Електронний архів оцифрованих періодичних видань Центральної Наукової Бібліотеки ХНУ імені В.Н. Каразіна
Видання:
Харківський університет
Регіон:
Харків
Номер видання:
55-56
Дата випуску:
01.10.1960
Дата завантаження:
22.04.2025
Сторінок:
4
Мова видання:
українська
Рік оцифровки:
Кількість номерів:
Текст роспізнано:
ТАК
Опис:
Оригінал зберігається:
Центральна наукова бібліотека Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

На весь екран

Знайшли помилку? Напишіть нам про це на пошту welcome@back2news.org

No 55 — 56 (1045 — 1046) Субота, 1 жовтня 1960 року. Ціна 20 коп. УС/М НАРОДАМ — МИР І ЩАСТЯ! Величні перспективи Як і всі радянські люди, я палко вітаю виступ голови нашого Уряду на XV сесії Генеральної Асамблеї ООН. У виступі Микити Сергійовича Хрущова вражає глибина, сила, та ясність дум ­ ки, а перспективи розвитку всього світу, які цей виступ розкриває, важко переоцінити. Особливо потрясає внесена М. С. Хрущовим «Декларація про надання незалежності колоні ­ альним країнам і народам». У кожної радянської людини цей виступ ви ­ кликає підйом творчих сил, бажання працювати ще краще> ще наполегливіше. М. ВОЛОВИК, завідуючий кафедрою дарвінізму. Палке схвалення На підприємствах і будовах, у колгоспах і учбових закладах від ­ булися багатолюдні збо ­ ри і мітинги в зв ’ язку з виступом- глави радян ­ ської делегації на XV се ­ сії Генеральної Асамблеї ООН товариша М. С. Хрущова. Під час обідньої пе ­ рерви співробітники цен ­ трального апарату нашо ­ го університету зібрались на колективну читку доповіді Ми ­ кити Сергійовича Хрущова. В уро ­ чистій тиші лунають прості, такі зрозумілі кожному і такі потрібні народам світу слова. Читку закінчено. Але люди не можуть от так просто розійтися. Гаряче схвалення і повна підтрим ­ ка доповіді М. С. Хрущова, сприй ­ мання її як видатного вкладу у справу зміцнення миру і дружби між народами звучать у щирих словах співробітників університе ­ ту тт. Сисоєва, Федорової, Стар- ченко. їх підтримують усі при ­ сутні. ЩОБ ЗБУВАЛИСЯ МРІЇ Мені 20 років. Я працюю скла ­ дальницею в університетській друкарні, мрію поступити на хі ­ мічний факультет університету, мрію жити щасливо. А для того, щоб збувалися мрії, потрібен міц ­ ний і тривалий мир на землі. І як же не вітати виступ М. 0. Хрущова, в якому він про ­ понує остаточно розв ’ язати проб ­ лему загального роззброєння! І я вірю: мир восторжествує на землі, війні не бути! Л. РИБАЛЬЧЕНКО. Мир буде збережено В ООН на весь світ про ­ лунав голос на захист ми ­ ру і дружви між народа ­ ми, на захист країн, по ­ неволених імперіалістами, М. С. Хрущов наочне показав, яке злиденне життя в колоніальних країнах, і викрив причи ­ ну цього — панування імперіалізму. Радянські люду, всі трудівники на шої неосяжної країни пишаються виступом то- варшиа Хрущова, бо він говорив від нашого імені, від імені всіх трудящих. Справедливі слова про мир і безпеку, про свободу колоніаль ­ них народів знайшли підтримку у серцях мільйонів простих людей світу. — В ім’я перемоги миру і спра ­ ведливості живе на землі люди-, на, — так сказав М. С. Хрущові Прості і зрозумілі кожному! слова. Слухаєш по радіо, читаєш? у газетах історичні виступи голо-і ви нашого уряду на XV Асамблеї.! ООН і віриш: мир буде збережено. | В. МАЯБОРОДА, і співробітник заочного відділення = НА КОЛГОСПНИХ ЛАНАХ — СТУДЕНТИ День перший РЕПОРТАЖ Під одноманітний шелест листя кукурудзи заспівує пісню Гена Томко. її підхоп ­ лює В. Левицький, потім включається голос В. Чорно- баєва. Задзвеніла бадьора студентська пісня. За ініціативою комсорга Володі Чорнобаєва, весь че ­ твертий російський філоло ­ гічного факультету був поді ­ лений на три рівні за сила ­ ми бригади. — Будемо змагатись! Бригада, що закінчить пер ­ шою свої рядки, зразу ж одержує нагороду, — пові ­ домляє комсорг. Так, керівництво комсор ­ га потрібно і на збиранні ку ­ курудзи. Було випробувано декілька раціональних про ­ позицій, що стосуються при ­ скорення темпів роботи. Же ­ ня Романов, наприклад, ви ­ рішив одразу ж сортувати початки кукурудзи на добрі і погані. Він причепив до гудзиків своєї фуфайки два мішки. Правда, гудзики швидко в нього відірвались. Маша Токарева, Таня Волкова і Галя Шевченко поступили розсудливіше: во ­ ни зламували і чистили по ­ чатки, а Гена Томко збирав їх у мішок і відносив до за ­ гальної купи. Як правило, бригада Галі Шевченко пер ­ шою закінчує свої рядки. Від теплого степового ві ­ тру, сонячних променів і пи ­ лу почервоніли у всіх облич ­ чя. Жарко. Хочеться пити. І справжньою насолодою бу ­ ли великі соковиті кавуни. На приймальному пункті працювали Свєта Попова і Люда Борисова. Вони тут же сортували початки. Зро ­ стають гори золотисто-жов ­ тої кукурудзи. Голова кол ­ госпу Михайло Прокдпович Кормильцев задоволений ро ­ ботою студентів. Зроблено було в цей день дуже багато. Увечері, коли нас мчала ма- шина у село, з кузова дале ­ ко були видні величезні жовті гори очищеної куку ­ рудзи. А в їдальні