27 — 28 (1019 — 1020) Субота, 16 квітня 1960 року Ціна >0 кеп. НАШ ГУРТОК До складу гуртка поточної по літики, яким я керую, входять препаратори, лаборанти, що не мають вищої освіти. Заняття відбуваються, як пра вило, таким чином: спочатку ми розглядаємо одне або два основ них політичних питання, потім 15 — 20 хвилин відводимо на лі тературне читання нарисів, ста тей з газет тощо. Матеріали для читання добираються у відповід ності з запитами і інтересами слухачів, в основному це мате ріал про виховання дітей, про побут, розповідь про боротьбу з пережитками капіталізму у св;- домості радянських людей. При обговоренні політичних питань для пожвавлення заняті. використовуються додаткові мате ріали — географічні карти, істо ричні довідки та ін. Так, наприклад, на останньому занятті ми розглядали два питан ня: візит М. С. Хрущова до Франції і про розстріл мирної демонстрації у Південно-Афри канському союзі. Розглядаючи пер ше питання, ми прослідкували по карті маршрут поїздки Глави Ра дянського уряду. Метою другого питання було розповісти слуха чам про важкі умови життя і без правне становище населення у Південно-Африканському союзі, про його боротьбу за своє визво лення. На наступному занятті розгля датиметься тема, присвячена 90-й річниці з дня народження В. І. Ле ніна. До заняття готуються різ номанітні матеріали, оповідання і спогади про Леніна. А. КИР ’ ЯНОВА, керівник гуртка. Кадр з фільму «Спогади про В. І. Леніна». В. І. Ленін і Н. К. Круйська у робітників Рублівської водокачки. 1-е травня 1919 р. Архів ІМЛ. ДОПОМОГА ПРОМИСЛОВОСТІ Недавно університет передав повний комплект креслень гострофокусної трубки заводові «Автоскло» Сталінського рад- наргоспу і трансформаторному заводові Запорізького раднар- госпу. Представники заводів дістали всебічну консультацію про техніку одержання рентгенограм на цих трубках, про мето дику проведення кількісного рентгеноструктурного аналізу тощо. ДО 90-ї РІЧНИЦІ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ В. І. ЛЕНІНА ЛЕНІН НА КВІТНЕВІЙ КОНФЕІЕНЦІІ БІЛЬШОВИКІВ …Це було 24 квітня (7 травня) 1917 року. Після довгих і тяжких років підпілля, тюрем, заслання, еміграції бойові товари- пч-більшовики зібралися в Петрограді на свою Сьому конферен цію, яка мала значення з ’ їзду партії. Коли Ленін, оточений деле гатами, увійшов до залу, почулись голоси: «Леніну відкрити кон ференцію!». Ленін був душею і мозком цієї знаменної конференції та її історичних рішень. Не було жодного питання, в розв ’ язанні якого він не взяв би найжвавішої участі. Ленін зробив три доповіді, ви ступав з промовами по всіх пунктах порядку денного. Він написав і усі основні резолюції конференції. У своїх доповідях і промовах Ленін розвинув намічені ним у Квітневих тезах положення про тактику партії, дав відповіді на всі основні питання революції: про поточний момент, про став лення більшовиків до Рад, до Тимчасового .уряду, до війни, про розв ’ язання аграрного і націо нального питань. Корінне питання всякої рево люції, роз ’ яснював Ленін, є пи тання про владу. 1 він поставив перед партією і робітничим кла сом історичне завдання — здій снити перехід від першого етапу революції, що дав владу буржуа зії, до другого її етапу, який по винен дати владу в руки проле таріату і найбіднішого селянства Ми — за перехід всієї влади в руки Рад, говорив Ленін. Але ми повинні знати, яка це буде вла да, яка це буде держава? І від повідав: це буде диктатура проле таріату. Підкреслюючи, що рух револю-. ції в провінціях випереджає рух у столицях, Ленін накреслив програму практичних заходів, які повинні бути здійснені Радами в умовах мирного переходу до них державної влади: націоналіза ція землі, контроль над банками, виробництвом и розподілом про дуктів, здійснення загальної трудової повинності і т. д. Ленін по слався на промову одного вуглекопа, який розповідав, як гірники на місці завойовували владу. У них питання, говорив Ленін, стояло не про те, чи буде президент, а їх цікавило питання: коли вони взяли копальні, треба було охороняти канати для того, щоб не спи нялося виробництво. Потім питання стало про хліб, якого у них не було, і вони також умовились відносно його добування. Ось це, зробив висновок Ленін, справжня програма революції, не з книжки вичитана. Визначне місце на конференції зайняло національне питання, Через усі виступи Леніна на конференції червоною ниткою проходить думка про те, що суть всієї революційної діяльності полягає в організації мас, в роз ’ ясненні їм більшовицьких лозунгів. ПІДСУМКИ І ПЕРСПЕКТИВИ „Працівники науки і вищої школи! Боріться за дальший розквіт науки, за технічний прогрес! Тісніше зв’язок з ви робництвом! Готуйте спеціалістів, гідних епохи комунізму! Хай живе передова радянська наука! “ (З Закликів ЦК КПРС) П ІШЕННЯ партії і уряду, зо- * крема закон про зв ’ язок шко ли з життям, вимагають від наших учених наближення наукових до сліджень до потреб народного го сподарства. Однією з форм такого наближення є господарсько-договірна тематика. Ця тематика відповідає настановам партії і уряду. Вона фінансується проми словими підприємствами і науко вими закладами і, як правило, від разу ж впроваджується в народне господарство. Скажімо, кафедри орган;чної і технічної хімії універ ситету за договором з заводом хі мічних реактивів ларківського рад- наргоспу розробляють методики синтезу нових хімічних препара тів, випробовують їх в лаборатор них умовах і передають заводові на промислове