Електронний архів оцифрованих періодичних видань Центральної Наукової Бібліотеки Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна
Видання:
Харківський університет
Регіон:
Харків
Номер видання:
79-80
Дата випуску:
17.12.1968
Дата завантаження:
24.06.2026
Сторінок:
4
Мова видання:
українська
Рік оцифровки:
Кількість номерів:
Текст роспізнано:
ТАК
Оригінал зберігається:
Центральна наукова бібліотека Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

На весь екран

Знайшли помилку? Напишіть нам про це на пошту it.cnb@karazin.ua

ЙТИ ЛЕНІНСЬКИМ КУРСОМ, БОРОТИСЯ ЗА ВИКОНАННЯ ЗА- ПОВІТІВ ЛЕНІНА — ЦЕ ЗНАЧИТЬ: __________ ________________ — ПОСТІЙНО ЗМІЦНЮВАТИ РЯДИ КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТИ, БЕРЕГТИ ЄДНАННЯ ПАРТІЇ І НАРОДУ, НЕУХИЛЬНО ДОДЕРЖУВА­ ТИ ЛЕНІНСЬКИХ НОРМ ПАРТІЙНОГО І ДЕРЖАВНОГО ЖИТТЯ, БУТИ ПРИНЦИПІАЛЬНИМ, ВИЯВЛЯТИ ДІЛОВИТІСТЬ У РОБОТІ, СКРОМНІСТЬ, ЧУЙНІСТЬ, ЗМІЦНЮВАТИ ДИСЦИПЛІНУ ТА ОРГА- НІЗОВАНІСТЬ, БУТИ НЕПРИМИРЕННИМ ДО АНТИГРОМАДСЬ­ КИХ ВЧИНКІВ. РІШУЧЕ ВИКРИВАТИ І УСУВАТИ НЕДОЛІКИ. ^ (З Постанови ЦК КПРС «Про підготовку до 100-річчя з дня народження В. І. Леніна»]. Орган парткому, ректорату, комітету ЛКСМУ, профкому і місцевкому Харківського ордена Трудового Червоного Прапора державного університету ім. О. М. Горького. No No 79 – 80 (1623 —1624) JJ2 Вівторок, 17 грудня 1968 р. 9 Ціна 2 коп. До 100-річчя з дня народження В. І. Леніна • Понад 500 чоловік— така аудиторія зібрала­ ся в Будинку Політосві­ ти при Харківському об- К 0 І МІ партії, шоб прослу­ хати лекцію, яку читав зав. кафедрою історії КПРС нашого вузу нроф. І). 0. Воскресенський. Лекція була присвячена творам Леніна про нову тактику більшовицької партії після липневих подій 1917 року. • «Про ленінський стиль роботи» — цю лекцію читав для меди­ ків міста доп. НІ. В. Ши­ ло:: цев. • Доц. Н. В. Терещенко нещодавно виступала по Харківському телебачен­ ню з лекцією: «В. І. Ле­ нін і розвиток радянсь­ кої науки». # «Розвиток В. І. Лені­ ним ідей К. Маркса про роль трудящих мас в історії» — так назива­ лася лекція, яку нещо- давно прочитав член то­ вариства «Знання» доц. II. М. Фаткєв. • Член товар и с т в а «Знання» доц. О. К. Жи­ волуп виступив з пові­ домленням про поширен­ ня праць К. Маркса, Ф. Енгельса та В. І. Ле­ ніна у Харкові в 1914– 1910 рокад. в М. В. Фещенко, вик­ ладач кафедри історії КПРС, присвятив свою лекцію, прочитану ним через товариство «Знан­ ня», основоположникам наукового комунізму К. Марксу, Ф. Енгельсу та В. Г. Леніну. (ВИКОНАЄМО НАШ ОБОВ’ЯЗОК РІ ШЕННЯ ПАРТІЇ – В ЖИТТЯ! Замислюючись над тим, що може і повинен зробити колектив нашого вузу для здійснення рішень жовтнево­ го Пленуму ЦК КПРС і ли­ стопадового Пленуму ЦК КПУ щодо дальшого розвит­ ку сільського господарства, ми враховуємо і таку важли­ ву ділянку, як шефська ро­ бота, зокрема шефство над сільськими школами. Обласний комітет партії поставив перед університе­ том чітке і важливе завдан­ ня: активно сприяти тому, щоб учбово-виховна робота в сільських школах піднялася до рівня кращих міських шкіл. Щ о вже зроблено і що робиться у цьому напрямку? Ш ефська комісія партко- му на чолі з доц. В. І. Ма- хиньком розкріпила факуль­ тетські парторганізації за школами Балаклійського ра­ йону, встановлено тісний ді­ ловий контакт з Андріївськи­ ми СНІ No 1, No 2, з Асїївсь- кою СШ . Плани роботи вже стають дійсністю. Близько 350 учнів цих шкіл — постійні слухачі лек­ цій, що читають для них сту­ денти хімічного, філологічно­ го факультетів (тт. Грицан, Степанченко, Андрющенко, Єрахторін та ін.). В гостях у своїх підшеф­ них побували і представники університетського комітету комсомолу, і учасники на­ шої художньої самодіяльно­ сті. А нещодавно вчителі шкіл з інтересом узяли участь в організованому для них семінарі з проблем ідей­ но-політичного виховання мо­ лоді в сучасних умовах. До­ цент кафедри історії КПРС Ю. В. ІПиловцев. інспектор Облвно О. О. Семакін, викла­ дачі кафедри педагогіки ба­ гато зробили для того, щоб семінар пройшов успішно. У важливу роботу подання допомоги сільським школам включилася і наша ЦНБ. По- перше. співробітники ЦНБ допомогли налагодити в шко­ лах бібліотечну справу, по- друге. ЦНБ виділила для уч­ нівських бібліотек 3000 при­ мірників книг художньої і науково-популярної літерату­ ри. Вчені філфаку, фізично­ го, біологічного та інших фа­ культетів вирішили подару­ вати ДІТЯМ книги з власних бібліотек. Але усе це— лише початок великої і потрібної роботи, яка розгортається. Задуми у нас великі. І ми прагнемо їх здійснити. По-перше, планує­ мо спрямувати зусилля на пе­ репідготовку вчителів шкіл з метою підвищення їхньої ква­ ліфікації, по-друге, організо­ вуватимемо факультативні 1 гурткові заняття з учнями, і, нарешті, обов’язково звер­ немо серйозну увагу на робо­ ту серед батьків з питань сі­ мейного виховання учнів. М. ФЕДОРЕНКО, голо­ ва університетського відділення педагогічного товариства. СТУДЕНТ І КАФЕДРА Робота буде пожвавлена Про ту роль, яку повинна ві­ діграти кафедра з метою при­ щеплення студентам навичок агітаційно – пропагандистської, організаційної роботи, особли­ во сьогодні— у переддень 100- річчя вождя, йшла серйозна і схвильована розмова на остан­ ньому засіданні кафедри ді­ алектичного і історичного ма­ теріалізму. Певна робота у цьому на- прямку здійснюється і самою кафедрою, і лабораторією кон­ кретно-соціологічних дослід­ жень. Взагалі аналіз конкретного матеріалу різних досліджень, щ о їх провадить лабораторія, дозволив скласти перспектив­ ний план ідейно-виховно? робо­ ти, який передбачає диферен­ ційований підхід до студентів різних курсів і факультетів. Але прагнучи досягти біль­ шого, робити істотніший вне­ сок в ідейне загартування м о­ лоді, науковці кафедри діалек­ тичного і історичного матеріа­ лізму розробили і затвердили спеціальне рішення з цього пи­ тання. Перш за все — підвищити ідейно->виховну роль лекцій І семінарів, які повинні ф орму­ вати у кожного студента ком у­ ністичну переконаність, почуття відповідальності за стан справ у колективі, суспільстві, вмін­ ня І бажання викладати і актив­ но відстоювати сво? переконан­ ня. Відтепер індивідуальні пла­ ни співробітників кафедри вра­ ховуватимуть і ведення ідейно- виховно? роботи. Кафедра філософії нашого університету давно вже приді­ ляє серйозну увагу діяльності факультету громадських про­ фесій. Зараз питома вага цієї роботи збільшиться: по-перше, навчання на відділенні соціоло­ гії наблизиться до практики університетсько? комсомольсь­ ко? роботи, по-друге, кафедра візьме найактивнішу участь у створенні на Ф ГП ще одного відділення — комсомольських пропагандистів. Готуємося серйозно Давно минуло перше ве­ ресня — день, коли ми, сту- денти-першокурсники, поча­ ли своє навчання в універси­ теті. Студенти курсу добре від­ відують лекції, старанно пра­ цюють на всіх практичних за­ няттях і семінарах. Готувати­ ся до сесії нам допомагають наші старші товариші— вик­ ладачі. Вільного часу у нас зараз немає. Кожного дня ми від­ відуємо читальні зали, біб­ ліотеку, готуючись до май­ бутніх екзаменів Та заліків. Сподіваємося, що всі наші однокурсники успішно скла­ дуть свою першу сесію. Ми розуміємо, в який від­ повідальний час ми стали студентами: уся наша країна готується гідно зустріти сто­ річчя від дня народження В. І. Леніна, і тому хочеться навчатися якомога краще, хорошими, відмінними оцін­ ками порадувати наш універ­ ситет. Л. ДУБОВИК, комсорг І курсу відділення україн­ ської мови та літератури філфаку; В. ЧЕРНЯК, заступник комсорга з ака- демроботи. ЦІ ИРОКО відомі у нашій країні та за кордоном дослідження харківської шко­ ли палеонтологів на чолі з проф. В. П. Макридіним. Під керівництвом Володимира Петровича спеціалісти різ­ них міст країни та науковці з країн народної демократії захистили 15 кандидатських дисертацій І А сьогодні учні талановитого вченого Є. Л. ІІрозоровська в Ленінграді, Т. М. Смирнова в Москві, Л. І. Бабанова в Тюмені, В. П. Камишан у Харкові та ін. самі працюють з мо­ лоддю, виховуючи нову змі­ ну вчених – палеонтологів. ,.Л0 років тому у студент­ ському науковому гуртку розпочав роботу по дослід­ женню юрських брахіопод півдня Європейської частини СРСР Віктор Петрович Ка­ мишан, сьогодні асистент ка­ федри геології та палеонто­ логії нашого університету. На матеріалі ранньоюрських брахіопод Південного Кав­ казу він захищає дипломну роботу. Пізніше, працюючи у госпрозрахунковій лабо­ раторії науково – дослідного сектору ХДУ, виконує вели­ ке число визначень викопних решток організмів для різ­ них виробничих трестів та на­ уково – дослідних інститу­ тів. Зокрема, ці визначення були використані для прак­ тичних потреб нафтової ге­ ології трестами «Харківна- фтогазрозвідка», «Дніпро- геологія», «Артемгеологія», «Полтаванафтогазрозвідка», галузевими інститу т а м и КФВНДІ (Краснодар), Укр- НДГРІ (Львів), IMP (Сімфе­ рополь) та ін. У 1966 році Віктор Петрович успішно захистив кандидатську ди­ сертацію, присвячену серед- ньоюрським відкладенням Південно – Західного Кавка­ зу. Наукові дослідження не заважають В. П. Камишану вести чИіМалу педагогічну та громадські’ роботу. Щ е в студентські роки він— комс­ орг курсу, а потім — комс­ орг групи співробітників геолого – географічного фа­ культету. Прагне бути схожим на свого старшого друга і нау­ кового колегу аспірант Еду- ард Тхоржевський. Це най­ молодший палеонтолог Хар­ ківської школи, а геологічні традиції сім’ї Тхоржевських досить солідні: геологи ба­ тько й мати, молодший брат та двоюрідна сестра — сту­ денти геологічного відділен­ ня геофаку ХДУ. Хороший студент .і активіст комсомо­ льського життя, Едуард ба­ гато часу віддавав роботі у студентському науковому гуртку. Тут, під керівницт­ вом В. П. Камишана ним бу­ ла виконана талановита нау­ кова робота про юрські бра­ хіоподи Радянських Карпат, яка на республіканському конкурсі студентських нау­ кових праць у 1968 році від­ значена першою премією. Едуард — ветеран редколе­ гії факультетської газети «Компас», сьогодні — він її редактор. До 100-річчя від дня на­ родження В. І . Леніна Вік­ тор Петрович готує моногра­ фію по матеріалах своєї кан­ дидатської дисертації, а ас­ пірант Е. Тхоржевський пла­ нує достроково скласти кан­ дидатські екзамени та опуб­ лікувати декілька наукових статей. Л. ЛАПЧИНСЬКА. На фото: В. П. Камишан та Е. Тхоржевський. Фото В. Хейфеца. Н о Ш И Й З А Г І Н випускників підготував факультет громадських професій: закін­ чилися заняття на відділенні журналістики. Дипломи журналістів одержали фізик А. Жоголєва, філологи С. Невенченко і Л. Загоруйко, студенти фізико-технічного фа­ культету Г. Дерновий, А. Кирдін та інші. ,ЧИ ГОТОВИЙ ПЕРШОКУРСНИК Такої думки члени ради Своє чергове засідання вчена рада фізфаку присвятила роз- глядсзі тієї роботи, яку здійсню­ ють із першокурсниками фізично­ го та фізико-технічного факуль­ тетів провідні кафедри — вищої математики ‘та експерименталь­ ної фізики. Доповідачі — зав. кафедрою вищої маїематики доц. 3. С. Аг- ранович та доцент кафедри екс­ периментальної фізики Р, І. Зай­ чик докладно розповіли про під­ сумки перших контрольних та колоквіумів на обох факультетах, підкресливши, що в цілому ре­ зультати по фізтеху кращі, ніж на фізичному. Так, з вищої ма­ тематики її студентів фізтеху (із 87) мають по дві двійки; з фізи­ ки 26% студентів одержали від­ мінні оцінки і тільки четверо — двійки. Звичайно, ці цифри звучать більш-менш заспокійливо,— але тільки у порівнянні з результа­ тами по фізичному факультету. Не можна забувати, що в 13 гру­ пі фізтеху, де підібрався дуже слабкий контингент, найчастіше відбуваються зриви практичних занять, саме на цю групу припа­ дає найбільша кількість неявок на контрольні і колоквіуми (тут неявка рівнозначна двійці). І доповідачі, і члени вченої ра­ ди, що взяли участь в обговорен­ ні питання, відзначили, що на обох факультетах першокурсни­ кам приділяється особлива уза- га — для них організовані кон­ сультації і додаткові заняття, з ними працюють старшокурсники, у групах організовано взаємодо­ помогу. Усе це добре, але чо­ мусь не всі першокурсники охоче користуються цією допомогою. Найслабіші студенти, що мають по 2—3 двійки, пропускають до­ даткові заняття, не відвідують консультації, а це означає, що на іспитах вони одеожать двійки. Є й група таких студентів, як дру­ горічники, більшість з яких вдру­ ге дозели, що навчатися на фа­ культеті неспроможні. Правильно підкреслили декан фізтеху Г. А. Милютін, доц. 3. С, Агранович, доц. Л. Є. Пар- гам.