No 31 (985) Субота, 3 жовтня 1959 р. | Ціна 20 коп. ЦЕНТРАЛЬНОМУ КОМІТЕТУ КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ КИТАЮ Урочисте засідання Вченої ради Харківського ордена Трудово го Червоного Прапора державного університету ім. О. М. Горького гаряче поздоровляє Комуністичну партію, уряд. 650-мільйонний братерський народ Великого Китаю з 10-ми роковинами Китай ської Народної Республіки. Разом з усім радянським народом, народами країн соціалі стичного табору і всім прогресивним людством ми висловлюємо своє глибоке захоплення великими успіхами будівництва соціа лізму в вашій країні. Керуючись безсмертним вченням марксизму-ленінізму, Кому ністична партія Китаю героїчно веде народ від перемоги до пере моги, зміцнюючи дружбу і братерське співробітництво з народами Радянського Союзу, з усіма країнами світової соціалістичної си стеми, являючись могутнім фактором у боротьбі за збереження і зміцнення миру в усьому світі. Бажаємо вам, дорогі товариші, нових великих успіхів у роз витку Господарства, науки і культури на шляху будівництва соціа лізму і комунізму. Хай живе Центральний Комітет Комуністичної партії Китаю! Хай живе героїчний китайський народі Хай живе Народний Уряд КНР! Хай живе і процвітає в віках непорушна братерська дружба між радянським і китайським народами! СПРАВИ ТРУДОВІ Нещодавно наш курс, другий радіофізичний, на чолі з викладачем тов. Булгаковим, хороше по працював на збиранні картоплі в одному з радгоспів Дергачівського району. Зібрали врожай з площі близько 2 га. Працювали всі хороше й дружно. Але обов ’ язко во слід відзначити гру пу Р-23, яка перевикона ла норму. Майже не від ставали Р-22 і Р-24. На віть Р-21, яка спочатку трохи «підкачала», потім наздогнала співкурсни- ків. Бригадир радгоспу Бо рис Петрович Жайворо нок щиро дякував сту дентам. В. ЩЕРБАК. ЛАЙ ЖИВЕ НЕПОРУШНА ДРУЖБА MfЖ ДВОМА ВЕЛИКИМИ НАРОДАМИ- КИТАЙСЬКИМ І РАДЯНСЬКИМ! Дорогі товариші! Шановні про фесори і викладачі! Ми, всі китайські студенти, ду же схвильовані прийшли на за сідання Вченої радні Перш за все дозвольте мені від імені всіх ки тайських товаришів висловиш сердечну подяку за урочисте святкування 10-х роковин з дня утворення КНР. З великим задоволенням ми слухали доповідь доцента Мефо-. дія Пилиповича Партоліна про Китай. Утворення КНР ознамену вало той факт, що наша країна вступила в період соціалістичної революції і соціалістичного бу дівництва. За 10 років під керів ництвом великої Комуністичної партії Китаю і свого вождя то вариша Мао Цзе-дуна китай ський народ докорінно змінив об личчя своєї батьківщини. Він до мігся великих успіхів на еконо мічному, політичному та ідеоло гічному фронтах. Питання пере моги соціалізму над капіталізмом в країні вже розв ’ язане, перша п ’ ятирічка виконана, основні по казники Другого п ’ ятирічного пла ну також будуть виконані в цьо му році. Мн наздогнали Англію по обсягу виробництва основних промислових продуктів. Це вели кі успіхи, які завойовані завдяки мудрому керівництву партії і то вариша Мао Цзе-дуна, завдяки революційному ентузіазму і твор чим силам народу. Ми досягли цих успіхів тому, що існує могут ній соціалістичний табір на чолі з Радянським Союзом, і особливо завдяки великій Комуністичній партії Радянського Союзу і уря дові, які подавали і подають ве лику допомогу і підтримку в ре- золюційній боротьбі і соціалістич- іому будівництві китайського на роду. Після утворення КНР Радян ький Союз був першою держа- ою, яка визнала наш уряд. 7 лютому 1950 року був підписа- ий договір про дружбу, союз і заємну допомогу між Китаєм і ‘.PCP. Під час першої п ’ ятиріч ки Радянський Союз подав нам елику допомогу в будівництві еликих підприємств. За остан- ій рік між нашими країнами бу- и підписані угоди про допомогу адянського Союзу Китаєві в аукових та технічних досліджеіі- лях, в будівництві 78 підприємств. Зараз Уханьський металургій ний комбінат є одним з найваж ливіших підприємств нашої краї ни. Будівельники доменної печі No 1 вирішили достроково — до 9-ї річниці — видати перший ча вун. Завдання було дуже склад ним. Буржуазні газети в капіта лістичних країнах, висміюючи нас, писали: «ви фантазуєте». Але ра дянські робітники, взнавши про почин китайських будівельників, підтримали їх. Замовлення були виконані також достроково, і ми спільно прийшли до мети. Це один з численних прикладів. В розвитку науки і освіти ра дянський народ доклав багато зусиль, щоб допомогти братер ському китайському народові. З допомогою Радянського Союзу в нашій країні створені основи ядерної енергетики. Багато ра дянських спеціалістів самовідда но працюють у нас, 10 тисяч ки тайських студентів, аспірантів і практикантів під безпосереднім керівництвом радянських спеціа лістів, прбфесорів і науковців ви вчають передову науку в Радян ському Союзі. Вже повернулось на батьківщину чимало китайців- випускників радянських вузів, і всі вони чудово працюють в різ них галузях науки і техніки. Ми вже три роки вчимося в на шому Харківському університеті. Ми глибоко відчуваємо батьків ське піклування, яке виявляють до нас Комуністична партія СРСР і Радянський уряд, весь народ. Для нас створені найкращі умови для навчання. Ректорат, партій ний комітет, деканат, партійне бюро майже кожного семестру спеціально викликають нас, щоб ліквідувати труднощі, якщо вони виникають. На початку, коли ми погано володіли російською мо- мою, для нас влаштовувалися додаткові заняття, консультації і т. д. Є в Китаї таке прислів ’ я: «Коли навчаєш інших, не знай утоми». Ми ще краще зрозуміли зміст цих слів, коли відчули на собі, з якою виключною теплотою ставляться до нас дорогі радян ські професори і викладачі, з дким’ терпінням вони пояснюють нам незрозуміле. Університет, партійна органи зація турбуються не лише про на ше навчання, але й про наш від починок, здоров’я, харчування. Щороку для нас організуються цікаві екскурсії і відпочинок. Нам особливо запам ’ ятався випа док, коли ректор спеціально при йняв нас з приводу наступних ка нікул в минулому році. Ми вже три роки не були на Батьківщині, не