29 — 30 (1021 — 1022) П ’ ятниця, 22 квітня 1960 року Ціна 20 коп. ІДЕЇ ЛЕНІНА ЖИВУТЬ І ПЕРЕМАГАЮТЬ Сьогодні минає 90 років з дня народження Володимира Ілліча Леніна — титана революційної думки і революційної дії, заснов ника Комуністичної партії, творця і керівника першої в світі соціа лістичної держави, мудрого вождя і вчителя трудящих всіх країн. Ім ’ я Леніна безмежно дороге радянському народові, всім лю дям праці на землі. Його живий, неповторний образ назавжди збе рігається у серцях народних, у вдячній пам ’ яті людства. Як з чи стого, живильного джерела черпають люди з його безсмертних тво рінь мудрість і силу всеперемагаючих ідей, впевненість у торже стві нашої правої справи. Як величний приклад вивчають вони життя Ілліча, віддане для щастя трудящих, щоб по-ленінськи жити, працювати, боротись і перемагати. Володимир Ілліч Ленін був великим корифеєм революційної нау ки, творцем ленінізму — марксизму епохи імперіалізму і пролетар ських революцій, епохи будівництва комунізму, — найвищого до сягнення російської і світової культури. Геніальний лродовжу- вач учення засновників наукового комунізму Маркса і Енгельса, В. І. Ленін підняв марксизм на вищий щабель, збагатив його но вими положеннями і відкриттями, розробив теорію соціалістичної ре волюції, побудови соціалізму і комунізму. Геніальний мислитель, який вір но і точно передбачав хід істо ричних подій, який підкорював си лою своєї логіки, величезною еру дицією, різнобічністю знань, по єднувався в Леніні з тверезим по літиком, який умів правильно оці нити конкретну обстановку, швид ко орієнтуватися, діяти рішуче і енергійно у найскладніших ситуа ціях, намічати правильну страте гію і чітку лінію поведінки на всіх етапах революційного руху. Ці якості висунули Володимира Іл ліча як великого вождя трудящих, Комуністичної партії — бойового авангарду робітничого класу. Ке рована Леніним партія привела народи нашої країни до перемоги нового суспільного ладу і доби лася всесвітньо-історичних успіхів у будівництві соціалізму. Величезну любов до Володими ра Ілліча відчувають трудящі України. Це й зрозуміло. Адже з його іменем нерозривно зв ’ язана історія України з кінця минулого століття і до наших днів, йдучи ленінським шляхом, осяяний все- перемагаючим прапором ленініз му, український народ під керів ництвом Комуністичної партії за роки Радянської влади домігся величезних успіхів у розвитку своєї економіки і культури, воз з ’ єднав усі українські землі у єди ній Українській Радянській дер жаві і в сім ’ ї братерських наро дів впевнено йде до свого світло го майбутнього — комунізму. 90-річчя з дня народження В. І. Леніна відзначається у нас в обстановці грандіозних трудо вих перемог, досягнутих радян ським народом у здійсненні ве личних накреслень семирічки, в обстановці могутнього розмаху соціалістичного будівництва в кра їнах народної демократії і зроста; ючого руху трудящих капіталі стичних і колоніальних країн за мир, демократію, проти ганебної і ненависної народам системи ко лоніалізму, в обстановці широкого розповсюдження марксистсько-ле нінських ідей. Ідеї Леніна живуть і перема гають! В Ц/ ДНІ НА ІСТОРИЧНОМУ ІСТОРИК “ , присвячений дню •І народження В. 1. Леніна, дає яскраву картину життя факульте ту, особливо напруженого в ці святкові дні. Факультет урочисто зустрічає велику річницю. Комсомольці чи тають доповіді у підшефних кол госпах, пропагують ленінські тво ри. Особливо ретельно йде підго товка до захисту курсових робіт, хороше сьогодні працюють дру жинники. Кожний на своїй ділян ці прагне докласти всіх зусиль до кращого виконання дорученої справи. Вміщує газета і матеріали про студентську наукову конференцію, присвячену цій даті. На сторінках газети виступають старости гурт ків історії СРСР та історії УРСР. НАУКОВЕ студентське това риство істориків — одне з найбільш діяльних в університеті. Керівництво роботою здійснюють досвідчені історики-комуністи, що віддають цій справі багато сил. Особливо хороше працює не щодавно створений науковий гур ток історії УРСР. Широкого розмаху набула під готовка до наукової конференції, присвяченої 9и-річчю з дня народ ження В. І. Леніна. 43 цікаві наукові доповіді! Виступає сту дентка третього курсу Р. Негля- дова. Тема: «В. 1. Ленін — натх ненник і організатор УРСР». Вона розповідає про велетенську діяльність В. 1. Леніна по створен ню Української Соціалістичної Ра дянської Республіки. Вчення Ле ніна надихало і вело український народ у його нелегкій боротьбі з ворогами за встановлення і зміц нення Радянської влади на Україні. На секції історії КПРС було прослухано декілька доповідей. Серед них — «Боротьба Радянсько го уряду за мир і співіснування». «Марксизм-ленінізм про форми диктатури пролетаріату». На спільному засіданні секції історії СРСР та секції по вивчен ню історії УРСР були прослуха ні доповіді «Ленін про поширен ня радянської демократії у роки громадянської війни» (студент IV к УРсу Г. Герасименко), «Ленін про робітничий контроль над виробни цтвом» (студентка V курсу Л. Ро- дик). .