No 59 — 60 (1049 — 1050) Четвер, 20 жовтня 1960 року. Ціна 20 коп. НОВИЙ САМОДІЯЛЬНИЙ КОЛЕКТИВ. У Львівському політехнічному інституті організовано симфоніч ний оркестр. Оркестр брав участь у загальноміському концерті про фесіональних і самодіяльних ко лективів, присвяченому Декаді української літератури і мисте цтва у Москві. Оркестрові при- своено почесне звання народного. Зараз у репертуарі оркестру понад 100 творів української і російської музики. 180 ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ. Студенти Московського Вищого технічного училища ім. Баумана, працюючи у минулому році на крупних промислових підприєм ствах, внесли свій вклад у вико нання народногосподарських пла нів. Групою ТМ-82 було розроблено 180 технологічних процесів, ви готовлено 36 різноманітних при стосувань та інструментів, три автоматичні і револьверні на кладки, спроектовано конвейєр, складено 315 матеріальних карт. За час практики студентами від- кореговано 20 контрольно-ви пробувальних приладів, проведе но ряд експериментальних та ін ших робіт. ПІДВОДНИЙ СПОРТ Студенти Миколаївського ко раблебудівного інституту захоп люються підводним спортом. Під час відпочинку в Криму кожного дня вони робили цікаві вилазки на морське дно, полювали на риб. Студенти привезли з собою ба гато експонатів — красиві че репашки, риб ’ ячі хвости, підвод ні фотографії. АРХЕОЛОГІЧНІ РОЗКОПКИ В ОКОЛИЦІ 13И Студенти історичного факуль тету Ужгородського державного університету під час практики, провели археологічні розкопки в селі Іза Хустського району. Екс педицією керував співробітник Львівського інституту суспільних наук кандидат історичних наук І. К. Свєшніков. Експедиція дослідила п ’ ять курганів на могильнику недалеко від Ріки, в п ’ яти кілометрах від Ізи. В курганах знайдено тіло- пальне поховання; в одному — урнове. На поверхні даного грун ту залишились сліди вогнищ, ке рамічні уламки та грудки спале них людських кісток. Знайдені експедицією пам’ятки відносяться до І століття на шої ери. Своїми руками На будівництві університету — особливо гарячий час: строки зда чі корпусів все частіше нагаду ють про себе — на черзі пересе лення радіофізиків. Разом з будівниками працюють студенти — 121 чоловік. Пере важна більшість — радіофізики. Не відстають від висококваліфі кованих робітників ні по якості, ні по темпах праці студенти з бри гади фізматівця Володимира Чир ка. Сумлінно працюють Горовий, Онипко, Богданов, Григорук та інші. А коли радіофізики вперше прийдуть у новий корпус, у СВІТ ЛІ й чисті аудиторії, нехай вони добрим словом згадають студенток біологічного факультету Йолкіну, Матушкіну, Гусакову, Грязнову. Не відстають від своїх подруг по університету і студентки фа культету іноземних мов. Дуже хороше працює вся бригада лід керівництвом Миколи Носика. Добрим словом згадують на будівництві студентів спортсме- нів-веслярів. Всі 20 членів секції розподілені на дві бригади на чо лі з бригадирами Утвою і Рапо- тою. Обидві бригади відзначають ся високою дисциплінованістю, свідомим ставленням до праці. Вони не відмовляються від будь- якої роботи. Не відстає від хлоп ців жіночий склад секції — Ту- милович, Кириченко, М ’ язіна. У тому, що будівництво буде завершено незабаром, чимала за слуга студентів. БОНДАРЕНКО. Конференція викладачів філософії Сьогодні закінчує свою роботу міжвузівська наукова конференція викладачів філософії вузів Укра їнської PCP на тему «Питання надбудови радянського суспіль ства в період розгорнутого будів ництва комунізму в СРСР». Учасники конференції заслуха ли і обговорили 25 доповідей і повідомлень. Серед них доповідь секретаря Харківського обкому КП України В. І. Астахова «Роль ідеологічної роботи партії в роз витку радянського суспільства від соціалізму до комунізму». У роботі конференції взяли участь науковці Академії суспіль них наук при ЦК КПРС, Москов ського, Київського, Львівського, Одеського, Чернівецького, Дніпро петровського та інших університе тів, вищих учбових закладів Киє ва, Харкова, Полтави, Одеси, Львова, Миколаєва, Чернівців тощо. На порядку денному стояли пи тання базису і надбудови радян ського суспільства в період роз горнутого будівництва комунізму в СРСР, про роль науки в період будівництва комунізму, про атеї стичне* виховання трудящих та інші. Урок з анатомії проводить В. Абакумкіна ВІСТІ З ПРАКТИКИ Шість тижнів у школі Закінчилася пе дагогічна практика студентів біологів, що тривала шість тижнів. Практика проходила на базі міських і сіль ських шкіл з хоро шою постановкою навчально – вихов ної роботи, під ке рівництвом досвід чених методистів факультету і ква ліфікованих учи телів біології і хі мії. Студенти з вдя чністю згадува тимуть учителів П. Ф. Страшок (СШ No 1), А. Г. Карамушко (СШ No 29), Л. Є. Логі- нову, Р. С. Шпі гель, 0. 