Електронний архів оцифрованих періодичних видань Центральної Наукової Бібліотеки ХНУ імені В.Н. Каразіна
Видання:
Харківський університет
Регіон:
Харків
Номер видання:
64-65
Дата випуску:
05.11.1960
Дата завантаження:
22.04.2025
Сторінок:
4
Мова видання:
українська
Рік оцифровки:
Кількість номерів:
Текст роспізнано:
ТАК
Опис:
Оригінал зберігається:
Центральна наукова бібліотека Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

На весь екран

Знайшли помилку? Напишіть нам про це на пошту welcome@back2news.org

ВІРНІ ВСЕПЕРЕМАГАЮ ЧОМУ ВЧЕННЮ МАРКСИЗМУ-ЛЕНІНІЗМУ, МИ СМІЛИВО ЙДЕ ­ МО ВПЕРЕД, І НЕМАЄ ТАКОЇ СИЛИ В СВІТІ, Щ ОБ СПИНИТИ ЦЕЙ РУХ НАРОДІВ ДО СВІТЛОЇ МЕТИ. (З промови М. С. Хрущова на мітингу трудящих Москви 20 жовтня 1960 р.). No 64 — 65 (1054 — 1055) Субота, 5 листопада 1960 року. Ціна 20 коп. В л тг І ТЇ Л г Т1>ІТ V і П Р° те ’ що комуністи і комсомоль- 0ЛИЧ Л0Ш НСІ>КІІХ. 1ДСИ ці університету, весь наш багато ­ тисячний колектив зустрічає Жов- «Комуністи і комсомольці! жувати справу покоління, що бо- т ень як ніколи згуртованим нав- Будьте в авангарді всенародної ролось за революцію під прово- коло партії, готовим з честю ви- боротьби за виконання рішень дом В. І. Леніна. Зберігати конати будь-яке її завдання. XXI з’їзду КПРС, за побудову революційні традиції — це зна- 43 роки тому пролунали на весь комунізму в СРСР», — спрямову- чить постійно вчитися самому світ горді і могутні слова про во- ють радянських людей Заклики і навчати інших працювати і жити лю народів, про мир. Вони стали ЦК КПРС до 43-х роковин Вели- по-комуністичному, виховувати в лозунгами, програмою дій всіх пе. кого Жовтня. собі комуністичну мораль і допо- редових людей світу. Святкуючи Жовтень, колектив магати партії у вихованні всієї Перемога соціалістичної рево- університету присвячує йому свої молоді. Це значить бути переко- люції — це перемога ленінських трудові і наукові досягнення. Бу- наним і стійким борцем за спра- ідей. М. С. Хрущов сказав нещо- ти вірним революційним тради- ву партії Леніна. Досягнення на- давно у бесіді з кубинськими ціям — це значить гідно продов- шого колективу яскраво свідчать журналістами, що успіхи радян ­ ського народу, успіхи будівни ­ цтва соціалізму і комунізму в на ­ шій країні і в інших країнах, що будують нове життя, — усе це і є велич Леніна, велич і торжество ідей марксизму-ленінізму. Сонцем для миру палає Слава радянських людей. …Мир на землі захищає Сила радянських людей! ,ВІДЗНАЧАЮЧИ РІК РЕВОЛЮЦІЇ 43-ій Напередодні свята редакція звернулась до завідуючих деяки ­ ми кафедрами університету, до ди ­ ректора видавництва ХДУ з про ­ ханням розповісти, якими досяг ­ неннями зустрічають Жовтень їх колективи. Сьогодні ми вміщуємо надіслані нам відповіді. Розповідають астрономи До академіка АН УРСР М. П. Барабашова ми звернулись з такими питаннями: «Які основні результати одержали Ви і Ваші учні у 1960 році в науково-дослід ­ ній роботі? Які Ваші плани на майбутній рік? Що ви можете сказати про черговий пленум Планетної Комісії Астрорадн? Що хотіли б Ви побажати читачам нашої газети?» Ось що відповів М. П. Бараба- шов. Вивчення фізичних особливостей Місяця і планет набуває в наш час, час запуску штучних супут ­ ників Землі, космічних ракет і ко ­ раблів, особливого значення. Дос ­ лідження будови Місяця і планет та їх фізичних властивостей має дати багатий матеріал для роз ­ в ’ язання важливих практичних завдань геофізики, геології, кос ­ могонії і особливо космонавтики. Харківська астрономічна обсер ­ ваторія першою в СРСР почала вести регулярні дослідження вла ­ стивостей Місяця і планет. Об ­ серваторія зробила великий вне ­ сок у справу вивчення поверхні й атмосфери Місяця і планет. Ось зовсім недавно закінчено ви ­ вчення питання, які гірські поро ­ ди найбільше відповідають тим, що входять д© складу поверхні Місяця. Пленум Всесоюзної Планетної Комісії, який щойно закінчив свою роботу, розглянув багато питань, пов ’ язаних з вивченням фізичних умов на Місяці і планетах. Го ­ ловним питанням пленуму було вивчення фотографій зворотного боку Місяця, проведене Астроно­ мічною обсерваторією Харківсько ­ го університету та іншими науко ­ вими закладами СРСР. Крім того, були заслухані допо ­ віді про фізичні умови на Марсі, будову поверхні Місяця і поход ­ ження форм Місяця. З 35 доповідей, заслуханих на пленумі, вісім доповідей зробили співробітники Харківської обсер ­ ваторії. їх доповіді були прослу ­ хані з великим інтересом. Бажаю в день свята 43 річниці Великої Жовтневої соціалістичної революції всьому колективу Хар ­ ківського державного університе ­ ту доброго здоров ’ я і нових ви ­ датних успіхів у навчанні, науко ­ во-дослідній, педагогічній і гро ­ мадській роботі на благо нашої Радянської Батьківщини. На фото: молодший науковий співробітник обсерваторії П. ПАВЛЕНКО перевіряє нову фотокамеру «НАФА» ЗМІЦНЮЮЧИ ЗВ ’ ЯЗОК З ВИРОБНИЦТВОМ У 1960 р. співробітники ка ­ федри загальної фізичної геогра ­ фії і картографії провели великі експедиційні роботи. На півдні УРСР вивчався гідро ­ метеорологічний ефект різних спо ­ собів зрошення на найбільшій у Європі Снігирьовській зрошуваль ­ ній системі. Науковці кафедри провадили роботи за програмою МГР. Вийшли з друку «Праці МГР», т. І, підготовані кафедрою (редак ­ тор Г. II. Дубинський), і моногра ­ фія «Асканія-Нова» (А. Д. Бабич), учбовий ’ посібник з грунтового практикуму (II. В. Ковальов) і ш, ” понад 10 статей. Зміцнюючи зв ’ язок з виробниц ­ твом, кафедра веде велику госп- договірну тематику з Сталінським раднаргоспом, Головгеологією УРСР. Зараз на кафедрі обладнуються і незабаром розпочнуть роботу но ­ ві лабораторії (метеорології, гід ­ рології, грунтознавства) та кабі ­ нети. Для кращої підготовки спе ­ ціалістів введено нові курси: кре ­ слення,- ескізне малювання. На фото: завідуючий кафедрою загальної фізичної географії до ­ цент Г. П. ДУБИНСЬКИЙ роз ­ мовляє з студентами факультету. Внесок у вивчення філософських проблем Останнім часом значно пожва ­ вилась наукова робота кафедри діалектичного і історичного мате ­ ріалізму, актуальнішою стала те ­ матика наукових досліджень. Як ­ що раніше головна увага в на ­ уковій роботі приділялась питан ­ ням історії філософії, то тепер провідне місце зайняла проблема розвитку соціалістичної надбудо ­ ви в період розгорнутого будів ­ ництва комунізму в нашій країні. Над цією проблемою працюють викладачі й аспі ­ ранти кафедри О. А. Якуба, М. Г. Глущенко, Б М. Куликов, О. М Степанчен- ко, М_ Г. Бесєдін, В. М. Кожанчиков. Характерною ри ­ сою цієї роботи є те, що вона ве ­ деться не тільки на основі узагаль ­ нення матеріалів, що вже надруко ­ вані, але й шля ­ хом безпосеред ­ нього вивчення но- вих явищ у прак ­ тиці комуністичного будівництва. Нещодавно в Харкові відбулась республіканська наукова конфе ­ ренція з питань розвитку соціалі ­ стичної надбудови, в якій актив ­ ну участь взяли наші