No 68 (1058). : Субота, 12 листопада I960 року. Ціна 10 коп. ПАМ ’ ЯТІ ІВАНА МИКОЛАЙОВИЧА БУЛАНКІНА Комуніст Ленінського призову Партійна організація нашого університету зазнала тяжкої і непоправної втрати — померла людина, у якої ми всі вчилися принциповості, чесності. Помер Іван Миколайович Буланкін, наш ректор і член партійного комітету. Комуніст Ленінського призову 1924 року, він через усе своє життя проніс вірність ідеям пар тії, добросовісність у виконанні поставлених партією завдань. Особливо багато зробив він для організації і розвитку радянської вищої школи. Для Івана Мико лайовича Буланкіна інтереси справи, інтереси партії були над усе. Цьому він учив молодь, і цього він від неї вимагав. Цінуючи і поважаючи Івана Миколайовича Буланкіна, кому ністи неодноразово обирали його делегатом на районні і міські конференції. Він був удостоєний честі бути делегатом XVIII і XX з ’ їздів КП України і XIX з ’ їзду КПРС. Особливо важко усвідомлювати, що смерть вирвала з наших лав людину, яка багато ще могла зро бити для партії, для народу. 0. КУЧЕР, секретар парткому університету. ДАТИ життя і НАУКОВОЇ РОБОТИ І. М. БУЛАНКІНА 9 лютого 1901 р. народився І. М. Буланкін в селі Теньки, Сві- язького повіту, Казанської губер нії (тепер Татарська АРСР). У 1911 році закінчив сільську школу. В 1912 — 1914 рр. — праця в типолітографії в м. Казані. У 1920 р. закінчив другий ступінь школи. У 1920 — 1921 рр. — червоноар- мієць Заволзької бригади діючої Червоної Армії. 1921 — 1926 рр. — студент Хар ківського інституту народної осві ти. 1926 — 1929 рр. — аспірант нау ково-дослідної кафедри зоології біологічного факультету Інституту народної освіти. 1931 р. — асистент кафедри біо хімії і фізіології Інституту народ ної освіти. 1931 — 1933 рр. — доцент кафед ри біохімії Інституту професійної освіти. 1933 — 1941 рр. — професор і зав. кафедрою біохімії Харківсь кого державного університету ім. О. М. Горького. 1941 — 1944 рр. — професор і зав. кафедрою біохімії Томською державного університету. 1945 — 1960 рр. — ректор універ ситету. 22 лютого 1939 р. професора І. М. Буланкіна обрано в члени- кореспонденти Академії наук УРСР. 7 квітня 1951 р. І. М. Буланкіну Указом Президії Верховної Ради УРСР присвоєно почесне звання заслуженого діяча науки УРСР. 19 травня 1951 р. І. М. Булан кіна обрано дійсним членом Ака демії наук Української PCP. У 1930 році в 53 томі «Трудов Харьковского общества испыта телей природы» була надрукована перша наукова стаття І. М. Булан кіна «Про вплив деяких солей на гідратацію желатини». З пробле ми вікової фізіології і біохімії. Далі широким фронтом пішли експериментальні дослідження за кономірностей процесів старіння. За ЗО років було опубліковано з цієї проблеми 80 наукових праць. ВЧЕНИЙ-НОВА ТОР, ВЧЕНИЙ-ПА ТРІОТ Колектив учених, студентів і співробітників нашого університету зазнав тяжкої непоправної втрати. Помер великий учений, чудовий керівник, прекрасна людина. Дуже важко охопити зразу після смерті весь життє вий шлях і все значення такої великої, талановитої, ба гатогранної людини. Академік І. М. Буланкін належав до тих діячів науки, нам ’ ять про яких не згасає з роками. Минуть роки, а пам ’ ять про цю вольову, тала новиту, чесну і чисту людину і видатного вченого буде жити серед нас, як приклад, як зразок для кожного з членів нашого великого колективу. Він умів пристрасно працювати, проникаючи в незві дані глибини науки. Він умів пристрасно боротися за хороше в серцях людей, виховуючи їх, охороняючи їх від недоліків, від помилок. Він вирощував для будів ництва комунізму багато тисяч молодих, діяльних, без межно відданих нашій Батьківщині спеціалістів — ра дянських інтелігентів. Він вирощував ці кадри, вкла даючи в кожного співробітника частину самого себе, своєї горьківської любові до людини. І. М. Буланкін багато зробив для науки. Він був видатним біохіміком, що відкрив багато невідомих ра ніше фактів і закономірностей у галузі колоїдної хімії і біохімії