No 55 — 56 (1045 — 1046) Субота, 1 жовтня 1960 року. Ціна 20 коп. УС/М НАРОДАМ — МИР І ЩАСТЯ! Величні перспективи Як і всі радянські люди, я палко вітаю виступ голови нашого Уряду на XV сесії Генеральної Асамблеї ООН. У виступі Микити Сергійовича Хрущова вражає глибина, сила, та ясність дум ки, а перспективи розвитку всього світу, які цей виступ розкриває, важко переоцінити. Особливо потрясає внесена М. С. Хрущовим «Декларація про надання незалежності колоні альним країнам і народам». У кожної радянської людини цей виступ ви кликає підйом творчих сил, бажання працювати ще краще> ще наполегливіше. М. ВОЛОВИК, завідуючий кафедрою дарвінізму. Палке схвалення На підприємствах і будовах, у колгоспах і учбових закладах від булися багатолюдні збо ри і мітинги в зв ’ язку з виступом- глави радян ської делегації на XV се сії Генеральної Асамблеї ООН товариша М. С. Хрущова. Під час обідньої пе рерви співробітники цен трального апарату нашо го університету зібрались на колективну читку доповіді Ми кити Сергійовича Хрущова. В уро чистій тиші лунають прості, такі зрозумілі кожному і такі потрібні народам світу слова. Читку закінчено. Але люди не можуть от так просто розійтися. Гаряче схвалення і повна підтрим ка доповіді М. С. Хрущова, сприй мання її як видатного вкладу у справу зміцнення миру і дружби між народами звучать у щирих словах співробітників університе ту тт. Сисоєва, Федорової, Стар- ченко. їх підтримують усі при сутні. ЩОБ ЗБУВАЛИСЯ МРІЇ Мені 20 років. Я працюю скла дальницею в університетській друкарні, мрію поступити на хі мічний факультет університету, мрію жити щасливо. А для того, щоб збувалися мрії, потрібен міц ний і тривалий мир на землі. І як же не вітати виступ М. 0. Хрущова, в якому він про понує остаточно розв ’ язати проб лему загального роззброєння! І я вірю: мир восторжествує на землі, війні не бути! Л. РИБАЛЬЧЕНКО. Мир буде збережено В ООН на весь світ про лунав голос на захист ми ру і дружви між народа ми, на захист країн, по неволених імперіалістами, М. С. Хрущов наочне показав, яке злиденне життя в колоніальних країнах, і викрив причи ну цього — панування імперіалізму. Радянські люду, всі трудівники на шої неосяжної країни пишаються виступом то- варшиа Хрущова, бо він говорив від нашого імені, від імені всіх трудящих. Справедливі слова про мир і безпеку, про свободу колоніаль них народів знайшли підтримку у серцях мільйонів простих людей світу. — В ім’я перемоги миру і спра ведливості живе на землі люди-, на, — так сказав М. С. Хрущові Прості і зрозумілі кожному! слова. Слухаєш по радіо, читаєш? у газетах історичні виступи голо-і ви нашого уряду на XV Асамблеї.! ООН і віриш: мир буде збережено. | В. МАЯБОРОДА, і співробітник заочного відділення = НА КОЛГОСПНИХ ЛАНАХ — СТУДЕНТИ День перший РЕПОРТАЖ Під одноманітний шелест листя кукурудзи заспівує пісню Гена Томко. її підхоп лює В. Левицький, потім включається голос В. Чорно- баєва. Задзвеніла бадьора студентська пісня. За ініціативою комсорга Володі Чорнобаєва, весь че твертий російський філоло гічного факультету був поді лений на три рівні за сила ми бригади. — Будемо змагатись! Бригада, що закінчить пер шою свої рядки, зразу ж одержує нагороду, — пові домляє комсорг. Так, керівництво комсор га потрібно і на збиранні ку курудзи. Було випробувано декілька раціональних про позицій, що стосуються при скорення темпів роботи. Же ня Романов, наприклад, ви рішив одразу ж сортувати початки кукурудзи на добрі і погані. Він причепив до гудзиків своєї фуфайки два мішки. Правда, гудзики швидко в нього відірвались. Маша Токарева, Таня Волкова і Галя Шевченко поступили розсудливіше: во ни зламували і чистили по чатки, а Гена Томко збирав їх у мішок і відносив до за гальної купи. Як правило, бригада Галі Шевченко пер шою закінчує свої рядки. Від теплого степового ві тру, сонячних променів і пи лу почервоніли у всіх облич чя. Жарко. Хочеться пити. І справжньою насолодою бу ли великі соковиті кавуни. На приймальному пункті працювали Свєта Попова і Люда Борисова. Вони тут же сортували початки. Зро стають гори золотисто-жов тої кукурудзи. Голова кол госпу Михайло Прокдпович Кормильцев задоволений ро ботою студентів. Зроблено було в цей день дуже багато. Увечері, коли нас мчала ма- шина у село, з кузова дале ко були видні величезні жовті гори очищеної куку рудзи. А в їдальні нас уже чека ла смачна вечеря, яку при готувала нам Інна Гуляєва. Вона добровільно взяла на себе нелегкі і почесні обо в ’ язки шеф-кухаря. З першо го ж дня ми перейшли на повне самообслуговування. Після вечері дехто пішов (за звичкою філолога) у бі бліотеку, інші — в кіно, але більшість пішли в ліс, до мо ря. Так, так, не дивуйтесь, саме до моряі Величезне во досховище в басейні ріки Оскол справді нагадує мо ре. Мальовнича українська природа. Безмежний