No 71 — 72 (1061 — 1062) І Субота, 26 листопада 1960 року. [ Ціна 20 коп. НАПЕРЕДОДНІ ПРОФСПІЛКОВОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ З ВІТНО-ВИБОРЧА профспілко ва студентська конференція проходить у дні, коли радянський народ, натхнений рішеннями XXI з ’ їзду КПРС, завершує за вдання другого року семирічного плану, йде назустріч грудневому Пленуму ЦК КПРС. Профспілкові організації віді грають важливу роль у спразі комуністичного виховання трудя щих, відшукуючи кращий досвід і перетворюючи його в життя, усуваючи недоліки, які заважають нам добиватися ще кращих успі хів у праці. Профспілкова органі зація нашого універси тету в міру своїх мож ливостей сприяє вико нанню основного завдання, яке стоїть перед університетом: під готовка висококваліфікованих спеціалістів для нашого народного господарства, науки і культури, спеціалістів, відданих партії і на роду. Профспілкові організації факультетів за звітний період до бились деяких позитивних наслідків у політико-виховній, культур но-масовій і житлово-побутовій роботі. Особливо багато зробило профспілкове бюро історичного (голова М. Редька), біологічного (голова Т. Наумова), хімічного (голова Ю. Кирюхін), географічного (голова А. Мальцев). На цих факультетах добре була поставлена організаційно-масова робота профбюро. І на випадково, що ці фа культети мають непогану успішність, високий рівень культурно- масової і політино-виховної роботи. Профспілкові організації цих факультетів працюють у тісному контакті з партійною і комсомоль ською організаціями. Разом з тим у роботі факультетських профспілкових організа цій, особливо радіофізичного (голова В. Сиромолотов), фізмату (го лова Б. Танцюра), геологічного (голова Г. Абарський), є багато недоліків: засідання профбюро готувались погано, не всі члени бю ро з ’ являлись на засідання, не приймались конкретні рішення, спрямовані на поліпшення учбової, політино-виховної, житлово-по бутової роботи. Слід відзначити, що хоч наші гуртожитки по підготовці до но вого учбового 1360 — 61 року посіли перше місце серед вузів Хар кова, але підстав для самозаспокоєння у нас не повинно бути. В гуртожитку по вул. Артема, 43 на низькому рівні перебуває культурно-масова робота, все обмежується лише танцями. У чер воному кутку гуртожитку факультету іноземних мов (вул. Чай- ксвського, 33) відсутня наочна агітація, студрада не має плану політико-виховної роботи. Студрада гуртожитку по площі Дзер- жинського, 4 (голова студради і. Богатирьов) нічого не робить для покращення санітарного стану гуртожитку. Делегати XV профспілкової конференції повинні критично оці нити роботу профкому університету, вказати на недоліки в роботі всієї профспілкової організації університету і накреслити конкрет ні заходи щодо їх ліквідації. На партійних зборах університету 12 листопада в університеті від булись звітно-виборчі партійні збори. З звітною доповіддю ви ступив секретар парткому тоз. Ку чер. По доповіді парткому розгор нулись жваві дебати. У своїх ви ступах комуністи університету ви світлили багато різних питань університетського життя. Комуніст тов. Сідельников при святив виступ справі підготовки спеціалістів вищої кваліфікації — докторів наук. — ■ У нас є талановиті люди, — сказав він, — але часто їм не ство рюють необхідних умов для пло дотворних занять наукою. На думку тов. Корніенка, пар тійна організація повинна приді лити увагу точнішому визначенню профілю спеціалізації випускни ків хіміків. Він критикував та кож роботу господарської части ни університету. Як зазначив у своєму виступі тов. Гнідаш, на деяких факульте тах партійні організації непогано керують профспілками. Він бага то говорив також про стан справ у гуртожитках, зокрема про те, що комсомольська організація усунулася там від виховної ро боти. Стривоженість справами на фіз маті прозвучала у виступі тов. Хот- кевича: через відсутність житла факультет залишили ряд спеціалі стів різних кваліфікацій. Тов. Терсщенко говорив про серйозні труднощі, які відчуває молодий радіофізичний факультет. На факультеті не вистачає лабо- рантів, він майже не забезпечуєть ся матеріалами, робочою площею. На думку тов. Галузи, на фа культетах погано ще налагодже но контакт між окремими секто рами партійного та комсомоль ського бюро. Він вважає за до цільне. щоб молоді комуністи, які працюють в комсомольській орга нізації, періодично звітували про свою роботу на засіданнях пар тійних бюро. Пам ’ яті академіка І. М. Булаи- кіна присвятив значну частину свого виступу тов. Нікітін. Покій ний ректор був великим ученим, що прокладав нові шляхи в нау ці. Провідними рисами його ха рактеру були партійна принципо вість і справжній гуманізм. Треба продовжувати славні тра диції І. М. Буланкіна, сміливіше розгортати фронт ^наукових до сліджень в університеті. На думку тов. Воскресенського, партком університету не завжди враховував переобтяженість чле нів кафедри історії КПРС різни ми дорученнями. Про важливість педагогічної підготовки студентів говорив гов. Богатов. На окремих факуль тетах немає чіткого визначення педагогічного профілю майбутніх спеціалістів. Інколи виходить, що протягом п ’ яти років студентів орієнтують, скажімо, на майбут ню дослідницьку діяльність, а по тім направляють педагогами. Тов. Махинько розповів про за ходи по підготовці майбутнього поповнення студентів через мере жу підготовчих курсів, а також про завдання, які незабаром по стануть перед університетським колективом у зв ’ язку з стажуван ням студентів після третього К УР С У- На питанні про підготовку на укових кадрів найвищої кваліфі кації докладно зупинився тов. Лав рушин. Він окремо виділив коло найважливіших питань, які уні верситет сам розв’язати не може і де він потребує допомоги міських та обласних організацій. Не створення ботанічного саду, реорганізація музею дарвінізму та ін. Наприкінці дебатів виступив перший секретар обкому КП Укра їни тов. Титов. Він поздоровив колектив університету з перемо гою на ланах Петрівського та Бо- ровського районів, сказав, що тру дящі області пишаються успіхами учених Харкова. Але досягнення університету могли бути б ще значнішими, якби не ряд серйоз них недоліків, зокрема