Електронний архів оцифрованих періодичних видань Центральної Наукової Бібліотеки ХНУ імені В.Н. Каразіна
Видання:
Харківський університет
Регіон:
Харків
Номер видання:
46
Дата випуску:
23.06.1960
Дата завантаження:
22.04.2025
Сторінок:
2
Мова видання:
українська
Рік оцифровки:
Кількість номерів:
Текст роспізнано:
ТАК
Опис:
Оригінал зберігається:
Центральна наукова бібліотека Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

На весь екран

Знайшли помилку? Напишіть нам про це на пошту welcome@back2news.org

У ПЕРЕДОСТАННІ ДНІ СЕСІЇ 46 (1036) І Четвер, 23 червня 1960 року. Ціна 20 коп. Успіхи і невдачі ПІДВОДИТИ підсумки екзаме- * * надійної сесії на історич ­ ному факультеті ще рано, але по ­ говорити про перші успіхи та окремі невдачі слід. Радують нас наслідки екзаменів студентів першокурсників, біль ­ шість яких мала велику перерву в навчанні. До вступу в універ ­ ситет деякі несли службу в ла ­ вах Радянської Армії, інші пра ­ цювали на виробництві. Напри ­ клад, Кононов декілька років пра ­ цював у апараті райкому партії, має . хороші трудові і життєві на ­ вички, успішно складає екзаме ­ ни. Він дійсно є прикладом у на ­ вчанні і в побуті. Михайло Бондаренко, комсорг курсу, те® успішно складає свою другу в університеті сесію. Іононов, ш Бондаренко, Сауся, Уманська, . Гончаренко та інші кращі студента курсу у своїх від ­ повідях на екзаменах виявляють глибокі знання, розуміння подій сучасного міжнародного життя. Непогані справи і на інших курсах. Відмінні оцінки з усіх предметів одержали студенти чет ­ вертого курсу Мамалуй, Сиротен- ко, Бакшеєв, Солодовник. Це — -кращі. Але підводячи під ­ сумки сесії, не можна обійти і тих, хто все ще не навчився пра ­ цювати як слід. Особливо прикро, що в цьому плані доводиться го ­ ворити про п ’ ятикурсників, фак ­ тично вже молодих фахівців. Дер ­ жавний екзамен з історії партії на п ’ ятому курсі. 20″% оцінок — • «задовільно». Ви скажете: «задо ­ вільно» — це теж оцінка. Дійсно, це оцінка, але не для історика, коли йдеться про курс історії партії. Чимало задовільних оцінок і на четвертому курсі: два «задовіль ­ но» у Козинець, такі ж резуль ­ тати сесії і у Лівшиць. Вище за ­ довільних оцінок не могла підня ­ тися на всіх екзаменах Романова. Отаким «задовільним» спеціалі ­ стом, мабуть, вона і буде. Є на нашому факультеті багато студентів — активістів громад ­ ської праці, які вміло поєднують роботу з успішним навчанням. На жаль, не всі так уміють. Захо ­ пившись роботою в комітеті ком ­ сомолу, все гірше і гірше навча ­ ється другокурсник В. Аристов. Так, у цю сесію він не зуміч скласти екзамену з іноземної мо ­ ви. Недостатньо працювали у се ­ местрі комуністи нашого факуль ­ тету Котов, Коваль, Кліцаков. Треба сподіватись, що партійна група допоможе цим студентам наздогнати товаришів і завжди, як це і належить комуністові, йти попереду. Сесія на історичному ще три ­ ває, та попередні результати її вже свідчать — підсумок буде непоганий. к КОЛОМІЄЦЬ. ЗВІТУЄ РАДІОФАК СЕРЕД НИХ НЕМА БАЙДУЖИХ На порозі аудиторії, де про ­ ходив екзамен з вищої математи ­ ки у студентів групи Р-15, з ’ я ­ вився юнак. Бліде обличчя, схви ­ льовані рухи говорили про те, що трапилась неприємність. Тре ­ ба було бачити, як миттю його оточили товариші, і хоч перед цим кожний займався своєю спра ­ вою, ніхто не залишився байду ­ жим. Цей, можливо, і не.