Р УССКИЙ С КИТАЙЦЕМ БРАТЬЯ НАВЕК М 30 (984) Вівторок, 29 вересня 1959 р. Ціна 20 коп. СТУДЕНТАМ З КИТАЙСЬКОЇ НАРОДНО/ РЕСПУБЛІКИ Дорогі товариші! Ректорат, партійний комітет і комітет комсо молу Харківського державного університету імені 0. М. Горькего гаряче вітає Вас з X річни цею Китайської Народної Республіки. Перемога Китайської народної революції стала важливішим етапом розвитку світової соціа лістичної системи. Протягом славного 10-річчя героїчний китай ський народ під керівництвом мудрої Комуні стичної партії Китаю звершив небачений в істо рії своєї країни могутній стрибок у розвитку економіки і культури. Здійснилась мрія велико го сина китайського народу Сун Ят-сена. СРСР вітає в могутньому вільному Китаї друга і союз ника. Наша дружба міцніше сталі і непорушна у віках. Вона — запорука торжества нашої ве ликої справи — перемоги миру і комунізму. Дорогі друзі! Від усього серця бажаємо вам здоров ’ я, вели ких успіхів у житті і навчанні з тим, щоб, за кінчивши університет, ви всі свої сили, знання і енергію віддали боротьбі за наше чудове, спільне комуністичне майбутнє. РЕКТОРАТ, ПАРТКОМ, КОМІТЕТ КОМСОМОЛУ ХДУ. ВЕЛИКІ ДЕСЯТЬ РОКІВ Незабаром ми святку ватимемо десяту річни цю створення Китай ської Народної Респуб ліки. Нам, китайським студентам, що навчаються в Харківському державному університеті, особли во радісно, що ми зустрічаємо це всенародне свято разом з нашими дорогими радянськими друзями. Наша республіка за десять ро ків свого існування під керів- іщтвом Комуністичної партії Ки- :аю і тов. Мао Цзе-дуна. при допомозі Радянського Союзу та інших братніх країн добилась ве ликих успіхів. Народна влада одержала в спадщину від старого ладу відсталу в економічному і культурному відношенні країну. Дуже показова така цифра: весь Китай у 1949 році, напередодні перемоги революції, виплавив лише трохи більше 100 тисяч тонн сталі. Після відбудови народного гос подарства, завершення низки де мократичних перетворень країна у 1953 році приступила до вико нання першого п’ятирічного пла ну, який було перевиконано вже в кінці 1957 року. Одночасно з цим завершувалось соціалістичне перетворення сільського і реміс ничого господарства, капіталістич ної промисловості і торгівлі. Після широко розгорнутого X 1957 році руху за впорядкування стилю роботи і боротьби проти правих буржуазних елементів со ціалізм переміг на політичному та ідеологічному фронтах. II сесія VIII з ’ їзду партії закли кала китайський народ, напру жуючи всі сили, прямуючи впе ред, будувати соціалізм за прин ципом — більше, швидше, краще, економніше. Цей заклик став но вим джерелом сил народу. На цій основі у 1958 році в народному господарстві країни відбувся різ кий стрибок. Одночасно з цим на селі з’яви лась нова форма колективного сільського господарства народ на комуна. Це велике господар ство, в якому об’єднані промис ловість, сільське господарство, торгівля, освіта, військова спра ва. Воно є одночасно і органом влади і господарською організа цією. На нинішньому етапі народ ні комуни носять соціалістичний характер, але вже мають у собі паростки комуністичної власності і можуть стати в умовах нашої країни кращою формою переходу до комунізму в майбутньому. На основі значних господар ських успіхів VIII Пленум ЦК КПК. що недавно відбувся, уточ нив показники розвитку. Виплав ка сталі досягне в цьому році 12 млн. тонн, тобто на 50% біль- ше порівняно з минулим роком. Видобуток вугілля — 335 млн. тонн, збільшившись на 25%. При ріст збору зерна і бавовни – на 10%. Пленум закликає весь на род уже в цьому році виконати основні показники другого п’яти річного плану, тобто’ на 3 роки раніше строку. Лозунг «Наздогнати Англію ,іо основних видах промислової про дукції за 15 років» буде здійсне но приблизно за десять років. За 10 минулих років обличчя нашої країни змінилося до невпі знанності. Розвиваються нові га лузі промисловості – – автомобіле будування, літакобудування, яких не знав старий Китай. Величезні успіхи досягнуті і в галузі науки та культури. Нещо давно побудовано електронно- обчислювальну машину. Коли ми відзначаємо своє свя то, коли відзначаємо успіхи, ми завжди згадуємо безкорисливу допомогу, яку подавав і подає нам радянський народ у будів ництві нового життя. Радянський Союз допомагає народному Ки таю будувати великі промислові об ’ єкти, які становлять осповх важкої індустрії; надсилає до нас висококваліфікованих спеціалістів. Кожний успіх, досягнутий ра дянським народом, як в науці і в техніці, так і в справі миру, є для нас найсильнішою підтримкою Останніми днями відбулись вели чезні історичні події — прилуш»;- ня радянської ракети, вихід у пла вання криголама «Ленін», відві