Електронний архів оцифрованих періодичних видань Центральної Наукової Бібліотеки ХНУ імені В.Н. Каразіна
Видання:
Харківський університет
Регіон:
Харків
Номер видання:
34
Дата випуску:
29.10.1959
Дата завантаження:
22.04.2025
Сторінок:
4
Мова видання:
українська
Рік оцифровки:
Кількість номерів:
Текст роспізнано:
ТАК
Опис:
Оригінал зберігається:
Центральна наукова бібліотека Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

На весь екран

Знайшли помилку? Напишіть нам про це на пошту welcome@back2news.org

М 34 (988) Четвер, 29 жовтня 1959 р. І Ціна 20 коп. РІК ВЕЛИКИХ ЗВЕРШЕНЬ Цсі ми ще пам ’ ятаємо хвилюючі дні роботи XXI з ’ їзду Кому ­ ністичної партії, який намітив величну програму розгорнутого комуністичного будівництва в на ­ шій країні. Десь у безмежних просторах всесвіту навколо Сонця літає пер ­ ша штучна планета з гербом Ра ­ дянського Союзу, на далекий Мі ­ сяць доставлено вимпел нашої Батьківщини; облітає Місяць і по ­ вертається до рідної Землі радян ­ ська міжпланетна автоматична станція. Історичне відвідання М. С. Хрущовим СІНА створило реальні можли ­ вості в справі ліквіда ­ ції атмосфери «холодної війни» і забезпечення стійкого миру між на ­ родами. Все це результат самовідданої праці героїчного миролюбного ра ­ дянського народу, результат мудрої політики нашої славної Кому ­ ністичної партії. ІІартійна організація університету також підводить підсумок сво ­ єї напруженої багатогранної праці в справі загальної боротьби за комуністичне майбутнє. Па звітно-виборних партійних зборах кому ­ ністи університету всебічно розглянуть і критично оцінять свою діяльність, узагальнять надбаний досвід, намітять шляхи подальшого поліпшення партійно-організаційної роботи. Учбовий рік, що розпочався, є першим роком перебудови вищої школи. Партійна організація і весь колектив університету усвідом ­ люють серйозність завдань, поставлених Партією і Радянським Уря ­ дом в галузі розвитку вищої освіти. Попереду велика робота по творчому вдосконаленню учбових планів і програм, кращій органі ­ зації учбово-виробничих занять студентів, корінному поліпшенню ДІЯЛЬНОСТІ вечірнього і заочного відділень. Природно, що всі ці питання повинні знайти широке ділове об ­ говорення на партійних зборах. Партія вчить, що єдність науки ї виробництва — найважливіша умова технічного прогресу. В цьо ­ му відношенні університет зробив значний крок уперед. Розпочав роботу обчислювальний центр, створюється базова лабораторія ана ­ літичної хімії, значну науково-дослідну роботу по госпдоговірній тематиці здійснюють хімічний, радіофізичний, геологічний, геогра ­ фічний факультети. Гірше в цьому відношенні йдуть справи у біоло ­ гів. Питанню єдності науки і виробництва партійна організація університету мусить приділити максимум уваги, добитись ліквіда ­ ції вузької багатопроблемності на кафедрах, сконцентрувати кращі наукові сили на рішення найважливіших наукових проблем техніч ­ ного прогресу. Комуністична партія приділяє величезну увагу ідейно-теоретич ­ ному рівневі своїх членів, політичному вихованню всіх трудящих. Ця робота має особливе значення в сучасних умовах, в період розгорнутого будівництва комунізму. Оволодіння революційною те ­ орією дає могутню зброю в руки трудящих, робить їх неперемож ­ ними в боротьбі за комунізм. У зв ’ язку з цим ідейно-політична ро ­ бота на факультетах повинна бути в центрі уваги і під неослабним контролем парторганізації університету. Успіх учбово-виховної і політико-масової роботи в багатотисяч ­ ному студентському колективі в значній мірі залежить від актив ­ ності комсомольської організації. Ось чому партійні організації фа ­ культетів повинні глибоко вникати в зміст комсомольської роботи, здійснювати дійове конкретне керівництво. При цьому ні в якій мі ­ рі не слід піддавати комсомольську організацію дрібному наглядові, а треба вміло спрямовувати активність і ініціативу молоді. Партійна робота велика і багатогранна, вимагає чіткості, перед ­ бачення. Успіх справи в значній мірі вирішує постановка і зміст організаційно-партійної роботи, здійснення систематичного партій ­ ного контролю. Питання постановки організаційно-партійної роботи повинні стати предметом ділового обговорення партійних зборів. Можна бути певним, що партійні збори університету, які підве ­ дуть підсумок річній роботі організації, критично проаналізують недоліки, намітять конкретні шляхи і заходи до подальшого розгор ­ тання роботи комуністів по виконанню історичних рішень партії. Зміцнювати зв ’ язки вчених і виробничників Працівника науки і вищої школиГБоріться 1 за дальший розквіт науки, за технічний’ прогрес! Тісніше зв ’ язок з життям народу!^ Хай живе передова радянська наука! । (З Закликів ЦК КПРС). Закінчила роботу міжвідомча наукова конференція по вивченню і використанню природних ресур ­ сів Лівобережної України, яка відбувалась на географічному факультеті нашого університету. На двох пленарних і шести сек ­ ційних засіданнях було заслухано 80 доповідей, присвячених розроб ­ ці методів дійового зв ’ язку вче ­ них і виробничників з метою кра ­ щого розв ’ язання завдань семи ­ річного народногосподарського плану. Вчені — географи, геологи, біо ­ логи, грунтознавці, економісти Харкова, Москви, Києва, Дніпро ­ петровська, Львова, Луганська та інших міст разом з представни ­ ками шести раднарфспів Лівобе ­ режної України, ряду трестів -а інших народногосподарських ор ­ ганізацій заклали основу міцної творчої дружби вчених і вироб ­ ничників, намітили- конкретні шляхи розвитку важливих для народного господарства наукових досліджень на госпдоговірній ос ­ нові. Співробітники кафедри еконо ­ мічної географії разом з пред ­ ставниками Сталінського раднар ­ госпу створять монографію про природні умови і розвиток про ­ мисловості раднаргоспу. Підписано договір з представ ­ никами Запорізького раднаргоспу про проведення на території За ­ порізької області геоморфологіч ­ ного і інженерно-геоморфологіч ­ ного районування для потреб про ­ мисловості та житлового будівни ­ цтва. Коиференція закликала розши ­ рити творчі контакти вчених і виробничників і спільними зусил ­ лями сприяти технічному прогре ­ сові різних галузей народного гос ­ подарства. На жаль, Харківський раднар- грсп, обласні управління сільсь ­ кого господарства Харківської, Сумської і Полтавської областей ще й досі не встановили творчих контактів з своїми найближчими сусідами — географами