бачили своїх рід них, але коли ми знаходимось в своєму колективі — серед радян ських викладачів, друзів-студен- тів, ми почуваємо себе як дома. Важко висловити те почуття вдяч ності, яке виникло у нас до вас. Єдність двох народів — Китаю і Радянського Союзу є гарантією миру в усьому світі, є наріжним каменем табору соціалізму. Китай ський народ як зіницю ока бере же дружбу з радянським народом. Хай живе непорушна дружба і єдність між двома великими наро дами — китайським і радянським! Хай живе соціалістичний табір, очолюваний Радянським Союзом! ХУА СІНЬ-ШЕН ДРАМГУРТОК ПА БІОЛОГІЧНОМУ За ініціативою комсомольців і молоді „а біологічному факуль теті організовано драматичний гурток. Перший огляд його роботи призначено на початок жовтня. В майбутньому, якщо гурток хороше себе зарекомендує, він стане основою загальноуніверситетського драматичного гуртка. Не можна не відзначити тієї гарячої участі, яку взяла в орга нізації гуртка секретар комсомольського бюро біологічного факуль тету Ася Новикова. ГАНЬБА! На жаль, є ще серед нас люди, які порочать високе звання радянського студента, комсомольця, порушуючи елементарні норми радянської мо ралі. , ‘ Один з таких «героїв» навчається на другому курсі геологічного фа культету. Нещодавно, перебуваючи з якогось приводу (а в таких людей привід знайдеться завжди) у занадто «піднесеному» настрої, він образив співробітника міліції, неприпустимо поводив себе. В результаті — 15 діб арешту. Ганьба для факультету’, для універ ситету. Комсомольське бюро курсу винесло Карталову сувору догану з попередженням, виключило його з на родної дружини, до складу якої він, уявіть собі, входив. „ПОЖЕЖА!” Група студентів історичного факультету поверталась додому з радгоспу ім. Сталіна, Дергачів- ського району, де допомагала зби рати врожай картоплі. Зібрались на вокзалі. До При ходу поїзду залишилось 15 хви лин. Раптом хтось крикнув: «Поже жа!». Всі обернулись. Недалеко від маленької будівлі вокзалу, так метрах у 300, щось палало. Ту ди вже бігли иершокурсники-істо- рики Нова, Журба, брмаков, За- хлебаєв. За першокурсниками кинулись інші. В одному з дворів, де з вогнем гралися діти, палав стіжок сіна.- В шести метрах від нього — бу динок. По двору метушились розгублені жінки. Хлопці підбігли вчасно. Вони діяли спокійно і впевнено: заливали вогонь водою, засипали піском і землею. Коли підбігли сусіди, пожежу вже було Погашено. Через декілька хвилин підійшов поїзд, і ми поїхали до Харкова. А. ПЛАХОТНИй, секретар комсомольської організації історичного факультету. Перший — п’ятий На філологічному факультеті на зустріч з першокурсниками прийшли студенти п ’ ятих курсів. Зустрілись ті, хто тільки розпочи нає студентський шлях, і ті, хто його завершує. На такому вечорі не потрібні великі ‘промови, їх і не було. З простими, теплими словами звертались до молодих друзів, п ’ ятикурсники. І те, що дехто з першокурсників роками не мо лодший за випускників, не псу вало настрою. — Наш курс особливий, — ска зав Ігор Риженко. — В недалеко му минулому робітники, військо ві, піонервсжаті — тепер студен ти університету, перед якими розкрився широкий шлях до пі знання науки. Ми знаємо, чого, прийшли на факультет, що буде мо вивчати, ким станемо. П’ ятикурсник Олександр Юр- ченко, відомий наш поет, пре- вильна говорить, що студентське життя — це не лише відвідуван ня лекцій, а й неодмінно — участь у виконанні і продовженні фа культетських традицій; він запро шує першокурсників приходити на засідання літературної студії факультету. Толя Петров розповів, яку ве лику користь приносить студен- там-філологам участь у шефській роботі, зокрема в трудовій коло нії Куряжа. Саме тут хороше оволодіваєш навиками і виклада ча і вихователя. Тепло зустріли присутні виступ викладача факультету Марка Во лодимировича Чернякова, який побажав молодим філологам успі хів у навчанні і в праці. С. СОЛОВЙОВА. Секретар комсомольського бюро фізмату Анатолій Шарапов провадить чергове засідання. ,ДО УВАГИ ДЕЛЕГАТІВ КОНФЕРЕНЦІЇ Вивчати і знати історію нашої партії Історичний XXI з’їзд НПРС з особливою силою підкреслив, ЩО великі завдання розгорнутого бу дівництва комунізму, номуністич- ‘ного виховання трудящих став лять серйозні вимоги до молоді, і в першу чергу — до комсомоль ців. Комсомольці повинні вивчати і всебічно розбиратися в законо мірностях переходу від соціаліз му до комунізму, вивчати і розу міти досвід господарського і куль турного будівництва не лише в СРСР, але й у країнах соціалі стичного табору. Комсомольські організації закликані всіма сила ми сприяти вихованню молоді в комуністичному дусі. Наша молодь зобов ’ язана вміти всебічно аналізувати найважливі ші події, що відбуваются в капі талістичному світі, викривати буржуазну ідеологію, боротися проти релігійного дурману, боро тися за чистоту марксистсько-ле нінської теорії. Величезне виховне значення мас для нашої молоді вивчення героїчної великої історії більшо вицької, комуністичної партії. У своїй доповіді на XXI з’їзді КПРС М. С. Хрущов, говорячи про комуністичне виховання комсо молу і всієї радянської молоді, підкреслював, що наше молоде покоління не пройшло великої школи життя і боротьби, яка ви пала на долю старшого покоління. Молоді люди не знають жахів до- революційного часу і лише з книг мають уяву про експлуатацію трудящих. Ось чому особливо важливо, щоб молодь знала й вив чала історію країни, історію бо ротьби трудящих за своє звільнен ня, героїчну історію Комуністич ної партії. Треба, щоб молодь ви ховувалась на революційних тра диціях нашої партії, нашого ро бітничого класу. Ось що повин но стати тією метою, досягнення якої є завданням і обов’язком комсомольських активістів нашо го університету. Комсомольці завжди повинні пам ’ ятати, що глибоке вивчення історії КПРС надасть можливість твердо засвоїти положення марк- сизму-ленінізму про те, що ро бітничий клас може добитись пе ремоги, розв ’ язати всесвітньо-істо ричні завдання завоювання дикта тури пролетаріату, побудови со ціалізму і комунізму лише під керівництвом марксистсько-ленін ської