дування тов. Микитою Сергійови чем Хрущовим СШ А — ці події тріумф справи миру, вони глибо ко радують і надихають увесь наш народ. Від усього серця дякуємо ра дянським викладачам і професо рам, які невтомно передають нам свої знання, дякуємо нашим дру зям студентам за постійну допомо гу і дружбу. Нехай і надалі зростає і міцніє дружба між нашими великими народами. Від імені групи китайських сту дентів, що назначаються в ХДУ. Юй ЛУ. Цифри і факти У 1958 РОЦІ в розвитку на родного господарства Китаю відбувся небувалий в істо рії країни стрибок: у порівнянні з 1957 роком валова продукція промисловості і сільського госпо дарства збільшилася на 48%, ви робництво зерна на 35%. За гальна сума вкладень в капіталь не будівництво по державному бюджету збільшилася на 70%. В країні кожні 46 годин стає до ладу нове промислове підприєм ство. Ц А ОСНОВІ досягнутих успіхів у галузі промисловості і сільського господарства знач но підвищився матеріальний і культурний рівень трудящих. Середня заробітна плата робітни ків і службовців зросла за п ’ я тирічку на 42,8%. Держава ви ділила більше 10 млрд. юаней на страхування, медичне і побутове обслуговування робітників і служ бовців. За рахунок держави по будовано понад 94 мли. кв. м. житлової площі. ДРОТЯНІМ 1952 1957 рр. вузи закінчило 269 тисяч чоловік, що перебільшує за гальну кількість випускників, які закінчили вузи Китаю за 36 ро ків з 1912 по 1947 рік. Д ПЕКІНІ навчається кожний четвертий житель міста. ЦАДРА КРАЇНИ надзвичайно багаті на корисні копалини. Вони вже стають джерелом бурхливого ’ зростання виробни цтва. Розвідані дуже багаті ро довища залізної руди, вугілля, нафти, міді, газу. Китай — одна з найбагатших країн світу по за пасах заліза, марганцю, свинцю, олова, вольфраму, молібдену, сурми. ^А РОКИ першої п ’ ятирічки основні фонди промисловості зросли набагато більше, ніж за 100 попередніх років. Успішно велася підготовка технічних кад рів. У 1957 році в Китаї нарахо вувалося 175 тис. інженерно- технічних робітників, тобто в З рази більше, ніж у 1952 році. ^ А КОРОТКИЙ історичний строк, що минув з часу створення Китайської На родної республіки, багатомільйон ний китайський народ під керів ництвом комуністичної партії ус пішно здійснив аграрну реформу, в результаті якої безземельним і малоземельним селянам передано 47 млн. га землі і ліквідовано поміщицьке землевласництво. Ц ОСНОВНОМУ завершено ви робниче кооперування се лянства, створено близько 75000 сільськогосподарських ко оперативів. На фото: в цеху Шанхайського радіозаводу. Фото агентства Сіньхуа. ,Чудесная быль Андерсен — мы чтим его творенья. Братья Гримм нас в кран чудес вели; Только не они: великий Ленин — Самый лучший сказочник земли. Где еще пустыня обратится В лес и плодородные поля. Вырастет тяжелая пшеница, Зашумят дубы и тополя. Горы отодвинутся, не споря, Место дав площадке заводской, Степь сухая обратится в море, И подует ветерок морской, И без страха южные деревья. Устремятся за Полярный круг, Спутник в небесах обгонит время — Где еще такое встретишь, друг? Чтоб в краю пустынном — изобилье, Чтобы реки шли иным путем — Где еще, как не в чудесной были, Сказке — были, созданной вождем! Не седым волшебникам и магам Покорятся горы и леса — Трудовой народ под алым стягом Научился делать чудеса. ЦЗИНЬ цзинь. Перевод с китайского Л. ЧЕРКАССКОГО. лист НАДІЙШОВ З ПЕКІНА Міцна дружба зв ’ язує Радян ський Союз з Китайською Народ ною Республікою. Яскравий до каз братерської єдності наших народів – тісне співробітництво радянських і китайських вчених. Інститут географії при Пекін ській Академії наук звернувся до професора ентомолога Харків ського університету Сергія Іва новича Медведева з проханням допомогти китайським ученим у питаннях зоогеографічного райо нування Китаю. Зоогеографічне районування країни (тобто роз- повсюдження певних комах у пев ному районі) має велике значен ня для охорони здоров ’ я, сільського господарства, бо допома гає в боротьбі з паразитами (шкідливими комахами). А своїй відповіді професор Медведев докладно описав принци пи, якими слід користуватись при складанні зоогеографічної карти районування. Через деякий час китайські вчені надіслали Сергієві Івановичу складену ними карту. Ознайомившись з нею, радянський учений дав ряд порад, пояснень і вказівок, після чого дуже потрібна для Китаю робота була завершена. Директор Інституту географії Хуан Бін-вей тепло дякував ра дянському вченому за щире ставлення до китайських спеціалістів, до їх прохань. Нещодавно у професора Медведева побували гості з Харбіна — професор і аспірант сільськогосподарського інституту. С. І. Мед ведев познайомив їх з нашим музеєм, відповів на