No 66 — 67 (1056 — 1057) Субота, 12 листопада 1960 року. Ціна 20 коп. В ЄДНОСТІ КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ І НАРОДУ — ДЖЕРЕЛО СИЛИ СОЦІАЛІСТИЧНОГО ЛАДУ, ЗАПОРУКА НОВИХ УСПІХІВ У БУДІВНИЦТВІ КОМУНІЗМУ. ХАЙ ЖИВЕ ВЕЛИКА НЕРУШИМА ЄДНІСТЬ ПАРТІЇ І НАРОДУ! Партійна організація університету звітує Р АДЯНСЬКИЙ народ, керований Комуністичною партією, успіш но вирішує завдання комуністичного будівництва, накреслені історичним XXI з’їздом Комуністичної партії Радянського Союзу і рішеннями Ленінського Центрального Комітету. Звітно-виборчі збори у всіх партійних організаціях проходять в обстановці величезного політичного і трудового піднесення кому ністів і всіх трудящих нашої Батьківщини. Радянський народ іде в авангарді борців за побудову комуністичного суспільства, нади- хаючи трудящих капіталістичних країн і народи колоніальних і за лежних держав на боротьбу за справу мира, демократії і соціаліз му. Весь світ з особливою увагою і хвилюванням не тільки слід кує за видатними успіхами нашої країни в галузі економічного і культурного розвитку, але й захоплюється героїчною боротьбою на шої партії, уряду і всього народу за відвернення нової світової вій ни, за загальне і повне роззброєння, за ліквідац.ю ганебної системи колоніалізму. Усі чесні прості люди землі з щирою подякою сприй няли полум’яний виступ глави радянської делегації М. С. Хрущова на XV сесії Генеральної Асамблеї ООН на захист миру і про лікві дацію колоніалізму. Радянський Союз, уся світова соціалістична система з кожним днем знаходить все нових і нових друзів, прихильників миру. Ленінський принцип мирного співіснування держав з різним со ціальним устроєм знаходить дорогу до сердець сотень мільйонів про стих людей у всьому світі. Разом з усією партією і народом партійна організація нашого університету докладає зусиль до того, щоб виконати завдання по підготовці висококваліфікованих спеціалістів, тісно зв ’ язаних з жит тям і практикою комуністичного будівництва, безмежно відданих справі нашої партії і народу. Первинні партійні організації виконали певну позитивну роботу по підвищенню рівня учбово-методичної, науково-дослідницької і громадсько-політичної роботи своїх колективів у світлі вимог партії і уряду щодо перебудови роботи вузів. Особливо помітних успіхів добились партійні організації історичного (секретар партбюро тов. С. І. Сідельников), біологічного (секретар партбюро тов. Ю. Л. Шкор- батов) факультетів. Разом з тим у роботі первинних парторганізацій, особливо на філфаці (колишній секретар партбюро т. Балака), і партійного комі тету університету ще мають місце недоліки в партійно-організаційній, учбово-методичній, науково-дослідній і політико-виховній роботі, ви явлені на звітно-виборчих зборах. Загальноуніверситетські звітно-виборчі партійні збори повинні критично оцінити роботу партійного комітету, вказати на недоліки в роботі всієї партійної організації університету і накреслити кон кретні заходи щодо їх усунення. Звітні збори повинні пройти на ви сокому організаційному та ідейно-теоретичному рівні; при всебічно му розгортанні критики і самокритики, при активній і дійовій участі всіх комуністів нашої організації. Партійна організація університету — здорова організація, во на налічує велику армію комуністів, що здатна очолити і спрямува ти роботу в університеті на виконання завдань, які стоять перед університетом сьогодні. До нових успіхів на всіх ділянках нашої роботи! Що хвилює комуністів фізмату П О-ДІЛОВОМУ, при високій активності комуністів про йшли звітно-виборчі збори партій ної організації фізико-математич- ного факультету. Піднесення академічної успіш ності і боротьба за високу трудо ву дисципліну — ці найважливіші умови підготовки висококваліфі кованих спеціалістів стояли в цен трі уваги партійної організа- ції факультету протягом всьо го звітного періоду. Про це пере конливо говорилось у звітній до повіді секретаря партбюро Г. І. Горностаєвої і у виступах комуністів В. X. Плужникова, Г. Ю. Кривця, В. І. Хоткевича та інших. На протязі року партійне бюро заслухало звіти майже всіх ка федр факультету про перебудову ними учбового процесу у світлі останніх рішень партії і уряду щодо вищої школи. Особливо де тально була проаналізована робо та кафедр математичного аналізу, теоретичної механіки та інших, бо саме з цих дисциплін не встигала значна кількість студентів. Наслід ком цього було підсилення кон тролю з боку кафедр за самостій ною роботою студентів, більш си стематичною стала індивідуальна робота викладачів з окремими студентами. Під керівництвом партійної організації за високу трудову дис ципліну і успішність боролись ком сомольська і профспілкова органі зації факультету: влаштовувались рейди перевірки відвідування лек цій і практичних занять, добре працювала академкомісія, ледарі і нероби притягались до відпові дальності. А які ж результати цієї великої роботи, та чи й були вони? Якщо порівняти наслідки зимо вої і весняної сесій 1959 — 1960 уч бового року з наслідками сесій по передніх років, го може скласти ся враження, що особливих зру шень нема. Так, в останню весня ну сесію не встигало на факуль теті 18,4 о/ п студентів, приблизно такий же процент заборгованостей давали й минулі сесії. Але якщо глибоко проаналізувати станови ще, то ми переконаємось, що весь учбовий процес і самі сесії цього року проводились при значно більшій вимогливості викладачів до знань студентів, а також в умо вах суворого додержання поло ження про курсові екзамени і за ліки. Можна з упевненістю сказа ти, що потуранням і лібералізму на факультеті було покладено кі нець. Партійні збори зобов ’ язали но вий склад партійного бюро про довжувати роботу по підвищенню якості навчання на факультеті ще з більшою наполегливістю. Але успішне розв ’ язання цього завдання залежить від кваліфіка ції кадрів професорсько-викла дацького складу, що працюють на