No 40 (994) Субота, 19 грудня 1959 р. Ціна 20 кон. КОЛЕКТИВ СТУДЕНТІВ 1 ВИКЛАДАЧІВ УНІВЕРСИТЕТУ ГАРЯЧЕ ВІТАЄ ВІДКРИТТЯ ГРУДНЕВОГО ПЛЕНУМУ ЦК КПРС! СЕСІЯ НАБЛИЖАЄТЬСЯ Першокурсники радіофізичного факультету Леонід Бузик, Сергій Деревенець, Валерій Камищан з захопленням працюють в лабораторії. Успіхів вам, вечірники! Короткі зимові дні. Не встигне закінчитися перша зміна на заво дах і фабриках, як на місто спу скаються сутінки. По освітлених вулицях сотні робітників, що за кінчили свій трудовий день, по спішають у бібліотеки, технікуми 4 вузи. . Один з таких вечорів я провела ча фізматі. Зараз у 30-й аудито рії почнуться заняття першого курсу вечірнього відділення. Го динник показує 6,20. Збираються студенти — робітники, повні сили й енергії, дружньо вітаються, Осп в аудиторію входять Тамара Во- роніна і Світлана Семенцова — будівельники нового приміщення університету, Л. Ткаченко та С. Білих — учителі. Л . Виноград- ська, піонервожата і Анисимов, робітник заводу. — Валя, чому ти не була на за няттях? — запитують дівчата спів- курсницю Стадникову (таке запи тання не часто почуєш на стаціо нарі). На вечірньому відділенні першим про пропуск занять ціка виться не староста з адміністра тивною метою, а друзі, які вболі вають за успішність групи. — Як у вас справа з відвідуван ням? — запитала я у старости Ани симова. — Пропуски трапляються лише через хворобу. Щоправда, чимало запізнень, але це зв ’ язане з робо тою, транспортом. — Який у вас зв ’ язок з студен тами денного відділення? — Комітет комсомолу виділив двох четвертокурсників, які допо магають нам щосереди і щонеділі з математичного, аналізу. Розв ’ язуємо задачі, повторюємо теорію, готує мось до заліків. Ці заняття при носять велику користь. А в сусідній аудиторії збира ється другий курс вечірнього від ділення фізмату. Вони діляться з нами досвідом складання екзаме нів. Якось я зайшла на І курс вдруге. Додаткові заняття повинні розпо чатися лише через півгодини, але вся група була вже в зборі. Ве чірники прийшли сюди, щоб об клеїти вікна. — Переходимо на самообслуго вування! Не будемо брати прикла ду з студентів денного відділен ня, які часто залишають аудито рію дуже брудною. Вечірники ка жуть: колектив у нас хороший. За цей короткий час ми добре взнали один одного, вільний час використовуємо на культпохо ди в кіно. Ось сьогодні разом по дивимось «Сонце світить усім». А Світлана Семенцова вже ви явила на курсі танцюристів, спі ваків і спортсменів. «Ми думаємо про художню самодіяльність, – сказала вона. — Але не встигли ще дати простір своїм талантам, як треба готуватися до заліків і ек заменів». Перший екзамен у вузі, перша сесія! Бажаємо вам, товариші-ве- чірники, успішно скласти її. М. КУРЦЕВА Міжвузівська наукова конференція мовознавців 15 грудня у Харківському бу динку вчених розпочала роботу міжвузівська наукова конференція з питань історичного розвитку української мови. В її роботі беруть участь укра їнські вчені-мовознавці Інституту мовознавства АН УРСР, усіх пе дагогічних вишів України, а та кож наукові співробітники інсти туту мовознавства АН СРСР. Протягом шести днів буде прочи тано понад 40 доповідей та пові домлень, об ’ єднаних однією вели кою проблемою. Серед доповідачів — і відомі вже широкому ко лу мовознавців українські лінгвісти, і молоді науковці України. Доповіді висвітлюють велику кількість важливих питань історії української мови — проблеми становлення мови української народ ності, розвитку її фонологічної системи, морфології, синтаксису, лексичного складу; значна частина виступів присвячена дослі дженню окремих, часткових питань історії мови на матеріалі пам ’ яток українського письменства різних епох. Видавництво Харківського університету видрукувало тези до повідей учасників конференції. Передбачається і видання збірника доповідей та повідомлень. На конференції вчені України ближче ознайомляться з дослід женнями своїх колег, широко обговорять доповіді, обміняються думками, і це сприятиме більш інтенсивному розвиткові радян ської науки про мову. ДИПЛОМНИКИ ПРИСТУПИЛИ ДО ЕКСПЕРИМЕНТУ Дипломники кафедри органічної хімії вже приступили до вико нання експериментальної частини своїх дипломних робіт. Теми ди пломних робіт були розподілені з початку року, це дало можливість п ’ ятикурсникам відразу ж після закінчення педагогічної практики ознайомитися з літературою і в кінці жовтня почати експеримен тальну роботу. Теми робіт дуже цікаві. Ди пломниці т. Комаренко, Е. Телич ко, Н. Трусевич, Л. Воловик, С. Каценко зараз синтезують по хідні фурану і тіофену. нітро- похідні бензолу тощо. Ряд про дуктів, одержаних ними, в літе ратурі ще не описано; дипломники старанно аналізують їх, проведуть спектроскопічне вивчення одержа них кетонів у спиртах і кислотах. Всі ці питання тісно зв’язані з теорією кольоровості в хімії барв ників. Синтезом і спектрографічним дослідженням барвників, похідних глауконового альдегіду займається С. Фрідман. В галузі органічного синтезу барвників працює під ке рівництвом Є. Хотинської Є. Евдо- щенко, який має одержати ряд по хідних нітрокислоти і нітрогідро- коричної кислоти і дослідити їх субстантивність. Галохромією и’-хлоропохідш толуолу і деяких інших речовин займається дипломник І. Помін- дер під керівництвом професора В. Ф. Лаврушина. В галузі полімерів працює ди пломниця Ю . Кут. Вона має одер жати і дослідити властивості де яких смол. Всі. дипломники з ентузіазмом взялися за роботу, однак деякі дрібниці заважають