No 4 — 5 (998 — 999) І Субота, 16 січня 1900 року Ціна 20 коп. В УНІВЕРСИТЕТ/ ТРИВАЄ СЕСІЯ. МИ РОЗПОВІДАЄМО СЬОГОДНІ ПРО ХІД ЕКЗАМЕНІВ У ТВОЇХ ТОВАРИШІВ Напружений час на історичному факультеті. Друга група четвертого нурсу звітує сьогодні викладачеві Г. А. Сапожниковій про свої знання з курсу нової істо рії. Відповідає Зоя Лук’янченно. ФОТО Г. СУХОТІНА Ідейно-виховну роботу на рівень нових завдань 9 СІЧНЯ 1960 року ЦК КПРС затвердив Постанову <Про завдання партійної пропаганди в сучасних умовах». В ній дана широка й чітка програма ідеоло гічної роботи партії, визначені її зміст, форми і методи в період розгорнутого будівництва кому нізму в нашій країні. У своїй Постанові Центральний Комітет нашої партії звертає най серйознішу увагу партійних орга нізацій на необхідність дальшого покращення ідейно-виховної робо ти у вищих– учбових закладах, маючи на увазі, що поєднання на вчання з суспільнокорисною працею створює особливо сприятливі умо ви для формування марксистсько- ленінського світогляду і високої комуністичної свідомості молоді, що навчається. ЦК КПРС підкреслює величезне значення підвищення рівня викла дання марксистсько-ленінської на уки у вищих учбових закладах, вказує на необхідність творчого оволодіння кожним студентом марксистсько-ленінською теорією, вченням, нерозривно пов’язаним з життям, на необхідність навчити кожного студента вмінню керува тися найважливішими положення ми цієї теорії у своїй практичній діяльності. Необхідно добиватися, щоб ,у процесі засвоєння учбових дисцип лін студенти оволодівали матеріа лістичним світоглядом, комуністич ною ідеологією, вчились розуміти політику партії і боротися за її перетворення в життя. Перед вищими учбовими закла дами стоять важливі завдання по вихованню всебічно підготовлених будівників нового комуністичного суспільства. Перед колективом університету стоять важливі завдання в галузі поліпшення ідеологічної роботи. Партійний комітет намітив ряд за ходів, спрямованих на посилення цієї важливої ділянки громадської роботи. Постанова ЦК КПРС <Про завдання партійної пропаганди в сучасних умовах» має бути обго ворена на партійних зборах пер винних організацій, на засіданнях учених рад університету і факуль тетів, на засіданнях кафедр су спільних наук, комітету комсомолу, профкому, місцевкому. Треба на основі широкої крити ки і самокритики викрити недолі ки, які ще мають місце в політико-, виховній роботі, і намітити кон кретні заходи щодо покращення ідеологічної роботи. Серйозні завдання постають за раз перед Товариством для поши- рення політичних та наукових знань і нашою пресою. Колектив університету повинен зробити більш дійовою партійну пропаганду не лише в стінах уні верситету, але й серед населення міста та області. Перед колекти вом нашого вузу стоять, завдання по широкій пропаганді рішень грудневого Пленуму ЦК КПРС 1959 р. В цьому відношенні заслу говує на високу оцінку діяльність партійного бюро біологічного фа культету. Викладачі біофаку вже виїхали в райони області для чи тання лекцій. Зараз в університеті провадить ся підготовка до теоретичної кон ференції професорсько-викладаць кого складу і студентів, присвяче ної 90-річчю з дня народження В. І. Леніна. Постанова ЦК КПРС відкриває широкі можливості посилення іде ологічної роботи, накреслює кон кретні шляхи її піднесення до рівня нових завдань комуністич ного будівництва. У НИХ „ВІДМІННО “ Валентин Наумович Кней- чер, доцент філологічного факультету, задоволений: хороше складають екзамен з курсу літератури народів СРСР четвертокурсники гру пи А російського відділення. «Відмінно» одержали Гу торов, Зінченко, Дейнека, Виноградський та інші. НА ХІМІЧНОМУ — ВСЕ ГАРАЗД! Сьогодні на хімічному факульте ті складали екзамени два курси — перший і третій. Тому, зрозуміло, саме представників цих двох кур сів ми й побачили ранком на фа культеті. Але не думайте, що життя на хімічному з початком сесії припи нилось. Ні. Ось оголошення. Воно сповіщає, що сьогодні — засідан ня редколегії «Фільтра», запрошу ються всі бажаючі. Значить, неза баром вийде новий номер стіннів ки, в ньому, очевидно, буде чи мало цікавих матеріалів, карика тур, заміток про хід сесії. Перш ніж іти в аудиторію, де складали першокурсники, ми спро бували в деканаті заочно з ними познайомитися. Дуже приємним було знайомство. Майже полови на наших нових знайомих — ви робничники. Є й такі, у кого по над шість років перерва в занят тях, але вони взяли в руки книги і міцно взяли. Зараз вони складатимуть екза мен з математики, відповідаль ний екзамен. Систематична праця протягом семестру, серйозне ставлення до оволодіння курсом допомогло навіть тим першокурсникам, у яких спочатку не все було, гаразд з ма тематикою, підготуватися добре до екзамену. Хороше оволоділи во ни теоретичним матеріалом, чітко і швидко розв ’ язують задачі. Спо кійний екзаменатор А. І. Сластьо- нов, спокійні студенти. Все йде гаразд. Особливо хороше відповідають Заславський, Рибаченко, Понама- ренко, Хавкін, Закоморний, Артьо- мов. З знанням діла розказує про диференціювання тригонометрич них функцій студент-виробничник Шпорт. І якщо є й слабкі відповіді (студенти ■Перший, Тарадонов, Білобородько), то вони не зни жують загального хорошого вра ження, не зменшують радість від того, що ось такі студенти-вироб- ничники як Логвин та інші, що зовсім не бездоганно навчалися спочатку, зуміли перебороти труд нощі, наздогнати товаришів. Дуже хороше складав Логвин, і це його перемога, нехай невелика, а все ж перемога. Коли ми зайшли до третьокурс ників, що складали викладачеві В. В. Олександрову диференційо ваний залік з фізхімії, одразу відчули: настрій тут не такий під несений. Курс, що й казати, нелег кий, працювали студенти чимало, а ті далеко