білків, у галузі вікової біохімії, йому нале жать понад 80 наукових праць — експериментальних робіт, монографій, досліджень з історії науки. Вже в своїй докторській дисертації про старіння желатини він відкрив якісно новий шлях змін у часі колоїдних вла стивостей цього білка залежно від умов оточуючого середовища. Пізніше він багато працював над колоїд ними і хімічними властивостями білків — цих найсклад. піших сполук, що лежать в основі життєвого процесу. Йому вдалося показати їх своєрідні зміни в умовах зміни активної кислотності розчину і відкрити «зону» відносної незмінності їх колоїдних властивостей у ши роких межах цієї активності. Це було великим відкрит тям 1. М. Буланкіна. що докорінно змінило уявлення, що панували до цього в науці. І. М. Буланкін у серії чудових робіт показав віко ві зміни активності ферментів і зниження на старість активності сумарних білків у тканинах. І разом з тим в останні роки свого життя він, всупереч існуючої до нього думки, довів дивну постійність складу деяких окремих білків, що входять до складу молодих і старих тканин тварин. На основі цього І. М. Буланкін висунув здогад про те, що не стільки молекулярні, скільки над молекулярні зміни лежать в основі процесів старіння організму. 1. М. Буланкін багато зробив для вивчення історії вітчизняної науки. Особливо пильно вчений досліджував життя і наукову творчість видатного біохіміка А. Я. Да- нилевського, який довгі роки працював у Харківському університеті. Смерть обірвала чудове, твор че життя. Але 1. М. Буланкіну вдалось виховати чудову молоду зміну, яка буде, безсумнівно, роз вивати його великі наукові ідеї, продовжувати його творчий шлях у науці, його творчість проклала нові, раніше невідомі, глибоко плідні шляхи у розвитку сучасної біохімії. Він був чуйною, гуманною лю диною. Якщо часом він пристрас но обурювався недоліками тієї чи іншої людини, то цим він боровся за цю людину, люблячи в ній її хороше, її майбутнє. Він умів ви ховувати по-своєму — пристрасно, наполегливо, поважаючи кожного і борючись за кожного. . Іван Миколайович Буланкін був глибоко відданим справі комуніз му, принциповим і вольовим чле ном КПРС. його серце жило і би лось для справи партії Леніна. Билось і горіло. І ось — згорі ло передчасно, не давши людям усього того, що воно могло ще дати. Пам ’ ять про нього, про йо го чудове життя залишиться на завжди з нами. В. НІКІТІН, професор. 91 ЖОВТНЯ о 12 годині після тривалої і тяжкої хвороби по мер видатний учений біохімік на шої Батьківщини, ректор Харків ського державного університету, член КПРС з 1924 року, академік АН УРСР, професор Іван Мико лайович Буланкін. 1. М. Буланкін за 60 років свого життя і 35 років наукової діяль ності створив разом з своїм учи телем членом-кореспондентом АІІ УРСР О. В. Нагорним великий і цінний напрям у радянській нау ці — вікову біохімію і фізіологію йому належать понад 80 винят ково талановитих науково-експе риментальних робіт, у яких були встановлені основні риси колоїд них і біохімічних змін, що відбу ваються протягом життя. Іван Ми колайович Буланкін виявив бага то нових і важливих закономір ностей у віковому розвиткові ор ганізму, що дозволило істотно зба гатити. науку про причини старін ня тварин і людини. Академік І. М. Буланкін глибо ко вивчав історію розвитку біохі мічної науки в СРСР. У цій галу зі на основі прекрасного володін ня філософією діалектичного ма теріалізму ним був створений ря.. цінних робіт, які багато дали для обгрунтування пріоритету вітчиз няної науки в ряді видатних Від крить. Виходець з трудового народу, учасник боротьби за встановлення радянської влади на Україні, він багато років був видатним керів ником одного з найстаріших і най крупніших наукових і учбових центрів нашої Батьківщини — Харківського державного універ ситету імені О. М. Горького. Під його керівництвом були підготов лені багато тисяч прекрасних ра дянських спеціалістів для науки, народного господарства і культу ри СРСР. був різко