35 — 36 (1025 — 1026) Субота, 14 травня 1960 року. Ціна 20 коп. ВИВЧАЄМО ІСТОРИЧНІ РІШЕННЯ В інтересах будівництва комунізму Рішення п ’ ятої сесії Верховної Ради СРСР у серці кожної радянської людини викликають почуття гарячого схвалення і за конної гордості за свою велику со ціалістичну Батьківщину. Успішно просуваючись по шля ху, наміченому XXI з ’ їздом партії, Радянський Союз уже зараз має усі необхідні умови для завоюван ня нових успіхів у піднесенні еко номіки, у розвитку культури, у підвищенні життєвого рівня на роду. Саме цьому служитиме і прове дення з першого січня 1961 р. зміни масштабу цін у відповідно сті з досягнутим більш високим рівнем радянської економіки і за міна грошей, які перебувають за раз в обігу, новими грішми. Внаслідок здійснення накресле них заходів ще більше зміцниться радянський карбованець, ширше розгорнеться боротьба за впровад ження режиму економії та вико ристання наявних резервів на всіх ділянках народного господарства. А населення в умовах нових цін матиме можливість за свою заро бітну плату та інші прибутки ку пувати таку саму кількість това рів, як і раніше. Рішення сесії Верховної Ради СРСР є яскравим свідченням ус пішного розв ’ язання в нашій кра їні найважливіших економічних проблем будівництва комунізму. Вони просякнуті батьківським піклуванням про благо народу і надихають радянських людей на нові подвиги в мирній творчій праці для швидшого побудування комуністичного суспільства. 3. ЖИТНИЦЬКИЙ, доцент. Воно прийшло, це радісне життя Сесія Верховної Ради — це значна подія в житті нашої країни. Натхненно звучать слова М. С. Хрущова з трибуни Кремля, сповіщаючи всьому світові про нечувані трудові успі хи народу країни Рад. На землі два полюси суспільного життя: соціалізм і ка піталізм. У країні соціалізму життя людини з кожним днем все кращає, зігріте теплом і піклуванням Комуністичної партії, яка веде нарсд до нового розквіту за мудрими Ленін ськими заповітами. А капіталізм, під якими б назвами він не маскувався, жорстоко пригнічує трудящих, несе їм жах безробіття, злидні, тяжке ярмо податків. Заява Голови Радянського Уряду про те, що перемога в мирному змаганні з США буде, безумовно, на нашому боці, на боці соціалізму, надихає трудящих на самовіддану працю і закликає радянський народ віддавати свою силу і енергію для процвітання Батьківщини. Великий Ленін, накреслюючи плани майбутнього, бачив той час, коли життя трудящих стане щасливим, світлим і радісним. Воно прийшло, це життя, завойоване самими тру дящими під керівництвом Ленінської партії, прийшло назав жди. І ми, радянські студенти, палко вітаючи рішення сесії Верховної Ради, запевняємо рідну Комуністичну партію і Уряд, що на повсякденне піклування ми відповімо сумлінним навчанням і натхненною працею в перших лавах будівників комунізму. Від імені студентів третього курсу філфаку В. ПОЙМАНОВА, В. ЧЕРНОБАЄВ, В. ПАВЛЕНКО. Гвологи і географи одержали призначення На геологічному і географічно му факультетах уже відбувся роз поділ призначень. Географи одер жали призначення переважно в школи. Вони працюватимуть в різ них областях України: Дніпропе- ^тровській, Луганській, Сталін ській, Херсонській, Станіславсь- кій, Тернопільській, Хмельниць кій. До себе на батьківщину, в Чуваську АРСР, їде працювати Л. Анухіна. Свій перший учбовий рік розпочнуть в Західних обла стях України завтрашні вчителі Стадниченко, Мороз, Яковлева. Як і щороку, у всі кінці нашої країни роз ’ їжджаються інжене ри — молоді геологи. В розпоряд ження Центрального Казахстан ського геологічного управління відряджаються Гранкін, Михайлов, Сапронов, Ротар. Випускники Дол гих, Диковський, Фост, Куликова та інші працюватимуть в м. Усть- Кам ’ яногорськ у Гірничо-металур гійному інституті АН СРСР. За бажанням Воєводіна, Камен- ської, їх призначено до Магада на — у Північно-Східне геологіч не управління. У Б 10 ЛОПВ-СТАРШОКУРСИИКІВ — ЕКЗАМ ЕНИ Веселий натовп першокурсників враз затих біля Мечніковської ау диторії — на дверях напис: «Тихо! йде екзамен!» Старші курси біо логічного факультету вже розпо чали свій весняний звіт про набуті за семестр знання. Група біохіміків-четвертокурсни- ків складає діалектичний матеріа лізм. Ось уже перші щасливці. Ні, їхні п ’ ятірки — не випадковість. Дівчата розповідають, з якою ці кавістю вивчали предмет, як сер йозно і систематично готувались до семінарських занять. Ось чому не так уже й важко було підготу ватися до екзамену, ось чому і результати хороші. Особливо сер йозно ставилась до вивчення діа лектичного матеріалізму 3. Чернюк. Результат — • у заліковій книжці ще одне «відмінно»! Взагалі група біохіміків склала екзамен дуже добре: жодного «задовільно». …На факультеті панує тиша. Одні студенти складають екзамени чи заліки, інші до них готуються. Лише у першокурсників ще не розпочалася сесія, але й вони, по важаючи товаришів, тримаються урочисто, як завжди в сесію буває. Взимку біологи посіли третє місце по успішності в університе ті. Хочеться нам усім, щоб ця се сія пройшла ще успішніше. М. ДОМШЛАК, С. ПУШКАРЬОВА, студентки біологічного факультету. Працівники учбової бі бліотеки, що рол і цінова на на філфаці, обладна ли стелажі з книгами, до яких читачі мають віль ний доступ. Є тут і сте лажі з новинками літе ратури. Все це дуже ко рисно, бо зберігає сту дентський час. і дає мож ливість швидше вибрати потрібну книгу. На фото: біля нових стелажів п’ятикурсник Анатолій Опришко і сту дентка четвертого курсу Елла Пузик. Фото Г. СУХОТІНА. До завершення учбового року в системі партійної освіти Р ОБОТА в системі партійної освіти в цьому учбовому ро ці проходила в період, коли наша країна успішно завершила перший рік і приступила до виконання завдань другого року грандіозно го семирічного