No 33 (987) Субота, 17 жовтня 1959 р. Ціна 20 коп. XXI З ’ ЇЗД КПРС ОЗНАМЕНУВАВ ВСТУП НАШОЇ БА ТЬКІВЩИНИ В ПЕРІОД РОЗГОРНУТОГО БУДІВНИЦТВА КОМУНІЗМУ. НАРОДИ РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ! ВСІ СИЛИ, ВСЮ ЕНЕРГІЮ — НА ВИКОНАННЯ ВЕЛИКИХ ЗАВДАНЬ КОМУНІСТИЧНОГО БУДІВНИЦТВА! (З Закликів ЦК КПРС до 42-х роковин Великої Жовтневої соціалістичної оеволюції). НОВИ Й СКЛАД КОМІТЕТУ ЛКСМУ Галуза Станіслав — секретар; Беседіна Олександра — заступ ник секретаря; Врагова Світла на, студентка хімічного факуль тету, Шляхов Микола, студент фізмату — відповідальні за орг- сектор; Верлока Вадим (істфак), Сич Людмила (філфак), Ігнатен- ко Валерій (геолфак), Тонков Володимир (радіофак) — відпо відальні за політико-виховну ро боту; Жаданівська Ольга (філ фак) — відповідальна за академ- роботу; Аристов Володимир, сту дент історичного факультету, Ла- піна Анжела, студентка біологіч ного факультету — відповідальні за культроботу; Гаплевський Ва лерій, студент радіофізичного фа культету — відповідальний за шефську роботу на виробництві; Купрій Ірина, студентка істо ричного факультету — відпові дальна за шефську роботу в школах; Старовський Володи мир, студент фізико-математич- ного факультету — відповідаль ний за трудсектор; Смирнова Света (геолфак) — відповідальна за спортроботу. Братерський привіт великому китайському наро дові, який будує соціалізм! Хай живе нерушима дружба і співробітництво радянського і китайського народів — могутній оплот миру в усьому світі! (З закликів ЦК КПРС). НАЗУСТРІЧ ЖОВТНЮ Дружба Надовго запам ’ ятаємо ми, студенти першого україн ського, цей теплий, радіс ний вечір, коли в гості до нас прийшли дорогі друзі — студенти з Китайської На родної Республіки. Вони розповідали нам про свою чудесну країну, про свій народ, про величезні досяг нення Китаю за останні де сять років. Розмова була такою ці кавою і щирою, що і роз лучатися не хотілося. На прощання ми подару вали гостям квіти, просили їх у своїх листах на Бать ківщину щиро вітати від нашого імені китайський на род, бажали їм успіхів у навчанні. Я особисто і мої товари ші по курсу просто щасливі, що мали можливість гаря че потиснути руки китай ським друзям. В. БОГДАНОВ. П ’ ятикурсниця біологічного фа культету Т. Іваненко успішно працює над дипломною темою. Лист до Пекіна Студентам другого курсу ра діофізичного факультету Пе кінського університет) Дорогі друзі! Ми, студенти другого курсу радіофізичного фа культету Харківського державно го університету ім. Горького, че рез тисячі кілометрів посилаємо вам свої вітання, міцно тиснемо ваші руки, наші брати і сестри, наші колеги по майбутній спе ціальності і поздоровляємо, з слав ним десятирічним ювілеєм. Ми хотіли б, друзі, налагодити листування між нашими курсами. Вона дасть можливість нам краще взнати один одного, повідомляти про успіхи, ділитися досвідом у навчанні. І ви і ми йдемо до однієї мети. Ми вчимося, щоб стати спе ціалістами в галузі радіофізики і принести найбільшу користь спра ві побудови комунізму, своїй Батьківщині. Коротенько розповідаємо про себе. На нашому курсі сто студен тів, з яких 61 мають виробничий стаж. Переважна більшість сту дентів — комуністи і комсомоль ці. Минулу сесію курс склав добре. Ми робимо свій посильний вклад і в розвиток народного господарства країни. Так, і в ми нулому році і в цьому ми всім курсом працювали в колгоспі, допомагаючи збирати врожай. Періодично працюємо і на бу дівництві нашого університету — наша держава дарує нам казко вий палац-велетень у центрі Хар кова. З нетерпінням чекаємо, вашого рішення. Напишіть нам про свої успіхи в навчанні, в житті, про те, як відбувалось святкування десятиріччя Республіки. Коли ми проводили політгодину на цю те- му, у нас були китайські друзі, студенти фізико-математичного фа культету Цзянь Ю-тай і Хуа Сінь- шень, які виявили бажання підпи сати цього листа разом з нами. Від душі бажаємо вам великих успіхів у навчанні і житті. З’ студентським привітом за дорученням студентів курсу группарторг Нагібін, секретар комсомольської організації Бла китний, студенти Цзянь Ю-тай, Хуа Сінь-шень. БРАТОВІ Привіт тобі, китайський брате мій, Міцніше сталі наша дружба щира, В ній запорука перемоги миру, В ній комунізму ранок золотий- Ти переніс загарбників навалу. Злочинства чанкайшистських диких банд. І став несхитно, богатир- гігант. Поклавши меч у полі за оралом. Ще не розвіяв вітер згарищ дим, Гармати жерло ще не прохололо, А вже зростають із руїн навколо Заводи, домни, греблі і сади. Казкова мрія дійсністю стає, Нема границь натхненню трудовому. Країна Рад, як другу дорогому, Тобі могутню руку подає. Плече в плече, мета у нас єдина, Ми линем до щасливого житія, Щоб тих страждань не бачило дитя, Які несе воєнна хуртовина. Хвала тобі, китайський брате мій, Міцніше сталі наша дружба щира, В ній запорука перемоги миру І комунізму ранок золотий. М. ТКАЧЕНКО, студ. радіофаку. УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ РОСЛИН Бітаімічна природа перетворен ня поживних речовин в рослинних організмах дуже складна. Над вивченням цієї проблеми працює не один колектив наукових спів робітників нашої республіки. Кафедра фізіології рослин уні верситету в найближчому семи річчі працюватиме над пробле мою «Живлення як фактор управління індивідуальним роз витком рослин». Насамперед спів робітники кафедри досліджувати муть вплив інтенсивності і якості світла на окремі групи рослин^ Давно відомо, що в різних гео ’ ” графічних широтах, що характе ризуються різною інтенсивністю і якістю світла, не однаково роз виваються рослинні організми. Вивчення цієї закономірності дає в руки дослідників можливість ке рувати розвитком рослин, куль тивувати саме ті рослинні орга нізми, які пристосовані до даної інтенсивності і до даної якості освітлення. Кафедра продовжуватиме до слідження нуклеопротеїдів і нук леїнових кислот у вищих рослин. Відомо, що існує зв ’ язок між син тезом нуклеопротеїдів та нуклеї нових кислот і синтезом білків. Па* підставі цих досліджень буде по- ! казана біохімічна природа пере творень нуклеїнових кислот і ну клеопротеїдів у відповідні пожив ні речовини, потрібні для рослин-^ них організмів. Окремі досліди будуть постав^ лені з метою вивчення кукуруд зи; буде дана фізіологічна харак-1 теристика кукурудзи і ії реак-. ція на фактори зовнішнього се