партії, озброєної револю ційною теорією, тісно зв’язаної з трудящими масами. Бажаю нашим комсомольцям, нашій комсомольській організа ції успішного перетворення в життя вказівок партії в справі комуністичного виховання сту дентської молоді. О. ВОСКРЕСЕНСЬКИЙ, завідуючий кафедрою історії КПРС, член КПРС з 1919 року. БАЙДУЖІСТЬ ДО ЛЮДИНИ-ЦЕ НАЙГІРШЕ В одній з груп радіофаку тра пилася не зовсім звичайна подія. Коли першого вересня почалися заняття, Леонід Л., третьокурсник, не з явився на лекції. Минув тиждень, а Леонід на лекції не з’являвся. Тоді виявив деяку ак тивність староста групи, і, вреш ті, справа з ясувалася: студент залишив університет. У групі ста ло па одного студента менше. Але чи схвилювало це тих, хто стояв на чолі цього маленького сту дентського колективу, чи могли групорг та актив похвалитись тим, що хоча б вони в курсі справ? Ні. А трапилося таке. Леонід Л. не склав екзамену з англііїськоі мови і, ні з ким не порадившись, вирішив залишити університет. Так і зробив. Звичайно, вчинок неправильний в усіх відношеннях, але чому співкурсники не розга дали настроїв товариша, не пе реконали його продовжувати нав чання, і, врешті, чому комсомоль ська організація не цікавилася його долею? Може тому, що Леонід не ком сомолець? Два роки він подавав заяву з проханням прийняти иою до лав ВЛКСМ. На зборах гру пи його прийняли, але далі спра ва не-пішла. Заяву про вступ че рез неуважність факультетські ді ячі поклали під сукно! Минав час, хлопець не був прийнятий до комсомолу, не брав участі в гро мадському житті групи, жив відок ремлено. Почав пропускати лекції, заняття. 1 знов на це звертав увагу лише староста, як йому наказува лося в деканаті, давав зауважен ня і… все. Внаслідок — не складено поза- аудиторне .читання, не допущено до екзамену. Хлопець, який жод ного разу не мав негативних оці нок, вперше опинився в станови щі «хвостиста». Але у цієї сумної історії опти- містичний кінець. Знайшлися в групі такі хлопці, які зрозуміли не тільки провину Леоніда, але й свою провину перед ним і наді слали йому негайно листа. В цьо му листі вони серйозно обвинува чували в усьому, що трапилося, як його, так і себе, переконували повернутися до університету. І пе реконали… Ця подія, можливо, пройшла б непомітно, якби з неї не випли вав сам собою висновок, що в на шій групі немає справжньої ком- сомольської роботи, що група не мала за ці два роки справжнього комсомольського ватажка. І тепер, коли ми вчимося на третьому курсі, в пас майже немає прак тичних робіт, бачимося ми тільки на лекціях. Разом не буваємо майже ніде. Можливо, дехто з сту дентів, членів групи зауважить, що є в нас люди, які дружать, але дружать вони групками, а спіль ної дружби в групі немає. А. ГНАП, студент радіофізичного факультету. ПРОШУ ХТО МОЖЕ ДАТИ ВІДПОВІДЬ? Ще декілька слів про комсо мольську роботу. Початок учбово го року завжди несе з собою надії, плани, блискучі ідеї. Але швидко минають день за днем, і, на жаль, іевна кількість цих планів і бли скучих ідей залишаються нездій сненими. Саме так було минулого року на другому курсі біофаку. Секретар комсомольської органі зації М. Спренне, яка дійшла до стану відчаю, врешті добровільно склала зброю! Обурливо! Як це так?! Розвал роботи на біофаці! Саме про це і саме так гово рили протягом року і на унівор- итетських активах, і на зборах іакультету представники коміте- у комсомолу. Я не виступаю про- и цієї критики. Комсомольську оботу иа біофаці і, зокрема, на ашому курсі навряд чи можна азвати задовільною. Але це лише онстатація факту. Щоб його усу- ути, слід знати причину. Хто може дати відповіді,? Комсомольське бюро функціо- іувало виключно як адміпістра- ивннй орган: контролювало від- ідування лекцій студентами, про- едення політгодин, облік внесків, іроведення спортивних змагань і . п. І коли б обставини не змусили, деканат не підштовхнув, хто знає, чи відбулись би навіть збори про політико-виховну роботу на курсі. А ця робота найважча, ви- іагає масу сил, енергії, чуйності , па жаль, знаходиться в дуже непривабливому стані. Т чи лише іа біофаці? Ніхто не буде висту пати проти того, що і Спренне, і Сіяновпч, і Скоробогата — наші кращі студенти, яким не. чуже по чуття моральної відповідальності за покладену на них роботу. І що ж? Не виходить? Не бажають? Ні. Не можуть. Не можуть пере бороти пасивності своїх товари шів. Значить, не мають самі того, що так потрібно, — вогника. А чи мають цей вогник члени коміте ту комсомолу? Чи допомогли во ни комсомольському бюро факуль тету, спостерігаючи протягом ос танніх років, що на біофаці все гірше і гірше з комсомольськими справами? І, нарешті, неодноразово зри ваються комсомольські збори че рез неявку комсомольців; на збо рах сидять байдужі до всього комсомольці, а т. Скотаренко, член комітету комсомолу, суворо, заявляє: «Гнати таких комсомоль ців разом з їх керівником”. ВІД РЕДАКЦІЇ: Вміщуючи замітку В. Зеленської, студент ки біологічного факультету, комсомолки, редакція вважає за необхідність висловити свої міркування. Ми пропонуємо комсомольцям усіх факультетів висловитись з цього приводу, але одразу скажемо: ні, тов. Зеленська, обвинувачувати так суворо лише комітет не слід. Працювати за вас самих ьа вашому факультеті ніхто не бу де. Ви кажете, що у ваших комсомольських керівників бу ло почуття відповідальності за доручене, але нсвистачало сил справитись з дорученим. Це не так. Невистачало у них по чуття відповідальності. Не вміли вони саме контролювати (проти чого ви так виступаєте), контролювати по-справжньому виконання комсомольських до ручень, і.