підвищений науковий потенціал університету. Великий, надзвичайно таланови тий учений академік І. М. Булан кін був у той же час прекрасним, люблячим студентську молодь педагогом. І. М. Буланкін був глибоко принциповим членом нашої ленін ської партії, він багато років був членом Харківського обласного комітете КП Укпаїни. Неоднора зово обирався депутатом Харків ської обласної і міської Рад де путатів трудящих. Іван Мико лайович Буланкін обирався деле гатом XIX з ’ їзду КПРС і XVIII з ’ їзду КП України. За свою ви датну роботу був нагороджений Урядом трьома орденами Трудо вого Червоного Прапора і ме даллю «За доблесний труд у Ве ликій Вітчизняній війні». І. М. Буланкін був талановитим ученим, активним громадським діячем. Він багато років очолював Харківське обласне відділення біо хімічного товариства УРСР і був членом Всесоюзного і Українсько го правлінь Товариства біохіміків. Академік І. М. Буланкін був ви датним радянським ученим, без межно відданим справі будівни цтва комунізму членом КПРС, старим випробуваним більшови- ком-леиінцем, винятково чистою і чуйною людиною. Пам ’ ять про цього великого вченого, вольового комуніста і прекрасну людину збережеться на завжди. Група товаришів. ,О ВИСОКИМИ почестями, з глибокою скорботою проводжали в останню путь видатного вченого, ректора, чудову людину Івана Миколайовича Буланкіна колектив нашого університету, громад ськість міста, наукова громадськість республіки. На громадянській панахиді, що відбулась у старому біологіч ному корпусі, де багато років працював І. М. Буланкін, виступили учні вченого, його товариші по роботі, друзі студентських років. Серед виступаючих професор В. М. Нікітін, професор Л. А. Шкор- батов, професор А. К. Вальтер, професор А. М. Утєвський та інші. Над могилою покійного відбувся траурний мітинг, де від імені колективів вузів, від імені нашого університету, від імені всієї гро мадськості нашого міста виступили секретар Харківського обкому КП України Астахов, міністр вищої освіти УРСР Даденков, віце-президент АН УРСР Гулий, проректор по учбовій роботі нашо го університету доцент Махинько. Відкрив траурний мітинг секретар міськкому КП України Шевченко. ПРОМОВА СЕКРЕТАРЯ ХАРКІВСЬКОГО ОБЛАСНОГО КОМІТЕТУ КП УКРАЇНИ тов. АСТАХОВА Товариші! Коли життя покидає справжня людина, великий учений, прекрасний комуніст, якими сло вами можна передати нашу скор боту, біль, сум з приводу цієї непо правної втрати! Нема таких слів… Серед нас, живих, нема вже його, найживі- шого, простого і мудрого, талано витого і мужнього, по-горьківськи справжньої російської, радянської людини — Івана Миколайовича Буланкіна! Кращим пам ’ ятником йому буде не скорбота наша, а діла — нова будова університету, наукові под виги його вчених, патріотичні справи вихованців університету. Більш за все любив він свій на род, з середовища якого вийшов. Він безмежно вірив цьому наро дові. А ненавидів він усе те дрібне, пошле, нікчемне, що заважало на шому народові йти вперед. Давайте ж, прощаючись з Іва ном Миколайовичем, дамо сло во працювати по-комуністичному! Прощай, дорогий Іване Мико лайовичу! ПРОМОВА тов. ШКОРБАТОВА, ПРОФЕСОРА ХДУ Дорогий, незабутній Іване Ми колайовичу! Дозволь мені сказати тобі останнє слово, мені, який був свідком всієї твоєї творчої праці в Харкові. Я пам ’ ятаю тебе студентом у себе на лекціях. Я пам ’ ятаю тебе на засіданнях Ученої ради, на бурхливих студентських зборах, де ти виявив свій вражаючий темпе рамент. Все це я бачив і ставив собі питання: звідки прийшла до нас ця людина, повна енергії і лю бові до життя? Він зростав на ве ликій Волзі, там гартувався його характер, звідти пішов він до лав Червоної Армії, щоб битися за справедливе діло. Коли закінчи лись жорстокі бої, командування надіслало здібного юнака до на шого університету. З перших же днів перебування у нас він бере активну участь у політичному житті міста і вузу. Аспірантура, потім асистентура. Іван Миколайович всі сили і всі знання віддає