їм. Так, не- вистачає лапок, муфт, сіток, горі лок, піщаних бань, скляних про бок. Крім того, в кімнаті для ди пломників, де працює 10 чоловік органіків, є лише дві невеликі тя ги, які до того ж і не працюють. Дуже часто невистачає основних реактивів (лугів, ефіру, води і т. д.). Л. ГУБАРЕНКО, студентка другого курсу хімфаку. ЯН МИ ВИВЧАЄМО ІНОЗЕМНУ МОВУ Кожна людина з вищою освітою повинна знати принаймні одну іноземну мову. Для майбутніх іс ториків такі знання особливо не,- обхідні, бо справжній спеціаліст історик у своїй практичній роботі обов ’ язково матиме справу з іно земними текстами. Які справи з вивченням інозем ної мови на істфаці? Багато студентів заздалегідь по чали готуватися до складання по- зааудиторного читання, чимало закінчили складання позааудитор- ного, читання і зараз готуються до залікової сесії. Але мають місце й такі випад ки, які свідчать про недбайливе і халатне ставлення деяких сту дентів до вивчення іноземної мо ви. Візьмемо французьку групу II курсу. Більшість студентів гру пи склали позааудиторне читання, але наприклад, Кучеренко, Арес тов, Набок не поспішають. Арес тов і Набок часто не з ’ являються на заняття, погано читають і не вчать слів. Іноді студенти цієї групи складають позааудиторне читання в той час, коли їм нале жить бути на іншій лекції. Невже викладачеві французької мови т. Раневській невідомо, що після її лекції у студентів є й інші лек ції, і що вони запізнюються на них? На НІ курсі також деякі студен ти взагалі забули про іноземну мову. Тепер Хаєт, Бойко умовля ють викладача прийняти від них позааудиторне читання, яке вони вчасно не потурбувалися скласти. Не можна не звернути уваги на негідну поведінку студентки II курсу Мазепи, яка не лише не задовільно працює, а ще й гру біянить викладачеві. С. ЖУКОВА НАД РОЗРОБКОЮ ЛЕНІНСЬКОГО ВЧЕННЯ В ЛАБОРАТОРІЇ ВЧЕНОГО Вчені-історики роблять свій внесок у розвиток науки. Невтомно працює в галузі історії КПРС Олексій Абрамович Протопопов, доцент, кандидат історичних наук. З дитячих років Олексій Протопопов полюбив історію. Успішно закінчивши школу, він вступає на історичний факультет Харківського універси тету. Заняття в науковому гуртку підготували грунт для майбутньої наукової діяльності. Багато наукових праць написано 0. А. Прото- поповим. Його наукові праці відзначаються ак туальністю тематики, високою ідейністю. Такі йо го праці, як «VII Квітнева конференція», «Ленін ська теорія соціалістичної революції і її здій снення в СРСР і в країнах народної демократії», «Квітневі тези В. І. Леніна», «Курс на соціалі стичну революцію» та інші — присвячені висвіт ленню питань підготовки нашою партією і її ве ликим вождем В. І. Леніним всіх умов для пере моги соціалістичної революції. 0. А. Протопопов веде велику громадську ро боту. Він виступає перед населенням міста і об ласті з лекціями, доповідями, керує на факуль теті науковим гуртком історії КПР( ’ , виконує від повідальне партійне доручення. До 10-річчя Китайської Народної Республіки вийшла нова його праця: «Соціалістичні перетво рення сільського господарства в Китайській На родній Республіці». Здані до друку такі роботи; «X з ’ їзд партії», «XI з ’ їзд партії», «Утворення СРСР». Ці роботи будуть посібниками для сту- дентів-заочників. До 90-ї річниці з дня народження В. 1. Леніна вчений готує статтю «В. І. Ленін про захист со ціалістичної Батьківщини» і велику наукову пра цю «В. І. Ленін про соціально-економічні перед умови Великої Жовтневої соціалістичної револю ції». Розробка вчення Леніна як видатного теоре тика марксизму, вождя робітничого класу і ке рівника першої в світі соціалістичної держа ви, — ось основна мета цих творів. А. БАННИКОВА, наш йор. ,ПАРТІЙНЕ ЖИТТЯ Виховання молодих комуністів треба поліпшувати Сприятливі умови для вступу у вузи молоді з виробництва, з лав Ра дянської Армії значно збільшили в нашій партійній організації про цент молодих комуністів. У зв ’ яз ку з цим необхідно, щоб партійна організація університету підви щила рівень своєї виховної ро боти, більше приділяла уваги мо лодим комуністам^ оточувала їх повсякденною увагою. Працювати з молодими комуні стами — це значить залучати їх до активної участі в партійному житті, подавати практичну допо могу в навчанні, виховувати в ду сі суворого дотримання партійної і державної дисципліни, неприми ренності до недоліків, підвищу вати їх авангардну роль у навчан ні і громадській роботі. У переважній більшості молоді комуністи університету є прикла дом у навчанні і громадській ро боті. Заслуженим авторитетом і повагою всього колективу кори стуються молоді комуністи сту денти Вовк (біофак) — парторг групи, член профкому універси тету, капітан збірної команди з важкої атлетики, Дмитрієв — се кретар комсомольського бюро гео логічного факультету, Грида — секретар комсомольського бюро філологічного факультету, істо рики Верлока, Плахотний, Чигри- нов, студент фізмату Аксельрод та інші. Всі вони є відмінниками навчання і хорошими громадськи ми працівниками. Але факти свідчать про те, що партійні організації факультетів не завжди виявляють потрібні піклування і вимогливість до мо лодих комуністів, поблажливо ставляться до тих комуністів, які не є авангардом у навчанні і громадському житті, не підви щують свого ідейного рівня. Не становлять прикладу для інших такі . комуністи, як Тро шина (студентка філфаку), яка на готується до семінарів, Лісовець, який не підготувався як слід до колоквіумів, Модлін (фізмат), який