е перевіряли виконан ня своїх власних рішень, не завоювали авторитету на фа культеті, а тому й не змогли повести за собою інших. Чому це ви обвинувачуєте і комітет, і своє бюро, а забуваєте про курс, про комсомольців курсу? Винні також і вони, бо забули, що є комсомольцями, забули, в який час живуть, живуть за принципом: «Моя хата з краю». Так не буде. Життя примусить їх думати і жити за іншим принципом: «Завжди бути у вирі життя, ніколи не бути байдужими». Така паша думка. Дог ПІ видко промайнуло тепле літо і настав : новий навчальний рік. і Вчорашні першокурсники стали і своїми людьми в університеті ; ЗВИКЛІ! до студентського жит^тя. Минулий рік для студентів ма тематичного відділення був гар ною школою: це був трудовий на пружений рік, йкий багато да^їм. І все ж у нашому учбовому процесі були й є окремі зриви, мало місце недбале й несумлінне ставлення певної частини студен- . тів до своїх прямих обов ’ язків. ‘ Так, ми ще раз переконались у справедливості прислів ’ я: «Що посієш, те й пожнеш». ‘ І дуже прикро, що є, на дрль, ще студенти, які забувають про І це. Якщо взяти, як кажуть, голу 1 статистику, то після II семестру на нашому курсі нарахову валось 35 боржників. Циф ра солідна, якщо врахувати те, що більшість студентів прийшла ■ до університету з непоганою під- ■ готовкою. Але ще сумніше стає від того, що значна частина «хво- । (Листів» складається з нероб, І ледарів, які, мабуть, звиклу в школі до того, що їх постійно під ганяли. і Візьмемо, наприклад, студента Цимбалюка. Це просто зразок» ле даря. Штурмівщина під час се- ‘ сії – погана помічниця в підго- , товці до екзамену, особливо якщо ‘ весь семестр студент, як кажуть, і байдикував. І ось результат двійка з матаналізу. А студент взагалі непоганий, і слід споді ватися, що він хоч зараз склад, злонолучну заборгованість, яка по кп що висить над ним, на^гру- : пою, над усім відділенням. І Тут природно виникає пита.^ і ня: а куди ж дивились гро»$дсь- , кі організації, яких заходів йжи- і вали вони до того, щоб зменшити ; кількість двійок, яку роль вони ‘ повинні відігравати в успішному ‘ оволодінні студентами навчаль- : ної програми. ВИХОВУЄ Товариші! Свій виступ я хочу присвятити питанням комуністич ного виховання студентства і за собам цього виховання. І Ми. студенти, настільки звикли до деяких слів, шо інколи не За чимо за ними великого їх змісту Ми часто говоримо: «будуємо ко мунізм», «побудова комунізму», ми дійсно готові працювати ім’я побудови комунізму. Але, г жаль, багато з студентів думг ють так, що в будівництво кому нізму вони включаться тільк після закінчення університету. Вс ни гадають, що лише тоді Аіо>. на буде прикласти свої руки знання для будівництва ко’ нізму, Це невірно. Ми повинні тіер, пам ’ ятати і добре уяснити соб що комунізм це нові відносив між людьми; люди комунізму – не якісно нові люди, з новим поглядами на обов’язок, прав співжиття, народну власність І хто сприймають комунізм, зі , ловом Маяковського. як щось «с реднє, з книжок», не усвідом- ють, що комунізм МИ ВЖеЗДра тично будуємо. І ми повин» в» тепер активно включитись в ц благородну справу. В першу чергу ми повинні в ховувати в собі і інших почуг колективізму, почуття СВІДОМО’ ставлення до соціалістичної вл: пості, до понять «моє, наше». Б гато з нас будуть виховувати тен, інші працюватимуть на з водах, в наукових установ: РЕПЛІКИ З МІСЦЬ Справа потрібна З цікавістю прочитав я в нашій багатотиражці замітку В. Свирського та В. Дубровинського, в якій пропонувалося створити в нашому уні верситеті фонотеку. Мені здається, що таку пропозицію обов’яз ково слід підтримати. Це було б дуже цікаво і корисно — зберегти для наступних поколінь студентів університету кращі номери художньої самодіяльності. Крім того, фонотека зберегла б виступи учас ників революційних подій, свідків становлення радянської влади, які зараз є частими гостями в нас. З допомогою фонотеки став би можливим пе регук студентських поколінь. Це не лише по жвавило б наші вечори, а й відіграло б чималу роль в поліпшенні політвиховної роботи. Г. КОРНІЄНКО, студент істфаку. Я — за зв’язок з іншими вузами Пропоную • налагодити постійний і міцний зв’я зок з іншими вузами нашого міста. Як це хо роше було б, коли б п’єсу, написану філоло гами, ставив колектив студентів театрального інституту. Або — студен ти консерваторії один з своїх вечорів присвячу вали університетові, за прошували нас до себе на великий концерт. А через тиждень — два по ни в нас. Адже радіо фізики працювали разом з хіміками недаремно: представників консерва торії чекають цікаві ек скурсії у світ напівпро відників, складних хі мічних реакцій. А драматичні гуртки, які б об’єднували сту дентів двох-трьох вузів? Чи можна недооцінюва ти всієї користі такого зв’язку! О. БОБРОВ, студент філфаку. Коли дружба відсутня Так, коли відсутня справжня студент ська дружба в групі, ніколи така група не доб ’ ється високих успіхів. Ось приклад. Є на радіофаці група Р-21. Тут найбільша кількість відмінників на курсі, але н най більша кількість… академборжннків. Чим це пояснити? Тим, що в групі від сутня взаємодопомога. Зрозумійте нас вірно — не взаємовиручка, а саме допомога Викликаємо вас Наприкінці вересня в групі оптиків IV курсу (комсорг Т. Грановська) відбулись комсомольські збори, на яких комсо мольці вирішили всту пити в змагання між комсомольськими група ми університету за зван ня кращої групи. Всі комсомольці взяли на себе такі зобов’язан ня: 1. Мати високу успіш ність і бути дисципліно ваними; 2. Оволодівати марксистсько- ленінською теорією, розширювати свій політичний кругозір; 3. Не мати ‘ жодного пропуску семінарських занять; 4. Постійно мати комсомольські доручення для 80% групи (остан нім — дати тимчасовії і творчо, ініціативно їх .виконувати; 5. Усім працювати в студент ському науковому товаристві; 6. Брати активну участь у гро мадсько-корисній праці, ГРУПА ОПТИКІВ ,СЛОВА вольте поділитись думками Це питання не можна розв’язу- ■і, вдаючись у крайності. Не ожна, наприклад, заперечувати ого факту, що .комсомольська рганізація курсу (комсорг ов. Головко) непогано справила- я з ’ тими завданнями, що стоя- и перед нею. І все ж бажано уло б, щоб комсомольська орга- іізація щирте і активніше втру- ллася в студентські справи, щоб .тудеити повніше відчували пульс, юмсомольського життя, щоб тіс- ішим був зв ’ язок між нашим ак- 1ІВ11М і комсомольською масою, рої.