анник, що відвідування до­ даткових занять для слабких сту­ дентів треба зробити обов’язко­ вим — тільки тоді можна чекати якихось позитивних наслідків. Що ж до другорічників та ледарів — тут кафедри мають зайняти більш рішучу позицію і рекомендувати деканатам вжити найдійозіших заходів. Час, що залишився до сесії,— час особливо напруженої робо­ ти і для викладачів, і для першо­ курсників. І використати його треба з максимальною користю для наймолодших наших студен­ тів, і тоді сєсія пройде успішно. НЕ БІЙТЕСЯ ЗАПИТУВАТИ! О ЕЗУЛЬТАТИ контроль- * них робіт І КО ЛО КВІУ М ІВ, проведених на 1 курсі фГзфа- ку, серйозно занепокоїли дека­ нат і громадськість факульте­ ту. З 204 студентів 59 одержа­ ли двійки. Щоправда, 18—19 чоловік — це ті, хто повернув­ ся з акацемвідпустки. Останні ж — випускники сільських шкіл. Дається взнаки недостат­ ній рівень підготовки з фізики й математики. Це серйозні, працьовиті істуденги, які мо­ жуть стати хорошими фахів­ цями, але зараз вони потребу­ ють особливої уваги і допог.ю- г и . Не секрет, багато хто з них занепав духом, втратив віру в свої сили. Тому деканат, ака- демрада і кафедри факультету розробили цілу систему захо­ дів, спрямованих на те, щоб до­ помогти їм. утримати цей кон­ тингент студентів в універси­ теті. З математики і фізики ор­ ганізовані обов’язкові додатко­ ві заняття, які провадять викла­ дачі факультету. Студенти — відмінники III курсу, що пра­ цювали з абітурієнтами на під­ готовчих курсах, і зараз при­ йшли на допомогу своїм молод­ шим товаришам. І мені довелося вже почути від першокурсни­ ків багато слів щирої подяки на адресу своїх помічник.в. Ті студенти, що не встига­ ють з лабораторного практику­ му, завжди можуть прийти і попрацювати в лабораторію; там постійно чергує викладач, щоб допомогти першокурсни­ кові викопати і скласти зав­ дання. Щоденно чергує викладач і на кафедрі вищої математики, щоб консультувати студентів з найбільш складних питань. В усіх групах ми поширили при­ близний список задач з фізики й математики, запровадили об­ лік поточної успішності першо­ курсників з контрольних робіт, колоквіумів, креслення й іно­ земної мови. Як декан я часто зустрічаю­ ся з першокурсниками, чую їхні скарги: «Важко, бо не ви­ стачає знань». Переконую їх, що знання одержуються перед­ усім упертою, наполегливою працею. Уся наша виховна ро­ бота з першокурсниками спря­ мована саме на це — уважно, терпляче допомагати їм, учити їх учитися, вчити їх не соро­ митися свого незнання, а запи­ тувати, як щось незрозуміло- – старші товариші, викладачі завжди охоче допоможуть. Наближається сесія. Викла­ дачі прочитали першокурсни­ кам лекції «Як готуватися до сесії», провели з ними бесіди. Першокурсникам зараз удвоє важче, ніж усім іншим: і ос­ воювати новий матеріал, і за­ повнювати прогалини. Але во­ ни народ завзятий, працьови­ тий. Прогнози на сесію? Може, найкраще тут навести слова 3. С. Аграновича, завідуючого кафедрою вищої математики: — Нічого «страшного» не чекаємо, бс для першокурсни­ ків зроблено і робиться дуже багато. Доц. О. БУБЛИК, декан фізичного факультету. СЕСІЯ МАС ПРОЙТИ УСПІШНО Розповідає заступник декана філфаку, агітатор І курсу відділення української мови й літератури Г. М. Д М И Т Р Е Н К О . М ЕНІ, як і більшос­ ті агітаторів І курсу, з моїми майбут­ німи «підопічними» до­ велося познайомитися ще під час вступних ек­ заменів, а це значно по­ легшило нашу роботу. Від того, як про­ йдуть перші дні наших студентів у вузі, часто залежить і настрій, і працьовитість першо­ курсників протягом се­ местру. Ми познайоми­ ли студентів з навчаль­ ним планом, з дисцип­ лінами, що вивчаються на факультеті, коротше кажучи, ввели їх у курс справ. Багато допомог­ ла першокурсникам бе­ сіда доц. А. С. Коло- дяжного «Як працюва­ ти над книгою», у про­ веденні якої взяли участь і співробітники ЦНБ, підібравши від­ повідну літературу. Вже минуло три мі­ сяці навчання, з’ясува­ лися дошкульні місця. Деканат, викладачі й агітатори зосередили свої зусилля на тому, щоб допомогти першо­ курсникам успішно за­ кінчити семестр і добре впоратися з екзамена­ ми. Загалом у виклада­ чів склалося непогане враження про першо­ курсників — хороші, дисципліновані студен­ ти, які добре відвіду­ ють заняття (на І кур­ сі відділення українсь­ кої мови і літератури, наприклад, не було жодного пропуску за­ нять без поважної при- чини), систематично працюють, готуються до семінарів і практич­ них занять. Однак, як свідчать результати ди­ ктантів, рівень знань першокурсників з мови зовсім недостатній. (Так, з 50 першокурс­ ників відділення укра­ їнської мови й літера­ тури лише 6 чоловік задовільно написали диктант, останні одер­ жали двійки). Таке ста­ новище зрозуміле: мо­ ву наші студенти при­ пиняють вивчати десь у восьмому класі, на вступних екзаменах ди­ ктант не пишеться, хо­ ча він конче необхід­ ний, так що багато тре­ ба зробити, щоб «ви­ тягти» перший курс з прориву. Що робиться для цього? Успішність і відвіду­ вання першокурсників факультет взяв під не­ ослабний контроль. На кожній політгодині ста­ рости обов’язково зві­ тують про відвідування лекцій. Ми з М. А. Хакл (вона теж агіта­ тор першого курсу), си­ стематично зустрічає­ мося з викладачами- предметниками, які працюють на курсі, і добре знаємо, де і що негаразд. Одразу ска­ жу, що більшість сту­ дентів (наприклад, Кор- нієнко, Худяк, Баса- нець, Бєсєдіна, Канев- ська) відстають через недостатню підготовку. Кафедра української мови вживає терміно­ вих заходів, щоб поліп­ шити підготовку пер­ шокурсників з мови. Лаборанти кафедри Л. Р. Кузьменко