редовища. У зв ’ язку з цим бу дуть вироблені відповідні реко мендації для вирощування цієї культури в умовах Харківської області. До цієї групи питань на лежить також вивчення взаємо відносин між грунтовими мікро організмами і значення їх для життя сільськогосподарських рос лин. Цілий ряд дослідів поставить кафедра для вивчення впливу на урожай технічних культур мікро- елеменіів — таких як марганець, молібден, кобальт, цинк та бор. Як відомо, мікроелементи по-різному впливають на рослинні організ ми. Тому кафедра вивчатиме вплив на рослини як окремих згаданих елементів, так і ефект комбінованого внесення їх у грунт. Передбачається поставити ряд дослідів для вивчення взає модії мікроелементів з біологічно активними речовинами, такими, як вітаміни та інші активатори росту. Зокрема, досліджувати меться вплив мікроелементів на різні процеси обміну речовин, а також на врожайність сільсько господарських рослин. В результаті проведення до сліджень будуть підготовлені до друку монографічні роботи «Тро фіка і екологія рослин в розв ’ я-! занні проблеми вилягання», «Про- використання світла різної інтен сивності і якісного складу різни ми географічними і екологічними групами рослин», «Обмін нуклео протеїдів і нуклеїнових кислот у вищих рослин», «Вплив мікро елементів на урожайність сіль ськогосподарських рослин». – Дослідження кафедри фізіології рослин, які проводяться під ке рівництвом професора Г. К. Са- мохвалова, дадуть змогу глиЙГе пізнати фізіологічну природу рос линних організмів і внести яс ність у проблему — живлення як фактор управління індивідуаль ним розвитком рослин. П. КОСТЮК. ,Комсомольці і комсомол ки, радянська молодь! Вчіть ся жити і працювати по-ко- муністичному! Виробляйте в собі високі моральні якості! Будьте свідомими і невтомними будівниками ко мунізму. (Із Закликів ЦК КПРС). До нових успіхів у праці і н а в ч а н н і Із звітно-виборно ї комсомольської конференції Праця формує людину, вияв ляє її якості як члена колекти ву. Ось чому комітет комсомолу нашого університету, як зазначив у звітній доповіді на конференції секретар С. Галуза, вважає пра цю однією з кращих форм полі- тико-виховної роботи, відводячи їй значне місце в житті комсо мольської організації університе- ту. Праця на будові, ремонт гур тожитків. недільники у ботаніч ному саду, у саду ім. Шевченка, на цегельному заводі, в радгос пах і колгоспах — все це згурто вувало і виховувало студентський колектив. Але основне завдання студент ства — відмінно навчатися, щоб потім відмінно працювати там, де ця праця, буде потрібною. Комі тет комсомолу протягом року чи малу увагу звертав на академіч ну роботу. І зрушення є. Значно поліпшилась успішність, напри клад, на радіофізичному факуль теті. Взагалі кількість відмінни ків у нашому вузі зросла до 441, на «відмінно» і «добре» навчають ся 1095 чоловік, тобто 38 процен тів студентства університету. І все ж не можна закривати очі й на те, що серед комсомольців ба гато ще невстигаючих, що по гіршала, зокрема, успішність на філологічному факультеті. По всякденна увага до тих, кому по трібна допомога в навчанні су ворі вимоги до тих, хто ледарює, не бажає навчатися, як слід, ще не стала постійною в роботі не лише комітету, але й факультет ських комсомольських бюро. Де які активісти, замість того, щоб негайно взятися за виправлення становища, намагаються перш за все зняти з себе відповідальність. Так, наприклад, делегат конфе ренції секретар комсомольського бюро філфаку Грида пояснює ве лику кількість «хвостів» на фа культеті тим, що мало уваги при діляла своєму факультетові від повідальна за академроботу ко мітету студентка філфаку На- тальченко. А ви ж де були, т. Грида. ви і ваш актив? Хо роше з цього приводу було ска зано в газеті «Голос делегата»: Пусть ваша совесть будет век чиста, И тяжесть на плечи не ляжет. По мненью Гриды, весь филфак в «хвостах» Лишь потому, что двойка у Наташи. (Наташа, до відома читачів, це й є Натальченко). Домогтись, щоб кожний комсо мольський активіст почував від повідальність за успішність сту дентів свого факультету, боровся за її поліпшення — важливе зав дання комітету комсомолу. Є ще тенденція у окремих ак тивістів — обов ’ язково знайти якісь «об ’ єктивні» причини, щоб виправдати свої власні недороб ки. Зірвали хіміки шефську ро боту і в Шебелінці, і в школі- інтернаті. І писали про це, і го ворили багато. Але хіміки зовсім не хочуть визнати своєї вини. Знову на трибуну піднімається представник хімфаку комсомолка Іцкович і довго й нудно пояснює, що хоч робота і зірвана, хіміки не повинні нести відповідаль ність. А конференція слухає і мовчить. Чому , мовчить? Чому не сказала конференція: «Досить, то вариші хіміки, ховатись за чужі спинні». А питання це дуже важливе — налагодити контроль за виконан ням доручень, суворо карати за зрив дорученої справи. Правиль но і вчасно говорив про це на конференції секретар комсомоль ської організації історичного фа культету т. Плахотний. Мало уваги приділив комітет такому важливому питанню як внутрікомсомольська робота. На факультетах ще й досі по-справж ньому не розгорнулось змагання між групами за звання кращої; нерегулярно і не завжди дійово працює школа комсомольського досвіду. Ось чому з такою ува гою прослухали присутні виступ студента фізмату Шляхова, який пропонує для кращого розгортан ня внутрікомсомольської роботи створити комсомольську кон трольну комісію, що буде систе матично перевіряти комсомоль ську роботу на факультетах. Багато важливих питань підні мали у своїх виступах делегати конференції, її гості. Шефська і політвиховна робота , життя у гуртожитках і художня самоді яльність, питання комсомольської і трудової дисципліни, спортивне життя університету, взаємодії факультетських комсомольських бюро і комітету тощо. Але, на жаль, далеко не всі питання бу ли поставлені досить чітко й різ ко. Заступник секретаря парїкому університету М. П. Воловик у своєму виступі навів ряд при кладів некомсомольської поведін ки окремих студентів університе ту, правильно вказав, що комітет -все ще мало бореться з подібни ми явищами, все ще не переслі дує систематично за негідну по ведінку, за зрив виконання до ручень. Правильно і суворо роз мовляв з комсомольцями кому ніст Воловик, закликаючи їх до рожити високим званням комсо мольця, тримати його завжди на висоті. З глибоким