слабо вчиться протягом чотирьох років. Серйозним недоліком у робот’ партійних організацій з молодими комуністами треба вважати недо статню участь» студентів-комуні- стів у роботі студентських науко вих гуртків. Не завжди партійні організації по-справжньому контролюють рі вень ідейно-політичної підготовки молодих комуністів, їхню участь у системі партосвіти і самостійну роботу з політичної освіти. Нерідко партійні організації пускають на самоплив проходжен ня кандидатського стажу, забу ваючи про те, що це — школа політичного виховання і загарту вання, якнайсерйозніше випробу вання, а не формальність. Чим, як не недостатньою ува гою партійних організацій до під готовки кандидатів партії можна пояснити те, що ряд кандидатів при вступі в члени партії виявля ють свою слабку ідейно-теоретичну підготовку. Наприклад, при роз гляді заяви про прийом у члени партії тов Лугової (біофак) з ’ ясу валося, що вона не читає газет, при розгляді заяви студента кт- факу Захлєбаєва на засіданні бю ро виявилося, що він погано орі єнтується в подіях міжнародного та внутрішнього життя. Це факти свіжі, це було в жовтні цього ро ку. Є ще випадки порушення ди сципліни з боку кандидатів пар тії. Студент Пугачов, маючи сер йозне партійне доручення, не тіль ки не виконав його, але вміхаз з міста, нікого про це не попере дивши. Студент філфаку Завад- ський у минулому семестрі від мовився виходити на фіззарядку в гуртожитку. Рідко молоді комуністи залуча ються до підготовки питань, що мають обговорюватися на партій них зборах і засіданнях бюро; ча стина з них жодного разу не ви ступала на партійних зборах. 6 ще факти невідвідування зборів мо лодими комуністами без поважних причин. Слід також визнати, то випробуваний засіб виховання мо лодих комуністів — партійні дору чення — не всіма партійними ор ганізаціями застосовується. Певна частина молодих комуністів не має ще ніяких доручень, особливо па перших курсах. Так, на геологіч ному факультеті не має доручень молодий комуніст Загиченко. Особливо важливим питанням у роботі партійних організацій по винно стати питання про надання допомоги студентам, що прийшли з виробництва, з армії, у яких сильно відчувається перерва в навчанні. Треба сказати, ию пар тійні організації і деканати, особ ливо радіофізичного і фізико-мате- матичного факультетів, ще не вжили відчутних заходів у цьо му напрямі. На фізматі вже є рішення про організацію обов ’ яз кових консультацій з математики, але вже йде грудень, а консуль тації не провадяться. Партійним організаціям слід ви користати усі засоби залучення молодих комуністів до громадсько го життя, створити у первинних організаціях таке становище, яке дозволяло б молодим комуністам брати активну участь у підготовці і обговоренні питань на партійних зборах, виконувати конкретно до ручення, підвищувати рівень полі тичної освіти, В. МАРТИНЕНКО. В ТЕОРЕТИЧНОМУ СЕМІНАРІ ФІЛОЛОГІВ Вихід нового підручника з історії КПРС викликав дальше г ;ю- жвавлення ідеологічної роботи партії. Це можна наочно бачити і на прикладі роботи парторганізації філологічного факультету. За ініціативою партбюро факультету, колектив викладачів одно стайно вирішив організувати теоретичний семінар з історії КПРС. Керівником семінару призначено доцента В. П. Будинкова. Був розроблений план занять, яким передбачено обговорення найваж ливіших теоретичних і практичних питань діяльності Комуністичної партії. Першого жовтня семінар організовано розпочав свою роботу. Учасники обговорили тематику, а також заслухали вступну лек цію В. П. Будинкова на тему «Історія КПРС як наука». На чер говому занятті були обговорені доповіді т.т. Булашенко, Акуленка про ленінський план створення марксистської партії в Росії та Про граму і Статут КПРС. Жваво обговорювались на семінарі основні питання стратегії і тактики партії в буржуазно-демократичній революції… З допові дями виступили т.т. Дмитренко, Протасова. Викладачі філфаку виявляють великий інтерес до семінару. На заняттях завжди виникають численні питання, які докладно з ’ ясовуються керівником семінару. На наступних заняттях учасники семінару обговорять доповіді про ленінську теорію соціалістичної революції, стратегію і тактику партії в період боротьби за повалення влади буржуазії, про все- світньоісторичне значення досвіду КПРС у будівництві соціалізму. У другому семестрі основна увага буде приділена діяльності партії в період Великої Вітчизняної війни і особливо теоретичним ї практичним питанням побудови комунізму. О. КАЛИНИЧЕНКО. Твоє комсомольське доручення СПРАВА. ЗА ЯКУ ВБОЛІВАЄ СЕРЦЕ Виконання комсомольського до ручення відіграє неабияку роль у житті кожного комсомольця. Ми не уявляємо собі перебування ‘< комсомолі без дорученої справи, за яку відповідаєш, яку обо. ла ково мусиш виконати і якомо. краще, бо по тому, як ти спраї ши ся, будуть судити про тебе про комсомольця. Другий курс історичного культету. Тут 35 комсомольців З ’ ’ з них мають постійні доручім ’ Це — кількість, а тепер погляне – ‘ як з якістю. Більше місяця юму частина дівчат курсу одержал цікаві і дуже корисні для май би: ніх вчителів доручення — прім-^- вати вожатими в шкільних піч перських загонах. У призначень день всі вони зібрались у 1 ‘ ‘ 3-й школі. Але або школа не були ’ них зацікавлена, або щось завади ло, зустрічі з старшою піс-еі вожатою не відбулось. Не розіб равшись у причинах, вирішили на правити їх до іншої школи. Але не направили, а тільки вирішили. Так і досі наші