МИ ЧЕКАЄМО НА ТЕБЕ, ДРУЖЕ! 37 — 38 (1027 — 1028) Субота, 21 травня 1960 року. Ціна 20 коп. ДВЕРІ В УНІВЕРСИТЕТ ВІДКРИТІ! З а своє існування Харківський ордена Трудового Черво ного Прапора державний університет імені О. М. Горь- кого сто п ’ ятдесят шостий раз розкриває двері і звертається до молоді: — Ідіть до нас! Учіться! 1 Двері нашого університету відкриваються в прямому і сим волічному значенні: то двері, що ведуть у науку; вони ведуть до глибокого знання і пізнання, до широкої культури, всебіч ної освіти, до безкраїх обріїв, які розкриваються перед кож ною молодою людиною. Університет — як той чародійний дім: увійдеш у нЬого одним, а вийдеш зовсім іншим. За п ’ ять ро ків навчання в університеті юнаки і дівчата здобувають глибокі знання з численних галузей науки, дістають високу кваліфікацію на все життя, стають спеціалістами. Суспільні науки — марксистсько-ленінська філософія, політична економія, історія КПРС — допомагають сформувати світогляд, єдино пра вильний світогляд, що грунтується на великому вченні Маркса — Ен гельса — Леніна, на прикладі ге роїчної боротьби нашої славної партії за побудову комуністично го суспільства. Спеціальні дисцип ліни допоможуть стати фахівцем, знавцем своєї справи, допитливим трудівником, творцем нового жит тя. • Суміжні науки сприятимуть поширенню знань в широкому ро зумінні — освіти і культури. Саме слово університет — ла тинського походження і означає воно сукупність; це вищий навчальний заклад, в якому си стематично вивчаються найважли віші галузі науки і який дає своїм вихованцям спеціальну підготовку широкого профілю. ____ Наш університет об ’ єднує вісім факультетів: п’ять природничих і три гуманітарних. Найбільший се ред факультетів — фізико-матема- тичний. Він готує фізиків, матема тиків, механіків, астрономів. Є відділення ядерної фізики. Ви пускники цього факультету здобу вають глибоку теоретичну підго товку, відробляють практикуми в спеціальних лабораторіях, устатко ваних найновішим приладдям, слу хають загальноуніверситетські і спеціальні курси, виконують кур сові і дипломні роботи, працюють у студентських наукових гуртках. Радіофізичний факультет — на уково-технічного профілю. Він го тує спеціалісгів-радіофізиків пе реважно для народного господар ства. його вихованці йдуть пра цювати на заводи або в науково- дослідні заклади. Про радіофізику -кажуть, що це наука «завтрашньо го дня». Ось чому перед вихован цями цього факультету — непоча тий край роботи, розшуків і роз відувань. А взяти хімічний факультет. Скільки тут Справді нового і захоп люючого, нерозкритого і нерозвіданого! Скільки тут праці для хо роших роботящих рук, для світлої голови і ясного розуму. Здається, немає жодної галузі науки чи народного господарства, яка могла б обійтися без послуг хіміка. Біологічний факультет готує спеціалістів біологів — біохіміків, фізіологів, зоологів, ботаніків, гідробіологів, я сам біолог, і мені здається, що немає нічого цікавішого, як вивчати живу природу, її багатство, зміни і розвиток, встановлювати закономірності еволю ції, досліджувати саме життя — зародження і відмирання, життєві функції в молодому і старому віці. Геолого-географічний факультет — один, можливо, із найцікаві ших. Студенти цього факультету вивчають природні ресурси, про дуктивні сили, надрові багатства, використання їх для блага ра дянської людини. Історичний факультет готує викладачів історії. Студенти цього факультету вивчають минуле і далеке минуле людського суспіль ства, зародження і відмирання суспільних формацій, закони суспіль ного розвитку. Кафедра стародавньої історії і археології щоліта проводить археологічні експедиції, в роботі яких беруть участь і студенти. На основі розкопок вони вивчають минуле нашої Батьків щини, громадський лад наших предків, їх побут, звичаї тощо. Філологічний факультет має російське і українське відділення. Факультет готує викладачів української мови та літератури і ро сійської мови та літератури. Мабуть, нема нічого святішого, як обов ’ язок виховувати молоде покоління радянських людей у дусі патріотизму, любові до своєї прекрасної Батьківщини, до свого народу, вирощувати свідомих бу дівників нового комуністичного життя. Університет, таким чином, можна розглядати як певний учбовий комбінат з точними природничо-математичними і гуманітарними фа культетами. Тут можна знайти профіль до вподоби, відповідно до своїх здібностей і нахилу. Кожна наука по-своєму цікава: і фізика, і історія, і хімія, і лінгвістика, і біологія, і геологія. Треба її тільки любити, шанувати і працювати. Треба любити і шанувати свій на род, який самовідданою працею створив прекрасне сьогодні і який творить ще краще завтра! Ідіть, товариші, учіться! Здобувайте знання, щоб понести їх наро дові — тому, хто подбав про ваше щастя! Проф. І. БУЛАНКІН, ректор університету. Наш гнівний протест На мітинг до Ленінської аудиторії зібрались студенти, викладачі, службовці, робітники університету. Присутні висловили одностайне гнівне і рішуче засудження безсоромного, нечуваного по нахабству вчинку американської розвідки. На трибуні секретар обласного комітету партії В. І. Астахов. Він говорить, що на підступи американських паліїв війни радянський народ відповість виконанням велетенського семирічного