степ аж до небосхилу; тільки жовті смуги дерев перері зають колгоспні поля на квадрати. Ми стоїмо у сосно вому бору. Яка тиша навко ло! Пахне грибами, пожов тілим листям, смолою. — Дівчата, і доки ми бу демо милуватися природою? А гриби!? Адже темніє! — порушує тишу Свєта Попова. І дійсно, вже стемніло хтось кричить: «Свєта, неси торбу — ось дуже великий гриб». Але виявляється, що це не гриб, а пеньок. В тем ряві хтось поклав до торби навіть два мухомори. Прямуємо до узлісся. Рап том із-за кущів яскраве сві тло кишенькового ліхтарика засліплює нам очі. — А, вирішили без нас ми луватися заходом сонця на березі «моря»! — чується басок Толі Горбенка. З-за його плеча показую ться Вітя Меліхов, Валерій Шевелев. Молодці хлопці, бачать, що вже темно, і при йшли зустріти нас, хоч ми і не здогадались покликати їх з собою до моря і лісу. Нам приємно, що обстановка змі нилась, а хлопці залишаю ться такими ж чемними, як і були. І довго цього вечора сві тились вікна колгоспних до мів. Студенти читали, роз мовляли, спер’ечались, як завжди в гуртожитку. Минув перший наш день у колгоспі імені Леніна. М. КУРЦЕВА, студента« філфаку, наш кор. Приклад подають комуністи Дружно і наполегливо працюють студенти першого курсу хімічного факультету у Боровсько- му районі. У великому трудовому напруженні про ходить кожний робочий день. Як і завжди, в аван гарді йдуть комуністи: приклад сумлінної праці по дають своїм однокурсникам члени КПРС Савченко і Потоцький. Від них не відстають комсомольці. Хороші показники в роботі мають Федоренко, Мотильницька, Пономарьов та Інші. Г. УЛАНОВ, студент першого курсу хімфаку, наш кор. Попереду багато хороших справ Університет! Хто не мріє стати його студентом? Хто не мріє по спішати кожного ранку до його іпросторих аудиторій? А коли [мрія збувається і ти студент ІІ курсу, то можна зрозуміти і [твоє хвилювання, і захопленість іусім новим, незнайомим, що зу стрічає тебе в університеті. Ми розмовляємо з першокурс ником історичного факультету Іваном Тетяничком. Молодий ко муніст, Іван закінчив військове училище, а демобілізувавшись, пі шов навчатись до університету. Тут він очолив парторганізацію І курсу. — На перший погляд, — гово рить Іван, — наш курс непога ний. Ми ще недосить знаємо один одного, але здається, що з таким колективом можна зробити бага то хороших справ. Дійсно, уже з перших днів історики-першокурсники енергій но взялися за навчання. На пер ших практичних заняттях з іно земної мови вони виявили непо гану підготовку. В один з вихід них днів першокурсники працю вали в колгоспі. Робота кипіла. Почуття колективізму об ’ єднує цих людей, різних за віком і ха рактерами. І назавжди запам ’ ятають першо курсники перші дні в універси теті. — Важко передати словами ті враження і почуття, які виникли у мене, коли я вперше пересту пив поріг університету. — гово рить комуніст Анатолій Смокал, у минулому вихованець військового училища. Товариші обрали його членом профспілкового бюро фа культету і довір ’ я їх Анатолій виправдає. Зараз перший курс істориків працює у колгоспі. Спільна пра ця згуртує їх ще більше. С. ЖУРІНА, наш спецкор. Уираїнєьиа PCP. У Станіславській середній школі No 1 за ініці ативою комсомольської і піонерської організацій відкрита шкільна «Третьяковська галерея». Тут представлено понад ЗО копій картин Третьяковської галереї. Рами для картин виготовили самі учні у своїй шкільній майстерні. Подивитись шкільну «Третьяковку» приходять учні з різних шкіл. Картини періодично міняються. Фотохроніка ТАРС. ПО КРАЇНІ НАШІЙ ,НОВИЙ УЧБОВИЙ РІК У МЕРЕЖІ ПАРТОСВІТИ З першого жовтня розпочинаєть ся новий 1960/1961 учбовий рік у мережі партосвіти. Під благотворним впливом XX і XXI з ’ їздів партії, Пленумів ЦК КПРС ідейне життя нашої країни значно активізувалося, стало більш творчим, змістовнішим і цілеспря мованим. Партійна організація нашого університету має зараз усе необ хідне, щоб залучити . усіх науков ців і співробітників університету до активного ідейного життя, ви робити у них органічну потребу постійно звертатися до творів кла сиків марксизму-ленінізму, до рі шень і документів партії, глибоко осмислювати актуальні питання теорії і політики. Перетворюючи в життя поста нову ЦК КПРС «Про завдання партійної пропаганди в сучасних умоьах», партійні організації на шого вузу в минулому році здійс нили велику роооту по розширен ню сфери впливу системи партій ної освіти. В минулому учбовому році го ловна увага в мережі партосвіти приділялася організації самостій ного вивчення марксистсько-ленін ської теорії, головним чином, у теоретичних семінарах. У їх роботі брали участь не тільки викладачі- комуністи, а й майже всі безпар тійні викладачі університету. Окре мі науковці вивчали марксистсько- ленінську теорію по затверджених партбюро індивідуальних