університетові, що його виховав. Поступово визначаються його якості як талановитого керівника. Він завойовує заслужений авто ритет. Члени Вченої ради універ ситету, факультетів, в тому числі біологічного, завжди прислухали ся до його думок і порад, рахува лися з ними, завжди любили і по важали його за чесність, прямоту, за те, що він говорив те, що думав. В ньому якось поєдну валися, з одного боку, повна об ’ єктивність, неупередженість, з другого боку, гарячий порив лю- дини, що шукає правду в науці і в житті. Іван Миколайович був чудовим оратором. Він був талановитим ученим, що з честю виконав запо віти свого вчителя, видатного біо лога О. В. Нагорного. Іван Миколайович заронив у серця тих, хто його знав, дуже ба гато хорошого. І все те, що він зумів створити, що дав нам його великий талант, його палка душа, все це назавжди залишиться в наших серцях. Нехай буде земля тобі легкою, дорогий, незабутній Іьане Мико лайовичу! ПРОМОВА ДОКТОРА ФІЗИКО-МАТЕМАТИЧНИХ НАУК тов. ВАЛЬТЕРА Проводжаючи в останню путь великого вченого і вихователя, архітектора людських душ, видат ного громадського діяча Івана Ми колайовича Буланкіна, фізики Харкова глибоко і щиро вболі вають. Ми любили його за прямоту і чесність, за сміливість, з якою він відстоював свої переконання, за його непримиренність, ненависть до бюрократизму, формалізму, за його любов до людей. В останні роки Іван Миколайо вич дуже багато працював над створенням нової матеріальної ба зи університету. На жаль, йому не довелось дожити до завершення будівництва і до ще більшого роз квіту університету на цій новій базі. Прощай, дорогий друже, Іване Миколайовичу! ПРОМОВА МІНІСТРА ВИЩОЇ І СЕРЕДНЬОЇ СПЕЦІАЛЬНОЇ ОСВІТИ тов. ДАДЕНКОВА Товариші! Ми з невимовною скорботою проводжаємо в остан ню путь видатного радянського вченого, чудового вихователя мо лоді, керівника одного з найстарі ших університетів республіку Івана Миколайовича Буланкіна. Іван Миколайович ще 12-річним хлопчиком починає своє трудове життя в друкарні. У 1920 р. 20-річ- ним юнаком Іван Миколайович захищає молоду радянську рес публіку; в студентські роки в Хар ківському університеті він вступає до лав Комуністичної партії. Піс ля закінчення університету Іван Миколайович як талановитий сту дент був зарахований до аспіран тури і з того часу віддає своє життя науці. Велика Вітчизняна війна заста ла Івана Миколайовича на посту проректора Харківського держав ного університету. Після визво лення Харкова від німецьких оку пантів партія посилає комуніста Буланкіна на відбудову зруйнова ного університету, де він повністю розкриває свої організаторські здібності. Під керівництвом Івана Миколайовича було відбудовано Харківський університет, не тіль ки відновлена, але й розширена підготовка спеціалістів для народ ного господарства, науки, куль тури. Іван Миколайович Буланкін був у той же час чудовим педагогом, чудовим вихователем нашої ра дянської молоді. За видатні заслуги перед дер жавою Комуністична партія і Ра дянський Уряд нагородили докто ра біологічних наук професора І. М. Буланкіна трьома орденами Трудового Червоного Прапора і медаллю «За доблесний труд у Великій Вітчизняній війні», йому присвоєно почесне звання Заслу женого діяча науки. Академія Наук УРСР обрала ного академі ком. Прощай, наш дорогий Іване Миколайовичу! Пам ’ ять про тебе назавжди збережеться в наших серцях. СПРАВИ ЙОГО ЖИТИМУТЬ У ЗВЕРШЕННЯХ УНІВЕРСИТЕТУ Обірвалося життя великого вченого, вірного сина ленінської пар тії, великої душі людини — Івана Миколайовича Буланкіна. Іван Миколайович був поборником університетської освіти. І в довоєнні, і в післявоєнні роки він очолював великий учбовий заклад і значний науковий центр — Харківський державний університет. Всі свої знання, вміння,”сили і енергію він віддав будівництву уні верситету, вихованню його студентів, його наукових кадрів. При ньому були закладені перші цеглини нової споруди університету, а зараз будівництво цього палацу науки вже закінчується. Зміцнювати