No 37 (991) Субота, 21 листопада 1959 р. Ціна 29 коп. В КОМІТЕТІ КОМСОМОЛУ Розгорнемо змагання між групами На черговому засіданні комі тету комсомолу університету об говорювалась низка питань. Одне з найважливіших, що стояло на порядку денному, — питання ор ганізації змагання між комсомоль ськими групами. Комітет комсомолу затвердив «Зразкові умови соцзмагання». На кожному факультеті у відпо відності з специфікою факультету ці зразкові умови змагання будуть конкретизовані. Комітет зобов ’ язав комсомоль ські бюро факультетів у найко- ротші строки провести широкі за сідання факультетського комсо мольського актива, на яких за твердити конкретні умови змаган ня між групами на факультеті. Вже в листопаді в усіх комсо мольських групах відбудуться збори з питань організації зма гання, на яких до відома комсо мольців групи будуть доведені факультетські умови змагання і прийняті конкретні зобов ’ язання. Контроль і відповідальність за хід змагання між комсомольськи ми групами покладається на секретарів факультетських ком сомольських бюро і членів комі тету комсомолу. Зразкові умови змагання між первинними комсо мольськими організаціями груп (курсів) усіх факультетів Харків ського державного університету. Учбово-виховна робота а) Висока успішність і трудова дисципліна комсомольців групи (курсу). Участь у діяльності СНТ, активна робота в лабораторіях. Шефська робота в школах, інтер натах, піонерських кімнатах. б) Високий рівень знань комсо мольців групи (курсу) з питань внутрішнього життя країни, з пи тань міжнародного життя. По стійна підготованість до політ- годин. Організація зустрічей з старими більшовиками, першими комсомольцями, передовиками ви робництва. Організаційна робота Стопроцентне охоплення комсо мольців групи (курсу) комсо мольськими дорученнями і їх ви конання. Висока середспілкова дисципліна. Ініціативність і ви могливість у роботі комсорга гру пи (секретаря комсомольського । бюро курсу). Регулярне і пра вильне ведення «Трудової книж ки комсомольця», інших комсо мольських документів. Чітке і своєчасне виконання планів робо ти і рішень комсомольських збо рів. Участь у роботі лекторських груп обкому, міськкому, райкому і комітету комсомолу. Проведення тематичних зборів. Суспільнонорисна праця Участь комсомольців групи (курсу) в самообслуговуванні уч бових корпусів, у будівництві уні верситету, в ремонті гуртожитків, в озелененні і благоустрої міста, в сільськогосподарських роботах. Культурно-масова робота . Проведення культпоходів, екс курсій, диспутів, вечорів відпо чинку, тематичних вечорів. Участь у факультетській і універ ситетській самодіяльності. Оборонно-спортивна робота Участь комсомольців групи (курсу) в спортивних секціях, гуртках ДТСААФ, у спортивних і оборонних заходах і змаганнях за честь факультету, університету. Стопроцентне членство комсо мольців в ДСТ «Буревісник», ДТСААФ, у товаристві Червоного Хреста і Червоного Півмісяця СРСР. Підведення підсумків Підсумки змагань підводяться комісіями КОМСОМОЛЬСЬКИХ бюрі факультетів у першій половиї. жовтня 1960 р. Відомості про кращі комсомольські групи (кур си) кожного факультету подають ся в комітет комсомолу не пізні ше 15-го вересня 1960 р. Комісія комітету комсомолу ХДУ підводить підсумки змагань і визначає переможців у другій половині жовтня 1960 р. Нагородження переможців За перше місце група (курс) нагороджується Грамотою ОК ЛКСМУ і десятиденною турист ською путівкою в одне з міст СРСР. За друге місце — Грамотою МК ЛКСМУ і цінним подарунком. За третє місце — Грамотою МК ЛКСМУ. Краща група (курс) кожного факультету нагороджується Гра мотою Комітету ЛКСМУ ХДУ. ДО ДЕКАДИ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І МИСТЕЦТВА В МОСКВІ Зустріч з літератором Біля входу на факультет — оголошення про зустріч з укра їнським поетом лауреатом Ста лінської премії М. Нагнибідою і критиком В. П ’ яновим. І ось зустріч відбулась. Своїм вступним словом П. П. Верби- цький, декан філфаку, познайо мив слухачів з дорогими гостя ми. Критик Володимир Якович П ’ я- нов передав нам привіт від письменників київського відділен ня СРПУ і сказав, що наша зу стріч проходить напередодні де кади української літератури і ми стецтва в Москві, декади, яка відрізнятиметься від попередніх тим, що в ній візьмуть широку участь колективи художньої са модіяльності. Декада покаже зро стання культури й літератури. А українській літературі є що про демонструвати в Москві. Вона давно вийшла на світову арену. До декади готується 20 збірок віршів поетів України, серію на- рисів підготують критики. Тема цих нарисів — герой і сучас ність. В. Я. П ’ янов розповідає про плани на майбутнє, розказує, над чим зараз працюють Олесь Гон чар, Михайло Стельмах та інші видатні українські письменники. Микола Львович Нагнибіда по ділився з нами, студентами, твор чими планами, прочитав «Поему гро хлопчика й моряка», декіль ка ліричних віршів. Від імені студентів і виклада чів дорогих гостей щиро вітала студентка Смоленко, яка поба жала Миколі Львовичу дальших успіхів у творчій праці і попро хала, щоб він написав вірші про молодь, студентів, про їхнє на вчання, про корисну й почесну працю радянського вчителя. М. Л. Нагнибіда відповів, що до кінофільму він написав вірш про студентів, який зараз П. Май- борода перекладає на музику. М. КУРЦЕВА. Сесія наближається. Так, так, вже наближа ється, хоча до неї ще й далеко. Напруженішими стали учбові дні, подовгу засиджуються студенти в бібліотеках, в лаборато ріях, активно проходить складання лабораторок, позааудиторного читан ня. На нашому фото сту- дент- дипломник філоло гічного факультету Ва силь Войнов. Як і його товариші по курсу, він зараз багато працює над