Секція загальної історії прослухала виступ п ’ ятикурсника В. Руденка «Класики марксизму- ленінізму про виникнення серед ньовічного міста». Багато доповідей з історії ми нулого нашої Батьківщини підго тували до наукової конференції члени гуртка археології. Славну річницю народження ве ликого Леніна студентське науко ве товариство істориків зустріло новими успіхами, які радують весь колектив університету. В ЖЕ з перших днів квітня на курсах почались Ленінські читання. Виступали студенти, ви кладачі. Об ’ яви запрошували на лекції про життя і діяльність на шого вождя. А незабаром відбу лась зустріч з старим більшови ком Г. Д. Брикіним, якому поща стило п ’ ять разів бачитись з Ле ніним. Чимало роботи виконала лек торська група факультету, б лек цій про життя і діяльність Леніна прочитав для робітників і кол госпників студент М. Бондаренко. Урочисто зустрічає факультет велику дату. Дуже добре попра цювали, готуючись до свята, Лео нід Нашковський, Володимир Со- лодовников, Неля Шевченко. Це вони організували лекції, бесіди, зустрічі. А один з- днів підготовки до свята історики запам ’ ятають особ ливо: в- цей день на факультеті була організована екскурсія по Харкову. 1 рідне місто розкрилось по-новому. Ьудови, значно старі ші за екскурсантів, були свідками великих подій. У залі нашого теа тру музкомедії відбувався VII з ’ їзд Рад України, який Володи мир Ілліч вітав телеграмою. А ось історія сьогоднішнього дня: на заводі Транспортного ма шинобудування працюють наші славні сучасники-піонери руху бригад комуністичної праці Олег Топчій і Іван Сич. Багато цікавого побачили в цей день і» почули від екскурсо вода В. Д. Шалик майбутні істо рики. – СРЕДИ ЛЮДЕЙ (Рассказ работницы) То время уже далече. Но в памяти вновь встает… Как-то в ноябрьский вечер Пришел к нам Ильич на завод. Волнуюсь: сейчас увижу. Вдруг слышу я, мне кричат: «Егорова! Будь поближе, Возьмешь пальто Ильича». іА в клубе жара такая, Даже в проходах народ. Ленин пальто снимает И рядом на стул кладет. Схватила скорей пальто я И к гардеробной лечу, Ведь мудрое слово живое И я услыхать хочу. Вот к вешалке подбегаю И вдруг… постой-ка… постой… На левой поле не хватает Пуговицы одной. Видно спешил к рабочим, К нам на завод спешил И позабыл о прочем, Пуговицы не пришил. Тогда я свою отрываю И чтоб не видал никто, Быстро ее пришиваю К Ленинскому пальто. Так и осталось в секрете, С пуговкой моей Уехал Ильич, не заметил… Много проплыло дней. Как-то пошла в воскресенье По Выборгской стороне. Гляжу: фотография «Феникс», Портрет Ильича в окне. Ленин в той же Одежде. Всмотрелась пристальней я. Ну-да, на пальто, как прежде, Пуговичка моя… А скоро я услыхала, Что Ленина больше нет. М*лча пошла, достала Заветный, родной портрет. Верю: Ильич в народе, Знаю: среди людей Ленин все гак же ходит — С пуговкою моей! ■ К взрослым спешит и к,детям, Приходит к нам на завод, И слышит по всей планете Слово вождя народ! Л. БОЛЕСЛАВСКИЙ. !/ ОМУНІСТИ тут — ядро на кожному курсі, навколо якого згуртовуються студенти, прагну чи добитись успіхів у навчанні, роботі, житті. І те, що ксмсомоль. ська організація істориків домог лася певних успіхів^ у значній мі рі пояснюється саме цим міцним ядром на кожному курсі. Комуніст Ігор Куличенко керує народною дружиною факультету. Начальник штабу дружини кому ніст першокурсник Анатолій Стрельцоз — чудова, чуйна, сум лінна людина. Студенти-комуністи Лариков, Усачов, Шевченко, Дмитроченко беруть активну участь у роботі лекторію, подаючи приклад іншим. А хоча б парторг першого курсу Микола Кононов, чудовий орга нізатор, за плечима якого чима лий стаж комсомольської роботи. Всі знають і поважають на фа культеті комуністів-другокурсни- ків: Нестеренка, Монастнрного, Редьку, Авраменка. Цей почесний список кращих людей факультету, студентів-комуністів, можна про довжити, називаючи прізвища Щедрого і Чигринова, Березанця і Міщенка, багатьох інших. Знаменну дату в історії люд ства — 90-річчя з дня народжен ня В. І. Леніна — студенти-кому ністи історичного зустрічають но вими успіхами в праці, навчанні, подаючи приклад комуністичного, ленінського ставлення до життя, ведучи за собою товаришів по курсу, по факультету, всіма свої ми ділами стверджуючи те, що стало законом і традицією, — ко муністи — -, попереду! Рейдова бригада у складі: І. КОБЦЕВА, М. ГОМОН, С. СОЛОВЙОВА, О. КИРИЧЕНКО, ,ЖИТИ, ПРАЦЮВАТИ, ВЧ ВДИВЛЯЮ ЧИСЬ У РИСИ вождя. НА ПІДНЕСЕННІ XXI з ’ їзд КПРС і постанова про перебудову вищої школи від крили нові великі можливості дальшого розвитку науки і тех ніки, освіти. Без сумніву, всі змі ни в системі вищої школи позна чаються й на житті і діяльності фізмату. Зараз цей найбільший факультет переживає фазу підне сення. Зростання фізмату — у справах його. Не можна не помітити роз витку, удосконалення лаборатор ної практики на факультеті. В цьому навчальному році одна лише кафедра оптики надіслала шість дипломних робіт для дру кування у наукових журналах. Факультет готує зараз фахів ців не менш як з 11 різних спеціальностей для роботи в різ них галузях народного господар ства. Вже одержав путівку в життя перший випуск математи- ків-обчислювачів. А нещодавно почалася підготовка спеціалістів ще з однієї нової спеціальності — фізики металів. Зростає фізмат і кількісно: цьо го року на вечірнє, заочне і ден не відділення було прийнято близько 700 чоловік. Наукові кадри поповнюються молодими науковцями: на факультеті зараз навчається 100 аспірантів, з них 32 — на математичному відділі. Міцніють зв ’ язки факультету з практикою. На базі обчислюваль ної машини «Урал» створено об числювальний центр, який вже виконує замовлення виробництва. Встановився зв ’ язок кафедр фа культету з заводами і науково- дослідними інститутами. Постійно поповнюється фізмат новим сучасним устаткуванням. Вже встановлений електростатич ний генератор на два мільйони кіловат, працює нова розріджу- вальна машина, яка дозволяє одержувати рідкі азот і повітря. В цьому році буде