плану. Протягом цього учбового року була прийня та історична постанова ЦК КПРС «Про завдання партійної пропа ганди в сучасних умовах», яка ви значила зміст, форми і методи іде ологічної роботи в період розгор нутого будівництва комунізму; від бувся XXI з ’ їзд КП України; була прийнята постанова Пленума ЦК КП України про стан ідеологічної роботи на Україні і про заходи до її поліпшення. В рішеннях нашої партії підкреслюється, що політич на освіта, творче вивчення марк- сизму-ленінізму є вирішальною ланкою всієї пропагандистської ро боти, найдійовішим засобом кому ністичного виховання трудящих. У 1959-60 учбовому році в уні верситеті працювали теоретичні се мінари з історії КПРС на історич ному, філологічному, радіофізич ному, біологічному (два), фізико- математичному факультетах; з політичної економії — на геогра- фічному, фізико-математичному, радіофізичному, хімічному та еко номічному факультетах; з філосо фії — на біологічному, геологіч ному, фізико-математичному, хі мічному факультетах і в ЦНБ; гуртки з історії КПРС у централь ному апараті, ЦНБ, друкарні і гуртки по вивченню поточної полі тики. Крім того, частина комуні стів працювала за індивідуальни ми планами. Робота системи партійної освіти в університеті в цьому році прохо дила в основному нормально, згід но з затвердженим планом. Про хорошу роботу, зокрема, свідчать проведені в університеті теоретич ні конференції, присвячені 90-річчю з дня народження В. І. Леніна. Разом з тим у роботі партійної освіти були й недоліки: порушува лись графіки, окремі слухачі про пускали заняття, рідко виступали на них і т. д. Зараз перед партійною органі зацією стоїть завдання успішно завершити учбовий рік у системі партійної освіти. В першу чергу треба старанно підготувати і ор ганізовано провести узагальнюючі підсумкові співбесіди, яким реко мендується присвятити 2 — 3 занят тя в гуртках і 1 — 2 заняття в тео ретичних семінарах. На ці заняття слід винести найважливіші і най актуальніші питання з вивчених у цьому учбовому році. Корисно провести збори слухачів гуртків і семінарів, а також тих, що вивчають теорію марксизму-ле- нінізму за індивідуальними плана ми. Особливу увагу слід зверну ти на завдання цілеспрямованого підвищення ідейно-теоретичного рівня комуністів та безпартійних, на посилення зв ’ язку пропаганди з життям. Центр ваги у вивченні марксистсько-ленінської теорії слід перенести на політичну самоосвіту і в першу чергу на організовані, колективні семінарські форми са мостійного навчання. В гуртках залишаться тільки ті, хто не має потрібної підготовки для самостій ної роботи з книгою. Тому в на ступному учбовому році частина гуртків повинна бути перетворена в семінари. Деякі комуністи під вищуватимуть свій ідейно-теоре тичний рівень за індивідуальними планами. До керівництва системою пар тійної освіти слід залучати най більш досвідчених пропагандистів з числа викладачів кафедр су спільних наук, керівних партійних і адміністративних працівників, деканів і завідуючих кафедрами. В університеті існує широка можливість організувати гуртки і семінари з основ марксизму-лені- нізму, з історії КПРС, політичної економії, діалектичного та історич ного матеріалізму, історії філосо фії, конкретної економіки (еконо міка сільського господарства, еко номіка промисловості та ін.), між народного становища, світового комуністичного, робітничого, демо кратичного, національно-визволь ного руху та ін. Питання комуні стичного виховання можуть вивча ти викладачі кафедри педагогіки, економіку сільського господар ства — на біофаці, економіку про мисловості — на радіофізичному, хімічному та інших факультетах, у друкарні і т. д. Треба добива тись, щоб у вивченні марксист сько-ленінської теорії була послі довність, поглиблене вивчення про блем, не було б тупцювання на місці. ,'(| Поліпшення системи партійної освіти не повинно зводитись тіль ки до збільшення числа гуртків і семінарів. Необхідно і далі розви вати й удосконалювати і такі фор ми політичної освіти, як лекції, доповіді, теоретичні конференції, дискусії, тематичні вечори, вечори питань і відповідей і т. д. Комуністична партія ставить важливе завдання, щоб пропаган да ідей марксизму-ленінізму була захоплюючою, близькою, зрозумі лою, доходила до серця кожного трудівника, відповідала б його за питам і інтересам. Б. ДАНИЛЕВИЧ, член парі кому. ,ЩО ВІДПОВІЛИ НА АНКЕТУ КОМІТЕТУ КОМСОМОЛУ ХІМІКИ Хоч, на жаль, більшість комсо мольців хімічного факультету по ставилась до заповнення анкет не серйозно, зібрані матеріали дають змогу зробити декілька загальних висновків: 1. З усіх наявних анкет видно, що люди наші — «колективісти»: вільний час, якого мають дуже мало, вони бажають проводити ра зом, групою. Причому, крім зви чайних культпоходів у кіно і теа три, багато комсомольців пропо нують організовувати колективні поїздки до лісопарку або турист ські походи за місто. 2. Серед тих, хто заповняв ан кети, не знайшлось жодного ком сомольця, байдужого до своєї май бутньої професії. Більшість горить бажанням швидше одержати ди плом хіміка і піти в лабораторію, що є «дзеркалом виробництва». Ну, а в тому, що одного захоплю ють полімери, а іншого хімізм про цесів у живій клітині, нема нічо го дивного. Важливо, що всі праг нуть приносити користь людям і суспільству, віддати для цього свої знання. 3. Зрозуміло, що всіх без ви нятку цікавлять питання дальшо го пом ’ якшення міжнародної на пруженості, мирного співіснуван ня двох соціальних систем, будів ництво комунізму в нашій країні. Вважаємо, що проведення політ- годин у групах, а також організа ція час від часу лекцій про між народне становище цілком задо вольняють ці запити наших ком сомольців. 