не погані студенти, що відповідали під час наших відвідин, одержали лише «добре». А взагалі це теж дуже хороша оцін ка. Так що не засмучуйтесь, то вариші В ’ юник, Ізвєков, Кузьмін- ська. Особливо хочеться відзначи ти змістовну відповідь студента- комуніста Кирюхіна, який до всту пу в університет мав значний ви робничий стаж, а зараз успішно поєднує навчання з працею, і зна ходить час для участі в громад ському житті факультету. Сесія продовжується, хіміки на полегливо працюють в читальних залах бібліотек, гуртожитку, в своїх кімнатах. Проспект Леніна, 20. В кімна тах, де мешкають хіміки, тихо і чисто. Всі працюють, зайняті на віть підвіконня в коридорах, що перетворені на тимчасові читаль ні… У 90 і 91 кімнатах — диплом ники. Ми навіть не наважилися їх зачепити — так зосереджено во ни працювали. А коли в коридорі трохи голосніше ми запитали од ного першокурсника, як він скла дає сесію, відкрились двері одні єї з «хімічних» кімнат, і нас по просили розмовляти тихіше. йде сесія. Хіміки працюють. Серйозно, вдумливо, як слід. Рейдова бригада: Н. ДУБІНА, Л. РАБИНОВИЧ, Н. БУЛАНКІНА, М. ДОМШЛАК, В. КРАВЧЕНКО, А. КОЛОТІЄВ- СЬКА. Четвертокурсниця хімічного факультету Світлана Ковальо ва захищає курсову роботу з фізичної хімії. ВІСТІ з ФІЗМАТУ «Магнітчики» четвертого курсу фізмату складали викладачеві А. С. Мільнеру екзамен з феро магнетизму. А. Беляева підготу валась дуже хороше. Екзаменатор оцінює її знання найвищим ба лом. Не гірше відповідає Профа- тилова. «Добре» одержали Крав ченко і Овечкіна. І лише одна студентка групи, Борисова, одер жала «задовільно». В цей же час інші четверто курсники складали екзамени з своїх спецкурсів — з оптики і низьких температур. Непогано склала група оптиків. Тут дві відмінні оцінки, інші — «добре». Дещо гірші наслідки екзамену спецкурсу з низьких температур. А ось металофізики склали хо роше. Студенти групи одержали дев ’ ять відмінних і чотири доб рих оцінки. Не підвели і ядерники. 15 сту дентів групи одержали «відмінно», інші семеро — « добре». П ’ ята група першокурсників- математиків з такими результата ми склала відповідальний екзамен з вищої алгебри^. чотири студенти одержали «добре», одинадцять — «задовільно», інші п ’ ятеро склас ти екзамен не змогли. «Відмінно» в групі нема. Курс фізики К. В. Мезіну скла дали першокурсники фізичного відділення. Знання п ’ ятьох студен тів були оцінені викладачем, як відмінні. Після екзамену в заліко вій відомості з ’ явилось сім «неза довільно». Інші склали на «добре» і «задовільно». А ЯК СКЛАДАЄШ ЕКЗАМЕНИ ТИ? ,З 18 по 20 грудня минулого року в нашому університеті тривала міжвузівська наукова конференція з питань історичного розвитку української мови. , Сьогодні ми вміщуємо надіслані до редакції листи учасників конференції. Значна подія в історії університету 1-І АША конференція відбувалась 1 1 в історичний час, коли ра дянський народ успішно завершу вав виконання першого року се мирічки, напередодні історичного грудневого Пленуму ЦК КПРС. Учасники конференції заслухали й обговорили 39 доповідей та 6 повідомлень,-присвячених актуаль ним проблемам становлення та формування східнослов ’ янських мов, а також окремих їх діалект них груп. Конференція займалася питаннями поступового витворення фонетичної системи, граматичної будови, словотвору, словниковго складу та стилістичних засобів української мови, питаннями зв ’ яз ку історії мови з історією народу. На конференції підкреслювалося значення порівняльно-історичного вивчення мов, зокрема доповідачі звертали увагу на питання зв’язку української мови з іншими сло в ’ янськими. Оперуючи численними мовними фактами, вони завдава ли нищівного удару буржуазно- націоналістичним фальсифікаторам історії українського народу та йо го мови. Багато було приділено уваги вивченню мови древньоруської на родності, з якої походять сучасні братні мови російського, україн ського і білоруського народів. Бу ли порушені питання викладання і історії української мови у ви щій школі та інші важливі пи тання сучасної мовознавчої науки З приводу порушених на конфе ренції питань у дебатах взяли участь 48 учасників конференції, що виразно свідчить про актуаль ність тематики, її важливе теоре тичне і практичне значення. Високий науковий рівень допо відей, повідомлень та виступів — характерна риса роботи конферен ції в цілому. Крім основних питань, зв ’ яза них з проблемами походження, формування та історичного роз витку східнослов ’ янських народів та їх мов, крім проблеми побудо ви та періодизації курсів історич ної граматики та історії літера турних мов цих народів, на кон ференції досить уваги було при ділено питанням історичної, а та кож описової діалектології, бо жива мова, зокрема її архаїчні го вори, є ключем до розуміння ста родавніх писаних пам’яток, що має першорядне значення для ви вчення історії української мови. Деякі питання на конференції не знайшли свого повного та все бічного розкриття. Це стосується, перш за все, питання про періоди зацію історії української мови та про існування так званих «варіан тів» української літературної мо ви дожовтневого періоду. Питан ня періодизації дуже складне і вимагає серйозної попередньої ро боти, глибокого вивчення фактич ного матеріалу, вдумливою ана лізу результатів дослідження. Ціл ком слушно учасники конферен ції порушили питання про те, щоб скликати в найближчий час спеці альну нараду для розгляду проб лем періодизації і зв’язаних з цим питань розвитку історії україн ської мови. Дискусія довела, то потрібно ще багато попрацювати над ви вченням становлення, формування та діалектних рис мови древньо- руської народності, над вивченням закономірностей розвитку та істо ричних умов формування мови української народності та