універси ­ тету. Конференція довела ненор ­ мальність такого становища. Роз ­ шуки газонафтоиосних структур, дальший розвиток промислів по ­ винні супроводжуватись геомор ­ фологічним картуванням, струк ­ турно-геоморфологічними дослід ­ женнями, детал ’ ьним геоморфоло ­ гічним районуванням досліджува ­ них територій. Такі роботи з ус ­ піхом можуть вести геологи і гео ­ графи університету. Міжвідомча конференція схва ­ лила ініціативу географів Дніпро- петровська і Луганська, які за завданнями раднаргоспів і облас ­ них управлінь сільського госпо ­ дарства вже завершують напи ­ сання монографій, присвячених характеристиці природних умов і ресурсів територій відповідних раднаргіоспі’в. Повні зведення даних про при ­ родні умови і ресурси, рекоменда ­ ції вчених допоможуть ефектив ­ ніше використовувати природні ресурси економічних районів, зро ­ бити дешевшими проектні, буді ­ вельні роботи, поліпшать діяль ­ ність облпланів, допоможуть пра ­ цівникам сільського господарства ефективно використовувати землі, успішно боротись за підвищення врожайності, організовува ­ ти дійову боротьбу з шкід ­ ливими природними явища ­ ми. Чому ж і досі пропозиції гео ­ графів щодо написання такої мо ­ нографії не зустрічають підтрим ­ ки у керівництва раднаргоспу і керівних працівників сільського господарства нашої області, а та ­ кож Сумської і Полтавської об ­ ластей? Гості з інших областей і ресчублік були здивовані тим фактом, що на засіданнях конфе ­ ренції були відсутніми керівні працівники сільського господар ­ ства нашої області, тимчасом ко ­ ли майже половина доповідей мала безпосереднє відношення до розвитку різних галузей сільсько ­ го господарства. Кафедри геогра ­ фічного факультету вже третій рік провадять фізико-географічне і економіко-географічне району ­ вання території Харківського рад ­ наргоспу; зібрано великий і цін ­ ний матеріал; складено карту фі ­ зико-географічних районів Харків ­ ської, Сумської і Полтавської об ­ ластей, низку спеціальних карт тощо. Ми сподіваємось, що міжвідом ­ ча конференція допоможе нала ­ годженню хороших творчих сто ­ сунків між географами і геоло ­ гами університету, з одного боку, і працівниками Харківського рад ­ наргоспу та обласних управлінь сільського господарства, з другого боку. Л ВОЛОДІН. СЬОГОДНІ В НОМЕРІ: Рік великих звершень ПОМІТНІ ЗРУШЕННЯ НА ФІЗМАТІ Станорище виправило партбюро Коли втрачається почуття відповідальності. Леонід Олейник закінчує цього року університет. Поза ­ ду — майже п ’ ять років на ­ пруженої праці. Зараз під ке­ рівництвом старшого виклада ­ ча О. І. Власенка він успішна працює над дипломною темою. Попередні випробування да ­ ли хороші результати. Фото Г. Сухотіна. Базовій лабораторії — кращих спеціалістів! ється при Інституті хімії і фінансується раднаргоспом. Крім штатних працівників, в її роботі братимуть участь уні ­ верситетські спеціалісти. Ство ­ рення базової лабораторії спри ­ ятиме посиленню зв ’ язку вче ­ них університету з виробнич ­ никами і безсумнівно викличе до життя нові, актуальні нау ­ кові питання, що потребувати ­ муть розв ’ язання. , Зараз проект договору про утворення базової лабораторії знаходиться на розгляді в Рад- наргоспі, який має його затвер ­ дити і виділити відповідні асиг ­ нування. Наше завдання — прискорити створення базової лабораторії. Треба остаточно вирішити пи ­ тання про форми участі . на ­ ших спеціалістів у роботі ба ­ зової лабораторії і рекоменду ­ вати для цього потрібних лю ­ дей. Л. ЛИТВИНЕНКО, В. ТОЛМАЧОВ, доценти За договореністю з раднар ­ госпом Харківського еконо ­ мічного району розроблено проект створення при універ ­ ситеті базової аналітичної ла ­ бораторії. Основне завдання лабораторії — надання всебіч ­ ної допомоги заводським лабо ­ раторіям у розробці і впровад ­ женні у виробництво нових ме- . тодів хімічного аналізу, органі ­ зація обміну досвідом і під ­ вищення кваліфікації праців ­ ників заводських лабораторій. Базова лабораторія створю- ,Комуністи і комсомольці/ Будьте в авангар ­ ді всенародної бо ­ ротьби за виконан ­ ня рішень XXIз’їз ­ ду КПРС, за побу ­ дову комунізме в СРСР! (З Закликів ЦК КПРС). СТАНОВИЩ Е ВИПРАВИЛО ПАРТБЮ РО Життя і робота комсомольської організації завжди привертає ува ­ гу комуністів, партійної, органі ­ зації. Постійна допомога з боку комуністів сприяє поліпшенню ро ­ боти комсомолу на всіх ділянках громадського життя та навчання. Протягом 1958 року склалося ненормальне становище з комсо ­ мольською роботою у геологів. Це відбилося на всій діяльності мо ­ лоді факультету. Послабшала трудова дисципліна. Політико-ви- ховна робота занепала. Особливо скрутне становище було того року на П курсі. Причини недоліків крилися в тому, що під час попе ­ редніх виборів до факультетського комсомольського бюро потрапили люди, які не мали потрібної іні ­ ціативи та вміння організовувати роботу. Партійна організація фа ­ культету, щоб виправити стан комсомольських справ, повинна була порушити питання про до ­ строкові перевибори в комсомоль ­ ській організації. На цей раз вже уважно_ поставились до підбору кандидатур. В комсомольській ор ­ ганізації почали працювати член КПРС Дмитрієв та кандидат партії Ігнатенко. Посилилась постійна увага до комсомолу. Члени партійного бю ­ ро факультету відвідували засідан ­ ня комсомольського бюро, нада ­ вали допомогу в роботі. Комуністи брали участь у комсомольських зборах. Тепер уже на засіданнях партійного бюро факультету за ­ слухувались інформації про ді ­ яльність комсомольського бюро. Партійна організація надавала до ­ помогу комсомольцям в організації та проведенні масових заходів. Пожвавилась на факультеті ху ­ дожня самодіяльність. Цікавішим стало життя спортивних секцій. Та в роботі комсомольської ор ­ ганізації ще є недоліки. При цьо ­ му можна послатися на стан ус ­ пішності та трудової дисципліни на III курсі. З 19 академічних за-* боргованостей, що припадають на факультет, 12 належать третьо ­ курсникам. Необхідно посилити’ роооту по зміцненню трудової дисципліни серед студентів ПІ курсу. На факультеті повинна бути по ­ силена політико-виховна робота серед комсомольців. Вимагають ще більшої допомоги з боку партій ­ ної організації і всі інші ділянки комсомольського життя. В. ЛАГУНОВ Помітні зрушення на фізматі Розв ’ язуючи низку учбових пи ­ тань, успішно працювала протя ­ гом року партійна організація фіз ­ мату. І якщо недоліків ще