викладачі. З проблемою розвитку соціалі ­ стичної надбудови зв ’ язані дос ­ лідження доцента І. Л. Бейгеля про роль народних мас у розвит ­ ку духовної культури суспільства і робота старшого викладача М. М. Копаниці про подолання релігійних пережитків у свідо ­ мості радянських людей. ’ На кафедрі зараз розробляють ­ ся й актуальні питання теорії пі ­ знання (доцент Ю. Ф. Бухалов, старший викладач Г. Ф. Коло- мієць, асистент М. І. Сичов), марксистської діалектики (доцент А. І. Рісто, аспірант В. Я- Мар- тиненко) , історії філософії (про ­ фесор Я. С. Блудов, доцент М. Ф. Партолін, доцент О. С. Слабкий, аспірант Ю. Л. Несте ­ ренко) , деякі філософські питан ­ ня біології (старший викладач Є. Г. Гавриш). За останній рік працівниками кафедри опубліковано близько 20 наукових і пропагандистських статей, лекцій і брошур, книга О. С. Слабкого «Світогляд М. В. Шелгунова», здані до дру ­ ку збірник лекцій «Форми сус ­ пільної свідомості», учбовий по ­ сібник з логіки Г. Ф. Коломійця, книга І. М. Куликова «Наростки нового, комуністичного в житті нашого суспільства», готуються до друку статті до чергового ви ­ пуску збірника наукових робіт ви- кладачів вузів м. Харкова, збір ­ ник «Українські революційні де ­ мократи у боротьбі проти релігії та церкви», книга 1. М. Куликова про світогляд Лесі Українки, ро ­ бота 10. Ф. Бухалова про співвід ­ ношення суб ’ єктивного й об ’ єктив ­ ного в пізнанні. Доцент нашої ка ­ федри В. П. Шерстнюк брав участь у конкурсі на створення популярного підручника з основ марксистської філософії. Рукопис В. П. Шерстнюка був схвалений жюрі конкурсу і рекомендований для опублікування у видавництві соціально-економічної літератури, а В. П. Шерстнюку присуджена заохочувальна премія. Разом з тим у науковій роботі кафедри є істотні недоліки. План наукової роботи включає дуже багато різ ­ них тем, не всі викладачі з до ­ статнім умінням і наполегливістю ведуть наукову роботу, погано здійснюється контроль за її вико ­ нанням. Зараз ми працюємо над переборенням цих недоліків, споді ­ ваємося, що подолаємо їх. На фото: завідуючий кафедрою доцент Ю. Ф. БУХАЛОВ. З МАРКОЮ „ВИДАВНИЦТВО ХДУ” Видавництво і друкарня універ ­ ситету з року в рік збільшують випуск друкованої продукції. Особливо відповідальні завдання стояли перед колективом у цьому році: план передбачав випуск 29 підручників і учбових посібни ­ ків — книг, на які нетерпляче чекають сотні студентів стаціона ­ ру і заочного навчання. Крім то ­ го, план передбачав випуск ціло ­ го ряду монографій, значної кіль ­ кості учбово-методичної літера ­ тури, учених записок та ін. Ще на початку року колектив працівників видавництва і друкар ­ ні на загальних зборах обговорив ці відповідальні завдання і вирі ­ шив мобілізувати всі зусилля на здійснення їх. Перед святом Ве ­ ликого Жовтня у всіх цехах і від ­ ділах пройшли збори- на яких бу ­ ло взято конкретні підвищені зо ­ бов ’ язання; розгорнулося змаган ­ ня між цехами та між окремими робітниками. Зараз, у дні свята. 