4. Щодо організації екскурсій пропозицій багато, найцікавіші з них: на заводи ХТЗ і ХЕМЗ, на хімічні підприємства: завод хім- реактивів, харчовий комбінат. По дібні екскурсії заплановані майже у всіх групах, отже, треба домог тися їх виконання. Студентів ці кавлять також екскурсії до музею образотворчого мистецтва, по мі сту Харкову. 5. Робота лекторію на хімічно му факультеті значно полегшить ся, бо ми одержали замовлення на цілі цикли лекцій: про художни- ків-передвижників, про класичний танець, розвиток оперного мистец тва, про різні напрямки в сучас ній літературі, про імпресіонізм і абстрактне мистецтво. Добре було б організувати чи тання курсу марксистсько-ленін ської естетики у всьому універси теті, а не лише на радіофаці. 6. Великий інтерес і немало суперечок викликає творчість Ре марка, ось чому багато комсомоль ців пропонують провести літера- турний диспут по творах Ремарка. Такий захід краще влаштовувати у групах. Багато бажаючих пого ворити про музику Баха, Рахма- нінова, Штрауса, перед цим про слухавши її. 7. З наукових проблем біль шість цікавиться досягненнями хі мії і фізики, використанням ядер них реакцій у мирних цілях, кі бернетикою, боротьбою з раковими захворюваннями. Думаємо викори стати для цієї мети лекторій, а також орган СНТ «Вісник СНТ». РАДІОФІЗИКИ У більшості відповідей на за питання «Як ви проводите свій вільний час?» студенти радіофа- ку скаржаться саме на відсут ність вільного часу, а якщо він є, то використовується по-різному: кіно, театр, футбол, шахи, цікаві книжки і, звичайно, танці. Майбутня професія радіофізикам подобається. В багатьох відпові дях, крім загального — «цікав люсь радіофізикою», є й конкрет ні вказівки, якою саме галуззю радіофізики людина цікавиться, чим займатиметься в майбутньо му. Так, студенти цікавляться перспективою розвитку радіотехні ки, електронікою, застосуванням радіозв ’ язку при польотах у кос мос. Майже у всіх відповідях на пи тання: «Які проблеми життя су спільства вас цікавлять?» вказу ється на проблему, що тривожить зараз усе людство: проблема роз зброєння. З відповідей на питання про культпоходи, екскурсії, лекції, диспути можна розробити план культурних заходів на цілий рік. Радіофізиків цікавлять насампе- ред екскурсії, пов ’ язані з їх май бутньою професією: екскурсії на заводи, на технічні виставки, на ХТЗ; не менш цікавлять їх культпоходи в музеї — історич ний, образотворчого мистецтва. Висловлюються побажання поди витись виставку сучасного фран цузького живопису, прослухати лекції про кібернетику, мораль радянської людини, поезію Мая- ковського, історію ХДУ, про му зику російських класиків. Студен ти пропонують влаштувати диспу ти на різноманітні теми: «У люди ни все повинно бути прекрасним», «Роман Ремарка «Три товариші», «Лірика К. Симонова» та ін. І, природно, питання «які нау кові і технічні проблеми цікав лять» не залишилося без відпові дей. На першому місці, звичайно, все, що пов ’ язано з радіо: радіо спектроскопія в медицині, нові до сягнення в галузі радіоелектроні ки, радіофізики і дослідження кос мосу та ін. Такі анкети — хороша і корис на справа, вони допоможуть ком соргам, комітетові комсомолу у проведенні заходів, що цікавлять студентів. Ф І З М А Т І В Ц І Відповіді студентів фізико-мате- матичного факультету на питання анкети радують щирістю, гарячою зацікавленістю в поліпшенні ком сомольської роботи. Широке коло інтересів наших комсомольців: проблеми кібернетики, атомної фі зики і поряд з цим питання полі тики, мистецтва, літератури, есте тики. Відповіді на питання: «Як ви проводите свій вільний час? Які пропозиції ви можете внести для організації вільного часу вашої групи, курсу, факультету?» — дуже схожі: читаю, займаюсь спортом, ходжу в кіно, в театр рідше; хочу, щоб частіше органі зовувались культпоходи і вечори. А один товариш категорично за явив: «Треба не слів, а діла!» Вірно, товаришу, потрібні справи. Якщо у вас у групі десять чоло вік заявили, що хочуть піти на «Іркутську історію», то невже треба чекати, поки хто-небудь прийде і вас одведе? Самі ви мо жете і повинні організувати і кур совий вечір, самі зумієте обгово- рити нову оперу, запросивши для цього компетентних людей. Багато студентів першого і дру гого курсів скаржаться в анкеті, що не досить ясно уявляють свою майбутню професію. Запросіть до себе викладачів, як це роблять інші групи, випускників універси тету, спеціалістів, вони з радістю прийдуть до вас, розкажуть про свою роботу. Не повинно бути відповідей типу «хотілось би», «добре було б, якби» — треба бу ти ініціативнішими, а в разі по треби можна звернутися за допо могою і в КСМ бюро факультету, комітет комсомолу університету, парторганізацію. Радісно відзначити гарячий ін терес наших студентів до питань міжнародного становища, політики нашої держави, проблеми будів ництва комунізму. Ці питання ши роко висвітлюються на політгоди- нах і диспутах, які регулярно про водяться в групах, на тематичних комсомольських зборах. Анкета, проведена комітетом комсомолу ХДУ, дала всім змогу краще врахувати запити і інте реси наших студентів і покращи ти план політико-виховної роботи, тому і надалі треба використову вати цей засіб зв ’ язку з широки ми комсомольськими масами фа культету. 