та Л. Р. Радченко чотири рази на тиждень пи­ шуть диктанти з відста- ючими (найбільш «важ­ ких» — 24 чоловіки). Раз на тиждень пишуть диктанти студенти, що мешкають у гуртожит­ ку на Олексіївні (їх 21 чоловік). Керує ними студентка В. Черняк, академсектор 1 курсу. Пишемо диктанти і піс­ ля занять. Як свідчить викладач І. В. Муром­ цев, становище має змінитися на краще, бо теоретичний матеріал першокурсники засвою­ ють добре, а з диктан­ том не впораються 8— 10 чоловік. При напо­ легливій і постійній ро­ боті відставання буде ліквідовано до весняної сесії. З тими першокурс­ никами, у яких серйоз­ ні прогалини в знаннях з іноземної мови, пра­ цюють лаборанти ка­ федр іноземних мов. Усі ці заходи, безу­ мовно, допоможуть ви­ правити становище, що склалося. Перша уні­ верситетська сесія у на­ ших першокурсників має пройти успішно. СПРАВЖНІ СТУДЕНТИ Колишні гамірливі абітурієн­ ти стали сьогодні справжніми студентами. Разом з усіма на­ вчається, пізнає нелегкі дороги науки і нинішній перший курс хімічного факультету. Випуск­ ники середніх шкіл вперше в житті виступили з рефератами, доповідями, власними роздума­ ми. Незабаром сесія, перша і найвідповідальніша. Слово — деканові хімічного Лакультету доценту Чорному В. С.: — Цього року на І курс хім- факу прийшло 77 чоловік. 20 з них” — студенти з Африки і ДРВ. Першокурсники — народ дружний, ентузіазму й запалу в них — аж надто. І староста першого курсу С. Сичов іні­ ціативний, винахідливий. У зимову сесію першокурс­ ники складають три екзамени— ісїюрію КПРС, вищу математи­ ку й неорганічну хімію. Біль­ шість з них прийшла до нас із сільських шкіл, а це зумов­ лює недосить високий рівень їх знань. Але вони багато пра­ цюють сьогодні. Доцент О. К. Живолуп, що викладає у першокурсників іс­ торію КПРС, задоволений ус­ піхами студентів: — У цьому році історія КПРС вивчається протягом двох семестрів. Збільшилася кількість годин на тиждень, та це не заважає студентам добре відповідати на семінарах і практичних заняттях. Активні, енергійні першокурсники зав­ жди охоче відповідають на всі запитання Назву кращих — це В Шаповалов, С. Сичов. І. Калиниченко та інші. Викладач вищої математики Т. І. Шалімова, навпаки, вва­ жає, що першокурсники могли б працюваїи більше: — Не всі студенти сумлінно виконують завдання, деякі з них неуважні на лекціях, у результаті — погані відповіді на практичних заняттях.” — Першокурсники зацікав­ лені своєю майбутньою робо­ тою, — розповідає викладач неорганічної хімії, агітатор першої групи М. Д. Горбань, —пишаються своєю професією; вони активні на семінарських заняттях, більшість добре всти­ гає (Н. Всробйова, О. Якимен­ ко, Н. Шуетіна та ін.). Однак внклгкає чі боювантіп то «»»т-‘ч- на підготовка деяких студентів, тому хоча й працюють старан­ но, та бажаних результатів ще не досягли. Значна кількість першокурсників — медалісти. Поки що вони повністю виправ­ дали свої високі нагороди. Наближається зимова сесія — перша перевірка боєм, пе­ репустка у завтрашнє студент­ ське життя. А зараз робота, на­ пружена робота над підручни­ ками, конспектами, над самим собою. А. БІДА, наш кор. 2 crop. «ХАРКІВСЬКИЙ Ш1ВЕРСИТЕТ» No No 79 – 80 ( 1623 — 1624 ). ,ДО ПЕРШОЇ СЕСІЇ? З І С Т О Р І Ї Д В І Й К И У КІМНАТУ заходить ви­ сокий, ставний парубій­ ко. Швидко оглядає чле­ нів академкомісії, викладачів, іредставників деканату, що зібралися тут. Легка посмішка СПЛИЕЕЄ .з його обличчя, і воно набуває якогось пісного вигля­ ду: розмова нічого приємного не обіцяє. Це першокурсник фізтеху В. Антоненко. Сьогод­ ні він та його однокурсники І. Брюшков, М. Безручко, М. Шаповалов. В. Сахно — герої дня; сьогодні вони звітують академкомісії факультету. А хвалитися хлопцям нічим. — Контрольні писав? — за­ питує голова академкомісії В. Лазурик, четвертокурсник фізтеху. — Та писав… — На скільки? •— На двійки. Вдруге прийшов Антоненко на іерший курс фізтеху. Минулого року одержав академвідпустку (якби не відпустка, сесію не склав би: по всіх контрольних були двійки). І ось через рік іс­ торія повторюється. Знову — пропуски занять, неявки на до­ даткові, консультації, двійки на контрольних і колоквіумах. Нія- :ого уроку не виніс для себе глблець. Поганий приклад подає він однокурсникам. Довго вже викладачі факультету не зустріча­ ти у студента такого небажання працювати. (— «Він не хоче і не може гримусити себе навчатися»,— говорили члени академкомісії). Валерій про себе більш ви­ сокої думки: — Я переконаний, що знаю більш, як на двійку,— заявляє він. І якщо навіть знає він «на трійку» (припустімо й таке!), то й трійка не задовольняє фа­ культет. Роблячи все для пер- шокурсників^ деканат, комсо­ мол фізтеху вимагають від шх працювати з повного від­ дачею сил. А таким ледарям, недбалим студентам, як Вале­ рій, місця на факультеті бути не може — вирішує академко- місія. Коли верстався цей номер, ста­ ло відомо, що група, в якій нав­ чається Валерій Антоненко, од­ ностайно прохала академраду скасувати суворе рішення: хлопці беруть Валерія, так би мовити, на поруки, вони допоможуть йо­ му підготуватися до сесії і склас­ ти її. Академрада прислухалася до думки колективу, хоча й має сумнів, чи виправдає Валерій до­ вір’я товаришів. Що ж, сесія по­ каже, хто був правий, і чи вірно зрозуміла група обов’язки това­ риської взаємодопомоги. …Сутеніє за вікнами, вже давно закінчилися заняття на факультеті, а в комсомольсь­ кому бюро працює академко- місія. Хлопцям до всього є ді­ ло — і де живе першокурсник, скільки годин він витрачає на сон, на роботу в бібліотеці, чи є в нього друзі, чи знають бать­ ки, як навчається їхній син. До тонкощів допитуються і члени комісії, і куратор І курсу В. П. Демуцький, декан факультету Г. А. Милютін та його заступ­ ник М. М. Макаров. І поступо­ во вимальовується певна зако­ номірність: двійки з’являються не стільки від слабкої підготов­ ки студента, скільки від його недбалого ставлення до нав­ чання. — Я навчався на підготовчих курсах. Вступив до університету. Так було на душі приємно! Пер­ ший час не працював, ну, й