивідуальні бесіди зі всіма студентами, що мають академзаборгованість. За. раз усі зусилля деканату та парт- організації спрямовані на попе редження академзаборгованостей в зимову сесію. Велику роботу в цьому напрямку проводять на чальники курсів, всі громадські, організації. Партійна організація факульте ту сподівається, що всі вжиті за ходи сприятимуть хорошій підго товці і проведенню сесії і що ре зультати її будуть значно кращи ми, ніж у літню сесію минулого року. М. ХАРЧЕНКО, секретар партбюро мехмату. НАШ ПОБУТ – НАША КУЛЬТУРА Під таким девізом організовують своє життя в гур тожитку по вул. Студентській філологи. Студентська ра да в гуртожитку діяльна й ініціативна (голова т. Да- видксв А. Г). З перших же днів роботи студкому го ловну увагу було приділено санітарному станові кімнат. Якщо раніше в кімнатах можна було натрапити на не- застелені ліжка, сміття, то зараз цього немає. Щодня чергові перевіряють санітарний стан кімнат і ставлять оцінки в графік чистоти. Протягом цілого року окремі кімнати не мали оцінки, нижчої за «добре*. Це кімна пі Л “ No 17,9,7, 5 (старости Демченко, Остроушки, Чу гун, Пилипенко) та ін. Добре поставлена в гуртожитку і культурно-масова робота. Лише за останні два місяці були проведені та кі заходи: вечори, присвячені 400-річчю з дня народжен. ня Лопе де Вега, 50-річчю з дня народження україн ського поета А. Малишка, прочитано лекцію пролисто- ііадовпіі Пленум ЦК КПРС. Великим успіхом користу вався концерт художньої самодіяльності філологічного факультету. Регулярно виходить газета «Філоло ’ г», яка всебічно висвітлює життя студентів. Зараз студентський комітет приступив до підготовки гуртожитку до зимової екзаменаційної сесії. Голова студкому Давидков дуже багато робить для того, щоб забезпечити читальний зал необхідним інвентарем, бо комендант не піклується про те, щоб у читальному залі були ст ільці, стенд і т. н. А обладнання читального за лу повинно зараз бути в центрі уваги як студкому, так і коменданта гуртожитку. Адже успішне складання се сії — не найголовніше. І. ЧИЖИК. Будівельник. Фотоетюд 1′. СУХОТІНА. В НА У Н ОВО-ДОСЛІ ДНИХ Л АБОРА Т ОРІ ЯК Кінетика і каталіз хімічних реакцій У лютому 1962 року при кафед рі технічної хімії університету ор ганізовано нону науково-дослідну лабораторію, завдання якої – роз робляти проблеми кіне тики й каталізу органіч них реакцій. В’ її штаті всього три працівники, проте за рік роботи вони вже встигли дещо зро бити. Так, наприклад, старший науковий спів- робігиик лабораторії Н. М. Олійник виконав дослідження кінетики взаємодії бепзоїлхлориду га ацетатного ангідриду з ароматичними амінами в нітробензолі і вивчив каталітичний вплив кар бонових кислот на ці ре акції и .тому ж розчин нику. Ця робота поряд з теоретичним інтересом має і практичне значення для синтез’, й аналізе проміжних продуктів в хімічному виробництві. Молодший науковий співробітник лабораторії \. Ф. Попов вивчив кі- іетику реакції арилсуль- фзх.торидів з аліфатич- іими амінами. Ця робо та має пряме відношен ій до виробництва фар- .і а це епічних препаратів. Крім того, А. Ф. Попов опрацював метод оброб ки результатів кінетич них визначень на випа док автокаталітичних ре акцій. Старший лаборант ла бораторії В. А. Дедалі теж веде самостійну те му. Спільно з аспірант кою кафедри В. А. Са- веловою він розробив новий дуже зручний і простий метод синтезу а р и л с у л ь ф с б р о м і ;і і в . Всі молоді наукові працівники лабораторії (до речі сказати, най- старішоліу з них всього 26 років) мають уже друковані прані, висту пають на наукових кон ференціях і нарадах з доповідями й повідом леннями. Гак, II. М. Олійник брав участь у роботі Всесоюзної науко вої конференції, присвя ченої застосуванню ко реляційних рівнянь в ор ганічній хімії, що прохо дила в Таргу. Він ви ступив на конференції