планах. Робота теоретичних семінарів, як правило, проходила у тісному зв ’ язку з завданням факультету, з проблемами, над якими працю ють учені. У минулому учбовому році знач но покращила роботу мережа партосвіти на біологічному фа культеті. Це стосується, насампе ред, теоретичних семінарів з фі лософії і з історії КПРС (керів ники тт. Бейгель і Парицький). Партбюро біофаку систематично керувало роботою мережі парт освіти на факультеті. Як позитив- не треба відзначити, що в теоре тичному семінарі з філософії був попереджений можливий недолік: якщо в теоретичному семінарі ви вчати тільки філософські питання біології, то є загроза відриву від вивчення сучасних подій внутріш нього і міжнародного життя краї ни. Ось чому в теоретичному се мінарі з філософії поряд з філо софськими питаннями біології за няття систематично присвячували ся і вивченню важливих питань внутрішнього і міжнародного жит тя СРСР. Теоретичні семінари з історії КПРС активно і на високому рів ні працювали на радіофаці, на фізматі, з філософії — на геоло гічному, хімічному, в ЦНБ, з полі текономії — на географічному, хі мічному, радіофізичному факуль тетах. Позитивним у роботі мережі партосвіти є те, що партбюро фа культетів протягом усього року займались питаннями дальшою покращання роботи семінарів, до бором тематики. Так, партбюро 1 радіофаку і керівник теоретично го семінару з історії КПРС І. Чер- номаз у середині навчального ро ку, закінчивши вивчення основ них питань історії КПРС, виріши ли наступні заняття присвятити важливій проблемі — створенню матеріально-технічної бази кому нізму і в цьому зв ’ язку завданням радіофізики. Це значно активізу вало роботу семінару. Разом з тим у роботі мережі партійної освіти у минулому році були окремі недоліки. Партійне бюро філологічного факультету до деякої міри послабило свою ува гу до цієї ’ галузі роботи. Замість двох теоретичних семінарів з істо рії КПРС, що були затверджені партбюро і парткомом, протягом року працював фактично один об ’ єднаний семінар, у якому було 54 чоловіки. Це значно знижува ло якість роботи теоретичного се мінару. У ряді теоретичних семінарів порушувався графік роботи. За мість 16 планових занять у теоре тичному семінарі по вивченню за кономірностей розвитку країн на родної демократії на фізматі про ведено всього дев ’ ять занять. Істотним недоліком було й те, що окремі слухачі пропускали за няття, рідко виступали з допові дями (Серпухова, Борзенко, Ко- ноненко, Катрич та інші). Пору шувалася нормальна робота семі нарів і з вини керівників. Так, ке рівникові теоретичного семінару на біофаці т. Попову партбюро зробило зауваження за пропуск занять і консультацій. Значним недоліком було й те, що не всі викладачі університету працюють у теоретичних семіна рах або беруть участь в інших формах партійної освіти. Так, на фізматі не брало участь у роботі мережі партосвіти 13 чоловік про фесорсько-викладацького складу і 14 чоловік учбово-допоміжногс персоналу. Неприпустимо і те, ще в організованому вивченні марк систсько-ленінської теорії не бе руть участь і безпартійні профе сори факультету. Партійні бюро факультетів і партійний комітет недостатньо контролювали комуністів, вивчаю чих марксистсько-ленінську теорію за індивідуальним планом. Готуючись до початку нового учбового року в мережі партосві ти, партком університету на своє му засіданні намітив конкретні шляхи по усуненню недоліків, що мали місце. Партком відзначив кращих про пагандистів тт. Бейгеля, Лисенко, Кир ’ янову. Партійний комітет за кликав усіх керівників семінарів і гуртків, партійні бюро факульте тів працювати творчо, боротися за підвищення ідейного рівня і дійовості марксистсько-ленінської освіти, за зміцнення її зв ’ язку з життям, з практикою комуністич ного будівництва. Успіх молодого вченого У квітні 1959 року видавниц твом соціально-економічної літц- ратури був оголошений відкритий конкурс на створення популярно го підручника з основ марксист ської філософії, розрахованого на широкі маси комуністів і безпар тійних, вивчаючих уперше філо софію у гуртках, семінарах або шляхом самостійного читання. Були оголошені умови цього кон курсу. У конкурсі взйло участь близь ко 80 чоловік. Нещодавно були опубліковані підсумки цього конкурсу. У своє му рішенні жюрі присудило за охочувальну премію трьом авто рам, серед яких викладач кафедри нашого університету кандидат філософських наук ШЕРСТ- НЮК В. П. Жюрі рекомендувало видати роботу В. П. Шерстнюка як по пулярну книгу з марксистської філософії. Володимир Петрович Шерстнюк, вихованець нашого університету, закінчив аспірантуру і тепер пра цює на кафедрі філософії. Крім пе дагогічної роботи, він веде велику наукову роботу. Успіх праці В. П. Шерстнюка радує всіх нас, ми. бажаємо Во лодимиру Петровичу дальших ус піхів у науковій і