91 кімната гуртожитку по проспекту Леніна, 20, завоюва ла перехідний вимпел за зраз кову чистоту і порядок у кім наті. На фото (праворуч): старо ста кімнати В. Панченко миє вікно. Любить чистоту і студентка третього курсу фізмату Е. Бе- бешко (верхнє фото). Фото Г. СУХОТ І НА. Увага, говоримо про вечірпиків ОСТАННЯ ПЕРЕСТОРОГА Сесія наближається. Про це вже свідчать усі ознаки: і буяння вес ни в садах і серцях, і лічені чисті сторінки величезних зошитів-кон- спектів, і клопітка метушня секре тарів деканатів, що кілька разів на день змінюють розклади залі ків та іспитів, і надзвичайне по силення одвічної і трагічної бо ротьби між почуттям і обов ’ язком (наприклад, так і не розв’язана досі проблема: йти до кіно чи на лекції?), і окремі похмуро-гамле тівські обличчя на фоні списків академборжників (адже питання «бути чи не бути?» у стінах уні верситету, виявляється, набуло за раз небаченої за часів Шекспіра гостроти). Все це так, але найвірнішою оз накою неминучості наступної сесії є скликані деканатом факультет ські збори з єдиним лише питан ням на порядку денному: «Про наступну весняно-літню екзамена ційну сесію». Тут уже нічого не вдієш, коли декан з усієї офіцій ної високості так-таки прямо і оголосить: «Буде сесія і незаба ром!». От саме ця істотна ознака і ви явилася з усією виразністю 4-го травня о сьомій годині на вечір ньому відділенні філологічного факультету. І виявилася дуже вчасно. Перед студентами-вечір- никами гостро постало питання, як вийти з того скрутного стано вища, що в ньому опинився фа культет напередодні екзаменів. У своїх виступах декан факуль тету Г. І. Шкляревський і викла дачі Ф. П. Медведєв, Л. І. Коло- місць, Г. Т. Солонська піддали критиці ту частину студентів, яка ще досі не готова до наступних екзаменів. 45 студентів з академзаборгова- ностями, причому більшість із них з основних, переважно мовних ди сциплін. Ця цифра дуже серйозна! І тому цілком зрозумілою була тривога за своїх несумлінних то варишів у виступах студентів 1-го курсу Мардежова і Коваленко. Вони справедливо вимагали від адміністрації факультету сприян ня у справі створення нормальних умов на виробництві для студен- тів-вечірників. Але, на жаль, таких виступів було небагато. Зовсім не продумав своїх слів студент 1-го курсу Смо ляков, який заявив, що вважає своє навчання у вузі «поступкою державі». Як і треба було чекати, заява ця зустріла одностайне за судження всіх присутніх. І все ж у цілому збори пройшли не досить активно. Явно недостатньою була і явка на них. Адже саме тих, за ради кого в основному і скликали ся ці збори, було обмаль. Не прий. шли такі академіки «хвостизму», як ІЦурова (6 академзаборговано- стей), Островський (3). Шаволіна (3) та ін. Передекзаменаційні збори на ве чірньому відділенні філологічного факультету показали, що виклада чі і більшість студентів-виробнич- ників з усією серйозністю готують ся до наступної сесії. Разом з тим збори ці пролунали останньою пе ресторогою тим, хто вважає на вчання в університеті легковажною забавкою. ТАКІ СПРАВИ На ряді факультетів університе ту вже другий рік працюють ве чірні відділення. Наслідки роботи тут, на жаль, залишають бажати кращого. Учитись і викладати на вечір ньому відділенні складніше, ніж на денному. Вечірнику важче опа нувати програмний матеріал, він рідше зустрічається з викладача ми, слухає скорочений курс лек цій. Тому треба виробити специ фічну методику і чітко визначити коло обов ’ язкових вимог, які б за безпечили оволодіння міцними знаннями з кожної дисципліни. Трудова дисципліна на вечірньо му відділенні зараз дуже низька, заняття відвідує приблизно поло вина студентів, значна частина студентів дома не готується. Вна слідок цього з 527 студентів поло вина мала заборгованість на кі нець зимової екзаменаційної сесії. Деканати ще й досі вважають керівництво вечірніми відділення ми неприємним обов ’ язком, поси лаючись на те, що у них і без то го справ вистачає. Відсутній жи вий контакт з адміністрацією та громадськими організаціями тих установ, де працюють вечірники. 3 ініціативи профбюро філоло гічного факультету кафедрами ро сійської та української мов уже вироблені заходи до поліпшення успішності студентів. Так, викла дання ряду мовних дисциплін пе редбачає вивчення студентами найскладніших розділів курсу без посередньо на лекціях і практич них заняттях. Виділено консуль тантів. які протягом дня працю ють з вечірниками у кабінетах. Вжито заходів до повнішого за безпечення вечірпиків необхідною літературою і посібниками. Інші заходи передбачають по кращання роботи адміністрації, приймальної комісії, встановлення зв ’ язку з підприємствами і уста новами, де працюють студенти. Увага до роботи вечірнього від ділення філологічного факультету вже дала деякі позитивні наслід ки. Зменшилося число боржників, студенти частіше відвідують кабі нети, консультуються з викладача ми. Але попереду ще багато ро боти. Досвід філологів треба враху вати всім факультетам. Значну до помогу адміністрації і кафедрам можуть і повинні подати виробни чі комісії факультетських проф бюро. І. СИДОРОВА, член місцевкому. «ХАРКІВСЬК ИЯ УНІВЕРСИТЕТ» Стор. 2. 14 травня 1960 р. ,НАПЕРЕДОДНІ ВЕСНЯНОЇ СЕСІЇ Для весняної екзаменаційної сесії Партійні і громадські організа ції факультетів здійснюють чима лу роботу по підготовці і успішно му проведенню весняної екзамена ційної сесії. Багато робить в цьо му напрямку і учбова частина уні верситету. Протягом року і особливо тепер здійснюється суворий контроль за своєчасним складанням лаборатор них робіт, заліків, за ліквідацією академічних заборгованостей сту дентами, за виконанням факуль тетами і кафедрами учбових пла нів. Разом з деканатами учбова ча стина склала перелік предметів, що виносяться на екзамени. А зовсім нещодавно проведена робота по переведенню бібліотек і читальних залів університету на двозмінну роботу. На всіх Факуль тетах незабаром відкриються спе ціальні кімнати для самостійної роботи студентів, організуються додаткові заняття і консультації в учбових аудиторіях, особливо для першокурсників. В. МАКОГОНОВ. ЦЕ ВАЖЛИВО До Володимира Бондаренка, завідуючого бібліотечкою у гурто житку по вул. Артема, 49, піді йшов студент: — Мені, будь ласка, 26-й том творів Леніна. — Нема. — Тоді дайте «Походження сім’ї, приватної власності і держави». І