дівчата чекаю . ’ коли вже комсомольське керн ництво університету і факультет про них згадає. Безумно, тут є і провина ссч .:< другокурсниць. Всі ми люди до рослі, і, якщо бажали б праці. ■ ти, могли б якось нагадати . себе. Особливо це стосується . і • сомолок Надії Татаренко таЯю лани Карпушиної, які мин^ року дуже хороше працюва школі і щоб працювати так і – ь і цього року в поводирях пот не мають. До честі комсомольців д/ ■ курсників історичного такі с :мю справи лише у вожатих. Ос, нні працюють з інтересом і захої ієн- ням. Багато, енергії витраті їй Іванківська, Сало та інші, готую чи курсовий вечір. Всі ми – ю- лільники за наш університетська ’ , хор, бо в ньому наші співку/ ю ки Таня Іванова, Володимир даренко. Віра Воловик. Факультет готується до Дек українського мистецтва і лі ’ тури у Москві, і комсомольці-б гокурсники всюди беруть акт ‘ участь. Жити і працювати на нашо-ю; курсі дуже цікаво, і кожний б ‘ може впевнено сказати, що а : на участь у громадському : допомагає йому краще праць .. . над оволодінням предметамі бо якось і бажання більше працова- ти з’являється, і сил стає бі.і’.и..е. а головне — поряд завжди доучі, з якими працюєш, навча нас ■ йдеш у велике життя. С. ЖУРИ НА, студентка другій, курсу історичного факульт» УДОСКОНАЛЮ ВАТИ ФОРМИ РОБОТИ СЕМІНАРУ Вже другий рік працює в систе мі партійної освіти філософський семінар біологів, що має в своєму складі 31 учасника, з яких 21 член КПРС. Центральне місце в роботі семі нару цього року посідають філо софські питання з проблем сучас ного природознавства і ряд тео ретичних питань з будівництва ко мунізму в СРСР. В роботі семінару, як і минулого року, основна увага приділяється принциповим питанням біології, розглядові методології різних бі ологічних уявлень з позицій діа лектичного матеріалізму. Наші заняття, як правило, проходять досить активно. Можливо, причи ною цього є те, що наш консуль тант доцент Бейгель ретельно і вміло готує кожне з занять, намі чаючи для членів семінару ряд вузлових філософських питань з теми заняття. Семінар приносить велику користь його учасникам. Жвавий обмін думками відбувся при обговоренні доповідей чле нів семінару М. П. Воловика, К. Г. Гавриш, Ю . М. Прокудіна, Н. М. Ш евченко та інших, які відбувалися ще минулого року. З такою ж активністю пройшли і доповіді доцента Н. А. Париць- кого «Деякі питання історії КПРС у зв ’ язку з виходом нового під ручника» і доцентів В. В. Дукіної та Я- П. Зубка «Діалектика необ хідності і випадковості у розвитку живої природи». Така форма ро боти філософського семінару е життєвою. Але вона вже сьогодні потребує подальшого удосконалення. Нам здається, вже назріла потреба практикувати з ряду принципових філософських питань біології, з яких у колективу біологів скйали- ся певні чіткі знання, спільні за- сідання-конференції кількох семі нарів. Наприклад, можна влашту вати семінари біологів і фізиків з проблем біофізики, біологів і ма тематиків — з проблем кібернети ки, біологів і палеонтологів — з проблем видоутворення та інші. Було б також доцільним і своє часним провести з цих питань конференції для вчителів біологів міста Харкова з найбільш актуаль них філософських питань приро дознавства, а також висвітлювати роботу семінарів на сторінках журналів: «Успехи современной биологии» та «Вопросы филосо фии», керуючись рішенням ‘бюро Президії Академії наук СРСР. Нам здається, що ці заходи значно активізують інтерес учас ників семінару і у зв ’ язку з цим зросте рівень і роль філософських семінарів в системі партійної ос віти. Немає сумніву, що це нелег ка справа, але нова й потрібна. Над тим, як втілити все це в життя, повинні подумати партій ний комітет університету і кафед ра філософії. Доцент І. ШУМЕЙКО, староста гуртка. Хто ж сів у калошу? Ми, гребці, обурені накле пом на нашу секцію, який дозволила собі спортивна стіннівка істориків «На старт»: Справа в тому, що вона вмістила карикатуру під назвою «Пісня гребців». В підтекстовці до неї є сло ва: «Эту секцию я брошу., села- секция в калошу». Хто ж насправді сів в калошу? Звернемось до фактів. На ша працьовита секція, яка все робить своїми руками, пишається неодноразовими перемогами на перщостях ву зів УРСР і міста, рядом ви значних особистих досяг нень. Гребна секція дала більше першорозрядників, ніж будь-яка інша секція університету за останній пе ріод. Ми самі побудували собі базу, самі ремонтували і обладнали човни. Стали традиційними матчові зу- стрічі ХДУ — ДДУ. Переваж но з гребців університету складається збірна вузів мі ста. За прикладом університе ту гребні секції створюють ся в інших, вузах. Ми праг немо нових успіхів і доможе мося їх. Не припиняємо тре нувань і взимку, коли греб ці переходять на лижі. До речі, стали ми на лижі ше задовго до першого снігу. Може, про все це не знали історики або члени жюрі, які присудили газеті «На старт» перше місце? Знали. Адже вийшла стін нівка гребців, в якій про все це розповідається і якій, до речі, це ж жюрі присудило друге місце. Чим пояснює жюрі свою думку? Мовляв, секція не має жіночого резерву, та й газета «На старт» хо оформлена. Нам здається таке рі не ня, м ’ яко кажучи, не припій повим. По-перше, в ко і її секції бувають тими, ові труднощі, зв ’ язані з вибу тяя спортсменів, що закінчили університет. Але-вся пр’ •: ка існування нашої с доводить, що гребці ві. боротися з труднощами • ■ пішно їх долають. Ми н пі- ли ще приводу, товариші історики, в цьому сумніва тися. По-друге. Ніяке ч> • • оформлення (хоча ми н’ жаємо оформлення и старт» далеко не блк ; ; чим) на-може врятувати і; зету від поразки, якщо ВО!.: вміщує на своїх сторінка, наклепницькі матеріали Від імені членів сечції ГОНЧАРОВ, ПОЛІВКО, СМИРНОЇ «ХАРКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ». Стор. 2. 