багато, то все ж можна з усією певністю сказати: успіхи є і значні. Разом з деканатом і кафедрами партійне бюро провело значну під ­ готовчу роботу по розробці нових учбових планів факультету в світлі рішень партії про перебу ­ дову вищої школи і всіх пов ’ яза ­ них з цим питань, зокрема, про підготовку висококваліфікованих спеціалістів. Особливо значна робота була проведена в справі розробки уч ­ бових планів для студентів дру ­ гих і третіх курсів. Тепер фа ­ культет зможе забезпечити вже з цього учбового року перехід III і II курсів на новий учбовий план. У зв ’ язку з введенням в екс ­ плуатацію обчислювального цент ­ ру фізмат випускатиме щорічно 50 висококваліфікованих спеціа ­ лістів в цій галузі. І не тільки обчислювальний центр — нове на факультеті. Введено до дії уста ­ новку для одержання рідкого азо ­ ту. Незабаром буде завершено монтаж високовольтного генера ­ тора. Дещо нове введено і в уч ­ бових практикумах (атомної фі- зики, електронної оптики, мате ріалів реакторобудування). Чимало уваги приділя ється підвищенню якості і обсяг; самостійної роботи студентів Особлива увага — студентам ви ­ робничникам. Форми контролк над самостійною роботою різнома ­ нітні. На кафедрі експеримен ­ тальної фізики, крім відомих форм контролю, практикуються систе ­ матичні виклики студентів на ін ­ дивідуальні бесіди. Про ефектив ­ ність цього заходу багато гово ­ рити не треба. Причому на успіш ­ ності студентів це позначилось дуже швидко. Багато уваги при ­ діляють своїм студентам кафедри математичного аналізу, матема ­ тичної фізики. Як і раніше, практикувалось залучення викладачів вищої ква ­ ліфікації до читання курсів для потоків студентів. Є значні зрушення і в педаго ­ гічній підготовці випускників. І все ж поле для подальшої діяль ­ ності партійної організації фіз ­ мату, діяльності напруженої і серйозної, велике. Щ е багато на факультеті академборжників, низька трудова дисципліна. Не ­ зважаючи на вжиті заходи, парт- організація все ще не зуміла мо ­ білізувати на боротьбу з цими негативними явищами увесь профе ­ сорсько-викладацький склад фа ­ культету. Правда, починаючи з цього учбового року, партійне бюро разом з деканатом приділило боротьбі за високу успішність особливо велику увагу. Підвищен ­ ня трудової дисципліни — те важ ­ ливе, за що бореться зараз фіз ­ мат. Переглянуто особисті справи студентів, які систематично пору ­ шують трудову дисципліну, з се ­ сії в сесію одержують незадовільні оцінки. Рішенням Ученої ради фа ­ культету 25 студентів відчислено з фізмату. Кожен випадок порушення ди ­ сципліни студентом фізмату в уч ­ бових корпусах або в гуртожит ­ ках широко обговорюється гро ­ мадськістю, доводиться до відома всіх ‘ студентів. Ш ироко освітлю ­ ються у «Блискавках» хороші справи фізматівців, на прикладі кращих виховується колектив. Систематично провадяться на ­ ради старост, паради викладачів молодших курсів, наради завіду ­ ючих кафедрами. Есе це сприя ­ тиме створенню атмосфери нетер ­ пимості до ледарів і нероб, сприя ­ тиме активній участі викладачів у боротьбі за високу успішність і дисципліну, сприятиме підви ­ щенню якості підготовки спеціа ­ лістів. І. ЄФРЕМОВА. Непояснима байдужість Як багато завжди говорять про необхідність налагодити тісний зв ’ язок між студентами і викла ­ дачами, про те, щоб викладачі не лише на лекціях зустрічалися з своїми вихованцями, а и на ве ­ чорах і просто в гуртожитках. Так, говорять про це багато, рі ­ шення затверджують чудові. За останній час викладачі ча- стіше бувають у гуртожитках, ча ­ стіше розмовляють з молоддю на теми, що торкаються не лише пи ­ тань тільки-но прочитаної лекції. 1 все ж тісний зв ’ язок викладачів і студентів ще не став постійним і міцним в нашому університеті. А іноді старші товариші — викла ­ дачі — навіть не використовують можливості побувати разом з сту ­ дентами. Нещодавно в гуртожитку на пр. Леніна, 20 зібрались студенти історичного і хімічного факультетів святкувати весілля своїх друзів. Поздоровити молодих прийшов ли ­ ше секретар партійної організації з хімічного факультету тов. Тітов. Більше ніхто. А привітати хоро ­ шого студента-п ’ ятикурсника, який одружувався, викладачі-істо- рики так часу й не знайшли. Хо ­ роше це? Ні. В. МАКОГОНОВ. Вчитель, наш старший товариш Закінчивши університет, ми підемо працювати в школи, ри дянські організації, інститути, але й там назавжди збережемо і [пам ’ яті університет, викладачів, наших старших товаришів. і Один з тих людей, кого обов ’ язково будуть згадувати ви •пускники історичного факультету нашого університету, — це Кщ Карпович Шиян, людина, яка всією душею віддана справі вихован і’Я і навчання молодих спеціалістів-істориків. 36 років віддав педагогічній діяльності кандидат історичних наук доцент К. К. Шиян. Він уміє налагодити тісний зв ’ язок з слухачами, захоплююче веде слухачів у глибину віків, яскраво ма ­ лює картини створення і розпаду Київської Русі. Присутні на лек ­ ції легко й чітко засвоюють історичний матеріал, узнають, як бо ­ ровся народ Російської держави з іноземними загарбниками. Він не лише чудово володіє своїм предметом, але й хороше знає життя. З 1939 р. Кир Карпович працює в університеті, і саме тоді, розпочинається його справжня наукова робота. Він пише праці] «Боротьба селян Харківської губернії проти столипінської аграрної реформи», «Українська Рада Трудової Армії в Донбасі в 1920 ро-] ці», «Історія Харківського, паровозобудівельного’ заводу». Значний: науковий інтерес викликають його статті, надруковані в обласних] газетах. і Поряд з науковою роботою Кир Карпович Приділяв бцгатє] уваги студентам як агітатор першого курсу, причому як зразковий] агітатор. Він не лише систематично провадив політзаняття, але Ті завжди цікавився особистим життям студентів, їхнім навчанням ■ не лише в аудиторіях, але й гуртожитках, на кутках, допомагає завжди усувати ті або інші труднощі. У науковця, викладача, агітатора Кира Карповича Шияна вистачає часу й на те, щоб по-справжньому цікаво, на високому рівні вести студентський науковий гурток з історії СРСР. Зараз Кир Карпович працює над докторською дисертацією, при свяченою відбудовчому періодові на Україні у 1921 — 1925 рр. Ми, його студенти і вихованці, бажаємо К. К. Шияну доброго здоров’я то успіхів у науковій, педагогічній та виховній діяльності. О. люосєв. ЗАВІТАЙТЕ В ЧЕРВОНІ КУТКИ/ В університетських гуртожит ­ ках є червоні