Електронний архів оцифрованих періодичних видань Центральної Наукової Бібліотеки Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна
Видання:
Харківський університет
Регіон:
Харків
Номер видання:
3
Дата випуску:
16.01.1965
Дата завантаження:
09.10.2026
Сторінок:
2
Мова видання:
українська
Рік оцифровки:
Кількість номерів:
Текст роспізнано:
ТАК
Оригінал зберігається:
Центральна наукова бібліотека Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

На весь екран

Знайшли помилку? Напишіть нам про це на пошту it.cnb@karazin.ua

Розпочалася зимова сесія на заочному відділенні універ ­ ситету. З різних кінців країни приїхали на екзамени студен- ги-заочники. В. В. УЛЕЗКО приїхала на зимову сесію здалека: секретар райкому профспілки металургів на Чукотці, вона — заочниця вже шостого курсу біофаку. Наш фотокореспондент В. Хей ­ фец сфотографував її (на пе ­ редньому плані) і шестикурс- ницю — заочницю Е. Курлієв- ську (викладач хімії з м. Баку) під час занять з мікології. No 3 (1301) Субота, 16 січня 1965 р. Ціна 1 коп. ЛИС 7′ ДО РЕ Д АКЦ/І ВЕЧІР ДРУЖБИ І ДОБРОТИ Цей вечір запам ’ ятається кожному його учаснику на все життя. Новорічний вечір сту- дентів-африканців, які нещо ­ давно прибули до Радянського Союзу. І яскраво прикрашений зал їдальні, і Дід Мороз, і піс ­ ні радянських школярів, які так сердечно нас вітали, і ви ­ ступи на російській мові сту- дентів-африканців — все це було насичено атмосферою дружби, хорошого настрою, добрих побажань. Кожен з нас почував себе радісним і щас ­ ливим. , 3 кращими побажаннями, з дружніми словами звернувся до нас декан підготовчого фа ­ культету Я. А. Побеленський, теплі слова сказав нам і ректор університету професор В. Ф. Лаврушин. І всі вони підтри ­ мали наш щирий тост за друж_ бу, за мир в усьому світі. \ потім відбулася подія, яка всіх нас схвилювала особливо: виявивши високе почуття дружби і уваги, російські дру ­ зі всім студентам — африкан ­ цям, які народилися в грудні, подарували штучні маленькі ялинки. Ці подарунки нагаду ­ ватимуть нам про щирість друзів. Кожна хвилина цього вечо ­ ра була щасливою для нас, ко ­ жен з нас відчув себе членом дружної інтернаціональної сім ’ ї. Ми щиро вдячні керівництву університету й факультету, всім викладачам за цей чудо ­ вий вечір. Ми палко віримо в те, що рік, який тільки-но розпочався, буде роком зміц ­ нення дружби між Радянським Союзом і країнами Африки. АБАКА СЕЙ, студент підготовчого факультету. Викладач йде до гуртожитку ТРИБУНА ПАРТОРГА О начна частина наших студен- ^ тів мешкає в гуртожитках університету. Причому більшість з них — понад 150 чоловік — у гур ­ тожитку на вул. Студентській. 5/2. Природно, що основна увага пар ­ тійного бюро радіофізичного фа ­ культету і деканату спрямована саме на-цей гуртожиток. І саме у проведенні виховної роботи з сту ­ дентами, що живуть у цьому гур ­ тожитку, з ’ явилися труднощі, труд ­ нощі досить серйозні. На початку учбового року було кілька випадків порушення окре ­ мими студентами правил соціа ­ лістичного співжиття, правил ден ­ ного розпорядку. Студентська ра ­ да дивилася на це, м ’ яко кажучи, байдуже. Довелося втрутитися партбюро і деканатові. З части ­ ною студентів суворо побесідува ­ ли, декого прийшлося просто таки виселити з гуртожитку, надавши можливість проживати