факультеті. Питання ж кадрів на 1 фізматі останнім часом набрало особливої гостроти. Ряд провідних професорів (тт. Повзнер, Вєркін), спеціалістів середньої кваліфікації перейшли працювати в інші нау кові заклади. Рівноцінної заміни на факультеті їм сьогодні нема. Турботою про перспективи даль шого розвитку фізико-математич- ного факультету і підготовку кад рів високої кваліфікації були про йняті виступи комуністів на збо рах. Мова йшла про необхідність, докорінного поліпшення умов для науково-дослідної роботи на фа культеті, зокрема про збільшення асигнувань на науково-експеримен тальну роботу, про забезпечення лабораторій усім необхідним об ладнанням, про зменшення педа гогічного навантаження провідних науковців. Безумовно, всі ці важливі пи тання, порушені партійною орга нізацією фізмату, можуть бути успішно вирішені, якщо вони ста нуть у центрі уваги всієї партій ної організації і ректорату уні верситету. К. БО РИСО В. ГОТУЮТЬ СПОРТИВНУ ЗМІНУ Потрібну і корисну справу роб лять викладачі нашої кафедри фізичного виховання і спорту. Організувавши шефство над дея кими школами міста, вони залу чають до занять спортом дітей, зміцнюючи здоров ’ я учнів, вихо вуючи гідну спортивну зміну. Зараз працюють дві групи спор тивної гімнастики (керівники тт. Долгов і Вакалов), дві групи легкої атлетики (керівники тт. Маяцький і Перевозчиков), три групи художньої гімнастики (керівник т. Нужна). Понад сто учнів різних шкіл міста активно займаються в цих групах. Нещодавно з великим успіхом у присутності всіх батьків май бутніх спортсменів відбулись зма гання з спортивної гімнастики. Незабаром дитячі групи візь муть участь у першості дитячих колективів міста. У найближчий час силами ви кладачів кафедри фізичного ви ховання і спорту будуть створені дитячі секції з волейбола і фех тування. Керівники груп тісно зв ’ язані з школою, з батьками, уважно слідкують за успішністю хлопців і дівчат. Л. ЗІНЦЕВ. ДО 43-іх РОКОВИН ВЕЛИКОГО ЖОВТНЯ Цікаві книжкові виставки, присвячені 43 роковинам Жовт ня, організували учбова бібліо тека і ЦНБ. Виставка в ЦНБ складається з трьох розділів: «Слава вели кому Жовтню», «Наша мета — комунізм» і «Велика співдруж ність країн соціалізму». У першому розділі висвітлю ються керівна роль комуністич ної партії у підготовці і про веденні революції, міжнародне значення революції. Широко представлені твори Леніна, збірники статей, спогадів учас ників історичних подій, ряд мо нографій, присвячених міжна родному значенню Великої Жовтневої соціалістичної рево люції. Другий розділ виставки роз повідав про досягнення нашо го радянського народу і про завдання, що стоять перед ним. В цьому розділі — матеріали XXI з’їзду КПРС, книги, у яких позповідаеться про ті перетво рення, яких зазнає економіка, культура країни через сім ро ків, нариси про розвиток брат ніх республік у семирічці. Крім того, представлено ряд книг, що висвітлюють зовнішню по літику Радянського Союзу. Це, наприклад, «СРСР і проблема роззброєння» та інші. У третьому розділі виставка показує тісні зв ’ язки країн со ціалістичного табору. Відвіду вачі мають змогу ознайомитися з творами видатних діячів сві тового комуністичного і робіт ничого руху, відомих політич них діячів братніх країн народ ної демократії. Тут же пред ставлені монографії про роз виток економіки і культури цих країн. О. ІВАНЕНКО Ігор Черваньов, лаборант геолого-географічного факуль тету, студент-геолог Віталій Карпов і лаборант цього ж фа культету Володимир Сидоренко обробляють матеріали екс педиції. •4 ,Для ідейно-політичного загартування молоді «Засвоєння комуністичного світогляду, оволодіння основа ми марксизму-ленінізму, гли боке усвідомлення політики партії стає життєвою необхід ністю для кожної радянської людини». (З постанови ЦК КПРС від 9-го січня 1960 р. «Про зав дання партійної пропаганди в сучасних умовах»). 0 ДНІЄЮ з важливих форм ‘-‘ ідейно-політичного вихован ня студентів були і залишаються політичні бесіди в академічних групах. Успіх політзанять. цієї ма сової форми ідейно-політичного виховання студентів, залежить перш за все від підбору агітаторів, від їх ідейного рівня, ерудиції, від їх пропагандистської майстерності. Агітатор повинен володіти умін ням образно, барвисто, цікаво і до хідливо розповісти про найважли віші події внутрішнього і міжна родного життя, про політику на шої Комуністичної партії, захопи ти студентів своєю розповіддю, за цікавити їх, збудити їхню актив ність і на цій основі організувати жвавий обмін думками, змістовну бесід)’. Таким пропагандистським даром володіють комуністи нашої пар тійної організації тт. Черномаз, Гордевський, Плужников, Дави. дов, Прокудін, Проходський та інші. Але далеко не всі агітатори про вадять свою роботу на такому ви сокому рівні. Ще є у нас агітато ри, у яких на політзаняттях панує атмосфера нудьги, байдужості, формалізму, що, зрозуміло, значно знижує ефект нашої політичної агітації. Треба далі при комплектуванні груп для проведення політзанять виводити не стільки з формальних міркувань щодо кількості груп і студентів, а з наявних кадрів та лановитих пропагандистів, май стрів справи політичної агітації. До таких агітаторів необхідно прикріплювати помічників з числа молодих комуністів, які відвіду вали б усі політзаняття і вчилися у старших, більш досвідчених то варишів мистецтву політичної агі тації. На жаль, в агітаційній роботі серед студентів у нас ще багато формалізму. Від цього страждає справа політичної пропаганди, яка не терпить ніякої казенщини, ні якої рутини, ніякого шаблону. Формалізм у політико-виховній роботі серед студентства обумов люється не тільки не завжди вда лим добором агітаторів, а і над мірною регламентацією їхньої ро боти. Підібравши з числа автори тетних комуністів найбільш здіб них агітаторів, досвідчених пропа гандистів, довірених осіб партії, треба, на нашу думку, дати їм пев ну волю у виборі тем для політ занять, не