ь бюро не зводилася лише ,о збирання членських внесків а проведення організаційних борів. І якщо на першому курсі находилось чимало ‘ причин та іідмовок, щоб не робити того чи ншого, то зараз ми можемо ви- іагатп від комсомольських орга- іізаторів більш активної і зміс- овної роботи, підвищивши ви- югливість до рядових комсомоль- (ів, членів колективу. Назвемо ще кілька прізвищ пе- стигаючих : Куликов, Столярова, уб. А вони могли б непогано чити/я, зовсім неясно, чому во- и зараз серед відстаючих. Спра- іа честі всіх студентів, всього на- пого колективу примусити, а якщо треба допомогти цим това ришам підтягнутися. Великою допомогою, важливим стимулом для хорошого навчання >: активна участь студентів у 1Т. Однак це питання чомусь те викликає потрібної уваги на математичному відділенні фізмату. Д-лує той факт, що багато силь них ‘студентів виявляють уперте небажання брати участь в роботі СНТ. Серед нас багато відмінних студентів таких, як Вігдорчик, Соловйова, Аксельрод, Білецький та інші, які з успіхом могли б працювати в студентській нау- ковій організації. Гурток матема тичного аналізу в минулому році хоч епізодично збирався, цього ж року цікавого наукового гуртка, взагалі не існує. Очевидно, мине багато часу, розмов, перш ніж він оживе. Ви задумайтесь над цим, товариші. Ви любите свою професію, свій предмет. Ви відмінно вчитесь. Так невже ж вам не хочеться глибше оволодіти улюбленим предметом, взнати те, що не передбачається лекційним курсом? Звідки така пасивність до справді наукового оволодіння предметом? Відомо, що кожному фізичному тілові властива інертність. Щоб надати йому руху, потрібні певна сила і час. Скільки ж часу ви тратиться, поки «розкачаются» студенти-другокурсники? Неможливо в газетній статті розглянути всі питання, пов ’ яза ні з новим учбовим роком, з но вими нашими завданнями. Хоро ше було б перенести цю розмову з газетних сторінок у студентську аудиторію, посперечатись, йоду-; мати про найголовніше – – про і навчання, навчання успішне. : Г. БУРЛЮК. студент фізмату РЕПЛІКИ З МІСЦЬ ЩЕ ОДИН ВЕЧІР ВІДБУВСЯ… Студентський вечір… Не так уже й часто збирається разом факультет. Ось чому зрозуміло, що на вечір чекали з нетерпін ням. Тим більше, що був він не звичайний, а трохи урочистий, присвячений тим, хто прийде па нього вперше, — першокурсникам. Першими до Будинку вчите ля, звичайно, прийшли герої свя та. Поволі збираються старшо курсники. (Про те, щоб прийти раніш і тепло зустріти молод ших товаришів, вони, очевидно, не подумали). На трибуні декан факультету А. Г. Слюсарський. Він докладно розповідає про зроблене факуль тетом за рік, про кількість Задо вільних і незадовільних оцінок. Потім кращим спортсменам вру чають нагороди. Перерва… Просто перерва, без ігор, вікторини, жартів, розмов :’. першокурсниками. Потім протягом години кон церт. Правда, не зовсім концерт. Вірніше було б сказати — протя гом години пісні. Бо підготувати різноманітну і цікаву програму концерту, як це вміють часом на нашому факультеті, очевидно, не встигли. І, врешті, танго і фокстрот, фокстрот і танго. Разом з усіма танцює відповідальний за культмасову роботу на факультеті В. Верлока, і чомусь у нього теж сумне обличчя. Вечір закінчився, захід проведено, можна відзначити в плані. Очевидно. коли Верлока буде це робити, ви гляд у нього буде веселішим, ніж на вечорі. Виникає два питання. Перше: навіщо цей, з дозволу сказати, вечір було присвячувати першо курсникам, що там для них бу ло, яке в них тепер враження про наш факультет? Друге: доки ми будемо провадити заходи заради заходів і відповідних позначок у плані? А. КОЗИНЕЦЬ. ГЕТЬ ЇХ! Під час перебування в спор тивному таборі студенти універ ситету Петров, Скибенко, Афа- насьєв, Живолуп поводили себе обурливо, систематично порушу вали трудову і спортивну дисци пліну. В наступному році раді табору слід вжити рішучих заходів від носно подібних відпочиваючих. Таким не місце в нашому таборі! Обговорити їхню поведінку обов’язково повинні комсомоль ські бюро факультетів. В. БЕРЕЖНИЙ, С. ЗУБКОВ. Забуваємо про СНТ Комсомольська організація, комсомольські бюро на факультетах повинні глибше і систематичніше вникати в діяльність студентсь кого наукового товариства, всіляко сприяти розгортанню цієї роботи. Можна і слід боротися не лише за масовість СНТ, за систе матичну роботу гуртків, але й за те. щоб ця робота стала жва вішою, щоб налагодились постійні зв ’ язки з науковими товарист вами університетів інших міст, можна з ними обмінюватись бю летенями СНТ, доповідями і делегаціями. С. ГУРДЖІЯН, студентка фізмату НАВІЩО НАМ БУФЕТ? У нашому університеті є багато студентів, яким дуже потрібний гуртожиток. Правда, вільних місць у наших гуртожитках нема. Але е площа, яку можна звільнити для студентів. Навіщо в нашому гур тожитку по проспекту Леніна, 20 буфет? Поряд з гуртожитком — чудо вий гастроном, хлібний магазин, а буфет працює в незручний для студентів час. Крім того, ціни на продукти, що в ньому бувають, значно вищі, ніж у магазині. А розмістити там можна було б певну кількість студентів. КАРКАЧ, ЩИТКО, ЛЕГЕЙДА. КУТИЦЬКА, ДЗЮБЛЕНКО, ПРИ ХОДЬКО, студенти першого курсу. По заслузі? За відмінну роботу в Курязькій дитячій трудовій колонії одер жали грамоти комітету комсомолу університету студенти. Гофман* Васько, Рибалко, Міняйлова, Мелешко, Іващенко. Провалили роботу в Куряжі (і .