за­ пустив. Тепер двійки,., (В. Сахно). — Коли не зайдеш у гуртожи­ ток, бачиш — усі сидять за сто­ лом, працюють, читають, тільки він (М. Безручко) або на ліжку лежить, або якимись сторонніми справами займається. — Першу двійку я одержав, бо несерйозно готувався до кон­ трольної, Покладався на свої знання (школу закінчив із золо­ тою медаллю). Другу тому, що запустив матеріал. (І. Брюшкоя). — Сподівався, що вистачить знань, які одержав у минулому році, іноді пропускав заняття, не ходив на додаткові — краще повчу дома. Тепер відчуваю, що знаю мало… (М. Шаповалов). Звичайно, відіграє свою роль і недостатня математична та фізична підготовка. Перші не­ зрозумілі питання, перші не- розв’язані задачі у багатьох ви­ кликають розгубленість, втра­ чається інтерес до навчання, починаються пропуски. Далі. Більшість першокурс­ ників не вміє використовувати усі можливості, надані факуль­ тетом («Пропонували йому до­ помогу — відмовився», «На додаткові заняття не ходить»; «Консультації, які провадять четвертокурсники, не відвідує», … говорили члени академкомі- сії про двійочниківі. Цілком справедливо відзна­ чає декан факультету Г. А. Мн- лютік, ідо у першокурсників (і це завдання комсомольської організації) треба виховувати почуття колективної відпові­ дальності за весь курс, за кож­ ного його члена зокрема. Не припускати, щоб студент одер­ жав повний комплект двійок. Бити на сполох після першою пропуску, після першої двійки Гуртом витягати невстигаю- чих, адже своєчасно запропоно­ вана і надана допомога може поліпшити становище, не доз­ воляти своєму товаришеві не працювати, не дозволяти йому втрачати жодної хвилини, бо згаяні хвилини — це слабкі знання, це слабкі трійки на іс­ питах, це посередній спеціаліст у майбутньому, а таких не по­ винно бути. м. томко. Щ об був студент від м ін н о ї якості Свою розповідь про першо­ курсників декан фізико-техніч- ного факультету Г. А. Милютін розпочав дещо несподівано: — Чи знаєте ви, що мину­ лого року шість випускників нашого факультету одержали вільні дипломи? Чому? Наші «замовники» відмовилися від цих спеціалістів: вчилися сту­ денти на трієчки, ні особливих талантів, ні бажання вчитися у них не було. А кому потрібен «посередній» спеціаліст? Вуз таких не повинен випускати! Ось чому керівництво фа­ культету дуже занепокоєне ти­ ми (ніби цілком благополуч­ ними) результатами, які пока­ зали першокурсники у контро­ льних роботах та колоквіумах. Більшість оцінок — ті самі горезвісні «трієчки». — Мені здається, викладачі підійшли до наших хлопців (особливо сільських) лібераль­ но: хороші хлопчики, хороше дивляться, соромляться… Так з’являються трійки. — На мою думку, — всту­ пає в розмову заступник дека­ на М. М. Макаров,— трійка— заспокійлива оцінка. Двійка — зовсім інша річ Це заохочува­ льна оцінка. Так, так! Вона говорить студентові, що він працював мало, примушує його мобілізувати всі свої сили, щоб працювати більше і краще. Ми проти будь-якого лібералізму! Георгій Анатолієвич розпові­ дає про роботу з першокурсни­ ками, котру здійснює деканат, керівництво фізтеху. Ця робо­ та провадиться по двох напрям­ ках: заходи колективного ха­ рактеру (збори першокурсни­ ків, бесіди викладачів, агіта­ торів груп, лекції «Як працю­ вати над книгою» тощо) і інди­ відуальна робота, щоденні зу­ стрічі з трикутником ■— ста- роста — комсорг — профорг, бесіди з самими першокурсни­ ками. Деканат підтримує тіс­ ний контакт з батьками сту­ дентів, практикуючи регулярні зустрічі і листування. Факультетові потрібні сту­ денти, а отже, й випускники — тільки відмінної якості. Тому деканат і комсомольська орга­ нізація фізтеху, викладачі ка­ федр фізичного факультету, на яких навчаються першокурсни­ ки, докладають усіх зусиль, щоб допомогти тим юнакам, яким зараз важко у навчанні, та які мають велике бажання вчитися, взяти на факультеті все, що той дає. Зараз студенти — четвертокурсники фізтеху ведуть додаткові заняття з гру­ пою першокурсників. На закінчення нашої розмови Г. А. Милютік та М. М. Мака­ ров називають імена кращих першокурсників — тих, хто повністю виправдовує високі оцінки, одержані на вступних екзаменах — це О. Зпноват- ний, В. Посипай, В. Ковальчук, В. Баранкик, М. Казаринов, В. Тарасов, М. Бусигін, Б. Зін- зіков, М. Ковалевський, М. Че- канов, С. Маргиненко, В. Свердлов, Л. Толокін. РЕЗУЛЬТАТИ ЗАЛЕЖАТЬ ВІД ВАС Комсомольська організація Фізичного факультету велику увагу приділяє роботі з пер­ шим курсом. Ця робота почи­ нається не тільки з початком занять, а задовго до цього— ще до вступних екзаменів. Зараз у першокурсників га­ рячий час: скоро сесія. І щоб успішно її скласти, треба бага­ то працювати. І знову на допо­ могу приходять комсомольці- старшокурсники. Зараз наші третьокурсники проводять кон­ сультації у кожній групі І кур­ су. Хочу відзначити хорошу ро­ боту комсомольського бюро І курсу. За ініціативою самих першокурсників у групах орга­ нізовано взаємодопомогу. V кожній групі першого кур­ су пройшли комсомольські збори, на яких старшокурсники радили, як краще готуватися сесії, як треба організову- чти свій час. Ра закінчення скажу: яку б допомогу не одержували пер- уи ;урсники (а одержують во- всебічну допомогу!), резуль­ тати зимової сесії залежать у : чпу чергу від них самих, ві. того, наскільки серйозно ізоин будуть навчатися. (асти нам, першокурсники! А. ГЄВОРУЩЕНКО, сту­ дентка фізфаку, голова академради факультету. Найдорожчі діти Викладачі, студенти- старшокурсники, весь ко­ лектив фізичного фа­ культету багато робить для першокурсників, але ж в основному усе зале­ жить від них самих, від їх наполегливості і пра­ цьовитості. Розповім коротко про першокурсників. Біль­ шість з них — працьови­ ті й сумлінні студенти, з непоганою підготовкою з фізики (це стосується і випускників 27 фізико- математичної школи, і деяких харківських і не харківських міських і сільських шкіл). Однак, випускникам сільських шкіл зараз до­ водиться нелегко. 