кутки, але знахо ­ дяться вони в занедбаному ста ­ ні. Зовні оформлені незадовільно т невистачає ” стендів, плакатів, нічого не розповідається про історію комсомолу, не кажучи вже про історію університету. Не влаштовуються в червоних кутках систематично виставки до ювілей ­ них дат. Окремо червоний куток існує лише на Шатилівці. В інших гуртожитках вони в одному при- міщенні з читальнею. Треба домогтись, щоб примі ­ щення червоного кутка кожного гуртожитку бмо відповідно оформлено. Треба створити і по ­ повнити бібліотечки, забезпечити засобами наочної агітації, при ­ дбати ігри: шашки, шахи та ін. Активну роль у цьому повинні відіграти, крім студкому, партій ­ на організація університету, гро ­ мадські організації. ТОПКОВ, член комітету ком ­ сомолу. КОЛИ ВТРАЧАЄТЬСЯ ПОЧУТТЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ]ЦИНУВ рік з дня прийняття закону про перебудову си ­ стеми вищої та середньої освіти, рік напруженої боротьби праців ­ ників вищої та середньої шкіл за наближення навчання до прак ­ тики, до життя. Чимало було зроблено в цьому напрямку і в нашому універси- геті. Факультетські колективи вже Добилися певних успіхів в здій ­ сненні настанов партії та уряду. Серйозну допомогу вчителям се ­ редніх шкіл надає хімічний фа ­ культет. Та, на жаль, осторонь цієї важливої і потрібної справи сто ­ яла протягом року загальноунівер- ситетська кафедра педагогіки та психології. Про це переконливо говорилось на засіданні партійного комітете, який обговорив питання про стан учбової і наукової роботи на кафедрі. Вказувалося, зокрема, що ка ­ федра педагогіки нашого універ ­ ситету, одного з провідних педа ­ гогічних вузів міста, не змогла зайняти належне їй місце в по ­ всякденній боротьбі за перебудо ­ ву роботи вищих та середніх уч ­ бових закладів. Ш коли нашого міста не одержу ­ вали безпосередньої допомоги ка ­ федри у розв ’ язанні завдань пе ­ ребудови учбового та виховного процесів; зовсім відсутня була ко ­ ординація діяльності кафедри з іншими кафедрами таких вузів міста, як педагогічного, іноземних мли і іпш Навіть в університеті кафедра не очолила великий колектив працівників, що займаються пи ­ таннями педагогіки та методики викладання. Формальний характер носило керівництво кафедрою, практикою в школі. Провідні ви- сладачі кафедри безпосередньо не керували практикою в школах і взагалі рідко там бували. В науковій тематиці кафедри пе-> реважали історико-педагогічні тe J ми. Тільки останнім часом кафед ­ ра включила в план наукової ро ­ боти комплексну тематику, пов ’ я ­ зану з питаннями виховної робо ­ ти в школах-інтернатах, та ре ­ зультатів розробки цієї теми ще нема. Проведена лише загальна розробка основ ­ них положень, але вона не спирається на без ­ посередній науковий експеримент, спостереження в школах-інтерна ­ тах. Випали з поля зору кафедри питання політехнізації навчання. Все це, безсумнівно, позначило ­ ся і на якості лекційних курсів, які читаються членами кафедри в нашому університеті. Загальним недоліком лекцій, що читаються з педагогіки та психології, є аб ­ страктність та академічність. В лекціях недостатньо висвітлюєть ­ ся практика роботи шкіл, не вра ­ ховується специфіка факультетів, на яких читаються лекції, -мало наводиться в них живих, конкрет- них прикладів з життя школи. Саме тому студенти й відзначають, що в цих лекціях багато історії, але мало питань сьогоднішнього дня. Доказом цього може служити лекція, прочитана викладачем Уваровою про піонерську роботу в школі. В ній, як показала сте ­ нограма, лише три сторінки були присвячені безпосередньо темі — формам і методам піонерської ро ­ боти, а основна частина — загаль ­ ним положенням. Серйозні, недо ­ ліки такого ж характеру були ви ­ явлені в лекції викладача кафедри Бачинської. Виникає законне питання — чи знали комуністи кафедри про стан справ на своїй кафедрі. Так, зна ­ ли. Знали про те, що завідуючий кафедрою проф. Гуревич за віком та станом здоров ’ я неспроможний забезпечити повноцінне керівницт ­ во кафедрою. Знали про недоліки організаційної, учбової та науко ­ вої роботи кафедри. Знали і при ­ мирилися з цим, діючи за прин ­ ципом «моя хата з краю». Все це значить, що комуністи кафедри втратили почуття відпо ­ відальності, не були принципови ­ ми в проведенні в життя рішень партії. < Партійний комітет, ретельно проаналізувавши діяльність ка- .федри, затвердив рішення, спря ­ мовані на докорінну перебудову /всієї роботи кафедри в світлі вц- Х»г сучасності. Л. ІВАЩЄНКО «ХАРКІВСЬКИЙ УНІВЕ РСИТЕТ» Стор. 2. 29 жовтня 1959 р. ,Висока вимогливість комуніста Здається, не так уже й давно- весною — партійне бюро філоло ­ гічного факультету звітувало пе ­ ред комуністами за свою піврічну роботу. Всебічно і детально обго ­ ворювалась тоді діяльність пар ­ тійної організації. Та може саме тому, що комуністи філфаку добре обізнані з діяльністю свого парт-, бюро, на звітно-перевиборних збо ­ рах ділова розмова йшла про го ­ ловне, зосередилась дійсно на принципових питаннях. Коли коротко сформулювати зміст виступів першокурсника Мн- хильова і декана Вербицького, доцента Кенігсберг і секретаря комсомольського бюро Гриди, се ­ кретаря партбюро Коржа і викла ­ дача Луцької, ff всі вони гово ­ рили насамперед про високу ви ­ могливість комуніста. Про високу вимогливість і до своєї діяльності та поведінки, і до роботи това ­ ришів. Про почуття особистої, персональної відповідальності кожного комуніста за всі галузі життя на факультеті. — Адже погіршала успішність на факультеті. А чи нормально це, що за стан успішності та дисци ­ пліни відповідальність цілком пе ­ рекладається на деканат? А що ми, партійна організація, викла- дачі-комуністи, зробили в цьому напрямку? — слушно спитав до ­ цент Ткаченко, відкриваючи деба- ти по звітній доповіді партбюро. І тов. Коноваленко підтримав цю думку, говорячи про необхід ­ ність повсякденного контролю партбюро за ходом навчального процесу. Не можна сказати, що партійна організація стояла осторонь нау ­ кової роботи. Б зрушення (і знач ­ ні!) на філфаці. Та чи достатні вони? Чи відповідають вони тим завданням, які ставить перед нау ­ ковцями семирічка? «Якщо ви ­ кладачі й надрукували низку ста- т(‘й, то ці статті ще не роблять великої погоди, не дають можли ­ вості говорити про наш факуль ­ тет, що він вийшов на широку дорогу філологічної науки», — та ­ ку думку висловив тов. Корж. У промовах комуністів Верби ­ цького, Коноваленка, члена парт ­ кому тов. Терехова говорилось і про те, що партійні групи кафедр ще мало борються за реалізацію цих можливостей. Підсилення партійної роботи на кафедрах — ось ключ до збільшення кількості і поліпшення якості наукової про ­ дукції. Переважна більшість комуні- стів-викладачів працює на ста ­ ціонарі, та це не може стояти на перешкоді тому, щоб вони піклу ­ вались і про стан роботи на ве ­ чірньому та заочному відділеннях. А сьогодні поки що ці відділення «стоять осторонь активного життя на факультеті, кафедри не знають справжнього становища вечірни- ків та заочників» (з виступу тов. Калиниченка). Не було на зборах такого ви ­ ступу, який би пе торкався пи ­ тань політико-виховної роботи. Виховувати в праці, агітувати конкретно, особистим прикладом — ось одностайна думка комуністів. І в усьому цьому велику роль повинні відігравати факультетська і курсові стіннівки. Па роль преси особливу увагу зборів звернув т. Терехов. Комуністи-викладач! повинні брати активну участь у роботі стінгазет, але насамперед треба активізувати творчі сили студентів. Комуніст повинен втручатися у всі ділянки факультетського жит ­ тя, він не має права стояти осто ­ ронь! — цією думкою пронизані рішення партійних зборів філоло ­ гів. „День університету “ ? Не бачили Є при університеті товариство ентузіастів — аматорів кіноми ­ стецтва. Працювало воно непо ­ гано і навіть демонструвало ко ­ роткометражні кінофільми з жит ­ тя і побуту студентської молоді. Такий короткометражний жартів ­ ливий фільм поставили, зокрема, наші хіміки. Приблизно півтора року тому в учбовій частині університету вирішили поставити цю справу на «наукову основу». Мовляв, стихія ні до чого доброго на всіх етапах суспільного життя не приводила і на цей раз не при ­ веде! Тим паче в університеті, де, як відомо, наука стоїть на на ­ лежному, тобто високому рівні. Вирішивши так, запросили платного фахівця тов. В. Я. Хей- феца, досвідченого оператора. Створили дві групи (пішла, бач ­ те. диференціація): в одну поза ­ писували кіносценаристів, у дру ­ гу — кінооператорів. Сценаристи відразу ж з запалом узялися за роботу. — Поставимо студентський кі ­ нофільм «День університету»! Коли виникла така думка, всі ці ентузіасти перепитували один одного; — Як вам подобається така ідея? День університету! Покаже ­ мо кращих професорів, передову ’ студентську масу, самодіяльність, наукове студентське товариство… Шедевр! — Не забудьте, хлопці, показа ти і ледарів в усій їхній красі — Вставте у сценарій і штуч них супутників! Як наші студент — майбутні астрономи спостер гають за штучними супутниками — А наукові експедиції — ц вам що? — говорили з гурту. — А виробнича практика гео лотів? Крупним планом. Сказано — молодь! Не встигл домовитись про назву фільму, я уже закрутилося, заклекотіло, за вирувало… — Це буде не день нашого уні верситету, а рік, усі п ’ ять років У цьому «дні», як у краплі води буде видно наше Життя, нашу працю! І ви знаєте, оцей товариіщ що вигукнув останні слова, як у воду дивився. І навіщо йому було Ф ворити про рік та про п ’ ять ро ків? І хто його, дурня, за язик тягнув? Рік минув. Запал згас. Уже не вирує, не клекоче. Тов. Хейфец, правда, щось кру ­ тить. Та, либонь, це в ту сторо ­ ну… А один із сценаристів каже: — Це справді буде не • «День університету», а «Рік університе ­ ту». Скептик додає: — Та вони ж обіцяли всі п ’ ять років показати. Це буде «П ’ яти ­ річчя університету». Свирид ЧИРВА. ЦЕ ЗАВАЖАЄ НАВЧАННЮ Студенти другого курсу радіофізичного факуль ­ тету дуже серйозно ставляться до вивчення мате ­ матики. Але через непродуманість у розподілі аудиторій вони не можуть нормально слухати лекції проф. Бланка. Ось посудіть самі. 0 третій годині закінчуєть ­ ся лекція з фізики. А через десять хвилин розпо­ чинається наступна — з математики. Так, усе нормально, десятмхеилинна перерва. Але за Ці десять хвилин 105 чоловік мусять збігти (саме збігти) з восьмого поверху одного корпусу, пе ­ ребігти через двір, вдертися в 11 корпус, штур ­ мом взяти п ’ ятиповерхові сходи,, і, трохи відди ­ хавшись, розпочати слухання лекції. Та це все було б ще не так страшно. Ну, по ­ бігають трохи, це навіть потрібно для фізичного загартування, краще сидітимуть на лекції. Гір ­ ше те, що ті, що не встигають потрапити у перші три-чотири десятки студентів, які займуть 42-у аудиторію, слухати математику вже майже не спроможні, бо ні викладача, ні дошки вони не побачать, а те, що говорить викладач, не почу ­ ють. Другокурсники – радіофізики, які не вміють дуже швидко бігати і стрибати по сходах, зму ­ шені передчасно залишати лекцію з фізики, або не з ’ являтися на математику. І так двічі на тиж ­ день — по середах і п ’ ятницях. Говорити про те, як від таких кросів страждає і дисципліна, і ус ­ пішність студентів, думаємо зайво. Що можна зробити (а зробити треба і дуже швидко!)? По-перше, якось домовитись з фізматом, щоб по середах і п’ятницях фізична аудиторія ще на одну пару залишалась за радіофізичним факультетом. Якщо це неможливо, то слід тер ­ міново побудувати у 42-ій аудиторії щось подіб ­ не до невеликої сцени, щоб всі студенти бачили викладача і краще його чули. О. СИЧ. В УЧБОВІЙ БІБЛІОТЕЦІ ХОЛОДНО Отеплювальний сезон в учбовій бібліотеці починається з посиле ­ них дзвоників в господарчу час ­ тину. У нас ледве теплі батареї. Взимку у нас завжди холодив, працівники бібліотеки часто хво ­ ріють. І це в той час, коли в го ­ ловному корпусі широко відкриті всі кватирки і двері — люди за ­ дихаються від жари. Зараз кінець жовтня. У нас зовсім холодні батареї. В госп ­ частині відповідають, що коче ­ гарка на ремонті. Поки що на дверях кочегарки висить великий замок. Чи не можна, врешті, зро ­ бити так, щоб, ідучи на роботу, працівники бібліотеки не щули ­ лись зарані від холоду. Н. ІГНАТЕНКО, працівник бібліотеки. ПЕРЕСТАРАЛИСЯ… Навряд чи хто стане заперечувати важливість і необхідність ор ­ ганізації самообслуговування у гуртожитку і учбових корпусах. Пи ­ тання це безпосередньо зв ’ язане з важливою проблемою комуні ­ стичного виховання молоді,виховання, яке неможливе без трудово ­ го загартування. Самообслуговування привчить студентів з повагою ставитись до всякої праці, до зібраності і акуратності в побуті й на роботі. Але, як і всяка нова справа, самообслуговування вимагає серйозної продуманості. Його слід організувати не лише адміні ­ стративними заходами, а