досі нічого не одержали) сту денти: Ладуницький, Лисак, Караханова, Криворучко, Мартинен* ко, Оленич (II російський), Плюйко, Заїкіна, Зоріна, Чижова (тре тій російський), Шевченко (НІ український), Дегтяр (II україн ський). Плани і справи доводити до нінця Чималу роботу, провів за звіт ний період географічний факуль тет. В усіх хороших справах сту дентів попереду були комсомоль ці, комсомольський актив. І в усьому хорошому велика заслуга комсомольського бюро факульте ту. На II засіданнях бюро разом з комсоргами курсів ставило і ви рішувало найважливіші питання комсомольського життя. Підводи чи підсумки цієї роботи, обов ’ яз ково слід підкреслити ту актив ність і сумлінність, з якою працю вали члени комсомольського бю ро Салюкова, Бурцева. Васьокі- на. А зробили справді чимало. Па благоустрої Клочківської, на бу дівництві університету, в колгос пах працювали географи. Можна багато розповісти і про хорошу роботу СНТ факультету,’ і про успіхи комсомольців у навчанні. Але зараз, коли підводяться під сумки і накреслюються плани на майбутнє, дуже важливо проана лізувати недоліки, щоб не повто рювати їх. Ще не зуміли географи домог тись, щоб кожен . комсомолець з почуттям відповідальності ста вився до дорученої справи. Не завжди і не всі виходили на чер гування дружинники факультету. Погано працювала і редколегія факультетських газет «Компас», «Вулкан». Виходили вони з запіз ненням, бідні за змістом, бідні і оформленням. Орган партійної, комсомольської, профспілкової ор- – ганізацій факультету — це офіцій но, а фактично в роботі редколе гії, майже не брали широкої участі представники партійної ор галізації, (за винятком тов. Вілен- кіна) , представники профспілково го бюро. Люди, призначені корес пондентами стіннівки, не працюва ли. Редколегія по-справжньому не вимагала від них роботи, а комсор ги курсів примирились з тим, що комсомольці ухилились від вико нання своїх обов ’ язків. Правильна думка студенті» що до організації факультетських і курсових вечорів: менше, але краще. На жаль, цю думку зви чайно висловлюють уже напри кінці року, коли підводяться під сумки роботи. і — найголовніше. Все ще не навчились географи суворо і принципово вирішувати долю тих, хто не хоче вчитися. Вже всі 1’8 факультеті знають прізвища: Кес лер і Цатур’ян. Це люди, які не вміють і не бажають працювати, які вже протягом кількох років під час кожної сесії одержують двійки. Що вони знають? Що зо ни передадуть своїм учням? І чи є у них моральне право бути вчи телем, і чи є у факультетської комсомольської організації право допустити те, щоб ці люди стали вчителями, поганими вчителями/ Ні, нема такого права. Ви ска жете: ми вирішували суворо, але деканат нас не послухав. Ні, від повімо. Значить недосить суворо і рішуче. Аналізуючи роботу комсомоль ського бюро географічного фа культету за звітний період, не можна не зауважити: недостат ньо керував роботою бюро комі тет комсомолу, який протягом двох років так і не зібрався як слід заслухати бюро на своєму засіданні; недостатньо керували комсомольським бюро факультету і партійне бюро географів. В. МАКОГОНОВ, наш спецкор- ги МОЛОДЬ В ДУСІ КОМУНІЗМУ Можливо, доведеться зустрічатися з людьми, які не завжди вміють правильно розібратися в подіях сьогоднішнього дня. Безсумнівно, саме життя примусить їх правиль но зрозуміти навколишнє. Але всяка затримка відіб ’ ється шкід ливо на справі. Тому треба ак тивно допомагати партії в справі виховання людей у дусі комуніз му. Але як їх виховувати, коли ми самі потребуємо виховання? І ось тут велику роль може ві діграти комсомольська організа ція. Ясно, що тих заходів, які про- ватяться в цьому напрямі в уні верситеті, недосить. Рішення XX і XXI з ’ їздів КПРС сприяли не бувалому піднесенню творчої ак тивності трудящих. Зараз, коли молодь все активніше бере участь в політичному житті, не можна закривати очей і на те, що у нас є люди, які не беруть активної участі в комуністичному будів- Ш ЇЦ ТВІ . Як ми з ними бо ремось? Мені скажуть, що в пас ■штаються лекції з політичних дисциплін, провадяться семінари, прлітгодини, вечори і т. ін. Все це дійові форми політвиховання. Але, на жаль, вони не завжди досягають мети. По-перше, тому, ф проти міщан не завжди під німається весь студентський ко лектив, студенти не дають їм гідної відсічі. По-друге, іноді лекції з сус пільно-політичних предметів чи таються відірвано від завдань, які ми повинні розв’язувати; предме ти ці вивчають більш для того, щоб взагалі знати, ніж для умін ня застосувати конкретно до спра ви. Зовсім недосить провадиться лекцій, бесід на сучасні теми, на теми з питань внутрішньої і зов нішньої політики. Буває й таке, що викладачі, лектори не пов ністю задовольняють своїми від повідями студентів. На це треба звернути увагу. Адже ж людина, яка не одержала відповіді на своє запитання, шукатиме її, і ми не впевнені, що знайде правиль ну. Молоді властиво сперечатися. Це не біда. Біда в тому, що не завжди ми, комсомольці, беремо участь в цих суперечках, хоча й чуємо інколи таке, з чим можна і треба сперечатися , Отже, політвиховну роботу не обхідно поставити дуже серйозно. Це — один бік питання, про яке я говорив. Другий — активна участь комсомольців у справі бу дівництва комунізму вже тепер. Чим ми можемо допомогти пар тії?. Ми одержуємо стипендію, гур тожиток. у нас безплатне навчан ня, бібліотеки, медичне обслугову вання. Це відомо. А як ми цінуємо все, що дається нам? І ось тут ми підходимо до двох питань: перше — по-новому ставитись до громадської власності і виховува ти в цьому дусі оточуючих; дру ге — брати участь у боротьбі за економію, цінити і зберігати кож ну державну копійку. Наш гуртожиток виховує сту дентів, що в ньому живуть, в ду сі колективізму, в дусі нового ставлення до поняття особистої власності. Це дуже добре. Та біда в тому, що, виховуючи в людях нове ставлення до особистої власності, ми забуваємо пре необхідність ви ховувати їх у дусі бережливого ставлення до державної власності, до народного добра. Наведу при клади. В нашому гуртожитку протя гом минулого року були розбиті шибки в 19 кімнатах. 