одержано но вий телескоп АЗТ-8. Він буде встановлений за містом; з його допомогою вестиметься наукова робота. За останній час на факультеті було розв ’ язано ряд важливих наукових проблем. Праці чле- на-кореспондента Академії наук УРСР І. М. Ліфшиця були ви сунуті на здобуття Ленінської премії. Здано до друку «Нариси з фізики твердого тіла» професора Б. Я- Пінеса. вийшла з друку «Фізика елементарних частою академіка А. К- Вальтера, профе сор Боровик і доцент Мільнер закінчили працю «Лекції з феро магнетизму». Астроном академії М. П. Барабашов разом з співро бітниками завершив дослідженні стану і складу зовнішньої по верхні Місяця. В. НЕКРАСОВ, наш. кор. Дитинство було нерадіс- Illg ним. Всього зазнала ма- ■■■* ленька дівчинка: і голод. і злидні, і сльози, і смерть бать ка, бідного сільського тесляра Поневірялась мати у наймах… А роки йшли… І ось уже 1923-й. Маленькій Шурі — 13 років. У се лі нелегко пробиває собі дорогі нове, нове життя, нові стосунки нові слова… Босонога дівчина зба рає навколо себе ровесників. Вон/ вже чула і знає, що є такі піонер ські організації. Вона і очолим перший піонерський загін у селі Перша піонерка, потім перш< комсомолка села. Так входила і життя Олександра Михайлівні Матвієнко, дочка бідної селян ської родини, сьогоднішній доктор біологічних наук. Молода влада широко розкри ває двері перед своїм майбутнім перед молоддю. Діти тих, хто і ні мріяв про науку, йдуть у школи технікуми, вузи. Семирічка, проф школа сільськогосподарська, ne дагогічний інститут. Молода чор- нява дівчина вже агроном. Здібному молодому агрономов радять продовжувати навчання Гостинно розкриває перед неп ІІІ1ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІНІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ В ці дні таку картину можи дина з книгою спогадів про вели« На фото: майбутній історі ВІН живіш живих в усі пси, зброя наша — сили повна дужої «Ми повинні всяку працю, хоч би яка вона була брудна і важ ка, побудувати так, щоб кожний робітник і селянин дивився на се бе так: я — частина великої армії вільної праці і зумію сам побу дувати своє життя…, зумію вста новити комуністичний порядок». В. І. Ленін (Тв. т. 31, стор. 262). «Комунізм починається там, де з ’ являється самовіддана, перема гаюча тяжку працю, турбота р я дових робітників про збільшення продуктивності праці, про охорону кожного пуда хліба, вугілля, заліза та інших продуктів, які дістаються не тим, хто працює особисто і не їх «ближнім», а «далеким», тобто всьому суспільству в цілому, де сяткам і сотням мільйонів людей, об ’ єднаних спочатку в одну соціа лістичну державу, потім у Союз Радянських Республік». В. І. Ленін (Тв, т. 29, стор. 380). «Комунізм — це є Радянська вла. да плюс електрифікація всієї краї ни». В. І. Ленін (Тв. т. 31, стор. 462). «Комунізм є вища, проти капі талістичної, продуктивність праці добровільних, свідомих, об ’ єдна них робітників, що використо вують передову техніку». В. І. Ленін (Тв. т. 29, стор. 380) «Продуктивність праці, це, кі нець кінцем, найважливіше, най головніше для перемоги нового суспільного ладу…». В. І. Ленін (Тв. т. 29, стор. 379). «…і якщо Росія вкриється гу стою сіткою електричних станцій і потужних технічних устаткувань, то наше комуністичне господар ське будівництво стане зразком для грядущої соціалістичної Єв ропи і Азії». В. І. Ленін (Тв. т. 31, стор. 464). «…1 зараз же слідом за здій сненням рівності всіх членів сус пільства, щодо володіння засоба ми виробництва, тобто рівності праці, рівності заробітної плати, перед людством неминуче стане питання про те, щоб іти далі, від формальної рівності до фактичної, тобто до здійснення правила: «кожний по здібностях, кожному по потребах». В. І. Ленін (Тв. т. 25, стор. 428). «Тальки соціалізм дасть можли вість широко розповсюдити і по- справжньому підпорядкувати сус пільне виробництво і розподіл про дуктів за науковими міркування ми, відносно того, як зробити жит тя всіх трудящих найлегшим, та ким, яке давало б їм можливість добробуту». В. 1. Ленін (Тв. т. 27, стор. 366). «…соціалізм скоротить робочий день, підніме маси до нового жит тя, поставить більшість населення в умови, які дадуть можливість всім без винятку виконувати «дер жавні функції», а це приводить до повного відмирання всякої держа. ви взагалі». В. І, Ленін (Тв. т. 25, стор. 444). Наш, рідний! Ленін — великий революційний вождь і вчитель всіх миролюб них і волелюбних народів світу. Ім ’ я Леніна — гордість радянсько го народу. Вчення марксизму-ленінізму вказало китайському наро дові єдино вірний шлях до перемоги революції, побудови соціа лізму. У Китаї з кожним роком все більше і ширше вивчається вчення марксизму-ленінізму. Поруч з іншими творами великого вождя в Китаї широко відомі праці В. І. Леніна про китайську революцію, наприклад: «Поновлений Китай», «Демократія і народ ництво в Китаї»-. В них Ленін глибоко аналізував становище і розвиток буржуазної революції в Китаї на початку XX століття і високо оцінював майбутні перемоги китайської революції. Творчо застосовуючи ленінське вчення про побудову соціа лізму, про розвиток індустріалізації, про кооперацію сільського гос подарства, а також враховуючи за порадою Леніна конкретні умови країни, китайський народ досяг блискучих успіхів у всіх галузях народного господарства. Щороку китайський народ урочисто відзначає день народжен ня великого Леніна. Робляться доповіді про революційну діяль ність Леніна, демонструються фотографії з життя вождя, кіно фільми. Кожному