в партій ній роботі. Тов. Титов закинув доповідане ві те, що у звіті приховані були факти про зниження академічної успішності студентів порівняно з минулим роком. Треба з ’ ясувати причину такого зниження. Серед недоліків у науковій роботі від значено було те, що досі чомусь не підтримана ідея створення ла бораторії раднаргоспу при хіміч ному факультеті. Повернувшись знов до питання про спеціаліза цію випускників, тов. Титов заува жив, що університет повинен го тувати викладачів. І тільки країн, з них потім будуть відібрані длі. науково-дослідницької роботи. Збори затвердили резолюцію в якій накреслено конкретні захо ди, спрямовані на поліпшення ро боти партійної організації універ ситету. Ми мрією про мир живемо Зал Палацу культури ХЕМЗу у святковому вбранні. В коридорах, фойє — скрізь чути ве селий сміх, жваві розмо ви. Тут зібралася мо лодь. Сьогодні, 17 листо пада, представники мо лоді нашого міста від значають своє свято — Міжнародний день сту дентів. Близько 2000 студен тів, робітників та пред ставників комсомоль ських організацій запов нили зали Палацу. Уро чистий вечір відкриває секретар Харківського обкому ЛКСМУ т. Си- нельников. Він гаряче вітає всіх учасників ве чора з святом і бажає нових успіхів. Далі Си- нельников спиняється на деяких проблемах між народного студентського руху. Він наводить фак ти злиденного життя студентів у капіталістич них країнах. Але молодь усього сві ту тягнеться до світла, до знань. Розгортається боротьба студентів капі талістичних країн за свої права. Т. Синельников розпові дає про життя студентів Радянського Союзу і, зокрема, вузів нашого міста. У 1960 році вузи Харкова підготува ли 6000 фахівців з ви щою та середньою сп< ціальною освітою. Сту денти міста ведуть шеф ську роботу на підпри ємствах, у колгоспах, ак тивно підтримують всі вузівські заходи. Сту денти університету у кіль кості 1800 чоловік пра цювали на будівництві нового корпусу універси тету. Вони ж побудува ли спортивний майдан чик. Всі ці справи ще вище підносять мораль ний рівень нашої моло ді, яка живе в прекрас ній країні, де повністю забезпечене право на навчання. Слово надається голові китайського земляцтва студентів китайців Сун Чжей-цзіню. Темноволо сий юнак схвильовано вітає присутніх з Міжна родним днем студентів і бажає їм від імені ки тайської молоді ще біль ших успіхів у навчанні. Під оплески всіх при сутніх Суи Чжей-цзінь передає подарунки пре зидії вечора від китай ських студентів. що вчаться в Харкові. На трибуні чех Іроуш Іржі. Він також вітає всіх із святом і розпові дає про життя студентів у Чехословацькій Соціа лістичній Республіці. Про життя студентів болгар розповів секретар болгарського земляцтва Ніколе Іософов. Яскраву полум ’ яну про мову виголосив грецький студент Нікос Цангас. який вчиться в універси теті на філологічному фа культеті. — Велике спасибі ми говоримо вам, людям країни супутників, за те, що ви так чуйно про нас піклуєтесь, що надали можливість одержати вищу освіту, — говорить Нікос Цангас. ‘ Він розповідає про ге роїчну боротьбу патріо тів Греції за своє визво лення, про Маноліса Гле- зоса — національного ге роя Греції, якого зато чили в катівню. — Але це нас не ля кає, — рішуче заявляє Нікос Цангас, — і ми будемо боротися до кін ця за сонце правди, бо, як каже народне грецьке прислів’я, сонце не пере стає світити від того, що його бояться У летючі миші. На трибуні Михайло Бондаренко — студент університету. Він пропо нує послати вітальну те леграму керівництву Міжнародної спілки сту дентів. У відповідь – схвальні оплески. Після урочистого засі дання відбувся святко вий концерт, участь у якому взяли студенти за рубіжних країн, що на вчаються в Харкові. У перервах я розмов ляв з деякими студента ми з країн народної де мократії і попросив їх розповісти про вражен ня від їх перебування в Харкові. Ось що мені розповіли: Хажихберов, монголь ський студент: «Дій ду же задоволені тим, що навчаємося в Радян ському Союзі. Велике спасибі вам, друзі, що ви люб ’ язно відкрили нам двері в науку»; Сун Чжей-цзінь: «До звольте передати через вашу газету сердечний привіт студентам Харків ського університету і по бажати їм найкращих успіхів у навчанні. Хай міцніє дружба між на родами Китаю і СРСРІ»; Іржі Іроуш: «Поздо ровляю читачів «Харків ського університету» з святом студентів і бажаю успіхів у навчанні. Буде мо навіки разом!». Урочисто і піднесене лунає в залі Гімн демо кратичної молоді. «Ми мрією про мир живе мо»… — співається в пісні, і ці слова символі зують непохитне праг нення молоді всього сві ту до миру і дружби. В. ТАМАРІН, наш кор. Вшановуючи пам ’ ять великого письменника Урочисто відзначила громад ськість нашого університету 50-річчя з дня смерті видатного письменника землі русько/, видат ного митця світової культури Л. М. Толстого. Відбулось засідання Вченої ра ди університету. З доповіддю «50 років з дня смерті Л. М. Тол стого» виступив завідуючий ка федрою російської літератури М. ГІ. Легавка. Викладачі і студенти філологіч ного факультету зібрались на наукову конференцію, присвячену пам ’ яті Л. М. Толстого. «Толстой і сучасність» — з та кою доповіддю виступив М. П. Легавка, завідуючий кафедрою ро сійської літератури. Про твір Л. М. Толстого «Ранок поміщика» підготував до конфе ренції доповідь доцент кафедри російської літератури і. Г. Ілю- хін. Важлива проблема зв ’ язків Тол стого з українською літературою і культурою стояла в центрі уваги доповіді викладача кафедри росій ської літератури кандидата філоло гічних наук Л. В. Лівшиця. В конференції активну участь взяли і науковці кафедри україн ської літератури. Про високу оцін ку Л. М. 1 олстим творчості і діяльності видатного сина укра їнського народу Г. С. Сковороди розповіла у своєму виступі на конференції доцент А. М. Ніже- исць. о великою увагою прослухали присутні доповідь доцента кафед ри російської мови О. М. Фінке- ля «Толстой про майстерність пе рекладу». Член СИТ факультету Н. Ду- бинська присвятила свій виступ великій майстерності Толстого. Про мовну майстерність Л. М. Толстого говорив на конференції доцент Г. 1. Шкляревський. Чудові виставки, влаштовані в ЦПБ і приміщеннях учбової біб