45 (1035) Четвер, 16 червня 1960 року. Ціна 20 коп. У ПРАЦІ І В НАВЧАННІ Студенти четвертого і третього курсів фізмату до сесії по чали готуватися ще задовго до її початку. Частина студентів з дозволу деканату достроково складала екзамени з діалек тичного матеріалізму і політичної економії. Причому пере важна більшість студентів, що складали достроково, одержа ли відмінні і добрі оцінки. Характерно, що особливо хороше відповідали на екзаменах з суспільно-політичних дисциплін ті, що брали протягом року активну участь у громадській роботі. Ось староста групи третьокурсниця відділення низьких температур Артюковська. Активістка громадського життя, дівчина, що користується повагою серед товаришів. Багато хорошого можуть розповісти на факультеті і про студента четвертого курсу відділення металофізики Кармазіна, який уміло поєднує добре навчання з активною участю в громад ському житті. Не дивно, що рони і інші такі ж студенти серйозно ставляться до вивчення суспільно-політичних дис циплін, одержують на екзаменах високі оцінки. Зараз на третьому і четвертому курсах в розпалі екзаме наційна сесія. Екран складання екзаменів свідчить: все нормально, студенти виявляють високі знання. С. ЖУРІ НА, студентка. РЕПОРТАЖ МОЛОДЦІ ХІМІКИ! Ось мимо нас проходить кілька дівчат. Шелест легких літніх су конь, пишні букети квітів у руках. На перший погляд, настрій ніби безжурний, але це тільки здаєтп- ся: всіх зараз тривожать думка, як пройде екзамен, який білет ви тягнеш. Ніби і прочитане все, і на віть перевіряли учора один обни- го, а ої буває ж таке інколи: запитає щось викладач і не зумі єш зразу відповісти, а то й зовсім не знаибеш вібповібі — і замість п’ятірки — четвірка, а то й гірше. А оекому бовобиться один екза мен кількома приступами брати. Никлаоач показує на залікову книжку і каже: — Візьміть, прийдете іншим ра зом. і а це вже відступ, хоч і не лі ричний, але такі шоступи в сту- иентському житті інооі оувають. заглянемо на хімічний факуль тет. першим, кого ми зустріли, оув студент михаило салиматін. спо- рекоменоувалися кореспоноентами «ларківського університету»-. ■ — чому ви звернулися оо ме не? — запитує нас михаило. — А ми вирішили завести з тим розмову, кого зустрінемо пер шим, — відповіОаємо йому. Михайло охоче розповів нам про сеое. Навчається на третьому курсі, любить свою майбутню професію. — Четвертого червня склав по літекономію, одержав четвірку. — А який наступний екзамене — иоинаоцятого червня склаоаю будову речовини. А зараз при йшов готуватися на факультет. 1 ут спокійно, ніхто не заважає. До нас наближається стрункий юнак, це 1. Шпанько, теж третьо курсник. Нін готуватиметься до екзамену разом з Михаилом. Ми дякуємо хлопцям, бажаємо їм бальших успіхів. Н ооніи з аудиторій іде екзамен. Другокурсники склаоають мате матику. Звертаємось до чорнявої студентки: — Хвилюєтесь, мабуть? — Трохи хвилююсь. Зараз уже піду відповідати. Це Лариса Фоменко. До неї підходить подруга Галя Медяник. Вони разом закінчили десятиріч- ку, потім разом пішли на вироо- ництво. Лариса працювала в ла бораторії Мурафського цукрозаво ду на Краснокутчині. — Значить, хіміком ти виріши ла стати ще в школі? — Ми з Галею про це мріяли давно. Через кілька онів станемо третьокурсниками, а там, дивись, пролетять ще три роки, і- ми — хіміки. Дівчата посміхаються радісно і трошки ніяково. — Ну, а колектив у вас на кур сі дружний, міцнии? — судіть самі: вчора група з 27 чоловік склала математику на чотири і п’ять. Один хлопець нас підвів сьогодні — одержав трійку. — Хто ж цей хлопець? Тік він учився раніше? Дівчата зам’ялися. ■ — Не пишіть про нього нічого, а то в нас і так хлопців мало, не треба ображати. — Он як ви до хлопців стави тесь! В такому разі ми їм зазбри- мо. Дівчата весело сміються, але прізвища