No 51 — 52 (1041 — 1042) Субота, 17 вересня 1960 року. Ціна 20 коп. Сьогодні в номер і: Ми — за високу вимогливість ДЕРЗАТИ І ПЕРЕМАГАТИ НЕХАЙ ЗБИРАЄТЬСЯ РАЗОМ МОЛОДЬ СВІТУ! У МАЙБУТНІХ ГЕОЛОГІВ Проти поіилості — боротися! ВИМОГЛИВІСТЬ — ЗАПОРУКА УСПІШНОГО НАВЧАННЯ ПІДВОДЯЧИ ПІДСУМКИ МИНУЛОГО УЧБОВОГО РОКУ ЗАКІНЧИВСЯ перший учбовий рік хімічного факультету, проведений у новому приміщенні. Чисті, просторі лабораторії з доб рою вентиляцією, аудиторії, кімна ти для наукової роботи співробіт ників кафедр та студентів — всз це й досі сприймається кожним працівником факультету як до рогий, цінний подарунок нашого радянського народу своїй молоді, своїй інтелігенції, щоб вони добре працювали і успішно вчилися на благо нашої соціалістичної Бать ківщини. І колектив працівників хімічного факультету — від про фесора до препаратора, цінуючи це піклування партії про вищу освіту, чесно працює, любить свій факультет і віддає йому свої най кращі роки і свої сили. Переваж на більшість студентів прагне стати справжніми радянськими інтелігентами, спеціалістами-хімі- ками, докладаючи до цього багато зусиль. Як відомо, успіхи ніколи не приходять самі собою. Вони здо буваються в боротьбі проти всього відсталого й консервативного, проти чужих комуністичній мора лі й соціалістичній організовано сті проявів у колективі студентів і співробітників. Немало є в нас ще студентів> які не можуть примусити себе займатися перш за все тим, за чим вони прийшли до університе ту. Наприклад, минулого року ми прийняли на І курс, здавалося б, непоганих студентів: Маковецько- го, Задорожнього, Власенка, Брод- ського. Всі вони, за винятком Власен- ка, мають більш, як два роки ви робничого стажу. Але не змогли вони справитися з обов’язками радянського студента. Бродського було відчислено через його цілко виту непідготовленість до на вчання у вищій школі ще після зимової сесії. А товаришів Ма- ковецького, Власенка та Задорож нього прийшлося відчислити за відкрите ледарство, недисциплі нованість і погане навчання. Маковецький, наприклад, вирі шив, що, увійшовши до складу комсомольського бюро факультету і ставши незамінним гармоністом у художній самодіяльності, він зможе претендувати на поблажли ве ставлення викладачів до його кепського навчання. Він у цьому помилився. Задорожній теж систе матично порушував учбову дис ципліну. Він дуже рідко відвідував лекції та лабораторні заняття, за те його часто можна було побачи- ти за грою в карти. Не раз ко лектив курсу та керівництво фа культету розмовляли з ним з цього приводу. Але все було марно. Власенко вступив на хі мічний факультет після другої спроби. Так само, як і Задорож ній, він займався чйм завгодно, але не систематичним навчанням. Виявилося, що він неспроможний закінчити успішно учбовий рік. Усіх трьох прийшлося виключити за неуспішність. Слід зауважити, що вони настільки ігнорували прагнення колективу курсу прий ти їм на допомогу, що не виклю чити їх було неможливо, не ри зикуючи скомпрометувати очевид ні вимоги порядку й дисципліни в університеті. На другому курсі прийшлося виключити студента Асеева. Дов го ми з ним вели розмови в ми нулому році. Але Асеев, колишній солдат Радянської Армії, виявив ся безсилим у боротьбі з власним ледарством. Він закінчив учбовий рік з чотирма незадовільними оцінками. Наша Партія вимагає від ви щої школи наближення підготовки фахівців до потреб практики. У підготовці хіміків ця вимога без посередньо зв’язана з підвищен ням якості лабораторно-практич ної підготовки студентів, яку во ни набувають, відроблюючи прак тичні лабораторні курси з основ них розділів хімії: неорганічної, аналітичної, органічної та фізич ної хімії. Саме виходячи з цього, Рада хімічного факультету підви щила вимоги до якості проходжен ня лабораторних практикумів сту дентами. Було встановлено, що залік з лабораторного практикуму студент одержує як суму заліків з кожного лабораторного завдан ня. Поскільки ці заліки оцінюють ся в чотирьохбальній системі, то студент, щоб одержати високу оцінну, повинен добре виконати кожне завдання зокрема. Крім то го, з цього виходить, що скласти залік в кінці семестру неможли во — його можна тільки відроби ти. Друге положення, яке було об говорене Радою хімічного факуль тету й застосоване вже в практи ці, так само має на меті підви щення вимог до якості лаборатор ної підготовки студентів. Поскіль- ни хімія є наукою перш за все експериментальною — екзамена ційна оцінка з основних хімічних курсів повинна враховувати якість лабораторної підготовки студента. Невисока оцінка з лабораторного практикуму обумовлює неможли вість одержання вищої оцінки з даної дисципліни в дипломі. Таке підвищення вимог щодо лабораторних практикумів мас бути стимулом, на нашу думку, до більш систематичної роботи студентів протягом семестру. На жаль, наш третій курс, який минулого учбового року від робляв практикум з кількісного хімічного аналізу та з фізичної хімії, виявився не на висоті. Траплялися на цьому курсі випад ки, коли студент вимагав вищої, ніж він того заслуговував, оцінки, або ж не використовував своїх можливостей для підвищення яко сті аналітичної роботи. Деякі сту денти вимогливість викладачів кількісного