40—50 проц. з них не знають логарифмічної лінійки, ні­ коли не бачили штанген­ циркуля, мікрометра, треба витрачати час, щоб пояснити їм — кожному зокрема, призначення цих приладів, навчити ко­ ристуватися ними. Дуже важко тим, кого в школі -^е вчили розв’язувати задачі (Гринєва, Коліс­ ник). Мені здається, велика провина тут середньої школи, яка не готує сво­ їх випускників до само­ стійної роботи, до робо­ ти з книгою. Вуз пови­ нен одержувати із школи відмінну продукцію. І хоча наші вступники хо­ роше відповідають на вступних іспитах (пам’я­ тайте — вони складали екзамени на атестат зрі­ лості, готувалися влітку!), навичок самостійної пра­ ці у них немає. Очевид­ но, щоб не виникало та­ кої величезної різниці, такого розриву між шко­ лою і вузом, школі тре­ ба якось перебудовувати свою роботу, шукати но­ вих форм виховання. Не забудьте і про та­ кий фактор, як вік на­ ших вихованців. Це вчо­ рашні діти, школярі по 16— 18 років. Потрапив­ ши у велике місто, поз­ бавлені батьківської опі­ ки й шкільного контро­ лю, змушені самі дбати і про побут, і про їжу, і— повторюю — не маючи навичок систематичної, самостійної роботи, во­ ни часто розгублюються, запускають читання лек­ цій. Згадаю про останнє за­ сідання комсомольсько­ го бюро 1-го курсу, при­ свячене успішності і під­ готовці до іспитів. Про­ йшло воно по-діловому: кожен групкомсорг до­ повів про успішність у групі, заслухали тих, хто заробив кілька незадо­ вільних оцінок. Недба­ лим нагадали про їх обо­ в’язки, гуртом вирішува­ ли, як допомогти слаб­ ким студентам. Подума­ ли і про побут — адже багатьом першокурсни­ кам потрібен гуртожи­ ток, деяким — матері­ альна допомога. Гадаю, що необхідно мати в університеті спеціальний фонд для студентів, які гостро потребують допо­ моги. Комсомольське бюро порушуватиме кло­ потання перед декана­ том про надання гурто­ житку тим першокурсни­ кам, які живуть у неспри­ ятливих побутових умо­ вах. Ось такі зараз справи на 1 курсі фізичного фа­ культету. Робимо ми для наших вихованців чима­ ло. Гадаємо, що резуль­ тати нашої турботи по­ значаться і на результа­ тах першої сесії, і потім — у майбутньому, коли учорашні «важкі», а тому й найдорожчі діти, ста­ нуть звичайними, хоро­ шими студентами. І. ДАНИЛОВИЧ, вик­ ладач, старший агі­ татор 1 курсу фізич­ ного факультету. ЮВІЛЯРОВІ – ЧЕСТЬ І ШАНА! 60-річчя від дня народження та 40-річчя науково-педагогіч­ ної та громадської діяльності академіка АН УРСР, директора фізико-технічного інституту Вік­ тора Євгеновича Іванова від­ значила громадськість універ­ ситету. Ювіляра щиро вітали про­ ректор університету проф. І. І. Залюбовський, декан фізико- технічного факультету Г. А. Ми- лютін, декан фізичного факуль­ тету О. І. Бублик. Виступаючі відзначали великий внесок Вік­ тора Євгеновича у розвиток вітчизняної науки та у справу виховання цілого покоління мо­ лодих фізиків, зичили йому ба­ гато років творчості і дерзань. У СВІТІ ПРЕКРАСНОГО СВЯТО ПОЕЗІЇ Артист стояв на сцені зов­ сім один і мовчав, зосеред­ жуючись. Мовчав і величез­ ний насторожений зал, і в цьому мовчанні вгадувалося: «Якою ти будеш, зустріч з Пушкіним, Блоком, Маяков- ським? Чи зуміє ця людина на сцені передати те, що хотіли сказати улюблені пое­ ти?» І ось він коротко сказав: «Пушкін…» і почав читати. З кожним його словом зал переконувався, що відбула­ ся зустріч із справжнім мис­ тецтвом. Між артистом і глядачами виникав і міцнів той незвичайний духовний контакт, який примушує за­ бути про все на світі. Читець чудово володів го­ лосом, точно підібрав твори, і перед застиглим залом по­ ступово виникали дорогі об­ рази наших поетів: великий у стражданні і щасті Пушкін; вічно юний і вимогливий Лєрмонтов; палкий, піднесе­ ний і разом з тим надзвичай­ но людяний Блок; Маяковсь- кий, розумний, саркастичний і неповторний глашатай ре­ волюції; потім замріяний, сумовитий і такий російсь­ кий Єсенін; мужній і мудрий Симонов і, нарешті, Євту- шенко. Глядачі довго не відпус­ кали зі сцени втомленого двогодинним виступом ар­ тиста, вдячні за зустріч з прекрасним. Перефразуючи Е. Хсмінгуея, можна сказа­ ти, що поезія — це свято, яке завжди з нами, і цс свя­ то відбулося у всіх, хто при­ йшов в актовий зал універ­ ситету ввечері 8-го грудня. Хочеться назвати ім’я лю­ дини, яка подарувала нам свято. Це артист з Москви, читець Росконцерту Борис Моргунов. Не треба, товариші, обкра­ дати себе, не треба шкоду­ вати свого часу заради зуст­ річі із справжнім мистецт­ вом. Любителі поезії — вони прийдуть і наступного разу, це я знаю точно. А ось ви, що тікаєте від афіш, — зу­ пиніться! Перечитайте, ку­ піть квиток і приходьте! Г. ДЕРНОВИЙ, слухач відділення журналісти- ти. студент фізико-тех­ нічного факультету. ТРАДИЦІЙНА МЕТОДИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ з питань геологічних учбових та виробничих практик відбу­ лась 12 та 13 грудня на ге- олого-географічному факуль­ теті. У її роботі взяли участь учасники практик, викладачі і студенти, а також усі бажа­ ючі. 7 грудня 1968 року. «ХАРКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ» З стоа ,НА Т Е М И К О М С О М О Л Ь С Ь К І ДРУЖБІ-МІЦНІТИ! Спільна робота і нав­ чання, товариська взаємо­ допомога і підтримка, боротьба за спільні ідеа­ ли, за щастя, за мир на землі — це і називається дружбою. Багато друзів у комсо­ мольців нашого вузу се­ ред студентів братніх со­ ціалістичних країн. Про те, де побували комсомольці Харківського університету, з ким зуст­ річалися і подружилися, можуть багато розповісти сувеніри. А їх немало зберігається у комітеті комсомолу. Ось альбом, що відо­ бражає роботу наших сту­ дентів в Чехословацькій Соціалістичній Республі­ ці!. Поряд — барельєф Юліуса Фучика. Це пода­ рунок ЦК ЧСМ радянсь­ ким студентам, які працю­ вали на будівництві сіль­ ськогосподарських об’єк­ тів у Прешові. Лист ко­ лективу «Армабетон», в якому висловлюється щи­ ра подяка студентам ХДУ за відмінну працю на спорудженні електростан­ ції в Прунежові. Фотозні­ мок першого пам’ятника вождю пролетаріату В. І. Леніну, його зовсім не­ давно подарували нам ні­ мецькі друзі. Із сторінки угорської