43 річниці Великої Жовтневої соціалістичної революції, вже можна підбити підсумки роботи видавництва і друкарні. За 9 місяців цього ро ­ ку план по обліково-видавничих групах виконано на 101,7%, а по кількості назв — на 121,2%. Уже вийшли з друку 17 підруч ­ ників та учбових посібників, тоді як за весь минулий рік їх було випущено лише 11. Інші, випуск яких передбачений планом, вже заверстані (за винятком трьох) і незабаром вийдуть сигнальним примірником. Друкарня видавниц ­ тва виконала план по випуску валової продукції на 104,7%, то ­ ді як за перші дев ’ ять місяців ми ­ нулого року — лише на 79,2%. Якщо в минулому році друкарня дала прибутку 94 тисячі карбо ­ ванців, то в цьому році – – 125 тисяч карбованців. Випущені видавництвом ХДУ в цьому році книги знаходять широкого читача і відзначаються високими науковими якостями. З шести премій Академії наук СРСР за кращі наукові роботи дві при ­ суджено книгам, що вийшли у нашому видавництві: «Электрохи ­ мия растворов» проф. М. А. Із- майлова та «Некоторые вопросы геометрии в целом в Римановом пространстве» проф. 0. В. Пого ­ релова. Книги з маркою «Видавництво ХДУ» знаходять великий попит за кордоном — 25 — 40 % друкованої продукції видавництва йде на експорт. Крім того, наші кни ­ ги перекладаються в країнах на ­ родної демократії. Тільки в Ки ­ тайській Народній Республіці в цьому році китайською мовою їх перевидано вісім — в тому числі роботи наукових працівників уні ­ верситету І. М. Буланкіна, М. А. Ізмайлова, II. С. Зінченко, 0. В. Погорєлова, А. К. Сушкевича, Г. І. Дрінфельда. Директор китай ­ ського видавництва «Вища шко ­ ла» У Цзянь-сі в листі, адресова- ному видавництву ХДУ, пише: «Повинен Вам сказати, що пере ­ клад радянських книг на китай ­ ську мову і перевидання їх при ­ носять велику користь у підготов ­ ці наших молодих спеціалістів». Щойно у видавництво надій ­ шла адресована на ім ’ я професо ­ ра 0. В. Погорєлова його книга, перевидана німецькою мовою в Німецькій Демократичній респуб ­ ліці. Свято Великого Жовтня колек ­ тив видавництва ХДУ зустрічає новими трудовими перемогами. Високих виробничих показників досяглії працівники редакторату Д. Вайнберг, Л. Качанова, 3. Ко ­ вальова, В. Селезньова, М. Си- нявська, 0. Третякова, робітники II. Андренко, М. Безрідна, Я. Блажко, В. Блудова, М. Гли- венко, В. Іванов, Л. Кирбаба, Т. Луценко, Я. Смирнова, Г. Твер- дохліб, І. Химченко, П. Шишаць- ка та інші. Є всі підстави сподіватися, що до кінця року колектив нашого видавництва не лише виконає, але по ряду робіт і перевиконає річний план і здійснить відпові ­ дальне завдання по випуску по ­ трібної широкому читачеві, про ­ дукції. О. ЯРЕМЕНКО, директор видавництва ХДУ. ,РОВЕСНИКИ 43 роки Радянської влади. 43 ро ­ ки минає у цьому році ровесникам Жовтня. З кожним роком росла і міцні ­ ла наша країна, а з нею разом росли, міцніли її діти, ставали бу ­ дівниками, творцями, воїнами. І їх життя тісно перепліталося з життям народу, з життям країни. Вони впевнено крокують у май ­ бутнє, вони, як і їх Батьківщина, у повному розквіті творчих сил. Про них і розкажемо ми сьогодні. На полях и на гигантской стройке, На морях * и под крутым огнём Был всегда решительным и стой ­ ким Человек, рождённый Октябрём. Кто он? Сталевар, солдат пехоты Хлебороб, геолог, агроном… Он берет труднейшие высоты, Человек, рождённый Октябрём. Путь его, что прям и неизменен, Потому победным мы зовём. Что всегда стремится жить, как Ленин, Человек, рождённый Октябрем! М. НАЙДИЧ. V 1935 році випускник однієї ѵ з харківських шкіл Георгій Соболев став студентом геологіч ­ ного факультету ХДУ. Питання про обрання професії не стояло перед ним: воно було вирішено давно. Один з кращих студентів, потім аспірант, Соболев з захопленням займається роботою, Плани і мрії обірвала війна. Плечем в плече з тисячами своїх ровесників молодий геолог захищав своє право на життя, на творчу працю. З орденом Червоної Зірки і ме ­ далями повертається він до уні ­ верситету, тепер уже не просто молодий геолог, а ще й командир саперного взводу. Минуло десять років, десять років напруженої творчої праці. У 1946 р. ВАК затверджує Г. Д. Со ­ болева у вченому званні доцента. Г. Д. Соболев бере активну участь у громадському житті уні ­ верситету і факультету. Комуні ­ сти геологи неодноразово обирали його членом свого партійного бю ­ ро і секретарем. 