No 29 (983) Субота, 19 вересня 1959 р. Ціна 20 коп. ВЫСОТА Неслась в космическом просторе И вымпел выбросила там. Где Море Ясности и Море Спокойствия. Так пусть же к нам Придут торжественно и властно На каждый материк земной Навек Спокойствие и Ясность — Осуществленною мечтой. Я славлю родину Советов, Которой мирная рука Пускает в небо .голубка И в космос мощную ракету! В серці республіки Пам’ятник Слави в Києві НА ПОРЯДКУ ДЕННОМУ РОБОТИ ПАРТІЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ Наближається важливий і відповідальній період діяльності пар тійної організації університету. З 1 жовтня розпочнуться звітно виборні збори факультетських партійних організацій. На цих збо- : рах комуністи всебічно розглянуть і критично оцінять свою діяль- вість, узагальнять надбаний досвід, намітять шляхи подальшого поліпшення партійної роботи. В цьому році звітно-виборні партійні збори будуть проходити в обстановці величезного трудового і політичного піднесення тру дящих нашої країни, зв язаного з боротьбою за перетворення в життя історичних накреслень XXI з ’ їзду КПРС, червневого Плену му ЦК КПРС і липневого Пленуму ЦК КПУ. З метою посилення керівної ролі партійних організацій і підви щення їх відповідальності за стан справ Центральний Комітет на шої партії затвердив рішення про створення на підприємствах, в установах і наукових закладах комісій партійного контролю. Не-І щодавно при партійному комітеті університету була створена кон трольна комісія по науці і видавництву, яка вже приступила доі роботи. Факультетські партійні організації на своїх звітно-виборних збо рах, враховуючи досвід минулого року і маючи на увазі наступні нові підвищені завдання, повинні особливо зупинитися на питанні організаційно-парт(йної роботи і постановці дійового систематично го контролю не лише за виконанням своїх рішень, але й за всією учбовою, виховною і науковою діяльністю факультетів. Відомо, яку величезну увагу виявляв і виявляє партком питанню організаційно-партійної роботи. В цьому відношенні як позитивний приклад можна к<авссти діяльність партійних організацій радіофі зичного, хімічного і біологічного факультетів. Партійні бюро філо логічного, географічного і геологічного факультетів ще не нала годили по-справжньому цю важливу дільницю діяльності. У зв’язку з чим на звітно-виборних зборах цих організацій необхідно кому ністам серйозно про це подумати. , Але це лише початок. Подальше у величезній мірі залежатиме” від того, наскільки дійово партійні організації природничих фа культетів здійснюватимуть керівництво науковою роботою у від- j повідності з усе зростаючими вимогами виробництва. -і Ось чому звітно-виборні збори повинні намітити всебічно об-і грунтовані конкретні заходи по практичному перетворенню в життя) рішень партії в галузі технічного прогресу. Поточний учбовий рік — особливий в діяльності партійних орга нізацій вузів, зокрема,- нашого університету. За рішеннями партії і уряду йде перебудова системи вищої освіти. Взяти в ній участь — відповідальне завдання кожного з нас. Успіх роботи партійних організацій факультетів залежить від керів ництва з боку партійного бюро. Ось чому слід обговорити можливі кандидатури членів факультетських партбюро, виходячи з наявних і необхідних ділових якостей і здібностей партійного організатора. Згуртований колектив комуністів університету, віриий політиці своєї Партії, монолітними лавами вступає в черговий етап своєї ді яльності. Попереду — нові досягнення, нові перемоги, нові наукові відкриття на благо народові. Трудові будні радіофізиків Ми почали працювати на бу дівництві університету з 20 серп ня. Була створена бригада дру гокурсників на чолі з Юрієм Шпитальним, яка поділялася на чотири ланки. Виконували різноманітні роботи. Ланка студента Коцегуба спочат ку займалася переноскою труб та дверей. Працювали енергійно. В перший день, наприклад, за чо тири години студенти Нашков і Твердохліб перенесли 57 дверей, і акуратно поскладали їх на но вому місті. Потім ланці доручили цікаву і відповідальну роботу — планування головного входу бі ля 7-го корпусу, а також транс портування кам ’ яних східців до нього. Хлопці виконали й цю ро боту. Не менш відповідальна та тер мінова робота випала й на долю хлопців з ланки Шпитального. Во ни транспортували устаткування в нове приміщення хімфаку. Треба було піднімати на ^-пй поверх і встановлювати обладнання кафед ри загальної хімії. Чимало кміт ливості довелося докласти сту дентам, пюб швидко і без пошкод жень перенести обладнання. Особ ливо багато клопоту завдали шафи. Працювали всі дружно, кращих навіть важко виділити. Виявило ся, що вже на четвертий день ро боти ланка виконала 8-денну норму. Ланка, в якій довелося працю вати мені, за три дні очистила від будівельного сміття дві кім нати 5-го корпусу, в той час як на цю роботу відводився строк шестиденний. Було перенесено 55 кубічних метрів щебінки і ка міння. Не все спочатку було гладко: доводилося часто нала годжувати зіпсований сміттєпро від. Крім того, заважала працю вати пилюка, яка здіймалася під час роботи. Тоді хлопці зробили пов ’ язки на ніс і рот — і не звер тали на пил ніякої уваги. Свою 8-денну норму ланка також ви конала за 4 дні. З 25 серпня лан ки Шпитального і Коцегуба працю вали на