молодіжної газети весело дивиться на нас випуск­ ник нашого університету, активіст комсомольсько­ го життя Саша Шишкін. А поруч з ним портрети француза Фраякоїса Гро- с’є, кенійця Ахвіна Гос- рані, японця Коіхі Моєно- соно. Разом з ними та іншими юнаками і дівча­ тами з різних країн світу працював Саша у моло­ діжному інтернаціональ­ ному таборі Угорської Народної Республіки. Свідоцтвом доблесної праці загону «Дружба- 68» стали грамоти, Пра­ пор СВНМ за перше міс­ це серед інтернаціональ­ них загонів, медалі ЦК СВНМ «За зміцнення дружби між ВЛКСМ та СВНМ», якими нагород­ жені п’ятеро членів заго­ ну. Серед сувенірів — подарунки в’єтнамських, польських, угорських дру­ зів. У дні 50-річного юві­ лею комсомолу в нашому вузі гостювали за запро­ шенням комітету комсо­ молу делегації спілок мо­ лоді Польщі (з універси­ тету А. Міцкевича в Поз­ нані) та НДР (з універси­ тету Мартіна Лютера в Халле-Віттенберг). Тоді ж комітетом комсомолу був обговорений і підпи­ саний «Договір про спів­ робітництво» між нашими молодіжними організація­ ми. Договір з друзями з НДР передбачає і надалі обмін будівельними заго­ нами. Влітку цього року у НДР працюватимуть уже два таких загони по 20 чол. кожний, а 40 юна­ ків та дівчат з НДР тру­ дитимуться у складі буді­ вельних студентських за­ гонів на території СРСР. Протягом 50 днів 10 ком­ сомольців нашого універ­ ситету працюватимуть піонервожатими в піонер­ ських таборах юних тель- манівців, а німецькі дру­ зі — в наших піонерсь­ ких таборах. Умовами договору пе­ редбачено також обмін колективами художньої самодіяльності, учасника­ ми студентських науко­ вих конференцій, делега­ ціями комсомольських ак­ тивістів. Вперше укладено дого­ вір з комітетом СМС По­ знані. Наші колективи теж обміняються будіве­ льними загонами. А у кві­ тні баскетболісти ХДУ виїдуть у Познань, де проведуть три товариські зустрічі. У вересні 1969 року з концертами в ПНР виступлять наші самоді­ яльні артисти, а в жовтні ми прийматимемо у себ польських друзів. З 10 січня до 10 бере­ зня проводитиметься вік­ торина. Переможець (той, хто найкраще знатиме іс­ торію, культуру та життя ПНР) буде нагороджений поїздкою у травні 1969 року в м. Познань. А пе­ реможець вікторини «Як ти знаєш Україну?» до­ рогим гостем приїде в Харків. Ростуть, міцніють то­ вариські стосунки. І ми певні — міцнітиме і далі дружба. В. ПОЛОНІЙ, заступ­ ник секретаря коміте ту комсомолу універ­ ситету. МИ З ТОБОЮ, В’ЄТНАМ! 14 листопада у Будапешті відбулось надзвичайне засідан­ ня бюро ВФДМ, присвячене зміцненню солідарності демо­ кратичної молоді світу з мо­ лоддю В’єтнаму. Бюро ВФДМ направило ві­ тальну телеграму делегації ДРВ та НФВ Південного В’єт­ наму на переговори у Парижі та прийняло Звернення до мо­ лоді світу, в якому говориться про початок другого етапу все­ світньої кампанії дій на допо­ могу В’єтнаму, що бореться, міститься заклик провести різ­ номанітні акції солідарності з в’єтнамським народом… Комсомольці механіко-мате­ матичного факультету гаряче відгукнулись на Заклик бюро ВФДМ, розпочавши збір кош­ тів у фонд допомоги В’єтнаму. З нашої газети вже відомо про те, як семеро комсомольців-зід- мінників мехмату вирішили допомогти героїчному народо­ ві. А на комсомольських збо­ рах факультету було прийнято рішення провести недільник і зароблені кошти теж передати у цей фонд. …Понад сто юнаків та дів­ чат прийшли на об’єкти кому­ нального будівництва міста першого грудня. На майдані Тевелєва, па Бурсацькому спу­ скові, у районі вокзалу та в інших місцях можна було по­ бачити юнаків та дівчат з ло­ патами та ломами, відбійними молотками. — Комсомольцю! Якщо ти хочеш своїми руками заробити гроші у фонд допомоги В’єт­ наму…— говорилося в оголо­ шенні про недільник. І робота кипіла… Руками комсомольців було вирито траншеї, прокладено труби на ділянках доріг, а потім ці ді­ лянки знову приведено у стан готовності до експлуатації, зроблено підводи траншей до мосту. Усі зароблені гроші були передані у фонд В’єтна­ му. А на факультеті з’являються все нові інформаційні повідом­ лення про передачу у фонд В’єтнаму, що “бореться, нових коштів від окремих комсомоль­ ців, комсомольських бюро кур­ сів, комсомольських груп. Рух під девізом: «Підтримаємо В’єтнам!» росте і міцніє. В. АКВАМАРІН. МІРИЛО У С П ІХ У -Д ІЛ О ПІДСУМКИ прове- и * дення звітно-ви­ борних комсомольських зборів у первинних ор­ ганізаціях та шефська робота філологів і ге- олого-географів — ці два питання стояли на порядку денному ос­ таннього засідання ко­ мітету комсомолу на­ шого вузу. У своєму виступі за­ ступник секретаря ко­ мітету комсомолу В. Полоній зауважив, що звітно-виборні збори первинних комсомоль­ ських організацій уні­ верситету, що пройшли протягом листопада, стали своєрідним під­ сумком 1968 року — року 50-річного ювілею комсомолу. Комітет комсомолу серйозно ці збори готу­ вав: це і семінар за­ ступників секретарів факультетських комсо­ мольських організацій; і велика розмова на на­ раді секретарів комсо­ мольських організацій; і закріплення за кож­ ним факультетом члена комітету комсомолу, що відповідав за прове­ дення зборів, тощо. Особливо чітко орга­ нізували і провели збо­ ри на хімфаці (секре­ тар т. Слєта), істфаці (секретар т. Головко), філфаці (секретар т. Криворучко), біофаці (секретар т. Романцов), факультеті іноземних мов (секретар т. Кир- нос). Значно краще у порівнянні з минулим роком пройшли звітно- виборні збори на меха­ ніко _ математичн о м у факультеті (секретар т. Бархаєв). Вважається, що явка на звітно-виборні збори перебуває у прямій залежності від стану справ у комсомольській організації. І справді. За звітний період знач­ но пожвавилась робота комсомольських органі­ зацій біологічного, іс­ торичного, економічно­ го факультетів, факу­ льтету іноземних мов. Тут і явка комсомоль­ ців на збори висока: біофак — 91.5 проц., істфак — 86,2 проц., факультет іноземних мов — 81,5 проц., екс- номфак — 70,2 проц. Як довела практика, збори проходили по-ді­ ловому, при великій ак­ тивності комсомольців