ряд питань з ентомології, які викликали у китайських вчених сумніви. Учені Китаю не забувають свого радянського друга. Кожного свята в. університет на адресу професора Медведева надходять ві тальні листи, в яких китайські друзі ще і ще раз дякують профе сорові і висловлюють упевненість у великій користі тісного спів робітництва між китайським і радянським народами. Н. ДУБІ НА, наш власкор. ДВА РОКИ В КИТАЇ З АРАЗ , КОЛИ наша могутня радянська держава разом з усім прогресивним люд ством вітає з славетним десяти річним ювілеєм багатомільйонний братерський Китай, я знов і знов пригадую ті часи, коли я працю вав у Китаї 1954 5(і роки. Небагато часу минуло з тієї пори, а вже багато хороших, про сто чудових змін відбулося в Ки таї. Але те, що я побачив і від чув тоді: одностайність китай ського народу, його полум ’ яне прагнення побудувати соціалізм, бурхливі темни будівництва, все це зростає й посилюється в Ки таї і тепер. У 1954 році до Китаю була відряджена група радянських спе ціалістів для викладання суспілі – них наук, до якої увійшов і я. В Пекіні в Народному Універси теті Китаю я читав лекції з діа лектичного та історичного мате ріалізму та філософських праць класиків марксизму-ленінізму для викладачів китайських вузів. Ро бота моя, як і робота кожного радянського спеціаліста, що при їхав у Китай, була дуже напру женою. І це не тільки від сві домості великої відповідальності своєї місії, але й від оточуючої обстановки, обстановки величез ного трудового піднесення тру дящих Китаю. Жодної години пропущених за нять, жодної незаконспектованої думки під час лекцій, ретельне і творче опрацювання літерату ри – таким було ставлення аспі- рантів і викладачів до навчання. І ніяк не можна було не хоті лося – відмовлятись читати лек ції і студентам театрального ін ституту, і в інституті російської мови, і в інших місцях, хоча на- вантаження було чималі 1 . Справ ді по-дружньому, з глибокою по вагою ставились китайські това риші до нас, посланців Радян ського Союзу. Кожен викладач знає, яке значення для успішно го читання лекцій має настрій аудиторії, зв ’ язок з нею. І хоч я, як ніколи, хвилювався перед численною висококваліфікованою аудиторією, її дружелюбність, уважність завжди заспокоювали мене, забезпечуючи успіх, і ро бота, як багато її б не було, при носила тільки задоволення. Крім Пекіна, я побував у Кан тоні, в Центаво. і всюди бачив, якими бурхливими темпами роз вивається новий Кикай. Протягом двох місяців у Центаво буквально на моїх очах виріс квартал п ’ яти поверхових будинків. Я був свідком того, як радісно зустрів увесь китайський народ постанову партії та уряду про соціалістичні перетворення у сільському господарстві, промис ловості та торгівлі у січні 1956 року. На площі Тяньаньмінь від бувся грандіозний мітинг, вулиці і люди святково прибрані, всюди святкові концерти. «Поїзд їде до соціалізму, і якщо ми на нього не сядемо, він зімне нас», — ска зали тоді китайські капіталісти. А в червні я від ’ їжджав на рідну Батьківщину. «Віддаль не може нас роз ’ єднати, а час ще більше зблизить нас», — написали в пам ’ ятному альбомі слухачі Народного Університету. І це справді так. З року в рік все більше зближуються великі наро ди — радянський і китайський на шляху до світлого майбут нього. М. ПАРТОЛІН, доцент На фото: М. Партолін серед слу хачів Народного Університету Китаю. У 1957 році в Китайському жур налі <Шікань> («Поезія») було надруковано 20 віршів Мао Цзе- дуна, які були написані їм в різ ні роки. Ми публікуємо два йото вірші в перекладах М. Бажана. Ганьша Холодна осінь Я один. На північ мчить Сяндзяну плин Повз Мандаринову косу. Я бачу гори, вбрані в пурпур шат, Барвистих заростів каскад. Блакитної ріки красу. Де з вітром борються човни. Під небом сокіл маячить, На плесі грає стая риб. Усе в цей світлий день живе. Свободи прагне все. Безмежний шир в мої чуття Вливає тугу і печаль. Питаю я безкраю даль: Хто розтлумачить зміст буття? Пригадую, я тут колись Гуляв із друзями у надзвичайні дні. — Були ми дуже молоді, Але завзяті, повні сил, І по-студентськи запальні. У світ вглядаючись, тоді [ Ми вірші вчилися писать, : 3 презирством дивлячись навкіл, І На тогочасну владну знать. Чи нині можу я забуть, * Як човен, вимчилий у даль. Спиняла хвиль шалена лють? 1927 р. Хуаньсіша Весь Китай вгортала довга ніч скорбот. Демони вели тут вічний хоровод, П ’ ятисотмільйонний бідував народ Та ось піють півні — ранок устає.. Радісно вітає люд життя своє, — Вдосталь сил натхненних у поета є. 1950 р. СЛАВЕТНИЙ ЮВІЛЕЙ В історії кожного народу є обливо пам ’ ятні і знаменні для ього дати. Але є й такі дати, які дзначають сотні мільйонів лю- ей в усьому