освоєння. Кафедри університету розпочали виконувати господарсько-договір-. ну тематику лише в 1958 році. З серпня 1959 року при науковій частині університету організовано науково-дослідний сектор, завдан ня якого — керувати господар ською тематикою, залучати до цієї роботи співробітників нових і но вих кафедр університету. На 1 березня цього року у виконанні господарсько-договірної тематики уже брали участь співробітники Д^кафедр природничих факульте тів університету, тобто кожна третя кафедра. Обсяг роботи науково-дослідно-« го сектора характеризується таки-1 ми показниками: в 1958 році ви конано робіт на загальну суму 1 415 тис. карб., в 1959 році — на 2 млн. карб, Планом 1960 року, передбачено виконати 23 теми на суму 3,5 млн. карб. Серед науко вих робіт сектора є теми, затверд жені Радою Міністрів СРСР. Керують господарсько-договір ною тематикою відомі вчені уні верситету: член-кореспондент Ака демії наук УРСР професор М. А. Ізмайлов, професори В. Ф. Лав рушин, М. В. Логізиненко, Р. А. Валітов, Л. С. Палатник; доценти О. І. Терещенко, В. П. Корніен ко, Д. М. Грицан, Л. М. Литви ненко, Б. М. Красовицький, А. Л. Гершунс, І. Є. Тарапов, І.М. Ремізов, П. В. Зарицжий, І. 1. Литвин, Г. П. Дубинський, М. В. Адаменко, М. В. П ’ ятигорський, Б. В. Поклонський та багато ін ших. Дрбре працюють колективи кафедр: фізики надвисоких частот, радіовимірювань, органічної і тех нічної хімії, палеонтології, петро графії, загальної геології, за гальної фізичної географії, радян ської економіки тощо. Останнім часом значна кількість співробіт ників включилася в виконання го сподарсько-договірної тематики кафедр неорганічної хімії, фізич ної хімії, економічної географії. За станом на 1 березня 1960 ро ку в науково-дослідному секторі працює 122 чол., з них постійних співробітників — 29, сумісників уні верситету — 59, сторонніх суміс ників — 34. Із університетських співробітників працює 10 про фесорів та доцентів, 4 викладачі, 5 асистентів, 3 наукових працівни ки, 5 старших лаборантів і лабо рантів, 16 інженерно-технічних працівників, 7 аспірантів та 9 сту. дентів. За останні два роки пра цівники науково-дослідного секто- ра, що виконують господарсько- договірну тематику, одержали сім авторських ‘ свідоцтв за винаходи, в тому числі за розробку напів провідникових приладів, за роз робку вимірювача потужності ос нованого на пондеромоторній дії електромагнітного поля, та інш. Устаткування й обладнання, що купується або монтується для ви конання господарсько-договірної тематики, за постановою уряду ли шається на кафедрах університету. Такого устаткування минулого ро ку лишилося на кафедрах універ ситету на суму понад триста ти сяч карбованців. За рахунок го сподарсько-договірної тематики в березні цього року лабораторії університету придбали унікальний прилад — мас-спектрометр, варті стю 302 тис. карб. Таким чином, господарсько-договірна тематика дає змоф кафедрам і лабораторі ям добувати найновіше устаткування, потрібне для наукової роботи і навчального процесу. Господарсько-договірна тематіГ ка є невід ’ ємною частиною науко во-дослідної роботи кафедр уні верситету. Тому вона має йти в плані наукової проблематики ка федр. Як правило, в переважній більшості так воно і є. Кафедри повинні нести відповідальність за цю тематику, як і за бюджетні планові роботи. Тому вони повин ні пильніше контролювати ці ро боти, ставити звіти керівників і окремих виконавців на засіданнях кафедр, а, коли потрібно, то й на Раді факультету, давати оцінку всій роботі і окремим її виконав цям. У першій половині березня цього року контрольно-ревізійне управ ління Міністерства фінансів УРСР по Харківській області, перевірив ши фінансову діяльність науково- дослідного сектора університету, відзначило ряд недоліків, а в де яких випадках і порушень порядку оформлення документів і розра хунків з виконавцями окремих ро біт. Для впорядкування цієї робо ти наказом ректора університету з 1 квітня вводяться певні зміни в порядок розрахунків з виконав цями, зокрема оплату праці науко вих і керівних працівників науко во-дослідного сектора переведено на поетапну форму, тобто залежно від виконання чергового етапу ро боти; оплату праці учбово-допо міжного і інженерно-технічного персоналу переведено на нарядну систему; встановлено години ро боти для учасників господарсько- договірної тематики. Науково-дослідний сектор не має своїх майстерень, висококвалі фікованих інженерно-технічних ‘кадрів, не має відповідального устаткування для точних робіт. Тому і далі доведеться запрошу вати окремих висококваліфікова них спеціалістів — інженерів, ме ханіків, техніків. Але, як правило, господарсько-договірні роботи по трібно розрахувати на свої науко ві і технічні сили. Бо, як пока зав досвід роботи, така залеж ність іноді призводила до небажа них наслідків. Великі і почесні завдання сто ять перед працівниками науково- дослідногр сектора університету: виконати робіт на три з полови ною мільйони карбованців. При добрій організації і чіткій робо ті ці завдання будуть з честю виконані. В. МАКРИДІН, доктор наук, П. КОСТЮК. ,„Комсомольці і комсомолки, радянська молодьІВчіться жити і працювати по-кожукістичному! Виробляйте в собі високі мо ральні якості! Будьте свідомими і невтомними будівниками комунізму! “ (З Закликів ЦК КПРС до 1 Травня}. НАШ КУРС У ЗМАГАННІ Про наш курс на фа культеті кажуть, що це згуртований здоровий колектив. Але було й по- іншому. Був час, коли кожен з нас жив