вимагати від них без заперечного додержання рекомен дованої тематики. Адже, якщо пар тія довіряє агітаторові таку важ ливу і відповідальну справу, як проведення політичних бесід серед студентської молоді, то невже не можна довірити йому вибір тем для цих політзанять? Треба біль ше довіряти політичному чуттю агітатора. Досвідчений агітатор завжди обере для чергової політ- бесіди найбільш гостру, злободен ну політичну тему і зуміє най більш повно задовольнити запити студентської молоді. Політзаняття повинні бути фор мою саме політичного виховання студентів. Проте, іноді на політ заняттях обговорюються питання зовсім іншого характеру: наукові, загальнокультурні, естетичні. Зви чайно, коло інтересів нашого сту дентства дуже широке; студенти бажають дізнатися і про новини науки і техніки, обмінятися дум ками з приводу нових книжок ра дянських письменників, нових ви став і кінофільмів. Все це так, але навіщо обговорювати всі ці питан ня на політзаняттях? Для цього є інші форми роботи — лекції, дис пути, читацькі конференції, наукові дискусії, колективне відвідування театрів, виставок, музеїв та кіно з наступним обговоренням того, що побачили, почули студенти. Така масова форма політичного виховання студентів, як політза няття, цілком зберігає своє зна чення; треба тільки ефективно ви користовувати всі можливості, які вона дає. Поруч з цим треба дбати також про нові методи політичного вихо вання студентів. Останнім часом виникли і розвинулися нові, більш активні форми ідейно-політичного виховання студентів. Студенти суспільних факультетів самі ви ступають перед робітничою молод дю, одержуючи в такий спосіб на вики самостійної пропагандист ської роботи. Так, наприклад, у минулому навчальному році сту денти старших курсів історичного факультету керували гуртками ме режі партійної освіти на підприєм ствах м. Харкова; багато з них є активними учасниками лекторських груп, організованих комсомоль ськими організаціями міста та об ласті, систематично виступали з доповідями і лекціями перед ро бітничою і колгоспною аудиторією. Студенти ряду факультетів як су спільних, так і природничо-науко- ьих, викладають на безплатних к р сах по підготовці до університету для демобілізованих воїнів Радян ської Армії, для робітничої моло ді міста. За ініціативою комітету комсомолу студенти Ш-го курсу багатьох факультетів в минулому році працювали в середніх шко лах міста піонерватажками і ке рівниками гуртків, самі набуваю чи в такий спосіб навичок вихов ної роботи серед школярів. Треба залучити всю масу ком сомольців у громадську роботу, не залишаючи жодного комсомольця без громадського доручення, дбай ливо вирощувати, виховувати й загартовувати комсомольський ак тив. ПОЛІПШИТИ КОМСОМОЛЬСЬКУ РОБОТУ В ГРУПАХ Комітет комсомолу багато зро бив для підвищення активності студентських груп, зокрема було проведено змагання на першу гру пу в університеті. Звання кращої групи університету завоювала група гідрогеологів III курсу гео логічного факультету (комсорг Кривошеєв). Серед курсів кращий IV курс істеричного факультету (комсорг Сомов). Але. на жаль, не скрізь, не па всіх факультетах, група стала центром комсомольської діяльно сті. Іноді громадською роботою займаються окремі особи, а остан ніх питання комсомольської робо ти не хвилюють. Поряд з кращою г рупою гідрогеологів ІП курсу преспокійно живе група геологів (комсорг Кужіль) — пряма про тилежність першій. Тут гірша ус пішність. погана трудова і комсо мольська дисципліна, е комсо мольці, що не виконують ніякої громадської роботи. І така група в нас в університеті не виняток. Часто індивідуальна робота з кож ним комсомольцем підміняється проведенням крупномасштабних заходів. Виконання комсомоль ських доручень погано контролю ється. Ось чому ми до цього часу маємо випадки пияцтва, бійок, та інших аморальних вчинків серед наших студентів. Ось чому ще не викорінені в частини наших сту дентів утриманські настрої і є ви падки ухиляння від самообслуго вування. Не скрізь серйозно підходять до виборів комсоргів. В результа ті — на чолі групи стає іноді лю дина, що не користується пова гою товаришів, не вміє працюва ти. Причиною багатьох недоліків роботи комсомольської організації є те. що комітет комсомолу ще недостатньо працює з активом, не досить старанно підбирає кадри комсомольських керівників. Уже не перший рік комітет намагаєть ся налагодити школу активу, але поки що нічого не виходить і тіль ки завдяки крайній пасивності комсомольських керівників, окре мих членів комітету. 27 молодих комуністів, що пра цюють на різних постах комсо мольської організації, показують зразки ставлення до дорученої справи. Але працювати в комсо молі міг би більший загін молодих комуністів університету. Це спри яло б поліпшенню комсомольської роботи. Бо кому ж як не їм дору чити безпосереднє керівництво нашою молоддю? Погано й те, що допомагають у роботі комсомолу частіше всього декілька спеціально виділених для цього членів партбюро, не всі чле ни партбюро працюють спільно з відповідними секторами комсо мольського бюро і не завжди сум лінно вчать наш комсомольський актив керівництву молоддю, пере дають їм свій досвід організатор ської роботи. г. ломов. ПРОШУ СЛОВА Роботу агітаторів оцінювати за наслідками Зовні все гаразд. По- літгодини відбуваються за графіком, студенти відповідають на питання агітатора, виступають са мі. Чому ж іноді ці самі студенти можуть не ви йти на суботник, запізни тись на лекції, порушити дисципліну? Хіба можна вважати становище бла гополучним, коли деякі студенти ухиляються від роботи в колгоспі, грубо відповідають керівнико ві? Такі факти можна на вести, наприклад, з прак тики геолого-географіч- ного факультету. – Мені відомі факти, ко ли окремі комсомольці, навіть члени комсомоль ського активу вислов люють невірні судження про взаємовідносини юна ків і дівчат, про роль ми- стецтва у вихованні. Окремі