19 — 20 (1011 — 1012) Субота, 19 березня 1960 року Ціна 20 ш, ЛЕНІНІЗМ — ВЕЛИКИЙ ПРАПОР БОРОТЬБИ ЗА КОМУНІЗМ В цьому році трудящі Радян ського Союзу, країн народної де мократії Європи і Азії, все про гресивне людство урочисто відзна чають славне 90-річчя з дня на родження В. І. Леніна — заснов ника і керівника Комуністичної партії і Радянського Союзу, во ждя і вчителя трудящих усього світу. Вони відзначають день пам’яті В. І. Леніна як світле свято, демонструючи свою без межну відданість ного безсмерт ній справі. Остаточна перемога соціалізму в нашій країні, успіхи соціалістич ного будівництва в країнах на родної демократії викликають все більш глибокі симпатії серед ши роких мас робітничого класу і трудящих усього світу. Ідеї марк- сизму-ленінізму оволодівають сві домістю нових і нових мільйонів людей. В цих умовах імперіалі стична буржуазія та її захисни- ки-ревізіоністи всіх мастей нама гаються перекрутити вчення марк- сизму-ленінізму, зводять наклепи на соціалізм. Але незважаючи на жорстокі атаки з боку ворогів, ідеї науко вого комунізму, ідеї миру, демо кратії і соціалізму оволодівають масами, беруть верх, перемагають. Вчення марксизму-ленінізму все. сильне тому, що воно вірне. Саме життя на кожному кроці демонструє всеперемагаючу силу цього великого вчення. Марксизм знаходить своє відображення у повній і остаточній перемозі со- ііалізму в СРСР, в народженні – і бурхливому розвитку світової соціалістичної системи, в зростаю чому світовому робітничому і ко муністичному русі, в розпаді ко лоніальної системи, у героїчній бо ротьбі простих людей за мир, демократію і соціалізм. Ленінізм — це великий прапор боротьби за торжество комуніз му — світлого майбутнього всього людства. . На XXI з ’ їзді Комуністичної партії Радянського Союзу тов. Хрущов підкреслив, що кращою перевіркою вірності курсу керів ництва країною є успіхи в роз витку народного господарства, під. несення культури і добробуту на роду. Ми, комуністи, вважаємо наш шлях до нового життя, вка заний великим Леніним, вірним, йдучи цим шляхом, Радянський Союз досяг таких перемог, які ди вують весь світ. Шляхом Жовтне вої революції, шляхом Леніна пішли всі країни народної демо кратії і також домоглися визнач них успіхів. Втілюючи в життя ленінський план побудови комуністичного су спільства, XXI з ’ їзд КПРС на креслив величну програму подаль шого бурхливого економічного і культурного розвитку нашої Бать ківщини і народу, поставив зав дання наздогнати і випередити найрозвиненіші капіталістичні країни по виробництву основних видів продукції на душу населен ня, створити матеріально-техніч ну базу комунізму. Найважливі- шим етапом в розв ’ язанні цього всесвітньоісторичного завдання є семирічний план розвитку народ ного господарства СРСР на 1959 — 1965 роки. Виконаная плану першого ро ку семирічки свідчить про видатні успіхи радянського народу у всіх галузях господарчого і культур ного будівництва. Обсяг промисло вого виробництва зріс порівняно з 1958 роком більш, ніж на 11%, понад план випущено промисло вої продукції майже на 50 млрд. крб. На піднесенні сільське гос подарство. Хліба у 1959 р. заго товлено 2 млрд. 845 млн. пудів. Виробництво м ’ яса у колгоспах і радгоспах за 11 місяців 1959 року збільшилось на 32%, а закупки — на 36%. Виробництво молока зрос ло на 15%. а .закупки — на 16%. Бавовни заготовлено на 4669 тис. тонн, цукру вироблено на 600 тис. тонн більше, ніж у 1958 році- Протягом першого року семи річки збудовано у містах і робіт ничих селищах житла загальною площею понад 80 млн. м 2 , або більш 2200 тис. квартир. Значно підвищився життєвий рі. вень трудівників соціалістичного суспільства, з дня у день підви щується ступінь розвитку науки і культури в країні. (Закінчення див. на стор. 3). В гостях у Куряжан Маленьких танцюристок супро воджували мами. Ті, що вже вва жали себе зовсім дорослими і для яких виступ у концертах став яви щем звичним, тримались самостій но. Але хвилювались усі. Як справжні артисти перед справж нім концертом. І на їх чекали з нетерпіння*. Сьогодні колектив дитячої худож ньої самодіяльності університети давав концерт у Курязькій дитя чій трудовій колонії. У великому залі зібрались гля дачі. На сцені — останні приго тування. І ось вже схвальними оплесками глядачі вітають наш дитячий струнний оркестр за чудове ви конання радянських і народних українських пісень. Номери програми ідуть один за одним. «Матроський» і «Молдав ський» танці, «Полька» у виконан ні двох маленьких Наташ, худож нє читання тощо. / ось вже на сцені вихованці колонії. Вони не збирались сього дні виступати і, можливо, не ду же хороше підготувались, але хлопцям дуже хочеться якось від дячити новим друзям. Чернишов співає і непогано співає «Шумит волна», а маленький Толя Мінаков завзято виконує «Гопак». А потім подарунки. Гості дарять музичні інструменти, настільні гри, не залишаються в боргу і господарі: новим своїм друзям вони підносять зроблені власними руками вироби з дерева тощо. Надовго запам ’ ятають куряжан’і цей концерт і тепле материнське звертання до них члена парткому університету Марії Петрівни /Ту кової. І хороша на цій зустрічі виник ла пропозиція — нехай змагають ся колективи художньої самоді яльності Куряжа і дитячий колек тив університету, змагаются у всьому, в роботі і в навчанні. Л. ДОРОШЕНКО. Цікава зустріч Давня дружба зв ’ язує студен тів філологічного факультету на шого університету з колективом ордена Леніна Академічного Українського драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка. На