М 34 (988) Четвер, 29 жовтня 1959 р. І Ціна 20 коп. РІК ВЕЛИКИХ ЗВЕРШЕНЬ Цсі ми ще пам ’ ятаємо хвилюючі дні роботи XXI з ’ їзду Кому ністичної партії, який намітив величну програму розгорнутого комуністичного будівництва в на шій країні. Десь у безмежних просторах всесвіту навколо Сонця літає пер ша штучна планета з гербом Ра дянського Союзу, на далекий Мі сяць доставлено вимпел нашої Батьківщини; облітає Місяць і по вертається до рідної Землі радян ська міжпланетна автоматична станція. Історичне відвідання М. С. Хрущовим СІНА створило реальні можли вості в справі ліквіда ції атмосфери «холодної війни» і забезпечення стійкого миру між на родами. Все це результат самовідданої праці героїчного миролюбного ра дянського народу, результат мудрої політики нашої славної Кому ністичної партії. ІІартійна організація університету також підводить підсумок сво єї напруженої багатогранної праці в справі загальної боротьби за комуністичне майбутнє. Па звітно-виборних партійних зборах кому ністи університету всебічно розглянуть і критично оцінять свою діяльність, узагальнять надбаний досвід, намітять шляхи подальшого поліпшення партійно-організаційної роботи. Учбовий рік, що розпочався, є першим роком перебудови вищої школи. Партійна організація і весь колектив університету усвідом люють серйозність завдань, поставлених Партією і Радянським Уря дом в галузі розвитку вищої освіти. Попереду велика робота по творчому вдосконаленню учбових планів і програм, кращій органі зації учбово-виробничих занять студентів, корінному поліпшенню ДІЯЛЬНОСТІ вечірнього і заочного відділень. Природно, що всі ці питання повинні знайти широке ділове об говорення на партійних зборах. Партія вчить, що єдність науки ї виробництва — найважливіша умова технічного прогресу. В цьо му відношенні університет зробив значний крок уперед. Розпочав роботу обчислювальний центр, створюється базова лабораторія ана літичної хімії, значну науково-дослідну роботу по госпдоговірній тематиці здійснюють хімічний, радіофізичний, геологічний, геогра фічний факультети. Гірше в цьому відношенні йдуть справи у біоло гів. Питанню єдності науки і виробництва партійна організація університету мусить приділити максимум уваги, добитись ліквіда ції вузької багатопроблемності на кафедрах, сконцентрувати кращі наукові сили на рішення найважливіших наукових проблем техніч ного прогресу. Комуністична партія приділяє величезну увагу ідейно-теоретич ному рівневі своїх членів, політичному вихованню всіх трудящих. Ця робота має особливе значення в сучасних умовах, в період розгорнутого будівництва комунізму. Оволодіння революційною те орією дає могутню зброю в руки трудящих, робить їх неперемож ними в боротьбі за комунізм. У зв ’ язку з цим ідейно-політична ро бота на факультетах повинна бути в центрі уваги і під неослабним контролем парторганізації університету. Успіх учбово-виховної і політико-масової роботи в багатотисяч ному студентському колективі в значній мірі залежить від актив ності комсомольської організації. Ось чому партійні організації фа культетів повинні глибоко вникати в зміст комсомольської роботи, здійснювати дійове конкретне керівництво. При цьому ні в якій мі рі не слід піддавати комсомольську організацію дрібному наглядові, а треба вміло спрямовувати активність і ініціативу молоді. Партійна робота велика і багатогранна, вимагає чіткості, перед бачення. Успіх справи в значній мірі вирішує постановка і зміст організаційно-партійної роботи, здійснення систематичного партій ного контролю. Питання постановки організаційно-партійної роботи повинні стати предметом ділового обговорення партійних зборів. Можна бути певним, що партійні збори університету, які підве дуть підсумок річній роботі організації, критично проаналізують недоліки, намітять конкретні шляхи і заходи до подальшого розгор тання роботи комуністів по виконанню історичних рішень партії. Зміцнювати зв ’ язки вчених і виробничників Працівника науки і вищої школиГБоріться 1 за дальший розквіт науки, за технічний’ прогрес! Тісніше зв ’ язок з життям народу!^ Хай живе передова радянська наука! । (З Закликів ЦК КПРС). Закінчила роботу міжвідомча наукова конференція по вивченню і використанню природних ресур сів Лівобережної України, яка відбувалась на географічному факультеті нашого університету. На двох пленарних і шести сек ційних засіданнях було заслухано 80 доповідей, присвячених розроб ці методів дійового зв ’ язку вче них і виробничників з метою кра щого розв ’ язання завдань семи річного народногосподарського плану. Вчені — географи, геологи, біо логи, грунтознавці, економісти Харкова, Москви, Києва, Дніпро петровська, Львова, Луганська та інших міст разом з представни ками шести раднарфспів Лівобе режної України, ряду трестів -а інших народногосподарських ор ганізацій заклали основу міцної творчої дружби вчених і вироб ничників, намітили- конкретні шляхи розвитку важливих для народного господарства наукових досліджень на госпдоговірній ос нові. Співробітники кафедри еконо мічної географії разом з пред ставниками Сталінського раднар госпу створять монографію про природні умови і розвиток про мисловості раднаргоспу. Підписано договір з представ никами Запорізького раднаргоспу про проведення на території За порізької області геоморфологіч ного і інженерно-геоморфологіч ного районування для потреб про мисловості та житлового будівни цтва. Коиференція закликала розши рити творчі контакти вчених і виробничників і спільними зусил лями сприяти технічному прогре сові різних галузей народного гос подарства. На жаль, Харківський раднар- грсп, обласні управління сільсь кого господарства Харківської, Сумської і Полтавської областей ще й досі не встановили творчих контактів з своїми найближчими сусідами — географами універси тету. Конференція довела ненор мальність такого становища. Роз шуки газонафтоиосних структур, дальший розвиток промислів по винні супроводжуватись геомор фологічним картуванням, струк турно-геоморфологічними дослід женнями, детал ’ ьним геоморфоло гічним районуванням досліджува них територій. Такі роботи з ус піхом можуть вести геологи і гео графи університету. Міжвідомча конференція схва лила ініціативу географів Дніпро- петровська