плану, ще тіснішим згуртуванням навколо Партії і Уряду. Радянське сту дентство повинно бути ідейно озброєним у боротьбі з нашими ідей ними противниками. Схвильовано звучать виступи студентів Михайла Бондаренка (істфак), Наташі Грінченко (фізмат), Анатолія Шарапова — секре таря комсомольського бюро фізмату, робітниці друкарні — Марії Без рідної. Високо нести прапор радянської ідеології, бути стійкими і непо хитними проти впливів ворожої ідеології закликає студентів універ ситету проф. В. М. Нікітін. Академік Буланкін у своєму виступі висловив гордість за досяг нення і успіхи Радянського Союзу, за його технічну і економічну могутність, за те, що на чолі Уряду і Комуністичної партії стоїть вірний ленінець Микита Сергійович Хрущов. Присутні на мітингу ухвалили резолюцію, в якій колектив універ ситету приєднує свій голос до рішучого протесту всього радянського народу проти шпіонських вихваток американської воєнщини. ДО ЗАОЧНОГО ВІДДІЛЕННЯ Заочне відділення нашого уні верситету в цьому році набирає 600 студентів. Останній строк по дачі заяв — 25 липня, але вже за раз понад 150 чоловік надіслали свої документи. Серед бажаючих навчатися на заочному відділенні — нещодавно демобілізовані з лав армії і військовослужбовці, викла- дачі початкових і середніх шкіл, робітники, колгоспники і службов ці. Переважна більшість заяв на дійшла на історичний та філоло гічний факультети. Надходять за яви також на інші факультети. Хто любить мову І літературу Багато з вас, товариші, мабуть, уже твердо вирішили, куди йти вчитись. Є, на мою думку, і такі, що ще вагаються. Адже скрізь цікаво. Тих, хто любить мову і літературу, хто хоче стати справж нім вихователем молоді, я закли каю йти вчитися на філологічний факультет. Тільки знайте: хоча й поширена думка про те, що на філфаці легше, ніж на фізматі, це не так. Мало вільного часу зали шатиметься у того, хто по-справж ньому захоче оволодіти мовою і літературою. На нашому факультеті працю ють чудові викладачі, які захоп люють нас своїми лекціями. Ви переконаєтесь у цьому, коли ста нете студентами. В. БОГДАНОВ, студент філфаку. Перед ведуть комуністи Щороку до партійної організа ції університету приходять нові члени: з заводів і фабрик, з кол госпних ланів і з лав Радянської армії передова молодь іде до ву зів. Це випробувані, загартовані люди. На історичному і радіофі зичному, на фізико-математичному і філологічному факультетах вони подають приклад сумлінного став лення до праці, до громадських обов ’ язків, до життя. Дружна партійна група на пер шому курсі історичного факульте ту. Ось Дмитро Рудий. Учитель початкової школи, він, відслужив ши в армії, йде до університету, щоб продовжити навчання. Він твердо вирішив бути вихователем молодого покоління і всім своїм життям, всіма своїми вчинками готує себе до цієї відповідальної справи. Дмитро не лише веде не- ред у навчанні, він і організатор художньої самодіяльности, і ста роста групи, і .член комсомоль ського бюро факультету. З лав армії прийшов до універ ситету і комуніст Микола Косто- глодов, один з кращих студентів курсу, активіст громадського жит тя. А молодого комуніста Михай ла Бондаренка, вчорашнього ро бітника, комсомольці ■ курсу обра ли своїм комсоргом і не помили лись. Михайло Сауся в Харкові живе нещодавно. Він приїхав з Полтавщини, де в одному з кол госпів очолював виробничу брига ду. Навчається він хороше, як і працював. Не відстають від цих товаришів і інші комуністи нашої партгрупи. Вони сумлінно виконують свої обов ’ язки студентів і комуністів. Л. КОНОНОВ, парторг курсу. Добивайтесь здійснення своєї мрії Вступивши на біофак, першокурсники з кожним днем переконуються, що життєвий шлях обрано вірно. Так, Елла Гусако ва ще з шкільної лави мріяла стати біологом. По закінченні десятиріч ки вона подала докумен ти до ХДУ, але захворі ла і екзаменів не скла дала. Бажання займа тися улюбленою справою не покидало її. Вона працює і одночасно го тується до вступних іспитів. І хоча дівчину переконували, що всту пити до університету нелегко-, великий кон курс, Елла все ж складає екзамени, але за конкурсом не проходить. Знову рік праці, а вечо рами — книги. І ось вона студентка, одна з кра щих, активістка громад ського життя, захоплю ється спортом, нещодав но одержала третій роз ряд з спортивної гімна стики. Огуль прийшов в уні верситет з колгоспних ланів. Сім років після закінчення • сільськогос подарського технікуму працював він агрономом. Чи можна сумніватися. що такий студент стане справжнім і потрібним спеціалістом? Нам, що вже стали студентами, від усієї ду ші хочеться побажати новакам: не лякайтесь труднощів при вступі в університет, добивайтесь здійснення своєї мети. С. ПУШКАРЬОВА, студентка біофаку. ,ІСТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ Історичний факуль тет — невід ’ ємна части на Харківського універ ситету. Строк навчання на історичному факуль теті — 5 років. Випуск ники факультету роз ’ їж- джаються по містах і се лах нашої великої Бать ківщини. Куди б вони не поїхали, їх скрізь добре приймають. Випускники скрізь знаходять умови для творчого застосуван ня своїх здібностей. Факультет готує висо кокваліфікованих спеціа- лістів-істориків для се редньої школи і техніку мів, а також для громад ської роботи в