нас уже чека ­ ла смачна вечеря, яку при ­ готувала нам Інна Гуляєва. Вона добровільно взяла на себе нелегкі і почесні обо ­ в ’ язки шеф-кухаря. З першо ­ го ж дня ми перейшли на повне самообслуговування. Після вечері дехто пішов (за звичкою філолога) у бі ­ бліотеку, інші — в кіно, але більшість пішли в ліс, до мо ­ ря. Так, так, не дивуйтесь, саме до моряі Величезне во ­ досховище в басейні ріки Оскол справді нагадує мо ­ ре. Мальовнича українська природа. Безмежний степ аж до небосхилу; тільки жовті смуги дерев перері ­ зають колгоспні поля на квадрати. Ми стоїмо у сосно ­ вому бору. Яка тиша навко ­ ло! Пахне грибами, пожов ­ тілим листям, смолою. — Дівчата, і доки ми бу ­ демо милуватися природою? А гриби!? Адже темніє! — порушує тишу Свєта Попова. І дійсно, вже стемніло хтось кричить: «Свєта, неси торбу — ось дуже великий гриб». Але виявляється, що це не гриб, а пеньок. В тем ­ ряві хтось поклав до торби навіть два мухомори. Прямуємо до узлісся. Рап ­ том із-за кущів яскраве сві ­ тло кишенькового ліхтарика засліплює нам очі. — А, вирішили без нас ми ­ луватися заходом сонця на березі «моря»! — чується басок Толі Горбенка. З-за його плеча показую ­ ться Вітя Меліхов, Валерій Шевелев. Молодці хлопці, бачать, що вже темно, і при ­ йшли зустріти нас, хоч ми і не здогадались покликати їх з собою до моря і лісу. Нам приємно, що обстановка змі ­ нилась, а хлопці залишаю ­ ться такими ж чемними, як і були. І довго цього вечора сві ­ тились вікна колгоспних до ­ мів. Студенти читали, роз ­ мовляли, спер’ечались, як завжди в гуртожитку. Минув перший наш день у колгоспі імені Леніна. М. КУРЦЕВА, студента« філфаку, наш кор. Приклад подають комуністи Дружно і наполегливо працюють студенти першого курсу хімічного факультету у Боровсько- му районі. У великому трудовому напруженні про ­ ходить кожний робочий день. Як і завжди, в аван ­ гарді йдуть комуністи: приклад сумлінної праці по ­ дають своїм однокурсникам члени КПРС Савченко і Потоцький. Від них не відстають комсомольці. Хороші показники в роботі мають Федоренко, Мотильницька, Пономарьов та Інші. Г. УЛАНОВ, студент першого курсу хімфаку, наш кор. Попереду багато хороших справ Університет! Хто не мріє стати його студентом? Хто не мріє по ­ спішати кожного ранку до його іпросторих аудиторій? А коли [мрія збувається і ти студент ІІ курсу, то можна зрозуміти і [твоє хвилювання, і захопленість іусім новим, незнайомим, що зу ­ стрічає тебе в університеті. Ми розмовляємо з першокурс ­ ником історичного факультету Іваном Тетяничком. Молодий ко ­ муніст, Іван закінчив військове училище, а демобілізувавшись, пі ­ шов навчатись до університету. Тут він очолив парторганізацію І курсу. — На перший погляд, — гово ­ рить Іван, — наш курс непога ­ ний. Ми ще недосить знаємо один одного, але здається, що з таким колективом можна зробити бага ­ то хороших справ. Дійсно, уже з перших днів історики-першокурсники енергій ­ но взялися за навчання. На пер ­ ших практичних заняттях з іно ­ земної мови вони виявили непо ­ гану підготовку. В один з вихід ­ них днів першокурсники працю ­ вали в колгоспі. Робота кипіла. Почуття колективізму об ’ єднує цих людей, різних за віком і ха ­ рактерами. І назавжди запам ’ ятають першо ­ курсники перші дні в універси ­ теті. — Важко передати словами ті враження і почуття, які виникли у мене, коли я вперше пересту ­ пив поріг університету. — гово ­ рить комуніст Анатолій Смокал, у минулому вихованець військового училища. Товариші обрали його членом профспілкового бюро фа ­ культету і довір ’ я їх Анатолій виправдає. Зараз перший курс істориків працює у колгоспі. Спільна пра ­ ця згуртує їх ще більше. С. ЖУРІНА, наш спецкор. Уираїнєьиа PCP. У Станіславській середній школі No 1 за ініці ­ ативою комсомольської і піонерської організацій відкрита шкільна «Третьяковська галерея». Тут представлено понад ЗО копій картин Третьяковської галереї. Рами для картин виготовили самі учні у своїй шкільній майстерні. Подивитись шкільну «Третьяковку» приходять учні з різних шкіл. Картини періодично міняються. Фотохроніка ТАРС. ПО КРАЇНІ НАШІЙ ,НОВИЙ УЧБОВИЙ РІК У МЕРЕЖІ ПАРТОСВІТИ З першого жовтня розпочинаєть ­ ся новий 1960/1961 учбовий рік у мережі партосвіти. Під благотворним впливом XX і XXI з ’ їздів партії, Пленумів ЦК КПРС ідейне життя нашої країни значно активізувалося, стало більш творчим, змістовнішим і цілеспря ­ мованим. Партійна організація нашого університету має зараз усе необ ­ хідне, щоб залучити . усіх науков ­ ців і співробітників університету до активного ідейного життя, ви ­ робити у них органічну потребу постійно звертатися до творів кла ­ сиків марксизму-ленінізму, до рі ­ шень і документів партії, глибоко осмислювати актуальні питання теорії і політики. Перетворюючи в життя поста ­ нову ЦК КПРС «Про завдання партійної пропаганди в сучасних умоьах», партійні організації на ­ шого вузу в минулому році здійс ­ нили велику роооту по розширен ­ ню сфери впливу системи партій ­ ної освіти. В минулому учбовому році го ­ ловна увага в мережі партосвіти приділялася організації самостій ­ ного вивчення марксистсько-ленін ­ ської теорії, головним чином, у теоретичних семінарах. У їх роботі брали участь не тільки викладачі- комуністи, а й майже всі безпар ­ тійні викладачі університету. Окре ­ мі науковці вивчали марксистсько- ленінську теорію по затверджених партбюро індивідуальних планах. Робота теоретичних семінарів, як правило, проходила у тісному зв ’ язку з завданням факультету, з проблемами, над якими працю ­ ють учені. У минулому учбовому році знач ­ но покращила роботу мережа партосвіти на біологічному фа ­ культеті. Це стосується, насампе ­ ред, теоретичних семінарів з фі ­ лософії і з історії КПРС (керів ­ ники тт. Бейгель і Парицький). Партбюро біофаку систематично керувало роботою мережі парт ­ освіти на факультеті. Як позитив- не треба відзначити, що в теоре ­ тичному семінарі з філософії був попереджений можливий недолік: якщо в теоретичному семінарі ви ­ вчати тільки філософські питання біології, то є загроза відриву від вивчення сучасних подій внутріш ­ нього і міжнародного життя краї ­ ни. Ось чому в теоретичному се ­ мінарі з філософії поряд з філо ­ софськими питаннями біології за ­ няття систематично присвячували ­ ся і вивченню важливих питань внутрішнього і міжнародного жит ­ тя СРСР. Теоретичні семінари з історії КПРС активно і на високому рів ­ ні працювали на радіофаці, на фізматі, з філософії — на геоло ­ гічному, хімічному, в ЦНБ, з полі ­ текономії — на географічному, хі ­ мічному, радіофізичному факуль ­ тетах. Позитивним у роботі мережі партосвіти є те, що партбюро фа ­ культетів протягом усього року займались питаннями дальшою покращання роботи семінарів, до ­ бором тематики. Так, партбюро 1 радіофаку і керівник теоретично ­ го семінару з історії КПРС І. Чер- номаз у середині навчального ро ­ ку, закінчивши вивчення основ ­ них питань історії КПРС, виріши ­ ли наступні заняття присвятити важливій проблемі — створенню матеріально-технічної бази кому ­ нізму і в цьому зв ’ язку завданням радіофізики. Це значно активізу ­ вало роботу семінару. Разом з тим у роботі мережі партійної освіти у минулому році були окремі недоліки. Партійне бюро філологічного факультету до деякої міри послабило свою ува ­ гу до цієї ’ галузі роботи. Замість двох теоретичних семінарів з істо ­ рії КПРС, що були затверджені партбюро і парткомом, протягом року працював фактично один об ’ єднаний семінар, у якому було 54 чоловіки. Це значно знижува ­ ло якість роботи теоретичного се ­ мінару. У ряді теоретичних семінарів порушувався графік роботи. За ­ мість 16 планових занять у теоре ­ тичному семінарі по вивченню за ­ кономірностей розвитку країн на ­ родної демократії на фізматі про ­ ведено всього дев ’ ять занять. Істотним недоліком було й те, що окремі слухачі пропускали за ­ няття, рідко виступали з допові ­ дями (Серпухова, Борзенко, Ко- ноненко, Катрич та інші). Пору ­ шувалася нормальна робота семі ­ нарів і з вини керівників. Так, ке ­ рівникові теоретичного семінару на біофаці т. Попову партбюро зробило зауваження за пропуск занять і консультацій. Значним недоліком було й те, що не всі викладачі університету працюють у теоретичних семіна ­ рах або беруть участь в інших формах партійної освіти. Так, на фізматі не брало участь у роботі мережі партосвіти 13 чоловік про ­ фесорсько-викладацького складу і 14 чоловік учбово-допоміжногс персоналу. Неприпустимо і те, ще в організованому вивченні марк ­ систсько-ленінської теорії не бе ­ руть участь і безпартійні профе ­ сори факультету. Партійні бюро факультетів і партійний комітет недостатньо контролювали комуністів, вивчаю ­ чих марксистсько-ленінську теорію за індивідуальним планом. Готуючись до початку нового учбового року в мережі партосві ­ ти, партком університету на своє ­ му засіданні намітив конкретні шляхи по усуненню недоліків, що мали місце. Партком відзначив кращих про ­ пагандистів тт. Бейгеля, Лисенко, Кир ’ янову. Партійний комітет за ­ кликав усіх керівників семінарів і гуртків, партійні бюро факульте ­ тів працювати творчо, боротися за підвищення ідейного рівня і дійовості марксистсько-ленінської освіти, за зміцнення її зв ’ язку з життям, з практикою комуністич ­ ного будівництва. Успіх молодого вченого У квітні 1959 року видавниц ­ твом соціально-економічної літц- ратури був оголошений відкритий конкурс на створення популярно ­ го підручника з основ марксист ­ ської філософії, розрахованого на широкі маси комуністів і безпар ­ тійних, вивчаючих уперше філо ­ софію у гуртках, семінарах або шляхом самостійного читання. Були оголошені умови цього кон ­ курсу. У конкурсі взйло участь близь ­ ко 80 чоловік. Нещодавно були опубліковані підсумки цього конкурсу. У своє ­ му рішенні жюрі присудило за ­ охочувальну премію трьом авто ­ рам, серед яких викладач кафедри нашого університету кандидат філософських наук ШЕРСТ- НЮК В. П. Жюрі рекомендувало видати