і Луганська, які за завданнями раднаргоспів і облас них управлінь сільського госпо дарства вже завершують напи сання монографій, присвячених характеристиці природних умов і ресурсів територій відповідних раднаргіоспі’в. Повні зведення даних про при родні умови і ресурси, рекоменда ції вчених допоможуть ефектив ніше використовувати природні ресурси економічних районів, зро бити дешевшими проектні, буді вельні роботи, поліпшать діяль ність облпланів, допоможуть пра цівникам сільського господарства ефективно використовувати землі, успішно боротись за підвищення врожайності, організовува ти дійову боротьбу з шкід ливими природними явища ми. Чому ж і досі пропозиції гео графів щодо написання такої мо нографії не зустрічають підтрим ки у керівництва раднаргоспу і керівних працівників сільського господарства нашої області, а та кож Сумської і Полтавської об ластей? Гості з інших областей і ресчублік були здивовані тим фактом, що на засіданнях конфе ренції були відсутніми керівні працівники сільського господар ства нашої області, тимчасом ко ли майже половина доповідей мала безпосереднє відношення до розвитку різних галузей сільсько го господарства. Кафедри геогра фічного факультету вже третій рік провадять фізико-географічне і економіко-географічне району вання території Харківського рад наргоспу; зібрано великий і цін ний матеріал; складено карту фі зико-географічних районів Харків ської, Сумської і Полтавської об ластей, низку спеціальних карт тощо. Ми сподіваємось, що міжвідом ча конференція допоможе нала годженню хороших творчих сто сунків між географами і геоло гами університету, з одного боку, і працівниками Харківського рад наргоспу та обласних управлінь сільського господарства, з другого боку. Л ВОЛОДІН. СЬОГОДНІ В НОМЕРІ: Рік великих звершень ПОМІТНІ ЗРУШЕННЯ НА ФІЗМАТІ Станорище виправило партбюро Коли втрачається почуття відповідальності. Леонід Олейник закінчує цього року університет. Поза ду — майже п ’ ять років на пруженої праці. Зараз під ке рівництвом старшого виклада ча О. І. Власенка він успішна працює над дипломною темою. Попередні випробування да ли хороші результати. Фото Г. Сухотіна. Базовій лабораторії — кращих спеціалістів! ється при Інституті хімії і фінансується раднаргоспом. Крім штатних працівників, в її роботі братимуть участь уні верситетські спеціалісти. Ство рення базової лабораторії спри ятиме посиленню зв ’ язку вче них університету з виробнич никами і безсумнівно викличе до життя нові, актуальні нау кові питання, що потребувати муть розв ’ язання. , Зараз проект договору про утворення базової лабораторії знаходиться на розгляді в Рад- наргоспі, який має його затвер дити і виділити відповідні асиг нування. Наше завдання — прискорити створення базової лабораторії. Треба остаточно вирішити пи тання про форми участі . на ших спеціалістів у роботі ба зової лабораторії і рекоменду вати для цього потрібних лю дей. Л. ЛИТВИНЕНКО, В. ТОЛМАЧОВ, доценти За договореністю з раднар госпом Харківського еконо мічного району розроблено проект створення при універ ситеті базової аналітичної ла бораторії. Основне завдання лабораторії — надання всебіч ної допомоги заводським лабо раторіям у розробці і впровад женні у виробництво нових ме- . тодів хімічного аналізу, органі зація обміну досвідом і під вищення кваліфікації праців ників заводських лабораторій. Базова лабораторія створю- ,Комуністи і комсомольці/ Будьте в авангар ді всенародної бо ротьби за виконан ня рішень XXIз’їз ду КПРС, за побу дову комунізме в СРСР! (З Закликів ЦК КПРС). СТАНОВИЩ Е ВИПРАВИЛО ПАРТБЮ РО Життя і робота комсомольської організації завжди привертає ува гу комуністів, партійної, органі зації. Постійна допомога з боку комуністів сприяє поліпшенню ро боти комсомолу на всіх ділянках громадського життя та навчання. Протягом 1958 року склалося ненормальне становище з комсо мольською роботою у геологів. Це відбилося на всій діяльності мо лоді факультету. Послабшала трудова дисципліна. Політико-ви- ховна робота занепала. Особливо скрутне становище було того року на П курсі. Причини недоліків крилися в тому, що під час попе редніх виборів до факультетського комсомольського бюро потрапили люди, які не мали потрібної іні ціативи та вміння організовувати роботу. Партійна організація фа культету, щоб виправити стан комсомольських справ, повинна була порушити питання про до строкові перевибори в комсомоль ській організації. На цей раз вже уважно_ поставились до підбору кандидатур. В комсомольській ор ганізації почали працювати член КПРС Дмитрієв та кандидат партії Ігнатенко. Посилилась постійна увага до комсомолу. Члени партійного бю ро факультету відвідували засідан ня комсомольського бюро, нада вали допомогу в роботі. Комуністи брали участь у комсомольських зборах. Тепер уже на засіданнях партійного бюро факультету за слухувались інформації про ді яльність комсомольського бюро. Партійна організація надавала до помогу комсомольцям в організації та проведенні масових заходів. Пожвавилась на факультеті ху дожня самодіяльність. Цікавішим стало життя спортивних секцій. Та в роботі комсомольської ор ганізації ще є недоліки. При цьо му можна послатися на стан ус пішності та трудової дисципліни на III курсі. З 19 академічних за-* боргованостей, що припадають на факультет, 12 належать третьо курсникам. Необхідно посилити’ роооту по зміцненню трудової дисципліни серед студентів ПІ курсу. На факультеті повинна бути по силена політико-виховна робота серед комсомольців. Вимагають ще більшої допомоги з боку партій ної організації і всі інші ділянки комсомольського життя. В. ЛАГУНОВ Помітні зрушення на фізматі Розв ’ язуючи низку учбових пи тань, успішно працювала протя гом року партійна організація фіз мату. І якщо недоліків ще багато, то все ж можна з усією певністю сказати: успіхи є і значні. Разом з деканатом і кафедрами партійне бюро провело значну під готовчу роботу по розробці нових учбових планів факультету в світлі рішень партії про перебу дову вищої школи і всіх пов ’ яза них з цим питань, зокрема, про підготовку висококваліфікованих спеціалістів. Особливо значна робота була проведена в справі розробки уч бових планів для студентів дру гих і третіх курсів. Тепер фа культет