педагогічній роботі. А. РИСТО, доцент. ЛЮДИНА / КОСМОС В ЦНБ організована цікава книжкова виставка на тему «Су часна космонавтика і проблема життя у всесвіті». На виставці широко представлена література про радянські штучні супутники Землі: книга А. Маркова «Спут ник и современность», Б. С. Да- ниліна «Начало космической эры», Г. Мільке «Путь в космос», а та кож рекомендований покажчик літератури «Искусственные спут ники Земли. Межпланетные поле ты» та інш. Виставлено також багато жур налів («Радно», «Наука и жизнь») із статтями, що стосуються про блем космічних польотів. Виставку яскраво ілюструють кольорові фотографії та схеми. Кожного зацікавлять праця Г. А. Тихова «Астробіологія», жур нальна стаття «Биология косми ческих полетов» та Інші. ТВ.ОЇ ТОВАРИШІ НЕСПОКІЙНЕ СЕРПЕ Два роки тому перед списками зара хованих до історичного факультету універ ситету стояв стрункий юнак у військовій формі, з хвилюванням відшукуючи своє ■прізвище. 1 знайшовши, полегшено зітхнув, бо впевнився, що дійсно став студентом І курсу. Це було два роки тому. А зараз юнак — уже студент 111 курсу історич ного факультету, і всі, мабуть, знають його, Льоню Пашковського. «Кришталевої душі людина», — так про нього кажуть. Минулого року товариші обрали Льоню до складу бюро комсомольської організації факультету, і ось уже другий рік він очо лює сектор політико-масового виховання. Круглий рік кипить робота у політсектора. Відмінно пройшла передплата на жур- нали. газети. Завжди можна бачити невгамовного політсек тора ’ серед студентів різних курсів, скрізь він буває, все його цікавить. І такий він у всьому — гарячий, сумлінний, принциповий. Якось йому було доручено разом з членами комітету ком сомолу перевірити стан комсомольської роботи на біофаці. Енергійно взявся він за цю справу і довів її до кінця, не тільки ретельно перевірив роботу біологів, а й зумів подати їм цінні поради. Цього літа Пашковський склав літню сесію достроково і-обком ЛКСМУ включив його в туристську групу Харків яні яка мала їхати до НДР. Льоня побував у різних містах Ні мецької Демократичної Республіки, зокрема відвідав Бер лінський університет і зав’язав дружні стосунки з студента ми історичного факультету. У перші ж дні навчання на одній з політгодин Льоня поділився з товаришами своїми враженнями від поїздки. Свою розповідь він ілюстрував ма люнками та фотографіями. Льоня Пашковський не може не поділитися баченим або почутим з товаришами. Така вже вдача у нього, — все що можеш зробити для людей, — зроби, все, що можеш віддати їм, — віддай. Ж. СВЄТКО. „ВАМ ПОДЄКОВАНІ А ЛАСКУ ВАМ “ Автор даної рецензії К. Ко- ломіець був учасником звіль нення Чехословаччини від ні мецьких фашистів. Колишній воїн і за^аз підтримує зв ’ язок з чеськими друзями. Нещодав но вони надіслали йому книгу, розповідь про яку ми вміщує мо нижче. Філософський факультет у міст: Брно видав ювілейний збірник з нагоди 15-річчя визволення Радян ською Армією Чехословаччини під назвою «Вам подєковані а ласку вам» («Вам подяка і любов»). Виходу збірника передувала ве лика робота по збиранню мате ріалу. Співробітники філософсько го факультету звернулись до ко лишніх воїнів, учасників боїв за визволення Чехословаччини, через журнал «Соціалістична культура» з проханням допомогти їм здійс нити важливе наукове завдання. Як повідомляють чеські товариші, на адресу Брно поступили сотні листів із спогадами. Адже на те риторії Чехословаччини воювали десятки і сотні тисяч радянських воїнів. Автори збірника професор За водський, доктор Майнуш, доктор Конечний, що брали особисту участь у народно-визвольній бо ротьбі, на основі особистих спо стережень, документів висвітлю ють деякі питання цієї боротьби. У своєму вступному розділі вони розглядають події Мюнхенського періоду на фоні європейської по літики. Відомо, що ще до Мюн хена в таборі чехословацької бур жуазії почали виділятись два по літичні напрямки: праве крило — крупна аграрна буржуазія, яка стала на шлях відкритої зради, і ліве, яке пішло на «примирення з агресорами». Цю другу лінію пред ставляли Бенеш і його соратники. Єдиною силою, що була здатна ідейно і політично очолити народ ні маси і організувати їх у бо ротьбі проти фашистського режи му, у боротьбі за народне визво лення була комуністична партія Чехословаччини. КПЧ закликала до відкритого збройного пов стання. Словацьке народне повстання, як показують автори цього збір ника, було справжньою боротьбою народних мас. У ньому взяли участь представники 27 народів. Це повстання визначило зовнішнє і внутрішнє спрямування політи ки вільної Чехословаччини. Орга нізатором була КПЧ, а її гегемо ном — робітничий клас. Багато яскравих сторінок збір ника присвячено Радянській Ар мії — визволительці. Автори ніби попереджують, що цей збірник — тільки початок тієї великої роботи, яку