No6 — 7 (1000 — 1001) Субота, 23 ‘січня 1900 року Ціна 20 коп. Народам світу-мир і щастя! М ИР в усьому світі! Радість світового неба і дитячого сміху! За це проливали кров, за це вмирали тисячі кращих синів народу, про це віками мріяли матері всієї Землі. І ось тепер, сьогодні, ця мрія, завойована ціною життя тисяч, наблизилась до здійснення. Великий борець за мир — Радянський Союз — наша країна простягає руку миру народам світу, урядам капіталістичних країн: давайте мирно змагатися, давайте зменши мо витрати на озброєння, скоротимо наші збройні сили! Нехай біль ше витрачається коштів на дитячі садки, на лікарні, на викори стання атомної енергії в мирних цілях. І, не чекаючи від них відповіді, ми перші подаємо приклад вели кого гуманізму, приклад прагнення до щасливого майбутнього люд ства: ми скорочуємо свої збройні сили на 1200 тисяч чоловік. Цей Закон, який увійде в історію, одностайно затвердила Верховна Рада СРСР. Інакше й бути не могло. Адже Верховна Рада наша — це ми з вами, це наші обранці, народні посланці, що завжди сто ять на сторожі народних інтересів. Гаряча зараз в університеті пора: йде сесія. Весь університетський колектив звітує про ре зультати своєї роботи. Нема жодної вільної го дини. Але схвильовані ще одним виявом батьківського піклування про інтереси народу зібрались на мітинг студенти і викладачі, робітники друкарні і центрального апарату. Відкриваючи мітинг, секретар партійного комі тету університету 0. 0. Кучер говорить, що не лише наш народ, а й все прогресивне людство з великим піднесенням сприйняло рішення Се сії і доповідь великого борця за мир в усьому світі М. С. Хрущова як програму миру, як доказ нашої могутності, нашого зростання. Ми зібрались, щоб обговорити матеріали Сесії, які в кожному з нас, радянських людей, викли кають почуття захоплення діяльністю нашої пар тії. Першим бере слово учасник Великої Вітчизня ної війни завідуючий кафедрою дарвінізму М. П. Воловик. — В житті радянського народу і всього людства сталася велика подія. М. С. Хрущов вніс пропо зицію про дальше скорочення радянських зброй них сил, про загальне роззброєння. Думки кожного — з партією. Мені, учасникові війни, особливо радісно: не даремно гинули на полях війни наші радянські люди, не даремно звершували великі подвиги, щоб відстояти мир, прокласти шлях до комунізму. Всі радянські лю ди гаряче підтримують це рішення і від усієї душі вдячні за нього нашій Партії, нашому Уря дові. Хай живе велика Ленінська Партія! Хай живе Радянський Уряд — борець за мир! Від імені студентської молоді виступає май бутній історик Усачов. Він говорить про глибоку мудрість нового Закону, про його гуманізм, про те, що цей Закон — ще один нищівний удар по апологетах «холодної війни». Про те, що рішення Верховної Ради СРСР ви являє волю всього нашого народу зробити війну неможливою, говорить у своєму схвильованому виступі доцент географічного факультету, учас ник Великої Вітчизняної війни В. Л. Віленкін. — Шлях через кригу «холодної війни», — гово рить В. Л. Віленкін, — вже прокладено Радянським Урядом. І від усієї душі ми вдячні за це нашому Урядові, нашому М. С. Хрущову — невтомному поборникові миру. Виступає робітник друкарні М. 0. Романчук. — Як хороше, — говорить він, — що зараз ти сячі молодих сильних рук візьмуть безпосередню участь у будівництві комунізму на різних ділян ках нашого життя, як хороше, що ще більше кош тів витрачатиметься на мирні потреби народу. — Ми, радянські жінки, — говорить у своєму виступі співробітник центрального апарату В. 0. Осипова, — добре знаємо, що несе з собою війна. І від усього серця говоримо щире спасибі нашому Урядові за тверду політику миру, яку він завжди проводить. Ми закликаємо жінок всього світу стати поряд з нами на захист миру, на захист наших дітей. Слово бере учасник війни доцент радіофізичного факультету Б. Г. Сидоренко. Чотири рази він був поранений на фронті, смертю героя загинув його молодший брат, студент нашого університету. Гнівно тавруючи паліїв війни, науковець каже, що слова М. С. Хрущова, новий Закон — ще один доказ непереможності нашої країни, її послідов ності в боротьбі за мир в усьому світі. Від імені вчених свого факультету т. Сидоренко обіцяє працювати якомога краще, і цим сприяти ще більшому розвиткові радянської науки, зростан ню могутності нашої Батьківщини. Схвально зустріли присутні короткий виступ члена комітету комсомолу 0. Бесєдіної. — Комсомольці нашої організації, — сказала во на, — вирішили по-діловому відповісти на рішен ня Уряду. Ми своїми силами влаштуємо безкош товні підготовчі курси по вступу до університету для воїнів, які за новим Законом повертатимуть ся додому. Учасники мітингу од ностайно прийняли резо люцію, в якій гаряче схвалили новий Закон миру. ОДНІ ПРАЦЮЮТЬ, ІНШІ „РОЗКАЧУЮТЬСЯ “ Цього учбового року, за рішен ням комсомольської конференції, третьокурсники працюють в шко тах піонервожатими. Це не лише серйозне комсомольське доручен ня, а й підготовка до майбутньої педагогічної праці. Майбутній ви кладач повинен оволодіти як слід не лише своєю спеціальністю, але й вивчити дитячу психіку. У нашого III курсу фізиків є дві підшефні школи — 22 і 131. Працювати в 22 школі важче, бо в ній вчаться діти-переростки, успішність і дисципліна в школі невисокі. Тим більшої допомоги чекала школа від наших студен тів. Але є такий термін — «розкачу ватися». «Розкачувались» і тут. Майже протягом усього серпня розподіляли студентів по школах, потім розподіляли по класах во жатих. 