цього твору не було на міс ці. Не подумайте, що названих книг нема тут зовсім. Вони є, але справа ось у чому. Л. Коршак, шо видавала раніше книжки, ста вилась до дорученої справи не зовсім сумлінно і серйозно. Роз давши половину наявних книжок, вона не може зібрати їх до цьо го часу. Та й сама практика видачі кни жок в корені невірна. Вони по винні повертатись у той же день, коли видаються. Студраді необхідно налагодити роботу бібліотечки. Це не пуста формальність. Якщо, скажімо, лю дині потрібна певна книжка, не обов ’ язково іти в якусь іншу бі бліотеку — в період сесії кожна хвилина дорога. Корисно розглянути питання і про самообслуговування, але те пер уже по лінії вищих інстан цій. Чому б не звільнити студентів, хоч би частково, від прибирання на період екзаменаційної сесії, замінивши їх декількома приби ральницями? Це, безумовно, да ло б практичну допомогу. Поміркуйте самі. Зараз, на? приклад, у гуртожитку по про спекту Леніна, 20, на чергуван ні щоденно зайнята 21 людина. Якщо врахувати, що багато сту дентів уже складають екзамени, то виявиться, що в липні сту дентам, які залишаться, чергува ти прийдеться дуже часто. Та ке ж становище- і в інших гурто житках. Хочеться вірити, що ректорат піде назустріч студентам. Най головніше зараз — успішне скла дання сесії. М. ШЕЇН. ІСТОРИКИ НАПОГОТОВІ Людина, яка навіть не в курсі студентських справ, . зайшовши на історичний фа культет, відразу зрозуміє: час настав напружений, се сія близько. Про це спові щає всіх уже вивішений роз клад заліків і екзаменів. Чимало зробили, готую чись до сесії, кабінети ка федр факультету. В усіх ка бінетах — графіки консуль тацій викладачів; співробіт ники кабінетів підібрали спеціальну літературу, кар ти, методичні посібники, по трібні для підготовки до ек заменів. Кабінети вже зараЗ:^ працюють у дві зміни, що дає можливість забезпечу вати студентів необхідними книжками протягом усього дня. Вже підготовлено ауди торії для самостійних за нять студентів. За участю декана і секре таря партійного бюро фа культету Па всіх курсах про ходять збори з одним питан ням — сесія. І ці збори, і пслітгодини спрямовуються на те, щоб підготувати фа культет до успішного скла дання сесії, щоб вчасно ви явити все, що може стати на перешкоді, все, що з якихось причин може завадити нор мальній роботі студентсько го і викладацького колекти вів під час екзаменів. Сесія. Успішному скла данню її підкорено зараз на історичному факультеті все. А. БАННИКОВА. Сором боржникам фізмату! Всі факультети готуються зараз до сесії. І одна з основних ланок підготовки — ліквідація академіч них заборгованостей. Усі відстаю чі повинні наздогнати товаришів, щоб разом з ними розпочати нову сесію. Ось з цим питанням, як проходить ліквідація академічної заборгованості, і прийшли ми на фізмат. На перше квітня цього року тут було ще близько 100 чоловік, що з різних причин не склали вчасно заліки або екзамени. Робота з ни ми провадилась велика. Допомага ли товариші по курсу, викладачі регулярно провадили консульта ції. І як наслідок — до 22 квітня 60% заборгованостей було лікві довано. Чому ж все-таки 37 чоло вік не склали ще й досі заліки й екзамени? Бабійчук з другого фізичного, який і досі не склав заліку з іноземної мови, Байдаков, який має заборгованість з спецкурсу, а багатий на «хвости» Коган з че твертого курсу теоретиків, — чи є у вас совість і чи варт вас ще три мати на фізматі, вас, які не бажа- ють навчатися, заважають іншим, розтринькують державні кошти? Все це стосується також першо курсників Го.тобородька, Шелудь- ка, Хельмира і відомих поганою славою студентів ядерного відді лення Самохвалова, Бухвостова, Чемичалова, які забули про основ ний студентський обов ’ язок. І не треба казати, що, можливо, їм бу ло дуже важко, що вони хотіли і не змогли справитися. Це буде неправдою. Бо тим, хто справді хотів учитися, виправити погані оцінки і наздогнати товаришів, були надані всі умови. Боротьба з академзаборгованістю розпочалася відразу після закінчення зимової сесії. Правда, декому не довелося відпочивати під час канікул, але прогалини у знаннях було лікві довано. Щодня о 9 годині ранку вони збирались на факультет, щоб послухати додаткові, спеціально для них організовані лекції, кон сультації. Викладачі терпляче по яснювали все незрозуміле. Майже всі ці студенти вчасно і успішно ліквідували свої «борги». Дуже корисну і велику роботу по допомозі відстаючим здійснює академкомісія факультету на чолі з четвертокурсником ядерного від ділення Олександром Бакаєм. Він, як і Віталій Семиволос, і Володи мир Бабенко, що самі зразково навчаються, завжди готовий при йти на допомогу товаришеві, ор ганізує на факультеті/цю допомо гу, контролює хід навчання, щоб вчасно закликати до порядку тих, хто своєю несерйозною поведінкою підводить себе під загрозу «двій ки». Така людина виросте у чу дового спеціаліста і справжнього громадянина нашої країни. На жаль, такі, як Чемпчалов, Бухвостов, Самохвалов та інші наші «зорі» серед нероб, не бе руть з таких людей приклад. А варт було б! У них лише виста чає совісті, нічого не робивши протягом семестру, а то й двох, одержати заборгованість, а потім просити деканат дати відпустку. Так учинив Чемичалов. Йому бу ло відмовлено. І сьогодні на факультеті про ходять додаткові заняття, кон сультації для тих, хто відстає, чогось не зрозумів, не засвоїв. Ідуть останні контрольні, ос танні колоквіуми. Незабаром се сія. І боржникам не зайвим бу ло б гарненько подумати про неї. С. ЖУРІНА, наш спецкор. ПОТРІБНІ РІШУЧІ ЗАХОДИ Ні для кого не таємниця, що успіх на сесії залежить насампе ред від систематичної роботи протягом семестру. Ось чому пере важна більшість студентів спокійно дивиться у свій завтрашній день. Але на