вони виконають у майбутньо му. Від імені всіх людей вільної Чехословаччини автори заявляють про те, що в травневі дні 1945 ро ку населення вітало Руду Армаду не тільки як визволительку від німецького фашизму, але й як сво го давнього друга. Збулись мрії революційних робітників, селян, трудової інтелігенції Чехословач чини. Збірник знайомить нас з чеською поезією і прозою, тематика якої присвячена визвольній боротьбі. Не було жодного поета, письмен ника, який би не виявив свого ставлення до визволення Праги, до визволення всієї батьківщини. Автори збірника відзначають, що радянська література досягла значних успіхів у розробці даної теми. Твори чеської і радянської літератури допомагають зміцню вати дружбу двох братніх країн. Співробітники філософського факультету, видаючи цей хороший збірник, виражають свою подяку радянським людям у справі визво лення батьківщини від фашист ської тиранії і бажають усім нам — трудівникам заводів і фаб рик, колгоспних полів багатьох успіхів у нашій велетенській пра ці — виконанні грандіозного се мирічного плану. К. КОЛОМІЄЦЬ, старший лаборант істфаку. На фото: випускниці біологічно го факультету Людмила КАТА- ЄВА, Валентина ВИШНЕВСЬКА і Алла РУБЛЬОВА працюють на кафедрі дарвінізму. «ХАРКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ» Стор. 2, 1 жовтня 1960 р. % ,ВЖЕ НЕДАЛЕКЕ МАЙБУТНЄ Це вже стало традицією: на педагогічну практику в одну з найбільших шкіл нашого міста, в 13 середню школу, приходять і хіміки, і історики, і географи на шого університету. Колектив школи, досвідчені вчителі радо зустрічають своїх майбутніх колег, намагаються пе редати їм якомога більше з свого чималенького досвіду. Ось і сьогодні, якщо ви зайде те до школи, то обов ’ язково по бачите в оточенні учнів наших п ’ ятикурсників, а якщо у вас е час, і ви маєте можливість посиді ти на уроках, то побачите і по чуєте, як сміливо, чітко і впевнено ведуть свої уроки завтрашні вчи телі. Не дивуйтеся — позаду вже не один тиждень практики. Але може і так статися, що не буде у вас вільного часу. Тоді на до помогу вам прийде наш фотоко респондент, який побував у шко лі І сфотографував ваших това ришів на уроках. Ось подивіться, будь ласка. Треба дуже добре підготуватися до уроку, знати і любити свій предмет, щоб отак уважно слухали тебе учні. ………… . На фото: майбутня вчителька Світлана БАРАНОВА на уроці хімії у 8 «б» класі. А товариші хвилюються за Свету. Від цього хвилювання сил більше у молодого викладача, і урок проходить краще. Урок історії у дев ’ ятому класі проводить Петро Ш уваєв. Пройде зовсім небагато часу, і випускник прийде до школи не на місяць, а назавжди, щоб віддати свої знання молодому поколінню радян ських громадян. Урок закінчено, але географія — тафй цікавий предмет, що учні 6 «в> класу не відпускають Олену Столяренко. Фоторепортаж Г. СУХОТІНА. В ЦІЛОМУ ДОБРЕ Студенти четвертих і п ’ ятих курсів радіофаку проходять зараз виробничу і переддипломну прак тику. Четвертокурсники працю ють на заводах і у факультет ських лабораторіях. Робота у них цікава і захоплююча. П ’ ятикурсники уже почали під готовку до дипломних робіт. По рівняно з молодшими курсами у випускників дещо інший стиль роботи. Вони працюють за прин ципом «ширше і глибше». Пере- листуються реферативні журна ли, а також журнали теоретичної і технічної фізики. На кафедрі електроніки студенти проводять лабораторні роботи, продовжують дослідження, розпочаті випуск никами. На кафедрі радіоелектро ніки також готують лабораторні роботи, які незабаром повинні зробити всі п ’ ятикурсники. Студенти кафедри радіофізики займаються теоретичними дослід женнями певних завдань. їх «спосіб життя» більш спокійний: вони найчастіше працюють у чи тальних залах. О. ПАВЛЕНКО, наш. кор. СТАНОВИЩ Е СКЛАЛОСЬ ЗАГРОЗЛИВЕ НА БУДІВНИЦТВІ УНІВЕРСИТЕТУ В цьому році повинно бути за- юршено будівництво головного учбового корпусу університету. Проте, результати виконання їлану за вісім місяців говорять іро зовсім незадовільний Темп та тід будівництва. Це може приве ди до того, що будівництво у по точному році завершено не буде. На перше вересня 1960 року річний план виконано на… 58%. Під час будівельного сезону з квітня по вересень план система тично не виконувався. Та це не дивно, бо в цей період будівни- цтву невистачало робочої сили, механізмів, головних будівельних матеріалів: цементу, лісу, металу тощо. Робота * на будові протягом восьми місяців проводилася не рівномірно, безсистемно. Дуже по гано організована праця, а звід си — неповна зайнятість робіт ника. Завершення будівництва затримує ще й те, що сезонні ро боти, розпочаті з великим запіз ненням, посуваються дуже по вільно. Взяті будівельниками зо- бов язання по узгоджених графі ках по здачі в експлуатацію кор пусів No 4 (біофаку) — 15 трав ня, та No 5 (радюфану) — в