аналізом стану уч бових справ комсомольців висту пив проректор В. І. Махинько. В його виступі прозвучала справ жня тривога за фізматівців і фі лологів, які відстають, гордість за радіофак, який значно просу нувся вперед, в його виступі — гарячий заклик навчатись хоро ше, відмінно навчатись, щоб ста ти гідними будівниками комуніз му. І нехай пробачать нам делега ти конференції,, але ці два висту пи були найбільш молодими, за пальними і найбільш принципо вими. Багатьом з делегатів та кої принциповості бракувало. Це стосується і до виступів секрета рів комсомольського бюро філ факу і біофаку Гриди і Новико- вої, голови профкому університе ту Дорохова, які не зуміли проа налізувати стану справ, які, оче видно, зовсім не люблять хоча б часом покритикувати й самих се бе. У звітній доповіді, у виступах делегатів було багато конкретний пропозицій щодо кращої органі зації комсомольської роботи в університеті. Так. наприклад, за пропоновано, щоб усі третьокурс ники педагогічних факультетів працювали протягом року піонер- ватажками в школах. Це дуже хороша і потрібна ініціатива. Треба тільки довести її до кінця, щоб не повисла вона у повітрі. …Триває конференція, один за одним підіймаються на трибуну делегати, щоб розповісти про свій факультет, щоб внести пропози цію для поліпшення справ. Га рячими оплесками зустрічають присутні делегації студентів ін женерно – економічного і бібліо течного інститутів, піонерів під шефної школи, виступи представ ників від китайських і грецьких студентів, . що навчаються в на шому університеті, виступ вихо ванця Курязької дитячої трудо вої колонії. Всі як один піднімають манда ти, одностайно голосуючи за вне сення до «Кциги Пошани комсо мольської організації університе ту» прізвищ кращих — Сліпець Ніни, Шарапова Анатолія, Тан- цюри Василя. Резолюційна комісія оголошує проект резолюції. З невеликими виправленнями і доповненнями він затверджується. Комсомоль ська конференція постановляє всю роботу комсомольської організації спрямовувати, на подання допо моги ректоратові і партійній ор ганізації в здійсненні Закону про зв ’ язок школи з життям; домог тись, щоб кожен комсомолець мав комсомольське доручення. Гро- мадськокорисна праця — краща форма політичного виховання, поліпшити цю форму полггико- виховної роботи — важливе зав дання; робота в школі — почес* ний обов ’ язок кожного комсо мольця; розвиток художньої са модіяльності і спорту — невід кладне завдання комітету комсо молу. Дещо про дефекти пам ’ яті Першокурсникам біологічного факультету не поталанило. Викладач, Що провадив семінарські заняття з історії КПРС, захворів. Семінар не відбувся. Всі голосно жалкували. «Ми так підготувались, стільки попрацювали!». Бідні першокурс ники/ Прийшовши на факультет у день наступного семінару, вони заздалегідь зітхали: — Ах, знову не буде семінару! І раптом звістка — буде, буде семінар! Важко було щось прочитати на обличчях першокурсників, але можна було впевнено сказати, що то була не радість. І факти таке при пущення підтвердили. Після безплідних шукань добровільців керівник семінару звернувся до безстороннього опитування за списком. І що ж? Половина студентів спокійнісінько відпочивала, а від інших викладач почув лише заїкання і нудне мекання. А ось коли викладач спробував з ’ ясувати причину такої не зовсім чле нороздільної мови, всі заговорили ясно і чітко. А справа ось у чому. Бідні студенти так хвилювались минулого разу, коли семінар не відбувся, що зараз усе, усе забули. Ну, що ж. Першокурсники-біологи, очевидно, вважають ці причини досить важливими. Адже людська пам ’ ять — -не електронна машина, вона має деякі дефекти. В. КРАВЧЕНКО. СЛІДАМИ НАШИХ ВИСТУПІВ „НАШІ ЗАКОННІ ВИМОГИ “ Під такою назвою в газеті 18 вересня був надрукований лист студентів-заочників, в якому во ни вказували на ряд недоліків, що заважають нормальній роботі. Редакція одержала відповідь від проректора по заочному нав чанню М. Ф. Коломійця. Він від значає, що стаття заочників в ос новному правильно висвітлює недоліки, які мали місце під час літньої сесії. Все, що залежить від заочної частини, вказу т Коломієць. буде усунуто. Ал організувати заняття в одну змін;- університет ще не спроможний тому що не вистачає учбових при міщень. Нема ще змоги і влашту вати всіх студентів заочників у гуртожитку, бо строки літньої ек заменаційної сесії майже збігають ся з вступними екзаменами, і місця в гуртожитках надаються вступникам. ВТОМА (із циклу «Студентське літо») Стоїть тополя чорним помелом В кущах маслини ген у лісосмузі. Під нею прямо за низьким столом Всідаються студенти — мої Друзі. — Борщу, Надійко, — просить Олексій. — Хвилиночку, наріж тим часом хліба… Й Олекса ланці нарізає всій, Перед! мною величезна скиба. У небі серпик-нігтик забілів, І зірочка знайшлась на видноколі. Запахло молоком й засмажкою у полі, й росою впала втома по землі. Ріллею вже підкралася пітьма. Про щось у гречці зашептало літо… Неначе й прагнень у душі нема, А так би — сісти й до зорі < сидіти, І слухати як, ходячи селом, Співають хлопці про дівочі очі, й дивитись на тополю- помело І на дуби — кошлаті поторочі, Що вийшли по ріллі на сіножать Поглянуть на стоги двоповерхові, Й не думати нічого, не бажать, Бо й так багато у душі любові. О. ЮРЧЕНКО, студент філологічного факультету. Що заважає дипломникам фізмату • Дипломники фізмату. Одні ці слова кожному говорять про те, що людям цим попрацювати до ведеться чимало. В більшості дип ломників теми серйозні, складні, щоб розв ’ язати їх, потрібна сер йозна і глибока праця. І кожно му зрозуміло, що для дипломни ків фізмату, як між іншим, і для дипломників усіх факультетів, треба створити необхідні умови для успішної і плодотворної пра ці. А як підготувались до такого відповідального періоду в житті студента кафедри? Нещодавно ми побували у дип ломників, які присвятили свої праці експериментальному ви вченню ядерної фізики. Не встиг ли відрекомендуватись кореспон дентами, як посипались скарги. І підстави для них є. Керівник дипломників Яків Михайлович Фогель у відпустці. Звернутись за допомогою ні до кого. 1 навіть не це найголовні ше. Керівника можна було б і почекати, якби можна було хо ча б потихеньку працювати. Але навіть «потихеньку»-не виходить. І ось чому. Є при кафедрі май стерня ядерної фізики, завідує цією майстернею Василь Михай лович