збиранні врожаю в рад госпі ім. Леніна за П ’ ятихатками. Перші дні працю вали в саду, по тім збирали огір ки. І тут радіофі зики показали зра зок організовано сті. дисципліни. Відзначилися сту денти Ярмонь, Бу- лавін, Поздняков та четвертокурс ники Ляшенко і Устименко. Бригадир радгоспу Олександра Семенівна Дем ’ янова, на ділянці якої працювали студенти, лиши лася задоволеною працею радіо фізиків і казала, що працювали вони краще, ніж студенти фіз мату. В. ЩЕРБАК. СКІЛЬКИ КОРИСТІ І ЗАДОВОЛЕННЯ Подорож Київ Канів була за думана як засіб поглибленого ви вчення матеріалів, пов ’ язаних з темою спрцсомінару по творчості Т. Г. Шевченка на ІП курсі укра їнського відділення у II. семестрі. Малось на меті вивчення ек спонатів музеїв Т. Г. Шевченка, ознайомлення з місцями, де жив, ярацював .поет-революціонер. Бажаючих поїхати виявилось значно більше, ніж- учасників се мінару. Взяли участь у подорожі й студенти з російського відділу. Уже в перші дні перебування в Києві межі нашого завдання розрослись і вшир і вглиб. Сту дентів цікавив не лише Київ, су часний Шевченкові, а й Київ старовинних пам’ятників, Київ величних сучасних споруд. Важко переоцінити силу вра жень, здобуту в подорожі, як ви- I Розповідь про цю цікаву ) і подорож читайте на 3 і 4 стор. ховного фактора. Студенти жа дібно фіксували в свої блокноти все, що їх вразило, що може зна добитися в їхній роботі вчителя в середній школі. Здобуті відомості й численні фото, зроблені студентами, бу- дуть оформлені як альбом Подо рож студентів-філологів Київ Канів», який мак бути викори станий в роботі спецсемінару ні Шевченку з подальшими курса ми. ‘ А. НІЖЕНЕЦЬ. доцент. X Р Е Ш А ТИК Я іду у потоці, в потоці киян, і киянок, По Хрещатику йду в центрі наших просторих земель, йде зі мною по місту хвилюючий світлий світанок І вдихає бадьорість у кожен бульвар і панель. Здрастуй, Києве, здрастуй, омріяний, люблений здавна! Здрастуй, здрастуй, Хрещатик, легкий, наче мрія сама! Ти — це вулиця сонця, по всьому Союзові славна, Ти могутній стоїш, хоч могутності ніби й нема. В тебе вигляд юначий, закоханий, радісний вигляд. По тобі без пісень тільки недруг твій може іти, Бо ти пісня хороша, яка у повітрі застигла, Щоб раптово зірватись і знову з світами текти. Я іду у потоці, в шумливім ранковім потоці, І найкращі пісні у душі зачалися моїй. Ти — це вишивка гарна на гарній вкраїнській сорочці, Мій чаруючий друже. Хрещатику мій! О. Ю РЧЕНКО. ,ПАРТІЙНЕ ЖИТТЯ ЯКЩО ЗНАЙДЕНО ВІРНИЙ ШЛЯХ Минулого року теоретичний се- мінар професорсько-викладов- ського складу хімічного факульте ту вивчав деякі філософські пи тання сучасної хімії. Головною проблемою вивчення в семінарі була проблема специфіки хіміч ної форми руху матерії і конк ретного прояву цієї специфіки в різних галузях хімії як науки. Ця проблема має велике філософ ське значення, за останні роки вона не раз висвітлювалась у хі мічній літературі. Правильний розгляд її дозволяє розв ’ язати ряд важливих методологічних пи тань хімічної науки. Цілком природньо, що така проблема привернула увагу учас ників семінару. Із змістовними доповідями на семінарі виступа ли тт. Толмачов, Новаківський, Комар, Олександров, Телєтов. Як правило, доповіді обговорювалися дуже активно. Цікаві думки ви словлювали в своїх виступах тт. Ізмайлов, Палатник, Лавру- іпин, Корнієнко, Давидов, Гри- цан, Левицький та інші. В роботі семінару брали ак тивну участь не лише комуністи, але й безпартійні, частина з яких, між іншим, формально не була в семінарі. З деяких питань висловлювали свої думки і сту денти старших курсів, які нерід ко відвідували семінар. Наступного року семінар про довжуватиме роботу над тією ж проблемою. В підсумку передба чається видати спеціальну збір ку, до якої ввійдуть доповіді і виступи учасників семінару. Ю. БУХАЛОВ, керівник семінару. БАЛАСТ Академічний боржник. Це Га небно. Це значить брак, це зна чить невиконання своїх прямих і відповідальних обов ’ язків сту дента. Говорити про це багато нічого. Все це відомо кожному. І все ж ми нагадуємо про це окремим студентам, які тягнуть назад університетський студент ський колектив, які не бажають навчатися. Хочемо вірити, що це нагадування буде останнім, що на нього звернуть увагу громад ські організації факультетів, ска жуть своє авторитетне слово, йдеться про вас, студенти За харченко (третій курс фізмату), Стрельцин (другий курс фізмату), Баламутенко (другий курс фізма ту), Ботштейн (третій курс радіо фізичного), Кравченко (п ’ ятий курс хімічного), Дрібноход (чет вертий курс геологічного), Кри- вець (другий курс українського), Бесарабов (третій ку рс російсько го). Викладачі університету — пропагандисти на заводі Заводом-гігантом на шого міста є тричі ор деноносний завод тран спортного машинобудування ім. Малишева. 