філфаці було організова не обговорення вистави театру «Повія», в якому взяли участь студенти, викладачі та артисти. Колектив театру звернувся до української класики, і в цьому його велика заслуга. На сцені глядачі побачили яскраві образи, ство рені Панасом Мирним. Режисер вистави і автор інсценізації В. Крайниченко з великою майстерністю зумів передати тяжке життя українського народу після реформи 1861 року. Це відзна чили в своїх виступах студенти Ю. Паравай, О. Василець, М. Ве- личко та інші. Всіх вразила і прекрасна гра акторів. Чудовий образ Христі створила молода артистка театру Л. Попова, а образ її матері Пріськи Притичихи з великою майстерністю передала народна артистка УРСР Л. Криницька, в ролі Грицька Супруна виступив народний артист УРСР Г. Козаченко, а в ролі Довбні, колишнього семінариста, — народний артист УРСР. лауреат Сталінської премії Є. Бондаренко. Доцентові М. І. Кенігсберг та студентові Тимченко дуже спо добалась гра акторів та декорації. А от студенти Коленський і Кислий висловили ряд зауважень щодо репертуару театру. Саме на репертуарі театру докладно зупинився в своєму ви ступі головний режисер театру народний артист УРСР Б. Н. Норд. Він поділився з присутніми планами театру на майбутнє. Г. ШТЕЙН, студент філфаку. Ти в серці народу живеш Багато пісень, віршів, казок, балад, дум склав і складав наш народ про дорогого Ілліча. З гли бокою любов ’ ю говориться в них про вождя і вчителя трудящих. Славлячи великого Леніна, ра дянські люди добирають з арсе налу народної поетики такі засоби й образні вирази, що здавна по в ’ язані із світлим, ясним, немерк нучим: Ленін сонцем у горі Нам світив дорогу. Сиві, юні й матері Яшли до перемоги. (Записано від М. Ковтун; с. Со- снівка, Сумської області). У пісні «Ой, хто ж той сокіл, товариші» трудящі порівнюють Леніна із соколом, що високо лі тає над світом, вказуючи людям ШЛЯХ ДО свободи: Сокіл все літає, Зове людей, заклинає. Хто ж той сокіл, товариші, Куди лине, де він? То наш любий Ленін. (Записано від кобзаря Є. Мов- чана). У іншій думі йдеться про роки колективізації села Красне, що на Черніговщині: Подивіться, зоря зійшла Та й кинула промінь. Сушіть порох, бийте сполох, Беріть в руки зброю! Зійшла зоря із підпілля — Ленін кинув гасло: Земля, воля, всі простори Належать трудящим! Завдяки мудрому генію Ілліча наш народ створив могутню Ар мію. І народні митці склали йому слова подяки: Ленін всіх нас окрилив Своїм мужнім словом, Здобули ми перемогу Під Нарвою й Псковом. Пишним садом розквітло жит тя, здобуте в борні. І ні на хви лину не замовкає народна ліра: Наша доля повна щастя, Радістю вона цвіте. Це ж наш мудрий рідний Ленін Дав життя нам золоте. (Записано від К. Пономаренка з м. Полтави). А скільки прислів ’ їв і приказок про Леніна! І з кожним днем це багатство поповнюється. Народив шись на Харківщині, прислів ’ я вже звучать десь над Десною. Під керівництвом Леніна наша партія повела народ до нового життя, нової культури. Ілліч роз робив план електрифікації Росії. І про це знаходимо в народній творчості найщиріші слова: Кожен з нас давно в колгоспі вже електрику включа. Мов ті зорі, ясно сяють заповіти Ілліча. Заповіти великого Леніна народ втілив у життя. Те, про що ко лись мріялось, тепер стало дій сністю. Невпізнанно оновилась земля. Як Ілліч нам заповів — Землю оновили, — так співається в одній частівці. Під керівництвом Комуністич- но} партії народ-творець будує світле майбутнє — комунізм. Зводяться міста й села, стають до ладу потужні домни, шахти. І все це витвір рук працьови тих, творчість патріотів Країни Рад: Ой, яке життя щасливе, У наших трудящих! Дуже вдячні Іллічу Люди роботящі. Твори про Леніна передаються із уст в уста, із покоління в по коління. І з кожним днем багат шає скарбниця усної народної творчості, бо світлий образ Леніна завжди живий, бо дорогий Ілліч завжди з нами. Він — у наших серцях, у наших ділах. А. СОБОЛЄВ, збирач народної поетичної творчості. Дипломники завер- шуть свої останні в уні верситеті самостійні пра ці. П ’ ятикурсник геоло гічного факультету май бутній гідрогеолог Іван Ротар закінчив важливу ділянку роботи. На фото ви бачите, з яким інтересом розгля дають зроблену товари шем карту студенти ка федри гідрогеології. Іван Ротар (зліва) розпові дає, як він над нею пра цював. Фото Г. СУХОТІНА. ,КУТОЧОК ПІОНЕРВОЖАТОГО ДО СТУДЕНТІВ III КУРСІВ Ректорат і комітет комсомолу -університету покладають на вас відповідально завдання — вико нувати обов’язки вожатих піонер ських загонів шкіл міста Харкова. Справа вашої честі як студентів нашого університету, одного з найстаріших університетів краї ни, — зразково поставити піонер ську роботу в ваших загонах. Пам ’ ятайте, що самовіддана ро бота з юними піонерами буде ве ликою допомогою Ленінському комсомолу і вчителям у їх почес ній, багатогранній роботі по кому ністичному вихованню підростаю чого покоління. Вона одночасно сприятиме високоякісній вашій підготовці до виконання благород них обов ’ язків радянського вчите ля. Тому не шкодуйте часу й сил в роботі з піонерами, проявіть свої творчі здібності, ініціативу й винахідливість в ній! Потрібну допомогу вам завжди подадуть ті, кому допомагаєте ви, — директори й завучі шкіл, старші піонервожаті, класні ке рівники. Ректорат і комітет комсомолу університету впевнені, що покла дені на вас завдання будуть ви конані з честю! >. БУЛАНКІН, ректор Харківсько го державного університету €. ГАЛУЗА, секретар комітету комсомолу