19 грудня 1959 р. ,ВОНИ-ГЕОЛОГИ НАРИС Кожного року в різні кінці на шої Батьківщини роз ’ їжджаються випускники геологічного факуль тети. Так само поїхали згідно, з при значеннями на Кавказ, в Якутію, Казахстан, міста Красноярськ, Горький, Хабаровськ і ті, хто за кінчив університет у 1957 році. Молоді спеціалісти потрібні були й Паміро-Таджикському гео логічному управлінню. 1 там, на півдні нашої країни, ось уже пів- то.ра роки працюють колишні сту денти університету Людмила Шпи- лева і її чоловік Владислав Гор- батенко. Не для короткочасного знайомства з суворою природою залишили вони такий знайомий Харків. Гвологи, вони ще з універ ситетської практики добре знали умови своєї майбутньої роботи і розуміли, що їх професія досить непосидюча. Одержавши потрібні знання в університеті, з молодим завзяттям взялись вони за роботу, набуваючи досвіду, який може да ти лише життя. І тому розлука з Харковом не викликала у них ні на хвилину почуття розпачу, су- му; лише сильніше почала вабити справжня й невідома робота. А найрадісніше виявилося на місці: на них чекали, вони були потрібні. Дуже чуйно поставився до молодих спеціалістів головний геолог управління Володимир Іва нович Вєрхов. Дружня його допо мога, старшого і досвідченого, по легшила знайомство з новими труднощами, сприяла швидкому оз найомленню з новою роботою. Ро бота в нових рідних місцях дала кожному з них право відчути се бе інженерами в повному розумін ні цього, слова. Працюючи спо чатку разом, в одній партії, Люд мила і Владислав поступово об рали собі той профіль, який зда вався найбільш цікавим кожному з них. Владислав Горбатенко спи нився в горах на більш як 5-кіло- метровій висоті, біля озера Кара куль. Тепер владному вітрові і холоднечі не довелося залишати ся на самоті. В тих місцях вперше провадилася робота, необхідна для складання загальногеологічноі карти в масштабі 1 : 200000. Владислав Горбатенко. працює на зйомці, і складні умови: роз ріджене повітря, холод — не припи няють важкої, але важливої і ці кавої роботи. Сумувати немає ча су та й взагалі саме тут, на ро боті, повніше відчуваєш життя, яке називають «романтикою буд нів», саме тут виявляється герої ка буденної праці людей, з якої виростає наше майбутнє. Правий письменник Федір Гладкої, який вважає, що неможливого нема при дружній і згуртованій роботі. Країні потрібні нові шосейні і автомобільні шляхи, залізниці, бу дівлі, великі й малі, і все це ви магає участі гідрогеологів. Це вже стосується Людмили Шпилєвої, бо вона — інженер-гідрогеолог. Вона вивчає режим підземних вод бавовницьких районів Вахшської долини. І якщо там, угорі, біля озера Каракуль, майже на кордон ні з Китаєм, є лише одне селище то тут багато жителів біля річок Вахш та Кафірніган, якщо в го рах холодно, то внизу спека і не має води, внизу найчастіше панує палючий і густий, як морок, вітео з Афганістану — «афганець» — який закриває пилом сонце. Людмила разом з іншими бореться проти нього. Ось і не вийшло розповіді про подвиги геологів. Вони просто чесно виконують свою роботу, а їзда верхи над скелями, «афга нець», спека і холод — – це звичай не, постійне в «геологічному» житті. Вони звикли до гостинних жи телів Таджикістану, до. його при роди. Старими знайомими є за рослі Терескену, верблюди на ву лицях білого Сталінабада, які вже звикли до блискучих «зімів». А щовесни, після зимової об робки матеріалів, зйомки, под ружжя зустрічається. Таким, ма буть, буде все їхнє життя, таким вони уявляють щастя. С. ЛАНОВА, ваш. власкор. Засідань багато, вони цікаві В гуртках СНТ В минулому році наша га зета дала негативну оцінку ді яльності СНТ філологічного факультету. Чи поліпшився стан роботи в цьому році? На нашому факультеті є багато нтузіастів своєї професії, людей, ікі обрали майбутню спеціаль- іість продумано, зваживши свої дібності. Багато з них — активні лени студентського наукового то- ариства, їх доповіді на засідан- ях гуртків завжди змістовні і ці ані, часто висуваються на конфе- енції. На факультеті працює понад 10 /ртків: української мови та літе- атури, російської мови та літера- ури, зарубіжної літератури, пси- >логії, польської та чеської мов, /рток «Література в маси» і інші. Кожен з них має свою мету, івдання і веде повсякденну сер- ззну роботу. Прикладом може тужити гурток української літе- ітури (керівник А. М. Ніженеци), :ий провів уже чотири засідан- 1. Відбулося обговорення спе- аклю «Кров людська — не води- » з участю режисера та акторів, якому студенти надзвичайно заво дискутували. «Ми вперше стрічаємось з такими суворими справедливими цінителями ми- ецтва», — сказав приємно вра- ений режисер тов. Крайниченко. Не менш цікавою була зустріч поетом Нагнібідою. А” 14 листо їда в приміщенні Будинку вчи- ля відбулось широке обговорен- і фільму «Поема про море» за іастю кіноартистів. І тут члени ікультетського СНТ взяли ак- вну участь. Гурток української мови провів засідання (щоправда, на друге івилось мало студентів), іне з останніх засідань гуртка ібулося лише через 2 тижня ля наміченої дати, але було ці- зим. На ньому виступив один з свідчених викладачів-мовників культету М. Ф. Наконечний, їй прочитав