багатьох галузях народного госпо дарства. На факультеті запроваджена спеціаліза ція студентів, яка почи нається з третього кур су, де поряд з основни ми предметами (історія КПРС, історія СРСР, но ва історія та ін.) вивча ється ряд спеціальних дисциплін: історіографія, окремі періоди історії СРСР, історія окремих країн і окремих епох та ін. Визначне місце в уч бовому процесі факуль тету займає вивчення іноземних мов і старо давніх (англійська, фран цузька, німецька, латин ська, древньоруська). Студенти перших-чет- вертих курсів виконують курсові роботи: на пер шому курсі з стародав ньої історії, на друго му — з історії середніх віків, на третьому — з історії СРСР і на четвер тому курсі — з нової історії. Спеціалізація за- кінчується на п ’ ятому курсі виконанням дип ломної роботи. Студенти історики про ходять педагогічну прак тику в школах м. Хар кова і області, а четвер токурсники влітку від ’ ї жджають до м. Ленінгра да, щоб ознайомитись з його історичними пам ’ ят никами. На факультеті прова дять велику роботу сту дентські наукові гуртки з усіх курсів історії, де систематично заслухову- ються доповіді з різних питань. При кафедрах існують кабінети, де зо середжена основна літе ратура і наочні посібни ки з тої чи іншої спеці альності. В кабінетах студенти мають змогу го туватися до семінарів, працювати над обраною темою. На факультеті стало традицією — тримати зв ’ язок з випускниками минулих років. Випуск ники бувають на факуль теті, розповідають про успіхи і невдачі в своїй роботі. Користуються за служеною повагою Май- борода — директор шко ли в Н. Водолазі, Кузне- цов — завуч, який є також хорошим пропа гандистом гуртка по ви вченню історії КПРС. Десятки студентів, на буваючи Теоретичної під готовки, готуються ста ти повноцінними спеціа лістами. А. СЛЮСАРСЬКИЙ, декан історичного факультету Я буду вчителем Вчитель! Що може бути благородніше за цю високу професію. Я закінчила педагогічне учили ще, працювала в школі. Я на практиці познайо милась з життям і буднями школи, з нелегкою, але такою цікавою працею вчителя. І твердо пе реконалась: моє покликання бути вчителем. А для цього потрібні глибокі і серйозні знання, постійне навчання. Ось чому я прийшла в університет. Це ж так чудово — бачити, як зростають твої учні, як вони під твоїм впливом стають справж німи, потрібними суспільству людьми, будівника ми майбутнього. Всіх, хто любить дітей, хто відчуває почуття відповідальності за їхнє виховання, я закликаю йти до університету на факультети, що готують викладачів, щоб умілими, знаючими, чуйними прийти в школу. Л. ЛОЗОВ ’ ЯГІНА, студентка першого курсу історичного факультету. В одній з університетських бібліотек. СЕРЙОЗНА ШКОЛА ГРОМАДСЬКОЇ РОБОТИ Комсомольська організація на шого університету — одна з най більших у Харкові. Вона налічує біля чотирьох тисяч юнаків і дів чат. Наші комсомольці живуть на пруженим, змістовним, цікавим життям. Велику учбову і наукову роботу вони поєднують з участю в громадсько-корисній праці. Кож ному визначено місце в громад ському житті, для кожного знахо диться цікава справа. Зусилля комсомольської органі зації спрямовані на те, щоб ви пускники університету, крім основ ної спеціальності, набули другу, громадську, професію. Майбутні педагоги вже зараз пробують свої сили в школі і за рекомендували себе досвідченими вихователями: всі студенти педа гогічних факультетів одержать спе ціальність піонервожатих у школах і піонерських таборах; а 70 ком сомольців із числа аспірантів, аси стентів, кращих студентів працю ють викладачами на безплатних підготовчих курсах для вступу в університет. Виконуючи громадське доручен ня, студенти університету набува ють досвіду як агітатори, лектори, екскурсоводи. Понад 300 комсо мольців ХДУ ведуть відповідаль ну політичну роботу серед насе лення Харкова в період передви борної кампанії, а 109 наших сту дентів, які є лекторами обкому, міськкому, комітету комсомолу, прочитали за минулий учбовий рік для колгоспників і робітників бі ля 900 лекцій. Велика увага звертається у нас на естетичне виховання студентів, формування в них художніх сма ків. В університеті працює ан самбль пісні і танцю (хор, танцю вальний колектив, оркестр народ них інструментів, вокальний гур ток), великим успіхом користуєть ся драматичний колектив, створює ться і покаже після літніх кані кул свою першу роботу студент ський естрадний театр. Учасники університетської культурно-масо- вої роботи виростають в умілих організаторів художньої самоді яльності. С. ГАЛ УЗ А, секретар комітету комсомолу університету. РАДІОФІЗИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ Нещодавно вся країна, як уро чисте свято, відзначала день ра діо — 65-річницю з того дня, коли видатний російський учений О. С. Попов уперше продемонстрував можливість практичного застосу вання радіохвиль як засобу зв ’ яз ку. Від того дня й почався бурх ливий розвиток радіо, швидке зро стання його матеріально-технічних засобів і можливостей, глибоке проникнення й тісний зв ’ язок з усіма галузями науки, техніки, промислового та сільськогосподар ського виробництва, культури, ми стецтва. З найвидатніших наукових до сягнень нашого сторіччя поряд з відкриттям радіо можна постави ти лише відкриття способів вико ристання атомної енергії та осво єння техніки ракетного польоту. Проте ні сучасна атомна, ні ракет на техніка неможливі без якнай ширшого застосування радіоелек троніки. Коли до цього додати ще й пер спективи розвитку кібернетики, об числювальної техніки та телемеха ніки, то стає зрозумілим, що тіс но зв ’ язана з ними радіоелектро ніка стає на чолі технічного про гресу. Тому дальший розвиток ра діоелектроніки набирає величезно го значення для всього людства і в першу чергу — для нашої краї ни, яка будує матеріально-техніч ну базу майбутнього комуністич ного суспільства. Кадри в галузі, радіоелектроні ки готують численні учбові закла ди Радянського Союзу, серед яких почесне місце займає наш універ ситет. Радіофізичному факультето ві доручена важлива справа — го тувати наукових співробітників та інженерів для академічних і про мислових науково-дослідних інсти тутів та лабораторій, а також ін женерно-технічний персонал для конструкторських бюро, вимірю вальних та дослідницьких лабора торій, експериментальних цехів промислових підприємств. Деяка частина випускників використову ється також на посадах виклада чів, асистентів та лаборантів ви щих та_середніх технічних учбових закладів. Загальна підготовка молодих спеціалістів проводиться по спе ціальності «радіофізика та елек троніка». Починаючи з четвертого курсу, ця підготовка поглиблюєть ся та доповнюється спеціальними знаннями у вужчій галузі. Навча ючись на факультеті, можна за власним бажанням обрати одну з нижчезазначених спеціалізацій: радіофізика, електроніка, радіови мірювання, фізика надвисоких ча стот, фізика напівпровідників, ра діоспектроскопія. Незабаром має відкритися ще одна спеціаліза ція — імпульсна техніка. Спеціалізація «радіофізика» го тує спеціалістів у галузі теорії коливань, теорії розповсюдження радіохвиль у різноманітних се редовищах, а також в галузі роз рахунку та конструювання так званих «сповільнених систем» — основи багатьох приладів надви соких частот. Спеціалізація «електроніка» го тує спеціалістів у галузі електро вакуумної техніки та приладів. Особлива увага приділяється пи танням створення електронних по токів у електровакуумних, зокре ма — електронно-променевих при ладах, а також питанням катодної електроніки. Спеціалізація «радіовимірюван ня» готує спеціалістів у галузі ра діотехнічних вимірювань та спе ціальної вимірювальної апарату ри. Особлива увага звертається на радіовимірювання в діапазоні над високих частот. Спеціалізація «фізика надвисо ких частот» готує спеціалістів у галузі надвисокочастотної апара тури — приладів для генерування та посилення електромагнітних ко ливань, антенних систем, коливаль них контурів та хвильоводів, а та кож у галузі застосування нових магнітних матеріалів — феритів. Спеціалізація «фізика напівпро відників» готує спеціалістів з пи тань напівпровідникової електро ніки, напівпровідникових приладів для заміни радіоламп, вимірюван ня параметрів цих приладів та за стосування їх у радіосхемах. Спеціалізація «радіоспектроско пія» готує спеціалістів у галузі ра діофізичних методів дослідження речовин. Зокрема, приділяється особлива увага розрахунку, конст руюванню та використанню склад ної апаратури, заснованої на яви- щах квантової радіофізики. Спинятися докладніше на харак. теристиці спеціальностей немає по треби. Додамо лише трохи відо мостей про загальну підготовку студентів-радіофізиків. Перш за все, вони одержують досить гли бокі знання з вищої математики, загальної та теоретичної фізики, причому рівень підготовки з цих дисциплін практично такий самий, як на фізматі. Далі йде читання лекційних курсів, практичні та лабораторні заняття з електротех ніки, радіотехніки, загальної елек троніки, теорії коливань, кванто вої радіофізики та ін. Для вступу на факультет, що проводиться на загальних підста вах, бажано також мати деякі знання та практичний досвід у га лузі радіо, який може бути одер жаний шляхом радіолюбительської практики, праці на відповідних підприємствах або служби в Ра дянській Армії. О. ТЕРЕЩЕНКО, декан радіофізичного факультету. БІОЛОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ На практичних заняттях. Біологічний факультет готує спеціалістів у галузі зоології, ботаніки, фізіології лю дини і тварини та фізіології рослин. Особи, що закінчують цей факультет, набувають кваліфікацію біолога-зоолога, біолога-фізіо- лога тварин, біолога-фізіолога рослин або біолога-ботаніка. Випускники факультету працюють викладачами біологічних дисцип- лін у середніх школах, науковими співро бітниками в науково-дослідних установах Міністерств сільського господарства, охоро ни здоров ’ я, харчової промисловості, в державних лісових і тваринницьких запо відниках, а частина з них направляється на викладацьку і наукову роботу у вищі учбо ві заклади. На факультеті є десять кафедр: дарвініз му і генетики, зоології хребетних, зоології безхребетних, ентомології, гідробіології, вищих рослин, нижчих рослин і фітопатоло гії, фізіології людини і тварин, біохімії, фі зіології рослин і мікробіології. При кожній кафедрі є добре обладнані лабораторії, де з студентами проводяться учбові заняття. Крім того, при кафедрах є музей дарвініз му з ^мічурінським відділом, багатий зооло гічний музей і ботанічний сад, де зібрані рідкі й