8 раковин в умивальнях^ Зламано 10 сто лів, більше як 20 стільпі» За три роки користування було пошкод жено 60 динаміків, два телевізо ри, дві радіоли. Якщо врахувати ще й ремонт ліжок, столів, стіль ців. то це становитиме суму в 35 тис. карбованців. Питається, хто сплачує все це? Держава. Але ж можна було цього уникну ти, якби студенти по-іншому ста вилися до громадської власності. Адже пі 35 тисяч карбованців могли б стати нашим внеском у справу комунізму. Або візьміть інший приклад: у гуртожитку горить коло 800 лам почок. Лише за місяць вони ви трачають електроенергії на 6 ти сяч карбованців. А подивіться, скільки грошей летить на віт<$: адже лампочки в коридорах, по бутових, умивальнях горять всю ніч. Але ж і цього мож на було б уникнути, якби студком зобов ’ язав чер гового на поверсі виключити ча стину ламп. Пригадайте також, чи часто ми економимо газ, воду… У гуртожитку введено само обслуговування. Але іі тут не все доведено до кінця. Підлогу на тирають наймані робітники. За рік тільки це обходиться універ ситетові (по всіх гуртожитках) в 90 тисяч карбованців. І цю ро боту ми змогли б виконувати са мі, а держава одержала б зеко номлені кошти. Сюди можна також віднести роботу ліфта без ліфтера, органі зовану участь комсомольців у суспільнокорисній праці, повне самообслуговування в учбових корпусах та лабораторіях. Підраховано, що лише наш гуртожиток при свідомому став ленні наших студентів до соціа лістичної власності може зеконо мити на рік близько 80 — 100 тис. карбованців — не менше ніж ра ціоналізаторська пропозиція на підприємстві! Оце і є надійний спосіб вчити студентів свідомому ставленню до народного добра, вчити їх жити в комуністичному суспільстві! Ми повинні, пам’ятати слова великого Леніна про те, що ко мунізм сам собою не прийде, що для цього потрібна воля і широ ка свідомість мас. То давайте ж разом працювати для цього великого майбутнього! А. ЗДОРОВИЙ, студент ,ХОЧА ДО СЕСІЇ Й ДАЛЕКО.., Етюд Г. Сухотіна. Ф13МА Т ОБГОВОРЮЄ… В Ленінській аудиторії відбу лася VIII звітно-виборча конфе ренція фізмату.’ Ми вміщуємо ре портаж нашого кореспондента, вважаючи, що пропозиції і висту пи фізматівців цікаво буде взна ти студентам інших факультетів. А. Шарапов (секретар комсо мольського бюро фізмату). В лаконічній і змістовній доповіді він вказав, що під керівництвом партійної організації на чолі з Г, І. Горностаєвою, комсомоль ська організація провела значну роботу. Значно активніше, ніж минулого року, бюро втручалось в життя факультету, дійовішими і своєчасними були рішення. Ос новна робота спрямовувалась па зміцнення трудової та комсо мольської дисципліни. Регулярно працювала академкомісія, прова дились рейди перевірки відвіду вання лекцій, політгодин, рейди по гуртожитку, причому необхідні заходи вживались відразу ж. По ширив тематику лекторій фізма ту. З охотою і успішно брали студенти участь . у громадсько- корисній праці в колгоспі, на бу дівлі. Взагалі кількість комсомольців, що беруть активну участь у гро мадській роботі, значно зросла і дорівнює зараз 80% комсомоль ців факультету. А такі кращі, як Шляхов, Бабенко, Дриго та інші нагороджені почесними грамота ми комітету та райкому ЛКСМУ. Виділились вже й кращі комсо мольські організації факультету. Це третій курс математиків (комс орг Вороніна), ■ четверті курси математиків і фізиків (комсорги Дун і Митрофанов), п ’ ятий курс математиків (комсорг Кирюхіна). Але, називаючи кращих, пи шаючись ними, ще з більшим обуренням ми говоримо про тих, хто систематично зриває виконан ня доручень, порушує трудову і комсомольську дисципліну. Вино градову довелось вивести зі скла ду бюро за те, що вона зірвала таку важливу дільницю як ви ховна робота. Члени бюро Сер геева та Ульянченко за рік гак працювати і не навчились, бо не вміли організовувати людей, нама гаючись зробити все самі. Незважаючи на непогану робо ту академкомісії, успішність сту дентів все ж погіршилась. 380 за боргованостей припадає на наш факультет. А такі як Рященко, Стрєльцин, Литвинова, Сафронов, Книгін мають навіть по декілька «хво стів». Знов і знов повторюємо одне й те ж запитання — навіщо таких ледарів держати на фа культеті? Гіричина одна — лібера лізм деканату і безпорадність академкомісій. Не всі ще свідомо беруть участь у громадській роботі, іак, цього літа на будівництві повин ні були працювати 700 комсо мольців факультету, а на роботу вийшло лише 500. Уважно вислухали комсомоль ці виступ делегата Б. К. Решет ника. Він справедливо заявив, що комсомольська організація фізмату зробила чимало і все ж факультет — на одному з остан ніх місць за успішністю. Чи мож на вийти з такого становища? Можна, але при одній умові: сер йозно підвищити вимогливість до студентів, до трудової дисциплі ни, провадити основну роботу в групах, різко виступати проти проявів лібералізму до ледарів. На конференції виступили, крім Б. К- Решетняка, і інші виклада чі. Тепло зустріли присутні ви ступ Д. 3. Гордєвського, який пропонує відновити практику рей дів «легкої кавалерії», які б швидше виявляли недоліки і по рушення. Член партійного бюро В. Ф. Удо венко вказує на погану трудову дисципліну частини студентів гур тожитку, пропонує бюро уважно цікавитись самостійною роботою студентів, контролювати цю робо ту, давати кожному студентові конкретне завдання і регулярно слідкувати не лише за строками, а й за якістю виконання. Про необхідність непримиренно ставитись не лише до ледарів, а й до тих, хто систематично ухи ляється від громадської робоги, хто, не беручи активної участі в нашій дійсності, намагається кри тикувати здалеку, гаряче гово рить на конференції секретар ко мітету комсомолу університету С. Галуза. Правильно заявляє, звертаю чись до присутніх, декан факуль тету проф. Хоткевич_ про необхід ність суворого ставлення до леда рів, про необхідність вживання найсуворіших заходів до тих, хто не бажає працювати. Як завжди, чітким був виступ секретаря партійної організації факультету Г. 1. Горностаєвої. Вона звертає увагу делегатів па слабкий зв’язок членів бюро з курсами, на те, що бюро ніколи не зможе добре працювати, якщо не зуміє оточити себе діючим комсомольським активом. Вказує Г. 1. Горностаєва й на те, що більшість комсомольських зборів відбувається формально, з одна ковим порядком денним, а випа док, коли комсоргові Цигель- ницькому доводилось після хви линного звіту 1 злазити на стіл, щоб закликати до порядку збо ри, свідчить про те, що 150 чоло вік курсу про комсомольську дис ципліну забули. Всі ці критичні зауваження, по ради допоможуть новому складу бюро покращити комсомольську роботу на фізматі. Звідки така пасивність, товариші викладачі фізкафедри? Третій курс історичного факультету включився в боротьбу за право зватися кращим спортивним курсом університету. Чимало хороших спортивних результатів домоглися студенти нашого курсу. І в на