світі. Такою датою є 1 жовтня 1949 року, день, ко- н в Пекіні на площі Тяньаньмінь уло урочисто проголошено утво- )ення Китайської Народної Рес- убліки, день, що відкрив нову зу в історії Китаю. Перемога народної революції в (итаї є величною подією часу. Іісля Великої Жовтневої соціа лістичної революції і перемоги Радянського народу в Великій Итчизняній війні не було в сві товій історії події більш значної по своїй ролі і історичним наслід кам. Від системи капіталізму ві докремилась найкрупніша з ко лоніальних і залежних країн; це був могутній удар по всій систе мі світового імперіалізму. Пере мога китайського народу відкрила нову сторінку не лише в історії <итаю, але її в історії усіх при- ноблених народів Азії. З перемогою народної демокра- ії в Китаї територія держав со ціалістичного табору збільшилась майже на 10 мільйонів квадрат них кілометрів, тобто на ’ /із ча стину всієї земної суші, а органі зовані сили цього табору — на 650 мільйонів чоловік, тобто на ‘Д частину всього людства. Перемога народної революції в Китаї є великим торжеством ідей ленінізму, дальшим розвитком і продовженням Великої Жовтневої соціалістичної революції. Незва жаючи на те, що революція в на шій країні має багато своїх особ ливостей, говорив тов. Лю Шао- ці на VIII з’їзді КПК. китай ські комуністи розглядають свою справу як продовження Великої Жовтневої революції. В результаті перемоги перед ки- тайським народом відкрилася можливість не лише завершення демократичної революції, але й здійснення соціалістичної револю ції шляхом поступового проведен ня соціалістичних перетворень. Ця особливість розвитку Китаю за конодавчо закріплена Конституці єю КНР, в якій вказується, що лад народної демократії в КНР забезпечує для країни можливість мирним шляхом ліквідувати ек сплуатацію і убогість і побудува ти квітуче і щасливе соціалістич не суспільство. Період від створення КНР до побудови соціалістичного суспіль ства є перехідний період. З моменту утворення КНР ми нуло 10 років. Це невеликий строк навіть у житті окремої людини, не кажучи вже про історію на роду, яка нараховує 5 тисячоліть. Але як змінився за цей невели кий час весь величезний Китай від Тихого океану до Паміру, від берегів Амуру до верхів’їв Інду! Для того, щоб оцінити значен ня, глибину і розмах змін, що відбулися в країні за 10 років, слід хоча б коротко нагадати об становку, яка була в Китаї до моменту утворення КНР. Внаслідок панування феодалів і іноземних загарбників Китай, ця колись передова країна Азії, бу ла відкинута в число найбільш економічно відсталих країн сві ту. Багаторічні спустошливі вій ни до краю розорили і без того убогу країну. В Китаї панувала інфляція. Гроші коштували де шевше того паперу, на якому во ни друкувалися. Водозахисні дам би і греблі, збудовані в давнину, руйнувалися або знищувалися відступаючими гомінданівськими військами. Річки виходили з бере гів і затопляли лани й села. По шляхах Китаю блукали мільйони жебраків. Голод був постійним гостем знедолених селян Амери канські журналісти Уайд і Дже- кобі так описують голод у Хе- нані за роки гомінданівського па нування: «Тут панувала тиша смерті… всюди лежали трупи. Се ляни здирали з дерев кору, кри шили її біля шляху і їли. Бро дячі торгівці продавали листя з дерев по долару за зв’язку. Со баки. риючись у свіжонасипаній землі, відкопували трупи. Люди, схожі на привидів, знімали з по верхні стоячих вод зелену пліс няву ї поїдали її». Промисловість прийшла до пов ного занепаду. Досить сказати, що за останні роки гомінданів ського панування в країні видо бувалося лише 20 тисяч тонн за лізної руди. До цього слід додати, що складні завдання відродження своєї країни китайському народу довелося вирішувати в обстанов ці жорстокої класової боротьби. Розбиті у відкритому бою, гомін данівські реакціонери вели таєм ну підривну діяльність, організо нували вбивства державних і пар тійних працівників. Ці труднощі були такі великі, що преса імперіалістичних моно полій день у день пророчила ки тайському народові розруху і го лод, епідемії і повстання, вими рання і загибель. Але життя жорстоко посміялось над цими «пророками». Спираю чись на братерську допомогу ра дянського народу, використовую чи його величезний досвід, зу стрічаючи дружню підтримку всього табору миру, демократії і соціалізму, КИР з перших же днів свого існування * стала добива тися серйозних господарчих і пв- літичних успіхів. Вірна принципам марксизму-ле- нінізму. КПК поставила завдан- «ХАРКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ» Стор. 2. 