0 ЛЕКСАНДР Михайлович Не крашевич — виходець з по томственої робітничої родині 15-річним хлопцем прийшов він до ремісничого училища. А пере рік уже працював токарем по ме талу на паровозоремонтному за воді. 1933 — 1934 роки. Перед робіт ничою молоддю, перед своїм май бутнім широко розчинила країн, двері робітфаків, вузів. Олександ Некрашевич обирає фізику. А в дні, коли молодий фізик — випускник ХДУ, одержав диплом і готувався розпочати улюблену роботу, почалась Велика Вітчизняна війна . 1941, 42, 43, 44, 45 роки. Центральний фронт, Сталінград- ський фронт, Третій Український,Перший Білоруський. Грізні, вели ­ кі дороги війни. Він відчув на собі всю її гіркоту, разом з усім на ­ родом пізнав велику радість перемоги. Завідуючий кафедрою прискорювачів 0. М. Не ­ крашевич багато часу віддає благородній спра ­ ві підготовки високо ­ кваліфікованих кадрів фізиків. Радянська вла ­ да дала йому багато — вона дала йому працю, радість праці. І він не шкодує для зміцнення і розквіту цієї влади знань, сил, енергії. М АУКОбИЙ шлях Є. В. Парі- ної — типовий для радян ­ ського вченого. У 1934 році 6. В. Паріна вступила до Харків ­ ського університету, на біологіч ­ ний факультет. У 1940 році за ­ кінчила його і була зарахована до аспірантури при кафедрі біо ­ хімії. Роки війни перервали за ­ няття в аспірантурі. Кандидат ­ ську дисертацію Єлизавета Васи ­ лівна захистила вже у 1947 році. Це сухі анкетні дані, а за ними стоїть ціле життя — напружена наукова робота (Є. В. Паріна має 20 друкованих робіт), педагогічна, громадська. Є. В. Паріна читає спецкурси з біохімії людини і тва ­ рин, керує дипломними роботами і виробничою практикою студентів та ін. Є. В. Паріна подає велику до ­ помогу в науковій роботі молодим спеціалістам біохімікам не тільки кафедри, але й інших науково- дослідних установ, консультуючи й рецензуючи їх роботи. Завжди там, де важче, тільки попереду, як це і личить ровес ­ никові Жовтня. Такою і тільки такою ми знаємо Є. В. Паріну. П РОСТЕ, відкрите обличчя бачите ви на цьому фото. Це Антоніна Олексіївна Кир ’ янова, старший лаборант фізмату. Вона теж народилась в буремний рік революції. Перед війною Антоніна Олексіївна закінчила Московський обласний педагогіч ­ ний інститут, факультет біології і хімії. Па різних роботах дове ­ лось працювати Антоніні Олексіївні: викладачем фізики і матема ­ тики в ремісничому училищі, контролером на оборонному заводі під час війни. Так, багато довелось і пережити, і перебороти на життєвому шляху. Вона вийшла з усіх життєвих випробувань стійкою, працьовитою, наполегливою. У 1948 році А. 0. Кир ’ янова стає членом Комуністичної партії Радянського Союзу. Зараз Антоніна Олексіївна працює на фізматі. «Дисциплінова ­ на, ініціативна, скромна, одна з кращих пропагандистів універси ­ тету», — так характеризують А. 0. Кир ’ янову товариші по роботі. Лиш у труді живе людина Колгоспні будні 3/Х. Зранку світить сонце. Сьогодні неділя, а ми пра ­ цюємо. З дні йшов дощ, і ми тепер раді працювати. 