17 иолітшкіл, 57 гуртків пер шого та другого років навчання по вивченню історії КПРС, 15 гуртків по вивченню філософії, політекономії і економіки промис лових підприємств і 52 теоретич них семінари з різної тематики марксистсько-ленінської теорії — така величезна мережа заводської партосвіти. І наш університет пишається тим, що його виклада чі порядком шефства ось уже ба гато років сприяють підвищенню комуністичної свідомості тисяч робітників та службовців заводу. Як справлялися наші товариші з покладеною на них почесною ро ботою протягом минулого року? «Партійний комітет заводу, пропагандисти і слухачі дуже за доволені лекціями і семінарами і висловлюють подяку товари шам, що їх проводили», — пові домляє лист, надісланий з заво- ДУ- Особливо слід відзначити ро боту тт. Мацини і Чорномаза, які провадили семінари пропаган дистів. Своїми лекціями і пора дами вони подавали велику до помогу пропагандистам у прове денні занять. У минулому учбовому році ма ли місце труднощі з посібниками з історії КПРС та інших дисци плін. Але, прослухавши уважно лекції тов. Мацини, — говорять пропагандисти тт. Гаценко, Рак- шин, Петренко, Титаренко та ін ші, — можна було самим вільно викладати матеріал слухачам. Багато працювала з пропаган дистами і слухачами теоретично го семінару на заводі викладач тов. Глущенко. Крім читання лекцій, тов. Глущенко подавала значну допомогу парткому і це ховим партійним організаціям у підготовці і проведенні теоре тичних конференцій. За її без посередньою участю були про ведені на високому ідейному рівні теоретичні конференції на тему: «XXI з ’ їзд КПРС про комуністичну мораль». У відділі головного технолога заводу, в модельному цеху вона допомогла в підборі літератури для молоді з питань змагання за звання ко лективу комуністичної праці та ін. Хороше оцінила партійна орга нізація заводу і роботу корівни- ків-пропагандистів тт. Бейліса, Данилевича, Грінченка, Ковальо вої, Набоки, Немирової, Париць- кого, Протопопова, Терехова, Ха ритонова, Якуби та інших товари шів. У зв’язку з наближенням по чатку нового навчального року в системі партійної освіти партій ний комітет заводу прохав пар тійний комітет університету ви ділити лекторів-пропагандистів для читання лекцій і обов ’ язково закріпити за заводом тих товари шів, що добре проявили себе у минулому навчальному році. І. КОТЕНКО РІК РОБОТИ З ПРОФСПІЛКОВИХ ЗБОРІВ Від роботи профспілко вої організації залежить багато чого в житті сту дента. Розподіл місць у гуртожитках, призначен ня стипендії, організація відпочинку студентів під час канікул, проведення культурно-масових захо дів, — все це становить зміст роботи профспіл кової організації. Коли гуртожитки були переведені на самооб слуговування, роль проф спілкової організації ще більш зросла. На звітно-виборних зборах студенти історич ного факультету заслу хали й обговорили робо ту свого профбюро, від значили недоліки. Голова профбюро Кіг розповів про роботу в минулому році. Працю вали побуткомісії, які відвідували студентів у гуртожитках і на ку- ках. Хороше працювали. А ось громадський конт роль істфаку працював слабо. Поліпшила робо ту каса взаємодопомоги; розподілялися путівки в будинки відпочинку, са наторії, спортивний та бір. З фондів ректорату, профкому і факультет ського профбюро була видана допомоги на суму 3 000 крб.. 164 студента поселені в гурто житок. і лише 8 — 9 чол. на факультеті ще гостро потребують житла. Бурхливі збори крити кували недоліки роботи профорганізації. Студен ти Арістов і Танцюра відзначали той факт, що хоч факультетська само діяльність і займає про відне місце в універси теті. все ж зроблено ще мало для її поліпшення. Профорганізація не до помагала розвиткові са модіяльності. Відзначалося, що й досі на факультеті на 7 — 8 поверсі не відкри то буфета. Студент Редька (II курс) говорив про пога ну поведінку студентів у гуртожитку. Коли по- буткомісії доводиться перевіряти санітарний стан кімнат у гуртожит ку, то мешканці деяких кімнат, щоб приховати бруд, зачиняють двері перед комісією. Мешканцям гуртожит ків і, особливо, тим, які живуть на кутках, вида ються порвані прости радла і потерті ковдри, останнім, крім того, за мість двох простирадл, видається одне. (З ви ступу другокурсника Ба бича) . На ’ заключення декан факультету А. Г. Слю сарський і член партій ного бюро доцент Си- дельников націлили профспілкову організа цію на проведення ви ховної роботи в контак ті з партійною і комсо мольською організація ми* Треба боротися за успішність студентів, швидко виявляти причи ни неуспішності і пода вати допомогу. Збори обрали проф спілкове бюро і призна чили делегатів на уні верситетську профспілко ву конференцію. Студенти істфаку пев ні, що новий склад бю ро врахує помилки, при пущені в минулому, і в цілому підвищить свою активність. ТВОЇ ТОВАРИШІ Завжди серед друзів Якщо б вам сказал^ що якийсь радіофізик зараз готуєть ся до екзаменів, ви б напевно подумали, що мова йде про «хвости ста», який ще й досі не склав екзамену з літньої сесії. Але хоча Ігор Янссн і готується до екзаменів зараз, він зовсім не «хвостист». Навпаки, він дуже доб ре склав літню сесію. А до екзаменів зараз він готується тому, щ* вже другий рік вчиться в Ленінградській консерваторії по класу фортеп ’ яно. Кожного разу на вечорах художньої самодіяльності студенти гаряче аплодують блискучому виконавцю творів Ліста, Шопена, Чайковського. Талановитий піаніст, Ігор відмінно вчиться в консер ваторії, що не заважає йому ось уже протягом трьох років лише на «відмінно» вчитися і на такому важкому факультеті, яким є радіофізичний. На курсі серед товаришів Ігор користується великим авторите том. 1 не лише за свій музичний талант, але й за чутливість, за по стійну допомогу товаришам. Він завжди