Розпочалася зимова сесія на заочному відділенні універ ситету. З різних кінців країни приїхали на екзамени студен- ги-заочники. В. В. УЛЕЗКО приїхала на зимову сесію здалека: секретар райкому профспілки металургів на Чукотці, вона — заочниця вже шостого курсу біофаку. Наш фотокореспондент В. Хей фец сфотографував її (на пе редньому плані) і шестикурс- ницю — заочницю Е. Курлієв- ську (викладач хімії з м. Баку) під час занять з мікології. No 3 (1301) Субота, 16 січня 1965 р. Ціна 1 коп. ЛИС 7′ ДО РЕ Д АКЦ/І ВЕЧІР ДРУЖБИ І ДОБРОТИ Цей вечір запам ’ ятається кожному його учаснику на все життя. Новорічний вечір сту- дентів-африканців, які нещо давно прибули до Радянського Союзу. І яскраво прикрашений зал їдальні, і Дід Мороз, і піс ні радянських школярів, які так сердечно нас вітали, і ви ступи на російській мові сту- дентів-африканців — все це було насичено атмосферою дружби, хорошого настрою, добрих побажань. Кожен з нас почував себе радісним і щас ливим. , 3 кращими побажаннями, з дружніми словами звернувся до нас декан підготовчого фа культету Я. А. Побеленський, теплі слова сказав нам і ректор університету професор В. Ф. Лаврушин. І всі вони підтри мали наш щирий тост за друж_ бу, за мир в усьому світі. \ потім відбулася подія, яка всіх нас схвилювала особливо: виявивши високе почуття дружби і уваги, російські дру зі всім студентам — африкан цям, які народилися в грудні, подарували штучні маленькі ялинки. Ці подарунки нагаду ватимуть нам про щирість друзів. Кожна хвилина цього вечо ра була щасливою для нас, ко жен з нас відчув себе членом дружної інтернаціональної сім ’ ї. Ми щиро вдячні керівництву університету й факультету, всім викладачам за цей чудо вий вечір. Ми палко віримо в те, що рік, який тільки-но розпочався, буде роком зміц нення дружби між Радянським Союзом і країнами Африки. АБАКА СЕЙ, студент підготовчого факультету. Викладач йде до гуртожитку ТРИБУНА ПАРТОРГА О начна частина наших студен- ^ тів мешкає в гуртожитках університету. Причому більшість з них — понад 150 чоловік — у гур тожитку на вул. Студентській. 5/2. Природно, що основна увага пар тійного бюро радіофізичного фа культету і деканату спрямована саме на-цей гуртожиток. І саме у проведенні виховної роботи з сту дентами, що живуть у цьому гур тожитку, з ’ явилися труднощі, труд нощі досить серйозні. На початку учбового року було кілька випадків порушення окре мими студентами правил соціа лістичного співжиття, правил ден ного розпорядку. Студентська ра да дивилася на це, м ’ яко кажучи, байдуже. Довелося втрутитися партбюро і деканатові. З части ною студентів суворо побесідува ли, декого прийшлося просто таки виселити з гуртожитку, надавши можливість проживати там більш достойним студентам, серйозна ро бота була проведена і з самою студрадою. З метою закріпити непогане ста новище, яке склалося в результа ті значної роботи, партійне бюро запропонувало агітаторам акаде мічних груп — викладачам фа культету обов ’ язково відвідувати своїх студентів у гуртожитку, про вадити там бесіди. І ось протягом уже досить таки довгого часу викладачі факульте ту регулярно відвідують гуртожи ток. Журнал відвідування у чер гового заповнений помітками. Ко ристь це дало. Наприклад, акти візувалася робота студентської ради, майже зовсім припинилися порушення дисципліни, поліпшився й санітарний стан. Можна сказа ти, що в гуртожитку сьогодні по рядок. Але саме тепер, коли, зда валося б, усе пішло добре, перед викладацьким колективом факуль тету з ’ явилися труднощі, які ви кликають серйозні хвилювання. Для чого йде викладач у гурто житок? Лише з метою контролю? Ні, зрозуміло. Кожне відвідування повинно бути використано з вихов ними цілями. Але