сам по собі, окремо від товаришів, коли не відчувалося справжнього, захоплюючого життя курсу. Комсомольське бюро пра цювало слабо і бездіяльно. Нудно проходили збори. Комсомольське бюро факульте ту, комуністи допомогли курсові вибратися з «сплячки». У середи ні минулого року було обране хо роше бюро, комсомольці почали наводити лад в своєму колективі. Секретар курсового бюро Блакит ний показав приклад того, яким повинен бути справжній комсо мольський вожак. Ледарям і «хво стистам» довелося забути про спокій. В цей час понад ЗО чо ловік звітували на комсомольсь кому бюро курсу; обіцяли ВЧИТИСЯ краще. Стіннівка курсу дотепно висміювала так званих «потенцій них хвостист:в», які спочатку обу рювались, але з часом зрозуміли, що товариші бажають їм лише добра, і…почали виправлятись. І Шуліка, і Пікалов -вчасно склали сесію, і ніхто вже не скаже те пер, що вони ледарюють. На курсі виникла традиція до помагати один одному, жити всім інтересами колективу. Велику до помогу подають відстаючим від мінники. У групах Р-23 і Р-24 студенти самі організували і про вадили додаткові заняття з тео ретичної механіки; здобуті знання пішли на користь і Позднякову, і Малютенку, і іншим студентам. Суворішим став контроль ком сомольців за відвідуванням. Про гульники відповідали на зборах перед усією групою. Досить ча сто переживав такі неприємні хвилини студент Карамушка (Р-23). Здавалося б, усе зараз хороше на курсі, багато зроблено для усунення недоліків. Але це не так. Як і раніш, гостро стоїть питання про другорічників. Майже всі вони залишені на другий рік через не успішність. Комсомольська органі зація не звернула на них увагу з самого початку, і двійки, що пля мують честь курсу, знов з ’ яви лися цієї сесії. Це горе-студенти. «Постійний хвостист» Грищенко ще до того й поводив себе з товаришами недостойно. На кур совому бюро на запитання то варишів, чому він так погано вчиться, Грищенко нахабно відпо відав: «Не бажаю учитися». Рі шенням бюро його виключено з комсомолу. Художня самодіяльність — це, мабуть, найслабкіше місце в на шій роботі. Кілька вечорів від починку, на яких не більш як на «задовільно» виконувались но мери, — от і увесь перелік заходів з культурного відпочинку. Якась пасивність, небажання брати участь в самодіяльності К УР С У — ось Щ° поки власти ве нашому колективу другого кур су. А між тим є непогані співаки, танцюристи, читці, навіть свої поети. У той час, як більшість сту дентів займається в спортивних секціях і курс пишається своїми спортсменами: Поляковим, Сере дою, Пишним, Пікаловим, не мож на забувати й про тих, хто стоїть осторонь спортивного життя — Фі- ля, Мацу, Карамушку. Хороші спортивні заходи не доводяться до кінця, наприклад, повисла у повіт рі пропозиція про організацію зма. гань з шахів. Чимала доля про- вини припадає на відповідального за спортивну роботу Волкова. Недостатній ще зв ’ язок курсо вого бюро з групами, активність яких низька. У групах Р-22 і Р-23 студенти погано відвідують політгодини. А політгодини корис ні, цікаві, на них можна почути багато нового, поговорити про майбутню професію, посперечати ся. Ці і інші питання обговорюва лись на звітно-виборних зборах 2-го курсу. Зараз, коли йдуть змагання за звання кращої групи університету, виступи у пресі про досвід робо ти курсових і групових бюро дуже потрібні. Звітуйте, комсорги груп! А. ПАШКОВ, наш кор. КОМСОМОЛЬСЬКА СОВІСТЬ моя «Комсомольское слово, комсомольское дело, комсомольская со- весть моя» — ці слова хочеться зробити темою замітки. Хто з вас, комсомольців, не пригадає дня свого вступу до комсомолу — годин хвилювань і чекання, запитань, до яких готу вався довгий час, і, нарешті, — велику радість відчуття себе членом великої сім’ї Ленінської Комуністичної Спілки Молоді. Для більшості з нас ця велика життєва подія відбулася у сті нах школи. І вже там кожен з нас намагався хорошими справа ми довести, що він — справжній комсомолець. Отже, товариші студенти, подивіться навколо себе, і ви поба чите, як багато з вас ще у школі були хорошими активістами, справжніми ватажками. І в кожному колективі, в кожній групі вчиться чимало енер гійних, різноманітних за здібностями людей, у яких в стінах уні верситету проходить найсвітліший період життя — молодість. Зда валося б, що при всьому цьому комсомольське життя повинно бу ти просякнуте цікавими починаннями, гарячим ентузіазмом, моло дим запалом. Чому ж не завжди виходить саме так, чому серед наших сту дентів не організувати, наприклад, диспут, або заняття хору, підго тувати концерт — справа досить складна? Чим це пояснити? На це питання одній людині важко відпо вісти. Добре було б, коли б з цього приводу висловили свої думки інші комсомольці. Я ж гадаю, що однією з причин такого становища є недо статньо розвинене почуття обов ’ язку. Можна з певністю сказати, що комсомольська совість молодо’ людини — це вже перемога совісті в людині, це її вища ступінь. Такі люди, безумовно, є у нас, їх багато. Вони охоче, добр; вільно виконують кожне доручення, іноді по кілька одночасно. Бо еони не можуть діяти інакше, бо їм так підказує їхнє комсо мольське сумління. Саме цьому вони й вчаться зразково. Однак не всі люди можуть відразу виховати в собі почуття великої відповідальності за доручену громадську справу. Воно, це почуття, виникає у справах, у згуртованому колективі. І вірно зробили наші комсомольці, висунувши гасло: кожному комсомоль цеві — громадське доручення». У комсомольських справах