22 школу призначили тре тій і шостій групам. Познайоми лись студенти з старшою вожа тою, з класними керівниками. Де які фізики на цьому і закінчили свою працю. Студентки Жилка і Старижко, наприклад, бачили ли ше одного учня, коли за прохан ням класного керівника були в нього вдома. Далі знайомства з класним керівником не пішли Кор- нєєва, Ципін, Кришталь, Макси- менко, Фукс, Кошкарьов. Деякі розпочали цю справу краще. Часто бували у своїх кла сах Рудаков і Тарасова, Пархо- менко і Хорошун; вони побували з. своїми піонерами в планетарії; Андронов і Панфілов вирішили організувати для семикласників радіогурток. Але вже наприкінці листопада студенти перестали бу вати в класах, багато хороших починань залишились нездійсне ними. У 131 школі працюють четвер та, п ’ ята, сьома і восьма групи, Школа дуже хороша, сильний піо нерський колектив. Хороше пра цюють студенти п ’ ятої групи. Ко вальчук і Гринь — досвідчені во жаті, вони вже другий рік пра цюють в одному класі. Не відста ють від них Воробйова і Кайда- лова. Вони теж проводять з піо нерами цікаві збори, готують ви ступи самодіяльності, організу вали екскурсію по Харкову. Цікавий вечір класичної музики підготували з піонерами студенти Ткаченко, Солнишкін, Нікітін. Три- коза керує танцгуртком. Брод- ський і Сімкін побували з своїми семикласниками у театрі. Цікаво піонерам з загонів, де піонерватажками студенти Панте леева, Рапп, Калиниченко, Блаун- штейн, Малюга, Татаринова, Гри- ньова, Самандос, Мєдякова, Йе- репьолкіна і Ковальова. Навіть у напружений час підготовки до се сії ці вожаті не залишили своїх школярів. А ось Жак, Бистрик, Дєдиков ніяк не можуть розпочати роботу: не знайдуть, бачите, вожатих, а прийти прямо до піонерів і позна йомитись з ними чомусь не нава жуються. Не бувають у своїх кла сах Петров, Луценко, Бебешко, Іванова, к.расовицький, Скорохо дова, Микильченко. У Палаці піонерів 131 школа ор ганізувала семінар для піонерва- тажків. З 60 чоловік прийшло ли ше 14. Комсомольське бюро курсу по стійно слідкує за роботою піонер- ватажків, на одному з засідань це питання обговорювалось, але хто не працював, той і не працює. І. ПИСАНЕНКО. Світлана Яковенко і Юрій Солодовников — майбутні гео логи. Причому справжніми геологами вони стануть дуже швидко, бо обидва вже на п ’ ятому курсі. Зараз їх часто можна побачити біля копіювального столу: п ’ ятикурсники працюють над дипломними роботами. ФОТО Г. СУХОТІНА. В лабораторії молодого вченого РОЗКРИВАЮЧИ ВЛАСТИВОСТІ МЕТАЛІВ За дорученням редакції я пови нен довідатись, яка наукова робота ведеться в одній з лабораторій фізико-математичного факультети молодим вченим.. Кафедра твердого тіла, якою ке рує професор Б. Я. Пінес, готус висококваліфікованих спеціалістів в одній з найважливіших галузей сучасної фізики, в галузі дослід жень фізичних властивостей твер дих тіл, металів, напівпровідни ків. 1 ось я в лабораторії. Е. Ф. Чайковського., який сім років тому закінчив університет, я застав за роботою. — Едуарде Феліксовичу, — звер нувся я до нього, — розкажіть, будь ласка, про роботу кафедри, про роботу лабораторії. — У нас, — відповів він, — ве дуться роботи в галузі дослід ження явища дифузії у металах і сплавах за допомогою рентгенів ського проміння. Як відомо, ато ми й молекули, з яких складають ся всі оточуючі нас предмети, внаслідок теплового руху перемі щуються по об ’ єму цих тіл. Таке переміщення є і в металах. Видиме жорстке розташування атомів у кристалічній решітці металу не виключає їхньої рухомості, і за вдяки цьому можливо спостерігати переміщення атомів за допомогою рентгенівських променів. Відкри ті закономірності мають величез не практичне значення і знахо дять широке застосування у ко вальському зварюванні, цемента ції, ^виробництві захисних покри вань металів, жаростійких сплавів. Сам Едуард Феліксович роз робляє нову рентгенографічну ме тодику визначення коефіцієнтів дифузії у подвійних металевих сплавах, що в значній мірі допов нює відомі зараз методи вимірю вання цих величин. Останнім ча сом він разом з іншими працівни ками кафедри зайнятий важливи ми дослідженнями взаємодії по верхневого шару металу з пара ми і газами. Е. Ф. Чайковський дуже ціка виться також астрофізикою і за йнятий значною науковою роботою в обсерваторії університету. З 1957 р. він провадить спостерг- ження за радянськими штучними супутниками Землі. С. СТРЕЛЬЧЕНКО, наш власкор. ,ЦЬОГО НІШ! сгасншь 1706 ЛЕКЦІЙ Є. АЛЕ ТРЕБА БІЛЬШЕ І КРАЩЕ! У період розгорнутого будів ництва комунізму в нашій країні великого значення набуває лекцій на пропаганда, що сприяє справі комуністичного виховання широких трудящих мас. Науковці Харків ського державного університету останнім часом значно посилили лекційну пропаганду серед трудя щих. На факультетах і в гурто житках університету, на восьми підшефних заводах Харкова і в трьох підшефних колгоспах Дер- гачівського району працюють лек торії, які обслуговують високо кваліфіковані спеціалісти універси тету. Працівники університету беруть активну участь у роботі Товарист ва для поширення політичних і наукових знань: на підприємствах, і в установах міста та області про тягом 1959 року було прочитано 1706 лекцій. Але далеко не на всіх факуль тетах лекційна пропаганда знахо диться на належному рівні. Не регулярно працюють лекторії на радіофізичному, географічному, геологічному і хімічному факуль тетах. Викладачі цих факульте тів рідко виступають з лекціями серед населення. Так, за останні три місяці 1959 року геологи і географи прочитали всього 10 лек цій (відповідальна т. Мантівська), хіміки — шість (відповідальний проф. Андреасов), а викладачі ра діофізичного факультету за весь 1959 рік прочитали лише 9 лекцій (відповідальний т. Булгаков). В грудні на факультетах від- булися партійні збори, які обго ворили стан роботи факультет-‘ ських секцій Товариства для по ширення політичних і наукових знань, вказали на недоліки в їх роботі і намітили заходи для по ліпшення лекційної пропаганди на факультетах і серед населення. Партійні бюро повинні прослід кувати за здійсненням намічених заходів. Всі викладачі університе ту повинні брати участь в пропа ганді політичних і наукових знань серед населення. Кожна лекція, прочитана для трудящих, мусить бути тісно пов ’ язаною з практи кою комуністичного будівництва, мобілізувати маси на виконання історичних завдань, накреслених XXI з ’ їздом КПРС. Важливого значення набуває зараз пропаганда рішень груднево го Пленуму ЦК КПРС 1959 року. В