переважна біль шість викладачів факультету — молоді викладачі, молоді вихова телі. їхня педагогічна майстер ність — результат поки що мало го власного досвіду. І виникає пи тання: що робити далі і як роби ти? А становище склалося невеселе: відвідування сприймається біль- шістю викладачів як чергування (відмітитися в журналі: чергував від такої години до такої) . І хоча у студентів у кімнатах викладачі бувають, розмовляють з ними, все ж більшість студентів сприйма ють ці відвідини як контроль. А переважна більшість наших сту дентів — добре вихована і чесна молодь, активні комсомольці. По дібний контроль і дрібна опіка їх ображають. 1 тут питання виховної роботи в гуртожитку, на мій погляд, тіс но змикається з питанням вихов ної роботи у вузі взагалі, з питан ням великої важливості: СТУ ДЕНТ — ВИКЛАДАЧ. Як взагалі повинен викладач здійснювати ін дивідуальну виховну роботу? Як повинен працювати викладач із студентом у позааудиторний час? Очевидно, основні положення ці єї роботи в нас ще не зовсім роз роблені. 1 тут потрібна допомога парткому в цілому ряді питань. Заважає хорошій виховній робо ті і те, що якось дуже бідно у на ших гуртожитках, зокрема в гур тожитку радіофізиків. І хоча при міщення тут високі, коли потрап ляєш у кімнати, відразу відчува єш, що щось тебе пригнічує. А усунути це просто. Треба лише під час чергового ремонту ретельно продумати колір стін. Треба гарно оформити наочну агітацію. Пот рібні, нарешті, квіти. А така «дрібниця», про яку вже писала наша газета, про яку говориться на кожних зборах — 4 крани для умивання на 150 чоловік! Мені можуть закинути що я змішую два питання. Ні! Це все одне питання: якщо ми зуміємо допомогти студентам створити доб рі — коли хочете — красиві умови життя, вони самі будуть краще слідкувати за своєю домівкою. Крім того, мені здається, треба поцікавитися й тим, як організо вана виховна робота у гуртожит ках викладацькими колективами інших інститутів. Ось, наприклад, у медичному інституті кімнати гуртожитку закріплені за певними кафедрами, які здійснюють своє рідне шефство над студентами. Є, безумовно, якийсь досвід і в ін ших вузах. Вивченням і накопи ченням такого досвіду слід зай нятися серйозно. Ми багато і пра вильно говоримо про виховну ро боту, про її важливість, а робимо не так уже й багато. Ю. РЄПА, секретар партбюро радіофізичного факультету. ВІД РЕДАКЦІЇ: вміщуючи статтю тов. Рєпи, який пору шує важливе і дещо спірне питання щодо виховної робо ти в гуртожитку зокрема і ви ховної індивідуальної роботи викладача з студентом взагалі, редакція певна, що наші чита чі висловлять свою думку з цього приводу. Студради повинні працювати краще 8 грудня 1964 року партком університету розглядав питання про політико-виховну роботу в гуртожитку на вул. Отокара Яро ша. Результатом цього . засідання було те, що порядок у гуртожит ках став кращий. Новообрані студ- ради взялися до роботи. Адміністративно-господарча час тина університету з свого боку зробила багато, щоб закінчити ре монтні роботи. Наприклад, у гур тожитку на вул. Отокара Яроша закінчено обладнання побутових кімнат, придбані пральні машини, працюють душові, гардероб тощо. Відновили свою діяльність чи тальні зали. Ленінські куточки (просп. Леніна, 20, вул. Ар тема, 46). Незабаром будуть працювати читальні зали і в гур тожитку на Студентській 5/2. Сту дентів, які живуть у приміщенні залу, розмістять у кімнатах* ви пускників. Налагоджено систематичний ви пуск стіннівок, були проведені но ворічні вечори. Викладачі університету — часті гості в гуртожитках, де вони чи тають лекції, провадять бесіди. Доц. Г. І. Шкляревський у гурто житку на проспекті Леніна, 20 провів цікаву лекцію-бесіду на те