літературою, яка потріб на для розробки теми дипломної роботи. Науково-дослідний центр у ні вере ит ету Деякі кафедри природничих факультетів університету, почи наючи з 1958 року, стали на шлях укладання договорів з госпо дарськими організаціями та науковими закладами, тобто на шлях виконання господарсько-договір ної наукової тематики. Піонера ми в цій справі були кафедри ра діофізичного факультету — фі зики надвисоких частот (керів ник — доцент О. І. Терещенко). радіовимірювань (керівник — про фесор Р. А. Валітов). Після травневого Пленуму ЦК КПРС 1958 року, який ухвалив рішення про прискорений розвиток великої хімії в нашій країні, розпочали виконання господарсько – дого вірної тематики співробітники ка федри органічної хімії (доценти Л. М. Литвиненко та Б. М. Кра- совицький) і науково-дослідного інституту хімії (доцент А. Л. Гершунс, кандидат хімічних наук Н. М. Овчаренко та науковий співробітник Є. Й. Вайль). Таким чином, 1958 рік був по чатком цієї корисної праці, яка відгукувалася насамперед на за пити й потреби нашої промисло вості і сприяла впровадженню наукових досліджень у народне господарство. Радіофізики роз робляли нові методи радіовимі рювань, конструювали нові -при лади, застосовуючи напівпровід ники. Хіміки передали Харків ському заводові хімічних реакти вів дванадцять методик синтезу нових препаратів. Загальними зу силлями співробітники умверси- тету виконали до кінця 1958 року господарсько – договірних робіт на 415 тисяч карбованців. У 1959 році зроблено значний крок вперед. Почин радіофізиків та хіміків підтримали інші кафед ри університету: включилися в виконання господарсько – договір ної тематики співробітники ка федр петрографії (професор М. В. Логвиненко), палеонтології (док тор геолого-мінералогічних наук В. П. Макридін), загальної геоло- сять кафедр природничих факуль тетів і науково-дослідний інсти тут хімії — всього 56 науково- технічних працівників, серед них значна частина спеціалістів не з університету (наукових співробіт ників. інженерів, файн-механіків, інженерів-геологів тощо). Обсяг роботи 1959 року — дза мільйони триста тисяч карбован ців. Уже виконано робіт приблиз но на суму один мільйон сімсот ‘тисяч карбованців. Є підстави сподіватися, що накреслений план роботи цього року буде повністю виконано. На міжвідомчій Конференції гео графічного факультету нашого університету, яка відбулася 6 — 10 жовтня цього року, представник Сталінського раднаргоспу гово рив: «Ми живемо в таку епоху, коли практичні працівники рад- наргоспів не зможуть самі розв ’ я зувати кардинальних питань роз витку економіки без допомоги учених. Тільки при спільній пра ці, на основі наукових даних, ми зможемо рухатися вперед». За семирічним планом розвит ку університету обсяг господар сько-договірної тематики збіль шиться майже в два з половиною рази — до 5,5 мільйона карбован- 1 ців в 1965 році проти 2,3 мільйо на карбованців в 1959 році. Укла дають договори нові кафедри ра діофізичного факультету (елек троніки, радіофізики надвисоких частот), хімічного, геологічного та географічного факультетів. Це буде запорукою того, що наміче ний план розвитку господарсько- договірної тематики в університе ті буде з честю виконано. П. КОСТЮК, начальник науково-дослід- ного сектора. Давайте дружити і допомагати один одному Кожен студент нашого великого університету пи шається своїм факульте том, радіє його успіхам, болісно переживає не вдачі. Це дуже хороше. Всіх нас повинна об ’ єд нувати любов до рідного університету, бо всі ми належимо до багатоти сячного колективу його студентів. Фактично ж кожний факультет живе окремим життям. Я пропоную — дружити, частіше влаш- товувати вечори двох, трьох факультетів, часті ше бувати один у одного в гостях на теоретичних і наукових конференціях, на зборах, диспутах, не дільниках, так, так, і не дільниках. От побачите: цікаві шим стане наше сту дентське життя, краще відчуватимемо, що, ми єдиний колектив — уні верситет. В. ТЕРЕНТЬеВ, студент фізмату. з З з з гії (доценти І. М. Ремізов та І. І. Литвин), неорганічної хімії (про фесор Л. С. Палатник), фізичної хімії (член-кореспондент Акаде мії наук УРСР професор М. А. Ізмайлов) та інші. У серпні цього року при уні-і верситеті створено науково-до-| слідний сектор, завдання якого — організовувати й спрямовувати, наукову господарсько – договірну роботу кафедр. На сьогоднішній день працюють за договорами де- . ,НА ОДНІЙ З ПОЛІТГОДИН Диспут в групі Р-24 Хто правий — Ніна чи Юрій? Що головніше зараз — літерату- ра, мистецтво чи фізика, електро ніка? Що потрібніше — світ пре красного чи царство точних наук? Ці питання схвилювали всіх чита чів «Комсомольської правди», які прочитали лист дівчини Ніни, від повідь на нього письменника 1. Еренбурга і численні листи читачів з цього приводу, що їх друкує газета. А серед постійних читачів «Комсомолки», безумовно, багато і наших студентів. Ось чому в гуртожитках і на факультетах ве дуться суперечки. І Ніна і Юрій, знаходять собі прихильників. Те ма дійсно дуже актуальна. За ініціативою студентів у четвертій групі другого курсу ра діофізичного факультету відбулася під керівництвом агітатора тов. Черномаза політгодина на тему про духовний світ радянської людини. Активності і жвавості, з якою вона проходила, можна було по заздрити. Висловитись бажали всі, і майже всі висловились. Влас не кажучи, це вже була не політгодина. Це був гарячий диспут, який тривав дві години. Треба сказати, що студенти цієї групи в переважній більшості — не вчорашні десятикласники, а виробнич ники і колишні солдати. Вони прийшли навчатися на радіофізич ний факультет, твердо знаючи, чого доб ’ ються, ким хочуть стати. І староста курсу Ю. Рєпа, який 