аналізу розцінювали як зайву причепливість і вступа ли в суперечки з ними. Все це — свідчення того, що дехто, мабуть, прийшов в університет добу вати не знання, а диплом. В той час, коли на IV курсі у всякій роботі студентів панує рівняння на передових, на III курсі спостерігається щось зовсім протилежне — відчуваєть ся, що дехто боїться вийти впе ред, щоб не порушити фронт за гальної відсталості. Шкода, що актив цього курсу но надав зна чення цим надзвичайно шкідли вим проявам, які були минулого учбового року. Хімічному факультетові треба серйозно взятМся за підвищення успішності студентів. Абсолютна успішність як у зимову, так і в весняну сесію була нижчою, ніж будь-якого року раніш — вона становить 90%; кожен десятий студент не встигає у навчанні. Але покращення успішності на факультеті повинно йти одночас но з підвищенням вимог викла дачів до якості знань студентів. В. КОРНІЄНКО, доцент, декан хімічного факультету. Р03П0ЧИНАЮЧИ УЧБОВИМ РІК Першокурсникам Юлевичу, Непочатовій, Пав- ловій ще не раз доведеться переступити поріг читального залу філологічного факультету. І це стане для них буденною справою, студентською працею. І дуже хороше, що розпочали вони цю справу студентську з першого ж дня навчання. В їхніх формулярах вже перші записи: поеми Гомера, «Збірник легенд з античної міфології» тощо. У перший же день занять побували в бібліо теці старшокурсники. Відновили свої абонементи Авксеньєв і Паровой (третій курс), Данилова, Гапонова (четвертий курс), Єременко (п ’ ятий курс). О. БОБРОВ. ПЕРШІ ЗУСТРІЧІ З ПРОФЕСІЄЮ П ’ ятикурсники різних факультетів нашого уні верситету проходять за раз педагогічну практи ку у школах міста і об ласті. Під керівництвом до свідчених університет ських методистів і кра щих учителів шкіл май бутні викладачі дають свої перші уроки, при вчаються працювати з класом на уроці і в по зашкільний час, вивча ють вже на практиці психологію дітей. Майбутні біологи пра цюють сьогодні у 29,105. 1, 62 та інших школах Харкова; у Валках, Змі- йові — на практиці гео графи. Історики виїхали у Змійов і Печеніги. Хі міки прийшли у 17, 13, 36 та інші школи міста. Комсомольськими руками Ми, будівельники, готуємо до здачі в експлуатацію 5-й і 3-й учбові корпуси, в світлих і об ладнаних аудиторіях яких учи- тимуться студенти радіофізичного факультету. Велику допомогу у виконанні обробних робіт подали нам студенти фізмату, філологіч ного і хімічного факультетів. Дуже приємно дивитись на всі роботи, виконані студентами. Ко ллектив робітників та інженерно- технічний персонал ділянки No І УНР-443 виносить подяку таким бригадирам бригад, що відзначи лись при виконанні робіт: Ко зуб В., Дрило Л., Реві Н., Кир ‘ я- новій В., Марченко Л. С. СМОЛЯКОВА, майстер-дублер. ХРОНІКА С тудентам радіофаку пропонується колективне відвідання спек таклю <Назар Стодоля> у постановці Харківського театру опе ри та балету ім. Лисенка. Чудовий спектакль, безсумнівно, привер не увагу студентів. Р озпочинається спортивний сезон на фізматі. Любителі футбола та борці-самбісти проводять організаційні збори та перші тре нування. «Хочемо завоювати всі почесні місця з усіх видів спорту», — жартують спортсмени. П овноцінним життям живе філологічний факультет. Недавно сту денти влаштували прослухування Першої симфонії П. І. Чай- ковського, яке супроводжувалося музично-історичним коментарем. IV група першого курсу фізиків на фізичному практикумі. ,Студенти першого курсу фізико-математичного факультету на лекції 3 математичного аналізу РОМАНТИКА ТРУДНОЩІВ І ШУКАНЬ Зовсім юний хлопець стоїть пе- реді мною. Зніяковіло опускає очі, коли дізнається, що про ньо го хочуть писати. — Нічим я не відмінний від ін ших. Такий, як і всі. Біографія Найзвичайнісінька: я тільки-но за кінчив десять класів. — А нам нічого незвичайного і не треба. Ось вам лише 17 років. На факультет в основному брала зі стажем. Але вас прийняли. І це ж, мабуть, не випадково? Дійсно, це так. Льова Каплін не один рік мріяв бути геологом. Перші спроби зібрати колекцію мінералів були давно. Майже ві сім років тому, тоді ще, коли хлопчик жив у Забайкаллі. Кож ний знайденний новий камінець приносив надзвичайну радість. Походи, природа вабили хлоп ця. Він став туристом. Був у Харківській області, в Карпатах, у Забайкаллі. З кожного походу приносив свіжі колекції, дарував їх школі. 1 завжди, в школі, в поході, поряд був друг — Женя Несінов. Разом учились, разом прийшли на геолого-географічний факультет, мріючи про одне — стати справж німи геологами. На першому курсі геологічного відділення тільки два вчорашніх десятикласника. У останніх за плечима більше років життя, більше досвіду. Здебільшого — де мобілізовані воїни. Ось Фрусін, Юрій, 15 років тому кінчав він школу. Потім — служба в армії. Напружена підготовка, вступні екзамени — позаду. Пройде п ’ ять років і в лави радянських геоло гів прийде ще один інженер. Анатолій Самульов прийшов на перший курс вже після семиріч ного стажу геологічних робіт. За кінчив у Криму десятирічку, тут і залишився працювати у складі експедиції. Спочатку — буровим і топографічним робітником, по тім — колектором і техніком-гео- логом. Зараз часто згадуються геологічні експедиції в