роботу В. П. Шерстнюка як по ­ пулярну книгу з марксистської філософії. Володимир Петрович Шерстнюк, вихованець нашого університету, закінчив аспірантуру і тепер пра ­ цює на кафедрі філософії. Крім пе ­ дагогічної роботи, він веде велику наукову роботу. Успіх праці В. П. Шерстнюка радує всіх нас, ми. бажаємо Во ­ лодимиру Петровичу дальших ус ­ піхів у науковій і педагогічній роботі. А. РИСТО, доцент. ЛЮДИНА / КОСМОС В ЦНБ організована цікава книжкова виставка на тему «Су ­ часна космонавтика і проблема життя у всесвіті». На виставці широко представлена література про радянські штучні супутники Землі: книга А. Маркова «Спут ­ ник и современность», Б. С. Да- ниліна «Начало космической эры», Г. Мільке «Путь в космос», а та ­ кож рекомендований покажчик літератури «Искусственные спут ­ ники Земли. Межпланетные поле ­ ты» та інш. Виставлено також багато жур ­ налів («Радно», «Наука и жизнь») із статтями, що стосуються про ­ блем космічних польотів. Виставку яскраво ілюструють кольорові фотографії та схеми. Кожного зацікавлять праця Г. А. Тихова «Астробіологія», жур ­ нальна стаття «Биология косми ­ ческих полетов» та Інші. ТВ.ОЇ ТОВАРИШІ НЕСПОКІЙНЕ СЕРПЕ Два роки тому перед списками зара ­ хованих до історичного факультету універ ­ ситету стояв стрункий юнак у військовій формі, з хвилюванням відшукуючи своє ■прізвище. 1 знайшовши, полегшено зітхнув, бо впевнився, що дійсно став студентом І курсу. Це було два роки тому. А зараз юнак — уже студент 111 курсу історич ­ ного факультету, і всі, мабуть, знають його, Льоню Пашковського. «Кришталевої душі людина», — так про нього кажуть. Минулого року товариші обрали Льоню до складу бюро комсомольської організації факультету, і ось уже другий рік він очо ­ лює сектор політико-масового виховання. Круглий рік кипить робота у політсектора. Відмінно пройшла передплата на жур- нали. газети. Завжди можна бачити невгамовного політсек ­ тора ’ серед студентів різних курсів, скрізь він буває, все його цікавить. І такий він у всьому — гарячий, сумлінний, принциповий. Якось йому було доручено разом з членами комітету ком ­ сомолу перевірити стан комсомольської роботи на біофаці. Енергійно взявся він за цю справу і довів її до кінця, не тільки ретельно перевірив роботу біологів, а й зумів подати їм цінні поради. Цього літа Пашковський склав літню сесію достроково і-обком ЛКСМУ включив його в туристську групу Харків яні яка мала їхати до НДР. Льоня побував у різних містах Ні ­ мецької Демократичної Республіки, зокрема відвідав Бер ­ лінський університет і зав’язав дружні стосунки з студента ­ ми історичного факультету. У перші ж дні навчання на одній з політгодин Льоня поділився з товаришами своїми враженнями від поїздки. Свою розповідь він ілюстрував ма ­ люнками та фотографіями. Льоня Пашковський не може не поділитися баченим або почутим з товаришами. Така вже вдача у нього, — все що можеш зробити для людей, — зроби, все, що можеш віддати їм, — віддай. Ж. СВЄТКО. „ВАМ ПОДЄКОВАНІ А ЛАСКУ ВАМ “ Автор даної рецензії К. Ко- ломіець був учасником звіль ­ нення Чехословаччини від ні ­ мецьких фашистів. Колишній воїн і за^аз підтримує зв ’ язок з чеськими друзями. Нещодав ­ но вони надіслали йому книгу, розповідь про яку ми вміщує ­ мо нижче. Філософський факультет у міст: Брно видав ювілейний збірник з нагоди 15-річчя визволення Радян ­ ською Армією Чехословаччини під назвою «Вам подєковані а ласку вам» («Вам подяка і любов»). Виходу збірника передувала ве ­ лика робота по збиранню мате ­ ріалу. Співробітники філософсько ­ го факультету звернулись до ко ­ лишніх воїнів, учасників боїв за визволення Чехословаччини, через журнал «Соціалістична культура» з проханням допомогти їм здійс ­ нити важливе наукове завдання. Як повідомляють чеські товариші, на адресу Брно поступили сотні листів із спогадами. Адже на те ­ риторії Чехословаччини воювали десятки і сотні тисяч радянських воїнів. Автори збірника професор За ­ водський, доктор Майнуш, доктор Конечний, що брали особисту участь у народно-визвольній бо ­ ротьбі, на основі особистих спо ­ стережень, документів висвітлю ­ ють деякі питання цієї боротьби. У своєму вступному розділі вони розглядають події Мюнхенського періоду на фоні європейської по ­ літики. Відомо, що ще до Мюн ­ хена в таборі чехословацької бур ­ жуазії почали виділятись два по ­ літичні напрямки: праве крило — крупна аграрна буржуазія, яка стала на шлях відкритої зради, і ліве, яке пішло на «примирення з агресорами». Цю другу лінію пред ­ ставляли Бенеш і його соратники. Єдиною силою, що була здатна ідейно і політично очолити народ ­ ні маси і організувати їх у бо ­ ротьбі проти фашистського режи ­ му, у боротьбі за народне визво ­ лення була комуністична партія Чехословаччини. КПЧ закликала до відкритого збройного пов ­ стання. Словацьке народне повстання, як показують автори цього збір ­ ника, було справжньою боротьбою народних мас. У ньому взяли участь представники 27 народів. Це повстання визначило зовнішнє