1. Братішко (СШ No 105), 0. А. Чалу, Д. А. Науменко (СІП <• 131). В. І. Кру пину (СШ Nt 133), М. В. Кейданську (СШ No 62) та багатьох інших, які, не шкодую чи часу, консуль тували студен тів, подавали їм методичну допомогу і робили все для того, щоб студенти одер жали якомога більше користі від своєї педагогічної практики. Глибоко вивчивши досвід робо ти кращих учителів біології і хі мії, кращих педагогічних колек тивів шкіл, студенти пц-справж- ньому, на конкретних прикладах усвідомили, як проходить склад ний процес перебудови середньої школи на основі Закону про на ближення школи до життя і про дальший розвиток системи народ ної освіти в СРСР, як набувають все ширшого розповсюдження но ві, передові методи викладання біології і хімії, методи активіза ції учнів на уроках, самостійної роботи учнів, роботи з підручни ком, як ці нові, активні методи витісняють старі стандартні мето^ ди навчання. . Програму практики виконано повністю. Кожен студент дав по 4 залікових уроки біології і по 2 залікових уроки хімії; більшість студентів провела, крім залікових уроків, ще по декілька спробних уроків зверх норми. Всі ці уроки мали справжній навчальний ха рактер і стояли на належному науковому і методичному рівні. Крім того, студенти провели ве личезну виховну роботу серед уч нів: вони організували багато екс курсій у природу, в музеї дарві нізму, зоології, в Ботанічний сад, ряд культпоходів до театрів, кіно, планетарія і т. інш., чимало біо логічних і хімічних вечорів., при свячених Мічуріну, Павлову, Се- ченову, Менделєєву, великим ана томам стародавніх часів і сучас ності, виготовили для школи бага то наочних посібників — таблиць, чучел, скелетів, колекцій, герба ріїв, які збагатять шкільні біоло гічні кабінети. Позитивною рисою цьогорічної педпрактики було те, що уроки студентів будувалися не за стан дартною схемою звичайного ком бінованого уроку; студенти дали чимало лабораторних уроків з де монстрацією дослідів і експери ментів, уроків на пришкільних навчально – дослідних ділянках, проводили з учнями практичні заняття; студенти, які проходили педагогічну практику в сільських школах, разом з учнями працю вали на збиранні кукурудзи та інших сільськогосподарських культур. До загальнофакультетської кон ференції, присвяченої підсумкам педагогічної практики, студенти готують доповіді, в яких висвіт люватимуться наслідки вивчення ними передового досвіду шкіл, постановки в них викладання біо логії та хімії і виховної роботи з дітьми. Мине ще три роки, і студенти – біологи, замість порівняно ко роткочасної педагогічної практи ки (6 — 8 тижнів), проходитимуть так ввану стажерську практику, що триватиме 17 тижнів, тобто все перше півріччя. Очевидно, в зв ’ язку з цим до ведеться грунтовно перебудувати всю організацію практики, відмо витися від інституту кафедраль них методистів і покласти керів ництво практикою на факультет ського методиста і досвідчених кваліфікованих учителів, що доб ре володіють методикою викла- ’ дання своєї спеціальної дисциплі ни. Підготовку до цієї стажер- ської практики треба розпочина ти вже зараз — уважно вивчати школи, які можуть стати ба зами стажерської практики, ста ранно підбирати вчителів, яким можна буде довірити складну і відповідальну справу керів ництва стажерською практикою студентів університету. Доцент Л. ГЕЛЬФЕНБЕЙН, керівник педагогічної практики студентів біологів. Професію вчителя я полюбила ще більше У школу ми прийшли 2 вересня. Перша бесіда з директором школи і завучем. Після неї, відверто кажучи, було трохи боязко іти в свій клас або давати уроки: мені здавалось, що я не зможу знайти підходу до дітей, не зможу викласти учбовий матеріал так послідовно і хороше, як це виходить у багатьох учителів. Познайомилась з класним керівником Вікторією Адамівною Па- ніною, яка відразу ж представила мене класу. Учні зустріли добре, але трохи насторожено. І зблизилась я з ними тільки тоді, коли повела їх на екскурсію до лісопарку. Там ми збирали гриби, гра ли, розповідали цікаві історії. Після екскурсії я відчула, що мене чекають у класі і приймають як старшого товариша. Уже з перших днів практики я відвідала уроки досвідчених ви кладачів біології і хімії, намагалась запам ’ ятати і записати все те, шо мені сподобалось у цих уроках. І ось, нарешті, мій перший урок, урок ботанікй в 6 «г» класі. Педагогічною практикою я залишилась задоволена. Мені і рані ше подобалась робота з дітьми, але зараз здається, що професію вчителя я полюбила ще більше. Г. СІЯНОВИЧ, студентка V курсу біофаку. ,По університетських лабораторіях Фото No 1. Фото No 2. Фото No Фото No 4. Оці фотографії дадуть вам змо гу побувати в університетських лабораторіях. Згодні? Тоді пі шли! Почнемо з лабораторій фізмату. Перша на нашому шляху — лабо раторія атомної фізики. Лаборант Раїса Юнаш так зосереджено працює над кресленням катодної частини електронографа, що на віть не помітила, як ми її сфото графували (фото 1). — А що ви робите? — спитали ми у старшого лаборанта кафедри експериментальної фізики Віктора Бойка (фото No 2), — Готую спектрограф до ро боти. Завітали ми і на геолого- географічний факультет. Доцент Б. П. Іванов і старший лаборант Жанна Вакулич теж зайняті важ ливою роботою: вони складають геоморфологічні карти по гос подарсько – договірній тематиці (фото No 3). А ось ми у біологів, у їх ново му чудовому корпусі. Лариса Красильникова, лаборант кафедри фізіології рослин, працює над оволодінням методу поділу ну клеїнових кислот нр нуклеотида. Нам, відверто кажучи, дуже