зможе забезпечити вже з цього учбового року перехід III і II курсів на новий учбовий план. У зв ’ язку з введенням в екс плуатацію обчислювального цент ру фізмат випускатиме щорічно 50 висококваліфікованих спеціа лістів в цій галузі. І не тільки обчислювальний центр — нове на факультеті. Введено до дії уста новку для одержання рідкого азо ту. Незабаром буде завершено монтаж високовольтного генера тора. Дещо нове введено і в уч бових практикумах (атомної фі- зики, електронної оптики, мате ріалів реакторобудування). Чимало уваги приділя ється підвищенню якості і обсяг; самостійної роботи студентів Особлива увага — студентам ви робничникам. Форми контролк над самостійною роботою різнома нітні. На кафедрі експеримен тальної фізики, крім відомих форм контролю, практикуються систе матичні виклики студентів на ін дивідуальні бесіди. Про ефектив ність цього заходу багато гово рити не треба. Причому на успіш ності студентів це позначилось дуже швидко. Багато уваги при діляють своїм студентам кафедри математичного аналізу, матема тичної фізики. Як і раніше, практикувалось залучення викладачів вищої ква ліфікації до читання курсів для потоків студентів. Є значні зрушення і в педаго гічній підготовці випускників. І все ж поле для подальшої діяль ності партійної організації фіз мату, діяльності напруженої і серйозної, велике. Щ е багато на факультеті академборжників, низька трудова дисципліна. Не зважаючи на вжиті заходи, парт- організація все ще не зуміла мо білізувати на боротьбу з цими негативними явищами увесь профе сорсько-викладацький склад фа культету. Правда, починаючи з цього учбового року, партійне бюро разом з деканатом приділило боротьбі за високу успішність особливо велику увагу. Підвищен ня трудової дисципліни — те важ ливе, за що бореться зараз фіз мат. Переглянуто особисті справи студентів, які систематично пору шують трудову дисципліну, з се сії в сесію одержують незадовільні оцінки. Рішенням Ученої ради фа культету 25 студентів відчислено з фізмату. Кожен випадок порушення ди сципліни студентом фізмату в уч бових корпусах або в гуртожит ках широко обговорюється гро мадськістю, доводиться до відома всіх ‘ студентів. Ш ироко освітлю ються у «Блискавках» хороші справи фізматівців, на прикладі кращих виховується колектив. Систематично провадяться на ради старост, паради викладачів молодших курсів, наради завіду ючих кафедрами. Есе це сприя тиме створенню атмосфери нетер пимості до ледарів і нероб, сприя тиме активній участі викладачів у боротьбі за високу успішність і дисципліну, сприятиме підви щенню якості підготовки спеціа лістів. І. ЄФРЕМОВА. Непояснима байдужість Як багато завжди говорять про необхідність налагодити тісний зв ’ язок між студентами і викла дачами, про те, щоб викладачі не лише на лекціях зустрічалися з своїми вихованцями, а и на ве чорах і просто в гуртожитках. Так, говорять про це багато, рі шення затверджують чудові. За останній час викладачі ча- стіше бувають у гуртожитках, ча стіше розмовляють з молоддю на теми, що торкаються не лише пи тань тільки-но прочитаної лекції. 1 все ж тісний зв ’ язок викладачів і студентів ще не став постійним і міцним в нашому університеті. А іноді старші товариші — викла дачі — навіть не використовують можливості побувати разом з сту дентами. Нещодавно в гуртожитку на пр. Леніна, 20 зібрались студенти історичного і хімічного факультетів святкувати весілля своїх друзів. Поздоровити молодих прийшов ли ше секретар партійної організації з хімічного факультету тов. Тітов. Більше ніхто. А привітати хоро шого студента-п ’ ятикурсника, який одружувався, викладачі-істо- рики так часу й не знайшли. Хо роше це? Ні. В. МАКОГОНОВ. Вчитель, наш старший товариш Закінчивши університет, ми підемо працювати в школи, ри дянські організації, інститути, але й там назавжди збережемо і [пам ’ яті університет, викладачів, наших старших товаришів. і Один з тих людей, кого обов ’ язково будуть згадувати ви •пускники історичного факультету нашого університету, — це Кщ Карпович Шиян, людина, яка всією душею віддана справі вихован і’Я і навчання молодих спеціалістів-істориків. 36 років віддав педагогічній діяльності кандидат історичних наук доцент К. К. Шиян. Він уміє налагодити тісний зв ’ язок з слухачами, захоплююче веде слухачів у глибину віків, яскраво ма лює картини створення і розпаду Київської Русі. Присутні на лек ції легко й чітко засвоюють історичний матеріал, узнають, як бо ровся народ Російської держави з іноземними загарбниками. Він не лише чудово володіє своїм предметом, але й хороше знає життя. З 1939 р. Кир Карпович працює в університеті, і саме тоді, розпочинається його справжня наукова робота. Він пише праці] «Боротьба селян Харківської губернії проти столипінської аграрної реформи», «Українська Рада Трудової Армії в Донбасі в 1920 ро-] ці», «Історія Харківського, паровозобудівельного’ заводу». Значний: науковий інтерес викликають його статті, надруковані в обласних] газетах. і Поряд з науковою роботою Кир Карпович Приділяв бцгатє] уваги студентам як агітатор першого курсу, причому як зразковий] агітатор. Він не лише систематично провадив політзаняття, але Ті завжди цікавився особистим життям студентів, їхнім навчанням ■ не лише в аудиторіях, але й гуртожитках, на кутках, допомагає завжди усувати ті або інші труднощі. У науковця, викладача, агітатора Кира Карповича Шияна вистачає часу й на те, щоб по-справжньому цікаво, на високому рівні вести студентський науковий гурток з історії СРСР. Зараз Кир Карпович працює над докторською дисертацією, при свяченою відбудовчому періодові на Україні у 1921 — 1925 рр. Ми, його студенти і вихованці, бажаємо К. К. Шияну доброго здоров’я то успіхів у науковій, педагогічній та виховній діяльності. О. люосєв. ЗАВІТАЙТЕ В ЧЕРВОНІ КУТКИ/ В університетських гуртожит ках є червоні кутки, але знахо дяться вони в занедбаному ста ні. Зовні оформлені незадовільно т невистачає ” стендів, плакатів, нічого не розповідається про історію комсомолу, не кажучи вже про історію університету. Не влаштовуються в червоних кутках систематично виставки до ювілей них дат. Окремо червоний куток існує лише на Шатилівці. В інших гуртожитках вони в одному при- міщенні з читальнею. Треба