може пояснити незрозумі ле. Не випадково комітет комсомолу університету нагородив Ігоря грамотою за допомогу відстаючим. Такою грамотою можна пиша тись! Ігор добре знає, що без міцних знань, без навичок у практичній роботі не можна стати повноцінним спеціалістом. З другого курсу він почав працювати на кафедрі, набуваючи досвід у роботі з при ладами, беручи активну участь у науковій роботі. І зараз, коли Ігор Янсон розпочав навчання на IV курсі, дуже хочеться побажати йому великих успіхів у навчанні, в його майбут ній роботі. О. ШЕЇН ПЕРШІ КРОКИ ПЕРЕБУДОВИ Деканати, кафедри та партійне бюро геологічного і хімічного фа культетів провели вже певну ро боту в галузі перебудови на вчального процесу на факульте тах у світлі завдань, поставле них перед вищою школою істо ричними рішеннями XXI з ’ їзду КПРС та «Законом про зміцнен ня зв ’ язку школи з життям та про дальший розвиток системи народної освіти в СРСР». Грунтовно перебудовано на вчальні плани факультетів із значним поширенням у них ви робничого навчання. Так, замість 37 тижнів, що їх відводилося на практику студентів геологічного факультету за старим навчаль ним планом, новим планом перед бачається практика протягом 80 тижнів, тобто протягом одного року і 7 місяців. На хімічному факультеті строки виробничої практики відповідно збільшують ся з шести до 42 тижнів! Сту денти старших курсів обох фа культетів під час виробничої практики виконуватимуть на ма теріалі виробництва і свої дип ломні роботи, що сприятиме під несенню рівня цих робіт, щіль нішому пов ’ язанню їх з вироб ництвом. Нові навчальні плани факуль тетів передбачають істотне по кращення виробничо-технічної підготовки студентів, для забез печення якої вводиться вивчення ряду відповідних дисциплін: на геологічному факультеті – геоло- го-розвідувальні роботи, вибухо ва справа, техніка безпеки та інші, на хімічному — технічне креслення, процеси й апарати хімічної промисловості, робота в майстернях тощо. Значну частину цих дисциплін студенти геологічного факультету вивчатимуть безпосередньо на виробництві з виїздом туди для керівництва викладачів факуль- тету. На виробництво перено ситься й вивчення більшої ча стини курсу хімічної технології, що здійснюватиметься під час виробничої практики студентів, викладання цієї дисципліни де канат покладатиме на спеціально запрошуваних досвідчених інже нерно-технічних робітників. Значно поширюються на геоло гічному й хімічному факультетах можливості для самостійної робо ти студентів в лабораторіях, як в учбовий, так і, особливо, в поза учбовий час. Кафедри розробля ють додаткові завдання, скла дають відповідні методичні вка зівки тощо. Ба геологічному факультеті намічається значне збільшення, порівняно з минулим роком, участі студентів в експедицій ній роботі влітку, впроваджува ній кафедрами факультету. Па геологічному факультеті організовано роботу по госпдого- вірній тематиці, питома вага якої з кожним роком все збільшува тиметься. До цієї роботи залуча тимуться й студенти. Поширена робота з госпдого- вірної тематики й на хімічному факультеті: до цієї роботи вклю чилися кафедри технічної хімії (зав. кафедрою доц. Литвинен- ко) та неорганічної хімії (зав. кафедрою проф. Палатник). Відстають у цьому відношенні кафедри аналітичної хімії (зав кафедрами проф. Андреасов і проф. Комар), фізичної хімії (зав кафедрою проф. Ізмайлов) та за гальної хімії (зав. кафедрою доц. Давидов) . Значну роль у наближенні діяльності кафедр хімічного фа культету до потреб практики і виробництва має відіграти ство рювана при університеті за іні ціативою факультету та відділу заводських лабораторій Харків ського раднаргоспу базова аналі тична лабораторія раднаргосну. Підготовчі роботи до ії організа ції вже проведені. Важливішим завданням учених факультету є взяти найактивнішу участь у ро боті цієї лабораторії, що по- справжньому наблизить іх діяль ність до потреб практики, зро бить її справді актуальною і кон че потрібною для виробництва. Це завдання, зрозуміла річ, стосується і вчених геологіч ного факультету, які мають ор ганічно включитися в розв ’ язан ня завдань, безпосередньо зв ’ яза них з виробництвом. В інтересах кращої організа ції на хімічному факультеті ви робничої підготовки студентів слід було б допомогти йому за кріпити за факультетом такі ба зи практики, як Північно-До нецький” хімічний комбінат, пер ша практика на якому дала сту дентам надзвичайно багато, Ру- біжанський хімічний комбінат і інші. «ХАРКІВСЬКИИ УНІВЕРСИТЕТ». Стор. 2. 