там більш достойним студентам, серйозна ро ­ бота була проведена і з самою студрадою. З метою закріпити непогане ста ­ новище, яке склалося в результа ­ ті значної роботи, партійне бюро запропонувало агітаторам акаде ­ мічних груп — викладачам фа ­ культету обов ’ язково відвідувати своїх студентів у гуртожитку, про ­ вадити там бесіди. І ось протягом уже досить таки довгого часу викладачі факульте ­ ту регулярно відвідують гуртожи ­ ток. Журнал відвідування у чер ­ гового заповнений помітками. Ко ­ ристь це дало. Наприклад, акти ­ візувалася робота студентської ради, майже зовсім припинилися порушення дисципліни, поліпшився й санітарний стан. Можна сказа ­ ти, що в гуртожитку сьогодні по ­ рядок. Але саме тепер, коли, зда ­ валося б, усе пішло добре, перед викладацьким колективом факуль ­ тету з ’ явилися труднощі, які ви ­ кликають серйозні хвилювання. Для чого йде викладач у гурто житок? Лише з метою контролю? Ні, зрозуміло. Кожне відвідування повинно бути використано з вихов ­ ними цілями. Але переважна біль ­ шість викладачів факультету — молоді викладачі, молоді вихова ­ телі. їхня педагогічна майстер ­ ність — результат поки що мало ­ го власного досвіду. І виникає пи ­ тання: що робити далі і як роби ­ ти? А становище склалося невеселе: відвідування сприймається біль- шістю викладачів як чергування (відмітитися в журналі: чергував від такої години до такої) . І хоча у студентів у кімнатах викладачі бувають, розмовляють з ними, все ж більшість студентів сприйма ­ ють ці відвідини як контроль. А переважна більшість наших сту ­ дентів — добре вихована і чесна молодь, активні комсомольці. По ­ дібний контроль і дрібна опіка їх ображають. 1 тут питання виховної роботи в гуртожитку, на мій погляд, тіс ­ но змикається з питанням вихов ­ ної роботи у вузі взагалі, з питан ­ ням великої важливості: СТУ ­ ДЕНТ — ВИКЛАДАЧ. Як взагалі повинен викладач здійснювати ін ­ дивідуальну виховну роботу? Як повинен працювати викладач із студентом у позааудиторний час? Очевидно, основні положення ці ­ єї роботи в нас ще не зовсім роз ­ роблені. 1 тут потрібна допомога парткому в цілому ряді питань. Заважає хорошій виховній робо ­ ті і те, що якось дуже бідно у на ­ ших гуртожитках, зокрема в гур ­ тожитку радіофізиків. І хоча при ­ міщення тут високі, коли потрап ­ ляєш у кімнати, відразу відчува ­ єш, що щось тебе пригнічує. А усунути це просто. Треба лише під час чергового ремонту ретельно продумати колір стін. Треба гарно оформити наочну агітацію. Пот ­ рібні, нарешті, квіти. А така «дрібниця», про яку вже писала наша газета, про яку говориться на кожних зборах — 4 крани для умивання на 150 чоловік! Мені можуть закинути що я змішую два питання. Ні! Це все одне питання: якщо ми зуміємо допомогти студентам створити доб ­ рі — коли хочете — красиві умови життя, вони самі будуть краще слідкувати за своєю домівкою. Крім того, мені здається, треба поцікавитися й тим, як організо ­ вана виховна робота у гуртожит ­ ках викладацькими колективами інших інститутів. Ось, наприклад, у медичному інституті кімнати гуртожитку закріплені за певними кафедрами, які здійснюють своє ­ рідне шефство над студентами. Є, безумовно, якийсь досвід і в ін ­ ших вузах. Вивченням і накопи ­ ченням такого досвіду слід зай ­ нятися серйозно. Ми багато і пра ­ вильно говоримо про виховну ро ­ боту, про її важливість, а робимо не так уже й багато. Ю. РЄПА, секретар партбюро радіофізичного факультету. ВІД РЕДАКЦІЇ: вміщуючи статтю тов. Рєпи, який пору ­ шує важливе і дещо спірне питання щодо виховної робо ­ ти в гуртожитку зокрема і ви ­ ховної індивідуальної роботи викладача з студентом взагалі, редакція певна, що наші чита ­ чі висловлять свою думку з цього приводу. Студради повинні працювати краще 8 грудня 1964 року партком університету розглядав питання про політико-виховну роботу в гуртожитку на вул. Отокара Яро ­ ша. Результатом цього . засідання було те, що порядок у гуртожит ­ ках став кращий. Новообрані студ- ради взялися до роботи. Адміністративно-господарча час ­ тина університету з свого боку зробила багато, щоб закінчити ре ­ монтні роботи. Наприклад, у гур ­ тожитку на вул. Отокара Яроша закінчено обладнання побутових кімнат, придбані пральні машини, працюють душові, гардероб тощо. Відновили свою діяльність чи ­ тальні зали. Ленінські куточки (просп. Леніна, 20, вул. Ар ­ тема, 46). Незабаром будуть працювати читальні зали і в гур ­ тожитку на Студентській 5/2. Сту ­ дентів, які живуть у приміщенні залу, розмістять у кімнатах* ви ­ пускників. Налагоджено систематичний ви ­ пуск стіннівок, були проведені но ­ ворічні вечори. Викладачі університету — часті гості в гуртожитках, де вони чи ­ тають лекції, провадять бесіди. Доц. Г. І. Шкляревський у гурто ­ житку на проспекті Леніна, 20 провів цікаву лекцію-бесіду на те ­ му: «Лєрмонтов у музиці». У гур ­ тожитку на вул. Артема, 46 з лек ­ цією «Нові дані про відкриття Амери’ки» виступив доц. Віленкін. У цьому ж гуртожитку доц. Піль- верман провів бесіду про міжна ­ родне становище, було дано 2 кон ­ церти. Регулярно відвідує гурто ­ житки секретар партбюро фізико- технічного факультету Фещенко М. В. Значно покращав санітарний стан гуртожитків. У більшості кім ­ нат панує чистота й охайність. Прикладів можна навести безліч. Це кімнати: 63, 4, 10, 117 (Арте ­ ма, 46), 5, 20, 23, 24 (Студентська, 5/2), 2, 24 (Студентська 12), 61, 68, 111, 134, 178, 150, 163, 146 (Леніна, 20) та багато інших. Проте ще є кімнати, де брудно, неохайно, їх мешканці не дбають про порядок. Наприклад, студен ­ тів мехмату Демченка, Зарву, Ша- тохіна та Бочарова профком по ­ становив виселитгі з гуртожитку на вул. Отокара Яроша за анти ­ санітарний стан у їхній кімнаті. Незатишно і брудно у кімнатах 121 (Артема, 46), 27 (Студентська, 12), 7, 26 (Студентська 5/2), 12, 78, 120 (Леніна, 20). Порядок у гуртожитках, чисто ­ та в кімнатах і побутових, органі ­ зація хорошого дозвілля, прове ­ дення політико-виховної і культ ­ масової роботи, — це справа самих студентів, студрад гуртожитків та їх голів. Там, де студрада пра ­ цює систематично, дбає про кращу організацію умов життя студентів, там чистота, порядок, хороша, дружна атмосфера у колективі гуртожитку. По-справжньому взялася за ро ­ боту студрада гуртожитку на вул. Артема, 46 (голова — студент хім- факу Сєкачов). Активно, з вогни ­ ком працюють члени цієї ради Ка- минін, зав. радіовузлом, Соколо ­ ва, побутсектор, Самійленко, культ – сектор. Добре організована робо ­ та студради в гуртожитку на про ­ спекті Леніна, 20, де особливо доб ­ ре працюють т. т. Чайченко, Селе ­ зень, Любка. На