цій. роботі візьмуть участь не ли ше викладачі історичного факуль тету, кафедр суспільних наук, але і всіх інших факультетів універ ситету. Зокрема, науковцям біоло гічного і, особливо, хімічного фа культетів треба підсилити лекцій ну пропаганду в підшефних кол госпах. Нема сумніву, що колектив Хар ківського університету внесе свій гідний вклад у справу пропаганди історичних рішень Комуністичної партії, в справу виконання Поста нови ЦК КПРС «Про завдання партійної пропаганди в сучасних умовах». П. ГАРЧЕВ, член парткому. АГІТАТОР ПРИЙШОВ У ГРУПУ У Постанові «Про завдання пар тійної пропаганди в сучасних умо вах» Центральний Комітет нашої партії звертає найсерйознішу увагу партійних організацій на не обхідність дальшого покращення ідейно-виховної роботи у вищих учбових закладах. У великій і багатогранній робо ті по ідейно-політичному вихован ню студентів партійний комітет університету особливу увагу при діляє діяльності агітаторів груп. З метою здійснення дійового контролю за рооотою агітаторів і надання їм конкретної допомоги спеціальна комісія парткому про вела перевірку ідеино-виховноі ро боти агітаторів історичного, радіо фізичного, фізико-математичного і геологічного факультетів. Нещо давно в парткомі відбулась нара да відповідальних за ідейно-масо ву роооту на факультетах, було підбито підсумки діяльності комі сії, намічено шляхи дальшого по ліпшення роботи агітаторів. Нарада відзначила, що на фа культетах університету боєздатний склад агітаторів, у переважній більшості це комуністи, активісти громадського життя. Хороше і дійово працює колек тив агітаторів на історичному фа культеті. Ьідвідування нолітгоднн студентами, як правило, дооре, заняття проходять жваво, з ши рокою активністю, все це — ре зультат того, що діяльність аша- торів завжди знаходиться під си стематичним контролем партійного бюро факультету; на ооіоворення в групах пропонуються теми, які висуває саме жиггя. В деяких групах істфаку, на приклад, у групі ч-го курсу (агі татор Т. ПрОлОПЧуК) практику ється таке: перед початком заняіь з певної теми один із стулений, заздалегідь призначений, роиить 10-хвилиннии о<ляд важливих по дій внутрішнього і міжнародного життя за тиждень, парада зна йшла, що подібну праыику слід запровадити в ус.х групах. Серйозним недоліком постановки політгодин у групах є відсу шість на істфащ сталого розкладу по- літзанять. ііри непоганому проведенні по- літзанять у цілому на радіофізич ному факультеті комісія ыдм.ти- ла й серйозні недоліки, які ще мають там місце, зокрема, записи про проведення політгодин ведуть ся нерегулярно, нема обліку від відування і виступів, відвідування студентами політзанять не пере : вищує 75%. Партійне бюро при діляло мало уваги цій важливій ділянці роботи, особливо серед студентів п ’ ятого курсу. На фізматі в деяких групах за няття зводяться, головним чином, до міжнародного огляду, не пору шуються питання на важливі теми студентського життя і навчання. Жваво і захоплююче провадять ся політзаняття в більшості груп геофаку; особливо вдало пройшли заняття по темі «Моральні риси молодої радянської людини». В багатьох групах факультетів самі студенти виступають за не обхідність значно посилити есте тичне виховання студентської мо лоді; з цією метою при нашому вузі створюється вечірній універ ситет культури. Мало влашюву- ється культпоходів до театрів, фі лармонії, кіно по знижених цінах на білети. Комісія парткому по перевірці роботи агітаторів академічних груп особливо підкреслює, що агі татори повинні всебічно вникати в навчання і життя кожного сту дента групи. Ііри цьому не треоа оточувати студентів дрібним пік луванням, а так розумно спрямо вувати і розвивати ініціативу гру пи, щоб кожен майбутній молодий спеціаліст виховувався в ‘колекти ві і колективом. У постановці і організації політ занять у групах партійним бюро і агітаторам слід виявляти більше творчості; на політзаняття поряд з загальними темами час уже ста вити теми, які висуваються жит тям і діяльністю даної групи, да ного факультету, теми, які вису ваються самими студентами. Не слід припускати дублювання тем політзанять і семінарів з історії партії. Партійні бюро факультетів у від повідності з Постановою Цк КПиС «Про завдання партійної пропа ганди в сучасних умовах» повин ні звернути ще більшу увагу на ідейно-виховну роооту, зокрема на роботу агітаторів, • конкретно спрямовувати цю роооту і систе матично контролювати. А. МАЦИНА. ЩОДЕННИК СЕСІЇ НАШ І ІНТЕРВ’Ю Краще знати практичний матеріал Наш кореспондент звернувся до Лідії Федорівни Бузник, що прий мала екзамен з російської діалек тології на II курсі російського відділення, з проханням ПОДІЛИТИ СЯ враженнями від екзамену. Ось що вона розповіла: — Курс підготувався до екза мену непогано. Порадували свої ми знаннями Шевелева, Нугер, Ладуницька. Добре знали матеріал Лемешева, Медвєдєва. Погано під готувалися Веливецький та Єго- ров. Треба сказати, що особливо відчувається недостатнє знання практичного матеріалу (уміння транскрибувати, аналізувати текст). Іноді при відповідях номітно, що студент висвітлив би те чи інше питання значно краще, якби ви користав матеріал споріднених дисциплін. Студентка хіміч ного факультету Ліда Кутуля чи мало попрацювала над своєю курсо вою роботою «Ти трування суміші кислот у неводних розчинниках». На фото: Л. Ку туля захищає кур сову роботу. ФОТО СУХОТІНА. Ще одне „відмінно “ у відомості В аудиторію вже зазирають сто ронні студенти: чи не вільна во на? Ні, поки що в цій аудиторії триває екзамен. Почекайте хви лин із сорок. А перед тими, хто в аудиторії, лежать екзаменаційні білети. Ра діофізики з 52 групи складають передостанній в цій сесії екза мен, — екзамен з квантової радіо фізики. У заліковій відомості — З «задовільно», 5 «добре» і 4 «від- мінно». Відмінники — це Болібок, Горбак, Черняков, Щеглов. — Результати непогані, кращі, ніж у групи, що складала напере додні, — говорить викладач тсв, Стьопін. Зараз він слухає чергову від повідь