15 років прослужив у лавах Ра дянської армії, і колишній металург з 12-річним стажем Олег Єв- тушенко, і вчорашній офіцер комсорг курсу Анатолій Блакитний, і виключно працьовитий студент, який до університетської аудито рії працював чотири роки на виробництві, Борис Скринник, і інші — всі вони виступали на цій незвичайній політгодині гаряче і схви льовано. Про те, що така політгодина запам ’ ятається надовго, го ворити не треба. Та і не цю мету ми зараз переслідуємо. Нам хо четься, щоб у цій політгодині взяли участь ви всі, товариші чи тачі нашої газети. Ось чому, вміщуючи сьогодні окремі виступи студентів четвертої групи другого курсу радіофаку, ми запрошуємо висловитись і вас. НЕ РОЗУМІЄШ МУЗИКУ-ВИВЧАЙ Юрій рисується, ко ли говорить, що. не вірить у силу ми стецтва. Слухаючи му зику, вдивляючись у чудові полотна майст рів живопису, люди на, якої б вона не була професії, відпо чиває, щоб назавтра працювати ще з біль- шим натхненням. Бра- вірувати тим, що не розумієш мистецтва, безглуздо. Не розу мієш — вивчай, прагни зрозуміти. Якщо, лю дина захоплюється лише вузькою своєю роботою, не хоче зна ти нічого іншого, то вона, така людина, обкрадав сама себе, бо збіднює свою ду шу. Мистецтво нероз дільно пов ’ язане з життям, широкі на родні маси чудово ро зуміють його, воно допомагає жити і працювати. І. ФІЛЬ. А мій погляд такий А я от не розумію, як можна обійтися без музики, літератури, кіно. Адже людина, яка відірва на від мистецтва — не людина, а сухар, яка ніколи не стане хо рошою, чуйною, не стане товари шем. Ось такий відрив від мистецт ва, заперечення Баха, Блока при звело Юрія, інженера, який чудо во знає свою спеціальність, в бо лото егоїзму. Дискусія в «Комсомольській правді» підіймає ще одну тему: мистецтво для одиночок, чи для мас? В своєму листі інженер По- лєтаєв говорить, що мистецтво — це особиста справа одиночок, ди ваків, аматорів. Я думаю, що на ші письменники, композитори, по ети були б дуже засмучені, якби їм сказали, що вони створюють свої твори для одиночок, а не для мас. Хіба можна сказати, що видат ні представники російського ми стецтва — Пушкін, Толстой, Не- красов, Чехов, Горький, Рєпін, Суріков, Глінка, Мусоргський, Чайковський — нічого не дали нашому народові, всьому людст ву? Звичайно, не можна. Ми ще погано розуміємо ми стецтво. Ми повинні вивчати його, щоб не бути лише знавцями в науці, але профанами в мистецтві. Ра дянський студент, закінчивши вуз, повинен стати всебічно розвине ною людиною. А. МОШИНСЬКИЙ. Наука і мистецтво — тісно зв’язані Великий російський поет Некра сов писав: «Поэтом можешь ты не быть, Но гражданином быть обязан». Ці слова можна віднести і до Юрія. Не можна говорити про науку, відкидаючи мистецтво. Наука й мистецтво тісно зв ’ язані між собою, мета обох — служіння народові. Я не можу собі уявити, як можна жити в наш час, не ви знаючи того прекрасного, що ти сячоліттями творив геній людства в галузі мистецтва. Мистецтво до помагає людині жити й працю вати. Уявімо собі на мить, що ми пе ренеслися в пустелю, де немає квітів, дерев, де немає музики, лі тератури, немає чудової архітек тури… Є лише пісок та фізика. Все це страшенно пригнітило С наш настрій, та й сам фізик по бажав би повернутися у світ чу дової природи, у світ, де є му зика, архітектура, мистецтво. Я вітаю Юрія, як спеціаліста і засуджую, як черствого, нечуйно го товариша. Набагато цінніша для нашого суспільства людина, яка є і хоро шим спеціалістом, і чудовим това ришем. Ми не дамо Юрієві спокою, не маємо права, бо наше суспільство вважає своїм обов ’ язком допо могти знайти вірний шлях у жит ті кожному своєму членові. А. БЛАКИТНИЙ. Цінність людини-в іі праці Головне в людині — це його ставлення до праці. Тільки в пра ці можна правильно оцінити і зрозуміти людину. Адже цінуєть ся не те, що має, а що віддає людина суспільству. Трапляються люди, які чудово розуміють музику, відвідують Ер мітаж і картинні галереї, чудово володіють мовою і в той же час лишаються егоїстами, холодними людьми, хвастунами. Отже, мета пізнання мистецтва не в тому, щоб якнайбільше на хапатися «верхівок», а потім жон глювати ними, маючи тему для цікавих розмов, а в тому, щоб за допомогою мистецтва збагати ти душу людини, викликати такі почуття в ній, які допоможуть людині стати Людиною. Мисте цтво — не в букві, не в ноті, не в творі, а у викликаних почут тях, у тому, на що твори мисте цтва надихають людину. У декого чудові піднесені по чуття викликаються симфонією, у інших — полум ’ яним словом поета, у третіх — поетичністю природи, піснею народу, радістю праці. Добре, коли людині всі вони близькі й дорогі. Але погано, ко ли людина, яка кохається в опер ній або симфонічній музиці, вва жає себе лише на цій підставі вищою від інших людей, хоча пі люди чимало зробили для здо буття суспільству матеріальних благ. Мистецтва заперечувати не можна, але не можна також на в ’ язувати людині якийсь окремий вид мистецтва. Немає людини, яка зовсім не розуміла б мисте цтва, бо з дитинства вона знахо диться в обстановці, яка сприяє розумінню прекрасного. І коли Юрій говорить, що він не визнає мистецтва, не любить, він не правий. Він може й не зрозуміти опери, симфонії і тому навіть може визнавати їх непо трібними для себе, але зрозу міє ж він народну пісню, красу світанку, квітучого садуі Юрій всього себе віддає науці, праці, для нього праця — це творчість, поезія. І він відчуває більшу радість від праці, ніж від симфонії. А нам поки що невідомо, як поставиться до праці Ніна. Якщо вже пішло на відвер тість, то краще бути хорошою людиною, знавцем своєї справи і не розуміти опери чи симфонії, ніж чудово розумітися в мисте цтві і в той же час залишатися