черв ні, зірвані. Центральна основна група пу скових корпусів NoNo 6, 8, 7, 9 зовсім не підготовлена до веден ня робіт у зимовий період. Рішен ня щотижневих оперативних на рад майже ніколи не виконують ся і ігноруються всіма організа ціями, які зайняті на будівництві університету. На будівництві ХДУ зараз ми маємо 248 чоловік без субпідряд них організацій. А для успішно го ведення робіт потрібно не мен ше, ніж 41)0 чоловік. Керівни цтво тресту 88 і УНР-438 не ба жають збільшити кількість робіт ників, хоча б з наявних на діль ниці No 2 УНР-438. Це обурли во, особливо якщо врахувати, що навіть з 248 чоловік на будів ництві університету працює значно менше, бо приблизно 50 чоловік відіслано на інші будо ви.« В останні дні керівництво УНР-438 ще зменшило кількість робітників, знявши дві бригади штукатурів на інші об ’ єкти. На будові невистачає також буді вельних матеріалів: паркету ду бового, лінолеуму, арматурного заліза. ( Харківський університет пов сякденно допомагає будівництву. На протязі всього року на будів ництві працювали студенти, службовці університету, випуска лись листівки від багатотиражки «Харківський університет». Але все це, зрозуміло, не могло і не може виправити становище, яке залишається загрозливим. А. ЗІСКІНД, начальник ВКБ університету. ЮНІСТЬ 0 юність чудова моя урочиста, Ти в битвах змужніла« розквітла в труді. Ти світла, як сонце, як золото чиста, З тобою ми будем завжди молоді! З тобою, прекрасна, нам жити і жити, Невтомно і твердо в комуні іти, Ростить Батьківщині пшеницю і жито, В майбутнє наводить гранітні моати. Щоб Леніна стяг майорів над землею, Щоб всесвіту люди у дружбі зійшлись, Щоб ти, наша юність, сіяла зорею I з голубом миру здіймалася ввись! СПОГАДИ Бувало, часто хлопчаком маленьким Бігав я до лісу по опеньки… Бігав до лісу, вертався пізно, Коли земля вже росилась слізне. Спішила мати з поля з бригадою, Я біг стрічати, безмежно радий, Голубив руки, в> мозолях пальці, Питав: «Чи хліба несеш від зайця?» А мати гладить мою голівку, І каже: «Піймала лиш перепілку…» Ті дні ще й досі бентежать груди — Своє дитинство я не забуду. Олександр ПОЛОВИНКА випускник заочного відділення університету. НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ Третього жовтня розпочне свою роботу друга Всесоюзна міжву зівська нарада з питань релакса ційних явищ у металах та спла вах. У роботі наради візьмуть участь вчені різних міст країни і нашої республіки. «Внутрішнє тертя у пластичи- деформованих металокерамічних зразках нікелю» — таку доповідь підготували на нараду науковці нашого університету Б. Я. Пінес, Ден Ге-сен, Л. Ф. Юшанова. «ХАРКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ» Стор. 3. 1 жовтня 1960 р. ,„НАМ ПЕСНЯ СТРОИТЬ И ЖИТЬ ПОМОГАЕТ… ’ Влітку агіткультбригада університету по завданню обкому комсомолу побувала з концертами в колгоспах Ізюмського району Харків ської області. її нечислен ний склад (10 золовік) представив всі основні жан ри художньої самодіяль- носіі, але, на жаль, далеко не всі факультети. Бригада дала 13 концертів і зроби ла шлях близько 600 кіло метрів. Треба сказати, що Ізюм- ський міськком партії, міськ ком комсомолу подали нам цінну допомогу. Вони виді лили на весь час поїздки автомашину- 3 нами їздив інструктор міськкому партії П. І. Лазарев. Перед почат ком кожного концерту він проводив бесіди з колгосп никами про міжнародне ста новище. його допомогу ми відчували постійно. Тепер про нашу концерт ну програму і її виконавців. Програма відкривалась ви ступом вокального ансамб лю, до складу якого увійшли майже всі члени бригади. Ансамбль виконував здебіль. шого комсомольські пісні. Вони ж переважали і в ре пертуарі Владика Москален ка (фізмат). Концерт вів Сергій Кара- мушка, його інтермедії, без посередні жарти, дотепний конферанс на сільські теми незмінно користувались успі хом і викликали гарячі оплески. Чудово звучали ліричні пісні у виконанні Ліни Брук (фізмат) під акомпанемент інструментального квартету у складі: В- Свистунов (фіз мат) — саксофон, В. Вер- лока (істфак) — акордеон, О. Макеев (радіофак) — гі тара, Л. Гейвандов (радіо фак) — контрабас. Тепло і уважно зустрічали глядачі дует Ліни Брук і Олі Селезньової (істфак). Вони виконували пісні україн ських композиторів. М. Ай- зенберг (фізмат) представ ляв у нашій бригаді худож нє читання. Читав він добре, суд’йчи по відгуках слуха чів. Неменшим успіхом ко ристувались уривки з «Краї ни Муравії» Твардовського у виконанні О. Селезньової. Особливе місце в бригаді займав Вадим Красницький (фізмат). Він писав частів ки на теми, які давались секретарями первинних пар тійних організацій колгос пів. А вечорами під шумне схвалення колгоспників зі сцен клубів звучали купле ти, в яких засуджувались ледарі, п’яниці, прогульники. Найбільший успіх випав на долю