хлопця ми так і не взнали. Розмова наша перери вається. З аубиторії, ое йде екза мен, вихооить оівчина. по оолич- чю вис/но, що настрій у неї не блискучии. і имарі Коваленко чет вірка не принесла раоості. Аоже в заліковій книжці в неї стоять майже ооні п’ятірки. Але не встигли ми ще втішити Тамару, як з аудитори вийшла друга оівчина, і^ми образу зрозу міли: її втішати не треоа. Член комсомольського бюро Віра Гито ва склала екзамен на «віомінно». Нозооровляємо Віру з успіхом, але вона відповідає, що поздоров ляти ще рино: попереоу иуже складні екзамен і залік. …Екзамен триває. Один за од ним вихоОять стуоенти з аудито рії. Михайловська — «відмінно», вуберман — «бобре». Молодці — хіміки! Ми залишаємо факультет. Але тепер корибори і аубиторії не зоаються вже порожніми і тихи ми: студенти і виклабачі працю ють осббливо напружено і зосе реджено — адже сесія. Т. БОЙКО, наш спецкор. ЕКЗАМЕН ДЕРЖАВНИЙ На п ’ ятому курсі філологічно го факультету українського від ділення вже відбувся державний екзамен з історії КПРС. П ’ яти- курсники готувалися до цього ек замену сумлінно, а тому й ре зультати непогані: жодного «не задовільно». Правда, е трійки. Лише як задовільні оцінені знання Каніщева, Душиної, Наріжної та інших. П ’ ятірки мають Мігуліна, Со ляний, Політаєва, Коломіець та інші. Оцінки, звичайно, у великій мірі є показником знань студен тів, але важливо брати до ува ги загальний характер відповідей студентів усього відділення, рі вень їхньої підготовки, обізнано сті не тільки з екзаменаційним предметом, а й з рядом суміжних дисциплін і головне — обізна ність їх з практичними питання ми життя нашої країни. В основному, звичайно, біль шість випускників добре орієнту ється в курсі історії КПРС, тоб то вміє бачити явища в їх зв ’ яз ку, зробити висновки із сказано го. Але, на жаль, відповіді час то бувають поверховими, в них відсутній власний аналіз подій чи явищ, ніби студент тільки перед екзаменом устиг схопити і за пам ’ ятати певні фанти. Тому і бу ло багато випадків, коли студент відповідав, на його погляд, доб ре, тобто швидко, без запинки, «все знав», а одержав четвірку. Причиною є саме відсутність глибини у відповіді. І, навпаки, були відповіді та кі, що не вражали зовнішньою блискучістю, але їх оцінювала Комісія як відмінні. Такою була відповідь І. Коломійця. Він гово рив не поспішаючи, інколи навіть зупинявся, щоб про думати наступне речення, але в цьому відчувались внутрішня пе реконаність, упевненість, цілком свідоме розуміння матеріалу. Від- ’ повіді Селянин Л., Мігуліної Т. і за змістом і за формою були від мінні. До речі, про форму. Для студентів філологів особливо важливе вміння викласти свої думки послідовно, ясно і чіт ко, добірною мовою. Але. на жаль, про випускників українського відді лення не можна сказати, що вони володіють високою культурою мо ви. Багато п ’ ятикурсників відпо відало російською мовою, хоч, здавалося б, на екзамені з істо рії КПРС вони повинні були б продемонструвати блискуче воло діння українською мовою (адже це їх спеціальність!). Але біда не в тому, що дехто обрав для від повіді російську мову. Важливе інше — російська мова відповідей переважної більшості студентів була поганою: з неправильними наголосами, з українізмами та безліччю інших орфоепічних та лексичних помилок. Це, природ но, значно знижувало якість від повідей. Студентам молодших курсів треба врахувати ці недоліки у відповідях тих, хто зараз залишає факультет, а молодим учителям, які незабаром одержать дипло ми, слід систематично підвищу вати культуру і української, і російської мов. М. ВОЛ І НА, наш спецкор. На першому курсі фіз мату четверта і восьма групи склали вищу мате матику. В четвертій групі з 23 чоловік два студенти одержали «відмінно», ше стеро — оцінку «добре». Вісім