ліотеки, яскраво розповідають про творчий шлях видатного письмен ника, про його прогресивну діяль ність, про високу оцінку, яку дав творчості Л. М. Толстого В. І. Ле нін, про те значення і вплив, який мала творчість Толстого на роз виток російської і світової літе ратури. Ноетіпішй клу?5 відкрито Зовсім недавно, 17 листопада, на четвертому курсі російського відділення відкрився Поетичний клуб. Засідання Клубу проводять ся під керівництвом доцента М. В. Чернякова. Члени Клубу обговорюють нові вірші, поетичні збірники, вчаться розуміти поезію. До відкриття Клубу вийшла курсова стіннівка «Ентузіаст», на сторінках якої четвертокурсники вітали відкриття Клубу, вислов лювали свої побажання, думки про форми роботи. — Ми повинні прийти в школу з певним запасом знань, і не ос таннє місце в цих знаннях посіда тиме вміння показати і донести до наших слухачів багатство по езії, — пише Валя Труш. — Корисно мати змогу навчитися аналізувати художній твір…. — Якщо ідея поетичних вечорів знайде підтримку у більшості сту дентів і здійсниться на практиці, то таку ідею можна тільки віта ти, — гака думка студента Г. За- левського. — Поетичні вечори схвалюю… Крім обговорення новинок, пропо ную знайомитися з творами де яких сучасних поетів: Мартино- вим, Слуцьким, Боковим та інши- ми, — висловлює побажання Клу бові Н. Сукаленко. «Поетичний клуб нам під си ну», — пише «Ентузіаст». Студенти четвертого російсько- ’ о запрошують на засідання свого Клубу всіх бажаючих. Л. МОРОЗОВА, студентка четвертого курсу філфаку. ,ЩОБ ВІДСТУПИЛА СТАРІЄТЕ У Цій аудиторії багато різних приладів. Вони стоять, ніби вер стати на заводі, і чекають люд ських рук. Це лабораторія. Скіль ки в ній проведено дослідів, скіль ки нового в науці відкривають у її стінах учені! Ось апарат Варбурга. Тонкою методикою його роботи успішно оволоділа молода співробітниця кафедри фізіології тварин Анто- ніна Олексіївна Пашкова. За до помогою цього приладу вона при мусила жити тканини вагою 25 — 100 млг. Така тканина вміщуєть ся у розчин, який замінює кров, у бані апарата підтоим’ ‘?■”*”<, три пература 37° тепла, регулярно по дається кисень. 1 тканини живе. А. О. Пашкова за допомогою ма нометра визначила, скільки кис ню споживають різноманітні тка-. нини. Вона вивчила дихання най- дрібніших тканин. Чому приходить передчасна ста рість? Як змінюється ооганізм з віком? Цим питанням підпорядко вана вся робота кафедри фізіоло гії тварин. Над розв ’ язанням цих проблем працює і асистент ка федри А. О. Пашкова. Зараз А. Пашкова продовжує вивчати зміну організму з віком. Вона готує дисертацію на тему «Вікові особливості окислення жирних кислот і вплив на ці про цеси гормону росту». Науковий керівник дисертаційної роботи — професор В. М. Нікітін. Під його керівництвом А. О. Пашкова про вела багато дослідів, які дали змогу визначити, як змінюється з віком жировий обмін, як відбу вається окислення жирних кис лот. Вона внесла свій вклад у науку про вікову фізіологію, бо до неї даних про жировий обмін у науці не було. По наслідках дослідів науко вець Пашкова написала статті, які були надруковані в Українському біофізичному журналі. Робота над дисертацією закінчується. А попе реду нові питання й нові досліди Адже ще багато треба зробити, щоб дізнатись про причини ста ріння організму. Тов. Пашкова — вже непоганий викладач, хоча й дуже молодий. Як викладач вона працює з ли стопада 1959 року. Строк невели кий, але зроблено багато. А. О. Пашкова добре прочитала новий курс ендокринології і провела з п ’ ятикурсниками цікаві практичні заняття. Тов. Пашкова — агітатор. Не давно вона стала членом Товари ства для поширення політичних і наукових знань. А. О. Пашкова слідкує за науковою літературою. Знання англійської мови допома гає їй читати зарубіжні наукові видання. Але головне — лабораторія. Тут вона проводить весь вільний час. Своєю роботою в лабораторії А. О. Пашкова допомагає науці швидше вирішити питання про боротьбу : старістю. «У нас дуже хороша ка федра, чудові люди», — говорить Антоніна Олексіївна, і в її голосі відчувається велика любов до всіх, хто її оточує, хто допомагає їй в улюбленій роботі. А. БАННИКОВА. Наш спецкор. ДО УВАГИ ДЕЛЕГАТІВ СТУДЕНТСЬКО Ї ПРОФСПІЛКОВОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ Для доброго відпочинку Профком університету багато уваги приділяв піклуванню про здоров ’ я і відпочинок студентів. За звітний період у різних сана торіях країни відпочило 62 сту денти, в будинках відпочинку — 112, у спортивно-оздоровчому таборі — 370 студентів. 52 сту денти провели свій літній відпо чинок у туристських походах. На •’здоровчі заходи було витрачене 206905 крб. 220 студентам, що особливо потребували матеріаль ної допомоги, була подана грошо ва допомога на суму 28420 крб. Слід відзначити, що в органі зації відпочинку студентів е ба- ато й недоліків, зокрема, ми ще замало приділяли уваги нашому спортивному табору. Для того, щоб наш табір став основною ба- юю відпочинку наших студентів, на наступний рік обком спілки збільшив дотацію в сумі 150 крб. на кожного студента. Це дасть змогу збільшити кількість місць до 300, що в свою чергу потребує розширення приміщення їдальні, яка ледве вміщує 150 чоловік. Слід також подумати і про те, щоб збудувати літній кінотеатр у табо рі, як це зроблено в сусідніх спортивних таборах. Новому складові профкому не обхідно звернути увагу на ці не доліки, щоб позбавитись їх і тим самим поліпшити умови відпочин ку наших студентів. А. МИЩЕНКО, заступник голови профкому. Ростити спортивний колектив Спортивний колектив Харків ського державного університету нараховує понад 3500 спортсме нів. З них велика кількість — розрядники з різних видів спорту. Здавалось би, є на кого спирати ся, борючись за спортивну честь вузу. Але це лише так здається. Бо, на жаль, далеко не для всіх спортсменів ця честь дорога. Останнім часом провідні спорт смени майже припинили регуляр не відвідування тренувань. Особ ливо це стосується футбольної, легкоатлетичної та деяких інших секцій- Які причини? По-перше, побо ювання суворої спортивної дисци пліни, по-друге, нелегкі умови тренувань, що створилися у зв ’ яз ку з холодною осінню, несприят