виховується людина майбутнього. Г. КОЛОТІЄВСЬКА, наш. кор. Наш фотокореспондент нещо давно побував на біологічному факультеті. В усіх аудиторіях і лабораторіях він бачив кар тини напруженої праці. Адже біофак одним з перших всту пає в сесію. Четвертокурсниця Олена Цу керман на великому практику мі з білків (фото ліворуч). Дипломниці кафедри ентомо логії Валентина Ільєнко і Ні на Чернишенко майже підготу вали до захисту свої роботи (фото внизу). Про почуття відповідальності Нам, викладачам, доводиться зустрічатися з фактами, подібни ми до тих, що описані в статті багатотиражки «Пляма на со вісті». І прямо скажу: після то го, як знайдеш у студента шпар галку, вдічуваєш перш за все по чуття недовір ’ я і до інших сту дентів. Ці «плями» падають не лише на совість окремих студен тів, але й на весь колектив гру пи. Ось чому ми дуже радіємо, що саме з середовища студентів, середовища великого, чистого і чесного студентського колективу, піднято голос протесту проти по дібного роду фактів порушення громадського обов ’ язку, проти відсутності почут.тя відповідаль ності, проти порушення правил комуністичної етики. Очевидно, частина студентів, що користується шпаргалками, недостатньо усвідомлює не лише аморальність таких вчинків, але й не відчуває відповідальності за майбутню діяльність, забуваючи про далеку перспективу; вони ке руються найближчою метою: якось позбавитись чергового екзамену. З другого боку, на шлях обду рювання під час екзаменів йде та частина студентів, яка не працює систематично над учбовими кур сами, не вміє працювати само стійно. Це особливо яскраво по мітно на молодших курсах. Зав дання студентського колективу своєчасно допомогти шляхом су ворого спостереження не лише за зовнішніми результатами уч бової діяльності, за оцінками на сесії, але й за повсякденною працею студентів. Чи посильні вимоги, які став ляться до студентів на екзаме нах? Практика доводить, що сту денти, яким нелегко навчатися, навіть незрячі, ціною систематич них зусиль і повсякденної робо ти над курсом досягають чудових результатів. Це свідчить про те, що кожен студент може при си стематичній роботі над курсом оволодіти ним свідомо, причому вивчити матеріал не лише по під ручнику, але й познайомитись з додатковою літературою, як це роблять кращі студенти, готую чи себе до того, щоб використати свої знання в житті. На грудневому Пленумі ЦК КПРС М. С. Хрущов вказав на недоліки діяльності спеціалістів в сільському господарстві, на необ хідність підвищення почуття від повідальності за доручену справу, на необхідність втілювати в прак тику досягнення науки, підвищу вати культуру своєї справи. Це, без сумніву, стосується всіх спе ціалістів. Особливо важливо, щоб студен ти, які готують себе до роботи вчителя, усвідомили ті величезні завдання, які стоять перед ними. Частина студентів мало приді ляє уваги вивченню узагальнено го досвіду в методичній і педаго гічній літературі, не збирає біб ліотечки вчителя, не читає систе матично педагогічну пресу. На жаль, небагатьох студентів хвилю ють важливі завдання школи, во ни не обговорюють питань, які порушують газети «Комсомоль ская правда» (статті під рубри кою «Думки про педагогічну працю») і «Учительская газета» (статті «Хороший учитель?»). Необхідно підвищити у студен тів почуття громадського обов ’ яз ку і відповідальності за підготов ку до майбутньої професії, слід виховувати студентів так, щоб во ни частіше замислювались над своїм завтрашнім днем, над своєю завтрашньою працею, щоб випад ки, про які писалось у статті «Пляма на совісті», перестали зустрічатись у нашій дійсності. Д. ДУБОВІС, доцент кафедри педагогіки і психології. УВАГУ КОЖНОМУ На історичному фа культеті цікаво прохо дять комсомольські збо ри, вечори відпочинку. Комсомольський актив не обмежується тим, що працює з комсомольця ми на зборах і засідан нях. Комсомольський ак тив істориків уміє по- діловому індивідуально працювати з кожним. 1 приклад у цьому по дає молодий комуніст, справжній вожак молоді, комсомольський секретар факультету Олексій Пла- хотний. Його глибоко цікавить усе, чим живе молодь. Йому і іншим членам бюро факультету не все одно, що читає майбутній молодий істо рик, як розподіляє він свій час, чи буває він у кіно, театрі. Це і є справжнє піклування про людей. Піклуватися про кож ного комсомольця — це, перш за все, цікаво і різноманітно будувати роботу комсомольської організації, будувати її так, щоб вона задоволь няла запити молоді. Уміло плануючи ком сомольську роботу, 0. Плахотний, разом з ак тивом, завжди просто розмовляє з молоддю про навчання, про май бутнє, про зміст і ра дість життя. Кож ний комсомолець-історик знає: щоб не трапилось, його завжди уважно ви слухають члени бюро, допоможуть. Це хороше може підтвердити сту дент Журба, якому до помогла залишитись в університеті задушевна бесіда з ним Плахотно- го, а потім і всіх комсо мольців першого курсу. Його поведінка значно покращала, він зараз у числі хороших студен тів факультету. Журба йшов у свою комсомоль ську організацію з від критою душею, як у рід ну сім ’ ю, і організація не залишилась байду жою. Комуніст Плахотний близько приймає до сер ця все, що стосується молоді, сміливо виступає проти тих, хто не ра хується з вимогами ком сомолу. Але піклуватися про кожного це не значить опікати його, створювати для нього тепличні умо ви, оберігати від труд нощів. На іретьому кур сі часто не відвідувала лекцій Галя Весна; на вчалась вона значно нижче своїх можливо стей, посилаючись на різні причини. На пове дінку Г. Весни зверну ла увагу комсомольська організація. По-товари. ськи вимогливі співкурс- ники допомогли їй вчасно наздогнати това ришів. Піклування про люди ну проявляється і в пря мій, гострій, принципо вій критиці; залишити без уваги помилку, не гідний вчинок не в пра вилах комсомольського активу історичного. Ком сомолець Прасолов по водив себе негідно, пля мував звання студента і комсомольця. Зауважен ня товаришів не допома гали. Комсомольці ви ключили його з свого колективу. Комсомольська органі зація покликана працю вати з кожною людиною, відповідати за її долю, за її майбутнє. Ці вимо ги виконують комсомоль ці історичного. К. КОЛОМІЄЦЬ. «ХАРКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ» Стор. 2. 16 квітня 1960 р. ,90 ДОВГИХ СПРАВ ДО 90-річчя З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ В. І. ЛЕНІНА РЕПОРТАЖ З КУРЯЖУ Юні піонери-куря- жани. За набуттям технічних навиків У світлі рішень XXI з ’ їзду партії з питань виховання підро стаючого покоління особливо важ ливе значення має політехнічне навчання наших дітей, розширен ня їх технічного кругозору. З роз різнених технічних гуртків у Ку рязькій колонії виросла справжня станція юних техніків. У світлих, просторих приміщен нях, оформлених наочни.^і посіб никами і необхідними приладами та інструментами, працюють суд- ромодельний, авіамодельний, ху дожній гуртки, автогурток, фото гурток, гуртки «Юний технік», «Умілі руки» і сільськогосподарсь ких машин Працюють гуртки під керівництвом досвідчених педаго гів і майстрів виробництва. Цікаво і захоплююче ведеться робота в гуртках, про бажання вихованців працювати в них і го ворити не доводиться. До 90-річчя з дня народження В. І. Леніна піонери взяли на себе зобов ’ язання виготовити ба гато моделей різних конструкцій, наочних приладів для фізкабінету і т. д. І СКРИПНИЧЕНКО. ПРАЦЮЮТЬ ЗАХОПЛЕНО, НАТХНЕННО Піонерська і комсо мольська організації Ку- рязької колонії посиле но готуються до дня народження В. І. Лені на. Вихованці третього і восьмого класів з честю виконують заповідь Іл ліча: «Вчитися, вчитися і вчитися». У цих кла сах немає невстигаю чих, багато учнів, що вчаться на «4» і «5», а вихованці восьмого класу Віталій Биков, Віктор Чернишов, Воло димир Іванов мають у чверті з усіх предметів «5». У колонії розгорнуло ся змагання за кращий піонерський загін, піо нерську ланку на честь народження великого вождя. Вихованці борються за відмінний санітарний стан класу і кімнати. Навели в колонії зати шок і чистоту. Ремонт меблі, вбирання робить ся їхніми руками. А Віктор Самборський, учень п ’ ятого класу, сам побілив свій клас. Кожен вихованець прагне виявити всі свої здібності у підго товці подарунків до зна менної дати. По 90 хо роших справ зобов ’ яза лися зробити вихованці кожного відділення на честь 90-річчя з дня народження В. І. Лені на. Ось як виконують, наприклад, взяті зобов ’ я зання наші третьоклас ники. Альбом «Пам ’ яті Ілліча» малюють і оформ ляють Толя Павличенко і Жора Алексеенко. До конкурсу на кращого читця віршів про Лені на готуються Ілля Бринько і Жора Алек сеенко. Кожний піонер коло нії дав зобов ’ язання від ремонтувати 90 книжок у бібліотеці. Дуже багато хлопців виконали своє зобов ’ язання. Особливо відзначився учень 5 кла су Олексій Гавриш. Красиві художні ви шивки, в ’ язані салфетки готують шестикласники Валерій Расстальной і Гена Мінкін. В колонії є чимало різьблярів по дереву. Красиві, з малюнками рамочки, шкатулки, по лички виробляють учень 8 класу Віктор Нефедов і учні 3 і 4 класу Си- нєгубов, Сиромащенко, Чишко, Олексієнко, Павличенко. Багата виставка дитя чої художньої творчості є у куряжан. Піонери і комсомольці колонії зо бов ’ язались до дня на родження В. І. Леніна поповнити цю виставку 90-ма новими експона тами. Гіпсові барельєфи Леніна створює дев ’ яти класник Василь Кулик. Михайло Мороз вигото вив гіпсовий бюст вож дя. Учні 7 і 8 класів ху дожньо оформляють кар ту «По ленінських міс цях». Портрет Леніна олівцем намалював вось микласник Дима Востри- ков. Стенди з фоторепро дукціями картин і доку ментів про В. І. Леніна створюються в кожному піонерському загоні. Цікаві за задумом екс понати готують учасни ки технічних гуртків. Модель яхти робить п ’ я тикласник Фроликов. Учасники суднобудівель- ного гуртка роблять мо дель катера з реактив ним двигуном. Автомат для продажу олівців ви готовив Михайло Мороз. В гостях у куряжан побував старий більшо вик Л. А. Гриневич, який бачив Леніна. Зу стріч з Л. А. Гриневи- чем пройшла дуже ціка во .піонерам хотілося як найбільше почути про вождя від людини, яка кілька разів бачила Ле ніна, розмовляла з ним. Піонери Куряжа ве дуть цікаве листування з піонерами м. Ульянов ська. Серйозно готуються піонери до 90-річчя з дня народження вождя, в усьому відчувається дух хорошого змагання. Передові відділення вже виконали по 80 і біль ше хороших, корисних справ. Глибокі, змістовні бе сіди про Леніна прова дять учень 5 класу Вла дик Романов і учень 8 класу Толя Гебель. Нетерпляче чекають вихованці знаменної да ти — 22 квітня. В цей день у колонії буде проведений уро чистий вечір, на якому будуть підведені підсум ки змагання, вручені призи, вимпели, прапо ри. Чимало вихованців стане в цей день піоне рами і комсомольцями. А поки що до нього го тується великий кон церт художньої само діяльності. Л. ВАСЬКО, студентка, відповідальна за шефську роботу. Згуртований