відоме ім ’ я ІЛЛІЧА. Якби дитині, яка нещо давно навчилася говорити, ви показали портрет Леніна, вона то неньким голоском, але з гордістю відповіла, що це — наш Ленін. Так, для нас усіх Ленін — це символ миру, щасливого, світлого майбутнього. Відзначаючи 90-річчя з дня на- родження Леніна, китайська мо лодь завжди пам ’ ятає його слова: «вчитись, вчитись і вчитись». Китайська молодь разом з усім китайським народом впевнено йде ленінським шляхом до соціа лізму. ЦАЙ Ю Н-Ю Н, ЛЮ ШАН-Ю Н, студенти IV курсу радіофаку. В СІМ’Ї ВІЛЬНІЙ, НОВІЙ Сім ’ я наша велика — десятеро дітей. Тяжка доля була у такої сім ’ ї до революції, — про це часто розповідали нам і батько і мати, які зростали в бідних багатодіт них сім ’ ях. Батько до революції не мав змоги закінчити навіть по чаткову школу. Мати лише після революції закінчила семирічку, потім вступила на курси тракто ристок і працювала в нашому селі в перші роки колгоспного будів ництва. А як ми живемо тепер? На гру дях у мами виблискують орде ни — «Мати героїня» і три орде ни «Материнська слава». Щоміся ця держава сплачує нам грошову допомогу, живемо, не знаюча нужди. Вивести дітей у люди — про це до революції бNoні батьки могли лише мріяти. А тепер? Моя старша сестра Віра після закінчення педагогічного училища вже шостий рік вчителює в пер шому — шостому класах. Але й на цьому Віра не зупиняється — вона студентка ІП курсу філфаку нашого університету. Брат Олександр минулого року\ закінчив будівельний факультет Харківського інженерно-будівель ного інституту і працює за спеці альністю у Сталінабаді. Брат Олексій після закінчення технікуму механізації сільського господарства працював майже рік на будівництві каналу Північний Дінець — Донбас по комсомоль ській путівці. Сестра Діда закін чила десятирічку, працювала в на шому колгоспі, на заводі, а тепер вчиться в технічному училищі. Троє з молодших братиків і се стричок вчаться в школі — в 5-му, 2-му і в 1-му класі. 1 — лише на «відмінно». Найменші дві сестрич ки ходять у дитячі ясла колгоспу. Вони оточені теплим піклуванням. Мати і батько працюють у кол госпі. Ми, діти, глибоко шануємо своїх батьків, глибоко вдячні їм. Але чи змогли б вони при всьому ба жанні дати нам таке світле май бутнє без повсякденного і щиро го батьківського піклування Ра дянської держави, без допомоги всього народу?! Так, Комуністична партія, партія Леніна, згуртувала мільйони радянських людей в одну велику, дружну сім’ю. Г. ІВАЩЕНКО, студентка II курсу біофаку. ЛЕНІНСЬКА ТЕЗА ПРО НЕЇ 1 СУЧАСН І «Електрон є так само невичерп ний, як і атом, природа без конечна» В. І. ЛЕНІН. 1-І А ПРОТЯЗІ всієї історії люд- 1 * ської думки однією з основ них ліній розвитку природознав чих наук було шукання «цеглин світобудови» — найпростіших, не ділимих первісних елементів, з різних комбінацій, сполук яких утворений світ. У XIX сторіччі розвиток експе риментальної фізики привів до торжества атомістики. Було пере конливо доведено реальне існу вання атомів, які спочатку трак тувалися як первісні безструктур ні елементи речовини. Однак тріумф атомізму (нарешті знай дені «справжні» цеглини світобу дови!) на рубежі XX сторіччя був скомпрометований відкрит тям електрона, як казали тоді «атома електрики», маса якого ви явилася зв ’ язаною з його електро магнітним полем, а сам він ви явився складовою частиною усіх атомів. Це відкриття і стало «кан вою» фактів, на якій .ідеалісти різних мастей виткали перекруче ну картину з панічним заголовком «матерія зникла». Ленін нещадно розгромив ці ідеалістичні висновки, показавши в «Матеріалізмі і емпіріокрити цизмі» приклад геніального перед бачення, коли філософ, не входя чи в спеціальні деталі конкретної науки, що є прерогативою спеціа ліста, але. глибоко вивчивши і узагальнивши смисл найновіших -відкрить, знаходить чисто методо логічне розв’язання проблеми, що лежить в аспекті теорії пізнання. 50 років тому, тобто задовго до сучасного етапу розвитку фізики, коли «передовою лінією» науки стала фізика елементарних часток, Ленін у своїй безсмертній праці висунув тезу про невичерпність електрона. Сучасний етап розвитку фізики елементарних часток становить найяскравіше підтвердження ге ніального ленінського прогнозу. Дійсно, в міру проведення все більш складних за задумом, мате ріальній базі і експериментальній техніці дослідів стало очевидним, по-перше, те, що сімейство еле ментарних часток зовсім не обме жується електроном і протоном, а нараховує (до початку 1960 ро ку) біля ЗО різновидів елементар них часток, що об ’ єднуються за основними властивостями у шість класів: фотони, лептони, піонч, к-мезони, нуклони і гіперони. По-друге, була встановлена взаємоперетворюваність елемен тарних часток: фотони наро джуються при гальмуванні елек тронів у полі нуклонів; впливаючи на нуклон, вони можуть породжу вати електронні пари; піони пере творюються в мю-мезони і ней трино, а також в електрони і ней трино; нейтрони — в протони, шектрони і нейтрино; гіперони — в нуклони і піони і т. д… В силу цього в конкретний образ кожної елементарної частки роблять в тій чи іншій мірі внесок усі інші еле ментарні частки. По-третє, виявилося, що всі еле ментарні частки хоч і виявляють дискретну природу, є разом з тим особливими станами (квантами) полів, а поля є не менш об ’ єктив ною реальністю, ніж частки. Зо крема, це виявляється у взаємо діях часток з флюктуаційними коливаннями вакууму. Таким чи ном, поділ на частки і поля, су воро кажучи, став необгрунтова ним і набув лише відносного зна