університету МОЛОДЕЦЬ, ЧИЖОВА ГАЛЯ! Галя добре пам ’ ятає. як майже рік тому вона вперше зайшла до класу. Діти шуміли, сторони лися її. — Багато в нас було таких во жатих, раз відвідають та й про щавайте, — сказав чийсь ображе ний і, мабуть, справедливий голос. А вожата не знала, з чого поча ти, чим захопити піонерів. Перший збір, звичайно, пройшов не так, як хотілося: не було довір ’ я моло дій вожатій. Як бути? Що робити? Адже ду- ще хочеться довести піонерам, що вона, Галя, вирішила серйозно пра цювати з дітьми. На допомогу прийшли старші товариші. Не один день до пізнього вечора Галя пра цювала в палаці піонерів, готуючи новий збір, читала, підбирала по трібний матеріал, складала вікто рини, гри. І вона не пожалкувала про витрачений на підготовку час. Після закінчення збору діти не хотіли розходитися. Це була най краща нагорода, це було визнання. Нещодавно комсомольське бюоо філологічного факультету відзна чило хорошу роботу піонервожа- тих третього курсу, нагородивши кількох студентів Почесними гра мотами. Серед нагороджених най краща піонервожата 105-ї школи Галя Чижова. Я звертаюся до неї з проханням поділитися досвідом. В очах її за палав вогник, ласкава посмішка на обличчі. І по тому, з яким за хопленням вона розповідала про улюблену працю, про піонерів, для яких твоя поява в класі — просто свято, я зрозуміла: досвіду в неі вже чимало. — Хочеш, ходімо до мене на збір, присвячений 8-му Березня. Здається, буде дуже цікаво, — додала вона. П ’ ятикласники влаштували їй цілу овацію і тепло поздоровили з святом. Для проведення збору все готове. Клас прикрашений живими кві тами і гірляндами. Зараз Галя трохи хвилюється — адже на цьо му зборі будуть глядачі: мами і родичі піонерів. Але не хвилюйся, Галю, діти тебе люблять і не під ведуть. Ось маленька п ’ ятикласниця Света, розповідаючи про те, чк вона любить свою маму і пишаєть ся нею, інженером-будівельником, закінчує свою промову, трошки понизивши голос і засоромив шись: *А я буду вчителькою росій- ської мови і літератури, як наша піонервожата Галя»… Усім сподобався цей збір: і ді тям, і мамам, і бабусям. Пісні, гри, вікторини, загадки, красивий фо томонтаж «Жінки світу», стін нівка «Наші мами», виставка зо шитів, вишивок, моделей, і, нареш ті, — чай. Зовсім як дома, відчу ваєш себе легко і вільно. Класний керівник, Марія Мар- ківна, посміхаючись, каже: «Про сто молодець у мене піонервожа та. Велике їй спасибі». А учень Саша Неман поділився зі мною своїми враженнями: «Мені дуже сподобався збір, присвяче- ний дню Радянської Армії, який ми провели у авіаційному училищі. Нам показали моделі літаків, По зволили навіть торкатися прила дів!». Так, надовго піонерам запам’я таються цікавий новорічний збір, екскурсія до історичного музею, зустріч з членами бригади кому ністичної праці, збір, присвячена^ революційній пісні і т. ін. Цікава і захоплююча робота піонервожатої! Скільки користі принесла вона і має принести то бі, Галю, майбутньому вчителю і вихователю. М. КУРЦЕВА, наш кор. ПРОГРАМА з практики піонерської роботи студентів III курсів факультетів, що готують вчителів Практику з піонерської роботи студентів 11 1-х курсів введено в університеті з метою істотно по ліпшити підготовку студентів З питань теорії і практики піонер ської та комсомольської роботи в школі. Зміст роботи студенті в- практикантів 1. Вивчити за час прак тики: а) Постанову II і VIII Пле нумів ЦК ВЛКСМ «Про заходи до поліпшення роботи піонерської організації імені В. І. Леніна» і рішення XIII з ’ їзду ВЛКСМ («Комсомол і школа») і Поста нову IV Пленуму ЦК ВЛКСМ «Про участь комсомольських ор ганізацій у виконанні Закону «Про зміцнення зв ’ язку школи з життям і про дальший розвиток системи народної освіти в СРСР», на основі яких організується і провадиться тепер піонерська ро бота в школі. б) «Положення про Всесоюз ну організацію імені В. І. Лені на». в) кращий досвід роботи піо нерських ланок і загонів за «сту пенями юного піонера» — зміст, форми та методи їх роботи по підвищенню успішності й дисци пліни учнів, по ідейно-політично му, трудовому, естетичному та фізичному вихованню школярів, вивчити досвід роботи вожатого з піонерським активом та досвід його сумісної роботи з учителя ми, а також досвід виконання піо нерами вимог піонерських «Сту пенів» та порядок переводу піоне рів з одного ступеня до іншого. г) знання, що ними має ово лодіти піонер за «Примірним пе реліком умінь і навичок для піо нерів». II. Набути умінь і навичок: а) з організації роботи піо нерської ланки та загону за «сту пенями» юного піонера, зокрема, — громадсько-корисної роботи піо нерів та роботи по самообслуго вуванню в школі, культурно-ма сової роботи серед піонерів та учнів (доповіді, лекції, етичні бе сіди, читацькі конференції, диспу ти, перегляд та обговорення кіно фільмів, спектаклів, відвідування музеїв, екскурсії, туристичні по ходи, вечори дружби, веселих за гадок, питань і відповідей, нАка ради, хорові заняття, вогнища, гурткова робота, відзначення свят тощо, зустрічі з робітниками’під- приємств). б) провадити, враховуючи ві кові особливості, розвиток, здіб ності, інтереси й запити піонерів, піонерські збори різного типу, зокрема збори, присвячені рево люційним святам, виконанню тру дових завдань, громадсько-корис ної роботи, зустрічам зі знатними людьми . країни, новаторами ви робництва, героями війни та со ціалістичної праці, окремим питан ням внутрішнього і зовнішнього життя країни, питанням комуні стичної моралі тощо. Організація практики Розподіляють студентів-практи. кантів по школах деканати й ком сомольські бюро факультетів: прикріплюють до піонерських за гонів в цйсолах — старші піонер- воЖаті шкіл. Перед цим розподі лом директор школи знайомить студентів-практикантів зі школою, кращим досвідом її навчально-ви ховної роботи, недоліками в ній та завданнями на поточний рік. а старший піонервожатий — з піо нерською дружиною школи, пла ном її роботи, кращим досвідом піонерської роботи, її недоліками та дальшими завданнями, зокрема, завданнями, що стоять перед окремими загонами дружини. Свою роботу студент планує на місяць, облікуючн її в щоденни кові. Наприкінці семестру (до ЗО.