4/Х. Все ще працюємо на току: сортуємо кукурудзу і вантажимо машини. б/Х. Наш керівник О. І. Бу- лавін пішов у Андріївну в своїх справах. Ми залишились самі. Всім захотілось закінчи ­ ти збирання кукурудзи з по ­ чатої смуги. Ми дружно взя ­ лись за роботу. Не помітили, як настали сутінки. А смуга все ще не кінчалась. Хтось першим помітив місяць, на ­ стрій не псувався, завзято продовжували ламати куку ­ рудзу. О восьмій годині за ­ кінчили. Задоволені пішли додому, де нас з нетерпінням чекали, йшли швидко, не відчуваючи втоми. Підходячи до села, ви ­ шикувались і з піснею пройшли по вулицях до їдальні. 7 — 9/Х. У ці дні працюва ­ ли в полі і на току. Встигали за день закінчувати смугу. 1О/Х. Нарешті неділя. Ми працювали напружено 8 днів. Але відпочити не вдалось — у колгоспі влаштували неділь ­ ник. Пішли працювати на тік. 11 — 12/Х. Погода похмура. У поле йти не можна. Працює ­ мо на току: сортуємо кукуруд ­ зу. Робота одноманітна, тому ми співаємо веселі пісні, роз ­ повідаємо історії. Сьогодні до нас приїхав А. С. Лисецький. Він відповідає за роботу сту ­ дентів біологів у цілому. На ­ ми він залишився задоволений. З щоденників М ДОМШЛАК і Н. ПУШКАРЬОВОЇ, наших кореспонденток. В СЕЛІ МАЛ1ЇВКА Дружно працювали ^студенти III курсу істо- • ричного факультету в І селі Маліївка, Боров- ■ ського району. На чолі і бригад стояли старости )груп В. Вакуленко, І О. Набока та інші. На полі розгорталося зма ­ гання між окремими ‘бригадами. Бригада Ко- *валя весь час вела пе ­ ред. Працювали всі доб ­ ре, ледарів і прогульни ­ ків не було. Наш парторг Олексій Плахотний багато зро ­ бив як керівник курсу. Він завжди був разом із студентами, усім ціка ­ вився — і побутом, і здо ­ ров ’ ям, і настроєм това ­ ришів. Змістовно проводили історики свій відпочи ­ нок. Читали лекції кол ­ госпникам, влаштували концерт. Любителі спор ­ ту знаходили час, щоб провести змагання з во ­ лейбола, футбола, шахів. С. ЖУР1НА. ПРАЦЮВАЛИ ХОРОШЕ Про те, як працювали третьокурсники радіофа- ку в радгоспі, вже корот- о писалось, але зараз очеться розповісти до ­ ладніше. Попереду на збиранні укурудзй була група ’ -33. Так, наприклад, чоловік з групи зібра- и і перевезли за шість нів урожай кукурудзи 5 га. Успішно працю- ала група Р-31, у якій уденти Растихін, Яр- олюк виконували по ві норми. В групі Р-34 обре працювали Гляда- в, Рєпа, Таранова. Ці овариші були прикла- ом у роботі для всіх ших. Хочеться ще розпові- ти про чотирьох студен- в з групи Р-34 Мацу, іулавіна, Філя, Скрипни- Вони працювали гес- ярами на будівництві орівника. За день вони окривали 300 кв. мет ­ ив даху. Хлопці зроби- кормушки для корів, астили. Керуючий від- ленням радгоспу був уже задоволений робо- ою цієї бригади. Погода за час пере ­ бування в колгоспі не завжди була сприятли ­ вою. Польові роботи при ­ пинялись, але були й та ­ кі, що відкладати їх — неможливо. Так, напри­ клад, в одну дощову не ­ ділю треба було забур ­ тувати буряки. Троє із групи Р-33 Коцегуб, Твердохліб, Середа вирі ­ шили допомогти робітни ­ кам. За 4 години робо ­ та була закінчена. Або інший випадок. Наступ ­ ного дня чекали дощу, а на току лежить добір ­ на кукурудза і невіяне насіння соняшника. Тре ­ ба перевезти все це на зернопункт, за 25 кіло ­ метрів від радгоспу. До ­ водилось працювати вно ­ чі. Груца Р-33 за 6 годин перевезла близько 16 т добірної кукурудзи і 6 т насіння соняшника. І це не поодинокі факти. У