Заполяр ’ ї, на Далекому Сході, на Уралі. По-всякому було. Не завжди зна ходили те, що шукали. Після важкого дня вранці не хотілося вставати, а іноді прокидалися в обмерзлих спальних мішках, ко ли навіть волосся на голові змер залося. Знає Анатолій, що в роботі гео лога труднощів багато, дуже ба- гато, але це не завадило обрати йому саме професію геолога. Ко му що подобається. А може, для Анатолія в цих труднощах ро мантика? Так, очевидно, так. Романтика труднощів і невтомних шукань привела на перший курс геологіч ного факультету Анатолія Саму- льова, Юрія Фрусіна, Льва Кап- ліна, Євгена Несінова і всіх їх однокурсників. О. КИРИЧЕНКО, наш кор. ПОРАДИ ВИКЛАДАЧА ГЛИБОКО ВИВЧАТИ МАРКСИСТОЬКО-ЛЕНІНСЬКУ ПОЛІТИЧНУ ЕКОНОМІЮ У період розгорнутого будівництва комунізму вивчення марксистсько- ленінської політичної економії набуває ви ключно великого значен ня. Розуміти завдання, що стоять перед краї ною, і правильно керу вати господарством краї ни в цілому або його окремими частинами — фабриками, заводами, колгоспами, радгоспами і т. д., можна тільки на основі глибокого і все бічного пізнання еконо мічних законів розвитку соціалістичного суспіль ства. Ось чому Комуні стична партія і Радян ський уряд надають та кого великого значення вивченню політичної еко номії — науки про зако ни розвитку суспільного виробництва і розподілу матеріальних благ на різних ступенях розвитку людського суспільства. В університеті політич на економія вивчається на 3 і 4-х курсах усіх факультетів. На третіх курсах студенти вивча ють політичну економію капіталізму, а на чет вертих курсах — полі тичну економію соціа лізму. Учбовий процес в уні верситеті з курсу полі тичної економії складає ться з читання лекцій і проведення семінарських занять. Лекції читають ся з усіх тем, а семінар ські заняття проводять ся тільки з найголовні ших. У лекціях викладачі зупиняються на головних питаннях кожної теми і дають методичні вказів ки: як студентам пра вильно організувати са мостійну роботу по ви вченню першоджерел — праць Маркса, Енгельса, Леніна і рішень Кому ністичної партії і Радян ського уряду, а також важливих документів міжнародного комуні стичного робітничого і демократичного руху. На семінарських за няттях студенти, вивчив ши рекомендовану літе ратуру з даної теми, під керівництвом викладача всебічно обговорюють основні, найбільш важ ливі питання курсу полі тичної економії. Семіна ри проходять цікаво і жваво тільки в тих групах, де студенти си стематично працюють над літературою. А це значною мірою залежить від тієї уваги, яка при діляється не тільки ви кладачами, але й гро мадськими організаціями факультетів, курсів і груп контролю над вивченням студентами політичної економії. На допомогу студен там у їх самостійній ро боті і підготовці до се мінарів кафедрою роз роблені плани семінар ських занять і система тично проводяться кон сультації в кабінеті полі тичної економії, на фа культетах — викладача- чами, що читають лек ції і ведуть семінарські заняття. Студентам III курсу, що вивчають політичну економію капіталізму, не обхідно буде глибоко оволодіти працями кла сиків марксизму-ленініз- му, в яких розкриваєть ся суть капіталістичного способу виробництва: одержання і привласнен ня капіталістами додат кової вартості — основ ного економічного зако ну капіталізму. Особли во треба звернути увагу на вивчення ленінської теорії імперіалізму, яка показує історичне місце монополістичного капіта лізму як останньої, за гниваючої стадії капіта лізму, і глибоко обгрун товує закономірність про летарської революції і перемоги соціалізму. При вивченні політич ної економії соціалізму студенти IV курсу повин ні звернути увагу на ви яснення природи соціалі стичної системи госпо дарства, її величезних переваг перед капіталі стичною системою, пі знання суті і форм дій економічних законів со ціалізму, особливо основ ного економічного зако ну, який забезпечує без перервний і швидкий розвиток усього громад ського виробництва і на цій основі — система тичне зростання матері ального добробуту і культурного рівня всіх трудящих нашої країни. Важливим завданням є також глибоке пізнан- Ш і розуміння тих про блем, які стоять перед нашою країною в період розгорнутого будівниц тва комунізму. Для цьо го потрібно систематич но і всебічно вивчати програмні постанови Ко муністичної партії і Ра дянського уряду. Особли во сумлінно треба вивча ти історичні рішення XX і XXI з ’ їздів КПРС, той великий вклад, який во ни внесли в економічну науку з питань комуні стичного будівництва в СРСР, мирного співісну вання і економічного змагання двох систем — соціалістичної і капіта- листічної тощо. Вивчаючи політичну економію, треба всіляко викривати брехливість і апологетизм буржуазних реформістських і ревізіо ністських теорій, показу вати марні спроби їх но сіїв затримати розвиток світового революційного руху, успішне будівниц тво комунізму в СРСР і соціалізму в країнах народної демократії. Кафедра політичної економії зробить усе не обхідне для того, щоб І забезпечити глибоке ви-1 вчення студентами уні-1 верситету марксистсько-1 ленінської політичної еко. ; номії і підготовку їх до І активної участі у вико-1 нанні завдань, що