лекцію «Про куль- >у мови вчителя». Багата на іклади, дуже змістовна розпо- ь викликала жвавий інтерес у студентів, які щиро дякували лек торові. М. Ф. Наконечний — керівник гуртка чеської мови для виклада чів. На базі вже засвоєного гур ток зараз приступає до глибокого вивчення явищ чеської звукової системи і орфоепії, починає до кладніше вивчати граматичну бу дову і лексичний склад чеської мови. Методом роботи гуртка зарубіж ної літератури (керівник О. Г. Ро зенберг) є обговорення. Зараз студенти готують для обговорення роман Ремарка «Троє товаришів». Велику увагу студентів привертає цикл лекцій з зарубіжної літера тури. В центральному лекторії від бувся вечір, присвячений творчо сті Шіллера. Ініціативно діє група студентів гуртка «Література — в маси». До кінця вересня в районах області членами гуртка було прочитано понад 130 лекцій на різноманітні теми: суспільно-політичні, літера турні тощо. Недоліком його робо ти зараз є лише те, що він скла- дається переважно з «ветеранів», і а новими членами поповнюється і чомусь дуже повільно. Втім, теми, і що пропонуються на ньому, дуже і цікаві, до того ж підготовлені до- і повіді можуть переростати в кур- : сові роботи. Отже, підготувавши і доповідь в цьому гуртку, можна і буде зекономити час. Адже не і секрет, що на факультеті є чималої студентів, що відкладають курсові І роботи на останній тиждень занять: не бажаючи працювати над курсо- : вою роботою протягом семестру. : Роботі гуртків на факультеті у 1 великій мірі перешкоджає те, що- п ’ ятниця — день роботи майже і всіх гуртків. Звичайно, студент не Ё може відвідати при такому роз- : кладі більше одного засідання. От ї деякі з них і кажуть: «У два гурт- ■ ки я всеодно не встигну, то кра- : ще не піду зовсім», і прикрива- ! ються цим, щоб не ходити на за-1 сідання. і Гуртки філологічного факульте ту відвідують люди, захоплені своєю справою, які вже з перших курсів старанно набирають знання, прагнуть стати справжніми спеці- алістами-філологами. А таких на факультеті — більшість. На факультеті налагоджена хо роша взаємодія між гуртками ка федр російської літератури та мо ви та української літератури й мови. Це ставить якість роботи гуртків на вищий рівень. Отже робота гуртка СНТ порів няно з минулим роком значно пожвавилась. У нас є всі можливості для та кої підготовки студента, щоб у майбутньому він сам міг прова дити наукову роботу. То викори стовуй же все, студент філфаку, що стане тобі у пригоді в твоїй майбутній почесній професії вчи теля, яку ти обрав. Л. НАЗАРЕНКО, наш кор. ШКОЛИ ЧЕКАЮТЬ Практиканти добре зарекомендували себе З великим задоволенням відзначаємо ми, вчителі школи серйозне і уважне ставлення до педагогічної практики сту дентів хімічного факультету. 1(> чоловік, що були прикріп лені до 8 — 10 класів, провели уроки, – за невеликим винят ком, відмінно. Це було наслідком продуманою керівництва і правиль ної організації педагогічного процесу на кожному уроці. Студенти прислухалися до порад досвідчених вчителів, на міталися максимально використати активні методи в за лежності від теми уроку. Правильній організації роботи сприяв підбір цінного дидактичного матеріалу, що викли кав великий інтерес у учнів. Слід відзначити, що значна частина викладеного про грамного матеріалу добре засвоєна учнями. Студенти провели цікаво і змістовно значну позак.тасну роботу. Були організовані екскурсії на завод скломатеріа- лів, проведені тематичні класні збори, випущена стіннівка, яка знайомить учнів з найновішими досягненнями в галузі хімії. Був підготований і проведений хімічний вечір, який мав у учнів надзвичайний успіх. Пізнавальне і виховне зна чення цього останнього заходу добре характеризує практи кантів, з цим їх можна поздоровити. Успіх роботи практикантів великою мірою залежав від зразкового методичного керівництва викладачів університе ту, зокрема, професора Л. М. Андреасова. Е. ФРЕНКЕЛЬ, вчителька хімії 13 середньої школи м. Харкова. КРАЩЕ ГОТУВАТИСЯ ДО МАЙБУТНЬОЇ РОБОТИ ВЧИТЕЛЯ Зараз у всій країні ведеться бо ротьба за покращення виробницт ва. Для більшості студентів уні верситету середня школа є те ви робництво, куди вони підуть пра цювати. Ми повинні в стінах на шого університету добре підготу вати вчителів, які зуміють підня ти рівень школи ще на вищий ступінь. З цією метою ряд факультетів (істфак, філфак) ввели, крім ос новної практики, ще підготовчу практику. Завдання цієї практики — вив чити школу, склад учнів класу, в якому студент буде заміни ги вчи теля — давати уроки, навчитися провадити виховну роботу з учня ми. Для того, щоб підготуватися до наступної педагогічної практики студенти повинні бути не лише добре обізнаними в тому матеріа лі, який будуть викладати, а й розумітися на тому, як організува ти, мобілізувати учнів на виконав ня певних учбових завдань, як ак тивізувати у учнів процес засвоєн ня знань. Щоб добре навчати і свідомо виховувати учнів, треба вміти враховувати їх індивідуальні риси, знати вікові особливості, _ знате психологічні особливості учнів. Ця справа вимагає від студен та вдумливого і тривалого ви вчення особис • – ’ ті . .;:.■’. ні «тм спостереження і аналізу ісгс діяльності, а шляхом ах тивного втруч; ■■’ : Гг і жі..