29 вересня 1959 р. ,Літній відпочинок студентів Китай ського науково-тех нічного університе ту в Пекіні. Дівча та виконують сінц- зянський танок. Фото агентства Сіньхуа. мир і дружба Скромні, щирі, хороші Мені довелось довгий час пра цювати з китайськими студента ми в лабораторіях факультету, бував я з ними і на колгоспних полях восени. Розповісти про них можна багато хорошого. Розпочну з роботи в колгоспі, де їхня поведінка просто схви- льовувала не лише нас, а й кол госпників, які розставались з ки тайськими друзями щирими това ришами, листуються й досі. Ось декілька випадків. Лі Хуай- чжі захворів, і все ж, пересу ваючись на одному коліні вздовж рядка, виконував півтори-дві нор ми в день. На всі прохання піти додому відповідав: «Я можу пра цювати» — і працював. Радіофізик Ван Цінь-шань ви йшов з лікарні і, незважаючи на умовляння В. І. Махинька зали шитись у Харкові, поїхав до колгоспу і працював чудово. Незважаючи на недостатнє: знання російської мови, вчаться вони відмінно, але ніколи не бу вають задоволені своїми успіхами. Так, наприклад, вони вирішили, що. погано засвоїли теоретичну механіку, і після складання ек замену самостійно продовжували вивчати цей предмет. Не можна не сказати про те, з яким великим бажанням і ін тересом наші китайські друзі під вищують свій ідейно-політичний рівень. У зв ’ язку з умовами по годи вихід на роботу в колгоспі був призначений на 8 годину. Китайські друзі вирішили з (>.30 до 7.30 влаштовувати політгоди- ни. З ’ являлись усі без винятку, працювали дуже серйозно. Вони виявляють відмінні знан ня теорії, але відчули, що важко поєднувати теоретичні знання з практикою. На їх прохання на III курсі було організовано гур ток електроніки, де вони що тижнево займалися, виготовляючи випрямлячі з стабільними зато рами, тобто практикувались. І треба сказати, що, серйозно ово лодіваючи предметом, серйозно думаючи про завтрашню самостій ну працю на благо своєї Вітчиз ни, вони дуже сумлінно ставлять ся до роботи і в аудиторії і в ла бораторії. Дуже хороше організований у групі взаємний контроль і взаємо допомога. Як би не стомився друг, він ніколи не відмовить у допомозі товаришу. А їхня скромність? Ось чому слід було б повчитись декому з наших студентів. Китайські това риші відмовились від плати за роботу в колгоспі, вони вважа ють, що стипендії, яку одержу ють, їм забагато. Вони дуже ці нують дружбу з радянським на родом, бережуть її. Працюючи в колгоспі, на будівлі, беручи участь в усіх справах молоді фа культету, відмінно навчаючись, наші китайські друзі цим самим прагнуть віддячити своїм радян ським товаришам. Я просто щасливий, що мені довелось так тісно зіткнутись з •чудовими людьми з студента ми Китайської Народної Рес публіки. У цей день, в день радісного не лише для них, а й для вас свята, я поздоровляю моїх китай ських друзів з особливою радістю. В. УДОВЕНКО, викладач фізико-математичного факультету. Працювати в тісному контакті 1 жовтня Китайська Народна Республіка відзначає 10-річчя народної влади. Я поздоровляю з великим святом китайських уче них, передаю особисте вітання директорові Нанкінської обсерва торії Чжан Юй-чже і асистенту астрофізики Пекінського універ ситету Ян Хай-шу. Китайський учений Чжан Юй-чже був послан цем учених Китаю в Міжпланет ній комісії, яка працювала, у Харкові. Він не тільки вчений, але й хороший товариш, цікавий співбесідник. В обсерваторії і в домашній обстановці тов. Чжан Юй-чже жваво цікавився життям радянського народу, його досяг неннями, розповідав про успіхи своєї республіки. Китайському народові дорогі до сягнення радянської науки, особ ливо схвилював китайських дру зів успішний запуск радянської ракети на Місяць. Два великих народи зв ’ язані між собою і територіально. Це дає можливість безперервно спо стерігати планети, видимість яких пересувається з північного захо ду на південний схід. Це ще більш зобов ’ язує радянських і китайських учених працювати в тісному контакті. М. БАРАБАШОВ, академік, директор обсерваторії університету. Тиснемо ваші руки В день десятої річниці створен ня Китайської Народної Респуб ліки вітаємо гані их китайських друзів з великим національним святом. В цей день ми ще з біль шою гордістю думаємо про не порушність і благотворність дру жби між нашими народами. Дозвольте запевнити вас, наші дорогі друзі, що цей день — свя то і для нас, як і для всього ра дянського народу — найвіддані- шого друга китайського народу. Гаряче тисьемо ваші руки, до рогі друзі по навчанню, Лю Шан- юн. Дай ІОн-юн, Ван Цзін-шань, Ван Джі-де, Ван Чжен-чан! М. МІРОШНИЧЕНКО, секретар комсомольської організації радіофізичного факультету. М. ДАНЬШИН, голова профбюро радіофізичного факультету. В. ЧЕБОТАРЬОВ, студент. Харків — Шанхай Центральна наукова бібліотека обмінюється науковими видан нями з найбільшими