нації, попрацювати над питаннями роз витку усної та письмової мови та їх співвідношення на різних ета пах історії українського народу. Звичайно, слід буде ще багато попрацювати над вивченням ряду інших важливих питань, без гли бокого розуміння яких не можна досконало розв ’ язати цю проблему в цілому. Вирішення цих питань можливе лише при умові наполег ливої роботи значного колективу спеціалістів. Конференція відзначила ряд істотних недоліків, що мають ще місце, а саме: 1) писемні пам ’ ят ки української мови, вкрай потріб ні для відтворення історії форму вання і розвитку фонетичної си стеми, граматичної будови, слово творення, лексично-фразеологічно го складу і стилістичних засобів українського мови та її говорів, майже не публікуються, хоч в ар хівах їх зберігаються десятки ти сяч; 2) наукові записки Інститу ту мовознавства, університетів та педінститутів, а також спеціальні мовознавчі збірники виходять у світ дуже рідко, єдиний мово знавчий журнал на Україні — «Українська мова в школі», маю чи свої специфічні завдання, по збавляє науковців можливостей публікувати свої наукові розвід ки, розділи з дисертацій тощо; 3) у виступах, крім важливих тео ретичних питань, порушувалося таке важливе питання, як необ- хідність широкого розгортання крити ки та самокритики, як найважливішого чинника піднесення мовознавчих праць < на високий науково-методоло- ! гічний рівень. Відсутність же мовознавчої^ журналу, науко вих записок не дає змоги регулярно рецензувати праці, і підручники та посібники, широко ‘ розгортати критику та самокрити ку. що є необхідною умовою для дальшого розвитку мовознавчої. І науки, піднесення лінгвістичних- праць на високий рівень; 4) не ‘ достатньо ведеться боротьба за культуру української мови. Слід підкреслити, що конферен ція пройшла в цілому на високо му науковому та ідейно-теорстич йому рівні. Хотілося б відзначити, що у підготовці, організації та зразковому проведенні конферен ції велику допомогу подав оргко мітетові весь колектив універси тету. Значну допомогу подали праців ники видавництва та друкарні ХДУ, опублікувавши в-стислі стро ки програму та тези доповідей. Виключно оперативно допома гали в організації та проведенні наукової конференції працівники наукової частини університету. Успіхові конференції сприяло й те, що головою оргкомітету був про ректор по науковій роботі профе сор В. Ф. Лаврушин. Це давало можливість оперативно і квалі фіковано вирішувати всі питання, зв ’ язані з організацією та прове денням конференції. Конференція була, без сумніву,] значним явищем в історії нашого університету певним показником розвитку українського радянського мовознавства. Вона внесла знач ний вклад у вивчення історії мо ви українського народу. Праці конференції, маючи важливе на укове значення, неодмінно повин ні стати надбанням усіх радян ських мовознавців. Вони, безпереч но. зацікавлять також істориків, етнографів та літературознавців. Колективові університету потріб но зробити все, щоб забезпечити своєчасне видання збірника праць цієї важливої наукової конферен ції Ф. МЕД ВЕДЕ В, доцент. Прищеплювати студентам любов до мови В центрі уваги конфе ренції стояли важливі проблеми виникнення, становлення і розвитку української літературної мови, питання історичної фонетики, морфології, синтаксису та лексиколо гії, дослідження мови пам ’ яток, взаємозв ’ язків української мови з ін шими слов ’ янськими мо вами, розробки з істе ричної діалектології та топоніміки. Ряд заслу ханих на нараді допові дей з окремих питань історичної граматики (як. от, наприклад, доповіді М. Ф. Наконечного, П. Д. Тймошенка, О. Н 4 Сав- ченка, С. П. Самійленка, В. П. Невзорової та ін.) відзначається глибиною та серйозністю науково’: аргументації, широким залученням мовних фак тів, викладених в порів няльно – історичному ас пекті. Не менший інтерес ста новлять і доповіді з істо рії української літера турної мови (доповіді А. А. Москаленка, Ф. 11. Медведева, М. К. Бой- чуна, П. П. Плюща, Є. 1. Грицютенка та ін.), до слідження мови пам’яток та літературних творів (Є. М. Марковського та ін.), історичної лексико- логії (й. О. Дзендзелів- ський, Є. П. Мартьяно- ва), які викликали жва вий обмін думками, шо переріс у наукову диску сію. І хоча дискусія не ви рішила остаточно всіх поставлених на конфе ренції питань, проте са ма їх постановка, збу дження творчої думки мовознавців’ у певному напрямку — вже є за порукою позитивного розв ’ язання цих наболі- лілих питань у майбут ньому. Однак одним з недолі ків конференції, який. на жаль, є спільним не доліком, майже всіх на укових мовознавчих кон ференцій, є відсутність інтересу до неї з боку студентів. Бажано було о у майбутньому ставити на наукових конферен ціях повідомлення сту дентів — членів науко вих мовознавчих гуртків про наслідки їхньої са мостійної наукової робо ти. Це сприяло б залу ченню студентства до наукової роботи, при щеплювало б любов до наукового слова. Г. ЇЖАКЕВИЧ, ст. науковий спів робітник Інституту мовознавства. Більшість доповідей — дослідницькі Як і на нарадах з питань української діалектології, на цій кон ференції представлені були всі наукові /колективи мовознавців України. Але за різноманітністю тематики, за її розгалуженнями, за об ’ ємом заслуханого матеріалу доповідей і сповіщень — кон ференція є явищем більш значним. Крім питань історії літературної мови та історичної граматики, на конференції розглядались важливі для історії мови наукові свідчення споріднених філологічних галузей — діалектології та то поніміки. Особливо хотілося б відзначити дослідницький характер значної кількості доповідей. Оригінали пам ’ яток, діалектологічні записи, різноманітні тексти були основним лабораторним матеріалом більшості вчених-істори- ків