домогтись, щоб примі щення червоного кутка кожного гуртожитку бмо відповідно оформлено. Треба створити і по повнити бібліотечки, забезпечити засобами наочної агітації, при дбати ігри: шашки, шахи та ін. Активну роль у цьому повинні відіграти, крім студкому, партій на організація університету, гро мадські організації. ТОПКОВ, член комітету ком сомолу. КОЛИ ВТРАЧАЄТЬСЯ ПОЧУТТЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ]ЦИНУВ рік з дня прийняття закону про перебудову си стеми вищої та середньої освіти, рік напруженої боротьби праців ників вищої та середньої шкіл за наближення навчання до прак тики, до життя. Чимало було зроблено в цьому напрямку і в нашому універси- геті. Факультетські колективи вже Добилися певних успіхів в здій сненні настанов партії та уряду. Серйозну допомогу вчителям се редніх шкіл надає хімічний фа культет. Та, на жаль, осторонь цієї важливої і потрібної справи сто яла протягом року загальноунівер- ситетська кафедра педагогіки та психології. Про це переконливо говорилось на засіданні партійного комітете, який обговорив питання про стан учбової і наукової роботи на кафедрі. Вказувалося, зокрема, що ка федра педагогіки нашого універ ситету, одного з провідних педа гогічних вузів міста, не змогла зайняти належне їй місце в по всякденній боротьбі за перебудо ву роботи вищих та середніх уч бових закладів. Ш коли нашого міста не одержу вали безпосередньої допомоги ка федри у розв ’ язанні завдань пе ребудови учбового та виховного процесів; зовсім відсутня була ко ординація діяльності кафедри з іншими кафедрами таких вузів міста, як педагогічного, іноземних мли і іпш Навіть в університеті кафедра не очолила великий колектив працівників, що займаються пи таннями педагогіки та методики викладання. Формальний характер носило керівництво кафедрою, практикою в школі. Провідні ви- сладачі кафедри безпосередньо не керували практикою в школах і взагалі рідко там бували. В науковій тематиці кафедри пе-> реважали історико-педагогічні тe J ми. Тільки останнім часом кафед ра включила в план наукової ро боти комплексну тематику, пов ’ я зану з питаннями виховної робо ти в школах-інтернатах, та ре зультатів розробки цієї теми ще нема. Проведена лише загальна розробка основ них положень, але вона не спирається на без посередній науковий експеримент, спостереження в школах-інтерна тах. Випали з поля зору кафедри питання політехнізації навчання. Все це, безсумнівно, позначило ся і на якості лекційних курсів, які читаються членами кафедри в нашому університеті. Загальним недоліком лекцій, що читаються з педагогіки та психології, є аб страктність та академічність. В лекціях недостатньо висвітлюєть ся практика роботи шкіл, не вра ховується специфіка факультетів, на яких читаються лекції, -мало наводиться в них живих, конкрет- них прикладів з життя школи. Саме тому студенти й відзначають, що в цих лекціях багато історії, але мало питань сьогоднішнього дня. Доказом цього може служити лекція, прочитана викладачем Уваровою про піонерську роботу в школі. В ній, як показала сте нограма, лише три сторінки були присвячені безпосередньо темі — формам і методам піонерської ро боти, а основна частина — загаль ним положенням. Серйозні, недо ліки такого ж характеру були ви явлені в лекції викладача кафедри Бачинської. Виникає законне питання — чи знали комуністи кафедри про стан справ на своїй кафедрі. Так, зна ли. Знали про те, що завідуючий кафедрою проф. Гуревич за віком та станом здоров ’ я неспроможний забезпечити повноцінне керівницт во кафедрою. Знали про недоліки організаційної, учбової та науко вої роботи кафедри. Знали і при мирилися з цим, діючи за прин ципом «моя хата з краю». Все це значить, що комуністи кафедри втратили почуття відпо відальності, не були принципови ми в проведенні в життя рішень партії. < Партійний комітет, ретельно проаналізувавши діяльність ка- .федри, затвердив рішення, спря мовані на докорінну перебудову /всієї роботи кафедри в світлі вц- Х»г сучасності. Л. ІВАЩЄНКО «ХАРКІВСЬКИЙ УНІВЕ РСИТЕТ» Стор. 2. 29 жовтня 1959 р. ,Висока вимогливість комуніста Здається, не так уже й давно- весною — партійне бюро філоло гічного факультету звітувало пе ред комуністами за свою піврічну роботу. Всебічно і детально обго ворювалась тоді діяльність пар тійної організації. Та може саме тому, що комуністи філфаку добре обізнані з діяльністю свого парт-, бюро, на звітно-перевиборних збо рах ділова розмова йшла про го ловне, зосередилась дійсно на принципових питаннях. Коли коротко сформулювати зміст виступів першокурсника Мн- хильова і декана Вербицького, доцента Кенігсберг і секретаря комсомольського бюро Гриди, се кретаря партбюро Коржа і викла дача Луцької, ff всі вони гово рили насамперед про високу ви могливість комуніста. Про високу вимогливість і до своєї діяльності та поведінки, і до роботи това ришів. Про почуття особистої, персональної відповідальності кожного комуніста за всі галузі життя на факультеті. — Адже погіршала успішність на факультеті. А чи нормально це, що за стан успішності та дисци пліни відповідальність цілком пе рекладається на деканат? А що ми, партійна організація, викла- дачі-комуністи, зробили в цьому напрямку? — слушно спитав до цент Ткаченко, відкриваючи деба- ти по звітній доповіді партбюро. І тов. Коноваленко підтримав цю думку, говорячи про необхід ність повсякденного контролю партбюро за ходом навчального процесу. Не можна сказати, що партійна організація стояла осторонь нау кової роботи. Б зрушення (і знач ні!) на філфаці. Та чи достатні вони? Чи відповідають вони тим завданням, які ставить перед нау ковцями семирічка? «Якщо ви кладачі й надрукували низку ста- т(‘й, то ці статті ще не роблять великої погоди, не дають можли вості говорити про наш факуль тет, що він вийшов на широку дорогу філологічної науки», — та ку думку висловив тов. Корж. У промовах комуністів Верби цького, Коноваленка, члена парт кому тов. Терехова говорилось і про те, що партійні групи кафедр ще мало борються за реалізацію цих можливостей. Підсилення партійної роботи на кафедрах — ось ключ до збільшення кількості і поліпшення якості наукової про дукції. Переважна більшість комуні- стів-викладачів працює на ста ціонарі, та це не може