студента. Відчувається, що відповідає старшокурсник. По-пер ше, тон більш спокійний, по-дру ге, він ніколи не скаже «десять тисяч», а лише — «десять у чет- вертому ступені»… Перед екзаменатором студентка Шевченко. Вона відповідає швид ко і безпомилково. Так, для цієї дівчини у вивченому курсі таєм ниць не залишилось. Екзамен пе ретворився на бесіду двох людей, що дуже цікавляться предметом, люблять квантову радіофізику’. А у екзаменаційній відомості з ’ яв ляється ще одне «відмінно». С. МАРЧЕНКО. ШО ПОСІЄШ, ТЕ Й ПОЖНЕШ Група МВ-І І курсу фізмату складала один з найсерйозніших іс питів сесії — математичний аналіз. Наслідки цього екзамену довели, що протягом семестру група працювала недостатньо. Кожен може визнати — не одна година була витрачена даремно. І ось доказ — 9 двійок в групі. Можна ще якось вибачити низьку успішність таким студентам як Рязанова, Білоконь, але ось другорічникам Кривоченко і Федотовій виправдань нема. Якщо перші ще не навчились, можливо, розподі ляти свій час, переоцінили свої здібності, то Кривоченко і Федотова вже через це пройшли. Невже вони неспроможні вчитися? Звичайно, можуть, і не гірше за інших. Систематична праця дає людям і знан ня і здібності. Всі ми це розуміємо, знаємо, але не всі здійснюємо. Нижче своїх можливостей склали іспити Ізральеон, Борзенков, Білоус, Мац. А під час семестру, бувало, звернешся до них за допо могою і відразу побачиш: вони знають, вони вчать. 1 все ж таки ці товариші, очевидно, трохи недопрацювали. У них були всі мож ливості скласти на «відмінно», але вони цих можливостей не вико ристали. Дуже хороше, показуючи приклад іншим, працювали протягом се. местру Барков, Ігначков, Мінаєв. їх відмінні оцінки — це заслужена — …… – ……….. – м. зєльев. Загальний бал по К УРСУ — 4,2 Третьокурсники історичного фа культету вже склали два екзаме ни: історію країн зарубіжного Схо ду та історію України. Результати непогані. Майже 90% студентів склали всі екзаме ни на «відмінно» і «добре». Ос танні одержали «задовільно». За гальний бал по курсу 4,2. Особливо хороше підготувалися до екзаменів, змістовно і чітко від повідали Володимир Комов, Ел ла Циколіна, Галя Ермоленко, Валя Яготинцева, Валя Сердюк, Анатолій Полуектов, Василь Ла риков. Т. БОЙКО. Аналізуємо підсумки екзамену Підсумки екзамену з фізичної географії СРСР на IV курсі економгео- графів непогані: 8 від мінних оцінок, 18 — добрих, 7 — задовільних і лише 1 незадовільна. Що ховається за ци ми цифрами? Спочатку було важко. З ’ ясувались значні прогалини в знан нях з загальної фізичної географії, геології; сту денти погано знали кар ти. Нема чого гріха таї ти, спочатку переважна оільшість студентів не виконували домашніх завдань, за звичкою на- швидкоруч перегляду- вали конспекти лекцій лише напередодні семі нарів, не читали реко мендовану літературу. Довелось разом з агі татором академгрупи М. Я. Колосовською, ак тивом курсу говорити з студентами на комсо мольських зборах і на зборах академгрупи, ве сти індивідуальні роз мови з деким; довелось перебудувати практичні заняття, систематично перевіряти виконання до машніх завдань, знання карт та ін. Задовго до екзамена ційної сесії розпочались консультації. Приємно зараз відзна чити, що вся ця робота дала позитивні наслідки. Незважаючи на те, що були поставлені високі вимоги, — результати можна визнати непога ними. Систематично працю вали, завжди виявляючи відмінні знання, студенти Антипенко, Самойлова, Голикова, Гольдштейн, Куріна. . Значних успіхів доби лись Кішенко, Лисенко, Степаненко, Основна група студен тів показала глибокі знання. Це — Вєтрова, Власенко, Сергіенко, Клименко та ін. У ми нулому не раз були «зриви» у Константино во!, Падалки, Заспиць- кої. Відчувалась якась невпевненість у своїх знаннях. Але працювали вони сумлінно і до екза мену зуміли підготува тися як слід. Незначна група сту дентів — Калугер, Міць, Романова недостатньо засвоїли курс. Вони зна ють основний фактичний матеріал. Але відповіді їх свідчать про неспро можність вкластись у ви- »начений час, про не- вміння чітко і логічно по будувати відповідь, про невміння відрізняти ос новне від другорядного, дати переконливу порів няльну фізгеографічну характеристику івох рай онів; у їхніх знаннях від чуваються прогалини з геології, невміння вільно- читати загальні і спеці альні карги. Хороше вчитися могли б студенти Лунін і Крав- цова. В минулому у них були непогані знання. Кравцова занадто часто виїжджала на спортивні змагання, пропустила багато лекцій, а наздог нати не змогла. Лунін поєднує навчання з ро ботою. На лекціях і се мінарах він — рідкий гість, вважає, що систематична праця над курсом не обов ’ язкова. Обидва вони не використали можли вості побувати на кон сультаціях. В. ВІЛЕНКІН, доцент. «ХАРКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ». Стор. 2. 23 січня 1960 р. ,ЩОДЕННИК СЕСІЇ КОЛИ ПРАГНЕШ ДО ЗНАНЬ СКЛАДАЮТЬ Bt4PHHKH Завітаємо увечері на філологіч ний факультет, коли екзамени. …Біля однієї з аудиторій групи схвильованих студентів. «Першо курсники», думаю я і не поми ляюсь. Підходжу до них. — Що ви складаєте сьогодні? — Українську народну твор чість. Ірина Григорівна Булашен- ко приймає. — Ну, і які успіхи? — запитую — А ви зайдіть, послухайте. …Відповідає Василь Хандусен- ко. Відповідає впевнено, точно й яскраво. Одержує по праву «від мінно». Де він працює? — зацікави лась я. — Слюсарем на заводі, — гово рить Ірина Григорівна. — Гарний, розумний і дуже здібний хло пець. — Він і товариш чудовий, тур бується про кожного студента на курсі. Недарма ж він наш ста роста, — з жаром додає Тамара Салганник. Тамара сідає відпові дати. Хто б подумав, що вона, не величка на зріст, на вигляд ще зовсім дівчинка, сама вже вихо вує дітей. А Тамара вже має тру довий стаж. Педагогічне учили ще… дитячий садок, де вона те пер працює вихователькою… І завжди поруч найближчі друзі, найулюбленіші — книги. Тому й не дивно, що вона — студентка філфаку. Екзаменатор задоволена. Любо слухати, з яким захопленням від