цінні рослини з різних місць земної кулі. У розпорядженні факультету є також гідробіологічна станція на річці Північний Донець, де студенти проходять учбову і ви робничу практику. На першому і другому курсах у літні місяці студенти протягом п ’ яти тижнів про- ходять учбову практику на Донецькій гі дробіологічній станції поблизу Змійова. Студенти третього курсу відробляють ви робничу практику в різних наукових уста новах, у наукових експедиціях, у державних заповідниках, частково в лабораторіях фа культету. Студенти четвертого курсу виїжд жають на 10 тижнів на виробничу практику в різні райони і ведуть дослідні роботи, збираючи і обробляючи матеріал для своїх дипломних робіт. Усі кафедри факультету готують студен тів до опанування професії викладача біо логічних дисциплін. Велику увагу на фа культеті приділяють методиці читання лек цій і проведенню практичних занять у нко- лі з біології. На четвертому і п ’ ятому кур сах студенти слухають курси педагогіки і методики викладання природознавства, на п ’ ятому курсі проходять педагогічну прак тику в школах. При кожній кафедрі працює студентський науковий гурток. У цих гуртках студенти набувають навиків самостійної роботи. Студенти нашого факультету, які по- справжньому люблять свою майбутню про фесію біолога, з захопленням працюють над вивченням біологічних предметів. В перших лавах ідуть ті з них, хто прийшов в університет з виробництва або з Армії раз назавжди перевіривши, ким він бажа . стати. Не можна не назвати прізвище н? шої відмінниці Ніни Болілої, яка минулого року прийшла з виробництва і подає зраз ки сумлінного ставлення до навчання. А вона не поодинока на факультеті. Г. СЕМЕНЕНКО, декан факультету, «ХАРКіВСЬК ИЯ УНІВЕРСИТЕТ» Стор. 2 21 травня 1960 р. ,ХІМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ Значення хімічної промисловості в народному господарстві особли во переконливо роз ’ яснив нам травневий Пленум ЦК КПРС 1958 року. Хімічна промисло вість — це галузь важкої проми словості, що виробляє засоби ви робництва. Разом з цим хімічна промисловість є основою для ви робництва величезної кількості предметів широкого вжитку. Орга нізаторами і керівниками процесу виробництва в хімічній промисло вості є інженери-хіміки, яких го тують хіміко-технологічні інститу ти. Крім хімічної промисловості, є дуже багато інших галузей вироб ництва, в основі технології яких лежать хімічні процеси. Це перш за все металургія чорних та ко льорових металів, фармацевтична промисловість, різні галузі харчо вої промисловості і т. д. Для роботи в цих галузях ви робництва також готуються інже нери в спеціальних інститутах. А де ж місце в народному гос 1 подарстві того хім’іка, якого готує хімічний факультет університету? Всі згадані вище галузі про мисловості не стоять на місці, а розвиваються; удосконалюються відомі технологічні процеси і створюються нові. Над цим пра цюють спеціалісти в науково-дос лідних інститутах та лабораторі ях. В цих лабораторіях та інсти тутах поруч з інженерами працю ють і хіміки-універсанти. Вони корисні тим, що одержують на протязі свого навчання на хіміч ному факультеті глибокі знання в галузі теоретичної хімії. Тому во ни, як правило, підготовлені до лабораторних досліджень хімічних процесів більше, ніж спеціалісти- технологи. Система навчання на хімічному факультеті Харківсько го університету склалася протягом багатьох років у такий спосіб, що хіміки готуються, головним чином, до майбутньої лабораторно-дослід ницької роботи. Разом з цим ко жен хімік-універсант може вико нувати роботу хіміка-аналітика в аналітичних лабораторіях. А хімі- ко-аналітична робота надзвичайно універсальна в тому розумінні, що тепер жодне підприємство будь- якої галузі промисловості — маши нобудування, металургія, вироб ництво будматеріалів чи кондви робів — не може обійтися без кон тролю сировини, півпродуктів та готових виробів. А дуже часто цей контроль здійснюється хіміч ними та фізико-хімічними метода ми, якими саме й володіє універ ситетський хімік. Такий хімік не тільки вміє сам виконувати ті чи інші аналізи, але підготовлений до удосконалення відомих та ви- шукапня нових методів аналізу. Досвід 30-річної роботи хіміч ного факультету ХДУ доводить, що 90% його вихованців працю ють у народному господарстві як лабораторно-дослідницькі спеціа лісти різних рангів — від старших лаборантів до керівників науково- дослідних лабораторій та інститу тів різних відомств. Цілком зрозуміло, що хіміки- універсанти, як і інші спеціаліс ти — інженери, лікарі, агрономи — повинні бути, готовими до викла дання своєї спеціальної науки. За старим учбовим планом усі ви пускники хімічного факультету, крім спеціальності хіміка, одержу вали кваліфікацію вчителя хімії. За новим учбовим планом випуск ники хімічного факультету мо жуть одержати кваліфікацію хі- міка-неорганіка, хіміка-аналітика, хіміка-органіка, хіміка-фізнкохімі. ка, хіміка-радіохіміка та хіміка- полімерщика. Разом з цим деяка частина випускників готуватиметь ся для викладання хімії в серед ніх школах. Наприкінці слід зауважити, що випускники хімічного факультету надсилаються на роботу в дуже різноманітні умови, в тому числі часто в такі, де законом обмеже но застосування праці жінок. То му неправильною є досить широ ко