дуже вираз ­ ний факт, говорить про те, яка хороша дружба згуртовує колек ­ тив групи. І дійсно так. Допомагаючи відстаючим, сту ­ денти групи навчаються непога ­ но. Яскравим свідченням є мину ла сесія, яку група склала бе жодної заборгованості. Непоган пройшов і сьогоднішній екзаме з вищої математики. Мондрус Українець склали екзамен н «відмінно». 12 чоловік — Колчи гін, Островський, Рощин та інші — одержали «добре». 7 студентів — Бойко, Гришко, Шевченко та ін ­ ші — «задовільно». Комсомольці групи сподіваються не гірше скласти й інші екзамени. Не ­ дарма ж вони підготували за ­ здалегідь тимчасовий екран скла ­ дання екзаменів, де графи «неза ­ довільно» не було зовсім. Коли результати не задовольняють Екзамен з методів математичної фізики не приніс студентам 23-ї групи радіофаку радості й задоволення. 25 чоловік у групі, 18 з них одержали «задовільно». Чим пояснити такий сумний ре ­ зультат? Безумовно, математична фізика — дуже складний предмет. Це по-перше. Але все ж основна причина не в цьому. Нам зда ­ ється, що студенти групи недостатньо серйозно поставились до підготовки екзамену з математичної фізики. Адже всі знали, що цей предмет складний і нам, майбутнім радіофізикам, ‘ дуже потрібний. Значить, слід було готуватися до екзамену особливо старанно, а цього не сталося. Методи математич ­ ної фізики ми вивча ­ тимемо і на третьому курсі, вивчатимемо й інші не менш склад ­ ні предмети. Будемо сподіватися, що сьо ­ годнішній екзамен навчить нас багато чому. Хочеться поздоро ­ вити наших відмін ­ ників Славу Скурло- ва, Толю Стрельчен- м, Вітю Щербака, які своїм навчанням подають приклад ін ­ шим. А . П АШКОВ , студент радіофізичного факультету. На фото: другокурсники радіофаку Кононов, Мамотенко, Скурлов готу ­ ються до екзамену з термодинаміки. 154 „ВІДМІННО “ Так, 154 «відмінно» дала сесія на геологічному фа ­ культеті. Сьогодні, коли ра ­ діофізики і філологи, хімі ­ ки й історики ще хвилюють ­ ся напередодні екзамену, перечитують конспекти лек ­ цій, майбутні геологи пра ­ цюють у складі геологічних партій, у лабораторіях — про ­ ходять практику. Сесію во ­ ни закінчили одними з пер ­ ших в університеті і закін ­ чили непогано. Літня екзаменаційна сесія цього року дала гео ­ логічному факультетові 17 відмінників. 72 студен ­ ти, сумлінно працюючи, склали всі екзамени на «відмінно» і «добре». Так, понад половини студен ­ тів факультету склали сесію без задовільних оці ­ нок. Це дуже хороше. Але було б ще краще, коли б сесія не дала фа ­ культетові 12 боржників. Другокурсники Дорогі- нін, Марков, Шуменко, третьокурсники Капилюш- на, Коваленко, Літвін, четвертокурсники Ша- пошніков, Бідусенко та деякі інші. Це їм факуль ­ тет зобов ’ язаний значною кількістю нескладених екзаменів і заліків, їхнім лінощам, невмінню пра ­ цювати, і, очевидячки, не дуже палкій любові до майбутньої професії. О. ІВАНОВА. Гарячий час зараз і у вечірииків: теж сесія. На фото: другокурсники вечірнього відділення економічно ­ го факультету на екзамені з історії народного господарства зарубіжних країн. ЯКЩО ТВЕРДО ВИРІШИТИ — НАВЧАТИСЯ Екзамен з історії КПРС в одній з груп, першого курсу україн ­ ського відділення набл.