української мови, які виступали з доповідями. Я переконаний, що конференція ще більше активізує творчу дум ку мовознавців України. Є. ГРИЦЮТЕНКО, доцент. (Одеський університет). На фото учасники конференції (зліва направо): В. С. В;, доктор філологічних наук, П. П. Плющ, доктор філологічни 1 Л. А. Лисиченко, кандидат філологічних наук, Б. М. Кулик, До студентів-уг Невтомно вивчайте рідну мову, всі її скарби — і живомовні, і книжні. Тільки тому, хто її любить і плекає, відкриває вона таємниці вираження думки і по чуття. Якщо хочете присвятити свої творчі зу силля дослідженню рідної мови, не гре буйте найдрібнішими мовними фактами, старанно збирайте і нагромаджуйте їх. будьт( підгот >вч сновкс л Від ; л латих т> ДО ПРОБЛЕМИ ПЕР 4 Серед багатьох питань, що сто яли перед міжвузівською науко вою конференцією, велику увагу приділили делегати проблемі пе ріодизації історії розвитку україн ської літературної моїви. Більшість делегатів сходилась на тому, що побудова дійсно наукової, маркси стської періодизації історії укра їнської мови, як і мов інших на родів, тісно пов ’ язана з питанням встановлення та формування са мого українського народу, його культурно-історичного розвитку, його зв ’ язків з іншими братніми народами, з його боротьбою за соціальне і національне визволен ня, тобто з його історією. Само собою зрозуміло, вивчаю чи структуру кожної мови, зако номірності її історичного розвитку в зв’язку з історією народу, аж ніяк не можна ігнорувати внутріш ні закони розвитку тієї чи іншої мови, її специфічні самобутні ри си. До речі, на відміну від інших наук в мовознавчій науці не буває чітких дат, що відмежовували б один етап розвитку від другого: перехідні дати розвитку мови на роду з періоду в період завжди будуть до певної міри приблизни- ми. Отже, цілком вірно, ко/ силаючись на дату XIV стс ми говоримо, що сформована новному, мова української г кості виникла і пройшла три процес свого розвитку в поі. ню епоху, тільки після того ла вона виявитись у певній ній ситемі. Хочеться докладніше з; п тись ще на одному періоді, ці XVIII ст. ніби стрибко явилась українська літер, мова на ‘ народній основі, тут діє та сама закономі* що і в попередньому при Становлення української -т турної мови на живомовній ві зумовлювалося рядом фа>. попереднього періоду. Фг ці — економічного, ПОЛІТИЦІ суто мовного характеру. П ки української літературної на діалектній базі почали стати одночасно з зароджен процесбм формування украй нації. А початок процесу ф вання нації слід віднести тонно до середини XVII ст початий процес творення після того вже не припиняв ша річ, що на Україні ві, свою специфіку, штучно га НЕХАЙ ЧАСТІШИМИ БУДУ , ТАКІ ЗУСТРІЧІ унас, в Радянському Союзі, є ” не тільки величні споруди й красиві будови, а й красиві пр- чуття, почуття дружби, що єдна ють нас і згуртовують на здійснен ня спільної мети в будь-яких твор чих пориваннях, на здійснення дальших творчих дерзань отож і в справі піднесення нашої мово знавчої науки на вищий щабель її розвитку. Свідченням цього є на ша конференція з питань розвитку української літературної мови. Перебуваючи протягом цілого тижня в Харкові, ми відчували це почуття і на самій конференції. Велике задоволення ми дістали від конференції. Тут ми побачили пло ди багаторічної праці представни ків старшого покоління наших мо- вознгзціз — доктора філологічних наук, завідуючого кафедрою укра їнської мови Київського універси тету професора П. П. Плюща, доктора філологічних наук, заві дуючого кафедрою української мови Дніпропетровського універ ситету професора В. С. Ващенка, кандидата філологічних наук, за відуючого кафедрою української мови доцента А. А. Москаленка та ін. Спасибі вам, шановні професо ри! Ми почули тут змістовні до повіді і сміливі думки у повідом леннях і виступах інших науков ців. Спасибі вам, шановні науков ці! Велике задоволення ми дістали, коли побачили на трибуні, почули з трибуни науково ’ ференції змістовні доповіді . учорашніх студентів, аспі нині вже викладачів універс і педінститутів, кандидатів Спасибі вам, молоді енту Серце радіє, коли бачиш кими, коли бачиш в них ча своєї праці. У зв ’ язку з цим від імені ської групи мовознавців в люємо щиросердну подяку нізаційному комітетові і сто — ректорові Харківськог верситету академіку І. М. і кіну за добре організовану ,викладач ХДУ, П. С. Дудник, кандидат філоло- ‘■ Веневцева, викладач ХДУ, А. Д. Очеретний, их наук, Ф. П. Медведев, доцент.^ ФОТО Г. СУХОТІ НА. .. зчорній» у воїх ви- аю вам кри- ах наук І ЛЛЮЩ. університет). к у на опір ■р, яким бу- 4І ВСЄ ЩЄ землі, повна- :трибкуватістю 4с V ав такого (навіть після капіталізму), звання росій- Г ол форму лі давшись ■ II століт- ОДиА процес ми і строка- ап.гької на- ТЗОЧО вико- ідбагня своїх органічно із фрмок роз* лов і. що зро- родн.й мовній (ою майстер- лол< тні своїх ;ОЗК| ИВ Перед ІОВІН скарби ПОРГУН, а нкладач. розвитку ук- :ої мови. ісзознавців люю щи- іоцентові )асно ор- < (єну кон- н побутові під час пере- 3-1 7Д що ми гь д ; стати від *ірз? наукової п зрюються к такі зу- ЛІМ^ . І ще теп- к нашому ; нім е, а в на- і пр ді світять 5 КУЛИК. 