бібліотека ми Китаю: Державною Пекін ською бібліотекою і бібліотекою Пекінського університету. В обмін на «Вчені записки» нашого університету ми одержуємо різноманітні журнали, монографічні робот в галузі природничо-історичних наук. В меньшій кількості, але все ж надходить література і з соціально-економічних питань. Налагоджуються зв ’ язки з іншими науковими центрами брат нього Китаю, зокрема з Шанхаєм. ня — перетворити відсталу в ми нулому аграрну країну в передо ву індустріальну державу. Яких же успіхів добився китай ський народ у соціалістичній ін дустріалізації країни? Базуючись на неухильному зро станні соціалістичного сектору, трудящі Китаю безперервно роз вивають промисловість. Для за безпечення високих темпів роз витку народного господарства в Китаї здійснюється курс на одно часний розвиток і великих, і се редніх, і дрібних промислових підприємств. Важко зараз знайти таку галузь промисловості, якої б не було в Китаї. Якщо в неда лекому минулому в Китаї- не було машинобудування, то зараз Ки та: ’ : виробляє не лише трактори, комбайни, автомобілі, реактивні літаки, паровози, металургійне та інше складне устаткування, але й належить до тих держав, що во лодіють атомною енергією. У ве ресні 1958 року став до ладу атомний реактор і циклотрон. Успішне здійснення вже в 1956 році по основних показниках першого п’ятирічного плану (1953- 1957 рр.) дозволило КПК в кінці 1957 року висунути патріотичний лозунг: наздогнати і випередити Англію по обсягу виробництва ос новних видів промислової продук ції за 15 років. VIII Пленум ЦК КПК (серпень 1959 року) вва жає, що на основі успіхів, досяг нутих у рік великого стрибка (1958 рік) і в цьому році, можна здійснити цей лозунг за 10 років. Цей лозунг став бойовою про грамою в справі соціалістичної індустріалізації країни. Якщо за роки першої п ’ ятирічки було вве дено в дію 825 великих промисло вих об’єктів, то в 1958 році — біля 1000, тобто в Китаї щодня ставало до ладу по 2 надлімітних промислових і гірничорудних під приємства. Другий п’ятирічний план (1958- 1962 рр.) також передбачає пере- важний розвиток важкої проми словості. На VIII Всекитайському з ’ їзді КПК тов. Чжоу Ень-лай говорив, що головні вимоги соціа лістичної індустріалізації в Ки таї полягають у тому, щоб про тягом приблизно трьох п’ятирічок в основному створити цілісну про мислову систему. Швидкі темпи розвитку проми словості народного Китаю не мо жуть приховати навіть буржуаз ні кореспонденти. Кореспондент англійської газети «Дейлі експрес» пише: «Величезні складні верста ти створюються народом, який 10 років тому майже не знав ні яких знарядь, крім лопати… В Китаї зараз ведеться наступ на захід одночасно і промисловий і політичний… Мені довелося по бачити промислову революцію, рівної якій не було в світовій історії. Відбувається промислове чудо, якого західний світ не ба чить і про яке не повідомляє. За будь-якими критеріями ці до сягнення — вражаючі. Я не бачив такої людської енергії, яка на роджується на заводах червоного Китаю». В середині 1958 року сільсько господарські виробничі коопера тиви почали укрупнюватись. До них тепер входять не лише селя ни, але й робітники, кустарі, пра цівники торгівлі, шкіл. Ці вели кі організації були названі на родними комунами. В них ком плексно розвивається промисло вість, сільське господарство, тор гівля, освіта і військова справа. Народна комуна одночасно є ор ганом влади і господарською ор ганізацією. Рух за Створення ко мун був завершений до листо пада 1958 року. 740 тисяч сіль- гькогосподарських виробничих сооперативів було перетворено в 26 тисяч комун, в яких об ’ єднано 99% селянських сімей. VI Пленум ЦК КПК, що від- оувся у грудні іуов року, вказу вав, що народна комуна за умо Китаю є найкращою формою роз витку соціалізму, що це найкра ща форма переходу від коопера тивної власності до всенародно в китайському селі і переход} Китаю в майбутньому від соціа лізму до комунізму. Успіхи в промисловості і сіль ському господарстві сприяюті розгортанню культурної револю ції, спрямованої ца розвиток утвердження в країні соціалі стичної культури і мистецтва. За раз в Китаї навчається близько 300 млн. чоловік. Поставлено завдання — найближчими рокамі цілком ліквідувати непнсьмен вість і здійснити загальну почат кову освіту. План розвитку науки і техніки на 1956 67 рр. перед бачає, що за 12 років китайська наука досягне рівня світової на уки. Таких видатних успіхів добив ся китайський народ внаслідок самовідданої праці трудящих мас Китаю, керованих Комуністичною партією, внаслідок безкорисливої допомоги СРСР і країн соціа лістичного табору. М. С. Хрущов відзначив, що величезні успіхи братерського ки тайського народу в будівництві соціалізму, зростання міжнарод ного авторитету КНР — великої Світової держави — безмежно ра дують нашу партію, весь радян ський народ. Зміцнюючи і розширюючі: дружбу з великим радянським народом, спираючись на його ве личезний досвід, китайський на род твердо і впевнено йде по шляху соціалізму. Це шлях, яким ідуть уже понад 900 мільйонів вільних людей, це шлях, на який стануть усі народи світу. Я- ПОБСЛ ЕНСЬКИЙ, кандидат історичних наук. «ХАРКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ» Стор. 3. 