колектив Багато уваги приділяє своїм підшефним, вихованцям першої групи Курязької колонії, четверто курсниця Люся Рибалко. І резуль тати відчутні. Усі 10 піонерів цієї групи борються за кращі по казники в навчанні, роботі, пове дінці. Колись серед невстигаючих у навчанні були Євген Синєгубов, Анатолій Павлюченко; зовсім не вмів читати, писати, лічити Мико ла Волков. Тепер це кращі учні III класу, члени передової піонер ської ланки, Євген — скромний, старанний учень. Анатолій небите сам вчиться на «4» і «5», але й допомагає у навчанні Карелу Ла- катошу та іншим. Піонери першої групи підго тували п ’ єсу Колтунова «Льонька» і з успіхом показали її на сцені. Добре виконали свої ролі піоне ри Георгій Алексеенко. Ілля Брино- ко, Володимир Мущинський, Пет ро Ленчко та інші. Нещодавно став членом групи Саша Кузенков. Коли заступник начальника колонії Петро Нау мович Розенберг спитав у Саші, чи вірно, що він безнадійний (у характеристиці саме так було за значено), Саша палко відповів: «Ні, це — неправда, я виправлюсь, стану хорошим». Саша додержує свого слова: на кінець III чверті він вийшов у кращі учні класу. З нагоди 8 Березня Саша надіслав матері у колгосп такого ли ста: «Дорога моя мамочко, поздоровляю тебе з жіночим святом 8 Березня, бажаю здоров ’ я і щастя. Прошу вибачити мене, дорога моя, що я своєю поганою поведінкою завдавав тобі багато горя. У колективі я виправляю свої помилки, навчаюсь, працюю і повернуся додому хорошим, слухатиму рідних і старших. Нещодав но ми їздили до міста, були в історичному музеї. Там бачили ба гато цікавого. ‘ . _ Я грав у п ’ єсі, яку ставив наш клас, А вчусь я добре, прагну вчитися ще краще. У щоденнику вже багато хороших і відмінних оцінок. До свята ми взяли зобов ’ язання зробити багато хороших справ. До побачення. Цілую». До 90-річчя з дня народження В. І. Леніна ланка бореться за виконання свого зобов ’ язання. У гуртках виготовляють рамки, по лички, ремонтують тумбочки і іншу меблю, прагнуть навчатися ще краще, Є. ФАДЄЄВА, вчителька. ЛЮБИМИМ ПЕДАГОГ Чимало досвідчених педа гогів у Курязькій колонії. Серед них слід відзначити Катерину Григорівну Ле- вицьку. Катерина Григорівна вчи телює вже 40 років. З них ІЗ років у Курязькій коло нії, куди вона прийшла від разу ж після війни. Катерина Григорівна ви ховала багатьох учнів, які зараз працюють і вчаться в усіх кінцях країни і ніко ли не забувають свою вчи тельку. Можна розповісти про Віктора Бахтіна. Вік тор — сирота. Прибув до ко лонії в перші роки її органі зації. Перед цим з ним тра пилося лихо: він покалічив руку. Охоплений розпачем, він не хотів більше ні пра цювати, ні вчитися. Але зав- дяки чутливості вихователів, особливо Катерини Григо рівни, Віктор закінчив шко лу, одержав спеціальність на виробництві. Він вдячний їй за те, що вона підбадьо рила його в тяжку хвилину, змусила його повірити у свої сили. Серед вихованців Катери ни Григорівни можна назва ти Віктора Штолька, який зараз є студентом Харків ського будівельного інститу ту, слюсаря Христенка, майстра своєї справи. Вихо ванцем Катерини Григорів ни був і Володимир Вепрєв, тепер воїн Радянської Ар мії. У першу ж свою від пустку Володимир Вепрєв приїхав у гості до любимої вчительки. У колонії він оформляв стінні газети, і оскільки зараз малював уже добре, подарував свої найкращі малюнки Катери ні Григорівні. Чимало свосо вміння, теп лоти і турботи вклала Ка терина Григорівна Левицька в те, щоб усі ці вихованці стали тими, ким вони зараз є — справжніми людьми. Своїх зусиль в цьому на прямку Катерина Григорів на не припиняє і тепер — спитайте у самих куряжан. Л. РИБАЛКО, студентка IV курсу. І ШЕФИ, 1 ВИКЛАДАЧІ Перед нами, шефами колонії, постало питання: де ж проходи ти практику? У якій школі пра цювати ці півтора місяці, перед бачені навчальним планом? Влас не кажучи, питання це розв ’ язу валося недовго: ми вирішили, що наше місце практики — Ку- ряж.-Адже тут ми працювали протягом трьох років. Все в Ку- ряжі стало для нас дорогим і близьким. Перші невдачі і перші радощі, перші успіхи на педаго гічній ниві — все це в нас пов ’ я зане з Куряжем. От і перші уро ки ми хотіли дати у Курязькій школі. Ми дуже вдячні відповідальній за практику І. Г. Булашенко, декану Г. І. Шкляревському, зав. кафедрою Н. 0. Федотовій за ве лику і корисну допомогу. Хвилювалися ми так само, як і кожен практикант. Але ми хви лювались ще й тому, що деякі авторитетні люди говорили нам: практика в колонії маЛо дасть, буде важко. Так, нам дійсно бу ло нелегко. Перш ніж давати уроки, доводилося багато працю вати з класом. Але це було зруч но: ми ж знали кожного вихован ця не лише по прізвищу, ми зна- ли про нього все. Вони нас теж хороше знали. І все ж проводи ти позакласну роботу — готува ти самодіяльність, влаштовувати бесіди і т. д. — одне діло, і зов сім інше — давати уроки. Тут ти вже не Люся, але Людмила Андріївна або Людмила Григорів на, сувора і вимоглива вчитель ка. А що як хто-небудь почне по рушувати дисципліну, а що як учневі доведеться ставити двійку? Велику допомогу подали нам учителі, адже вони вже багато років працюють в умовах коло- нії, можуть допомогти і порадою, і особистим прикладом. Ми дуже вдячні викладачам російської мо ви і літератури К. Г. Левицькій і А. Д. Скляренко, директорові і за вучеві школи, які тепло прийня ли нас у свій учительський ко лектив. Від усієї душі дякуємо Петру Наумовичу Розенбергові, який і зараз, як і всі попередні роки, постійно турбувався про нас, до помагав долати труднощі. Він і аналізував -наші уроки, і давав цінні поради. Л. ВАСЬКО, Л. РИБАЛКО. «ХАРКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ» Стор 3. 