Сурков. Майстерня то є, але краще туди не звертатись, бо на дипломників тут дивляться як на людей, які лише заважа ють роботі. Так, студент бхичов для експерименту попросив 6 єм костей. їх дали йому, але на дру гий день частину відібрали, як сказали, для термінової справи, поставили їх біля вікна в кори дорі, і стоять вони там і досі. А студентові довелось витрачати час, переробляти схему. Є майстерня і в цокольному приміщенні ХП корпусу. Завіду вач її — Василь Семенович Пи воваров. Але хоча завідуючий і інший, ставлення до дипломників таке саме. Якщо потрібна якась невеличка проточка деталей, кот ру можна зробити за 5 хвилин, тут складаються різні наряди, треба добиватись дозволу, на що витрачається мінімум година, а іноді замовлення дипломників ви- конують… тиждень. Так, наприк лад, ключі до електрометра, які робляться максимально 4 дні, для студентки Ліди Лелюк виконува ли протягом місяця. А що вже говорити про складні прилади? Навіть пакетних вими качів, яких у продажу багато, у дипломників нема, бо ніхто в університеті не потурбувався, щоб їх придбати. Нема і тублерів. Якщо дипломник дістане для себе потрібні деталі, буде працю вати схема, не дістане — і .не треба. Влітку п ’ ятикурсники працюва ли в лабораторіях. Щодня їм по трібно було 4 дюари рідкого азо ту. Де тільки його не діставали! І на заводах, де добрий дирек тор, і в різних установах, а в університеті спеціальний прилад для виготовлення рідкого азоту «зберігався» під відкритим небом понад 3 роки. Потім, врешті, йо го встановили, але працює він не більше місяця, хоча дипломникам обіцяли завершити його ще до 1 травня. Або такий факт. У лаборато ріях, де працюють з ртуттю, де вона іноді розливається, підлога паркетна. Пари ртутні гостро от руйні, коли ртуть розливається по паркетній підлозі, її не збе реш. Невже так важко було вкрити п.ідлогу лінолеумом? Зараз дипломники роблять длі вакуумних установок алюмінійов корита. Витрачають на це час Ось, здається, вже все готово Включили. Установка працює. По рядок. Раптом — стала. Чому? Не ма струму. Стоять дипломники чекають. Струм є! Включилі установку, стали до приладів раптом — дим. Що трапилось? Во ди нема. А без води хоч плач Установки горять, вимірювальн прилади псуються. Ходила делега ція дипломників до бригадире слюсарів-сантехніків Кантеміра сперечалась, просила, щоб пере; закриттям води, попереджали але він відмахнувся від студен тів, як від настирливих мух. От чому темп роботи над дип ломними темами незадовільний Ось чому на усунення шкідливий «дрібниць» витрачається більш« часу, ніж на саму роботу, ось чо му більшість дипломників кафед ри відмовились від майстерень, бігають до фізико-технічного ін ституту. Ось чому не бажають во ни свої дипломні теми готувати в університеті, а при першій-ліп- шій можливості переходять до лабораторій УФТІ. А. ДАРАГАН, наш спецкор. «ХАРКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ» Стоо. 2. 17 жовтня 1959 р. ,НА ДОПОМОГУ ВИВЧАЮЧИМ ІСТОРІЮ КПРС. ЛІТОПИС ГЕРОЇЧНОЇ БОРОТЬБИ ДО ВИХОДУ НОВОГО ПІДРУЧНИКА «ІСТОРІЯ КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ» Комуністична партія Радян ського Союзу, заснована Великим Леніним, пройшла героїчний шлях і добилась всесвітньо – історич них перемог) Ось чому з кожним днем зростає інтерес радянських людей і трудящих усіх країн свігу до історії нашої Комуністичної партії. Вивчення історії КПРС, теорії марксизму – ленінізму озброює трудящих знанням законів су спільного розвитку, вчить розу міти політику партії, бачити пер спективи нашого розвитку, роз в ’ язувати практичні завдання, які виникають перед ними. У звітній доповіді ЦК КПРС XX з ’ їздові партії тов. М. С. Хрущов під креслював, що славетна історія нашої партії і надалі має бути одним з найважливіших джерел виховання кадрів. Вивчення пе реможного шляху, який пройшла партія, породжує чуття законної гордості у комуністів, у всіх ра дянських людей за свою велику партію і є могутнім засобом ви ховання їх у дусі радянського патріотизму і пролетарського ін тернаціоналізму. В. І. Ленін надавав великого значення складанню підручника з історії партії. Це завдання було ним висунуте перед радянськими істориками ще в 1920 році. Дов гий час основним посібником для вивчення історії КПРС була кни га «Історія ВКП(б). Короткий курс», видана у 1936 р. Це був перший підручник, який давав науково-популярний виклад істо рії партії. Він подав серйозну до помогу трудящим країни у ви вченні історії партії. Однак у Короткому курсі істо рії ВКП(б) були помилки і не точності у висвітленні окремих принципових питань. Значний від биток на цей посібник зробив культ й. В. Сталіна. Крім того, життя і діяльність партії за останні 20 років не була висвіт лена в ньому. Ось чому XX з ’ їзд партії поставив перед радянськи ми істориками завдання створити марксистський підручник з історії партії, в якому було б науково узагальнено всесвітньо – історич ний досвід боротьби партії про ти царату, капіталізму, за вста новлення диктатури пролетаріа ту, за побудову соціалізму і ко мунізму в СРСР. Видання ново го підручника «Історія Комуні стичної партії радянського Сою зу» є важливою подією в житті нашої партії і всього радянсько го народу. У новому підручнику запрова джено ленінську періодизацію історії партії, яку дав В. І. Ле нін у книзі «Дитяча хвороба «лі визни» в комунізмі» та інших ро ботах. Це допомогло виправити низку помилок. Ось конкретний приклад. У «Короткому курсі історії ВКП(б)» всупереч істо ричним фактам говорилося про те, що наша партія була ство рена на VI Всеросійській Пра зькій конференції у січні 1912 р. Цим принижувались роль і зна чення II з ’ їзду РСДРП. який поклав початок марксистсько-ле нінській партії, партії нового ти пу. У новому підручнику під креслюється ленінська думка про те, що більшовизм існує як те чія політичної думки і як полі тична партія з 1903 р. Створен ня революційної партії більшо виків — основний результат II з ’ їзду РСДРП. II з ’ їзд був по воротним пунктом у міжнарод ному робітничому русі. Поряд з цим у підручнику вказано на зна чення Празької конференції біль шовиків, яка, вигнавши з партії меншовиків, ліквідувала кризу в партії, поновила і зміцнила біль шовицьку партію. У підручнику широко показа на видатна роль В. І. Леніна як організатора і вождя партії, ге ніального теоретика