19 вересня 1959 р. ,В СЕРЦІ РЕСПУБЛІКИ МУЗЕЙ В. І. ЛЕНІНА …І ми раділи, дивлячись на молодь Відпустка наша почалася з подорожі Київ — Канів із студентами нинішнього IV курсу українського від ділення. Здавалось би, важко піклуватись про 50 сту дентів у відносно далекій подорожі, в великому місті протягом 8 днів, у страшенну спеку. А от, по щирості кажучи, ми одержали велике за доволення, відчули радість від того, як сприймає наша молодь багатющу скарбницю культури. Ця подорож дала нам можливість глибше пізнати наших студентів, широту їх інтересів, дружність колективу. Приємно бу ло бачити, як прагнуть студенти зафіксувати в своїй пам ’ яті і невичерпні матеріали музею Т. Г. Ш евченка, і все бачене в Києві, і прекрасні береги Дніпра, і бу рю під час подорожі на пароплаві. Виключна дисциплінованість студентів, їх бажання пізнати якомога більше за умов колективного відряд ження були особливо відрадним явищем. А. НІЖЕНЕЦЬ, 1. БУЛАШЕНКО, викладачі. НАС ВЕЗЕ ПАРОПЛАВ Пробувши в Києві сім днів, відвідавши всі історичні пам ’ ят ки цього стародавнього міста, Володимирську гірку, Аскольдову могилу, парк вічної слави, літе ратурно-меморіальний будинок – – музей Т. Г. Ш евченка, ми пря муємо до пристані. Нарешті ми на пароплаві. Всі ‘одразу побігли на палубу, всім чомусь захотілось зайняти місце саме там. Чути розмову: «Т УТ краще, адже що ти зможеш по- оачитп з каюти?». Це Люда Гре чишникова вмовляє Лару Васи ленко сісти поруч. Свої місця за йняли поки що тільки Анастасі я Максимівна і Ірина Григорівна. Квіти, які веземо, щоб привітати великого Кобзаря, Саша Вино- градський обережно вставляє під столики на палубі. Пароплав поволі пливе повз чарівні узгір ’ я Києва. Які мальовничі місця, які чудові бе реги Дніпра! Один вид змінюєть ся іншим і навіть зразу не ска жеш, який з них красивіший. Пригадуються знайомі- захоплю ючі рядки Гоголя: «Чуден Днепр при тихой, ясной погоде…» Не тільки милуємось красою приро ди, а й згадуємо про недавнє історичне минуле. Пропливаємо повз Трипілля, де в 1917 р. були розстріляні ком сомольці. їх, розстріляних, пора нених, напівживих, кидали з кру чі висотою в ЗО м в Дніпро. Ко му невідома трипільська траге дія! Зараз на цьому місці спо руджено обеліск вічної слави вірним синам Батьківщини. Мо торошно стає, коли уявиш собі ці страхіття минулого, але в сер ці -гордість за людей, які від дали своє життя за справу ре волюції. Та ось небо вкрилось хмара ми. Величезні хвилі бились об борт пароплава. Бризки, розби ваючись на водяний пил, тума ном заволокли нам путь. Паро плав кидає якір. Пристань зірва ло з причалу. Відчули й ми, як «реве та стогне Дніпр широкий». З палуби ми спускаємось униз, в каюту. На щастя, стояти на якорі нам довелось недовго. Че рез півтори години ми знову бу ли в дорозі. Хтось запропонував заспівати. Через хвилину залуна ли пісні про рідний Харків, ба дьорі СТуДеНТСЬКІ ПІСНІ, ПІСНІ 111)0 дружбу, про щире, палке кохан ня «берізки та клена». Пісні над Дніпром не стихали до самого вечора. Так продовжувалось до 11 години ночі, поки пароплав не зупинився в Каневі. І. БЕРЕЗА. В пам ’ яті оживають… Ось вузенька стежка на так званому Старому кла довищі з показником: «До могили Лесі Українки». На могилі встановлений майстерно виконаний па м ’ ятник Лесі. Сумними очима вона гордо вдивляється вдалечінь, притискуючи до серця книгу подій, єдину, але нездоланну зброю в боротьбі письменниці проти темних сил. Обабіч центрального входу но вого кладовища поховані видат ні діячі театру, науки. Ось моги ла Нечуя-Левицького, Михайла Старицького. Праворуч, біля са мої алеї, бачимо надмогильний бюст великого українського ком- позитора-класика М. В. Лисенка. На могилі М. К. Занько- вецької — постамент. Неначе са ма безталанна Христина з п ’ єси Карпенка-Карого, скам ’ янівши, стала на могилі, оплакуючи лю дину, яка так мистецьки створи ла її образ. Далі імена корифеїв укра їнської сцени – М. Садовського, П. Саксаганського, видатного ар тиста наших днів 10. В. Ш ум- ського, які назавжди ввійшли в історію українського театру. Схиливши голови, ми проходи мо повз могилу незабутнього Остапа Вишні, видатного укра їнського письменника-романтика радянської доби Ю . Яновського, автора чудової повісті «Моло дість» Ол. Войченка. Трохи далі поховані С. Васильченко, І. Ко черга, видатний учений академік Є. О. Патон. В глибокій задумі проходимо біля могил тих людей, які зав жди залишаться в пам ’ яті укра їнського народа. Ю. ПАРАВАН ЛАВРА ОЧАМИ АТЕЇСТІВ Від обеліску Слави — пам ’ ятника загиблим героям Вітчизняно, війни — далеко видно широкі простори з могутнім Дніпром. Пра воруч схил, на якому розташовані споруди Києвопечерської лаври, пам’ятника стародавньої архітектури. Ясним золотом виблискують вони під промінням пекучого сонця. Дуже зруйнували фашисти за повідник, збитки обраховуються в мільйонах карбованців. Але те, що зосталось, дбайливо оберігається урядом. Ми на території музею, де нас знайомлять з історією лаври. Будови лаври є цільним історико-архітектурним пам ’ ятником. На протязі багатьох століть в Києвопечерську лавру йшли люди з усієї Русі, несли потом, кривавицею зароблені гроші, і гроші роби ли лавру все багатшою. Вона була одним з найбільших землево лодінь в колишній Росії, мала 300 тисяч десятин орних земель, 400 тисяч десятин лісових угідь, 130 тисяч кріпосних селян. Важли вою статтею прибутку був продаж горілки! Ченці не боялися «грі ха», маючи 200 спиртозаводів і 8 тисяч горілчаних лавок, шинків, та пивних. Великою статтею прибутку були і «мощі святих» — му міфіковані тіла, які знаходяться в ближчих печерах. Прослухавши -розповідь екскурсовода, оглянувши архітектуру споруд, подивившись гробницю засновника Москви Ю рія Долгору- кого, могили Кочубея та полковника Іскри, ми прямуємо до печери Сумно стає, коли заходиш в темне підземелля. З свічками в ру ках, купленими у ченця, повільно просуваємося вперед. (Свічки — це теж стаття прибутку, і ченці навмисне відмовляються від елек трики) . Повертаючись до Харкова, ми вирішили організувати групу