жаль, у гуртожит ­ ку на вул. Отокара Яроша (голо ­ ва ради Дорошенко) до цього ча ­ су не налагоджена систематична робота деяких членів студради, не ­ має чіткого календарного плану роботи. Зараз тут справа поліпшу ­ ється. Гадаємо, що спільними зусилля ­ ми партійних бюро факультетів, комітетів комсомолу, профкому університету, які останнім часом багато уваги приділяють політико- виховній роботі у гуртожитках, ми зможемо і повинні домогтися при активній діяльності студрад відповідного порядку в гуртожит ­ ках. Доц. А. КОЛОДЯЖНИЙ, член партійного комітету універси ­ тету. Х ОРОШІЙ СИРАВ1 — Д ОРОГУ НАШІ КРАЩІ ВОКАЛІСТИ Хтось запропонував, коли готували новорічний вечір на ЗО грудня: «Давайте влаштуємо конкурс наших вокалістів!». Ідея сподобалася. Конкурс так конкурс. І ось на сцені перші учасники першого в університеті конкур ­ су вокалістів. Усі виступи супроводжує акомпанементом керівник універси ­ тетського вокального колективу дипломант І Всесоюзного конкурсу артистів естради Г. І. Фраимович. Уважно слухає всі виступи шановне жюрі, до складу якого увійшли знавці і любителі музики доценти О. 1. Беседовський, О. С. Лейбін, ветерани університет ­ ської художньої самодіяльності Н. В. Воронцова і А. К. Люта та ін. Чудовим виконанням української народної пісні «Ой не світи, місяченько» покорила слухачів студентка факультету іноземних мов Олена Гаркавенко. Саме їй і було присуджено першу премію. Другу премію одержав фізик Василь Гур ’ єв, третє місце поділили між собою Лідія Чаплигіна : Тетяна Васильєва. Можна з пев ­ ністю сказати, що успішно ЙЯЬтупали і інші учасники конкурсу Не можна не назвати серед них Віктора Мельника, Ніну Васьокіну, Людмилу Жукову. Такі конкурси обов ’ язково слід провадити, причому не лише співаків, а й танцюристів, читців, інструмен ­ талістів. Доц. 1. СИДОРОВА, І. СУЧКОВА, студентка. ,Фізкультура і СПОРТ ХОРОШОГО ВАМ НАСТРОЮ, ПЛАВЦІ Ця подія схвилювала і нас, так би мовити, безпосередніх учасни ­ ків, і всіх тих, кому дорога честь університету: наші студенти, плавці, на відбірних заочних республіканських змаганнях за ­ воювали першість серед вузів ­ ських команд міста, причому значно випередили такі сильні команди, як команда ХДПІ. команда ХПІ. Виступали на цих змаганнях команди (чоловіча й жіноча) у такому складі: чоловіча команда БЛОШЕНКО Є. (радіофак), КО ­ ЗИР В. (фізфак), В. ДОВБУШ (фізфак), ГУЗЬОВ А. (фізфак), 1. ДАНИЛОВ (радіофак), СЕ ­ МЕНОВ С., СЕМЕНОВ Л„ МЕДВЕДЄВ Є. (радіофак). жіноча команда ТИМЧЕНКО С. (фізфак), ФО ­ МЕНКО Т. (мехмат), ШАПКА Л. (біофак). ЧЕЧЕЛЬНИЦЬКА О. (мехмат) . Особливо слід відзначити Бло- шенка, Медведева, Козиря, Дани ­ лова, які в естафетному плаванні 4X100 вільним стилем посіли перше місце і встановили рекорд облради СДСТ «Буревісник». Таким чином, команда наших плавців завоювала право на участь у фінальних республікан ­ ських змаганнях, які проходити ­ муть у лютому у Львові. Розпочинається екзаменаційна сесія. Бажаємо студентам-спорт ­ сменам, переможцям цих відпові ­ дальних змагань, так само успіш ­ но її скласти, як вони виступили нещодавно. До речі, від цього у значній мірі залежить успіх дальшої боротьби: республіканські змагання після сесії, а хто буде заперечувати проти того, що з хорошим настроєм легше і зма ­ гатися, і перемагати. М. ВАСИЛЕНКО, викладач. КРАЩИЙ СПОРТСМЕН УНІВЕРСИТЕТУ ЗА 1964 рік. На фото: студентка III курсу факультету іноземних мов Людмила КОМЛЄВА, майстер спорту, чемпіонка і рекорд ­ сменка УРСР із стрибків у висоту з розбігу. КУБОК ВУЗІВ Є! Цими днями відбувся розиграш Кубка вузів обласної ра СДСТ «Буревісник» з вільної та класичної боротьби. Борці університету готувалися серйозно до змагань, хоча, ві верто кажучи, умови в нас для справжніх тренувань не ду: < хороші. Змагання проходили в обстановці гострої боротьби. Про р зультат наші читачі вже знають з попереднього номеру: перемо у одержали учасники команди з вільної боротьби університету. Воги й завоювали Кубок вузів. У цих змаганнях честь університету захищали К. ДАНИЛ ЧЕНКО (фізфак), А. РИЖКОВ (радіофак), М. ШЕВЦОВ (ге । лого-географічний), Б. ГОРОДИЛОВ (фізтех), СКУБА Б. (раді фак), В ДЕРІЙ (радіофак), Є. МІНАЄВ (мехмат), В. БУТО1 СЬКИЙ (фізфак), В. ЯКОВЛЕВ (фізтех), В КАЛАШНИ (істфак). В. РОМАСЬКО (фізтех). Р. ХАЛАТОВ, викладач. МІСЦЯ РОЗПОДІЛИЛИСЯ ТАК Нещодавно редакція нашої газети та кафедр фізичного виховання і спорту оголосила конкурс н звання Кращого спортсмена університету за 1964 ] Сьогодні ми публікуємо результати. 1 місце Людмила КОМЛЄВА — факультет іноземних мов — 130 очок. 2 місце Олександра ШАХОВА фізфак — 1102 очка. З місце Віра ІЛЬГОВА — мех ­ мат — 34 очка. 4 місце Володимир ГУБАР мехмат — 24 очка. 5 місце Євген ГУБЕНКО хім- фак — 22 очка. На першому місці по праву опинилася Людмила Комлева — студентка Ш курсу факультету іноземних мов, майстер спорту, чемпіонка і рекордсменка УРСР із стрибків у висоту з розбігу. Во ­ на в 1964 році успішно виступала на багатьох міжнародних і все ­ союзних змаганнях. її кращий результат у стрибках — 172 см. їй одностайно присудили перше місце всі 26 учасників конкурсу. На другому місці О. Шахова, студентка 5 курсу фізичного фа ­ культету, в її активі перемога на першості УРСР серед юніорів і рекорди ХДУ у штовханні ядра — 12 м 60 см і у метанні диска — 37 м 50 см. На третьому місці В. Ільгова, студентка II курсу механіко-ма- тематичного факультету: вона ві конала І розряд з легкої атлетик і була призером міських та вузі: ських змагань. На четвертому місці Володими Губар, студент V курсу мехмат; наш кращий десятиборець. На п ’ ятому місці Є. Губенкі студент II курсу хімфаку, рекор; смен ХДУ з бар ’ єрного бігу, прі зер першості вузів і учасник збф ної міста Харкова з легкої атлг тики. У нашому університеті багат хороших спортсменів — плавців, в< лосипедистів, фехтувальників, гім настів, волейболістів, гребців, бас кетболістів, які в 1964 році викс нали норму майстра спорту і за воювали багато почесних титулів Але на жаль, не всі ці успіхи бул широко відомі, про них знає част< тільки вузьке коло працівник!: у галузі спорту. Ось чому в новорічному кон курсі на кращого спортсмена уні верситету 1964 року взяло участ лише 26 чоловік, причому всі – легкоатлети. Редакція сподівається, що спор тивний актив буде частіше висту пати на сторінках нашої газети а студенти університету будуті знати своїх спортивних героїв. ВІСТІ з НАУКОВИХ КОНФЕРЕНЦІЙ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОГО РОМАНУ 17 — 19 грудня 1964 р. у Дніпро ­ петровському державному універ ­ ситеті ім. 300-річчя возз ’ єднання України з Росією відбулася між ­ вузівська наукова конференція, присвячена вивченню творчості О. Гончара та проблемам сучас ­ ного роману й новели. З цікавими доповідями висту­ пили представники літературної Москви професори Г. й. Ломідзе, С. И. Мащинський, М. М. Пархо ­ менко, Л. Г. Якименко. Про розвиток радянської біло ­ руської літератури на сучасному етапі та про особливості творчості О. Т. Гончара говорив у своїх ви ­ ступах білоруський письменник із м. Мінська І. Я. Науменко. О. Т. Гончару та літературному Придніпров ’ ю була присвячена доповідь письменника М. Нечая. Виступали й письменники Ф. За- лата, П. Загребельний. На конфе ­ ренції працювало три секції: сек ­ ція теорії роману і майстерності письменника, новелістики й пуб ­ ліцистики, мовознавства й мето ­ дики Пленарне засідання конфе ­ ренції почалося вступним сло ­ вом ректора ДДУ професора В. І. Моссаковського. З теплими привітальними словами звернув ­ ся до учасників конференції О. Т. Гончар. З першою науковою доповіддю на пленарному засіданні виступив член-кореспо’ндент АН УРСР, док ­ тор філологічних наук Л. М. Но- виченко, який підняв ряд проблем, пов ’ язаних з розвитком радян ­ ського роману і творчістю О. Гон ­ чара. Далі на секційних засі ­ даннях доповідачі висловлювали цікаві, нові думки — – результат своїх творчих наукових спосте ­ режень. Велике враження на всіх присутніх справила доповідь док ­ тора філологічних наук, професора ДДУ Г. М. Гая «Романні струк ­ тури і типологічні образи у тво ­ рах О. Гончара», у якій допові ­ дач підкреслив постійні творчі шукання О. Гончара все нових і нових романних структур, його рідкісне уміння щодо створення «повноцінного художнього образу генералізуючого (тобто концепту- вального, типологічного харак ­ теру)». У доповіді «Деякі риси нова ­ торства Гончара-романіста» до ­ цент ДДУ К. П. Фролова вперше дослідила таку своєрідність твор- чості О. Гончара, як освоєння ним категорії часу і простору, що виявилось у прагненні письмен ­ ника зблизити грані минулого, теперішнього й майбутнього. Гли ­ боко була досліджена ідейно- естетична своєрідність жанру ро ­ ману О. Гончара «Тронка» у до ­ повіді доктора педагогічних наук О. Р. Мазуркевича. Доцент Хар ­ ківського університету М. І. Ке ­ нігсберг поділилась з присутніми своїми думками про характер ро ­ мантики у творах О. Т. Гончара. Творчо працювала і секція нове ­ лістики та публіцистики. По-но ­ вому розв ’ язав питання про тра ­ диції Михайла Коцюбинського в поетиці новел Олеся Гончара доктор філологічних наук, про ­ фесор ДДУ Л. Д. Іванов, пока ­ завши у своїй доповіді близь ­ кість двох письменників «…в ідей ­ но-естетичних засадах, особли ­ востях художнього обдарування, принципах творення образів». Зацікавила всіх і постановка питання про образотворчі чинники в новелі О. Гончара «Модри камінь» у доповіді доктора філо ­ логічних наук О. К. Бабишкіна. Різні сторони мови творів О. Т. Гончара дослідили вчені- мовознавці. Так, про фразеологіз ­ ми та їх стилістичну роль у ро ­ манах О. Гончара доповідала секції доцент Одеського універси ­ тету Н. А. Москаленко, а мовно ­ стилістичне оформлення розповіді в романі О. Гончара «Тронка» до ­ слідив у своїй доповіді доцент Одеського університету В. П. Дроздовський. Було багато і ін ших доповідей з питань мово знавства. Високу оцінку здобула