марксизму, творця і керівника першої в сві ті Радянської держави, його роль у міжнародному робітничому і визвольному русі. У підручнику переконливо показано творчий розвиток Леніним марксизму в нових історичних умовах. Вели кий Ленін, корифей революційної науки, підняв на новий вищий ступінь вчення Маркса і Енгель са. Ленінізм — це марксизм епо хи імперіалізму і пролетарських революцій, епохи соціалістичного і комуністичного будівництва в СРСР, виникнення і розвитку світової соціалістичної системи, епохи переходу людського сус пільства від капіталізму до ко мунізму. Сила, життєвість, дійовість ха рактеру марксистсько – ленінської теорії з особливою силою вияви лись у період підготовки і про ведення Великої Жовтневої со ціалістичної революції. Перемога пролетарської революції стала можливою тому, що наша партія була озброєна новими теоретич ними положеннями і висновками, зробленими В. І. Леніним, особ ливо ленінською теорією соціалі стичної революції і відкриттям Ле ніним Рад як вищої і найбільш доцільної форми диктатури про летаріату. Характерно, що в підручнику показано, як теоретичні пробле ми марксизму розвивались В. І. Леніним протягом усього його життя, розвиватись партією про тягом всієї її історії. Як це слід розуміти? У «Короткому курсі історії ВКП(б)» вчення В. І. Ле ніна про партію викладалось ли ше у зв ’ язку з вивченням книги «Крок вперед, два кроки назад». Але вчення про партію В. І. Ле нін розробляв і розвивав в ба гатьох працях до 1904 р. і в на ступні роки. У новому підручни ку дається короткий виклад ба гатьох ленінських праць, які в старому підручнику навіть не згадувались.’ Саме тому, що Ленін і ленінці розвивали марксизм у нових істо ричних умовах, а партія оволоді ла цією теорією, розглядаючи її як керівництво до дії, Комуні стична партія досягла всесвітньо- історичних перемог. У новому підручнику історія КПРС викладається як складова і невід ’ ємна частина історії між народного робітничого і комуні стичного руху. В книзі відобра жено діяльність Комінтерну і окремих комуністичних і робіт ничих партій, показано міжна родне значення діяльності КПРС, її міцні інтернаціональні зв ’ язки з зарубіжними марксистсько-ле- нінськими партіями, її вірність принципам пролетарського інтер націоналізму. КПРС, являючись провідним загоном міжнародного комуністичного руху, з честю ви конувала і виконує свій обов ’ я зок перед міжнародним пролета ріатом. Історія КПРС поділяється на два головних періоди: перший пе ріод — роки боротьби більшови цької партії проти царизму, капі талізму, за встановлення дикта тури пролетаріату. Другий період охоплює більш як 40-річну діяль ність партії, спрямовану на по будову соціалізму і комунізму в СРСР. У перших семи главах підруч ника, присвячених першому пе ріодові історії КПРС, показано, як у складних умовах під пілля російські марксисти, ке ровані В. І. Леніним, само віддано боролись за створен ня марксистської партії. Автори розповідають про революційну діяльність учнів В. І. Леніна, професіоналів – революціонерів І. В. Бабушкіна, М. Е. Ба- умана, Р. С. Землячки, М. І. Ка- лініна, Н. К. Крупської. М. М. Литвинова, Г. І. Петровського, Я. М. Свердлова, й. В. Сталіна, О. Д. Стасової та ін. У підручнику висвітлюється бо ротьба більшовицької партії за гегемонію пролетаріату, за вста новлення союзу робітничної о кла су і селянства, за всебічне зміц нення зв ’ язків з масами. Кому ністична партія боролась з воро жими політичними партіями і гру пами — «економістами», • меншо виками, есерами, троцькістами, анархістами, буржуазними націо налістами. Народні маси на влас ному досвіді переконались у то му, що лише Комуністична пао- тія виражає їх корінні інтереси, надії. Комуністична партія про вела народи Росії через три ре волюції. Велика Жовтнева соці алістична революція знаменувала корінний поворот у долі людства від старого капіталістичного сві ту до нового, соціалістичного. Життю і діяльності партії за роки Радянської влади присвяче но 11 з 18 глав, тобто дві трети ни підручника. Після перемоги пролетарської революції перед партією постали завдання роз витку економіки і культури краї ни, будівництва нового соціалі стичного суспільства. Виконуючи ці завдання, партія керувалась ленінською програмою будівни цтва соціалізму в СРСР. Викла дові основних положень ленін ського плану відведено окремий розділ підручника. Ленінський план став найсильнішою теоре тичною і практичною зброєю пар тії в боротьбі за соціалізм. У підручнику висвітлені ті ве личезні труднощі, які успішно пе ребороли Комуністична партія і радянський народ на шляху до соціалізму. Автори розкривають непримиренну боротьбу партії проти ворогів ленінізму — тро- цькістів, бухарінців, буржуазних націоналістів. Ідейний розгром, політична перемога над аними бу ли необхідною умовою збережен ня бойової єдності партії, пере моги соціалізму в СРСР. Побу : дова соціалізму в нашій країні в умовах ворожого капіталістич ного оточення є всесвітньо-істо ричним подвигом радянського на роду, очолюваного Комуністич ною партією. Діяльності партії за останні 20 років присвячено 5 глав підруч ника. Багато з питань історії партії цього періоду науково ви кладені вперше. В новому підруч нику дається правильний мар ксистський аналіз першого етапу другої світової війни, яка розпо чалась 1 вересня 1939 року. Війна між Німеччиною, Англією і Францією спочатку з обох сто рін мала імперіалістичний харак тер. Але під активним тиском народних мас, які добивались від своїх урядів ведення анти фашистської боротьби, війна Ан глії і Франції проти гітлерівської Німеччини з часом змінила свій характер і злилась з війною во лелюбних народів проти фашист ських агресорів. Визвольний ха рактер війни особливо посилився з вступом у неї Радянського Со юзу. Значний інтерес викликає гла ва, присвячена Великій Вітчизня ній війні. В «Історії КПРС» з ’ я совані причини тимчасових нев дач Червоної Армії на початку війни, показано велетенський ге роїзм збройних сил, всього ра дянського народу, які відстояли свободу і незалежність нашої Батьківщини від фашистських за гарбників, величезну організатор ську роботу партії по згуртову ванню всіх сил на розгром воро га. Радянський Союз витерпів на собі основний тягар війни ? вря тував світ від фашизму. Важливішим періодом в історії партії є останнє п ’ ятиріччя. Ці роки