1 ’ ЄТІІтут) ЦІКАВА СТОРІНКА В ІСТОРІЇ МОВОЗНАВСТВА Харківська міжвузівська конференція з питань історичного- роз витку української мови — це цікава сторінка в історії україн ського радянського мовознавства. На конференції було прочитано і заслухано понад ЗО доповідей. Прослухані доповіді можна поді лити на три групи: 1) доповіді, в яких тільки повідомлялися нові факти з історії української мови; 2) доповіді, в яких робиться на підставі зібраних фактів деяке узагальнення, висновки; і 3) доповіді, в яких ставились на обговорення нові проблеми, пи тання з історичного розвитку української мови. Мені особисто сподобались доповіді саме дискусійного характе ру. Ф. Енгельс колись говорив, що коли б йому запропонували в одній руці готову істину, а в другій — шукання істини, то він би взяв руку, в якій було шукання істини. І це дійсно так, бо без шукання істини не буде розвитку українського мовознавства. А ми всі щиро бажаємо подальшого розвитку українського радян- СІКОГО мовознавства. Доцент А. МОСКАЛЕНКО. (Одеський педінститут). ВАЖЛИВЕ МЕТОДОЛОГІЧНЕ ПИТАННЯ Конференція дала нам дуже ба гато, насамперед, у плані даль шого удосконалення й уточнення методу, а також окремих прийо мів, якими користуємося ми, укра їністи і, ширше, славісти, дослі джуючи різні факти, явища, що стосуються до історичного розвит- ‘ку, як і сучасного стану нашої мови. • При високому науковому рівні переважної більшості доповідей, при бездоганному, чи майже без доганному застосуванні порівняль но-історичного методу в багатьох із них (зразковими є, безперечно, доповіді В. П. Невзорової, 3. М. Веселовської, О. Н. Савченка, С. П. Сам ’ йленка, П. Д. Тимошен- ка та деякі інші), впадають в око і окремі — більші або менн і, ча сом прикрі методологічні промахи В деяких доповідях, які — коли брати їх у цілому — є здебіль- ша цінними, багатими на фактич ний матеріал і старанно викона ними працями. Лише поодинокі з цих допові дей доводиться, на жаль, визна ти слабкими в цілому, як-от, на приклад, доповідь В. С. Лимарен ка про контамінації. Характерною зокрема, для де яких товаришів — учасників конфе ренції (наприклад, для А. С. Ко- лодяжного), є певна недооцінка великих можливостей, які відкри ває перед істориком мови широке застосування порівняльно-історич- ного методу (заперечуваного і шельмованого, як відомо, в свій час М. Я- Марром) при недосить критичному, нерідко, ставленні їх (тих товаришів) до показань пам ’ яток, яким дослідники цього типу схильні надавати — часто зо всім безпідставно — майже абсо лютної ваги. З цим безпосередньо зв’язана й деяка недооцінка ними даних діалектології, фактів жи вих народних говірок як найваж ливішого джерела для історичного вивчення мови. На пам ’ яткові да ні неодмінно треба зважати, строго критично, однак, використовуючи цей матеріал. Від такого роду методологічних хиб і промахів не був. щоправда, вільний свого часу й О. І. Собо- левський, який у надмірній своїй вірі в букву писаної пам ’ ятки не раз доходив до змішання літери і звука (див статтю «Соболев ский А. И.» в новому виданні БС?). Але О. О. ІКахматов уже тоді, як ми знаємо, застерігав у своїх лекціях і курсах проти цьо го роду прикрих помилок. За головне джерело для відбу дування історії мови Шахмагов мав дані сучасних народних го- ворівГа показанням пам ’ яток від водив другорядне місце. «Я докла ду всіх старань до того, щоб до вести вам, — наставляв він своїх слухачів, — що вивчанню пам ’ яток має передувати вивчення живої мо ви, що в основу всяких науково- лінгвістичних побудовань мають бути покладені факти живої мови і що факти мови писаної можна розглядати тільки як доповнюю чий матеріал, що освітлюватиме й підтверджуватиме той процес, який визначається зіставленням даних, що їх здобуваємо з живих наріч. Ставлю собі за завдання довести вам це для того, щоб остерегти вас від серйозних по милок і неминучих оман, зв ’ яза них з недосить критичним став ленням до писаних джерел». Шахматовська критика орфогра фії пам’яток являє собою тривкий методологічний здобуток, який охороняє граматику нашої мови від численних помилок, що вини кають на грунті довір ’ я до пи семних позначень звуків. Цим, зо крема, О. О. Шахматов без по рівняння ближчий нам, радянським лінгвістам, аніж О. І. Соболев- ський. Довгі роки панування марризму в радянському мовознавстві з його нетерпимим ставленням до порів няльно-історичного методу як ні бито «ідеалістичного» не тільки спричинились до застою, а й від кинули фактично багатьох наших лінгвістів «назад до Соболевсько- го» з властивою йому переоцінкою показань писаних джерел і іедо- статньою увагою до даних жив-Ч народної мови. Певна інерці кого небажаного для далі того поступу науки стану дається ки у нас нерідко ще й тепер : ч марризм і нерозривно зв ’ яза ним «аракчеєвський режим» вознавстві давно вже злікві. ,а но. Пригадуються з, цієї нагоді ва Л. А. Булаховського, яки п сав якось про одного українс кого лінгвіста, сучасника О. І. Соболев- ського: «Він шукає фактів дл» освітлення історії українсько мо ви майже виключно у свідч них пам ’ яток… не внкористовуюч ча б з належною обережністю, то го, що для зрозуміння найдавні ших етапів може дати порі: яль- на граматика слов ’ янських мов^. Щось подібне помічаємо іноді, на жаль, і досі (хай в ослабленій формі) в працях деяких наших сучасників: дехто з авторів-спе- ціалістів з питань історії мови, недооцінюючи порівняльно-історич ні дані, допускається явної пере оцінки ролі пам ’ яткового матеріа лу (матеріалу писаних джерел) у відтворюванні рнс живої мови тої чи іншої минулої епохи. Це помітно, зокрема, й на де яких сторінках «Історичної гра матики української мови» (на приклад, у розділі «Фонетика» при висвітленні зміни е в о в україн ській мові). Позначилась така методологічна настанова, на жаль, і в окремих до повідях, виступах на конференції. Саме тому і мусили ми зупини тися на цьому докладніше, ви світлюючи деякі моменти у робо ті конференції. Не бракувало тут, як зазначено вже вище, і добрих зразків вправного застосування порівняльно-історичного методу. Проведений на самій конференції і зараз після неї обмін думок у цій справі, безперечно, сприяти ме грунтовному поліпшенню ста ну, рішучому переходові не тільки усіх учасників конференції, а й цілого колективу наших лінгві стів — істориків мови на правильні позиції у