з доповіддю, в якій вико, рпетав значну кількість власних експерпмеїгга-ть- них дослідів, здобутих у лабораторії кінетики й каталізу хімічних реак цій. А. Ф. Попов взяв участь у роботі респуб ліканської наукової кон ференції з фізичної хімії, яка відбулася в Києві в листопаді 1962 року. Він зробив повідомлення про наслідки своїх експери ментальних робіт в галу зі кінетики органічних реакцій. Всі троє вчаться в за очній аспірантурі. Керує науково-дослідною лабо раторією доктор хімічних наук професор Л. М. Литвпнепко. Менш як за рік робо- ги лабораторія встанови, ли тісні ділові зв ’ язки з науковими закладами країни — Інститутом еле- менто-органічних сполук Академії наук СРСР, з Інститутом хімічної фізи ки АН СРСР. з Інститу том органічної хімії АН СРСР. Сибірським відді ленням Інституту орга нічної хімії АН СРСР, з рядом науково-дослідних інститутів Академії на ук УРСР, з державними університетами Москви. Ленінграда, Києва, Тар ту, а також з рядом на укових закладів НДР, Чехссловаччини. Угорщи. ни. Польщі, США, Анг лії, Італії та інших кра їн. Па найближчі роки ла бораторія поставила пе ред собою завдання роз робляти такі основні про блеми: вивчення кінети ки органічних реакцій що мають промислово виробниче значення і яв ляють інтерес для глибо кого пізнання теорії хі мічних перетворень; ви- вчепня зв ’ язку між було, вою органічних сполук і їх реакційною здатністю; вивчення впливу середо вища на швидкість ор ганічних реакцій; роз криття природи механіз му органічних реакцій; суть каталізу, зокрема в процесі біохімічних пе ретворень. О. ДІБРОВА. »’сті , сю і план багатий і цікавий Студентський науковий гурток української мови почав працювати з листопада 1962 року. Складено план роботи гуртка на перший і другий семестри навчального ро ку. 6 грудня, наприклад, відбуло ся іретє засідання гуртка, на яко му було присутніх 1-1 чоловіки. Заслухано доповідь керівника ка федри доцента Ф. II. Медведева на іему «Всесоюзна конференція з пшань розвитку літературних мов народів Радянського Союзу в ра дянську епоху», учасником якої був доповідач. В обговоренні до повіді взяли участь десять чоловік. У плані роботи гуртка — 18 засі дань. Будуть обговорені такі до повіді: «Мовне новаторство в пое зії Павла Тичини» — студента чет вертого курсу Г. Назаренка: «Епі тети в мові творів Андрія Малиш ка» студента другого курсу О. Коцовцової; «Іван Франко як мовознавець» – студента п ’ ятого курсу В. Пасічника; «Мова і стиль сатиричних творів Т. Г. Шевчен ка» – студента п ’ ятого курсу М. Іващенко; «Мова і стиль тво рів Остапа Вишні» — студента п ’ я того курсу С. Ковтунової. «Поход- жешія українських прізвищ»; «Особливості говірок деяких укра. їнських сіл Воронезької області»; «Епітети в поезії Лесі Українки» та багато інших. Короткий перелік тем, доповідей показує, що обго ворюватимуться як твори україїі- ської класики, так і твори радян ських письменників, мовні засоби того чи іншого письменника. Для ряду доповідей будуть використа ні матеріали діалектологічних екс педицій, що проводилися в кані кули 1962 року. Члени наукового студентського гу])тка української мови загалом готують 17 доповідей, кращі з яких гЛітім будуть відібрані на- наукову студентську конференцію, що за традицією проходитиме в квітні 1963 року. П. МОРГУН, керівник гуртка, Г. НАЗАРЕНКО, староста. ЦІКАВО ‘ШАТИ І «В лесу родилась елочка ..» Хто не знає цієї пісеньки? Здається, немає в нашій країні людини, яка б свого часу не наспівувала її. Але чи всі знають, хто написав цю пісню? Вперше вона була опублікова на в 1903 році в дитячому жур налі «Малютка», що виходив у Москві. Під віршем стояв псев донім з двох літер. Пізніше А. Бекман написав до нього му зику і включив до дитячої музич ної збірки. Лише у 1941 році Дитвидавом (Москва) було встановлено автор ство Раїси Адамівни