ознаменовані великими по діями в житті і діяльності партії і народу. Комуністична партія здійснила величезні політичні та економічні заходи по дальшому зміцненню Радянської держави всебічному розвиткові промисло вості, особливо важкої індустрії, по крутому піднесенню сільсько го господарства, підвищенню ма теріального добробуту народу. Саме в ці роки Радянська дер жава під керівництвом КПРС розгорнула енергійну і цілеспря мовану боротьбу за послаблення міжнародного напруження, вжила ряд важливих заходів, спрямова них на зміцнення миру. Книга розповідає про боротьбу партії проти культу особи, ппо боротьбу за встановлення леніи- ських норм партійного життя. У підручнику дано об ’ єктив ну і справедливу характеристику діяльності й. В. Сталіна. Як ви датний теоретик і організатор, він активно боровся за здійснення ленінських заповідей, за індустрі алізацію країни і колективізацію сільського господарства, за побу дову соціалізму. И. В. Сталін очолив боротьбу партії проти троцькістів, опортуністів, буржу азних націоналістів, проти під ступів міжнародної імперіалістич ної реакції. Він відіграв видатну роль не лише в історії КПРС. але й у світовому комуністично му русі. Разом з тим, у книзі відзначаються й грубі порушення ленінських ноом. партійного жит тя і основ радянської демократії, які мали місце в останній період його життя. Спеціальний розділ підручника присвячено викладові змісту І значення історичних рішень XX з ’ їзду КПРС. Виходячи з рішень XX з ’ їзду ЦК партії, за ініціати вою товариша М. С. Хрущова, було здійснено такі важливі за ходи як перебудова управління промисловістю і будівництвом; розширення прав союзних рес публік і місцевих органів у гос подарському і культурному бу дівництві, реорганізація машинно- тракторних станцій, удосконален ня системи народної освіти. У книзі підкреслено величезне принципове значення розгрому антипартійної групи Маленкова, Кагановича, Молотова, Булгані- на, Шепілоза, яка намагалась порушити єдність партії, висту пала проти її заходів, намагалась звернути партію і країну з ле нінського шляху. Остання глава підручника при свячена видатній події в історії нашої партії і міжнародного ко муністичного руху — XXI з ’ їздо ві партії, який намітив величез ну програму комуністичного бу дівництва. У цій главі викладені основні завдання семирічного плану, теоретичні проблеми пере ходу від соціалізму до комунізму, висунуті в доповіді М. С. Хру щова і в рішеннях з ’ їзду. Авто ри підкреслюють, що теоретичні положення доповіді М. С. Хру щова на з ’ їзді мають програмне значення. Шлях радянського сус пільства до комунізму освітлено яскравим світлом теорії науково го комунізму. XXI з ’ їзд партії має величезне міжнародне зна чення. Він продемонстрував згур тованість комуністичного руху на принципах марксизму – ленінізму. В заключній частині показані головні підсумки історичного шля ху, що пройшла Комуністична партія, основні закономірності її розвитку. Дано також відповідь на питання — чому навчає істо рія КПРС? Історія КПРС вчить: робітничий клас може позбави тись капіталістичного рабства і побудувати комунізм лише під керівництвом марксистсько – ле нінської партії; перехід від ка піталізму до соціалізму можли вий лише на основі диктатури пролетаріату; партія повинна у своїй практичній діяльності керу ватися марксистсько – ленінською теорією; вести непримиренну бо ротьбу з ревізіоністами, опорту ністами, зміцнювати єдність пар тії, невтомно зміцнювати і збіль шувати зв ’ язок партії з масами. Комуністична партія Радянсько го Союзу впевнено веде радян ський народ по шляху де кому нізму. І. ЧЕРНОМАЗ, доцент кафедри історії КПРС. Наша тьотя Паша Студенти інших факультетів заздрять філоло гам — і недарма. Хороший на філфаці буфет- Тут завжди є кефір, бу терброди, • котлети, свіжі булочки, гаря че кофе. А тому він хоро ший, що дуже хоро ша наша буфетниця, наша тьотя Паша. По-перше, вона сум лінний працівник, по-друге, щира, хо роша людина. НА ФОТО: тьотя Па ша (П. Д. Гречньова)за роботою: зараз перерва буде, треба підготува тись. УВАГА, ТОВАРИШУ ІСТОРИК! У видавництві університету є в продажі такі учбові посібники для студентів істеричного факультету: 1. Астахов В. И. — Курс лекций по русской историографии, ч. І, ц. 4 руб. 80 коп. 2. Шерман И. Л, — Русские исторические источники X — -XVIII вв. Ц. 10 руб. 30 коп. 3. Кучер О. О. — Боротьба робітників України за відбудову важкої промисловості після громадянської війни. Ц. 7 крб. ЗО коп. 4. Гольденберг В. А. — История древнего мира. Ц. 2 руб. ЗО к. 5. Черномаз И. Ш. — Борьба рабочих Украины за контроль над производством. Ц. 7 руб. 20 коп. 6. Гольденберг В. А. — Очерки по истории римской империи I в. н. э. Гражданская война в 69 г. н. э. Ц. 2 руб. 20 коп: 7. Протопопов О. А. — Перемога Великого Жовтня — класичне здійснення ленінської теорії пролетарської революції. Ц. 7 крб. 50 коп. 8. Воскресенский А. А. — Революционная борьба рабочих ХПЗ. Ц 7.руб. 50 коп. 9. Живолуп Е. К. — Крестьянское движение в Харьковской гу бернии. Ц. З руб. 50 коп. 10. Пронштейн А. 1. — Великий Новгород в XVI в. Ц. 2 крб. 50 коп. 11. Долинин Н. П. — Подмосковные полки (казацкие таборы) в национально-освободительном движении 1611 — 1612 ґг).Ц. 4 руб. Ці книги можна придбати у видавництві через старосту фупи. «ХАРКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ» Стор. 3. 17 жовтня 1959 р. ,ики САМООБСЛУГОВУВАННЯ І ПОРЯДОК Відверто кажучи, великих ус піхів в самообслуговуванні ми ще не добились, хоч наш гурто житок і кращий в університеті. Парадокс? Ні. Звернемось до фактів. Санстан поверхів у порів нянні з періодом, коли за чисто тою слідкували прибиральниці, в основному погіршав. Чистота під тримується нерегулярно. В кімна тах наводиться лад в основному після 9-ї години ранку, коли в ко ридорах, побутових вже прибрано. Іуди виноситься сміття з кімнат. В результаті — вже після 12-ї го дини дня в побутовій брудно, в коридорі пилюга. Паркет у кори дорі миється лише перед нати ранням (два рази на місяць). До цього слід додати часом несві доме ставлення чергових до дору ченої справи. Окремі студенти прибирають абияк: підмітає так, що пил стоїть аж до стелі. Пере вірки ж якості чергування немає. Лише іноді це робить комендант або кастелянша. Взагалі, за чистотою кімнат гуртожитку члени студкому слід кували