чудові традиції нашого рідного університету, щоб він і надалі готував великі наукові кадри молодих спеціалістів для всіх галузей науки, всіх спеціальностей і спеціалізацій для різних галузей народного господарства — означає берегти пам ’ ять Івана Миколайовича. Іван Миколайович був великим ученим і своїми працями він прославив радянську науку. Іван Миколайович Буланкін був уче- ним-біохіміком, але його інтереси виходили далеко за межі цієї нау ки. За порадою, за допомогою до нього звертались і математики, і хіміки, і біологи всіх спеціальностей, і філософи, і історики, і філо логи. У бесідах з ним вони знаходили і добре слово заохочування, і серйозні критичні зауваження, що штовхали на нові думки, нові шукання в науці. Іван Миколайович умів виховувати наукові кадри і, найголовніше, беріг їх. З великою гіркотою і жалем говорив він про тих учених старої гвардії, яких забрала смерть, і нарікав на те, що ми дуже мало робимо для вирощування нової зміни вчених. Іван Миколайович був справжнім вихователем, вихователем-кому- ністом. Він учив жити, працювати, оцінюючи все по-комуністичному. Пам ’ яттю про передчасно померлого Івана Миколайовича буде піклування про молоді кадри. Будемо берегти кадри старої гвардії, що прославили науку і університет своїми багаторічними досліджен нями. Створимо всі умови для зростання молодих учених у всіх га лузях науки. Багато сил і енергії віддавав Іван Миколайович зміцненню і розвиткові наукових напрямків і шкіл, які складались протягом ба гатьох років в університеті. Наше завдання — продовжувати цю благородну справу, зокрема, розвивати науковий напрямок вікової біохімії і фізіології, створений О. В. Нагорним, математичні, хіміч ні, геологічні школи. Нашим завданням є також розвиток нових наукових напрямків — математичної лінгвістики, біофізики, вста новлення щільних контактів між радіофізикою і біологією й фізіо логією. Пішла з життя велика людина. Але справи її залишились. їх повинні продовжувати, розвивати і зміцнювати ті, хто живе і про довжує трудитися на благо радянської науки. В. МАХИНЬКО, доцент. ДАТИ ЖИТТЯ І НАУКОВОЇ РОБОТИ І. М. БУЛАНКІНА У 1940 — 1941 рр. І. М. Буланкін пише ряд статей про походження життя і про боротьбу матеріаліз му проти ідеалізму в цьому пи танні. У 1949 — 1952 рр. привертають увагу І. М. Буланкіна питання історії вітчизняної біохімії. Вихо дять з друку його книги «А. Я. Да нилевский — основоположник отечественной биохимии», «Отече ственная литература в области хи мии и биохимии белков» і ряд ста тей про історію вітчизняної біо хімії. У 1954 р. з ’ являється 6 статей про хімічну природу так званих структурних білків. До 150-річчя університету (1955 рік) І. М. Буланкін пише нарис розвитку біологічної хімії в Харківському державному уні верситеті і статтю про природу денатурації глобулярних білків. Всього публікує 5 робіт. За два роки до смерті виходить з друку курс лекцій з фізичної хі мії і біохімії, який за короткий час вийшов трьома виданнями. ПРОМОВА ВІЦЕ-ПРЕЗИДЕНТА АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНСЬКОЇ PCP тов. ГУЛОГО Дорогі товариші! Радянська наука зазнала тяжкої втрати. Ця втрата особливо тяжка для радян ської біологічної науки, зокрема для біохімії. Передчасно пішов від нас ви датний учений. Представник Хар ківської школи фізіологів і біо хіміків, він успішно розвивав ко рисні, актуальні і важливі дослі дження в галузі фізіології і біохі мії. Його роботи в галузі вугле водного, вуглеводно-фосфорного і азотистого обміну, окислюваль них процесів і т. ін. дали дуже багато для розуміння тих проце сів, які лежать в основі старіння організму тварин і людини. Наукові інтереси Івана Мико лайовича були дуже широкі і різ номанітні — він займався вивчен ням білків, механізму їх денатура ції, питаннями колоїдної і фізич ної хімії. Він був не тільки всебічним ба гатогранним ученим, він був пре красним талановитим педагогом. Він був талановитим організа тором — на протязі багатьох