доповідачів-антирелігійників з екскурсантів, які на матеріалах лаврського музею побудують доповіді атеїстичного спрямування І. ЛІСОВИЦЬКИЯ. МИСТЕЦТВО, ТІЛЬКИ МИСТЕЦТВО Музей західного і східного ми стецтва. Проглянули зразки ан тичного мистецтва, мистецтва стародавнього Єгипту, раннього феодалізму. Потім — італійське мистецтво XIV — XVI століть. Це доба Рене сансу. Ми зупинялися біля творів Перуджіно — «Ангел» і «Мадон на», Рафаеля — «Мадонна дель Дука», Тіціана — «Венера посвячує вакханку в таємниці кохання». Донателло — «Святий Георгій-Пе- реможець» (бронзовий вилив). Бенвенуто Челліні — «Персей з головою Горгони» (бронзовий вилив) і т. д. З нідерландського живопису XX ’ — XVI століть запам ’ яталися твори школи П. Брейгеля Стар шого. Це правдиві сцени з се лянського побуту — «Селяни в шинку», «Напад бандитів на селян», «І Іовернення з Кермеси». Фламандський та голландський живопис XVII століття. Тут є твір А. ван Дейка – «Портрет чоловіка» (гармонічне поєднання теплих стриманих кольорів та невимушеної простоти, що вла стиве для творів цього художни ка), твір П. Рубенса «Річковий бог та німфи», Рембрандта — «Портрет старого в східному одязі» і т. д. Проходячи зали іспанського живопису, бачили «Портрет Ін фанти Марії Терези» де Веласке са і єдиний в Радянському Союзі живописний твір Ф. Гойї — «Портрет маркізи де Кастель- форт». Проходячи залами французько го мистецтва, де зібрано твори виключно XVIII століття, ми змогли познайомитись з народ ним мистецтвом цього періоду, стиль якого визначається термі ном «рококо». Зупинилися біля чудового твору А. Гріму «Дама з маскою». * * * Зразу ж після музею західного мистецтва вирішили. відвідати музей російського мистецтва. Тут 24 зали. Древньоруське мистецтво представлено творами Новгородської. Московської і Строганівської шкіл XII — XVII століть. Портретне мистецтво XVIII ст. представлено роботами Антропо- ва, Аргунова, Боровиковського, Левицького. Тут багато творів українських художників. Це говорить про тісний зв’язок двох великих куль тур світу — російської й україн ської. Привертають увагу твори В. Тропініна «Селянин з сопіл кою», «Портрет українського се лянина». Твори 6. Кіпренського, К. Брюллова, етюди Іванова до картини «Явлення Христа наро дові». В музеї зібрано цікаві твори художників – передвижників — Крамського, Журавльова, Маков- ського, Савицького, Ярошенка.. Велике місце займають твори Васнецова, Ге. Верещагіна, Рє- піна, Ш ишкіна, Левітана, Сурі- кова та іншії«. Ми зупинялися перед чудесни ми творами скульптора Анто- кольського: як зараз стоїть перед очима вражаючий твір скульпто ра «Спіноза». Ось Врубель… «Східна казка», «Дівчинка на фоні персидського килима»… Довго-довго затрима лись ми всі перед його ескізами до розпису Володимирського со бору. У відділі радянського мисте цтва ми проглянули твори Гера- симова, Володимира Сєрова, гра фіків — Верейського, Кібрика, Кукрпніксів, Пахомова та інших. Якщо в музеї західного і схід ного мистецтва ми чіткіше вло вили «контури» світового мисте цтва, відновили в пам’яті забуте, побачили нове, то в музеї росій ського мистецтва ми на фоні зна ного і баченого яскравіше диви лися і оцінювали твори своїх співвітчизників. О. ЮРЧЕНКО Таким МИ побачили місто О 7-й годині вечора 12 липня біля колон Південного вокзалу збираються студенти. Після ус пішно складених екзаменів варто добре й відпочити. Ось і перші ластівки — Тамара Афанасьева та Лара Гайдамака, в руках у них гітара. Поїздка обіцяє бути весе лою. Та нарешті зібрались усі. Стихає гамір у вагоні, кожен знаходить своє місце… Ось уже чути й звуки гітари та дзвінкі молоді голоси, які не стихають майже на протязі усієї липневої ночі — добре, що нікому наріка ти на співи серед ночі — пасажи ри вагону, то всі наші студенти. О десятій годині ранку з ві кон вагону ми побачили золоті бані соборів давнього Києва. Тролейбус мчить нас по Хре щатику, який одразу ж зачару вав нас своєю красою. В прекрасному університетсько му гуртожитку ми добре влашту вались. В цей-таки день, не зважаючи на втому, студенти від правляються знайомитись з міс том. Перше, що вразило нас — це простота буденного одягу киян та завжди святкове вбрання ки ївських вулиць, засаджених каш танами. Коли пройтись увечері по київських вулицях, а особливо по Хрещатику, то здається, що ти знаходишся серед казкової при роди. Семи-восьмиповерхові бу динки, оздоблені фігурною кера мікою, серед пишних дерев зда ються велетенськими казковими квітами… На ранок другого дня по при їзді ми розпочали свої походи по музеях, історичних місцях Києва. Ми відвідали музей Леніна, музей російського та західно-єв ропейського мистецтва, де поба чили оригінали робіт відомих ху дожників. Яку силу має мистецтво прино сити з собою відчуття щастя, повноти душевних сил, які хо четься віддати на служіння наро ду, Батьківщині! На завтра знов музеї, парки, заповідники Києва, а в кінці дня пляж… Л. НАЗАРЕНКО. ЗРОБИМО ТРАДИЦІЄЮ Герой нашої сторінки — третій курс українського відділення (тепер чет вертий). Колектив цьо го курсу міцний, згурто ваний. Він сильний сво єю дружбою, моноліт ністю. У студентів III укра їнського жевріє іскра живого інтересу до пер шоджерел у науці. їм недосить почути про творчість того чи іншо го письменника, їм зав жди хочеться розшука- ти нові відомості, глиб ше відчути добу, поба чити на власні очі па м ’ ятні місця, зв ’ язані з письменником. Минулого року сту денти цього курсу по ставили за завдання не одмінно відвідати запо відник ім. Сковороди й три місяці завзято бо ролись за здійснення цієї подорожі — і подорож відбулась. В результаті екскурсії з ’ явились нові ідеї розшуків сковороди- нівських місць у Харкові. Цього року курс за планував подорож Ки їв — Канів. Цілий семестр воювали за здійснення свого прагнення і таки досяг- ли цього! Прекрасна по дорож, багата на вра ження й набуті знання, відбулась. Закріпимо ж за фа культетом цю молоду ще традицію! «ХАРКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ» Стор. 3. 