систематично, а ось за якістю чергування, за чистотою коридорів, побутових — майже не слідкували. Та й порядок чергування залишає бажати кращого. Призначалось воно так: член студкому з ’ яв ляється до старости однієї з кімнат і сповіщає, що ця кімната з такого по таке число чергує. Староста кімнати за зго дою мешканців призначає черго вого. Це зручно для студентів і добре. Погано лише те, що цей, в основі своїй, хороший принцип не був доведений до кінця. Маєть ся на увазі те, що не було гра фіка чергування мешканців кім нати. Наслідком цього було те, що члени студкому бігали по по верхах і шукали чергового на наступний день або призначали на чергування студента, який у цей день не міг пропустити за нять і чергував погано. Отже, щоб добре організувати самообслуговування в гуртожитку, слід налагодити, по-перше, проду маний графік, по-друге, слідку вати не лише за його виконанням, а й за якістю чергування. Можна постановити і так — староста кімнати, яка чергує, відповідає за якість чергування. Доцільно вве сти відповідальність чергового на поверсі за чергування в кімнатах і надати йому право вимагати від старост і чергових кімнат своє часного прибирання в кімнатах. Нам здається необхідним, щоб черговий прибирав на поверсі двічі на день — вранці і ввечері, як це було раніш. І все ж. повторюємо, основне — в контролі. Як же організувати контроль за якістю чергування? Про це слід поговорити на роз ширеному засіданні студкому. Можна використати прикріплення членів студкому до поверхів. А ще краще було б призначити ста рост поверхів, які б працювали разом з прикріпленими членами студкому. А ось деякі види контролю. У гуртожитку працюють так звані «поетажні» комісії. Вони щоден но перевіряють санстан у кімна тах. Треба щоб одночасно ком,- сії перевіряли і якість чергування на поверхах і оцінювали його. Крім того, необхідно організува ти передачу чергування поперед нього чергового наступному. Це збільшить вимоги до якості. Можна і треба організувати змагання поверхів. Для цього слід виділити від кожного поверху ко місію з студентів на чолі з ста ростою поверху і регулярно пере віряти санстан. Результати від значати на діаграмах. Причому все це — незалежно від роботи «постійних комісій». Можна встановити перехідний приз і на підставі результатів пе ревірки кожні 10 — 15 днів пере давати його кращому поверхові. Обов ’ язково слід залучити до цієї роботи коменданта і кастеляншу Нещодавно було обрано новий склад студкому на чолі з Ахме ровим. Студком взявся за нала годження справ, але до кінця справу ще не довів. Так, Невиста- чає калош, гумових рукавиць навіть швабр, нема пилососів Головне — всі заходи в галузі самообслуговування провадяться якось ізольовано від загального походу за чистоту в гуртожитку. Відчувається, що студком ще роз качується, не знаючи добре, з чого почати. А починати треба з організації самообслуговування та контролю, тільки ‘з с п р а в ж н ь о ї організації. А. КАДИШЕВ. ТАК МИ НЕ ЗРУШИМО З ОСТАННІХ МІСЦЬ Комсомол по праву зветься ду шею нашого фізкультурного руху. Він є ініціатором і комплексу ГПО, і перебудови керівництва фізкультурним рухом у країні, і багатьох інших справ. Як же наша університетська комсомольська організація спря мовує спортивне життя? XIII з ’ їзд комсомолу закликав комсомольські організації країни підвищити відповідальність за стан фізичної підготовки і загар товування молоді, забезпечитщко- рінний поворот у бік масовості в заняттях фізичною культурою і спортом. А тимчасом, створюється вра ження, що навряд чи керуються цим закликом наші університет ські комсомольські керівники. Звернімось до фактів. У комі теті комсомолу минулого скли кання відповідальним за обо ронно-спортивну роботу вважався Г. Швець. На протязі року він один-два рази скликав відповід них членів факультетських ком сомольських бюро, які, за винят ком М. Гончарова (фізмат), Ко мова (істфак), Коноз (біофак), працювали погано. Комітет комсомолу па протязі року не знайшов часу на те, щоб заслухати звіт голови правління нашого студентського спортивного клубу Бережного. Наслідуючи приклад комітету, факультетські комсомольські бю ро (за винятком фізмату і істо ричного) також жодного разу не ставили на порядок денний питан ня розвитку факультетського спорту. Що ж комсомольські організації наших факультетів, у відповідно сті з рішенням свого з ’ їзду, зро били для зміцнення своїх спор тивних колективів? Нічого майже не робилося. Наприклад, на гео логічному факультеті ще й досі першокурсники не є членами ДСТ «Буревісник». На філологічному факультеті зібрано лише 40% внесків, це затримує виконання зобов ’ язань до 42-х роковин Ве ликого Жовтня. У спортивній роботі факультетів багато залежить від людей, від повідальних за неї по лінії бюро комсомолу, але й тут деякі ком сомольські організації підійшли до справи формально. Наприклад, ьа радіофаці відповідальним за оборонно-спортивну роботу в ком сомольському бюро був обраний студент Щербинін, який одночасно є членом ДСТ «Динамо» і, незва жаючи на наявність в університе ті відділення самбістів, не трену ється в студентському колективі. Хіба такий «відповідальний» мо же вболівати за розвиток сту дентського спортивного товари ства? Не дивно, що він стоїть осторонь роботи спортивного ко лективу факультету. Перед комсомолом стоїть також завдання добитись, щоб кожен комсомолець не тільки постійно займався спортом, але й став спортсменом-розрядником. Переважна більшість керівни ків комсомольських організацій нашого університету не лише са мі не займаються спортом, але навіть ніколи не відвідують зма гань, у яких, захищаючи честь факультету, ми вже не кажемо — університету, беруть участь їхні комсомольці. Одне з вузьких місць спортив ного життя нашого вузу — легка атлетика. Незважаючи на окремі і значні успіхи, наша команда по сіла одинадцяте місце в першо сті вузів. Це пояснюється у знач ній мірі тим, що окремі комсо мольці (Панін з радіофаку, Гор бенко, Федін, Терешин, Стреже- мечний — з фізмату, Коваль, Ан дреев — з геологічного, Скакун з історичного та інші), маючи всі дані для оволодіння високим роз рядом, припинили тренування. Таке ж становище і з видами спорту. З студентів-спортсменів старших курсів систематично тренується лише 10 — 15%. А чи знаєте ви, товариші комсомольські активісти, що першорозрядника за один — два