і внутрішнє спрямування політи ­ ки вільної Чехословаччини. Орга ­ нізатором була КПЧ, а її гегемо ­ ном — робітничий клас. Багато яскравих сторінок збір ­ ника присвячено Радянській Ар ­ мії — визволительці. Автори ніби попереджують, що цей збірник — тільки початок тієї великої роботи, яку вони виконають у майбутньо ­ му. Від імені всіх людей вільної Чехословаччини автори заявляють про те, що в травневі дні 1945 ро ­ ку населення вітало Руду Армаду не тільки як визволительку від німецького фашизму, але й як сво ­ го давнього друга. Збулись мрії революційних робітників, селян, трудової інтелігенції Чехословач ­ чини. Збірник знайомить нас з чеською поезією і прозою, тематика якої присвячена визвольній боротьбі. Не було жодного поета, письмен ­ ника, який би не виявив свого ставлення до визволення Праги, до визволення всієї батьківщини. Автори збірника відзначають, що радянська література досягла значних успіхів у розробці даної теми. Твори чеської і радянської літератури допомагають зміцню ­ вати дружбу двох братніх країн. Співробітники філософського факультету, видаючи цей хороший збірник, виражають свою подяку радянським людям у справі визво ­ лення батьківщини від фашист ­ ської тиранії і бажають усім нам — трудівникам заводів і фаб ­ рик, колгоспних полів багатьох успіхів у нашій велетенській пра ­ ці — виконанні грандіозного се ­ мирічного плану. К. КОЛОМІЄЦЬ, старший лаборант істфаку. На фото: випускниці біологічно ­ го факультету Людмила КАТА- ЄВА, Валентина ВИШНЕВСЬКА і Алла РУБЛЬОВА працюють на кафедрі дарвінізму. «ХАРКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ» Стор. 2, 1 жовтня 1960 р. % ,ВЖЕ НЕДАЛЕКЕ МАЙБУТНЄ Це вже стало традицією: на педагогічну практику в одну з найбільших шкіл нашого міста, в 13 середню школу, приходять і хіміки, і історики, і географи на ­ шого університету. Колектив школи, досвідчені вчителі радо зустрічають своїх майбутніх колег, намагаються пе ­ редати їм якомога більше з свого чималенького досвіду. Ось і сьогодні, якщо ви зайде ­ те до школи, то обов ’ язково по ­ бачите в оточенні учнів наших п ’ ятикурсників, а якщо у вас е час, і ви маєте можливість посиді ­ ти на уроках, то побачите і по ­ чуєте, як сміливо, чітко і впевнено ведуть свої уроки завтрашні вчи ­ телі. Не дивуйтеся — позаду вже не один тиждень практики. Але може і так статися, що не буде у вас вільного часу. Тоді на до ­ помогу вам прийде наш фотоко ­ респондент, який побував у шко­ лі І сфотографував ваших това ­ ришів на уроках. Ось подивіться, будь ласка. Треба дуже добре підготуватися до уроку, знати і любити свій предмет, щоб отак уважно слухали тебе учні. ………… . На фото: майбутня вчителька Світлана БАРАНОВА на уроці хімії у 8 «б» класі. А товариші хвилюються за Свету. Від цього хвилювання сил більше у молодого викладача, і урок проходить краще. Урок історії у дев ’ ятому класі проводить Петро Ш уваєв. Пройде зовсім небагато часу, і випускник прийде до школи не на місяць, а назавжди, щоб віддати свої знання молодому поколінню радян ­ ських громадян. Урок закінчено, але географія — тафй цікавий предмет, що учні 6 «в> класу не відпускають Олену Столяренко. Фоторепортаж Г. СУХОТІНА. В ЦІЛОМУ ДОБРЕ Студенти четвертих і п ’ ятих курсів радіофаку проходять зараз виробничу і переддипломну прак ­ тику. Четвертокурсники працю ­ ють на заводах і у факультет ­ ських лабораторіях. Робота у них цікава і захоплююча. П ’ ятикурсники уже почали під ­ готовку до дипломних робіт. По ­ рівняно з молодшими курсами у випускників дещо інший стиль роботи. Вони працюють за прин ­ ципом «ширше і глибше». Пере- листуються реферативні журна ­ ли, а також журнали теоретичної і технічної фізики. На кафедрі електроніки студенти проводять лабораторні роботи, продовжують дослідження, розпочаті випуск ­ никами. На кафедрі радіоелектро ­ ніки також готують лабораторні роботи, які незабаром повинні зробити всі п ’ ятикурсники. Студенти кафедри радіофізики займаються теоретичними дослід ­ женнями певних завдань. їх «спосіб життя» більш спокійний: вони найчастіше працюють у чи ­ тальних залах. О. ПАВЛЕНКО, наш. кор. СТАНОВИЩ Е СКЛАЛОСЬ ЗАГРОЗЛИВЕ НА БУДІВНИЦТВІ УНІВЕРСИТЕТУ В цьому році повинно бути за- юршено будівництво головного учбового корпусу університету. Проте, результати виконання їлану за вісім місяців говорять іро зовсім незадовільний Темп та тід будівництва. Це може приве ­ ди до того, що будівництво у по ­ точному році завершено не буде. На перше вересня 1960 року річний план виконано на… 58%. Під час будівельного сезону з квітня по вересень план система ­ тично не виконувався. Та це не дивно, бо в цей період будівни- цтву невистачало робочої сили, механізмів, головних будівельних матеріалів: цементу, лісу, металу тощо. Робота * на будові протягом восьми місяців проводилася не ­ рівномірно, безсистемно. Дуже по ­ гано організована праця, а звід ­ си — неповна зайнятість робіт ­ ника. Завершення будівництва затримує ще й те, що сезонні ро ­ боти, розпочаті з великим запіз ­ ненням, посуваються дуже по ­ вільно. Взяті будівельниками зо- бов язання по узгоджених графі ­ ках по здачі в експлуатацію кор ­ пусів No 4 (біофаку) — 15 трав ­ ня, та No 5 (радюфану) — в черв ­ ні, зірвані. Центральна основна група пу ­ скових корпусів NoNo 6, 8, 7, 9 зовсім не підготовлена до веден ­ ня робіт у зимовий період. Рішен ­ ня щотижневих оперативних на ­ рад майже ніколи не виконують ­ ся і ігноруються всіма організа ­ ціями, які зайняті на будівництві університету. На будівництві ХДУ зараз ми маємо 248 чоловік без субпідряд ­ них організацій. А для успішно ­ го ведення робіт потрібно не мен ­ ше, ніж 41)0 чоловік. Керівни ­ цтво тресту 88 і УНР-438 не ба ­ жають збільшити кількість робіт ­ ників, хоча б з наявних на діль ­ ниці No 2 УНР-438. Це обурли ­ во, особливо якщо врахувати, що навіть з 248 чоловік на будів ­ ництві університету працює значно менше, бо приблизно 50 чоловік відіслано на інші будо ­ ви.« В останні дні керівництво УНР-438 ще зменшило кількість робітників, знявши дві бригади штукатурів на інші об ’ єкти. На будові невистачає також буді ­ вельних матеріалів: паркету ду ­ бового, лінолеуму, арматурного заліза. ( Харківський університет пов ­ сякденно допомагає будівництву. На протязі всього року на будів ­ ництві працювали студенти, службовці університету, випуска ­ лись листівки від багатотиражки «Харківський університет». Але все це, зрозуміло, не могло і не може виправити становище, яке залишається загрозливим. А. ЗІСКІНД, начальник ВКБ університету. ЮНІСТЬ 0 юність чудова моя урочиста, Ти в битвах змужніла« розквітла в труді. Ти світла, як сонце, як золото чиста, З тобою ми будем завжди молоді! З тобою, прекрасна, нам жити і жити, Невтомно і твердо в комуні іти, Ростить Батьківщині пшеницю і жито, В майбутнє наводить гранітні моати. Щоб Леніна стяг майорів над землею, Щоб всесвіту люди у дружбі зійшлись, Щоб ти, наша юність, сіяла зорею I з голубом миру здіймалася ввись! СПОГАДИ Бувало, часто хлопчаком маленьким Бігав я до лісу по опеньки… Бігав до лісу, вертався пізно, Коли земля вже росилась слізне. Спішила мати з поля з бригадою, Я біг стрічати, безмежно радий, Голубив руки, в> мозолях пальці, Питав: «Чи хліба несеш від зайця?» А мати гладить мою голівку, І каже: «Піймала лиш перепілку…» Ті дні ще й досі бентежать груди — Своє дитинство я не забуду. Олександр ПОЛОВИНКА випускник заочного відділення університету. НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ Третього жовтня розпочне свою роботу друга Всесоюзна міжву ­ зівська нарада з питань релакса ­ ційних явищ у металах та спла ­ вах. У роботі наради візьмуть участь вчені різних міст країни і нашої республіки. «Внутрішнє тертя у пластичи- деформованих металокерамічних зразках нікелю» — таку доповідь підготували на нараду науковці нашого університету Б. Я. Пінес, Ден Ге-сен, Л. Ф. Юшанова. «ХАРКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ» Стор. 3. 1 жовтня 1960 р. ,„НАМ ПЕСНЯ СТРОИТЬ И ЖИТЬ ПОМОГАЕТ… ’ Влітку агіткультбригада університету по завданню обкому комсомолу побувала з концертами в колгоспах Ізюмського району Харків ­ ської області. її нечислен ­ ний склад (10 золовік) представив всі основні жан ­ ри художньої самодіяль- носіі, але, на жаль, далеко не всі факультети. Бригада дала 13 концертів і зроби ­ ла шлях близько 600 кіло ­ метрів. Треба сказати, що Ізюм- ський міськком партії, міськ ­ ком комсомолу подали нам цінну допомогу. Вони виді ­ лили на весь час поїздки автомашину- 3 нами їздив інструктор міськкому партії П. І. Лазарев. Перед почат ­ ком кожного концерту він проводив бесіди з колгосп ­ никами про міжнародне ста ­ новище. його допомогу ми відчували постійно. Тепер про нашу концерт ­ ну програму і її виконавців. Програма відкривалась ви ­ ступом вокального ансамб ­ лю, до складу якого увійшли майже всі члени бригади. Ансамбль виконував здебіль. шого комсомольські пісні. Вони ж переважали і в ре ­ пертуарі Владика Москален ­ ка (фізмат). Концерт вів Сергій Кара- мушка, його інтермедії, без ­ посередні жарти, дотепний конферанс на сільські теми незмінно користувались успі ­ хом і викликали гарячі оплески. Чудово звучали ліричні пісні у виконанні Ліни Брук (фізмат) під акомпанемент інструментального квартету у складі: В- Свистунов (фіз ­ мат) — саксофон, В. Вер- лока (істфак) — акордеон, О. Макеев (радіофак) — гі ­ тара, Л. Гейвандов (радіо ­ фак) — контрабас. Тепло і уважно зустрічали глядачі дует Ліни Брук і Олі Селезньової (істфак). Вони виконували пісні україн ­ ських композиторів. М. Ай- зенберг (фізмат) представ ­ ляв у нашій бригаді худож ­ нє читання. Читав він добре, суд’йчи по відгуках слуха ­ чів. Неменшим успіхом ко ­ ристувались уривки з «Краї ­ ни Муравії» Твардовського у виконанні О. Селезньової. Особливе місце в бригаді займав Вадим Красницький (фізмат). Він писав частів ­ ки на теми, які давались секретарями первинних пар ­ тійних організацій колгос ­ пів. А вечорами