процесі роботи груп самі студенти шукали і знаходили нові, доскона ­ ліші форми організації праці. Так, у 32 групі (староста Денисенко) на збиранні кукурудзи пра- цювало 3 бригади по 6 чоловік у кожній. На ­ слідки були відмінні: норми виконувались і перевиконувались. У чо ­ му ж причина такого ус ­ піху в роботі? Раніше, коли не було таких бри ­ гад, частина студентів ухилялась від праці, а керівникові було важко прослідкувати за робо ­ тою всіх членів групи. Після утворення бригад вже стало неможливим ледарювати. Кожна бри ­ гада намагалась не від ­ стати від іншої. Про хорошу роботу, про те нове і цінне, що народжувалось у колек- тивній праці, приємно писати. Але, на жаль, у колективі 111 курсу ра діофізиків знайшлись лю ­ ди, які зневажливо ста ­ вились до праці. Це сту ­ денти Гончаров, Калюж ­ ний, Полевой, Прокоп- чук. Для них добра ро ­ бота та, де можна нічого не робити, і погана та, де доводиться прикласти хоч мінімум зусиль. Без праці немає люди ­ ни, лише у прані людина живе — це повинні усві ­ домити ті, хто зневажає цю найважливішу потре ­ бу людини. В. ПАШКОВ. ,Нет, не легенда! Светлое- Памятник Славы. Вечный огонь. И горит, И греется отблеск кровавый На мраморном зеркале плит. Может, встает из легенд Сердце горящее Данко? Пет! То матросы — скреще ­ ние лент — Идут на английские танки. Нет! Это девушка русской земли, Восая, не хочет согреться. То пулемет заслонило собой Не легендарное сердце- Нет, не легенда! Его не сожгли — Сердце, что сказкой назвали. Ей подражая, вы к подвигу шли И легендарными стали! П КОЛЕНСКИЙ, студент. МАРСОВО ПОЛЕ Лохмотья чаек над Невой, Тяжелых волн сердита сшибка, И солнца сквозь туман густой Ненастоящая улыбка. Но жизнь бурлит, хоть день суров: Туман балтийский — это диво! И спины крепкие мостов Изогнуты трудолюбиво. Ты видишь: лахтинский гранит Застыл в безмолвье величаво. На Поле Марсовом горит, Играет пламя вечной славы. — Залп… Катится к ногам патрон. — Росток невиданного всхода… Здесь тот огонь, что был зажжен Грозой семнадцатого года. И можешь ты перед огнем Стать и озябшим сердцем греться, Как будто бы и вправду в нем Частица ленинского сердца!.. В. МИХАНОВСКИЙ, преподаватель физмата. КРЕСТЫ На Кубани долго не стареют, Грустно умирать и в сорок лет. Много раз описанный, сереет Медленный, решетчатый рассвет. Казаки безвестного отряда (Рожь двадцатый раз у их могил) Песню спели, покурили рядом, Кое-кто себя перекрестил. Самый молодой лежал. И ясно Так казалось, что в пивной подвал Наркомпрод царицинский вглядяся, Зубы стиснув — руку подавал. То не стон зубов — еще нет срока. То не ключ охранника в замке. То не сумасшедшая сорока На таком же взбалмошном дубке. Да и То не сердца стук. То время Близит срок шагами часовых. Легче умереть — наверно — в темень, И, наверное, под плач совы. Чистый двор, метенный спозаранок, И песок, посыпанный в зигзаг, Рукавом отерши с глаз туманок, Выстроиться приказал казак. И построплися две шеренги отдаль, Соревнуясь выправкой своей, Каждый пил реки Кубани воду, Все — кубанских золотых кровей. Есаул тверезый долго думал. Три креста светились на груди. Все молчали. Он сказал угрюмо: «Кто с крестом на сердце — выходи!» Пленные расхристывали ворот: «Нет, нас не разделит жизнь и смерть! Пусть возьмет их ворон или ворог!» — П бросали золото и медь. И топтали крест босые ноги… Всех ворон снял гром с своих дубков И глазницы плыли над дорогой Без креста упавших казаков. Нещодавно