холодним до людей. Отже, без мистецтва взагалі немає людини, але без деяких видів мистецтва нормальний роз виток людської індивідуальності цілком можливий. Б. СКРИННИК. Мені здається, що правий Юрій Мені здається, що правий Юрій. Серед людей усіх спеціальностей є любителі музики, мистецтва. І все ж найголовніше для нас — оволодівати точними науками, а вже потім, якщо є час, захоплюва тись мистецтвом, навчатись музи ці. Кожен трудівник перш ніж узятися за вивчення музики, по винен оволодівати як слід своїм верстатом, якщо він на ньому пра- цює, математикою, якщо це його професія. Ніхто не заперечує великого зна чення майстрів літератури в роз витку людського суспільства, ні хто не заперечує значення веле тенського генія Горького, але сьо годні на першому плані — фізика. М. МЕРЕЖКО. СВІТ ПРЕКРАСНОГО ОБ ’ ЄДНУЄ ЛЮДЕЙ Радянська людина — людина ве ликих почуттів, яка розуміє все прекрасне і створює його. Хіба можна лишатись байду жим до сонця і блакитного неба, до весняної зелені? Адже в поезії, в музиці це також відображаєть ся. То звідки ж беруться люди, які байдужі до мистецтва? Не^ обов ’ язково знати складні музич-* ні форми, щоб розуміти музи ку, душа людини сама сприйме її. Не треба тільки відмахуватись від мистецтва, обмежувати його вплив на людей. Мільйони людей розуміють усе прекрасне, що створювалось на протязі існування людства і ство рюється тепер. Що сталося б з нашим суспіль ством, якби всі люди виконували лише суспільні обов ’ язки і нічим навколо себе не цікавились? Фі зикові ні про що було б говорити з літератором, хіміку — з істори ком. Суспільство розподілилося б на якісь касти. Але не щастя, в нас не так. І хоч поки що трапля ються люди, подібні до Юрія, які не розуміють необхідності прекрао ного, не уявляють його в майбут ньому, то це явище тимчасове. На щастя, юріїв у нас набагато менше, ніж людей, що розуміють прекрасне і прагнуть до нього. Мистецтво буде вічно жити для всіх людей, роблячи їхнє життя прекрасним. А. ШЕВЧЕНКО. ПРЕКРАСНЕ НЕ ТІЛЬКИ В ЛІТЕРА ТУРІ І М УЗИЦІ Я не можу погодитися з тим, що людина, яка любить науку, техніку, спорт і не читає Блока, не слухає класичної музики — су хар, що це людина без почуттів, яка не може по-справжньому ко хати, бути романтиком, патріотом. Добре буде, коли в комуністичному суспільстві всі будуть лю бити і глибоко розуміти мистецтво. Але я не впевнений, що і се ред них не буде людей, які знаходитимуть відпочинок, розкривати муть багатства своєї душі, одержуватимуть натхнення не з симфо ній і огляду картинних галерей, а черпатимуть їх у захоплюючих технічних експериментах, у науці. Тепер скажіть: хіба не було знавців музики, художників, які своїми творами в кінечному підсумку завдавали людям шкоди, намагалися зупинити хід історії? Вони й зараз є. А хіба не було таких, які вірно служили людям своєю творчою працею, створювали машини, не захоплюючись Блоком, були з точ ки зору Ніни сухарями і в той же час виявляли справжній героїзм, від даючи життя за батьків щину, за те, щоб можна було бу дувати турбіни, фабрики, освоюва ти космос. Скажете — навіщо брати крайності? Так скажіть тоді, на віщо впадати й у таку край ність: людина, яка не відвідує те атр, не слухає класичної музики, не читає поезії Блока — сухар? Отак і у випадку з Юрієм. Юрій здається мені не таким, яким уявляє його собі Ніна. Во на згущує барви. Адже розумна і чесна людина, яка має товари шів (це слова Ніни про Юрія) не може бути підлою, егоїстич ною. І коли Юрій розсердився на слова, що любов для нього — це щось другорядне, то це говорить за нього: Юрій кохав Ніну. Вважаю, якщо Юрій не рисує ться, а по-справжньому фанатич но закоханий у науку, техніку, якщо він знаходить радість і відпочинок у роботі, цікавиться досягненнями техніки, мріє про будівництво електростанцій на Марсі, називати його сухарем не можна лише за те, що він не пі шов в Ермітаж і театр. Якщо його поважають товариші — я не назву його егоїстом. Це лю- дина діла, це також свого роду романтик і поет. Ніна і -Юрій розсталися, не зрозумівши один одного. Правий Еренбург. кажучи, що почуття Юрія — це незаймана цілина. І нічого поганого не бу де, якщо ці почуття Юрій від дасть іншій людині, коли ці по чуття сприятимуть плодотворній роботі. Щождо мистецтва то, безумов но, треба вести агітацію за його глибоке розуміння, але якщо лю дина побачила поезію в науці і всю себе присвятила їй — не треба заважати їй працювати, не примушуйте її силоміць оволо дівати мистецтвом (як пропону вав Ігор Філь). Не лише худож ник, але й людина науки і техні ки, якщо вона досягає її сяючих вершин, створює поезію, красу і щастя людей. В. ДОНЧЕНКО. МИ ПРИИШЛИ до єдиного ВИСНОВКУ Відверто й хороше поговорили комсомольці другого курсу радіофаку. Виступали деякі з них навіть по два і три рази. Весь час політгодиною вміло керував т. Черномаз. Ми не будемо передавати всіх його зауважень, корот ко подаємо лише заключне слово. Наша політгодина перетворилася в цікаву розмову про духовне обличчя радянської людини, ак тивного будівника комунізму. Ви словлювалися різні точки зору. Хто ж правий? Звичайно, това риші Блакитний, Шевченко, Філь, Мошинський. Мистецтво є засобом пізнання і перетворення життя, виховання людини. Кожна радянська люди на прагне стати кращою. А хіба це стосується лише ділової сто рони життя людини? Люди здібні, ділові, хіба вони не стають неприємними саме че рез свою обмеженість? Дуже бід ний інколи їх внутрішній світ і тому обмежені їх духовні запити, їх байдужість до мистецтва свід чить про низький культурний рі вень, про погане виховання. Ми за людину розумну, ціле спрямовану, корисну, але разом з тим всебічно розвинену, духовно інтересну і здатну на великі діла і великі почуття. Мені хотілося і наїадаїи вам слова Володимира Ілліча Леніна, сказані на III з ’ їзді комсомолу, що комуністом можна стати лише тоді, коли збагатин свою пам ’ ять знанням усіх ти) багатств, які виробило людство. 