ХІІ. і до 15 червня) кожен студент-практикант здає виклада чеві педагогіки звіт про свою ро боту за семестр, а також свій щоденник. Практика з піонерської роботи зараховується студентам наприкін ці кожного семестру викладача ми педагогіки на основі відгуків про їх роботу директорів та стар ших піонервожатих шкіл і озна йомлення з їх підготовкою по піонерській роботі на екзаменах з педагогіки. Закінчення. Початок див. на стор. 1. ЛЕНІНІЗМ — ВЕЛИКИЙ ПРАПОР БОРОТЬБИ ЗА КОМУНІЗМ Наша Батьківщина є піонером у використанні атомної енергії в мирних цілях, в нашій країні по будовано найпотужніший у світі синхрофазотрон, перший криго лам. що працює на атомній енер гії. СРСР першим досяг Місяця, запустив штучні супутники Землі і Сонця, виробляє потужні ба лістичні ракети, що відкривають можливості дослідження планет сонячної системи. Успіхи Радян ського Союзу в усіх галузях еко номічного і культурного розвитку викликають захоплення в усьому світі. В єдиній сім ’ ї народів Радян ського Союзу величезних успіхів досяг український народ. XXI з ’ їзд КП України підвів підсумки розвитку промисловості, транспор ту, будівництва, сільського госпо дарства, науки і культури в Українській PCP, закликав всі партійні організації, всіх кому ністів іти в авангарді боротьби за дострокове виконання і пере виконання великих планів семи річки. Борючись за виконання семиріч ного плану, радянський народ вже випередив СШ А по виробни цтву на душу населення масла, виробляє більше молока, ніж СШ А. По видобутку ряду корис них копалин, по виробництву окремих видів промислової і сіль ськогосподарської продукції наша Батьківщина випередила СШ А. З кожним новим роком семирічки цей перелік буде збільшуватись, і не за горами той час, коли по всіх економічних показниках ми не лише наздогонимо. але й ви передимо Сполучені Ш тати Аме рики. Все це свідчить про величезні переваги соціалістичної системи перед капіталістичною. Високі темпи розвитку економіки, науки і культури властиві всім країнам світової соціалістичної системи. Єдність великих цілей, згуртова ність соціалістичних країн на ос нові марксизму-ленінізму, братер ська взаємодопомога і співробіт ництво забезпечують бурхливий розквіт всіх країн народної де мократії на шляху соціалістично го будівництва. Величезні успіхи світової сис. теми соціалізму — це втілення ве ликих ідей марксизму-ленінізму. Жовтнева соціалістична револю ція, здійснена нашою партією під керівництвом В. І. Леніна, розпо чала перехід від капіталізму до соціалізму. В наш час перехід від капіталізму до соціалізму складає основний зміст епохи, ьільше тре тини населення всього світу — по над мільярд чоловік — стали на шлях соціалізму і будують нове життя. Величезний розвиток сил соціа лізму стимулював бурхливий зріст антиімперіалістичного національ ного руху у післявоєнний період. Тріщить по всіх швах колоніаль на система імперіалізму. З 1,5 млрд. чоловік, що тягли ярмо ім періалістичного колоніалізму до другої світової війни, більш 1,3 млрд. чоловік домоглося створен ня своїх національних суверенних держав. 140 — 150 млн. чоловік, що досі знаходяться у колоніаль ному рабстві, головним чином народи Африки, ведуть героїчну боротьбу за своє національне виз волення — і вони переможуть. Це також втілення ідей марксизму- ленінізму. В нашу епоху світовий розвиток визначається ходом і результа тами змагання двох протилежних суспільних систем, В. І. Ленін об грунтував і розвинув вчення про мирне співіснування, визначив ос нови миролюбної зовнішньої по літики соціалістичної держави ро- бітників і селян. Ідеї миру ово лодівають масами. Ленінські прин ципи мирного співіснування під тримує переважна більшість про стих людей землі. Ленінська зовнішня політика, спрямована на забезпечення миру, близька трудящим усіх країн, зро зуміла і дорога всім простим лю дям. Радянські пропозиції про за. гальне і повне роззброєння, про заборону випробувань ядерної зброї, про ліквідацію баз на чу жих територіях, про створення районів безатомної зони, розв ’ я зання німецької проблеми і пи тання про Берлін, боротьба за пе ретворення в життя своїх пропо зицій завоювали любов і повагу до нашого народу, радянського уряду і ленінської Комуністичної партії з боку величезної біль шості людей земної кулі. Першим декретом молодого радянського уряду був ленінський декрет про мир. З того часу всі успіхи миролюбної політики пов ’ я зуються з ім ’ ям великого Леніна, з ленінською ідеєю мирного спів існування. XX і XXI з ’ їзди КПРС, аналізуючи сучасну обстановку, прийшли до висновку про можли вість усунення війни в наш час. Більш того, XXI з ’ їзд КПРС зро бив висновок величезної важли вості про те, що виконання еко номічних планів Радянського Сою. зу і відповідних планів країн сві тової соціалістичної системи до зволить виключити війну, як за сіб розв ’ язання спірних