повідає дівчина на питання екза менаційного квитка, з яким знан ням справи розповідає вона про народні легенди, як жваво і лег ко тече її мова, як чітко і яскраво формулюється думка. Не гірші результати екзаменів у Саніної, Марченко, Свічкарьова. Радісно усвідомлювати, що ці люди не шукають легких шляхів у житті, що вони вміють поєднувати пра цю штукатура на будівництві, слюсаря на заводі, вихователя в дитячому садку, піонервожатого в школі з навчанням. Скільки наполегливості, скільки любові до знань потрібно, щоб, недосипаючи ночей, відмовляючи собі в дріб них життєвих втіхах, навчатися, поширювати свій кругозір, зро стати. Ви скажете-, таких зараз бага то. Дійсно, багато. Але це й чудо во, що їх зараз багато. Але… одного ентузіазму, однієї любові до, знань ще. недосип. Потрібний час, потрібні умовч для оволодіння знаннями. А на всі екзамени дається лише неве лика відпустка. За короткий час неможливо все засвоїти, особли во якщо хо.чеш учитися не тільки для позитивної оцінки, а для то го, щоб знати. Нещодавно на кафедрі було по- ставлено питання про те, щоб на дати вечірникам додаткові пільги, може навіть збільшити відпустку на час лекцій. Але поки що це питання залишається відкритим. — Про таких, як Хандусенко, хвилюватися не доводиться: він все схоплює відразу, навіть кон спектувати лекції йому не зав жди обов ’ язково. Але більшість студентів — з звичайними здібно стями, — говорить Ірина Григорів на Булашенко. — І не дивно тому, що деякі відповіді невпевнені, не обхідні статті — джерела не про читані; працювати над поліпшен ням своєї мови теж невистачає часу, тому у багатьох студентів — мова суха, стилістично, негра мотна, засмічена діалектизмами. А працювати з курсом легко, — продовжує І. Г. Булашенко, — курс працьовитий, дисциплінова ний, студенти цінують кожну хви лину, на практичних заняттях ви являють знання не гірші, ніж першокурсники з стаціонару. О. КИРИЧЕНКО, наш влас. кор. ХІМІКИ СКЛАДАЛИ МАТЕМАТИКУ Екзамен з вищої математики наближався до кінця. Настав той час, коли після чергової відповіді ніхто не увійшов до аудиторії і не взяв білета. Але передчасно роби ти висновок про те, що вся гру па II курсу хіміків в цей день складе цей екзамен. Проти пріз вищ Асеєва, Живолупа, Євтушенко оцінок не буде проставлено, — во- ни не допущені до екзаменаційної • сесії. В аудиторії два викладачі. Один — Олексій Іванович Сластьо- нов (він читає лекційний курс з математики), другий — Тамара Іванівна Шелепова (вона вела практичні заняття). Ось відповідає студентка Рома нова. її відповідь чітка — видно, що теоретичний матеріал вона за своїла добре. Відповіла майже на п ’ ятірку. Але Олексій Іванович запитує: «А як у неї з практични ми заняттями протягом семестру?» Тамара Іванівна відповідає: «Не блискуче, інколи не виконувала завдання». Кілька неточностей під час відповіді. Оцінка визначаєть ся. «Добре». Студентка Бондаренко недо статньо засвоїла матеріал про часткові похідні — треба краще усвідомлювати цей складний і важливий розділ. Практичні занят тя також не дуже хороше. «Став лю вам задовільно», — говорить викладач. Значно кращі справи з матема тикою в Усикової — вона наполег ливо вчилася протягом року, але, відповідаючи на питання білета, плуталася, нечітко формулювала. Може, винна погана мова, а мо же, й недовчила. Так чи інакше — математика — сувора наука. Уси- кова одержала «добре». В. ГУЛ Я Є В. Предмет засвоєно міцно Цей предмет, історія південних і західних слов ’ ян дуже заціка вив другокурсників-істориків. І ось екзамен. Задовго до початку студенти зібрались біля аудиторії. Хвилюються всі. Врешті знай шлись бажаючі йти першими. І ось уже перші «відмінно». Дуже змі стовно й хороше відповідають Віталій Бабкін, Сашко Нестеренко, Світлана Карпушина та інші. Результати екзамену в першій групі хороші: жодної незадовільної оцінки, лише дві «трійки». Перед екзаменатором друга група. І тут є блискучі відповіді. Це відповіді Миколи Редька, Галини Іванковської, Володі Гольденберга. їхні відповіді змістовні, студенти, добре орієнтуються в подіях, про які йде мова. Загальний підсумок екзамену по курсу такий: 12 «відмінно», 8 «за довільно», останні — «добре». Чим пояснюється успіх? Перш за все, — систематичною роботою студентів над предметом. Викладач Анатолій Ілліч Митряєв зумів зацікавити студентів своїми глибокими і змі стовними лекціями. Важко навіть навести приклад, щоб хтось без поважної причини не з ’ явився на лекцію з історії слов ’ ян. І хоча скрутно було з підручниками (навіть в ЦНБ не на всіх вистачало), все ж готувались як слід до екзамену, збирались групами, готу вались разом; значну користь дали організовані А. І. Митряєвим консультації, де спільно розбирались в усіх складних питаннях. Другокурсники-історики не лише хороше склали екзамен, а й міц но, надовго засвоїли курс. І за це спасибі викладачеві. С. ЖУРИ НА. уР-14 ЗАВТРА – ОСТАННІЙ ЕКЗАМЕН Р-14, тобто че тверта група пер шого курсу радіо- факу, ще задовго до початку екзаме нів почала готува тися. Наближалась перша в житті се сія і перший у житті університет ський екзамен з математики. Підготовка дала бажані наслідки: група склала екза мен хороше. Особ ливо відзначились Мільчо, Саприкін, Личов. А ось Кри- воручко підвів усю групу: він навіть заліку з цього предмета не склав. КАКСЬОНОВА. ФОТОЕТЮД Г. СУХОТША. ДАВАЙТЕ ПОГОВОРИМО ВІДВЕРТО ЩО МИ ЗНАЄМО ПРО ХАРКІВ? Був вечір. Ми сиділи в кімна ті Шатилівського гуртожитку. І коли телевізійна передача закінчи лася, розмова від нового кіно фільму перейшла до більш широ кої теми, йшлося про те, як про тягом п ’ яти років підвищують свій загальноосвітній рівень, поширю ють культурний кругозір студенти, що приїздять до Харкова. Справді, адже поруч десятки най цікавіших, обладнаних найновішою технікою заводів і фабрик, велика сила культурних закладів; у нау кових і проектувальних установах народжуються майбутні міста і передові технологічні процеси, но ві теоретичні уявлення і високо продуктивна техніка комунізму. А