комсомольці за хоплюються закордонни ми фільмами, які зма льовують принади так званого західного спосо бу життя, низькопробною джазовою музикою. Чи можна у всьому ви нуватити студентів? НІ! На нашу думку, і тут ви нуватий і агітатор гру пи, який, очевидно, не зумів стати справжнім вихователем студент ської молоді. Робота агітатора не вкладається ні в які рам ки, робота ця творча, важка і відповідальна. Агітатор повинен не на словах, а на ділі бути старшим товаришем до віреної йому групи, хоро ше знати своїх студентів, їхні думки і запити, зна- ти те, що їх хвилює. Не можна йти на по літзаняття, не підготу вавшись всебічно, не знаючи запитів студен тів. А питання, що вини кають у ході занять, тре ба вирішувати одразу ж, не переносячи їх на ін ше заняття… Нам здаєть ся, що слід частіше в гру пах провадити дискусії, неофіційні бесіди в гур тожитках, на екскурсіях, після культпоходів. Дехто з тих, хто прочи тає цю статтю, може, за питає: «Навіщо це? Адже стільки про це говорять і пишуть!» Так, дійсно, говорять і пишуть бага то. А наслідки? Чи мо жемо ми ними задоволь нитись? На жаль, кон троль і перевірка прове дення політгодин зво диться звичайно до того, відбулись заняття чи не відбулись, зірвались чи не зірвались. А правильно було б, коли б за неявку на міс це призначення значної кількості випускників університету, за ухилення окремих студентів від сільськогосподарських ро біт, за обурливу пове дінку деяких мешканців гуртожитку фізмату, спитали б з агітаторів цих студентських груп. Адже в більшості своїй ці агітатори — комуні сти, і ставитись до своїх обов ’ язків вони повин- їгі як комуністи, і вима гати з них треба як з комуністів. Л. МОРОЗОВ. ДРУЖБОЮ МИ ЗДРУЖЕНІ Наше знайомство з студентами групи низьких температур четвертого курсу фізмату почалося з відвідання комсомоль ських зборів групи. — Заходьте, будь ласка, до нас на збори, — привітно запрошує комсорг групи Алла Глущенко. — Тут вн дізнає тесь, чим живе наша група, що її хвилює. Збори проходять бурхливо. Відчувається, що група друж на, згуртована. Та це так і є насправді. Студенти розповідають, шо вони разом, усією групою, ходять в кіно, до театру, слу хають лекції в Центральному лекторії. Так звикли вони ро бити ще з першого курсу. — Ми любимо свою групу. Дуже задоволені своїм керів ником Борисом Семеновичем: вія завжди порадить нам, до поможе організувати цікаві подорожі, та й взагалі дуже сер дечна людина. — говорить Світлана Гриньова. Дійсно, Борис Семенович Скоробогатов має з групою тіс ний контакт. Борис Семенович уже не комсомолець, але ком сомольський вогник він зберіг. Цікаво й змістовно проводить він разом з групою політ- години. Байдужих на них звичайно не буває. В групі багато комсомольських ентузіастів. Це Юра Дедиков, Валя Гусак, Валерій Мамницький, Анатолій Павлюк та інші. Душею гру пи є комсорг А. Глущенко. Вона турбується про групу, про міцну дружбу, багато зусиль докладає для того, щоб група була найкраща на факультеті. С. ЖУРІНА. ВІД РОЗМОВ-ДО КОНКРЕТНИХ СПРАВ ЧИТАЧ ОБГОВОРЮЄ СТАТТЮ .ПРО СМАКИ НЕ СПЕРЕЧАЮТЬСЯ? СМАКИ ВИХОВУЮТЬ* Понад місяць на сторінках «Харківського університету» іде дискусія по статті тов. Лівшиця «Про смаки не сперечаються? Смаки виховують». Всім учасни кам дискусії, за винятком, мож ливо, тов. Соколовського, у статті якого пропонуються конкретні форми естетичного виховання, хо четься задати питання: «А що ви пропонуєте?». Але й тов. Соко- ловський говорить тільки про одну форму — участь студентів у художній самодіяльності. Серйоз ною можна вважати пропозицію тов. Макогонова про те, щоб за прошувати на студентські вечори студентів консерваторії для ви ступу. Більше пропозицій, гідних серйозної уваги, я не помітив у виступах учасників дискусії. Стаття тов. Тамаріна про те, як розважається молодь на танцмай данчику клубу ім. Леніна, теж ні чого не пропонує. Та й те, що ви побачили на танцмайданчику клу- бу ім. Леніна, товаришу Тамарін, не так уже характерно для куль турного відпочинку нашої молоді. Нічого нового не пропонуєте і БИ , тов. ПІеїн. Лекції-концерти проводяться у філармонії вже де кілька років, квитки дешеві і по ловину вартості їх оплачує проф ком. Оперний театр пропонує нам для культпоходів дешеві квитки. А все-таки спробуйте їх розповсю дити! Отже, справа не в створен ні сприятливих умов для студент ського бюджету. Для того, щоб молодь ішла до оперного театру, в музей образотворчого мистецтва, щоб це стало внутрішньою потре- бою, — і необхідне виховання са ме цієї потреби. На мою думку, назріла необхід ність створення у нас в універси теті студентського університету культури, одного з тих, які пра цюють на підприємствах, у кол госпах, в інститутах (наприклад, в бібліотечному, інженерно-еконо мічному. гірничому та інших), і про які згадав у своїй статті тов. Соколовський. Понад рік група енту зіастів на біофаці нама гається створити гур ток образотворчого мистецтва. А такі ентузіасти є й на інших факультетах. Вони хочуть дечого навчитись і більше знати про особливості образотворчого мисте цтва. У цьому студентам пови нен допомогти факультет образо творчого мистецтва студентського університету культури. Любителі класичної музики могли б цлухатп лекції спеціалі стів. виступи хорових капел, сим фонічних оркестрів і тоді, може, до університету культури пішли б і ті, хто виключає радіоприймач, почувши трансляцію опери. Радує те, що зараз в універси теті почалась велика розмова про культуру студентства. Давайте ж і надалі вести цю розмову, але вже в плані пропозицій, поба жань, відгуків. Від цього буде більше користі, ніж від розмов про користь культури. В. АРІСТОВ, член комітету комсомолу. Г2І ,ПРОШУ СЛОВА НА КОЛГОСПНИХ полях – ІСТОРИКИ Разом з колективами інших фа культетів на польових роботах у Боровському районі Харківщини працювали студенти історичного факультету. Історики зібрали 7010 центнерів кукурудзи. Крім того, вони перебрали і перевезли 5548 ц К У К УРУД ЗИ > виконали інші сіль ськогосподарські роботи. Студенти і викладачі нашого факультету, що працювали в кол госпах, були агітаторами і пропа- гандистами. 