му: «Лєрмонтов у музиці». У гур тожитку на вул. Артема, 46 з лек цією «Нові дані про відкриття Амери’ки» виступив доц. Віленкін. У цьому ж гуртожитку доц. Піль- верман провів бесіду про міжна родне становище, було дано 2 кон церти. Регулярно відвідує гурто житки секретар партбюро фізико- технічного факультету Фещенко М. В. Значно покращав санітарний стан гуртожитків. У більшості кім нат панує чистота й охайність. Прикладів можна навести безліч. Це кімнати: 63, 4, 10, 117 (Арте ма, 46), 5, 20, 23, 24 (Студентська, 5/2), 2, 24 (Студентська 12), 61, 68, 111, 134, 178, 150, 163, 146 (Леніна, 20) та багато інших. Проте ще є кімнати, де брудно, неохайно, їх мешканці не дбають про порядок. Наприклад, студен тів мехмату Демченка, Зарву, Ша- тохіна та Бочарова профком по становив виселитгі з гуртожитку на вул. Отокара Яроша за анти санітарний стан у їхній кімнаті. Незатишно і брудно у кімнатах 121 (Артема, 46), 27 (Студентська, 12), 7, 26 (Студентська 5/2), 12, 78, 120 (Леніна, 20). Порядок у гуртожитках, чисто та в кімнатах і побутових, органі зація хорошого дозвілля, прове дення політико-виховної і культ масової роботи, — це справа самих студентів, студрад гуртожитків та їх голів. Там, де студрада пра цює систематично, дбає про кращу організацію умов життя студентів, там чистота, порядок, хороша, дружна атмосфера у колективі гуртожитку. По-справжньому взялася за ро боту студрада гуртожитку на вул. Артема, 46 (голова — студент хім- факу Сєкачов). Активно, з вогни ком працюють члени цієї ради Ка- минін, зав. радіовузлом, Соколо ва, побутсектор, Самійленко, культ – сектор. Добре організована робо та студради в гуртожитку на про спекті Леніна, 20, де особливо доб ре працюють т. т. Чайченко, Селе зень, Любка. На жаль, у гуртожит ку на вул. Отокара Яроша (голо ва ради Дорошенко) до цього ча су не налагоджена систематична робота деяких членів студради, не має чіткого календарного плану роботи. Зараз тут справа поліпшу ється. Гадаємо, що спільними зусилля ми партійних бюро факультетів, комітетів комсомолу, профкому університету, які останнім часом багато уваги приділяють політико- виховній роботі у гуртожитках, ми зможемо і повинні домогтися при активній діяльності студрад відповідного порядку в гуртожит ках. Доц. А. КОЛОДЯЖНИЙ, член партійного комітету універси тету. Х ОРОШІЙ СИРАВ1 — Д ОРОГУ НАШІ КРАЩІ ВОКАЛІСТИ Хтось запропонував, коли готували новорічний вечір на ЗО грудня: «Давайте влаштуємо конкурс наших вокалістів!». Ідея сподобалася. Конкурс так конкурс. І ось на сцені перші учасники першого в університеті конкур су вокалістів. Усі виступи супроводжує акомпанементом керівник універси тетського вокального колективу дипломант І Всесоюзного конкурсу артистів естради Г. І. Фраимович. Уважно слухає всі виступи шановне жюрі, до складу якого увійшли знавці і любителі музики доценти О. 1. Беседовський, О. С. Лейбін, ветерани університет ської художньої самодіяльності Н. В. Воронцова і А. К. Люта та ін. Чудовим виконанням української народної пісні «Ой не світи, місяченько» покорила слухачів студентка факультету іноземних мов Олена Гаркавенко. Саме їй і було присуджено першу премію. Другу премію одержав фізик Василь Гур ’ єв, третє місце поділили між собою Лідія Чаплигіна : Тетяна Васильєва. Можна з пев ністю сказати, що успішно ЙЯЬтупали і інші учасники конкурсу Не можна не назвати серед них Віктора Мельника, Ніну Васьокіну, Людмилу Жукову. Такі конкурси обов ’ язково слід провадити, причому не лише співаків, а й танцюристів, читців, інструмен талістів. Доц. 1. СИДОРОВА, І. СУЧКОВА, студентка. ,Фізкультура і СПОРТ ХОРОШОГО ВАМ НАСТРОЮ, ПЛАВЦІ Ця подія схвилювала і нас, так би мовити, безпосередніх учасни