вчанні, і в громадській діяльності курс займає не останні місця. Зараз наша група є однією з кращих спортивних груп факультету і продовжує боротися за право бути кращою в універ ситеті. Борючись за честь курсу і факультету, наші студенти добиваються непоганих ус піхів у спорті. Ми пишаємось такими на шими спортсменами, як Анатолій Капу- стін, Володимир Комов, Віктор Міщенко, Віталій Хаєт, Василь Чигринов, Лідія Орел. Радують своїми спортивними досяг неннями Раїса Неглядова, Саша Петри ченко, Галя Ермоленко, Олексій Гарячих, Валя Яготинцева, Іра Купрій. Я гадаю, всі зі мною погодяться, що така кількість спортсменів, і особливо, спортсменок, ро бить курсові честь. Відрадно відзначити спортивні перемоги наших спортсменів. Команда шахістів істфаку, до складу якої входили студенти нашого курсу В. Комов і А. Капустін, посіла перше місце в університеті. Команда стрільців у складі В. Міщепка, В. Чигрннова і Л. Орел неодноразово за хищала спортивну честь факультету і університету і завойовувала призові місця. Наші волейболісти В. Хаєт, В. Комов, В. Чигринов, В. Жичпн, А. Капустін та Н. Діхтяр завоювали першість на факуль тетських змаганнях. На курсі були проведені класифікаційні шахові і шашкові турніри, в яких непога ними гравцями виявили себе В. Капустін, А. Солодухін, В. Комов і В. Семишко. Ряд наших спортсменів виконали роз рядні норм» і чекають на присвоєння від повідних спортивних розрядів. Але. викла дачі кафедри фізичного виховання та спор ту мало уваги приділяють зростанню спортсменів. У нас таке враження, ніби викладача кафедри тов. Бунякіна це не цікавить зовсім. Він навіть умудряється губити протоколи і відомості змагань. Сту дент В. Комов на факультетських шахо вих змаганнях виграв першість на другій дошці. Він же через якийсь час на універ ситетському турнірі набрав понад 70% очок. Але розряд йому ще й досі не при своєно. Тов. Бунякін обіцяв переглянути протоколи першості, але й досі цього не зробив. Строк конкурсу на кращу спортивну Г РУ П У університету в цьому місяці набли жається до кінця. Побажаємо ж спортсме нам і спортсменкам завершити його нови ми досягненнями, а викладачам кафедри фізкультури, яка провадить цей конкурс — організовапіше керувати ним! Н. ДІДУР, фізорг курсу. За звітний період Звітно-виборні комсомольські збори — важлива подія в житті факультету. І справ ді, хіба не цікаво кожному комсомольцу взнати про проведену роботу з її успіхами й недоліками, висловити і свої думки з приводу дальшої роботи, підняти питання, що цікавлять усіх, посперечатися. І що ж ми маємо за звітний період? Не можна не відзначити, що в порівнянні з минулими роками комсомольська орга нізація досягла значних успіхів, цьому сприяв більш серйозний підхід до розв ’ я зання завдань активістами історичного фа культету на чолі з секретарем В. Танцю- рою. Це, втім, не означає, що зовсім не було в роботі недоліків, але про них — потім. Вміло, ініціативно працював студент Чигринов — відповідальний за оргсектор. Він сумлінно, по- партійному ставився до своїх обо в ’ язків. Питання громадського і навчального порядку, які виноси лися на засідання бюро, розв ’ я зувалися з повним знанням спра ви. Засідання відбувалися в при сутності. активістів курсів, і це надавало їм чималу практичну до помогу. Робота відповідального за по- літсектор студента Нестеренка також була на належному рівні. Непогано проводилася підписка на газети, велася індивідуальна виховна робота. Чималу роль ві дігравала преса: факультетська стіннівка «Історик» своїми са тиричними матеріалами допомог ла не одному студентові. На І — III курсах відбулися збори на тему: «Жити, працювати і вчитись по-комуністичному». Цінну ініціа тиву виявили комсомольці II кур су (комсорг Діхтяр), які встано вили зв ’ язок з молодими робіт никами заводу ім. Малишева. Зу стрічі допомогли їм краще від чути бурхливий пульс сучасності, взнати, як працює й відпочиває робітнича молодь. Частина комсомольців історично- го факультету входить до скла ду лекторських груп при обкомі партії і райкомі ЛКСМУ. Добре працював спортивний сектор (відповідальна В. Мосенце- ва), поліпшилася робота голови і членів ради ДСТ «Буревісник» Г. Ісенка, Л. Кондратенка, В. Мі тенка. Пожвавили свою діяльність від повідальні за культурно-масовий сектор В. Міхеєв та В. Верлока. На підприємствах міста, виборчих дільницях, у колгоспі було дано 16 концертів. Проведено 4 факуль тетських вечори. Тепер про недоліки. Іноді за мість конкретних рішень прийма лися канцелярські резолюції. Не всі прийняті рішення комсомоль ське бюро перетворювало в життя. Недостатню роботу вело бюро з активістами курсів. Відповідальна за академроботу тов. Одягайло погано контролювала відвідуван ня лекцій, далеко не завжди ор ганізовувала допомогу відстаю чим. Та й сам секретар бюро Танцю- ра багато намагався зробити сам, недостатньо принципово вимагав від інших членів бюро, а комсо мольські бюро курсів, в свою чер гу, не завжди виявляли ініціа тиву і самостійність. Новообраному бюро треба вра хувати припущені в роботі недо ліки, більше працювати з масами. Кожен комсомолець повинен боро тись за міцну дисципліну на своє му курсі, на факультеті. Добитись цього — обов’язок нового складу бюро. І ось що ще хочеться сказати. Є у нас, комсомольців, чудовий наш Статут. А чи завжди ми ви конуємо його, чи завжди дотри муємося? Повести про це розмо ву, щиру й серйозну, — ось що я раджу новому складу бюро. М. ШЕЇН, студент історичного факультету. К ЛУНЕ Дустъ ты, как прежде, । холодна, \Бедна своим заемным I светом. До ты не та уже Луна, ‘Коль на тебе с Земли ракета. ‘Моей земной Отчизны герб ‘К твоей поверхности 1 приколот- ‘То молот, выковавший серп, ‘Ракету выковавший молот. Когда я в гости попаду К тебе, Лцна, над головою Среди небесных тел найду Я то, что названо Землею. И буду знать: над кромкой верб Моей большой родной планеты Восходит в небо лунный серп, Как герб космической ракеты. П. КОЛЕНСКИЙ. Редактор Б. ЩЕРБАНЕНКО. Адреса редакції: Університетська вул., 16. Тел. 2-72-01, дод. 64, Друк, вид-ва ХДУ. БЦ 14463 Зам. 1664.