55 бесід і лекцій (пе реважно на міжнародні теми) про вели вони. Перше місце серед груп факуль тету належить другій групі друго го курсу (керівник комуніст К. Т. Коломієць), яка зібрала дві тисячі центнерів кукурудзи. Серед студентів комуністів фа культету особливо відзначились товариші Щедрий, Чигринов, Клі- цаков (четвертий курс), Дмитра- ченко, Плахотний, Редька (третій курс), Рудой, Головань, Котов, Сауся, Захлєбаєв (другий курс), Кандул, Кудря, Прядка (перший курс). М. КОЛІСНИК. доцент. Увагу народній дружині Комуністи університету взяли активну участь у створенні і орга нізації всієї роботи нашої дружи ни. Штаб, до складу якого входи ли комуністи тт. Побєленський, Титов, Корбут, провів велику ро боту по створенню факультетських загонів, по проведенню виховної роботи серед дружинників. Хороше працювали загони гео логів, істориків, радіофізиків, які очолювали комуністи тт. Зариць- кий, Литвиненко, Сметанко. Багато комуністів взяли актив ну участь у повсякденній роботі дружини по наведенню порядку у дорученому нам районі. Це сту денти Аксельрод, Танцюра, Ско ромний (фізмат), Стрєльцов, Бак- шеєв (істфак). У роботі дружини значну роль відіграють навички, досвід, опе ративність. Все це виховується не відразу. Ось чому важливо збе регти відносно постійний склад дружини, щоб лише поповнювати його новаками. Але на жаль, склад дружин на факультетах по стійно змінюється, причому це стосується не лише студентів-дру- жинників, але й комуністів-керів- ників загонів. Так, зі складу дру жини вийшли Титов, Побелен- ський, Соболєв та інші. Це відра зу відчулось на результатах нашої роботи. Партійні організації факульте тів цікавляться діяльністю своїх загонів від випадку до випадку, чергування не контролюються чле нами партійного бюро. Партійному комітетові нового складу необхідно звернути особ ливу уваїу на роботу університет ської народної дружини. Не мож на забувати, що участь у народ ній дружині — почесний обов ’ язок комуніста і комсомольця. Це одна з ділянок політико-виховної робо ти. 1 ставитися до неї слід з усією серйозністю. М. БОГДАН, начальник штабу народної дружини. Дослідження кафедри вищих рослин Г ЕРЕД численних груп квіт- нових рослин одне з пер ших місць за своїм значенням у житті людини займають злаки. До них відносяться такі найваж ливіші харчові і кормові культу ри, як пшениця, рис, кукурудза, жито і багато інших, що склада ють основу харчування людей. Дикоростучі злаки є основою травостоїв, природних сіножатей і пасовиськ і відіграють величез ну роль як кормова база тварин ництва. Всебічне і глибоке ви вчення представників цієї групи рослин має велике наукове і практичне значення. Виходячи з цього, науковий колектив кафедри вищих рослин разом із співробітниками відділу ботаніки науково-дослідного ін ституту біології ХДУ протягом ряду років вивчав дикоростучі злаки нашої республіки, поста вивши перед собою мету підготу вати вичерпну монографію, при свячену дикоростучим злакам Української PCP. У процесі до сліджень, що проводяться, були глибоко вивчені морфологічні особливості і різноманітність форм окремих видів злаків. Вивчалась у природі їх екологія і роль в утворенні окремих рослинних гру пувань (науковий співробітник К. Д. Єрмоленко). Підготовлено зведення даних про біологічні особливості українських злаків (доцент 3. А. Непомняща). На ба зі колекційної злакової ділянки в ботанічному саду проводиться експериментальне вивчення фор мотворчих процесів в індивіду альному розвитку злаків україн ської флори (Ф. І. Педаш). Упер ше в вітчизняній ботанічній літе ратурі у нашій монографії будуть подані описи і малюнки анатоміч них структур усіх видів злаків, що ростуть на території УРСР (кандидат наук А. Г. Константи- нова). Велика увага приділяється обліку поширення злаків на тери торії УРСР. У монографії будуть вміщені карти ареалів злаків, фо- то, що ілюструють умови виро стання окремих видів, а також господарські характеристики тих злаків, що мають кормове зна чення. У зв ’ язку з розробкою вказаних питань, кафедрою було проведено ряд ботанічних експедицій у різ ні райони нашої республіки. Особ лива увага приділялась вивченню злаків Закарпатської і західних областей УРСР як найменш вивче них у цьому відношенні терито рій. До цього було проведено грун товне вивчення злакового складу Кримської області. В результаті експедиційних до сліджень зібрано великий герба рій, який зараз обробляється і си стематизується. Активну участь у дослідницькій роботі беруть асистент кафедри 0. М. Пояркова і науковий спів робітник БІНу Л. П. Слюсаренко, теми кандидатських дисертацій яких присвячені окремим групам злаків української флори. Само стійну тему по вивченню рослин них оголень УРСР веде доцент М. Г. Алексєєнко. Велику допомо гу в наукових дослідженнях по дають старші лаборанти кафедри тт. 0. В. Свистунова, В. 3. Ци- ганкова, 0. Г. Вовк. Робота по вивченню злаків УРСР закінчується. До жовтневих днів цього року виходить з друку ьбірник наукових робіт кафедри. Робота ж по оформленню моно графій закінчиться до 45-ї роко вини Великого Жовтня. Науковий колектив кафедри і відділу прагне своїми досліджен нями внести і свій посильний вклад у загальну всенародну справу будівництва комунізму в нашій країні. Ю. ПРОКУД1Н. На фото.