1. ЧЕРНОМАЗ. Мистецтво — це й борець Людина завжди прагне до прекрасного. Мистецтво, як ідеологічна надбудова, завжди служить класові, який знаходиться при владі. Так, до революції царизм намагався виховувати народні маси в дусі відданості богу і царю. Існував і відповідний напрямок ми стецтва, чужий широким масам народу. Сучасне мистецтво служить найкращій меті — будівництву ко мунізму. Наука і техніка у нас також, як і мистецтво, базуються на філософії марксизму-ленінізму. Але мистецтво несе в маси ці ідеї в образній, художній формі. Тому не може бути передової сучасної людини, незнайомої з мистецтвом. Крім усього цього, широкий розвиток кругозору, який дося гається, наприклад, читанням, забезпечує творче захоплення своєю працею. Ю. РЄПА. «ХАРКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ». Стор. 2, 21 листопада 1959 р. ,ЗАВІТАЙТЕ ДО НАС, ТОВАРИШІ ВИКЛАДАЧІ! Чи потрібне відвідування студентських гуртожитків викладачами? На мій погляд, на таке питання може бути лише одна від повідь: так і ще раз так. Всі наші викладачі з цим згодні. Але лише теоретично. Інакше, чим пояснити, що не тільки мало хто з викладачів буває у нас, а навіть тих, хто живе поряд із сту дентами, ми не бачимо в своїх кімнатах. А чому б і не завернути іноді до гур тожитку, просто, не для читання лекції або офіційної перевірки. а посидіти у студентській кімнаті, взяти участь у сту дентських розмовах, зробити зауваження, якщо в кімнаті погано прибрано, похвалити за чистоту і затишок і навіть чашку чаю випити. Невже ж треба доводити, що це мало б безумовну користь?! А ось агітаторам курсів бувати у гурто житках і бувати часто, на мій погляд, про сто обов ’ язково, інакше про них можна і слід говорити як про людей, які не справ ляються з дорученою справою. А те, що після таких відвідин і політгодини активні ше проходили б, повинен розуміти кожний агітатор, якщо він справжній агітатор або прагне таким стати. А комсомольські і профспілкові бюро фа культетів? Розподілили місця і все, на цьо му по суті їхній інтерес до гуртожитків і закінчується. Є ж у нашому університеті і агітатори, і просто викладачі, і комсомольські та проф спілкові активісти, що цікавляться повсяк денним життям своїх студентів. Це парторг фізмату Г. І. Горностаєва, агітатор цього ж факультету тов. Удовенко. Ви тільки по слухайте, з якою вдячністю і теплотою про них розповідають студенти! А викладач географічного факультету А. Д. Бабич! Він, як і парторг радіофі зичного А. І. Бесєдовський, завжди зна йде час, щоб побувати в гуртожитку на проспекті Леніна, 20, взяти участь у сту дентських зборах, у диспуті, допомогти при йняти правильне рішення. Ось побував т. Бабич у своїх студентів, походив по кімнатах, зробив декому зауваження, де кого похвалив, дещо порадив. А незаба ром відповідальні за побут на географіч ному факультеті Карпов і Горн разом з головою профбюро Мальцевим пройшли по кімнатах і відзначили, що в гуртожитку помітно покращання. А в гуртожиток по вул. Студенській, де мешкають філологи, занадто рідко за глядають викладачі, члени партбюро. Що ж, вони більше, ніж товариші з інших факультетів, переобтяжені роботою? Прав да, напередодні звітних партійних зборів дехто з викладачів побував у гуртожитку. І за те спасибі! А саме зараз студентські ради потре бують допомоги з боку комсомольських і партійних бюро факультетів, бо до скла ду рад увійшла, головним чином, молодь, люди, які ще не дуже хороше знають, як краще організувати свою діяльність, як оперативно розв ’ язувати питання, що ви никають щоденно. Керівникам факультетів, активістам гро мадського життя слід було б брати при клад з географів і радіофізиків, які ба гато попрацювали у гуртожитках минуло го року, працюють і тепер. В. НЕКОС. Першокурсники п ’ ятої групи фізмату на лабораторних заняттях з фізики. Невідкладні завдання Важливість питань охорони пра ці відзначена в історичних рішен нях XXI з ’ їзду КПРС і XII з ’ їзду профспілок СРСР. Перед комі сією охорони праці місцевкому ХДУ стоїть ряд важливих зав дань: перевірка виконання угоди, укладеної між колективом співро бітників і адміністрацією універ ситету з питань охорони праці, техніки безпеки і виробничої са нітарії на 1959 рік, укладення нової угоди на 1960 рік, поліпшення умов праці і підви щення техніки безпеки на основі виявлення творчої ініціативи, ак тивності колективу і використання внутрішніх ресурсів. До розв ’ язання цих завдань тре ба широко залучити колектив уні верситету. По факультетах і ка федрах громадські інспектори охорони праці і співробітники, від повідальні за техніку безпеки, по винні негайно перевірити вико нання угоди з адміністрацією пе охороні праці на 1959 рік. Профбюро на факультетах ло зинні організувати виробничі на ради. На них має бути перевірене зиконання зобов ’ язань адміністра ції, а також розглянуті і обгово рені нові пропозиції для укладан ня угоди по охороні праці на 1960 рік. В. СУРКОВ, ст. викладач фізмату. ХОРОШИЙ ПОБУГ СПРИЯЄ УСПІШНОМУ НАВЧАННЮ Для успішного навчання і ак тивної громадської діяльності сту дентів дуже важливо створити нормальні побутові умови. Ось чому профспілкове бюро хімічно го факультету приділяло цьому питанню багато уваги. Ми цікави лись життям студентів і в гурто житку, і на кутках. У гуртожитку на проспекті Леніна кімнати хімі ків завжди передові. Особливо 92 кімната (староста Панченко), 50 кімната (староста Яковенко) та інші. Коли чергують хіміки, в гур