ливою погодою. Безумовно, впли ває і відсутність хорошого залу для проведення справжніх занять секцій. Але труднощі ці — явище тимчасове, а для виховання но вих спортсменів замість тих, хто мав І і II розряд і припинив тре нування, потрібно буде часу біль ше, ніж для завершення будівниц тва спортивного залу. Що можете сказати ви, Вовк — студент біо факу (І розряд з боротьби), Раго- зянська з фізмату (II розряд з легкої атлетики), її товариші по факультету Медвєдєва (II розряд з художньої гімнастики), Гречихін (І розряд з футбола)? Невже не соромно вам підводити універси тет? Але провести з спортсменами виховну роботу — це лише один бік питання. Є й другий. З ста новища, що склалося, слід зроби ти висновок: ні в якому разі не можна довіряти спортивну честь університету вузькому колу про відних спортсменів, бо після того, як вони перестають займатися спортом, різко знижуються ре зультати університетської коман ди на змаганнях. Спортивний клуб університету вирішив перенести основну части ну роботи на факультетські ради ДСТ «Буревісник», посилити їх відповідальність за проведення факультетських заходів і відвіду вання спортсменами факультету спортивних секцій. Цього року ли ше ради ДСТ біофаку (голова т. Коноз) і істфаку (голова т. Ісенко) зуміли непогано нала годити спортивну роботу. Клуб на одному з останніх сво їх засідань ухвалив нагороджува ти факультетські ДСТ «Буревіс ник» за кращу постановку спор тивної роботи на факультеті вим пелом, грамотою і безплатною пу тівкою до спортивного табору. За кращу постановку агітаційно-ма сової роботи рада ДСТ факульте ту нагороджуватиметься вимпе лом і грамотою. Справа честі спортсменів, спор тивних активістів університету докласти всіх зусиль, щоб відно вити славну спортивну традицію нашого вузу. Ми віримо, що так воно і буде. О. УТВА, голова спортивного клубу університету. ІЗ ЗВІТУ СТУДЕНТСЬКОЇ КАСИ ВЗАЄМОДОПОМОГИ За звітний період до студентської каси взаємо допомоги надійшло 24 061 крб. 78 коп. За звітний період видано з каси 22 329 крб. 53 коп., у тому числі безповоротної допомоги на суму 100 крб., ви дано членських внесків — 5880 крб. 65 коп., довго строкових позик — 4107 крб. Каса має багато боржників. Серед них — Ібсту- дентів істфаку: Капустін, Шевердіна, Журба та ін., Древаль з фізмату, Багно, Алемєєва та ін. з геогра фічного, Савченко, Білецька з філфаку, Зіпранець з хімфаку. Ці люди, не повертаючи вчасно гроші до каси, тим самим позбавляють своїх товаришів можливості одержати допомогу. Не всі казначеї студентської каси сумлінно став ляться до своїх обов ’ язків. Так, казначеї географіч ного (3. Багно) і філологічного (Т. Шейко) фа культетів у цьому семестрі жодного разу не при ходили в профком, не зібрали внески з студентів. Голови профбюро цих факультетів зовсім не при діляють уваги студентській касі взаємодопомоги. ТВІЙ ДІМ РЕЙД Гуртожиток у житті студентів має неабияке значення. На весь дов гий період навчання він стає рідною домівкою для всіх, хто живе в ньому. І цілком природно, що всі студенти хочуть йо го бачити, й самі багато роблять, щоб він став таким. Але одних зусиль студентів, само собою зрозуміло, не досить. Ознайомитись з умо вами побуту і відпочин ку студентів філологіч ного факультету — та кою була мета рейду по філфаківському гурто житку. Цей рейд був проведений у вівторок, 15 листопада, у присут ності представників студкому і комсомольсь кого бюро факультету. В цілому, враження непогане: в гуртожитку і в кімнатах студентів, особливо в кімнатах сту денток наприклад в кім наті No 12 (староста В. Сафронова), No 20 (староста Л. Булгакова), А: 9 (староста — Ф. Білоус), чисто і затишно, регулярно прибирається. Санітарний стан гурто житку взагалі на висоті. Але окремі недоліки псують усю картину: килимки і тумбочки ду же старі, у побутових потрібно відремонтувати газові горілки, подекуди зробити незначний ре монт. Профком і госпча стина університету по винні допомогти усуну ти ці недоліки. Студкомові і комсо мольському бюро фа культету слід приділити серйозну увагу організа ції відпочинку студентів у вихідні і передвихідні дні. Не можна обмежу ватися лише суботніми танцями, при бажанні студкому відпочинок студентів можна зроби ти різноманітнішим. Можна організувати зу стріч із студентами те атрального і художньо го інститутів або з пое- тами початківцями чи письменниками Харкова. Ніхто не став би запе речувати проти цікавої і змістовної лекції. Од ним словом, чим більше енергії і винахідливості буде вкладено в справу відпочинку студентів, тим веселіше і цікавіше буде життя гуртожитку. Під час танців у су боту треба призначати чергових, бо від занадто великої «популярності» філфаківського гурто житку страждає його репутація. А. МАКСИМОВСЬКИЙ Б. СНОПИК, студенти філфаку. Що мені хотілось сказати після зборів СТАТТЯ ВМІЩУЄТЬСЯ В ПОРЯДКУ ОБГОВО РЕННЯ В ІДБУЛИСЯ звітно-виборчі за- гальноуніверситетсьні пар тійні збори. Грунтовна доповідь тов- Кучера і змістовні дебати по казали, що зробила партійна орга нізація університету за звітний рін, виявили існуючі недоліки, на креслили найближчі завдання. По-партійному принципова і ді лова промова секретаря обкому тов. Титова дала напрямок май бутній діяльності новообраного парткому і всім нам. І все ж думається, що я маю право напи сати про те, що мені здасться до сить важливим, на що треба звер нути увагу нашій парторганізації. Можна зрозуміти, чому у висту пі секретаря комсомольської орга нізації університету тов. Галузи не прозвучали на повну силу три вога про те як вчаться комсо мольці, але хочеться, щоб у що денній роботі комссмольсьного ко мітету питання якості навчання посіло основне місце. Я не можу писати про весь університет, але мені ясно, що питання якості на вчання не стоять в центрі уваги комсомольської організації філо логічного факультету, я не бачу керівництва комітетом комсомолу університету комсомольською ср- ганізацісю філологічного факуль тету. Не можна судити про на вчання по результатах сесії. Ще Чехов писаз про свого героя: «Учится скверно, но курсы окан чивает». Чимало і в нас таких студентів. Далеко не всі студенти вчаться охоче, зі смаком. Ще над то багато ходить по