завідуючий кафедрою вищих рослин Ю. Прокудін (ліво руч) з співробітниками. Наукові дослідження — ближче до практики комуністичного будівництва Останнім часом керівництво науковою роботою з боку партій ного комітету університету і пар тійних бюро факультетів поліпши лося. Воно стало більш конкрет ним, дійовим і сприяло піднесен ню загального рівня наукової ро боти в університеті. Особливу увагу було приділено забезпеченню опрацювання ряду важливих теоретичних проблем, що мають вирішальне значення у розвитку науки. Було вжито спе ціальних заходів до поширення зв ’ язків факультетів, кафедр, нау ково-дослідних інститутів універ ситету з виробництвом, переваж но способом укладення угод на виконання госпдоговірної науко во-дослідної тематики. Було на креслено і здійснено ряд заходів, спрямованих на дальше наближен ня до практики комуністичного бу дівництва науково-дослідної тема тики, що фінансується за рахунок державного бюджету. Відомо, що поруч з старими, традиційними для Харківського університету науковими школами і напрямами науково-дослідної ро боти, які стали відомими не тільки в Радянському Союзі, але й за ме жами СРСР, в університеті остан нім часом виникли і успішно розвиваються нові наукові школи і напрями, які заслуговують на ве лику увагу і систематичну під тримку. Це стосується перш за все таких галузей наукового дослі дження, як радіофізика, напівпро відники, хімія полімерів, обчислю вальна математика, математична лінгвістика та інш. Партійна організація універси тету і перш за все партійний ко мітет постійно дбають про розви ток цих нових наукових напрямів і подають всіляку допомогу вче ним, які працюють в нових галу- вях науки. Дякуючи тому, що партійний комітет і партійні бюро факульте тів стали більш конкретно керу вати розвитком університетської науки, тематика науково-дослідної роботи університету стала більш актуальною, наблизилася до по треб народного господарства. Ось характерні цифри: якщо в 1958 ро ці до плану найважливішої тема тики Міністерства вищої і серед ньої спеціальної освіти УРСР було включено тільки 5 тем, виконува них ученими нашого університету, а в 1959 році — 14 тем, то в 1960 році кількість таких тем зрос ла до 27, тобто майже вдвічі в по рівнянні з попередніми роками. Значно зріс обсяг науково-до слідної тематики, що виконується на госпдоговірних засадах. В 1958 році госпдоговірну тематику мали тільки два факультети — ра діофізичний і хімічний (на загаль ну суму близько 415 тис. крб.); після організації в 1959 році нау ково-дослідного сектору (НІС ’ у) загальна сума договірних науково- дослідних робіт зросла до 2 міль йонів карбованців; на 1960 рік складено угоди на суму, що пере вищує 3 мільйони карбованців; в них близько 1 мільйона карбо ванців припадає на геолого-гео- графічний факультет, 670 тис. крб. — на хімічний факультет та науково-дослідний інститут хімії і близько 1,5 млн. крб. — на радіо фізичний факультет. Після вста новлення електронно-обчислюваль ної машини «Урал» розпочав ви конання науково-дослідної госп договірної тематики і обчислю вальний центр нашого універси тету. Проте ряд кафедр і навіть цілі факультети досі не налагодили міцних зв ’ язків з виробництвом, не виконують госпдоговірної темати ки. Так, наприклад, більше поло вини працівників кафедри геології СРСР на чолі з завідуючим ка федрою доцентом Д. П. Назарен ком не беруть участі в госпдого- вірній тематиці, не вживають за ходів до укладення відповідних угод. Нічого не роблять в цьому від ношенні біологічний факультет і науково-дослідний інститут біоло гії, хоча і в інституті і на факуль. теті є відділи і кафедри, які мо жуть виконувати теми, важливі для розвитку сільського господар ства і медицини. Не всі кафедри фізико-матема- тичного факультету беруть участь у госпдоговірній тематиці, хоч та кі можливості є. Добрий приклад подає фізматові порівняно неве ликий колектив радіофізичного фа культету, де всі кафедри включи лися у виконання госпдоговірної тематики. Партійний комітет і ректорат університету зараз вжи вають усіх заходів до того, щоб якнайбільше поширити госпдого вірну тематику, залучити до її ви конання більше факультетів і ка федр, більше наукових працівни ків. Госпдоговірна тематика важ лива для нашого університету, по- перше, тим, що в такий спосіб ка федри щільно зв ’ язуються з вироб ництвом і дають безпосередню ко ристь народному господарству, по-друге, тим, що навколо кафедр, які виконують госпдоговірну тема тику, згуртовуються міцні колек тиви молодих наукових працівни ків і, нарешті, тим, що за рахунок сум, сплачуваних промисловістю за виконання госпдоговірних тем, факультети можуть додатково по ширювати і обладнувати свої ла бораторії, а також видавати свої наукові праці. Все це могутні сти мули до дальшого поширення госпдоговірної тематики, до даль шого зміцнення зв ’ язків універси тетських кафедр з виробництвом. У відповідності з семирічним планом розвитку університету пе редбачено створити 15 проблемних наукових лабораторій. Донині ор ганізовано дві проблемні науково- дослідні лабораторії — фізики на півпровідників і хімії полімерів; для них виділено відповідні штати і фонд заробітної плати. Проте і досі не організовано проблемні ла бораторії з фізики низьких темпе ратур, з фізики явищ міцності і плинності металів і сплавів, досі не відкрито лабораторію радіофі зичних методів дослідження біоло. гічних середовищ, хоча створення всіх цих лабораторій схвалено Ко легією Міністерства вищої і се редньої спеціальної освіти СРСР. Треба домагатися перед Держ- планом СРСР відкриття цих лабо раторій найближчим часом. Орга нізація проблемних лабораторій сприятиме дальшому піднесенню рівня наукової роботи в універси теті. ПОТРІБНА ДІЙОВА ПІДТРИМКА Останнім часом географи ХДУ включились у виконання актуаль них для народного господарства наукових проблем. Зроблено чи мало, і було б зроблено більше, якби не окремі перешкоди, що за важають нормальному ходові ро боти. Наведу приклад. Дуже невеликий колектив (зо середжений в основному на кафед рі регіональної фізичної геогра фії) зайнятий виконанням держ- бюджетної теми «Природне райо нування території Харківського економічного адміністративного району». Основне завдання вико нано. Природні області і райони виділені і описані. Перші підсумки демонструвались на ПІ з ’ їзді гео графів