19 вересня 1959 р. о» ,В серці республіки Залишаємо запис і ми У провулку ім. Т. Г Шевченка знаходиться літературно – меморіаль ний будинок-музей Т. Г. Шевченка. В цьому бу динку весною і влітку 1846 р. жив великий по ет революціонер – демо крат Тарас Григорович Шевченко разом із сво їм товаришем по Акаде мії — художником М. Са- жиним. Будинок збережено таким же, яким він був у часи, коли тут жив Шевченко. Після Великої Жовт- невої революції буди нок, як історичний па м ’ ятник. був взятий під охорону держави, а в 1927 р. в ньому було відкрито музей. Експозиція музею роз міщена в 6 кімнатах першого поверху і в кімнатах мансарди. В перших 6 кімнатах ма теріали розказують про життя і творчість Шев ченка. його зв ’ язки з передовими діячами культури великого ро- сійського народу. В музеї представлені художні твори видатних діячів мистецтва: народ ного художника СРСР В. Касіяна, народних ху дожників УРСР – І. їжакевнча і К. Трохи- менко та інші. Особли вий інтерес викликають малюнки Києва, зробле ні Шевченком і Сажи- ним. Як не схожий Київ 1846 року на сучасне місто — велетень! В п ’ ятій кімнаті знаходиться по смертна маска Т. Г. Шевченка, оригінальні малюнки художників Г. Дмитріева — «Шев ченко в домовині» та інші. Цікава історія фото і малюнків похоро ну Шевченка, видів йот могили в різний час. З цієї експозиції видно, скільки зроблено за ра дянський час для увіч нення пам ’ яті Кобзаря. Дерев ’ яні вузькі схід ці ведуть наверх, в не велику кімнату, в якій жив Шевченко в 1846 р. В цій кімнатці експону ються особисті речі пое- та: мольберт, пензель І яким він малював, по ■ лотняний костюм, сол- і датська сорочка, яку він ‘ 1 носив на засланні, со- ; рочка, подарована пое- 1 тові сестрою Яриною у: 1859 р., яку він не но сив, а зберігав як па- і м ’ ять про любиму се- ! стру. Тут також експо- І нуються «Кобзарі» з автографами поета, офорт Шевченка з кар тини Рембрандта «При тча про виноградаря», книги поета: «История Крестовых походов» Г. Мишо. Повести Ку- ЛІша; Гоголь «Мертвые души». Вейдемейер «Двор и замечательные люди в России», «Рус ская Старина» і «Цар-, ствование Елизаветы Петровны» та інші. У садочку біля будин ку на постаменті з полі рованого лабрадориту ; встановлено бронзовий 1 бюст Т. Г. Шевченка. । Росте й досі дерево (шов ковиця), що було перед вікном кімнати Шевчен ка. У книзі записів відві дувачів читаємо багато’ теплих, проникливих слів про великого поета. Тут залишили свої записи різні люди — відомі всій країні герої Ра дянського Союзу, поети, письменники, вчені Й ро- і бітники, колгоспники і студенти. Залишаємо й 1 ми свій запис у цій книзі… ; в. косик. ЗУСТРІЛИСЬ КОМАНДИ КУРСІВ Цілий тиждень ішов дощ. Але 9 вересня був сонячний день 1 на дворі гуртожитку по вул. Артема відбулися змагання на першість історичного факультету з волейбола. Це стало хорошою традицією істориків. На змагання зібрало ся багато болільників – адже, крім відомих команд, у них бра ли участь обидві команди «но вачків» — першокурсників. Треба відразу зазначити, що факультет поповнився непоганими волейбо лістами. Не випадково першість серед жіночих команд завоювали першокурсниці. Хочеться відзначити й коман ду другого курсу, що поступила ся тільки першокурсницям. Ви ступаючи в неповному складі, другокурсниці (Іванківська, Кле нина, Махненко, Скворцова, Са ло) зуміли одержати дві перемо ги, програвши лише першокурс никам. Змагання довели, що історики можуть мати сильну збірну дівчат. Серед команд хлопців перше ’ місце заслужено завоювали п ’ я- тикурсники, друге третьо- курсники. Команда першого кур су, до складу якої входить де кілька розрядників, з часом ста не однією з кращих на факульте ті. Зараз першокурсникам ще не- вистачає зіграності, волі до пе ремоги, сміливості. Слабке місце наших волейболістів, як і ра ніш, – відсутність систематичних тренувань. Відчувається, що всім командам чогось невистачає; здається, ще б трохи — і всі курси мали б непогані команди Оце «трохи» — тренування. Я. ПЛАХОТНИЙ. МІЖНАРОДНА ЗУСТРІЧ СТУДЕНТІВ-ГІМНАСТІВ Сьогодні, 19 вересня, москов ський Палац Спорту в Лужниках прикрашений прапорами багатьох країн світу. Починаються Між народні студентські змагання з спортивної гімнастики, організо вані Студентською Радою при Комітеті молодіжних організацій СРСР спільно з Центральної^ радою ДСТ «Буревісник». СРСР на змаганнях представля тимуть, зокрема, Юрій Тітов і Та мара Маніна. Взагалі склад учас ників дуже сильний. Не випадко во серед спеціалістів можна всі ’ частіше почути слова “неофіці