факультету оаидужих і до літератури і до школи людей- Тепер, коли бажаю чих вчитися у вузах багато, немає потреби тягти таких. А на курсах не чути пристрасного голосу ком сомольського активу. Вкрай по гано відвідуються лекції, особливо на п ’ ятих курсах. Мені здається, що у нас іноді недооцінюють повсякденну, чор нову роботу, вважаючи це все дрібницями. Є навіть, викладачі, які твердять, що їм байдуже, чи ходить студент на лекції, чи ні, аби знав матеріал під час екза мену. Але за 10 хвилин екзамену не можна перевірити знання сту дента, а лише його орієнтацію в питанні. Більш-менш розвинений філолог може одержати навіть «п ’ ятірку», знаючи далеко не все, що вимагає програма. Та справа, врешті, і не в оцінці, справа в ставленні до рсботи, в чесності, в бажанні знати грунтовно і міцно. Гуртожиток. Вже кілька років хвилює мене питання порядку в ,Ще раз про художню самодіяльність За останній час університетська громадськість багато уваги при діляє розвитку художньої само діяльності в університеті. Питан ня про стан і розвиток худож ньої самодіяльності обговорюва лись на засіданнях партійного комітету, профкому. Слід відзначити, що робота де яких колективів пожвавилась, і незабаром студенти зможуть по бачити естрадний огляд нашого «новонародженого» студентського естрадного театру і спектакль драматичної студії. Непогано працює танцюваль ний гурток. Більшість його учас ників — новачки, але вони вклю чились у роботу з великим інте ресом. У цьому велика заслуга керівника колективу В. С. Баб- кова. Гірший стан справ у хоро вому гуртку. Ні про яку серйоз ну роботу хору не може бути мо ви, бо навіть відвідування занять незадовільне. А програма роботи обіцяє бути дуже цікавою і ко рисною. За ініціативою керівника хору А. Д. Волкової і активу пе редбачається розучування велико го пісенного репертуару, а таксж заняття з теорії музики і сольфе джіо. Таким чином хористи ово лодіють основами музичної гра моти, техніки диригування і на далі зможуть самі керувати хо ровими гуртками. Для того, щоб університетські гуртки художньої самодіяльності працювали на повну силу, треба перш за все розв ’ язати давню су перечку: що важливіше — уні верситетська самодіяльність чи факультетська? Вам здається, цю суперечку розв ’ язати можна. Кожний факультет має змогу створити концертну бригаду, здат ну задовольнити потреби факуль тету і шефської роботи — висту пи на факультетських вечорах, оглядах, у підшефних колективах, на виборчих дільницях і т. ін. Всіх інших учасників художньої само діяльності слід було б направити в університетські гуртки, де во ни працювали б під керівництвом досвідчених спеціалістів. Громадські організації факуль тетів повинні слідкувати за робо тою цих студентів в університет ських гуртках. Тільки за цих умов ми можемо створити сильні колективи, здатні захищати честь університету. Адже у минулому навчальному році у виступах к міському огляді університетські колективи мали незадовільні ре зультати, і тільки троє учасників добились права виступати на об ласному огляді. Велику тривогу викликає не стача репетиційних приміщень. Зараз у нас працюють 8 колекти вів (крім факультетських), а пра цювати їм ніде. Репетиційна кім ната у десятому корпусі має пло щу в 14 кв. м, і звичайно ж, не може задовольнити потреби всіх колективів. Недавно хор, танцю вальний колектив і естрадний театр почали працювати в кімна ті Я: 2, 12 корпусу. Але це при міщеним незабаром буде віддано під читальний зал, і ці колективи знову не матимуть даху над голо вою. Слід відзначити, що культкомі- сія профкому (голова А. Вовк) недостатньо займалась питаннями керівництва художньою самоді яльністю. А з початку навчаль ного року ця комісія зовсім пере стала існувати, бо А. Вовк був обраний секретарем комсомоль ського бюро факультету і, звичай но, займатися якою-пебудь робо тою в профкомі не міг. Не досить енергійно працювало правління студентського клубу. До складу правління деякі фа культети рекомендували людей, які ніколи не брали участі в ху дожній самодіяльності і не цікави лися нею. Засідання правління клубу скликались рідко, та й чле ни правління на них майже не з ’ являлись. Зараз партійний комітет затвер див раду студентського театру, до складу якої увійшли ентузіа сти художньої самодіяльності з числа викладачів і студентів, що зможуть подати дійову допомогу в розвитку самодіяльної творчості студентів університету. На закінчення хотілось би по бажати, щоб керівництво і . гро мадські організації університету і факультетів серйозніше стави лись до художньої самодіяльності, розглядали б її як велику, сер йозну і потрібну справу, яка сприяє духовному розвиткові сту дентства. м. СОКОЛОВСЬКИЙ. НАШІ ПРОФОРГИ Беріть приклад з кращих Головною ланкою профспілкової організації на факультеті є профгрупа. Це найменша одиниця профорганізації. Всі успіхи профспілкової організації залежать від того, як поставлена робота профспілкової групи, хто очолює групу. Кращими профгрупоргами на хімічному факультеті були сту дентки 111 курсу В. Литвинова і Н. Ніколаєва. Вони сумлінно ви конували свою роботу, своєчасно збирали членські внески, піклу вались про побутові умови студентів своєї групи, подавали допо могу тим, хто її потребував, своєчасно забезпечували студентів проїзними квитками, перші на факультеті провели заміну проф квитків. В. Литвинова і 11. Ніколаєва заслужено користуються по вагою студентів своїх груп. У той же час групорги Лотников (II курс), Маханьова і Гри цай (V курс) безвідповідально ставились до своїх обов ’ язків. Так. наприклад , Лотников сам не платив своєчасно внески, не провів до цього часу обмін профспілкових квитків, так само як Грицай і Маханьова. В основному ж наша профспілкова організація з своїми зав даннями справилась. Хочеться, щоб усі новообрані групорги чесно ставились до своїх обов ’ язків. Беріть приклад з своїх товаришів — Ніни Ніколаєвої і Віри Литвиновпї. Ю. КИРЮХІН, голова профбюро хімічного факультету ПРАЦЮЮТЬ СУМЛІННО, ЧЕСНО Історичний факультет підходить до звітної профспілкової кон ференції, закінчивши обмін профспілкових квитків, не маючи за боргованості з профспілкових внесків. На історичному факультет, кожен