СЕСИ у Києві. Здавалось би, кожному ясно, шо насамперед необхідно узагальнити матеріали З — 4-річних досліджень у вигляді окремих статей і монографій для потреб працівників освіти і на родного господарства. Але в дійсності все не так. Дру гий том праць конференції по ви вченню природних ресурсів ліво бережної України, що містить ці каві матеріали про грунтові, фізи ко-географічні, біологічні і гідро метеорологічні, економіко-геогра- фічні дослідження, після свого «народження в муках» застряв на довго в нашому видавництві. За раз кафедра регіональної фізгео- графії повинна приступити до дру гого етапу природного районуван ня — суцільного крупномасштаб- ного ландшафтного картирування Харківської і Сумської оола^тей. Завдання це може бути розв’язане протягом ряду років тільки спіль ними зусиллями геолого-географіч- ного і біологічного факультетів ХДУ, причому доведеться подола ти ряд серйозних труднощів. На нашу думку, в першу чергу слід добитися швидшого виходу В СВІТ другого тому праць конференції і на найближчі два роки вважати основним завданням усіх тих, хто працює над проблемою природно го районування написання моно графії «природні умови території Харківського економічного райо ну». Гілан-проспект монографії складений. її актуальність безсум нівна. Потрібна тільки дійова під тримка з боку вченої ради фа культету, партійного бюро і науко вої частини університету. В. ВІЛЕНКІН, доцент. ,НОВЕ В ГУРТКУ ФІЛОСОФІЇ Кафедра філософії Казанського університету прийняла ряд іс тотних рішень для поліпшення наукової роботи студентів. У зв ’ язку з великою різноманітністю специфіки поботи факуль тетів було вирішено організувати в гуртку філософії дві секції — секцію для природничих факультетів і секцію для гуманітарних фа культетів, які працюватимуть як самостійні одиниці^ а в міру по треби зможуть прсводити спільні засідання. Студенти, що не вивчали діалектичного і історичного матеріа лізму, матимуть змогу працювати в гуртку над питаннями етики, естетики, атеїзму, робота над якими можлива при самостійному їх вивченні. Студенти ж старших курсів працюватимуть над питаннями, що потребують більш глибокого знання філософії. ПЕРША МІЖВУЗІВСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ З ПРИКЛАДНОЇ ЛІНГВІСТИКИ У Чернівецькому університеті відбулася міжвузівська наукова конференція з питань прикладної лінгвістики. В ній взяли участь вчені з 13 академічних наукових закладів, 14 університетів, 8 педа гогічних інститутів. Конференція обговорювала важливі питання зв ’ язку мовознав ства з потребами народного господарства країни і народної освіти, її роботою були зацікавлені студенти і вчителі міста. Лінгвісти Ужгородського університету, ініціатори конференції, взяли у ній активну участь. НЕЗВИЧАЙНА КОНФЕРЕНЦІЯ У Дніпропетровському університеті готується теоретична комсо мольсько-молодіжна конференція — дискусія на тему: «Хто не пра цює, той не їсгь — великий принцип соціалізму». На конференції обговсрюзатимуться такі питання: в праці — великий смисл, краса життя; матеріальні і моральні стимули до праці при соціалізмі; участь у створенні матеріальних і духовних благ — найважливіший обов ’ язок молоді; поєднання навчання з суспільно-корисною пра цею — метод комуністичного виховання студентської молоді; добре навчатися — не тільки особиста справа, але і громадський обов’я зок; рух бригад комуністичної праці — вища форма соціалістичного змагання. ПРОШУ СЛОВА ДУЖЕ ВДЯЧНІ Колгоспники колгоспу «Червоний Прапор» зверну ли увагу на велику об’яву:. «Сьогодні в клубі відбудеть ся спільний вечір відпочинку колгоспників і студентів. У програмі: кіно, лотерея, кон церт, ігри, танці». Увечері люди поспішали до клубу. «Хто може добре працю вати, той повинен добре від почивати. Для вас, товариші передовики — трактористи Ільїнський, Єрик, комбайне ри Абрамов, Лихачов, шо фер Семеренко, доярки Аб рамова, Семеренко, студен ти Лиценко, Манойло ми даємо маленький концерт». — відкрила вечір студентка II курсу факультету інозем них мов Лисконог. Колгоспники були дуже вдячні студентам за цікавий вечір- А. АБРАМОВ, секретар комсомольської організації кол госпу «Червоний Прапор». …А віз і нині там Багато років уже йшлося про те, що факультетські громадські організації мало цікавляться жит тям у гуртожитках- А віз і нині там. У минулому півріччі в гур тожитку по вулиці Артема, 49 побували декан біологічного та Історичного факультетів, а також секретар партбюро істориків тов. Сідєльников. Скільки ми не силкувались пригадати ще когось, так і не пригадали. В цьому се местрі тут поки що не було ні кого. Тим часом, око старших товари шів, представників партійних ор ганізацій у гуртожитку студент ському дуже потрібне. Ще не все гаразд із санітарним станом. Ре монт, який проводився цього року, був дуже поверховим. Щоб пере свідчитися в цьому, досить зайти в читальню: стіни подряпані, по декуди дірки, господарники нічо го не зробили, щоб надати примі щенню затишного вигляду. Труднощі є і з організацією сту дентського дозвілля. Зараз у гур тожитку нема бази для роботи ху дожньої самодіяльності. Постійні вечори, які перетворюю!ься про сто на танці, обридли вже і са мим студентам, але коли нема ні чого іншого, знов берешся за ра діолу і старі пластинки. М. СИРОВАТКО, Е. ПУЗИК, члени студкому. Добре підготувати студентів-біологів до керівництва практичними заняттями учнів В цьому навчальному році М і ністерство освіти УРСР. в поряд ку здійснення Закону про зміц нення зв ’ язку школи з життям, запровадило в школах України нову поширену програму прак тичних занять на шкільній нав чально-дослідній ділянці і літніх навчально-виробничих робіт в колгоспі для учнів V — VII класів. В цій новій програмі значно підвищено вимоги до учнів серед ньої школи щодо оволодіння прак- .