чоловік одержали задовільні оцінки. Два студенти групи ек замен не склали. Результати екзамену восьмої групи такі: одне «відмінно», одне «добре», один студент одержав не задовільну оцінку, решта склала екзамен на «задо вільно». ☆ Студенти третього кур су фізичного і математич ного відділення складали політичну економію. Ек замен пройшов успішно. ☆ Зразково підготувалась до складання спецкурсу група третьокурсників відділення низьких тем ператур. За винятком одного студента, всі одер жали «відмінно». Та й виняток на такий уже й поганий — «добре». ВИЗНА ЧНА ПОДІЯ В ЖИТТІ РАДЯНСЬКОГО НАРОДУ 29 червня український народ відзначатиме знаменну подію в своєму житті — возз ’ єднання всіх українських земель в єдиній Ра дянській державі. За угодою між урядом Чехословаччини і Радян ського Союзу 29 червня 1945 року з Радянською Україною було возз ’ єднано Закарпаття. Довгий, тяжкий і кривавий шлях пройшли українські люди по той бік Карпат. Близько SO0 років тривало над ними пануван ня іноземних загарбників. Але вони вистояли, зберегли свою мо ву, культуру. Вони ніколи не за- бували про своїх братів із Схід ної України і мріяли про возз ’ єд нання з ними. Мріяли і боролися. З великою радістю трудящі За карпаття зустріли звістку про пе ремогу Великої Жовтневої соці алістичної революції і утворення Української Радянської держави. За прикладом своїх братів вони почали встановлювати в себе Ра дянську владу. 18 грудня 1918 року в Мамо- риш-Січеті відбулися Українські Установчі збори, на яких представ ники трудящих одностайно заяви ли, що закарпатці підуть шляхом д,о повної національної свободи. Делегати вимагали негайного возз ’ єднання з Радянською Укра їною. 21 січня 1919 року в місті Хус- ті відбулися Національні збори, які проголосили возз ’ єднання За карпаття з Радянською Україною. Але українські буржуазні наці оналісти, підтримувані англо- франко-американськими імперіа лістами, проголосили приєднання Закарпатської України до бур жуазної Чехословаччини. Антанта за мирним Тртановським догово ром підтвердила приєднання За карпаття до Чехословаччини. Тру дящі маси Закарпаття не мирили ся з цим рішенням і продовжува ли вести боротьбу за возз ’ єднання з Радянською Україною. Але тіль. ки за наших часів, в умовах все світньо-історичної перемоги Ра дянського Союзу над фашист ською Німеччиною стало можли вим розв ’ язати це питання. Здій снюючи свою визвольну місію, Радянська Армія в жовтні 1944 року вступила в Закарпаття. Ще лунала артилерійська канонада з закарпатських гір, ще не висохла кров на вулицях сіл і міст Закар паття, а в Ужгороді вже зібрали ся посланці Народних комітетів Закарпатської України (І з ’ їзд народних комітетів “Закарпаття зі брався 26 листопада 1944 року) і ухвалили історичний Маніфест, який проголошував возз ’ єднання Закарпаття з Радянською Украї ною. Уряд братньої Чехословаччини пішов назустріч бажанню трудя щих і виявив згоду на возз ’ єднан ня Закарпаття з Радянською Ук раїною. Так здійснилася віковіч на мрія українського народу — возз ’ єднати всі землі в єдиній державі. Возз ’ єднана Радянська Украї на — невід ’ ємна складова части на Радянського Союзу — стала однією з найбільших держав Єв ропи. Разом з усіма волелюбними народами світу український народ веде невпинну боротьбу за мир, за світле майбутнє всього люд ства. М. ЛИТВИНЕНКО, доцент Пахне вітер дощами й зелена кора між деревами, І соляркою пахнуть сліди тракторів на лану, /країно моя! ‘рудовими ночами травневими Я іду по ріллі у твою запашну далину. Україно моя! Ти зоставиш позаду Америку! і тебе руки міцні, в тебе друзі стократно міцні. Н погрози тобі не страшні, ані папські іс/ерики, Ні фашистські реванші, ні атом тобі не страшні! Бо з тобою Москва, ти з Москвою за щастя боролася, Бо з тобою Китай — найчисленіша наша рідня. Твої ниви шумлять наливним виноградом і колосом, Твої домни дають океани металу щодня. Що для тебе мій спів! Стала ти непохитною ланкою В справедливій борні, в тебе сил неупинний приплив, Але все ж не зустрінь мою пісню юначу мовчанкою, Неміцна — научи, непотрібна — грозою спали! О. ЮРЧЕНКО, студент п’ятого курсу. ,Для хімічної промисловості Кафедра геометрії університету здавна зв ’ язана з праців никами Українського науково-дослідного інституту хімічного машинобудування. Кілька років тому проф. 0. В. Погорєлов допомагав інститутові у розв ’ язанні ряду теоретичних і прак тичних питань. Останнім часом доцент кафедри геометрії 0. 0. Лейбін до поміг інститутові обгрунтувати вибір форми поверхні деяких деталей для хімічного машинобудування. «Дирекція Українського науково-дослідного і конструктор ського інституту хімічного машинобудування, — говориться в листі директора інституту тов. Єрмакова на ім ’ я ректора університету, — просить Вас висловити подяку доцентові кафедри геометрії Олександру Сергійовичу Лейбіну за допо могу в теоретичному обгрунтуванні вибору форми поверхень шнеків. Розв ’ язання цієї задачі має велике практичне значення в галузі проектування високопродуктивних апаратів-змішува- чів для хімічної промисловості». В новий корпус! Не треба, мабуть, зайвий раз говорити про те, з яким нетер пінням чекали і викладачі, і сту денти біологічного факультету того часу, коли можна буде, на решті, переселятися у новий кор пус. Саме тому так активно, не зважаючи на напружений час се сії, беруть вони участь у пере везенні обладнання і навчальних приладь до приміщення нового корпусу. Коли першого вересня студен тів ріологів зустрінуть нові світ лі аудиторії і лабораторії, їм особливо приємно буде вітати один одного з початком учбового року в новому приміщенні, адже до всього цього нового, світлого докладено і праці власних рук. Особливо дружно працювали 10 червня студенти другого — че твертого курсів. Правда, знай шлись і такі, як Богуславський і Клименно, що спокійнісінько від сиджувались удома, поки товари ші працювали. Сором їм!? Але переважна більшість май бутніх біологів працювали, ян і треба, з вогником. Серед кращих Подушка і Розуван, Галнін і Па- неревський, дівчата другого кур су та інші. Працювали не покладаючи рун, і коли о питій годині закінчився трудовий день, завдання було виконане повністю і якісно. В. МАКОГОНОВ, наш спецкор. Про королеву спорту 20 — 25 травня на стадіоні «Динамо» відбувались зональні змагання II Українських студент ських ігор з легкої атлетики, де всі вузи міст Харкова, Полтави і Алчевська боролись за право участі у фіналі цих ігор у м. Львові. Якщо в 1958 році на перших зональних іграх залік був по третьому спортивному роз ряду, то в цьому році — по дру гому. Як же виступила наша ко манда в цілому? У 1958 році з заліком по третьому розряду ми зайняли трете місце, у цьому ж році, якщо брати залік по третьо му розряду, ми теж зайняли третє місце. А якщо брати залік по другому розряду? Тут уже картина дещо інша. Тут уже вид но, що багатьом нашим легкоат летам не вистачає майстерності. Здебільшого вони показують тре тій спортивний розряд. Лише такі спортсмени, як Мартинюк, Коноз, Рогозянська, Чернишов, Криво ручко, Хацько від змагань до змагань поліпшують ’ свої резуль тати. В особистому заліку кращи ми були: 1. Мартинюк С. — III місце з бігу на 100 метрів — 11,00. 2. Мартинюк С. — III місце з бігу на 200 метрів — 22,6 (це новий рекорд ХДУ). 3. Кудиненко В. — III місце на 400 метрів з бігу — 51,0 (повторив рекорд ХДУ, встанов лений у 1952 році Шумило- вим С.). 4. Кудиненко В. — III місце з бігу на 800 метрів — 1. 58,6. 5. Криворучко 0. — III місце з метання списа — 54,49 м (но вий рекорд ХДУ). 