кожному факультеті, на жаль, і на радіофізичному є ще така категорія — «хвостисти», живуча і дуже шкідлива кате горія. Тягнуть вони назад свій колектив, плямують його і не со ромляться. Складають заборгованість з одного предмета, щоб одер жати її з іншого. Причому практика доводить, що з ’ являються вони звичайно ше на першому курсі, а потім протягом п ’ яти років пишаються своїм званням «хвостиста» і тим, що завдяки цьому званню їх знають в університеті. Ось Педаш з 12 групи і Брянченко з 11. Вже набли зилась наступна сесія, а вони ще не розквитались з попередньою. А що буде далі при такому блискучому початку? Є на другому курсі у групі 24 студент Ярмонь, який ще й досі не склав екзамену з теоретичної механіки. І не склав тому, що несерйозно ставиться до навчання, а Ярмоню, який прийшов з ар мії, слід було б молодшим товаришам подавати приклад сумлінного ставлення до своїх обов ’ язків. З великими труднощами ліквідували заборгованості Борзенко, Качало, Шатило, Бриш, і нема ніякої гарантії, що нові не з ’ являться в них через місяць-два. Між іншим, як правило, саме такі, з дозволу сказати, студенти більше за інших пропускають без поважних причин лекції, прак тичні заняття. Важко повірити, що 52 з 152 лекцій, які дозволив собі відвідати студент Карамушка, допоможуть йому успішно скла сти сесію. Або, наприклад, Ткаченко з третього курсу. Він не балує факультет своєю присутністю. І ось результат: заборгованість з термодинаміки. На жаль, цей мало почесний список можна було б продовжити, але нам здається, що час уже робити висновки. З цими «хвости стами» розмовляли безліч разів і в комсомольському, і в партій ному бюро факультету, і в деканаті. На них витрачали час курсові і групові збори. А вони продовжують плентатись у хвості, пляму вати свій колектив. А що як поставити їм умову: або ліквідуйте свої «борги», або залиште факультет. Невже ж сильний і великий колектив студентів радіофаку не спроможний створити нестерпні умови для ледарів і нероб, для випадкових у нас людей?! А. ПАШКОВ, студент радіофізичного факультету. Комсомольські бюро теж складають екзамен У комітеті комсомолу уні верситету нам так і сказа ли, що питання про сесію на засіданні комітету не ста вилось, цим займаються фа- культеїи. Відверто кажучи, ми здивувалися: адже під готовка до сесії має посіда ти основне місце в усій ро боті комітету. Може, якісь рейди провадились? Ні. І ви рішили ми самі побувати на факультетах. Геологи вже розпочали свою «страдну» пору. Що зробила напередодні сесії комсомольська організа ція? З цим питанням звер нулись ми до секретаря ком сомольського бюро факуль тету Є. Дмитрієва. Комсо мольське бюро систематично займалося питаннями ака- демроботи. Була організо вана допомога відстаючим. Відносно тих, хто несерйоз но ставився до навчання, хто не виявляв великого ба жання стати геологом, було прийняте добре рішення — відряджати на деякий час на виробництво, у геологічні партії: нехай попрацюють і подумають, а може, й справ ді вони не ту спеціальність обрали, раз навчаються без охоти. Восени повертаються на факультет з геологічних партій Попов і Когтелев Відчувши себе геологами полюбивши професію по- справжньому, вони, хочеть ся вірити, і навчатимуться тепер добре. Є такі на факультеті, як Буряк, Потюкаев, Муром цев. Ніяк не спроможуться вони увійти у нормальний ритм студентського життя, тягнуть з сесії до сесії за собою академічний борг. Комсомольське бюро фа культету вирішило зверну тися за допомогою до бать ків цих студентів. А якщо і ця міра не допоможе, бу дуть вжиті більш радикаль ні заходи. Дуже хороше розпочали чергову сесію Андреев, За харченко, Орищенко, Ждан та інші. Так, робота на факультеті провадилась, але все ж не достатня. Зокрема, спеці альних курсових зборів, присвячених підготовці до сесії, причому не формаль них, а таких, які б вчасно виявили і усунули всі недо ліки, не було. Ще й досі не вивішено екрана складання екзаменів. Через те, що збо ри не провадились, комсо мольське бюро не зовсім у курсі групових справ. Серйозно готується до се сії хімічний факультет. Бу ли і тут свої порушники — Власенко і Задорожний. їх викликали па засідання бю ро, товариші суворо вимага ли поліпшити поведінку, і помітні зрушення є. На всіх курсах готуються спеціальні збори, присвяче ні одному питанню — сесії. Збори готуються дуже ре тельно і мають принести ко ристь. А четвертий курс хі міків вже складає .екзамени і непогано складає. Лише відмінні оцінки у Л. Ку- тулі, Р. Іцкович, Л. Корши кова, Л. Скворцової. Вже є перші відмінники і на географічному факульте ті. Це В. Кравченко, Л. Зи- нов ’ єва, Г. Матковський. На жаль, є тут вже і боржники. Незадовільні оцінки з курсу економічної географії одержали Махо- нін і Шеховцова. Не допу щено до захисту курсової роботи першокурсника В. Дащенка. Т. БОЙКО, наш спецкор. «ХАРКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ» Стор. 3. 