на сек ції методики, якою керував докто) педагогічних наук О. Р. Мазурке вич, доповідь учителя Мереф ян ської СШ No 6 Харківсь ласті І. С. Бація про стиг роботу при вивченні О. Гончара в школі. На заключному пленарно ї, сіданні було підведено п роботи конференції. Всі п^:-; ..: висловили глибоку подяку праців никам Дніпропетровського дер жавного університету, які пре ­ красно організували роботу науко ­ вої конференції. Виступив і О. Т. Гончар, який подякував усім учасникам конфе ­ ренції за велику увагу до важли ­ вих питань розвитку радянської літератури та до своєї творчості, відмітивши, що він почуває себе завжди в боргу перед Радянською Вітчизною. Москва, Київ, Харків, Мінськ, Кишинів, Львів, Одеса, Чернівці, Херсон, Ровно, Кам ’ янець-По дільськ прислали своїх представ ­ ників на цю конференцію. Особливо зворушливою була участь студентів Дніпропетров ­ ського університету у підготовці до цієї конференції: разом з ви ­ кладачами вони оформили ауди ­ торію «Радянський письменник» і виступили на заключному кон ­ церті з літературно-музичною ком ­ позицією за творами О. Т. Гон ­ чара. Високий рівень наукової конференції в Дніпропетровському університеті — результат спільних зусиль усього філологічного фа ­ культету. Н. ОЛЬЯК, викладач. ЛИСТ ДО РЕДАКЦІ Ї ЦЬОГО НЕ МОЖНА БІЛЬШЕ ТЕРПІТИ Абонемент учбової бібліотеки. Працюють тут два співробіт ­ ники. Часто-густо — один. А читачів, особливо зараз, значно більше. Замовлення за замовленням, обличчя за обличчям. Запити найрізноманітніші — література для дипломної прані, для курсової роботи, з курсу, наприклад, зарубіжної літератури або просто щось почитати… І хочеться задовольнити всі прохання, і хочеться працювати так, щоб людям не доводилось витрачати багато часу на вистою ­ вання у чергах, адже ми розуміємо: кожний поспішає, особливо вечірники, у яких дійсно кожна хвилина на рахунку. Всі книги стоять на своїх місцях у різних відділах, у різних кінцях сховища. А сховище бібліотеки з двох ярусів. Добре, якщо книга на першому. Але ж часто буває і на другому. 1 тоді дово ­ диться важко. Якщо трохи раніше або швидше розігнешся, сильно вдаришся і забруднишся у крейду. Але найстрашніше — гострі металеві коробки, які за законами охорони праці обов ’ язково слід закрити пластиками, якось ізолювати. У нас це не зроблено, і, як здається, не збираються у найближчі строки зробити. А кожен з нас, бібліотекарів, уже на собі відчув міцність цих металевих гострих конструкцій. Лише за останній місяць було два досить таки важких нещасливих випадки в учбовій бібліотеці через ці металеві коробки. А попереду ще не один місяць і рік роботи. Ми не раз уже ставили питання і перед госпчастиною, і перед нашою дирекцією про те, що в таких умовах неможливо працю ­ вати, але на наші заяви поки що мало звертають уваги. А тому і вирішили ми звернутися з проханням про допомогу до громад ­ ськості університету. Т. БАСЮК, бібліотекар. Заст. редактора О. михильов. «Харьковский университет». Орган парткома, ректората, комитета Л КОМУ, профкома и месткома Харьковского ордена Трудового Красного Знамени государственного университета им. А. М. Горького. На украинском языке. Адреса редакції: пл. Дзержинського, 4, корпус 9. Тел. Г-0-45-31, дод. 2-68. Друк. No 116, Університетська вул., 16. БЦ 49210. Зам. 439.