років керував великим учбовим і науко вим центром — Харківським дер жавним університетом. Він був визначним громадським і політичним діячем. На високій посаді ректора він, син трудового народу і Комуні стичної партії, був зразком слу жіння радянській науці, своєму рідному народові, Батьківщині, справі будівництва комунізму. Світла пам ’ ять про Івана Ми колайовича Буланкіна ніколи не згасне в наших серцях. УБОЛІВАЄМО РАЗОМ З ВАМИ Міністерство вищої і середньої спеціальної освіти СРСР вислов лює глибоке співчуття всьому ко лективові університету у зв ’ язку з передчасною смертю видатного радянського вченого, найстарішо го керівника ордена Трудового Червоного Прапора державного університету, члена АН УРСР, доктора біологічних наук, профе сора Івана Миколайовича’ Булан кіна. В особі Івана Миколайови ча радянська вища школа втрати ла досвідченого педагога, вмілого вихователя молодих кадрів спеціа лістів і талановитого організатора вищої освіти. Працівники радян ської вищої школи назавжди збе режуть у своїй пам ’ яті світлий образ Івана Миколайовича. Міністр ЄЛЮТІН. Міністерство освіти Української PCP глибоко сумує з приводу пе редчасної смерті ректора універ ситету академіка Буланкіна Івана Миколайовича і висловлює спів чуття колективові університету і сім ’ ї покійного. Міністр освіти УРСР БІЛОДІД. Колектив Вищої партійної шко ли при ЦК КП України глибоко сумує з приводу передчасної смер ті ректора Харківського універси тету академіка Буланкіна Івана Миколайовича і висловлює щире співчуття колективові університе ту РЕКТОРАТ, ПАРТІЙНИЙ КОМІТЕТ, ПРОФКОМ. Глибоким сумом відбилась в наших серцях гірка звістка про передчасну смерть Івана Микола йовича Буланкіна. Висловлюємо і глибокий жаль з приводу тяжкої втрати для університету і радян ської науки. Світла пам ’ ять про Івана Миколайовича назавжди залишиться у наших серцях. Про симо передати глибоке співчуття сім ’ ї покійного. Від китайських студентів. Дирекція, партком, завком проф спілки Харківського тракторного заводу імені Орджонікідзе глибо ко сумують з приводу передчас ної смерті ректора університету професора Буланкіна Івана Мико- лайовича і висловлюють своє спів чуття сім ’ ї покійного, а також ко лективу професорів, викладачів, студентів і технічних робітників університету. Директор заводу САБЛЄВ, секретар парткому СОКОЛОВ, голова завкому МАТІОХІН. Петровський райком партії ви словлює глибоке співчуття з при воду передчасної смерті радян ського вченого комуніста Булан кіна Івана Миколайовича. Секретар райкому ГЕТМАНЕНКО. Телеграми з висловленням спів чуття з приводу передчасної смер ті І. М. Буланкіна надійшли від університетів Києва, Львова, Оде си, Ужгорода, Дніпропетровська, Ростова-на-Дону, Чернівців, від наукових установ, науково-дослід них закладів, інститутів країни, зокрема від Президії АН УРСР, Президії Центральної Ради Укра їнського біохімічного товариства, від колективу лабораторії біохі мії Інституту фізіології АН Біло руської PCP, Всесоюзного біохі мічного товариства, колективу Українського науково-дослідного інституту грунтознавства, від нау ково-дослідного Інституту педаго гіки УРСР, від Дніпропетровського інституту гідробіології держунівер ситету, від обласного відділу на родної освіти, від Ростовського біохімічного товариства, кафедри біохімії Ростовського університе ту, від видавництва КДУ, Прези дії Центральної Ради Українсько го фізіологічного товариства та ін. Глибоке співчуття з приводу важкої втрати висловлюють відомі вчені Білецький, Кулешов, Остря- нин, Енгельгардт. Теплі слова співчуття колективу університету і родині покійного надіслав колишній вихованець уні верситету, нині завідуючий відді лом науки і культури ЦК КПУ Ю. Ю. Кондуфор. Надходять численні телеграми співчуття від учнів Івана Микола йовича Буланкіна з Ростова-на-До ну, Чернівців, Києва, Мінська… Редактор Б. ЩЕРБАНЕНКО. Адреса редакції: Університетська вул., 16, Тел. 2-72-01, дод. 64. Друк. Вид-ва ХДУ, БЦ 10551 Зам. 2183