Олега Макєєва. Глядачам дуже подобались російський і матроський тан ці у його виконанні. Програма нашої агіт- культбригади займала біля двох годин, але вона зовсім не втомлювала глядача. Після кожного концерту ще довго не втихало веселе по жвавлення у колгоспних клубах. Це молодь танцю вала. Грав наш інструмен тальний квартет. Колгоспни ки дякували нам, запрошу вали приїздити ще. Заключ ний концерт ми давали у спортивному таборі ХДУ. Ми, члени агіткульт- бригади, пишаємось тим, що зуміли, нехай не дуже кваліфіковано, дати концер ти для трудівників села. Але не можна промовча ти про недостойну поведінку деяких членів агіткульт- бригади. Так, наприклад, студентка філфаку В. Косик, яка повинна була їхати у складі бригади з читанням на колгоспні теми, не поїха ла і цим самим підвела і бригаду, і комітет комсомо лу. Факультетське бюро за судило вчинок студентки Косик. І і В. ВЕРЛОКА. Фото В. Свистунова. . ЗВІДУСІЛЬ ПОТРОХУ ВІДПОВІДІ ЗАХІДНОНІМЕ ЦЬКОЇ МОЛОДІ. У Франкфурті (ФРН) оголошено наслідки про веденого у 1958 році масового опи ту. Молодим західним німцям бу ло поставлено такі запитання і одержано від них такі відповіді: «Чи німці вищі за інші народи?» «Ні» відповіло 42 %, «так» —33%, «не знаю» — 25%. «Чи будуть німці колись світовою силою?» «Ні» — 20%, «так» — 20% «не знаю» — 60%. «Чи став би Гітлер найвидатнішою постаттю в німець кій історії?» «Ні» — 36%, «так» — 42%, «не знаю» — 22%. «Якби виникла нова фашистська партія, яка хотіла б захопити владу, що б ти робив?» «Протидіяв» — 22%, «був би проти, але не боровся» — 25%, «був би за, але не допома гав би» — 6%, «допомагав би дією» — 2%. Решта не знають. БУДІВЕЛЬНІ НОВИНИ. У Па рижі нещодавно споруджено бу динок, вікна якого мініатюрного розміру І пристосовані переваж но для вентиляції. Натомість сті ни його зроблені з прозорої пласт маси. РОБОТ-БІГУН. Один японський конструктор створив робота, який може пересуватися з швидкістю три кілометри на годину. Робот важить 175 кілограмів і має сім моторів. В нього вмонтовано та кож магнітофон і репродуктор, і на вулиці він кричить перехожим: «Бережись». ВЗУТТЯ ДЛЯ СЛОНІВ. У су часній Індії лишилося ще кілька магарадж, які за традицією про довжують вражати світ своїми чудацтвами. Недавно один лон донський чоботар одержав замов лення від такого магараджі поши- ти взуття для слонів його почту. Щоб виконати це замовлення, чо ботарю довелося зняти мірку з слонів у лондонському зоопарку. ЗАМІСТЬ ШИБОК ЕКРАН ТЕ- ЛЕВІЗОРА. В сучасних літаках з надзвуковою швидкістю скляні Вікна не витримають тиску пові тря. Через те в проекті нового надшвидкісного пасажирського лі така в Англії типу «Брістоль», шибки замінені екранами телеві зора, в яких будуть показувати місцевість, що над нею в даний момент пролітає літак. МИСТЕЦТВО ТА БІЗНЕС. В США надзвичайно поширена під робка картин відомих художни ків. Найближчим часом у НЬЮ- ЙОРКУ має відбутися судовий процес над групою бізнесменів, яких обвинувачують у тому, що вони торгували підробками Ремб- рандта, Сезанна, Гогена, Ренуара, Пікассо та інших видатних майст рів живопису В таємних майстер нях на цих ділків працювали мо лоді талановиті художники, на власні полотна яких у країні ре клами та бізнесу не було попиту. У бізнесменів від мистецтва було виявлено 254 підроблених карти ни, за як| вони сподівалися виру чити щось з 25 мільйонів доларів. 0Г0Л0ШЕННЯ З 1-го жовтня цього року при місцевкомі університету поновлюють свою роботу гурт ки дитячої художньої самоді яльності: ХОРЕОГРАФІЧНИЙ Г У Р- ТОК — заняття відбуваю ться двічі на тиждень, у суботу і неділю. ОРКЕСТР НАРОДНИХ ІН- СТРУМЕНТАВ — двічі на тиждень, у середу 1 неділю. ДРАМАТИЧНИЙ ТА ХУ ДОЖНЬОГО СЛОВА – гурток розрахований на дорослих членів колективу університету, та на дітей. Заняття двічі на тиждень, у понеділок і четвер. Запис до гуртків проводить ся у місцевкомі. СПРАВА ПОТРІБНА, ЗАХОПЛЮЮЧА ЧИТАЧ ПРОДОВЖУЄ РОЗМОВУ .ПРО СМАКИ НЕ СПЕРЕЧАЮТЬСЯ — СМАКИ ВИХОВУЮТЬ* Прочитавши статтю тов. Лівши- ця і відгуки на неї, я теж хочу поділитися деякими думками, що хвилюють мене, з читачами на шої газети. Безумовно, естетичні смаки студентів треба виховува ти. Тов. Макогонов говорить, що художня самодіяльність у вихо ванні естетичних смаків — це ще не все, що в ній бере участь ду же мала кількість студентів, і гуртки художньої самодіяльності не в змозі обслужити навіть уні верситетські вечори. Мені ж зда ється, що участь у гуртках худож. ньої самодіяльності, де працюють знаючі, умілі люди, з справжнім чуттям прекрасного, дуже багато може дати студентові для форму вання його естетичного смаку. Крім того, вміння, набуті у гурт ках художньої самодіяльності, здадуться їм у майбутньому, у самостійній роботі. Не говорю вже про те, що для випускників педа гогічних факультетів ці навички повинні бути