і- жався ‘до кінця. В ауди ­ торії квіти, затишно, про ­ холодно і спокійно. Мож ­ ливо, цей спокій пере ­ дається студентам від екзаменатора Надії Во ­ лодимирівни Терещенко, вимогливого й уважного до студентів учителя і порадника. Першокурсники україн ­ ського відділення — лю ­ ди в основному вже із значним життєвим досві ­ дом. Вони прийшли до університету з лав Ра ­ дянської Армії, з вироб ­ ництва, з посад піонер- вожатих, завідуючих сіль ­ ськими клубами культу ­ ри. Думка викладача про цей курс — висока: сту ­ денти старанні, дисциплі ­ новані, багато працюють. На «відмінно» відпові ­ дає Браїловський, відпо ­ відальний за політсектор комсомольського курсо ­ вого бюро. Він багато працював протягом се ­ местру, змістовно і чцсто виступав на семінар ­ ських заняттям, готуваз виступи на політгрдини. «П ’ ятірки» одержали Ужченко — староста гру ­ пи, Ліда Сімейко, добре відповідали Зеря, . Кудря та інші. Були й слабкі відпові ­ ді. Причини різні. В од ­ них слабка підготовка взагалі, в інших — лі ­ нощі ( наприклад, сту ­ денти Розуван і Андруш ­ ко не вивчили значної частини необхідного ма ­ теріалу). Нелегко вчитись Саль ­ никовій: і поїздом дово ­ диться їздити на занят ­ тя, і мала’дитина вдома. На першому екзамені, з курсу античної літерату ­ ри, вона одержала «доб ­ ре», сьогодні, на жаль, «задовільно». Але якщо людина твердо вирішила навчатися, то вона пере ­ може труднощі і здійс ­ нить свою Арію. Хочеть ­ ся вірити, що саме так станеться у студентки Сальникової. Екзамен з історії пар ­ тії на першому україн ­ ському виявив глибокі знання студентів, їх щи ­ рий інтерес до виучува ­ ної дисципліни. 1 КОБЦЕВА. Незадовільних оцінок немає Мартинова, Котенко, Синча і багато інших другокурсників біо ­ логічного факультету на екзамені з історії партії виявили високі знання і одержали найвищу оцін ­ ку — «відмінно». Взагалі, другокурсники дуже сумлінно підготувались до скла ­ дання цього відповідального пред ­ мету. Незадовільних оцінок на курсі нема. Складаючи термодинаміку 14 червня група рентгеноструктурного аналізу третього курсу фізмату складала екзамен з термодинаміки. Студентка Нікітіна одержала «відмінно», студенти Ліе- няк, Мартиненко — «добре». Але, на жаль, на екзамені тра ­ пився і . такий ганебний ‘ факт: студент Печенізький користу ­ вався шпаргалками. В результаті — двійка навіть без опи ­ тування. Добре склала екзамен з термодинаміки група теорети ­ ків: із десяти чоловік шестеро одержали «відмінно». Це сту ­ денти Жоголев, Стржемечний, Бистрик, Аронов, Семененко, ,На фото: студенти історичного факультету Л. Плахотний І В. Шапороков на будівництві університету. Неподатно відбулась подія, ра ­ дісна для всього університет ­ ського колективу, — два вчених на ­ шого вузу обрані членами-коре- спондентами Академії Наук СРСР. З цього приводу ректор універ ­ ситету проф. І. М. Буланкін на ­ діслав новим членам-кореспонден- там Академії Наук СРСР вітальні телеграми. ПРОФЕСОРУ ПОГОРЄЛОВУ РЕКТОРАТ ХАРКІВСЬКОГО ДЕРЖУНІВЕРСИТЕТУ СЕР ­ ДЕЧНО ПОЗДОРОВЛЯЄ ВАС ДОРОГИЙ ОЛЕКСІЮ ВАСИЛЬО ­ ВИЧУ ЗАСЛУЖЕНИМ ОБРАННЯМ ЧЛЕНОМ-КОРЕСПОНДЕН ­ ТОМ СОЮЗНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК ЩИРО БАЖАЄ ЧЕСТЮ НОСИТИ ЦЕ ПОЧЕСНЕ ЗВАННЯ ЗБАГАЧУЮЧИ СКАРБНИЦЮ ВІТЧИЗНЯНОЇ МАТЕМАТИЧНОЇ НАУКИ НОВИМИ ВИДАТ ­ НИМИ ДОСЛІДЖЕННЯМИ. Ректор Хардержуніверситету проф. БУЛАНКІН. ПРОФЕСОРУ ЛІФШИЦЮ РЕКТОРАТ ХАРКІВСЬКОГО ДЕРЖУНІВЕРСИТЕТУ СЕР ­ ДЕЧНО ПОЗДОРОВЛЯЄ ВАС ДОРОГИЙ ІЛЛЯ МИХАЙЛОВИЧУ ЗАСЛУЖЕНИМ ОБРАННЯМ ЧЛЕНОМ-КОРЕСПОНДЕНТОМ СО ­ ЮЗНОЇ АКАДЕМП НАУК ЩИРО БАЖАЄ ЧЕСТЮ НОСИТИ ЦЕ ПОЧЕСНЕ ЗВАННЯ ВЛАСТИВОЮ ВАМ ГЛИБИНОЮ РОЗ ­ РОБЛЯТИ АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ТЕОРЕТИЧНОЇ ФІЗИКИ. Ректор Хардержуніверситету проф. БУЛАНКІН. СЛІДАМИ НАШИХ ВИСТУПІВ „ЦЕ ВАЖЛИВО “ Під такокь назвою в газеті «Харківський університет» від 14 травня була вміщена замітка про підготовку гуртожитків до сесії. В ній, зокрема, йшлося про те, що бажано було б, щоб під час сесії у гуртожитках прибира ­ ли не студенти, а прибиральниці. Як стало відомо, господарська частина вжила необхідних захо ­ дів. На час сесії студенти звіль ­ нені від прибирання у коридорах і побутових гуртожитків. НА ФІЗМАТ ПРИЙДУТЬ КРАЩІ Ми звернулись з питанням про хід роботи по набору нових сту ­ дентів на фізмат до голови комі ­ сії сприяння на ­ борові проф. Я. П. Бланка. Ось що він нам розповів: — В організа ­ ції підготовки до набору брав участь майже весь ви ­ кладацький колек ­ тив фізмату. Зо ­ крема, були розіслані листи до шкіл різних областей України. В цих листах говориться, що від ­ сутність трудового стажу не б перешкодою для вступу на фізи- ко-математичний факультет, і як ­ що учень виявляє здібності до фі- зико-математичних наук і одер ­ жить рекомендацію і добру ха ­ рактеристику школи, він може подавати заяву на фізмат. Крім того, представники фізма ­ ту їздили в школи районних центрів Харківської області, а та ­ кож у школи міст Бєлгорода, Но ­ вого Осколу, Полтави, де прове ­ ли велику роз ’ яснювальну роботу серед учнів. Викладач факультету т. Богдан привіз із міста Бєлгорода пріз ­ вища 80 чоловік, що твердо вирі ­ шили поступати на фізмат. ЗО чоловік з фізмату побувало в 70 школах нашого міста, де розмовляли і з учнями, і з учи ­ телями. Комісія звернулась до голови облВНО з проханням сприяти на ­ борові на фізмат, використовуючи наради районних відділів освіти. На факультеті організовано чи ­ тання циклу лекцій з фізики і математики. Організатор цього циклу — викладач факультету т. Мезін. Лекції з фізики прохо ­ дять з демонструванням дослідів. Ці заняття відвідуються дуже доб ­ ре учнями денних і вечірніх шкіл, робітничою молод ­ дю, демобілізова ­ ними воїнами. Надрукована і розіслана в шко ­ ли, райВНО, на заводи пам ’ ятка з характеристикою факультету. Слід відзначити сумлінну робо ­ ту секретаря комсомольського бю ­ ро факультету А. Шарапова, а також товаришів Ракитянської, Паніної, Татарченко, Богдана, Удовенка та інших. Є надія, що фізико-математич- ний факультет забезпечить себе абітурієнтами потрібного рівня. ПРОЗА В УКРАЇНСЬКИХ ЖУРНАЛАХ У ОВСТІ ЖУРНАЛИ — «Віт- 4 чизна», «Жовтень», «Дніпро», «Прапор» і цього року продовжу ­ ють знайомити читачів з новими великими прозовими творами, се ­ ред яких е такі, що привертають увагу і радують новизною і ори ­ гінальністю. За останні кілька -років поси ­ лився інтерес прозаїків до теми Великої Вітчизняної війни, яка по-новому зазвучала в творах П. Загреоельного, Ю. Збанацько- го, Я. ваша, І. Муратова. Олесь Гончар виступив з новим рома ­ ном «Людина і зброя» («Вітчиз ­ на», 1960, No 1, 2), в якому опи ­ сав створення і боновий шлях сту ­ дентського батальйону в перші місяці Великої Вітчизняної війни. «Ніхто ще нічого не знає. Ще безтривожно ходять по мі ­ сту ті, які вмиратимуть на рубе ­ жах, ітимуть в оточеннях, горіти ­ муть у кремаційних печах конц- таоорів, штурмуватимуть Буда ­ пешт і Берлін; ще стоїть на уз ­ вишші посеред міста сірий ма ­ сивний ВЧА — Вудинок Червоної Армії, де згодом на місці, розчи ­ щеному від руїн, буде