чення. По-четверте, виявилося, що еле ментарним часткам відповідають античастки, які в більшості ви падків їм не тотожні, а відріз няються тими чи іншими власти востями (електричний заряд, маг нітний момент, спіральність). Ан тичастки народжуються у шарі з частками, а при зустрічі з ними зникають, породжуючи частки інших класів. По-п ’ яте, на відміну від уявлень початку XX сторіччя у елементар них часток було відкрито хвильові властивості, і вони виявилися на діленими великим набором внут рішніх характеристик. Поряд з давно відомими: масою спокою і електричним зарядом їм прита манні спін, магнітний момент, ізо тонічний спін, спіральність, барі онне число, лептонне число, мезон ний заряд і т. д. Нарешті, по-шосте, в усякому випадку для нуклонів була вста новлена просторова протяжність елементарних часток, тобто вияз- лена їх електромагнітна струк тура. Більше того, стало очевидним, що сама постановка питання про елементарність часток потребує докорінного перегляду. Здавало ся б, що, використовуючи досить енергетичний вп|ив на досліджу ваний мікрооб ’ єкт, наприклад, атом або ядро Іш, нарешті, еле ментарну частку, ми можемо від- ■•■■II ,ИТИСЯ ПО-ЛЕНІНСЬКИ ІЯХ мільйонів двері агробіологічний факультет ХДУ. Сумлінна праця, висока ви могливість до себе, справжнє по чуття відповідальності — ось що зумовило дальший її шлях. У 1959 році Олександра Михай лівна захистила докторську ди сертацію на тему «Золотисті водо рості СРСР». Захистила блискуче. Але ця жінка не просто вчений, а радянський вчений, вчений-ко- муніст, справжній ленінець. Пра цюючи над своєю науковою те мою, Олександра Михайлівна ні коли не забуває про найважливі ше завдання і обов ’ язок кожного радянського вченого — про вихо вання молоді. Треба почути, з якою теплотою і любов ’ ю розпо відають про неї студенти. — Мені здається, — говорить Ніна Балаклієць, — що нашу Олександру Михайлівну, завжди просту і скромну, дуже людяну, поважають і люблять усі. І це так. її, скромну, чуйну, невтомну, дійсно люблять і пова жають усі, поважають не лише, як хорошу людину і талановитого вченого, а й як активіста громад ського життя, як керівника колек тиву агітаторів на підшефному підприємстві, як керівника фа культетського студентського хоро вого гуртка. Коли ми прийшли до Олексан дри Михайлівни, щоб поговорити про її життєвий шлях, щоб по здоровити її з 50-річчям з дня на родження і побажати дальших ус піхів, вона дуже просила нічого про неї не писати. — Якби не радянська влада, то мені довелося б повторити долю моєї матері. Велике спасибі пар тії, Іллічу, які відкрили мені і ти сячам таких, як я, світлий шляк. Так що не про мене слід писа ти, — говорила вона нам. Вибачайте, Олександра Михай лівно, ми все ж про вас написа ли, щоб ваш життєвий шлях слу жив прикладом для нас, хто лише вступає у велике і світле життя. Я. НАЗАРЕНКО, наш кор. К р а щ ’ а комсомольська Висаджуючи паросток, мн не думаємо про те, що скоро зможе мо відпочити під розлогою кроною дерева. А він зростає і міцніє буденно, непомітно. Так і товариство. Відразу й не помітно його росту, але минає зо всім небагато часу — і воно при йде на допомогу у потрібну хви лину. А зростає товариство у за гальних справах. Після занять гідрогеологи II курсу не розійшлись по домівках. — Чому Юра Карталов пропу скає заняття? — Це питання хви лює всіх, і його задають товариші Юрі на черговій комсомольській літучці. У групі створені такі умови, щ^ забутих немає. Дружба допомагає хлопцям хороше навчатися. При клад: на першому курсі довго хво рів Коля Михно. Товариші допо могли йому наздогнати групу, і іс пити він складав разом з усіма. Коли треба було складати II річ ний курс, а днів на підготовку було обмаль, всі збиралися на ка федрі мінералогії і працювали. З 20 чоловік у групі — жодного не- встигаючого, мало тих, хто одер жав «трійки». Зараз геологи вже на порозі нової сесії. І вони зустрічають її у всеоз броєнні: до 15 квітня ухвалили скласти всі । практичні роботи, щоб вивільнити час на безпосередню підготовку до сесії. Віриться, що наступна сесія приаесе нові успіхи. Отакі справи у групі з голов ним — навчанням. Втім, уміють вони й колективно розважатися. У них навіть таке, здавалося б, особисте свято — день народжен ня — стає святом для всіх і від значається. А такі «дрібниці» зна. чать багато. Разом вони ходять у кіно, театр. Спільне знаходиться й у справах на будівництві, на спортивному майданчику, у мрі ях про майбутню професію. Одного разу хтось запропону вав: «Давайте вести альбом жит тя нашої групи». Пропозиція всім сподобалася. Відразу ж знайшли ся свої фотографи, ентузіасти. Певні, друзі, що альбом ваш буде літописом хороших комсомоль. ських справ! І. ПИСАНЕНКО, Л. ШАШЛО, наші кореспонденти. Щ об і тіло, і душа були молоді Фізична культура та спорт ли ше після Жовтневої революції стали здобутком народу. Неоці ненна та роль, яку зіграв у цій справі наш Володимир Ілліч. У перший же рік існування ра дянської влади, за вказівкою Іл ліча, почали створюватись спе ціальні учбові заклади, які готу вали кадри викладачів фізкуль тури. У 1919 році в Петрограді організується Інститут фізкульту ри та спорту імені Лесгафтя. А в кінці 1920 року В. І. Ленін підписав декрет про утворення Московського Центрального інсти туту фізкультури. Фізичну культуру та спорт Во лодимир Ілліч вважав одним з найважливіших засобів зміцнення здоров ’ я трудящих. Здоров ’ я на роду Ленін називав «казенним майном» і закликав зберігати йо го як зіницю ока. У листі до