14 травня 1960 р. ,МИ ЗА МИР! СРСР — ФРАНЦІЯ ХАРКІВ — ЛІЛЛЬ 15 квітня в приміщенні Будинку вчених відбулись урочисті збори громадськості м. Харкова, присвя чені створенню Харківського від ділення товариства «СРСР — Франція». Присутні гаряче схва лили ініціативу створення міських відділень. Бригадир бригади кому ністичної праці заводу «Серп і молот» Мартинов сказав, що чле ни його бригади одностайно під тримали таке рішення. Свій виступ він закінчив словами: «Хай живе радянсько-французька дружба!», «Хай живе мир!». Інженер Гіпросельмашзаводи т. Олєйников у заключному слові сказав, що встановлення близьких і дружніх зв ’ язків з миролюбним французьким народом допоможе швидше «перекувати мечі на орала». Член-кореспондент Академії медичних наук проф. Белоусов поділився своїми враженнями від поїздки влітку минулого року до Франції: «Я був у Парижі, в Лув- рі, зустрічався з багатьма видат ними вченими, бачив, правда, ми мохідь, життя простого народу і скрізь відчував дружнє став лення до нас, живий інтерес до всього радянського». Потім слово надається члену муніципалітету м. Лілля Альберту Ляндріє. «Я дуже радий бути, — сказав він, — на таких збо рах, де вирішується питан ня створення міського відді лення товариства «СРСР — Фран ція», відділення «Харків — Лілль». У нас, у Ліллі, вже створено таку організацію. Після поїздки у Францію М. С. Хрущова погода, як говорять французи, покраща ла. Зусилля М. С. Хрущова викли кають симпатії і схвалення. Спро би створити міське відділення то вариства «СРСР — Франція» були вже давно, але власті все не до зволяли. І тільки зараз для цього створилися сприятливі умови, яки ми ми вирішили скористатись для зміцнення дружби між на шими народами, для міцного довголітнього миру на землі». Функції створеного міського відділення «Харків — Лілль» поля- гатимуть в обміні делегаціями під приємств, статтями для газет і т. д. Проводитимуться урочисті збори, присвячені національнилі святам, що, безумовно, буде сприяти зміцненню зв ’ язків між нашими народами. У зв ’ язку з десятиріччям руху за зміцнення миру, Почесні грамо ти були вручені товаришам: Без бородову, Булгакову, Г айдамаці, Диканю (токарю ХТЗ), Камен- чику (слюсарю ХВЗ), Кислякову ( токарю Харківського турбінного заводу), Тронутіну (директору Харківського інструментального заводу), Богалію (бригадирові заводу «Світло шахтаря»), Сердю кові Олександру Івановичу (на родному артистові), Заславськоми (слюсареві ХЕМЗу), колективові заводу ХТЗ та ін. Одностайно прийнято звернення на адресу: м. Женева, Палац Націй, в яко му говориться: «Ми, як і весь ра дянський народ, прагнемо миру, мирної праці. Ми добре знаємо ціну війні і вимагаємо: а) швидше закінчити підготовку до засідання Комітету десяти: б) не допустити війни. Війні не бути! Хай живе мио в усьому світі!» Після зборів демонструвався документальний фільм «М. С. Хру щов у Франції» і художній фільч «Нормандія — Німан». Альберт Ляндріє підписав на згадку де кілька автографів. Ми розсталися друзями. І. БИСОВ, студент філфаку. Слідами наших виступів „НА ФІЗМАТІ “ Під такою назвою в нашій газеті була вміщена замітка про не досить якісну роботу народної дружини фізмату, про погану ор ганізацію цієї роботи. Як повідомив нам член партійного комітету університету тов. Б. Г. Корбут, факти, наведені в замітці, дійсно мали місце і зараз вже усунені. Партійне бюро факультету обговорило роботу своєї дружини, прийняло відповідне рішення. 15 квітня партійний комітет університету провів нараду з на чальниками дружин факультетів, на якій були обговорені заходи по усуненню недоліків, що мають місце в роботі факультетських дружин. БІЛЬШЕ УВАГИ ОХОРОНІ ПРИРОДИ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ У наш час колосальні успіхи ядерної фізики і астрономії при вертають до себе загальну увагу. Вони перевершили менш яскраві і відчутні успіхи інших сугубо «земних» наук, до яких відносить ся географія. В певних наукових колах остан нім часом навіть вважають гео графію «тиловою наукою без точок зростання». Але таке ставлення пояснюється старими уявленнями про геогра фію як описову науку, позбавлену зв ’ язку з конкретними проблема ми господарства. Поступово, але неухильно, окре мі галузі географії (кліматологія, гляціологія, ландшафтознавство та ін.), озброюючись даними точних і суміжних наук і наслідками ба гаторічних стаціонарних дослід жень, все більше наближаються до точних наук, що дають глибоко об грунтовані рекомендації і прогно зи різноманітним галузям народ ного господарства. Недооцінка значення географії в плануванні використання природ них ресурсів країни привела до тяжких наслідків, про що свідчить робота 3-го Всесоюзного з ’ їзду географічного товариства СРСР. Яскраві, насичені фактами ви ступи на секції охорони природних ресурсів професорів С. Л. Берга, Васильєва, Ісакова, Погребняка, Варсаноф ’ євої, Львовича та ін. пе реконують у необхідності береж ного ставлення до природи. Не можна безпідставно з року в рік завищувати плани викори стання природних ресурсів, треба перш за все врахувати можливо сті швидшого відтворення цих ре сурсів. Господарники, що не вра ховують тісного взаємозв ’ язку між усіма ланками природного середо вища, здатні нанести і часом уже наносять непоправну шкоду в різ них районах нашої країни. Зростання значення деревини, як промислової (хімічної) сирови ни, викликало суцільні масові руб ки лісів. У деяких місцях зрубу ють ліси вже в рахунок плану 70 — 80-х років цього століття. У Карпатах за 12 років вируба но 25% лісів, а Центральні обла сті європейської частини СРСР (за теперішніх темпів рубки) бу дуть через 4 — 7 років зовсім по збавлені стиглої деревини. ‘ у Вирубування лісів приводите дД посилення ерозії грунтів і знижен ня їх родючості, викликає обмілін ня річок. Погана постановка стаціонарних фізико-географічних досліджень і повне ігнорування значень цих до сліджень господарниками приво дить до тяжких матеріальних втрат — непоправної шкоди для природних ресурсів. Проф. Львович повідомив на з ’ їзді, що має відбутися перепла нування всієї системи державних лісозахисних смуг, бо виявилось, що смуги, які тягнуться вздовж берегів річок, звичайно нерента бельні, оскільки вони затримують розповсюдження вологи. Створення Занго — Севанського каскаду електростанцій без ураху вання наслідків для природного середовища, привело до різкого зниження рівня води в «перлині Вірменії» — озері Севан, а це ви кликало висихання лугів, скоро чення рибного промислу. Загроза нависла над відомим унікальним природним об ’ єктом — ■ озером Байкал. Проект інженера