розплано ­ вано сквер . і запалено оуде віч ­ ний вогонь на могилі Невідомого солдата. Ще все, як було. ще — розбрівшись з самого рання по парках, по бібліотеках, позабиравшись в спорожнілі ауди ­ тори на факультетах, — сидять над конспектами студенти, готуються до останніх екзаменів» — це початок роману. Письменник, збагачений гірким досвідом ве ­ ликої Вітчизняної війни, про яку він розповів у романтично підне ­ сеній, пройнятій пафосом перемо ­ ги трилогії «прапороносці», по ­ вернувся до драматичних перших днів війни, сповнених гіркотою перших утрат і поразок, і одно ­ часно днів, коли гартувалася воля до перемоги. Роман «Людина і зброя» для нас, «університетчиків», цікавий тим, що основні герої роману — студенти історичного факультету університету. О. 1 ончар пише про перший день війни, далі сюжет його роману йде двома лініями: перша — доля студентів, які стали бійцями «студбату», друга — до ­ ля дівчат, які залишилися в тилу. На передньому плані — група сту ­ дентів, зв ’ язаних дружбою і ко ­ ханням. Це Богдан і Таня, Мар ’ я ­ на і Лагутін, Степура і Духнович та ін. Як і в «Прапороносцях», ми весь час відчуваємо присут ­ ність автора, який знає і бачить більше своїх героїв. Ліричний струмінь не слабшає у Гончара. Та сильнішими стали психологіч ­ ні характеристики героїв, драма ­ тичнішими стали ситуації. Зумов ­ лено це, очевидячки, і життєвим матеріалом, про який йдеться в романі, і зростанням художньої майстерності письменника, В період Великої Вітчизняної війни відбуваються події повісті Василя Козаченка «Гарячі руки» («Вітчизна», 1960, No 5). Цю по ­ вість можна поставити в один ряд з «Єдиною» Ю. Збанацького, «Думою про невмирущого» П. За ­ греоельного, «Надією» Я. Баша, «іамарою» А. Хижняка, бо в но ­ вій повісті В. Козаченка теж роз ­ повідається про патріотичний под ­ виг радянської людини, яка по ­ трапила до лап фашистських за ­ гарбників і в умовах концтабору зберігає свою людську гідність, бореться проти окупантів. Герой повісті «Гарячі руки» молодий ху ­ дожник Дмитро, потрапивши до концтабору, продовжує боротися проти фашистських загарбників. Всі полонені, що живуть в «са ­ лоні смерті», зберігають його зо ­ шити з малюнками табірного жит ­ тя — тяжкі свідчення злочинів окупантів. Коли катові — комен ­ данту табору Иоганові Рудольфу Нашке стає відомо про художни ­ ка, починається герць двох лю ­ дей: ката і ув’язненого, який на ­ малював Гітлера у вигляді пса, хоч і заплатив за це життям. Правдиві страшні картини табір ­ ного життя, образи сильних ду ­ хом радянських воїнів і партизан справляють сильне враження на читача. Перша повість молодого проза ­ їка Миколи іщенка «їе, що нами пройдено» («Прапор», 1960, No 1, 2 ,3) розповідає про партизанську боротьбу під час Великої Вітчиз ­ няної війни. Незважаючи на пев- ну свіжість образів молодих ге ­ роїв, повість залишає враження, що читаєш вже відоме тобі раніш, вона не додає нічого до того, що вже було написано про партизан ­ ську боротьбу на Україні. Сучасність, життя радянського народу сьогодні — о’сь що, без ­ умовно, повинно стояти в центрі уваги радянських письменників. 