хо тілось більше дізнатися про цю роботу. Але, як ви можете зроби ти висновок, подивившись на фото, це було неможливо (фото No4). Ну, що? Задоволені екскурсією? Нам допоміг її організувати фо токореспондент Г. Сухотін. НА КОЛГОСПНИХ ЗНАЙОМТЕСЬ: ЖАННА ЖАБЧЕНКО, ВАНЯ РИБЧЕНКО та ІишІ і — Дівчата, а у мене Іобновка! Сьогодні купив ‘собі годинника. І — Поздоровляємо, Іва- \не Кириловичу, — раді- :ють дівчата разом з бригадиром. Ще не пройшло і міся ця з приїзду студентів першого і третього кур сів геолого-географічного факультету до радгоспу «Лісна стінка», а з бри гадиром вони вже здру жилися по-справжньому. — Таких хороших дів чат у мене не було ще жодного разу, — розпові дає Іван Кирилович. Бригадир задоволений роботою студентів. Пи шається своїми товариш ками і комсорг третього курсу Рая Соленкова. — Дівчата наші бойо ві, — розповідає Рая. — Ось передова ланка пер шокурсниць. Знайомтеся: Жанна Жабченко, Ніна Орешко, Аля Черкасова, Оля Фролова. Більш ніж 400 кг ку курудзи збирають за день наші третьокурсни- ці Рая Зубкова, Алла Семененко, Рая Болди- рева та інші. Змістовно проводимо і вільний час. Зараз готуємось до кон церту. — У нас і свій баяніст є, — додає комсорг пер шого курсу Жанна Жаб ченко. З баяністом першо курсником Ванею Риб- ченком я познайомилась на кухні. Куховарки Ва ля Транько і Сталіна Шепуріна розказали, що Ваня всюди встигає: доб ре працює на кухні, до помагає проводити репе тиції і їм, і географам- економістам, які працю ють за шість кілометрів від села. Голова радгоспу Ю. І. Глебченко по секрету сказав мені, що Вані Рибченку .буде оголоше но подяку: «Дуже хоро ше працює цей хлопець. Ось такий випадок я вам розкажу. Одного ра зу захворів наш пастух. ; Що робити! Хоч зали- ‘ шай голодною худобу на весь день. Ваня якось дізнався про це, прийшов до мене і сказав, що він пожене пасти череду». Чудові студенти йдуть тепер до вузу, вони не цураються ніякої робо ти. Добре показали себе студенти географічного відділення на трудово му фронті. Сподіваємось, що і в навчанні вона теж будуть попереду. Інакше і бути не може. М. КУРЦЕВА, наш спецкор. За високе слово — товариш Вже не перший тиждень першокурсники хі мічного в колгоспі. Зроблено чимало. І не тіль ки на збиранні врожаю, а й у становленні на шого колективу. Своїми силами дали концерт для колгоспників села, спільно відзначили день народження одного з наших товаришів. Перебу вання в колгоспі допомогло нам швидко пізна ти один одного, виявити і хороше, і погане в ха рактері кожного з нас. Так, на жаль, е й пога не. Деякі студенти з першої групи виявляють грубість, неповагу до товаришів, егоїзм. Дове лося червоніти за Олександра Руденка, який образив дівчину, свого товариша. Надовго за пам ’ ятає він комсомольські збори, на яких усі гнівно засудили його вчинок. Нам усім дуже хочеться вірити, що Олек сандр Руденко зрозумів товаришів. І ще нам хочеться вірити, що з колгоспу перший курс хімічного факультету повернеться єдиним, міц ним, згуртованим колективом. Г. УЛАНОВ, студент першого курсу хімічного факультету. ВИСОКО ТРИМАЄМО ЧЕСТЬ УНІВЕРСИТЕТУ Якщо піти з хутора «Українка» в південно-східному напрямку, то, пройшовши сім кілометрів, поба чиш село, розташоване на схилах балки. Це колгосп імені Кірова, Петровського району. Тут разом з колгоспниками працюють п ’ ята група математиків другого курсу та четверта і сьома групи фізиків другого і третього курсів. Студенти сумлінно ставляться до праці. Денні норми виконують ся щоденно, хоч інколи доводить ся дотемна затримуватися на полі. Заслуговує на увагу метод зби рання кукурудзи в цьому колгос пі. Гібридна кукурудза висаджена в такий спосіб: чотири рядки ма теринської форми (сорт «Іскра») і два рядки батьківської форми (сорт «Ідеал»). Кукурудзозби ральний комбайн збирає кукуруд зу батьківської форми. Куку рудзу материнської форми збира ють студенти. По просіці, що зро бив комбайн, рухається безтарна, в неї і кидають початки вісім чо-‘ ловік — чотири з одного боку, чо тири — з іншого. Цей метод ви гідний тим, що не потребує додат кових затрат часу на збирання к У к УРУДЗи в купи, а потім на ван таження її з куп у безтарки. Кожна повна безтарка важить як раз чотири центнери, так що дуже • зручно контролювати свою роботу. Студентські бригади налічують по вісім-десять чоловік. Дуже добре зарекомендували себе на збиранні кукурудзи серед матема тиків бригада Макухи, серед фізи ків другого курсу — бригада Вин- никова, а у фізиків третього кур су — бригада Жиркова, у якій працюють одні хлопці. Обов ’ язково треба відзначити особливо хорошу працю Алефіра, Бондаря, Грінченка, Кравцова, Шапошникова та інших. На жаль, доброго слова не можна сказати про Подорожну і Карась (другий курс фізиків). В. Карась, щоб уникнути роботи, навіть «захворіла». І хоча таких нероб серед студентів фізмату мало, прикро, що вони все ж є. Комсомольці фізмату працюють з ентузіазмом. У цьому їм допо магають, мабуть, пісні, що луна ють і під час роботи, і під час відпочинку. Недарма ж бригаду Грінченка називають співучою. А про те, що фізматівці уважні один до одного, свідчить такий факт: вони знайшли час, щоб від значити день народження