ю Такими засобами ■ жуїь бути допомога учневі •■ >■ уч^івін діяльності, зал/чен ■; громад ської роботи, вплив ; .11:: че рез піонерський загін, колектив класу, роз ’ яснення недоліків у по ведінці учня тощо. Радянська психологія розглядає формування особистості учня в за лежності від умов навчання і ви ховання в школі, в сім ’ ї. В цих умовах психічні процеси і власти вості дитини формуються та роз виваються, в них же вони й ви являються. Тому рівень розвитку психіки дитини може бути вивче ний у процесі розв ’ язання дітьми завдань, які мають навчальний ха рактер, у процесі їх виробничої та громадської діяльності. Виявлення справжнього рівня розвитку учня неможливе без ана лізу методів навчальної та вихов ної роботи в школі і сім ’ ї. Справа в тому, що недоліки в методиці роботи вчителя, наприклад, мето диці опитування, пояснення та ін., можуть позначитися на відповідях учня і неправильно характеризу вати рівень його розвитку. Так, наприклад, на уроках одного учи теля довелося констатувати, що для багатьох учнів є характерним конкретне мислення та слабість довільної уваги, в той час як на уроках у інших учителів ці ж діти виявляють достатній розвиток аб страктного мислення і достатню силу і стійкість довільної уваги. Під час виконання завдання сту дент повинен активно втручатися у виховну роботу. Вивчення учня є умовою конкретизації нашої учбо вої і виховної роботи, умовою її успішності. Доцент кафедри педагогіки та психології Д. ДУБОВІО. Нещодавно відзначалося 50- річчя Саратовського універси тету ім. М. Г. Чернишевського. Разом з університетом святку вала свій ювілей і його науко ва бібліотека, на який з’їха- лися представники універси тетських бібліотек країни. Вітати наукову бібліотеку Саратовського університету прийшов Костянтин Олександ рович Федін, що перебував то ді в Саратові. Під час роз мови з представниками ЦНБ ХДУ видатний радянський письменник подарував нашій бібліотеці книгу «Города и годы», на якій написав: «Нау ковій бібліотеці Харківського університету з побажанням успіхів у її роботі і палким привітом її читачам. К. Федін. Саратов, 1959 рік». На фото: книга К. Федіна «Го рода и годы» з автографом ав тора. « ХАРКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ» Стор. 3. 19 грудня 1959 р. ,Біофак може бути спортивним Легкоатлетичний крос, щ о був проведений комітетом комсо молу, якою сь мірою підбив підсумки річної роботи факультетських’ спортивних колективів. Н а ньому спортсмени біофаку посіли третє місце серед дівчат, та й хлопці виступали не гірш е від усіх. Зви чайно, результати могли б бути значно вищ ими, особливо якщ о врахувати, щ о на факультеті є чимало здібних і досвідчених спорт сменів. Щ о ж заважає біологам розвивати спортивну роботу? В пер ш у чергу, недосить серйозне ставлення студентів до спорту. Н а жаль, чимало студентів займаю ться спортом без вогника, без за хоплення, а так, аби скласти залік на перш их двох курсах. Як пра вило, саме після другого курсу такі горе-спортсмени зовсім при пиняю ть тренування. Ц е стосується студентів Ж итник і Тулеса, які одержали третій розряд з спортивної гімнастики і, звичайно, могли б удосконалю вати і далі свою майстерність і успіш но за хищ ати спортивну честь факультету. Ц е стосується також Тропіні- ної і Колотієвської (спортивна гімнастика), Давидової (баскетбол) та багатьох, багатьох інш их старш окурсників. А бо, наприклад, узяти другокурсниць Сенічеву, П аліхову, Лу гову та Єфремову. А дже в минулому році вони мали третій спор тивний розряд і, звичайно, могли б і цього року домогтися нових успіхів. А ле тренування вони відвідую ть нерегулярно і якщ о найближчим часом не змінять свого ставлення до спорту, то не лиш е не одержать другого розряду, але й ризикую ть лиш итися без заліку. А наш а баскетбольна команда? В її складі досвідчені спортсмени, як Іванова, Сіянович та ін ш і. Н а минулих змаганнях команда перемогла баскетболістів істо ричного факультету, але програла філологам. Чи могла команда виступити кращ е? Звичайно, могла. А ле біда вся в тому, щ о лиш е перш окурсники і другокурсники треную ться регулярно. Старш окурс никам, очевидно, подобається лиш е приходити на змагання, щ об виступити і знов не ходити систематично на тренування. Тому до свідчені спортсмени, ядро команди, нерідко граю ть гірш е, ніж могли б зіграти. Та й чого варта команда, яка збирається разом лиш е перед самими змаганнями? їй невистачає зіграності. У нас є такі сильні спортсмени, як перш орозрядниця з спор тивної гімнастики Х одорова, яка, безсумнівно, найближчим часом стане майстром спорту. Другокурсниці П ономарьова та Сухора- зова прийш ли в університет, не маю чи ніякого розряду. А ле лю бов до спорту, вперта праця над ’ собою і природні здібності допомогли дівчатам добитися хорош их результатів. У Сухоразової тепер на черзі — виконання перш ого, а у П ономарьової другого спортивного розряду. Такі спортсменки, звичайно, не розлучаться з спортом на III курсі, а й надалі захищ атимуть спортивну честь свого ко лективу. Н. БУЛАНКІНА, С. РАБІНОВИЧ, студентки біофаку. РОЗВИВАТИ ДОНОРСТВО Нещодавно я була на міській нараді донорів, скликаній товари ством Червоного хреста і облас ною станцією переливання крові. Я слухала виступи досвідчених донорів і людей, яким кров до нора врятувала життя. Виступаю чи, донори переконливо доводили, наскільки донорство нешкідливе для здоров ’ я і яке значення для врятування життя має переливан ня крові. У нас, у Радянському Союзі, з кожним днем зростають лави до норів. Радянські люди, особливо молодь, добровільно виконують цю благородну і почесну справу. Неосторонь від неї і молодь на шого університету. Питання про активне донорство було підняте організацією Червоного