стояти на перешкоді тому, щоб вони піклу вались і про стан роботи на ве чірньому та заочному відділеннях. А сьогодні поки що ці відділення «стоять осторонь активного життя на факультеті, кафедри не знають справжнього становища вечірни- ків та заочників» (з виступу тов. Калиниченка). Не було на зборах такого ви ступу, який би пе торкався пи тань політико-виховної роботи. Виховувати в праці, агітувати конкретно, особистим прикладом — ось одностайна думка комуністів. І в усьому цьому велику роль повинні відігравати факультетська і курсові стіннівки. Па роль преси особливу увагу зборів звернув т. Терехов. Комуністи-викладач! повинні брати активну участь у роботі стінгазет, але насамперед треба активізувати творчі сили студентів. Комуніст повинен втручатися у всі ділянки факультетського жит тя, він не має права стояти осто ронь! — цією думкою пронизані рішення партійних зборів філоло гів. „День університету “ ? Не бачили Є при університеті товариство ентузіастів — аматорів кіноми стецтва. Працювало воно непо гано і навіть демонструвало ко роткометражні кінофільми з жит тя і побуту студентської молоді. Такий короткометражний жартів ливий фільм поставили, зокрема, наші хіміки. Приблизно півтора року тому в учбовій частині університету вирішили поставити цю справу на «наукову основу». Мовляв, стихія ні до чого доброго на всіх етапах суспільного життя не приводила і на цей раз не при веде! Тим паче в університеті, де, як відомо, наука стоїть на на лежному, тобто високому рівні. Вирішивши так, запросили платного фахівця тов. В. Я. Хей- феца, досвідченого оператора. Створили дві групи (пішла, бач те. диференціація): в одну поза писували кіносценаристів, у дру гу — кінооператорів. Сценаристи відразу ж з запалом узялися за роботу. — Поставимо студентський кі нофільм «День університету»! Коли виникла така думка, всі ці ентузіасти перепитували один одного; — Як вам подобається така ідея? День університету! Покаже мо кращих професорів, передову ’ студентську масу, самодіяльність, наукове студентське товариство… Шедевр! — Не забудьте, хлопці, показа ти і ледарів в усій їхній красі — Вставте у сценарій і штуч них супутників! Як наші студент — майбутні астрономи спостер гають за штучними супутниками — А наукові експедиції — ц вам що? — говорили з гурту. — А виробнича практика гео лотів? Крупним планом. Сказано — молодь! Не встигл домовитись про назву фільму, я уже закрутилося, заклекотіло, за вирувало… — Це буде не день нашого уні верситету, а рік, усі п ’ ять років У цьому «дні», як у краплі води буде видно наше Життя, нашу працю! І ви знаєте, оцей товариіщ що вигукнув останні слова, як у воду дивився. І навіщо йому було Ф ворити про рік та про п ’ ять ро ків? І хто його, дурня, за язик тягнув? Рік минув. Запал згас. Уже не вирує, не клекоче. Тов. Хейфец, правда, щось кру тить. Та, либонь, це в ту сторо ну… А один із сценаристів каже: — Це справді буде не • «День університету», а «Рік університе ту». Скептик додає: — Та вони ж обіцяли всі п ’ ять років показати. Це буде «П ’ яти річчя університету». Свирид ЧИРВА. ЦЕ ЗАВАЖАЄ НАВЧАННЮ Студенти другого курсу радіофізичного факуль тету дуже серйозно ставляться до вивчення мате матики. Але через непродуманість у розподілі аудиторій вони не можуть нормально слухати лекції проф. Бланка. Ось посудіть самі. 0 третій годині закінчуєть ся лекція з фізики. А через десять хвилин розпо чинається наступна — з математики. Так, усе нормально, десятмхеилинна перерва. Але за Ці десять хвилин 105 чоловік мусять збігти (саме збігти) з восьмого поверху одного корпусу, пе ребігти через двір, вдертися в 11 корпус, штур мом взяти п ’ ятиповерхові сходи,, і, трохи відди хавшись, розпочати слухання лекції. Та це все було б ще не так страшно. Ну, по бігають трохи, це навіть потрібно для фізичного загартування, краще сидітимуть на лекції. Гір ше те, що ті, що не встигають потрапити у перші три-чотири десятки студентів, які займуть 42-у аудиторію, слухати математику вже майже не спроможні, бо ні викладача, ні дошки вони не побачать, а те, що говорить викладач, не почу ють. Другокурсники – радіофізики, які не вміють дуже швидко бігати і стрибати по сходах, зму шені передчасно залишати лекцію з фізики, або не з ’ являтися на математику. І так двічі на тиж день — по середах і п ’ ятницях. Говорити про те, як від таких кросів страждає і дисципліна, і ус пішність студентів, думаємо зайво. Що можна зробити (а зробити треба і дуже швидко!)? По-перше, якось домовитись з фізматом, щоб по середах і п’ятницях фізична аудиторія ще на одну пару залишалась за радіофізичним факультетом. Якщо це неможливо, то слід тер міново побудувати у 42-ій аудиторії щось подіб не до невеликої сцени, щоб всі студенти бачили викладача і краще його чули. О. СИЧ. В УЧБОВІЙ БІБЛІОТЕЦІ ХОЛОДНО Отеплювальний сезон в учбовій бібліотеці починається з посиле них дзвоників в господарчу час тину. У нас ледве теплі батареї. Взимку у нас завжди холодив, працівники бібліотеки часто хво ріють. І це в той час, коли в го ловному корпусі широко відкриті всі кватирки і двері — люди за дихаються від жари. Зараз кінець жовтня. У нас зовсім холодні батареї. В госп частині відповідають, що коче гарка на ремонті. Поки що на дверях кочегарки висить великий замок. Чи не можна, врешті, зро бити так, щоб, ідучи на роботу, працівники бібліотеки не щули лись зарані від холоду. Н. ІГНАТЕНКО, працівник бібліотеки. ПЕРЕСТАРАЛИСЯ… Навряд чи хто стане заперечувати важливість і необхідність ор ганізації самообслуговування у гуртожитку і учбових корпусах. Пи тання це безпосередньо зв ’ язане з важливою проблемою комуні стичного виховання молоді,виховання, яке неможливе без трудово го загартування. Самообслуговування привчить студентів з повагою ставитись до всякої праці, до зібраності і акуратності в побуті й на роботі. Але, як і всяка нова справа, самообслуговування вимагає серйозної продуманості. Його слід організувати не лише адміні стративними заходами, а й вихованням свідомого ставлення студента до справи, інакше воно не досягне мети. В університеті не всюди саме з цієї точки зору підішли до організації самообслуговування. Ось наказ, за яким розподіляються по факультетах об ’ єкти. З ньо го видно, що