тожитку завжди порядок. Познайомившись з побутовими умовами першокурсників, проф спілкове бюро встановило, що де яким з них дуже потрібний гур тожиток. Але де взяти місця? То ді ми звернулись до старшокурс ників. Як виявилось, дехто з них може проживати і на кутку, бо їх нє матеріальне забезпечення до зволяє це. Вважаємо це правиль ним рішенням. Правда, всіх, хто погребує, ми забезпечити гурто житком не змогли, але завжди ці кавимось їхнім побутом, намагає мось дати допомогу з ректорського фонду, з фонду профкому. Гроші одержує той, хто тимчасово по трапив у скрутне становище. Хочеться сказати ще ось про що. Студенти хімічного факультету багато працюють в лабораторіях, завжди допомагають наводити лад у гуртожитку. Хотілося, щоб про ректор тов. Якубович, профком університету більше уваги приді ляли побуту студентів нашого фа культету. О. СЕРЕДЕНКО. ДРУЖИННИКИ РАДІОФАКУ Другий рік працює на радіофізичному факультеті народна дру жина Працює непогано. І все ж загальні збори дружинників, що відбулись нещодавно на факультеті, прийшли до висновку, що ба гато ще треба зробити для справжнього налагодження діяльності дружини, діяльності такої важливої і потрібної. Все ще погано організовано навчання в дружині: не відбулося ще жодної бесіди з представниками міліції, заняття з самбо роз почалися лише в листопаді; довгий час не було положення про дружину, пам ’ яток дружинника. Не всі дружинники одержали по свідчення і нарукавні пов ’ язки. І ще один важливий недолік: ще й досі дружина не має свого власного приміщення. Штаб, як пра вило, занадто пізно сповіщає про позачергові чергування. Коли б усе те, що заважає працювати, було усунуто, дружина радіофаку працювала б ще краще. В нас є уже деякі досягнення: першого листопада під час чергування бригади на чолі з виклада чем т. Катковим була затримана групка молодих людей, які пору шували порядок, п ятоЛ листопада на святковому вечорі у клубі їм. Сталіна наші студенти підтримували ідеальний порядок; чу дово справились вони з завданням по підтримці порядку в уні верситетській колоні під час демонстрації тощо. Та їх повинно бути значно більше. Відзначаючи роботу дружинників факультету, обов ’ язково слід назвати III курс. Велику допомогу дружинникам подає комсомоль ська організація факультету, особливо комсорг першого курсу т. Сидоров, секретар комсомольського бюро факультету т. Мірош ниченко та інші. Г. СМЕТАНКО, старший викладач кафедри фізкультури і спорту. Під керівництвом викладача А. Б. Красильщикова в групі економгеографів п ’ ятого курсу проходять практичні заняття а економічної географії СРСР. ЯК ПОЖВАВИТИ РОБОТУ ХУДОЖНЬОЇ САМОДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛА КОМСОМОЛЬСЬКОГО ДОСВІДУ Під лозунгом підготов ки до декади української літератури і мистецтва проходить вся робота колективів художньої самодіяль ності в університеті. Наполегли во .працюють над підвищенням майстерності найбільші колекти ви, що мають чималий досвід — університетський хор під керів ництвом Чабанного. танцюваль ний гурток під керівництвом До- діна і нещодавно «творений дра матичний гурток під керівницт вом доцента театрального інсти туту Азімова, поліпшує свою ро боту духовий оркестр і т. інш НАШІ БУДНІ У комсомольських бюро факуль тетів за культурно-масову роботу відповідають у нас люди в ос новному нові, що мають порівня но невеликий досвід роботи в цій галузі. Цим, а в деякій мірі і і недостатньою роботою відповідальних за культурно-ма сову роботу комітету комсомолу, пояснюються ті зриви, які мали і мають місце в роботі гуртків художньої самодіяльності. Над чим у першу чергу повин ні працювати комсомольські ак тивісти в галузі культурно-масо вої роботи? Основне й найваж- ливе в роботі колективів самоді яльності — дисципліна. Що може зробити хор, танцювальний колек тив або драмгурток, коли на ре петиції сьогодні з ’ явиться одна половина учасників, а завтра дру га, як це й буває часто? Якби всі хористи так акуратно відвіду вали репетиції, як Данильченко і Учишвілі з фізмату, Лембрико- ва з географічного, Прокопенко з біофаку, Виноградський з філфа- ку та інші, хор впевнено міг би завойовувати перші місця на за гальноміських оглядах. Але є й інші учасники хору такі, як Ан- дрієнко і Марченко з істфаку, що лише двічі відвідали занят тя, а Князева з фізмату, Зельце- ра з філфаку, Заїкіна з радіофа- ку можна бачити на заняттях так само рідко, як сніг у долині Ні лу- ЩЕ ПОГАНО КОНТРОЛЮЄМО Завдання культсекторів факуль тетів і курсів — . щоденно конт ролювати відвідування репети цій, своєчасно вживати заходів до порушників комсомольської дисципліни. На жаль, не всі культсектори факультетів і курсів зрозуміли значення контролю за відвіду ванням. репетицій. Рідкі гості на репетиціях університетських ко лективів члени бюро географіч ного факультету Креславська і Зинов ’ єва, радіофізичного — — Мак- сименко і Гейвандов та інші. Чи можуть такі комсомольські ак тивісти вимагати дисципліновано сті від інших? А то роблять комсомольські бюро цих факуль тетів?” Може, їм невідомо, що радіофізичний і географічний фа культети плентаються в хвосгі, залишаючи на останньому місці лише геологічний факультет, де взагалі немає ніякої самодіяль ності?! До речі, якщо зайшла вже мо ва про геологічний факультет: на факультеті 226 комсомольців, а участь у хорі бере лише один чоловік, у танцювальному гурт ку — І і в духовому оркестрі — 6. Цікаво було б узнати, чи дов го будуть спочивати на таких лаврах комсорг факультету Дмит- рієв і відповідальний за культ- сектор А. Лур ’ є? Адже їхній су сід — історичний факультет, який нараховує студентів всього на 11 чоловік більше, ніж геологічний, лише в хорі представлений 