студент знає, що він завжди може звернутися до профспіл кового бюро за допомогою, причому не лише матеріальною, і, як правило, цю допомогу одержить. Можна з гордістю сказати, що на нашому факультеті авторитет профспілкової організації висо кий. 1 досягнуто це завдяки сумлінній, чесній роботі профоргів наших студентських груп. Георгій Скибін, студент другого курсу, профорг другої групи. Він прийшов до нас із флоту. Звідти приніс високе почуття това риства, гаряче прагнення допомогти товаришеві, вміння піклува тися про друзів, про їх життя, матеріальні умови, відпочинок. На третьому курсі студенти люблять і поважають свого проф орга Капітоліну Скворцову, чуйного і уважного товариша, яка ні коли не буде байдужою до людини, що потребує допомоги. Чимало хорошого можна розповісти майже про кожного профорга історичного факультету. Всі вони ніколи не обмежують ся збиранням членських внесків, а завжди почувають відповідаль ність за успішне навчання товаришів, за сприятливі для цього навчання умови, за відпочинок групи, за її повсякденне життя. Любить свою почесну працю профорга другокурсниця Ніна Лахненко. Вона часто буває в гуртожитку, де живуть студенти групи, добре знає умови і потреби кожного, а тому завжди вміє вчасно допомогти товаришеві продовжувати нормальне навчання. Серед кращих можна і слід обов ’ язково назвати профорга- ветерана четвертокурсника Віктора Марченка. На четвертому курсі навчається Віктор і четвертий рік працює профоргом, бездо ганно працює. Добре було б, коли б з профоргів нашого факультету бралії приклад всі профорги університету. О. КИРЮХІН, голова профбюро хімічного факультету. Два стилі — два результати Успіх профспілкової роботи на факультеті багато в чому зале жить від її організації. Ось чо му профком університету особли ву увагу звертав на організаі’ій- но-масову роботу на факультетах і в гуртожитках. Найбільш відчутна роль органі заційно-масової роботи в проф спілковій організації історичного факультету, де голова профбюро тов. Редька. Під керівництвом партбюро і в тісному зв ’ язку з комсомольським бюро він зумів налагодити роботу профспілкової організації. Засідання профбюро проходили регулярно, підготовка до них була продумана і серйоз на. На засіданнях виносились конкретні рішення, що сприяли активізації профспілкової роботи на факультеті. Добре була по ставлена індивідуальна робота з членами профспілки, що давало змогу виявити потреби, запити студентів. Завдяки вмілій постановці ор ганізаційно-масової роботи на фа- культеті профспілкова організація істфаку сприяла покращенню на вчання, дисципліни студентів, під вищенню рівня політико-масово’ роботи, розвитку художньої само діяльності. Але цього не можна сказати про профспілкову організацію фізмату, яка є найбільшою в уні верситеті (голова тов. Танцюра) Тов. Танцюра багато уваги при діляв житлово-побутовій роботі залишаючи осторонь організацій но-масову. Так, наприклад, були випадки зриву засідань профбюро факультету через неявку членів профбюро. Тов. Танцюра мало за лучав до роботи широкий проф спілковий актив. Фізмат до цього часу не закінчив обмін профквит ків, не виконав плану сплати членських внесків. На ці окремі моменти організаційно-масової ро боти профбюро фізмату слід в майбутньому звернути найсерйоз нішу увагу. Оргкомісія профкому. Потрібен дійовий контроль Те, що пропущена лекція – втрата певної частини знань, ні для кого не секрет, не відкриття. І все ж, на жаль, говорити про це доводиться дуже часто. Студенти другого курсу хіміч ного факультету погано відвіду ють лекції з історії КПРС. Знає про це комсомольське бюро фа культету, знає і чекає, очевидно, поки якихось заходів вживе дека нат. 10 листопада на лекції з полі тичної економії відсутні були хі міки Губаренко, Пазвич, Голота. Взагалі, Голоту так і звуть на фа культеті «вільним слухачем». Таї. невже ж не вистачає у хіміків сил поставити на місце тих, хто порушує трудову дисципліну, не вже ж з такими явищами і нада лі буде боротися лише деканат, а комсомол їх обходитиме? Студенти першої групи третьо го курсу біофаку Ходикіна, Бон даренко, Володченко, Рожкова, Александрова не з ’ явились 14 ли стопада на лекцію. Правда, для життя біологічного факультету Ці- не типове явище. Деканат разом з активом груп суворо контролю ють відвідування занять. Але є у важливій справі нала годження відвідування лекцій ще один важливий момент. Те, що студенти зобов ’ язані регулярно відвідувати заняття і не пропу скати їх без поважних причин, те, цо за безпричинні пропуски за нять треба суворо карати, — усе це вірно. Але дуже хороше заува жив у бесіді з нашим кореспон дентом декан біологічного факуль тету доцент Г. І. Семененко, що іноді погане відвідування лекцій залежить і від якості цих лекцій, від підготовки і кваліфікації лек тора. І хоча ніщо не може зняти з студентів відповідальності за пропуски занять, все ж декана там слід було б глибше цікавитись причинами, чому одні і ті самі студенти добре відвідують лекції одних викладачів і намагаються іноді уникнути лекцій інших ви кладачів. Очевидно, частіше на кафедрах слід ставити питання про якість лекцій, слід давати їк оцінку більш принципове. Б. ТОШНА, наш кор. наших гуртожитках. Нібито фа культетський актив зважує все, коли вирішує питання про надан ня місця в гуртожитку. • Та чо мусь, коли людина потрапила в гуртожиток, вона забуває про норми людського співжиття. При чому, коменданти зовсім ухили лися від наведення порядку в гур тожитку. В побутових брудно, всі смітять, а прибирає черговий уве чері. Здавалось би, кожна дівчи на могла б, зваривши щось, ви терти плиту, але цього не робить ся. Всі наші студентки добре одяг нені, на багатьох золоті прикраси, годинники, але економлять на сір никах, горілки підпалюють папе ром, і по всій побутовій літають клапті горілого паперу. Немає нія кого режиму дня, ходіння допізна заважає нормальному відпочинко ві. В гуртожитку деякі п ’ ють вино і горілку. Я зовсім не пропагую монастирський статут, але певна, що ми відповідаємо за студен тів, які живуть тут без батьків, і режим у гуртожитку не завадив би їх життю, а навчання від цьо го тільки виграло б. Я поставила лише