стоять | перед нашою країною в; період розгорнутого бу-1 дівництва комунізму. І О. МАМАЛУИ, доцент,! зав. кафедрою політич- і ної економії. | ТВОРЧА СПІВДРУЖНІСТЬ ІСТОРИКІВ З РОБІТНИКАМИ ХЕМЗу 23 червня 1960 року в будинку культури Харківського електро механічного заводу відбулась на рада, організована партійним ко мітетом заводу разом з кафедрою історії КПРС Харківського дер жавного університету, Харків ським обласним книжковим ви давництвом і обласним партійним архівом. Предметом обговорення наради було питання створення історії ХЕМЗ ’ у та зміцнення твор. чої співдружності і ділової коор динації дій між колективом ка федри історії КПРС ХДУ і ак тивом заводу для створення стро го наукової і разом з тим цікавої і популярної праці з історії ХЕМЗ. На нараду, крім партійного, профспілкового і комсомольського активу заводу, представників ка федри історії КПРС ХДУ, облас ного книжкового видавництва і обласного партійного архіву були запрошені старі більшовики, кад рові робітники заводу тт. А. П. Люль, В. Я- Балабанов, Є. І. Про ценко, А. Я .Деге, І. С. Глагов- ський, А. М. Остапчук, А. Я. Ла- пицький та інші. Нараду відкрив секретар пар тійного комітету заводу В. В. Са фонов, який розповів про завдан ня наради і важливість створення історії заводу. Завідуючий кафе дрою історії КПРС університету доцент А. А. Воскресенський роз повів про ту роботу, яку веде ка федра по написанню історії Хар ківського електромеханічного за воду. На кафедрі створено автор ський колектив у складі доцен тів Л. С. Чорномаза, А. А. Прото попова, Н. А. Парицького, канди датів історичних наук В. Л. Хари- тонова, Б. М. Щербаненка, Ш. Ф. Агєєва, старшого виклада ча В. В. Суздальцева та ін. Колектив уже виконав певну роботу. Так, членом авторського колективу В. В. Суздальцевим підготовлений до видання перший том історії ХЕМЗ, що охоплює період від створення заводу і до перемоги Великої Жовтневої со ціалістичної революції. Зібрана і оброблена частина матеріалів з подальшої історії заводу. Другий том історії ХЕМЗ, що охоплює період з 1918 року до наших днів, буде підготовлений до друку у другій половині 1961 року. Тов. Воскресенський детально зу пинився на тих проблемах, які ставить перед собою авторський колектив по висвітленню історії революційної боротьби і трудових подвигів колективу заводу, діяль ності партійної, профспілкової і комсомольської організацій, зро стання технічного і культурного рівня заводських кадрів, показу новаторів і передовиків виробниц тва, кращих пропагандистів; на креслив конкретні шляхи співро бітництва учених університету з колективом робітників і громад ськими -організаціями заводу; на голосив на тому, що завдання створення історії заводу вимагає найтіснішої співдружності між істориками ХДУ і колективом ХЕМЗ. В. В. Суздальцев познайомив присутніх із змістом першого тома історії заводу, розповів про героїч. ну революційну боротьбу проти са модержавства і капіталізму, яку робітничий колектив заводу вів спочатку в Ризі, а потім, після евакуації заводу, з 1915 року — в Харкові. У своєму повідомлен ні тов. Суздальцев зупинився на революційній боротьбі більшови ків заводу за владу Рад. Ця бо ротьба мала виключно бойовий і активний характер. У 1917 році завод «ВЕК», як він тоді називав ся, став опорним пунктом харків ських більшовиків у боротьбі за перемогу соціалістичної револю ції. На заводі був організований найчисленніший боєздатний загін Червоної Гвардії, там же зберіга лась зброя харківських червоно- гвардійців. Робітники «ВЕК» із зброєю в руках виступили проти каледінської і націоналістичної контрреволюції, показали приклад боротьби за робітничий контроль над виробництвом, проти сабота жу підприємців. У своїх виступах старі більшо вики тт. А. П. Люль, Є. І. Про- ценко, заступник директора заво ду Булгаков, редактор обласного книжкового видавництва В. В. Мо. розов та інші ставили конкретні питання по зміцненню зв ’ язку між авторським колективом ХДУ і за водськими партійними і громад ськими організаціями, старими ка дровими робітниками, інженерами і передовиками виробництва, бо тільки при цій умові може бути створена дійсно цінна праця, яка правдиво висвітлює революційні традиції і трудові подвиги робіт ничого колективу і відповідає су часним вимогам історичної науки. Присутні схвалили проведення наради авторів і заводського ак тиву, висловили ряд цінних заува жень. Нарада накреслила конкретні заходи, що передбачають продов ження обговорення першого тома історії ХЕМЗ і координацію дій; між авторським колективом і гро мадськими організаціями заводу’ по створенню другого тома історії ХЕМЗ, включення в авторський колектив групи активістів заводу. Нарада звернулась до партійного комітету заводу з проханням на одному з своїх засідань обговори ти перспективний план другого тома і накреслити форми і мето- ди пропаганди матеріалів цього тома серед усього заводського ко лективу. В. ФЕДОРОВ, аспірант кафедри історії КПРС« «ХАРКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ» Стор. 2. 