20 учасниками. ЗГАДАЄМО ПРО ОБМІН ДОСВІДОМ У минулому номері «Харківсько го університету» третьокурсник фізмату В. Терентьев пропону вав налагодити постійний обмін досвідом культмасової роботи між курсами, факультетами. Те рентьев Америки не відкрив, та кі пропозиції висувалися і рані ше, погано лише те, що цьому серйозному питанню мало приді ляли уваги і комітет комсомолу, і комсомольські бюро факульте тів. Обмін досвідом має різнома нітні форми, починаючи від спіль ного влаштування вечорів, взаєм ного відвідування репетицій, кон цертів і кінчаючи вивченням по становки планування роботи. А ЩО РОБИТИ З ПЛАНАМИ? До речі, поговоримо про пла нування культмасової роботи. Більшість планів роботи культ секторів факультету відзначаєть ся надто вже загальними поло женнями. Візьмемо, наприклад, план роботи Мулова і Миронен ко на півроку. Читаємо: «§ 9. Провести вечір, присвячений де каді українського мистецтва і лі тератури, дата проведення 5. 12. 1959, відповідають за проведен ня Мироненко і Мулова». Ось і все. Немає чіткої картини — що ж буде на цьому вечорі, але цілком ясно, що 2 чоловіки не зможуть по-справжньому організувати про ведення. А краще було б, якби було вказано, хто саме висту пить з відомих артистів на вечо рі, хто з ними буде домовлятися, було б відзначено, що за концерт відповідає один товариш, за якість (не дивуйтеся, саме за якість) танців відповідає другий організація вікторин та ігор до ручається третьому, лотерею про вадить — четвертий і т. д. Стільки цікавого можна зроби ти, якщо по-справжньому спла нувати роботу і домогтися здійс нення плану. Тоді вечори не бу дуть такими нудними, якими во ни частенько бувають. Велике значення в роботі має контакт між членами комсомоль ських і профспілкових бюро, координування планів їх роботи. Бувають випадки, коли розход ження між планами комсомоль ського бюро і профбюро дуже ве ликі — ті роблять одне,другі — ін ше, нервують учасників самодіяльності, одні заходи збігаються з інши ми. Прикладом тісного контакту є робота культсекторів істфаку Неглядової (комсомольське бю ро) і Соловйова (профбюро). Во ни роблять це так. Спочатку ко жен з них обмірковує і складає план роботи, потім обидва пла ни обговорюються із залученням активу і в результаті виходить хороший, цілком реальний план. Можливо, в цьому й секрет ус пішної роботи істфаку. ПОПУЛЯРИЗУВАТИ НАШУ РОБОТУ І, нарешті, важливе значення має широке висвітлювання в пре сі всіх заходів: роботи гуртків, проведення вечорів, концертів і т. д. Це поліпшить роботу і не траплятиметься таких казусів, як на філфаці, де першокурсник Ро- женко пише в замітці, що в уні верситеті драмгуртка немає, а його однокурсники Волков, По ліщук та інші працюють у драм гуртку університету. В цьому провина як тих товаришів, що відповідають за культроботу а комітеті комсомолу, так і тих, що працюють на факультетах. Редакції багатотиражки, ма буть, також треба попрацювати в цій галузі: давати оголошення про роботу гуртків, регулярно висвітлювати проведення вечорів, писати про роботу кращих гурт ків і про тих, чия роботи зали шає бажати кращого. Я певен, що студенти універси тету сповнені рішучості налаго дити роботу художньої самоді яльності так, щоб вона відпові дала високій назві: «Самодіяль ність Харківського університету*. В. АРЕСТОВ, член комітету комсомолу. «ХА РКІВСЬКИИ УНІВЕРСИТЕТ» Стдр. 3. 21 листопада 1959 р. ,З виступів делегатів профспілкової конференції …У звітній доповіді тов. Доро хова відзначено всі недоліки, що в нас існують. Неправильно поки що розподіляються місця в гур тожитках. Профком практикує, наприклад, самостійну видачу пе репусток, замість того, щоб дору чити розподіл місць факультетам. Внаслідок цього траплялися ви падки, коли місця в гуртожитку надавались не тим, кому вони вкрай необхідні, а цілком забез печеним особам… (КИРЮХІН, хімфак). …Кілька слів в адресу госпча стини. Мешканці гуртожитку (просп. Леніна, 20) сподіваються, що не буде більше під час сесії в гуртожитку ремонтів, з-за яких у гарячий час студентів ганяють з одного приміщення в інше. …Непогано було б також, коли б у кімнати гуртожитку поселяли по можливості студентів одного курсу. (СИРОМОЛОТОВ, радіофак) …Профком надав всіляку допо могу спортивному клубові універ ситету, чого не можна сказати про факультетські профбюро, члени яких, відповідальні за спортробо- ту, жодного разу не заходили Е профком і майже нічого не робили на факультетах. Добре робить студентський ра діовузол гуртожитку (проспект Леніна, 20), який почав у своїх передачах висвітлювати спортив не життя студентства. (БЕРЕЖНИЙ, голова спортклубу). …Працюючи в профкомі, я про тягом року не бачив жодного ра зу відповідальних за культурно масову роботу Краспожонову Качева. Необхідно ще раз порушити пи тання про те, щоб учасники ху дожньої самодіяльності не пере вантажувались на факультетах комсомольськими дорученнями. (СОКОЛОВСЬКИЙ, голова правління студентського клубу) …Профком провів значну роботу протягом року. Але все ж він ше недостатньо цікавився роботою профбюро факультетів (наприклад, фізико-математичного, історично го). Треба ще багато зробити і в галузі самообслуговування. (РЕДЬКА, істфак). …І в доповіді, і у виступах ма ло говорилось про найголовніше для студента — про навчання. А тимчасом профком не повинен забувати, що вся його робота зво диться до того, щоб забезпечити успішне навчання студентів. Художня самодіяльність у нас не на висоті становища. Раз мо лодь не йде в гуртки самодіяль ності, то це означає, що там не цікаво. Самодіяльність повинна захоплювати студентів, і тоді не буде потреби їх зобов ’ язувати. В університеті працювало 55 громадських контролерів, але їхня робота не була