ків, і всіх тих, кому дорога честь університету: наші студенти, плавці, на відбірних заочних республіканських змаганнях за воювали першість серед вузів ських команд міста, причому значно випередили такі сильні команди, як команда ХДПІ. команда ХПІ. Виступали на цих змаганнях команди (чоловіча й жіноча) у такому складі: чоловіча команда БЛОШЕНКО Є. (радіофак), КО ЗИР В. (фізфак), В. ДОВБУШ (фізфак), ГУЗЬОВ А. (фізфак), 1. ДАНИЛОВ (радіофак), СЕ МЕНОВ С., СЕМЕНОВ Л„ МЕДВЕДЄВ Є. (радіофак). жіноча команда ТИМЧЕНКО С. (фізфак), ФО МЕНКО Т. (мехмат), ШАПКА Л. (біофак). ЧЕЧЕЛЬНИЦЬКА О. (мехмат) . Особливо слід відзначити Бло- шенка, Медведева, Козиря, Дани лова, які в естафетному плаванні 4X100 вільним стилем посіли перше місце і встановили рекорд облради СДСТ «Буревісник». Таким чином, команда наших плавців завоювала право на участь у фінальних республікан ських змаганнях, які проходити муть у лютому у Львові. Розпочинається екзаменаційна сесія. Бажаємо студентам-спорт сменам, переможцям цих відпові дальних змагань, так само успіш но її скласти, як вони виступили нещодавно. До речі, від цього у значній мірі залежить успіх дальшої боротьби: республіканські змагання після сесії, а хто буде заперечувати проти того, що з хорошим настроєм легше і зма гатися, і перемагати. М. ВАСИЛЕНКО, викладач. КРАЩИЙ СПОРТСМЕН УНІВЕРСИТЕТУ ЗА 1964 рік. На фото: студентка III курсу факультету іноземних мов Людмила КОМЛЄВА, майстер спорту, чемпіонка і рекорд сменка УРСР із стрибків у висоту з розбігу. КУБОК ВУЗІВ Є! Цими днями відбувся розиграш Кубка вузів обласної ра СДСТ «Буревісник» з вільної та класичної боротьби. Борці університету готувалися серйозно до змагань, хоча, ві верто кажучи, умови в нас для справжніх тренувань не ду: < хороші. Змагання проходили в обстановці гострої боротьби. Про р зультат наші читачі вже знають з попереднього номеру: перемо у одержали учасники команди з вільної боротьби університету. Воги й завоювали Кубок вузів. У цих змаганнях честь університету захищали К. ДАНИЛ ЧЕНКО (фізфак), А. РИЖКОВ (радіофак), М. ШЕВЦОВ (ге । лого-географічний), Б. ГОРОДИЛОВ (фізтех), СКУБА Б. (раді фак), В ДЕРІЙ (радіофак), Є. МІНАЄВ (мехмат), В. БУТО1 СЬКИЙ (фізфак), В. ЯКОВЛЕВ (фізтех), В КАЛАШНИ (істфак). В. РОМАСЬКО (фізтех). Р. ХАЛАТОВ, викладач. МІСЦЯ РОЗПОДІЛИЛИСЯ ТАК Нещодавно редакція нашої газети та кафедр фізичного виховання і спорту оголосила конкурс н звання Кращого спортсмена університету за 1964 ] Сьогодні ми публікуємо результати. 1 місце Людмила КОМЛЄВА — факультет іноземних мов — 130 очок. 2 місце Олександра ШАХОВА фізфак — 1102 очка. З місце Віра ІЛЬГОВА — мех мат — 34 очка. 4 місце Володимир ГУБАР мехмат — 24 очка. 5 місце Євген ГУБЕНКО хім- фак — 22 очка. На першому місці по праву опинилася Людмила Комлева — студентка Ш курсу факультету іноземних мов, майстер спорту, чемпіонка і рекордсменка УРСР із стрибків у висоту з розбігу. Во на в 1964 році успішно виступала на багатьох міжнародних і все союзних змаганнях. її кращий результат у стрибках — 172 см. їй одностайно присудили перше місце всі 26 учасників конкурсу. На другому місці О. Шахова, студентка 5 курсу фізичного фа культету, в її активі перемога на першості УРСР серед юніорів і рекорди ХДУ у штовханні ядра — 12 м 60 см і у метанні диска — 37 м 50 см. На третьому місці В. Ільгова, студентка II курсу механіко-ма- тематичного факультету: вона ві конала І розряд з легкої атлетик і була призером міських та вузі: ських змагань. На четвертому місці Володими Губар, студент V курсу мехмат; наш кращий десятиборець. На п ’ ятому місці Є. Губенкі студент II курсу хімфаку, рекор; смен ХДУ з бар ’ єрного бігу, прі зер першості вузів і учасник збф