принципових методоло гічних питаннях — про широке за стосування порівняльно-історично го методу і строго-критичне став лення до показань писаних дже рел. М. НАКОНЕЧНИЙ, старший викладач. СМІЛИВІШЕ РОЗВ ’ ЯЗУВАТИ ПРОБЛЕМИ ІСТОРІЇ МОВИ Рік тому, вивчаючи матеріали IV з ’ їзду славістів, що відбувся у вересні 1958 року в Москві, кафед ра української мови ХДУ зверну ла особливу увагу на потребу вив чення питань українського мово знавства, що пов ’ язані з пробле мою історичного розвитку україн ської мови. Оскільки в галузі історії мови працює чимало мовознавців інших університетів і педінститутів Укра. їни, а також співробітників інсти туту мовознавства ім. О. О. По тебні Академії наук УРСР, ми звернулись з пропозицією провести в Харкові наукову конференцію, на якій поставити і, якщо вдасть ся, то й розв ’ язати низку проблем історичної граматики, а також історії літературної мови> Надзвичайно високий інтерес учасників конференції до питань, що обговорювались, жваві дебати, які щоразу розгорталися на всіх засіданнях, свідчать про актуаль ність проблематики конференції, про її високий науковий рівень. Особливу увагу учасників кон ференції привернули доповіді з іс торичної фонетики, в яких було багато нового цінного матеріалу. Так, наприклад, М. Ф. Наконеч ний у доповіді «До вивчення істо ричного розвитку фонологічної си стеми української мови», полемізу ючи з авторами історичної грам- матики О. 11. Безпальком, М. К- Бойчуном, М. А. Жовтобрюхом, С. П. Самійленко, обстоюючи прин цип системності у вивченні мови. уточнює ряд питань фонетичного розвитку української мови, стверд жує їх взаємозалежність, взаємну пов’язаність. Так, наприклад, у до повіді підкреслюється щільна вза- емопов ’ язаність таких фонетичних явищ, як ствердіння приголосних перед «и» і зміна «ять» в «і», стверд жується, що «система фонем сучас ної української мови є продукт складного і многовікового проце су». Доповідач простежив розвиток фонетичних процесів від найдав нішої праслов ’ янської доби до на ших часів. Доцент Медведєв Ф. П. у своїй цінній і змістовній доповіді досить докладно простежив фонетичні явища в українських грамотах XIV — XV століть, відзначив їх виключно важливу роль у вивченні історичної фонетиЛт української мови — саме в цей історичний пе ріод завершувався процес форму вання української народності та її мови. Доповідач небезпідставно, відзначив, що «основною законо мірністю історичного розвитку східнослов ’ янських мов є занепад зредукованих «ь» та «ь» (друга половина XII століття)». Внаслі док цього відбулися фонетичні процеси, які привели до перебудо ви звукової системи і тим самим до появи специфічних особливо стей рпмпг. Ь кої. -» ’ кгаїнсько’ ! б* лоруської мов. «Це твердження, — говориться в доповіді, — не знімає загальноприйнятої концепції, що десь у XIV — XV століттях завер шується процес поділу древньо- руської мови на три окремі східно слов ’ янські мови — російську, ук раїнську і білоруську». Звичайно, почався цей процес ще набагато раніше від XII ст., як про це говорив ще в свій час О. О. Потебня. Живий і глибокий інтерес слуха чів викликала проблемна доповідь доцента М. А. Жовтобрюха (Ки їв) «Про деякі морфологічні умо ви фонетичних змін». Докладно про взаємозв’язок між фонетичними і морфологічними явищами в історичному розвитку мови розповів у своїй грунтовній доповіді науковець Київського уні верситету доцент П. Д. Тимошенко. Відзначивши, що фонетичні явища щільно пов ’ язані з явищами мор фологічними, лексичними і навіть синтаксичними, він на численних прикладах показує, що фонетичні зміни приводять до змін у морфо логії. Ствердіння звука «р», на приклад, обумовило виникнення мішаних груп іменників першої і другої відмін тощо. Заслуговує на увагу матеріал доповіді старшого викладача на шої кафедри П. І. Мартем ’ янова «З історії звукового оформлення та правопису слів іншомовного по ходження в українській мові». Тут в історичному плані на вели кому фактичному лінгвістичному матеріалі досліджується фонетич но-правописне оформлення запо зичених слів, починаючи від пер ших лсксиугграфічпи- ” раць Л ч м занія (1596), Памви ч Беринди (1627) і закінчуючи сучасним пра вописом. Доповідь має велике те оретичне, а також і практичне зна чення. Загалом треба відзначити, що і всі інші доповіді і повідомлення містять багато нового і цінного ма теріалу для створення грунтовно го курсу історичної граматики й розв’язання її акту альних проблем. Проте впадає а око деяка несміливість у поста новці й розв ’ язанні питань у ба гатьох доповідях, певна фрагмен тарність їх. Чимало з них мають такі заголовки: «До вивчення…*, «До характеристики…», «До пи тання…», «Із історії…», «До істо рії…», «До формування…», «З фразеології…» тощо. Хочеть ся побажати колегам сміливіш ставити і більш кардинально розв ’ язувати питання науки про мову та її історію, а дані для цьо го є. Ми маємо досить кваліфіко вані наукові кадри мовознавців на Україні. Ми не зовсім погоджуємось з думкою М. Ф. Наконечного про те, що «знання стану давньої систе ми, на якийсь час (на час зрізу), забезпечується, в міру можливості, не тільки і не стільки, може, вив ченням писаних пам ’ яток (хоч і це важливе), як складною рекон структивною роботою за допомо гою порівняльно-історичного мето ду…». На нашу думку, в першу чергу треба мати лінгвістичний матеріал саме з української мови, а його можна добути лише з пам ’ яток минулого, а потім уже цей мате ріал порівнювати, зіставляти з мовними явищами споріднених і ІНШИХ МОВ Г ’ .ТХОМ ПОПІВНЯЛ^О-ІС- торичного No Доцент А. ’ ‘ “ >-ДЖННЯ. ,УСПІХИ РАДЯНСЬКИХ ВЧЕНИХ У ДОСЛІДЖЕННІ ПОЛЯРНИХ ОБЛАСТЕЙ ЗЕМНОЇ НУЛІ ДО ПІДСУМКІВ МІЖНАРОДНОГО І ЕОФІЗИЧНОГО РОКУ Значний внесок у справу вивчення полярних областей земної кулі, в справу вивчення Антарктиди і розкриття її «таємниць» внесли представники нашого міста, вчені та інженери, робітники і викладачі вузів. Цим по праву пишається наше місто. 