філологам запропоновано обслуговувати ботанічний сад, . радіофізикам — загальноуніверситетську кафедру історії КПРС. Гуртожиток, де живеш, аудиторію, лабораторію, де працюєш, — це зрозуміло і потрібно. Але філологи і… ботанічний сад? Хіба це місце їхньої праці?! Це вже не самообслуговування. Навіщо до хорошої, потрібної і важливої справи домішується непродуманість, яка шкодить справі, загрожує дискредитувати її? р. ДОМБРОВСЬКА ГОТУВАТИ СПЕЦІАЛІСТІВ, ГІДНИХ ЕПОХИ КОМУНІЗМУ! КОМСОМОЛЬЦІ 1 комсомолки, РАДЯНСЬКА МОЛОДЬ! ВЧІТЬСЯ ЖИТИ І ПРАЦЮВАТИ ПО-КОМУНІ- СТИЧНОМУ! ВИРОБЛЯЙТЕ В СОБІ ВИСОКІ МОРАЛЬНІ ЯКОСТІ! БУДЬТЕ СВІДОМИМИ І НЕВТОМНИМИ БУ ДІВНИКАМИ КОМУНІЗМУ! (З Закликів ЦК КПРС). і Ще великий В. І. Ленін, да- іючи поради агітаторам і про пагандистам. писав про те, що агітація повинна бути цілеспря- ‘мованою і індивідуалізованою. ‘Агітатор повинен ставити перед ‘собою завдання найкращим спо- ісобом вплинути на аудиторію, а ідля цього потрібно в бесідах не відриватися від життя колективу, виховувати його членів на кон кретних прикладах. Бесіда, яка проходить нудно, не порушує питань, що хвилюють присутніх, як правило, не дося гає мети. Агітатор повинен викладати ма теріал бесіди просто, жваво, за лучаючи слухачів до обговорен ня. Ви скажете, що це відомо. Цілком вірно! Але чому ж в та кому разі ми не завжди виконує мо ці цінні поради? Є, безумовно, немало хороших агітаторів, які помітно вплива ють па студентів. Однак в цілому агітаційно-масова робота в акаде мічних групах все ще не відпові дає високим вимогам. Заняття, нудні й відірвані від життя, не задовольняють студентів. І тому на кожному факультеті можна побачити іноді, як під час політ- занять студенти займаються сто ронніми справами, з нетерпінням чекаючи на закінчення бесіди. На нашу думку, агітатори не виконують свого обов ’ язку, якщо теми бесід вони не пов ’ язують з життям курсу. Треба також вра ховувати вік, інтереси, спеціаль- зість студентів. Агітатор повинен вміло спрямовувати зусилля ко лективу на вирішення завдань, цо стоять зараз перед ним: зміц- іення дисципліни, підвищення якості навчання, виконання гро мадських доручень і т. ін. і в ой же час постійно дбати про двищення ідейно-політичного іівня студентів. На кожній політгодині 10 — 15 вилин повинно бути приділено гляду подій за рубежем і в на- іій країні. Слід також жваво еагувати на курсові події, Непогано, якщо на окремих за няттях студенти по черзі висту патимуть з коротким оглядом но вин у галузі своєї спеціальності. Між тим можна ще нерідко по чути твердження, що агітатор по винен додержуватися лише запла нованої теми. Перебудова роботи університе ту вимагає посиленої уваги до ор ганізації самостійної роботи сту дентів і контролю над нею. Цю роботу на кожному курсі поряд з викладачами, відповідальними за курси, повинні вести агітатори, бо ніхто так, як вони, не знають кожного студента. Агітатор пови нен бути частим гостем навіть і на кутках, де живуть студенти. Обмежусь двома прикладами. На третьому і четвертому курсах географічного факультету (групи фізгеографів) політичні заняття зелись майже без врахування по- бажань студентів. Агітатори, зви чайно, обмежувались викладом теми, запропонованої партійним бюро. Дійовість такої агітації вияви лась невеликою — в групах по гіршала дисципліна, послабився інтерес до політзанять, частіше траплялися випадки, коли студен ти тікали з занять. Інше становище склалося па другому курсі (група М. Ко- ломійця), в другій групі п ’ ятого курсу «Б» (агітатор Є. Майківсь- ка) і в деяких інших академгру- пах, де агітатори добре знають студентів, прислухаються до їх побажань і тому цікаво провадять політзаняття. В цих групах зміц нилася дисципліна, підвищилася успішність, студенти добре спра вилися з завданнями польової і шкільної практики. Викладачі, особливо завідуючі кафедрами, члени партійних бюро все ще дуже рідко виступають на сторінках стіннівок. Це ж стосу ється і агітаторів. Це невірна практика. Адже стінна преса — могутній засіб виховання студент ства, активний помічник у бо ротьбі за високу дисципліну і успішність. На мою думку, викладачі, в то му числі провідні, і в першу чер гу комуністи повинні бути актив ними кореспондентами нашої пре си. На факультетах, які працюють в другу зміну, зокрема на гео графічному, склалися дуже не сприятливі умови для проведення позааудиторної культурно-масо- вої роботи. Факультет працює з третьої години дня до восьмої ве чора, а в дні поліізанять — до дев ’ ятої години. Коли ж провади ти культпоходи та диспути, коли призначити час для факультет ського лекторію? Студенти не мають можливості працювати в наукових та інших гуртках. Між тим перевірка довела, що фізмат, який працює в першу змі ну, використовує аудиторії, по трібні географічному факультето ві, лише до другої години. Доцільно розпочинати роботу географічного факультету на го дину раніше, використовуючи цю годину для політико-виховних та культурно-масових заходів. В. ВІЛЕНК1Н, член партбюро географічного факультету. «ХАРКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ» Стор. 3. 29 жовтня 1959 р. ,„ВВАЖАТИ РОБОТУ НЕЗАДОВІЛЬНОЮ “ Що й казати, за рік небагато зробила комсомольська організація видавництва і друкарні. Молоді тут зараз багато, а ось комсомоль ського вогника не відчувалось. Бюро працювало дуже погано, і головна провина падає на колиш нього секретаря Віру Омельченко, яка своїм безвідповідальним став ленням до виконання комсомоль ських обов ’ язків розвалила робо ту. Не можна знімати відповідаль ності і з інших членів бюро. Ли ше одна Ліда Лебедева, робітниця- палітурниця, відповідальна за культмасовий сектор, відчувала себе членом бюро і працювала як слід. Саме вона і звітувала на збо- рах від імені бюро. Хоча звіту вати було майже ні про що. Як готували збори, так вони й пройшли, — погано. Жодного змі стовного виступу, жодного гаря чого слова. Але до важливих висновків все ж прийшли. Далі терпіти та ке становище в комсомольській організації не можна. Слід взя тись за справи. Обов ’ язок молоді друкарні і видавництва — зустрі ти 42-і роковини Жовтня висо кими виробничими успіхами, а для цього потрібна цілеспрямова на, згуртована діяльність комсо мольців. Визнавши роботу