17 вересня 1960 р. ,ВСЕСВІТНІЙ ФОРУМ МОЛОДІ Радянські молодіжні організації виступили з ініціативою прове дення влітку 1961 року у Москві Всесвітнього форуму молоді. Пе редбачається, що Форум буде значним міжнародним заходом, відкритим для представників усіх міжнародних і національних орга нізацій молоді різних напрямків. Форум покликаний обговорити на сущні проблеми, що хвилюють молоде покоління. У Радянському Союзі створена ініціативна комісія Форуму, до складу якої увійшли робітники, колгоспники, молоді майстри мис тецтва, керівники радянських мо лодіжних організацій, а також відомі діячі науки, літератури і мистецтва. Очолює комісію голо ва Комітету молодіжних організа цій П. М. Решетов. Радянська ініціативна комісія запропонувала обговорити на Фо румі такі питання, як прагнення молоді жити в мирі, без війн і зброї, право народів на націо нальне самовизначення, задово лення соціально-економічних по треб молоді та інше. Радянська ініціативна комісія закликала всі зацікавлені організації висловити свою думку про завдання і мету, програму і порядок проведення Форуму. Ідея проведення всесвітньої зустрічі представників моло ді знаходить все більший відгук серед молоді, студентів і світової громадськості. Нижче ми друкуємо висловлювання відомих громадських діячів різних країн з питання про Форум молоді. САХІБ С1НГ СОКХЕЙ, лауреат Міжнародної Ленінської премії «За зміцнення миру між народа- ми»J ^ J2Oмaдcьки^^jяч < JJнд^я). …Величезні наукові і технічні успіхи за останнє’ десятиріччя озброїли людину майже необме женими можливостями для тво рення і руйнування. І ці можли вості ще не вичерпані, бо немає меж людському, прогресу. Але молодь повинна використа ти всі можливості не тільки для того, щоб навчитися розщеплю вати атом, але й для того, щоб проаналізувати весь процес люд ського життя і знайти шляхи для будівництва простих, радісних і зви чайних стосунків між людьми. Молодь не повинна дати захо пити себе тим поетам і письмен никам, які вважають, що досить висловити побажання «Хай буде мир і достаток», — і золотий вік настане. Молодь повинна боротися за цей золотий вік, знаходити нові шляхи, які його наблизять, — ось про що, на мою думку, повинна говорити на своєму Форумі мо лодь Землі. ПАБЛО НЕР УДА, лауреат Міжнародної Ленінської премії «За зміцнення миру між народа ми», письменник, депутат парла менту Чілі, — Зараз усі сили, засоби повин ні бути спрямовані лише на одну справу, що є головною в сучасній дійсності, — збереження і зміцнен ня миру і дружби на землі. Мир — означає майбутнє, пре красне і світле майбутнє, в яко му жити нам, людям нашої ста ренької Землі. А слово «майбут нє», завжди асоціюється з таким же прекрасним світлим словом — «молодість». Все, що робиться зараз на Зем лі на захист миру, робиться для молоді. Тому молодь також по винна брати участь у розв ’ язанні важливих завдань сучасності. І не просто брати участь, а бути ак тивним борцем за справу миру. Я особливо вітаю ра дянську молодь, що ви ступила з такою блиску чою ініціативою, як про ведення Всесвітнього форуму мо лоді. Це саме те, що потрібно за раз усім молодим людям Землі, — за одним столом спільно визначити ті шляхи, якими слід іти в майбут нє — до єдності, до дружби, до миру, до прекрасного майбутнього. Я певен, що Всесвітній форум молоді буде добрим прикладом для багатьох громадських діячів «старого» покоління у справі то го, як треба вирішувати важливі і насущні проблеми, що хвилюють усі народи світу: за круглим сто лом наради чи на полі борні, по дружньому чи погрожуючи один одному атомними бомбами. Бажаю всій радянській молоді нових чудових успіхів у благород ній боротьбі за мир.не завтра Зем лі. Бажаю успіхів Форуму. МИХАЙЛО ТАЛЬ, чемпіон світу з шахів. «Ми — одна родина» — це де віз ФІДЕ, Міжнародної шахової федерації, накреслений на її емб лемі. Чудовий девізі Шахісти за дошкою — справж ні супротивники. На міжнародних турнірах за шаховими столика ми розгортається гостра боротьба. Але ось годинник зупинено, і не примиренні, здавалось би, супер ники, які щойно вперто боролися один з одним, збираються разом, щоб проаналізувати партію, знай ти обопільні помилки. Зав ’ язуються дружні розмови, обговорюються різноманітні шахо ві проблеми, недавні противники з задоволенням діляться досві дом. Так було на всіх турнірах, у яких я брав участь. Я хотів би, щоб така ж тепла, товариська атмосфера панувала і на Форумі. Хай буде на Форумі більше ці кавих, захоплюючих «партій», що дають багатий матеріал для роз думів і узагальнень. Хай зустрічаються різні стилі і напрямки. Чим гострішими і змістовніши ми будуть дискусії, тим більше виграє справа миру і дружби між молоддю всіх країн. Дозвілля теж треба організувати З інтересом прочитав я статтю т. Лівшица. Питання, які він по рушує, дуже важливі і хвилюють усіх нас. Розв ’ язати їх необхідно. Часто навіть дозвілля студентів може бути використане для виховання естетичних смаків. Треба лише правильно це дозвілля ор ганізувати. Наша художня самодіяльність, зрозуміло, неспроможна охопити значної частини студентських вечорів. До цих пір вона виступала переважно раз на рік на оглядах. Чому б не запросити виступити у гуртожитку і на факультетському вечорі відпочинку, і на комсо мольському весіллі студентів консерваторії, театрального інституту — там багато по-справжньому талановитих