своєї співкурсниці Юлі Малиновської. Так, хороше і дружно живуть і працюють у колгоспі імені Кіро ва студенти. І чимала заслуга в цьому старшого керівника К- А. Па- ніної, викладача факультету. Ка терина Анатоліївна керує не тіль ки словами, а й ділом: ламаючи к У к УРУДзу, вона завжди йде попе реду і обганяє навіть ударників. Вона ще раз підтверджує став ленням до своїх обов ’ язків про сту істину: найважливіше у керу ванні людьми — особистий при клад. М. ЗЕЛЬЄВ, наш кор. 3:0 на користь філологів Другого жовтня, у неділю, волейбольна команда філологічно- ю факультету провела товариську зустріч з волейболу з місцевою командою села Борове, Боровського району. Погода була справді «волейбольною». Свисток судді. Подають ф лологи. Господарі майданчика ще не розігралися. Першу партію вони програють. У другій партії розгорілась уперта 1 цікава бо ротьба. Господарі за всяку ціну хочуть відігратися. Активно грає напад, міцно тримається захист. Але сильні і точні удари Боровського, Бондаренка та інших наших волейболістів важко брати. Відмінно грають у захисті філо логів Роженко, Чернобаев, Гомон. Зустріч закінчилась з рахунком 3:0 на користь команди сту дентів. А після гри недавні суперники з задоволенням подивилися разом художній фільм. Через два дні знову відбулася зустріч волейболістів. Причому до команди філологів була введена представниця жіночої стат- Жанна Марченко. І що ж? Команда філологів знову виграла. У нашій бригаді, тобто на другому російському, всі захопили ся волейболом. Навіть у обідню перерву, незважаючи на втому, майже всі стають до гри. Діма Боровський і Миша Гомон, як вони висловлюються, «роблять з наших співкурсників волейболістів». Незабаром відбудеться ще одна гра. Кажуть, що вже пи шеться великими літерами велика об ’ ява. Ну, що ж, подивимось, якими літерами напишуть про рахунок зустрічі. О. МІХИЛЬОВ, капітан команди, А. СЕЛІН. Як працююп Я і Марина Курцева, моя това ришка по студкорівській роботі, зійшли з поїзда на станції Колгосп на. Недавно пройшов дощ. Дорога розмокла. До хутора Кругляківка, де розмістився перший курс україн ського відділення філфаку, доводить ся добиратися підводою. Нас гостинно зустрічають хлопці з першого українського. Дізнавшись, що ми кореспонденти «Харківського університету», одразу запитують: «А газети нам привезли?». Того ж дня ми зустрілись з голо вою колгоспу імені Свердлова. — Скажіть, будь ласка, як пра цюють наші студенти? — Як працюють? Не нарікаємо- Добре працюють. Народ організова ний. Особливо відзначається одна бригада — з вогником працює. Це бригада Юри Шрайєра. Валя Гар маш, Катя Лопата, Галя Лисак, На дя Дергач, Шура Кисіль та інші працюють спритно, швидко, якісно. Якщо дві інші бригади збирають по 300 кілограмів кукурудзи за ДЄНІ ,, то бригада Юри Шрайєра — по 330 — 340, а одного разу навіть 375 кілограмів зібрала. У групі панує здоровий дух зма гання. Бригади пе; одна одної. Відста до рівня передов навіть після закі дня, збирають ще грамів кукурудзи. поля, коли вже ЗОЇ — Колектив у на тований. Міцний, І рять студенти. Душа курсу — Ф роста групи, а за І(я «спеціальність» а тут набуває осо( 3. ,ПОЛЯХ — СТУДЕНТИ День за днем 20/ІХ Перший день на новому місці. Після сніданку пішли пра цювати на тік. Четверо з нас працювали на віялці — сортува ли насіння. Увечері зібрались у клубі колгоспу імені Жданова, де познайомилися з місцевою молод дю. І клуб, і господарі нам спо добалися. 21 /IX. Снідаємо о сьомій годи ні і виходимо в поле ламати куку рудзу. У нас 23 чоловіки, з них четверо — хлопці. Це Костров, Кравченко, Куценко, Огуль. Кост ров і Кравченко разом з двома дівчатами працюють на току. Ра зом з нами вийшов у поле наш керівник Олексій Іванович Була- він. Він нам усім дуже подоба ється. Під час війни Олексій Іва нович служив в авіації. Повер нувшись з армії, він закінчив сільськогосподарський інститут і аспірантуру. Тепер працює у нас на кафедрі дарвінізму. Він багато знає, і нам завжди цікаво його слухати. 22 — 24/ІХ. Працюємо на ку курудзі. Подивились дві кінокар тини. До нас часто приходять у гості історики. Були і сьогодні. 25/ІХ. Перший вихідний день. Ми чергуємо на кухні. Раніше вважали, що це дуже просто, лег ко. З ’ явились на чергування о сьомій годині ранку, сподіваю чись сніданок приготувати швид ко, але… він запізнився на годину. 28 — 30/ІХ. Нарешті, закінчи лись дощі. Світить яскраве сонеч ко. Здається, знову повернулася весна. І в полі відразу стало ве селіше. Хлопці вантажать цукро вий буряк, дівчата працюють на току разом з істориками. З щоденника наших кореспонден тів М. ДОМШЛАК і Н. ПУШКА РЬОВОЇ, студенток біофаку. ГАНЬБА Про це навіть і писати неприємно. Але нехай знає університетська громадськість прізвища тих, хто своєю поведінкою плямує університет. Радіофізики ПІКАЛОВ, ЄДИКІН, КОНОВАЛОВ, ВОЛКОВ дезертирували з сільськогосподарських робіт. Наказом ректорату Пікалов і Єдикін виключені з університету, останні — позбавлені стипендії. З роботою справимось Дружно працюють студенти пер шого російського в колгоспі імені Шевченка- Робота різноманітна: збирання кукурудзи, цукрового буряка, картоплі. З перших же днів нас послали