питань з життя народів ще до перемоги соціалізму в усіх країнах, тобто при збереженні капіталізму в ча стині земної кулі. Новим проявом ленінської зов нішньої політики є прийняття чет вертою сесією Верховної Ради СРСР Закону про нове значне скорочення Збройних Сил СРСР. Місія миру і дружби, з якою голова Радянського уряду М. С. Хрущов виїжджав у СШ А і інші країни світу, свідчить, що у світі існують могутні сили миру, здат ні протистояти силам війни. До того ж СРСР, країни народної де мократії і всі миролюбні народи володіють такими матеріально- технічними засобами, яких цілком досить, щоб завдати нищівного удару по агресорах, якби вони відважились на безрозсудну вій ськову авантюру. Мир може і по винен перемогти війну. Це також буде втіленням безсмертних ідей ленінізму. Історія розвивається за Марк сом, Енгельсом, Леніним. Марксизм-ленінізм досяг видат них перемог, його ідеї оволоді вають масами в усіх куточках земної кулі. Святкування 90-річчя з дня народження В. І. Леніна буде новим переконливим свідчен. ням торжества безсмертних ідей марксизму-ленінізму, подальшим кроком людства на шляху про гресу і процвітання, шляху миру, демократії і соціалізму. Лені нізм — прапор боротьби трудя щих за торжество комунізму. О. ПРОТОПОПОВ, доцент. «ХАРКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ» Стор. 3. 19 березня i960 р ,НА ТЕМИ КОМСОМОЛЬСЬКІ НАШЕ ПОЧЕСНЕ ПРАВО Трудові справи, безпосередня участь у побудові комунізму — найважливіше і почесне завдання комсомолу. Рішення партії і уря ду про зміцнення зв ’ язку вищої школи з життям зобов ’ язує ком сомольців — вузівців працею рук своїх наближати здійснення вели чезних планів. При комітеті комсомолу нашого університету створено штаб тру дових справ. До його складу вхо дять представники всіх факульте тів. Комсомольці вашого універси тету непогано працювали і на бу дівництві університету, і в саду ім. Шевченка, і на Клочківській вулиці, і на прокладці тролейбус ної лінії, і в підшефних колгоспах тощо. Головна наша справа — участь у спорудженні нової будови уні верситету. Протягом всього учбо вого року комсомольці всіх фа культетів по черзі працюють на будівництві. Чергові роботи роз почались 10 лютого. Вони довели, що не всі комсомольські органі зації приділяють достатньо уваги трудовим справам. Це особливо видно на прикладі геологічного факультету, який тричі зірвав ви хід на роботу (трудсектор Чич- канов, секретар комсомольського бюро Дмитрієв). Трохи краще працювали хіміки і біологи. Доб рою можна назвати працю ком сомольців географів. Приклад по дають фізматівці, які завжди з ’ яв ляються в строк, у потрібній кіль кості і працюють хороше. Це, без умовно, заслуга членів штабу трудових справ Сузікова, Клойз- нера, Моторного. Нашим факультетським, курсо вим організаціям і комсоргам слід уважно стежити за ходом роботи, вживати термінових заходів у ви падках зривів. Прикладом саме такого ставлення до трудових справ комсомольців може служити діяльність комсомольської органі зації II курсу фізмату, де курсо ве бюро разом з секретарем Ско ромним вже на другий день піс ля роботи двох груп ядерників викликало на засідання тих, хто не з ’ явився на роботу ; і суворо обговорило їхню поведінку. Трудові справи комсомольців слід ширше освітлювати у «Бли- скавках>, у стіннівках. Попереду ще багато справ. Бу демо знов працювати на будів ництві, брати участь у благоустрої міста, чекають на нас і в підшеф них колгоспах. Обов ’ язок всіх комсомольців університету взяти активну участь у громадсько-ко рисній праці. Обов ’ язок факуль тетських курсових бюро, комсор гів груп і курсів організовувати комсомольців на працю сумлінну, непримиренно ставитись до про явів ледарства, до білоручок, до тих, хто з презирством ставиться до фізичної праці. Університет має значні і славні трудові традиції. Продовжити їх — наш обов ’ язок і почесне право. В. СТАРОВСЬКИП, член коміте ту комсомолу університету ТВОЇ ТОВАРИШІ Про справжнього друга Друг, товариш… Кожному бли зькі і знайомі ці слова. Мені хочеться розповісти сього дні про скромного рядового ком сомольця, який навчається на IV курсі хімічного факультету, поо чудового друга, справжню людину Женю Погорелова. Він завжди готовий прийти на допомогу товаришеві, котрий з якихось причин відстав у навчан ні, який розгубився напередодні сесії, не знаючи, за що спершу братися. Причому допомагає він з охотою, з душею, домагаючись, щоб товариш все зрозумів, все вивчив. Відразу якось і не назвеш всьо го, що зробив він і робить зараз для друзів по курсу. Часто це, як дрібниця, майже непомітно, и скільки людяності, чуйності в цих «дрібницях». Ми скажемо зараз таку стандартну фразу: допома гаючи другові, він не рахується з своїм часом. Але за цією фразою треба побачити її глибокий зміст: були випадки, коли, щоб допомог ти другові, Женя відмовлявся від відпочинку під час канікул. 