29 вересня 1959 р. ,Китайська Народна Республіка, Залізорудне родовище Байюн- по, що знаходиться на відстані в 150 кілометрів на північ від ме талургійного центру Баотоу, який будується. Це родовище постачає руду металургійним підприємствам країни. На фото: електровоз вивозить состав з рудою. Фото Бей Вей-луна. СЛОВО ПРО ДРУЗІВ К ОЛИ МЕНК попросили напи сати в газету про наших друзів з Китаю, я боявся, що не зумію сказати усього того хорошого, що ми значмо про них. .Ми живемо разом у гуртожитку вже 4 роки. Це так багато і так мало. З чого ж почати? Хіба розповісти, як жи вуть, як вчаться наші Друзі? Бувай гак: зустрілись дві лю дини з різних країн, поговорили на теми, які обох цікавлять, і розійшлись. В пам ’ яті залишився факт : зустрів, поговорив. А бував й так, що з першої зустрічі по чуваєш себе другом людини, ро зумієш, то він теж твій друг. Саме таке почуття було у нас чотири роки тому, коли ми по знайомились з китайськими дру зями, нашими однокурсниками. З того часу це почуття зміц ніло і зросло. Особисто я багато чув про працьовитість китай ського народу. Але після близько го знайомства з представниками цього народу, нашими студента ми, був просто вражений. З якою наполегливістю, з яким завзят тям вони вчаться, як терпляче вишукують відповіді на питання, що їх цікавлять. А як дружно живуть вони! Щодня бачиш, як вони збираються разом, разом готуються до занять, допомагають один одному, допо магають радянським студентам. Я вчився в одній групі з Хао Бай-лінєм і Лі Жу-шенем. Ми по- своєму звали їх Боря і Женя. Прості, привітні, вони ніколи не відмовлялись допомогти кому зав годно. Пам ’ ятаю, Борис, який за чотири роки закінчив універси тет, годинами сидів в аудиторії після лекцій, допомагаючи това ришам по групі розв ’ язувати складні задачі, хоча і важко йому було знайти вільну хвилину. < Хао» по-китайськи означає «хо роший». І дійсно це так і є. Хао Бай-лінь дуже, дуже хоро ший. Женя ще навчається в універ ситеті. І кожний раз, коли зу стрічаєшся з ним, відчуваєш, що зустрів щирого друга. Хочеться розповісти ось ще про що. Про ставлення наших друзів до громадських обов ’ язків. Коли паші комсомольці розпочали працювати на будівлі, до мене підійшов парторг наших друзів Яо-лянь і від імені товаришів по просив включити китайців у ро боту. – Ми погодились. В обід я підійшов до їх групи, видав та- лонп на обід. Тільки відійшов, навдоганяють. Яо-лянь і товари ші повернули талони. Я здиву вався. Чому? А він пояснив: Ми вирішили допомагати вам по-дружньому. Нам нічого не треба. Цей факт говорить сам за себе. Торік якось готували ми вечір у гуртожитку, запропонували ви ступити і китайцям. Треба було бачити, з якою охотою, з якою радістю взяли вони участь у кон церті. Вони глибоко вдячні нам за до помогу в навчанні (бо їм нелегко іноді доводиться, адже не зовсім вільно володіють російською мо вою), але і ми можемо дякувати їм за чудові приклади ставлення до навчання, до громадських обо в ’ язків, які вони подають нам. Дорогі друзі, ви завжди разом з нами святкували наші свята разом з нами раділи перемогам радянського народу. Ми щаслив сьогодні разом з вами відзначаті героїчні перемоги Наводного Ки таю. А. ЗДОРОВИЙ, студент фізмату. ДО ПОЧАТКУ ЗАНЯТЬ В МЕРЕЖІ ПАРТОСВІТИ Успіхи будівництва комуністич ного суспільства, як відзначив XXI з ’ їзд КПРС, нерозривно зв ’ я зані з безперервним зростанням свідомості всього народу, з ви хованням трудящих у дусі кому нізму. Цій меті підкорена вся по- літико-виховна робота. Важливи ми формами ідейного загартуван ня професорсько – викладацького складу і співробітників вищих учбових закладів є теоретичні се мінари і гуртки. – Слухачі обирають для вивчення одну з складових частин маркси стсько-ленінського вчення: істо рію КПРС, діалектичний та істо ричний матеріалізм або політичну економію, обирають ту або іншу проблему марксистсько-ленінської теорії, що дає можливість зблизи ти вивчення важливіших теоретич них питань марксизму-ленінізму з життям, з практикою, з тими проблемами наукової і учбової роботи, над розв ’ язанням яких наполегливо працюють наші вче ні. Теоретичний семінар