й вихованням свідомого ставлення студента до справи, інакше воно не досягне мети. В університеті не всюди саме з цієї точки зору підішли до організації самообслуговування. Ось наказ, за яким розподіляються по факультетах об ’ єкти. З ньо ­ го видно, що філологам запропоновано обслуговувати ботанічний сад, . радіофізикам — загальноуніверситетську кафедру історії КПРС. Гуртожиток, де живеш, аудиторію, лабораторію, де працюєш, — це зрозуміло і потрібно. Але філологи і… ботанічний сад? Хіба це місце їхньої праці?! Це вже не самообслуговування. Навіщо до хорошої, потрібної і важливої справи домішується непродуманість, яка шкодить справі, загрожує дискредитувати її? р. ДОМБРОВСЬКА ГОТУВАТИ СПЕЦІАЛІСТІВ, ГІДНИХ ЕПОХИ КОМУНІЗМУ! КОМСОМОЛЬЦІ 1 комсомолки, РАДЯНСЬКА МОЛОДЬ! ВЧІТЬСЯ ЖИТИ І ПРАЦЮВАТИ ПО-КОМУНІ- СТИЧНОМУ! ВИРОБЛЯЙТЕ В СОБІ ВИСОКІ МОРАЛЬНІ ЯКОСТІ! БУДЬТЕ СВІДОМИМИ І НЕВТОМНИМИ БУ ­ ДІВНИКАМИ КОМУНІЗМУ! (З Закликів ЦК КПРС). і Ще великий В. І. Ленін, да- іючи поради агітаторам і про ­ пагандистам. писав про те, що агітація повинна бути цілеспря- ‘мованою і індивідуалізованою. ‘Агітатор повинен ставити перед ‘собою завдання найкращим спо- ісобом вплинути на аудиторію, а ідля цього потрібно в бесідах не відриватися від життя колективу, виховувати його членів на кон ­ кретних прикладах. Бесіда, яка проходить нудно, не порушує питань, що хвилюють присутніх, як правило, не дося ­ гає мети. Агітатор повинен викладати ма ­ теріал бесіди просто, жваво, за ­ лучаючи слухачів до обговорен ­ ня. Ви скажете, що це відомо. Цілком вірно! Але чому ж в та ­ кому разі ми не завжди виконує ­ мо ці цінні поради? Є, безумовно, немало хороших агітаторів, які помітно вплива ­ ють па студентів. Однак в цілому агітаційно-масова робота в акаде ­ мічних групах все ще не відпові ­ дає високим вимогам. Заняття, нудні й відірвані від життя, не задовольняють студентів. І тому на кожному факультеті можна побачити іноді, як під час політ- занять студенти займаються сто ­ ронніми справами, з нетерпінням чекаючи на закінчення бесіди. На нашу думку, агітатори не виконують свого обов ’ язку, якщо теми бесід вони не пов ’ язують з життям курсу. Треба також вра ­ ховувати вік, інтереси, спеціаль- зість студентів. Агітатор повинен вміло спрямовувати зусилля ко ­ лективу на вирішення завдань, цо стоять зараз перед ним: зміц- іення дисципліни, підвищення якості навчання, виконання гро ­ мадських доручень і т. ін. і в ой же час постійно дбати про двищення ідейно-політичного іівня студентів. На кожній політгодині 10 — 15 вилин повинно бути приділено гляду подій за рубежем і в на- іій країні. Слід також жваво еагувати на курсові події, Непогано, якщо на окремих за ­ няттях студенти по черзі висту ­ патимуть з коротким оглядом но ­ вин у галузі своєї спеціальності. Між тим можна ще нерідко по ­ чути твердження, що агітатор по ­ винен додержуватися лише запла ­ нованої теми. Перебудова роботи університе ­ ту вимагає посиленої уваги до ор ­ ганізації самостійної роботи сту ­ дентів і контролю над нею. Цю роботу на кожному курсі поряд з викладачами, відповідальними за курси, повинні вести агітатори, бо ніхто так, як вони, не знають кожного студента. Агітатор пови ­ нен бути частим гостем навіть і на кутках, де живуть студенти. Обмежусь двома прикладами. На третьому і четвертому курсах географічного факультету (групи фізгеографів) політичні заняття зелись майже без врахування по- бажань студентів. Агітатори, зви ­ чайно, обмежувались викладом теми, запропонованої партійним бюро. Дійовість такої агітації вияви ­ лась невеликою — в групах по ­ гіршала дисципліна, послабився інтерес до політзанять, частіше траплялися випадки, коли студен ­ ти тікали з занять. Інше становище склалося па другому курсі (група М. Ко- ломійця), в другій групі п ’ ятого курсу «Б» (агітатор Є. Майківсь- ка) і в деяких інших академгру- пах, де агітатори добре знають студентів, прислухаються до їх побажань і тому цікаво провадять політзаняття. В цих групах зміц ­ нилася дисципліна, підвищилася успішність, студенти добре спра ­ вилися з завданнями польової і шкільної практики. Викладачі, особливо завідуючі кафедрами, члени партійних бюро все ще дуже рідко виступають на сторінках стіннівок. Це ж стосу ­ ється і агітаторів. Це невірна практика. Адже стінна преса — могутній засіб виховання студент ­ ства, активний помічник у бо ­ ротьбі за високу дисципліну і успішність. На мою думку, викладачі, в то ­ му числі провідні, і в першу чер ­ гу комуністи повинні бути актив ­ ними кореспондентами нашої пре ­ си. На факультетах, які працюють в другу зміну, зокрема на гео ­ графічному, склалися дуже не ­ сприятливі умови для проведення позааудиторної культурно-масо- вої роботи. Факультет працює з третьої години дня до восьмої ве ­ чора, а в дні поліізанять — до дев ’ ятої години. Коли ж провади ­ ти культпоходи та диспути, коли призначити час для факультет ­ ського лекторію? Студенти не мають можливості працювати в наукових та інших гуртках. Між тим перевірка довела, що фізмат, який працює в першу змі ­ ну, використовує аудиторії, по ­ трібні географічному факультето ­ ві, лише до другої години. Доцільно розпочинати роботу географічного факультету на го ­ дину раніше, використовуючи цю годину для політико-виховних та культурно-масових заходів. В. ВІЛЕНК1Н, член партбюро географічного факультету. «ХАРКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ» Стор. 3. 29 жовтня 1959 р. ,„ВВАЖАТИ РОБОТУ НЕЗАДОВІЛЬНОЮ “ Що й казати, за рік небагато зробила комсомольська організація видавництва і друкарні. Молоді тут зараз багато, а ось комсомоль ­ ського вогника не відчувалось. Бюро працювало дуже погано, і головна провина падає на колиш ­ нього секретаря Віру Омельченко, яка своїм безвідповідальним став ­ ленням до виконання комсомоль ­ ських обов ’ язків розвалила робо ­ ту. Не можна знімати відповідаль ­ ності і з інших членів бюро. Ли ­ ше одна Ліда Лебедева, робітниця- палітурниця, відповідальна за культмасовий сектор, відчувала себе членом бюро і працювала як слід. Саме вона і звітувала на збо- рах від імені бюро. Хоча звіту ­ вати було майже ні про що. Як готували збори, так вони й пройшли, — погано. Жодного змі ­ стовного виступу, жодного гаря ­ чого слова. Але до важливих висновків все ж прийшли. Далі терпіти та ­ ке становище в комсомольській організації не можна. Слід взя ­ тись за справи. Обов ’ язок молоді друкарні