під шумне схвалення колгоспників зі сцен клубів звучали купле ­ ти, в яких засуджувались ледарі, п’яниці, прогульники. Найбільший успіх випав на долю Олега Макєєва. Глядачам дуже подобались російський і матроський тан ­ ці у його виконанні. Програма нашої агіт- культбригади займала біля двох годин, але вона зовсім не втомлювала глядача. Після кожного концерту ще довго не втихало веселе по ­ жвавлення у колгоспних клубах. Це молодь танцю ­ вала. Грав наш інструмен ­ тальний квартет. Колгоспни ­ ки дякували нам, запрошу ­ вали приїздити ще. Заключ ­ ний концерт ми давали у спортивному таборі ХДУ. Ми, члени агіткульт- бригади, пишаємось тим, що зуміли, нехай не дуже кваліфіковано, дати концер ­ ти для трудівників села. Але не можна промовча ­ ти про недостойну поведінку деяких членів агіткульт- бригади. Так, наприклад, студентка філфаку В. Косик, яка повинна була їхати у складі бригади з читанням на колгоспні теми, не поїха ­ ла і цим самим підвела і бригаду, і комітет комсомо­ лу. Факультетське бюро за ­ судило вчинок студентки Косик. І і В. ВЕРЛОКА. Фото В. Свистунова. . ЗВІДУСІЛЬ ПОТРОХУ ВІДПОВІДІ ЗАХІДНОНІМЕ ­ ЦЬКОЇ МОЛОДІ. У Франкфурті (ФРН) оголошено наслідки про ­ веденого у 1958 році масового опи ­ ту. Молодим західним німцям бу ­ ло поставлено такі запитання і одержано від них такі відповіді: «Чи німці вищі за інші народи?» «Ні» відповіло 42 %, «так» —33%, «не знаю» — 25%. «Чи будуть німці колись світовою силою?» «Ні» — 20%, «так» — 20% «не знаю» — 60%. «Чи став би Гітлер найвидатнішою постаттю в німець ­ кій історії?» «Ні» — 36%, «так» — 42%, «не знаю» — 22%. «Якби виникла нова фашистська партія, яка хотіла б захопити владу, що б ти робив?» «Протидіяв» — 22%, «був би проти, але не боровся» — 25%, «був би за, але не допома ­ гав би» — 6%, «допомагав би дією» — 2%. Решта не знають. БУДІВЕЛЬНІ НОВИНИ. У Па ­ рижі нещодавно споруджено бу ­ динок, вікна якого мініатюрного розміру І пристосовані переваж ­ но для вентиляції. Натомість сті ­ ни його зроблені з прозорої пласт ­ маси. РОБОТ-БІГУН. Один японський конструктор створив робота, який може пересуватися з швидкістю три кілометри на годину. Робот важить 175 кілограмів і має сім моторів. В нього вмонтовано та ­ кож магнітофон і репродуктор, і на вулиці він кричить перехожим: «Бережись». ВЗУТТЯ ДЛЯ СЛОНІВ. У су ­ часній Індії лишилося ще кілька магарадж, які за традицією про ­ довжують вражати світ своїми чудацтвами. Недавно один лон ­ донський чоботар одержав замов ­ лення від такого магараджі поши- ти взуття для слонів його почту. Щоб виконати це замовлення, чо ­ ботарю довелося зняти мірку з слонів у лондонському зоопарку. ЗАМІСТЬ ШИБОК ЕКРАН ТЕ- ЛЕВІЗОРА. В сучасних літаках з надзвуковою швидкістю скляні Вікна не витримають тиску пові ­ тря. Через те в проекті нового надшвидкісного пасажирського лі ­ така в Англії типу «Брістоль», шибки замінені екранами телеві ­ зора, в яких будуть показувати місцевість, що над нею в даний момент пролітає літак. МИСТЕЦТВО ТА БІЗНЕС. В США надзвичайно поширена під ­ робка картин відомих художни ­ ків. Найближчим часом у НЬЮ- ЙОРКУ має відбутися судовий процес над групою бізнесменів, яких обвинувачують у тому, що вони торгували підробками Ремб- рандта, Сезанна, Гогена, Ренуара, Пікассо та інших видатних майст ­ рів живопису В таємних майстер ­ нях на цих ділків працювали мо ­ лоді талановиті художники, на власні полотна яких у країні ре ­ клами та бізнесу не було попиту. У бізнесменів від мистецтва було виявлено 254 підроблених карти ­ ни, за як| вони сподівалися виру ­ чити щось з 25 мільйонів доларів. 0Г0Л0ШЕННЯ З 1-го жовтня цього року при місцевкомі університету поновлюють свою роботу гурт ­ ки дитячої художньої самоді ­ яльності: ХОРЕОГРАФІЧНИЙ Г У Р- ТОК — заняття відбуваю ­ ться двічі на тиждень, у суботу і неділю. ОРКЕСТР НАРОДНИХ ІН- СТРУМЕНТАВ — двічі на тиждень, у середу 1 неділю. ДРАМАТИЧНИЙ ТА ХУ ­ ДОЖНЬОГО СЛОВА – гурток розрахований на дорослих членів колективу університету, та на дітей. Заняття двічі на тиждень, у понеділок і четвер. Запис до гуртків проводить ­ ся у місцевкомі. СПРАВА ПОТРІБНА, ЗАХОПЛЮЮЧА ЧИТАЧ ПРОДОВЖУЄ РОЗМОВУ .ПРО СМАКИ НЕ СПЕРЕЧАЮТЬСЯ — СМАКИ ВИХОВУЮТЬ* Прочитавши статтю тов. Лівши- ця і відгуки на неї, я теж хочу поділитися деякими думками, що хвилюють мене, з читачами на ­ шої газети. Безумовно, естетичні смаки студентів треба виховува ­ ти. Тов. Макогонов говорить, що художня самодіяльність у вихо ­ ванні естетичних смаків — це ще не все, що в ній бере участь ду ­ же мала кількість студентів, і гуртки художньої самодіяльності не в змозі обслужити навіть уні ­ верситетські вечори. Мені ж зда ­ ється, що участь у гуртках худож. ньої самодіяльності, де працюють знаючі, умілі люди, з справжнім чуттям прекрасного, дуже багато може дати студентові для форму ­ вання його естетичного смаку. Крім того, вміння, набуті у гурт ­ ках художньої самодіяльності, здадуться їм у майбутньому, у самостійній роботі. Не говорю вже про