розповсюджена думка, що спе ціальність хіміка, — це переважно жіноча спеціальність. Недостача чоловіків-хіміків — це велика не зручність для багатьох галузей на родного господарства. В. КОРНІЄНКО, декан хімічного факультету. На фото: першокурсниці-хіміки Ф. Дашевська і В. Шатська виконали першу курсову робо ту «Сульфати заліза». ФІЛОЛОГІЧНИЙ факультет Дискусія, яка нещо давно відбулась на сто рінках газети «Комсо- мольская правда» між інженером Полєтаєвим . і письменником Еренбургом про місце техніки та мистецтва / нашому суспільстві, дискусія, яка перетворилась на ве лику розмову про необхідність виховання людини майбутнього, має безпосереднє відношення до філологічного факультету. Сьогоднішні студенти філологи завтра прийдуть учителями в ра дянські школи, навчатимуть і виховуватимуть покоління будів ників комунізму. Висока і велика культура майбутнього неможлива без високого етичного і естетично го рівня її носіїв і творців. Любов до рідної мови і літератури, знання «таємниць» слова і його художній та зображувальних функцій, умін ня передати свої знання і любов до них іншим — ось чим повинен володіти справжній учитель-мов- ник. Філологічний факультет пиша ється своїм минулим і сьогодніш нім. У стінах університету викла дали видатні російські вчені з світовими прізвищами — Потебня, Срєзнєвський, Сумцов та інші, у довоєнні часи професорами філфа- ку були сьогоднішні академіки О. І. Білецький, Л. А. Булахов- ський. Зараз студенти слухають лекції відомого мовознавця про фесора М. М. Баженова. Радянська українська літерату ра і критика були б неповні без випускників нашого факультету. Імена Сосюри і Гончара, Баша, і Виргана, Муратова і Доброволь- ського, Крижанівського і Новичен- ка стоять у першій лаві сучасної української літератури і критики. Випускники факультету з честю несуть високе звання радянського вчителя, з успіхом працюють у середніх і вищих школах України. Заступник завідуючого міськВНО Карпенко, директори шкіл Берлов, Коськов, учителі Чечерський, Се реда та інші розвивають і продов жують славні традиції випускників університету. ‘ Студенти факультету вивчають ряд спеціальних курсів, які без посередньо підготовляють їх до праці в школі (виразне читання, практична стилістика, ознайомлен ня з складними питаннями шкіль ної граматики, глибокий аналіз тих творів художньої літератури, які входять у програму школи). Ба гато часу і уваги приділяється вивченню педагогіки і психології, педагогічній практиці в школі. Студенти філологи перебувають на практиці 18 тижнів. На четвер тому курсі вони виконують у шко лі функції вчителя, провадять ме тодичну і виховну роботу. Філфак підготував не лише письменників і вчителів, а й жур налістів, співробітників радіо і те лебачення. На факультеті успіш но працює студентська літератур на студія. За останні роки майже одночасно з захистом дипломних робіт побачили світ і перші книги віршів наших молодих поетів Ю. Герасименка, Л. Болеславсько. го, О. Юрченка. Учбові плани факультету дають змогу в майбутньому планувати випуск невеликих груп співробіт ників газет, журналів і видавництв з проходженням ними виробничої практики з майбутньої спеціально сті. Але основне завдання факуль тету — підготовка висококваліфі кованих учителів для середніх шкіл. Система народної освіти че кає молодих, наполегливих, зна ючих учителів-мовників. Усі ви- пускники 1960 року одержали при значення в різні школи Харків ської, Полтавської і Сталінської областей. Через декілька місяців школи Артемівська, Чистякова, Горловки, районних центрів Укра їни гостинно зустрінуть молодих учителів. Товариші, для того, хто любить рідну мову і чудову літературу, хто почуває покликання до бла городної праці вчителя, філоло гічний факультет стане рідною до мівкою. Кожен з вас може обрати найбільш зручне для нього від ділення: стаціонарне, вечірнє або заочне, але головне — любити справу, якій збираєшся присвятити життя. Г. ШКЛЯРЕВСЬКИЙ, декан факультету. ДО ПОСЛУГ ЧИТАЧІВ 1.796.570 — такий фонд наукової і учбової бібліотек університету. Щотижнево лише до нашої Центральної наукової бібліотеки надхо дить 835 екземплярів нової літератури. За 1959 рік фонд університетських бібліотек зріс на 82.260 екз. 11900 читачів обслуговують наші бібліотеки. Центральна наукова бібліотека обмінюється книгами з 16 організа ціями таких країн соціалістичного табору: Албанія, Болгарія, Угор щина, КНР, Польща, Чехословаччина. За минулий рік від них одержано 2.400 книг і журналів. ФІЗИКО-МАТЕМАТИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ ф ізико – математич- ний факультет — найбільший факультет університету. Великі на бори на цей факультет зумовлені все зроста ючою потребою в квалі фікованих- спеціалістах у галузі фізико-математич- них наук. Без знання фізики і математики не можливо оволодіти ядер ною енергією, підкорити космос, створити швид кодіючі математичні ма шини. Випускники нашого факультету працюють на передових позиціях на уки і народного госпо дарства країни: в на уково-дослідних інсти тутах і в заводських ла бораторіях, в обчислю вальних центрах і об числювальних бюро, в астрономічних обсервато ріях і на атомних електростанціях, викладачами вузів і вчи телями середніх і спеціальних шкіл. Факультет має фізичне і