на збирання ку курудзи. Денне завдання — про йти два рядки довжиною близько 800 метрів. Попрацювавши два дні, ми виявили, що у нас зали шається півтори години вільного часу. Отже, можна пройти ще по піврядка. І з цим завданням ком сомольці І. Мухіна, С. Пуцех ’ яп, А. Пунтовська, Л. Куликова, Бурдейна, Симоненко, Сукач та інші справляються відмінно. Всі ми вдячні В. Сафроновій, яка з перших же днів приїзду в колгосп готує нам смачну їжу. Попереду в праці — кандидати в члени КПРС Т. Огарков, В. Чорний, які вивезли за чоти ри дні з колгоспного поля 84 тон ни цукрового буряка- Ці люди завжди чесно і добросовісно ви конують доручені їм справи. З усього видно, що колектив першого російського успішно справиться з роботою в колгоспі. „Я люблю тебя, жизнь…” Звістка про те, що студенти першого російського і третього українського дадуть у неділю концерт, швидко облетіла село. За годину « до початку концерту клуб уже був переповнений. У залі настає тиша. На сцену виходить комсорг філфаку В. Гри- да. Відкриваючи вечір, він гово рить про ті завдання, які стоять перед студентами у колгоспі, і запевняє присутніх, що філфаків- ці докладуть всіх зусиль, щоб з честю справитися з цими завдан нями. Концерт починається з виступу хору. Вдало виконує студент Мак- симовський комічну сценку «Ри болов». Високу техніку, майстер ність і віртуозність гри на гітарі показав колгоспникам Валерій Са- мохвалов. Глядачі ще і ще раз викликали Валерія на сцену. Теп ло були зустрінуті пісні, виконані студентами Н. Солодкою, Л. Кар пенко, В. Сафроновою,’ Л. Чанли- гіною, С. Сулемою, В. Гридою. Сподобалось глядачам виразне читання Лунтовського і Андрієн- ка. На закінчення концерту група хлопців виконала у власній оброб ці пісню «Однажды вечером». Колгоспники залйшились дуже задоволені концертом. Довго ще лунала музика: це веселились сту денти і місцева молодь. Потім хтось почав пісню «Я люблю тебя, жизнь», і ось її вже підхопили десятки голосів. А. КУЗНЕЦОВ, студент філфаку. У БОРГУ НЕ ЗАЛИШИЛИСЬ Радгосп «Лісна стінка» розта- пований у Боровському районі Харківської області. На його по- іях виріс великий урожай цукро- юго буряку і кукурудзи. Село Біле простягнулось ІЗДОВЖ балки на декілька кіло- іетрів. Тут знаходиться третє гідділення, куди прибули на до- юмогу робітникам радгоспу сту- енти економгеографи третього УРСУ- Начальник відділення Микола Іванович Сергеев і агроном Ми хайло Моїсейович Шуйський до помогли нам обладнати кухню, налагодити регулярне харчуван ня. Студенти були розміщені по квартирах робітників радгоспу. Третьокурсники не зали шились у боргу. Незва жаючи на примхливість природи: різкі зміни погоди, сильні вітри і часті дощі — юнаки і дівчата використовували кожну погожу годину для роботи на полях. За перші два тижні було зі брано 500 центнерів очищеної гібридної кукурудзи, 90 центне рів картоплі, перевезено декілька сот центнерів цукрового буряка і т. д. Як правило, встановлені норми виконувались і перевиконува лись. Ледарів у нас не було, всі працювали з ентузіазмом. Попе реду всіх у праці йдуть студенти Р. Сиромолотова, С. Антипенко, Л. Степаненко, 0- Маслова. В. Пучкова, В. Липова, Ю. Лев ченко, 3. Сербина, П. Ігнатоз, Д. Яковлєв. Під час перерв у полі і у віль ний від роботи час проводили бе сіди по матеріалах газет і радіо передач. Велику увагу приділяли роботі XV сесії 00Н і виступам М. С. Хрущова. Студенти влашту вали диспут, на якому говорили про любов до своєї спеціальності. Разом з місцевими комсомоль цями 5 жовтня у клубі був да ний великий концерт. У програ мі — масові пісні, танці і неве ликі сценки. В. ВІЛЕНКІН, доцент. іь? Добре! іевіряють роботу ючі підтягуються их: залишаються вчення робочого по ЗО — 40 кіло- Повертаються з сім темно. с дружний, згур- ік кулак, — гово- едір Білоус, ста- раз — «завгосп», завжди важлива, іливого значення, бо за продуктами для курсу треба їхати за три кілометри. Ще всі сплять, а Федя вже на ногах: сніда нок повинен бути вчасно! — А як співає наш Федір! Ви не чули? — говорять нам дівчата. Від чувається, що на курсі Федора люб лять і поважають. День 28 вересня був для першо курсників знаменним. Вони вперше зібралися разом, щоб відзначити день народження своєї співкурсниці Фаїни Онацької. Дівчата-куховарки зварили особливо смачну вечерю. Іменинниця одержала подарунки і квіти. Хлопці виступили з теплими жартівливими вітаннями. Не кожно му так хороше і урочисто трапляєть ся відзначати свій день народження. Фаїна була дуже щаслива в цей вечір. Ще не один раз, мабуть, буде курс збиратися гуртом протягом п ’ яти років. Але оці перші спільні іменини запам ’ ятаються надовго. А після вечері студенти поїхали до клубу: вони брали участь у кон церті- Я. МОРОЗОВА, наш спецкор. АКАДЕМІК Т. Д. СТРАХОВ 11 жовтня 1960 року на 71-му році життя після важкої хвороби помер видатний радян ський вчений, почесний академік «ВАСХНИЛ», заслужений діяч на уки УРСР, член-кореспондент АН УРСР, професор, доктор Ти мофій Данилович Страхов. Радянська агробіологічна на ука зазнала важкої втрати. Пі шов з життя видатний фітопато лог, один з організаторів справи захисту рослин, засновник першо го в СРСР факультету