і видавництва — зустрі ­ ти 42-і роковини Жовтня висо ­ кими виробничими успіхами, а для цього потрібна цілеспрямова ­ на, згуртована діяльність комсо ­ мольців. Визнавши роботу попереднього складу бюро незадовільною, збо- ри ухвалили просити райком ЛКСМУ суворо покарати В. Омель ­ ченко за зрив роботи. Збори закінчились, розпочався новий рік комсомольського життя, комсомольської праці одного з ве ­ ликих виробничих колективів уні ­ верситету — видавництва. Робо ­ та визнана незадовільною. Такий висновок збори роблять не часто. А чи знають про це у комітеті комсомолу університету? Чи ці ­ кавиться комітет життям молоді видавництва? Яку допомогу за рік подав він, чи збирається подава ­ ти її цього року? До вас зверта ­ ємось, члени комітету комсомолу! В. РУДЕНКО. Сандомирские сосны. День рождался по-польски морозным, Леденящею влагой обдут. Исходный рубеж, сандомирские сосны — Чуть закроешь глаза — предстают. Тут на русские наши шинели Эти сосны угрюмо смотрели. Было глухо. Январский уют. Обернешься — а люди идут. Лес, где не место гармони. В сумерках молча иди. Кашлять нельзя. Только кони (Что им!) заржут позади. Близко! Чужие высоты Хмуро войну сторожат. И размыкаются роты Горному гребню в обхват. — Стой! И невольно лопата Щупает твердое — лед. И ждем, штурмовые солдаты, Утра да команды «вперед!» А где-то (уж быть бы зарнице!). Две стрелы сомкнулись в одну. И диких смерчей вереницы Рванулись, убив тишину. Час, другой… а земля глухо стонет От рева таких канонад« Что кони, армейские кони, Не могут привыкнуть — дрожат. Вдруг замерло все, чтоб в минуту «Ура» донести вперекат. И зимнею влагай обдутый На Кельце шагает солдат. Кельце, Кельце… не чужой нам город. Говорят — он зелен, говорят — он молод. Говорят — пшеница там сейчас в поре. Неподатлив был грунт. Но зарыты в сорок пятом году, в январе… Поклонитесь холодным гранитам, Обращенным к восходной заре! П. КОЛЕНСКИЙ, студент филологического факультета. ЧАС РОЗПОЧАТИ СЕРЙОЗНУ РОЗМОВУ В цьому році філологічний фа ­ культет зайняв не дуже почесне місце по успішності: передостаннє серед інших факультетів. Цифра «73» багато про що скаже — це Кількість студентів, що мають академзаборгованості, причому більшість з них — не одну. Зараз кількість заборгованостей значно зменшилась. Але говорити про це треба тому, що, по-перше, чима ­ ло заборгованостей не складено й досі, по-друге, наближається нова сесія, кількість «хвостів», очевидно, знову зросте. Доки це буде? На другому курсі українського відділення студентка Кривець ще й досі не склала екзамену з основ мовознавства і заліку з латин ­ ської мови. Тричі складала осно-‘ ви мовознавства, кожного разу виявляючи надзвичайно слабкі знання, ’ студентка цього ж курсу Шумило. Третьокурсниця Пульна від ­ кладає складання екзамену з іс ­ торії КПРС та німецької мови, очевидно, на останній семестр університетського життя. 16 сту ­ дентів невчасно склали екзамени на III російському. І тут є свої рекордсмени:. Бесарабов (росій ська мова, українська мова та Ін ­ ші), ІІІумаріна (російська мова, українська мова, історія КПРС). Причому на III російському пів- курсу не склали української мови, а ті, що раніш її не вивчали і мали відстрочку, відтягують оста ­ точний строк складання на неві ­ домі часи. І взагалі на філологічному фа ­ культеті склалось якесь ненор ­ мальне становище. Має студент академічну заборгованість. На ­ вкруг нього тупцюють комсо ­ мольські активісти і все запиту ­ ють: «Коли ж ти вже складеш? Скоріш, будь ласка». Нема відо ­ мого «хвостиста» Савченка на лекції. «Де він?» — «Та в ньо ­ го ж політекономія!», — спів ­ чутливо хором відповідає курс. От такий парадокс: тому, що студент невчасно склав екзамен, тягне назад факультет, йому ще й дозволяють безпричинно не від ­ відувати лекції. А зараз хочеться зупинитись на особливо обурливому — студенти- філологи мають безліч «хвостів» саме з мовних дисциплін, тобто з основних профілюючих на своє ­ му факультеті. Якби людина, да ­ лека від філології, почула, що фі ­ лолог, мовник пише диктант на двійку, це було б сприйнято як жарт, але все ж на двійку’ диктанти студенти пишуть. І це чомусь не дуже хвилює студентів, завтрашніх учите ­ лів мови. Ось, наприклад, п ’ яти- курсник Каніщев пише диктанти лише на одиницю, І він не один. Вкрай погяи; справи з мовою на другому російському. В кінці ро- ку студенти цього курсу скла датимуть екзамен з українсько мови, якому передуватиме екза менаційний диктант. Зараз воні теж пишуть диктанти, і ось якими результатами (відомост останнього місяця): з 35 оцінок одне «відмінно», два «добре» два «посередньо», а решта — «не задовільно». Аленич робить в диктанті 150 помилок, Ладуниць кий — 50, Веливецький — 23, Мит ­ рофанова — 14, Мартова — 13 А в кінці року — екзамен, і ні ­ кому не може бути ніяких приві- легій, хоча б тому, що студенти курсу до вивчення мови ставля ­ ться неприпустимо. — Враження таке, — говорить ви ­ кладач української мови М. Ю. Про ­ тасова, — що студентів зовсім не хвилює цей сумний стан речей. І вона має рацію. Досить часто можна почути «висловлювання» не дуже оригінальні і не дуже розумні про українську мову від студентки цього курсу Іванової. Очевидно, чують це і на курсі, але ніхто не поставить її на міс ­ це. — Нам здається, що на факульте ­ ті час уже розгорнути серйозну розмову про ставлення до укра ­ їнської мови, про занадто велику кількість заборгованостей з про ­ філюючих дисциплін. А. ВЛАСОВА. Осінні оплески — т е ж приємні Двоє стоять на зупинці. З дерев злітає світложовте листя, колір якого нагадує барви сонячних літніх днів. Останнє листя, золо ­ та осінь. Сумно? Ні! Подивіться на стадіон «Аван ­ гард» — там веселощі, пристра ­ сті. Ідуть змагання легкоатлетів під поетичним девізом «Золота осінь». Почалися вони у Червоно ­ му Сормові, а Харків — один з етапів цих змагань. Немов листя, тріпочуть апло ­ дуючі долоні. Вузи, розподілені на три групи, змагаються за кубок. ХДУ — у перших лавах першої групи. Наш спортивний клуї представлений 18 командами. Чорною блискавкою летить пс доріжці Оля Кришталь. — Оля! Оля! О-ля! — гримить на стадіоні, хоча, на жаль, дуже мало на стадіоні наших боліль ­ ників. Жіноча команда у складі Коноз, Кришталь, Гуринович, Ро- гозянської виграла перше місце. Після естафет 4 ХІ00 ХДУ на другому місці, випередивши ХПІ на 200 очок. Але попереду «шведки»… — Чоловіки бігтимуть дистанції 800, 400, 200, 