Кудашевої. Видавництво надрукувало пісню за її підписом у збірці «Елка». До речі, Р. Кудашева — автор ка понад двохсот інших віршів, казок, оповідань. Широко відома, наприклад, її пісня «В синем мо ре, на просторе», музику до якої написав Р. М. Глієр Рапорт випускників Для радянських читачів Хіба не відбиває, дух нашого часу сама назва роману Юрія Шовкопляса — «Люди на живе двічі»? Випускник нашого університету Юрій Шовкопляс, який почав друкуватися з 1926 року, автор широковідомих повістей і ро манів, опублікував у 1962 році дві частини нового роману «Людина живе двічі». Бо ротьба за життя тяжко хворого робітника Черемашка, яка розгорнулася в одній із медичних клінік науково-дослідного інсти туту, виявила приховані раніш суперечнос ті між науковцями інституту. Чи виживе Черемашко після складної операції? Як далі складеться життя хірурга Сергія Друзя? Чи звільниться від звичок, що склалися під впливом часів культу осо би, і почне нове життя професор Шостен ко? Як житимуть далі інші персонажі тво ру? На все це відповість письменник у тре тій книзі роману, закінченням якої він зу стрічає Новий рік. Побажаємо ж Юрію Юр ’ євичу творчого Нового року! М. 1ВАПЕНКО. На вищих педагогічних курсах Уже четвертий місяць при ХДУ працюють двохрічні педагогічні курси по підготовці викладачів іноземних мов для вищих учбових закладів. Курси організовано відповідно з постановою Ради Міністрів СРСР «Про поліпшення вивчення іно земних мов». 25 слухачів цих курсів наполег ливо працюють над поглибленням своїх знань з англійської та фран. цузької мов під керівництвом ви сококваліфікованих викладачів факультету іноземних мов. Ця но ва форма підготовки викладачів іноземних мов для вузів органі зована вперше в цьому навчаль ному році, а тому зміст та методи роботи на курсах постійно в цент рі уваги партійної організації фа культету, деканату та кафедр. Ро бота курсів була предметом обго ворення на засіданнях кафедр, зборах слухачів та викладачів. Налагоджено обмін досвідом у справі вивчення організації та ме тодів роботи аналогічних курсів з Московським та Київським педін ститутами іноземних мов. Особливо нас порадувала фоне тична лабораторія, яка нещодав но вступила до ладу. Тепер до послуг слухачів є деякі фонотех- нічні засоби для вивчення інозем них мов. Проте в організації цієї лабораторії невелика заслуга г ос- подарської частини універси” ету , адже саме з вини господарської частини обладнання її зволікалось до цього часу. Факультет інозем них мов ще слабо забезпечений і іншими технічними засобами для вивчення іноземних мов. Необхід но придбати проектори, магніто фонні стрічки, кінофільми на іно земних мовах, організувати перед плату комуністичних газет та жур. палів англійською, французькою мовами. Учбова бібліотека факуль тету ще погано забезпечена необ хідною навчальною літературою. Наближається перша екзамена ційна сесія. Слухачі курсів напо легливо готуються складати екза мени та заліки. А. КУШНІР, парторт курсів. В гостях у студентів учитель Чергове заняття гурт ка української літерату ри було присвячене об говоренню статті педаго га С. Титова «Если не любить», надрукованої в «Литературной газе- те», про роль літератури в школі. Досвідчена вчителька української мови та лі- тератури Г. П. Калини ченко (СІП .Ѵг 76 м. Харкова) розповіла, як вона працює над розвит- ком виразності читання учнями поетичних тво рів, зокрема віршів, як взагалі прищеплює лю бов дітям до художнього слова. ГОРДІЄНКО, студентка. «Харьковский университет». Орган парткома, ректората, комитета ЛКСМУ, профкома и месткома Харьковского ордена Трудового Красного Знамени государственного университета нм. А. И. Горького. На украинском языке. Адреса редакції: пл, Даержииського, 4, корпус 9. Тел. 3-15-11; дод. 63. Друк. Вид-ва ХДУ, БЦ 12005. Зам. 1. Редактор В. МАНЕШИН.