404 дні працював у селищі Мирному, виконуючи обов ’ язки ін- женера-аеролога, викладач Харківського гідрометеотехнікуму Є. А. Ізотов. Три роки працював на кораблях флотилії «Слава» науковець на шого біологічного факультету Л. В. Корабельников. Він вивчав умо ви харчування китів і можливості дальшого розвитку китобійного промислу в Антарктиці, йому вдалось здійснити плавання навко ло крижаного континенту. Препаратором на флотилії «Слава» працював і співробітник нашого університету Н. Я. Ружинський. Створені інженерами і робітниками Харкова всюдиходи «Хар ків ’ янка» допомагають радянським ученим в їхній важкій і по чесній праці далеко від Батьківщини грудня закінчилися дослід- за програмою Третього ..одного геофізичного року ародного геофізичного спів- зітництва. В роботах брали учатть учені 65 країн; зібрані ними наукові матеріали примушують по-новому поглянути на процеси, що відбуваються на земній поверх- « ! п її повітряній і водяній обо- ’ ‘п:ою дрейфуючих стан- іваних літаючих лабора- ґ .г. .ашим ученим вдалося ви- чити глибини Льодовитого океану, відкрити на його дні величезний підводний хребет Ломоносова, ба гато інших хребтів, підводні пла то тощо; змінились тепер уявлен ня про характер повітряної цир куляції в Арктиці, про морські те чії, про живі істоти, що населя ють полярні води. Про масштаби наукових дослід жень у Радянській Арктиці за ос танні три роки свідчать такі дані. Було проведено 21000 метеоспосте- режень, запущено 8000 радіозон дів, 3000 раз вимірювалась глиби на, 100000 записів зробили автома тичні прилади, 40000 раз вимірю валася температура води на різ них глибинах. В Арктиці продов жують працювати дрейфуючі стан ції СП-8, СГ1-6. З більшою переконливістю скла даються зараз синоптичні карти, що дозволяє значно точніше ро бити прогнози погоди. Остаточно вирішено питання щодо «загадко вих земель»: всі вони або величез ні дрейфуючі кригові острови, або «землі», що складаються з вічно мерзлих порід’і поступово зника ють під руйнуючим впливом моря і потепління в Арктиці. Наступ учених на таємниці Ан тарктиди йшов по трьох напрям ках: за допомогою морських експе дицій уздовж берегів Антарктиди і в антарктичних водах на дизель- електроходах «Об» і «Лена», авіз розвідкою і організацією походів санно-тракторних поїздів у внут рішні райони материка, нарешті, організацією систематичних стаці онарних спостережень на ряді створених в Антарктиді радянсь ких станцій. Основні наукові підсумки дос ліджень такі: по-перше, вдалось встановити, що Антарктида — ма терик. У прибережній частині лід вкриває острови, розділені глибо кими западинами. Далі вглиб спостерігається повільний підйом на підлідне плато, що переходить у гірську підлідну область, макси мальна вершина якої — 3200 мет рів. Середня потужність антарктич ної криги досягає 1500 — 2000 мет рів, найбільша — 4000 метрів. Кри га дуже повільно рухається з цен тральної частини до периферії. Встановлено декілька стадій ко ливань льодовикового покрову і безсумнівні ознаки його скорочен ня за останні десятиріччя. Так звані «оазиси» виникають, коли лід зустрічає на своєму шля ху височини. Над Центральною Антарктидою розміщується могутній висотний антициклон, його відроги тягнуть- ся на північ вздовж виступів кон тиненту, у зв ’ язку з чим циклони, що рухаються навколо Антаркти ди, затримуються поблизу цих від рогів і можуть проникати всереди ну континенту. Відомо, що приблизно на глиби ні ІЗ метрів від поверхні темпера тура льоду відповідає середньо річній температурі місцевості. Ко ристуючись цією закономірністю, радянські вчені «викопали» з-під льоду клімат Антарктиди. Серед ньорічні температури змінюються від — 10° до — 56°. Між станціями Схід, Комсомольська і полюсом відносної неприступності виявлена світова область холоду з абсолют ним мінімумом температури — 87,4 (станція Радянська). В той же час Антарктида — найбагатше сонцем місце на Землі. Сухе й про зоре повітря пропускає до 96% сонячної радіації, що надходить до кордонів атмосфери, але 90% цих променів відбивається льодо вим дзеркалом назад, у світовий простір. В центральних районах конти ненту життя відсутнє. А в прибе режній зоні і р антарктичних во дах спостерігається різноманітне життя. На берегових скелях є мо хи і лишайники, на виходах порід і на льодах — гніздяться десять видів птахів, декілька шів тюле нів, пінгвінів. Сер^ бфтьох по рід риб відкриті А < Ԝ невідомі білокровні риби. Значне народно господарське значення має кито бійний промисел. Нові дуже цікаві дані дав сан но-тракторний похід від станції Схід до американської станції Амундсен-Скотт на південному географічному полюсі. На карті Антарктиди, складеної радянськими вченими, — понад 750 назв, що їх дали наші вчені. Вітчизняним вченим вдалося ви вчити природні умови значної ча стини Антарктиди і ліквідувати білу пляму на її карті. В. ВІЛЕНКІН, доцент. Відповідаю Вам, тов. Тихонов Я прочитав у нашій таз* статтю студента історичного ( культету Ю. Тихонова «В гост у студентів Ростова».’ Р. ’ кажучи, окремі зауважені* ра мене здивували. 