М. Горького він писав: «А витра чати даремно казенне майно, хво ріти і підривати свою працездат ність — справа недопустима у всіх відношеннях». Все для здо ров ’ я трудящих. Зробити всіх ра дянських людей здоровими, міц ними, щасливими. Комуністичне суспільство по винні будувати люди, здорові ду хом і тілом. Фізична культура та ■спорт — один з найважливіших засобів виховання будівників ко мунізму. В розмові з К. Цеткін у 1920 році В. І. Ленін говорив: «Комунізм повинен нести з собою не аскетизм, а життєрадісність, бадьорість…». Закликаючи радянських людей займатися фізичною культурою та спортом, В. І. Ленін сам чер пав з цього джерела бадьорості і здоров ’ я невичерпну силу і енер гію. Він гаряче любив природу, мандрував. Невтомний ходак, відмінний плавець, мисливець, шахматист, В. І. Ленін чудово ро зумів, як багато значить сила, витривалість, спритність. Активність народних мас… Де, як не в спорті пробуджуються до дії і активізуються можливості людини? Спорт — громадська спра ва, вона виховує вольові якості, почуття колективізму. Саме тому нам, молоді, треба боротись за його масовість. Здійснимо у себе в університеті лозунг «1+2»! М . КУРЦЕВА. Він ЖИВІШ ЖИВИХ в усі часи, зброя наша — сили повна дужої «Ми називаємо себе комуні стами. Що таке комуніст? Кому ніст — слово латинське. Комуніс значить — спільний. Комуністичне суспільство значить — все спільне: земля, фабрики, спільна праця, — ось що таке комунізм». В. І. Ленін (Тв. т. 31, стор. 259). «…молоде комуністичне поколін ня повинно будувати комуністич не суспільство. Перед вами зав дання будівництва, і ви його мо жете розв ’ язати, тільки оволодів ши всім сучасним знанням, уміючи перетворити комунізм з готових заучених формул, порад, рецептів, приписів, програм у те живе, що об ’ єднує вашу безпосередню ро боту, перетворити комунізм у ке рівництво для вашої практичної роботи». В. І. Ленін (Тв. т. 31, стор. 254). «…наша школа повинна давати молоді основи знання, уміння ви робляти самим комуністичні по гляди, повинна робити з них осві чених людей». В. І. Ленін (Тв. т. 31, стор. 259). «Треба, щоб уся справа вихо вання, освіти і навчання сучасної молоді була вихованням в ній муністичної моралі». В. І. Ленін (Тв. т 31, стор >’* «Тільки перетворюючи докорін но справу навчання, організацію і виховання молоді, ми зможемо досягти того, щоб результатом зу силь молодого покоління було створення суспільства, не схожого на старе, тобто комуністичного суспільства». В. І. Ленін (Тв. т. 31, стор. 248). «Ми повинні пильно вивчати паростки нового, якнайуважніше ставитись до них, всіляко допо магати їх ростові і «доглядати» ці слабі паростки». В. І. Ленін (Тв. т. 29, стор. 378). «Ясно, що для цілковитого зни щення класів треба не тільки ски нути експлуататорів, поміщиків і капіталістів, не тільки скасувати ►х н ю власність, треба скасувати ще й усяку приватну власність на засоби виробництва, треба зни щити як різницю між містом і се лом, так і різницю між людьми фізичної і людьми розумової пра ці». В. І. Ленін (Тв. т. 29, стор. 374). «…школа повинна бути не тільки провідником принципів комуніз му взагалі, а й провідником ідей ного, організаційного, виховного впливу пролетаріату на напівпро- летарські і непролетарські верстви трудящих мас з метою виховання покоління, здатного остаточно здійснити комунізм». В. І. Ленін (Тв. т. 29, стор. 89). а було бачити часто: молода лю- ого Леніна. ік НАДІЯ ГОНЧАРЕНКО. ВИЧЕРПНІСТЬ ЕЛЕКТРОНУ І ФІЗИКА різнити складну систему від пер вісної елементарної частки, а саме відповідним впливом розкласти складну систему на її складові частини, чого з елементарною часткою нібито зробити не мож на. В дійсності виявилося, що така прямолінійна постановка пи тання збіднює багату і нескінчен но різноманітну природу і тому незаконна. Відомо, що для роз кладу атома водню на протон і електрон досить витратити енер гію в 13,5 електронвольт, що ста новить близько 0,02% власної енергії (тос 2 ) електрона. Для від риву від ядра нуклона необхідно витратити в середньому енергію біля 6 — 8 мільйонів електронвольт, що відповідає приблизно 0,8% власної енергії нуклона. Якісно інакше стоїть справа з «елементарними частками». При дії на них з енергією набагато меншою, ніж власна енергія еле ментарної частки, «розщеплення» елементарної частки не відбу вається. Оскільки елементарні частки не є системами з малим дефектом маси, вони не можуть бути розчленовані на частини в звичайному значенні слова. Разом з тим більшість елемен тарних часток недовговічна. Че рез проміжок часу від однієї мільярдної долі мікросекунди (час «життя» нейтрального піона) до двох мікросекунд (час «життя» мюона) вони довільно перетво рюються на елементарні частки інших класів, які, в свою чергу, зазнають нових перетворень. В результаті каскаду довільних пе ретворювань врешті утворюються стабільні елементарні частки: про тони, електрони, фотони і ней трино. Однак при великих енергіях впливу навіть стабільні елементар ні частки виявляються здатними до своєрідних перетворювань. Так, надаючи нуклону енер гію, яка перевищує 140 мев, мож на викликати його перетворення в нуклон плюс піон і повторю вати цей процес скільки завгодно разів. Можливість послідовного здо бування з елементарної частки довільної кількості нових елемен тарних часток іншого або того самого класу відповідає безконеч ній кількості ступенів свободи у частки. Але ми знаходимось лише біля початку теорії елементарних ча сток і наше розуміння властиво стей і взаємозв ’ язків елементар них часток і полів перебуває ще на дуже низькому рівні. Зокрема, ми не знаємо, чому існує саме таке число різновидів елементар них часток і не можемо заздале гідь передбачити, чи будуть від криті нові. Ми не можемо пояс нити, чому відомі елементарні частки утворюють дискретний спектр мас. Нарешті, з трьох ви дів взаємодій елементарних ча сток — сильного, слабкого і елек тромагнітного мн маємо теорію лише останнього, причому не знаємо меж застосовності цієї теорії на відстанях, менших 0,1 одиниці Фермі (10 — ’ * см). Більше того, досліджуючи взаємодії між елементарними ча стками на відстанях, менших за поперечники нуклонів, ми всту паємо до «субмікросвіту», вивчен ня якого приведе до істотних змін наших просторово-часових уяв лень. Одного разу наука вже зіткну лась з необхідністю зміни звич них просторово-часових уявлень, коли виникла необхідність пере йти до дуже великих довжин. Для космічних об ’ єктів і відста ней Евклідова геометрія вияви лася непридатною. Дуже природ на думка про те, що труднощі сучасної теорії «субмікросвіту» елементарних часток виникають внаслідок незастосовності наших звичних просторово-часових уяв лень для галузі-таких малих про- тяжностей. \ Успіх електромагнітної теорії Максвелла наприкінці XIX сторіч чя привів ряд видатних учених до думки, що всі великі відкриття у фізиці вже зроблені і що даль ший прогрес полягатиме не у від критті якісно нових явищ, а швидше у більш точному кількіс ному вимірі вже відомих явищ. Ці слова, що були сказані за чверть віку до відкриття спеціаль ної теорії відносності і за 50 ро ків до сучасного етапу фізики елементарних часток сприймають ся тепер як історичний анекдот. Більшість прогресивних сучасних фізиків і в тому числі фізики Радянського Союзу переконані в тому, що на базі нової техніки дослідження елементарних часток при малих параметрах зіткнень у найближчі роки будуть зроблені фундаментальні відкриття. Виникнення нових принципових фізичних завдань і успішне їх розв ’ язання неминуче витікає з ленінського вчення про невичерп ність властивостей елементарних часток і про загальний поступаль ний рух пізнання від відносної до абсолютної істини. Академік А, К.’ВАЛЬТЕР. Сьогодні урочистим за сіданням Ради універ ситету разом з партій ними, комсомольськими та громадськими органі заціями завершує свою роботу наукова сесія професорсько – виклада цького складу універси тету, присвячена 90-річ- чю з. дня народження Володимира Ілліча Ле ніна. Працювало 12 сек цій, на яких заслухано 68 доповідей і повідом лень. Серед них допові ді: «В, І. Ленін — орга нізатор Української со ціалістичної держави», «В. І. Ленін і Україна», «В. І. Ленін і аграрна революція на Україні», «В.. І. Ленін про полі тичне становище на Україні в 1618 році» та інші. На фото: перше засідан ня на філологічному фа культеті. ,З е Ленине мира с еру слаелю и ееру ме/с поэты МИРА О ЛЕНИНЕ поэты МИРА О ЛЕНИНЕ Пабло НЕРУДА (Чили) ЧТОБ ПЕТЬ О ТЕБЕ Ленин, чтоб петь о тебе, со словами я должен проститься. Должен писать я деревьями, злаками, плугом, колесами. Ты звучен и точен, как факты, как земля. Не было никогда человека такого земного, как Владимир Ульянов. На Ниле есть высокие люди, они привыкают, — как церкви к тому привыкают, — разговаривать с облаками; это люди высокие и одинокие. У Ленина был договор с землею. Он видел дальше, чем кто бы то ни было. Реки, горы и степи были для него открытою книгой, — ее он читал. Читал — дальше всех, понимал — больше всех. Взглядом он проникал глубоко в народ, в человека; оц глядел в человека, как будто в колодец; он глядел в человека, как если бы был человек минералом еще неизвестным, который он, Ленин, открыл. И теперь наступила пора из колодца воду добыть, извлечь динамический свет из тайных сокровищ народов, чтоб все проросло и родилось, чтоб стали народы достойными времени и земли. ЕГО ИМЯ В ВЕКАХ СИЯЕТ Бимал Чандра ГХОШ (Индия ) Сегодня — день рожденья человека. Что дал надежду людям всей планеты, Сегодня — день, который ежегодно Народы мира приближает к счастью, К любви, к прогрессу, к миру и расцвету! Сегодня — день, который учит думать По-новому. И этот день нас учит Идти путями новыми, и песни Петь новые, и верить всей душою В победу нового — не только верить, Но строить, строить счастье на земле! Сегодня — день рожденья человека, Который, взволновав людское море Кровавых слез, и пота, и страданий,’ Принес народам дар благословенный — С нектаром мира золотую чашу. Сегодня — день рожденья человека, Которому не страшно было пламя. Перед которым сталь была бессильна. Которого боялись стрелы молний, Который выше гор воздвиг над миром Алтарь великий равенства и братства! Сегодня — незабвенный день рожденья. Сегодня — день великий, что приносит Устам ребенка светлую улыбку И сердцу матери приносит нежность, И сердцу девушки тепло любви приносит, И человеку, что измучен жизнью, Войною, горем, голодом, болезнью, — Приносит этот день бальзам надежды И веры в дело мира на земле. Сегодня — день, сверканьем озаренный Крылатых молний, бороздящих небо. Сегодня — день рожденья человека, Чье имя чистое в веках сияет, Как символ революции, как символ Любви великой, красоты душевной… Это имя — ЛЕНИН. Иоганнес БЕХЕР (Германия) ТЫСЯЧЕЛЕТНИЙ ЛЕНИН Тысяча лет пройдет, как проходит день. Но и тогда Не устанут повторять имя «Ленин». Из сотен тысяч ленинских уголков Складывается мир. Тысяча лет пройдет, как проходит День, Над всеми кремлями мира Будет реять красное знамя И по ночам освещаться