1 це була не жертва. Це було для ньо го просто необхідністю. Однокурс ники люблять і поважають Женю Погорелова, веселого і хорошого хлопця, і бажають йому всього кращого. г. ТОРЯНИК. ЗА ЗНАННЯ ЯНІСНІ Щ об стати в майбутньому справжніми істориками, не можна вивчати історію лише по підруч никах і конспектах лекцій. Це добре розуміють студенти III кур су історичного факультету В. Стажкова, С. Пальчун, А. Полу- ектов, В. Сердюк, вони з усією серйозністю вивчають додаткову літературу, бо люблять свій пред мет, мріють стати справжніми іс ториками. На жаль, не всі студенти цього курсу серйозно ставляться до чи тання додаткової літератури. Ду же мало читають А. Бут, А. Го рячих, Б. Капітан, В. Хаєт, А. Ка- пустін та інші. Як можна, наприк лад, добре знати історію півден них і західних слов ’ ян, не читаю чи праць Маркса, Леніна, Берута, Готвальда, Дімітрова? Можна скласти екзамен на «добре» і на віть на «відмінно», але така оцін ка іноді буває випадковою. За ці єю оцінкою нема хороших і від мінних знань. І нема їх саме то му, що студенти мало читають додаткової літератури. Вірно сказав на комсомольських зборах факультету секретар пар тійної організації С. І. Сидельни ков, що основне — це якість знань. Ось за цю якість і слід бо ротися. Знання, які ми одержує мо в університеті, допоможуть нам у майбутньому. Додаткову історичну літературу, художню лі тературу, новини техніки, мистецт ва — все це слід знати, щоб кро кувати в перших лавах, не від ставати, бути передовим студен том сьогодні, а завтра — хорошим істориком. Ось чому нам здається, що ком сомольська організація групи (са ме групи!) мусить більше уваги приділяти боротьбі за високу якість знань, за повноцінну само стійну працю студента, більше уваги приділяти тому, що і як читає комсомолець, майбутній спеціаліст. Гадаю, що це стосу ється не лише істориків. А. БАННІКОВА, наш кор. ШКОЛИ ЧЕКАЮ ТЬ Практиканти нам допомогли В нашій, 107 середній школі, проходили практику студенти IV курсу філологічного факультету. І нам, вчителям, радісно бачити, що майбутні педагоги активно включаються у роботу школи: ви вчають учнів у школі і едома, до помагають класним керівникам го тувати і провадити цікаві піонер ські збори, разом з учнями випус кають фотомонтажі, альбоми, га зети. Добре зарекомендували себе студентки І. Приходько та В. Ко- сик (працюють в шостому класі «Б»), І. Береза (сьомий «Б»), В. Мазепа та В. Яковенко (шостий «А»), Л. Гречишнікова (шостий «В»). Практиканти систематично від відують уроки всіх учителів, зба гачують свій досвід. Втім вони і добре підготовлені самі. Готую чись до уроку, вони уважно про- думуть весь його хід, консульту ються з учителями і методиста ми. До кожного уроку готують наочні приладдя, добирають бага то різноманітних вправ, домага ються хорошого засвоєння мате ріалу учнями. За два місяці студентки-іірак- тикантки завоювали любов і по шану учнів. Увага, любов до праці, до своєї професії, вимогли вість до себе і до інших, праг нення знайти нові форми роботи виховали у студентів викладачі університету. Дуже багато часу приділяє роботі з практикантами Галина Миколаївна Дмитренко. яка дає їм корисні практичні і методичні поради, по-справедливо му вимоглива до них. Втім все ще залишаються недо ліки: не завжди практикант пра цює з усім класом, інколи затя гується опитування, мало активі зується клас при пояснюванні но вого матеріалу, недостатньо звер тається увага на роботу учнів з підручниками, особливо у п ’ ятих і шостих класах. Але хороших при кладів значно більше, ніж недолі ків. І ми, вчителі 107-ї школи, від чуваємо, як практика студентів внесла новий, свіжий струм в життя школи. П. МІЦИК, вчителька 107-ї школи. АДЖЕ „СТАЖ” У НАС НЕВЕЛИКИЙ Пройшло майже чотири роки з тієї незабутньої хвилини, коли ми після урочистого і святкового випускного вечора вийшли з стін школи. На про тязі трьох років ми приходили сюди як вихованці, як гордість нашої школи, наших вчителів. От і цього року ми прийшли сюди як випускники на вечір зустрічі — 6 лютого, а через два дні ми уві йшли сюди вже як молоді вчителі. Ще й сам себе почуваєш учнем, але вже твої семикласники та дев ’ ятикласники звуть тебе по батькові, нагадують, що ти вчитель. Пройшли вже перші уроки. Але ще довго ми будемо хвилюватися перед кожним но вим уроком, адже «стаж» у нас такий невеликий. І. БЕРЕЗА, студентка. Що дала нам практика Валя Бондаренко: «Практика познайомила нас з дітьми, допо могла вивчити психологію учнів. Кожен перевірив себе — чи вийде з нього вчитель». Валя Яременко: «Методика, яку ми вчили, не залишилась для нас мертвим грузом. Ми на практиці використовуємо методи і засоби побудови уроку». Ліда Ковальчук: «Є багато тем, які ще мало методично розробле ні, довелось багато попрацювати». (Ліда зустрілась ще з однією трудністю: вона звикла читати лекції перед великою аудиторі єю — на заводах, підприємствах — а от у школі довелося міняти ме тодику). Лара Москаленко: «Я познайо милась з цікавими видами робо ти: аналіз учнівських творів, дик тантів, робота над помилками, над підвищенням грамотності уч нів». З ВЛАСНОГО ДОСВІДУ Можливо, не всі смія тимуться з цієї історії, а хтось скаже, що таке траплялося і з ним. Мій перший дебют в ролі вчи теля повинен був відбутися у 10 класі. Ніби все заздалегідь продума ла, занотувала в конспекті, навіть не забула попередити колегу В. Косик підказувати мені на уроці деякі речі: наприклад, слід кувати, щоб підручники на пар тах були закритими, нагадати, щоб я показала класові портрет письменника, про якого розпові датиму, і таке інше. Була вста новлена навіть система знаків, зрозуміла лише нам обом. Як пройшли перші хвилини уро ку — не пам ’ ятаю. Знаю лише, що сиділа за столом, а учень щось відповідав. Щ о саме — не чула майже нічого. Оцінку ставила по інтуїції та враховуючи реакцію класу. Переборовши страх, я почала розповідати новий матеріал — біо. графію О. Гончара._ Раптом бачу — подруга робить якісь рухи, ніби вказує на об личчя. Я похолола: мабуть облич чя в чорнила встигла вимазати, поки сиділа (я, признатись, ще не встигла позбавитись цієї ди тячої звички). На секунду (вона здалася