складовою частиною їх професії. А чи згодяться ці навички і знання випускникам інших фа культетів? Відповідь на це питан ня може бути тільки ствердна. Адже люди, знайомі з кращими творами музики, драматургії, хо. реографії та іншими видами ми стецтва, можуть і повинні мати великий культурний вплив на сво їх товаришів по праці, на тих, хто з будь-яких причин не міг у свій час сформувати свої естетичні за пити. набути хоч невеликих знань з питань мистецтва. Для виховання естетичних сма ків радянських людей велику роль відіграють університети культури. Діячі мистецтва, викладачі літе ратури з радістю передають свої знання широкій вдячній і допит ливій аудиторії. Включитись у цю благородну справу можуть, на жаль, далеко не всі наші випускники (про це переконливо говорить приклад, наведений тов. Лівшицем у статті), А серед них же є немало людей, що мають непо ганий голос, грають на різних музичних інстру ментах, танцюють, декламують. Розвинути ці природні дані і вмін ня можна у гуртках художньої самодіяльності. Справа у тому, що багато випускників зовсім не задовільно використовують своє п ’ ятирічне перебування у такому великому культурному центрі, як Харків. Адже в Харкові є різно манітні лекторії, студії, де можна багато про що дізнатись і багато чому навчитись. Але багато сту дентів витрачають свій дорого цінний час на дешеві розваги. • • » …В Актовому залі університету понад тисячу місць. Зараз усі ці місця зайняті. Студенти заповнили проходи, стоять між колонами. Переливається яскравими фарба- ми завіса, освітлена промінням прожекторів, зал шумить. За ку лісами грюкає молоток. Але ось перед завісою з ’ являється веду чий. Шум стихає. — Починаємо огляд художньої самодіяльності Харківського дер жавного університету! Виступає студентський ансамбль пісні і танцю. Звучить віршований пролог (до речі, вірші створені нашими сту- дентами). Широко і привільно ллється пісня про нашу велику Батьківщину, про партію. Могут ній багатоголосий хор красиво звучить під склепінням величезно го залу. Пісні змінюють одна од ну. Тут і бадьори жартівливі, і за душевні ліричні, народні пісні і класичні твори. Раптом у вихорі вогняного мо лодіжного танцю на сцені з ’ явля ються юнаки і дівчата. Вони в яскравих костюмах. Зал гаряче аплодує майстерності самодіяль них артистів. Після короткого антракту почи нається виступ студентського ест радного театру. Сьогодні театр показує свій перший естрадний спектакль-огляд «Наш день на родження». Текст огляду написа- ний самими його учасниками. Де корації і костюми теж виготовлені їх руками. Глядачі дружно смі ються, коли на сцені в ’ їдливо ви сміюються нерадиві студенти, не поладки в гуртожитках, на фа культетах. Короткі дотепні сценки змінюються ліричними піснями у супроводі самодіяльного оркестру. Концерт закінчується. Ведучий оголошує, що завтра ’ в цей же час відбудеться показ спектаклю студент ського драматичного теа тру- Жваво обмінюючись враженнями, студенти залишають зал. А завзяті театрали залиша ються, щоб потиснути руку учас никам конкурсу, ще раз поздоро вити з заслуженим успіхом, • * * — Де й коли це все відбува лось? — запитає читач. Доведеться відповісти, що нічого цього, на жаль, ще не було. Все це — витвір фантазії. Але не тільки фантазії автора цих ряд ків. Про такий концерт, про такий зал, про розквіт талантів у на шому університеті мріють багато ентузіастів, учасників художньої самодіяльності. І, треба сказати, не тільки мріють, але й багато роблять для здійснення своєї мрії. Ця група активістів (Осмолов- ський, Ветров, Шатилов, Савчен ко та інші) разом з комітетом комсомолу і профкомом розроби- ли план створення студентського молодіжного театру, до складу якого входитимуть: ансамбль пісні і танцю (хорова, танцювальна і оркестрова групи), драматичний, вокальний і естрадний колективи. До репертуару перелічених колек тивів увійдуть твори класичної му зики і драматургії, радянських авторів, пісні і танці народів СРСР і зарубіжних країн. Крім того, на ші самодіяльні автори, поети, са тирики, музиканти готують власні твори. Ми сподіваємось залучити для оформлення концертів і спек таклів, виготовлення декорацій і власних художників, освітлювачів та ін. Однак, цей план має істот ний недолік — ■ він складений з розрахунком на те, що в цьому учбовому році ми одержимо зал, сцену, репетиційні, гримувальні кімнати. Але з усього видно, що знову у нас не буде місця для репетицій гуртків, а учасникам їх ніде буде показувати свою роботу. Все це послужить великим галь мом у здійсненні наших планів, змінить строки, але наші активісти сказали твердо: «Студентському молодіжному театру бути!». м. соколовськии. голова студентського клубу. Редактор Б. ЩЕРБАНЕНКО. Адреса редакції; Університетська, 16, Ти, 2-72-01, дод, 61 Друк, Вид-ва ХДУ. БЦ 08946. Зам, 191k