роки не підготуєш, що для цього потрібна систематична пра ця протягом 4 — 5 років. Саме студенти старших курсів можуть відстоювати по-справжньому честь університету на відповідальних змаганнях. Зараз у нашій країні шириться рух за перетворення в життя принципу I + 2, тобто кожен спортсмен повинен залучити до активної участі в спортивному житті двох чоловік. Є і серед нас такі патріоти спорту. У тому, щоб цей рух знайшов відгук і серед наших студентів, величезну роль повинна відіграти комсомольська організація. Декілька слів про спортивні ба зи. Минулого року університет ська комсомольська конферен ція затвердила рішення — побу дувати спортивний зал. Попра цювали багато. Але зараз все затихло. Комсомольці скажуть: «Не з нашої вини». Так, не з ва шої. Справді, спорудження цієї частини нової будови загальму валось. Але де ж ваша молодіжна ініціатива, комсомольська напо легливість? Чому не звернулись ви до обкому комсомолу, до рад- наргоспу, до інших організацій? Розпочинає роботу новий склад комітету. Хочеться сподіватись і вірити, що він більше цікавити меться спортом, активніше боро тиметься за масовість спорту, за зростання майстерності спортсме нів університету. А. КРАВЧЕНКО, зав. кафедрою фізкультури і спорту. ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЕР Зараз, коли триває звітно-виборна профспілкова кампанія, на факультетах обиратимуть нових громадських контролерів. Дуже важливо, щоб до їх складу потрапили люди чесні, сумлінні, прин ципові, бо діяльність громадського контролера відповідальна і по трібна. Серед кращих громадських контролерів, обраних у минулому році, слід назвати прізвища студента-геолога ІТогребняка, студента Ряжкова (він працював на фізматі). Саме силами кращих контро лерів ми змогли домогтись, щоб була звільнена від роботи нечесна буфетниця з історичного факультету, щоб вчасно усувалися недо ліки в роботі їдальні на фізматі. Новому складові громадських контролерів слід більше звер тати уваги на якість страв у їдальнях, буфетах, на їх різноманіт ність; слід налагодити постійний зв ’ язок з міською торговельною інспекцією. В. ОМЕЛИЧ, громадський контролер, ОГОЛОШЕННЯ Редакція газети «Хар ківський університет» про вадить 22-го жовтня о 18 годині в приміщенні комітету комсомолу на раду редколегій факуль тетських та курсових стін них газет. На порядку денному — обговорення планів робо ти редколегій стіннівок. З щоденника туриста О дного разу увечері під час гарячої пори весняної сесії Бекетівську аудиторію заповнили студенти-любителі природи. Вирі шувалося питання про літні ту ристські походи. Інтереси були різні:одні бажали вдихати аромат повітря лісистих Карпат, інші — здійснити прогулянку по Північно- , му Уралу. Навколо Анатолія Клименка зібралася велика група. Він роз повідав щось цікаве. Потім по чувся мотив туристської пісні: Целый год на нашем факультете Мы походом грезили не раз. Жили мы надеждами на лето, Нас манил таинственный Кавказ. Неважко було здогадатися, при- слухавшися до слів пісні, де про лягає наш маршрут. При підготовці що екзаменів до рога кожна хвилина, але ми зна ходили час, щоб детально вивчити особливості і труднощі складено го маршруту. Юра Щербань, Оля Стародумцева, керівник групи Анатолій Клименко підготували і прочитали на заняттях доповіді про походи. Тренувань ніхто не пропускав. Та це було і корисно і приємно: після напруженого дня пробігти велику дистанцію, по грати на зеленій галявині лісо парку ’ ’ ■у волейбол, прокататись на велосипеді. Поход передбачався нелегкий. Треба бути сильним, за гартованим. I ось настав очікуваний день виїзду з Харкова. О третій годині 18 липня відправлявся наш поїзд. Ми стоїмо біля вікна вагона і мовчки милуємося роз кішними степами Украї ни. Перед очами проно сяться міста, села, поля сади, ліси. До чого ж ти хороша, красуне Бать ківщино! Поїзд рівномірно від раховує кілометри. Ти сячі людей привезе він до Чорноморського уз бережжя Кавказу. Але хіба можна обмежитися невеличким клаптиком суші і моря? Наша гру па йде у неозорі далі й гірські відроги, йде ту ди, де виблискують сні ги і вирують джерела. Другого дня приїхали в Чер кеськ. Спека. Курним шляхом прийшли до турбази. Назустріч колоною виходять туристи, несучи за спиною рюкзаки, лижі, й льо доруби. З Черкаська автобус їде в Те- берду по шосейній дорозі, яка проходить між крутим берегом гірської річки і скелею. Перед нами сяють кольорами веселки снігові вершини гір, підіймаються голі скелі, складчаті уступи. При світлі місяця Толя і Вася нашвидку поставили палатку в куточку туристського «містечка», Юра і Льоня зварили гречану ка шу. Ми з Ерною дістали хліба у якогось пекаря. Гарячий день швидко поступався місцем холодній ночі. Ми одягли на себе лижні костюми і сіли ве черяти навколо яскравого вогни ща. Після важкого дня і доброї вечері Льоня. Вася і Юра, під клавши під голову рюкзаки, швидко заснули. Останні члени нашого загону зайнялися . копіюванням перевал’ів і вивченням кроків, розмістившись у досить затишній кімнаті. Керу вав цією роботою, як завжди, Ана толій. Завгосп виявив велике довір’я Василю, дозволивши йому проки нутись о шостій, почистити каст- рюлі, розвести вогнище і приготу вати сніданок. В подяку за це Василь розбудив завгоспа на 10 хвилин раніше, витягши його за ноги з палатки. О сьомій рюкзаки вже були укладені. Кому ж хо четься позачергово вартувати за те, що упакуєш свій рюкзак піз ніше за всіх. Такий метод органі зації Анатолій застосовував на протязі всього походу. І ось по хід розпочався! З Теберди по шосе пройшли до санаторію. Зовнішній вигляд наш, мабуть, був непривабливий, бо відпочиваючі з жахом показува ли на нас: «Які рюкзакі! Як важко їм, мабуть!» А ми посмі халися. Серця наші прагнули штурму, кожен мріяв якнайшвидше досяг ти вершини. Від санаторію по вернули праворуч по крутій стеж ці, яка йшла вздовж гірської річ ки. Зупинилися біля скверика пе ред пам ’ ятником В. І. Леніна, і Анатолій сказав: «Шість днів ми не будемо зустрічати населених пунктів, пройдемо по таких диких місцях, де, можливо, не ступала ще нога людини. Отже — тримай тесь. (Закінчення буде). М. КУРЦЕВА Редактор Б. ЩЕРБАНЕНКО Ректорат, партком, громадські організації ХДУ висловлюють глибоке співчуття співробітнику центрального апарату Плоткі- ній Ц. Ю. з приводу передчасної смерті її чоловіка ШУЦКЕВЕРА Я. С.