альна першість світу». Старшокурсникам — книги додому Нема потреби говорити про ге. яке значення має для студента історичного факультету робота над книгою. Велику допомогу по дають нам бібліотеки. Студенти широко використовують книжкові фонди ЦІ1Б. бібліотеки ім Коро- ленка, наукових кабінетів факуль тетів. Однак у великих бібліотеках і кабінетах користуватись книгами дозволено лише в читальних за лах. Це значно утруднює само стійну роботу студента, особливо старших курсів, якому доводить ся користуватись значною кіль кістю різноманітної літератури. Тим більше, що вже на четвер тому курсі студенти-історики при ступають до написання дипломної роботи. Єдина бібліотека, де можна взяти книги додому — бібліотека філфаку на Раднаркомівській ву лиці, але там не завжди можна одержати потрібну літературу, бо фонди цієї бібліотеки дуже обме жені. до того ж там переважає учбово-педагогічна література над науковою. Зрозуміло, як було б хороше, якби студентам старших кур сів дозволили брати книги з ЦНБ додому. Мова йде про ті книгіи, які в кількох примірниках зберігаються в бібліотеці. Минулого року вже говорилось про те, що активним членам СНТ видаватимуться абонементи. Од нак розмови залишились розмо вами. А питання це вирішити не обхідно. В. ЛІСОВИЦЬКИЙ, А. МА- МАЛУЙ, студенти IV курсу історичного факультету. < НАША ПРАКТИКА НА КАВКАЗІ Ось уже третій рік влітку на Східному Кавказі на території Тібердинського заповідника пра цює гляціологічна експедиція; іґрацює нона за програмою Між народного Геофізичного Року. її учасники, студенти географічно го факультету, провадять напів- стаціонарні мікрокліматичні, ак тинометричні та інші спостере ження. Крім того, що студенти набувають навичок застосування теоретичних знань на практиці, вони дають цінний матеріал дли науки як з сучасного і древнього оледеніння району, так і з питань клімату, що має велике значення для практичного використання природних ресурсів Тіберди. Ви вчення відступу льодовиків, при чини цього відступу (сонячна радіація, зміни клімату тощо) та інші питання маніть велике тео ретичне значення. Цього року протягом двох літ ніх місяців в базовому таборі на льодовику Алібек працював загін у складі Задорожного, Война- ровича, Снігура, Муженка, ПІу- макової і Лазаренко. Три рази на добу провадяться спостереження на трьох метеостанціях, розташо ваних на льодовику Алібек. Кож ні десять днів провадяться за мірювання відступу льодовика. Аналогічні спостереження про- вадяться і на інших льодовиках району. Велика увага приділяється ви вченню сучасного оледеніння району. Адже з моменту скла дання карти оледеніння Тіберди минуло понад 65 років, за час цей відбулися значні зміни в роз мірі льодовика. Деякі льодовики зовсім зникли, відступили, інші значно зменшились, залишились як свідоцтво їх колишньої могут ності величезні «баранячі лоби», глибокі озера та ін. Постійно перебуваючи в ра діальних маршрутах, учасники експедиції відвідали і описали близько ста льодовиків на тери торії Тібердинського заповідника. Поряд з описом, нанесенням від повідних змін на карту оледепін- ня. робились малюнки і схеми льодовиків, фотознімки, що явля ють собою цінний фактичний ма теріал. Крім басейну Тіберди, загін відвідав і вивчив льодовики вер хів ’ я ріки Аксіут. Цей район трудноприступний, люди його відвідують рідко. Навіть альпі ністи не завжди сміди потрапля ють. Вивчати його було особливо цікаво, хоча добратися туди з нашим, чого гріха таїти, примі тивним знаряддям, було нелегко. Незважаючи на труднощі і не зручності похідного життя, сту денти все ж хороше відпочили, відвідали багато красивих місць, що запам ’ ятаються назавжди, зі брали потрібний матеріал для своїх дипломних і курсових ро біт, взяли участь у міжнародній справі наукових роботах за програмою Міжнародного Геофі зичного Року. В. СИДОРЕНКО, нач. Домбійського загону Кавказької експедиції. — Чого ти такий неохайний? — Я ж тільки-но звільнився від чергу- ваьіня по гуртожитку. Мал. В. Зеніна. В ЇДПСЧИНСК , праця, море Успішно склали літню сесію третьокурсники Анатолій Фоміи та Петро Макогін. А десятого липня вже їхали н поїзді Харків Сімферополь. Вранці побачили знайомі малюнки Криму, проїха ли Джанкой, о 5-ій годині їх зу стріли башти Сімферопольського вокзалу, а об 11-ій приїхали в Судак — мету поїздки.. ’ Наступний ранок вони зустріли в морі, і цим ранком розпочалися справжні канікули — веселі, спов нені вражень, і, врешті, трудові. Так, довелося й попрацювати. Це сталося у серпні — коли друзі вже достатньо відпочили і прогу лянки до моря почали здаватися одноманітними. У радгоспі «Су дак» їх зустріли дуже гостинно- створили хороші умови. Працюва ли хлопці в бригаді Героя Соціа лістичної праці Марії Князевої, виконували по три норми на день. Але і в цей час праця не ‘була єдиною спра вою в житті Анатолія та Петра. В Криму чимало цікавих істо ричних пам ’ ятників, були вони і в Суда ку. А наші друзі історики. Подовгу їхню увагу привер тала Генуезька фор- кщя. Море, праця, спор тивний майданчик, зустрічі з новими людьми, нова обста новка – хіба не чу дово провели свій літній відпочинок друзі-історики? В. ПОТАПЕНКО. Редактор Б. ЩЕРБАНЕНКО. Адреса редакції: Університетська вул., 16. Тел. 2-72-01. Друк, вид-ва ХДУ. БЦ 14000. Зам. 1551