мені надто довгою) я розгубилася, не можу зібрати ду мок. А потім продовжую розпо відати, причому язик говорить щось сам по собі, а в голові пле теться ланцюжок безглуздих при пущень: чи на носі пляма, чи на лобі? < Хвилин мабуть через десять я сама згадала про портрет і тоді зрозуміла рухи подруги. Вилаяла себе і пообіцяла ніколи нікому не давати подібних доручень. Продовжую розповідати, Пере казую один з уривків «Таврії». У відповідь на мої слова: «Ганна полюбила молодого негра Яшу», клас сміється. Я дивуюсь, але продовжую: «Історія ця закінчу ється дуже сумно». Учні продов жують посміхатись. «Ну почекай те ж, — думаю, — зараз не будете» і кажу: «Яша кінчає самогуб ством». Саме в цю мить я згада ла, що у класі на першій парті переді мною сидить живий Яша — учень. — Нічого смішного нема, ви по водите себе, як діти, — заявила я і… сама р&зсміялась. От я вже закінчила пояс нення і учні повторили все, а дзвоник, як завжди в та ких випадках, не поспішає. «Нічого, він скоро 6} де», — спів чутливо шепочуть мені дівчатка з першої парти… Не встигла я зачинити за собою двері класу, як мене охопила така радість, що я побігла по коридо ру, не гірше, ніж п ’ ятикласниця. Наступні уроки пройшли значно, так би мовити, «солідніше». З ’ яви лося якесь нове почуття — впев неності чи гордості — і не такою вже недосягнутою здалась профе сія вчителя. І. КОБЦЕВА, студентка IV курсу. Як ми Іноді говоримо Цимбалюк: «Перенеси наголос на дошку» — замість того, щоб перенести його, скажімо, на ко рінь слова. Ткаченко: «Він майже заги нув»… Ганнус. Її запитали: «Чому у вас так мляво пройшов урок?». Відповідь: «Та я була кисла». Вона ж якось на уроці: «З Хоми Гудзя вилітали палкі слова, повні ненависті» і т. д. Свою майбутню професію вони дуже полюбили Початок так званої «пасивної» практики у 107 школі був в самому прямому розумінні па сивним. Без захоплення і з деяким острахом при йшла до школи в жовтні минулого року група студентів – філологів IV українського. І все ж «пасивна» практика пройшла актив но. Майже всі студентки зуміли провести цікаву роботу в класах, виявив ши справжнє розуміння дитячого колективу. З за хопленням слухали діти бесіди, які провели наші студентки, розповівши дітям про свою подорож до Канєва і до могили великого Тараса; над звичайно хорошу само- діяльність було підготов лено у п ’ ятому класі (з нею ж виступили і у робітниць підшефної фабрики). Але справжня, активна практика поча лася у березні. Слід від значити, що місяці попе реднього знайомства да ли можливість з перших же днів активної прак тики розпочати прове дення уроків. Студенти виявили хороші знання не лише з мови та літе ратури, але й з методи ки, педагогіки. Старанно готувався конспект кожного уроку. Важко відзначити кра щих: сумлінно готувала ся Інна Приходько, але так само сумлінно готу валася і Іра Береза, про- думували кожне слово Валя Мазепа та Емма Пузик. Не завжди все проходило як слід: одна практикантка забувала дати домашнє завдання класові, інша починала розповідь, забувши ска зати таку «дрібничку», як тема уроку. Але і ці речі, на щастя, теж були тільки поодинокими епі зодами і, як правило, тільки на першому уроці ‘ практиканта. Дуже добре, що сту денти давали три уроки підряд з мови або літе ратури в одному класі; всім, в тому числі і са мим практикантам, було видно зростання май стерності майбутніх вчи телів. Мабуть було б ще краще, якби кількість проведених практикан тами уроків було збіль шено. Вважаю, що «пасив ну» практику’ слід розпо чинати з вересня, а ще краще, якби попереднє знайомство з школою (слід мати більш-менш постійні базові школи, не міняти їх кожного року} починалося, принаймні, з третього курсу. Г. ДМИТРЕНКО, викладач, керівник педпрактикою у 107 школі. «ХАРКІВСЬК ИЯ УНІВЕРСИТЕТ» Стор. 2. 19 березня 1960 -р. ,Люда Шапошнікова навчається у сьомій групі II курсу фі зичного відділення фізмату. Вона дуже любить свій предмет. Люду часто можна побачити в лабораторії електрики і магнетизму. За власним бажанням вона допомагає лаборантам. На фото: Л. Шапошнікова в лабораторії. Дорогу молодій секції! За останні роки в нашій краї ні почав посилено розвиватися новий вид спорту підводний спорт. Тисячі людей одягли мас ки і ласти і зазирнули у таєм ниче царство Нептуна. А скіль ки там цікавого! Будь-який роз кішний акваріум або колекція жителів морських глибин посту паються перед тим, що людина на власні очі може побачити під ВОДОЮ. …У Чорному морі риба вже знак аквалангістів так звуть підводних плавців, щасливих во лодарів приладу, що дозволяє; ди хати під водою. Вона, риба, вже навіть виробила проти них за хисний рефлекс. Пливе простий купальник вона не тікає від нього, а аквалангіста стережеть ся, адже недовго потрапити і в полювальну сумку. А от у нас в університеті про аквалангістів почули нещодав но — півмісяця тому. Починає працювати секція підводного спорту. Основним її завданням буде вивчення моря. Великий ін терес це являє для біологів, ге ологів та географів. Біологи ма тимуть змогу вивчати життя мешканців морського дна, гео логи та географи вивчатимуть ді яльність моря, а хіба, скажімо, не привабить історика перспекти ва відшукати затонуло старовин не селище. Кожний, хто по-справжньому цікавиться життям «блакитного континенту», може стати амато ром цього виду спорту. Це спорт сміливих, адже аквалангіст при зануренні у морські глибини на ражається на не меншу небезпе ку, ніж альпініст, який штурмує гірські висоти. Оскільки в універ ситеті альпіністів