те, що для випускників педа ­ гогічних факультетів ці навички повинні бути складовою частиною їх професії. А чи згодяться ці навички і знання випускникам інших фа ­ культетів? Відповідь на це питан ­ ня може бути тільки ствердна. Адже люди, знайомі з кращими творами музики, драматургії, хо. реографії та іншими видами ми ­ стецтва, можуть і повинні мати великий культурний вплив на сво ­ їх товаришів по праці, на тих, хто з будь-яких причин не міг у свій час сформувати свої естетичні за ­ пити. набути хоч невеликих знань з питань мистецтва. Для виховання естетичних сма ­ ків радянських людей велику роль відіграють університети культури. Діячі мистецтва, викладачі літе ­ ратури з радістю передають свої знання широкій вдячній і допит ­ ливій аудиторії. Включитись у цю благородну справу можуть, на жаль, далеко не всі наші випускники (про це переконливо говорить приклад, наведений тов. Лівшицем у статті), А серед них же є немало людей, що мають непо ­ ганий голос, грають на різних музичних інстру ­ ментах, танцюють, декламують. Розвинути ці природні дані і вмін ­ ня можна у гуртках художньої самодіяльності. Справа у тому, що багато випускників зовсім не ­ задовільно використовують своє п ’ ятирічне перебування у такому великому культурному центрі, як Харків. Адже в Харкові є різно ­ манітні лекторії, студії, де можна багато про що дізнатись і багато чому навчитись. Але багато сту ­ дентів витрачають свій дорого ­ цінний час на дешеві розваги. • • » …В Актовому залі університету понад тисячу місць. Зараз усі ці місця зайняті. Студенти заповнили проходи, стоять між колонами. Переливається яскравими фарба- ми завіса, освітлена промінням прожекторів, зал шумить. За ку ­ лісами грюкає молоток. Але ось перед завісою з ’ являється веду ­ чий. Шум стихає. — Починаємо огляд художньої самодіяльності Харківського дер ­ жавного університету! Виступає студентський ансамбль пісні і танцю. Звучить віршований пролог (до речі, вірші створені нашими сту- дентами). Широко і привільно ллється пісня про нашу велику Батьківщину, про партію. Могут ­ ній багатоголосий хор красиво звучить під склепінням величезно ­ го залу. Пісні змінюють одна од ­ ну. Тут і бадьори жартівливі, і за ­ душевні ліричні, народні пісні і класичні твори. Раптом у вихорі вогняного мо ­ лодіжного танцю на сцені з ’ явля ­ ються юнаки і дівчата. Вони в яскравих костюмах. Зал гаряче аплодує майстерності самодіяль ­ них артистів. Після короткого антракту почи ­ нається виступ студентського ест ­ радного театру. Сьогодні театр показує свій перший естрадний спектакль-огляд «Наш день на ­ родження». Текст огляду написа- ний самими його учасниками. Де ­ корації і костюми теж виготовлені їх руками. Глядачі дружно смі ­ ються, коли на сцені в ’ їдливо ви ­ сміюються нерадиві студенти, не ­ поладки в гуртожитках, на фа ­ культетах. Короткі дотепні сценки змінюються ліричними піснями у супроводі самодіяльного оркестру. Концерт закінчується. Ведучий оголошує, що завтра ’ в цей же час відбудеться показ спектаклю студент ­ ського драматичного теа ­ тру- Жваво обмінюючись враженнями, студенти залишають зал. А завзяті театрали залиша ­ ються, щоб потиснути руку учас ­ никам конкурсу, ще раз поздоро ­ вити з заслуженим успіхом, • * * — Де й коли це все відбува ­ лось? — запитає читач. Доведеться відповісти, що нічого цього, на жаль, ще не було. Все це — витвір фантазії. Але не тільки фантазії автора цих ряд ­ ків. Про такий концерт, про такий зал, про розквіт талантів у на ­ шому університеті мріють багато ентузіастів, учасників художньої самодіяльності. І, треба сказати, не тільки мріють, але й багато роблять для здійснення своєї мрії. Ця група активістів (Осмолов- ський, Ветров, Шатилов, Савчен ­ ко та інші) разом з комітетом комсомолу і профкомом розроби- ли план створення студентського молодіжного театру, до складу якого входитимуть: ансамбль пісні і танцю (хорова, танцювальна і оркестрова групи), драматичний, вокальний і естрадний колективи. До репертуару перелічених колек ­ тивів увійдуть твори класичної му ­ зики і драматургії, радянських авторів, пісні і танці народів СРСР і зарубіжних країн. Крім того, на ­ ші самодіяльні автори, поети, са ­ тирики, музиканти готують власні твори. Ми сподіваємось залучити для оформлення концертів і спек ­ таклів, виготовлення декорацій і власних художників, освітлювачів та ін. Однак, цей план має істот ­ ний недолік — ■ він складений з розрахунком на те, що в цьому учбовому році ми одержимо зал, сцену, репетиційні, гримувальні кімнати. Але з усього видно, що знову у нас не буде місця для репетицій гуртків, а учасникам їх ніде буде показувати свою роботу. Все це послужить великим галь ­ мом у здійсненні наших планів, змінить строки, але наші активісти сказали твердо: «Студентському молодіжному театру бути!». м. соколовськии. голова студентського клубу. Редактор Б. ЩЕРБАНЕНКО. Адреса редакції; Університетська, 16, Ти, 2-72-01, дод, 61 Друк, Вид-ва ХДУ. БЦ 08946. Зам, 191k