Григо ровича передбачає усунення Ш и- манського каменю у верхів ’ ях Ан гари, що дозволить наповнити Байкальське водосховище на два роки раніше строку. Але Байкал при цьому спіткає доля озера Се ван, загине унікальна фауна і в тому числі славнозвісний бай кальський омуль. Протест геогра фів і краєзнавців повинен бути підтриманий широкою громадські стю. Великих втрат від нерозумних порубок лісів і чагарників зазнає фауна. Різко зменшилась кількість білок, глухарів, фазанів. Брако ньєрство зумовило неухильне ско рочення запасів водоплавної птиці. Ш ироким фронтом радянська ін телігенція повинна стати на захист природи і її унікальних об ’ єктів від масового знищення. В першу чергу цим повинні займатися при родознавці. Значно збільшиться площа, яку займають заповідники, — ці при родні музеї і чудові лабораторії. Останнім часом, з вини нерадивих господарників на місцях, загальна площа заповідників скоротилась з: 12 млн. га до 1,5 млн. га. Великих втрат зазнали Печорський заповід ник на Уралі, степовий заповідник Асканія Нова на півдні України та інші. Частина заповідників була’ ліквідована. Між тим, думаючи про наших нащадків, ми повинні в кожній природній зоні і підзоні (в кожному значному фізико-гео графічному районі) мати заповід ник. Це необхідно не тільки для задоволення допитливості, але та кож для організації в заповідни ках стаціонарних комплексних фі зико-географічних станцій, на яких учені зможуть глибше вивчати природні процеси (кругообіг речо вин і енергії), встановлювати не обхідні взаємозв ’ язки, зводити їх у формули, графіки, карти і реко мендації для потреб господарських і плануючих організацій. Спеціально підготовлені геогра фи повинні працювати в планових, органах, у лісництвах, на великих будівництвах, у міністерствах і раднаргоспах; лише тоді ми уник немо непоправних перевитрат у використанні природних ресурсів. Першим обов ’ язком фізико-гео- графів є охорона природи, допо мога планомірному використанню її ресурсів, піклування про відтво рення цих ресурсів. Харківські географи в першу чергу повинні звернути увагу на охорону природи Лівобережної України і території Харківського економічного району зокрема. В. ВІЛЕНКІН, доцент. БЄЛЬСЬКЕ ГОРОДИЩЕ Н А ПРАВОМУ високому бере зі ріки Ворскли, біля села Бєльськ Полтавської області, роз ташоване найкрупніше у Східній Європі Бєльське городище, що іс нувало за скіфських часів (Vil li ст.ст. до н. е.). Бєльське городище, або точніше Велике Бєльське городище, стано вить цілу систему оборонних спо руд загальною довжиною валів понад ЗО кілометрів. До цієї си стеми входять три укріплених се лища — городища: Західне Бєльське, Східне Бєльське і Куземінське. Перші археологічні до слідження провів тут на початку XX століття відомий російський археолог Городцов, який розпочав розкопки Західного Бєльського го родища. І лише через 50 років археоло гічна експедиція Харківського уні верситету на чолі з доцентом Б. А. Ш рамком разом з археологами МДУ під керівництвом професора Б. Н. Тракова відновила дослід ження, розпочаті Городцовим. Значним кроком у дальшому ви вченні історії населення Бєльсь- ксго городища були влаштовані нашою експедицією минулого року розкопки Східного Бєльського го родища. Ми пишаємося з того, що саме археологам ХДУ належить першість у розкритті частини та ємниць цього чудового пам ’ ятника глибокої давнини. Розкопки дали нечисленний, але цікавий і цінний матеріал, що ви світлює деякі сторони життя місце вого населення. Нам вдалося знайти невеликих розмірів житло — землянку з грунтовою підлогою і стінами, з східчастим входом і двоскатним дахом. Приготування їжі і обігрівання приміщення здійснювалося за до помогою глинобитного вогнища, розташованого зліва від входу. З речей у землянці було знай дено бронзове втульчасте долото (добре збереглося), залізне шило, уламки посуду і т. ін. У різних місцях розколу знайде но кілька глинобитних печей. Одна з них була внутрішнім вогнищем якоїсь наземної споруди, про що свідчить велика кількість глиняної обмазки з відбитками досить тов стих прутів. Тут знайдено криш ку від посудини, пряслице для ве ретена, виготовлене з глини, і ку сень олова вагою до 200 г. З окремих знахідок великий ін терес становить мідна грецька мо нета III в. до н. е. Пантикапею, який був столицею Боспорського царства, що існувало в той час у Північному Причорномор ’ ї. На лицьовому боці монети зображена голова Пана — грець кого бога лісів і гаїв, покровите ля пастухів, мисливців и рибалок. На зворотному бощі — лук скіф ського зразка, зігнутий посередині, і стріла. Треба відзначити і циліндрич ний точильний брусочок з рожево го піщаника. На ньому просверд лено дірку для ремінця, яким бру сочок прив ’ язувався до пояса. Такі брусочки носив кожний воїн. Жителі древнього Бєльська’ сте жили за своїм туалетом і дуже любили різні прикраси. Знайдено орнаментовані гвіздкоподібні бу лавки, бронзовий перстень з голів кою у формі змії, біля 50 різних намистинок (див. фото). Знайдено, серед іншого, чимало уламків посуду, рештки грецької кераміки, які разом з монетою свідчать про торговельні зв ’ язки жителів городища з грецькими мі стами Чорноморського узбережжя у V — III вв. до н. е. Знайдено уламок залізного сер па. Із зброї знайдено лише нако нечник стріли. Попереднє вивчення розкопу вального матеріалу показало, що культурний і економічний розквіт Східного Бєльського городища можна віднести до V — III вв. до н. е. Можна сподіватися, що наступ ні дослідження дадуть можливість глибше і всебічно вивчити історію цього цікавого пам ’ ятника. Б. ЗАЙЦЕВ, завідуючий археологічним музеєм. Заст. редактора В. МОСЕНЦЕВ. Адреса редакції: Університетська вул., 16. Тел. 2-72-01, дод. 64. Друк. Вид-ва ХДУ. БЦ 06016 Зам. 998