16 квітня 1960 р. 9! ,ВЕСНЯНА ТРАДИЦІЙНА Ця естафета була особливо уро чистою, бо присвячувалась вона 90-річчю з дня народження вели кого Леніна. З шести жіночих команд пер шими до фінішу прийшли: фізма- тівки (11,24), географи (12.00), історики (12.08). Не обійшлося без «сюрпризів». За 10 метрів до фінішу представ ниця біофаку, яка йшла третью, впала… Азарт спортивної бороть би передався «болільникам» — студентка Сухорадова підняла Дроботову, дала в руку естафет ну паличку, і… команду біофаку було знято із змагань. Від Чоловіків на старт вийшла рекордна кількість команд — 11 1 З самого старту боротьба за пер шість розгорнулася між радиста ми, фізматівцями і істориками, в результаті якої перше місце по сіли радисти (9.48.2), друге — фіз- матівці (10,04) і третє — істори ки (10.14). Приз комітету комсомолу в за ліку з двох команд завоювали ра дисти. На честь 90-ї річниці з дня народження В. І. Леніна спортсме ни Харкова організували велопробіг за маршрутом Харків — Київ — Харків. Серед учасників пробігу — студенти нашого університету. Фото Г. Сухотіна. КЕРУВАТИ НЕ ТАНЦЯМИ, А СТУДЕНТСЬКИМ ПОБУТОМ Тисячі юнаків і дівчат на вчаються в університеті. Вони на різних факультетах, в майбутньо му у них — різні спеціальності. Але зараз їх усіх об ’ єднує одне: вони — студенти ЇДУ. Більшість студентів живе в гуртожитках, де вся робота спря мовується студрадою. У гуртожитку по вул. Артема, 49 студрадою керує четверто курсник історичного факультету Г. Герасименко, хороший органі затор і чуйний товариш. На по чатку навчального року він і всі члени студради по-справжньому взялись за справу. Провадилася велика виховна робота. Під ке рівництвом політсектора Олексія Захлєбаєва у гуртожитку органі зовувались лекції на різноманіт ні теми. Вас цікавить, що вже тоді робили культсектори? Вже й тоді вони «керували» танцями і так аж до звітних зборів у гурто житку. Щоправда, культсектор Здесенко громогласно заявив, що провадилася велика культмасова робота, але цієї «великої» робо ти студенти не бачили. 8 Березня було проведено вечір. В концерті брали активну участь першокурсниці істфаку Л. Ло- зов ’ ягіна, Л. Уманська, Л. Дави дова. Після концерту були ігри і танці. Вечір пройшов хороше. Таких вечорів повинно бути в гуртожитку значно більше. Заступником голови студради був Каїдиба. Але організаційна робота, за яку він відповідав, про вадилась формально. Кандиба рід ко виявляв ініціативу, недостат ньо контролював роботу секторів і старост кімнат. Особливо ці не доліки проявилися після зимових канікул. А Герасименко, як голо ва, не втрутився вчасно, не вка зав товаришеві на помилки. Стіннівка виходить у гуртожит ку приблизно раз на місяць. До того ж вона не цікава. В ній ма ло висвітлюється життя студен тів і відсутня критика. Редколе гія, студрада не змогли залучити студентів до активної участі у створенні своєї газети. Слід від значити, що з усієї редколегії як слід працювали лише Шеїн і Ко валь. Краще за інших працював відповідальний за побутсектор М. Костоглодов. Він регулярно вивішував графіки чергувань, прагнув навести лад у цій спра ві. Але Костоглодов іноді забував, що в його обов ’ язки входить і турбота про побутові потреби сту,- дентів. Цю частину роботи він виконував гірше. Звітно-виборні збори ухвалили поліпшити роботу студради, боро тися з порушеннями правил со ціалістичного співжиття, краше організовувати культурний відпо чинок, вести цікаву спортивну роботу. А. БАННИКОВА, наш кор. ВАЖЛИВІ ПИТАННЯ 13 квітня відкрилася тра диційна студентська наукова кон ференція. Фізико-математичний факультет на конференцію подав 32 доповіді від 42 студентів. З них від третього і четвертого курсів — по 10 доповідачів, від п ’ ятого — 22. На перший по гляд, цифри досить не погані. Однак насторожує той факт, що 10 доповідачів від третього кур су подають лише 4 доповіді. Це свідчить, що робота по підготовці до конференції провадилася недо статньо активно, особливо на тре тьому і четвертому курсах. Що ж зроблено в цьому році і. які причини того, що зроблено мало? На початку навчального року в гуртках велася активна робо та. Хороше працював гурток під керівництвом Б. С. Скоробогато ва. Студенти Татаринов, Ігнатьє- ва, Єсельсон робили радіоспектро- скоп та інші складні прилади. На жаль, згодом роботу в гуртках було припинено з багатьох при чин. На деяких з них я зупиню ся нижче. Хороше працював гурток елек троніки під керівництвом В. Н. Бейлінсона. Гурток працює й до сі, щоправда, з меншою інтенсив ністю. Студенти Конарєва, Фурса і Кельман взялися за виготовлен ня приладів, які зараз майже за кінчено. Але в цілому робота гуртків після початку року припинилася. В чому ж причина? Головною причиною є нестача коштів. Звідси — нестача потрібних мате ріалів і інструментів для виготов- лення потрібних приладів. Зрозу міло, що робити прилади завжди з рештків, які треба відкопувати в лабораторіях, неможливо. Потрібні кошт и, яких науковим гурткам. не даютк керівники гуртків роб лять все можливе, але труднощі відчуваються все сильніше. Як що гурткам не допомогти в цьо му відношенні, вони працювати муть ще гірше. Зупинюся трохи на роботах окремих студентів в лабораторі ях. Чимало студентів з перших днів навчання в університеті прийшли відразу ж до лаборато рії і