дає мож ливість кожному комуністові, ви кладачеві повсякденно вивчати марксистсько-ленінську теорію, яка відкриває перспективу роз витку суспільства, науки, озбро ює справді науковими методами пізнання оточуючої дійсності, під вищує ідейно-теоретичний рівень кадрів. Це обов ’ язкова умова успіхів розвитку науки, підви щення ідейно-теоретичного рівня і якості учбової роботи, що рішу че впливає на рівень і якість підготовки студентів, на стан по- літико-виховної роботи у вузі. Тепер партійні організації ма- іють можливість систематично контролювати роботу комуністів – інад підвищенням ідейно-політич- іних знань. : .V Харківському держуніверси- ітеті протягом ряду років скла- ілася певна система роботи тео- іретичних семінарів. У 1959/1960 їроці в університеті працюватиме = 17 теоретичних семінарів. Кож ний факультет обирає для ви вчення ту або іншу складову ча стину марксистсько – ленінської теорії з урахуванням профілю ро боти і проблем, над якими пра цюють учені факультету. Найбільша кількість комуністів цього року вивчатиме історію •ПРС. Це викликано тим, що ви йшов новий підручник з історії КПРС і викладачі вирішили гли- юко вивчити питання історії і розвитку нашої партії. Історія КПРГ буде вивчатися в теоретич них сеніпащг історичного, філо логічного, фізико-математичного,. радіофізичного, біологічного фа культетів. Всього з історії КПРС працюватиме. 7 теоретичних семі нарів. Професорсько-виклада цький склад геологічного, хіміч ного, біологічного, фізико-матема тичного факультетів і співробіт ники ЦНБ вивчатимуть філософ ські питання марксистсько-ленін ської теорії. На географічному, економічному, фізико- математич ному, радіофізичному, хімічному факультетах працюватимуть тео ретичні семінари з політичної економії. Співробітники центрального апарату, видавництва, ЦНБ бу дуть вивчати питання історії КПРС у гуртках. Партбюро фа культетів і партійний комітет уже розробили тематичні і календар ний план роботи мережі партос- віти, затвердили керівників. За няття провадитимуть досвідчені викладачі суспільних дисциплін: Бухалов, Ковальова, Гавриш, Чер- номаз, Немирова, Бадіян, Беіі- гель, Слабкий, Куликов та інші. Перші заняття в усіх гуртках і теоретичних семінарах відбу дуться І жовтня. В подальшому заняття теоретичного семінару провадитимуться 2 рази на мі сяць, у гуртках щотижнево Дні занять понеділок або четвер. Крім того, багато комуністів, викладачів суспільних дисциплін університету, керуватимуть за няттями у Вечірньому універси теті марксизму-ленінізму (т.т. Про- топопов, Васильєв, Грінченко та інші). Викладачі суспільних дисци плін т.т. Воскресенський, Тере- хов, Рубан та інші вестимуть спе ціальні цикли по вивченню істо рії КІП ’ С, політекономії, філосо фії на підшефному заводі ім. Ма- лишева. Деякі наші викладачі і студенти старших курсів історич ного факультету керуватимуть мережею партійної освіти в Дзер- жинському районі. .V підготовці до початку роботи мережі нартосвіти активну участь взяли кафедри суспільних наук, які не лише призначили викла дачів для керівництва мережею партійної освіти в університеті, на заводі, але й обговорили те матику роботи, методику прове дення занять, особливості прове дення занять на заводі і т. ін. В цьому відношенні заслуговує на увагу робота кафедри політич ної економії (керівник доцент Ма- малуй). На засіданні кафедри ке рівники теоретичних семінарів з політичної економії т.т. Ковальо ва, • Матвійчук, Бейліс звітували про свою роботу в минулому уч бовому році. Кафедра детально обговорила плани робіт теоретич них семінарів з політекономії на наступний рік. Б. ДАНИЛЕВИЧ, член партному університету. Дорогий подарунок Двічі, двома групами, Китай ські товариші, студенти нашог< університету побували на екскур сії в ЦНБ. Прийшли вони, щоГ ознайомитись з рідкісними видан нями творів К. Маркса, Ф. Ен гельса, В. І. Леніна. Висловлюючи загальну думку товаришів, студент Хуа Сіпь- шень дякував бібліотечним пра цівникам за підготований огляд рідкісних видань творів засновни ків марксизму-ленінізму. Китайські друзі подарували ЦНБ три томи вибраних творів, Мао Цзе-дуна китайською мовою. Цеі подарунок зберігається в бібліо теці як свідоцтво єдності соціа лістичного табору, який згурто-ва но йде до комунізму під прапо ром марксизму-ленінізму. Л. НІКОЛ1Н. Китайська Народна Рес публіка. В держгосгі «Китайсько – радянська дружба»,заснованому з? допомогою Радянськогс Союзу, розпочалось зби рання 5-го врожаю пше ниці. На знімку: комбайн на полях держгоспу. Фото агентства Сіньхуа- Редактор Б. Щ ЕРБАНЕНКО. Адреса редакції: Університетська вул.. 16. Тел. 2-72-01, дод. 64, Друк, вид-ва ХДУ. БІД 14167. Зам. 1617. Тир. 1500.