два дрібних питання, але думка моя зводить ся до того, що, виховуючи вчите лів, майбутніх вихователів, ми по винні, насамперед, виховати їх щоденну поведінку. Рішуче боро тися з тим розривом, який ще є у нас між теорією і практикою: людина складає екзамен з су спільних дисциплін на «добре» і «відмінно» і виявляється нікчем ною при перших же життєвих ви пробуваннях. У нас великий і добре підгото ваний викладацький колектив, зрозуміла та турбота, яку вияв ляє парторганізація і ректорат до питання підготовки кадрів- Проте сумно слухати, коли багато років підряд на різних зборах і засідан нях говорять про створення умов для одних і тих же товаришів, які повинні стати кандидатами наук Чи докторами наук. Роки йдуть, товариші ке виправдовують спо дівань, а керівництво все продов жує підказувати колективові, що саме ці товариші мають кимось стати. А за цей час люди, які не зараховані до числа вибраних, пи шуть і кандидатські і докторські. Було б добре, якби новообраний партком не займався створенням штучних, виключних умов неве ликій групі людей, а думав про всіх викладачів університету, не хай ці кадри ростуть природно, хто гідний, той і ростиме, навіщо створювати оранжерейні плоди? І, нарешті, мені дуже боляче бачити, коли частина наших ви кладачів думає лише про своє благополуччя, не боліє за честь і славу університету, який їх людьми зробив. Дуже хочеться, щоб кожен з нас сам виявляв іні ціативу, сам прагнув якомога більше зробити для університету, пам ’ ятав про його славу і в вели кому і в малому. Доц. М. КЕНІГСБЕРГ, член КІіРб. ,Вісті з практики ЦЕ ЧУДОВА ПРОФЕСІЯ M«, п ’ ятикурсники географи, за час навчання в університеті побували на багатьох практиках: і учбових, і виробничих. І ось, «арешті, педагогічна. Відверто ка жучи, всі дуже хвилювались: ви йдуть чи не вийдуть з нас педа гоги? Адже це не лише знання предмета, не лише, навіть, уміння викласти його правильно, це ще і вміння працювати з дитячим ко лективом, вміння захопити дітей географією, зробити уроки ціка вими, захоплюючими. Зміївська середня школа No 1. Тепер можна з гордістю сказати, що ми, група практикантів з уні верситету, під керівництвом нашо го методиста Олени Миколаївни Мінаєвої добре зарекомендували себе. Уроки, що їх давали студенти, відзначалися глибиною змісту, вдумливим ставленням до теми, правильним методичним підходом. У кожний урок практиканти на магались вносити щось нове, ці каве. І часто це їм вдавалося. А макети та інші наочні приладдя, що готували студенти до кожного заняття, робили уроки більш гли бокими, зрозумілими. Важко переоцінити допомогу, яку подали нам, початківцям, до свідчені вчителі школи. Галина Василівна Богуріна, Георгій Геор гійович Єрьомін щоденно і щого динно допомагали нам і порадами, і своїм досвідом, і тим, що дозво ляли нам завжди бути присутніми при їх роботі з класом. Ми при глядались до всього: і як став ляться оцінки, і як розмовляють з учнем, і як будують вони уроки. Практика допомогла нам не ли ше оволодіти В ЯКІЙСЬ мірі вмін ням вести урок, а й познайомила нас з иозакласною роботою, з ви- ‘ховною роботою в школі. Надовго збережеться в пам ’ яті організований у школі вечір зу стрічі з студентами ПІР, що на вчаються в ХДУ. Чудово проЕшгв підготований студентами вечір «Африка сьогодні». Причому, як не дивно, п ’ ять років живемо, на вчаємося поряд, а лише тут, на практиці, взнали нові здібності декого з товаришів. Чудово підго тувала програму вечора Н. Чорна, а яку захоплюючу вікторину на географічні теми організували Т. Левченко і Н. Клименко! М. Фукс зробила хорошу карту «Африка 1960 р.». Всіх пораду вало художнє оформлення залу, виконане студентами Москалевою, Камницькою, Товстоног та інши ми. А в дні, коли разом з км^г ми виходили в поле на збирання кукурудзи, були на зборах дру жини, ми відчували: діти полю били нас, ми подружились з ними А кого з майбутніх вчителів не радує таке відкриття! Так закінчилася практика. Не забаром ми прийдемо до школи вже як повноправні вчителі, ви хователі дітей. Практика багато чому нас навчила. Хочеться віри ти, що школи будуть задоволені новим поповненням учителів гео графів. Т. КУРІННА, студентка. Світанок Встану разом із зорею ранньою. Вийду з нею в поле — за село. Як же хороше тут на світанні — В колір сонця усе зацвіло. Десь гудуть трактори понад ставом, Спів моторів летить аж сюди — Як же хороше жити наметало, Як же радісно жити в труді! Хай гудуть трактори, а не танки, Орють землю, нехай, а не топчуть поля, Зустрічати ми будемо мирні світанки, П не допустим, щоб кров ’ ю вмивалась земля! Вийду в поле. Там сонце червоне Обігріє ласкавим теплом. Білі зорі в промінні потонуть, Щоб наступної ночі спалахувать знов В. ТАМАР ІН, студент першого курсу філфаку. Вот и ночи. Пришли они зимние. Первопутным далеким путем, Осторожно обвешали инеем Тяжелеющий сад за окном. Ты забыла, как звонкая осень Начинала его обнажать. Ты прости, что я начал без спроса О тебе в эту ночь вспоминать. Оттого, что в полях опустелых Будет утром от снега бело — Потревоженно сердце запело И для песни т ебз позвало. П. КОЛЕНСКИЙ. Студент 5 курса филфака. і іг. Серед берізок Фотоетюд І’. Сухотіна, Вірші /Кака Превера Невелика книжечка віршів су часного французького поета Жака Превера у перекладі М. Кудінова у вас у руках. Нічого, що вона тонша студентського зошита. За те скільки в ній думок, почуттів! Скільки прекрасного відкриває перед читачем поет! Ви прочитали перший вірш — «Меняющийся пейзаж», і одразу ж Жак Превер став вам найближ чим другом. Ви йдете разом з по етом напівсонними вулицями Па рижа. Ні сонце, ні місяць не ви кликають радості в робітників країни капіталу. Сонце для них — пекуча спраіа. Воно обпалює їм обличчя; для тих, хто бідний, сон це — це світило побоїщ і злочи нів. Але настане день, і нове гріз не сонце революції засяє над люд ством, зв ’ яже всіх робітників золотими пасмами своїх променів у єдині могутні лави. А коли під німуться сили народні, то нехай не виставляє вишкірені зуби гни- лий пейзаж капіталу, його знищать «…и потом сожгут и с земли сметут пейзаж нищеты, барыша, мазута и пыли и, распевая песни, другой пейзаж создадут, прекрас ный и новый