ної міста Харкова з легкої атлг тики. У нашому університеті багат хороших спортсменів — плавців, в< лосипедистів, фехтувальників, гім настів, волейболістів, гребців, бас кетболістів, які в 1964 році викс нали норму майстра спорту і за воювали багато почесних титулів Але на жаль, не всі ці успіхи бул широко відомі, про них знає част< тільки вузьке коло працівник!: у галузі спорту. Ось чому в новорічному кон курсі на кращого спортсмена уні верситету 1964 року взяло участ лише 26 чоловік, причому всі – легкоатлети. Редакція сподівається, що спор тивний актив буде частіше висту пати на сторінках нашої газети а студенти університету будуті знати своїх спортивних героїв. ВІСТІ з НАУКОВИХ КОНФЕРЕНЦІЙ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОГО РОМАНУ 17 — 19 грудня 1964 р. у Дніпро петровському державному універ ситеті ім. 300-річчя возз ’ єднання України з Росією відбулася між вузівська наукова конференція, присвячена вивченню творчості О. Гончара та проблемам сучас ного роману й новели. З цікавими доповідями висту пили представники літературної Москви професори Г. й. Ломідзе, С. И. Мащинський, М. М. Пархо менко, Л. Г. Якименко. Про розвиток радянської біло руської літератури на сучасному етапі та про особливості творчості О. Т. Гончара говорив у своїх ви ступах білоруський письменник із м. Мінська І. Я. Науменко. О. Т. Гончару та літературному Придніпров ’ ю була присвячена доповідь письменника М. Нечая. Виступали й письменники Ф. За- лата, П. Загребельний. На конфе ренції працювало три секції: сек ція теорії роману і майстерності письменника, новелістики й пуб ліцистики, мовознавства й мето дики Пленарне засідання конфе ренції почалося вступним сло вом ректора ДДУ професора В. І. Моссаковського. З теплими привітальними словами звернув ся до учасників конференції О. Т. Гончар. З першою науковою доповіддю на пленарному засіданні виступив член-кореспо’ндент АН УРСР, док тор філологічних наук Л. М. Но- виченко, який підняв ряд проблем, пов ’ язаних з розвитком радян ського роману і творчістю О. Гон чара. Далі на секційних засі даннях доповідачі висловлювали цікаві, нові думки — – результат своїх творчих наукових спосте режень. Велике враження на всіх присутніх справила доповідь док тора філологічних наук, професора ДДУ Г. М. Гая «Романні струк тури і типологічні образи у тво рах О. Гончара», у якій допові дач підкреслив постійні творчі шукання О. Гончара все нових і нових романних структур, його рідкісне уміння щодо створення «повноцінного художнього образу генералізуючого (тобто концепту- вального, типологічного харак теру)». У доповіді «Деякі риси нова торства Гончара-романіста» до цент ДДУ К. П. Фролова вперше дослідила таку своєрідність твор- чості О. Гончара, як освоєння ним категорії часу і простору, що виявилось у прагненні письмен ника зблизити грані минулого, теперішнього й майбутнього. Гли боко була досліджена ідейно- естетична своєрідність жанру ро ману О. Гончара «Тронка» у до повіді доктора педагогічних наук О. Р. Мазуркевича. Доцент Хар ківського університету М. І. Ке нігсберг поділилась з присутніми своїми думками про характер ро мантики у творах О. Т. Гончара. Творчо працювала і секція нове лістики та публіцистики. По-но вому розв ’ язав питання про тра диції Михайла Коцюбинського в поетиці новел Олеся Гончара доктор філологічних наук, про фесор ДДУ Л. Д. Іванов, пока завши у своїй доповіді близь кість двох письменників «…в ідей но-естетичних засадах, особли востях художнього обдарування, принципах творення образів». Зацікавила всіх і постановка питання про образотворчі чинники в новелі О. Гончара «Модри камінь» у доповіді доктора філо логічних наук О. К. Бабишкіна. Різні