100, жінки — 400, 200, 100 метрів. Представники ХПІ похмурі і непохитні. Наші^- стурбовані і почувають себе трохи непевно — сильні суперники. — Марш! — як вистріл. — «Шведки» почалися. — Ba -ля! Давай! Валя біжить нога в ногу з представницею інституту фізкуль ­ тури. На другому етапі Ольга Кришталь випереджає суперниць. Команда чоловіків у складі Кри- воручка, Мартинюка, Єрмакова та Кудиненка в естафеті 4X100 за ­ войовує ill місце, і в цілому уні ­ верситет виходить на друге, ви ­ передивши ХПІ, свого постійного легкоатлетичного суперника. Хай «золота осінь» стане вес ­ ною розквіту легкої атлетики в університеті! О. РАПТОВИЙ. ХРОНІКА Міська рада спортивних това ­ риств провадила першість серед молодіжних команд з вільної бо- >отьби. У цих змаганнях наша команда зайняла третє місце, програвши командам ДСТ «Ди ­ намо» та інституту фізичного ви ­ ховання. * * Команда університетських ша ­ хістів (34 чоловіки) провела то ­ вариську зустріч з одним з най- сильніших колективів вузів з ша ­ хів, інженерно-будівельним інсти ­ тутом. Перемогла наша команда з рахунком 24:11. З ЩОДЕННИКА ТУРИСТА (Закінчення. Поч. у No 33). Перейшли болото і наблизили ся до Марукського перевалу. Ви ­ сота його 2858 метрів. Піднімаємось мовчки. Навіть невгамовний, веселий Вася при ­ нишк, плівся десь у хвості, ши роко розкриваючи рота і жадіб ­ но вдихаючи повітря; обома ру ками він тримав рюкзака. На привалах підкріплювалися цукром. Все сильніше відчувався низь кий тиск повітря, вуха, здавало ­ ся, заклало ватою, звуки нашої мови ставали віддаленими, дзвін гірських джерел лункий. У перший же день взяли пере ­ вал на §56 метрів вищий від найвищої точки Карпат — Говерли Спускалися по слизькій стежці Іноді ступиш необережно, зачепиш якийсь «живий» камінець та й почнеш змагатися з ним у швид ­ кісному спускові. Звичайно, ми люди, програвали ці змагання камінцям, бо ііам заважали чаші власні ноги, які стирчали з-під величезного рюкзака. Зрадницьки дрижали коліна. Ніби для того, щоб заспокоїти це тремтіння ко ­ лін після спуску, внизу протікала річка, яку довелось перехотіли вбрід. Як відомо, снігова вода за ­ спокоює нерви. Перша ночівля в горах! Боро ­ лися з комарами, розпалюючи вогнище з соснових зелених віт. В п ’ яти кроках від бівуака швид ­ ка річка несла свої блакитні во ­ ди. Праворуч голі скелі затуля ­ ють півнеба, позаду — снігова вершина. Сліди бурелому: з ко ­ рінням вирвані сосни. їх так ба ­ гато, що ніде поставити ногу. Здається, якийсь велетень про йшов і, змітаючи шаблею могут ні стволи, зсунув їх в одну куцу Вранці вмилися холодною ро сою, зігрілися манною кашею попрямували до перевалу Холега Річку Велика Марка нереходилі в кількох місцях — метод серпан і тино. Інакше не можна було: і ледь помітна стежка йшла в во ду, ховалася в каміннях, обри ­ валася в повітрі. Вода в річці прибувала з кожною хвилиною сонце піднялось високо над ске ­ лями, але промені його ще ке проникли в ущелину, і нас про ­ ймала дрож. Льоня і Юра несли по два рюкзаки. Вася і Толя по ­ давали нам з Ерною руки в не ­ безпечних місцях. Цього дня ми пройшли ДОСИТЬ багато. Зустріли стадо коріз Юра, наш неспокійний завгосп, зав ’ язав з чередниками економіч ­ ні стосунки, на обід ми їли манну кашу на молоці, вдосталь напились гарячого молока. Потім подолали більш ніж 45-градусний підйом. Увечері ми з Ерною дуже вто-1 милися і всім заявили про це. | Вирішили зупинитись на нічліг | Обрали хорошу галявину, але То- 1 лі і Льоні хотілося кращої, і во ­ ни пішли вперед на розвідку. А ми посідали і почали розхвалюва ­ ти обране місце. Повернулися ра ­ дісні розвідники. — Вперед, братці! Там кіш озеро і човен! Чабани — українці зраділи на ­ шому візитові. Довго після вече ­ рі слухали ми біля вогнища їхні розповіді про місцевий побут і звичаї, про капризи гірського клі ­ мату. А вранці старий дідусь з вуса ­ ми Тараса Бульби подарував нам по виструганій палочці. «У горах без палок ходити.не можна!» Ми звикли до похідного життя і новий підйом давався вже лег ­ ше. Перевал Холеґа почасхував нас смачним морозивом: Юра не пожалів баночки згущеного моло ­ ка, а Холега — льоду і снігу. Спускаючись з перевалу, по знайомились ще з двома, на цей раз місцевими, чабанами. Чудовий і гостинний кавказький народ! Вранці над вогнищем висуши ­ ли обмотки і направились штур ­ мувати Озерний перевал. На при ­ валі Юра видав кожному по дві конфети, а воду пили з джерела в необмеженій кількості. «Останні дев ’ ять грудочок цукру видавати ­ му за кращі номери художньої самодіяльності» — оголошував він і починав читати вірші, його від ­ разу ж перебивали Толя і Вася своїми піснями. Харчі наші закінчувались, і все частіше починалася розмова про смачну їжу. Знов натрапили на пастухів. Повна, висока на зріс жінка плела віночок з квітів сво ­ їй маленькій донечці, а . поруч сидів чоловік з сивиною у волоссі. Він зустрів нас запитанням: «Звідки ви? Куди йдете?» І, не чекаючи відповіді, продовжував: «Молоко пити будете?…». На прощання маленьку сірооку дівчинку Юра почастував конфс- тами: рости велика, будь красива. — Навіщо велика, — сказав Ва ­ ся з висоти свого зросту. Нам треба було взяти ще чо ­ тири перевали, перейти через Центральний Кавказький хребет (перевал Кизгич). В селищі Ар- хиз ми дізналися, що цього року Кизгич перейшли лише геологи. Одна група туристів намагалася перейти, але повернулася. Перевал Кизгіич зустрів нас грозою, снігом і градом. Ця пе ­ реправа була бойовим хрещенням перед штурмом Головного Кав ­ казького хребта. Підйом розпочався! Стежка здиралася по неймовірних висо- костях, вилася над безоднями, поринала у крижані джерела і обривалася в повітрі. її замінила гранітна скеля. По кам ’ яних гі ­ гантських сходах повз вікові сні ­ ги повзли ми прямо до сонця. І от ми на висоті 4000 метрів. По ­ чуття радості охопило наші серця. Ми милувалися мальовничими куточками природи, дихали сві ­ жим гірським повітрям, пили во ­ ду з мінеральних джерел, спали в хмарах, підіймались вище хмар, повзли по диких скелях, перехо­ дили річки і водоспади, вдихали пахощі казкових квітів. Вставали до схід сонця, увечері довгЬ си ­ діли біля жаркого вогница, спі ­ вали, сперечалися. Два тижні ку ­ палися в морі. Хіба можна забу ­ ти нових друзів, цей чудовий час? М. КУРЦЕВА. Останній перевал. Редактор Б. ЩЕРБАН ЕНКО. Адреса редакції: Університетська вул., 16. Тел. 2-72-01. дод. 64. Друк. Вид-ва ХДУ. БЦ 12724. Зам. 1877.