людей, які дадуть нам радість насолоди справжнім мистецтвом. А хіба зустріч з молодими митцями художнього інституту, з їх роботами, — така вже нездій сненна справа? За організацію всього цього повинні взятись факуль тетські культсектори комсомольського і профспілкового бюро, які не рідко обмежують свою діяльність розповсюдженням квитків на культпоходи та біганиною напередодні вечорів. А може, товариші, проведемо комсомольські та партійні збори з питанням «Про естетичне виховання», причому дуже добре їх під готувавши? В. МАКОГОНОВ, студент. Штукатур УНР-438 Тамара Вороніна працює на будівництві університету. Вона студентка II курсу вечірнього відділення фізмату. На фото: Т. Вороніна. ЧИТАЧ ПРОДОВЖУЄ РОЗМОВУ , ПРО СМАКИ НЕ СПЕРЕЧАЮТЬСЯ? СМАКИ ВИХОВУЮТЬ* ГЕТЬ МЕРЗОТУ З ТАНЦМАЙДАНЧИКІВ! На сторінках нашої газети під няте актуальне питання про ес тетичні смаки молоді. В зв ’ язку з цим я хотів би висловити деякі свої міркування. Я люблю музику, зокрема тан цювальну. Іноді доводиться бува ти мені на танцювальному май данчику Будинку культури ім. Ле ніна, що міститься поруч з будів лею нашого факультету. Грає на майданчику оркестр, творче обличчя якого вже настіль ки визначилося, що можна сказа ти: «Так грати не можна». Фок- си, румби, повільні танці, всілякі попурі — ось що становить репер туар оркестру. Але як все це ви- конується! Обов ’ язково з кривлян ням, з якоюсь натугою, з сопін ням, виском, барабанним грюко том. Створюється враження, що ти потрапив до кабаре. Тебе зби раються одурманити, збити з тол ку цим каскадом звуків. Я запитав у одного юнака в яскравій сінгапурці, що стояв по ряд зі мною: «Які почуття викли кає у вас ця музика?» Замість відповіді він раптом прийняв роз в ’ язну позу і затіпався всім тілом у такт музиці. Де вже тут до краси, грації, словом, усієї тієї чарівності, без якої танець пере творюється в примітивне і безглуз де шаркання? До речі, у стиляг танці звуться — «шаркання». Під музику такого оркестру, зрозумі ло, інакше танцювати не можна. У цьому, я думаю, насамперед, і криється шкідливість такої, з дозволу сказати, музики. І не тіль ки в цьому. Кожний знає, що музика впли ває на почуття, на свідомість лю дини, а зрештою, на моральну по ведінку молоді. Які ж смаки виховує, які по чуття викликає та чи інша музи ка? Ці питання не повинні бути пустими для тих, хто пропагує му зику в концертах і на танцях. Те, що виконує зараз оркестр при клубі ім. В. І. Леніна, навряд чи зможе прищепити гарні музикаль ні смаки, викликати чисті, здорові почуття і «дум высокое стрем ленье». Чому на майданчику не чути гарної радянської музики? Чому не виконуються, а коли і викону ються, то тільки для форми, баль ні танці? Чому тут не чути весе лого жарту масовика? А тому і ніколи не почуєш тут дружного сміху молоді. Ми не проти фокстротів.. Ми не проти джазів. Але, як кажуть, треба і честь, і міру знати. Слід докорінно міняти і склад, і репер туар оркестру. Не треба кивати, що, мовляв, таких вдалих музи кантів мало є по клубах. І оскільки серед тих, хто від відує майданчик, нерідко можна зустріти студентів університету, мені здається, що комсомольська громадськість нашого вузу, як, між іншим, і комсомольська гро мадськість усіх вузів міста, не має права залишатися байдужою до цього. Кажуть, що про смаки не спере чаються. Розуміється, ми не буде мо сперечатися, якщо я люблю міцний чай, а ви чорну каву. Але якщо ви захоплюєтесь тільки джазом і байдужі до всякої ін шої музики, якщо ви читаєте тіль ки книги про шпигунів і відкла даєте книги серйозніші, тоді з ва ми треба сперечатися, бо це вже не ваша особиста справа. Це спра ва всього нашого суспільства, яке глибоко турбується про долю кожного з нас. Ми будуємо комунізм — най- прекрасніше суспільство на землі, коли здійсниться мрія про люди ну, в якій все прекрасне — і одяг, і думки, і вчинки. Таку людину треба виховувати вже зараз. Про її смаки треба сперечатися, її смаки треба виховувати, за смаки треба боротися! В. ТАМАРІН, студент . першого курсу філфаку. «ХАРКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ» Стор. 3. 17 вересня 1960 р. ,Коли корисно і приємне поєднуються Фотоетюд Г. Сухотіна. ПРО ТИХ, ХТО ДЕРЗАЄ РІК РОБОТИ СТУДЕНТСЬКОГО НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА Редакція звернулась до Голови жюрі міжвузівського конкурсу отудентських наукових робіт про фесора Нікітіна з проханням оха рактеризувати наукову роботу студентів у минулому році та роз повісти про наслідки конкурсу. Ось що повідомив нам професор Нікітін. Наш XIV традиційний огляд студентських наукових робіт був присвячений 90-річчю з дня на родження В. І. Леніна. 