сторони мови творів О. Т. Гончара дослідили вчені- мовознавці. Так, про фразеологіз ми та їх стилістичну роль у ро манах О. Гончара доповідала секції доцент Одеського універси тету Н. А. Москаленко, а мовно стилістичне оформлення розповіді в романі О. Гончара «Тронка» до слідив у своїй доповіді доцент Одеського університету В. П. Дроздовський. Було багато і ін ших доповідей з питань мово знавства. Високу оцінку здобула на сек ції методики, якою керував докто) педагогічних наук О. Р. Мазурке вич, доповідь учителя Мереф ян ської СШ No 6 Харківсь ласті І. С. Бація про стиг роботу при вивченні О. Гончара в школі. На заключному пленарно ї, сіданні було підведено п роботи конференції. Всі п^:-; ..: висловили глибоку подяку праців никам Дніпропетровського дер жавного університету, які пре красно організували роботу науко вої конференції. Виступив і О. Т. Гончар, який подякував усім учасникам конфе ренції за велику увагу до важли вих питань розвитку радянської літератури та до своєї творчості, відмітивши, що він почуває себе завжди в боргу перед Радянською Вітчизною. Москва, Київ, Харків, Мінськ, Кишинів, Львів, Одеса, Чернівці, Херсон, Ровно, Кам ’ янець-По дільськ прислали своїх представ ників на цю конференцію. Особливо зворушливою була участь студентів Дніпропетров ського університету у підготовці до цієї конференції: разом з ви кладачами вони оформили ауди торію «Радянський письменник» і виступили на заключному кон церті з літературно-музичною ком позицією за творами О. Т. Гон чара. Високий рівень наукової конференції в Дніпропетровському університеті — результат спільних зусиль усього філологічного фа культету. Н. ОЛЬЯК, викладач. ЛИСТ ДО РЕДАКЦІ Ї ЦЬОГО НЕ МОЖНА БІЛЬШЕ ТЕРПІТИ Абонемент учбової бібліотеки. Працюють тут два співробіт ники. Часто-густо — один. А читачів, особливо зараз, значно більше. Замовлення за замовленням, обличчя за обличчям. Запити найрізноманітніші — література для дипломної прані, для курсової роботи, з курсу, наприклад, зарубіжної літератури або просто щось почитати… І хочеться задовольнити всі прохання, і хочеться працювати так, щоб людям не доводилось витрачати багато часу на вистою вання у чергах, адже ми розуміємо: кожний поспішає, особливо вечірники, у яких дійсно кожна хвилина на рахунку. Всі книги стоять на своїх місцях у різних відділах, у різних кінцях сховища. А сховище бібліотеки з двох ярусів. Добре, якщо книга на першому. Але ж часто буває і на другому. 1 тоді дово диться важко. Якщо трохи раніше або швидше розігнешся, сильно вдаришся і забруднишся у крейду. Але найстрашніше — гострі металеві коробки, які за законами охорони праці обов ’ язково слід закрити пластиками, якось ізолювати. У нас це не зроблено, і, як здається, не збираються у найближчі строки зробити. А кожен з нас, бібліотекарів, уже на собі відчув міцність цих металевих гострих конструкцій. Лише за останній місяць було два досить таки важких нещасливих випадки в учбовій бібліотеці через ці металеві коробки. А попереду ще не один місяць і рік роботи. Ми не раз уже ставили питання і перед госпчастиною, і перед нашою дирекцією про те, що в таких умовах неможливо працю вати, але на наші заяви поки що мало звертають уваги. А тому і вирішили ми звернутися з проханням про допомогу до громад ськості університету. Т. БАСЮК, бібліотекар. Заст. редактора О. михильов. «Харьковский университет». Орган парткома, ректората, комитета Л КОМУ, профкома и месткома Харьковского ордена Трудового Красного Знамени государственного университета им. А. М. Горького. На украинском языке. Адреса редакції: пл. Дзержинського, 4, корпус 9. Тел. Г-0-45-31, дод. 2-68. Друк. No 116, Університетська вул., 16. БЦ 49210. Зам. 439.