захисту рослин при Харківському сіль ськогосподарському інституті. Т. Д. Страхов — вихованець Харківського університету. Вся його наукова і педагогічна діяль ність тісно зв ’ язана з Харків ським державним університетом і Харківським сільськогосподар ським інститутом. За час педаго гічної діяльності Т- Д. Страховим було підготовлено 50 кандидатів наук, один доктор. Багато учнів професора Страхова керують ла бораторіями, відділами і кафед рами. Т. Д. Страховим опубліковано близько 100 робіт. Характери зуючи роботи Т. Д. Страхова, слід сказати, що його теоретичні узагальнення випливають із екс периментального матеріалу. Всі його роботи зв ’ язані між собою єдиною ідеєю, загальною спрямо ваністю досліджень. Це ж харак- терно і для робіт його учнів і ла бораторій, якими він керував. Т. Д. Страховим ще в перші роки Радянської влади (в 20-ті роки) було покладено початок но вому напряму в фітопатології. Це експериментальне вивчення хво рої рослини у всіх її зв ’ язках із збуджувачем і фактами середови ща і базується на розробці теорії патологічного процесу. В останнє десятиріччя цей напрям дослід жень став керівним у Радянсько му Союзі у всіх дослідженнях з фітопатології. Вказаний напрям значно сприяв створенню прин ципово нових засобів фітопатоло- гічної профілактики, які забезпе чують підвищення врожайнеє гі сільськогосподарських культур за рахунок підвищення їх хворобо стійкості. Т. Д. Страхов брав активну участь у громадському житті. Радянський уряд високо оцінив заслуги академіка Т- Д. Страхо ва, нагородивши його орденом Ле ніна, трьома орденами «Знак по шани» і медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній вій ні 1941 — 1945 рр.». Світла пам ’ ять про Тимофія Даниловича Страхова, видатного вченого і чуйну людину, на завжди збережеться в серцях йо го численних учнів і всіх, хто його знав. Група товаришів. БІБЛІОГРАФІЯ В ХАРКІВСЬКОМУ УНІВЕРСИТЕТІ ЗА ПІСЛЯВОЄННІ РОКИ ‘ (1945 — 1959) 2. Беркович, Э. С. Ставинская, Р. А. Систематический указатель к периодическим изданиям истори ко-филологического общества при Харьковском университете за 1886 — 1914 гг. Под ред. проф. Л. И. Гуревича. Изд-во гос. ун-та, 1956, 70 с. 3. Беркович, Э. С. Системати ческий указатель к ученым запи скам Харьковского государствен ного университета имени А. М. Горького, трудам факультетов и научно-исследовательских учреж дений за 1934 — 1953 гг. Изд-во гос. ун-та, 1955, 63 с. 4. Станишевский, В. А. Указа тель к трудам научно-исследова тельского института химии ХГУ 1 — 10 т. т. Ученые записки Харьковского гос. ун-та, т. 50 Труды н.-и. ин- та химии и хим. фак-та, т. 11, 1954, с. 291 — 327. 5. Станишевский, В. А. Указа тель к сообщениям (запискам) Харьковского математического об щества при Харьковском универ ситете. Изд-во гос. ун-та, 1955, 43 с. 6. Швалб, М. Г. Систематиче ский указатель к трудам общества испытателей природы при Харь ковском университете за 1869 — 1930 гт. Под ред. проф. Л. И. Гу ревича с предисловием проф. Л. А. Шкорбатова. Изд-во гос. ун та, 1955, 44 с. 7. Швалб, М. Г. Указатель к трудам общества научной меди цины и гигиены при Харьковском университете за 1883 — 1915 гг. Изд-во гос. ун-та, 1965, 25 с. 2. ПЕРСОНАЛИЯ Андреев, К. А. 8. Гордевский, Д. А. Список тру дов К. А. Андреева. Литература о К. А. Андрееве и другие источ ники. В его книге: К. А. Андреев выдающийся русский геометр. X, 1955, с. 29 — 31. Барабашов, Н. П. 9. Сластенов, А. И. Список пе чатных работ Н. П. Барабашова. В его книге: Астрономия в Харь ковском университете за 150 лет. Исторический очерк. X. 1955, с. 173 — 179. Бекетов, Н. Н. 10. Валяшко, Н. Список науч ных работ Николая Николаевича Бекетова. В книге: Бекетов, Н. Из бранные произведения по физи ческой химии. Под ред. проф. Н. А. Измайлова. X. 1955, с. 270- 275. , Бернштейн, С. Н. 11. Ахиезер, Н. И. Список тру дов С. Н. Бернштейна. В его кни ге: Академик С. Н. Бернштейн и его работы по конструктивной теории функций. X. 1955, с. 97 — 111. Булаховский, Л. А. 12. Наукова праця акад. Л. А. Булаховського (за 1941 — 1944 гг.) — Наукова хроніка ХДУ. Збірник анот. 1945, No 3, с. 2. Данилевский, А. Я. 13. Буланкин, И. Н. Список ос новных работ А. Я. Данилевского. Работы учеников А. Я. Данилев ского. В его книге: А. Я- Дани левский, — основоположник оте чественной биохимии. X. 1950, с. 33 — 35. Каразин, В. Н. 14. В. Н. Каразин 1773 — 1842. Библиография. X. Изд-во гос. ин-та, 1953, 115 с Левин, Б, Я. 15. Ахиезер, Н. И., Ефимов, Н. В. Список печатных работ Б. Я- Левина. — Успехи математи ческих наук, т. 12, вып. 2, 1967, с. 240 — 242. Нагорный, А. В. 16. Печатные работы А. В. На горного и его учеников, вышедшие из кафедр физиологии животных и биохимии Харьковского универ ситета — Ученые записки, т. 25. Труды н.-и. ин-та биологии и биол. фак-та. т. 12, 1947, с. 275 — 283. Нагорный, А. В. 17. Никитин, В. Н. Научные ра боты проф. А. В. Нагорного. — Ученые записки, т. 59. Труды н.-и. ин-та биологии и биол. фак-та, т. 22, 1955, с. 38 — 40. 