1959/60 уч бовий рік у вузах м. Харкова, як і у всій країні, проходив у нових умовах, коли практично здійсню ються мудрі накреслення Комуні стичної партії по наближенню ви щої школи до життя, до вироб ництва. Рух уперед неможливий без дальшого розвитку науково-до слідницької роботи. Це одне з го ловних завдань, записаних у зако ні і поставлених перед вищою школою. Визначну роль у розв ’ язанні його відіграють студентські нау кові товариства вузів. Аналіз ро боти студентських наукових това риств дозволяє зробити такі ви сновки. Характерною особливістю мину лого року в роботі СНТ є тісний зв ’ язок тематики студентських ро біт з науковими дослідженнями кафедр і факультетів. У великій мірі це стосується таких вузів, як політехнічний, інженерно-економіч ний, інститут інженерів залізнич ного транспорту, гірничий, медич ний. Ще більш, ніж у минулі роки, зросла роль партійних і комсо мольських організацій у керівниц тві студентськими науковими то вариствами, 3 цього боку можна відзначити політехнічний, інсти тут інженерів залізничного транс порту, медичний, інженерно-еко номічний, бібліотечний інститути. Комсомольські організації цих ву зів вважають розвиток наукової роботи серед студентів одним із основних своїх завдань. На жаль, окремі комітети ЛКСМУ посла били увагу до роботи СНТ. Це, насамперед, стосується авіаційно го, інституту механізації і елек трифікації сільського господар ства, університету. У гуртках СНТ вузів минулого року працювало понад дев ’ ять ти сяч студентів. Це говорить про те, що до розробки наукових проблем залучаються все нові й нові сили, молоді ентузіасти, шириться фронт науки. Характерною особливістю робо ти СНТ вузів у минулому році є також і те, що в гуртках стали активніше брати участь студенти вечірніх і заочних факультетів. Слід відзначити також помітну подію в житті міста — організа цію виставки студентських науко вих робіт, яка працювала в кінці. квітня в приміщенні юридичного інституту. Численні експонати ви ставки свідчили про серйозну ро боту студентів у різних галузях науки, техніки, літератури, ми стецтва. Які ж конкретні підсумки на шого огляду? На XIV традиційний огляд бу ло подано по Харкову 694 роботи. В огляді взяли участь також вузи Полтавської, Сумської, Луган ської та Сталінської областей. Всі подані на огляд роботи були сум лінно прорецензовані і обговоре ні на засіданнях секцій жюрі ог ляду. Таких секцій було 28. У їх роботі взяло участь понад 350 нау кових робітників, педагогів, до свідчених виробничників. Не маючи змоги говорити про кращі роботи всіх секцій, розгля немо лише деякі. Більшість робіт історико-філо- софської секції торкається тема тики радянського періоду. Перши ми преміями були відназчені ро боти студента ХДУ Скотаренка «Комсомольці і молодь Харків ського заводу транспортного ма шинобудування імені Малишева в ‘ боротьбі за виконання першого ро ку семирічки» і студента лДУ Дег. тяр «Утвоірення комсомолу Украї ни». В галузі технічних наук працю вало 11 секцій. По загальнотехніч- ній секції кращою визнана робота студента політехнічного інституту Воробйова «Розрахунок критич них чисел багатопрольотного ро тора «Урал». Ця робота має ве лике практичне значення, бо різко зменшує час, необхідний для роз рахунку критичних швидкостей системи роторів і дозволяє про вести аналіз роботи різних варіан тів, вибравши кращий. По секції хіміко-біологічній при суджено три перших премії, серед них перша премія присуджена студентові ХДУ Колесникову. Викликає тривогу той факт, що такі вузи міста як автошляховий, бібліотечний, інженерно-будівель. ний, педагогічний та інші не змог ли подати робіт, які б одержали перші премії. Сільськогосподарська секція роз глянула 35 робіт і в тому чис лі 10 робіт студентів з Китайської Народної Республіки, поданих Харківським сільскогосподарським інститутом. Першу премію одер жала робота Гусака на тему «Можливості розвитку винограду на солонцевих грунтах і солонцях Криму» та робота студента Боб- ро на тему «Вплив добрив, вне сених під зяблеву оранку в лун- ки і в підкормки висадків цукро вого буряку». Остання робота є частиною науково-дослідницької тематики і виконана в виробни чих умовах. Як завжди, на високому науко вому рівні виконані роботи, пода ні на розгляд біологічної секції. Всього розглядалось 34 роботи. З них 24 виконані студентами ХДУ. Першу премію одержали студен ти ХДУ Сєдін і Чорна за робо ту «Вікові зміни сорбційних вла стивостей органів білих щурів» і студентка ХДУ Головко за ро боту «Синтез білку в зрізах пе чінки білих щурів різного віку». Географічний факультет ХДУ, гірничий інститут не подали на огляд жодної роботи. На біблітечній секції розгляда лось 20 робіт. Студенти Воєвод- ник і Олейник за роботу «Органі зація відкритого доступу до книж них фондів у дитячій бібліотеці», а також Корнійчук за роботу «Вчення В. І. Леніна про форму вання особистості» одержали дру гу премію. Не зовсім добре становище в геолого-географічній секції. Жюр розглянуло всього 3 роботи, з яких одна була відзначена третьою премією. Слід звернути увагу ке рівників гуртків на геологічному : географічному факультетах ХДУ на поліпшення роботи. На фізико-математичній секції подано було 33 роботи. Майже половину подав університет (14). Перша премія присуджена сту дентові Цой-Сун-Чер за роботу’ «До рівнянь самоузгодженого по ля». Друга премія — студентам ХДУ Мільман, Михайленко, Го- ловіній. Медична секція розглянула 73 роботи, основну масу робіт подав Харківський медичний інститут (54). Першу премію одержав сту дент ХМІ Михайлов за роботу «До методики вимірювання і ре- гістрації кров ’ яного тиску в хро нічному досліді». Ці далеко неповні підсумки, го ворять про те, що студенти міста Харкова уперто працюють, оволо