достатньо ефек тивною. Цього року і надалі тре ба систематично перевіряти робо ту їдалень і буфетів. Це справа і профкому і комітету комсомолу. (ЮРЧЕНКО, викладач). …Комітет комсомолу і профком працювали спільно, розв ’ язуючи багато питань. Профкомові нале жить більше уваги надавати пи танням студентського побуту, кра- • ще організовувати харчування студентів, розподіл стипендії, гур тожитків і т. д. Це буде його ве- і ликим внеском у справу навчання студентів. (ГАЛ У ЗА, секретар комітету комсомолу) Кімната No 71 в гуртожитку по площі Дзержин- ського одержала телевізор за зраз ковий стан, за чи стоту і порядок. По селах Богодухівщини З ЩОДЕННИКА ЛЕКТОРА-АТЕЇСТА Чимало студентів універси тету і інших вузів працюють у лекторській групі обкому ЛКСМУ. Члени групи періодич но виїжджають в села Харків ської області для читання лек цій. За завданням обкому ми при були в Богодухів, районний центр. Нам належало пробути в селах 12 днів. І ось уранці автобус везе нас у віддалене село Шарівку. Піс ля дощу шлях грязький і слизький. Машина буксує, сповзає в кювети і незабаром їхати вже зовсім неможливо. Решту шляху ми їдемо на рад госпівському всюдиході ГАЗ-69. Навколо ПІарівки розкину лися лани бурякового рад госпу імені Свердлова. В цьо му радгоспі була прочитана лекція на атеїстичну тему. Радгоспівський клуб, де зі бралася сільська молодь, був просторий, сяючий електрикою. Зал на 160 місць, стаціонар на кіноустановка, бібліотека, читальня, малий зал з телеві зором — все це свідчило про хороші умови культурного жит тя трудящих радгоспу. Огля даючи з молодим завідуючим клуб, звертаємо увагу на ду хові і струнні музичні інстру менти, театральне обладнання, декорації, костюми. — Це в нас свій оркестр, художня самодіяльність, — по яснює завідуючий клубом. Та тільки зараз молодь у вечірній школі. Ми відвідали 10 сіл, 6 кол госпів, 3 радгоспи і спиртза- вод. В кожному селі молодь збиралася у просторих клубах. Трудящі села після напруже ного трудового дня з інтересом слухали лекції. Молодь у пе реважній більшості далека від релігійних забобонів. Тільки деякі старі люди ще за тради цією зберігають в хатах ікони. В селі Таверовка молода колгоспниця з іронією спитала: — Як почуває себе бог, піс ля того, як до нього запустили супутників? — Він помер від жаху, — сміючись, відповів сільський хлопець. … — Так, важко зараз свя щеникам переконувати народ в тому, що бог існує. Подібні розмови свідчать, що величні досягнення радянської науки, запуски супутників і ракет на Місяць і навколо Мі сяця дійово допомагають на шій антирелігійній пропаганді. Сільська молодь не вірить ні в яке загробне життя, не че кає райського життя на тому світі, а будує щасливе кому ністичне суспільство. 0. ЛЮСІН. ЦЕ СТАНЕ ТРАДИЦІЄЮ ЗО жовтня на спортив ній базі інституту фіз- виховання вперше в істо рії університетського спорту було проведено крос серед груп, курсів, факультетів на приз ко мітету комсомолу. Майже всі факультетські комсо мольські організації взя ли в ньому активну участь. Виключну орга нізованість і спортивне завзяття виявили комсо мольці геологічного та географічного факульте тів, які виставили наба гато більше учасників від груп, ніж це вима галося за положенням. Представники більшості факультетів по-справж ньому турбувались за своїх товаришів, але такі факультети, як фізмат, радіофізичний, філологіч ний та біологічний фа культети механічно втра тили спроможність боро тися за перше місце, бо не виставили потрібної кількості залікових учас ників. А історики, напри клад, умудрилися взага лі лишитися осторонь важливого заходу (вони виставили від факуль тету лише 5 чоловік). І це факультет, який зав жди завойовував призові місця завдяки своїй ор ганізованості. Четвертий курс істфа- ку, в минулому найбіль ший спортивний курс факультету, зараз стоїть осторонь не лише спор тивного життя, але й ін ших заходів. Хіміки виставили… од ного учасника (Слюсар ський, 1 курс), який ба дьоро взяв старт, але до фінішу не дійшов. Але, незважаючи на халатне ставлення зга даних комсомольських керівників факультетів і деяких комсомольців, перший крос пройшов не погано. В ньому взяло участь 258 чоловік, з них 93 дівчини. Приз комітету комсо молу завоювала команда геологічного факультету, вимпел за друге місце — географи, третє місце посіли фізматівці. Серед курсів місця розподілились так: перше місце — III курс геоло гічного факультету (29, 16 очка), на другому міс ці — II курс геологічно го факультету (29 очок) , ца третьому місці — І курс філфаку (26,44 оч ка). Серед груп на першо му місці — шоста гру.іа III курсу біологічного фа культету, на другому — 32 група радіофізичного фа культету, на третьому — ‘група оптиків V курсу фізмату. В особистому заліку пе реможцями вийшли: чо ловіки — Кудиненко (пер ше місце), Бережний (друге місце), Грицук (третє місце); жінки — Коноз (перше місце), Со лодка (друге місце), Березикова (третє місце). Рішенням комітету комсомолу осінній крос на приз комітету стане традиційним і наступного року буде проведений 15 вересня. Комсомольці груп, го туйтеся до цього дня! Третьокурсник фізмату Анатолій Гурін система тично займається спор том, підвищує свою май- стерність з гімнастики. На фото: А. Гурін під час занять. Є серед наших комсомольців і такі, які ніколи не визнають за собою провини, відбиваючись від усякої критики. Це, напри клад, Сиянович, член КСМ бюро біофаку, Олейников, студент гео графічного. И грянул бой! С азартом Д ’ Артаньяна Он защищал свои изъяны Что группа, курс иль факультет! Сберечь бы свой авторитет. Адреса редакції: Університетська вул., 16. Тел. 2-72-01, дод. 64. Друк, Вид-ва ХДУ, БЦ 15725. Зам. 2020, Редактор Б. ЩЕРБАНЕНКО.