що знають про це наші студен ти? Ті, що сиділи в кімнаті, ска зали, що майже нічого. Чому? «НЕ ВИСТАЧАЄ ЧАСУ НА РОЗВАГИ» …У наступні дні вирішено було іавітати до інших кімнат. І вия вилось, що з 10 студентів, до яких ми звертались, четверо про тягом трьох років перебування у Харкові жодного разу не були ні в театрі, ні на концерті, ні в якомусь музеї. В чому ж справа? Природно допустити, що люди багато вчать ся, сидять над книжками, переоб тяжують себе науковою роботою в гуртожитках. Нічого подібного! Лише троє з 10 приділяють само стійним заняттям одну-дві годи ни на день, та й то не щодня. Решта береться за книги пере важно перед «есією. Що справа не в переобтяженні навчанням, видно із іншого факту. Двоє з тих, кого опитували, вия вились палкими любителями мис тецтва. Вони часто відвідують театри і філармонію. Але саме вони багато вчаться і чимало часу приділяють активній громадській роботі. НЕМА ПРАВИЛЬНОГО РЕЖИМУ Виявилось, наприклад, що п ’ я теро з опитуваних прокидаються щодня не раніше 9-ї години (во ни вчаться у другу зміну), а як правило значно пізніше. Після приготування сніданку залиша ються вільні дві години до почат ку занять. І ці дві години пере важно йдуть на читання худож ньої літератури, у декого на спорт- секції, тощо. З факультету студен- ти-географи повертаються пере важно о пів на дев ’ яту вечора, го тують собі їсти, а далі засиджу ються за балачками до першої- другої години ночі. Є Й НЕДОЛІКИ В ОРГАНІЗАЦІЇ ПОБУТУ Уже такий короткий огляд пока зує, що в організації студентсько го побуту і навчання існують сер йозні недоліки, які потребують не відкладного виправлення. На це мусять звернути увагу і адміні страція, і громадські організації. Мова йде, зокрема, про налаго дження громадського харчування в гуртожитку. Конче потрібно ор ганізувати хорошу дешеву їдаль ню, де по аоонементах студенти могли б швидко і смачно поїсти. Лін вже чуємо посилання госпо дарників на відсутність приміщен ня і т. ін. Але час вже подиви лись фактам в обличчя і сказати, •*0 існуюче становище нетерпиме. Господарська частина і наші проф спілкові організації ще вкрай по гано дбають про повсякденний студентський побут. А справа ця, до речі, не така вже безнадійна. Досить завітати до гуртожитку «Гігант», щоб пересвідчитися, яким успіхом користується там недавно організована студентська їдальня профілакторій. І це не див но: студенти за 150 карб, можуть придбати абонемент на триразоіе харчування протягом 24 днів і от же повністю позбавляються від клопіткої справи приготування їжі. Можна допустити, що спо чатку їжу привозитимуть у тер мосах і в їдальні вона буде розі гріватися, що регулярно працю ватиме буфет з обов ’ язковим ви борем гарячих страв і т. д. Але відкладати все це на час, коли може з ’ явиться вільне приміщення, не можна. ПРОТИ ПОРУШНИКІВ – СИЛУ ГРОМАДСЬКОСТІ Не менш важливим є питання про режим дня в наших гурто житках. І тут уже справа лише за громадськими організаціями. Ні суворі накази, ні ранкова поя ва викладачів фізкультури з ме тою обов ’ язкового проведення фіз зарядки не.допомогли і не допо можуть справі. В кожному гурто житку за широкою участю факуль тетів повинна бути створена ат мосфера нетерпимого ставлення до прогульників, нероб, ледарів, тих, хто порушує встановлений для гуртожитків режим. Для цього треба частіше організовувати рей ди для перевірки кімнат, взяти на облік всіх порушників і, якщо по передження не допомогло, не ухильно добиватися їх виселення. В цьому напрямі має бути спрямо вана і наочна агітація. Блискавки могли б повідомляти щодня про виявлених порушників розпорядку тощо. Силою всієї громадськосіі можна за кілька тижнів навести зразковий порядок, і це дасть ду же відчутний ефект. ЖАДОБУ ДО ЗНАНЬ ТРЕБА ВИХОВУВАТИ А тепер повернемось до того, з чого почали. Як зробити так, щоб протягом п ’ ятирічного перебуван ня в Харкові студент, крім здо буття спеціальних знань, міг ста ти справді широко освіченою лю диною, майбутнім вихователем, керівником молоді, який не від стає від навколишнього життя? Очевидно, що успіх у цій спра ві залежить не лише від умов, про які йшлося вище. У нас ще мало виховують у студентів жадобу до широких знань. Багато могли б зробити факультетські лекторії. Хіба так важко запросити, ска жімо, хорошого спеціаліста-архі- тектора, який би розповів про ар хітектурні стилі, про сучасні тен денції в радянській і зарубіжній архітектурі, допоміг би студентам розібратися, які з харківських но вобудов зроблені із справжнім ху дожнім смаком, а де (і саме чо му) цього смаку бракує. Така лекція зібрала б широку аудито рію, розширила б кругозір сту дентства. Але ще дуже рідко у факультетських лекторіях можна почути справді цікаву лекцію. ЦЕ КОНЧЕ ПОТРІБНО Майже зовсім не використову ються у нас екскурсії на підпри ємства. Нам здається, що на Ф«* культетах, при широкій участі ви кладацького і студентського акти ву можна скласти поруч з учбо вим планом щось на зразок «пла ну широкоосвітньої підготовки». Скажімо, п ’ ять екскурсій на рік, — не забагато? — Гадаємо, що ні. І тоді майбутній філолог цікаво розповість дітям, як у друкарні друкувалися їхні підручники… Або, скажімо, передбачити протягом п ’ яти років хороше знайомство з образотворчим мистецтвом, добре організований музичний лекторій, і зробити це так, щоб навколо цієї справи була б організована міцна громадська думка факуль тету. І тоді випускник історик ви явить справжній художній смак, коли в селянській хаті зайде мо ва про те, якими картинами при красити кімнату. А геолог, десь у далекій експедиції, почувши по радіо улюблену мелодію, не лише добрим словом згадає універси тет, де його навчили розуміти і любити мистецтво, але й запалить ■ вогником цієї любові своїх това ришів… В. НЕКОС, В. КАРПОВ, студенти географічного факультету. ВІД РЕДАКЦІЇ. Порушені тут питання зовсім не вичерпують ні проблем культурного росту сту дентів, м наболілих питань повсякденного побуту. І все ж редакція сподівається, що вони стануть початком серйозної розмови. «ХАРКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ» Стор. 3. 