пейзаж, на котором цветы зацветут, и будет он полон жизни, и радовать взгляд, и люди многое сделают с помощью нового солнца и даже зиму в весну превратят». Поет страждає, бореться, і ра зом з ним у цю боротьбу вступає і читач. Вірш «Голодное утро». Три дні ходить людина без їжі, голод спо творює їй обличчя, жахливі муки викликає вітрина, де виставлено паштети, консерви. А з кафе чу ти легенький стук крутого яйця, яке розбивають, хрускіт пиріж ків, пахощі кофе. Від голоду же- брак хитається, у голові туман. Він повторює: «Так продолжаться больше не может!». Жак Превер не обмежується співчуттям страждаючій людині, а бореться проти несправедливо сті. Темою багатьох його віршів є боротьба за мир. Ось вірш «Бар бара». Красива від щастя і кохання, живе молода дівчина Барбара у місті Бресті. Посміхаючись усім, поспішає на побачення з коханим, незважаючи на сильний дощ. Але потім війна… Інший дощ пішов над Брестом, дощ з вогню, заліза і сталі. Де тепер Барбара, де та людина, що її чекала? Скільки страждань приносить війна! У віршах Жака Превера ми відчуваємо силу, переконливість, і прочитавши поезії «Речь о мире», «Потерянное время», «Париж ночью», «Зыбучие пески», «Тай ная вечеря», «Прямая дорога» та інші, ви неодмінно вивчите їх на пам ’ ять. М. КУРЦЕВА. Багато студентів цікавляться мистецтвом. Деякі з них колек ціонують репродукції з картин і мають вже свої маленькі «Тре- тьяковські галереї». Тим, хто ба жає вивчати мистецтво, допома гають недільні читання і лекції, які проводять члени Київського міського відділення Товариства для поширення політичних і на укових знань УРСР та співробіт ники Київського державного му зею російського мистецтва. Міцніють дружні зв ’ язки між фізичним факультетом нашого уні верситету і народним підприєм ством «Цейс» в місті Ієна (Ні мецька Демократична Республі ка). Кожного року п ’ ятикурсни- ки-фізики виїжджають на практи ку до німецьких майстрів оптич них приладів. От і цієї осені студенти випуск ного курсу, які спеціалізуються з оптики і фізики твердого тіла, ви їхали на півторамісячну практику в Ієну. На підприємстві «Цейс» вони познайомляться з виробни чим процесом виготовлення оптич ного скла і приладів, працювати муть в контрольно-вимірювальних лабораторіях та складально-мон тажних цехах. В години дозвілля наші студен ти здійснять екскурсії по історич них місцях, побувають на Між- ■ародному осінньому ярмарку в Лейпцігу. З нагоди 60-річчя з дня наро дження генерального секретаря Французької комуністичної партії Моріса Тореза, студенти нашого університету надіслали йому по здоровну телеграму. Недавно від Моріса Тореза одержано відповідь такого змісту: «Дорогі друзі! З великим задоволенням одер жав я вашого листа з нагоди мо- го 60-річчя. Я висловлюю вам найпалкішу вдячність. Я бажаю вам. в свою чергу, найкращих успіхів у вашому на вчанні і у всьому вашому житті Будьте впевнені, що робітничий клас, народ Франції продовжуют: і посилюють свою боротьбу за мир, прогрес і соціалізм. Хай живе дружба між народа ми Радянського Союзу і Франції 3. братерським привітом. Моріс Торса». По сторінках газети Київського університету ЗВІДУСІЛЬ ПОТРОХУ УДАР ПО ПСИХОЛОГІЇ. У Сполучених Штатах дуже за хоплюються різними психічними випробуваннями («тестами»), які нібито дають можливість виявити ділові якості людини. Недавно ка сира Нью-йоркського центрально го банку було висунуто на керів ну посаду, бо він набрав під час «тесту» аж 197 очків. На його місце призначили іншого касира, який зміг набрати лише 97 очків. Але вже на другий день новий ка сир виявив, що його попередник за останні три місяці хапнув з ка си банку 150 000 доларів. НЕ СПОКУСИЛАСЬ. Через якусь плутанину в документах молоду англійську кінозірку Пат Бакулі чотири рази викликали до призовної комісії, щоб призвати її в королівський флот. На кожній повістці, яку вона одержувала, було надруковано заклик: «Стань солдатом. Військова служба в НАТО зробить тебе мужчиною.» Проте Пат Бакулі рішуче відмо вилась стати ренегаткою і зали шилась вірна прекрасній статі. ЯНКІ ЗА КОРДОНОМ. У фе- шенсб; льному паризькому готелі «Нормандія», де по традиції зу пиняються американці, висить таке оголошені я: «Якщо наших шановних гостей кортить взяїи на спогад готельне срібло, то ми ду же просимо робити це потай, бо свідки гадатимуть, що це крадіж ка». ПОМСТИВСЯ… Мільйонер Чарльз Боуксі з Далласа (США) мав одну неприємність у житті — жінка заборонила йому палити вдома. Мільйонер помстився після своєї смерті. У своїй духівниці він заповів жінці все своє майно, з умовою, що вона буде щоденно викурювати сім люльок тютюну. КРАДІЖКА БУДЕ ОСТАН НЬОЮ. Р «азе^і ‘ Стпкт.т ” ’ іт нінген» (Швеція) було надрукова но таке оголошення: «Людина, яка вкрала у нашій книгарні «Кишень- кову книжку моралі», нам невідо ма. Нас зовсім не цікавить, хто вона. Ми тільки дуже просимо її уважно прочитані вкрадену книж ку і не сумніваємось, н’.з після цього вона ніколи більше не кра стиме», Книготорговец:-, Фергусон. БІЗНЕС НА ЛЕДАРЯХ. Один юрист з Нью-Йорку встановив, Що за останні роки так звані «Інте лектуальні агентства» стали високо ресіКАгаОсльними під- р.:ємства- ми. Ці агентства виготовляють (за гонорари, звичайно) курсові та дипломні роботи студентам, збирають матеріали для дисерта цій і навіть пишуть дисертації для майбутніх кандидатів та докторів наук. У деяких випадках агентства надсилають своїх агентів, які складають іспити замість «клієн тів». Прейскурант послуг — від 12 доларів за невелику курсову роботу до 3000 доларів за дисер тацію. БУДІВНИК Я готую розчин і підношу цеглу… Скільки вже звели ми радісних будов! І у кожнім домі ми сповна лишили — І не лише поту, а н свою любов. Скоро от і в цьому дзвінко залунають Срібні, як струмочки, голоси дітей Знаю щастя в праці, І найбільше щастя — В праці для людей. Виростуть ці діти, вийдуть в світ широкий, Щоб творить, дерзати, сіять, будувать… Не одне здорове й сильне покоління Наша щира праця буде зігрівать М. ПОКАЛЬЧУК- Львівський по літехнічний інститут. Й(Ч ! ‘» ’ Редактор Б. Щ.ЕРБАНЕНКО. Адреса редакції: Університетська вул., 16, Тел. 2-72-01. дод. 64. Друк. Вид-ва ХДУ, БЦ 10577 від 26/ХІ 1960 р. Зам. 2286. 8