хреста уні верситету в. минулому році, і наше студентство дуже хороше відгукнулося на цей заклик. В кін ці минулого навчального року в нас нараховувалося вже понад 350 донорів. Особливо відзначили ся геологи, географи і філологи. Університет зайняв друге місце по донорству серед вузів Харкова. Немає сумніву, що організація Червоного хреста університету доб ’ ється ще кращих показників. Недоліком є лише те, що погано висвітлюється робота цієї органі зації в газеті і V стінній пресі, незначну роль в її роботі відігра ють громадські організації фа культетів. Треба підтримати хороше почи нання нового місцевкому універ ситету, який на своєму засіданні обговорив питання оборонно-масо вої роботи і роботи “Червоного хреста. Було ухвалено висвітлюва ти питання роботи цих організацій у стінній пресі і брати активнішу участь у їх роботі профспілковим організаціям факультетів. Справа зараз лише за перевіркою вико нання цього рішення, за контро лем. К. ШЛОСБЕРГ, член комітету Червоного хреста. СОН ПЕРЕД СЕСІЄЮ V — так назвав художник Зенін, студент фізмату, серію малюнків, підготовлених ним як ілюстрації до лекції «Сон і сніїг видіння». СЛІДАМИ НАШИХ ВИСТУПІВ ,ГЕТЬ ЇХ “ П ід такою назвою в газеті «Х арківський університет» був надрукований допис про обурливу поведінку в спортивному табор?’ студента Ж иволупа. Як стало відомо, персональну справу комсомольця Ж иволупа обговорив комітет комсомолу. За негідну поведінку, за відмовлен ня від участі в корисній праці, за неповагу до товариш ів і викла дачів Ж иволупу винесено сувору догану з попередженням. „В учбовій бібліотеці холодно “ П ід такою назвою в. наш ій гаг зеті було вміщ ено лист співробіт- 4 ників учбової бібліотеки, де вони писали про неможливі умови для нормальної роботи. х Як повідомили нас з адміні стративно-господарської частини університету, факти, наведені в замітці, дійсно мали місце. ■ Зараз вжито заходів для забез- , •печення нормальної температури в ’ приміщ енні бібліотеки, встановлю і : но контроль за роботою котельної. , ДВА МІСЯЦІ В „ЗЕЛЕНОМУ ГОТЕЛІ “ Н е можна передати, як я зраділа, коли взнала, щ о в числі наш их перш их чотирьох дівчат, ш о ввійш ли до складу експедиції цього року, на Кавказ поїду й я. З нетер пінням і хвилю ванням чекала я того часу, коли здійсниться моя давня мрія. І ось уже автобус мчить нас на південь. Степи поступово зникали, зміню ю чись гор бами, потім передгір ’ ями. Х отілося якнай ш видш е побачити справжні гори. П ід ’ їжджаю чи до П ’ ятигорська, ми поба чили з вікон давно знайомі нам з книжок і фотознімків гори М аш ук, Беш ту, Кинжал та інш і. Щ е цікавіш им був ш лях від Н альчика до альпіністського табору «Джан-Туган». М а ш ина ш видко несла нас мальовничим ш ля хом. Внизу ш умів бурхливий Баксан, над головами здіймалися круті скелі. П еред очима пробігали гірські схили, вкриті лісами, долини бурхливих річок, се лищ а балкарців. І ось в далині показалися перш і снігові верш ини. В обличчя дує про холодний ранковий вітер. Н астрій у всіх ра дісний, і всі дружно заспівали: Н а голос Родины я выш ел. Как ты, Россия, хорош а! Гляжу вокруг, гляжу и слыш у: П оет, поет моя душ а, — співали хлоп ці і дівчата, охоплені єдиним поривом лю бові до Батьківщ ини, співав і ш офер-ка- бардинець, пильно вдивляю чись у вузьку стрічку асфальту над проваллям. Від табору Джан-Туган ми піш ки дій ш ли до наш ої бази. 4-кілометровий ш лях здався нам дуже довгим. Свій табір ми розбили в долині на висоті 2100 метрів, в так званому «Зеленому готелі», де завжди зупиняю ться туристи і альпіністи. Тут. у долині, вкритій пухнастою ковдрою трав і квітів, ми прожили близько двох місяців. Н а базовому льодовику Баш кара в доли ні А дил-су були створені три метеоточки і почалися щ оденні трьохразові спостережен ня за погодою . П ровадились також спосте реження ш видкості руху і танення льодо вика. Через Ю днів після наш ого прибуття до нас приїхали два хлопці з гідрометтехніку- ма. З цього часу в нас розпочалися марш рутні походи у складі 3 — 4 чоловік з метою опису і перевірки марок льодовиків сусід ніх долин. П ерш ий 15-денний похід зробила група в складі Черваньова, Компанійця, Ж еля- бовської і доцента Ковальова. Були описані льодовики долин А дил-су, А дар-су, Баксана і Чечема. Ц е був нелегкий похід, але він дав його учасникам можливість по бачити багато нового і цікавого. М и зу стріли їх у таборі величезними букетами гірських квітів і довго увечері сиділи біля вогнищ а, слухаю чи розповіді товариш ів. А коли зовсім стемніло, залунала пісня — постійна супутниця всіх тих, хто дружить з важким рю кзаком і похідним вітром. П ісля перш ого походу ми здійснили щ е ряд трьохденних марш рутів. І щ одня ми знаходили щ ось нове, цікаве, поповню ю чи свої знання про природу гір ських країн, вчилися застосовувати на практиці знання з метеорології, гляціології, гідрології, вчилися переборю вати труднощ і. А коли закінчився час практики і ми під вели підсумки, то прийш ли до висновку, щ о ми зміцніли, набралися сил і енергії, стали справжніми «горцями». І хоча вже пройш ло чимало часу з дня наш ого повернення до університету, хоч ми завантажені роботою , кожен з нас думає про ті наступні літні дні, коли знову нас оточуватимуть гори і ми знову розпочнемо спостереження на льодовиках. Н. ВАСЬОКІНА, студ. НІ курсу геофаку. А дреса редакції: Університетська вул., 16. Тел. 2-72-01. дод. 64. Друк.Вид-ва Х ДУ. БЦ 17351. Зам. 2209. Редактор Б. ЩЕРБАНЕНКО.