там, де від початку до кінця було продумано і підготовано кожну де­ таль, кожне питання, де продуманою, логічно завершеною була звіт­ на доповідь комсомоль­ ського бюро. І знову серед кращих комсо­ мольські організації хімфаку. істфаку. філ- факу. А про що було гово­ рити, що обговорювати комсомольцям фізико- технічного факультету? У роботі цієї організа­ ції мають місце серйоз­ ні недоліки. Фактично не працювала академ- рада, СНТ залишається тільки темою для роз­ мови, а не практичною справою, низька комсо­ мольська дисципліна (до речі, тут і на збори з’явилося лише 64,4 проц. комсомольців), це єдина організація вузу, яка не брала уча­ сті у змаганні за право називатися коащою групою ім. 50-річчя ВЛКСМ. А звітна до­ повідь комсомольського бюро, з якою виступив заступник секретаря т. Покроєв, уся складала­ ся з теоретичних мір­ кувань взагалі, не міс­ тила принципового ана­ лізу справ, що склали­ ся, не націлювала ком­ сомольців на практичне розв’язання важливих завдань. Та й увесь хід зборів не сприяв роз­ виткові ділової крити­ ки, не було видно праг­ нення присутніх викри­ ти недоліки, по-ділово­ му порадитися, як їх усунути. Три хвилини виступаючому — такий ТУТ установили регла­ мент. Правда, й комсо­ мольців, які бажали ви­ ступити, було не так багато — усього чоти­ ри! Новому складові ком­ сомольського бюро фіз- теху необхідно зверну­ ти найсерйознішу ува­ гу на стан справ у ком­ сомольській організа­ ції. Викликає тривогу той факт, що на семі­ нарі комсомольського активу першокурсників від цього факультету був присутній …один комсомолець. Усього на комсомо­ льських звітно-вибор­ них зборах, що пройш­ ли в університеті, ви­ ступило 136 чоловік. Сьогодні перед коміте­ том комсомолу універ­ ситету, перед усіма фа­ культетськими комсо­ мольськими організа­ ціями стоїть найважли­ віше завдання: проана­ лізувати і врахувати г.сі недоліки, всі кри­ тичні зауваження, вис­ ловлені комсомольця­ ми. О ДРУГОГО питан- ^ ня порядку ден­ ного комітет комсомо­ лу заслухав звіти сек­ ретарів комсомоль­ ських організацій гео- лого – географічного (т. Ковтуненко) та філоло­ гічного факультетів (т. Криворучко) про шеф­ ську роботу геолого-ге- ографів та філологів у і дитячих піонерських! кімнатах при домоуп­ равліннях. Основну увагу комітет комсо­ молу приділив розгля­ дові недоліків, недоро бок. Чому так мало тур­ буються геолого-геог. рафи та філологи про своїх підшефних у піо­ нерських кімнатах? Чо­ му так рідко там бу­ вають і почувають себе як гості? Чому швидко забувають туди дорогу? А форм і методів робо­ ти з піонерами так ба­ гато! І якщо ти справ­ жній педагог, то знай­ деш, як зацікавити діт­ вору, як побудувати ро­ боту найпродуктивні­ ше. А обговорення ре­ зультатів шефської ро­ боти дає, на жаль, не­ гативну відповідь на ці питання. Про це йшла­ ся мова у виступах члена комітету комсо­ молу Л. Васильєвої, першого секретарю Дзержинського Р к ЛКСМУ Н. Мандрики та ін. НА ДЕКІЛЬКА РЯДКІВ ПЕРШІ ЗАСІДАННЯ новообраних комсомольських бюро відбулись нещодавно на механіко- математичному та фізико-технічно- му факультетах. Були обговорені І прийняті пер­ спективні плани роботи комсомоль­ ських організацій на рік. * * * ПЛАНУВАННЯ РОБОТИ комсомольської організації факуль­ тету — на таку тему відбулася не­ щодавно у комітеті комсомолу уні­ верситету нарада заступників сек­ ретарів факультетських комсомоль­ ських бюро з оргроботи. * * * НАВЧАННЯ КОМСОМОЛЬСЬКОГО АКТИВУ пройшло минулого тижня на хіміч­ ному факультеті. Перед активіста­ ми комсомольського життя висту­ пив заступник секретаря комітету комсомолу Р. Пиріг, члени коміте­ ту комсомолу університету Н. Ма- ренкова, І. Шеремет, члени факуль­ тетського комсомольського бюро Т. Дерев’янко, Л. Стешенко, С. Глу­ щенко. Здрастуй, студентське кафе! Про студентське кафе, куди б приходила мо­ лодь почитати свої вір­ ші, поспівати своїх пі­ сень, зустрітися з цікави­ ми людьми і просто від­ почити, ми мріяли давно. Було багато розмов, не­ вдалі спроби створення. І лише 7 грудня на хі­ мічному факультеті сту­ дентське кафе розпоча­ ло свою роботу. Готува­ лося це перше засідання наполегливо і старанно. Створили раду майбут­ нього кафе. Кожному знайшлось діло: одні програму готували, інші гостей запрошували. Най­ тяжче було з оркестром, та дякуючи зусиллям Ігоря Співака, Саші Ано- хіна, Колі Босва, Юри Су- кача і оркестр виступив із відмінною програмою. …Ведучі—Юра Шварц і Таня Понайотова—спо­ віщають про початок ро­ боти кафе хіміків. Спо­ чатку присутні почува­ ють себе скуто, не прой­ дено ще бар’єру неви­ мушеності. Та ось зазву- Чали вірші, пісні. Зі сво­ єю піснею знайомлять усіх студентка музучили- ща Лара Новикова та хімік Юра Сукач, чудово читає оповідання Зощен- ка Н. Кисилевська. Цього вечора нашими гостями були студенти ХІБІ та ХІРЄ. З теплим привітан­ ням виступив директор кафе «Спектр» інституту радіоелектроніки і пере­ дав учасникам новоство- реного кафе подарунок: пісні у виконанні студен­ та цього вузу В. Кожев­ никова. Коли наприкінці вечо­ ра у відвідувачів було взято інтерв’ю: «Як вам сподобалося відкриття кафе?», усі (і кандидат хімічних наук І. В. Криво­ шеи, і третьокурсниця Н. Киселевська, і сту­ дентка музучилища Л. Новикова) в один голос відповіли: — Це чудово! Хай жи­ ве і міцніє хороше почи­ нання! Отже, кафе вже існує. І нехай поки що воно не має назви, зате має свою хорошу мету. Наступне його засідання—21 груд­ ня. Дуже хочеться, щоб ініціативу хіміків підтри­ мали інші факультети. А двері свого кафе студенти хімічного фа­ культету широко відкри­ вають усім бажаючим взяти участь в його ї і- боті. Рада студентського кафе. «ХАРЬКОВСКИЙ УНИВЕРСИТЕТ» Орган парткома, ректората, комитета ЛКСМУ, профкома и месткома Харьковского ордена Трудового Красного Знамени государственного университета им. А. М. Горького. На украинском языке. Харків, пл. Дзержинського, 4, корпус 12, тел. Г-0-17-68. ВЦ 00664. Друкарня видавництва Харківського обкому КП України, Сумська вул., 13. Зам. 1-2089. Тир. 1.500. Редактор Л. МЕЖОВА.