6. Грицук І. — III місце з бігу на 10.000 метрів — (36, 18). 7. Зубков С. — III місце з ходьби на 20 000 метрів — 1 : 53,35 (новий рекорд ХДУ). 8. Коноз В. — І місце з бігу на 800 метрів — 2.24,7 (новий рекорд ХДУ!). 9. Коноз В. — ПІ місце з бігу на 400 метрів — 1.01,0 (новий рекорд ХДУ!). 10. Чернишов Ю., Хацько Є., Кудиненко В., Мартинюк С. — І місце в естафеті 4 X 100 — 44,4 сек. (новий рекорд ХДУ): 11. Гуринович С., Рогозянська Л., Солопіхіна В., Коноз В. — III місце в естафеті 4 X 100 — 53,7 сек. (новий рекорд ХДУ). Можна також відзначити хоро ші результати Рогозянської Л. у п ’ ятибор ’ ї — 3389 очок (новий ре корд ХДУ) і Хацько Є. в десяти- бор ’ ї — 4340 очок (новий рекорд ХДУ). Уже в який раз у цьому році підводить команду легкоатлетів студентка III курсу філфаку Мі- ніна Т. Вона і на цей раз не з ’ я вилась на змагання, через що на ша команда зайняла по II роз ряду шосте місце в зоні. Тамаро, треба дорожити довір ’ ям твоїх то варишів і серйозніше ставитись до доручених тобі справ. С. БОРЕЙКО. НАПЕРЕДОДНІ СЕСІЇ ЗАОЧНИКІВ Н АБЛИЖАЄТЬСЯ літня сесія студентів заочників. Вона важлі- ва тим, що е перевідною сесією. За порівняно короткий строк буде виявлено, наскільки плодотворно попрацював кожен студент на протязі року над освоєнням тієї чи іншої дисципліни. Заочному навчанню останнім часом приділяється велика ува га. Прийнята постанова. Ради Міністрів СРСР про пільги для студентів вечірніх та заочних зу- зів, згідно з якою студенти заоч ники І та II курсів одержу ють на зимову сесію 10 днів, на літню 20, а студенти старших курсів 40 днів із збереженням заро бітної плати. Заочне відділення університету вносить і свій вклад у справу перебудови вищої освіти в країні. На заочному відділенні на вчається 3 тис. заочників. Для заочників-харків ’ ян організуються за няття на консультпункті в міжсесійний період. Студенти-заочники Полтавської області прикріплені до консультпункту Полтавського педінституту. Останні студенти разом з усіма в період зимової та літньої сесій слухають лекції, виконують практичні та лабораторні ріботи, здають екзамени та заліки. Велике значення у спрямуванні студента-заочника на дальше самостійне навчання має забезпечення його висококваліфікованими викладачами на період сесії. На жаль, у заочному відділенні є ще такі факти, коли студенти зовсім не мають можливості слухати лек- ції через відсутність викладача. Так, студентам геологічного факультету на протязі півроку не читалися лекції з топографії і не відомо, чи будуть вони читатись у літню сесію. Таке ж становище і в студентів фізико-математичнз- гс факультету, які не забезпечені викладачем з креслення. Деканові географічного факультету та зав. кафедрою геометрії слід про це потурбуватись і забезпечити студентів викладачами. У цьому учбовому році заочному відділенню важко буде ви рішити питання про аудиторії для занять студентів-заочників на пе ріод сесії, бо на один і той же час — липень місяць — припадають сесія заочників, установча сесія та державні екзамени випускників. Враховуючи ці обставини, заочному відділенню повинні йти на зустріч усі декани факультетів, бо настав час, коли відповідаль ність за заочне навчання треба нести всім у такій же мірі, як і за стаціонарне. О. ЛЕОНОВА. Співробітник заочного відділення ХДУ Квіти і в сесію приносять радість. ■ 1 Фотоетюд Г. Сухотіна. ЕКСПЕДИЦІЯ ПО ПРИРОДНОМУ РАЙОНУВАННЮ Уже декілька років географи Харківського університету займаються природним районуванням Харківської, Сумської і Полтавської областей. За цей час були виділе ні, описані і попередньо картировані фізико-гео графічні області і райо ни. Основні підсумки цих робіт були відображені на зведеній ландшафтній карті УРСР, яка демон струвалася на III Всесо юзному з ’ їзді географів. Через кілька днів виру шить у дорогу нова