активно включилися в на укову роботу. їх імена, якими пишається факультет, не раз з ’ являлися на сторінках «Векто ра». Це математики Мілка і Мільман, фізики Комаренко і Пти- цин та інші. Рада СНТ неоднора зово закликала студентів насліду вати їхній приклад. І знайшлося чимало студентів, які забажали працювати у лабораторіях. Однак, коли ці студенти при ступили до роботи, виникло чи мало труднощів. Перш за все^ лабораторіях мало місця . В цьо му році з приходом величезної армії третьокурсників у лабора торіях стало дуже тісно. Досить навести такі приклади. На ка федру експериментальної фізики в лабораторію оптики прийшло відразу 24 чоловіки, в лаборато рію низьких температур — 28 чо ловік, а приміщення ці дуже малі. От і чекають всі на перехід цих лабораторій до нового корпусу. Серед студентів, що прийшли до лабораторій для наукової ро боти, виявилися також випадко ві люди, які поставилися до спра ви легковажно. З цього приводу хочеться сказати: «Товариші сту денти, ставтеся серйозніше до на укової роботи в університеті! Наука не терпить ледарів і не роб!». * Для студентської наукової ро боти не завжди зручний розклад академзанять у лабораторіях. ‘Практикум з оптики зайнятий студентами лише в першому се местрі, а в другому він вільний. Для розгортання студентської на укової роботи такий розподіл не зручний. Не встигають студенти у другому семестрі розгорнути наукові дослідження, як непоміт но підкрадаються екзамени і ро бота припиняється. Такий самий стан у лабораторії техніки фі зичного експерименту (керівник К. В. Мезін), де, до речі, облад нання дозволяє зробити багато цікавих і корисних справ. Треба розглянути це питання і проду мати, що можна зробити для роз гортання наукової роботи сту дентів. Хороше йдуть справи на ма тематичному відділі. Працюють рівномірно і продуктивно. Мате матики завжди висували багато доповідей на конференції, закін чували їх вчасно. Це пояснюєть ся, мабуть, специфікою роботи математиків, їх меншою залеж ністю від матеріальної бази лабо раторій і самою постановкою ро боти в математичних гуртках. Великі можливості відкриває пе ред математиками обчислюваль ний центр, де студенти почали працювати з самого початку йо го існування. Треба побажати дальшого по ліпшення умов роботи в фізичних лабораторіях. Щодо кадрів — ве ликі надії покладаємо на другий і третій курси фізиків, серед яких чимало виробничників, що прагнуть до глибоких знань. П. ГЕЙДЕЛЬБЕРГ, член ради СНТ фізмату. НА ПЕРЕШКОДІ — ХАЛАТНІСТЬ Взагалі профбюро фізмату пра цює непогано. Відмінно поставле на робота академічного сектора (відповідальна тов. Іванова); хо роше організована діяльність сек торів побутового (відповідальні тт. Семпног, Король, Онищенко), шефського (відповідальна т. Клім- парська) і- будівництва (відпові дальний т. Клойзнер). А ось з організаційним секто- ром не все гаразд. Функції його не такі вже й складні. Та байду же ставлення до своїх обов ’ яз ків відповідального за роботу сек тора Л. Ярошевського призвело до того, що профком фізико- математичного факультету за боргував профкомові університету 1300 кпб. І все це через недо статній контроль за здачею внесків профоргами груп. На сьогодні не здані внески головним чином профоргами груп V і IV курсів. Так, заборгованість мають Скибенко (п ’ ятий курс) з травня 1959 р. — 210 крб.; Гайда- бука (п ’ ятий курс) з березня 1959 р. — 100 крб.; Хацько (п’я тий курс) з травня 1959 р. — 130 крб. Є такі і на IV курсі. А все це призводить до того, що студентам, яким призначена грошова допомога, профком уні верситету відмовляється її вида вати. І він, безумовно, правий. Не треба складати вину на чис ленність фізико-математичного фа культету або шукати інші при чини. Причина одна — незадовіль на- ставлення до роботи. Адже протягом попередніх років проф бюро своєчасно здавало внески. Голові профбюро Б. Танцюрі треба звернути увагу на роботу Ярошев ського, коли він сам не розуміє, що через його халатність і несум лінність терплять студенти. В. ХВОРОСТЯН, студент фізмату. СЛІДАМИ НАШИХ ВИСТУП ІВ „ЧОМУ? “ Під такою назвою в нашій га зеті була вміщена стаття громад ських контролерів Бабича і Кири- ченка про погану роботу їдальні No 367 і буфету при ній. Як повідомив редакцію директор Київського тресту їдалень т. Ар теменко, стаття «Чому?» обгово рювалась робітниками тресту ра зом з колективом їдальні. Дійсно, асортимент страв не досить різ номанітний. Мало виготовлялось дієтичних страв, окремі види про дукції готувались з порушенням технології. Для розширення асортименту дієтичних страв їдальні збільше но завоз молока, свіжої риби, яєць, птиці. Але за відсутність буфету на 8-му поверсі їдальня не відповідає: відведене для буфету там примі щення не задозольняє санітарно- технічних вимог, що підтверджу ється рішенням райсанстанції. Як тільки буде надане потрібне при міщення, буфет організується не гайно. ВЫХОДИ Я иду к тебе под вечер, Когда звезды соком брызнут, Когда ветры мне навстречу Засвистят и лягут в ноги, Закрутясь упругим смерчем. Лес откликнется, проснется, Зазвенит в березы-струны, Покачает головою, Зашумит под песню бури. Выходи, не бойся ветра. Выноси искринки света, Что в глазах блестят, как слезы. Слышишь, как поют березы? Для тебя ведь песня эта… Вмходи, не бойся ветра. В ЗЕНИН ВЕСНЯНА ВУЛИЦЯ НАШОГО МІСТА. Фотоетюд Г. СУХОТІНА. Адреса редакції: Університетська вул. 16. Тел. 2-72-01, дод. 64. Заст. редактора В. МОСЕНЦЕВ. Друк, вид-ва ХДУ. БЦ 04237. Зам 794