ичними вміннями і навичками в галузі сільського господарства, їак, учні повинні набути прак тичних умінь і навичок в галузі обробітку грунту, проведення ПІД- зимних посівів, вирощування і пі кірування розсади, підготовки грунту і сівби насіння польових і овочевих культур, висаджуван- ня розсади в грунт, садіння насін ників овочевих культур, садіння картоплі, садіння плодових дерев, боротьби з шкідниками сільсько господарських культур, догляду за свійськими птахами і ссавця ми. догляду за молодняком вели кої рогатої худоби і т. інш. Відповідно до цього дуже під вищуються вимоги також і до вчи телів біології, на яких поклада ється керівництво практичними заняттями учнів. Проте, якщо пе реглянути під цим кутом зору плани викладання ряду курсів, які читаються на біологічному факультеті (зокрема, курсів грун тознавства, рослинництва, тварин ництва, морфології рослин, зооло гії, мікробіології, методики ви кладання біології в школі), і про грами лабораторних і практичних занять з цих дисциплін, то вияв ляється, що вони дуже мало вра ховують ті завдання, що повста ють перед випускниками факуль тету в галузі керівництва прак тичними роботами учнів у школі. Навчальна практика з основ сільського господарства, на яку покладалося в цьому відношенні багато надій, досі мало сприяла розв ’ язанню цього важливого зав дання по поліпшенню підготовки студентів — майбутніх учите лів — до керівництва практични ми заняттями учнів з сільського господарства. Навчально-дослідна ділянка шкільного типу, що є при біологічному факультеті, також далеко недостатньо використовує ться для набуття студентами на виків керівництва практичними роботами учнів середньої школи. Враховуючи, що одним з основ них завдань біологічного факуль тету була і залишається підготов ка для середньої школи високо кваліфікованих учителів біології, озброєних глибокими теоретични ми знаннями і добре підготовле них до керівництва практичними заняттями учнів, методична ко місія біологічного факультету ре комендувала всім кафедрам фа культету обговорити питання про можливості дальшого поліпшення підготовки студентів-біологів, май бутніх учителів біології середньої школи, до керівництва практич ними роботами учнів V — VII кла сів і про внесення, в зв ’ язку з цим, деяких змін у зміст лабора торних і практичних занять з студентами. На підставі рішень, що будуть । прийняті кафедрами, методична комісія намічає ближчим часом провести на факультеті нараду в справі дальшого поліпшення під готовки студентів-біологів до ке рівництва практичними роботами школярів. Л. ГЕЛЬФЕНБЕИН, голова методичної комісії біологічного факультету. На фото: виставка наочних при ладь, виготовлених для шкіл сту дентами. НОВИЙ ФАКУЛЬТЕТ УНІВЕРСИТЕТУ 1 вересня 1960 року разом з усім колективом Харківського університету ’ приступили до занять 580 студентів і викладачів нового факультету іноземних мов. До лав університету прийшов ко лектив Харківського педагогічного інституту іно земних мов — найстарішого на Україні учбового закладу цього профіля. Професорсько-викладацький склад факультету і його провідні спеціалісти — професор П. І. Зін- ченко, доцент М . Ф. Богатов, доцент Є. І. Ітель- сон, доцент 0. С. Драчук, доцент Б. Й. Роговська. кандидати наук В. С. Хаймович, С. Ю . Каган, М . Ф. Борисенко, старші викладачі К. Т. Баран- цев, II. М . Анютіна, Д. В. М іняйло, ПІ. К. Лібін, І. Г. Ріхтер, І. 0. Китенко, Є. Є. Ш евченко та ін. ведуть велику наукову і методичну роботу в га лузі педагогіки і психології, філології, окремих методик, тісно пов ’ язують свою діяльність з прак тичними потребами радянської школи, створюють наукові праці, підручники і посібники, широко відомі й за межами нашої республіки. Колектив факультету розглядає рішення про злиття інституту з Харківським державним уні верситетом як новий вияв піклування партії і уряду про розвиток вищої освіти в нашій краї ні, зростання наукового рівня викладання, на ближення науки до практичних завдань будів ництва комуністичного суспільства. Тісний зв ’ язок кафедр факультету з кафедра ми інших факультетів одного з найстаріших ву зів країни — Харківського державного універ ситету. ширші можливості використання техніч них засобів у вивченні мови, зокрема звуко- і кінотехніки на базі університету, благотворний вплив славних традицій університету, дружні єднання з його колективом безсумнівно послу жать дальшому покращенню учбової, наукової і громадської роботи на факультеті, підвищенню якості підготовки і виховання молодих спеціа лістів в галузі іноземних мов для нашої Бать ківщини. Колектив факультету іноземних мов орга нізовано почав новий учбовий рік. Разом з усі ма студенти і викладачі факультету взяли участь у великому державному заході — в наданні до помоги колгоспам у проведенні сільськогоспо дарських робіт. Студенти факультету в п ’ яти колгоспах Пет- ровського району зібрали понад 1100 тонн по- чатків кукурудзи, допомагали колгоспам у зби ранні соняшника, в закладці силосу та в інших роботах. Одночасно студенти і викладачі фа культету вели агітацій! о-масову роботу в кол госпах: прочитали ряд лекцій для колгоспників, влаштували три концерти художньої самодіяль ності, подали допомогу сільським школам в ор ганізації позашкільної роботи. Робота студент ських бригад була відзначена районною газе тою і радіомовленням, група, що працювала в колгоспі «Перемога», нагороджена грамотою ра йонного комітету ЛКСМ У, багато студентів на городжені грошовими преміями. Вперше беручи участь у звітно-виборчих пар тійних зборах університету, 41 комуніст пар тійної організації факультету має право заяви ти від імені всього факультету, що колектив фа культету докладе всіх сил, щоб зайняти достой не місце серед факультетів університету, який бореться за виконання рішень партії і уряду про поліпшення вищої освіти в нашій країні. Л. ГРІНБЕРГ, зам. секретаря партбюро факультету. Редактор Б. Щ ЕРБАНЕНКО Адреса редакції: Університетська ІЯ. 16, Тел. 2-72-Q1, дод. 64. Друк. Видва ХДУ, БЦ 10549. Зам. 2107.