досить, слід сподіватися, що аквалангістів з часом буде не менше. Даремно дехто вважає, що цей вид спорту надто «дорогий» для студентів. Звичайно, він вимагає певного оснащення, але зовсім не необхідно мати відразу ж влас ний акваланг. Досить для початку мати маску, ласти і трубку для дихання, щоб побачити на власні очі цей красивий, невідомий і ро мантичний світ. І треба бути чле ном нашої секції, її ентузіастом Дорогу молодій секції! В РЕМІЗОВ, голова секції і НАШ КАЛЕНДАР : „Кобзарю “ — 120 років В цьому році Шевченківські дні збігаються ще з однією важли вою в історії української культу ри датою 120-річчям з часу виходу першого видання «Кобза ря» — книги, що знаменувала со бою прихід в літературу виключ но обдарованого поета, який неза баром підняв українську літерату ру до рівня визначних літератур світу, а сам, за влучною харак теристикою О. М. Горького, став поряд з Пушкіним і Міцкєвичем, «людьми, які втілюють дух наро ду з найбільшою красою, силою і повнотою». Невеликий за розмірами «Коб зар» (в першому виданні було вміщено всього 8 творів) відразу ж привернув до себе увагу того часної критики: на вихід «Коб заря» було вміщено 7 рецензій, більшість яких позитивно оціню вала його, і всі без винятку від значали надзвичайне поетичне об дарування молодого автора. В. Г. Бєлінський на сторінках «Отече ственных записок» щиро привітав молодого українського поета. В першій книзі молодого поета Бєлінський побачив риси майбут ньої реалістичної демократичної української літератури, яка, на його думку, мусила неодмінно розвинутись і зайняти належне їй місце. Вже в ранніх творах поета, вміщених в «Кобзарі» та в аль манасі «Ластівка» (1841), в «Гайдамаках» (1841) виявились основні риси його світогляду й творчості — глибока народність, патріотизм, гордість за свій на род, за багатство його історично го минулого, за моральну чистоту і благородство простої трудящої людини. Возвеличення «малих отих рабів німих», боротьба за їх волю привела Шевченка вже в се редині 40-х років минулого сто ліття до пристрасного заперечен ня самодержавно- кріпосницького ладу з усіма його огидними по родженнями, до утвердження дум ки про необхідність знесення па нуючої суспільної системи, до проголошення віри в майбутню «сім ’ ю вольну, нову» звільнених народів. З часу виходу першого видання «Кобзаря» Шевченко став полі тичним діячем; боротьба за волю народу стала його єдиним завдан ням і змістом усього життя. Як зазначала дожовтнева «Правда», «Кобзар» «відразу висунув його в ряд найвидатніших національ них поетів». Кандидат філологічних наук І. БУЛАШЕНКО В ОСТАННІ ДНІ ЗИМИ Нещодавно були проведені університетські особисто-командні змагання з лижного спорту. Чо ловіки змагалися на дистанції 10 км, жінки — на 3 км. В осо бистому заліку переможцями вий шли; серед жінок — Е. Скаченко, В. Коноз, Л. Білоусова, серед чо ловіків — Н. Шевченко, В. Бе режний, В. Мальханов. В командному заліну місця роз. поділилися так: перше — радіо- фан (494 очка), друге — істори ки (461 очко), третє — фізмат (436 очок), четверте — геологіч ний (427 очок), п ’ яте — біологіч ний (280 очок), шосте — філо логічний (99 очок), сьоме — гео графічний факультет. Останнє місце посів хімфак, жоден пред ставник якого не виконав норми на значок ГПО — 2. ВИХОВУВАТИ СПОРТИВНУ ЗМІНУ Чимало студентів нашого географічного факультету спорт смени. В університеті відомі легкоатлетка II розряду член збірної команди Світлана Гуринович, волейболістка Ірина Бурцева, одна, з кращих гімнасток університету Елла Москальова. Наш факуль тет пишається майстром спорту з художньої гімнастики чет вертокурсницею Тетяною Кравцовою. Ще студенткою другого к>р- су вона, беручи участь в змаганнях у Києві, вперше виконала норму майстра спорту і увійшла до складу збірної України. У 1959. році вона була однією з 8 учасниць цієї збірної на Все союзних Змаганнях; команда посіла II місце в Союзі. Є на факультеті і багато любителів альпінізму. В. Некое і 0. Артеменко були в альпіністському таборі і зробили підйом на вершини Накра-Тау, Куар-Маша — другої категорії трудності. Ельбрус та інші. Л. Літвиненко, П. Миргород і 0. Гахова підніма лися на вершину Суфруджу – першої категорії трудності, за що були нагороджені значками «Альпініст СРСР». Всі ці студенти — старшокурсники. Хай же вони докладуть ‘зусиль до того, щоб на факультеті зросла нова зміна спортсменів серед студентів молодших курсів. Адже про них поки що не чути І. ЗАГОСНІНА. Семінар з політеконо мії соціалізму на IV кур сі радіофізичного фа культету. Керує семіна ром Віра Олександрівна Набока. Розбирається цікаве питання. З вели ким інтересом студенти курсу Ведринський, Вальвач, Мірошниченко, Ван Джень-чан беруть участь в роботі семі нару. Фото Г. СУХОТІ НА. Редакції газети «Харків ський університет». Шановна редакціє! Мені важко відразу від гукнутися на всі привітан ня, одержані мною в зв ’ яз ку з 70-річчям з дня народ ження і 50-річчям моєї на укової діяльності. Дозволь те через Вашу газету висло . вити глибоку подяку чле нам ректорату, партбюро, місцевкому, професорам, ви кладачам, службовцям, ко лективам кафедр факульте тів і інститутів ХДУ, що надіслали мені поздоровлен ня і щирі побажання. Я надсилаю свої добрі побажання студентам біо логічного факультету — ус пішно навчатися, щоб пра цювати на благо народу. Т. Д. СТРАХОВ, професор почесний академік, ВАСХНІЛ. Адреса редакції: Університетська вул., 16. Тел. 2-72-01, дод. 64. Друк. Вид-ва ХДУ БЦ 02693. Зам. 578. Редактор Б. ЩЕРБАНЕНКО.