механіко-математичне відділення. Фізичне відділення університету готує спеціа лістів високої кваліфікації з спеціальностей: експериментальна і теоретична ядерна фізика, фізика твердого тіла, фізика низьких температур, фізична оптика, теоретична фізика. На фі зичному відділенні є також астрономічна спе ціальність. Механіко-математичне відділення готує спеці алістів з обчислювальної математики, математич ного аналізу, з вищої алгебри, геометрії, теорії функцій, математичної фізики, теоретичної меха ніки (гідро- і аеромеханіки, теорії пружності). З 1958 року факультет працює в новому при міщенні університету, одержавши прекрасні ла бораторії і аудиторії. Всі лабораторії мають су часне обладнання, яке використовується як для навчання студентів, так і для виконання науко во-дослідних робіт. -На факультеті існує обчислю вальний центр, устаткований сучасною швидкоді ючою електронно-обчислювальною машиною і се рією малих обчислювальних машин. Є також астрономічна обсерваторія і станція спостере ження штучних супутників Землі, установка для одержання рідкого азоту і кисню, високовольтний електростатичний генератор на 2 мев. Па факультеті працюють бібліотеки і читальні зали. Фізико-математичний факультет має славні на укові традиції. Ще на початку минулого століт тя тут учився видатний російський математик М. В. Остроградський. З числа професорів фа культету послідовно були обрані в академіки В. Г. Імшенецький, А. М. Ляпунов, В. А. Стеклов, С. Н. Бернштейн, Д. М. Сінцов. Зараз на факуль теті працюють визначні представники радянської математичної і фізичної школи: академіки М. П. Барабашов, А. К. Вальтер, члени-кореспонденти АН УРСР Н. І. Ахієзер, 0. В. Погорелов, 0. І. Ахієзер, І. М. Ліфшиць, професори Б. Я. Левін, В. А. Марченко, Б. Я. Пінес, А. К. Сушкевич та інші. Ряд учених факультету нагороджені союз ними і академічними преміями. Студенти залучаються до науково-дослідниць кої роботи: під керівництвом кафедр факультету працюють студентські наукові гуртки, об ’ єднані студентським науковим товариством. Цісля закін чення університету найздібніші випускники зали шаються в університеті для проходження аспі рантури і для роботи на кафедрах. Я. БЛАНК, професор, І. ТАРАНОВ, доцент. На фото: п ’ ятикурсник Володимир КОЛОТ за вершує свою дипломну роботу на кафедрі ядерної фізики. НОВИЙ ЗАГІН МОЛОДИХ СПЕЦІАЛІСТІВ Вже одержали призначення майже всі випускники. Молоді фі лологи, біологи, географи, геологи та інші спеціалісти розпочнуть че. рез короткий час самостійний тру довий славний шлях. Вони пра цюватимуть у школах України, в науково-дослідних лабораторі ях, в експедиціях. 45 професорів, академіків і чле- нів-кореспондентів АН УРСР пра цюють’в університеті. Викладаць ку роботу ведуть висококваліфіко вані викладачі, серед яких — 200 доцентів і кандидатів наук. ☆ 1200 Студентів університету бе руть активну участь у роботі студентських наукових гуртків. Члени СНТ (студентського науко вого товариства) вже з студент ської лави готують себе до науко вої діяльності, глибоко вивчають майбутню спеціальність. ☆ Велику наукову роботу здій снюють два науково-дослідних ін ститути: біології і хімії, які пра цюють при університеті. ☆ Під керівництвом академіка М. П. Барабашова колектив уні верситетської астрономічної об серваторії добивається значних успіхів у важливій і потрібній праці. ☆ До послуг майбутніх геологів, біологів, істориків багаті музеї з великою кількістю рідкісних -експонг ііп: музей дарвінізму, ар хеологічний музей і музей міне ралогії «ХАРКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ» Стор. 3. 21 травня 1960 р. ,Г еолого — географічний факультет Геолого – географічний факультет Харківського університету — є одним з найстаріших не лише на Україні, а й у Радян ському Союзі. За час свого існування факуль тет підготував багато ти сяч висококваліфікова них геологів і географів, які працюють у різних місцях нашої країни. Факультет виховав чи мало визначних учених. Це геологи А. Д. Бори- сяк,. А. В. Гуров, геогра фи П. М. Цись, Ю . Ю . Ю рк, Є. К. Лазаренко та інші. Зараз факультет готує спеціалістів з інженерної геології, гідрогеології та географії. ГЕОЛОГІЧНЕ ВІДДІЛЕННЯ Геологічне відділення, як і географічне, розта шоване в новій будові університету. Тут є все необхідне для організації нормального учбового процесу, для підготовки висококваліфікованих ка дрів геологів. Відділення має три кафедри: гідро геології і інженерної гео логії, петрографії, міне ралогії і палеонтології. Всі кафедри добре устат ковані і забезпечені ква ліфікованим професор сько-викладацьким скла дом. що дає змогу вести наукову і учбову роботу як на стаціонарі, так і на заочному відділенні. У процесі навчання студенти геологи прохо дять ряд учбових і ви робничих практик, зна- йомляться з різними ви дами геологічної роботи безпосередньо в геологіч них партіях. Випускники факульте ту працюють у різних кутках нашої країни, ви конують важку, але за хоплюючу і благородну справу забезпечення кра- їни корисними копали нами. ГЕОГРАФІЧНЕ ВІДДІЛЕННЯ Випускники географіч ного відділення працю ють викладачами геогра фії в середніх школах, а деякі у вузах або спів робітниками науково-до слідних, планових і гос- подарських установ. Відділення має три ка федри: фізичної геогра фії, загальної фізичної географії і картографії; вісім добре обладнаних кабінетів. Крім загальноосвітніх дисциплін, студенти ви вчають спеціальні пред- мети: загальне земле знавство, геодезію, клі матологію, загальну та історичну геологію та інші. На лабораторних і практичних заняттях майбутні географи скла дають географічні карти, привчаються працювати з геодезичними, метеоро логічними, гідрологічни ми та іншими інструмен тами. Студенти першого і другого курсів протягом 16 тижнів проходять уч бову практику в околи цях Харкова, а також у різних районах Кавказу, Закавказзя і Криму. Тре тьокурсники і четверто курсники 20 тижнів пе ребувають на виробничій практиці в різних райо нах країни. В шостому і сьомому семестрах вла штовуються географічні екскурсії до різних райо нів і великих міст Сою зу, де провадиться знач не промислове будівниц тво або де є науково- дослідні установи. На че твертому курсі студенти проходять педагогічну практику в середніх шко лах Харкова і області. На перших чотирьох курсах виконуються кур сові роботи, щоб закрі пити знання з фізичної і економічної географії, на п ’ ятому курсі студен ти пишуть дипломні ро боти, використовуючи матеріал виробничої практики. Дипломні ро боти мають дослідниць кий характер і зв ’ язані з вивчення^ природних умов і господарства адмі ністративних районів, а також окремих галузей промислового і сільсько господарського виробниц тва. При кафедрах працю ють студентські наукові гуртки. Доценти Г. СОБОЛЕВ, Ф. ТРИПІЛЕЦЬ. П ’ ятикурсник-геолог О. Чашка завершує дипломну роботу. У СПОРТИВНИХ СЕКЦІЯХ Наш студентський спортивний колектив налічує 3600 членів ДСТ «Буревісник». Кожен з майбутніх першокурсників обере один з 22 видів спорту; займатися якими надано можливість студен там ХДУ. Сильні і дружні у нас секції легкої атлетики, веслування, спор тивної гімнастики, волейболу, туризму, стрільби; набирають сил наші фехтувальники, боксери, самбісти, борці, лижники. Наші шахісти — одні з сильніших у місті. Серед них один май стер спорту, один кандидат у майстри і п ’ ятнадцять першорозряд ників. Веслярі університету за післявоєнні роки багато разів завойову вали перше місце серед вузівських команд. Це — один з найсильні- ших колективів на Україні. Дехто з наших відомих зараз спортсменів прийшов в університет, уже маючи спортивний розряд з того чи іншого виду спорту. Але переважна більшість університетських чемпіонів почали вперше тренуватися в спортивних секціях університету, якими керують висококваліфіковані тренери кафедри фізичного виховання і спорту. В. БЕРЕЖНИЙ, голова правління спортклубу ХДУ. У вільну хвилину. Побутові студента — постійна увага Серед студентів Харківського університету, одного із значних учбових закладів країни, велику роботу провадить профспілкова організація, членом якої є кожний студент. Значну увагу приділяють проф ком і профспілкові бюро на факуль. тетах культурно-масовій роботі. При університеті працює сім колек тивів художньої самодіяльності, якими керують кваліфіковані спе ціалісти. Крім загальноуніверси- тетської художньої самодіяльності, на факультетах і в гуртожитках також є драматичні, танцювальні гуртки. Близько 300 студентів бе руть участь у роботі цих гуртків, виступають у концертах на універ ситетських вечорах, в агітпунктах, на заводах, у підшефних колгос пах. на університетських міських і обласних оглядах. Профспілкова організа ція влаштовує культпохо. ди на спектаклі харків ських театрів, іноді орга нізуються і обговорення проглинутих вистав. По над 400 студентів відві дали цикл лекцій-концер- тів при філармонії. Бага то хто взяв участь в екс курсіях до музеїв, на за води, по місцях героїч ного минулого міста. Поряд з ідейно-вихов ною роботою багато ува ги приділяє профспілко ва організація побутовим питанням. Харківський університет має чотири гуртожитки де мешкає 1460 студентів. Незабаром після закінчення будівництва універси тету, кількість місць у гуртожит ках значно збільшиться. Розподі лом місць займається профспілко ва організація. Університетські гуртожитки до статньо забезпечені різним об ладнанням. У трьох гуртожитках є піаніно, в кожному — телевізори й радіоли. В усіх гуртожитках є пересувні учбові бібліотеки, ленін ські кімнати, читальні зали. Профспілкова організація уні верситету вивчає і побутові умови студентів, що живуть на приват них квартирах, завжди подає, ко ли потрібно, матеріальну допомо гу, влаштовує до гуртожитку тих, хто цього особливо гостро потре бує. За останній учбовий рік до гуртожитку було додатково вселе но 60 студентів. Регулярно пода ється матеріальна допомога або грішми, або безплатним харчу ванням. З метою зміцнення здоров ’ я сту дентів, їх спортивного загарту вання з 1957 року працює універ ситетський оздоровчо-спортивний табір. Улітку в ньому відпочива ють 400 студентів, а в період зи мових канікул профком забезпе чує студентів путівками до будин ків відпочинку і санаторіїв. Так, узимку близько 100 студентів від почили у санаторіях і будинках відпочинку, а ЗО чоловік одержа ли путівки для дієтичного харчу вання. В кімнаті мусить бути чисто. Адреса редакції: Університетська вул., 16. телеф. 2-72-01, дод. 64. Друкарня Видавництва ХДУ. БЦ 06405, Зам. 1018. Редактор Б. ЩЕРБАНЕНКО.