Московська органі ­ зація письменників прийняла пос ­ мертно до своїх лав доброволь ­ ця Великої Вітчизняної війни поета Михайла Кульчицького, який героїчно загинув на фронті. Старі університетчики добре пам ’ ятають цього юнака. Співець революції, дружби народів, палко закоханий у рідний Харків, Куль- чицький розпочав свій шлях у лі ­ тературі студентом філологічного факультету ХДУ. Багато його вір ­ шів побачили вперше світ па сто ­ рінках нашої газети. Сьогодні ми вміщуємо кілька його неопублікованих творів. ПЛОЩАДЬ ДЗЕРЖИНСКОГО Я вышел из сада в тумане На площадь в разливе огней, Ее обскакавши, устанет Сильнейший из наших коней. И лунного света снежинки Упали, и сад посинел, Гранитная площадь Дзержинского Сера- как его шинель. Его гимнастеркой и кителем Шуршит, чуть задумавшись, сад, Пришедшему новому жителю, Как новому другу, он рад. Спасал он Архангельск и Киев От смерти, что в черных стволах, Бессонные ночи сухие Над жестким квадратом стола. И приговор честен и грозен Над подписью тверже штыка, Дзержинского подпись привозит В голодный детдом молока… Повеяло утром и холодом, И воздух кристален и чист, Встает над родным моим городом Живой и высокий чекист- И образ встает командира Железного большевика, Глаза его смотрят над миром Зрачками всех окон ЦК. 26 июля 1938 г. Лишь тот солдат, кто, как солдат, Обожествляет командира, Хоть смерть солдатская стократ Дороже войн, дешевле мира. Б У ДНИ Мы стоим с тобою у окна Смотрим мы на город предрассветный, Улица в снегу, как сон, мутна, Но в снегу мы видим взгляд ответный. Это взгляд немеркнущих огней Города, лежащего под нами. Он живет и ночью, как ручей, Что течет, невидимый, под льдами. Думаю о дне, что к нам плывет От востока, по маршруту станций, Принесет на крыльях самолет Новый день, как снег на крыльев глянце. Наши будни не возьмет пыльца, Наши будни — это только дневки, Чтоб в бою похолодеть сердцам, Чтоб в бою нагрелися винтовки, Чтоб десант повис орлом степей, Чтоб героем стал товарищ каждый, Чтобы мир стал больше и синей, Чтоб была на песни больше жажда! 1938 г. ДУХ ВЕКА Кузнец грядущего — – Рабочий, Герой сегодняшнего дня, Гремит во всю громадной мощи По наковальне Бытия. Гиганту-молоту покорны Глубины недр и небеса, И ощутимы, рукотворны, Жизнь обретают чудеса. И, как волшебные кометы, Взлетают в звездный мрак ракеты, В бетон кует стихию рек Освобожденный Человек. Трубит победу Свет и Разум, И отступает в страхе тьма Под грозным натиском ума, Рожденным творческим экстазом. Жизнь расцветает. Жизнь прекрасна! Жизнь побеждает, Жизнь зовет! И человечество всечасно Ей гимн торжественный поет. И плечи ближе год от года, Сильней гремит могучий хор — Миролюбивые народы Войне выносят приговор. В. ПОЛЯКОВ, студент радиофака. В степи Донецкой Белое — белое поле ромашек, Стебли сапог опутали вязко. Шагают — в цветах — ребята наши, Сбив на затылок влажные каски. Ловит щека освежающий ветер, Щурится глаз — и покажется даже: Будто бы нет ничего на свете, Кроме белого поля ромашек! Поле… конца ему нет, неоглядно! Ты же — чумазый, в поту — с наслажденьем Вбираешь в себя и буйство, и радость, И песню, и ярость, и вечность цветенья! Черные робы. Плечи — в сажень. Грудь нараспашку — полощется ворот. По пояс в белом кипенье ромашек Идут шахтеры. В. ТАМАРИН, студент I курса филфака. Адреса редакцій Університетська вул., 16. Тел. 2-72-01, дощ 64. Друк. Вид . ва ХДУ.БЦ 10539 від 4/ХІ 1960 р. Зам. 2123. Редактор Б. Щербаненко.