7,? Так, наприклад, Ю. Тих^£ ворить про те, що студені-, стова беруть активну учасѴ; уковій роботі кафедр і к^ х куються у наукових збір ось у нас можливості ї все ж це не робиться. Дійсно не робиться, а Ось чому. Ще на 1959 року було затверд^ восьмого тома «Вчених’ кафедри історії партії. ■ плановані і статті студеї нів наукового студентсьг ка історії партії: Дейне: «Комсомол Харківщини помічник партійної орг; боротьбі за відбудову господарства (1921 — її Ю. Тихонова «Залізничні ського вузла в боротьбі рату і буржуазії за всті радянської влади». . Однак статті цих авто досі не надійшли до і «Вчених записок» кафед’ восьмий уже здано до др Зараз редколегія готує ний збірник наукових за: федри. Там буде місце і . дентських праць. Ось чому нас дивує заз якою студент Ю. Тихоно відає про становище в) ському університеті. О. ВОСКРЕСЕНС завідуючий кафедрою ПРО СПРАВИ КОМСОМОЛЬСЬКІ З ДОСВІДУ ПРАЦІ ІСТОРИКІВ За період, що минув від звітно- виборних комсомольських зборів, на історичному факультеті зробле но чимало. Відомо, що успіх ком сомольської роботи залежить від того, як зуміє бюро поставити ро боту в низових організаціях, тобто на курсах. Постановка і своєчасне розв ’ я зання організаційних питань має велике значення. Не треба дово дити, що робота ця повинна про вадитись в тісному контакті з кур совими бюро. Значно допомагають налаго дженню цього контакту поширені засідання комсомольського бюро факультету, що дають можливість краще взнати стан справ на міс цях, пропагують досвід роботи кращих комсомольських бюро кур сів. Члени бюро історичного факуль тету завжди бувають на курсових комсомольських зборах, де вони глиооко знайомляться з тими аоо іншими питаннями учбової і ви ховної роооти відзначають пози тивне, висловлюють критичні зау важення, вказують шляхи усунен ня недоліків, допомагають скла дати плани роооти. Вимогливість з боку факультет ського оюро підноси 1Ь інпцаїиву комсомольського загону активі стів, які в сьою чергу посилюють иолітико-виховну роооту в масах. За пропуски лекцій без поважних причин студентів викликають зав жди на засідання бюро, гак, ком сомольське оюро заслухало дру гокурсників шапоркова і Круши нова, третьокурсника Хаєта, чет вертокурсників іеієхіна і Ліф- шиць. оавжди вживаються суво рі заходи до тих, хто систематич но не відвідує лекцій. Буває, що окремі члени бюро обмежуються індивідуальними роз мовами з комсомольцями, іде теж приносить значну користь і дає можливість краще взнати кожно го члена організації. Кожна організація сильна са модіяльністю своїх членів, цим У значній мірі пояснюється успіх її діяльності. На історичному фа культеті намагаються залучити до активу якомога більше комсомоль ців. Ось чому всі історики мають комсомольські доручення, виконан ня яких періодично перевіряються. Разом працюють академсектори комсомольського і профспілкового бюро факультету (т.т. Солодухін, Вакуленко). Це дуже хороше. Вони контролюють відвідування лекцій студентами, складання по- зааудиторного читання. У них на обліку кожен, хто погано вчиться, кому потрібна допомога, кого слід закликати до порядку. Не можна не відзначити роботу культсектора (відповідальні Ру- дой і Неглядова). Колектив ху дожньої самодіяльності двічі по бував за останній час у підшеф них колгоспах. Представники всіх курсів беруть участь у факультет ській художній самодіяльності. Цікаво і жваво проходять збори і тематичні вечори. 1 ак, на 111 курсі проведено збори «Наш курс як колектив». 1 ам готується і те матичний вечір «В людині все по винно бути прекрасне». Щотижнево виходить на факуль теті сатирична газета «вікно са тири», яка жорстоко висміює ле дарів і нероб. її засоби виховання мають непоганий вплив на «ге роїв». Комсомольці факультету нетер пимо ставляться до тих, хто ро бить аморальні вчинки. Нема чого гріха таїти, є й на історичному факультеті такі, наприклад, як Аодаков, Люосєв, що влаштову ють п янки в гуртожитку, ллє проти них — весь колектив сту дентів факультету, іреиа гада їй, що подібних випадків не буде на історичному. Зараз, як і всі комсомольці уні верситету, складають екзамена ційну сесію історики. Складають непогано, іреба сподіватись, що підсумки зимової сесії доведуть; комсомольське бюро факультету працювало сумлінно. М. ШЕЇН. ЛЕГКОАТЛЕТИ, ГОТУЙТЕСЯ! 25 — 26 січня. Матчева зустріч ХПІ, ХДУ. Стадіон 1 — 6 лютого. Першість СРСР серед вузів. Місто Ленінград. 19 — 20 березня. Другий тур першості вузів. Стадіон, «Ди намо». 25 березня. Міжфакультетська естафета на площі Дзержин- ського. „Зробіть нам послугу! До редакції надійшли вісті, які не могли нас не схвилювати: наш обчислювальний центр під керів ництвом шановного І. Тарапова закінчив розрахунки, і через день — два з подвір’я нової будови університету полетить у космос наша власна університетська ра кета. Причому співробітники об числювального центра дозволяють навантажити ракету чимсь таким, що бажано було б вивезти з уні верситету. Обіцяють вони також, що деякі корисні речі, які без по треби мотаються в космосі, мож на надіслати на землю. Зрадівши такій звістці, ми звер нулись до окремих представників нашого університетського колек тиву з пропозицією використати такі великі можливості. Ось що вони нам відповіли. Кінодіячі: Мы давно хотим, хотим (Это знает каждый), Выдать І на-гора» свой фильм Короткометражный. Аппараты есть у нас, Кинооператоры, Просим наш принять заказ На организатора. Мешканці з гуртожитку, що на Шатилівці (Про свого шановного коменданта) Окажи ему~ услугу, А нам — знак любезности, Отослав его взамен На бытпринадлежности. В сльозах прибігли члени уні верситетської літстудії з великим проханням: Тут сказать годится кстати; Надо сборник из печаї Тут изъять, а там изда Там издать, а здесь п Прийшла ще одна з: студентки філфаку: Если там не так, как То есть если издают Разное и всякое — Пусть пришлют под ю Тыщу первый анекдо: Подпись: Л. Булгакоі Редакція прийняла є обов ’ язково передасть кам. які готують відщ ти, але попереджає: о . бота нашого обчис. центра ще не досягла ’ 1 лірної, редакція не м читися за блискуче всіх прохань. І тому пр тензій не пред ’ являти. Кафедрі логії. Кіг’ ‘ Іипломіі цюють умовах, Знаєте товари! й*ченко? Редактор Б. ЩЕРБАН ЕН К