екс педиція, що починає дру гий, складніший етап до слідження. Треба буде зробити першу спробу детального ландшафтно го дослідження і карти- рування в межах Сум ського і Конотопського районів Сумської обла сті, Вовчанського і Олек- сіївського районів Хар ківської області і Пол тавського району Пол тавської області в мас штабі 1 : 50000. Крім співробітників географіч ного факультету науков ців В. М. Нікітіна, М. А. Демченка, В. Л. Вілен- кіна, С. І. Проходського, Г. А. Бєлосельської, М. Я. Колосовської до складу експедиції увійшли 22 студенти дипломники, 14 студентів третього курсу географічного фа культету, геоботанік до цент М. І. Олексієнко, грунтознавець канд. наук В. Н. Бобошко та інші. На місцях у разі по треби до роботи будуть залучатися колгоспні аг рономи, місцеві педагоги та інші спеціалісти. В розпорядженні екс педиції є вантажна ма шина ГАЗ-51 і найнеоб- хідніше обладнання. Не приховуємо, що нам зу стрінуться значні труд нощі. Експедиція не має детальних карт і матеріа лів аерофотозйомки, що забезпечують крупномас- штабне ландшафтне кар- тирування, не вистачає гербарних сіток, нема обладнання для мікро кліматичних спостере жень. Однак ці недоліки найближчим часом по винні бути усунені. Прак тика комуністичного бу дівництва приводить нас до висновку про потребу посилити увагу до охо рони природних ресурсів, до їх оережливого вико ристання. В таких умо вах створення комплекс них ландшафтних карт і характеристик буде бе і- перечно корисною спра вою. Вони не тільки до помагатимуть ефективні ше використати потрібні народному господарству природні ресурси, але також допоможуть орга нізувати боротьбу з шкідливими природними процесами, впевненіше планувати перетворення природи і відтворення природних ресурсів. Ду шою проблеми природно го районування є кількіс ні характеристики інтен сивності найважливіших природних процесів. Ве лике значення матимуть стаціонарні і напівста- ціонарні мікрокліматичні спостереження, які відо бражають відбиття про цесів макроклімату в різ них територіальних при родних комплексах. Кіль кісні характеристики роз витку процесів ерозії, ступеня зволоження бу дуть корисними для сіль ського господарства. Ученою Радою факуль тету затверджена про грама досліджень і обов ’ язків членів експе диції. В кожному районі будуть виділені і деталь но вивчені найтиповіші ключові ділянки (ключо ві колгоспи). Характери стика кожного типового природного комплексу включатиме: опис геоло- го-геоморфо логічних умов, ступені зволожено сті, грунтового і рослин ного покрова, розвитку сучасних фізико-геогра фічних процесів і госпо дарського використання. Ключові ділянки будуть зв ’ язані маршрутними спостереженнями вздовж ландшафтних профілів з рядом проміжних пунк тів напівстацюнарних спостережень і системою радіальних маршрутів. Застосування порівняль ного методу досліджень допоможе виділити зако номірні сполучення при родних територіальних комплексів, дати їм чіт ку характеристику, вияс нити ступінь зміни цих комплексів працею лю дини і розроОити певні господарські рекоменда ції. Кожний дипломник повинен буде зібрати і визначити гербарний ма теріал, зразки порід, скласти в полі чорнові варіанти ландшафтних карт, представити польо ві щоденники і ланд шафтні профілі. Вико- нання цих роиїт потреоуе багатьох навичок і вмін ня. Велика відповідаль ність покладається на ке- рівників груп і галузевих спеціалістів. Незважаючи на значні труднощі, ми сподіваємося справитися з поставленим завдан ням, сприяючи цим даль шому наближенню гео графічних досліджень у ХДУ до потреб народна, го господарства країни. В. В1ЛЕНКІН, керівник експедиції. Адреса редакції: Університетська вул, 16, Тел, 2-72-01. дод. 64. Друк. Вид-ва ХДУ.БЦ 07032 від 17/УІ-60 р. Зам. 1177. Редактор Б. ЩЕРБАНЕМ ко.