попереднього складу бюро незадовільною, збо- ри ухвалили просити райком ЛКСМУ суворо покарати В. Омель ченко за зрив роботи. Збори закінчились, розпочався новий рік комсомольського життя, комсомольської праці одного з ве ликих виробничих колективів уні верситету — видавництва. Робо та визнана незадовільною. Такий висновок збори роблять не часто. А чи знають про це у комітеті комсомолу університету? Чи ці кавиться комітет життям молоді видавництва? Яку допомогу за рік подав він, чи збирається подава ти її цього року? До вас зверта ємось, члени комітету комсомолу! В. РУДЕНКО. Сандомирские сосны. День рождался по-польски морозным, Леденящею влагой обдут. Исходный рубеж, сандомирские сосны — Чуть закроешь глаза — предстают. Тут на русские наши шинели Эти сосны угрюмо смотрели. Было глухо. Январский уют. Обернешься — а люди идут. Лес, где не место гармони. В сумерках молча иди. Кашлять нельзя. Только кони (Что им!) заржут позади. Близко! Чужие высоты Хмуро войну сторожат. И размыкаются роты Горному гребню в обхват. — Стой! И невольно лопата Щупает твердое — лед. И ждем, штурмовые солдаты, Утра да команды «вперед!» А где-то (уж быть бы зарнице!). Две стрелы сомкнулись в одну. И диких смерчей вереницы Рванулись, убив тишину. Час, другой… а земля глухо стонет От рева таких канонад« Что кони, армейские кони, Не могут привыкнуть — дрожат. Вдруг замерло все, чтоб в минуту «Ура» донести вперекат. И зимнею влагай обдутый На Кельце шагает солдат. Кельце, Кельце… не чужой нам город. Говорят — он зелен, говорят — он молод. Говорят — пшеница там сейчас в поре. Неподатлив был грунт. Но зарыты в сорок пятом году, в январе… Поклонитесь холодным гранитам, Обращенным к восходной заре! П. КОЛЕНСКИЙ, студент филологического факультета. ЧАС РОЗПОЧАТИ СЕРЙОЗНУ РОЗМОВУ В цьому році філологічний фа культет зайняв не дуже почесне місце по успішності: передостаннє серед інших факультетів. Цифра «73» багато про що скаже — це Кількість студентів, що мають академзаборгованості, причому більшість з них — не одну. Зараз кількість заборгованостей значно зменшилась. Але говорити про це треба тому, що, по-перше, чима ло заборгованостей не складено й досі, по-друге, наближається нова сесія, кількість «хвостів», очевидно, знову зросте. Доки це буде? На другому курсі українського відділення студентка Кривець ще й досі не склала екзамену з основ мовознавства і заліку з латин ської мови. Тричі складала осно-‘ ви мовознавства, кожного разу виявляючи надзвичайно слабкі знання, ’ студентка цього ж курсу Шумило. Третьокурсниця Пульна від кладає складання екзамену з іс торії КПРС та німецької мови, очевидно, на останній семестр університетського життя. 16 сту дентів невчасно склали екзамени на III російському. І тут є свої рекордсмени:. Бесарабов (росій ська мова, українська мова та Ін ші), ІІІумаріна (російська мова, українська мова, історія КПРС). Причому на III російському пів- курсу не склали української мови, а ті, що раніш її не вивчали і мали відстрочку, відтягують оста точний строк складання на неві домі часи. І взагалі на філологічному фа культеті склалось якесь ненор мальне становище. Має студент академічну заборгованість. На вкруг нього тупцюють комсо мольські активісти і все запиту ють: «Коли ж ти вже складеш? Скоріш, будь ласка». Нема відо мого «хвостиста» Савченка на лекції. «Де він?» — «Та в ньо го ж політекономія!», — спів чутливо хором відповідає курс. От такий парадокс: тому, що студент невчасно склав екзамен, тягне назад факультет, йому ще й дозволяють безпричинно не від відувати лекції. А зараз хочеться зупинитись на особливо обурливому — студенти- філологи мають безліч «хвостів» саме з мовних дисциплін, тобто з основних профілюючих на своє му факультеті. Якби людина, да лека від філології, почула, що фі лолог, мовник пише диктант на двійку, це було б сприйнято як жарт, але все ж на двійку’ диктанти студенти пишуть. І це чомусь не дуже хвилює студентів, завтрашніх учите лів мови. Ось, наприклад, п ’ яти- курсник Каніщев пише диктанти лише на одиницю, І він не один. Вкрай погяи; справи з мовою на другому російському. В кінці ро- ку студенти цього курсу скла датимуть екзамен з українсько мови, якому передуватиме екза менаційний диктант. Зараз воні теж пишуть диктанти, і ось якими результатами (відомост останнього місяця): з 35 оцінок одне «відмінно», два «добре» два «посередньо», а решта — «не задовільно». Аленич робить в диктанті 150 помилок, Ладуниць кий — 50, Веливецький — 23, Мит рофанова — 14, Мартова — 13 А в кінці року — екзамен, і ні кому не може бути ніяких приві- легій, хоча б тому, що студенти курсу до вивчення мови ставля ться неприпустимо. — Враження таке, — говорить ви кладач української мови М. Ю. Про тасова, — що студентів зовсім не хвилює цей сумний стан речей. І вона має рацію. Досить часто можна почути «висловлювання» не дуже оригінальні і не дуже розумні про українську мову від студентки цього курсу Іванової. Очевидно, чують це і на курсі, але ніхто не поставить її на міс це. — Нам здається, що на факульте ті час уже розгорнути серйозну розмову про ставлення до укра їнської мови, про занадто велику кількість заборгованостей з про філюючих дисциплін. А. ВЛАСОВА. Осінні оплески — т е ж приємні Двоє стоять на зупинці. З дерев злітає світложовте листя, колір якого нагадує барви сонячних літніх днів. Останнє листя, золо та осінь. Сумно? Ні! Подивіться на стадіон «Аван гард» — там веселощі, пристра сті. Ідуть змагання легкоатлетів під поетичним девізом «Золота осінь». Почалися вони у Червоно му Сормові, а Харків — один з етапів цих змагань. Немов листя, тріпочуть апло дуючі долоні. Вузи, розподілені на три групи, змагаються за кубок. ХДУ — у перших лавах першої групи. Наш спортивний клуї представлений 18 командами. Чорною блискавкою летить пс доріжці Оля Кришталь. — Оля! Оля! О-ля! — гримить на стадіоні, хоча, на жаль, дуже мало на стадіоні наших боліль ників. Жіноча команда у складі Коноз, Кришталь, Гуринович, Ро- гозянської виграла перше місце. Після естафет 4 ХІ00 ХДУ на другому місці, випередивши ХПІ на 200 очок. Але попереду «шведки»… — Чоловіки бігтимуть дистанції 800, 400, 200, 100, жінки — 400, 200, 100 метрів. Представники ХПІ похмурі і непохитні. Наші^- стурбовані