1 у всіх товстих журналах цього року знаходимо твори про сучас ­ ність. «Трудна любов» назвав свій роман Василь Кучер («Вітчизна», 1960, N8 1, 2. З, 4). У складні життєві ситуації потрапив герой роману Микола Коваль. Дружина його Ольга Чумак — зовсім не та людина, яка могла б принести щастя Миколі, що виріс в чесній трудовій родині колгоспника. По ­ бут двох сімей — Чумаків і Кова ­ лів — розкриває перед читачем два протилежних світи: світ ту- неядців і спекулянтів і світ чес ­ них колгоспників. Можливо, і не позбавлений пев ­ ної ілюстративності, роман В. Ку ­ чера з реалістичною повнотою і виразністю малює людські харак- тери, складні психологічні колізії і дає чітку відповідь на актуальні моральні проблеми, які висуває наше життя. Микола знаходить вихід і виривається із смердючої атмосфери життя Чумаків. Життю західноукраїнського се ­ ла кінця 40-х років присвячений роман Володимира Бабляка «Че ­ рез горби» — друга книга роману «Вишневий сад» («Дніпро», 196о, No 2, 3). Повість Юрія Мушкетика «Чор ­ ний хліб», автора історичних ро ­ манів «Семен Пал.ій», «Гайдама ­ ки», присвячена сучасному життю українського села. Центральний образ повісті — образ школяра Сергія Кобзаря, який розкрива ­ ється і в першому юнацькому ко ­ ханні героя до Ніни Ьілограй, дочки голови колгоспу, і в його праці в колгоспі, і в боротьбі про ­ ти батька Ніни, що став на шлях окозамилювання’ й обману. Ю. Мушкетик створив чимало ці ­ кавих своєрідних характерів (завуч школи, секретар колгоспної парторганізації, старий вчитель Серідко, дід Кушка та ін.). Хоч вже ледве чи не традицією стало говорити про борг україн ­ ських прозаїків перед робітничим класом України, але справді пер ­ ші п ’ ять номерів українських жур ­ налів цього року не принесли чи ­ тачеві великих творів про робіт ­ ничий клас. Новою щодо теми є повість Ми ­ коли Сиротюка «Сестра» («Дні ­ про», 1960, No 1). Вперше в істо ­ рико-біографічному жанрі з ’ явля ­ ється образ Павла 1 раоовського. Із трагічної біографії поета-рево- люцюнера, який більшу частину життя провів у тюрмах і на за ­ сланні, письменник обрав найхви- люючу сторінку — історію його кохання до політичної ув ’ язненої Надії Сегіди. Не можна без хви ­ лювання читати історію кохання, яке спалахнуло на етапах у тяж ­ кій дорозі на заслання і обірвало ­ ся трагічною смертю коханої. 1а чи не більше враження із усього надрукованого в україн ­ ських журналах цього року справ, ляє повість Романа іваничука «На зламі ночі» («Жовтень», іаЬО, Ля 1, 2). Повість Іваничука при ­ ваблює не лише змістам, а й до ­ сконалістю, оригінальністю ху ­ дожньої форми. Письменник уни ­ кає примітивного описування, під ­ корив композицію, в якій спліта ­ ється минуле і сучасне, глибокому розкриттю психології героїв, зо ­ крема основного героя повісті купона Аривди. Події відсува ­ ються у Львові до 1939 року, письменникові вдалося показати, як спочатку далекий від політики історик мови кривда стає в пер ­ ші лави о.орців проти фашизму, повість приваолює реалістичним воиражениям життя, точністю ху ­ дожніх деталей і іюоутових под- рооиць, глиооким психологічним аналізом і вмотивованістю вчин ­ ків героїв, переконливістю люд ­ ських характерів. Ще рано робити якісь категр- ричні висновки про прозу Ьш року, але вже и, цей коротким огляд дає нам право твердити, що цей рік принесе читачам чи ­ мало цікавого і повчального. М. КЕНІГСБЕРГ, доцент. На фото: аспірант кафедри органічної хімії Віктор Никитченко- визначав кількість азоту в новому синтезованому сполученні. Редактор Б. ЩЕРБАНЕННО. Адреса редакції; Університетська вул., 16, Тел. 2-724)1. дод. 64 Друг Вид-ва ХДУ, БЦ 07615 від 23/УІ — 60 р. Зам. 1199.