діваючи знаннями, одержуючи теоретичні і практичні навички, вносячи посильний вклад у нашу радянську науку. ДИПЛОМНИКИ адіцшлФТо;шАшц ЗА РОБОТОЮ Безмежні луки, покриті квіт ковим різнотрав ’ ям, плоскі річ кові тераси і хвилясті вододіли у золотому морі пшениці, кучеряві дуби і стрункі рожеві сосни на берегах задумливих рік — така да леко не повна картина природи південної лісостепової Сумщини. Але ми прибули сюди не для милування пейзажем. Студентки-дипломниці IV курсу географічного відділення М. Фукс, І. Чорна, Л. Литвиненко, В. Да виденко, Ж- Ігнатова, Л. Левчен ко повинні були скласти крупно- масштабні ландшафтні карти ря ду колгоспів Сумського району Сумської області. Після теоретичної підготовки в Харкові, перед виходом у поле у нас виникли питання, які важко було розв ’ язати: як працювати в полі без кругіномасштабних топо графічних карт? Як заповнити прогалини у знаннях студентів з геоботаніки? Яке буде ставлення керівництва колгоспу до нашої роботи? • Труднощі були великі, і тому спочатку студенти працювали без особливого ентузіазму. Однак ви хід був знайдений. У Харківсько му науково-дослідному грунтово му інституті ми перезняли грун тові карти колгоспів, що вивча- лись, а в Сумському райвиконко мі роздобули карти земельних угідь цих територій. Наявність цих карт дала необхідну основу для ландшафтної характеристики ’ земельних угідь колгоспів. Вели ку допомогу подала нам доцент кафедри вищих рослин М. 1. Алек- сєєнко. Студенти з допомогою свого ке рівника, використовуючи машину ЗіС-51, безпосередньо в полі ви діляли ландшафтні комплекси зе мельних угідь. У колгоспах установлювались контакти з агрономами, які до помагали складати необхідні гос подарникам рекомендації. Умовні позначення наносились на карти земельних угідь, характеристики виносились в легенду. Більшість голів колгоспів охоче відгукува лись на наші прохання. Досвід спільної роботи геоботаніків і географів виявився дуже успіш ним і повинен перерости в тісну творчу дружбу співробітників ка федр регіональної фізичної гео графії і вищих рослин для вирі шення проблеми крунномасштаб- ного природного районування те риторії Хаірківського економічного району. Разом з цим змінювалось став лення дипломників до роботи. Вони почали працювати впевне ніше, виявляючи творчу ініціати ву і наполегливість. Мені дове лось відвідати також інші групи експедиції. Добре, з великою енергією і наполегливістю працю вала більшість студентів із групи В. І. Нікітіна і М. А. Демченко. Особливо слід відзначити студен тів III курсу тт. Муженко, Про- скуру, Алексєєву, Андрієнко (група доцента Бєлосельської), які успішно оволоділи технікою дешифрування аерофотознімків у полі в одному з районів, Полтав ської області. Хотілось би писати тільки про хороших студентів, але на жаль, не обійшлось без одиничних вия вів недисциплінованості, ледар ства і нехлюйства. У селі Соснов- ка Конотопського району я не застав студентів Волпіної і Усти- менко. Знаючи про приїзд керів ника експедиції, вони від ’ їхали в невідомому напрямку. Досить лі ниво працювали практиканти Ш курсу Р. Гольберг і В. Карпен. ко. Особливо відзначився Голь берг. Він навіть не здав звіту про практику. Очевидно, ці студенти забули про те, що саме звання студента Харківського державно го університету багато до чого зобов ’ язує. Ледарство і недисцип лінованість ніколи не давали хо- роших наслідків. В ВІЛЕНКІН. доцент. З студентського словника КУТОЧОК ГУМОРУ ЛАБОРАТОРНА робота — учбо ве заняття, яке виховує лаборант під наглядом студента. НЕ ВТРАЧАЙ ГОЛОВИ — дум ки відпускаються тільки в свою тару. КОНСУЛЬТАЦІЯ — інструк таж по техніці безпеки. АТАВІЗМ — це те, що мавпа виділила людині як доказ своєї спорідненості з нею. У XX сто річчі атавізм проявляється у. виг ляді вміння: а) ворушити вухами і ляпати ними на лекціях; б) ма ти хвіст необмеженої довжини і гойдатись на ньому від семестру до семестру; в) чіплятись руками і ногами за найменшу можливість щоб залишитись у Харкові по за кінченні вузу. БОГ — пережиток минулого в свідомості людей. «Слава богу», — сказав студент-п ’ я тикурсник, склавши екзамен з атеїзму. БЛАГОДІЙНІСТЬ — дати спи сати «хвостистові» явно непра вильну роботу і оголосити цей захід необхідним для його блага. ЗАЛІКИ — гонитва студентів за автографами викладачів. НУ-С — вираз, який вживається на екзамені викладачем після довгого мовчання студента. Якщо мовчання триває, чується скорбот, не і виразне: «Так-с». ОПТИМІСТ — студент, який по чав готуватись до екзамену за добу до нього, але не боїться на віть 13-го білета. ПЕСИМІСТ — цілковита проти лежність оптимістові. Готуватись до екзаменів починає з першого дня занять, старанно веде кон- пекти і т. д. Песимістам чомусь завжди щасїить, і вони ніколи не складають вдруге. СЕСІЯ — час, коли виясняються таємниці походження — чи наро дились ви в сорочці, під щасли вою зіркою, чи не подивився хтось на вас у віці немовляти, недобрим оком. Метаморфоза Адреса редакції: Університетська вуя., 16, Тел. 2-72-01, дод. 64. Друк. Вид-ва ХДУ.БЦ 08598 від 16/ІХ — 1960 р. Зам. 1812. Тир. 1500. Редактор Б. Щ ЕРБАНЕНКО. Вік студентський ко роткий, а науки обшир- ні… Малюнок-жарт В. ДРОБ ’ ЯЗКИ.