1 Продовження. Початок у No 57-58. ,У НАС У РЕДАКЦІЇ ПОБУВАЛА ГРУПА СПІВРО SІTHИKIB ЖУРНАЛУ „ЗНАМЯ “ . ВОНИ ЗАЛИШ ИЛИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЦЬОГО ЛИСТА І ВІРШ Хай горить вогник! Збираючись до Харкова, ми пла нували обов ’ язково зустрітися з студентами Харківського універ ситету. вузу, який дав країні так багато видатних вчених, відомих письменників, літературознавців, поетів, у стінах якого і зараз, мабуть, навчається майбутній ві домий поет. Чи не так? Але зустріч наша не відбулась, ви, друзі, в цей час працювали у колгоспах вашої області. Ось чому ми вирішили звернутися до вас хоча б з цим невеликим листом. До від ’ їзду у Харків зійшлась наша бригада 9-го жовтня в Мос кві на площі Маяковського. Наро ду там зібралось багато. Увечері, на яскраво освітленій прожектора ми площі завершувався День пое зії. Багатотисячний натовп слу хав палкі рядки віршів, що несли ся від підніжжя пам ’ ятника. А у натовпі — переважна біль шість юнаки і дівчата, які люб лять читати і слухати вірші, рома ни. твори, що навчають любові до життя, да Батьківщини. Ви теж — юнаки і дівчата, наші радянські, хороші. Ви теж, мабуть, любите і знаєте все най краще, що створила радянська лі тература. Ми б хотіли вислухати ваші думки, побажання, поради. Але ми не застали вас. І то му дозвольте звернутися до вас з гарячим побажанням, щоб у вашому житті література була вірним супутником і порадником. Нехай ви ніколи не будете спокій ними, сперечайтеся, радійте і гні вайтесь. читаючи нові вірші і опо відання. Адже для цього ми пра цюємо. Бажаємо вам, наші молоді укра їнські друзі, творчого вогника в житті і праці. Л. СКОРІНО, заступник реда <тора журналу. «Знамя», С. КУНЯЄВ, завідуючий відділом поезії жур- * калу «Знамя», С. СНЄГОВ, прозаїк. Я. БЄЛІНСЬКИЙ, поет, Н. СОКОЛОВА, прозаїк. ВІН ДАЄ ІНТЕРВ ’ Ю ЛИШ Е В ЦЕНТРАЛЬНІ ГАЗЕТИ Столик чергового у гуртожитку по проспекту Леніна. До черго вого підходить кореспондент га зети «Харківський університет», вітається і називає себе. Недбало відповівши, черговий продовжує розмовляти з іншими, не звертаю чи уваги на прибулого. Прибулий знову нагадує про себе і просить допомогти розшукати, кого-небудь з студкому. Черговий не виявляє бажання допомогти хоч чим-не- будь. Коли ж кореспондент запи тує прізвище і факультет, де вчиться черговий, той зневажливо кидає: «Ти хто така? Я даю ін терв ’ ю лише в центральні газети, а не в якийсь-то «Харківський уні верситет». Моє прізвище? Ач, чо- го захотіла! Не на того напала! Яке тобі діло?». При цій бесіді були присутні ще два хлопці, теж студенти. Ніхто з них не зупинив грубіяна, який ображав дівчину, не допомогли вони з ’ ясувати і його прізвище. І хоч воно, на жаль, залишилось невідомим, ми все ж вміщуємо цю замітку. Може, студрада і актив гуртожитку нагадають окре мим черговим елементарні прави ла поведінки? Може, у хороброго «вояки», який не посоромився об разити дівчину — представника вузівської газети, і тих, хто своїм невтручанням сприяв цьому, ви- етачить мужності вибачитися? с. КУНЯЄВ. стихи О КУБЕ Вірш друкується вперше. Погляжу хоть на карту, погляжу на чужую страну, где поставлено всё на карту, где поставлены все в строю — и люди, и лодки, и смех, и снедь, где вся философия в лозунге: Победа или смерть! О, последняя крайность, за которой край, высшей математики краткость: победи или умирай. Закон военного времени: подменяй тех, кто устал- Принимай этот проверенный Добровольный устав. Поражения тоже недаром, просто нарушается ритм. Чтобы кончилось Сталинградом, захлебнулся Мадрид. Только так удаются побеги и отчаянье атак. Только так даются победы, даже в атомный век — только так. ЯК СЛУХАТИ І КОНСПЕКТУВАТИ ЛЕКЦІЮ УВАГА, ПЕРШ ОКУРСНИКИ! Лекція являє собою ведучий метод навчання у вищій школі. Вона вводить студентів у коло головних законів і понять науки, знайомить їх з методологією науки і методами наукових дослід жень. На лекції з ’ ясовуються шляхи застосування наукових знань у практиці комуністичного будівництва. Вона визначає напрям усіх інших видів учбових занять, у тому числі й самостійної роботи студентів. У цьому відношенні лекція є вирішальною ланкою у си стемі вищої освіти. Лекцію не завжди можна замінити читанням книги або підруч ника, бо жива мова сильніше діє, краще сприймається і менше втомлює, ніж читання. Змістовна лекція не тільки озброює студентів системою науко вих знань, але й виробляє науковий метод пізнання, пробуджує дутику студентів. Ось чому лекцію вважають своєрідною школою наукового мислення. Слухання лекцій вимагає від студентів активної розумової діяльності, вміння розбиратись у матеріалі, аналізувати його, виді ляти найважливіше, найістотніше. Головні труднощі такої роботи полягають у тому, що студентам доводиться одночасно слухати, розуміти, засвоювати і записувати лекції. намагаючись перебороти ці труднощі, першокурсники дуже часто записують лекцію дослівно. При цьому вони поспішають, пропускають головні думки і по ложення, які розкриваються в лекції. Таким чином, замість то го, щоб стати засобом кращого розуміння і запам ’ ятовування, за пис стає гальмом для них, при- носячи тим самим не користь, а шкоду. Ось чому студентам не рекомендується записувати лек цію дослівно. Слухаючи лекцію, студент по винен уважно слідкувати за ви кладом матеріалу, намагатися