огнем. Тысяча лет пройдет, как проходит день. Покроются мохом забвенья Имена многих, кто был прославлен когда-то, Не донесут их ни книги, ни предания, Но его, Ленина, все будут помнить, Имя его станет насущным словом, Именем его, как знаменем красным, ■ Украшать будут мир. Тысяча лет пройдет, как проходит день. Он же прорастет сквозь времена и поколенья, Будет расти и расти, Как дерево, что разветвляется С каждым годом все больше И чьи корни уходят под землю, Разбегаясь по всем направленьям. Тысячелетний Ленин! ВЕЛИКИМ ЛЕНИНСКИМ ПУТЕМ Сесар М. АРКОНАДА (Испания) Испанцы борются за все, чем счастье дышит, За новый лучший день, за землю, за страну. Во тьме ночей испанских кто-то пишет На камне стен: «Нас не вовлечь в войну!» Мне голос слышится могучий и суровый, Громов мятежных гневный разговор. Там мой народ прокладывает новый Свободный путь, взрывая полночь гор. Куда тот путь, товарищи, приводит? Куда стремит свой шаг Испанская . земля? В страну великих дел, туда, где солнце всходит, На площадь Красную, к тебе. Звезда Кремля! Оттуда к нам пришли великие примеры, Там лучезарен день, там даже ночь светла, Там Ленин в нас зажег огонь великой веры, Там Ленин нас взрастил на гордые дела! Я знаю, час придет и будет путь отстроен, И тем путем испанский мой народ Свободен навсегда, торжественно спокоен, На площадь Красную, к Звезде Кремля придет! Он, сердцем радостным навеки пламенея, Увидит новых дней прекрасные черты, Он к Ленину придет, на мрамор Мавзолея Возложит он любви признательной цветы. ЛЕНИН Младен ИСАЕВ (Болгария) От рожденья дышал он, чем дышит наш век, Но .умом проникал за пределы столетий. Жил он просто, как русский простой человек, Но прославился, мудрый, на целой планете! Ты послушал его — и прозрачней вдали синева, * И земля расцветает, всеобщему счастью причастна, Он один на земле говорил нам такие слова: ■ Что ни скажет, все просто и ясно. Край, где Ленин родился на благо людей, Обновился уже и невиданной блещет весною. Закипела там жизнь, как разбуженный солнцем ручей, И встает коммунизм над огромной и светлой страною. Но ты знаешь, для нас еще круты дороги в наш век, И зеленые блещут вершины еще в отдаленьи… Но смотри неуклонно, как русский простой человек, Взором ясным вперед, как смотрел в своей мудрости Ленин! Шарль ДОБЖИНСКИИ (Франция) НАМ СЛАВНАЯ ВЫПАЛА ДОЛЯ …Отчизна! Иди уверенно навстречу грядущему дню, Чтоб светлые мысли Ленина в жизнь воплотились твою! Товарищ! Весна подходит — услышь аромат весны! Ленин живет в народе, в людях моей страны, В рабочих заводов Аньера, в докерах Гавра живет, Живет в виноградарях Ода — везде, где рабочий народ, Где вещи, машины и травы в умелых руках поют, Где люди руками своими жизнь на земле создают. Ленин! Что в жизни светлее? Имя его назови — И взгляды людей теплеют в лучах великой любви. Ленинский гений учит бороться, мечтать и жить! Нам славная выпала доля — дело его завершить! Мария МАЙЕРОВА (Чехословакия) Бессмертен Ленин Всей мощью разума мир охватил он, Как пахарь, в’душах поднимал пласты, В единство разобщенность обратил он, Цвет черный — в красный, кровь — в цветы. При жизни Зимний взял для поколений, А после смерти взял Берлин. Бессмертен Ленин! ЛИ БОН ХАК (Корея) Дух победившего Октября По зову Владимира Ильича «Аврора» дала свой залп. И вместе с царским Зимним дворцом скончалась история тьмы. Ленин Советы дал в Октябре. И брызнул утренний свет во все края и во все концы, путь озаряя нам. Товарищ Ленин! Знамя твое льет над Кореей свет. И в нашей Республике ты стоишь на победившей земле! Мудрость твоя помогает нам горы с места сдвигать. На целине твой горит огонь и на заводах горит. Пламя твое растопило лед тьмы и зимы вековой, и в молодой Корее, Ильич, наша весна расцвела. Ленин народу Кореи открыл революционный путь. С именем Ленина мы идем дорогой борьбы и побед! Ван ЦЗИН-ЧЖИ (Китай) ЛЕНИН И ПРАВДА Когда Ильич был заключен в тюрьму — Он был в ту пору не совсем здоров, — Мать приносила молоко ему По строгому совету докторов. Но он его не пил, он им писал — И Правды семена в сердца бросал. И эта Правда стала молоком Для коммунистов, для большевиков. Врагам пощады Ленин не давал, Всю жизнь во имя Правды воевал. И если Правда Ленина с тобой, Ты победишь, ты выиграешь бой. Марион БУЧМАН (США) Ленину Ученья твоего прекрасный свет. Всем осветил пути во дни невзгоды. Благодаря тебе нам опыт многих лет Уже принес невиданные всходы. На поле правды утвердился ты. И потому, восславив мир всесильный, Мы из семян твоей большой мечты Теперь взрастили урожай обильный. И не вслепую ныне входим в бой. Познав в борьбе свое предназначенье, Как знамя, поднимаем над собой Мы яркий факел твоего ученья. Радван ШАГАЛЪ (Ливан) ЗА ЕГО БОЕВЫМИ МЕЧТАМИ Ленин! Он исполин и пророк! И навеки отныне обрели мы и силу и мудрость в разгар многотрудной страды. Поглядите: засохшие стебли опять зеленеют в пустыне и где море песков бушевало — сегодня бушуют сады. Ленин! Образ великий его украшаем мы ныне цветами. От победы к победе ведет нас его справедливый завет. Мы глаза устремляли вперед ’ За его боевыми мечтами, в темноте пробирались за ним и сегодня увидели свет. Реки нефти для нас забурлят, и пробудятся горы из стали, и дворцы изобилья, и флаги побед на дворцах. «Ленин!» — шепотом ты произносишь и смотришь в далекие дали, и глаза открывают тебе то, что скрыто глубоко в сердцах. Адреса редакції: Університетська вул., 16. Тел. 2-72-01, дод. 64. Друк. Вид-ва ХДУ. БЦ 05032. Зам. 832. Редактор Б. ЩЕРБАНЕНКО.