і почувають себе трохи непевно — сильні суперники. — Марш! — як вистріл. — «Шведки» почалися. — Ba -ля! Давай! Валя біжить нога в ногу з представницею інституту фізкуль тури. На другому етапі Ольга Кришталь випереджає суперниць. Команда чоловіків у складі Кри- воручка, Мартинюка, Єрмакова та Кудиненка в естафеті 4X100 за войовує ill місце, і в цілому уні верситет виходить на друге, ви передивши ХПІ, свого постійного легкоатлетичного суперника. Хай «золота осінь» стане вес ною розквіту легкої атлетики в університеті! О. РАПТОВИЙ. ХРОНІКА Міська рада спортивних това риств провадила першість серед молодіжних команд з вільної бо- >отьби. У цих змаганнях наша команда зайняла третє місце, програвши командам ДСТ «Ди намо» та інституту фізичного ви ховання. * * Команда університетських ша хістів (34 чоловіки) провела то вариську зустріч з одним з най- сильніших колективів вузів з ша хів, інженерно-будівельним інсти тутом. Перемогла наша команда з рахунком 24:11. З ЩОДЕННИКА ТУРИСТА (Закінчення. Поч. у No 33). Перейшли болото і наблизили ся до Марукського перевалу. Ви сота його 2858 метрів. Піднімаємось мовчки. Навіть невгамовний, веселий Вася при нишк, плівся десь у хвості, ши роко розкриваючи рота і жадіб но вдихаючи повітря; обома ру ками він тримав рюкзака. На привалах підкріплювалися цукром. Все сильніше відчувався низь кий тиск повітря, вуха, здавало ся, заклало ватою, звуки нашої мови ставали віддаленими, дзвін гірських джерел лункий. У перший же день взяли пере вал на §56 метрів вищий від найвищої точки Карпат — Говерли Спускалися по слизькій стежці Іноді ступиш необережно, зачепиш якийсь «живий» камінець та й почнеш змагатися з ним у швид кісному спускові. Звичайно, ми люди, програвали ці змагання камінцям, бо ііам заважали чаші власні ноги, які стирчали з-під величезного рюкзака. Зрадницьки дрижали коліна. Ніби для того, щоб заспокоїти це тремтіння ко лін після спуску, внизу протікала річка, яку довелось перехотіли вбрід. Як відомо, снігова вода за спокоює нерви. Перша ночівля в горах! Боро лися з комарами, розпалюючи вогнище з соснових зелених віт. В п ’ яти кроках від бівуака швид ка річка несла свої блакитні во ди. Праворуч голі скелі затуля ють півнеба, позаду — снігова вершина. Сліди бурелому: з ко рінням вирвані сосни. їх так ба гато, що ніде поставити ногу. Здається, якийсь велетень про йшов і, змітаючи шаблею могут ні стволи, зсунув їх в одну куцу Вранці вмилися холодною ро сою, зігрілися манною кашею попрямували до перевалу Холега Річку Велика Марка нереходилі в кількох місцях — метод серпан і тино. Інакше не можна було: і ледь помітна стежка йшла в во ду, ховалася в каміннях, обри валася в повітрі. Вода в річці прибувала з кожною хвилиною сонце піднялось високо над ске лями, але промені його ще ке проникли в ущелину, і нас про ймала дрож. Льоня і Юра несли по два рюкзаки. Вася і Толя по давали нам з Ерною руки в не безпечних місцях. Цього дня ми пройшли ДОСИТЬ багато. Зустріли стадо коріз Юра, наш неспокійний завгосп, зав ’ язав з чередниками економіч ні стосунки, на обід ми їли манну кашу на молоці, вдосталь напились гарячого молока. Потім подолали більш ніж 45-градусний підйом. Увечері ми з Ерною дуже вто-1 милися і всім заявили про це. | Вирішили зупинитись на нічліг | Обрали хорошу галявину, але То- 1 лі і Льоні хотілося кращої, і во ни пішли вперед на розвідку. А ми посідали і почали розхвалюва ти обране місце. Повернулися ра дісні розвідники. — Вперед, братці! Там кіш озеро і човен! Чабани — українці зраділи на шому візитові. Довго після вече рі слухали ми біля вогнища їхні розповіді про місцевий побут і звичаї, про капризи гірського клі мату. А вранці старий дідусь з вуса ми Тараса Бульби подарував нам по виструганій палочці. «У горах без палок ходити.не можна!» Ми звикли до похідного життя і новий підйом давався вже лег ше. Перевал Холеґа почасхував нас смачним морозивом: Юра не пожалів баночки згущеного моло ка, а Холега — льоду і снігу. Спускаючись з перевалу, по знайомились ще з двома, на цей раз місцевими, чабанами. Чудовий і гостинний кавказький народ! Вранці над вогнищем висуши ли обмотки і направились штур мувати Озерний перевал. На при валі Юра видав кожному по дві конфети, а воду пили з джерела в необмеженій кількості. «Останні дев ’ ять грудочок цукру видавати му за кращі номери художньої самодіяльності» — оголошував він і починав читати вірші, його від разу ж перебивали Толя і Вася своїми піснями. Харчі наші закінчувались, і все частіше починалася розмова про смачну їжу. Знов натрапили на пастухів. Повна, висока на зріс жінка плела віночок з квітів сво їй маленькій донечці, а . поруч сидів чоловік з сивиною у волоссі. Він зустрів нас запитанням: «Звідки ви? Куди йдете?» І, не чекаючи відповіді, продовжував: «Молоко пити будете?…». На прощання маленьку сірооку дівчинку Юра почастував конфс- тами: рости велика, будь красива. — Навіщо велика, — сказав Ва ся з висоти свого зросту. Нам треба було взяти ще чо тири перевали, перейти через Центральний Кавказький хребет (перевал Кизгич). В селищі Ар- хиз ми дізналися, що цього року Кизгич перейшли лише геологи. Одна група туристів намагалася перейти, але повернулася. Перевал Кизгіич зустрів нас грозою, снігом і градом. Ця пе реправа була бойовим хрещенням перед штурмом Головного Кав казького хребта. Підйом розпочався! Стежка здиралася по неймовірних висо- костях, вилася над безоднями, поринала у крижані джерела і обривалася в повітрі. її замінила гранітна скеля. По кам ’ яних гі гантських сходах повз вікові сні ги повзли ми прямо до сонця. І от ми на висоті 4000 метрів. По чуття радості охопило наші серця. Ми милувалися мальовничими куточками природи, дихали сві жим гірським повітрям, пили во ду з мінеральних джерел, спали в хмарах, підіймались вище хмар, повзли по диких скелях, перехо дили річки і водоспади, вдихали пахощі казкових квітів. Вставали до схід сонця, увечері довгЬ си діли біля жаркого вогница, спі вали, сперечалися. Два тижні ку палися в морі. Хіба можна забу ти нових друзів, цей чудовий час? М. КУРЦЕВА. Останній перевал. Редактор Б. ЩЕРБАН ЕНКО. Адреса редакції: Університетська вул., 16. Тел. 2-72-01. дод. 64. Друк. Вид-ва ХДУ. БЦ 12724. Зам. 1877.