ро зібратися в ньому і робити по ходу лекції короткі записи. При цьому треба мати на увазі, що кожна лекція має тему, що об ’ єд нує ряд питань, які послідовно розкриваються. Залежно від теми лекції і її конкретного змісту, матеріал, що викладається, кла сифікується і систематизується, розміщуючись у суворій логічній послідовності- Так визначається структура лекції — її части ни, співвідношення між ними і послідовність їх викладу. У більшості лекцій можна ви явити три логічно самостійні ча стини, а саме: вступну частину, у якій пові домляється тема лекції, її зна чення, план викладу теми і т. д.; головну частину, у якій виклада ються закони і основні положення науки, описуються і аналізуються факти, явища і події, робляться узагальнення і т. п.; заключну частину, у якій підсумовуються зроблені раніше узагальнення і висновки, формулюються теоре тичні і практичні висновки з усієї теми і визначаються завдання для дальшої роботи студентів над те мою. Структура лекції відображаєть ся у її плані. Але план лекції — це тільки її схема. Аналізуючи зміст лекції і керуючись її пла ном, можна скласти конспект, тобто огляд змісту лекції, який включає в себе не тільки основні положення і висновки, не тільки тези, але й конкретні матеріали, що підтверджують їх, наприклад, головні факти, посилання, цифри і т. д. У конспекті не повинно бути подробиць, але основні по ложення і обгрунтування їх по винні бути чітко виділені. Важлива і техніка запису. Текст конспекту краще робити не суцільним, а розчленованим. Роз членовуйте його відповідно до плану і структури лекції. Під креслюйте головні думки. Доби вайтеся стислості запису, але не на шкоду змістові. Скорочуйте слова, які часто повторюються. Вивчіть найуживаніші правила і методи роботи з книгою. Ними можна користуватися також і при конспектуванні лекції. Після лекції переглядайте свої конспекти, уточнюйте і виправ ляйте їх. Постійно повертайтесь до конспекту в міру ознайомлення з літературою і підручником. Для того, щоб полегшити труд нощі конспектування, студентам рекомендується заздалегідь готу ватися до лекцій і знайомитися з їх змістом по програмах і під ручниках. Такий досвід поперед ньої підготовки до лекцій особ ливо необхідний для першокурс- ників. Приходячи на лекцію з певним уявленням про її зміст, студенти можуть свідоміше і про дуктивніше її слухати і конспек тувати. Велику допомогу студентам у розвитку вміння слухати і кон спектувати лекції може подати вивчення таких праць В. І. Лені на як «Философские тетради», «Тетради по империализму» і особливо його лекції «О государ стве», яка до цього часу залиша ється неперевершеним зразком лекцій з суспільних наук. У ній є багато загальних положень і цін них порад з приводу того, як слу хати лекції, розбиратися в мате ріалі і працювати над ним. Кра щими зразками конспектів можуть служити робочі записи доповіді про Паризьку комуну, зроблені В. І. Леніним у 1904 році. М. БОРИСЕНКО, кандидат педагогічних наук. ЗВИЧАЇ БУРЖУАЗНОГО СПОРТУ Тренування жі ночої збірної ко манди СШ А з кет чу на роликових ковзанах. Жіночий кетч (бійка без до тримання будь-яких правил) на роди чах — останнє «до сягнення» амери канського спорту. З СТУДЕНТСЬКОГО ГУМОРУ НАСЛІДУВАННЯ СХІДНОГО МУДРЕЦЯ АБУЛЬ-ФАНАДЖА ПЕТРОМ ГАВРИКОВИМ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ СЕМЕСТРУ Староста сказав: — Неробство викликає дозвіль ні думки, а дозвільні думки ви кликають неспокій. ТРИ ТАКТИКИ Заступник декана, призначив ши старосту, дав йому наказ: — Будь другом для відмінників, тираном — для двійочників і за стосовуй закон до всіх інших. ОСТОРОГА Студент сказав: — Не виявляй своє неуцтво перед тим, кому тобі доведеться складати екзамен. НА ЕКЗАМЕНІ Ледар сказав: — Я часто каявся в тому, що говорив на екзамені, але завжди :траждав, коли мовчав. НАВМИСНО НЕ ПРИДУМАЄШ Абітурієнт висловлювався на екзамені з питання про способи вираження підмета. Він вірно від значив, що підмет у реченні може бути виражений іменником, зай менником, прикметником… Бачачи, що абітурієнт не знає, що казати далі, екзаменатор ви рішив йому допомогти: — А ось у реченні «Полкан і Жучка грілись на сонці» чим ви ражений підмет? — Собакою! — відповів абіту рієнт… * * * Молоденька вчителька початко вої школи зайшла до кімнати, ко ли господар збирався почати обід, що складався з жареної запашної гуски… Вона одержала гостинне запро шення до обіду, але, засоромив шись, відмовилась… — Сідайте, — запрошував гос подар, — дуже смачна гуска. — Та ні, дякую… — Сідайте, подякуєте потім. — Ні-ні, не хочу. — Та ви що, вегетаріанка, чи що? — Ні, чому ж, росіянка, але я не хочу… * * * Одного студента запитали: — Звідки до нас прийшло слово «швейцар»? Він відповів: — Як звідки? Із Швейцарії… * * * На стіні хатинки путьового об хідника висить плакат: «Охороняйте дітей від нещасних випадків і випадків покладення ними на рейки сторонніх речей». ♦ * * У вітрині взуттєвого магазину можна прочитати: «Чоловіче і гумове взуття». (Із вузівських багатотиражних газет). Редактор Б. Щ ЕРБАНЕНКО. Адреса редакції: Університетська вул., 16, Тел. 2-72-01, дод. 64. Друк. Вид-ва ХДУ, БЦ 10515. Зам. 2009,