23 ‘січня 1960 р. ,ЗА СПРАВЖНЮ ЛЮДИНУ! ТРАДИЦІЯ ДРУЖБИ Ось вже протягом п ’ яти років шефствує філфак над К. у ри зькою дитячою трудовою колонією ім. Горького. Хороша, розумна дружба встановилася між нами і вихованцями. Куряжани часті і завжди бажані гості в універси теті. Причому вони не лише гості, а й учасники нашого життя: майже на всіх вечорах філфак:/ звучать духовий і естрадний ор кестри колонії. Виступи вокально го ансамблю змінюють танцю ристи, потім співають Слава Ша- балін і Микола Алмакаєв. Якось по особливому красиво пролунала у виконанні вокального ансамблю улюблена пісня колоністів «Сол даты в путь». Важко вказати найкращий номер концерту. А ось духовий оркестр. Хлопці гра ють вступ до опери «Аїда», поло нез Огинського, вальс «На схилах Дніпра». Як точно, злагоджено, красиво звучить оркестр. Як справжній професіональний. І до ля цих хлопців вже назавжди по в ’ язана з музикою. Вихованці Куряжу закінчують школу, одержують виробничу спеціальність — першу путівку в життя. А найважливіше, чому вчить колонія, — правильно жити. В Куряжі дружний, здоровий ко лектив. Шефство університету для ку- ряжан своєрідна традиція. Радіс но чути, коли вихованці колонії говорять, що вони знають весь наш факультет. І дійсно, важко знайти студента на філфаці, який би не побував хоча б раз у коло нії. І на нашому факультеті хоро ше знають кращих вихованців То лю Петрова, Володю Печенезько- го, Вальтера Галушку, Сашу Му- рарова, Миколу Алмакаєва, Толю Швиркова та ін. Ми можемо пишатися своїми справами, бо дійсно зробили в ко лонії чимало^ За хорошу шефську роботу нагороджені Почесними грамотами комітету комсомолу Алла Гофман, Жана Міняйлова, Люся Рибалко, Надія Мелешко, Жанна Іващенко.. Але про хороше вже багато говорили. Краще ска зати про недоліки, яких теж до сить. За списком — 36 шефів. Це лю ди, у яких шефська робота в Ку ряжу — основне комсомольське до ручення. Але далеко не всі 36 пра цюють по-справжньому. Ладуни- цький, Лисак, Караханова, Зо- ріна, Заїкіна, Плюйко, Мартинен- ко, Аленич просто завалили робо ту у доручених їм відділеннях колонії. Вони рідко бувають там, нічого не зробили, а хлопці з від ділень чекали на них цілий рік! Комсомольське ж бюро філфаку залишило без покарання таке ставлення комсомольців до дору ченої справи. Все ще досі на фа культеті нема кутка шефської ро боти. Частина студентів 4 курсу про ходить в колонії пасивну прак тику. За три роки роботи тут ми ба гато чому навчилися, але якщо досі ми займались позакласною роботою, то зараз маємо можли вість працювати безпосередньо в класі, на уроках. Значну допомо гу подають нам учителі колонії, зам. начальника колонії П. Н. Ро зенберг, директор і завуч школи. . До безпосередньої праці в ко лонії я на професію вчителя ди вилась якось поверхово, хоча по- справжньому мріяла бути вчитель кою. Але вже перші кроки в ко лонії змусили мене переконатися в тому, що бути вчителем не так просто. Назавжди запали в душі/ бесіди з нами, починаючими, Пет ра Наумовича Розенберга про те, що справжнім вчителем бути не легко, що треба мати покликан ня для того, щоб виховувати справжню людину. І ніякий під ручник з педагогіки або методи ки не дасть так багато, як живе слово досвідченого вчителя і без посередня праця з учнями. Ось чому нам здається, що пра ця в колонії приносить користь не лише куряжанам, але й нам, майбутнім вчителям, і тому пра цювати ми всі повинні з усією душею, якомога краще. Л. ВАСЬКО, відповідальна за шефську роботу в Куряжі. Спасибі від душі! Разом з Людою Лобур, студент кою університету, ми підготували вечір запитань і відповідей. На вечір зібрались у червоному кутку загону. Коли Люда поставила пер ше питання, всі якось ніяково відмовчувались. Але незабаром це пройшло, кожен намагався дати якомога більше відповідей. Від душі хочеться сказати спа сибі дівчатам-шефам, які не жал кують свого часу, щоб допомогти нам, вихованцям Курязької коло нії. За дорученням вихованців 1-го відділення САСІН. РОЗУМІЮЧИ ВАШІНЬ СПРАВИ Нещодавно мені як представни кові вихованців колонії довелося вітати XV комсомольську конфе ренцію університету. Я радий був передати щире вігамня і подяку від моїх товаришів. Минулі роки комсомольські конференції універ ситету вітали вихованці Широков (зараз студент Київського авіа- інституту), Трубаченко (зараз ма шиніст в Криму), Бойко <лейіе- нант Радянської Армії), Яровий (студент університету), Шевцов (відомий шахтар) та інші. Радянський Уряд, Комуністична Паріія і її вірний помічник ком сомол роблять усе, щоб постави ти людей, які помилились, на вір ний життєвий радянський шлях. Велйку роль у вихованні куря- жан відіграє комсомол універси тету. Величезну роботу здійснили наші шефи. Вони організували до помогу відстаючим у навчанні, до помагали в організації і прове денні тематичних спортивних ве чорів, разом з нами випускали стіннівки, радіогазети, сприяли розвиткові самодіяльності, допо могли зробити затишними наші кімнати. Про все і про всіх просто неможливо розповісти в одній за мітці. Комсомольці Сапфірова, Васько, Гофман, Осипенко, Міняйлова та інші, які сумлінно ставляться до праці в колонії, не лише допомог ли нам стати справжніми людь ми, а й самі зросли в погрібних країні вихователів. Дуже хочеться, щоб нові шефи, які прийдуть до нас у цьому роді, працювали б не гірше за своїх попередників, розуміючи всю важ ливість дорученої їм справи. АНАТОЛІЙ ПЕТРОВ, секретар Ради вихованців. Заняття тут поєднуються з фізичною працею. РАЗОМ З ШЕФАМИ З нетерпінням ми чекали, коли до нас прийдуть шефи. Люда і Лора відразу якось познайомились з на шою роботою, з нав чанням, з самодіяль ністю. Разом з шефа ми ми на відкритих зборах читали і обго ворювали літературні твори, разом дивились кінокартину «ЧП», а потім її обговорювали. Все, що робили ра зом з ними: і вечір відпочинку, і цікаві гри, вікторини, розу чування нових пісень — було цікавим, по трібним і корисним. ШИЛОВ, РУБИЦЬ- КИЙ — вихованці 6-ї групи. Міцна дружба допомагає Наш третій загін малочисленний. Тут розташовано два восьмих і два п ’ ятих класи. Але незважаючи на те, що навчаються в різних класах, хлопці між собою дружні. Восьмикласники допомагають мо лодшим в навчанні, в побуті, на виробництві. Член шкільної комісїі 8 «Б» класу Володя Филипенко виявив ініціативу, запропонував ши учням свого класу взяти шеф ство над 5 «А». Справа в тому, що в 5 «А» були погані діла з успішністю. Ініціативу підтрима ли, і незабаром успішність п ’ ятих класів зросла. Але не лише в школі старшо класники допомагають молодшим. Більшість хлопців п ’ ятих класів підвищили розряди на виробницт ві до п ’ ятого, сумлінніше працю ють. В середньому, по загону ви робничий план виконується на 130 — 140 процентів. При допомозі шефів-студентів в загоні організована художня са модіяльність, причому в ній участь беруть і самі студенти. Люда За- дорожна та Іра Шаховська орга нізували танцювальний гурток. А нещодавно разом з шефами ми провели вечір «Дружба». Найак тивнішу участь в його організації взяли студентка Люся Васько та вихованці Бутченко, Печенезький, Алмакаєв. П. ВЕРГЕЛІС, начальник третього загону. ПЕРЕД НИМИ ШИРОКІ ШЛЯХИ Курязькій колонії ім. Горького понад. ЗО років. У неї стій кі традиції Макаренківської колонії. Одна з них — постій ний зв ’ язок колишніх вихованців з колонією, з вихователями. А. С. Макаренко завжди виявляв гарячу зацікавленість долею людей, що вийшли з колонії в широке життя. Він радив їм, який обрати шлях, ким стати, допомагав вірно оцінити той чи інший вчинок. Ми теж намагаємось підтримувати постійний зв ’ язок зі сво їми вихованцями, допомагати їм чим можемо. У 1957 році залишив колонію Петро Паршин. Він писав нам потім: «…Я добре влаштувався, працюю електриком, навчаюся на четвер тому курсі електротехнікуму, одержую 850 карбованців, але все більше і більше відчуваю, як зростає бажання працювати з хлопцями в колонії. І тоді, коли ще залишав колонію, від чував це, але якось посоромився вам сказати». Ці слова — доказ духовного зв ’ язку вихователя колонії з колишнім вихованцем. Ми допомогли, як змогли, Паршину здійснити своє бажання. Не пориває зв ’ язків з вихователями Петро Іванов. Пройшли роки, він перетворився вже в дорослу людину, комсомольця, який за свою працю одержав вже 4 нагороди. А у своїх ли стах він пише, що еаме в колонії навчився працювати, з від повідальністю ставитись до дорученої справи. — Незручно хвалитися, — пише П. Іванов, — але я не мо жу не сказати вам, що за хорошу роботу в Казахстані одер жав нагороди — медаль «За трудову доблесть», Почесну гра моту від обласного комітету комсомолу, ще дві грамоти. Спа сибі партії за піклування про таких дітей, у яких, як у мене, нема рідних, і тих, з вихованням яких не справились вдома Так, наприклад, колишній вихованець Курязької колонії Віктор Шабельник пише своїм вихователям, як відбилось на його житті неправильне виховання вдома: «Живу хороше, місто Краматорськ прийняло мене, як рідного. Думав, па мене дивитимуться з презирством! але ніхто не згадує мої колишні помилки. Навчаюсь у 10 класі вечірньої школи на «4» і *5*. Зауважень нема. На Новий рік став комсомольцем. А ось з роботою не зовсім добре. Батьки з малих літ не прищепили мені любові до праці. І навіть зараз, після того, як в колонії працював, іноді доводиться нелегко. Особливо ціную те, що дали мені в колонії, — розуміння необхідності і почесності праці». Одержавши міцні трудові навички в колонії, вихованець Трубаченко зумів швидко оволодіти спеціальністю машиніста електропоїзда. І з гордістю повідомляє вихователів про свої успіхи. Колишній вихованець Микола Дзюба пише своєму вихователеві О. Г. Лимарю, що він працює машиністом в м. Сватово, побудував собі дім. — Велике спасибі, — пише він, — за все, за все. Ви зуміли по-справжньому поставити мене на ноги. Як своїм рідним, як найближчим людям на землі, розпові дають вихователям колишні колоністи про своє життя. — А ще пишу вам, що одружився, вирішили побудувати дім. Незабаром буде дитина. Гарячий привіт всім вихователям і вихованцям, — пише Василь Павленко. За рішенням Ради вихованців Василю Павленку виділили допомогу — подарунок його дитині. І в радості, і в нещасті за порадою звертаються вихован ці до колонії, до вчителів, до керівництва. Колишній наш ви хованець Олексій Павловський тяжко захворів. Для лікуван ня потрібні були рідкісні ліки, яких в районній лікарні не було. Колонія зуміла дістати і вчасно доставити ці ліки своє му вихованцеві. Не можна без хвилювання читати листи Пав- ловського, сповнені гарячої вдячності до тих, хто підтримав його у важку хвилину. Багато хто з колишніх вихованців звертаються у своїх лис тах до сьогодняшніх куряжан. Ці листи зачитуються на під сумкових лінійках, дехто з хлопців пам ’ ятають авторів і тому силу впливу цих листів важко переоцінити. Якось після читання листів колишніх вихованців від імені присутніх виступив Анатолій Шевцов: — Хлопці, запропонував він, — напишемо нашим товаришам, будівникові Кременчуцької ГЕС Трубаченко, токареві Шайнозі, студентові університету Яровому, електромонтерові Паршину та іншим, що вихованці Курязької колонії будуть жити і пра цювати так, щоб бути гідними колонії, зв ’ язаної з ім ’ ям чудо вого друга дітей А. С. Макаренка, колонії, яка охороняє його славні традиції. Велику радість приносять листи вихованців і колективу ви хователів і викладачів колонії. Ці листи свідчать, що велика праця не пропадає марно. Все більше й більше молодих людей, що з якихось причин збились з вірного шляху, повер таються до справжнього життя, стають до лав передової ра дянської молоді, до лав передових комсомольсько-молодіжних бригад будівників комунізму. П. РОЗЕНБЕРГ, зам. начальника Курязької ДТК, Є. ФАДЄЄВА, вчителька. Адреса редакції: Університетська вул., 16. Тел. 2-72-01, дод. 64.Друк. Вид-ва ХДУ. БЦ 00414. Зам. 6. Редактор Б. ЩЕРБАН ЕН КО.